Tag: Різдво

  • Колядки на Різдво за старим стилем

    Колядки на Різдво за старим стилем

    Сьогодні наша передача святкова, оскільки етнічні українці Румунії, які проживають на Мараморощині, у Банаті, Добруджі або у гуцульських селах Сучавського повіту, які святкують за юліанським календарем, відзначають третій день Різдва Христового. Українці Румунії протягом часу зберегли гарні різдвяні обряди та звичаї, один із найдавніших будучи колядування. Співати колядки на Різдво – це одна з найгарніших та найвеселіших Різдвяних традицій. Отож, сьогодні на третій день Різдва за старим стилем пропонуємо Вам послухати гарні українські колядки.

    На Різдво, першими ходять колядувати діти, потім молодь колядує групами, парубки виступають у виставі Вифлеєм, священники та всі люди колядують у церквах, дорослі ходять зі «старою колядою» або «церківною колядою», у залежності від зони проживання етнічних українців. Нікого не забувають. Ходять колядувати від сусідів до сусідів, до родини й до самотніх людей. Цими днями колядки лунають по українських селах Румунії.

    Радість свята Різдва починається з колядками дітей, які сповіщають від хати до хати про народження Ісуса Христа. Діти ходять колядувати із Звіздою, яка зроблена з старого решета, обклеюване кольоровими паперами, а всередині зображена сцена народження Ісуса Христа або з трьома мудрецями. За колядку вони отримують солодощі та гроші. Запрошуємо Вас послухати колядку дітей з місцевості Вишівська долина Марамороського повіту.

    Після дитячої колядки збирається молодь, хлопці та дівчата йдуть колядувати до колег, друзів та родини. Вони не чекають ані грошей, ані солодощів, для них це нагода зустрітись, розвеселитись й продовжувати успадковані колядки від дідів та прадідів. На Різдво від малого до старого їдуть до церкви на Святу літургію, де у колядках та молитвах дякують Богові.

    Цікавим моментом є виступ гурту «Вифлеєм» у церкві. Потім цей гурт колядує протягом трьох днів по всьому селу. Гурт «Вифлеєм» або «Битлиєм» це різдвяна п’єса про народження Ісуса. До складу гурту входять два анголи, три царі та чотири пастирі, а також жартівливі персонажи. Фрагмент з цієї п’єси ви почуєте у виконанні гурту парубків села Бистрий Марамороського повіту.

    Дорослі беруть участь й вони у колядуванні, утворюючи так звану “стару коляду” або “церковну коляду”. Зібрані ними гроші даруються на ремонт або обладнання церкви. Послухайте фрагмент з відомої колядки “Вой дай Боже”, у виконанні церковної коляди села Бистрий.

    Звичай колядування добре збережений українцями в Румунії. Майже при кожній українській парафії діє церковний хор, який з нагоди Різдвяних свят виконує чудові колядки у церкві. Пропонуємо Вашій увазі колядку “Небо і земля” у виконанні церковного хору з місцевості Бистрий Марамуреського повіту, під керівництвом священники пенсіонера Івана Арделяна.

    Теж у церквах виступають з різдвяними концертними програмами дитячі хори, підготовлені священиками або добродійками. В наступні хвилини запрошуємо Вас послухати колядку «Добрий вечір тобі, пане Господарю», у виконанні дитячого хору села Рускова Марамороського повіту, під керівництвом добродійки Юстини Юрча.

    На Різдво у Руськові під час служби дівчата з протесії виконують молитву «Отче наш», а після Святої Літургії відбувся святковий обхід храму з читанням 4-ох Євангелій, вечірня та мирування всіх віруючих. Обхід церкви з прекрасними протесіями є відмінним для села Русково. Дівчата з протесії теж дуже гарно колядують.

    З нагоди Різдвяних свят також організуються різні концерти та фестивалі українських колядок, на яких виступають творчі колективи. На завершення нашої передачі запрошуємо вас послухати колядку «Нені настала в світі новина», виконує гурт Гуцульський плай з Вишівської долини Марамороського повіту, яким керує Марія Папарига, директорка Восьмирічної Школи з Вишівської Долини та Марічка Шорбан.

  • 26 грудня 2024 року

    26 грудня 2024 року

    РІЗДВО – Для православних християн, які відзначають нерухомі свята за григоріанським календарем, греко-католиків і католиків у всьому світі, в тому числі і в Румунії, яка є переважно православною, сьогодні другий день Різдва Христового, свята народження Ісуса Христа, одного з найбільших у християнстві. 26 грудня Православна Церква відзначає Собор Пресвятої Богородиці – одне з найдавніших свят на честь Діви Марії. Назва “собор” походить від слов’янського слова і означає “зібрання”, а також “рада”. Свято було встановлене 1500 років тому. Різдво – це свято щедрості і милосердя, відродження надії на краще майбутнє», – написав Президент Клаус Йоганніс у соціальних мережах. Різдво – це свято радості, а справжня віра – це та, що діє через любов, – зазначив Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл. У Ватикані Папа Франциск звернувся з новим закликом до миру в Україні, а також на Середньому Сході. Православні, які святкують за юліанським календарем, – більшість у Росії, Україні, Сербії та Грузії – святкують Різдво 7 січня.

     

    ДЕРЖБЮДЖЕТ – Одним із пріоритетів нового румунського уряду є розробка проєкту бюджету на наступний рік, що, схоже, також є головною проблемою, з якою він зіткнеться у своєму прагненні скоротити витрати. Проєкт держбюджету базується на терміновій постанові про фіскально-бюджетні заходи, яка має бути затверджена найближчими днями. Вона включає багато непопулярних заходів, які уряд має вжити для скорочення дефіциту. Йдеться, зокрема, про заморожування зарплат і пенсій у 2025 році або оподаткування великих статків. Приведення до присяги нового уряду стало позитивним сигналом для румунських бізнесменів та іноземних інвесторів, – заявив прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку.

     

    ШЕНГЕН – З 1 січня 2025 року, коли Румунія увійде й з сухопутними кордонами до Шенгенської зони вільного переміщення, 33 пункти пропуску через кордон з Угорщиною та Болгарією, а також на Чорному морі та на Дунаї будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 автомобільних, у тому числі поромних, залізничних і портових пунктів пропуску на кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі та Чернаводи. Міністерство внутрішніх справ подало на розгляд проєкт відповідного урядового рішення. З початку 2025 року на пунктах пропуску через кордон з Угорщиною та Болгарією більше не буде митних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю і на сухопутних кордонах відбувається після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня, коли їх прийняли лише з повітряними та морськими кордонами.

     

    ВРЯТУВАННЯ – Троє українців, які заблукали в Марамуреcьких горах, були врятовані після 12-годинних складних пошуків. Вони перетнули кордон з Румунією в екстремальних погодних умовах і звернулися за допомогою за єдиним номером 112. На їх пошуки вирушила змішана група гірських рятувальників і прикордонної поліції, але не знайшли українців у вказаному ними місці. Через несприятливі погодні умови повітряний пошук був неможливий, тому пошуки проводилися лише пішки. Через кілька годин рятувальники знайшли українців у дуже небезпечній ущелині. Один із них отримав численні травми внаслідок падіння, а двоє інших мали легку гіпотермію. Усіх госпіталізували. В Україні неодноразово повідомлялося про випадки загибелі чоловіків, які намагалися втекти з країни, щоб уникнути мобілізації. Зокрема, гірська річка Тиса, що протікає вздовж кордону України з Угорщиною та Румунією, забрала багато життів.

     

    ЕКОНОМІКА – На початку цього тижня Румунія отримала понад 37 мільйонів євро від Європейської Комісії в рамках другого траншу Національного плану відновлення та стійкості після пандемії COVID-19. Станом на сьогодні Румунія отримала 9,4 мільярда євро із загальної виділених їй суми у понад 28,5 мільярда євро. У середині цього місяця уряд надіслав до Єврокомісії третій платіжний запит, який передбачає виділення 2,7 млрд євро. Гроші надаються у вигляді грантів, в обмін на проведення низки реформ.

     

    САНКЦІЇ – Японія виділить Україні 3 мільярди доларів прибутку від заморожених російських активів. Рішення було прийнято урядом Японії після того, як у жовтні прем’єр-міністром країни став Сігеру Ісіба. Володимир Зеленський та Ісіба провели телефонну розмову в середу. За словами президента України, Японія пообіцяла Києву додаткову допомогу в обладнанні для енергетичного сектору та будівництві укриттів. Лідери двох країн домовилися зустрітися найближчим часом для продовження двостороннього діалогу. Країни “Великої сімки” – Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та США – були найбільшими фінансовими та військовими прихильниками України з моменту повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Вартість російських активів, заморожених цими країнами та ЄС, становить 325 мільярдів доларів. У червні країни G7 схвалили механізм, за яким Україна отримає кредит у розмірі $50 млрд: він буде погашений з майбутніх прибутків від заморожених російських активів.

     

    ГАЗА – Палестинський телеканал, пов’язаний з угрупуванням «Ісламський джихад», оголосив у четвер про загибель п’ятьох своїх журналістів під час ізраїльської атаки в секторі Газа. Як стверджується, вони були вбиті в таборі біженців Нусейрат в центрі палестинського анклаву «під час виконання своїх журналістських і гуманітарних обов’язків». Зі свого боку, ізраїльська армія повідомила в Telegram, що завдала «точкового удару по автомобілю з терористичним осередком “Ісламського джихаду” на борту в районі Нусейрата». Ізраїльські сили стверджують, що «перед атакою були вжиті заходи, щоб мінімізувати ризик ураження цивільних осіб». Минулого тижня Палестинська спілка журналістів оголосила, що з початку війни в Газі 7 жовтня 2023 року було вбито «понад 190» журналістів і «понад 400» отримали поранення.

     

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп через проблеми зі здоров’ям скасувала свою участь у турнірі WTA в Окленді, Нова Зеландія, та на Відкритому чемпіонаті Австралії, на якому вона повинна була зіграти наступного тижня. «Я відпочину і планую зіграти в Клужі (ред. 1-9 лютого). З нетерпінням чекаю можливості зіграти перед румунськими вболівальниками», – написала Халеп, колишня перша ракетка світу. Турнір WTA 250 в Окленді із загальним призовим фондом 275 094 доларів відбудеться з 30 грудня по 5 січня, а Відкритий чемпіонат Австралії, перший турнір Великого шолома наступного року, пройде в Мельбурні з 6 по 26 січня.

     

     

  • Різвдо у Румунії

    Різвдо у Румунії

    Різдво – одне з найулюбленіших і найочікуваніших свят у році. Це час традицій і звичаїв, що передаються з покоління в покоління. Колядування, прикрашання ялинки, релігійні вистави та щедрі обіди – звичне явище в усіх куточках Румунії, особливо в селах, де звичаї збереглися найкраще.

    Розташований на півночі Румунії, Марамуреш є одним з найпопулярніших місць для зимового відпочинку. Сьогодні ми зупинимося в місцевості, що складається з 12 автентичних сіл, розташованих в долинах річок Мара та Косеу, в оточенні Гутинського гірського масиву. Вони утворюють екодестинацію Марамуреш. Тут нас зустрічає менеджерка Едіт Поп. «Ці автентичні села запрошують гостей провести в них свої зимові канікули. Що це означає? Просто стати частиною сільського життя. Туристів чекають на Різдво та зимові свята, щоб познайомити з місцевими звичаями. Тут дуже багато традицій, які досі зберігаються. Є ті зимові страви, які господині готують з особливою ретельністю. Оскільки ми перебуваємо в екотуристичному регіоні, відпочинок на природі ̶ це те, що ми зазвичай пропонуємо туристам, які приїжджають на відпочинок у мармамуреські села, запрошуємо їх на прогулянки сільськими вулицями. Намагаємося ознайомити їх з унікальністю цього місця, пропонуємо відкрити для себе цивілізацію дерева, місцеву архітектуру села та пізнати цивілізацію сіна по сусідству з селами, на полонинах, всіяних сотнями копиць сіна, адже взимку вони створюють казковий пейзаж.»

    На Різдво старі дерев’яні церкви стають головною визначною пам’яткою в селах Марамуреша. Місцеві жителі та туристи приходять до унікальних релігійних споруд з високими шпилями. «Це, власне, головні принади або атракції для туристів. Їх запрошують взяти участь, разом з місцевими жителями, у всіх святкових заходах. Якщо вони приїжджають трохи раніше на Різдво, то можуть взяти участь у забої свині 20 грудня, у День Ігната. Найцікавішими є Різдво та Святвечір, адже на Святвечір всі будинки освітлені, двері відчинені, а діти та молодь колядують від хати до хати і сповіщають про народження Ісуса Христа. Господарі винагороджують їх калачами, горіхами та яблуками, адже доки на небі не з’явиться світло Ранкової зорі, марамуреське село все ще перебуває в різдвяному пості. Тільки тоді починаються різдвяне святкування. Усе село одягається в традиційні костюми. І туристів, які відпочивають у цьому місці, місцеві жителі одягають у традиційні костюми та запрошують приєднатися до них у цьому святкуванні Різдва Господнього. Наприкінці року є багато розваг, якими можуть зайнятися відпочивальники. Якщо пощастить і випаде сніг, то популярністю користуються катання на санях, запряжених кіньми. Якщо снігу немає, їх замінюють бричкою, на якій туристам показують казкові місця. Марамуреш прекрасний зі снігом, але він не менш красивий і без нього.»

    У цьому омріяному пейзажі виділяються красиво вирізьблені ворота, паркани будинків, всі зроблені з дерева, – каже Едіт Поп, менеджерка дестинації Еко Марамуреш. «Цивілізація деревини, або історія деревини, як ми виклали її в туристичній пропозиції, є культурною основою нашого регіону. Деревина, безумовно, була зручною сировиною в давніх селах. Нескінченні ліси Марамуреша забезпечували місцевих жителів необхідною деревиною. З дерева будували як будинки, так і господарські будівлі, з нього виробляли різьблені ворота. Плетена огорожа також була дерев’яною, і церкви, які є культурною пам’яткою марамуреських сіл, також були дерев’яними. У кожному селі є дерев’яна церква, а в деяких селах їх навіть по дві. До нас приїжджають багато туристів з північних країн, США, Австралії, Ізраїлю. Багато людей приїжджають, щоб познайомитися з Європою і не знаю як, але Марамуреш ніколи не залишається осторонь. Вони зачаровані сільським життям і тут не можна назвати якусь одну річ, яка їм подобається. Це чарівність цього регіону, це спосіб буття, спосіб життя марамуреського села, який досі зберігає свою неповторність.»

    Отець Валеріу Мірча Вана розповів нам про теплу атмосферу зимових свят у Марамуреші. «Є різні специфічні події. Фестиваль звичаїв та традицій Сігету Мармацієй проводиться вже в 55-й раз. Він проходить на третій день Різдва. Крім того, кожен пансіонат, а також органи державної влади, оскільки вони співпрацюють, намагаються подарувати радість, тому що це свято сім’ї та радості, затишної атмосфери, де люди беруть участь у традиціях і насолоджуються гастрономічними делікатесами. До того ж, є складова, призначена для душі, так звана автентична, чиста складова. Це, крім відвідування визначних пам’яток, адже тут є і культурні об’єкти, музеї, дерев’яні церкви, вісім церков Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, монастирі, і Марамуреш одягнений у святкове вбрання. Ті, хто приїде, точно не пошкодують, але для цього їм потрібно зв’язатися з фахівцями, щоб це був справді унікальний досвід у позитивному сенсі.»

    Ми дізналися від отця Валерія Мірчі Вана про важливість ремісників у ці святкові дні. «До святкових туристичних пакетів включені й зустрічі з місцевими майстрами. Дуже важливо не просто відвідати виставку, але й поекспериментувати, самому вирізати тарілку. У нас є мистецтво ткацтва, різьби, розпису на склі, дакійська кераміка. Можна брати участь у майстер-класах за різними напрямками, наприклад, у гончарних майстернях, не на професійному рівні, але просто проекспериментувати. Те, що кожен робить і йому здається цікавим, красивим, він може забрати з собою. Після відвідування храму всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ми запрошуємо наших гостей, незалежно від віку, до інтерактивної частини. Діти, дорослі та люди похилого віку можуть взяти участь у майстер-класі з розпису ікон на склі, дізнаються про тутешні традиційні стави, народні костюми, адже зв’язок людини з божественним був завжди. Так вони винайдуть для себе й мотиви, кольори, які мають глибокий символізм.»

    У Марамуреші ви також можете обрати проживання в традиційних будинках, які збереглися такими, якими вони були понад 100 років тому. Інтер’єри є специфічними, з блакитними стінами та маленькими дерев’яними вікнами. Їх прикрашають предмети, виготовлені місцевими майстрами. Ці будинки також можна відвідати, вони відкриті для туристів у будь-яку пору року.

  • 25 грудня 2024 року

    25 грудня 2024 року

    РІЗДВО – Для православних християн нового обряду, греко-католиків і католиків у всьому світі, в тому числі і в Румунії, яка є переважно православною, сьогодні – Різдво Христове, свято народження Ісуса Христа, одне з найбільших у християнстві. Різдво Христове – це свято, яке засноване на біблійній розповіді євангелістів Матвія і Луки. Понад 2 000 років тому Діва Марія та її наречений Йосиф вирушили з Назарету до Вифлеєму, щоб взяти участь у переписі, проведеному за наказом римського імператора Августа. Марія завагітніла після чудесного об’явлення ангела Гавриїла, який сповістив, що вона народить Месію. У Вифлеємі вони зупинилися в печері, яка використовувалася як притулок для тварин. Там Марія народила Ісуса Христа, Спасителя світу. Три мудреці, орієнтуючись на зірку, прийшли зі Сходу до місця народження Христа і принесли Немовляті дари, усвідомлюючи, що народився Цар. Різдво – це свято щедрості і милосердя, відродження надії на краще майбутнє», – написав Президент Клаус Йоганніс у соціальних мережах. Різдво – це свято радості, а справжня віра – це та, що діє через любов, – зазначив Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл. У вівторок ввечері Папа Франциск провів у Ватикані спеціальну церемонію з нагоди початку Ювілейного 2025 року. Він відкрив Святі Двері базиліки Святого Петра, які зазвичай залишаються замкненими. Тема Ювілею, який відзначається раз на 25 років – «Паломники надії».

     

    БЕЗПЕКА – У Румунії на різдвяні свята майже 23 тис працівників Міністерства внутрішніх справ забезпечують правовпорядок. Серед них – поліцейські, жандарми, пожежники, рятувальники та прикордонники. Вони працюватимуть над запобіганням протиправним діям і втручатимуться у разі потреби. Особлива увага приділяється туристичним курортам, розважальним закладам та місцям масового скупчення людей, а також культовим спорудам, де проходять різдвяні богослужіння. Співробітники дорожньої поліції також знаходяться на дорогах і вулицях міст, щоб підвищити безпеку дорожнього руху, організовуючи заходи, спрямовані на запобігання серйозним аваріям, одночасно покращуючи транспортний потік.

     

    УРЯД – Приведення до присяги нового уряду в Бухаресті стало позитивним сигналом для румунських бізнесменів та іноземних інвесторів, – заявив прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку. Він додав, що відсоткові ставки за зовнішніми кредитами Румунії вже почали знижуватися. Одним із пріоритетів нового уряду є розробка проєкту бюджету на наступний рік, що, схоже, також є основною проблемою, з якою він зіткнеться у своєму прагненні скоротити витрати. Проєкт держбюджету базується на новій терміновій постанові про фіскально-бюджетні заходи, яка включатиме багато непопулярних заходів, що їх уряд має запровадити для скорочення дефіциту.

     

    БІРЖА – Румуни інвестували 2,6 млрд леїв (близько 520 млн євро) в останній випуск державних облігацій Fidelis, як в євро, так і в леях. Вони збільшили до 16,4 млрд леїв (3,2 млрд євро) суму, залучену Міністерством фінансів через ринок капіталу в 2024 році. Це річний рекорд з моменту відновлення таких випусків на Бухарестській фондовій біржі. Інвестувати у державні цінні папери Fidelis могли фізичні особи-резиденти та нерезиденти віком від 18 років, а отримані кошти не підлягають оподаткуванню.

     

    РЕВОЛЮЦІЯ – 35  років тому, після скороченого судового процесу, проведеного військовим трибуналом, диктаторське подружжя Ніколає та Елена Чаушеску були страчені 25 грудня 1989 року у військовій частині в Тирговіште (південь). Вони були схоплені незабаром після втечі з будівлі Центрального комітету КПР в Бухаресті на гелікоптері 22 грудня. Офіційними звинуваченнями були геноцид і підрив національної економіки. Судовий процес тривав менше години і закінчився смертним вироком. Насильство, зафіксоване під час антикомуністичної революції в Румунії, пішло на спад. Три дні після втечі диктатора до його страти були найкривавішими під час революції. Румунія була єдиною східноєвропейською країною, яка здійснила перехід від тоталітаризму до демократії з кровопролиттям, після того, як 16 грудня спалахнуло повстання в Тімішоарі (захід) звідки згодом поширилося на Бухарест та інші міста. Загалом, понад 1 000 людей загинули і близько 3 тис. отримали поранення.

     

    МАЙЯ САНДУ – Румунія та Республіка Молдова (більшість населення якої є румуномовним) продовжать працювати задля добробуту, стабільності, європейських цінностей, стійкості та демократії, – заявив глава держави Клаус Йоганніс, який привітав президентку сусідньої країни Майю Санду зі вступом на другий термін. Майя Санду була офіційно приведена до присяги як президент Республіки Молдова. У своїй промові вона підкреслила, що європейська інтеграція та реформа системи правосуддя залишаються головними цілями її другого терміну. Майя Санду також попередила, що членство в ЄС не є чудодійним рішенням всіх внутрішніх проблем, що стоять перед країною, але зазначила, що Молдова досягла успіху в захисті своєї демократії перед обличчям зовнішніх загроз. За її словами, незважаючи на регіональні та глобальні кризи, спричинені пандемією, війною в Україні, зовнішніми загрозами та енергетичним шантажем Кремля, Молдова зуміла зберегти мир і просунутися європейським шляхом. Майя Санду є першою жінкою на цій посаді і першим президентом, обраним прямим голосуванням, який виграв два терміни поспіль.

     

    РАКЕТА – Міністерство національної оборони заявляє, що факт перетину повітряного простору Румунії російською ракетою не підтверджено. Ця заява була зроблена після повідомлень про те, що сьогодні російська ракета перетнула румунський повітряний простір. Румунія була поінформована українською стороною про те, що сьогодні вранці ракета збройних сил Російської Федерації, яка була збита в Чернівецькій області (Україна), пролетіла через повітряний простір Республіки Молдова і, протягом приблизно двох хвилин, також перетнула повітряний простір Румунії, в північній частині, поблизу міста Дарабани. Компетентні військові структури продовжать розслідування цієї ситуації з метою з’ясування всіх обставин. Крім того, сили і засоби, задіяні до виконання бойової служби Повітряної поліції – під національним командуванням і командуванням НАТО – залишаються на постійному чергуванні для захисту національного повітряного простору і повітряного простору країн-членів Альянсу, – додали в міноборони.

     

    АВІАКАТАСТРОФА – Літак авіакомпанії «Азербайджанські авіалінії» розбився сьогодні поблизу Актау на південному заході Казахстану, коли він готувався здійснити аварійну посадку після несправності системи управління. Літак, на борту якого перебували 67 пасажирів і п’ять членів екіпажу, вилетів зі столиці Азербайджану Баку до Грозного, але несприятливі погодні умови змусили його змінити курс на аеропорт Актау. За даними казахстанських авіаційних пошуково-рятувальних служб, на даний момент відомо про 25 осіб, які вижили. Наразі жодної детальної інформації про причини авіакатастрофи не надано.

  • Різдвяна ялинка, між традицією та сучасністю

    Різдвяна ялинка, між традицією та сучасністю

    На перший погляд може здатися дивним, але перша різдвяна ялинка в Румунії датується 1866 роком, одним з найважливіших років в  історії румунів, тому що це був початок нової ери, ознаменованої людиною, яка стане їхнім королем – Каролем I. Не минуло й восьми місяців після прибуття до Румунії прусського принца Гогенцоллерн-Зігмарінгенського, як у грудні 1866 року в королівському палаці в Бухаресті з’явилася перша в Румунії різдвяна ялинка, прикрашена ефектними іграшками, привезеними з батьківщини монарха.

    Звичай прикрашати ялинку на свято Різдва Христового, що має германське походження, започаткований у Румунії через королівський дім, був популярним і поширився по всій країні, спочатку наслідуваний міськими елітами, а потім і в селах.

    Але чому саме ялинка, а не інше дерево? Тому що румуни вже надавали їй набагато давніші значення, про які розповідає одна з провідних румунських етнологів, професорка Дойна Ішфеноні: «Не треба забувати, що для нас, румунів, ялиця є священним деревом. Це, якщо хочете, дерево життя, яке з’єднує небо і землю. Це дерево, яке від народження до поховання супроводжує життя людини, будучи прикрашеним, залежно від вікового етапу, по-різному. Саджанець вибирають при народженні, або залишаючи його в лісі, або переносячи ближче до дому. Дерево є своєрідним барометром розвитку дитини. Як розвиватиметься ялинка, так розвиватиметься і дитина, ростиме великою, високою, пухкенькою і, звісно, віритиме в молодість без старості – так само як ялинка ніколи не змінює свого зеленого вбрання, так і «зеленим», залишатиметься майбутній юнак чи дівчинка, який або яка є реципієнтом чи опікуном дерева. Потім, весільне дерево, яке ми всі знаємо, також прикрашають кольоровими папірцями, стрічками, маленькими дзвіночками на верхівці. Так само і похоронне дерево! У випадку неодружених молодих людей його прикрашають чорними китицями, хусткою і дзвіночком, який, коли дме вітер, дзвенить, і вважається, що це друга половина покійного. Отже, для нас, румунів, ялинка має дуже комплексну конотацію.»

    До цих численних значень, якими наділяють ялинку, додаються християнські, з прийняттям румунами цього дерева як центрального елементу святкування Різдва Христового. Християнські конотації ялинки посилюються вибором специфічних орнаментів. Дойна Ісфеноні знову перераховує їх: «Наприклад, гірлянди, спочатку свічки, які ставили на ялинку, надаючи їй казкового вигляду, відсилають до символіки свічки, яка є замінником Ісуса. Віск – це тіло, полум’я – душа. Також яблука, які додавали до ялинки, є чимось більшим, ніж просто прикраса. Червоним яблукам надавали перевагу, щоб їх було якомога більше видно, але вони нагадують про первородний гріх Єви з відомим яблуком і вигнання Адама і Єви з раю. На ялинку також вішали волоські горіхи. Але замотані у фольгу, тому що вони теж представляють, якщо хочете, трохи світла, світла, яке відбивається у внутрішній простір і таким чином додає трохи особливого  блиску. Горіх також є символом у цих звичаях, пов’язаних із зимовим сонцестоянням і християнством. Тому що горіх – це плід, який витримує випробування часом і є вираженням плодючості, багатства, плину часу, на який він не впливає. А з християнської точки зору, маючи в своїй серцевині знак хреста, він також вважається допоміжним у вираженні символізму ялинки як святкування народження Спасителя. Але ядро волоського горіха своєю формою також нагадує мозок і цього разу символізує просвітлення. Це момент, коли ми усвідомлюємо, що на зимові свята, а особливо на Різдво, через народження Спасителя, кожен з нас має обіцянку, можна сказати, відродження. Це час, коли три сестри – Надія, Любов і Віра – супроводжують одна одну, даючи людині додаткову силу, даючи їй, якщо хочете, додаткову енергію і додаткову надію на те, що в майбутньому все буде чудово. Звичайно ж, ялинку увінчує ангел або зірка, яка привела волхвів до Вифлеєму, де в яслах народився Спаситель. Це ще один символ, який додається таким чином.»

    На жаль, каже дослідниця-етнолог Дойна Ішфеноні, багато хто з нас сьогодні випускає з уваги численні конотації різдвяної ялинки, яка із символу перетворюється на звичайну прикрасу. «Якщо ви запитаєте, що означає ялинка для румунів, люди дадуть дуже, дуже різні відповіді, і ви побачите, що ніхто з них не посилатиметься на космічне дерево, ніхто не говоритиме про її прикраси як синкретичне поєднання християнства і дохристиянства, вони матимуть менше інформації, яка підкріплює практику. Це також наше завдання, якщо хочете, як фахівців, нагадувати їм, повертати все це смислове багатство до їхньої уваги і привчати їх до того, що кожен жест має сенс, має значення, має мотивацію, що ніщо не є беззмістовним.»

    Щодо пластикової ялинки, якою дехто намагається замінити живу… «Заміна живої ялинки на пластмасову, на мій погляд є блюзнірством, тому що не можна приносити в хату смерть, треба приносити в помешкання життя, нам потрібне життя, потрібна життєва сила. На мій погляд штучна ялинка не має ніякої цінності. Звичайно, можливо, інший фахівець може мати інші погляди, але загалом, що стосується традиції, то ми намагаємося, наскільки це можливо, повернути цінність і важливість традиції у свідомість людей, пояснюючи їм, чому вони автоматично роблять жести, які вони, напевно, іноді самі дивуються навіщо їх роблять.»

    Різдвяна ялинка – це елемент, який об’єднує сім’ю та близьких осіб, які збираються навколо неї на Різдво, дарують та отримують подарунки, а потім сідають за стіл, повний різноманітних страв, деякі з них спеціально приготовлені саме для цієї події. А потім вітають колядників, які сповіщають про народження Ісуса. І скільки ще можна розповідати про колядки!

    Принаймні в сільській місцевості Румунії на свято Різдва Христового досі зберігаються давні традиції. Більше того, їх шанують. Ось чому Румунія досі – каже професорка Дойна Ішфеноні, серед розпещених країн південно-східної Європи: ансамбль культурної поведінки з довгою історичною лінією дозволяє нам сказати, що в нашій країні Різдво продовжує залишатися тим кроком до святого, який починається напередодні 25 грудня і закінчується 6 січня, святом Хрещення Господнього.

     

  • Запрошуємо до майстерні Санта Клауса!

    Запрошуємо до майстерні Санта Клауса!

    Немає нічого прекраснішого під час зимових свят, ніж різдвяні прикраси, що прикрашають ялинки чи будівлі! Але мало хто сьогодні знає, що до приходу християнства, рослини і дерева, які залишалися зеленими цілий рік, мали особливе значення для людей взимку. Історія різдвяних ялинок, однак, має багато коренів, від використання вічнозелених дерев у Стародавньому Єгипті та Стародавньому Римі до німецької традиції прикрашати ялинку свічками у 17 столітті, традиція, яка у 1800-х роках дійшла до Америки. Традиція прикрашати ялинку в Румунії почалася після 1866 року, з приходом до влади династії Гогенцоллернів, коли при дворі короля Кароля I з’явилася перша прикрашена ялинка.

    З появою цього звичаю урізноманітнилися і ялинкові прикраси, а виготовлені ручно стають рідкістю. Це стосується кульок, виготовлених у Куртя-де-Арджеш, на так званій «Фабриці Санта Клауса». Санду Нікіта, менеджер компанії з міста Куртя-де-Арджеш, яку називають «Фабрикою Санта Клауса», розповів нам, звідки виникла ця ідея: «Це так би мовити фігура стилю, метафора. Ця метафора належить компанії Куртя де Арджеш, яка виробляє скляні кульки для різдвяної ялинки. Вона була створена в 1989 році з ініціативи американського бізнесмена. Вона розвивалася завдяки інвестиціям з обох сторін, а в 2000-х роках їй вдалося поширитися з Америки до Японії. Наша фабрика виробляє щорічно близько 1.000.000 прикрас. У цей період, звичайно, наша продукція також диверсифікувалася, від простіших та легших у 89 році, до дуже складних, які виділялися на європейському та американському ринку, ця тенденція продовжувалася до 2005 року. У 2006 – 2007 роках ми розпочали цю діяльність «Фабрики Санта Клауса» з регулярними екскурсіями для відвідувачів, щоб вони могли побачити, як виготовляються скляні ялинкові прикраси. Вони беруть участь у всьому технологічному процесі, починаючи від видування, декорування та інших видів діяльності, і закінчуючи розкладанням цих прикрас по коробках і встановленням на ялинку».

    Ми запитали Санду Нікіту, на кого спрямовані ці майстер-класи: «Це цікава і приваблива діяльність для дітей та молоді, особливо тому, що вона виводить їх із зони інтернету і повертає в реальне життя. Я бачив, що в цю пору року ніхто не користується мобільними телефонами, окрім як для того, щоб сфотографувати різні етапи роботи та виготовлення скляних прикрас для ялинки». Санду Нікіта подав нам більше деталей: «У нас є щонайменше 2.000 моделей, кожна з яких відрізняється розписом, формою та іншими елементами. Більше того, цього року ми зробили ретроспективу моделей, починаючи з 89-го року і до сьогодні, на виставці, що містить 5.600 зразків таких прикрас. Виставка є для відвідування, але й робочим пунктом для дилерів, які обирають новішу чи старішу модель. Більшість обирають ретро-моделі і кажуть, що вони є іграшками нашого дитинства. Ринок переповнений всілякими об’єктами, які ми можемо узагальнено назвати кітчем. Ми дуже прив’язані до художньої форми предметів. Насправді, Марта Стюарт, яка добре відома у видавничому світі Сполучених Штатів, роками замовляла у нас прикраси для ялинки і написала прекрасну історію про зимові свята і про те, як румунські діти беруть участь у цих зимових святах. Це було джерелом гордості для нас і для фабрики Санта Клауса в Куртя-де-Арджеш! Наші кульки стояли на ялинці в Білому домі у Вашингтоні, вони також стояли на ялинці імператорів Японії».

    Від нашого співрозмовника ми також дізналися, що цього року кульки, вироблені на “Фабриці Санта Клауса” в Куртя-де-Арджеш, знову посідають почесне місце на ялинці, прикрашеній в представництві Румунії в Брюсселі, де вони виставляються вже протягом останніх семи років. І якщо ми спокусили вас своєю розповіддю, вам треба знати, що ці скляні кульки ручної роботи також можна придбати в чотирьох інтернет-магазинах. Санду Нікіта завершує свою розповідь наступним побажанням: «Фабрика Санта Клауса в Куртя-де-Арджеш бажає всім щасливих свят!»

  • Як відсвяткували Різдво віруючі Сучавської української православної парафії

    Як відсвяткували Різдво віруючі Сучавської української православної парафії

    25 грудня румунські християни
    відсвяткували Різдво Христове. Разом з ними святкувала і частина українців, які
    прийняли Григоріанський календар. Слід сказати, що переважна більшість
    українців в Румунії все ще відзначає Різдво Христове за старим стилем – 7 січня.
    Сьогодні ми розповімо про те як було відзначене Різдво Христове в Українській
    православній церкві святих апостолів Петра і Павла в місті Сучава, що на
    півночі Румунії, при
    якій діє українська недільна школа.

    Настоятель Сучавської української православної церкви святих апостолів Петра і Павла, отець Михайло Маґіар стверджує, що віруючі
    парафії з великою радістю зустріли
    різдвяні свята разом з українськими переселенцями та гостями з України: «На празник Різдва Христового за новим
    стилем ми мали велику честь мати на Богослужінні невелику делегацію Української
    православної церкви Свято-Миколаївського собору з Чернівців, отця Петра з хором. Стало
    традицією, щоб до нас завітала ця делегація, яка вже більше як 15 років присутня
    на Святковому Богослужінні. До нашої церкви щонеділі і на свята приходять також
    українські переселенці, які мають можливість слухати богослужіння українською
    мовою. У нашій церкві служиться двомовно, тому що в нашій парафії є багато
    змішаних румунсько-українських сімей. Дякуємо Господу Богу за цей прекрасний момент цього свята, що ми
    поділили радість Новонародженого Христа Спасителя не тільки з нашими
    парафіянами, а й з українськими біженцями. Дякуємо щиро хору з України, який співав сьогодні, тим більше що священних, який служив сьогодні є румунського походження, але він
    служить дуже добре й українською мовою. Щиро дякуємо ВСРР за те
    що на цьому радісному святі закликала нас поділитися нашими думками та радістю з усіма
    українцями. З нагоди Празника Різдва Христового і Нового року та з нагоди
    Водохреща бажаємо всім українцям миру, щирого духовного життя
    і щоб не забували, що Новонароджений Христос прийшов для всіх нас, щоб поділити радість і показати нам дорогу, яка веде до спасіння наших
    душ. Щиро дякуємо Богу за цей прекрасний духовний момент, який відбувся у нашій
    церкві, головно хору, який прекрасно виконував співи. Дякуємо діточкам нашої
    парафії, нашої недільної школи, які на завершення богослужіння, виконали
    прекрасні колядки румунською та українською мовами. Також дякуємо щиро
    диригенту недільної школи, пані Оксані, яка підготувала діточки, які поділили
    свою радість співаючи колядки і таким чином принесли свій прекрасний дар
    Новонародженому Христу. Хай щастить усім вам, які святкуєте Різдво за новим або
    старим стилем, щоб обдарував Вас Господь Бог і Новонароджений Христос
    Спаситель своїми дарами!»

    ucra-suceava-slujba-craciun.png




    Отець Михайло Маґіар розповів і про історію української церкви
    міста Сучави: «Українська церква у місті Сучава була
    греко-католицькою до 1937 року. Від того року та до 2002 року не існувала
    жодна українська парафія у Сучаві. На прохання віруючих міста 2002 року була
    заснована українська православна церква. Відтоді наша церква старається
    зберігати українську мову, українські традиції та головно єднати людей у
    молитві та богослужінні. Ми радіємо, що маємо таку велику честь служити на
    своїй рідній мові і це все сталося через благословення покійного владики
    Архієпископа Пімена Сучавського і Радівецького, який взяв на себе обов’язок, допомогти нашій українській громаді збудувати власну церкву, яка знаходиться
    тепер по вулиці Замка №39 у місті Сучава. Тут ми правимо богослужіння
    вже понад 15 років. Від 2002 року до 2008 року ми правили богослужіння
    українською мовою у монастирі Івана Сучавського, а відтоді ми маємо
    можливість служити у власній церкві. До нас приходять українці, які живуть у
    місті або околицях міста, а також українські переселенці, щоб слухали свою рідну
    мову. Українські переселенці, які приходять до нашої церкви мають можливість
    також сповідатися українською мовою, тому що в місті Сучава це єдина
    українська церква. У Сучавському повіті служать українською мовою ще два
    священники українського походження, а саме у Негостині та Ізвоареле Сучевей. У
    нашій церкві знаходяться частини мощей Іова Почаївського і
    десять часточок мощей святих з Києво-Печерської лаври, мощі які, як сказав
    покійний владика Пімен, будуть для всіх тих, які не мають можливості йти в Україну і молитися до цих святих.»

    ucra-suceava.png




    Лариса Піціляк, яка працює регентом у Свято-Миколаївському храмі
    у місті Чернівці та яка разом з хоровим колективом цього храму була в Сучаві, поділилася своїми
    думками від присутності на богослужінні у Сучавській українській церкві святих
    апостолів Петра і Павла: «Я була приємно вражена, що літургія проводилась на
    двох мовах румунській та українській. На службі Божій також були присутні багато українців переселенців. А після служби ми насолоджувалися виступом
    вихованців недільної школи, які співали румунські та українські колядки. Ми
    дуже вдячні настоятелю, отцю Михайлу за можливість надану біженцям чути рідну мову,
    церковну культуру, яку їм зараз дуже не вистачає і це зараз дуже актуальне для
    них. Я також вдячна Богу за можливість побувати на такій Різдвяній службі й надіюсь, що з Божою допомогою ще не раз будемо мати можливість ще приїхати і
    приймати участь у такій службі.»

    ucra-suceava-cor.png




    Через війну в Україні пані
    Оксана була змушена покинути власну домівку. Вона отримала
    тимчасовий прихисток у місті Сучава, де знайшла душевний спокій в
    українській православній церкві апостолів Петра і Павла і де працює з
    дітьми недільної школи. Перед Різдвом вона зуміла провести з дітьми всього
    три репетиції колядок, але планує вивчити дітей церковних піснеспівів, спочатку
    таких як Отче наш, Многая літа та літургійні молитви та сподівається, що плоди
    невдовзі будуть і дитячий хор співатиме на Літургії: «Цьогорічне Різдво
    Христове я зустріла як прихожанка храму апостолів Петра і Павла міста Сучави.
    Це світле свято сповнене радості та віри у майбутнє. Хочу подякувати отцю
    Михайлу та матушці Ірині, тому що посприяли організації дітей для вивчення колядок
    на румунській та українській мовах. Це величезне щастя співом прославляти Бога.
    Дякую їм за постійну підтримку українців. Будемо молитися Богу та просити Його
    припинити війну в Україні, щоби кожен воїн живим повернувся додому, щоби всі
    сім’ї жили у порозумінні, добробуті, благополучі, щоб не було релігійної
    ворожнечі в нашій країні, щоб наша країна процвітала, зростала та міцніла з
    Божою допомогою. Христос рождається! Славімо Його!»

  • Як відсвяткували Різдво віруючі Сучавської української православної парафії

    Як відсвяткували Різдво віруючі Сучавської української православної парафії

    25 грудня румунські християни
    відсвяткували Різдво Христове. Разом з ними святкувала і частина українців, які
    прийняли Григоріанський календар. Слід сказати, що переважна більшість
    українців в Румунії все ще відзначає Різдво Христове за старим стилем – 7 січня.
    Сьогодні ми розповімо про те як було відзначене Різдво Христове в Українській
    православній церкві святих апостолів Петра і Павла в місті Сучава, що на
    півночі Румунії, при
    якій діє українська недільна школа.

    Настоятель Сучавської української православної церкви святих апостолів Петра і Павла, отець Михайло Маґіар стверджує, що віруючі
    парафії з великою радістю зустріли
    різдвяні свята разом з українськими переселенцями та гостями з України: «На празник Різдва Христового за новим
    стилем ми мали велику честь мати на Богослужінні невелику делегацію Української
    православної церкви Свято-Миколаївського собору з Чернівців, отця Петра з хором. Стало
    традицією, щоб до нас завітала ця делегація, яка вже більше як 15 років присутня
    на Святковому Богослужінні. До нашої церкви щонеділі і на свята приходять також
    українські переселенці, які мають можливість слухати богослужіння українською
    мовою. У нашій церкві служиться двомовно, тому що в нашій парафії є багато
    змішаних румунсько-українських сімей. Дякуємо Господу Богу за цей прекрасний момент цього свята, що ми
    поділили радість Новонародженого Христа Спасителя не тільки з нашими
    парафіянами, а й з українськими біженцями. Дякуємо щиро хору з України, який співав сьогодні, тим більше що священних, який служив сьогодні є румунського походження, але він
    служить дуже добре й українською мовою. Щиро дякуємо ВСРР за те
    що на цьому радісному святі закликала нас поділитися нашими думками та радістю з усіма
    українцями. З нагоди Празника Різдва Христового і Нового року та з нагоди
    Водохреща бажаємо всім українцям миру, щирого духовного життя
    і щоб не забували, що Новонароджений Христос прийшов для всіх нас, щоб поділити радість і показати нам дорогу, яка веде до спасіння наших
    душ. Щиро дякуємо Богу за цей прекрасний духовний момент, який відбувся у нашій
    церкві, головно хору, який прекрасно виконував співи. Дякуємо діточкам нашої
    парафії, нашої недільної школи, які на завершення богослужіння, виконали
    прекрасні колядки румунською та українською мовами. Також дякуємо щиро
    диригенту недільної школи, пані Оксані, яка підготувала діточки, які поділили
    свою радість співаючи колядки і таким чином принесли свій прекрасний дар
    Новонародженому Христу. Хай щастить усім вам, які святкуєте Різдво за новим або
    старим стилем, щоб обдарував Вас Господь Бог і Новонароджений Христос
    Спаситель своїми дарами!»

    ucra-suceava-slujba-craciun.png




    Отець Михайло Маґіар розповів і про історію української церкви
    міста Сучави: «Українська церква у місті Сучава була
    греко-католицькою до 1937 року. Від того року та до 2002 року не існувала
    жодна українська парафія у Сучаві. На прохання віруючих міста 2002 року була
    заснована українська православна церква. Відтоді наша церква старається
    зберігати українську мову, українські традиції та головно єднати людей у
    молитві та богослужінні. Ми радіємо, що маємо таку велику честь служити на
    своїй рідній мові і це все сталося через благословення покійного владики
    Архієпископа Пімена Сучавського і Радівецького, який взяв на себе обов’язок, допомогти нашій українській громаді збудувати власну церкву, яка знаходиться
    тепер по вулиці Замка №39 у місті Сучава. Тут ми правимо богослужіння
    вже понад 15 років. Від 2002 року до 2008 року ми правили богослужіння
    українською мовою у монастирі Івана Сучавського, а відтоді ми маємо
    можливість служити у власній церкві. До нас приходять українці, які живуть у
    місті або околицях міста, а також українські переселенці, щоб слухали свою рідну
    мову. Українські переселенці, які приходять до нашої церкви мають можливість
    також сповідатися українською мовою, тому що в місті Сучава це єдина
    українська церква. У Сучавському повіті служать українською мовою ще два
    священники українського походження, а саме у Негостині та Ізвоареле Сучевей. У
    нашій церкві знаходяться частини мощей Іова Почаївського і
    десять часточок мощей святих з Києво-Печерської лаври, мощі які, як сказав
    покійний владика Пімен, будуть для всіх тих, які не мають можливості йти в Україну і молитися до цих святих.»

    ucra-suceava.png




    Лариса Піціляк, яка працює регентом у Свято-Миколаївському храмі
    у місті Чернівці та яка разом з хоровим колективом цього храму була в Сучаві, поділилася своїми
    думками від присутності на богослужінні у Сучавській українській церкві святих
    апостолів Петра і Павла: «Я була приємно вражена, що літургія проводилась на
    двох мовах румунській та українській. На службі Божій також були присутні багато українців переселенців. А після служби ми насолоджувалися виступом
    вихованців недільної школи, які співали румунські та українські колядки. Ми
    дуже вдячні настоятелю, отцю Михайлу за можливість надану біженцям чути рідну мову,
    церковну культуру, яку їм зараз дуже не вистачає і це зараз дуже актуальне для
    них. Я також вдячна Богу за можливість побувати на такій Різдвяній службі й надіюсь, що з Божою допомогою ще не раз будемо мати можливість ще приїхати і
    приймати участь у такій службі.»

    ucra-suceava-cor.png




    Через війну в Україні пані
    Оксана була змушена покинути власну домівку. Вона отримала
    тимчасовий прихисток у місті Сучава, де знайшла душевний спокій в
    українській православній церкві апостолів Петра і Павла і де працює з
    дітьми недільної школи. Перед Різдвом вона зуміла провести з дітьми всього
    три репетиції колядок, але планує вивчити дітей церковних піснеспівів, спочатку
    таких як Отче наш, Многая літа та літургійні молитви та сподівається, що плоди
    невдовзі будуть і дитячий хор співатиме на Літургії: «Цьогорічне Різдво
    Христове я зустріла як прихожанка храму апостолів Петра і Павла міста Сучави.
    Це світле свято сповнене радості та віри у майбутнє. Хочу подякувати отцю
    Михайлу та матушці Ірині, тому що посприяли організації дітей для вивчення колядок
    на румунській та українській мовах. Це величезне щастя співом прославляти Бога.
    Дякую їм за постійну підтримку українців. Будемо молитися Богу та просити Його
    припинити війну в Україні, щоби кожен воїн живим повернувся додому, щоби всі
    сім’ї жили у порозумінні, добробуті, благополучі, щоб не було релігійної
    ворожнечі в нашій країні, щоб наша країна процвітала, зростала та міцніла з
    Божою допомогою. Христос рождається! Славімо Його!»

  • Спогади про минулі Різдвяні свята

    Спогади про минулі Різдвяні свята

     

    Атмосферу свят з колядками, традиційними
    продуктами та запахом печі щороку
    відтворюють у Національному музеї села
    Дімітріє Густі в Бухаресті. А
    оскільки в румунській столиці випав
    сніг, зимовий декор запрошує до
    святкування.

     

    Про те, як цього року Музей
    села підготувався до зимових
    свят, ми дізнаємося від
    музеєзнавця Єуджена
    Іон: Ми підготували фестиваль
    Обряди та звичаї,
    який відбувається щороку. Цього року
    він проходив 9-10 грудня, нас
    відвідали групи колядників, звісно,
    вони не могли бути відсутніми. У неділю
    у нас був парад колядників, що
    проходив алеями музею і, звичайно,
    ярмарок народних умільців, який також
    присутній на всіх заходах, які ми
    проводимо в музеї.

     

     

     

    Ми запитали Єуджена
    Іон, звідки цього року приїхали колядники:
    Вони прибули
    з кількох районів, колядники з міст
    Фокшань, Сучава,
    Бістріца-Несеуд, Сігетул Мармацієй,
    Муреш, Телеорман, з багатьох куточків
    країни. Кожна група колядників приїжджає
    зі своїм реквізитом. Наприклад, Ведмеді
    з Преутешть,
    Сучава, приїжджають зі
    своїми костюмами
    ведмедів, колядники з Долгешть, також
    з Сучави, приїжджають в більш особливих
    костюмах, що нагадують про
    колядників минулих років,
    колектив Віночок
    з Бістріца-Несеуд приїздив
    в традиційних костюмах, як
    і інші колядницькі групи
    з інших регіонів країни. Тут ми практично
    відтворюємо місцеві
    звичаї тих
    районів, де ще зберіглися
    традиції. На наш фестиваль
    приходить дуже багато
    людей, а зараз ми очікуємо ще більше,
    тому що випав сніг і пейзажі дійсно
    казкові.

     

     

     

    Колектив
    Віночок
    з села Ілва Маре, повіт Бістріца-Несеуд,
    представив, згідно зі звичаєм, момент
    народного театру: Танець кози.
    Історія починається з головного звичаю
    цієї місцевості – вівчарства. Напередодні
    Різдва групи колядників
    ходять по домівках і тішать людей
    цим давнім звичаєм. Персонажами цієї
    народної вистави є пастух,
    який керує всім цим дійством і охороняє
    кіз, потім з’являється ведмідь, який
    хоче напасти на кіз, але їх захищає
    пастух. Також є виконавець на сопілці
    та кларнеті. Ми також дізналися, що
    колектив
    Віночок
    налічує 20 учасників, всі вони гарно
    вдягнені народними
    костюмами. З Тулчі прибуває колектив Мошоає,
    який колядує на
    ритмах, позначених шумом дзвоників,
    підстрибуючими кроками колядників,
    замаскованих головами з розмальованих
    гарбузів, що мають відганяти злих духів.
    А оскільки в цьому районі проживає
    багато турків і татар, на свято Мошоаєлор,
    кажуть, що турки вітають колядників
    у своїх домівках,
    а румуни готують пахлаву,
    типовий турецький десерт.

     

     

     

    У
    буковинських селах є звичай, щоб колядники
    ходили гуртами,
    які об’єднують
    персонажів у масках: ведмедя, козу,
    коників,
    оленя, чортів,
    красунь,
    лікарів і т.д. Ведмежа хода зустрічається
    тільки в Молдові, на Новий рік. Ведмедя
    представляє молодий хлопець, який
    носить хутро тварини на
    голові та плечах, прикрашене
    червоними китицями. Ведмедем
    керує ватажок
    у супроводі музикантів і цілою когортою
    персонажів (з-поміж яких
    може бути й дитина
    в ролі ведмежати). Під удари
    барабанів або мелодію сопілки
    і за допомогою палиці
    маска бурчить та імітує розгойдування
    і ривки ведмедя, що сильно б’є лапами об землю.
    Значення – очищення і запліднення ґрунту
    в новому році. Існує гіпотеза, що цей
    звичай походить ще від
    трако-гетів.

     

     

     

    Цього
    року в Національному музеї села Дімітрія
    Густі також відбувається
    Майстерня колядок. Єуджен
    Іон розповість про це:
    Йдеться про
    майстер-клас з колядок, який організувала
    Наомі Гуттман, координатор майстер-класу.
    Вона є випускницею Університету
    театрального та кіномистецтва в Бухаресті
    та захоплюється музикою. У
    цій майстерні діти будуть
    вчитися співати колядки на народних музичних
    інструментах. Є дві вікові групи: 7-11 та
    12-15 років.

     

     

     

    Ми
    запитали музеєзнавця Єуджена
    Іон, чому важливо розповідати дітям про
    традиційні румунські колядки: Вони
    представляють суть румунської культури.
    Це дуже давні традиції, навіть давніші,
    ніж прихід християнства на наші землі.
    Вони, по суті, є сутністю румунського
    народу, і дуже важливо нести цю сутність
    вперед. Зараз ми також проводимо акцію
    зі збору подарунків для дітей у спеціальних
    центрах під назвою Відкриймо книгу
    добрих справ, яка триватиме до 20
    грудня. Ті, хто хоче подарувати нові
    іграшки та одяг, можуть прийти до музею,
    у нас тут є спеціальний простір для
    пожертв.

     

     

     

    Напередодні
    Нового року в традиційних домогосподарствах,
    а також у містах зберігається звичай
    ходіння колядників
    від хати до хати, відповідно, вулицями,
    дотримуючись давніх звичаїв. Соркова,
    Плугушор,
    танець Кози
    чи Ведмедя – це лише деякі з найкрасивіших
    звичаїв, що зберіглися з плином часу

     

     

     

    У
    перший день Нового року з новорічним віншуванням ходять посівальники
    та щедрувальники –
    це звичаї,
    які закликають процвітання та достаток
    у родині того, хто їх
    приймає. Кажуть, хто не
    приймає посівальників
    та щедрувальників під
    час свят, того чекає в наступному році
    біда та злидні.

     

  • Різдвяні ярмарки в містах Румунії

    Різдвяні ярмарки в містах Румунії

    Наближаються зимові свята, і святкові пропозиції на румунських гірських курортах здебільшого розпродані. Навіть курорти стають все більш завантаженими під час святкового сезону, оскільки вони урізноманітнили свою пропозицію. На додаток до готельних та лікувальних послуг, все більше курортів розвивають велнес-послуги та аквапарки. Як і в попередні роки, найпопулярнішими напрямками для зимових канікул є гірські курорти в Долині річки Прахова та Пояна Брашов.

    2023-sursa-foto-fb-com-targul-de-craciun-sibiu.jpg

    Але не лише гірські курорти перебувають у центрі уваги туристів. У грудні все більше і більше міст Румунії отримують поштовх до розвитку завдяки різдвяним ярмаркам, які відкрилися вже з кінця листопада. Траян Бедулеску, прес-секретар Національної асоціації туристичних агентств ANAT, розповідає: “Я думаю, що цього року буде набагато більший ажіотаж, ніж у попередні роки. Ми виявили, що деякі різдвяні ярмарки відкрилися раніше, а деякі з них продовжать роботу після 1 січня ще кілька днів. У столиці цього року ми маємо кілька різдвяних ярмарків, що дуже добре. Різдвяний ярмарок у місті Сібіу фігурує в деяких чартах як найдешевший та найдоступніший ярмарок в Європі. Це добре, це має велике значення для просування нашої країни. А Брашовський різдвяний ярмарок також добре розрекламований на європейському рівні. Орадя, Тімішоара, Крайова, місто, яке останніми роками зростає в туристичному плані, та Ясси також користуються попитом на різдвяні ярмарки. Враховуючи, що місто Тімішоара знаходиться на заході Румунії, воно також привабить іноземних туристів з сусідніх країн, хоча б тому, що Тімішоара також отримує вигоду від висвітлення в ЗМІ як культурна столиця Європи. Це перший крок, це перший рік. Згадайте приклад про Сібіу. 2007 рік був лише початком для просування цього міста, яке пройшло довгий шлях.”

    Від світлових гірлянд та прикрас у місті до запаху глінтвейну на різдвяних ярмарках – зимовий святковий сезон є особливим періодом для прогулянок. А якщо ви хочете скуштувати солодкі чи солоні делікатеси з ярмарків, то прогулянка буде ще більш доречною. 17 листопада відбулося урочисте відкриття Різдвяного ярмарку в Сібіу (центр), який буде відкрито до 2 січня 2024 року на Головній площі і, вперше, у внутрішньому дворику палацу Брукенталь, де заходи завершаться 27 грудня. Понад 110 експонентів вітають щодня відвідувачів широким асортиментом виробів, від різноманітних подарунків до сезонних продуктів харчування та напоїв. Цьогорічні атракції включають проекції на будівлях на Великій площі, Майстерню Санти, оглядове колесо, туристичний потяг та льодову ковзанку. У “Майстерні Санти” діти отримують унікальний і незабутній досвід, навчаться новим навичкам, розважаються і створюють незабутні спогади.Новинкою цьогорічного Різдвяного ярмарку є його розширення у внутрішньому дворику палацу Брукенталь. Це нове місце розглядається як альтернатива суєті та метушні з Великої площі. Тут відвідувачі зустрічаються з особливими виробами ручної роботи, кондитерськими магазинами, баром, а також багатьма кулінарними сюрпризами.

    Різдвяний ярмарок у Крайові (південь Румунії), також відкрився 17 листопада. Сотні людей були свідками запалення близько двох мільйонів лампочок. Цього року Крайова може похвалитися найвищим оглядовим колесом в Румунії. Воно заввишки 40 метрів, вміщує 140 осіб і було привезено з Нідерландів. Цьогорічна головна тема ярмарку заснована на казці Ганса Крістіана Андерсена “Снігуронька”. Ярмарок, організований на кілька зон з різними елементами, кольорами та фігурками, має дерев’яні будиночки, де відвідувачі можуть придбати різноманітні сезонні товари від понад 70 торговців: традиційну їжу, глінтвейн, пряники, прикраси та подарунки ручної роботи. На ярмарку в Крайові, який працюватиме до 2 січня 2024 року, встановлена гігантська ялинка, льодова ковзанка, проходять концерти та творчі майстер-класи. Встановлено 40-метрову карусель з 200.000 світлодіодів, яка вміщує 140 осіб.

    sursa-fb-com-targul-de-craciun-craiova.jpg

    Столиця Румунії, безумовно, є особливим місцем під час Різдва. Три різдвяні ярмарки в Бухаресті також відкрилися з кінця листопада, і жителі столиці можуть брати участь у різноманітних заходах цієї зими. Найбільший різдвяний ярмарок організований на площі Конституції. Ярмарок можна відвідати до 26 грудня. 30-метрова ялинка, вбрана в червоне, яскраві прикраси, ошатні будиночки, традиційні та міжнародні делікатеси, заходи, підготовлені для всіх відвідувачів, концерти колядок та святкова музика – все це створює чарівну різдвяну атмосферу в самому серці міста, кажуть організатори. Понад 130 різдвяних будиночків приймають майстрів з усієї країни. Працює карусель, оглядове колесо і тематичний потяг. Ярмарок має дві зони, присвячені святковій музиці. Різдвяний ярмарок з 6-го столичного району «Drumul Taberei 2023» називається West Side Christmas Market і відкрився 29 листопада. Він проходить у районному парку, який для любителів катання на ковзанах є ідеальним місцем, щоб потренувати свої навички на льоду. Крім того, тут є 33-метрове панорамне колесо, а діти можуть зустрітися з Дідом Морозом. Як і на кожному різдвяному ярмарку, маленькі смачні намети чекають на своїх відвідувачів, щоб поласувати різдвяними делікатесами. Ярмарок I.O.R Park – це третій різдвяний ярмарок у Бухаресті, який відкрився 1 грудня 2023 року. Тут також столичні жителі можуть насолодитися ковзанкою і можуть придбати різдвяні прикраси, домашні солодощі та інші тематичні вироби.

    Різдвяний ярмарок у Брашові розпочався 30 листопада і за традицією проходить на Ратушній площі. Цьогорічна тема ярмарку – “Казковий грудень” – триватиме до 7 січня. 50 ремісників та виробників зайняли свої місця за прилавками і продають свої найкрасивіші вироби та смачні страви. Зона для виробників продуктів харчування та агропродовольчих товарів налічує 13 домиків, зона для ремесел і народних промислів – 17 домиків, зона для їжі, приготованої на місці, – 12 домиків і зона для торговців продуктами харчування та непродовольчими товарами – 8 домиків. На площі Святого Іоанна брашовчани також мають ковзанку та п’ять трейлерів з вуличною їжею. Теж 30 листопада, з відкриттям ярмарку, було запалено яскраві вогні на площі Ради та різдвяну ялинку.

     

  • Різдво в Румунії – звичаї, традиції, забобони

    Різдво в Румунії – звичаї, традиції, забобони

    Грудень приносить християнському світу найпопулярніше свято року. Різдво святкується по всій земній кулі, а подарунки та ялинка доповнюють святкову атмосферу. Різдвяна вечеря є, мабуть, найпотужнішим символом святкових днів, будучи ядром, навколо якого збираються разом всі члени сім’ї, щоб поділити радість Різдва. У традиційних громадах в Румунії, витоки народних святкувань Різдва сягають корінням далеких дохристиянських часів. У традиційних громадах, найкраще збереженим звичаєм різдвяного періоду є колядування.

    Приготовлення столу на Святвечір відрізняється від регіону до регіону, навіть від місцевості до місцевості, але спільним є те, що всі страви є пісними. Нікому з домочадців не дозволяється нічого куштувати, поки священик не освятить стіл, не скуштує страв і не вип’є келих вина. Благословення святвечірнього столу і проголошення Різдва Христового – це давній звичай, який виконують священики. Кажуть, що Святвечір – це час суворого посту. Бажано навіть постити до сходу першої вечірньої зірки, що нагадує зірку, яку бачили три царі зі Сходу. До того часу нічого не можна їсти, і таким чином людина буде здоровою, матиме багато щастя і буде більш гідною для Святого Причастя. Існує повір’я, що на Святвечір небеса відкриваються і лише добрі люди можуть насолоджуватися цією миттю, а ангельські голоси можуть почути лише чисті серцем. Відкриття небес дозволяє кожному християнину загадати бажання, яке обов’язково здійсниться. Напередодні Різдва господарі повинні зібрати у сусідів усі позичені речі, бо вони мають бути вдома. Господиня, яка відповідає за різдвяні короваї, виходить у сад чи город і з повними руками тіста промовляє: “Яблуко, нехай ти будеш таким же плодючим, як тісто на моїх руках”. Інші господині, поставивши хліб у піч, не забувають сказати “Як піч повна хліба, так нехай дерева будуть повні яблук”. Діти різного віку також беруть участь у підготовці до Святвечора і задовго до нього готуються колядувати.

    ucra-craciun-negostina.jpg

    Кажуть, що кожен, хто хоч раз побував у Марамуреші, ніколи не зможе забути ці місця і сяюче щастя на обличчях тамтешніх мешканців. Марамуреш – це справжня поезія, насолода для очей і душі, культурна перлина, якою повною мірою насолоджуються румуни. Здебільшого тихий куточок нашої країни оживає на свята, коли всі одягають святковий одяг, а господині готують найсмачніші страви. Оскільки Різдво – одне з найважливіших християнських свят, воно завжди святкується з помпою. На Різдво села наповнюються колядками, а багато традицій і звичаїв, притаманних зимовим святам, все ще живі в селянських домівках. Після спеціального різдвяного богослужіння люди всю ніч колядують по домівках, поширюючи звістку про народження Спасителя. Групи колядників можна почути на сільських вулицях до пізньої ночі, а їхні старання господарі винагороджують горіхами, яблуками та бубликами, а також вино та горілкою. У Марамуреші можна почути переважно християнські колядки з місцевою специфікою, а також деякі пастуші колядки, варіанти Міоріци, відомі з давніх часів. Перші колядники – наймолодші, в їхньому репертуарі – короткі колядки. Дівчата і хлопці, а також одружені люди мають у своєму репертуарі християнські колядки, а також інші, які пов’язують реальність з міфом.

    Розташована на півночі Румунії, Буковина славиться своїми традиціями і звичаями, що зберіглися від предків, своєю гастрономією, а також монастирями з настінними розписами. Але це також місце для любителів активного туризму. З кожним роком з’являється все більше різноманітних пропозицій, що просувають туристичні пакети в гостьових будинках у сільських місцевостях Буковини. По суті, агротуризм або велнес-туризм у сільській місцевості – це повернення до природи, харчування екологічно чистими продуктами, і все це заради здорового життя. Який би пансіонат ви не обрали, сільський чи сучасний, чарівність Буковини залишається незмінною. Всі дії, які відбуваються напередодні Різдва, насправді є ритуалом захисту тварин, садів і домашнього господарства: жінки прибирають весь будинок і готують калачі, а чоловіки дбають про те, щоб повернути все, що вони позичили. Також напередодні Святвечора жінки печуть калач у формі вісімки, який навесні мають закурити і покласти між рогами волів, що орють землю. На Святвечір жінки готують різдвяну вечерю, яка повинна містити 12 страв, багато з яких готуються зі свинини, забитої кількома днями раніше. Також на Святвечір починають ходити по домівках колядники: вранці діти ходять колядувати, вдень – школярі, а ввечері – молодь. В Буковині, колядування здійснюється за суворим ритуалом. Групи складаються з членів однієї сім’ї або в залежності від соціального статусу і особистих спорідненостей, а ворота ніколи не зачиняються в ніч напередодні Різдва.

    На завершення нашої сьогоднішньої віртувальної різдвяної подорожі по північним традиційним регіонам Румунії нагадаю вам лише, що одним із символів Різдва, про який ми всі думаємо в ці дні, безсумнівно, є Санта Клаус(Moş Crăciun або Батько Різдво). Для нас він є міжнародним джерелом гаджетів і дорогого одягу, товстий дідусь, одягнений у червоне, який приїжджає на санях, запряжених оленями. Але подібний персонаж існує також у традиційному буковинському повір’ї, це старий чоловік з білою бородою, який приїжджає на білому коні, після третього співу півня, тобто в ніч з 24 на 25 грудня. Більше жартома, ніж серйозно, від старших до молодших, люди схильні з ентузіазмом сприймати всі версії дідуся з білою бородою і підкрученими вусами, одягненого в туніку і червоні шаровари, який несе подарунок для кожного в мішку, повному сюрпризів.  Незалежно від того, чи приїжджає він на білому коні, чи в санях, запряжених оленями, чи спускається по димарю, або просто чудесним чином проникає через замкову щілину, цей Дід  відіграє в колективній уяві ту саму корисну і радісну роль у родині, яка гарантує йому привілейоване місце в топі загальних уподобань щодо казкових персонажів.

  • Різдво за старим стилем в українців у м.Сігету-Мармацієй

    Різдво за старим стилем в українців у м.Сігету-Мармацієй

    Переважна більшість українців Румунії відзначає Різдво Христове – одне із найбільших свят християн – за старим стилем – 7 січня. За давньою традицією, різдвяне святкування починається ще ввечері напередодні Різдва. Цей вечір називається Святвечором. На Святий Вечір кожна сім’я створює у своєму домі атмосферу затишку, злагоди та достатку. На Святий вечір, а також на перший, другий і третій день Різдва віруючі колядують та беруть участь у Різдвяних богослужіннях.

    Сьогодні представимо Вам як святкують Різдво Христове віруючі Української православної церкви «Воздвиження Чесного Хреста» в місті Сігету-Мармацієй Марамуреського повіту, де служать вікарій Українського православного вікаріату Румунії, отець д-р Микола Лаурук та його син, отець Маріус Лаурук.

    Отець Маріус Лаурук спочатку розповідає про специфіку Сігетської української православної парафії та про її віруючих: «Треба підкреслити той факи, що сігетська парафія, хоча невелика, відрізняється від інших українських православних громад через те що в колишній столиці Марамуреша живуть українці зі всіх українських сіл повіту. Кожний з них, переселяючись до Сігету, приносить зі собою звичаї і традиції свого села. Не треба думати, що є хто-знає які великі різниці між українськими селами. Окрім невеликих діалектальних різниць є і маленькі відмінності в народному одягу, в якому наші вірники з гордістю зодягаються, головно на великі свята.»

    Так як і для всіх православних парафіях, і для сігетської української православної церкви Празник Різдва Господа Нашого Ісуса Христа є важливим моментом в житті віруючих, стверджує отець Маріус Лаурук, який розповідає як відзначають сігетські віруючі Різдво Христове: «Щодо святкування Різдва Христового, воно починається, в нашій парафії, Всенічним бдінням, або «Осоношним», так як всі знають це богослужіння Святого Вечора. На цю службу церква переповнена нашими вірниками, але і багатьма румунами, які хоча не належать до нашої церкви, приходять відслужити разом з нами цю прекрасну відправу. Немало разів вони нам кажуть, що хоча не розуміють слова, вони відчувають повністю духовну атмосферу цього великого свята. Розуміючи якраз це, що тільки духовне відчуття празника Різдва дає значимість і цінність цих благословенних днів, наші вірники шанують зі святістю звичай постити на Святвечір. Треба сказати, що це не є якась українська народна традиція, але має бути звичаєм всіх християнських народів, тому що піст закінчується тільки на самий день Різдва. Але святість, з якою наші українці шанують цей християнський звичай, робить нас – і не кажу це з гордістю – прикладами живої віри. Тільки через смиренність пісної їжі на Святий Вечір можемо з чистою душею колядувати Тому, Який в великій смиренності народився, щоб спасти світ. Чи говоримо про кутю, вареники, пісні голубці, гриблянки, в наших сігетських сім’ях господині готують їх так як з дитинства навчились у своїх рідних селах, а про різноманітні смаки і запахи багато можна говорити.»

    Одним із головних різдвяних звичаїв українців Румунії є колядування. Колядники ходять від до хати до хати, сповіщаючи благу звістку про народження Божого дитя, а також бажають господарям щастя, здоров’я та благополуччя. Українці сігетської парафії колядують один одного, а також у церкві під час богослужіння. Отець Маріус Лаурук подає деталі: «На Святвечір вірники колядують тільки своїх близьких, а на перший і другий день Різдва колядують й інших. Обов’язково, в одному з днів празнування, наш хор, куратори і вірники разом дуже гарно колядують і священиків нашої парафії. Найголовне є те, що українські вірники сігетської парафії не забувають свої рідні звичаї, а ми всі збагачуємось ними та передаємо їх наступним поколінням.»

    Отець Маріус Лаурук звертається до Вас, дорогі друзі, з теплим привітанням: «Від імені сігетської української громади, на чолі з отцем вікарієм Миколою Лауруком, бажаємо всім українцям, які в наступні дні святкуватимуть Різдво Господнє: веселих і благословенних свят! Христос родився!»

    Далі запрошуємо Вас слухати українську колядку «Дзвони дзвонять», у виконаній церковного хору «Благовісник» Сігетської української православної церкви.

    Сподіваємось, що прослухані слова отця Маріуса Лаурука та українська колядка звеселили ваші домівки й душі на Святий вечір. А на завершення нашої передачі вітаємо Вас з Різдвом Христовим за старим стилем. Бажаємо Вам міцного здоров’я, благополуччя, успіхів у Вашій праці та Щасливих різдвяних свят!

  • Різдво за старим стилем в українців у м.Сігету-Мармацієй

    Різдво за старим стилем в українців у м.Сігету-Мармацієй

    Переважна більшість українців Румунії відзначає Різдво Христове – одне із найбільших свят християн – за старим стилем – 7 січня. За давньою традицією, різдвяне святкування починається ще ввечері напередодні Різдва. Цей вечір називається Святвечором. На Святий Вечір кожна сім’я створює у своєму домі атмосферу затишку, злагоди та достатку. На Святий вечір, а також на перший, другий і третій день Різдва віруючі колядують та беруть участь у Різдвяних богослужіннях.

    Сьогодні представимо Вам як святкують Різдво Христове віруючі Української православної церкви «Воздвиження Чесного Хреста» в місті Сігету-Мармацієй Марамуреського повіту, де служать вікарій Українського православного вікаріату Румунії, отець д-р Микола Лаурук та його син, отець Маріус Лаурук.

    Отець Маріус Лаурук спочатку розповідає про специфіку Сігетської української православної парафії та про її віруючих: «Треба підкреслити той факи, що сігетська парафія, хоча невелика, відрізняється від інших українських православних громад через те що в колишній столиці Марамуреша живуть українці зі всіх українських сіл повіту. Кожний з них, переселяючись до Сігету, приносить зі собою звичаї і традиції свого села. Не треба думати, що є хто-знає які великі різниці між українськими селами. Окрім невеликих діалектальних різниць є і маленькі відмінності в народному одягу, в якому наші вірники з гордістю зодягаються, головно на великі свята.»

    Так як і для всіх православних парафіях, і для сігетської української православної церкви Празник Різдва Господа Нашого Ісуса Христа є важливим моментом в житті віруючих, стверджує отець Маріус Лаурук, який розповідає як відзначають сігетські віруючі Різдво Христове: «Щодо святкування Різдва Христового, воно починається, в нашій парафії, Всенічним бдінням, або «Осоношним», так як всі знають це богослужіння Святого Вечора. На цю службу церква переповнена нашими вірниками, але і багатьма румунами, які хоча не належать до нашої церкви, приходять відслужити разом з нами цю прекрасну відправу. Немало разів вони нам кажуть, що хоча не розуміють слова, вони відчувають повністю духовну атмосферу цього великого свята. Розуміючи якраз це, що тільки духовне відчуття празника Різдва дає значимість і цінність цих благословенних днів, наші вірники шанують зі святістю звичай постити на Святвечір. Треба сказати, що це не є якась українська народна традиція, але має бути звичаєм всіх християнських народів, тому що піст закінчується тільки на самий день Різдва. Але святість, з якою наші українці шанують цей християнський звичай, робить нас – і не кажу це з гордістю – прикладами живої віри. Тільки через смиренність пісної їжі на Святий Вечір можемо з чистою душею колядувати Тому, Який в великій смиренності народився, щоб спасти світ. Чи говоримо про кутю, вареники, пісні голубці, гриблянки, в наших сігетських сім’ях господині готують їх так як з дитинства навчились у своїх рідних селах, а про різноманітні смаки і запахи багато можна говорити.»

    Одним із головних різдвяних звичаїв українців Румунії є колядування. Колядники ходять від до хати до хати, сповіщаючи благу звістку про народження Божого дитя, а також бажають господарям щастя, здоров’я та благополуччя. Українці сігетської парафії колядують один одного, а також у церкві під час богослужіння. Отець Маріус Лаурук подає деталі: «На Святвечір вірники колядують тільки своїх близьких, а на перший і другий день Різдва колядують й інших. Обов’язково, в одному з днів празнування, наш хор, куратори і вірники разом дуже гарно колядують і священиків нашої парафії. Найголовне є те, що українські вірники сігетської парафії не забувають свої рідні звичаї, а ми всі збагачуємось ними та передаємо їх наступним поколінням.»

    Отець Маріус Лаурук звертається до Вас, дорогі друзі, з теплим привітанням: «Від імені сігетської української громади, на чолі з отцем вікарієм Миколою Лауруком, бажаємо всім українцям, які в наступні дні святкуватимуть Різдво Господнє: веселих і благословенних свят! Христос родився!»

    Далі запрошуємо Вас слухати українську колядку «Дзвони дзвонять», у виконаній церковного хору «Благовісник» Сігетської української православної церкви.

    Сподіваємось, що прослухані слова отця Маріуса Лаурука та українська колядка звеселили ваші домівки й душі на Святий вечір. А на завершення нашої передачі вітаємо Вас з Різдвом Христовим за старим стилем. Бажаємо Вам міцного здоров’я, благополуччя, успіхів у Вашій праці та Щасливих різдвяних свят!

  • Різдвяна ялинка у Румунії

    Різдвяна ялинка у Румунії




    Одним із найважливіших різдвяних ритуалів, поряд
    із колінням кабана, співом колядок та даруванням подарунків, є прикрашання
    ялинки. Цей ритуал настільки добре увійшов у свідомість румунів, що Різдво майже
    неможливо уявити без ялинки. Проте ялинка увійшла в життя румунів зовсім
    недавно і це результат впливу західної культури в ХІХ-му столітті.




    Модернізація румунського простору, починаючи з
    1800 року, означала створення Румунської держави в 1859 році шляхом об’єднання королівств
    Молдови та Волощини, закладення основ капіталістичної економіки та запозичення ідей
    та моди із Заходу. Вони вважалися віхами оновлення. А одним із двигунів
    оновлення румунського суспільства став перехід до конституційної монархії в
    особі представника династії Гогенцоллернів-Зігмарінгенів, першого короля
    Румунії Кароля I, який у 1866 році розмістив у Бухаресті першу ялинку.




    Разом з музейницею Національного музею Котрочень у
    Бухаресті Штефанією Діну ми зробили короткий екскурс в історію різдвяної ялинки
    у Румунії. «З приходом принца Кароля I все почало мало-помалу змінюватися, а
    місцеві традиції почали переплітатися з німецькими. Пізніше, з появою при дворі
    принцеси Марії Единбурзької та Саксен-Кобург-Готської, почали поширюватися й
    англійські традиції. Ялинка походить зі скандинавського простору, а в німецькому
    просторі про неї є кілька легенд. Кароль I був уродженцем німецького міста Зігмарінгена
    і вирішив прикрасити першу різдвяну ялинку взимку 1866 року, щойно після того
    як зійшов на трон Об’єднаних князівств у травні.»




    Принц,
    а згодом король Кароль I прибув до Бухареста у 1866 році і разом з представниками румунської еліти та суспільства починає будівництво
    грандіозного проєкту сучасної Румунії. А різдвяна ялинка з його рідної Німеччини займала
    дуже важливе місце у проєкті сучасної Румунії,
    каже Штефанія Діну. «Є кілька історій, пов’язаних із
    прикрашанням ялинки у палаці Котрочень чи в Королівському палаці по вулиці Каля Вікторієй. Новий правитель, після прибуття в Румунію зупинився в одному
    з будинків родини Голеску. Моду прикрашання ялинки
    перейняли великі боярські родини у Бухаресті і
    так прикрашена різдвяна ялинка стала з’являтися в їхніх оселях. Мало-помалу прикрашена ялинка стала з’являтися і в
    громадських місцях, а масовим звичаєм це стало набагато пізніше, між двома світовими
    війнами, у 30-х роках минулого сторіччя.»





    У наші дні ялинку прикрашають різноманітні кульки
    та іграшки, верхівка, мішура, гірлянди тощо, але як виглядала ялинка 155 років
    тому? Чи були тоді всі ці предмети? Розповідає Штефанія Діну. «На початку таких
    прикрас було менше. Було більше цукерок, фруктів, кренделів, саме вони були
    головними прикрасами. Так само біли різні вогники та свічки. Поступово цукерки,
    фрукти та кренделі почали замінюватися такими прикрасами як кульки, янголи,
    зірки, як це було при дворі принца Фердинанда в Котрочень. Ці ялинкові прикраси
    привезли з Нюрнберга, Німеччини. Канцлер палацу Котрочень Евген Бухман написав
    у своїх мемуарах, що вони були найкрасивішими з тих, які він коли-небудь бачив.»




    Ми запитали Штефанію Діну, як румунське суспільство
    сприйняло різдвяну ялинку, яку німецька династія привезла до Румунії. «Це була
    радість для всіх, Королівський дім завжди був зразком для наслідування.
    Автоматично особи з близького оточення королівської родини намагалися
    наслідувати чи вивести на перший план те, що трохи відрізнялося від того, що
    вони відчували раніше. Радість святкової зустрічі всієї родини біля різдвяної
    ялинки також є запозиченням від королівської родини. У Котрочень і в
    Королівському палаці на Каля Вікторієй королівська родина збирала весь персонал
    навколо ялинки. Це були в першу чергу члени королівської сім’ї, усі службовці
    як вищого, так нижнього рангу, члени
    свити, іноді також члени уряду і парламенту. Спочатку це були неофіційні
    зібрання, а після того як гості розходилися, члени королівської родини
    залишалися біля ялинки. Це відбувалося завжди у переддень Різдва, а після розподілу
    подарунків з-під ялинки мала місце святкова вечеря.»




    Різдвяна ялинка настільки припала до душі румунам,
    що її навіть сприйняли консервативні кола Церкви та в сільській місцевості, – каже
    Штефанія Діну. «Вона була швидко прийнята тому, що з 17-18 століть у
    суспільстві існували ритуали з ялинкою. Ялинки прикрашали на весілля, вона була
    й похоронним деревом, тому різдвяна ялинка фактично стала доповненням до цих
    ритуалів. Ялинка у цих ритуалах символізувала дерево життя, завжди зелене. Є
    ціла символіка, пов’язана з присутністю ялинки в громадах. У сільській
    місцевості ялинка була присутня з 17 століття, в міській місцевості її
    присутність була зафіксована напередодні Різдва.»





    Різдвяна ялинка осучаснила румунську ментальність
    і доповнила давніші румунські традиції. Вона стала одним з найгарніших переплетінь,
    якому всі радіють до наших днів.

  • Як румуни провели Різдво Христове

    Як румуни провели Різдво Христове

    Цього року пандемія коронавірсу не завадила планам румунів на Різдво! У Румунії де кількість нових випадків зараження та
    летальних випадків, спричинених новим коронавірусом спадає щодня – румуни змогли спокійно насолоджуватися одним із
    найочікуваніших і найкрасивіших християнських релігійних свят року. Різдво – свято радості та світла, румуни відзначили вдома, приймаючи групи колядників, які сповіщали про народження Ісуса Христа, або в церквах, беручи участь у Святій
    літургії. Вдома також з прикрашеною ялинкою, з
    подарунками від Діда Мороза і традиційними святковими стравами, найчастіше у вузькому колі – з рідними та друзями.

    Було відкрито численні гірськолижні траси, тож для любителів
    зимових видів спорту різдвяні свята були доброю нагодою їх практикувати. Курорт Пояна Брашов, що в Південних Карпатах користувався найбільшим попитом серед туристів, тим більше, що були відкриті всі лижні траси різних рівнів складності. Буковина, що на північному сході країни також користувалася великим
    попитом. Це надзвичайний регіон для проведення різдвяних свят, власники пансіонатів та готелів пропонують
    туристам побачити різдвяні традиції та звичаї або робити походи на природі у казковому пейзажі.

    Як завжди, на Різдво лунали й привітання політичних
    діячів для всіх румунів. Вони закликали до щедрості, не забувати про традиції або про бідних
    людей. Вони також говорили про санітарну кризу, наголошуючи на необхідності дотримуватися санітарних правил. У своєму різдвяному посланні Президент Клаус Йоганніс говорив про значення
    цього свята наприкінці важкого року. У
    свою чергу, прем’єр-міністр Ніколає Чуке підкреслив, що цей рік пройшов під тиском санітарної кризи, викликаної пандемією коронавірусу, та зазначив, що
    відповідальність, з якою румуни зрозуміють проводити зимові свята, є, мабуть,
    найкрасивішим подарунком для інших. Свято Різдва закликає всіх нас бути щедрими, – сказав Патріарх Румунської
    Православної Церкви Даниїль. У своій проповіді з нагоди
    Різдв’яних свят він закликав румунів більше думати про дітей, чиї батьки працюють за кордоном.

    Берегиня Румунської
    Корони, Кронпринцеса Маргарета та її чоловік, принц
    Раду, провели свята на королівському
    маєтку в Севершині (захід), де підготували та подарували 300 подарунків сім’ям, які потребують допомоги, а також літнім чи хворим особам. Водночас, королівська родина прийняла колядників, одягнених в традиційний одяг, які виконали старовинні колядки цього регіону. У Сігету-Марматії, що на північній частині Румунії, на 53-му Фестивалі зимових
    звичаїв і традицій понад 400 колядників презентували публіці – місцевим
    жителям і туристам – найбільш репрезентативні різдвяні та новорічні звичаї: колядки, релігійні вистави, танці та ігри з
    масками.