Tag: театр

ВИБОРИ – Виборча кампанія першого туру президентських виборів у Румунії розпочнеться у п’ятницю о 00.00 за місцевим часом і завершиться 23 листопада о 7.00. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, а другий тур – 8 грудня. Між ними 1 грудня відбудуться парламентські вибори. У президентських перегонах беруть участь 14 кандидатів, 10 з яких висунуті політичними партіями, а 4 – незалежні. Нагадаємо, що 9 червня в Румунії відбулися вибори до місцевих органів влади та до Європарламенту .

 

ОПИТУВАННЯ – Марчел Чолаку, кандидат Соціал-демократичної партії  на посаду президента Румунії, очолює рейтинг намірів виборців у першому турі президентських виборів. За ним йдуть Джордже Сіміон, кандидат Альянсу за об’єднання румунів та Мірча Джоане, незалежний кандидат. Принаймні це випливає з опитування, проведеного INSCOP Research в період з 11 по 18 жовтня 2024 року. Згідно з соціологічним дослідженням, 24,1% виборців проголосували б за Марчела Чолаку, 20,7% – за Джордже Сіміона, 18,1% – за Мірчу Джоане, 15% – за Елену Ласконі (Союз «За порятунок Румунії»), 8,2% – за Ніколає Чуке (Націонал-ліберальна партія). Іншому незалежному кандидату, Крістіану Дяконеску віддали б перевагу 5,1% виборців, Келемену Гунору (Демократичний союз угорців Румунії) – 3,8%, Крістіану Терхешу (Румунська національна консервативна партія) – 1,9%, Людовіку Орбану (Партія Народний рух та Сила правих) – 1,9%, Ані Бірчалл (незалежна кандидатка) – 0,9%. 0,4% опитаних заявили, що проголосували б за іншого кандидата. Згідно з опитуванням, 72% респондентів заявили, що обов’язково візьмуть участь у президентських виборах. Опитування було проведене на замовлення газети Libertatea. Дані були зібрані шляхом телефонних розмов з вибіркою 1106 осіб, максимально допустима похибка даних становить +/-2,95%.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Міністр енергетики Себастіан Бурдужа запевнив, що румунські газосховища повністю заповнені і Румунія зможе пережити зиму без необхідності вдаватися до імпорту. Він додав, що наразі країна не імпортує російський газ, а в разі потреби може звернутися до Туреччини або Азербайджану. Міністр також заявив, що люди, які мають труднощі з оплатою рахунків, будуть захищені навіть після 1 квітня 2025 року – дати, до якої ціни на газ та електроенергію будуть обмежені.

 

ДИПЛОМАТІЯ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску зустрілася в четвер з віце-прем’єр-міністром із закордонних та європейських справ Чорногорії Філіпом Івановічем, який перебуває з візитом у Бухаресті, підкресливши, що Румунія і надалі підтримуватиме процес вступу Чорногорії до ЄС. За повідомленням МЗС, обидва високопосадовці привітали високу динаміку політико-дипломатичного діалогу в цьому році і підтвердили свою прихильність зміцненню і розширенню двосторонніх відносин, з наголосом на економічній складовій. Вони також наголосили на продовженні тісної координації дій на європейському та міжнародному рівнях. З іншого боку, глава румунського зовнішньополітичного відомства відзначила стратегічне значення Західних Балкан на рівні ЄС та НАТО, підкресливши роль цього регіону у зміцненні безпеки, стабільності та процвітання європейського континенту. На порядку денному також були поточні виклики, пов’язані з агресивною війною Росії проти України, та підтримка, надана Республіці Молдова в її європейському курсі та зміцненні її стійкості перед обличчям втручання Москви.

 

F-16 – Міністерство національної оборони оголосило в четвер, що три винищувачі F-16 Fighting Falcon, придбані Румунією у Королівства Норвегія, приземлилися на авіабазі Кимпіа Турзій (центр) для оснащення 48 винищувальної ескадрильї. Раніше ВПС Румунії отримали дев’ять літаків цього типу. Уряд Румунії уклав з урядом Королівства Норвегія договір на придбання 32 літаків F-16 з початковою логістичною підтримкою і додатковим пакетом товарів і послуг (від уряду США). Завершення отримання всієї партії заплановано на кінець 2025 року. Літаки поставляються в робочому стані, наявний ресурс яких забезпечує їх експлуатацію протягом перехідного періоду не менше 10 років до літаків 5-го покоління F-35, що робить їх придбання, по суті, передачею потенціалу між двома союзними країнами НАТО, – зазначили в міноборони.

 

ООН – Міністерство закордонних справ Румунії вітає відзначення 24 жовтня 79-ої річниці створення Організації Об’єднаних Націй, підкреслюючи, що підтримка і зміцнення багатосторонності, зосередженої на системі ООН, залишається важливою і є єдиною потенційно ефективною і адекватною відповіддю на масштаб і складність глобальних криз, що впливають одночасно на всі держави-члени ООН. Щорічна подія знаменує набуття чинності Статуту ООН у всьому світі в 1945 році після його ратифікації більшістю держав-підписантів, у тому числі п’ятьма постійними членами Ради Безпеки. 24 жовтня 1945 року також є датою фактичного заснування ООН як глобальної організації, що працює у трьох основних сферах: міжнародний мир і безпека, розвиток і права людини.

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – У четвер Європейська комісія схвалила програму державної допомоги Румунії на суму два мільярди леїв (400 мільйонів євро) для компенсації збитків, які фермери зазнали внаслідок сильної посухи у період з вересня 2023 року по серпень 2024 року. Про це повідомила прес-служба Єврокомісії. Схема відкрита для фермерів, які безпосередньо постраждали від сильної посухи, зокрема 39 культур (таких як пшениця, ячмінь, овес, рапс, соняшник і кукурудза). Мають право на отримання допомоги фермери, які втратили через посуху щонайменше 30% свого врожаю в період з осені 2023 року по літо 2024 року. Відповідно до схеми, затвердженої ЄК, допомога надаватиметься у формі прямих грантів. Підтримка становитиме максимум 1 000 леїв (200 євро) на гектар у разі 100% втрат і не перевищуватиме 30% прийнятних витрат. Допомога надаватиметься до 31 грудня 2024 року.

 

БЮДЖЕТ ЄС – У середу Європейський парламент прийняв за бюджет на 2025 рік у розмірі 201 млрд євро. Формула, запропонована парламентом, надає перевагу країнам з меншими внесками до бюджету ЄС, таким як Румунія, які потім отримують вигоду від розподілу грошей через програми та політику ЄС. Однак остаточне рішення щодо бюджету буде прийнято після переговорів з країнами-членами в Раді ЄС, де була запропонована на 10 мільярдів менша сума.

 

ТЕАТР – Вистави за творами Єуджена Йонеску, Миколи Гоголя та Вільяма Шекспіра представлені сьогодні на сценах Бухареста, в рамках 34-го Національного театрального фестивалю. У рубриці “НТФ наживо” на Радіо Румунія Културал будуть представлені вистави “Людина та шкапа” Джордже Чіпріана, у постановці Дана Тудора, та “Родинна душа” Петра Барбу, у постановці Аттіли Візауера. Триптих Лівіу Ребреану – “катастрофа”, “Іцик Штруль, дезертир….”, “Смертельний хоровод” також можна буде почути на Радіо Румунія Културал, а на Радіо Румунія Актуалітець транслюватиметься “Бухарест – Underground” Савіана Стенеску і Томи Енаке, у постаноці останнього. До 28 жовтня любителі театру матимуть можливість відвідати вистави, відбір яких до фестивалю має на меті, за словами організаторів, виразити “можливості”. До офіційної програми увійшло понад 30 вистав з Бухареста та інших міст Румунії.

 

ДРОНИ – Мешканці румунського повіту Тульча, що розташований на іншому березі навпроти українських міст на Дунаї, у середу ввечері отримали попередження про появу російських безпілотників у румунському повітряному просторі та ймовірність падіння уламків. У Міноборони Румунії згодом повідомили, що для спостереження за ситуацією були підняті два військові літаки, а радари постійно відстежують цілі. Ймовірність зони ураження на румунській території не вказувалася. Це вже друге таке попередження менш ніж за тиждень і четверте цього місяця.

 

СПОРТ – Чемпіони Румунії з футболу FCSB (Бухарест) сьогодні на виїзді зустріає шотландський “Глазго Рейнджерс” у третьому матчі нового формату Ліги Європи. Наразі FCSB має дві перемоги: 4:1 над латвійським RFS та 1:0 над чемпіоном Греції PAOK (Салоніки), який тренує румун Разван Луческу. FCSB, Lazio, Lyon, Tottenham  та Anderlecht – єдині команди з максимальною кількістю очок після перший двох турів у Лізі Європи. У чоловічому гандболі чемпіони “Динамо Бухарест” у середу ввечері вдома обіграли португальський “Спортінг Лісабон” з рахунком 33:29 у групі А Ліги чемпіонів. Спортінг залишається на першому місці з 9 очками, тоді як Динамо з 8 очками посідає третє місце.

 

Театр і документальне кіно зараз домінують у румунських культурних новинах. У Бухаресті триває Національний театральний фестиваль (НТФ) – культурна подія, яка відбувається вже 34-й раз поспіль, цього року під назвою “Драматургія можливого”. До 28 жовтня любителі театру можуть побачити вистави, відібрані для фестивалю, який, за словами організаторів, присвячений “можливостям”. До офіційної програми увійшли понад 30 вистав театрів з Бухареста та з усієї країни, серед яких “Антологія зникнення” – автор і режисер Раду Афрім; “Дванадцята ніч” Вільяма Шекспіра, режисер Андрей Шербан; “Гедда Габлер” Генріка Ібсена, режисер Томас Остермайєр. Цього року на фестивалі також виступатимуть гості з-за кордону – Німеччини, Ірландії, Польщі та Бельгії. Подія організована Спілкою театральних діячів Румунії. Національний театральний фестиваль є культурним проєктом, що фінансується Міністерством культури Румунії.

 

Тим часом, в неділю ввечері у місті Сібіу розпочався Міжнародний фестиваль документального кіно “Astra”. Понад 100 документальних фільмів будуть показані протягом тижня до 27 жовтня. Покази відбуваються в кількох місцях по всьому місту – кінотеатрах, театрах і в Новому кінокуполі, просторі на головній площі Сібіу, який пропонує глядачам особливий досвід перегляду за допомогою сучасних технологій, де вони стають частиною мистецького світу. Нагороди фестивалю будуть присуджені журі, до складу якого входять авторитетні професіонали документального кіно, у чотирьох конкурсах – “Центральна та Східна Європа”, “Румунія”, “Нові голоси документального кіно” та “Студентський конкурс”.

 

“Молоді європейські кінематографісти цього року знову мають унікальні можливості на фестивалі. Вісім проєктів європейських режисерів та продюсерів отримають менторську підтримку від визнаних професіоналів кіноіндустрії. Студенти також зможуть скористатися спеціальною програмою DocStudent Hub, в рамках якої мають змогу взяти участь у воркшопах, майстер-класах та практичних заняттях з мистецтва, виробництва та дистрибуції документального кіно. Участь візьмуть студенти та викладачі з престижних університетів Праги, Загреба, Вільнюса, Братислави, Зліна, Клуж-Напоки та Бухареста, – повідомляють організатори.

 

Міжнародний фестиваль документального кіно “Astra” у Сібіу, започаткований у 1993 році як інноваційний проєкт, є одним з найважливіших фестивалів неігрового кіно в Європі і включений Європейською кіноакадемією до переліку тих, що мають право на прямі номінації на Європейську кінопремію.

Новий навчальний рік у Румунії

Школи повинні бути абсолютно безпечними для учнів, вчителів та інших працівників освіти, – заявив у понеділок президент Клаус Йоганніс на церемонії відкриття нового навчального року в одному з коледжів Бухареста. Присутній на заході разом з міністеркою освіти Ліджиєю Дека, глава держави підкреслив, що однією з пріоритетних цілей проєкту «Освічена Румунія», втіленого в овітніх законах 2023 року, є створення шкільного та університетського середовища, яке не тільки сприяє розвитку освіти, а й простору, де всі учасники відчувають себе захищеними і шанованими. Близько трьох мільйонів румунських дошкільнят і школярів розпочали в понеділок новий навчальний рік. Уряд обіцяє, що 2024-2025 навчальний рік стане останнім, коли школи все ще навчатимуться у три зміни. Наразі в Бухаресті та повіті Ільфов (навколо Бухареста) залишилось лише 19 таких навчальних закладів. За даними Міністерства освіти, на початку навчального року 800 шкіл з більш ніж 6 000 навчальних закладів в Румунії переміщені з причин реабілітації, модернізації або будівництва.

 

Румунія і війна в Україні

Глава румунської держави Клаус Йоганніс скликав на 19 вересня засідання Вищої ради національної оборони. Про це повідомила в четвер Адміністрація президента. До порядку денного засідання включені питання про стан і перспективи розвитку конфлікту в Україні внаслідок незаконної і невиправданої агресії Росії та його наслідки для Румунії, а також про можливості, які надає новий геополітичний контекст для зміцнення стратегічного партнерства з Республікою Молдова і «забезпечення незворотності європейського шляху» сусідньої країни. Члени ВРНО також обговорять Національний план імплементації Громадянського пакту у сфері Спільної політики безпеки і оборони, а також План оснащення румунської армії на період 2025-2034 рр. Також у четвер міністр національної оборони Ангел Тилвер під час телефонної розмови зі своїм українським колегою Рустемом Умєровим заявив, що в результаті агресивних дій Російської Федерації Чорне море більше не є зоною співробітництва, а театром воєнних дій. Як повідомляє міністерство оборони, румунський міністр підтвердив свою тверду позицію щодо засудження невиправданих ударів Російської Федерації по цивільній портовій інфраструктурі України на Дунаї, поблизу кордону з Румунією, що є порушенням норм міжнародного права. Рустем Умєров висловив подяку за рішення Румунії передати Україні зенітно-ракетний комплекс Patriot. «Незабаром Україна отримає від румунських партнерів нову систему протиповітряної оборони Patriot. F-16 в українському небі теж стане більше: група наших пілотів вже проходить підготовку в Румунії”, – додав він. Рустем Умєров також подякував за підтримку, надану його країні з першого дня російської агресії, в гуманітарній та дипломатичній площині, в експорті  зерна, а також  в інших важливих сферах.

 

Виборчий період у Румунії

У четвер створенням Центрального виборчого бюро, згідно з календарем, затвердженим урядом розпочалася підготовка до виборів Президента Румунії. Члени ЦВБ були обрані шляхом жеребкування, а днем пізніше таємним голосуванням був обраний його голова. Кандидатури на пост президента мають бути подані до 5 жовтня, а виборча кампанія розпочнеться 25 жовтня. Громадяни Румунії, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, зможуть голосувати дистанційно, а термін подачі заявок спливає 24 вересня. Перший тур виборів на найвищу посаду в румунській державі відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Румуни також будуть покликані на виборчі дільниці 1 грудня, в Національний день Румунії, коли пройдуть і парламентські вибори.

 

Велике театральне свято в Кишиневі

16 національних театрів з Румунії та Республіки Молдова зустрілися в Кишиневі, де з 10 по 22 вересня проходить 9-а Зустріч румунських національних театрів.  У цей період на публіку столиці Республіки Молдова чекає 46 культурних заходів, вистави в приміщенні та просто неба, вісім прослуховувань радіопостановок та шість прем’єр. Також відбудуться презентації книг, зустрічі з діячами культури та театральними діячами. Захід у Кишиневі проходить під гаслом «Європейські зв’язки» під патронатом президентів Румунії Клауса Йоганніса та Республіки Молдови Майї Санду. Почесним гостем фестивалю є Національний драматичний театр імені Івана Франка з Києва.

 

Президент нагородив румунських олімпійців та паралімпійців

Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у середу на церемонії нагородження медалістів Олімпійських та Паралімпійських ігор у Парижі, що дуже важливо, щоб спорт зайняв своє “належне місце” серед головних національних пріоритетів. Глава держави підкреслив, що медалі, завойовані румунськими спортсменами в Парижі, є символом відродження румунського спорту. Румунія завоювала загалом чотири золоті, чотири срібні та три бронзові медалі на Олімпійських та Паралімпійських іграх. На Паралімпійських іграх золоту медаль виграв 28-річний Флорін-Александру Болога у дзюдо для сліпих у ваговій категорії до 73 кг, а Камелія Чіріпана виграла бронзу в жіночому одиночному розряді з настільного тенісу. На Олімпійських іграх золото завоювали плавець Давід Попович на дистанції 200 метрів вільним стилем, веслярі Андрей Корня і Маріан Енакє в чоловічій двійці та жіночий екіпаж «вісім плюс» (Марія Магдалена Русу, Роксана Ангел, Анкуца Боднар, Марія Лехач, Адріана Адам, Амалія Береш, Йоана Вринчану, Сімона Радіш, Вікторія Штефанія Петряну). Срібло завоювали Анкуца Боднар та Сімона Радіш – академічне веслування: двійки (жінки), Йоана Вринчану та Роксана Ангел – академічне веслування: двійки (жінки), Джаніна ван Гронінген та Іонела Козьмюк – академічне веслування: двійки парні, легка вага (жінки) та важкоатлетка Міхаєла Валентина Камбей у ваговій категорії до 49 кг. Бронзу завоювали Давід Попович у плаванні на дистанції 100 метрів вільним стилем та гімнастка Ана Марія Бербосу у вільних вправах.

Румунські національні театри збираються в столиці Республіки Молдова – Кишиневі, на найбільшому європейському фестивалі виконавських мистецтв, який проходить уп’яте. Захід, організований кишинівським Національним театром імені Міхая Емінеску у співпраці з філією Румунського інституту культури в Кишиневі, а також міністерствами культури Румунії та Молдови, триває з вівторка до 22 вересня. Вже четвертий рік поспіль ця подія відбувається під патронатом президентів Румунії та Молдови, Клауса Йоганніса та Майї Санду і цьогоріч проходить під гаслом «Європейські зв’язки». Протягом 13 днів глядачі в Кишиневі зможуть насолодитися 27 виставами на відкритих і закритих майданчиках, послухати 8 радіовистав та придбати квитки на 6 прем’єр.

Також в рамках теми «Мовна ідентичність – європейська ідентичність (пам’ять, мистецтво, культурний менеджмент)» відбудеться 10 презентацій книг та зустрічей з діячами культури та відомими представниками  світу театру, таким як: Еміль Борогіне, Людмила Патланьоглу, Матей Вішнєк, Ана Бландіана, Аура Корбяну, Йон Богдан Лефтер, Марія Зернеску, Оана Борш та багато інших.

Румунія представлена на заході бухарестським Національним театром імені Йона Луки Караджале, ясським Національним театром ім. Василя Александрі, сібіуським Національним театром ім. Раду Станки, крайовським Національним театром ім. Маріна Сореску, клуж-напокським Національним театром ім. Лучіана Благи, Тиргу-муреським національним театром, Констанцським державним театром, сучавським театром ім. Матея Вішнєка, румунським національним радіотеатром та Gigi Căciuleanu Romania Dance Company.

З іншого боку, організатори фестивалю запросили 8 молдовських театральних установ: Національний театр імені Міхая Емінеску, Республіканський театр «Лучаферул», бєльцський Національний театр ім. Василя Александрі, Національний театр ім. Ежена Йонеско, кагульський театр ім. Богдана Петрічейку Гашдеу, Національний театр сатири імені Йона Луки Караджале, театр ім. Алексєя Матеєвича і Театр без назви – Центр «Латинське походження». Почесним гостем фестивалю є Національний драматичний театр імені Івана Франка з Києва.

Зустріч румунських національних театрів вперше була організована у 2015 році, натхненна проєктом «Румунський театр Бухарест – Ясси – Кишинів», започаткованим роком раніше двома директорами національних театрів у Бухаресті та Кишиневі, видатним актором Йоном Карамітру та, відповідно, режисером Петром Гадирке. Проєкт був задуманий як масовий потік вистав із Заходу до Кишинева, щоб запропонувати альтернативні моделі лавині російських пропагандистських меседжів і наративів, які домінували в публічному та медіа-просторі в той час, з тим, щоб надати молдовським громадянам демократичні орієнтири і закріпити їх у вільному світі.

ЄВРОКОМІСІЯ – Румунія може отримати в наступному складі Єврокомісії портфель з питань соціальних прав та житла, посаду, до компетенції якої також входять питання, пов’язані з зарплатами, пенсіями та допомогою, – стверджують урядові джерела в Бухаресті. Вони додають, що прем’єр-міністр Марчел Чолаку провів дискусію з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, в якій також взяла участь Роксана Минзату, номінантка від Румунії на посаду єврокомісара. Очікується, що в середу глава виконавчої влади ЄС оголосить про розподіл портфелів у майбутній Єврокомісії.

 

НАВЧАЛЬНИЙ РІК – У Румунії новий навчальний рік розпочинається з низки важливих положень. Учні VIII та XII класів закінчуватимуть школу раніше, а також змінено графік іспитів, як на національну атестацію, так і на атестат про повну загальну освіту. Для тих, хто не складатиме іспити, навчання триватиме 36 тижнів і закінчиться 20 червня 2025 року. Також з цього року учні отримуватимуть оцінку за поведінку в кінці кожного модуля, мобільні телефони будуть заборонені на території шкіл, а для дітей, які зривають заняття, будуть створені спеціальні кімнати. У новому навчальному році національний план боротьби зі шкільним насильством буде впроваджений у всіх школах Румунії.

 

АГРАРНА ПОЛІТИКА – Міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу взяв участь у неформальній зустрічі міністрів сільського господарства країн-членів ЄС, що відбулася в Будапешті з 8 по 10 вересня, організованій угорським головуванням в Раді ЄС. У своєму виступі він наголосив на необхідності більш послідовного розподілу бюджету САП (Спільної аграрної політики) на наступний фінансовий рік, адаптованого до справедливого рівня прямих виплат шляхом застосування принципу зовнішньої конвергенції, а також для компенсації фермерам за застосування підвищених екологічних умов. Водночас, було наголошено на важливості визначення формули, за якою всі держави-члени матимуть однаковий рівень прямих виплат. Румунський урядовець також закликав до термінового розподілу європейських фондів, призначених для компенсації фермерам, переосмислення відступів для неонікотиноїдів (інсектицидів) та розширення допустимості витрат на розведення тварин.

 

ВИБОРИ – Виборчий період до президентських виборів у Румунії розпочинається цього тижня, згідно з графіком, затвердженим рішенням уряду. Основними віхами є створення Центрального виборчого бюро у четвер, 12 вересня, шляхом жеребкування та призначення голови ЦВК днем пізніше шляхом таємного голосування. Кандидатури мають бути подані не пізніше 5 жовтня, а виборча кампанія розпочнеться 25 жовтня. Вибори Президента Румунії заплановані на 24 листопада – перший тур – і 8 грудня – другий тур. Між ними 1 грудня, в Національний день Румунії, відбудуться парламентські вибори.

 

НАТО – Заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане був нагороджений у вівторок орденом «За заслуги» на знак визнання його «виняткової служби в рамках Північноатлантичному альянсу». Церемонія нагородження відбулася в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі під головуванням Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга. 3 вересня Мірча Джоане повідомив Генерального секретаря Альянсу про те, що з 10 вересня він йде у відставку з посади заступника Генерального секретаря Альянсу. Мірча Джоане – перший румун на посаді заступника Генерального секретаря НАТО. Борис Руге, помічник Генерального секретаря з політичних справ і політики безпеки, виконуватиме обов’язки заступника Генерального секретаря до призначення наступника пана Джоане.

 

ТЕАТР – 16 національних театрів з Румунії та Республіки Молдова зібралися з сьогоднішнього дня до 22 вересня в Кишиневі, де проходить 9-а «Зустріч румунських національних театрів». У цей період глядачі в столиці Республіки Молдова зможуть насолодитися 46 культурними заходами, виставами в приміщенні і на відкритому повітрі, вісьмома прослуховуваннями радіопостановок і шістьма прем’єрами. Також відбудуться презентації книг, зустрічі з культурними та театральними діячами. Захід у Кишиневі проходить під назвою «Європейські зв’язки» під патронатом президентів Румунії та Молдови Клауса Йоганніса та Майї Санду. Почесним гостем фестивалю є Київський національний драматичний театр імені Івана Франка.

 

ПОЛІТИЧНА ПОЛІЦІЯ – У 1980-1989 роках колишня комуністична поліція Секурітатя відкрила близько 250 000 розшукових справ, з яких 70 000 стосувалися іноземних громадян і 15 000 втікачів, заарештованих під час спроб перетнути кордон. Згідно із заявою, оприлюдненою Національною радою з вивчення архівів колишньої політичної поліції у вівторок, як і будь-який тоталітарний політичний режим, комуністичний режим в Румунії не дуже вірив у лояльність і повну підтримку своїх громадян. Основна місія Секурітате полягала у спостереженні за населенням з метою виявлення та ліквідації будь-яких дій, що кидають виклик комуністичній системі. За даними Національної ради з вивчення архівів колишньої політичної поліції, на багатьох румунських громадян у різний час було заведено по дві і більше справ. Щодо деяких осіб, переслідуваних у 1980-х роках, справи були заведені ще до цього періоду.

 

АВТО – На заводі Dacia-Renault у місті Пітешть (південна Румунія) розпочалася програма добровільного скорочення числа працівників, які отримають значні грошові компенсації пропорційно до їхнього стажу роботи на заводі. Керівництво заводу сподівається скоротити кількість працівників на кілька сотень, особливо на дільницях, які будуть реорганізовані після автоматизації. Премії становлять 22.000 леїв нетто за стаж роботи до двох років і можуть зрости до 150.000 леїв за стаж понад 16 років. Під час останньої кампанії зі звільнення за власним бажанням два роки тому подали у відставку близько 500 працівників. Цьогорічна пропозиція передбачає, що працівники, зареєстровані з професійним захворюванням або серйозним нещасним випадком на виробництві, отримають 210.000 леїв. (1 євро дорівнює приблизно 5 леям)

 

ФУТБОЛ – Національна збірна Румунії з футболу перемогла Литву з рахунком 3:1 у понеділок ввечері в Бухаресті в групі С2 Ліги націй. У п’ятницю румуни перемогли також Косово з рахунком 3:0 і очолюють групу з шістьма очками. Наступні матчі Румунія проведе наступного місяця, 12 жовтня проти Кіпру та 15 жовтня проти Литви, обидва на виїзді. Ліга націй 2024/25 також матиме прямий вплив на європейську кваліфікацію до чемпіонату світу 2026 року. Чотири найкращі переможці груп у Лізі націй, за винятком команд, які посіли перші два місця в попередніх групах, візьмуть участь у плей-офф ЧС-2026 разом з усіма 12 командами, що посіли другі місця в класичному відборі. Це призведе до чотирьох раундів плей-офф, у кожному з яких буде по чотири команди, які будуть зіграні за системою півфінал-фінал, щоб визначити останні чотири європейські збірні, які візьмуть участь у Чемпіонаті світу в США, Мексиці та Канаді.

ЄВРОСОЮЗ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску сьогодні в Брюсселі взяла участь у засіданні Ради міністрів закордонних справ країн-членів ЄС. Головні теми обговорення – агресія Росії проти України та ситуація на Середньому Сході. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба звернувся до учасників по відеозв’язку і закликав збільшити та пришвидшити військову допомогу для України, зокрема постачання додаткових систем ППО, а також підтримати удари України по військових цілях на території РФ. «Ми рішуче засуджуємо нещодавні напади на цивільних осіб та цивільну інфраструктуру в Україні. Саме тому важливо збільшити військову допомогу Україні», – заявила глава румунської дипломатії напередодні зустрічі. Також у Брюсселі відбувся неформальний обмін думками з низкою міністрів закордонних справ країн Середнього Сходу та Генеральним секретарем Ліги арабських держав. Європейські міністри також коротко обговорили події в Грузії, Венесуелі та Ірані. «Грузія є партнером Румунії», – заявила Лумініца Одобеску в Брюсселі, підкресливши необхідність підтримки народу цієї країни та її європейського курсу.

ВИБОРИ В ЛИТВІ – Президент Клаус Йоганніс у понеділок привітав свого литовського колегу Гітанаса Науседу з переобранням на посаду президента і підкреслив «відмінну» співпрацю між двома країнами. «Я з нетерпінням чекаю продовження відмінної співпраці між Румунією і Литвою як партнерами по ЄС і союзниками по НАТО, оскільки ми стикаємося з численними викликами в регіоні і в світі», – написав глава румунської держави в соціальній мережі. Чинний президент Литви Гітанас Науседа був переобраний у неділю після другого туру президентських виборів.

ВІЙСЬКОВІ  НАВЧАННЯ – 500 військовослужбовців країн НАТО – Румунії, США, Франції, Польщі та Італії, взяли в понеділок участь у навчаннях на полігоні Смирдан на південному сході Румунії. Ці навчання є частиною більш масштабних багатонаціональних навчань Dacian Strike/Дакійський удар», пройшли одночасно на двох інших полігонах Румунії та Болгарії. Сценарій навчань передбачав як наземні, так і повітряні бої. Координацію навчань здійснювало багатонаціональне дивізійне командування «Південний Схід», яке діяло з Навчального центру Смирдан. У них також взяли участь ВПС Румунії і Королівські ВПС Великої Британії. В контексті передової присутності НАТО в південно-східній Європі багатонаціональне дивізійне командування «Південний Схід» координує підготовку і інтеграцію сил, що перебувають під оперативним управлінням, з метою стримування можливої агресії в районі операцій.

ВІЗИТ – Державний секретар США Ентоні Блінкен відвідає Кишинів у вівторок для переговорів про підтримку Сполученими Штатами вступу Молдови до Європейського Союзу, а також про енергетичну безпеку. Про це повідомив Державний департамент США. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія в США, після візиту до Молдови Ентоні Блінкен вирушить до Праги, Чехія, де візьме участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, на якій обговорюватимуться пріоритети наступного саміту Альянсу у Вашингтоні в липні.

ТЕАТР – Найкращі румунські театральні діячі будуть нагороджені на 32-й церемонії вручення нагород Румунської театральної спілки UNITER, яка проходить сьогодні ввечері в Національному театрі імені Йона Луки Караджале» в Бухаресті. Серед 15 категорій, в яких будуть вручені нагороди, – найкраща радіо-драма, найкращий актор у головній ролі, найкраща актриса у головній ролі, найкраща режисура, найкраща вистава. Цього року, після виявлення потреби, що випливає з еволюції та взаємозв’язку театру з новими технологіями, було створено чотири нові номінації: «Найкращий анімаційний театр/дитячий театр», «Найкращий оригінальний музичний та звуковий дизайн», «Найкращий відеодизайн», «Найкращий світловий дизайн». Організатори підкреслили, що цей гала-вечір об’єднує всіх митців, незалежно від віку і святкує всіх разом.

ДІАСПОРА – З нагоди Дня румунів звідусіль, який відзначається з 2015 року в останню неділю травня, уся румунська політична еліта поширила привітання, в яких підкреслено, що своєю працею ті, хто виїхав за кордон, роблять так, щоб Румунію цінували у світі. Президент Клаус Йоганніс закликав до збереження румунської ідентичності, мови і традицій, підкресливши, що діаспора має залишатися сильним голосом, який чують як в Бухаресті, так і в столицях інших країн світу. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску нагадала, що добробут і безпека громадян Румунії, які проживають за кордоном, а також постійний діалог з діаспорою залишаються пріоритетами румунської дипломатії. Спікер Сенату Ніколає Чуке закликав румунів у діаспорі ніколи не забувати, що вони є румунами і передавати любов до батьківщини своїм дітям, а прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевнив, що уряд і надалі підтримуватиме закордонних румунів.

ФУТБОЛ – Другий матч плей-офф Суперліги між ФК Csikszereda  з другого дивізіону та бухарестським Динамо завершує сьогодні ввечері на стадіоні «Меркуря Чук» поточний футбольний сезон у Румунії. У першому матчі в Бухаресті «Динамо» перемогло з рахунком 2:0. Новий чемпіон столичний FCSB представлятиме Румунію в Лізі чемпіонів, Corvinul «Гунедоара» (команда з другої ліги, володар Кубка Румунії) гратиме в Лізі Європи, а CFR «Клуж» (друге місце в Суперлізі) та Universitatea «Крайова» гратимуть в Лізі Конференцій. Останні матчі внутрішнього чемпіонату були затьмарені в суботу ввечері прощальним матчем так званого Золотого покоління румунського футболу, яке в 1990-х роках вийшло до трьох світових і двох європейських першостей.

 

Радіо зробило своєю пріоритетною місією навчання та виховання всіх. Діти – щедра аудиторія, і передачі для них завжди були в центрі уваги керівництва та журналістів. Справжнім успіхом користувалися радіоспектаклі, за якими стояли зусилля сценаристів класичних текстів, акторів і режисерів, а також технічних команд. Всі вони написали історію радіотеатру для дітей і залишили ті спогади, які мають нинішні дорослі. У звуковому архіві Радіо Румунія є сторінки з історії радіотеатру для дітей, з якими пов’язані важливі імена.

Письменниця Сільвія Керім також була радіо журналісткою і віддано працювала над постановками для дітей. Вона почала працювати в 1961 році та опинилася в редакції, де були талановиті люди, які намагалися втекти від політичної ідеології того часу. У 1998 році Центр усної історії Румунського радіомовлення взяв інтерв’ю у Сільвії Керім і з’ясував, як журналісти радіо драматургії для дітей змогли зберегти якість свого продукту: «Мене призначили в дуже приємне для мене місце, яке називалося “Театр мікрофон для дітей”. Це було просто щастя, тому що більшість п’єс, які складали репертуар театру для дітей, були казками. Вони були взяті з класичної літератури, тому ідеологічна брехня туди не дуже втручалась. Актори були відомі і дуже відомі, режисери були відомі і дуже добрі, тому компроміс і брехня не вміщалась.»

Як і в будь-якому іншому місці, саме люди змушують речі працювати, і Сільвія Керім мала відкритих колег: «У Театрі міукрофон для дітей моїм керівником був Едуард Журіст, від нього я дізналася, що означає бути скромним керівником, не гратися в шефа, однаково розподіляти увагу між молодшими і старшими редакторами. У мене також був колега Васіле Менучану. У тій редакції програм для молоді працював письменник рідкісного таланту Келін Груя. З великим задоволенням згадаю Міоару Палер, яка свого часу очолювала дитячу секцію і якій я завдячую радістю писати для дітей. Вони відчули в мені цю любов до дітей, вони відчули це моє бажання писати для дітей.»

Сільвія Керім писала сценарії для дитячих радіопостановок і згадує, наскільки важливими для неї були дитячі історії, які розповідали батьки: «Мені давали якісь історії, які були погано перекладені з китайської чи японської літератури. Я, переказуючи їх, розуміла, що вкладаю в них багато своєї уяви і що в якийсь момент я зможу сама писати історії, які крутилися в моїй голові, які, в свою чергу, мали магічне коріння. Коли ми були маленькими, моя мама розповідала мені та моєму брату казки, коли ми були дуже маленькими. Зазвичай першою частиною була “Білосніжка”, думаю, рік поспіль ми слухали “Білосніжку” ніч за ніччю, або епізодами, або в скороченому варіанті. І якщо моя мама якось плуталася в деталях, ми обидвоє втручалися, щоб заперечити їй і нагадати, що насправді це не персонаж зробив і сказав те і те. Друга історія загалом була про тварин, яких моя мама дуже любила, як і мій батько. Обоє батьків передали нам цю любов.»

У роки, коли Сільвія Керім оживляла дитячі історії в ефірі, комуністичний режим активно індоктринував суспільство. Але журналістка вирішила тонко протистояти ідеологічному хамству: «Хочу уточнити, що така спроба, у випадку з моїми текстами, була досить складною. Я ніколи не писала слова “піонер”, “партія”, “шойм”.ці слова ніколи не з’являлися в моїх сценаріях. Мої сценарії та оповідання були про андерсенівських героїв, це сумні історії про бідних людей, про те, як помирають бабусі й дідусі, як найдорожчий пиріг це яблучний, а найприємніший десерт це хліб зі сливовим варенням. Я завжди думала, що нещасних і осиротілих дітей набагато більше, ніж багатих і ситих. І що ці історії мають дійти до них, точніше, й до них теж. У той час, коли ми повинні були писати тільки про щасливих дітей, які в ім’я партії ростуть здоровими і не мають жодних турбот, коли доводилося мати справу з текстами, в яких реальність виглядала досить сумно і безнадійно, мого тексту було нелегко пройти через цензуру.»

Радіотеатр для дітей був дивом, завдяки якому радіо доходило до невинних умів. А люди, які зробили це можливим, передавали отримане далі.

ВЗАЄМИНИ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску прийняла міністра європейських справ Угорщини Яноша Боку, який перебуває з візитом у Румунії напередодні шестимісячного головування Угорщини в Раді ЄС з 1 липня. Було обговорено питання європейського та міжнародного порядку денного в контексті, позначеному численними викликами, а також перехідний період між двома європейськими виборчими циклами. Глава румунської дипломатії підкреслила зацікавленість у просуванні рішень щодо політики розширення ЄС стосовно України та Республіки Молдова, а також щодо вступу Румунії до Шенгенської зони із сухопутними кордонами. Угорська сторона підтвердила свою підтримку у досягненні цієї мети. Щодо поточного стану двосторонніх відносин, було відзначено важливість стратегічного партнерства між Румунією та Угорщиною та можливості для секторальної співпраці.

 

ІНВЕСТИЦІЇ – Уряд Румунії на сьогоднішньому засіданні схвалив кілька інвестиційних проєктів у сфері автомобільної та залізничної інфраструктури. Зокрема, 11 мільярдів леїв (понад 2,2 мільярда євро) буде використано на ремонт залізничної лінії, що з’єднує східні міста Фокшани та Роман. За словами прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку, майже 150 км залізничного шляху буде відновлено протягом наступних трьох років. Він також повідомив, що 1 мільярд леїв (близько 200 мільйонів євро) було виділено на ремонт 42-кілометрової ділянки автомагістралі А1 Бухарест-Пітешть, найбільш завантаженої автомагістралі країни. Ще 1 млрд. леїв (близько 200 млн. євро) було виділено Міністерству сільського господарства на фінансову підтримку птахівників і свинарів. За словами прем’єр-міністра, сьогодні також обговорюватимуться пропозиції Міністерства культури щодо проблем із заробітною платою в музеях країни та інших закладах, де існують розбіжності в оплаті праці, а рішення буде прийнято наступного тижня після того, як міністр фінансів запропонує вій варіант.

 

ХАРЧУВАННЯ – Міністерство сільського господарства у середу опублікувало проєкт рішення про скорочення харчових відходів, оскільки Румунія щороку викидає понад 2,5 мільйона тонн харчових продуктів. Усі оператори агропродовольчого сектору будуть зобов’язані реєструвати на Національній платформі перед знищенням прострочених продуктів харчування щорічні плани скорочення харчових відходів та щорічні звіти про кількість продуктів харчування, які були передані на безоплатній основі. За даними Європейської Комісії, втрати та відходи харчових продуктів збільшують ризик продовольчої безпеки та впливають на навколишнє середовище, а зменшення цього явища допомагає у боротьбі зі зміною клімату, оскільки на нього припадає близько 16% загальних викидів парникових газів від продовольчої системи ЄС.

 

ЗАМАХ – Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо перебуває в реанімації, стан його здоров’я стабільний. Він переніс кількагодинну операцію після поранення в груди і живіт у середу в одному з центральних районів міста, де він проводив виздне засідання уряду. Підозрюваний у нападі був затриманий поліцією. За даними місцевих ЗМІ, це 71-річний чоловік, поет і громадський активіст. Політики при владі заявляють, що напад був політично мотивованим. Роберт Фіцо – суперечливий лівий політик, якого звинувачують у проросійських симпатіях. Повернувшись до влади минулого року, він скасував військову підтримку України і оголосив про плани реформування суспільного мовлення, які спричинили масштабні вуличні протести. Світові лідери засудили напад на словацького прем’єра, безпрецедентний у новітній європейській історії. Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що такі екстремістські дії загрожують фундаментальним європейським цінностям.

 

МОРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ – Румунський порт Констанца на Чорному морі збільшив свої операційні потужності завдяки двом новим терміналам: один з них дозволить розвантажувати колісні вантажівки безпосередньо з кораблів і оброблятиме до 80 000 транспортних засобів на рік, а вантажний термінал площею 5 гектарів працюватиме з агабаритним обладнанням для важких і великогабаритних вантажів. Нові інвестиції, здійснені компанією з Дубаю, ОАЕ, допоможуть перетворити порт Констанца на регіональний хаб, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку на церемонії відкриття. Констанца вже є найбільшим контейнерним портом на Чорному морі, а наступного року має відкритися ще одна багатофункціональна платформа, в яку буде інвестовано 50 мільйонів євро.

 

ІНФЛЯЦІЯ – Національний банк Румунії (НБР) переглянув у бік зростання прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4,7% і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року. Про це свідчать дані, представлені у середу головою НБР Муґуром Ісереску. За його словами, рівень інфляції продовжить знижуватися, але повільнішими темпами, ніж передбачалося раніше. У своєму весняному прогнозі Європейська комісія оцінює економічне зростання в Румунії на рівні 3,3%, а рівень інфляції – майже 6%, що більш ніж удвічі перевищує середньоєвропейський показник.

 

ТЕАТР – З сьогоднішнього дня і до 26 травня у місті Крайова (південь Румунії) проходить 14-й Міжнародний Шекспірівський фестиваль. Понад 300 театральних вистав світового рівня, концертів, парадів, майстер-класів, презентацій книг, інсталяцій, віртуальних подорожей відбудуться по всій Крайові та на околицях міста, на традиційних майданчиках, а також у найбільш незвичних і несподіваних місцях. Шекспірівське село – британське село 1600-х років, відбудоване з нуля на території Крайовського іподрому, стане місцем проведення десятків концертів та вистав. У програмі фестивалю – всесвітньо відомі імена в галузі театру та перформансу, серед яких Роберт Вілсон, Пітер Брук, Деклан Доннеллан, Робер Лепаж, Філіп Парр, Хесус Еррера, Крістіан Фрідель.

 

ПАМ’ЯТКИ РУМУНІЇ – Румунські замки Пелеш і Пелішор, колишні комуністичні в’язниці, Собор Трьох Архієреїв в Яссах, Єпископська церква Успіння Божої Матері в монастирі Арджеш і печера Мовіле були внесені до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Міністерство культури подало до Центру всесвітньої спадщини заявки на ці об’єкти, які, завдяки своїм винятковим якостям, мають потенціал для міжнародного визнання їхньої важливості для нинішніх і майбутніх поколінь. Румунія також готує транснаціональну номінацію – разом з Болгарією, Хорватією та Сербією – для «Кордонів Римської імперії – Дунайські межі, східний сегмент».

 

ФУТБОЛ – ФК Корвінул «Хунедоара» вперше виграв Кубок Румунії після перемоги у серії післяматчевих пенальті над Оцелул «Галац» з рахунком 3:2. Матч відбувся у середу ввечері на муніципальному стадіоні в Сібіу. У своєму першому фіналі Корвінул, команда другої ліги, виграв трофей і має шанс на виступ в єврокубках, якщо отримає ліцензію УЄФА. Нагадаємо, що  цьому сезоні бухарестський клуб FCSB став чемпіоном Румунії з футболу.

Румунські
та іноземні вистави,
дебати, виставки та презентації
театральних книг – все це заплановано
в рамках 33-го Національного театрального
фестивалю (FNT) в Бухаресті. До
цьогорічного заходу,
який стартував у п’ятницю
і завершиться 30 жовтня, також було
включено читання
захоплевих історій, творчі
майстерні, презентації інституцій та
культурних проєктів,
зустрічі з запрошеними митцями,
радіовистави та
онлайн-заходи. Кураторська
команда фестивалю у складі театрознавців
Міхаели Михайлової, Оани
Крісті Грігореску
та Келіна Чоботаря зробила
вибір на користь авторів з різною
естетикою та різними театральними
мовами, обравши постановки, які, на їхню
думку, відповідають цьогорічній темі:
Національний театральний
фестиваль, лабораторії
чутливого.

Це
означає, що протягом 11 днів масштабної
театральної події
відбудеться показ 30
театральних постановок з Румунії та 3
іноземних вистав. Місцевий
відбір був зроблений з понад 150 вистав,
поставлених у театральному
сезоні 2022-2023 рр.
державними та незалежними театрами
нашої країни.
Честь відкрити Бухарестський театральний
фестиваль у п’ятницю ввечері випала
одній із запрошених вистав – Катаріна
і краса вбивства фашистів, сценарист
і режисер Тіаго Родрігеш,
постановка Лісабонського
національного театру (Португалія).

Протягом
усього фестивалю працює
виставка «Джордже Бану
/ На кордоні завіси»,
присвячена покійному
французькому діячу культури румунського
походження, особистості міжнародного
масштабу, театрознавцю, досліднику,
професору університету на європейському
та американському континентах, почесному
доктору кількох університетів
у Франції, Румунії та інших країнах
Європи та Америки. У театрі «Одеон», що
в центрі столиці, виставка карикатур
«Стільці» представляє
понад 200 робіт карикатуриста
Маріуса Даміана,
здійснених протягом
2020-2023 років і присвячених людям сцени
– акторам, режисерам, сценографам
чи театрознавцям.
Австрійський культурний форум представляє
в рамках Національного театрального
фестивалю дві виставки, а Радіо Румунія
пропонує слухачам радіовистави
«Король, блазень і пани щури»,
відповідно «Бухарест -
Underground».

Згадаймо
також книжковий ярмарок, організований
з метою презентації нових видавничих
продуктів у сфері сценічного мистецтва.
Одним словом, цьогорічний 33-й Національний
театральний фестиваль є особливим, він
покликаний стати відображенням
трансформацій у сучасному театрі, місцем
зустрічі поколінь та виховання
театрального смаку – як заявив голова
Румунської театральної спілки (UNITER)
Драгош Бухаджар.

Сьогодні ми вирішили торкнутися досить делікатної теми – онкозахворювань, або точніше раку молочної залози і неспецифічного підходу до нього – сучасного танцювального перформансу під назвою Рак і хореографія. Ця ідея виникла за під час зустрічі Кетеліни Флореску, драматургині і професорки Нью-Йоркського університету Пейс та хореографу Косміну Манолеску. Зосереджуючись на чоловічому персонажі, хворому на рак молочної залози, вистава має на меті привернути увагу до людей усіх статей, які страждають від цієї хвороби, а також до того, як суспільство реагує або не реагує на їхні медичні, соціальні та емоційні потреби. Задуманий у рамках хореографічного майстер-класу в 2022 році в AREAL у Бухаресті, перформанс задуманий як катарсична емоційна подорож, що передбачає спільну участь. Хореографія та інтерпретація належать Крістіні Лілієнфельд та Косміну Манолеску, засновникам AREAL | простір для хореографічного розвитку (arealcolectiv.ro). Але команда проєкту набагато більша.

Космін Манолеску розповів, що для нього сама ідея танцю є торжеством життя і смерті: Рак і хореографія говорить про досить складну, дуже емоційну тему для тих, хто пережив рак або бореться з раком і з цієї точки зору я радий, що поруч зі мною ці прекрасні люди, які сказали так, коли я запропонував їм долучитися до цього проєкту. Рак – це не лише хвороба, яка трапляється у жінок, але й у чоловіків і саме тому на нью-йоркській прем’єрі шоу з нами на сцені буде Майкл Сінгер, який перехворів на рак молочної залози, дуже особлива людина, яка вийде на американську сцену, щоб поспілкуватися з нами. Я опосередковано пройшов через потужний досвід боротьби з раком, і мені здається, що цей досвід допоміг сформувати спосіб у який шоу постане перед глядачами.

Що залишиться з тобою від цього життя? – по черзі запитують себе герої і це питання дає нам, глядачам, поживу для роздумів. Крістіна Лілієнфельд розповіла історію відходу від оригінального тексту, не залишаючи горизонту, який він відкрив. Від самого початку була ідея прийняття смерті, страждання і святкування. І те, що ми зробили, було для того, щоб зробити ці речі більш виразними, за допомогою деяких перформативних жестів. Тому що важливо, щоб люди йшли з надією і з цією ідеєю, що кожну мить треба прожити якомога інтенсивніше, але суть, яку ми відчували, завжди було там, і я думаю, що саме тому Кетеліна була такою гнучкою, тому що іноді драматурги дуже прив’язані до формату, який вони пропонують, а вона була дійсно відкрита до будь-яких змін, які ми пропонували. Тому що ми були на одній хвилі.

Наприкінці вересня 2022 року до команди була залучена композиторка Сабіна Улубяну, яка розповіла: Мені одразу сподобалася ідея тексту і все, що вони робили. Я також відвідувала репетиції, відвідувала їхні майстер-класи. Я якось наблизилася до їхнього світу, починаючи з читання тексту Кетеліни з Нью-Йорка і це було дуже цікаво для мене, тому що в той час, коли я писала ці твори, незважаючи на те, що у мене було пребагато матеріалу, відео, у мене були дискусії, у мене був текст, у мене було абсолютно все, я зробила вигляд, що забула про це і дозволила своїй інтуїції вести мене і, по суті, звернулася до того шару, який резонував у мені під час репетицій і під час обговорень. І я просто писала звідти.

Сінті Йонеску відповідає за відеодизайн вистави: Я думаю, що і в цей раз я не намагалась слідувати якомусь певному епічному сюжету в цьому спектаклі, в цьому фільмі, який я зняла для спектаклю і, з якого я потім черпала вказівки для різних моментів шоу. Через тему, яка є досить складною для всіх і особистою для багатьох з нас, мені було дуже важко почати роботу. І мені дуже допомогли всі ці зустрічі, обговорення, моменти руху, які я провела з Крістіною та Косміном і, завдяки яким ми дійшли до такого результату.

Створений кадр змушує затамувати подих, але йому протиставляються елементи, що символізують життя, яке завжди перемагає. Це одностайна думка команди сучасного танцювального шоу Рак і хореографія, команди, до якої входить Аліна Коменеску, навігатор пацієнта, яка в самому шоу несе чіткий меседж: профілактика може допомогти вам не потрапити до статистики. Аліна Коменеску: Те, що ми бачимо на сцені – це заклик до превенції. На жаль, за статистикою, кожен третій може захворіти на рак. Це сувора статистика. Просто 40% цих випадків можна запобігти, якщо вести здоровий і збалансований спосіб життя. І я думаю, що саме про це йдеться: ми намагаємося не стигматизувати, а дати зрозуміти, що якщо ти будеш добрим до себе, якщо ти навчишся бути добрим до себе, я думаю, що це дуже важливо, щоб ти не був тим одним із трьох.

Александрос Раптіс, освітлювач та концертний діджей, додав: Це дуже важка тема і, на жаль, набагато більш поширена або відома набагато більшій кількості людей. Дуже важко, коли ти працюєш над тим, щоб не впасти у форму надмірної театральності, коли ти приходиш на шоу, яке також називається Рак і хореографія, і очікуєш чогось особливого. У той же час дуже легко, уникаючи цього, можна потрапити в глузування. Найбільше мені сподобалося, якщо можна так сказати, чергування настроїв. Щодо перформансу, то іноді здається, що це театр, що це шоу, іноді, що це перформанс, а іноді, що ми на якійсь вечірці.

Національна прем’єра вистави відбулася 6 та 7 квітня 2023 року в ARCUB, а міжнародна прем’єра запланована на 26 квітня 2023 року в Jersey Theatre City Center та 28 квітня 2023 року в Румунському інституті культури в Нью-Йорку, а в червні вона повернеться до Румунії.

У тиждень, коли Румунія відзначила Національний день культури, місто Тімішоара офіційно стало культурною столицею Європи 2023 року. Цей момент було відзначено в понеділок, 9 січня, коли під час церемонії Європейські культурні столиці 2022 року передали титули містам і регіонам, які стали європейськими культурними столицями 2023 року: Елефсіна (Греція), Веспрем (Угорщина) і Тімішоара (Румунія). Церемонія була символічно організована в Афінах, які в 1985 році була першою Європейською культурною столицею, проект будучи ініційованим тоді грецькою актрисою, співачкою та політиком Меліною Меркурі та французьким політиком Джеком Ленгом, промоутером багатьох культурних проектів.

З гаслом «Shine your light – Light up your city!», що у перекладі на румунську мову означає «Осяй своє місто собою», Тімішоара хоче представити свої культурні традиції та показати, що є взірцем толерантності, місцем, де співіснують різні громади, культури та релігії. Тімішоару, яку також називають «містом над Бегою», завдяки річці та судноплавному каналу, який її перетинає, виділяється, серед іншого, трьома державними театрами, які ставлять вистави румунською, німецькою та угорською мовами. Тімішоару також називають «маленьким Віднем» через архітектурний стиль її історичних будівель.

Офіційний запуск програми «Культурна європейська столиця 2023 року» відбудеться 17 лютого, подія, про яку розповідає Влад Теушанс, член команди кураторів Тімішоара 2023: «Вихідні офіційного запуску проекту «Тімішоара 2023 – Європейська культурна столиця» – будуть святковими для всього міста, а також можливістю для культурних операторів і культурних установ показати тімішоарській громадськості, Румунії та всій Європі як виглядатиме культурна програма «Тімішоара 2023». Незалежно від того, чи це виставки, вистави, концерти або громадські заходи, ці вихідні будуть святковими. Ми запланували понад 50 подій різного масштабу та тематики, починаючи з широкомасштабного концерту, присвяченого широкій аудиторії на Площі об’єднання, у Тімішоарі, де міжнародні артисти вийдуть на сцену разом із місцевими групами різних музичних жанрів, починаючи з електронної музики, рок-музики, яка є частиною розмаїття міста Тімішоара, опиняючись у світовій музичній зоні в особливій співпраці музикантів з Румунії, а також із Сербії, Болгарії та інших країн. Це особлива подія, яка завершиться повітряним танцювальним шоу за участі гурту «Muare», гурту з Іспанії, який дуже відомий своїми шоу, які електризують публіку». 

Важливою складовою офіційного відкриття програми «Тімішоара 2023 – Європейська культурна столиця»  є виставковий компонент:  «Йдеться, з одного боку, про колективну виставку, яка називається «Chronic Desire – Хронічна спрага», виставку, яка об’єднує понад 30 художників з Європи та Румунії. Ми говоримо про суміш як відомих імен, які є хедлайнерами важливих бієнале сучасного мистецтва зі всього світу чи з  колекцій великих музеїв, так і митців-початківців. Що поєднує цих митців? Поєднює саме тема виставки «Chronic Desire – Хронічна спрага». Потреба в сенсі, потреба в нових визначеннях для Європи, яка стикається з реаліями, які не обов’язково комфортні. Ми говоримо про зміну клімату, ми говоримо про кризи ідентичності, ми говоримо про агресію, про війну. Це дуже цікавий настрій, створений аби змусити вас задуматися, спонукати вас знайти власні відповіді на важливі теми дня. Це, зрештою, одна зі ставок звання європейської культурної столиці. Окрім складової, ця назва також є можливістю для самоаналізу, можливістю спільно шукати та знаходити разом нові визначення того, що означає Європа, де вона починається, де закінчується і, більш особливо, в якому напрямку вона йде».

Мультикультуралізм міста над річкою Бега буде відображено в заходах, що проходитимуть цього року, як підкреслив Влад Теушанс, член команди кураторів Тімішоара 2023: «Національний театр, наприклад, готує видовищну програму, до якої увійшли найвизначніші імена хореографії та сучасного театру. Філармонія готує співпрацю з оркестрами з Німеччини та не тільки. У нас є гості з усієї Європи на різні проекти, театр-форум чи соціальний театр, події, які відбуваються в нетрадиційних просторах. Цей мультикультуралізм також відображається у відкритті просторів, які зазвичай не обов’язково відкриті для альтернативної чи основної культури. Я маю на увазі церкви чи культурні центри, які прийматимуть як джазові концерти, так і концерти експериментальної музики чи навіть театральні вистави. Це безпрецедентна мобілізація в історії міста, можливо навіть в новітній історії культури, принаймні в Румунії».  

 

Отже, Тімішоара хоче продемонструвати, що воно є містом прем’єр. У Тімішоарі в 1732 році був прокладений перший на території Румунії судноплавний канал, а в 1884 році місто стало першим європейським містом з повним електричним освітленням. У грудні 1989 року Тімішоара стало містом, де почалася антикомуністична революція, яка через кілька днів призвела до повалення комуністичного режиму в Румунії.