Tag: Румунія

У селі Вишівська Долина Марамороського повіту 28 вересня Марамороська Філія Союзу українців Румунії разом з місцевою сурівською організацією провели захід «Лущінки». Захід, відомий як «Чищення кукурудзи», є давнім сільськогосподарським ритуалом підготовки кукурудзи до зими, який практикували українці Мараморощини.

Головною метою заходу було відновлення давнього звичаю лущінки, ознайомлення молодого покоління з цим ритуалом, який є доброю нагодою для згуртування людей, для показу того, що працювати разом є приємніше, а також для збереження народних українських пісень, оскільки відомо, що під час чищення кукурудзи, присутні співають, жартують та оповідають різні життєві історії або події, що відбулися в селі протягом часу.

Директорка Восьмирічної школи села Вишівської долини Марамороського повіту Марія Папарига говорить про захід, організований у її селі та про цей дуже цікавий звичай – лущінки, якого вона практикувала у своєму дитинстві: «Доброго дня всіх слухачам! Зараз я коротенько вам розкажу про одну із дуже цікавих подій, яка відбулася в нашому селі Вишівська долина на кінці вересня. Цю подію ми назвали «Лущінки», тому що цей ритуал називався так й в минулому і означало обчищувати кукурудзу, визбирану з поля від листя, яке обґортує її. Мета такою події була об’єднати людей, пригадати як це відбувалося ще тоді коли кожне господарство ставило акцент на вирощування кукурудзи, коли не було звідки купувати стільки кукурудзи, а люди користувалися лише тим, що  самі вирощували. Також інша мета була показати й молоді та дітям як люди приємно робили в купі в минулі часи і як їм було легше, тому що і скоріше закінчували роботу, а ще заспівали, зажартували і не помічали труднощі роботи. Що таке «Лущінки»? Після того як позбирали кукурудзу з поля, привозували у міхах до господарства, потрібно було обчистити її від шмителени, як кажуть у нас, тобото від листя кукурудзи. Сьогодні, тому що люди не так багато садять кукурудзу, вони обчищують її відразу в полі, але минулими роками не вистачало для цього часу і люди скоро визбирювали її з поля, а потім увечері лущили її разом з усією сім’єю, сусідами та людьми з села. Наставала осінь, вечори вже були більш довгі й було часу ввечері здійснити цю роботу. Це був дуже веселий момент. Люди бачили в селі газдів, які збирали кукурудзу з поля і вже приготувалися йти у ввечері на лущінки. Тут багато дечого обговорювали, розказували різні смішні трафунки, а також співали, за те обов’язково було, щоб був присутній і музикант, а саме скрипач. Всіх людей, які так старанно працювали на цих лущінках, газди пригощували різними стравами а також напоями. На «Лущінки», які відбулися у нашому селі взяли участь зокрема члени місцевої організації Союзу українців Румунії з нашого села. Молоді жінки відповіли позитивно на таку пропозицію і відразу долучилися. Крім членів місцевої організації прийшли й мої сусіди та інші люди, які дізналися, що ми організуємо таку зустріч. Мене також дуже зрадувала присутність молоді та дітей, які й працювали і гралися в кінці заходу, в яких пам’яті, на мою думку, залишиться цей захід на завжди, як у мене залишилися ті лущінки з мого дитинства».

Директорка Марія Папарига разом зі своєю командою має намір продовжити такого роду звичаї та робити все можливе, щоб і молоде покоління дізнавалося про них: «У нашому селі є що зберігати. Захід «Лущінки» є однією мрією, яка здійснилася, але ще багато на що звертати увагу. Я пригадала катунські (рекрутські) пісні, які співалися давно, коли молоді парубки йшли у військо.  Ми знаємо, що сьогодні хлопці вже не йдуть у військо як минулими роками і такі пісні вже, на жаль,забуваються. Також бажаємо навивати кросна, щоб молоде покоління бачило як проходить ткання, щоб вони пізнавали цю роботу, з якою займалися жінки у минулі часи. У нашому селі є багато є багато музикантів, які грають на скрипці і маємо намір зробити зустріч з ними для того щоб краще пізнавати їх та їхній талант, а також щоб краще пізнавати навіть їхню особисту лінію мелодії, в якій вони виконують українські коломийки, тому що ми знаємо, що з давніх давен кожен музикант мав свою особливий спосіб виконання цих пісень. Ось, таке багате наше село Вишівська долина і ми всі стараємося зберігати своє рідне і сподіваємося і віремо в те, що ми зуміємо це зробити. Дякую всім за увагу. З наступними нагодами наших подій  запрошую слухачів долучитися до наших подій та завітати у наше село».

ЗАХІД – У вівторок у Палаті депутатів румунського парламенту відбувся захід, присвячений пам’яті жертв трагічного теракту, що відбувся в Ізраїлі 7 жовтня 2023 року. У ньому взяли участь представники посольств, акредитованих в Бухаресті, високопосадовці, дипломати, жертви та постраждалі від нападу ХАМАСу 7 жовтня 2023 року. Учасники заходу рішуче засудили агресію ХАМАС проти держави Ізраїль і закликали до звільнення заручників у секторі Газа. Посол Ізраїлю в Бухаресті Ліор Бен Дор заявив, що теракт від 7 жовтня був найбільшою трагедією з часів Голокосту. Ізраїльські представники подякували румунській владі за беззастережні жести солідарності і дружби. У понеділок, через рік після нападів ХАМАС на Ізраїль, румунський уряд підтвердив своє рішуче засудження цих нападів і закликав до негайного і безумовного звільнення всіх заручників, які все ще утримуються в полоні терористичної організації.

ЗАКОНОПРОЄКТ – Палата депутатів Румунії прийняла у вівторок законопроєкт, який передбачає, що підбурювання до проституції  або сприяння проституції або отримання фінансової вигоди від проституції одним або кількома неповнолітніми каратиметься позбавленням волі на строк від 7 до 15 років і забороною мати певні права. За вчинення цього злочину особою, яка раніше вчинила злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, злочин щодо дитячої порнографії, злочин щодо торгівлі людьми, злочин щодо торгівлі неповнолітніми або сутенерство, передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 20 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Таким чином, проєкт вносить зміни та доповнення до Кримінального кодексу в частині криміналізації торгівлі людьми та сутенерства. Згідно з прийнятим законодавством, злочином експлуатації людини буде також вважатися примушування її до вчинення дій, передбачених кримінальним законодавством. Палата депутатів є органом, що приймає кінцеве  рішення.

КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА – Пріоритети державної політики щодо захисту культурної спадщини на рівні ЄС, мандат наступної Європейської Комісії та на рівні Румунії обговорювали провідні європейські експерти, високопосадовці Європи та Румунії, які зібралися в Бухаресті 6-8 жовтня на Європейському саміті з питань культурної спадщини. Захід був організований мережею Europa Nostra під патронатом Президента Румунії та за підтримки Європейської Комісії, Міністерства культури та Генеральної мерії Бухареста. У вівторок дослідники, політики, митці, історики та провідні діячі громадянського суспільства і спільноти європейської спадщини зібралися на заході «Агора європейської політики спадщини» – «Дотримання принципів якості у збереженні спадщини». Дискусії були зосереджені на концепції якості у відновленні та збереженні культурної спадщини, а також на пріоритетах майбутнього порядку денного Європейської Комісії. Учасники проаналізували зв’язок між основними політиками ЄС, такими як Європейський зелений пакт і Новий європейський Баухаус, та ключовими документами у сфері збереження спадщини, такими як Європейські принципи якості та Давоська система якості Baukultur.

ШЕНГЕН – Європейський комісар з питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон виступає за приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони з наземними кордонами до кінця року. У понеділок вона заявила в Європейському парламенті в Страсбурзі, що саме з таким меседжем вона виступить на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ у Люксембурзі в четвер. Заява була зроблена під час дебатів в Європарламенті щодо відновлення прикордонного контролю деякими країнами Шенгенської зони та впливу цих рішень на зону вільного пересування. Ілва Йоханссон підкреслила, що це має бути тимчасовим заходом і крайнім заходом.

НОБЕЛЬ – Нобелівську премію з фізики за 2024 рік присуджено американському досліднику Джону Хопфілду та канадцю Джеффрі Хінтону за відкриття та винаходи, пов’язані з машинним навчанням за допомогою штучних нейронних мереж, – йдеться у повідомленні Стокгольмського Нобелівського комітету. У 2023 році Нобелівську премію з фізики присуджено дослідникам П’єру Агостіні, Ференцу Краушу та Анне Л’Юйє за експериментальні методи, які генерують аттосекундні світлові імпульси для вивчення динаміки електронів у речовині. Премії будуть вручені переможцям на спеціальній церемонії 10 грудня, в день смерті Альфреда Нобеля, винахідника динаміту. Цього року премії в кожній категорії передбачають грошову винагороду в розмірі 11 мільйонів шведських крон (трохи більше 1 мільйона доларів).

КАНДИДАТУРИ – 16 кандидатів були допущені до участі у перегонах за посаду президента Румунії. Список кандидатів буде остаточно сформований 10 жовтня, після того, як в найближчі дні будуть подані інші обов’язкові документи. Перший тур президентських виборів запланований на 24 листопада, а другий – на 8 грудня. Президентська виборча кампанія офіційно стартує 25 жовтня.

САМІТ – Близько 800 професіоналів, промоутерів збереження культурної спадщини в Європі та Румунії, а також офіційні особи зібралися в Бухаресті на Європейський саміт культурної спадщини 2024, захід, організований «Europa Nostra» (Наша Європа) – найбільшою федерацією неурядових організацій на континенті – з 6 по 8 жовтня. Фахівці в цій галузі обговорюють пріоритети державної політики на європейському рівні, а також у відносинах з румунською владою, і відзначать найкращі проєкти зі збереження культурної спадщини, які перемогли в конкурсі «Europa Nostra». Серед них два проєкти з Румунії – Саксонська церква в Алма-Віі (в центрі) і церква Святого Міхаїла в Клуж-Напоці (на північному заході). Загалом на здобуття цьогорічної премії було подано 206 заявок від організацій та приватних осіб з 38 європейських країн. 26 проєктів-переможців будуть нагороджені сьогодні.

ДОПОМОГА – У понеділок Європейська Комісія оголосила, що схвалила схему державної допомоги, про яку вимагала Румунія, згідно з якою уряд підтримає інвестиції у розмірі 500 млн. євро у виробництво біопалива в країні. Фінансування надійде у вигляді прямого гранту з фонду модернізації ЄС та буде спрямоване на виробництво передових видів палива з метою скорочення викидів парникових газів. Допомога, яка може бути надана до 31 грудня 2025 року, на думку Єврокомісії, допоможе прискорити розвиток відновлюваної енергетики та сприятиме досягненню екологічних та енергетичних цілей ЄС.

ЄВРОКОМІСІЯ – Голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн в понеділок вшанувала пам’ять жертв теракту, здійсненого рік тому палестинським ісламістським рухом ХАМАС на півдні Ізраїлю, і повторила заклик ЄС до негайного припинення вогню в секторі Газа і безумовного звільнення всіх заручників. Атака ХАМАСу «завдала величезних страждань не тільки народу Ізраїлю, але й невинним палестинцям», – підкреслила глава ЄС, яка пообіцяла надати гуманітарну та фінансову допомогу палестинському народу та Лівану. У Бухаресті Міністерство закордонних справ та уряд вшанували першу річницю нападів ХАМАС і знову закликали до негайного укладення угоди про припинення вогню. У заяві МЗС йдеться, що цього року Румунія не припинила виступати за негайне звільнення заручників у секторі Газа, постійно наголошуючи на необхідності захисту цивільного населення. 7 жовтня 2023 року представники ХАМАС увійшли на південь Ізраїлю, де вбили понад 1.200 осіб і викрали близько 250. Армія оборони Ізраїлю відповіла інтенсивним бомбардуванням, після чого почалася комплексна наземна операція проти позицій ХАМАС в секторі Газа.

РЕПАТРІАЦІЯ – У понеділок літаком ВПС Румунії з Лівану було репатрійовано нову групу з 69 осіб, які були у вразливому становищі, громадян Румунії та членів їхніх сімей першого ступеня спорідненості. За даними Міністерства закордонних справ Румунії, 212 румунських громадян та членів їхніх сімей були евакуйовані з Лівану в контексті ескалації конфлікту на Близькому Сході. МЗС повторює наполегливу рекомендацію, адресовану румунським громадянам, зареєструвати свою присутність в румунській дипломатичній місії в Бейруті, щоб полегшити надання консульського захисту.

ШЕНГЕН – Угорське головування в Раді Європейського Союзу представить стан повного застосування Шенгенського законодавства в Румунії та Болгарії на зустрічі міністрів юстиції та внутрішніх справ, що відбудеться у четвер. Міністри внутрішніх справ країн членів ЄС підведуть підсумки, а дискусія буде зосереджена на підвищенні стійкості зовнішніх кордонів. Наприкінці минулого року Рада вирішила скасувати контроль на повітряних і морських кордонах з Румунією та Болгарією, але для встановлення дати скасування контролю на внутрішніх сухопутних кордонах з цими двома країнами необхідне подальше рішення, яке може бути прийняте в будь-якому форматі. У суботу глава румунського уряду Марчел Чолаку заявив, що існує пряма комунікація з австрійською владою щодо цього питання, враховуючи, що Відень виступає проти вступу Румунії до Шенгену, і додав, що найближчим часом з’являться добрі новини. Нове засідання Ради міністрів юстиції та внутрішніх справ заплановане на початок грудня.

Історія румунського військового флоту починається в середині 19 століття, коли після об’єднання двох князівств Молдови і Волощини, комерційні річкові флоти двох князівств були об’єднані. До того часу румунські князівства не мали річкового та морського військового флоту, оскільки не мали на це права, тому що перебували під контролем Османської імперії та не мали виходу до моря. З 1878 року, коли Добруджа стала частиною румунської держави та відкрила вихід до морів та океанів, почалася історія румунського морського флоту.

Румунський військовий річковий флот брав участь у російсько-румунсько-турецькій війні 1877-1878 років, здійснюючи військові операції на Дунаї. Румунські кораблі під командуванням Ніколає Думітреску-Майкана та Іоана Мурджеску встановлювали загородження на ріці, атакували османські кораблі, обстрілювали османські позиції на південному березі Дунаю і навіть змогли потопити два турецькі монітори.

У наступний період румунський військово-морський флот продовжував розвиватися і отримувати вигоду від програм з оснащення його військовими кораблями. У 1907 році чотири монітори і вісім річкових патрульних катерів увійшли до складу флоту для моніторингу та оборони Дунаю. Під час Першої світової війни Дунайський флот брав участь у битві при Туртукаї в 1916 році та у відступі румунської армії з Добруджі. Наступного, 1917 року, кораблі румунського флоту на Дунаї під командуванням Константіна Белеску обстрілювали німецькі артилерійські позиції в місті Тульча та ліквідували повстання російських кораблів у дельті Дунаю.

Після 1918 року озброєння румунського військового флоту продовжилося. На озброєння надійшли нові типи військових кораблів для морського флоту, такі як есмінці «Mărășești» (Мерешешть), «Mărăști» (Мерешть), «Regele Ferdinand» (Король Ферденанд) «Regina Maria», (Королева Марія) перший румунський підводний човен «Delfinul» (Дельфінул) та навчальний корабель другого покоління «Mircea» (Мірча).

У Другій світовій війні румунський флот складався з двох великих підрозділів – Морської дивізії та Дунайської дивізії. Морська дивізія мала 4 есмінці, 3 торпедні катери, 3 міноносці, 1 підводний човен, 3 торпедні катери, 8 буксирів і флотилію гідролітаків. Дунайська дивізія складалася з 7 моніторів і 6 есмінців. Румунське чорноморське узбережжя було захищене мінним загородженням на відстані 12 морських миль і береговою артилерією. Через диспропорцію на користь радянського флоту, румунський флот зайняв оборонну позицію на першому етапі війни. 26 червня 1941 року, через кілька днів після вступу Румунії у війну за визволення Бессарабії та Буковини, анексованих Радянським Союзом у 1940 році, есмінці «Mărăşti» (Мерешть), і «Regina Maria»» (Королева Марія)  та берегові батальйони потопили «Москву», флагман радянської флотилії, що наближалася до румунського узбережжя, і пошкодили есмінець «Харків».

По мірі просування фронту на схід, румунський флот почав підтримувати сухопутні війська, що боролися в Одесі та Севастополі. До 23 серпня 1944 року радянські кораблі перестали наближатися до румунського узбережжя, але радянські підводні човни становили реальну небезпеку. Однією з масштабних операцій за участю румунського флоту була евакуація румунських і німецьких військ з Кримського півострова, відома як «Операція 60.000». Джерела стверджують, що в результаті операції було врятовано близько 36.000 румунських військовослужбовців, 584.000 німецьких військовослужбовців, 720 словацьких військовослужбовців та 25.000 радянських в’язнів і громадян.

Після 23 серпня 1944 року, коли Румунія приєдналася до союзників, румунський флот перейшов під радянський контроль, а його кораблі та особовий склад були заарештовані. У 1999 році офіцер Ніколає Кослінскі, син адмірала Георге Кослінскі, який помер як політичний в’язень у в’язниці Аюд в 1950 році, розповів Центру усної історії Румунського радіомовлення, як в ніч з 4 на 5 вересня 1944 року він був на торпедному катері ”Vulcanul” (Вулканул) в якості другого офіцера: «Приблизно о пів на п’яту ранку, почувши якісь звуки на вулиці, я схопився з ліжка, взяв пістолет і поклав його в кишеню штанів. Я підійшов до дверей, де черговий оператор сказав мені, що йдуть якісь росіяни. І дійсно, у велику спальню, де я спав, увійшов росіянин з балалайкою, спрямованою на мене, а за ним інші, які вимагали мені віддати їм пістолет. Спочатку я сказав їм «Добрий вечір», і вони трохи здивувалися, а потім знову вимагали пістолет. Я підняв руки і сказав: «Пістолета немає». До мене підійшов російський сержант, помацав кишеню. Але, напевно, через те, що пістолет був маленький, типу «Беретта», і на ньому була хустинка, він не помітив, що він там є. Він подивився на мою руку, в якій був ремінь, і викинув його, бо подумав, що це пістолет. Він сказав нам одягатися, щоб піти на зустріч на залізничний вокзал».

Румунські кораблі були відправлені до Радянського союзу, дорогою з невідомих причин тонуть канонерський човен «Dumitrescu» (Думітреску) та підводний човен «”Marsuinul» (Марсуінул). Через кілька років радянська влада повернула румунському уряду 23 кораблі, більшість з яких були старими і непридатними до експлуатації, в тому числі два есмінці, кілька торпедних катерів і кілька канонерських човнів. Слід зазначити, що з лав румунських моряків брали участь в антикомуністичному русі опору, наприклад адмірал Горія Мичелларіу.

ФРАНКОФОНІЯ – Президент Клаус Йоганніс відвідав у неділю румунський павільйон у Селі франкофонії в Парижі. Концерти, фільми, дебати та інші культурні заходи були представлені протягом декількох днів більш ніж 30 представленими країнами. Глава румунської держави розпочав свій візит до Франції у п’ятницю, де взяв участь у Саміті франкофонії. Під час свого виступу він заявив, що франкомовна освіта є надзвичайно важливим додатковим інструментом для успіху та професійної мобільності молоді. Клаус Йоганніс додав, що як держава франкофонії в регіоні, Румунія усвідомлює свою відповідальність і місію, та що зобов’язання Румунії в рамках глобальної солідарності франкофонії активно підтримують мобільність молодих франкомовних студентів і дослідників, а також освіту дівчат і жінок. Президент Йоганніс нагадав, що в березні минулого року в Бухаресті відбулася Економічна і торговельна місія Міжнародної організації франкофонії.

ШЕНГЕН – Вступ Румунії та Болгарії до Шенгенської зони знову на порядку денному Ради з питань юстиції та внутрішніх справ на передостанньому засіданні цього року. Угорщина, яка на ротаційній основі головує в Раді ЄС і підтримує повний вступ Румунії та Болгарії до європейської зони вільного пересування, представить на засіданні Ради юстиції та внутрішніх справ у Люксембурзі стан справ щодо повної імплементації Шенгенського законодавства цими двома країнами після зняття 31 березня контролю на повітряних і морських кордонах. Нове одностайне рішення членів Ради необхідне для встановлення дати скасування контролю на внутрішніх сухопутних кордонах. Остання Рада з питань юстиції та внутрішніх справ у 2024 році відбудеться в першій половині грудня, але рішення про членство в Шенгенській зоні на сухопутних кордонах Румунії та Болгарії може бути прийняте в будь-якому форматі, як показав перший крок 30 грудня 2023 року, письмово схвалений країнами-членами.

САМІТ – З 6 по 8 жовтня в Бухаресті відбудеться Європейський саміт культурної спадщини, найважливіший захід, присвячений збереженню культурної спадщини в Європейському Союзі, а також церемонія нагородження переможців конкурсу «Europa Nostra 2024». (Наша Європа – 2024). Фахівці в цій галузі обговорять пріоритети суспільної політики на європейському рівні, а також у відносинах з владою Румунії та відзначать найкращі проєкти збереження будівельної спадщини, які перемогли в конкурсі «Europa Nostra». Серед них два проєкти з Румунії – Саксонська церква в Алма-Віі (в центрі) і церква Святого Міхаїла в Клуж-Напоці (на північному заході). Захід відбувається в Національному музеї мистецтв Румунії.

КАНДИДАТУРИ – У Румунії субота була останнім днем, коли кандидати на посаду президента могли подати свої кандидатури до Центральної виборчої комісії. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня.  Серед зареєстрованих кандидатів – лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку, голова Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке, колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, Елена Ласконі від опозиційного Союзу «За порятунок Румунії ». Згідно з виборчим календарем, остаточний список кандидатів у президенти буде оголошено 10 жовтня, після того, як будуть розглянуті скарги, подані до Конституційного суду.

ТЕНІС – Румунська пара Моніка Нікулеску / Габріела Русе перемогла сьогодні у фіналі парного розряду тенісного турніру категорії 125 у Гонконзі. Вони перемогли японську пару Нао Хібіно / Макото Ніномія з рахунком 6-3, 5-7, 10-5. Також сьогодні румунська тенісистка Ана Богдан (120-а ракетка світу) не потрапила в основну сітку турніру WTA 1000 в Ухані (Китай), призовий фонд якого становить понад 3.200 000 доларів. Ана Богдан програла японці Маї Хонтаму (116-а ракетка світу) з рахунком 6-3, 7-6.

XXX – Щонайменше 24 осіб загинули та 93 отримали поранення в ніч на суботу в результаті ізраїльського авіаудару по мечеті та школі в Газі, які надавали притулок людям, переміщеним внаслідок конфлікту. У понеділок виповнюється рік з дня нападу ХАМАС на Ізраїль, в результаті якого було вбито 1.200 осіб та викрадено 250 осіб, що призвело до війни. 42.000 палестинців – більшість з них цивільні – загинули, і майже все населення Гази було змушене покинути свої домівки в результаті конфлікту, який також призвів до гострої гуманітарної кризи. Ізраїль неодноразово критикували за ведення війни, і в суботу тисячі людей вийшли на вулиці в містах по всьому світу, в тому числі в Лондоні, Римі, Нью-Йорку, Вашингтоні і Кейптауні, щоб вимагати припинення кровопролиття в Газі та Лівані. Подібна демонстрація також відбулася в Парижі, де президент Еммануель Макрон закликав припинити продаж зброї Ізраїлю. У суботу в Парижі 88 країн-членів Міжнародної організації франкофонії одностайно закликали до негайного і тривалого припинення вогню в Лівані, країні-члені організації.

ВІЗИТ – Румунія просуває бачення Франкофонії, в якому освіта, дослідження, мобільність та доступ молоді до ринку праці є основою організації, – заявив президент Клаус Йоганніс у соціальних мережах. У п’ятницю він розпочав дводенний візит до Франції, де бере участь у Саміті франкофонії. 19-та конференція високого рівня глав держав і урядів 88 держав-членів, асоційованих членів і спостерігачів Міжнародної організації франкофонії (МОФ) пройде під гаслом «Творити, впроваджувати, здійснювати по-французьки». Участь президента в цій сесії Саміту франкофонії є можливістю підкреслити внесок країни в глобальні зусилля з трансформації та адаптації багатосторонніх відносин – зусилля, які також стосуються Міжнародної організації франкофонії, в контексті, позначеному серйозними викликами міжнародному порядку, заснованому на правилах, – зазначило джерело. Румунія просуватиме свої власні пріоритети щодо політичної та безпекової ситуації у франкомовному світі, що буде відображено в резолюції, яка буде прийнята на засіданні, – заявили в Адміністрації президента. Президент Клаус Йоганніс візьме участь у круглому столі на тему інтеграції молодих франкомовних громадян на ринку праці та в дебатах про політичні пріоритети у франкомовному регіоні. Серед іншого, він закликатиме до зміцнення академічної та наукової франкофонії, яка є одним з основних внесків Румунії в організацію.

ВІДНОСИНИ – За кілька тижнів до президентських виборів і референдуму про вступ Республіки Молдова до ЄС прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку пообіцяв у п’ятницю в Кишиневі продовжувати підтримувати європейський курс країни. Після прийому у президентки Майї Санду, яка має перші шанси отримати ще один мандат, глава румунської виконавчої влади заявив, що для утримання Республіки Молдова на європейському шляху важливо, щоб вона була переобрана і щоб референдум щодо ЄС пройшов успішно. Прем’єр-міністр Румунії також заявив, що спільні проєкти та інвестиції продовжаться і в найближчий період. Марчел Чолаку зустрівся також зі своїм кишинівським колегою Доріном Речаном, який вважає, що необхідно поглиблювати співпрацю в галузі інфраструктури, а також в економічній та торговельній сферах, оскільки все це наблизить Республіку Молдова до ЄС. На його думку, економічні та торговельні обміни постійно зростають, а Румунія є найбільшим і найстабільнішим ринком для молдовського експорту.

РУМУНИ З ВІДУСІЛЬ – Розвиток Румунії залежить від інвестицій та ініціативи, і наша країна потребує людей із західним ставленням до праці, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку, який був присутній у четвер на саміті для румунів за кордоном, організованому в Бухаресті. Глава румунської виконавчої влади повідомив, що тільки в період з 2008 по 2022 рік емігрувало понад 3 мільйони румунів, зазначивши, однак, що в минулому році 190.000 румунів вперше повернулися до країни. Присутній на заході спікер Сенату Ніколає Чуке заявив, що він дуже хоче, щоб румуни з діаспори повернулися додому, зазначивши, що участь держави у сприянні поверненню румунів до країни є «абсолютно необхідною і важливою».

ОПИТУВАННЯ  –  Основною причиною голосування румунів на виборах до Європейського парламенту була економічна ситуація, згідно з опитуванням Євробарометра, опублікованим Європейським парламентом. Іншою основною причиною було зростання цін. Опитування ставить румунів вище середнього показника серед 27 країн-членів ЄС, коли мова йде про оптимізм щодо майбутнього ЄС. Згідно з Євробарометром, іншими темами, які привели румунів на виборчі дільниці, були соціальний захист, добробут і доступ до охорони здоров’я, міжнародна ситуація, демократія і верховенство права, а також оборона і безпека.

ЄВРОКОМІСІЯ – Європейська комісія вирішила запровадити мита до 35% на електромобілі, що імпортуються з Китаю. Технічний комітет виконавчої влади ЄС та країни-члени ЄС вирішили, що тарифи будуть введені до кінця цього місяця. Десять країн проголосували за додаткові податки, 5 виступили проти і 12 утрималися. Запропоновані Єврокомісією мита стали результатом розслідування, в ході якого виконавча влада ЄС встановила, що виробники електромобілів у Китаї отримують субсидії, які не відповідають ринковим правилам, а низька ціна на ці транспортні засоби створює недобросовісну конкуренцію і завдає шкоди європейським виробникам у цьому секторі.

XXX – Державний департамент США заявив, що адміністрація Байдена вважає за доцільне продовження Ізраїлем повітряних і наземних ударів по «Хезболлі», але також визнає ризик поширення наступу на Ліван, – повідомляє ББС. З іншого боку, лідери країн «Великої сімки», в якій Італія головує, в четвер увечері висловили «глибоку стурбованість» «погіршенням ситуації» на Близькому Сході і застерегли від «неконтрольованої ескалації» в регіоні, повідомляє AFP. Лідери країн «Великої сімки» засудили «найрішучішим чином прямий військовий напад Ірану на Ізраїль», який представляє «серйозну загрозу регіональній стабільності». Що стосується Лівану, вони підкреслили необхідність якнайшвидшого припинення військових дій з метою створення простору для дипломатичного вирішення проблеми.

РЕПАТРІАЦІЯ – Більше румунських громадян та членів їхніх сімей будуть репатрійовані з Лівану, – оголосило сьогодні Міністерство оборони Румунії. Транспортний літак ВПС Румунії виконує нову гуманітарну місію в Лівані. Літак перевозить близько 10 тонн продовольства з державних запасів і буде репатріювати людей, які звернулися за допомогою до Міністерства закордонних справ. Місія здійснюється на прохання Департаменту з надзвичайних ситуацій, а допомога відправляється Румунією безкоштовно, як міжнародна допомога Ліванській Республіці в контексті погіршення ситуації з безпекою на Близькому Сході. У четвер 69 румунських громадян та членів їхніх сімей першого ступеня споріднення, в основному жінки, діти та хворі, були репатрійовані з Лівану. За даними румунських дипломатів у Бухаресті, понад 1.100 румунів та членів їхніх сімей зареєстрували свою присутність у посольстві Румунії в Бейруті.

Палтіну це прекрасне буковинське село, яке розташоване у гірській частині Сучавського повіту. Тут переважна більшість населення складають українці-гуцули. Ця місцевість давня і простягається вздовж річки Боул, де легенда згадує, що воєвода Драгош Воде вбив зубра. Село звалося з початку Руські на Зубрі (Ruși pe Boul) а потім – Долина Боулуй (Valea Boului). Нині ця місцевість носить ім’я Палтіну.

У Восьмирічній школі села Палтіну Сучавського повіту учні вивчають рідну українську мову та проводять різні класні та позакласні заходи, під керівництвом вчительки української мови Константіни Бурсук. Останній захід відбувся 26 вересня 2024 року, коли українські учні Восьмирічної школи Палтіну, але й Початкової школи Спиртурь відзначили Європейський день мов. Деталі про цей захід подає вчителька Константіна Бурсук: «Захід був присвячений просуванню мовного та культурного різноманіття, висуваючи на перший план офіційні мови Європейського Союзу та багату культурну спадщину континенту. Учні мали можливість дослідити різноманітність Європи через практичні завдання, виготовляючи прапори європейських країн та локалізуючи їх на карті. Водночас, вільні дискусії про мовні та культурні особливості кожної країни стимулювали допитливість та прагнення до знань юних учасників. Ці заходи підкреслили важливість вивчення мов та міжкультурної співпраці, підкресливши роль багатомовності у побудові об’єднаної Європи, яка поважає ідентичність кожної нації. Учасники не лише поглибили свої знання, але й відкрили для себе нові перспективи щодо спільних цінностей, які визначають європейський континент. Ініціативи такого роду мають важливе значення для формування покоління українських дітей, які розуміють і поважають культурне різноманіття, водночас заохочуючи вивчення рідної мови та сучасних мов. Мовне різноманіття є фундаментальним елементом нашої європейської ідентичності, і Європейський день мов щороку нагадує нам про те, наскільки цінною є ця спадщина.»

Вчителька Константіна Бурсук організовує зі своїми учнями протягом навчального року чимало виховних заходів з нагоди відзначення різних свят. Таким чином 21 вересня 2024 року з нагоди «Міжнародного дня миру» учні реалізували творчий проєкт, присвячений символу голуба миру, який тисячі років тому приніс оливкову гілку, сповіщаючи про кінець потопу і даруючи надію на новий початок. Захід проходив під час уроку української мови, де учнів надихав девіз «Мир це наша свобода бути щасливими!»

У минулі навчальні роки учні Школи Палтіну під керівництвом вчительки Константіни Бурсук відсвяткували День національної культури, який відзначається у день народження великого національного поета Румунії Міхая Емінеску. Учні вшанували творчість Емінеску декламуванням віршів в перекладі на українську мову та створили виставку плакатів, які висвітлили моменти з життя поета та визначальні аспекти його творчості.

З нагоди Міжнародного дня слова «Дякую!» вчителька Константіна Бурсук організувала показовий урок у Палтінській школі разом з учнями. Був переглянутий представлений матеріал за допомогою відеопроектору, а потім учні обговорили важливість вдячності за всі добрі справи. Учні усвідомили силу слова «Дякую!», що відображає повагу, вдячність та цінування тих, хто поруч: батьків, вчителів, друзів, однокласників, сусідів або навіть незнайомих людей.

Учні Восьмирічної школи Палтіну здобувають гарні результати на різних, конкурсах організованих Шкільним Сучавським інспекторатом та Союзом українців Румунії. Вони беруть участь на позакласних заняттях і визначаються на різних випусках фестивалів, організованих на місцевих, повітових та національних рівнях, де завжди отримують гарні премії. Учні школи Палтіну одержали добрі результати впродовж часу і на місцевих та повітових етапах Олімпіади з української мови та літератури, а також на конкурсах, організованих Союзом українців Румунії, як наприклад на Конкурсі історія і традиції українців Румунії  та Конкурсі декламування української поезії. Вони також беруть участь у різних заходах, організованих Сучавською філією СУР такі як: Свято Шевченка, Свято рідної мови, День української мови в Румунії. Учні школи Палтіну зберігають та утверджують вже традиційний місцевий звичай розпис яєць та дуже люблять свій рідний край.

На завершення вчителька Константіна Бурсук говорить про важливість такого роду заходів та висловлює подяку СУРу за надану допомогу: «Ці заходи приносять задоволення як учням, так і батькам, які тримають тісний зв’язок з школою. Ми готуємося до наступного заходу, який буде 4 жовтня, а саме до «Дня вчителя». Висловлюю щиру подяку СУРу за надану підтримку українським учням та всій громаді етнічних українців Румунії, за участь у вихованні рідною мовою, за підтримку культурних заходів, які допомагають зберегти традиції, звичаї та етнічної ідентичності!»

Румунія виконує всі технічні умови для участі в програмі безвізового режиму, і перші румуни зможуть подорожувати до США лише за закордонним паспортом, ймовірно, в першій половині наступного року. Про це повідомив посол Румунії у Вашингтоні Андрей Мурару в соціальній мережі. Андрей Мурару: «Фінансовий рік у Сполучених Штатах закінчився, і остання умова, яку Румунія повинна була виконати, була здійснена. Звичайно, ми чекаємо підтвердження від американських партнерів в найближчий період, але наша оцінка, заснована на кількості візових заявок в цьому році, а також на сильній тенденції до зниження в останні роки, полягає в тому, що Румунія опустилася нижче 3% рівня відмов. Скасування візового режиму для США є найкращим визнанням незворотної солідарності між румунами та американцями».

Румунія все ще має зробити важливі кроки в найближчі місяці, щоб отримати право на участь у програмі безвізового режиму, – попередила посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек. Вона додала, що подальші консультації між двома урядами відбудуться цієї осені, щоб переглянути дотримання Румунією низки раніше узгоджених заходів безпеки. Кетлін Кавалек: «Якщо уряд США прийме позитивне рішення про включення Румунії до своєї програми безвізового режиму, ми очікуємо, що буде проведена ретельна підготовка і поширення інформації серед громадськості, перш ніж будь-які зміни до чинних візових вимог будуть впроваджені. Дані про кількість відмов у видачі віз для всіх заявників на отримання безвізового режиму з їхньої країни зазвичай публікуються не пізніше січня. Якщо всі умови будуть виконані успішно, програма може набути чинності десь у 2025 році».

У свою чергу, прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку пообіцяв після зустрічі з американським послом у Бухаресті, що румунська виконавча влада, як і раніше, буде залучена до всього, що означає здійснення наступних процедурних кроків для включення Румунії до Програми безвізового режиму. Нещодавно міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску підкреслила в ході зустрічей, які вона провела в Нью-Йорку на полях Генеральної Асамблеї ООН, особливу важливість приєднання Румунії до цієї програми та повідомила, що вона отримала позитивні сигнали стосовно цього питання. У цьому контексті глава румунської дипломатії зазначила, що це була командна робота, яку необхідно продовжувати до досягнення мети. Нагадаємо, що уряд Румунії взяв на себе зобов’язання виконати технічні критерії для приєднання до програми безвізового режиму до 30 вересня 2024 року. Програма дозволяє громадянам країн-учасниць безвізового режиму подорожувати до Америки терміном до 90 днів з туристичною або діловою метою.

Національний банк Румунії оголосив про значне падіння прямих іноземних інвестицій минулого року порівняно з 2022 роком. Їх чистий приплив у 2023 році досяг майже 6,75 млрд євро, що на 36,3% менше від рекордної суми, зафіксованої в попередньому році. На думку експертів Центрального банку, такий розвиток подій відповідає міжнародній тенденції та може бути пояснений переважно економічною невизначеністю та геополітичною напруженістю, особливо в контексті затяжної війни в сусідній Україні та конфлікту на Близькому Сході, які спонукали іноземних інвесторів дотримуватися обережного підходу.

Їхнє стримання, на думку інших, було посилене тим, що дехто називає початок блокування франко-німецького економічного двигуна Європи. Основними сферами, які приваблювали іноземні гроші в Румунію, були промисловість, фінансове посередництво, страхування і торгівля, а загальна сума іноземних коштів, безпосередньо поглинутих румунською економікою, досягла 118 млрд євро на кінець 2023 року.

Фінансовий аналітик Адріан Кодірлашу, заступник голови CFA Румунія (організації інвестиційних професіоналів) зазначає, що ця тенденція до зниження збереглася і в 2024 році: приблизно на 800 мільйонів євро менше. Фахівці кажуть, що існує прогалина, яка може бути заповнена за рахунок місцевих інвестицій. За словами міністра інвестицій та європейських проєктів Адріана Кичу, загальна вартість інвестицій, здійснених румунською державою, які фінансуються або з національних фондів, або з безповоротних європейських фондів, або через Національний план відновлення та стійкості, становить 155 мільярдів євро – близько половини валового внутрішнього продукту.

Нещодавно уряд Румунії повідомив про запуск пакету стратегічних програм розвитку економіки, і найважливішою є національна програма підтримки великої промисловості вартістю один мільярд євро. План також включає схему державної допомоги в розмірі 500 мільйонів євро та фіскальні пільги для стратегічних інвестицій понад 150 мільйонів євро в обробну промисловість. Бенефіціар повинен безпосередньо створити щонайменше 250 робочих місць і розвиватися в регіонах з валовим внутрішнім продуктом на душу населення нижчим від середнього по країні.

Уряд також обіцяє двісті п’ятдесят мільйонів мільйонів євро на рік для компаній, які інвестують у виробництво промислової сировини. Цього всього, зізнаються державні урядовці, неможливо досягти без державно-приватного партнерства. Вони також попереджають, що Румунії доведеться продовжувати запозичувати, щоб завершити розпочаті масштабні проєкти – автомагістралі, лікарні, нові стадіони чи спортивні зали, відремонтовані школи, модернізовані порти та залізниці – але стверджують, що кредити будуть погашені природно, через те, що називають економічними екосистемами, створеними цими інвестиціями.

Церемонії відкриття нового навчального року відбулися в понеділок у більшості вищих навчальних закладів Румунії. Разом зі студентами та викладачами на урочистостях були присутні відомі особистості та представники центральних і місцевих органів влади. Але є також університети, такі як Національна школа політичних і адміністративних наук, які відкривають новий навчальний рік 1 жовтня, у традиційно відому дату. Випускники середніх шкіл обирають факультети, що спеціалізуються на бізнесі, адмініструванні та праві, інженерії, медицині, іноземних мовах та соціальній роботі.

Голова Національного альянсу студентських організацій Румунії Серджіу Ковач пояснив, що професійна орієнтація молоді дуже різноманітна. Він додав, що в цілому, кількість випускників, які хочуть вступити до університету, збільшилася. З понеділка студенти факультетів Бухарестського університету, Політехнічного університету та Академії економічних наук, та інших вищих навчальних закладів, почали новий навчальний рік в столиці. Також понад 14.000 студентів почали новий навчальний рік в Університеті медицини та фармації імені Кароля Давіла, близько 3.000 з них – на першому курсі. Нове покоління лікарів буде символічно носити ім’я «Академіка Ани Аслан», провідної фігури в румунській та міжнародній медицині, а це протягом усього періоду навчання.

У Технічному університеті «Георге Асакі» в Яссах (на сході країни) навчальний рік розпочинається під егідою рекордного за останні 20 років набору студентів. Тут попит значно перевищив кількість виділених місць, а загальна кількість студентів перевищила 13.000. Урочистості з нагоди початку нового навчального року відбулися також у військових вищих навчальних закладах по всій країні, в тому числі у Військово-технічній академії імені Фердинанда І в Бухаресті, Національному університеті оборони імені Кароля І в Бухаресті, Військово-повітряній академії імені Анрі Коанде в Брашові та Академії сухопутних військ імені Ніколає Белческу в Сібіу (центр).

Студенти матимуть приблизно двотижневу перерву на зимові свята, між Різдвом та Новим роком. Перший семестр закінчується в кінці січня або на початку лютого. Після цього буде короткий період підготовки до іспитів. Другий семестр розпочнеться, як завжди, в лютому. Іншими канікулами будуть з нагоди Великодня – один тиждень. Для більшості студентів другий семестр закінчиться наприкінці травня або на початку червня. І, як і в першому семестрі, студенти матимуть кілька тижнів для складання іспитів. Найдовші та найочікуваніші канікули року розпочнуться після закінчення екзаменаційної сесії, після закінчення іспитів, проміжних іспитів, перездач або дипломних іспитів і триватимуть все літо, аж до осені, коли розпочнеться новий навчальний рік у університетах.