Tag: співпраця

  • Сучавські жандарми та прикарпатські  нацгвардійці спільно боротимуться з транскордонною злочинністю

    Сучавські жандарми та прикарпатські нацгвардійці спільно боротимуться з транскордонною злочинністю

    Новий європейський проект впроваджується представниками Інспекції жандармів Сучавського повіту у співпраці з представниками
    Національної гвардії України. Повідомлення було зроблено під час спільної
    прес-конференції з румунськими та українськими представниками,а цей проект фінансується в
    рамках Спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020, і спрямований на запобігання та
    боротьбу з організованою злочинністю та спільне співробітництво.


    Основна мета проекту – створити територію процвітання та добросусідства між
    державами-членами Європейського Союзу та знайти спільні шляхи вирішення
    проблем, пов’язаних із довкіллям, охороною здоров’я та безпекою у прикордонному регіоні.
    Назва проекту – «Посилення можливостей підготовки спеціальних груп дії шляхом розробки складних програм
    фізичної підготовки та психологічної оцінки», а тривалість реалізації проекту -
    18 місяців. Бюджет
    проекту становить 111 000 євро, з яких 61 000 євро виділена Інспекції жандармів Сучавського повіту, а 50 000 євро – Національній гвардії України, через підрозділ в Івано-Франківську.


    Голова Інспекції жандармів Сучавського
    повіту, підполковник
    Маріан Міхай Лунгу, під час організованої прес-конференції зазначив: Керівником проекту є Інспекція жандармів Сучавського
    повіту. Його
    конкретними цілями є посилення інституційного потенціалу та спроможності втручання шляхом створення системи навчання, що базується на поєднанні
    фізичних і розумових здібностей жандармів, відповідно гвардійців, впровадженні системи відбору для
    виконання місій з високим ризиком, заснованої на суворій оцінці фізичних
    здібностей та розумових можливостей та досягнення оперативного стандарту щодо боротьби
    спеціалізованих структур
    з організованою злочинністю. У цьому напрямку
    ми домагаємось
    стимулювати розвиток інфраструктурного та інституційного потенціалу та щодня
    підвищувати рівень підготовки.


    Також буде побудована тренувальна база
    для колективної підготовки жандармів та створена психологічна лабораторія для поєднання фізичних зусиль з психологічною оцінкою, щоб визначити
    найбільш підходящих
    людей у цих групах, які виконують ризиковані завдання. В ході проекту
    відбуватимуться зустрічі та спільні заходи підготовки, перша відбудеться в Сучаві, після чого протягом 18
    місяців відбуватимуться спільні візити в Сучавський повіт та Івано-Франківську
    область.


    Майор Віталій Гузій керівник проекту та офіцер центральної
    структури Національної гвардії України, сказав на спільній прес-конференції:
    У нас є чотири таких спільних проекти, два з жандармерією в Сучавському
    повіті та по один
    з жандармерією Марамуреського та Сатумарського повітів, але більшість зустрічей проходили з сучавськими
    жандармами. Мета української сторони – створити мобільну психологічну лабораторію в Івано-Франківську, в районі біля кордону між
    двома державами, інша – покращити процес відбору, який ми проводимо».


    На думку жандармів та гвардійців,
    таке правоохоронне співробітництво зробить ефективнішою боротьбу з
    транскорднонною організованою злочинністю та підвищить рівень довіри населення.

  • У 2021 році між Румунією та Україною запрацює ще один пункт пропуску

    У 2021 році між Румунією та Україною запрацює ще один пункт пропуску










    5 березня у селі Тарна-Маре
    офіційно стартував проєкт «Партнерство – без кордонів» у рамках Програми
    транскордонного співробітництва ЄІС Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна
    2014 – 2020. Цей проєкт розвитку прикордонної інфраструктури був розроблений та поданий до
    ЄС для отримання гранту населеними пунктами Тарна-Маре (Румунія) та Хижа (Україна). Він спрямований на модернізацію майже
    3 км ділянки дороги, відповідно будівництво на румунській стороні нової ділянки
    дороги, що з’єднає ці два села.




    Точніше планується
    оновлення інфраструктури доступу до пункту пропуску «Тарна-Маре – Хижа» шляхом будівництва і відновлення 1,696 км дороги в с. Тарна-Маре
    та 1,163 км – в с. Хижа. Будівництво дороги між Тарна-Маре та Хижею має сприяти
    відновленню роботи пункту пропуску та його подальшому
    розширенню до рівня автомобільного.




    На конференції,
    присвяченій початку реалізації проєкту голова Сату-Марської повітової ради Патакі
    Чаба та його заступник Йоан Рус наголосили на важливості для повіту Сату-Маре
    цього проєкту на суму понад 1 мільйон євро, завдяки якому буде знову відкрито пункт
    пропуску через румунсько-український кордон.




    Патакі Чаба також заявив: «Регіон навколо села Тарна-Маре є важливою
    туристичною територією і завдяки цьому новому пункту пропуску через кордон населений
    пункт зможе розвиватися як з туристичної, так і з економічної точок зору. Крім
    цього, Тарна Маре має можливість вийти з категорії ізольованих населених
    пунктів й увійти до міжнародної економічної мережі».




    Паралельно з модернізацією дороги, проєктом також передбачено створення інфраструктури
    для забезпечення роботи нового пункту пропуску в належних умовах, а його
    реалізація має завершитися у 2021 році. Цей контрольно-пропускний пункт між Румунією
    та Україно припинив роботу після масштабної повені 2005 року.






    Окрім митної співпраці Сату-Маре активізує й взаємодію з Закарпаттям у сфері
    боротьби з незаконною міграцією. Сату-Марський інспекторат Жандармерії та 50-й
    полк Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії
    України спільно здійснять транскордонний проєкт під назвою «Посилена транскордонна
    безпека». Загальна мета проєкту – покращити рівень безпеки населення, яке
    проживає в прикордонних районах Сату-Марського повіту Румунії та відповідно Закарпатської
    області України. Проєкт буде здійснюватися протягом 18 місяців, його загальна
    вартість – понад 110 000 євро.




    Обмін досвідом з Україною сприятиме підвищенню ефективності дій у прикордонних
    зонах з точки зору боротьби з міграцією, – зазначив полковник Жандармерії Овідіу Попа, а
    мер села Тарна-Маре Моніка Собіус наголосила на перевагах від реалізації цього проєкту.




    Окрім обміну досвідом та спільних навчань, у яких візьмуть участь
    сату-марські жандарми з бригади спеціального призначення, участь у цьому
    проєкті дасть змогу закупити спеціальне обладнання та техніку: спеціальні
    автомобілі, квадроцикли, снігоходи, тепловізори, прилади нічного бачення,
    навігаційні планшети, обладнання для психологічної підготовки та оцінки
    особового складу, офісне обладнання тощо.




    Успішна реалізація проєкту дозволить вивчити та впровадити в діяльність
    передовий європейський досвід, позитивно вплине на підвищення якості виконання
    завдань з підтримання громадської безпеки по обидві сторони кордону та
    покращить криміногенну ситуацію в регіоні загалом.

  • Посилення військової співпраці між Румунією та Україною

    Посилення військової співпраці між Румунією та Україною

    Попри
    відсутність прогресу в політико-дипломатичному
    напрямку, в останні роки стрімко набирає обертів військово-технічна співпраця
    між Румунією та Україною. Станом на сьогодні сторони активно працюють над
    розширенням можливостей для військового співробітництва шляхом укладання
    двосторонньої угоди про військово-технічну співпрацю.




    Це питання було обговорене під час зустрічі, яку міністр оборони Румунії Ніколає
    Чуке провів 14 лютого з українським колегою Андрієм Загороднюком в кулуарах
    Мюнхенській конференції з безпеки. Як повідомляє прес-служба румунського
    оборонного відомства, під час розмови було підкреслено значний прогрес, досягнутий
    в рамках румунсько-українського співробітництва в галузі оборони, а також
    сприятливі перспективи його розвитку з наголосом на підвищенні рівня сумісності шляхом
    спільної участі у двосторонніх та багатонаціональних військових навчаннях.




    Міністри проаналізували безпекову ситуацію в регіоні та обговорили конкретні
    умови співпраці щодо імплементації «натівського» пакету заходів щодо безпеки у
    Чорному морі, прийнятого у квітні 2019 року у Вашингтоні. Обидві сторони
    висловили зацікавленість в активізації спільних дій з метою забезпечення
    стабільного клімату у розширеному Чорноморському регіоні, що має особливе
    значення для європейської безпеки.




    Міністр оборони Румунії також наголосив на необхідності посилення співпраці
    України з НАТО та ЄС, а також порадив використати конкретні інструменти для
    партнерів, вітаючи прогрес, досягнутий у процесі підготовки та розвитку
    можливостей Збройних сил України. У цьому контексті Ніколає Чуке відзначив високий
    рівень співпраці у проєктах, розроблених НАТО та ЄС, особливо щодо практичної
    реалізації ініціатив, передбачених у Комплексному пакеті допомоги НАТО для
    України.




    Згідно з прес-релізом Міністерства оборони України особливу увагу сторони
    приділили темі безпеки в Чорноморському регіоні. Андрій Загороднюк наголосив на важливості співробітництва нарівні військово-морських сил та посиленні спільної роботи з партнерами в Східно-Європейському
    регіоні з метою забезпечення
    стабільності в акваторії Чорного моря. Міністри
    «висловили занепокоєння дестабілізаційними діями Російської Федерації в Чорному та Азовському морях, а також
    подальшою мілітаризацією окупованого Росією Кримського півострова»,-зазначається
    у заяві.




    З-поміж інших важливих аспектів, міністри наголосили на необхідності
    продовження двостороннього співробітництва, участі військовослужбовців обох
    країн у спільних багатонаціональних навчаннях та співпраці в рамках діяльності
    багатонаціонального інженерного батальйону «Тиса».




    Нагадаємо, що у вересні минулого року,
    другий рік поспіль для підвищення рівня сумісності і можливостей в районі
    Нижнього Дунаю пройшли двосторонні румунсько-українські навчання «Riverine 2019» за участю підрозділів військово-морських сил ЗСУ,
    морської охорони Державної прикордонної служби України, морських сил і
    берегової охорони Румунії. А в грудні в Бухаресті українська делегація, на чолі з начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем
    Збройних Сил України генерал-лейтенантом Русланом Хомчаком взяла участь у
    святкових заходах та військовому параді з нагоди Національного дня Румунії, а
    також в офіційній церемонії, в ході якої Президент Румунії Клаус Йоганніс
    представив особовому складу новопризначеного начальника Генерального Штабу
    Оборони Збройних Сил Румунії генерал-лейтенанта Данієля Петреску.



  • Міста побратими Сеїнь та Калуш впроваджують транскордонний проект

    Міста побратими Сеїнь та Калуш впроваджують транскордонний проект

    Нещодавно українська делегація з міста Калуш
    (Івано-Франківська область) прибула до міста Сеїнь, Марамреський повіт, Північна Румунія, в рамках спільного проекту, який реалізовується двома містами-побратимами. Проект
    називається: Реконструкція
    Будинку Бай в місті Сеїнь та Концертного залу в Калуші, щоб
    створити Мультикультурні центри», а його впровадження розпочалось у
    жовтні минулого року.


    Українських
    гостей тепло зустріли на Мараморощині, і вони взяли участь у низці цікавих
    заходів. У рамках першого міжкультурного етапу
    проекту пройшли «Уроки
    гастрономії». У заході взяли участь, серед інших, заступник Калуського
    міського голови Любов Максимович, начальник управління культури,
    національностей та релігій Калуської міської ради Любов Джуган,менеджери
    проекту обох сторін, мер міста Сеїнь, Віоріка Тулбури.


    Гості ознайомилися з частиною
    марамуреської традиційної кухні, взявши участь з панями, членами Асоціації реформатських
    жінок «Васс Суссанна» у
    населеному пункті Апеле Віі (Живі води) та командою проекту міста Сеїнь, а також з колегами з мерії в
    підготовці традиційних страв. Також відвідали парафію та реформатську церкву у Апеле Вії. З цієї
    нагоди були поглиблені знання з приготування мічів-фаршировані
    ковбаски з свинини, голубців,
    гуляшу, локшини, а випити
    запропонували сеїнську
    горінку, тобто горілку».
    «Члени делегації
    міста-побратима, як і представники
    сеїнської проєктної команди були старанними, уважними, зацікавленими учнями та дуже задоволеними представленими традиційними стравами, – сказала міський
    голова Сеїнь, Габріела Тулбуре.


    Розпочатий проект підтверджує відданість двох
    громад культурі свого
    краю.Проект, який впроваджують два міста побратими, Сеїнь
    та Калуш, спрямований на врятування від занепаду двох історичних будівель – Будинку
    Бай, відповідно,Калуського Концертного залу. Дві будівлі, є історичними пам’ятками національного
    інтересу, в стані деградації, а завдяки їх реконструкції вони перетворяться на мультикультурні центри з новими зв’язками між двома населеними пунктами
    та регіонами.


    Проект на суму 1,037 081,41 євро
    співфінансується ЄС із 933 373,42 євро в рамках програми «Huskroua 2014-2020», Європейського інструменту сусідства. Українська
    сторона отримає майже 300 тисяч євро. Окрім реконструкції двох будівель, загальною метою
    проекту є поглиблення існуючих відносин між двома громадами, сприяння туризму
    та транскордонному співробітництву у різних сферах.Враховуючи любов до фольклору та традицій, спільну турботу про збереження історичної та
    культурної спадщини, проект також передбачає обмін культурним досвідом, різноманітні
    курси з гастрономії,
    танців, традицій та проведення фестивалю тощо.


    У зв’язку з
    проектом, відбулася офіційна зустріч міських голів міста
    Калуш Ігоря Матвійчука та румунського міста Сеїнь Габріели
    Флоріки Тулбуре за участі двох делегацій.
    Було обговорено подальшу співпрацю, напрямки діяльності щодо
    виконання поставлених грантових умов, шляхи реалізації проекту «Реконструкція Будинку Бай в Сеїні та
    Концертного Залу в м. Калуш та перетворення їх на Мультикультурні Центри».




    У 2007 році місто Сеїнь (Марамуреський повіт) побраталось з
    українським Калушем (Івано-Франківська область). Відтоді розпочалась співпраця
    між двома містами. Вже в 2009 році в рамках транскордонного проекту, за європейські кошти було відкрито румунсько-український
    бізнес-центр
    у місті Сеїнь задля зміцнення економічних взаємин між
    Румунією та Україною, відповідно між Марамуреським повітом та
    Івано-Франківською областю.



  • Транскордонні проєкти Сату-Маре-Виноградів

    Транскордонні проєкти Сату-Маре-Виноградів

    Делегація у
    складі керівників Повітової ради Сату Маре та кількох мерів повіту, відвідала
    минулого тижня кілька населених пунктів
    Закарпатської області, щоб розробити деякі спільні проекти, які можуть отримати
    фінансування за допомогою програми транскордонного співробітництва,
    повідомляється у прес-релізі Сатумарської повітової ради.




    Згідно з
    цитованим джерелом, візит делегації на чолі з Президентом Сатумарської
    повітової ради Патакі Чаба відбувається
    в результаті запрошення керівництва Віноградівської районної ради, Закарпаття. Делегація
    Виноградівської районної ради перебували з візитом у Сату-Маре, 30 грудня, минулого
    року. Нові можливості транскордонних проектів в рамках програми
    ENI-HUSROUA 2014-2020 роки були обговорені під час зустрічі. Завдяки задіянню
    сатумарських населених пунктів Лазурі,
    Тарна-Маре, Сентеу та Ардуд, райони Закарпаття
    та повіт Сату-Маре мають намір розвивати співпрацю в галузі охорони здоров’я,
    культури та надзвичайних ситуацій. Протягом двох днів візиту керівники повіту,
    відповідно, чотири мери, провели зустріч з Віталієм Любкою, президентом Виноградівської
    районної ради, Закарпатської області,та з лідерами сіл-партнерів регіону, і обговорили деталі співпраці », -
    йдеться у прес-релізі.




    Таким чином,
    будуть подані спільні проекти у сфері охорони здоров’я, надзвичайних ситуацій,
    а також туризму та культури. Відповідно до того, що було обговорено населені
    пункти Тарна- Маре, Сентеу та Виноградів подадуть спільні проекти у сфері розвитку системи охорони здоров’я, а населені
    пункти Лазурі та Вилок, відповідно, Ардуд та Велятино, Хустського району – у
    галузі охорони культурних цінностей. В рамках проектів ENI-HUSROUA 2014-2020
    рр. будуть створені культурні центри в населених пунктах Лазурі та Вилоку, а в Тарна-Маре, Сентеу та Виноградові буде
    покращена інфраструктура санітарної системи. Керівники Повітової ради Сату-Маре також відвідали Велятино,
    де відбулась зустрічі з головою районної
    ради, відповідно, сілголовою Велятина Жанною Микитюк» ,- зазначається в
    прес-релізі.






    Транскордонна співпраця між Румунією та
    Україною поглиблюється з року в рік. У цьому контексті значно активізувалася і
    співпраця між повітом Сату-Маре та Закарпатською областю. Сторони успішно
    співпрацюють у економічній, торговельній, туристичній, гуманітарній та
    культурній сферах. Впроваджуються спільні транскордонні проекти за
    рахунок коштів Європейського Союзу. Багато планів зокрема щодо співробітництва
    у галузі культури, освіти та інфраструктури.

  • Підсумки 2019 року в румунсько-українських відносинах

    Підсумки 2019 року в румунсько-українських відносинах




    Рік, який щойно минув не приніс суттєвих зрушень у відносинах
    між Румунією та Україною. Це був рік поглиблення стосунків на рівні експертів та
    посилення військової співпраці, поглиблення транскордонних партнерських контактів
    і міжкультурної взаємодії. Але на офіційному рівні, на жаль, не було
    жодних відчутних зрушень у поглибленні співпраці чи вирішенні проблемних питань двосторонніх відносин.




    Співпраця у військові галузі




    ro-ukr-mil.jpg

    Першою значущою подією в минулому році
    стала зустріч глава оборонних відомств Румунії та Україні в кулуарах зустрічі міністрів
    оборони країн-членів НАТО в Брюсселі. Міністри обговорили нинішню стадію
    двосторонньої співпраці, її перспективу розвитку та поточну ситуацію безпеки в
    Чорноморському регіоні. Сторони узгодили спільні дії для забезпечення безпеки в Чорному морі
    та домовились про укладання додаткових угод, які сприятимуть розвитку
    двостороннього співробітництва, зокрема у військово-технічній галузі. А вже у вересні близько 300 військових моряків з України та
    Румунії взяли участь у двосторонніх військових навчаннях Riverine-2019, які пройшли
    на Дунаї, між Ізмаїлом (Україна) та Тульчею (Румунія). Військові навчання за
    участі Румунії та України, які в цьому році пройшли вже вдруге, мають на меті
    зміцнити румунсько-українську транскордонну співпрацю у військово-морській
    галузі на річці Дунай. За даними Генерального штабу Військово-морських сил
    Румунії, в останні роки співробітництво між румунськими та українськими
    військовими флотами зазнало стрімкого розвитку шляхом проведення спільних
    навчань, а також шляхом розвитку освітніх партнерств. 30 листопада – 1 грудня 2019 року відбувся офіційний
    візит делегації Збройних Сил України на чолі з начальником Генерального штабу -
    Головнокомандувачем Збройних Сил України генерал-лейтенантом Русланом Хомчаком
    до Румунії. У Бухаресті Руслан Хомчак зустрівся з Міністром оборони Румунії
    Ніколаєм Чуке та з начальником Генерального
    Штабу Оборони Збройних Сил Румунії генерал-лейтенантом Даніелєм Петреску. Під
    час офіційних зустрічей були обговорені актуальні питання продовження
    стратегічного діалогу щодо безпекової ситуації в Чорноморському регіоні, обміну
    досвідом з реформування й розвитку збройних сил та визначено пріоритетні
    напрямки військового співробітництва двох країн. 1 грудня 2019 року в Бухаресті
    українська делегація взяла участь у святкових заходах та військовому параді з
    нагоди Національного дня Румунії, а також в офіційній церемонії, в ході якої
    Президент Румунії Клаус Йоганніс представив особовому складу новопризначеного
    начальника Генерального Штабу Оборони Збройних Сил Румунії генерал-лейтенанта
    Данієля Петреску. Візит до Румунії став першим візитом начальника Генерального
    штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України генерал-лейтенанта Руслана
    Хомчака за кордон на двосторонньому рівні.






    І-й Форум громадянського суспільства
    Румунії та України

    ucra-forum.jpg




    Тед в лютому відбувся І-ий Форум громадянського суспільства Румунії та України, що пройшов в Яссах та
    Бухаресті під гаслом «Сприйняття гібридних загроз та інформаційної війни в
    Румунії та Україні. Як вирівняти спільні інтереси та варіанти?». Захід був проведений
    румунською Асоціацією експертів з питань світової безпеки та глобальних справ у
    співпраці з громадянською організацією «Українська призма». Румунські та
    українські аналітики обмінялися думками та досвідом, а також започаткували
    діалог на експертному рівні, спрямований на вироблення спільного підходу до
    різних питань та сприяння досягненню цілей, що відповідають інтересам двох
    сусідніх країн. Учасники також обговорили такі теми як: спільні гібридні
    загрози, стратегія двосторонніх відносин, вибори під час гібридної війни, якими
    будуть надалі стосунки Румунія-Україна-Молдова тощо. У рамках цього проекту експерти
    домовились розробити комплекс рекомендацій та рішень для заохочення переходу до
    нового етапу двостороннього діалогу між Бухарестом та Києвом, в якому
    стереотипи вже не впливають на його характер. Після Форуму група відомих
    експертів (двоє з Румунії та двоє з України) підготувала два вичерпні оціночні
    звіти, які також містять ряд рекомендацій щодо налагодження між двома країнами
    більш відповідального діалогу. У своєму аналітичному звіті
    «Румунсько-український двосторонній порядок денний: дорожня карта у сфері
    безпеки й оборони та щодо економічного співробітництва» експерти Клаудіу
    Деджерату та Леонела Лека запропонували
    поміркувати над головними викликами румунсько-українських відносин, а також над
    перевагами тіснішого двостороннього діалогу між Бухарестом та Києвом.




    «Книга Добра» у Румунії

    ucra-knyha-dobra1.jpg




    Теж наприкінці лютого на запрошення
    Кронпринцеси Румунії Маргарети, Бухарест відвідала українська делегація,
    що складалася з 80 юних українців, дітей з сімей учасників АТО, обдарованих
    хлопців і дівчат з різних регіонів України. Прибули вони до румунської столиці,
    щоб передати Берегині Румунської Корони, Кронпринцесі Маргареті для зберігання
    в Королівському музеї, унікальний примірник «Книги Добра», що включає в себе
    розповіді та малюнки про добро, доброту та благодійність від дітей з усіх
    областей України. «Книга Добра» відтепер зберігатиметься і в Румунії. До цього
    часу вона була передана бібліотекам Ватикану, Туреччини, Литви, Латвії, Естонії
    та України.




    Румунсько-українські круглі столи у
    Констанці та Бухаресті

    ucra-masa-rotunda-20190521.jpg




    20 травня у місті Констанца відбувся
    румунсько-український круглий стіл на тему «Безпекові загрози в Чорноморському
    регіоні. Обличчя Евксінського понтусу в посткримській геополітичній парадигмі»,
    а 21 травня у Бухаресті – на тему «Гібридна агресія, як нова форма зовнішньої
    політики: 5 років досвіду міжнародної протидії окупації українських територій
    Російською Федерацією» за участі експертів провідних науково-аналітичних та
    експертних центрів двох сусідніх країн. Серед учасників обох заходів були
    українські та румунські експерти, зокрема Євген Магда, Сергій Гакман, Сергій
    Федуняк, Маріан Зідару, Васіле Сіміляну, Дорін Попеску, Олександр Руснак,
    дипломати, військові, активісти, представники ЗМІ тощо. У Констанці та
    Бухаресті відбулася й презентація книги про Іловайську трагедію колишнього
    морського піхотинця, добровольця батальйону «Дніпро-1» Романа Зіненка, котрий
    пережив Іловайськ і зібрав свідчення очевидців про військові злочини Росії на
    території України.




    Румунія – почесний гість «Місяць
    Авторських Читань – 2019» у Львові

    ucra-festival-literatura-lviv.jpg




    Улітку цього року Румунія вперше стала країною-почесною
    гостею найбільшого літературного фестивалю Центральної Європи «Місяць
    Авторських Читань – 2019». З 5 липня до 4 серпня мешканці Львова та гості міста мали можливість ознайомитися з творчістю понад тридцятьох сучасних румунських письменників, твори яких добре відомі не лише в Румунії, а й далеко за межами країни. Любителі
    літератури мали змогу не просто познайомитися з творами низки знакових румунських
    письменників, а й зустрітися з ними і насолодитися читанням творів разом з їх
    авторами. Румунія упродовж останніх років була почесним гостем на найвідоміших
    світових літературних та книжкових фестивалях, що є свідченням визнання
    румунської сучасної літератури на світовому рівні. Розмови з сучасними
    літераторами Румунії дозволили українським любителям літератури не лише
    ознайомитися з їхньою творчістю, а й дізнатися цікаві речі про румунське
    суспільство загалом.






    Зустріч двох президентів

    iohannis-zelenski-2.jpg




    Найважливішою подією року у двосторонніх
    відносинах Румунії з Україною стала зустріч двох президентів на полях 74-ої
    Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку. Глави держав обговорили актуальні питання
    двостороннього співробітництва між Румунією та Україною та перспективи розвитку
    політичного діалогу на найвищому рівні. Президент Клаус Йоганніс висловив
    готовність до поглиблення співпраці між Румунією та Україною, наголосивши на
    необхідності пошуку рішень проблем, що стоять на порядку денному. Глава
    Румунської держави підтвердив постійну підтримку, яку Румунія надає Україні на
    шляху зближення з ЄС, а також підтримку суверенітету і територіальної
    цілісності України. Клаус Йоганніс підкреслив послідовну підтримку Румунією
    політичного діалогу та глибокої практичної співпраці між Північноатлантичним
    альянсом та Україною, на прикладі здійснення першого етапу Трастового фонду
    НАТО із забезпечення кіберзахисту України, в якому Румунія є лідерською
    країною. Президенти Румунії та України зійшлися на необхідності посилити діалог
    з питань регіональної безпеки та обмінялися думками щодо напрямів врегулювання
    конфлікту на сході України. Глави двох сусідніх держав також обговорили питання
    енергетичної безпеки, заявивши про опозицію обох країн проекту «Північний
    потік-2». У цьому контексті президент Клаус Йоганніс згадав про зусилля,
    докладені Румунським головуванням в Раді ЄС щодо успішного внесення змін до
    Європейської директиви у цій галузі. Так само була обговорена важливість
    посилення економічних відносин між двома країнами, а президент Володимир
    Зеленський закликав румунських інвесторів вкладати кошти в Україну. Клаус
    Йоганніс наголосив на необхідності відповідного вирішення, шляхом пошуку чітких
    функціональних рішень, проблем, спричинених Законом України «Про освіту»,
    прийнятим у вересні 2017 року, який негативно вплинув на права осіб, які
    належать до румунської меншини, щодо забезпечення освіти рідною мовою, з тим,
    щоб рівень і якість освіти румунською мовою не зазнали обмежень. Президент
    Румунії згадав у цьому контексті значні зусилля, які докладає румунська держава
    для забезпечення найкращих умов для осіб, які належать до національних меншин
    Румунії, в тому числі й української, у результаті чого румунська модель у цій
    галузі високо цінується на міжнародному та європейському рівнях. Володимир
    Зеленський зазначив, що розуміє занепокоєння румунської сторони та надав
    запевнення, що Київ працюватиме над вирішенням проблем, утворених прийняттям
    закону про освіту, з тим, щоб права осіб, які належать до румунської меншини,
    навчатися рідною мовою не зазнали змін. Глава Української держави подякував
    Клаусу Йоганнісу за незмінну підтримку Румунії суверенітету і територіальної цілісності
    України. Наприкінці президент Володимир Зеленський запросив Клауса Йоганніса
    відвідати Україну найближчим часом.








    Дні українського кіно в Бухаресті

    film-ucrainean-bucuresti.jpg




    На початку листопада у Бухаресті уперше
    пройшли Дні українського кіно. У програмі показів були представлені три
    сучасних, найновіших українських повнометражних фільми, зокрема картина Романа
    Бровка «Заборонений», яка оповідає історію життя та загадкову смерть відомого
    поета-шістдесятника, правозахисника, Героя України – Василя Стуса та його
    боротьбу із радянською системою, стрічка Ярослава Лодигіна «Дике поле» -
    екранізація роману культового українського письменника Сергія Жадана і музична
    комедія «Шляхетні волоцюги» режисера Олександра Березаня, а також
    короткометражні фільми альманаху «Все починається в Києві» та ще одна стрічка – класика українського
    кіно – «Білий птах з чорною ознакою». Члени української делегації провели
    зустріч з Генеральним директором Національного центру кінематографу Румунії
    Анкою Мітран, під час якої було обговорене питання подальшого співробітництва з
    метою продовження ініційованого у цьому році кінофестивалю – Дні українського
    кіно в Бухаресті та можливого проведення Днів румунського кіно у Києві. Окремим
    аспектом зустрічі був обмін досвідом щодо державної підтримки кіноіндустрії в
    Румунії та Україні у контексті останніх змін в українському законодавстві.

  • Співпраця у сфері освіти

    Співпраця у сфері освіти

    У перший робочий день 2020 року, тобто 6 січня, розпочалась реалізація проєкту «Транскордонна освітня мережа між повітом Ботошань (Румунія) та Глибоцьким районом (Чернівецька область)». Загальна вартість проєкту становить 254 767 євро (з урахуванням ПДВ), з яких безвідплатна
    фінансова допомога, надана Європейським Союзом, складає 229 217 євро (з урахуванням ПДВ),а решта
    забезпечується двома
    партнерами.




    Президент повітової ради Ботошань Костіке Макалець разом із директором Сучавського регіонального бюро транскордонного
    співробітництва Цезаром
    Грозаву, проаналізували та обговорили новий грантовий
    договір, підписаний Повітовою Радою Ботошань, як керівника проекту, в останній день 2019
    року.




    Транскордонний проєкт було подано Ботошанською повітовою радою у партнерстві з Глибоцькою районною радою (Україна) в рамках спільної
    операційної програми Румунія-Україна 2014-2020 рр., інституційна співпраця в галузі освіти з метою покращення доступу до якісної освіти, а його загальною метою є покращення
    освітніх послуг та забезпечення спеціальних умов для дітей та молоді з особливими освітніми вимогами.



    Європейське
    фінансування, залучене проектом, забезпечить матеріально-технічне оснащення Спеціального професійно-технічного училища імені Святого Стеліана у місті Ботошань, облаштування спортивного майданчика
    в Спеціальній професійно-технічній школі імені Іона Пілатв у місті
    Дорогой, надання
    освітніх послуг дітям з особливими освітніми
    потребами в Глибоцькому районі, шляхом створення нового Інклюзивного центру для забезпечення загальної та
    повної освіти дітей з особливими освітніми потребами, обмін передовою практикою щодо постійної
    підготовки та
    вдосконалення педагогічного та непедагогічного персоналу для задоволення вимог
    інклюзивної освіти.




    Нагадаємо, що економічний коледж імені Октава Оніческу з міста
    Ботошань співпрацює, на основі Протоколу підписаного у грудні 2003 року, з
    Чернівецьким індустріальним коледжем. Упродовж цих років були щорічні зустрічі
    між учителями та учнями двох коледжів. Вчителі
    та учні двох коледжів взяли також участь у заходах спрямованих на пізнання
    культури та історії двох міст.




    Спільна операційна програма Румунія-Україна
    2014-2020 була схвалена Європейською комісією 18 грудня 2015 року. Загальний
    бюджет програми становить 66 мільйонів євро ( з яких 60 мільйонів євро походять
    від Європейського Союзу через Європейський Інструмент Сусідства, а 6 мільйонів
    є співфінансуванням, наданим країнами-учасницями) та спрямований на
    транскордонне співробітництво між румунськими прикордонними повітами Сучава,
    Тульча, Ботошани, Сату Маре, Марамуреш та Одеською, Івано-Франківською,
    Закарпатською та Чернівецькою областями України.

  • Румунсько-український проєкт «Карпатські лісові школи»

    Румунсько-український проєкт «Карпатські лісові школи»




    У Румунії та Україні впроваджується проєкт «Карпатські
    лісові школи – пілотне співробітництво для збереження природи та екологічної
    освіти», що фінансується у рамках Програми прикордонного співробітництва
    Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна на 2014-2020 роки. Проєкт «Карпатські
    лісові школи», впровадження якого триватиме 24 місяці, здійснюється Туристичною
    асоціацією Івано-Франківщини та Адміністрацією Марамуреського національного
    гірського парку. На завершальному етапі проєкту у Румунії відбудеться
    транскордонний табір для студентів з природничих наук з обох країн, а в Україні
    відбудеться міжнародна конференція з питань екологічної освіти щодо збереження
    біорізноманіття у сфері впровадження програми.




    Докладніше про це розповіла директор Марамуреського природного
    парку Кателіна Богдан: «У рамках цього проєкту ми хочемо створити навчальний заклад на території Марамуреського природного
    парку, переймаючи досвід нашого партнера з України, де вже є подібна школа. Завдяки
    цим центрам ми намагатимемось популяризувати заходи, спрямовані на збереження лісової екосистеми у районі дії
    проекту. У школах-партнерах також будуть навчальні центри, які будуть обладнані
    інструментами, необхідними для навчання молоді, яка дасть майбутніх лідерів, котрі
    зможуть, таким чином, у своїй професійній діяльності приймати наймудріші
    рішення щодо природного середовища. Проєкт має на меті провести масштабні
    інформаційні кампанії для населення та створити інфраструктуру для цих освітніх
    заходів. Елементом новизни є транскордонна співпраця задля досягнення цих цілей.
    Загальна мета проєкту – підтримати дії, спрямовані на збереження лісів на
    прикордонній території на півночі країни шляхом розвитку екологічної освіти та
    підвищення обізнаності місцевих громад щодо захисту біорізноманіття унікальних
    гірських екосистем.»




    І Національне управління лісового господарства «Ромсільва»,
    точніше її Нямецьке лісове господарство розпочало пілотний проєкт для учнів гімназій.
    Мова йде про створення навчального посібника з лісової освіти під назвою «Нямецьки
    ліси». Школярі знайдуть у цьому підручнику інформацію про життя лісу, про тварин,
    які живуть у ньому, про рослини, породи дерев чи про те, як виглядає ліс у різні
    пори року. Діти ознайомляться зі слідами різних тварин і зможуть навчитися робити
    шпаківні своїми руками. Теж у путівнику учні дізнаються що таке лісовий розплідник
    та що таке природоохоронна територія.



  • Третій Круглий стіл про «Лінгвістичні та культурні інтерференції у Чернівцях та світі»

    Третій Круглий стіл про «Лінгвістичні та культурні інтерференції у Чернівцях та світі»

    Лекторат румунської мови Сучавського
    університету імені Штефана Великого, що працює в рамках Чернівецького
    національного університету імені Юрія Федьковича, організував у грудні, у співпраці з Центром румунських
    студій, при тому ж
    університеті, третій Круглий стіл
    Лінгвістичні
    та культурні
    інтерференції
    в Чернівцях та
    світі, в якому взяли участь науковці та культурні діячі з Чернівців та Сучави.




    Починаючи захід, організатори, лектор
    румунської мови Джина
    Пуйке, та доц. Любов Мельничук, директор Центру румунських студій при ЧНУ
    імені Юрія Федьковича наголосили на важливості тематики інтерференцій, особливо в чернівецькому контексті та багатьох
    сферах, в яких діють інтерференції, про що свідчить різноманітність виступів
    на цю тему в рамках круглого столу,-згідно
    прес-релізу Сучавського університету імені Штефана Великого.




    Продовжуючи дебати, Любов Мельничук та Валентина Богатирець, викладачі
    історичного факультету,
    політичних наук та
    міжнародних відносин ЧНУ, представили доповідь Місця пам’яті на Буковині як фактор
    формування ідентичності, а Фелічія Вринчану викладач кафедри румунської та класичної філології
    цього ж університету присвятила свою доповідь покійному Георгію Жерновому та представила
    його працю «Румунська філологія в Чернівецькому університеті», опубліковану у двох томах незадовго
    до смерті автора.


    Приїхавши із Сучави Марія Олар, президент культурного фонду «Лека Мораріу», розповіла про родину Мораріу, про яку написав, серед інших, професор Георгій Жерновей. Ігор Піддубний,викладач факультету історії, політології та
    міжнародних відносин ЧНУ та відвідувач курсів румунського Лекторату виступив із доповіддю про різні тексти белетристики, зокрема з румунської літератури
    (Ребряну, Агербічану, Садовяну, Захарії Станку та ін.), які послужили джерелом ілюстрації
    історії Румунії міжвоєнного періоду.




    Марін Герман, голова Чернівецького медіа-центру BucPress згадав
    регіональний та транскордонний медіапростір,
    якого оратор вважає, що
    знаходиться між інтерференціями
    та інформаційною
    гетоїзацією (тематичне дослідження: Україна-Румунія). Ралука Діміян, викладач Департаменту іноземних мов та літератур Сучавського
    університету імені Штефана Великого представила доповідь, присвячену німецькомовним
    письменникам у Румунії, з акцентом на Герту Мюллер та Оскара Пастіора як проект роману «Колиска дихання». Також з Сучавського
    університету Дорел Финару, викладач кафедри румунської мови та літератури та комунікаційних
    наук, виступив з доповіддю «Вавилонська
    вежа. Історія руїни», а Дойна Черніка, письменниця, перекладачка та
    журналістка із Сучава, присвятила свій виступ складній теми, яку вона часто досліджувала у
    своїх книгах, а саме – мандрівці.

  • Транскордонні проекти Сучава-Чернівці

    Транскордонні проекти Сучава-Чернівці

    Президент Сучавської повітової ради Георге Флутур оголосив, що підписав договори
    про фінансування двох транскордонних проектів в рамках Спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020. Георге Флутур заявив, що
    нещодавно він підписав контракт про фінансування проекту Smart Travel Bucovina, Розумні подорожі Буковиною. Партнерами
    проекту виступають Сучавська повітова
    рада та Відділ з
    питань туризму Чернівецької
    облдержадміністрації. Флутур
    зазначив, що загальна
    вартість проекту становить майже 109 000 євро. Вартість всього співфінансування складає 10 891 євро, а вартість
    співфінансування, яке має забезпечити
    Сучавська повітова рада складає 9000 євро. Проект буде реалізований протягом 16 місяців.



    Георге Флутур пояснив,
    що головна мета проекту – розвиток інфраструктури інформаційних та
    комунікаційних технологій у Сучавському повіті та Чернівецькій області, за допомогою
    розвитку мобільного додатку для смартфонів та планшетів, який
    буде використовуватися для надання корисної інформації та просування культури і туризму в цих регіонах.



    Флутур заявив, що в
    рамках цього проекту буде розроблений мобільний додаток Smart Travel
    Bucovina, який просуватиме місцеву культуру та туристичні пам’ятки, які можна відвідати на
    Буковині, який
    надаватиме корисну
    інформацію, таку як графік відвідування, ціни на квитки, міститиме інформацію про туристичні маршрути,
    заходи, які можна буде проводити, ярмарки та інші організовані події, про невідкладну
    допомогу в кожній
    країні. Додаток можна безкоштовно завантажити з віртуальних магазинів
    найпопулярніших операційних систем для смартфонів та планшетів і буде доступний
    трьома мовами, румунською, українською та англійською.




    Європейський проект, яким
    скористаються чотири спеціальні школи у Сучаві та Чернівцях




    З іншого боку, Георге
    Флутур заявив, що також підписав договір про фінансування проекту
    Спеціальна освіта в транскордонному регіоні Сучава -
    Чернівці: сучасна, інклюзивна та придатна для ринку
    праці. Лідером цього проекту єСучавська
    повітова рада, а партнером буде Чернівецька спеціальна загальноосвітня
    школа-інтернат №2 . Флутур зазначив, що бенефіціарами проекту в Сучавському
    повіті є Сучавський
    Центр шкільної
    інклюзивної освіти, Центр
    шкільної інклюзивної освіти імені святого Андрія, що у місті Гура-
    Гуморулуй та Спеціальне професійно-технічне
    училище міста Кампулунг- Молдовенеск. Він зазначив, що
    проект має на меті покращити якість освіти в спеціальних школах
    в прикордонній зоні
    Сучава – Чернівці заради сприяння соціально-професійному включенню дітей
    з особливими освітніми вимогами на ринок праці.



    Проєкт, вартістю майже 333 000 євро,
    буде реалізований протягом 18 місяців. Георгій Флутур також зазначив, що
    основна діяльність проекту полягає у придбанні сучасного технологічного обладнання, необхідного
    для діяльності з оцінювання / діагностики / медичної та сенсорної реабілітації учнів із спеціальними освітніми вимогами,
    а також для їх професійної підготовки, адекватної очікуванням ринку праці у шкільних майстернях
    та лабораторіях.




    Спільна
    операційна програма Румунія-Україна 2014-2020 була схвалена Європейською
    комісією 18 грудня 2015 року. Загальний бюджет програми становить 66 мільйонів
    євро ( з яких 60 мільйонів євро походять від Європейського Союзу через
    Європейський Інструмент Сусідства, а 6 мільйонів є співфінансуванням, наданим
    країнами-учасницями) та спрямований на транскордонне співробітництво між румунськими
    прикордонними повітами Сучава, Тульча, Ботошани, Сату Маре, Марамуреш та
    Одеською, Івано-Франківською, Закарпатською та Чернівецькою областями України.

  • Просування ремесел та гастрономії в Карпатському єврорегіоні

    Просування ремесел та гастрономії в Карпатському єврорегіоні

    У жовтні 2019 року Марамуреська Торгово-промислова палата розпочала реалізацію нового проекту, спрямованого на просування ремесел та гастрономії в Карпатському єврорегіоні. Проект KRA’GAS триватиме 24
    місяці, а його партнерами виступають Клузький університет імені Бабеша-Бойоя, (Румунія), Університет м. Мішкольц (Угорщина), Ужгородський
    Національний університет, Торгово-промислова палата Боршод – Абауй – Земплен
    (Угорщина) та ТЕС Фонд (Україна). Проект фінансується за допомогою програми ENI
    CBC 2014-2020 Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна.




    За словами координатора з питань
    комунікації проекту, Алексндри Лазар- KRA’GAS пропонує
    інноваційний підхід для просування спадщини та
    туристичного потенціалу, представлених ремеслами та гастрономією в
    прикордонному регіоні Угорщина-Румунія-Україна. В період глобалізації та
    культурної однорідності культурні надбання- ремесла поряд із
    гастрономією є головними
    чинниками регіональної ідентичності. Таким чином, вони
    сприймаються як стратегічні елементи, що сприяють розвитку туризму.
    Розташований на перетині Балкан, Центральної та Східної Європи, цей регіон має
    культурно визнані райони, але, як і в інших частинах світу, нематеріальна
    спадщина страждає з двох причин: зникнення традиційних ремесел та гастрономії
    та відсутність видимості. Рішення
    полягає в тому, щоб запропонувати місцевим виробникам видимість через доступ на
    туристичні ринки, а розвиток туризму пропонує чудову можливість у цьому плані.






    У рамках запропонованих заходів проект матиме 3 загальні цілі:
    провести антропологічний аналіз, який дозволить виділити схожість, пов’язану з
    ремеслами та гастрономією регіонів-партнерів, визначити та створити
    транскордонний туристичний маршрут у проектному регіоні та розвивати регіон як
    загальний туристичний напрямок, підтримуючи та просуваючи транскордонний
    туристичний маршрут як спосіб приєднання місцевих виробників до туристичних
    ринків, включно організацію Міжнародного фестивалю ремесел та гастрономії.






    Перші місяці проекту присвячені
    переважно науково-дослідній діяльності, менеджментській та планувальній діяльності,
    після чого на початку 2020 року відбудеться стартова конференція.Також в
    рамках проекту буде розроблений сайт, на якому буде доступна інформація про нього, а
    також про антропологічні дослідження, які будуть проводитися.




    Карпатський
    єврорегіон – розташований в Центральній Європі вздовж Карпатських гір, і
    об’єднує 19 прикордонних адміністративно-територіальних одиниць, як форма
    транскордонної співпраці між Румунією,
    Україною, Словаччиною, Польщею та Угорщиною.



  • Круглий стіл з питань кібербезпеки у ЧНУ

    Круглий стіл з питань кібербезпеки у ЧНУ

    Між Сучавським університетом імені
    Штефана Великого та ЧНУ імені Юрія Федьковича існує плідна співпраця вже довгі
    роки. Крім педагогічних, обміну між
    студентами та стажуванням викладачів напрямків існує і науковий напрямок, коли
    магістри, аспіранти та викладачі обмінюються досвідом в різних напрямках
    власних досліджень. У ЧНУ імені Юрія Федьковича в листопаді організовано місяць
    кібербезпеки в рамках, якого проводяться різні заходи щодо розповсюдження
    інформації про те, що саме означає кібербезпека та про її позитивний вплив на
    розвиток суспільства.


    Більше деталей подає проректор
    Сучавського університету з міжнародних
    відносин Штефан Пурич: «У рамках цієї співпраці між нашими університетами
    делегація Сучавського університету в складі проректора з міжнародних відносин
    та викладача факультету комп’ютерних наук
    Овідія Германа брала участь у Круглому столі на Кафедрі радіотехніки Чернівецького
    національного університету імені Юрія Федьковича де були представлені різні
    наукові дослідження і винаходи наших колег з Чернівців в напрямку кібербезпеки.
    Так само, поряд з презентаціями
    чернівецьких колеги і представники Сучавського університету говорили і
    презентували, які саме наробки має Сучавський університет в галузі кібербезпеки.
    Було зазначено про те, що Сучавський університет вже три роки підряд організує
    спеціальний міжнародний конкурс в напрямку кібербезпеки для студентів.
    Також організовуються різні зустрічі у цьому напрямку. До співпраці
    заохочується також і приватний сектор,
    який має різні спільні точки з Сучавським університетом імені Штефана Великого.
    »




    «У рамках нашої зустрічі були обговорені
    і плани на майбутнє. Зокрема візити
    делегацій Чернівецького університету імені Юрія Федьковича до
    Сучавського університету щодо спільного обговорення проектів у рамках
    кібербезпеки, а також надання можливості Сучавським університетом щодо
    стажування викладачів і аспірантів з Чернівецького університету в лабораторіях
    Сучавського університету»
    – зазначив
    проректор з міжнародних відносин
    Сучавського університету імені Штефана Великого, професор Штефан Пурич.




    Основна мета організованого
    Сучавським університетом конкурсу з кібербезпеки – заохотити студентів вдосконалювати
    свої практичні та інтелектуальні навички в галузі кібербезпеки. Конкурс полягає
    у вирішенні різних викликів, використовуючи слабкі та вразливі місця
    веб-додатків та операційних систем, в обмежений час та в контрольованому
    середовищі.


    Консорціуму
    університетів з Румунії, України та Р. Молдова було створено у 2011 році. Членами цього Консорціуму є Сучавський університет імені
    Штефана Великого, Ясський університет імені Александру Іоана Кузи, Ясський
    університет імені Джордже Енеску, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Державний
    університет Молдови та Державний університет імені Алеку Руссо з Бельць. Представники Консорціуму
    університетів підтвердили спільну мету: розробляти проекти в галузі освіти,
    наукових досліджень, культури, мистецтва та студентської діяльності.



  • Проректор Сучавського університету Штефан Пурич  Почесний доктор ЧНУ

    Проректор Сучавського університету Штефан Пурич Почесний доктор ЧНУ

    Професору Штефану Пуричу, проректору з іміджу університету, міжнародних відносин та європейського розвитку Сучавського
    університету імені
    Штефана Великого,
    присвоєно
    звання «Почесний доктор Чернівецького національного університету імені
    Юрія Федьковича, за особистий внесок у розвиток університету, тісну і плідну співпрацю, розвиток міжнародного
    співробітництва»,з нагоди відзначення 144 річниці з днязаснування Чернівецького
    університету.У заході, який відбувся у Мармуровій
    залі Чернівецького
    університету, 3 жовтня, взяли участь університетські делегації з Польщі, Норвегії,
    Швейцарії, Республіки Молдова, Ізраїлю та Румунії разом із керівництвом Чернівецького університету та представниками
    місцевої влади. Також взяли участь представники дипломатичних представництв у
    Чернівцях, в тому числі Генеральний консул
    Румунії Ірина Лоредана Стенкулеску та Почесний консул Німеччини
    в Чернівцях Александр Шламп.


    dhc-purici-stefan.png

    Згідно із прес-релізом
    Сучавського університету імені Штефана Великого «Університетський професор Штефан
    Пурич – випускник історичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. упродовж часу здійснив
    вагомий внесок у галузі дослідження історії Буковини, будучи координатором
    міжнародних наукових проектів, присвячених вивченню цього краю, також брав
    участь у розвитку взаємовідносин у науковій, освітянській, культурній та
    гуманітарній сферах між Сучавським та
    Чернівецьким університетами, аргументи, які стали основою для рішення про
    присвоєння звання Почесного доктора Чернівецького національного університету імені
    Юрія Федьковича».




    З цієї нагоди, Поректор
    Сучавського університету та Почесний доктор ЧНУ Штефан Пурич зазначив: «З цього
    приводу керівництво університету організувало святкове засідання під час, якого
    було представлено досягнення, які були отримані в минулому навчальному році,
    і які перспективи має університет у цьому навчальному році. Серед моментів, які
    були включені до традиційного свята, Дня Університету, був момент під час, якого
    мені, професору Сучавського університету, було присвоєно звання Почесного доктора
    Чернівецького національного університету
    імені Юрія Федьковича. Це звання, яке є дуже почесним для мене, було присвоєно
    за ту підтримку, яку я надав співпраці між Сучавським університетом та
    Чернівецьким університетом за майже 20 років співпраці. Треба зазначити, що серед
    моїх колег Сучавського університету за
    ці 20 років отримали звання Почесного доктора ЧНУ пані Санда-Марія Арделяну та
    колишній ректор Сучавського університету Адріан Граур. Треба зазначити, що за ті
    роки, коли я підтримував співпрацю між
    нашими університетами було впроваджено при прямій моїй участі, або
    опосередковано, десь 8 європейських проектів, які були фінансовані ЄС, або
    різними національними фондами. Це співробітництво було матеріалізоване в
    обмінах між нашими викладачами, в підтримці організування літніх шкіл в яких брали участь студенти двох університетів, які
    сприяли зближенню між нашими університетами і нашими народами».






    «Ми – особливо
    наші університетські громади – зобов’язані сьогодні підтримувати
    українсько-румунське співробітництво, але всі ми – викладачі, студенти чи
    просто звичайні жителі цього чудового краю – маємо святий обов’язок будувати завтрашній європейський день Буковини та
    Алма Матер
    »,- зазначив проректор Сучавського університету імені Штефана
    Великого, Штефан Пурич.

  • Транскордонний проект  «Чиста ріка-Дунай»

    Транскордонний проект «Чиста ріка-Дунай»

    У суботу, 28
    вересня 2019 року, голова Повітової ради Тульча Хорія Теодореску та заступник
    голови Петре Бадя взяли участь у стартовій конференції проекту «Чиста ріка-Дунай»
    в Ізмаїлі на запрошення міського голови Андрія Абрамченка. У зустрічі також
    взяли участь румунські депутати Мірела Фуртуне та Лучіан Сіміон.


    Проект фінансується за допомогою Європейських фондів
    регіонального розвитку через Європейський інструмент сусідства.Загальний бюджет проекту
    4,3 млн. євро (3,8 млн. євро європейських фондів). Мета проекту – реконструкція
    каналізаційних систем прикордонного регіону, задля попередження надзвичайних
    ситуацій антропогенного характеру. Проект передбачає реконструкцію
    каналізаційних мереж міста Ізмаїл та Міської лікарні Тульча (Румунія) і двох
    очисних споруд, а також модернізацію двох насосних станцій стічних вод міста
    Ізмаїл. Також, передбачається підготовка спеціалістів двох країн, зайнятих в
    галузі попередження, залучення і виховання населення стосовно надзвичайних
    подій антропогенного характеру.


    Партнерами
    проекту виступають Виконавчий комітет
    Ізмаїльської міської ради – керівник проекту, Одеська обласна рада, Повітова Рада
    Тульча та Асоціація транскордонного співробітництва Єврорегіон Нижній
    Дунай. Термін реалізації проекту 36 місяців.


    Як зазначив на
    відкритті конференції голова повітової ради Тульча Хорія Теодореску, запущений дуже важливий
    двосторонній проект між Ізмаїлом та повітом Тульча. «В рамках важливої
    інфраструктурної складової цього проекту на українській стороні, зокрема в
    Ізмаїлі, буде реконструйована каналізаційна система, а в Тульчі – очисні
    споруди головної повітової лікарні, її система водопостачання та каналізація.
    Ми приїхали сюди, тому що ми є не тільки
    партнерами Ізмаїла за проектом, а й друзями », – додав він.


    У цьому
    контексті президент Хорія Теодореску наголосив на важливості двосторонньої
    співпраці між двома регіонами, Тульчанським повітом та Ізмаїлом, на основі
    довгострокової дружби, у рамках якої були реалізовані проекти з наслідками в
    регіоні, фінансовані, або які будуть
    профінансовані в рамках Програми співпраці.


    Не так
    давно в липні цього року ми також розпочали в цьому місці транскордонний проект
    щодо інфраструктури охорони здоров’я,
    який створив конкретні мости між двома регіонами. Сьогодні настала черга
    другого транскордонного проекту, а саме Чиста річка після того, як
    наприкінці червня у Бухаресті, в присутності міського голови Ізмаїла Андрія Абрамченка, був підписаний договір про фінансування
    за допомогою Спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020.


    Ще раз хочу підкреслити,
    що сильним прихильником цих дуже добрих стосунків між Тульчею та Ізмаїлом є
    міський голова Андрій Абрамченко, людина з особливими якостями, яка дала зрозуміти,
    що ми повинні допомогти одні одним, щоб речі просувалися у позитивний напрямок. Я хочу запевнити
    вас у нашій повній відкритості, Тульчанської Повітової Ради щодо майбутніх проектів співпраці і дякую вам
    за участь у реалізації цього румунсько-українського партнерства, – сказав
    президент Хорія Теодореску.



  • Румунсько-українське співробітництво в галузі охорони здоров’я

    Румунсько-українське співробітництво в галузі охорони здоров’я

    Заступник президента Повітової
    ради Тульча Думітру Мерджяні та міський голова Ізмаїла Андрій
    Абрамченко підписали, 25 березня у Тульчі, грантову угоду по проекту Транскордонна інфраструктура
    охорони здоров’я, фінансованого ЄС. Проектом передбачено ремонт та оснащення чотирьох лікарень:
    Повітової лікарні швидкої допомоги м. Тульча, міської лікарні Мечін, Дунайської обласної лікарні Одеської обласної ради та
    Ізмаїльської міської лікарні.




    Головним
    партнером проекту виступає повітова рада румунського міста Тульча, а партнерами – Асоціація транскордонного
    співробітництва «Єврорегіон «Нижній Дунай», міська лікарня міста Мечін
    (Румунія). З української сторони – виконком Ізмаїльської міськради та Дунайська
    обласна лікарня. Загальна вартість
    проекту становить 4,25 млн. євро, з яких внесок ЄС через Європейський
    інструмент сусідства становить 3,780
    000, а решта внесок партнерів. Термін реалізації проекту – 36 місяців.




    У заході, що
    відбувся у місті Тульча, взяли участь
    представники партнерів по проекту Наталія Будеску, директор Асоціації
    транскордонного співробітництва Єврорегіон Нижній Дунай, Георге
    Векару, мер міста Мечін, Чезар Грозаву,
    виконавчий директор Сучавського
    Регіонального бюро прикордонної співпраці, Ігор Бабаян, директор Агентства з питань
    транскордонного співробітництва Ізмаїла, та Валентин Строя, директор Ізмаїльського
    Бюро сприяння інвестиціям-згідно речнику Тульчанської повітової ради.




    «Це важливий момент для Тульчі та Ізмаїла,
    перший важливий крок після Угоди про співпрацю, підписаної два роки тому між Тульчанською
    Повітовою радою та Ізмаїльською мерією. Проект передбачає ремонт секції
    стерилізації та відділення ортопедичної хірургії з усіма відповідними засобами,
    а також ремонт частини лікарні в місті Мечін,
    або ініціювання оперативної системи телемедицини на рівні задіяних медичних
    підрозділів. Я хочу привітати всіх, хто бере участь у
    цьому проекті, команду Повітової ради, Ізмаїльську команду та Єврорегіону «Нижній
    Дунай», тому що сьогодні ми можемо підписати цю угоду»
    , – сказав віце-президент
    Тульчанської повітової ради Думітру Мерджані.




    «Я впевнений, що
    ми зустрінемося багато разів, тому що в оцінці є й інші контракти щодо
    фінансування. Цей рівень транскордонного співробітництва та освоєння
    європейських фондів є унікальним у нашому регіоні. Більш важливий цей проект
    для нас, оскільки фінансування спрямоване на педіатрію. Я переконаний, що
    незабаром наше транскордонне співробітництво стане прикладом хорошої практики для інших»
    , -
    сказав Ізмаїльський міський голова Андрій Абрамченко.




    Поряд з цим
    проектом у рамках Спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020 отримають
    фінансування (приблизно 17 мільйонів євро) ще три великі інфраструктурні
    проекти, схвалені Європейською Комісією наприкінці 2018 року: Підвищення
    безпеки населення через управління надзвичайними ситуаціями; Чиста ріка Дунай
    та Регіональне співробітництво для запобігання та боротьбу з транскордонною
    злочинністю.


    Спільна операційна програма Румунія-Україна 2014-2020 фінансується
    Європейським Союзом через Європейський інструмент сусідства. Програма
    стосується прикордонної зони між Румунією та Україною і сприятиме досягненню
    загальної мети Європейського інструменту сусідства: розвиток регіону та добросусідства через транскордонне співробітництво на користь держав-членів та
    країн, що не є членами ЄС, але які є сусідами. Спільна операційна програма Румунія-Україна передбачає фінансування у розмірі близько 60
    мільйонів євро громад, що живуть по обидва боки кордону двох держав.