Tag: свято

  • 19 лютого 2025 року

    19 лютого 2025 року

    ЗУСТРІЧ – Безпека Європи є темою нової зустрічі, організованої президентом Франції Еммануелем Макроном у Парижі після зустрічі в понеділок у вузькому форматі. Цього разу в ній бере участь Румунія в особі її тимчасового президента Іліє Боложана, а також лідери Норвегії, Канади, Литви, Естонії, Латвії, Чехії, Фінляндії, Греції, Швеції та Бельгії. Глава французької держави заявив, що бачить Росію та президента Володимира Путіна «екзистенціальною загрозою для Європи». Він нагадав про останні дії Кремля, які зачепили інтереси кількох країн Європейського Союзу, зокрема дії на польському кордоні, кібератаки в усіх країнах ЄС та маніпуляції інформацією чи виборчими процесами, як, наприклад, у випадку з президентськими виборами в Румунії. Президент Макрон також згадав про відкриті погрози Путіна застосувати ядерну зброю в порушення міжнародних угод, учасником яких є Росія. Водночас він висловив готовність говорити з Путіним про припинення конфлікту і повернення миру в Україну. Серед рішень, які можуть бути запропоновані Україні як гарантії безпеки у можливій мирній угоді з Москвою, – направлення експертів або навіть миротворців за межі зон конфлікту. Макрон також заявив, що існує можливість організації миротворчої операції під мандатом ООН.

     

    ПАРЛАМЕНТ – Румунські депутати, в середу, прийняли законопроєкт, що дозволяє збивати безпілотники, які незаконно вторгаються в повітряний простір країни. Згідно з документом, ініційованим урядом, ці літальні апарати можуть бути знищені засобами протиповітряної та наземної оборони, а наказ про збиття віддається особами, які приймають рішення, встановленими рішенням ВРОК. Палата депутатів також прийняла законопроект, що регулює проведення військових місій на території Румунії в мирний час. Документ передбачає, серед іншого, можливість того, що на певний термін повноваження над окремими структурами румунської армії можуть бути передані командувачам сил НАТО, які беруть участь у різних операціях. У випадку з цим проєктом, органом, що приймає рішення, є Сенат.

     

    ВИБОРЧИЙ АЛЬЯНС –  Лідери партій правлячої коаліції в Бухаресті – Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу угорців Румунії – підписали протокол про створення виборчого альянсу «Румунія вперед», щоб підтримати єдиного кандидата на пост президента Кріна Антонеску. Згідно з документом, альянс очолюватимуть лідери трьох партій, а його рішення є обов’язковими для всіх членів, а також для організацій та осередків політичних партій, що підписали протокол. Виборчий альянс також підтримується фракцією національних меншин у Палаті депутатів. Президентською виборчою кампанією керуватиме центральна команда на чолі з національними координаторами, призначеними кожною партією. Вони розроблятимуть політичну програму та стратегію, а також загальний календар кампанії. Що стосується бюджету виборчої кампанії, то в протоколі зазначено, що він складатиметься із внесків спільного кандидата, а також внесків політичних партій. СДП, НЛП та ДСУР заявляють, що виборчий альянс «Румунія вперед» має на меті протидіяти насильницькому радикалізму та екстремізму в усіх його формах, забезпечуючи при цьому внутрішньополітичну стабільність і баланс, просуваючи проєвропейські та євроатлантичні цінності і принципи.

     

    ЕНЕРГІЯ – Румуни не залишаться без природного газу та електроенергії, запевнив міністр енергетики Себастьян Бурдужа. Він взяв участь у Зимовому командуванні, на якому оцінювався стан національної енергетичної системи. «Той факт, що ми стали найбільшим виробником газу в Європейському Союзі, той факт, що ми покриваємо значну частину нашого споживання, понад 99,9% споживання минулого року було за рахунок внутрішнього видобутку газу, означає, що ми можемо бути спокійні, що у нас є енергетична безпека в газовому секторі», – сказав Бурдужа. Щодо продовження схеми обмеження цін на електроенергію після 1 квітня, міністр повідомив, що рішення буде прийнято у п’ятницю. Він сказав, що схема ваучерів для людей з низьким рівнем доходів не розглядається.

     

    СВЯТО – Національний день Константіна Бринкуша відзначається щороку 19 лютого.  Румунський інститут культури організовує низку заходів у країні та за кордоном з нагоди 149-ї річниці з дня народження великого румунського скульптора. У 2024 році монументальний ансамбль «Шлях героїв», реалізований Константіном Бринкушом в місті Тиргу-Жіу, був включений до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Того ж року в Центрі Помпіду в Парижі була організована велика виставка, присвячена видатному румунському скульптору. Більшість його робіт належать Центру Помпіду як спадок французької держави. Але багато інших відомих робіт Бринкуша можна знайти у найбільших музеях світу.

     

    ПОГОДА – У двох бухарестських аеропортах «Анрі Коанде» та «Беняса» повітряний рух здійснюється в зимових умовах. Рейси можуть затримуватися через необхідність очищення літаків від льоду. За даними Національної компанії аеропортів з Бухареста, немає жодного скасованого рейсу через погодні умови. Злітно-посадкові смуги та руліжні доріжки функціонують, літаки безпечно приземляються та злітають. На дорогах у 12 повітах, особливо на півдні та в центрі Румунії, а також у столиці, переважають зимові умови після сильного снігопаду, що випав останніми днями. Незважаючи на те, що інтенсивність опадів зменшилася, сталися десятки зіткнень і заносів, проїжджа частина доріг частково вкрита снігом. За прогнозами метеорологів, до кінця цього і навіть початку наступного тижня , температура повітря все більше й більше опускатиметься, можливо, досягаючи мінус 15 градусів за Цельсієм, у тому числі в Бухаресті. Сьогодні погода холодна. Небо мінливе, з хмарністю і часом невеликим снігом в південній частині, а також в горах і на північному сході. Температура повітря вдень від мінус 5 до плюс 4 градусів за Цельсієм. У столиці опівдні було 1 градус тепла.

     

    НАВЧАННЯ – В Румунії, Болгарії і Греції повним ходом проходять навчання НАТО «Стедфест дарт – 25», які вважаються найбільшими цього року. Вони розпочались минулого місяця і передбачають мобілізацію військ з дев’яти країн Альянсу. Навчання проводяться під керівництвом Об’єднаного командування ОЗС НАТО в Неаполі і передбачають перше оперативне розгортання Об’єднаних сил швидкого реагування, створених 1 липня 2024 року. Вони перевіряють здатність Організації Північноатлантичного договору швидко мобілізувати і розгортати сили для захисту своїх кордонів. У навчаннях беруть участь понад 10 000 військовослужбовців, понад 1500 наземних бойових машин і понад 20 літаків і гелікоптерів, а також 17 кораблів і підводних човнів, бойові дії плануються в повітрі, на воді і на суші, а також в кіберпросторі. Навчання «Стедфест дарт – 25» проходять на полігоні Смирдан в південно-східному повіті Галац, і Румунія бере в них участь з близько 1150 військовослужбовцями і 120 одиницями бойової техніки.

  • Відзначення 175-ї річниці від дня народження Міхая Емінеску українськими учнями Сучавського повіту

    Відзначення 175-ї річниці від дня народження Міхая Емінеску українськими учнями Сучавського повіту

    День народження видатного румунського поета, прозаїка, драматурга, журналіста та громадсько-культурного діяча Міхая Емінеску, 15 січня, був офіційно проголошений Днем румунської культури у 2010 році. Цього року виповнилося 175 років з дня народження Міхая Емінеску (1850-1889), якого літературні критики вважають найважливішим поетом у румунській літературі. З нагоди Дня національної культури у Румунії та за кордоном були організовані численні культурні заходи.

    Українська меншина Румунії, у свою чергу, відзначила День румунської культури різними заходами та акціями. Міхая Емінеску вшановували українські вчителі та учні Сучавського повіту в школах, де викладається українська мова. Делія Мартіняк, вчителька української мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску розповідає про заходи, присвячені 175-й річниці від дня народження видатного румунського поета, які були організовані у коледжі, що носить його ім’я: «День коледжу став святом літератури та мистецтва, об’єднавши учнів, викладачів та гостей у спільному прагненні популяризувати спадщину Емінеску серед молоді. Подія включала різноманітні заходи: поетичні конкурси у двох категоріях – декламування творів поета та власних поезій, інсценізацію поеми «Лучаферул», дебати серед учнів ліцею на тему сучасної ролі Емінеску, а також інтерактивний проєкт «Під небом слів», який спонукав учнів прикрасити приміщення школи написами з поетичними ідеями та творчими роботами. Проєкт «Караван Емінеску» вразив своєю інноваційністю, залучивши громадськість до участі у грі, спрямованій на перевірку знань про життя і творчість поета. Важливою частиною святкувань стала III-а Міжнародна наукова конференція «Мультидисциплінарний підхід до творчості Міхая Емінеску», організована в гібридному форматі за участю представників Сучавського Університету «Штефан чел Маре», Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича, Державного університету Молдови. До заходу також долучилися викладачі закладів-партнерів у різних освітніх проектах між сучавським коледжем та українськими школами, а саме: Педагогічного коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Боянського Ліцею «Лідер», Димківського навчально-виховного комплексу. Ці заходи не лише відзначили видатний внесок Емінеску у світову літературу, але й підкреслили необхідність популяризації його творчості серед нових поколінь. Поглиблення інтересу до літератури та мистецтва сприяє формуванню естетичного смаку, критичного мислення та культурної ідентичності молоді, яка є запорукою збереження духовних цінностей у сучасному світі.»

    Делія Мартіняк також брала участь у Міжнародній науковій конференції «Мультидисциплінарний підхід до творчості Міхая Емінеску» з цікавою доповіддю: «Я провела порівняльне дослідження теми природи у Емінеску та у Шевченка. Обидва автори оспівують природу, наділяючи її глибоким символізмом. Дослідження цього питання дозволяє розкрити спільні та відмінні риси світосприйняття поетів та їхній емоційний зв’язок до рідного краю. Маючи на увазі тему природи у віршах “Садок вишневий коло хати” (Шевченко) та “Sara pe deal” („Вечір у полі”) (Емінеску) я знайшла спільні риси Шевченка та Емінеску в тому що обидва поети представляють романтичну течію в літературі.  Природа виступає не лише як тло для подій, а й як активний учасник поетичного сюжету. Їхні твори сповнені ліризму, ностальгії та філософських роздумів та використовують народні образи у поезії. Щодо зображення сільського пейзажу, я помітила, що Шевченко описує українське село вперед вечірню пору, підкреслюючи гармонію сімейного життя та природи, а Емінеску створює картину романтичного заходу сонця, сповненого мрійливості та ностальгії. Насиченість звукових образів у Шевченка – шум вітру, спів соловейка, голоси дівчат, а у Емінеску – дзвони, звуки бучума. Символіка природи різна: у Шевченка – садок, вишні, вечірнє небо символізують родинний затишок, мирне життя селян, а у Емінеску – місяць, зорі підкреслюють мрійливість та роздуми ліричного героя – закоханого юнака. Природа в поезії Шевченка і Емінеску виконує різні функції: у Шевченка вона підкреслює гармонію сімейного життя, а у Емінеску – відображає внутрішні переживання ліричного героя. Однак, обидва автори залишаються глибоко пов’язаними зі своєю землею та її красою».

    У Восьмирічній школі Палтіну учні першого класу під керівництвом вчительки Елени-Елізабет Саучук створили діораму, натхненну віршем «Сонні пташки». 3D виставка, реалізована юними художниками, проілюструвала пейзажі Емінеску, виводячи на перший план їхній талант та уяву. Учні, під керівництвом своєї вчительки Константини Бурсук, взяли участь у мистецьких майстер-класах та створили колаж з пісень та поезії на віршах Емінеску. Деталі подає Константина Бурсук: «Учні Восьмирічної школи Палтіну весело відзначили день великого румунського поета Міхай Емінеску. Спочатку учні представили біографію видатного поета румунською та українською мовами. Учні нарисовали портрет великого поета та зробили малюнки на його вірші. Наприкінці учні співали вірші поета Міхая Емінеску румунською та українською мовами, такі як: «Лучаферул», «Чому не йдеш», “Чом ти, лісе, хилишся». На цьому заході взяли участь учні від 1 до 8 класів. Це було велике свято у нашій школі.»

    Учні Арджелської восьмирічної школи разом з вчителькою Чераселою Чорней вшанували творчість Емінеску, говорячи про життя і творчість поета та декламуючи вірші в рамках освітнього проекту «Емінеску – незрівняний поет». Таким чином учні більше дізналися про те де поет провів свої дитячі та юнацькі роки, що надихало його писати поезії, де він навчався, про його дружбу з великим байкарем Іоном Крянге. Учні також створили колажі, пазли та малюнки, натхненні віршами Емінеску. Вони співали пісні на вірші поета, переконані, що любов до народу і країни потрібно зберігати в глибині душі. Восьмирічна школа місцевості Келінешть також організувала музичні події, натхненні віршами поета, під керівництвом вчительки Лоредани Миндриштяну.

  • 24 січня 2025 року

    24 січня 2025 року

    ДЕНЬ УНІЇ – Військові та релігійні церемонії, концерти та виставки прийшли сьогодні у всіх великих містах Румунії з нагоди Дня Об’єднання румунських князівств. У православних церквах були відправлені  релігійні служби, дзвони всіх церков дзвонили протягом однієї хвилини. 166 років тому, 24 січня 1859 року, Александру Йоан Куза був обраний господарем Волощини після того, як раніше, 5 січня, був обраний господарем Молдови. Акт політичної волі князівств до об’єднання став першим кроком у створенні сучасної румунської унітарної держави. З нагоди Дня об’єднання румунських князівств головні політичні лідери країни звернулися з привітаннями. «24 січня – це нагода підбити підсумки і замислитися над спадщиною, залишеною нашими предками, а також над нашою відповідальністю за її збереження і культивування», – підкреслив Президент Клаус Йоганніс. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку підкреслив, що «Об’єднання є прикладом того, як важливий політичний проєкт, здійснений відповідно до волі народу, може стати реальністю».

     

    КОРУПЦІЯ – Мер популярного румунського гірського курорту Сіная, що в Південних Карпатах, ліберал Влад Опря, був затриманий у четвер та відпущений під підписку про невиїзд. Суд визначив суму застави у розмірі 600 000 леїв (понад 100 тисяч євро) у справі, в якій його підозрюють у скоєнні кількох корупційних злочинів. Йому також заборонено обіймати посаду, з якої він нібито вчинив злочин зловживання службовим становищем. За версією прокурорів Національної антикорупційної дирекції, Влад Опря вимагав та отримав від підприємця неправомірну вигоду на загальну суму майже 240 000 євро за сприяння в отриманні необхідної документації для будівництва готелю на території курорту.

     

    ПРОТЕСТ – Залізничники, військові відставники, поліцейські, шахтарі, лісівники, сталевари, працівники бухарестського метрополітену та пенсіонери оголосили про свою участь у сьогоднішній акції протесту перед будівлею уряду в центрі столиці. Протестувальники незадоволені постановою уряду, схваленою на початку цього року, яка заморозила будь-яку індексацію або підвищення заробітної плати для багатьох працівників бюджетного сектора, а також тим, що пенсії пенсіонерів не були проіндексовані відповідно до рівня інфляції. Делегація профспілкових діячів провела переговори з представниками уряду, але безрезультатно. Останніми днями також було оголошено про реорганізацію центральних державних установ та державних компаній. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку пріоритетом чинного коаліційного уряду є реорганізація всього бюджетного апарату.

     

    ЗУСТРІЧ – Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну зустрінеться з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі у вівторок, 28 січня. Про це повідомила прес-служба Північноатлантичного альянсу. 14 січня Еміль Гурезяну прийняв Джеймса О’Брайена, помічника Державного секретаря США у справах Європи та Євразії. Згідно з прес-релізом МЗС Румунії, з цієї нагоди румунський міністр високо оцінив внесок США у безпеку й оборону східного флангу НАТО, а також у розвиток стратегічного підходу до Чорноморського регіону. Обидва посадовці також високо оцінили двосторонні відносини, відзначивши «значні» успіхи, такі як включення Румунії до програми безвізового режиму, розвиток економічного та енергетичного співробітництва, а також скоординовані дії між Румунією, США та ЄС.

     

    ВИСЛАННЯ – Посольство Румунії в Белграді звернулося до сербської влади з проханням роз’яснити причини видворення громадянина Румунії з сусідньої країни. Подібний інцидент стався з кількома громадянами з інших країн ЄС та країн, що не входять до ЄС, які брали участь у навчальному семінарі для неурядових організацій. Румун, член організації, що займається соціальними проєктами, був затриманий і доставлений до поліцейського відділку в Белграді разом з іншими учасниками семінару. Їм наказали покинути Сербію протягом доби і заборонили в’їзд до країни на один рік без пояснення причин з міркувань національної безпеки. Румуни благополучно покинули сусідню країну. Вислання кількох громадян ЄС із Сербії є безпрецедентним випадком.

     

    ВИБОРИ – Ліберали зберуться в неділю на позачергову Національну раду, щоб затвердити кандидатуру колишнього президента Націонал-ліберальної партії Кріна Антонеску єдиним кандидатом від керівної коаліції Румунії на травневих президентських виборах. З цією ж метою Соціал-демократична партія призначила позачерговий з’їзд на 2 лютого, а Демократичний союз українців Румунії проголосує на початку наступного тижня. Перший і другий тури президентських виборів призначені на 4 і 18 травня. Наразі про свій намір взяти участь у перегонах оголосили мер Бухареста Нікушор Дан, незалежний кандидат Келін Джорджеску та президентка Союзу порятунку Румунії Елена Ласконі. Останні двоє вийшли до другого туру виборів президента, скасованих наприкінці минулого року. 6 грудня, після визнання першого туру виборів 24 листопада, Конституційний суд Румунії повністю скасував президентські вибори, незважаючи на те, що в діаспорі вже розпочалося голосування у другому турі. КСР прийняв це рішення після того, як Вища рада національної оборони опублікувала доповідь, в якій йшлося про зовнішнє втручання у виборчий процес, не підтверджене, однак, поки що розпочатим після цього розслідуваннями. Десятки тисяч румунів протестували на вулицях, вимагаючи проведення повторного другого туру, який, на їхню думку, був скасований безпідставно.

     

    ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу «FCSB» переміг азербайджанський ФК «Карабах» з рахунком – 3:2 у четвер увечері в Баку в сьомому турі Ліги Європи. Завдяки цій перемозі «FCSB» не тільки забезпечив собі місце в наступній стадії змагань, але й має гарні шанси на пряму кваліфікацію до 1/8 фіналу. 30 січня румуни зіграють в Бухаресті з англійським «Манчестер Юнайтед».

  • 1 січня 2025 року

    1 січня 2025 року

    ШЕНГЕН – Опівночі Румунія та Болгарія увійшли до Шенгенської зони із сухопутними кордонами, через 18 років після вступу до ЄС. Розширення безкордонної зони до 29 членів відбулося після того, як обидві країни були частково включені до зони вільного пересування в березні 2024 року, після скасування прикордонного контролю в портах та аеропортах. Момент повного в’їзду до Шенгенської зони відзначили на прикордонному пункті пропуску Джурджу-Русе міністри внутрішніх справ Румунії та Болгарії Кетелін Предою та Атанас Ільков. Міністр Предою сказав, що це історичний момент, який знаменує повну і безповоротну інтеграцію Румунії до ЄС, момент з особливими практичними наслідками для кожного румунського громадянина і для румунських компаній. Для безпечного переходу протягом наступних шести місяців буде застосовано метод аналізу ризиків – деякі транспортні засоби будуть відібрані для додаткових перевірок, але цей процес не вплине на основний потік пасажирів і транспортних засобів.

     

    ДЕРЖАВНИЙ БОРГ – Згідно з даними, опублікованими Міністерством фінансів, у жовтні 2024 року в Румунії загальний державний борг зріс до понад 931 млрд леїв (186 млрд євро) у порівнянні з 916 млрд леїв у попередньому місяці. У відсотковому відношенні до ВВП державний борг зріс до 54% у порівнянні з 53,1% у вересні. З іншого боку, 1 січня набула чинності урядова термінова постанова, яка передбачає скорочення деяких видатків державного сектору у 2025 році, заморожування пенсій та зарплат у бюджетному секторі та державних допомог на дітей. Документ також передбачає, що субсидії, які виділяються політичним партіям, будуть скорочені на 25% від рівня, наданого в минулому році. Нормативний акт стане основою для прийняття закону про державний бюджет на 2025 рік. У Румунії дефіцит бюджету наприкінці листопада зріс до 7,12% ВВП.

     

    ГРИП – Близько 57.000 румунів минулого тижня були діагностовані з грипом, гострою інфекцією верхніх дихальних шляхів або пневмонією, а троє пацієнтів померли. Загалом, з початку епідемічного сезону від грипу померли чотири людини, свідчать дані Національного інституту громадського здоров’я. Зареєстровано майже 4200 випадків клінічного грипу, що майже вдвічі більше, ніж за попередній тиждень. Повіт з найбільшою кількістю респіраторних інфекцій, майже 1 000, – Брашов (центр Румунії), де зареєстровано втричі більше хворих на грип, ніж за попередній тиждень.

     

    РАДА ЄС – Польща перейняла від Угорщини ротаційне головування в Раді Європейського Союзу. Пріоритети, оголошені Варшавою на цій посаді, спрямовані на зміцнення європейської безпеки в усіх її вимірах: внутрішній, зовнішній, інформаційній, економічній, енергетичній, продовольчій та медичній. Варшавський уряд продовжуватиме тиснути на Москву, щоб вона припинила широкомасштабне вторгнення в Україну, а також підштовхуватиме ЄС до максимізації військової та фінансової допомоги Києву, оскільки очікується, що Дональд Трамп скоротить американську підтримку. Польща також планує посилити економічний тиск на Росію, запроваджуючи нові санкції і намагаючись перешкодити Москві обходити існуючі.

     

    ГАЗ – Сепаратистський регіон Придністров’я на сході Респ. Молдова відключив централізоване опалення і гаряче водопостачання домогосподарств у перший день нового року після припинення поставок російського газу через Україну. Відключення газу негайно відчули на переважно російськомовній території з населенням близько 450 000 осіб, де дислоковано близько 1.500 російських військових. Молдова, яка отримувала газ з Придністров’я, покриватиме 38% своїх потреб за рахунок внутрішнього видобутку, а решту 62% імпортуватиме з Румунії. Влада у Кишиневі оголосила надзвичайний стан і вжила заходів з енергозбереження. Припинення транзиту російського газу через Україну з 1 січня призвело до зростання цін на газ в Амстердамі, де встановлюються європейські ціни на природний газ. Київ відмовився продовжувати транзитну угоду і пояснив це тим, що хоче залишити Москву без одного з основних джерел грошей, з яких вона фінансує своє вторгнення в Україну.

     

    СВЯТО – У перший день року православні християни та греко-католики святкували Обрізання Господнє. Перший день року – це, з християнської точки зору, день, коли дитина, народжена у Віфлеємі, отримала ім’я. Згідно з єврейською традицією, через вісім днів після народження Ісус був обрізаний, як і будь-яка єврейська дитина чоловічої статі. Ім’я, яке отримав Син Божий, що став людиною, Ісус, означає Спаситель, а Христос – Помазаник. Також на перший день року припадає свято св. Василія Великого, який жив у 4 столітті і був єпископом Кесарії, міста в Малій Азії, на території сучасної Туреччини. Всього за дев’ять років єпископства Василій проявив себе великим богословом, захисником православної віри та добрим організатором монашого життя і суспільної діяльності в Церкві. Він був першим єпископом, який заснував лікарні та притулки для опіки над бідними і стражденними.

  • 27 грудня 2024 року

    27 грудня 2024 року

    ШЕНГЕН – З 1 січня 2025 року, коли Румунія увійде до Шенгенської зони вільного європейського пересування також з сухопутними кордонами, 33 пункти перетину кордону з Угорщиною та Болгарією, а також на Чорному морі та на  Дунаї будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 автомобільних пунктів пропуску, включаючи поромні, залізничні та портові пункти пропуску на кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі і Чернаводі. Міністерство внутрішніх справ винесло на розгляд проєкт відповідної постанови уряду. З початку 2025 року на пунктах перетину кордону з Угорщиною та Болгарією більше не буде прикордонних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю на сухопутних кордонах відбулося після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня, коли їх було прийнято в організацію тільки з повітряними та морськими кордонами.

     

    СПІВЧУТТЯ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в п’ятницю висловив співчуття у зв’язку з авіакатастрофою в Казахстані, коли літак Азербайджанських авіаліній розбився поблизу Актау, порту на Каспійському морі (західний Казахстан). «Румунський уряд солідарний з народом Азербайджану. Ми висловлюємо наші співчуття сім’ям жертв трагічної авіакатастрофи і бажаємо якнайшвидшого одужання всім постраждалим», – написав прем’єр-міністр у соціальних мережах. Літак, на борту якого перебувало 67 осіб, виконував у середу рейс зі столиці Азербайджану Баку до Грозного, столиці кавказької республіки Чечня в Росії. Літак розбився і загорівся, в результаті чого загинули 38 пасажирів. У п’ятницю авіакомпанія оголосила, що літак зазнав «зовнішнього фізичного і технічного втручання» і що вона призупиняє польоти до кількох російських міст, переважно на Кавказі.

     

    ОПИТУВАННЯ – Понад чверть румунів (27%) песимістично налаштовані щодо 2025 року, що на 8% більше, ніж минулого року, згідно з останнім опитуванням Reveal Marketing Research. Більше того, 45% румунів не мають ні оптимістичних, ні песимістичних поглядів на майбутнє, що свідчить про невпевненість у завтрашньому дні. З іншого боку, 28% заявили, що вони оптимістично налаштовані щодо майбутнього року, причому серед тих, хто має дохід понад 6000 леїв (еквівалент 1200 євро), ця частка вища – 33%. Песимізм румунів є високим, коли йдеться про перспективи країни на наступний рік. Зниження рівня корупції (54%), стримування інфляції (51%) і поліпшення економічної ситуації (47%) вважаються складними цілями, яких важко досягти в наступні 12 місяців.

     

    ЗЛОЧИННІСТЬ – Румунія входить до числа країн з найнижчим рівнем злочинності, маючи більш сприятливу ситуацію з цієї точки зору, ніж багато західноєвропейських країн – повідомляє прес-реліз Міністерства внутрішніх справ у Бухаресті, заснований на звітах Державного департаменту США та Європейської комісії, які визнають Румунію дуже безпечною країною для громадян і туристів. У «Звіті для громадян США, які подорожують за кордон» Румунія вказана як країна з низьким і дуже низьким ризиком злочинності. В останні роки в Румунії були зафіксовані показники, нижчі за середньоєвропейські та міжнародні, щодо таких злочинів, як пограбування, крадіжки та інших насильницьких злочинів, – додається в прес-релізі.

     

    ДРОН – Система радіолокаційного спостереження румунської армії зафіксувала у четвер ввечері в районі, приблизно в 15 кілометрах на схід від села Кілія Вече Тульчанського повіту, недалеко від кордону з Україною, сигнал невеликого повітряного об’єкта, що рухався в напрямку національного повітряного простору. Генерал Костантин Спину, прес-секретар Міністерства національної оборони, заявив, що були терміново вжиті заходи, передбачені процедурами, в тому числі підготовка до зльоту літака Бойової служби повітряної поліції. Інформації про можливе влучання цілі на території країни не надходило.

     

    ЕНЕРГІЯ – Майже половина електроенергії, спожитої в Румунії в середу, в перший день Різдва, була вироблена вітровими турбінами – за даними WindEurope, найбільшої європейської вітроенергетичної організації. 19% електроенергії, спожитої по всій Європі, було вироблено вітровими турбінами. Лідером є Швеція, де 65% енергія становила вітрова енергія, за нею йде Данія – 59%. У Румунії ця частка склала 49%. У четвер 35% енергії, спожитої в Румунії, було вироблено вітровими турбінами, що дозволило Румунії експортувати близько 2 000 мегават.

     

    МОЛДОВА – Румунія та Республіка Молдова продовжать працювати задля добробуту, стабільності, європейських цінностей, стійкості та демократії, заявив глава держави Клаус Йоганніс, який привітав президентку сусідньої держави Майю Санду зі вступом на другий термін. Майя Санду була офіційно приведена до присяги на посаді президента Республіки Молдова. У промові з нагоди офіційної інавгурації на пост президента, Майя Санду підкреслила, що європейська інтеграція та реформа правосуддя залишаються головними цілями її другого мандату. Вона також попередила, що членство в ЄС не є чудодійним рішенням усіх внутрішніх проблем, що стоять перед країною, але зазначила, що Молдова зуміла захистити свою демократію перед обличчям зовнішніх загроз. Незважаючи на регіональні та глобальні кризи, спричинені пандемією, війною в Україні, зовнішніми загрозами та енергетичним шантажем Кремля, Молдові вдалося зберегти мир і просунутися європейським шляхом, заявила президентка колишньої радянської республіки.

     

    СВЯТО – Сьогодні православні християни відзначають день пам’яті первомученика і архидиякона Стефана, першого мученика християнства, в честь якого названо понад 520 000 румунів, переважно чоловіків.

  • Різвдо у Румунії

    Різвдо у Румунії

    Різдво – одне з найулюбленіших і найочікуваніших свят у році. Це час традицій і звичаїв, що передаються з покоління в покоління. Колядування, прикрашання ялинки, релігійні вистави та щедрі обіди – звичне явище в усіх куточках Румунії, особливо в селах, де звичаї збереглися найкраще.

    Розташований на півночі Румунії, Марамуреш є одним з найпопулярніших місць для зимового відпочинку. Сьогодні ми зупинимося в місцевості, що складається з 12 автентичних сіл, розташованих в долинах річок Мара та Косеу, в оточенні Гутинського гірського масиву. Вони утворюють екодестинацію Марамуреш. Тут нас зустрічає менеджерка Едіт Поп. «Ці автентичні села запрошують гостей провести в них свої зимові канікули. Що це означає? Просто стати частиною сільського життя. Туристів чекають на Різдво та зимові свята, щоб познайомити з місцевими звичаями. Тут дуже багато традицій, які досі зберігаються. Є ті зимові страви, які господині готують з особливою ретельністю. Оскільки ми перебуваємо в екотуристичному регіоні, відпочинок на природі ̶ це те, що ми зазвичай пропонуємо туристам, які приїжджають на відпочинок у мармамуреські села, запрошуємо їх на прогулянки сільськими вулицями. Намагаємося ознайомити їх з унікальністю цього місця, пропонуємо відкрити для себе цивілізацію дерева, місцеву архітектуру села та пізнати цивілізацію сіна по сусідству з селами, на полонинах, всіяних сотнями копиць сіна, адже взимку вони створюють казковий пейзаж.»

    На Різдво старі дерев’яні церкви стають головною визначною пам’яткою в селах Марамуреша. Місцеві жителі та туристи приходять до унікальних релігійних споруд з високими шпилями. «Це, власне, головні принади або атракції для туристів. Їх запрошують взяти участь, разом з місцевими жителями, у всіх святкових заходах. Якщо вони приїжджають трохи раніше на Різдво, то можуть взяти участь у забої свині 20 грудня, у День Ігната. Найцікавішими є Різдво та Святвечір, адже на Святвечір всі будинки освітлені, двері відчинені, а діти та молодь колядують від хати до хати і сповіщають про народження Ісуса Христа. Господарі винагороджують їх калачами, горіхами та яблуками, адже доки на небі не з’явиться світло Ранкової зорі, марамуреське село все ще перебуває в різдвяному пості. Тільки тоді починаються різдвяне святкування. Усе село одягається в традиційні костюми. І туристів, які відпочивають у цьому місці, місцеві жителі одягають у традиційні костюми та запрошують приєднатися до них у цьому святкуванні Різдва Господнього. Наприкінці року є багато розваг, якими можуть зайнятися відпочивальники. Якщо пощастить і випаде сніг, то популярністю користуються катання на санях, запряжених кіньми. Якщо снігу немає, їх замінюють бричкою, на якій туристам показують казкові місця. Марамуреш прекрасний зі снігом, але він не менш красивий і без нього.»

    У цьому омріяному пейзажі виділяються красиво вирізьблені ворота, паркани будинків, всі зроблені з дерева, – каже Едіт Поп, менеджерка дестинації Еко Марамуреш. «Цивілізація деревини, або історія деревини, як ми виклали її в туристичній пропозиції, є культурною основою нашого регіону. Деревина, безумовно, була зручною сировиною в давніх селах. Нескінченні ліси Марамуреша забезпечували місцевих жителів необхідною деревиною. З дерева будували як будинки, так і господарські будівлі, з нього виробляли різьблені ворота. Плетена огорожа також була дерев’яною, і церкви, які є культурною пам’яткою марамуреських сіл, також були дерев’яними. У кожному селі є дерев’яна церква, а в деяких селах їх навіть по дві. До нас приїжджають багато туристів з північних країн, США, Австралії, Ізраїлю. Багато людей приїжджають, щоб познайомитися з Європою і не знаю як, але Марамуреш ніколи не залишається осторонь. Вони зачаровані сільським життям і тут не можна назвати якусь одну річ, яка їм подобається. Це чарівність цього регіону, це спосіб буття, спосіб життя марамуреського села, який досі зберігає свою неповторність.»

    Отець Валеріу Мірча Вана розповів нам про теплу атмосферу зимових свят у Марамуреші. «Є різні специфічні події. Фестиваль звичаїв та традицій Сігету Мармацієй проводиться вже в 55-й раз. Він проходить на третій день Різдва. Крім того, кожен пансіонат, а також органи державної влади, оскільки вони співпрацюють, намагаються подарувати радість, тому що це свято сім’ї та радості, затишної атмосфери, де люди беруть участь у традиціях і насолоджуються гастрономічними делікатесами. До того ж, є складова, призначена для душі, так звана автентична, чиста складова. Це, крім відвідування визначних пам’яток, адже тут є і культурні об’єкти, музеї, дерев’яні церкви, вісім церков Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, монастирі, і Марамуреш одягнений у святкове вбрання. Ті, хто приїде, точно не пошкодують, але для цього їм потрібно зв’язатися з фахівцями, щоб це був справді унікальний досвід у позитивному сенсі.»

    Ми дізналися від отця Валерія Мірчі Вана про важливість ремісників у ці святкові дні. «До святкових туристичних пакетів включені й зустрічі з місцевими майстрами. Дуже важливо не просто відвідати виставку, але й поекспериментувати, самому вирізати тарілку. У нас є мистецтво ткацтва, різьби, розпису на склі, дакійська кераміка. Можна брати участь у майстер-класах за різними напрямками, наприклад, у гончарних майстернях, не на професійному рівні, але просто проекспериментувати. Те, що кожен робить і йому здається цікавим, красивим, він може забрати з собою. Після відвідування храму всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ми запрошуємо наших гостей, незалежно від віку, до інтерактивної частини. Діти, дорослі та люди похилого віку можуть взяти участь у майстер-класі з розпису ікон на склі, дізнаються про тутешні традиційні стави, народні костюми, адже зв’язок людини з божественним був завжди. Так вони винайдуть для себе й мотиви, кольори, які мають глибокий символізм.»

    У Марамуреші ви також можете обрати проживання в традиційних будинках, які збереглися такими, якими вони були понад 100 років тому. Інтер’єри є специфічними, з блакитними стінами та маленькими дерев’яними вікнами. Їх прикрашають предмети, виготовлені місцевими майстрами. Ці будинки також можна відвідати, вони відкриті для туристів у будь-яку пору року.

  • Заяви з нагоди Національного дня Румунії

    Заяви з нагоди Національного дня Румунії

    У неділю, 1 грудня, румуни відсвяткували Національний день Румуні, відзначаючи 106-ту річницю переходу всіх провінцій, в яких румуни становили більшість, під владу Бухареста. Таким чином, 1 грудня 1918 року було створено унітарну румунську національну державу. Наприкінці Першої світової війни усі провінції, населені переважно румунами, які до цього часу перебували в складі Австро-Угорської та Російської імперій – Трансільванія, Банат, Буковина та Бессарабія – увійшли до складу Королівства Румунія.

    Президент Клаус Йоганніс, який з нагоди Національного дня Румунії влаштував останній прийом на посаді глави держави, закликав суспільство до єдності та солідарності задля подолання кризових явищ та гідного руху вперед. Він зазначив, що румунський народ сильний, відданий демократичним цінностям і продовжуватиме їх захищати. Клаус Йоганніс закликав румунів з вдячністю озирнутися назад на жертви і боротьбу за єдність і суверенітет, але також дивитися вперед у майбутнє, яке потрібно будувати з мудрістю.

    Клаус Йоганніс. “1 грудня 1918 року нашим предкам вдалося здійснити свою мрію про єдину країну, досягнувши Великого Возз’єднання  в Алба-Юлії. Відтоді ми пройшли через війни, диктатури, революції, серйозні медичні та економічні кризи. Завдяки духу єдності та солідарності навколо спільних цілей нам завжди вдавалося подолати ці кризи, адаптуватися і ставати сильнішими, ніж раніше.”

    Своєю чергою  прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що цьогорічний Національний день Румунії є важливішим, ніж коли-небудь раніше, наголосивши на особливій ролі парламенту, який завжди “тримає ситуацію під контролем”, щоб не скотитися “вниз по небезпечному схилу”. “Цьогорічне 1 грудня – це вибір між стабільністю та хаосом, між розвитком та жорсткою економією”, – сказав прем’єр-міністр Чолаку. За його словами, баланс необхідний для того, щоб зберегти проєвропейський курс Румунії, продовжити інвестиції з європейських фондів, а також для того, щоб люди зберегли свої робочі місця та пенсії.

    Спікер Сенату Ніколає Чуке у своєму привітанні з нагоди Національного дня Румунії також наголосив на обов’язку ставити на перше місце стабільність, діалог та повагу до громадян у контексті нинішнього періоду, позначеного викликами та важливими рішеннями. “Це час, коли ми пам’ятаємо про жертви наших предків, які заклали основи єдиної та суверенної держави, а також про відповідальність, яку ми повинні нести за цю спадщину”, – сказав голова Сенату, закликаючи до єдності. “Я хочу, щоб цей день об’єднав нас, незалежно від наших розбіжностей у поглядах, навколо цінностей, які визначають нас як націю: єдності, солідарності та віри в краще майбутнє. Румунія має ресурси і потенціал для розвитку, але для цього потрібні наполеглива праця, чесність і мужність”, – підкреслив Ніколає Чуке.

    Голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький зазначив, що цього року 1 грудня – день з подвійним значенням. “З одного боку, ми святкуємо велику історичну подію, яка зробила Румунію вільною, унітарною і національною державою, а з іншого – це день парламентських виборів, можливо, найважливіших з грудня 89 року. Ми переживаємо вирішальний період для нашого майбутнього, коли всі повинні показати, що ми єдині і сповнені рішучості зміцнити нашу свободу і наше європейське та євроатлантичне покликання, наш профіль відповідальної, послідовної і передбачуваної держави”, – наголосив голова СУР, додавши: “у цей особливий день згадаймо великі досягнення та уроки минулого, будьмо єдині та солідарні, щоб з оптимізмом дивитися в майбутнє”.

  • День Української мови в Румунії

    День Української мови в Румунії

    З нагоди Дня української мови в Румунії, що відзначається 9 листопада, відбулися різні заходи зокрема в навчальних закладах, де вивчається рідна українська мова, а саме в населених пунктах компактного проживання осіб, які належать до української меншини Румунії. День української мови був офіційно встановлений в Румунії Законом № 213/2018 року.

    Учителька Анка Штюбіану, яка викладає українську мову у восьмирічній школі в селі Балківці Сучавського повіту, говорить про те, як учні цієї школи відзначили День української мови: «Люби чуже! Дихай рідним! Якщо душу маєш – такі чутливі слова пролунали з вуст першокласника Бальківецької школи на виставі, присвяченій українській мові. Кожного року у восьмирічні школі Бальківці відзначається День української мови цікавими виставами. Таким чином ми стараємося викликати любов і повагу учнів до рідної мови, прищепити їм почуття гідності відносно власної ідентичності. Цього року подія відбулася 8 листопада у шкільному залі, тематично прикрашеному різними традиційними предметами. Учасниками були учні першого і сьомого класів Якщо першокласники ніжними, лагідними голосами декламували вірші українською мовою, виявляючи її красу, важливість, цінність у житті людини, учні сьомого класу представили інсценізацію народної казки «Розум та щастя» та казки «У пригоді» Олени Пчілки. Вони з відповідальністю представилися та вразили всіх присутніх на події: викладачів, батьків та колег. Повчальні казки вразили  цікавим своїм змістом, способом, яким учасники виконували свої ролі, а також тематичним декором. Після закінчення вистави кмітливі учениці сьомого класу пригощали домашніми смачними солодощами всіх присутніх на події. Святковий настрій в українському дусі прикрасили нашим учням шкільний день і надіємося, що залишили сильний відгук у їхніх душах так як вчить нас Максим Рильський: «Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови.»

    Делія Мартіняк, вчителька української мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску говорить про значення Дня української мови та про те як учні коледжу відсвяткували цей день: «Святкування Дня української мови в школах Сучави має велике значення для збереження культурної ідентичності та історичної пам’яті. Це свято є чудовою нагодою привернути увагу молоді до важливості рідної мови, яка є основою культурного надбання кожного народу. Учні Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску продемонстрували глибоке розуміння важливості української мови, створюючи плакати, які висвітлили її історичний розвиток, а також досягнення і творчість основних українських письменників. Їхні роботи представляли цінну інформацію, яка охоплює ключові етапи становлення української мови, розповідали про перші твори, написані українською, та ознайомилися з особистостями, що залишили значний слід у розвитку української літератури. Плакати ілюстрували, як українська мова розвивалася протягом століть, починаючи від старослов’янської писемності та перших згадок у давньоруських текстах до становлення мови як самостійної та її подальшого визнання. Учні детально зобразили шлях від літописів Київської Русі до сучасної української літературної мови. Вони представили інформацію про ранні зразки української писемності, зокрема «Остромирове Євангеліє» та «Ізборник Святослава». Учні підкреслили історичну значимість цих пам’яток як свідчення існування давніх українських текстів. Особливу увагу учні приділили письменникам, які зробили великий внесок у формування сучасної української мови: Іван Котляревський – автор «Енеїди», який вважається засновником нової української літератури, Тарас Шевченко – великий поет і символ національної ідентичності, який підніс українську літературу до високого художнього рівня, Пантелеймон Куліш – письменник, перекладач та видавець, який також активно працював над реформуванням української граматики, Іван Франко і Леся Українка – класики української літератури, чиї твори сприяли формуванню сучасної літературної мови та збагаченню її культурних надбань. Урок присвячений Українській мові дав можливість учням не лише поглибити знання з історії мови, а й усвідомити її цінність як культурного надбання, яке варто зберігати та передавати наступним поколінням. Святкування Дня рідної мови та писемності допомагає учням усвідомити цінність своєї мови, розвивати мовні навички, а також виховує повагу до культурного розмаїття.»

  • 14 жовтня 2024 року

    14 жовтня 2024 року

    ПРАВОСУДДЯ – Палата депутатів Румунії в понеділок задовольнила подання Національного антикорупційного директорату і дала згоду на зняття недоторканності, а також проведення обшуку житла та комп’ютерних записів колишнього міністра охорони здоров’я Нелу Тетару, звинуваченого у хабарництві. Раніше члени комітету з правових питань Палати депутатів одноголосно схвалили звіт про надання згоди на проведення обшуку комп’ютера і житла Нелу Тетару. Сьогодні депутат від Націонал-ліберальної партії, хірург Нелу Тетару знову заявив про свою невинуватість і підкреслив, що ніколи не обумовлював надання медичної допомоги отриманням якоїсь фінансової вигоди. Колишній міністр охорони здоров’я був позбавлений всіх своїх політичних посад і виключений зі списків на парламентських виборах 1 грудня.

     

    СВЯТО – Православні християни Румунії відзначають сьогодні свято преподобної Параскеви, духовної покровительки історичної румунської провінції Молдови. Свята черниця, яка померла у віці 27 років в 11 столітті, стала покровителькою східної частини країни в 1641 році, коли її мощі були привезені до Ясс після того, як їх перевезли до Болгарії, Сербії та Константинополя. Щороку на свято Святої Параскеви вражаючі натовпи паломників стікаються до Ясс, щоб поклонитися і помолитися їй, що робить місто найбільшим паломницьким центром Румунії і п’ятим за величиною в Європі.

     

    НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ – Нобелівська премія з економіки була присуджена в понеділок трьом професорам: Дарону Ачемоглу, Саймону Джонсону та Джеймсу Робінсону за “дослідження того, як інституції формуються та впливають на процвітання”, – оголосила Шведська королівська академія наук у Стокгольмі. Усі троє дослідників працюють у США. Американський економіст турецького походження Дарон Ачемоглу є професором Массачусетського технологічного інституту, американець британського походження Саймон Джонсон є професором економіки Чиказького університету, а Джеймс Робінсон, також американець британського походження також викладає економіку в Чиказькому університеті. “Зменшення значної різниці в доходах між країнами є одним з найбільших викликів нашого часу. Лауреати продемонстрували важливість соціальних інститутів у досягненні цієї мети”, – сказав Якоб Свенссон, голова Нобелівського комітету з економіки. Нобелівська премія з економіки була заснована в 1968 році Центральним банком Швеції і вперше була вручена в 1969 році. Офіційна церемонія вручення Нобелівської премії проходить щороку в Стокгольмі 10 грудня, в день пам’яті Альфреда Нобеля.

     

    ФОРУМ – Румунсько-українська торгова палата організовує у понеділок та вівторок у партнерстві з Посольством України в Румунії форум “Відновлення України”. Серед тем для обговорення – основні виклики відновлення України в нинішньому контексті, варіанти та виклики, пов’язані з процесом фінансування, або міркування щодо інструментів, які будуть використані для реалізації Формули миру президента Володимира Зеленського. Інша тема – енергетична безпека. Офіційний Бухарест заявляє, що Румунія продовжить надавати Україні енергетичні ресурси в надзвичайних ситуаціях. У заході беруть участь урядовці з України та Румунії, президент Румунсько-української двосторонньої торгової палати, іноземні посли, акредитовані в Бухаресті.

     

    СЕРЕДНІЙ СХІД – Європейський Союз засудив ізраїльські атаки на миротворчу місію ООН на півдні Лівану, в результаті яких кілька людей отримали поранення. Останній інцидент стався вчора, коли ізраїльські танки увірвалися на базу Тимчасових сил ООН у Лівані. Але ізраїльська армія стверджує, що це був лише один танк, який ненадовго сховався на території бази під час нападу Хезболли, в результаті якого 25 ізраїльських солдатів були поранені. Окремо прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху і один з його міністрів закликали до виведення “блакитних шоломів”, в той час як ізраїльські військові стверджують, що “Хезболла” діє поблизу баз ООН, щоб уникнути ізраїльських ударів. Це питання також стоїть на порядку денному сьогоднішньої зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі, яка включає й переговори про підтримку України, а також Молдови, де наприкінці цього тижня відбудуться вибори і референдум про членство в ЄС.

     

    ЕКОНОМІКА – Румунські економісти прогнозують незначне зниження рівня інфляції в наступному році. Очікується, що цей показник становитиме в середньому 4,97%. Що стосується обмінного курсу, то фахівці прогнозують незначне зниження курсу лея по відношенню до європейської валюти, до 5,10 лея за один євро. Прогноз дефіциту бюджету на цей рік залишився на рівні очікуваних 7,3% ВВП, тоді як на наступний рік очікується його зниження до 5,9%. Аналітики також прогнозують економічне зростання на рівні 1,7% в цьому році і 1,1% в наступному.

  • 21 вересня 2024 року

    21 вересня 2024 року

    ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс очолить румунську делегацію на сегменті високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку 24 і 25 вересня. Центральною темою сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс виступить у середу з промовою, в якій закличе до збереження багатостороннього діалогу, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Він також підкреслить зусилля і внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна проти України або конфлікт на Середньому Сході, і закінчуючи основними викликами для людства, в тому числі кліматичні надзвичайні ситуації або кіберзагрози.

     

    ДЕРЖБЮДЖЕТ – На початку наступного тижня румунський уряд має обговорити проєкт поправок до Держбюджету 2024 року, першу в цьому році, представлену Міністерством фінансів. Незважаючи на зростання доходів, витрати були значно більшими, що призвело до дефіциту в 7%, тобто на два відсотки вище, ніж передбачалося владою на початку року. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевняє, що поправка є стійкою, оскільки 84% дефіциту складають інвестиційні витрати. Згідно з проєктом постанови, опублікованим на сайті Міністерства фінансів, додаткові кошти отримують галузі охорони здоров’я, транспорту та освіти. Бюджети соціального страхування також збільшуються для виплати перерахованих пенсій, допомоги по безробіттю та відповідних внесків на соціальне страхування.

     

    ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску представила в Торонто досвід Румунії у просуванні рівних можливостей, боротьбі з дискримінацією та стереотипами, а також викоріненні всіх форм насильства та зловживань. Вона взяла участь у “Зустрічі міністерок закордонних справ”, організованій в Торонто міністерками  закордонних справ Канади Мелані Джолі та Ямайки Каміною Джонсон Сміт. Лумініца Одобеску підтвердила важливість, яку Міністерство закордонних справ Румунії надає рівним можливостям в румунській дипломатії, що призвело до ситуації паритету між чоловіками і жінками, як з точки зору персоналу МЗС в цілому, так і на вищих посадах в міністерстві. З іншого боку, глава румунської дипломатії зустрілася з представниками румунської громади в Торонто і групою студентів з Йоркського університету на лекції професора Дана Бербечела.

     

    ДУНАЙ – Максимальний обсяг потоку води Дунаю становив  у суботу в Будапешті 8 200 кубометрів за секунду, що може призвести до значного зниження максимального потоку води на вході на румунську територію, повідомила Національна адміністрація водних ресурсів Румунії. За оцінками фахівців, обсяг потоку води Дунаю на румунській ділянці досягне піку 28-29 вересня і становитиме приблизно 9 000 куб. м/с. Для порівняння, у 2006 році потік Дунаю на вході в Румунію становив 15 600 кубометрів за секунду. У Будапешті Дунай вийшов з берегів, були підтоплені вулиці і будівлі поблизу набережної, вода навіть досягла будівлі парламенту. Дунай також вийшов з берегів у Словаччині та Австрії. Європейська комісія пообіцяла виділити 10 млрд. євро екстреної допомоги країнам Центральної та Східної Європи, що постраждали від повені.

     

    СВЯТО – Сьогодні стартували Дні Бухареста, подія, що відзначає 565-ту річницю першої документальної згадки про столицю Румунії. Програма святкування включає концерти, театральні вистави, акробатику та анімацію, мистецькі інсталяції та виставки, а також різноманітні інтерактивні заходи для дітей. На площі Джордже Енеску програма 12-го Бухарестського фестивалю музичного кіно включає виступи престижних ансамблів та артистів наприкінці цього тижня. У неділю діти також запрошені на майстер-клас «Ремі і пригода звуків: барабани і ритм, малі ударні інструменти», де вони зможуть поекспериментувати з різними звуками і ритмами.

     

    ГОЛОСУВАННЯ – Міністерство закордонних справ Румунії опублікувало на своєму сайті путівник для виборців, які голосуватимуть поштою на цьогорічних президентських та парламентських виборах. Згідно з документом, крайній термін, до якого румуни, які проживають або перебувають за кордоном, можуть зареєструватися у виборчому реєстрі – 10 жовтня для участі у виборах нового глави держави та 17 жовтня для участі у парламентських виборах. Міністерство нагадує, що право голосувати поштою є альтернативою голосуванню на виборчій дільниці і реалізується за допомогою послуг поштового зв’язку. Реєстрація здійснюється шляхом заповнення онлайн-форми на сайті votstrăinătate.ro, яким керує Постійний виборчий орган.

     

    ЕКОЛОГІЯ – Понад 150 тисяч волонтерів беруть участь сьогодні в 11-й національній кампанії «Національний день прибирання, зробимо це, Румунія!». Цього року був запущений додаток «Let’s Do It, Romania!», доступний на iOS та Android, який дозволяє користувачам безкоштовно повідомляти про наявність сміття або амброзії, а повідомлення передаються компетентним органам для забезпечення очищення цих територій. Це цифрове рішення є ключовим елементом зусиль із захисту довкілля, оскільки дозволяє громадянам безпосередньо та швидко долучатися до цього процесу. Згідно з даними, зібраними командою «Let’s Do It, Romania!», з 2009 року і дотепер, понад 2,4 мільйона волонтерів взяли участь у Національному дні прибирання по всій країні. Проводячи Національний день прибирання, Румунія приєднується до 198 інших країн у цьому глобальному прагненні зменшити кількість відходів і сприяти чистому і здоровому навколишньому середовищу.

     

    СЕРЕДНІЙ СХІД – Міністр оборони США Ллойд Остін під час шостої менш ніж за тиждень телефонної розмови зі своїм ізраїльським колегою знову висловив занепокоєння ескалацією напруженості між Ізраїлем та ліванським угрупуванням «Хезболла» і закликав до дипломатичного вирішення кризи. Американський урядовець зосередився на дипломатії після того, як міністр оборони Ізраїлю Йоав Галант заявив про новий етап у війні. У п’ятницю ізраїльські військові оголосили, що в результаті повітряного удару по Бейруту було вбито одного з головних командирів угруповання “Хезболла”, а також інших високопоставлених членів ліванського руху. Цей напад стався після дводенних атак на ліванське угруповання, під час яких вибухали пейджери і радіостанції його членів, в результаті чого загинули 37 осіб і кілька тисяч були поранені. Вважається, що атаки були здійснені ізраїльськими спецслужбами, які не підтвердили і не спростували свою причетність.

  • 8 вересня 2024 року

    8 вересня 2024 року

    ОБОРОНА  – Міністерство національної оборони в Бухаресті оголосило про ймовірність ураження території країни в ненаселеному районі поблизу містечка Периправа (південний схід) після ударів російських безпілотників по цілях в Україні. Згідно із заявою, опублікованою в неділю Міноборони, вранці російські сили відновили серію ударів безпілотниками по цивільних об’єктах і об’єктах портової інфраструктури в Україні в безпосередній близькості від кордону з Румунією. Національний військовий командний центр повідомив Генеральну інспекцію з надзвичайних ситуацій про запровадження заходів з оповіщення населення в повітах Тулча і Констанца, а в суботу ввечері населення отримало попередження RO-ALERT. Міноборони виступило з рішучою заявою, в якій засудило російські удари по українських цивільних об’єктах та інфраструктурі, які є необґрунтованими і серйозно суперечать нормам міжнародного права. У свою чергу, Міністерство закордонних справ підтвердило свій рішучий протест проти чергового порушення повітряного простору Румунії та категорично закликало припинити повторювані атаки проти українського населення та цивільної інфраструктури.

     

    НОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ РІК – У понеділок у Румунії у відкритті нового навчального року візьмуть участь близько три мільйони учнів. Уряд обіцяє, що цей навчальний рік стане останнім, коли навчання в школах вестиметься у три зміни. Наразі таких шкіл залишається всього 19 у Бухаресті та повіті Ільфов. За даними Міністерства освіти, до початку навчального року 800 із понад 6000 шкіл не готові до відкриття з причин відновлення, модернізації або будівництва. 70 шкіл мають невідповідні санітарні умови, але 50 з них отримають фінансування на відновлення. На останньому засіданні уряд також затвердив збільшення на 7800 посад у системі довузівської освіти та збільшення кількості вихователів у яслах і дитячих садках.

     

    ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК – Правоохоронні органи будуть присутні в перший день навчального року у кожному навчальному закладі Румунії з метою підтримання атмосфери громадського порядку та громадської безпеки – оголосила прес-секретар Міністерства внутрішніх справ Моніка Дайбог. Вона сказала, що близько 25 000 співробітників міністерства будуть мобілізовані по всій країні в рамках заходів з охорони громадського порядку і безпеки, а близько 8 000 співробітників міністерства будуть присутні в навчальних закладах. Співробітники ДАІ також посилять свою діяльність в районі шкіл. Дорожні екіпажі працюватимуть над впорядкуванням дорожнього руху та попередженням ДТП, звертаючи особливу увагу на ситуації, які можуть загрожувати дітям. Моніка Дайбог також зазначила, що пріоритетними залишаються заходи із запобігання та протидії незаконному обігу наркотиків та їх вживанню серед молоді.

     

    СВЯТО – Сьогодні християни відсвяткували Різдво Пресвятої Богородиці, день, відомий в народі під назвою Святої Марії Малої. Марія, мати Ісуса Христа, згідно з християнським віровченням, народилася дивом. Її батьки, Йоаким і Анна, досягли похилого віку, в якому, природно, вже не могли продовжувати рід. Але після молитви Бог зробив диво: У старості Анна народила дівчинку, яку назвали Марією. Вона мала стати матір’ю Месії, Ісуса Христа, Сина Божого, який став людиною заради спасіння світу. У християнстві Діва Марія є особою, яка досягла найвищого ступеня святості, саме тому вона користується найбільшою пошаною серед святих. На відміну від інших святих, яких вшановують лише в день їхньої смерті, Діва Марія має чотири великі свята в християнському календарі: Народження, Введення в храм, Благовіщення та Успіння. Понад два мільйони румунів відзначили свої іменини.

     

    МЕДАЛІ – Румунія завоювала чотири медалі на Міжнародній олімпіаді з комп’ютерних наук, що проходила в Єгипті з 1 по 8 вересня 2024 року, – оголосило в неділю Міністерство освіти в Бухаресті. Румунські учні завоювали одну золоту, дві срібні та одну бронзову медалі, в результаті чого Румунія посіла восьме місце у світі та друге місце в Європі.

     

    ФУТБОЛ – У понеділок збірна Румунії з футболу зустрінеться на своєму полі з Литвою у другому матчі в групі C2 Ліги Націй. У п’ятницю ввечері румуни розгромили Косово з рахунком 3:0 у Пріштіні, а Литва програла вдома Кіпру з рахунком 0:1. Це перші матчі нового тренера збірної Мірчі Луческу, який очолив команду після 38-річної перерви. Раніше він тренував збірну Румунії у період з 1981 по 1986 р. і вивів її до фінального турніру чемпіонату Європи у Франції 1984 року, коли до фіналу виходили тільки вісім команд континенту. Надалі Луческу виграв безліч національних чемпіонатів і кубків із командами Румунії, Туреччини та України, а також Кубок УЄФА зі стамбульським «Галатасараєм» у 2000 році. У свої 79 років Луческу є найстарішим у світі тренером національної збірної з футболу.

  • День ВМС Румунії

    День ВМС Румунії

    Святкування 15-го серпня Успіння Пресвятої Богородиці, покровительки румунських моряків, включало проведення цілої низки заходів, присвячених Дню ВМС Румунії, які пройшли на узбережжі Чорного моря і в портах Дунаю, зокрема в Констанці, Мангалії, Бреїлі, Галаці і Тульчі, а також в Бухаресті. Румуни з усієї країни приїхали до Констанци, щоб подивитися на парад, в якому взяли участь понад 2000 моряків та військовослужбовців Румунії, а також НАТО, дислокованих у Румунії, 15 морських і річкових кораблів, кораблів берегової охорони, винищувачі F-16, вертольоти Puma Naval і парашутисти.

    Під час проходження кораблі віддали честь президенту Клаусу Йоганнісу, голові Сенату Ніколає Чуке, міністру оборони Ангелу Тилверу та міністру внутрішніх справ Кетеліну Предою, які спостерігали за церемонією з набережної перед командуванням флоту в Констанці.

    «Румунія сьогодні є безпечною і стабільною країною, яка незворотно стала на шлях демократичного розвитку разом зі своїми партнерами і союзниками в ЄС і НАТО, навіть незважаючи на те, що ми живемо в часи, позначені численними викликами безпеці», – сказав президент Йоганніс, який додав, що «тут, на узбережжі Чорного моря, по сусідству з агресивною війною Росії проти України, ми краще ніж коли-небудь бачимо результати політичних, дипломатичних і військових зусиль, докладених Румунією за останні роки».

    «Сьогодні наша країна має найміцніші гарантії безпеки, а громадяни Румунії захищені від будь-яких потенційних загроз. Чорноморський регіон визнаний і розглядається як зона стратегічного значення для євроатлантичної безпеки і цей факт офіційно зафіксований у найважливіших стратегічних документах НАТО.»

    У День ВМС Президент Клаус Йоганніс сказав морякам, що відданість, наполегливість і дух самопожертви, які визначають їх, є прикладом досконалості, а Військово-морські сили Румунії є символом національної сили і стійкості.

    Своєю чергою, міністр національної оборони Ангел Тилвер підкреслив, що Військово-морські сили Румунії відіграють ключову роль в архітектурі національної безпеки.

    «Перетворення Чорного моря із зони співробітництва на зону конфлікту внаслідок агресивних дій Російської Федерації призвело до необхідності переосмислення та адаптації нашої морської безпеки.»

    У цьому контексті він подякував військовим морякам, які забезпечують постійну присутність з кораблями та іншими військовими засобами в зонах відповідальності на морі і на Дунаї.

    15 серпня, на свято Пресвятої Богородиці, прем’єр-міністр Марчел Чолаку не був присутній на урочистостях у Констанці, а взяв участь в урочистому богослужінні у монастирі Варатек, що на сході Румунії, звідки надіслав слова подяки і поваги всім румунським морякам, військовим і цивільним, за їхні щоденні зусилля.

    У туристичному порту Мангалія відбулося кілька морських ігор і конкурсів, а також виставка військової техніки та інтерактивні майстер-класи, а в столиці День ВМС Румунії був відзначений військово-релігійною церемонією, організованою біля пам’ятника Героям-морякам в парку ім. короля Міхая I-го. Заходи з нагоди Дня ВМС завершилися традиційною смолоскипною ходою моряків.

  • 15 серпня 2024 року

    15 серпня 2024 року

    ДЕНЬ ВМФ – Президент Клаус Йоганніс заявив у четвер у Констанці (найбільшому румунському морському порту) під час урочистостей, організованих з нагоди Дня ВМС, що союзники вважають Румунію надійним стовпом регіональної безпеки і головним контрибутором у процес зміцнення сил стримування і оборони НАТО на східному фланзі. Тут, на березі Чорного моря, по сусідству зі збройною агресією Росії проти України, ми як ніколи чітко бачимо результати політичних, дипломатичних і військових зусиль Бухареста за останні роки, – сказав президент. За його словами, Румунія сьогодні має найміцніші гарантії безпеки, а її громадяни захищені від будь-яких потенційних загроз. Клаус Йоганніс сказав морякам, що відданість, наполегливість і дух самопожертви, які визначають їх, є прикладом досконалості, а Військово-морські сили Румунії є символом національної сили і стійкості. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку також привітав моряків, як військових, так і цивільних, і подякував їм. «Вітаю усіх зі святом у цей особливий день – 15 серпня, свято Успіння Пресвятої Богородиці, покровительки всіх моряків», – написав Чолаку в соціальних мережах. З нагоди 122-ї річниці заснування ВМС ЗСР у Констанці, Мангалії, Бреїлі, Галаці, Тульчі і Бухаресті відбулися урочисті заходи, в тому числі показові навчання, виставки техніки та озброєння, інтерактивні семінари, культурні заходи з військово-морською специфікою і концерти військової музики.

     

    СВЯТО – Православні християни (більшість у Румунії) і католики відзначають сьогодні Успіння Пресвятої Богородиці, свято, що нагадує про момент відходу Діви Марії з цього світу. У християнстві існує традиція, що Діва Марія після смерті була піднесена на небо. Пресвята Богородиця користується найбільшою пошаною в християнстві після Святої Трійці, і саме тому до неї звертається найбільше молитов. Успіння Пресвятої Богородиці є престольним святом більшості монастирів Румунії та нагодою для великих паломництв. Багато паломників у цей день ходили до монастирів Пресвятої Діви Марії, щоб взяти участь у богослужіннях і помолитися біля ікон, які вважаються чудотворними.

     

    ЧОРНЕ МОРЕ – Міністр оборони Румунії Ангел Тилвер зустрівся в четвер у Румунії з командувачем Військово-морських сил Туреччини адміралом Ерджументом Ратліоглу, з яким обговорив безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні і можливості двосторонньої, регіональної та союзницької співпраці. Згідно з прес-релізом міноборони, Ангел Тилвер високо оцінив добру співпрацю між румунськими і турецькими збройними силами, яка матеріалізувалася у великих спільних навчаннях, місіях з патрулювання повітряного простору, військово-морських операціях і військовій присутності в багатонаціональних структурах, розгорнутих на території двох країн. «Введення в дію Оперативної групи з боротьби з морськими мінами в Чорному морі є результатом спільних зусиль і доказом згуртованості і солідарності чорноморських держав, які підписали цю ініціативу – Болгарії, Румунії і Туреччини. Вкрай важливо, щоб ми продовжували діяти скоординовано для зміцнення безпеки Чорного моря, а військово-морська сфера є одним з основних напрямків», – сказав міністр Ангел Тилвер.

     

    ПОСУХА – Заявки на компенсацію збитків, завданих ґрунтовою посухою, можна подавати до 19 серпня 2024 року. Про це у четвер повідомило Міністерство сільського господарства та розвитку сільських територій. У липні міністр сільського господарства Флорін Барбу повідомив єврокомісара Януша Войцеховського про те, що великі території Румунії постраждали від посухи і попросив Європейську комісію в листі від 7 серпня надати термінову компенсацію з огляду на значній збитки понесені фермерами. За даними міністерства сільського господарства, сільськогосподарським виробникам необхідно терміново відшкодувати загальну суму у понад 75 млн. євро за осінні посіви 2023 року. З іншого боку, екстремальні погодні умови поставили під загрозу й весняні посіви, зокрема кукурудзи та соняшнику, на площі близько двох мільйонів гектарів по всій країні.

     

    ПОГОДА – Національна метеорологічна служба оголосила «червоний», «помаранчевий» та «жовтий» рівні небезпеки через сильну спеку і тепловий дискомфорт, що діятимуть у четвер та п’ятницю на більшій частині території Румунії. Сьогодні в 7 повітах на заході та південному заході країни, в яких оголошено «червоний» рівень небезпеки, температура коливатиметься від 39 до 41 градуса, а мінімальні показники становитимуть близько 23 градусів, подекуди до 26 градусів. «Помаранчевий» рівень небезпеки оголошено в регіонах на північному заході, в центрі та на півдні Румунії. «Жовтий» рівень небезпеки через сильну спеку і тепловий дискомфорт діє на північному заході, в центрі, на півдні та частково на сході країни, де максимальна температура повітря становитиме від 34 до 37 градусів. Мінімальна температура не опуститься нижче 18 градусів. Аномальна спека спостерігається і в Бухаресті та передмісті, а температурно-вологісний індекс буде вище критичного порогу у 80 одиниць. Максимальна температура повітря підніметься до 39 градусів. Найближчими днями спека збережеться на більшій частині території країни.

  • 13 серпня 2024 року

    13 серпня 2024 року

    ПОСУХА – Міністр сільського господарства Флорін Барбу закликав Європейську Комісію надати термінову компенсацію румунським фермерам, які постраждали від тривалої посухи. За його словами, понад два мільйони гектарів посівів кукурудзи та соняшнику постраждали, а середні втрати оцінюються в 200-230 євро на гектар. Він закликав до термінового відшкодування фермерам загальних витрат у понад 75 мільйонів євро на осінні посіви 2023 року шляхом прийняття єдиного нормативно-правового акту ЄС, в якому б були передбачені технічні правила та джерела фінансування, як з боку Європейського Союзу, так і додаткову національну допомогу. Міністр Флорін Барбу додав, що втрата доходів сільськогосподарськими виробниками ставить під загрозу життєздатність фермерських господарств та інтереси харчової безпеки Румунії.

     

    ДЕФІЦИТ – Перші шість місяців цього року завершилися з дефіцитом у понад 60 мільярдів леїв, що становить 3,6% Валового Внутрішнього Продукту Румунії. За оцінками Європейської комісії, на кінець 2024 року він становитиме 6,9% ВВП, а за розрахунками Фіскальної ради – навіть більше 7%. Уже в рамках процедури надмірного дефіциту, ініційованої Брюсселем, країна матиме сім років, щоб повернутися до дефіциту бюджету в 3% ВВП за новими європейськими фіскальними правилами. Поступового зниження цього показника можна досягти лише на основі реалістичної програми і, звичайно, шляхом її дотримання, зазначають експерти. Останній звіт «Румунія – Моніторинг Єврозони», підготовлений групою експертів НБР, показує, що збільшення бюджетних надходжень є абсолютно необхідним і не може зводитися до кращого збору податків, але також вимагає змін у податковому режимі. Тиск на державний бюджет збільшиться, якщо враховувати зобов’язання мати військові витрати на рівні 2,5% від ВВП, взяті у відносинах з НАТО, – додають автори аналізу.

     

    ПОЖЕЖІ В ГРЕЦІЇ – У вівторок Румунія відправила другий контингент пожежників для підтримки зусиль з боротьби з рослинними і лісовими пожежами, що охопили регіон Аттики в Греції. За даними Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій (ГІНС), 40 пожежників і два пожежних автомобілі та автомобілі швидкого реагування прибули до Греції повітряним шляхом, а ще два лісові пожежні автомобілі ємністю 3000 літрів і чотири рятувальники були доставлені наземним транспортом. У понеділок ГІНС повідомив, що румунський пожежник, який брав участь у гасінні пожежі в Греції, отримав поверхневі травми обличчя, але не потребує спеціалізованого лікування. Грецькі служби з надзвичайних ситуацій борються з найбільшою в цьому році лісовою пожежею, яка охопила 200 квадратних кілометрів рослинності і лісу на північний схід від Афін. Цілі села були евакуйовані. Метеорологи попередили, що майже половина країни перебуватиме під червоним кодом пожежної небезпеки через високу температуру, що сягає 40 градусів за Цельсієм у багатьох частинах країни, і сильний вітер. Країни ЄС, а також Туреччина і Сербія направили до Греції пожежників, літаки і рятувальні машини після того, як грецький уряд активував Європейський механізм взаємного цивільного захисту.

     

    СВЯТО – Цього тижня румуни матимуть нові міні-канікули з нагоди християнського свята Успіння Пресвятої Богородиці та Дня ВМФ Румунії, що відзначається 15 серпня. Морське узбережжя буде улюбленим місцем відпочинку, а чорноморські курорти очікують на найбільш багатолюдні вихідні у поточному літньому сезоні – понад 140 000 туристів. Згідно зі статистикою, заповнюваність готелів на березі моря становитиме понад 90%. З нагоди 122-ї річниці з дня заснування Військово-морські сили Румунії оголосили, що День ВМС Румунії відзначатиметься в чорноморських та дунайських портах, а також в Бухаресті, заходами, що включатимуть показові навчання, виставки техніки і озброєння, інтерактивні майстер-класи, культурні заходи з військово-морським колоритом і концерти військової музики.

     

    АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Румунська авіакомпанія TAROM продовжила рішення про призупинення польотів до Тель-Авіва, Аммана та Бейрута до 16 серпня включно. Про це йдеться у повідомленні національного авіаперевізника. Компанія тимчасово призупинила польоти за цими напрямками з 6 серпня у зв’язку з попередженнями, виданими владою, останніми подіями на Середньому Сході та погіршенням ситуації з безпекою в регіоні. «TAROM радить усім пасажирам стежити за офіційними повідомленнями для отримання останньої інформації та зв’язуватися з компанією для перенесення своєї подорожі на більш пізній термін. Пасажири також мають можливість вимагати відшкодування вартості авіаквитка», – йдеться у повідомленні.

     

    ІСПИТИ – У Румунії триває осіння сесія іспитів на атестат про повну середню освіту, в якій беруть участь майже 33 тисячі випускників ліцеїв. Сьогодні відбулося оцінювання з іноземної мови. Письмові іспити розпочнуться наступного понеділка з тесту з румунської мови та літератури. 20 серпня відбудеться обов’язковий письмовий тест за профілем, а 21 серпня – письмовий тест за вибором за профілем та спеціалізацією. Перші результати будуть опубліковані 26 серпня, а остаточні – 30 серпня.  Під час літньої сесії 78% учнів успішно склали іспити на атестат про повну середню освіту.

  • 29 червня 2024 року

    29 червня 2024 року

    ОБСЄ – Від сьогодні до 3 липня в Бухаресті проходить 31-а щорічна сесія Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Тема саміту – парламентський погляд на роль ОБСЄ в сучасній архітектурі безпеки. Учасники – парламентарі з понад 50 країн-членів Організації – ухвалять Бухарестську декларацію, документ, який включатиме резолюції загальних комітетів та додаткові резолюції, ініційовані членами Асамблеї. Серед них буде резолюція про погіршення ситуації з правами людини в російськомовному сепаратистському регіоні Придністров’я. Росія і Білорусь не беруть участь у зустрічі в Бухаресті.

     

    ПОЛІТИКА – На позачерговому з’їзді Альянсу «Рятуйте Румунію», що відбувся в суботу, кандидатом на президентських виборах було обрано нового лідера парламентської опозиційної партії Елену Ласконі. Вона отримала 94,31% голосів у внутрішньому змаганні на висунення кандидата в президенти. Ласконі стверджує, що праві сили є єдиним рішенням для процвітання Румунії. Прем’єр-міністр Румунії, соціал-демократ Марчел Чолаку оголосив у п’ятницю, що запросить лідерів усіх політичних партій на консультації наступного тижня щодо графіку проведення президентських виборів. Ця заява була зроблена після того, як правлячі в Румунії СДП і НЛП не змогли домовитися про дату виборів на найважливішу посаду в державі.

     

    СВЯТО – 29 червня християни вшановують святих Петра і Павла, найважливіших апостолів Ісуса Христа. Святий Петро поширював християнство в Палестині та Римі, а святий Павло заснував багато церков у Малій Азії та сучасній Греції. Обидва загинули мученицькою смертю в Римі під час переслідування імператора Нерона в 67 році. У день святих Петра і Павла понад 450 000 румунів святкують свої іменини.

     

    ФЕСТИВАЛЬ – Семеро діячів мистецтва були вшановані у суботу зіркою на Алеї слави в рамках Міжнародного театрального фестивалю в м. Сібіу. Серед них американський актор Джон Малкович, французька актриса Ізабель Аджані і норвезький драматург Юн Фоссе, лауреат Нобелівської премії з літератури 2023 року. Крім того, програма дня включила численні вистави в закритих приміщеннях, а також вуличні перформанси. Увечері камерний хор “Мадригал” представив попередній показ своєї надзвичайної вистави “Ритуали” на сцені біля озера Музею традиційної народної цивілізації, одного з найбільших музеїв під відкритим небом в Румунії. 31-й Міжнародний театральний фестиваль у Сібіу розпочався 21 червня і завершиться у неділю ввечері.

     

    СПЕКА – Сьогодні в Греції спостерігається дуже висока температура в деяких частинах країни, і Міністерство цивільного захисту та кліматичних криз в Афінах попередило, що існує дуже високий ризик пожеж в Аттиці, Пелопоннесі, центральній Греції, на Криті та інших островах Егейського моря, які є популярними серед туристів у цю пору року. Лісові пожежі можуть спричинити такі перебої, як відключення електроенергії та води, погіршення якості повітря та перекриття доріг. Міністерство закордонних справ Румунії радить громадянам Румунії проявляти обережність у цих районах, а в разі отримання телефонних повідомлень про пожежі в їхньому регіоні, дотримуватися інструкцій місцевої влади та уважно стежити за місцевими ЗМІ.

     

    ПРАВОСУДДЯ – Десять осіб, які перебували в міжнародному розшуку і на чиє ім’я були видані ордери на виконання покарань у вигляді позбавлення волі або попереднього ув’язнення, були доставлені в країну минулого тижня, – повідомляє румунська поліція. Десять правопорушників прибули з Франції, Італії, Іспанії, Німеччини та Великобританії і були засуджені, серед іншого, за вбивство, зґвалтування, сексуальне розбещення неповнолітніх, торгівлю наркотиками та крадіжки. Підозрювані були ув’язнені для відбування покарання.

     

    ВИБОРИ У ФРАНЦІЇ – Цими вихідними у Франції та заморських територіях Франції проходить перший тур дострокових виборів, які вважаються історичними, для призначення 577 представників Франції в Національні збори, нижню палату парламенту. Майже 49 мільйонів людей, які мають право голосу, покликані до виборчих дільниць на цих виборах, на яких націоналістично-популістські праві є в авангарді уподобань електорату, набагато випереджаючи партію президента Еммануеля Макрона. Другий тур виборів запланований на 7 липня. Президент Франції розпустив Національні збори 9 червня після провалу його партії на європейських виборах.

     

    ІРАН – Єдиний кандидат-реформатор на президентських виборах в Ірані Масуд Пезешкян і ультраконсерватор Саїд Джалілі зустрінуться у вирішальному турі голосування, призначеному на 5 липня. Пезешкян переміг у першому турі з перевагою у 3%, але не абсолютною більшістю голосів, що забезпечило б йому перемогу, зважаючи на найвищу явку виборців з часів Ісламської революції 1979 року. З 14 президентських виборів, що відбулися в Ірані, лише на виборах 2005 року результат визначався у другому турі. Вибори були призначені після загибелі минулого місяця президента Ібрагіма Раїсі в авіакатастрофі.