Tag: театр

  • Сібіуська вежа Грос

    Сібіуська вежа Грос

    Уперше засвідчене в 1191 році під назвою Cibinium, місто Сібіу розвинулось в стратегічному регіоні, недалеко міжгір’я з Турну Рошу, що в долині ріки Олт, яке зв’язує румунські історичні провінції Волощину і Трансільванію. Розташоване на півдні Трансільванії, місто Сібіу зберегло численні риси Середньовіччя. З ХІІІ по ХVІ ст. тут було зведено не менше 4 оборонних поясів, а старий центр міста, створений з трьох історичних площ (Площя Хуєт та Мала й Велика площі), став найбільшим середньовічним архітектурним пам’ятником в Румунії. Старі будівлі та оборонні вежі, музеї та площі старого міста є найцікавішими туристичними атракціями Сібіу. У будинках старого міста влаштовані численні кафе та бари, в яких можна послухати якісну музику різних жанрів, тераси, клуби, пансіонати й готелі. Особливої уваги заслуговує готель “Римський імператор”, який функціонує під цією назвою з 1773 року і в якому поселялись видатні постаті, з-поміж яких композитори Франц Ліст, Йоган Штраус і Йоганес Брамс.

    Короткий візит до мальовничого міста Сібіу обов’язково повинен включити відвідування вежі Грос, важливої туристичної пам’ятки міста, що «омивається» водами річки Чібін. Ця оборонна вежа, як і інші оборонні вежі та споруджені двори, включена до Списку історичних пам’яток Сібіуського повіту, тому є охоронюваним туристичним об’єктом. Щоб дістатися до цієї оборонної вежі, вам потрібно дійти на вулицю Четецій і бульвар Корнеліу Копосу, тому що вона простягається вздовж цього бульвару. Побудована в XVI столітті, точніше в 1540 році, Вежа Грос є однією з укріплень, які пізніше були включені в оборонні кільця міста. Вона була споруджена через збільшення османської загрози з того періоду, тому міські укріплення були зміцнені бастіонами та артилерійськими спорудами. Серед цих нових конструкцій числиться й Вежа Грос, яка була побудована королівським графом міста Сібіу Маркусом Пемфлінгером, споруда, що зберіглася донині. Вежа була побудована з каменю та цегли у формі літери U (що означає напівкруглу форму) і виходила на 25 метрів за межі зовнішньої стіни. Нижній рівень цієї оборонної вежі був забезпечений кількома бойовими казематами з отворами, на платформі вежі були розміщені гармати. Протягом років вежа зазнала багато змін.

    У 1787 році друкар Мартін Гохмайстер (1740-1789), ініціатор першої книгарні в місті та засновник першого театрального журналу «Theatral Wochenblatt» (1778), звернувся з проханням і домігся передачі йому Вежі Грос, аби заснувати там міський театр, перший театр на нинішній території Румунії та один із небагатьох у Європі тих часів. Театральний зал був побудований за рік, а інвестиція обійшлася 24.000 флоринів. У червні 1788 року тут була організована перша театральна вистава. Зал був побудований у стилі рококо і мав два балкони та ложу, призначену виключно для губернатора Трансільванії. Будівля театру згоріла під час пожежі, у 1826 році була відбудована за віденським зразком на власні кошти бургомістра Мартіна фон Гохмайстера (1767-1837 рр). На сцені цього театру виступали румунські театральні групи під керівництвом Міхаїла Паскалі, Тардіні-Владіческу та Матея Мілло. Крім того, молодий Міхай Емінеску разом з румунськими студентами Католицької вищої школи в 1864 році намагалися зіграти тут театральну виставу за п’єсою Василя Александрі. Так само поет Емінеску був суфлером у виставі, зіграної в 1867 році групою авторів Міхаїла Паскалі, це будучи першою виставою румунською мовою.

    Після об’єднання Трансільванії з Румунією (1918) на сцені цього театру виступали видатні діячі румунського культурного світу, зокрема композитор Джордже Енеску. До 1949 року цьому театру вдалося постійно приємно вражати мешканців міста Сібіу, як найбагатших, так і найбідніших верств населення (для бідних і дітей вистави були безкоштовними), але в тому році зал театру постраждав від пожежі. Після ремонтних робіт на майданчику вежі облаштували заводський клуб “Independenta”. У період 1990-2004 рр. Сібіуська повітова рада перебудувала зал для вистав. З травня 2004 року тут розміщується зал Талія Державної філармонії Сібіу.

  • У місті Сібіу, у центрі Трансільванії

    У місті Сібіу, у центрі Трансільванії


    Розташований
    у центрі Румунії, в Трансільванії,
    Сібіуський
    повіт
    є справжнім джерелом культури та
    цивілізації. З іншого боку, куди б туристи
    не дісталися
    в місто Сібіу, вузькі вулички прямують до центральних
    площ Велика
    площа, Мала площа,
    Площа
    Хует,
    а також на інші бічні площі в історичному
    центрі Сібіу, каже Адела Даду, працівниця
    Туристичної
    повітової
    асоціації
    Сібіу: «Усі дороги ведуть передусім на
    Велику
    площу.
    Це центральна площа. Це душа міста і
    завжди, протягом століть, була душею
    міста. Вона
    є широкою площею,
    куди не мають
    доступу автомобілі,
    тому вона пішохідна. Люди мають достатньо
    місця, щоб насолоджуватися навколишніми
    будівлями. Навіть сидячи на терасі,
    випиваючи каву, келих вина, туристів у
    першу чергу приваблюють ті мансардні
    вікна, що
    можна побачити на дахах будівель і які
    є архітектурними
    елементами,
    характерними
    для Сібіу. Ми називаємо їх очима міста.
    Очевидно, що на площі домінує важливий
    палац Самуеля фон Брукенталя, нинішній
    Художній музей міста
    Сібіу. Тут ми маємо надзвичайну галерею
    європейського мистецтва, особливо
    фламандського, а також галерею
    румунського живопису.
    Це бароковий палац, який приваблює
    туристів.
    Потім на
    цій площі є
    будівля Ратуші, яка є дещо новішою
    будівлею в
    стилі арт-нуво
    20-го століття, і Римсько-католицький
    собор,
    церква пізнього бароко 18-го століття,
    де
    богослужіння
    відбувається румунською, угорською та
    німецькою мовами».





    2007
    рік, коли місто
    Сібіу
    було
    європейською культурною столицею, воно
    стало
    відкриттям з точки зору туризму, каже
    Адела Даду з Повітової
    туристичної
    асоціації Сібіу. Тоді місцева влада
    зрозуміла, як добре поєднується туризм
    із культурними чи спортивними заходами:
    «Культурно-спортивна програма міста
    мала
    тоді
    надзвичайну
    динаміку
    та
    дуже трансформувалася. Ми також
    накопичували
    досвіду
    з року в рік. Тож і цього року, наприклад,
    у нас був надзвичайно насичений тижневий
    розклад, надзвичайно багато заходів на
    будь-який смак, для любителів музики,
    танців, театру та спорту. Хочу
    нагадали лише про Марафон
    м.
    Сібіу,
    Велотур, Міжнародний театральний
    фестиваль, який є третім за величиною
    фестивалем виконавського мистецтва у
    Європі після Единбурга та Авіньйону.
    Цього року до Сібіу приїхало понад три
    тисячі артистів
    із понад 60 країн. Фестиваль проходить
    кожного червня. Тож щороку в червні, як
    правило, у першій половині місяця,
    туристів запрошують на 70-80 заходів щоденно
    протягом 10-ти днів:
    виставки, концерти, вуличні анімації.
    Також у нас є Міжнародний джазовий
    фестиваль, фестиваль, присвячений
    традиційному фольклору Гірські
    пісні,
    гончарний
    ярмарок».




    Якщо
    у вас є більше часу, щоб відвідати й
    околиці
    міста
    Сібіу,
    то
    раджу відвідати
    два важливі туристичні райони, каже
    Адела Даду: «У нас є гірська територія,
    територія гір Фегараш і Чіндрел,
    так звана зона
    Мерджінімя Сібіулуй,
    з 18 традиційними селами, розташованими
    біля підніжжя
    гір. З іншого боку, ми маємо горбисту
    територію,
    зону
    колишніх
    саксонських
    сіл, територію, яку ми називаємо пагорбами
    Трансільванії. Ті, хто рушає
    до гірської зони,
    до Мерджінімя
    Сібіулуй,
    можуть насолодитися пасторальною
    специфікою, все ще добре збереженою
    територією сіл, традиціями, різними
    заходами, які вони організовують протягом
    року, присвяченими
    ремеслам, місцевим звичаям, фольклору.
    І зараз, тому
    що
    наближається зима, Гура Реулуй,
    Решінарь,
    Селіште відомі своїми традиціями, які
    вони досі зберігають, традиціями,
    пов’язаними із зимовими святами. У
    Мерджінімя
    Сібіулуй
    є гірський курорт Пелтініш
    з кількома гірськолижними схилами.
    Лижні траси в комплексі Arena Platoș, а
    також траса Ончешть призначені для
    любителів лижного спорту, сімей, дітей
    і тих, хто хоче почати кататися на лижах
    і сноубордах. Ймовірно, вони будуть
    відкриті з грудня. Звідси починаються
    різноманітні пішохідні маршрути. Є
    незлічена кількість пішохідних або
    гірських велосипедних маршрутів, які
    були помічені під час проекту «Роки
    походів», проекту, який триває з минулого
    року в Сібіу та фінансується Повітовою
    радою. Завдяки цьому ми розпочали
    масштабний процес реорганізації
    пішохідних маршрутів. Крім того, туристи
    повинні знати, що кожні вихідні проводяться
    походи по повіту Сібіу, у супроводі
    професійного гіда».



    Увагу
    туристичної
    асоціації Сібіуського
    повіту
    в наступному періоді буде
    зосереджено
    на екотуризмі. З
    цієї нагоди нещодавно
    було організовано ярмарок екотуризму.
    Окрім цього аспекту, є також бажання
    популяризувати оздоровчий туризм. Таким
    чином, зірками
    є
    місцеві продукти та здорове харчування.
    Це, разом із враженнями на природі, є
    ідеальними інгредієнтами для відпочинку,
    де можна відірватися від метушливого
    повсякденного життя. Але які враження
    у туристів? Адела Даду пояснює:
    «Кожного дня ми спілкуємося з іноземними
    туристами і радіємо, коли
    вони накопичують позитивних вражень.
    Буквально
    днями до
    нас прибули
    туристи з Канади, які відвідали цю
    територію та зізналися,
    що шкодують тим,
    що відвели
    лише
    два тижні на
    це,
    тому що їм, ймовірно, знадобилося
    б місяць, щоб побачити всю Трансільванію.
    Туристи
    насолоджуються
    автентичністю, гастрономією, дуже
    різноманітними ландшафтами, місцевою
    архітектурою, дружнім прийомом місцевих
    жителів і громад. Це, мабуть, елементи,
    до яких ми звикли, але для багатьох з
    них вони унікальні. І ми щасливі. Це дає
    нам великий імпульс».

  • Театр на першому плані

    Театр на першому плані

    У Сібіу (центр Румунії) завершився Міжнародний театральний фестиваль (МТФ). Темою 2022 року була «Краса». Протягом 10 днів глядачі насолоджувалися близько 800 виставами театру, музики, танцю, цирку, численними вуличними виступами, виставками, конференціями та іншими подіями за участі понад 3500 артистів із 75 країн. За оцінками організаторів, середньодобова кількість учасників заходів становила 85.000 осіб. Вистави, сотні хвилин оплесків і овацій, емоції та сльози радості були частиною магії цьогорічного заходу в різних просторах, від залів театрів до площ, вулиць, синагог та багатьох інших нетрадиційних місць.

    Пройшли також спеціальні заходи, конференції та презентації книг за участі найважливіших професіоналів у своїх галузях, архітекторами, художниками, менеджерами, творцями, культурними фасилітаторами, послами, письменниками, журналістами та театрознавцями. «Це було наймасштабніше видання до тепер, але воно також принесло нам – мені та всій команді – найбільшу радість і задоволення», – зізнався Костянтин Кіріак, голова Міжнародного театрального фестивалю.

    Захід також зафіксував вражаючі цифри щодо участі в онлайн-середовищі. В абсолютній прем’єрі завдяки партнерству з соціальною мережею Tik Tok Міжнародний театральний фестиваль перше транслював наживо виставу для користувачів цієї платформи, а також інші чотири події. Загалом за десять днів Фестивалю хештег #magiaFITS набрав понад мільйон переглядів у TikTok, а прямі трансляції дивилися 150 тисяч користувачів.

    Теж у галузі театру, у Бістриці (центр Румунії), під час 30-го випуску Гала-вечору Театральної спілки Румунії – UNITER, були нагороджені найкращі твори румунського театру у 2021 році. На заході були присутні найпопулярніші румунські артисти, професіонали культурного світу чи близькі до театрального явища особи. Приз за найкращу виставу отримала «Орач і смерть» Йоганнеса фон Тепла, драматизація та режисура Сільвіу Пуркерете, на сцені Ясського національного театру «Василя Александрі».

    Режисер Хорія Суру був нагороджений у категорії «найкраща режисура» за «Трилогію шахт» Чаби Шекей, поставлену на сцені Бухарестського театру румунських драматургів, а нагорода за найкращу сценографію дісталася Косміну Флорі за виставу «Три сумні п’єси», за сценарієм і режисуру Раду Афріма, на сцені Національного театру «Василя Александрі» в Яссах.

    Найкращою радіопостановкою було оголошено «Століття румунського театру в Кишиневі – Реванш забороненої пам’яті», сценарій Маріани Ончану, радіоадаптація Магди Дуцу, художнє керівництво Петру Хадирке, постановка Румунського товариства радіомовлення. Нагорода за досконалість була присуджена пам’яті Іона Карамітру, колишнього директора Бухарестського національного театру та засновника Театральної спілки Румунії UNITER. Захід також просували й онлайн, у ході трансляцій у прямому ефірі на сторінці UNITER у Facebook та Instagram.

  • Прощання з двома зірками

    Прощання з двома зірками




    Румунія стала біднішою у неділю, коли не
    стало двох надзвичайно світлих людей – багаторазового олімпійського чемпіона з веслування
    на каное Івана Пацайкіна та актора Йона Карамітру, директора Бухарестського
    національного театру та голови Театральної спілки Румунії (UNITER).




    «Пішов легендарний спортсмен… ЧемпіЛюдина
    стала зіркою. Іван Пацайкін пішов від нас. Його історія – це історія успіху,
    здорового глузду та характеру. Це історія про сина дунайської дельти, який відповідав
    удесятеро більшим добром на добро і надихав людей на краще життя» – написав у
    неділю Національний олімпійський та спортивний комітет Румунії. Легендарний
    спортсмен Іван Пацайкін помер на 72-му році життя. Він був чотириразовим золотим,
    триразовим срібним призером Олімпійських ігор та двадцятьдворазовим чемпіоном
    світу. Після закінчення спортивної кар’єри, почав активну тренерську
    діяльність, яка була не менш успішною. Його підопічні виграли не менше 150
    олімпійських, світових та європейських медалей. Якби це був звичайний день на початку
    осені, Іван Пацайкін своїм спокійним голосом розповів би нам подробиці чергового
    міжнародного фестивалю гребних човнів «Rowmania Fest», що вже більше десяти
    років проводиться Асоціацією Івана Пацайкіна – 23 Міля» і має відбутися цими
    днями. З часом подія включала й перші на європейському рівні змагання з
    триатлону серед дітей, змагання на Дунаї між громадами в дельті, дебати щодо
    біорізноманіття, а також концерти, ярмарки та виставки просто неба. Скромна,
    альтруїстична і щедра людина, Іван Пацайкін упродовж всього життя тримався далеко
    від політики чи адміністрації, а в останній період свого життя терпів
    страждання тяжкої хвороби з тією самою посмішкою, яку завжди дарував людям,
    навіть коли йому довелося гребти до фінішу зламаним веслом, вразивши світ своєю
    наполегливістю. Він був віце-президентом Румунської федерації веслування на
    байдарках і каное та віце-президентом Олімпійського комітету Румунії (обраний у
    1990 р.). Того ж року він став єдиним румунським спортсменом, якого Олімпійський
    комітет удостоїв вищої нагороди – Олімпійського ордена «Платинове намисто».




    Також у неділю, на 80 році
    життя, помер великий актор Йон Карамітру. Він був директором Національного
    театру в Бухаресті, зіграв сотні ролей на сцені, у студії радіотеатру або в
    кіно. Він був режисером, викладачем, екс-міністром культури, президентом Театральної
    спілки Румунії та активним учасником Антикомуністичної революції у грудні 1989
    р. За свою довготривалу театральну та кінематографічну кар’єру Йон Карамітру
    був нагороджений численними нагородами та відзнаками, в тому числі відзначений
    у 1995 році Королевою Великої Британії Єлизаветою II орденом Британської
    Імперії. Він також став кавалером французького ордена Мистецтв та літератури. Йон
    Карамітру був оголошений одним з 10 найкращих у світі виконавців ролі Гамлета, у
    рейтингу, складеному художнім керівником Королівської Шекспірівської компанії
    Майклом Бойдом. Йон Карамітру зізнався, що все його театральне життя текло під
    знаком поезії, адже, за його словами, це диво використання мови.



  • 23.08.2021 року

    ВІЗИТ – Сьогодні
    в Києві проходить міжнародний саміт «Кримська платформа» – дипломатична
    ініціатива України, основною метою якої є повернення міжнародної уваги до
    питання Криму і посилення політики невизнання анексії Криму Росією, захисту
    прав людини на окупованих територіях та деокупації півострова. Офіційний Київ стверджує,
    що мілітаризація півострова та агресивна політика Москви в цьому районі
    торкаються всіх країн Чорноморського регіону. Прем’єр-міністр Флорін Кицу та
    міністр закордонних справ Богдан Ауреску представляють Румунію на першому саміті
    дипломатичної ініціативи «Кримської платформи», в якому беруть участь
    представники із 44 країн та організацій. Глава румунського уряду, у своєму
    виступі наголосив, що Румунія продовжує твердо дотримуватися політики
    невизнання незаконної анексії Криму Російською Федерацією. Ми усвідомлюємо поточні
    виклики та загрози для наших цінностей, стабільності та регіональної безпеки
    Чорноморського регіону, ці виклики можна подолати лише шляхом рішучих та
    послідовних дій, шляхом посилення нашої стійкості та співпраці, – зазначив Флорін
    Кицу. Програмою візиту глави румунського уряду до України передбачені участь у церемонії
    прийняття Спільної декларації саміту «Кримської платформи» та в обіді, який організує
    Президент України Володимир Зеленський, а також двосторонню зустріч зі своїм українським
    колегою Денисом Шмигалем.




    ТРАГЕДІЯ – Пакт
    Ріббентропа-Молотова, підписаний 23 серпня 1939 року, став початком
    європейської трагедії, відкрив шлях до фатальних зловживань і розірвав
    території шляхом поділу Центральної та Східної Європи на сфери впливу. Про це
    йдеться в оприлюдненій сьогодні заяві президента Румунії Клауса Йоганніса з
    нагоди Дня вшанування пам’яті жертв фашизму та комунізму. Так званий пакт про
    ненапад знищив прагнення та ідеали європейських націй, відкривши шлях до Другої
    світової війни, з катастрофічними наслідками для людства, зазначається у
    документі. Клаус Йоганніс також згадав про мужнє рішення, прийняте 23 серпня
    1944 року, королем Міхаєм І-им, який залишаючись вірним румунській нації зумів
    відповідально й сміливо, разом з Румунською Армією, розірвати токсичний союз з
    нацистською Німеччиною. Нехай вічно живою буде пам’ять про той важливий момент
    політичної здібності як символу вертикальності, єдності та моралі, – зазначив
    президент Румунії. 23 серпня, день підписання пакту Ріббентропа-Молотова, був
    оголошений Європарламентом в Декларації 2008 року Європейським днем пам’яті
    жертв нацизму та комунізму. А в 2011 році Парламент Румунії оголосив 23 серпня
    Днем вшанування пам’яті жертв фашизму та комунізму.




    КОРОНАВІРУС – За
    останню добу у Румунії було зареєстровано 415 нових лабораторно підтверджених
    випадків зараження вірусом SARS-CoV-2, після проведення понад 15 000 тестів.
    Про це сьогодні повідомила Група стратегічної комунікації. Найбільше
    інфікованих було зареєстровано у Бухаресті – 56 та у повітах Клуж (центр) – 50,
    Ільфов (навколо столиці) – 33 та Констанца (на південному сході) – 23. Від
    ускладнень хвороби померло 13 людей. З початку пандемії в Румунії померло майже
    34 500 осіб з діагнозом SARS-CoV-2. Наразі Румунія залишається на «зеленому»
    рівні епідемічної небезпеки, але сукупна захворюваність на національному рівні
    зростає. У лікарнях знаходяться 1378 інфікованих, з них 193 – у відділеннях
    інтенсивної терапії. Водночас понад 60 700 осіб перебувають на карантині вдома
    та 74 – на інституційному карантині, а 3 919 перебувають у самоізоляції вдома
    та 1420 – в інституціоналізованій ізоляції. Тим часом темпи вакцинації на
    національному рівні залишаються низькими. У Румунії повний курс щеплення
    пройшли 5 мільйонів людей.




    БЕЗПЕКА -
    Міністр оборони Румунії Ніколає Чуке та начальник Штабу оборони Збройних Сил
    Румунії генерал-лейтенант Данієль Петреску у неділю в Бухаресті обговорили з
    делегацією Конгресу США питання безпеки в регіоні Чорного моря та великі
    інвестиційні проєкти для зміцнення військової інфраструктури в Румунії.
    Делегацію США очолив голова Комітету з питань бюджетних видатків Сенату США
    Річард Шелбі. Згідно із заявою Міноборони Румунії під час переговорів були
    розглянуті актуальні питання у сфері безпеки та оборони та конкретні питання
    щодо співпраці з США, як з двосторонньої точки зору, так і в союзному
    контексті. Міністр Ніколає Чуке знову наголосив, що американська військова
    присутність на території Румунії є реальним проявом зобов’язання США щодо
    забезпечення безпеки та стабільності, підкресливши важливість її консолідації.




    ТЕАТР – 27
    різноманітних заходів, пов’язаних зі сценічним мистецтвом заплановано на
    четвертий день Міжнародного театрального фестивалю в Сібіу (центр Румунії).
    Сьогодні стартувала Сібіуська біржа перфомансів – «Мистецтво виступу просто
    неба: мета та актуальність на місцевому, національному та міжнародному рівнях».
    Більше 100 вистав та подій протягом перших трьох днів фестивалю зібрали у
    залах, на великих сценах просто неба, а також в Інтернеті, десятки тисяч
    глядачів з усього світу. Понад дві тисячі артистів з 38 країн світу беруть
    участь у 28-му Міжнародному театральному фестивалі, що проходить до 29 серпня
    під гаслом «Будуємо надію разом».
    Сібіуський фестиваль – це найбільший захід, присвячений виконавському
    мистецтву в Румунії й один з найбільших в Європі.

  • Сібіуський  міжнародний театральний фестиваль  – 2021

    Сібіуський міжнародний театральний фестиваль – 2021

    Починаючи з пятниці, упродовж 10 днів, трансільванське місто Сібіу, в якому відчувається потужніший саксонський вплив, стане міжнародною столицею театрально-сценічного мистецтва. Понад 2000 (двохтисяч) артистів з 38 (тридцяти восьми) країн світу братимуть участь у численних заходах 28-ого Міжнародного театрального фестивалю у Сібіу. Різноманітну програму фестивалю складають театральні перформанси, танцювальні та циркові вистави, концерти, акробатичні шоу та міжнародні премєри, які обєднують відомих артистів. Цьогорічна тема фестивалю – «Будуємо надію разом». Фестиваль є святом театрально-сценічного мистецтва, на якому будуть представлені мистецькі події з усього світу, створені такими відомими митцями, як: Шарлотта Ремплінг, Ісраель Гальван, Денис О’Харе, Гельмут Штурмер, Йоші Ойда. «Цьогорічна організація фестивалю, стала, без фальшивої скромності, своєрідним героїчним актом, який приносить невимовну радість, але потребувала величезних зусиль», – заявив директор фестивалю, актор Костантин Кіріак. «Той факт, що разом ми можемо придумати як жити по-іншому нормальним життям, продовжувати свої мрії, прагнення, силу творити, силу вірити і радість від побаченої краси, – це підпора, на яку ми опираємося під час нашої роботи», наголосив він. Також директор фестивалю не забув подякувати тим, хто доклав усіх зусиль для організації заходу і тим, хто зрозумів наскільки важливі є взяті на себе зобовязання та відданість проєкту.



    У програмі міжнародного фестивалю на гостей очікують 600 подій, серед яких: театральні вистави, танці, концерти та майстер-класи, які відбуватимуться на спеціально влаштованих cценах у фортецях та археологічних памятках, навколо міста Сібіу, якими славиться Трансільванія. Фестиваль у Сібіу відбудеться як у фізичному форматі, так і в гібридному та онлайн форматах. Костантин Кіріак: «Зали будуть заповнені лише на 70%. Ми обрали гібридну формулу, за якою багато театрів та розважальних закладів здійснюють постановки вистав спеціально для нас на їхніх власних сценах, від Токійського метрополітену до танцювальної студії Бат – Шева, від Німецького театру до Ісраеля Гальвана; ми також матимемо понад 100 онлайн вистав, яких ви зможете дивитися, де б ви не знаходились, за умовою доступу до Інтернету. До Сібіу прибувають понад 2000 артистів з 38 країн для участі у понад 600 заходів».



    На фестивалі беруть участь великі митці румунського режисерського мистецтва: Сільвіу Пуркерете, Александру Дабіжа, Еужен Джебеляну та найважливіші культурно-мистецькі заклади Тімішоарська національна опера, Бухарестський Малий Театр, Ясський Національний Театр, Галацький Драматичний Театр та, не в останню чергу, Сібіуський Театр ім. Раду Станке. Міжнародний театральний фестиваль зіграв важливу ролі в оголошені міста Сібіу культурною столицею Європи у 2007 році – рік вступу Румунії до Європейського Союзу.


  • Багатокультурний фестиваль перформативних мистецтв «Caleido»

    Багатокультурний фестиваль перформативних мистецтв «Caleido»

    IV Багатокультурний фестиваль перформативних мистецтв «Caleido» пройшов з 21 по 25 травня та презентував 20 незалежних постановок театру, танцю та перформансу. Сім постановок були власними, а чотири прем’єри. Головною ціллю четвертого випуску фестивалю було розширення міждисциплінарного, міжкультурного та міжетнічного діалогу в рамках «Caleido Talks». Були проведені дискусії у форматі подкастів, у ході яких була обговорена тема фестивалю, а саме: суспільство, що розглядається багатосторонньо, через фільтр стереотипів, стосунків, жінок, громад та недавньої історії.

    Цього року художнім керівником фестивалю була Андрея Новак, незалежна артистка, хореограф та перформер, яка подає деталі: «Це перший випуск, в якому я беру участь у якості людини, яка робить художній відбір. Попередні фестивалі також стосувалися різноманітності та мультикультуралізму. Я дізналася від ініціаторів та організаторів про те, що фестиваль розпочався з певної потреби, а саме з необхідності об’єднати в одному просторі та в одному контексті різні постановки. І коли я кажу різні, я маю на увазі тематику, естетичний спосіб та дискурс. А ідея полягала в тому, як я вже сказала, щоб ці всі постановки були представлені в одному і тому ж просторі, щоб публіка могла створювати зв’язки та спостерігати за явищами, які артисти мали на увазі, щоб мати більше поглядів на те саме. Я хореограф, і в 2019 році фестиваль «Caleido» зробив постановку спектакля, над яким працювала я разом з актором Іштваном Тегласом. І оскільки ця постановка сподобалась організаторам фестивалю, вони запропонували мені, щоб на цьому випуску я розвивала цю сторону фестивалю, а саме танцю та перформансу. Я погодилась, тому що мені дуже сподобалася ця ідея, тим більше, що на мою думку, спектаклі не повинні бути спеціалізованими, тобто виключно танцювальними або театральними. Я думаю, що постановки можуть поєднувати різні види мистецтва, саме тому фестиваль «Caleido» був платформою, яка мені була потрібна, платформою, яка допомогла мені розвивати свої проєкти.»

    Художній керівник фестивалю Андрея Новак розповіла про чотири постановки фестивалю «Caleido», захід, який мав на меті звернути увагу й на невизначену та нестабільну ситуацію незалежного театру і перформативних мистецтв, в цілому: «Я працювала також з пропозиціями організаторів, я оголосила два open call для проєктів. Один для проектів, яких ми запросили брати участь у фестивалі, та інший для проєктів, яких ми створили під час фестивалю, це дуже важливий аспект фестивалю «Caleido». У 2020 році фестиваль «Caleido» зробив постановки для чотирьох проєктів, що для фестивалю і для такого важкого року, як 2020 рік, було багато, і цього року були показні відповідні прем’єри. У зв’язку з оголошенням до конкурсу проєктів, я дуже хотіла, щоб у фестивалі були також постановки з інших містах країни, не тільки з Бухареста. У Румунії є багато незалежних артистів, які мають дуже добрі проєкти, і я зажадала дізнатись про їх наміри та зуміла залучити їх до фестивалю. Я надала повну свободу Паулу Дунке/Паулі Данкер, активісту/активістці queer-групи, який/яка створив/створила команду, з якою представив/представила шоу під назвою «Захоплення радикальним перформансом». Це шоу про рух Voguing (вид танцю, який розвинувся на сцені бальних танців у Гарлемі у 80-х). Наскільки мені відомо, це одне з небагатьох шоу в нашій країні, яке займається цим явищем і поглиблено розглядає його з різних точок зору. Наявний особистий аспект, але у шоу також є багато інформації про культуру Voguing, про яку мало відомо у нашій країні. Тим більше варто побачити це шоу й з виховної точки зору. Шоу наповнює енергією, є дуже візуальним та легко сприймається публікою. Цього року фестиваль «Caleido» також презентував спектакль Bildungswoman режисерки Елени Морар. Bildungswoman – є гарним спектаклем, але в той же час має дуже цікаву тему. Йде мова про жінок та про дорослість. Я уникаю вважати його феміністичним маніфестом, але очевидно, шоу має дуже чіткий феміністичний вимір. Ще однією постановкою «Caleido» була Міс Юлія, постановка режисера Андреї та Андрея Гросу. «Міс Юлія» – ​​текст був написаний наприкінці XIX століття, але він є дуже актуальним. Останньою постановкою «Caleido» була «Libretto Impostura», режисера Матея Лукача-Грюнберга, друга частина трилогії. Цей спектакль з гумором та іронією говорить про самозванство.»

  • 60 років Комедії!

    60 років Комедії!


    Театр комедії в Бухаресті 5 січня запросив своїх шанувальників до
    онлайн-святкування 60-ої річниці з дня заснування театру, коли відбулася
    прем’єра першої вистави, поставленої на сцені театру в старому Бухаресті.
    Увечері 5 січня 1961 року присутні в залі новоствореного театру в самому центрі
    Бухареста, побачили оригінальну виставу «Знаменитий 702-й», Моні Гелертера
    (режисера і викладача акторської майстерності бухарестського Університету
    театру і кінематографії ім. Іона Луки Караджале), за романом Александра Міродана драматурга, на
    початку найкращих років своєї блискучої кар’єри, з
    актуальною темою: справа відомого гангстера Керіла Чессмена. Вистава мала величезний
    успіх у глядачів, ЗМІ і критики. Відомий румунський поет і журналіст Тудор
    Аргезі писав у газеті Контемпоранул (Contemporanul): «Ми відкрили не лише
    театр, а, з вашого дозволу, університет гумору та радості».




    Театр комедії залишив у пам’яті румунського театру
    низку чудових вистав: від «Міщанина-шляхтича», з Григорієм Василіу Бірліком у
    головній ролі, прем’єра якої відбулася в 1962 році, «Тіні» режисера Давіда
    Есріга, поставленої в 1963 році та славнозвісної «Носороги», поставленої у 1964
    році, якій сам автор Єуджен Йонеско аплодував на сцені Театру Націй у Парижі, до «Ревізора»
    у постановці режисера Гораціу Мелеєле
    або «Зойчиної квартири», з якою Джордже Міхеїце у 2010 році став лауреатом премії
    Спілки театральних діячів Румунії (UNITER) у категорії «Найкращий актор другого
    плану».




    На початку 2021 року театральний і культурний акт
    став віртуальним у столичному Театрі комедії та нагодою бути разом, перш за все
    з глядачами, з друзями театру, співавторами та людьми з театрального світу,
    особливою нагодою про яку ми поспілкувалися з менеджером Театру комедії,
    актором Джорджем Міхеїце: «Скажімо, що ми підготувалися до цього року, на жаль,
    в онлайн-просторі. На нашій сторінці у Facebook та в Instagram можна здійснити
    ретроспективний огляд історії комедійного театру. Були задіяні всі актори. Почали
    з виступу директора театру, не буду називати його імені. Після цього було
    представлено кілька проєктів: документальний фільм про створення Театру комедії
    під назвою Комедія Ремікс, знятий Крістіною Модряну та Марією Дрегічі. Час від
    часу актори переказували театральні спогади – перший спогад у театрі чи найкумедніший
    спогад. Ми поговорили про першу виставу театру комедії «Знаменитий 702-й» з
    Раду Беліганом у головній ролі, представили історію, яку розповіла Ламія
    Беліган, дочка Раду Белігана, з того, що пригадала з того часу. Так само, була
    представлена наша остання вистава «На вулиці, далеко, у полі» режисера
    Александра Дабіжи. Мали й сценічні читання, наприклад, з текстів-переможців на конкурсі
    румунської комедії за останні 5 років. Читання деяких текстів були зняті й на
    сьогодні маємо Хорії Гирбі в постановці режисера Драгоша Гулуба, з кількома молодими
    акторами театру. Була й пам’ятна акція «День театру». Щороку 5 січня ми відзначаємо
    день Театру комедії, презентуючи й уривки святкувань з попередніх років. Мали також
    і привітання від особистостей. Крім цього, разом з Національним музеєм
    румунської літератури підготували ще один проєкт – презентація видатних румунських
    драматургів, цікаві, маловідомі факти. Наприклад, ми почали з Джорджа Чіпріана,
    з його оповідань прочитаних Маріусом Флорєю Візанте. Цей проєкт буде продовжений,
    упродовж наступних місяців ми представимо інших румунських драматургів: Теодора
    Мазілу, Тудора Мушатеску, Йона Беєшу.»




    Матеріали
    можна переглянути на сторінці Театру комедії у Facebook, де будуть завантажені й інші матеріали
    протягом цього складного періоду, який ми переживаємо, через пандемію COVID-19.
    З огляду на це ми поцікавилися
    у директора Театру комедії Джордже Міхеїце, які проєкти, які він готує на 2021 рік, які проєкти чекають світла
    віртуальної сцени, або
    можливо справжньої сцени театру у самому серці старого Бухареста. «Вже з листопада маємо «Майстер-клас Чехова»,
    режисера
    Влада
    Массача з
    оповідань Чехова, вистав-купе, так би мовити, за участі значної частини акторів театру. Ми сподіваємось, що ситуація покращиться і ми зможемо вийти на сцену для репетицій більшими групами і мати можливість продовжити «Карнавальну ніч» Влада Крістакє, прем’єра якої
    відбулася в лютому минулого року, з молодими акторами
    театру в ролях, які сподіваємось матимуть великий успіх. Ми працюємо й над Шоу одного актора Тудора Кіріле. І Міхай Бендяк має два-три варіанти комедійного
    шоу. Ми враховуємо й
    сценарій браку грошей і це зрозуміло, тому сподіваємось, що режисер
    театру Влад Массач або інші актори, такі як Міхай Бендяк, який успішно поставив як «Весілля Кречинського», так і «Двоє на лавці», він грає в обох, поставлять щось не гірше. Нам нікуди діватися, ми активізуватимемо онлайн-проєкти. Як це зробили навесні. Усі ми, особливо молоді актори, сумуємо
    через те, що не можемо виступати на сцені. Дуже прикро, тому що сцена – наше життя, і
    якщо не виступаємо – наше життя
    стає дуже складним. Але нікуди не дінешся від цього, ми все ще сподіваємось, що, люди знову зможуть приходити у театр, бо одне – коли ми зустрічаємося віч-на-віч і зовсім інше – говорити, мати своєрідний
    монолог в онлайн-середовищі. Утім, добре, що хоч
    можемо привітати один одного, дізнатися більше одне про
    одного.»



  • Відповідь румунського театру на виклики пандемії

    Відповідь румунського театру на виклики пандемії




    Сильно постраждалому від
    обмежень під час пандемії, румунському театру довелося знайти інші способи
    привернути увагу глядачів. Тому що й вистави
    на відкритому повітрі були скасовані, онлайн-середовище стало тим місцем, через
    яке актори могли входити у безпосередній контакт з публікою.




    21 вересня 2020 року відбувся важливий
    захід в театральному житті нашої країни. Йдеться про захід, перенесений з весни
    на осінь, 28-e видання Гали-вечіру премій Uniter. Захід пройшов у м.
    Крайова (південь), відзначаючи 170 років від дня заснування театру імені Маріна
    Сореску, та пройшов просто неба у Літньому театрі парку Ніколая
    Романеску. Радіо Румунія Культурал транслювало Галу-вечір в
    прямому ефірі разом із онлайн-трансляціями – на www.tvr.ro та www.uniter.ro




    UNITER – головний організатор та ініціатор гали-вечора -
    це професійна, аполітична, неурядова та неприбуткова організація, створена
    вільною асоціацією митців у галузі румунського театру. Вона була заснована у лютому 1990 року і таким
    чином відсвяткувала 30 років діяльності в 2020 році. 10 вересня UNITER розпочав кампанію з відео-просування акторів,
    номінованих на нагороди. Звичайно, було декілька номінацій (всі за досягнення в
    попередньому році, згідно з регламентом) і – з 14 вересня – всі бажаючі могли
    підтримати своїх фаворитів, голосуючи на www.uniter.ro




    Можливо, місце, або рік з усіма його
    обмеженнями, або, іншими словами, перемога творчості над страхом, приділило
    Галі-вечору 2020 року особливої сили. Оана Крістя Грігореску театрознавець,
    член UNITER, каже: Заходам Uniter вдалося щось змінити, вивихнути тип консерватизму в організації заходів за
    останні 20 років. Усі
    помітили насамперед оновлення формату, яке відбулося не лише завдяки
    організації заходу під відкритим небом, у Крайові. Думаю, це було головним
    чином завдяки довірі, яку організатори надали двом режисерам Гали-вечора:
    режисеру Бобі Прікопу та сценографу Ірині Моску. У них за плечима була ціла
    команда, і всі відчули на цьому заході ковток свіжого повітря … І ми
    підгодувались дозою оптимізму від того, як цей захід розгорнувся – лаконічно і
    чисто. І ще щось, мабуть, найважливіший аспект. Деякі виступи переможців
    безпосередньо стосувались важливої ​​проблеми. У румунській культурі -
    принаймні формально, але особливо організаційно – існує розкол між
    незалежними акторами та акторами, які діють у субсидованих установах. Це
    помилковий розрив, і виступи під час Гали-вечора UNITER зосереджувались саме на цьому: на думці, що настав час знайти
    адміністративні рішення для підтримки успішних незалежних акторів. Таким чином,
    щоб визнати їх внесок у різноманіття театральної сцени. Той факт, що наприкінці
    Гали-вечора, Іон Карамітру, голова UNITER і керівник
    Національного театру в Бухаресті, зобов’язався шукати рішення для підтримки
    незалежного театру, має важливе стратегічне значення. Це новий вид культурної
    політики, який віднині проводить UNITER.




    30-е видання (у
    період 22-29 листопада 2020 р.) Національного театрального фестивалю в
    Бухаресті було також прем’єрою. Фестиваль пройшов у форматі онлайн на fnt.ro. Намір трьох особистостей,
    які зайнялися підбором програми, був чітким: досягти діалогу між естетикою
    вчорашніх режисерів та сучасними мистецькими пошуками. Радіо Румунія є одним із
    традиційних партнерів заходу, звідси й спеціальний розділ під назвою FNT ON AIR. Марія Зернеску,
    доцент Університету театру і кіно в Бухаресті, була однією з трьох
    організаційних сил. Говорячи про веб-сайт fnt.ro, вона уточнила в ефірі
    Радіо Румунія, 23 листопада 2020 року: Кожну трансляцію можна буде ще побачити
    протягом двох діб, для тих, хто хоче переглянути щось. Ми хотіли «переглянути»
    минуле фестивалю – 30 років. І часом ми виявили чудові акторські виступи. У тісному
    зв’язку із триптихом актор – режисер – драматург. Коли ці відкриття мають меншу
    тривалість, ми збираємо їх у спеціальному розділі «Мистецтво видатного актора»,
    де увага зосереджена на акторах, добре відомих румунській публіці.




    Звичайно, відомі міжнародні вистави були
    запрошені взяти участь на Бухарестському театральному фестивалі. Так само й пандемічні
    постановки, такі як ZOOM BIRTHDAY PARTY, за текстом Савіани Стенеску, у постановці Бет Мілльс (США) або POOL (NO WATER) Марка Рейвенхілла,
    проєкт Раду Ніки, Анду Думітреску та Влайку Голчея.




    Отже, дорогі друзі, це рішення, за
    допомогою яких румунські актори театру намагаються проаналізувати своє
    сьогодення та ситуацію у формі, яка тримає їх на зв’язку із суспільством та
    його проблемами. І вони приходять із більш простими рішеннями. Деякі з них уже
    доводять свою життєздатність і залишаться, мабуть, новими орієнтирами у
    сценічному мистецтві нашої країни.

  • 20 жовтня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – 3 400 нових інфікованих SARS-CoV-2 було
    зареєстровано у Румунії за останню добу, після проведення понад 29 400 тестів
    на національному рівні, – оголосила Група стратегічної комунікації. Загалом з
    початку пандемії в Румунії було підтверджено 186 254 випадки інфікування новим
    коронавірусом, а 134 395 пацієнтів одужали. Так само було зареєстровано 65
    випадків смерті, а загальна кількість померлих від нового коронавірусу
    перевищила 5996. 768 пацієнтів перебувають у реанімації. Через зростання
    показника зараженості новим коронавірусом, який перевищив три випадки на тисячу
    населення, у Бухаресті був впроваджений «червоний» рівень епідемічної
    небезпеки. Протягом
    двох тижнів дитячі садки та школи працюватимуть в режимі дистанційного навчання,
    тоді як ясла та позашкільні заклади працюватимуть надалі, а вищі навчальні
    заклади зможуть самі вирішувати яким чином проходитиме освітній процес. Носіння
    захисної маски є обов’язковим у всіх закритих громадських приміщеннях, а також
    просто неба. Столична префектура оголосила про призупинення діяльності усіх
    ресторанів, кав’ярень, кінотеатрів, театрів та залів ігрових автоматів. Показник
    в 3 випадки на тисячу жителів був зареєстрований і в інших населених пунктах
    країни.


    ДИПЛОМАТІЯ – Румунія та США створять спільну робочу групу з питань включення
    румунів до Програми безвізового в’їзду в США, – заявив міністр закордонних
    справ Богдан Ауреску після зустрічі у Вашингтоні з державним секретарем США
    Майком Помпео. Дипломати також обговорили посилену участь США, у тому числі фінансову,
    у проєктах з’єднання півночі та півдня Європи, які пролягатимуть через Румунію,
    таких як автострада Via Carpatica та залізничний коридор Констанца (південний схід Румунії) – Гданськ
    (північ Польщі), які матимуть як економічну роль, так і стратегічний вплив на
    військову мобільність. Водночас США планують посилити свою військову
    присутність у Румунії.


    КОНСТИТУЦІЯ – Конституційний суд Румунії у вівторок відхилив подання Омбудсмана
    щодо двох статей закону «Про запровадження певних заходів у ситуаціях
    епідемічного та біологічного ризику». Омбудсмен стверджував, що примусова
    госпіталізація протягом щонайменше 48 годин пацієнтів, інфікованих COVID-19, суперечить
    юриспруденції Європейського суду з прав людини та Конституційного суду Румунії.
    Він також стверджував, що рішення про примусову ізоляцію в лікарні є обмеженням
    свободи і має бути крайнім рішенням, після вичерпання всіх інших варіантів.
    Омбудсмен також оскаржив статтю закону «Про карантин», яка дозволяє відрядження
    медичного персоналу, положення якої, на його думку, дозволяє владі безстроково продовжувати
    відрядження лікарів та спеціалізованого допоміжного персоналу.


    ВИБОРИ – Виборче бюро для діаспори
    повідомляє, що кандидатури, подані вісьмома політичними партіями, а також дві
    незалежні кандидатури на місце в Парламенті Румунії були затверджені. За
    кордоном парламентські вибори пройдуть 5 та 6 грудня. Постійний діючий виборний
    орган нагадав румунам, які тимчасово або постійно проживають за кордоном, що
    кінцевою датою реєстрації виборців для голосування поштою є 22 жовтня.




    ТЕАТР – Директор Угорського державного
    театру у місті Клуж-Напока (північно-західна Румунія) Габор Томпа був
    переобраний на посаду президента Європейського театрального союзу на дворічний
    термін на засіданні загальній асамблеї Союзу, яка відбулася в Інтернеті.
    Європейський театральний союз, який святкує своє тридцятиріччя у 2020 році,
    наголошує на культурному та мовному різноманітті та ініціює сталі форми
    міжнародної співпраці. Він був заснований міністром культури Франції Джеком
    Лангом і директором Міланського театру Пікколо, відомим режисером Джорджо
    Штрелером,. До цього часу президентами ЄТС були: режисер Габор Замбекі, який
    керував організацією після смерті Джорджо Штрелера у період 1998-2004 роки, колишній
    директор бухарестського театру ім. Л.Буландри, румунський режисер Александру
    Даріє, який помер минулого року та режисер Ілан Ронен, колишній директор театру
    Хабіма в Ізраїлі.

  • 20 вересня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – За даними Групи стратегічної
    комунікації, станом на 20
    вересня в Румунії зафіксовано 1 231
    новий випадок коронавірусної хвороби COVID-19 і
    теж за останню добу внаслідок ускладнень, викликаних хворобою, померли 33
    людини. Загалом в Румунії понад 112тис. лабораторно підтверджених випадків
    COVID-19, із них 4 435
    летальних, майже 90 тис.
    пацієнтів одужали. За минулу добу було проведено понад 13 300 тестувань
    методом ПЛР. У відділеннях інтенсивної терапії перебувають 470 тяжко хворих. Тим
    часом у суботу в Бухаресті відбувся протест проти заходів протиепідемічного
    захисту, зокрема проти обов’язковості носіння захисних масок та дотримання
    фізичної дистанції. Протестувальники поставили під сумнів спеціалізовані
    дослідження, які демонструють ефективність цих заходів щодо обмеження
    розповсюдження нового коронавірусу та ризику COVID-19 для життя. Подібні акції протесту відбулися в Клужі
    (північний захід), Тімішоарі (захід), Ораді (північний захід). У свою чергу,
    фахівці говорять про занепокоєння щодо ризиків, пов’язаних із зараженням новим
    коронавірусом і закликають усіх до відповідальності та дотримання
    протиепідемічних правил. Лікарі підкреслюють, що носіння захисної маски є одним
    з найпростіших та найефективніших заходів для запобігання зараженню COVID-19.






    РІЧНИЦЯ – Столиця Румунії – Бухарест, сьогодні
    святкує своє 561 річчя першої документальної згадки про місто. Цього року
    заходи, присвячені Дню Бухареста, відбуваються в особливому контексті,
    викликаному пандемією коронавірусу. Сьогодні ввечері запланована онлайнова
    ретроспектива Бухарестського міжнародного фестивалю iMapp з оглядом попередніх
    шести видань. Мешканці та гості столиці зможуть побачити відеопроекції на
    фасадах Національного театру, готелю InterContinental та Університету. Проекції
    не супроводжуватимуться звуком, а художній зміст буде коротким, аби людям не
    треба було зупинятися і таким чином уникнути скупчення перехожих. Кілька трамваїв
    із графіті, здійсненими найкращими стріт-арт-художниками курсують по Бухаресту
    в рамках пересувної виставки вуличного мистецтва.




    ДИПЛОМАТІЯ
    – Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у понеділок в Брюсселі
    візьме участь у зустрічі глав зовнішньополітичних відомств країн-членів
    Європейського Союзу. Перед зустріччю міністр Ауреску разом з іншими міністрами
    ЄС візьме участь у робочому сніданку з лідером білоруської опозиції Світланою
    Тихановською. Під час зустрічі міністри закордонних справ та Верховний
    представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель
    розглянуть, серед іншого, ситуацію у Східному Середземномор’ї, Лівані та
    Венесуелі, а також відносини ЄС-Китай та ЄС-Росія. Водночас до порядку денного
    зустрічі було включено обговорення майбутнього партнерських відносин ЄС із
    державами південного сусідства. Також у кулуарах міністерської зустрічі глава
    румунської дипломатії проведе двосторонню зустріч із Мирославом Лайчаком,
    спеціальним представником ЄС з діалогу між Белградом та Приштиною.


    ТЕАТР – У м. Крайова, на півдні Румунії, у
    понеділок ввечері відбудеться урочисте вручення щорічних нагород Театральної
    спілки Румунії (UNITER). На церемонії яка, через пандемію нового коронавірусу
    пройде просто неба у Літньому театрі в парку ім. Ніколая Романеску будуть
    присутні близько 250 театральних і культурних діячів. Журі оголосить переможців
    в 11 категоріях. Організатори повідомляють, що цього року відзначатимуть
    потрійне свято: 30 років від створення UNITER, 170 років від створення театру ім.
    Маріна Сореску в Крайові та… радість новій зустрічі театральних діячів після
    піврічного очікування через коронавірусну кризу, враховуючи те, що, як правило,
    премії UNITER присуджувались у квітні/травні. Радіо Румунія як і в попередні
    роки виступає традиційним медіапартнером.






    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп, друга
    ракетка світу, сьогодні вийшла до фіналу турніру Жіночої тенісної асоціації (WTA) серії Premier 5 в Римі (Італія) з призовим фондом 1,7
    мільйона євро. У півфіналі румунка здобула перемогу 6:3, 4:6, 6:4 над
    представницею Іспанії Гарбіне Мугурузою. 28-річна румунська тенісистка зіграє
    свій третій фінал у Римі, після того як у 2017 та 2018 роках у фінальній
    зустрічі цього турніру вона поступилася українці Еліні Світоліній. Змагання в Італії проходять без глядачів, а
    учасники повинні дотримуватися суворих правил, щоб запобігти зараженню вірусом
    SARS-CoV-2.

  • Сцена, п’єса, драматург

    Сцена, п’єса, драматург

    Сьогодні ми розповімо про підлітків, які пишуть театр. Під поштовхом конкурсу п’єс в одному акті, вони почали писати і вони зазнали успіху. Конкурс Драматургії «Нова драма», присвячений підліткам віком від 14 до 18 років, організований Бухарестським
    театром «Ексельсіор, в
    цьому році, шостий раз. Підліткам пропонується написати
    п’єсу в одному акті та надіслати її на адресу театру разом із мотиваційним листом.
    Написані тексти будуть, як і кожного року, судити театральні професіонали (драматурги, режисери
    та театральні
    критики). Після відбору, шість п’єс потрапляють до завершальної фази
    проекту, а текст-переможець перетворюється на виставу, поставлену на
    сцені в наступному
    сезоні, і стає частиною репертуару театру
    Ексельсіор.


    Як виникла ідея організації цього конкурсу? Ми дізналась від Єлени Патап, літературного секретаря
    Театру Ексельсіор, координатора проекту НОВА ДРАМА, конкурс з драматургії для підлітків: Ідея виникла з того, що
    наш театр єдиний у Бухаресті та навіть у країні, який звертається до дуже
    особливої аудиторії, тобто підлітків. А потім ми намагалися робити вистави для
    підлітків і кілька проектів, пов’язаних з театром. У нас є конкурс з драматургії для підлітків, ми проводимо театральний фестиваль TEENFEst, для
    підлітків, у нас також є театральна лабораторія для підлітків, яка називається Рельєф».


    Тексти, внесені до конкурсу,
    оцінюються, і шість
    проходять до фіналу. Автори відібраних п’єс користуються майстернею з драматичної
    творчості, яку підтримує
    відомий драматург, виставами читання на основі шести відібраних п’єс, з професійними режисерами та акторами, після чого журі
    визначає твір-переможець. Протягом останніх шести років Конкурс
    нової драми викликав неабияку зацікавленість у підлітків, у першому випуску записано, наприклад, 99 творів із 45 населених
    пунктів. Кількість
    творів, що надійшли на конкурс, різниться з року в рік, але, безумовно, багато
    авторів, що потрапили до фіналу залишаються, щоб навчатися у цій галузі, як розповіла Єлена Патап, координатор проекту: «Дійсно, ті, хто брав участь у
    конкурсі, і особливо тим, котрим були відібрані п’єси, тобто шість п’єс з другого етапу конкурсу – це підлітки, які
    зацікавлені театром, виступають у
    виставах, пишуть п’єси, працюють режисерами, діють у різних середніх шкільних театральних колективах. Переважна більшість фіналістів продовжать кар’єру в театрі. Це Богдан Капша, який був другим
    переможцем і тепер є студентом акторської майстерності в місті Тиргу Муреш, Віктор Морозов, який вчиться в престижному університеті Франції, в Греноблі, і Александру Горге, який виграв конкурс
    у 2018 році, вивчає режисуру на Театральному факультеті в місті Клуж, і має стипендію в Лондоні.
    Минулорічний
    переможець – Кармен Теа Дрегоряну з виставою Теорія плоскої землі.
    П’єса ще не була поставлена ​​в театрі, це відбудеться ​​наприкінці сезону, у травні-червні,
    тому що так запланована. З іншого боку, у нас є п’єса, яка грається, і яка перемогла у 2018 році Хлопчик з рожевими
    шкарпетками, Александру Горге, який в момент написання п’єси був підлітком з міста Ботошань, а тепер навчається театральному менеджменту в
    Лондоні.


    Теї Дрегоряну, автор п’єси «Теорія
    плоскої землі», 18 років, навчається у 12 класі та розповіла, як вона потрапила брати участь у конкурсі: «Моя вчителька румунської мови сказала мені про конкурс. Торік я брала участь у конкурсі короткої прози і
    сказала: чому б ні? Ідея
    п’єси виникла з того, що я завжди, коли
    пишу, хочу допомогти людям через те, що
    пишу, тож цього разу я подумала, що можу написати п’єсу для дітей та
    батьків.


    І так ми дізналися про що йдеться у п’єсі: «Група дітей є друзями, і вони знаходяться
    на морі,потрапляють на покинутий корабель, і там вони зазнають безліч пригод. А деякі з них навіть усвідомлюють,
    що неправильно зрозуміли те, як висловлювали свою любов батьки».


    Це досвід, який мають не так багато людей, тобто робота з п’єсами та підготовка їх до
    сцени, як сказала нам Теа Драгореану: «Я вважаю , що такий досвід дуже корисний, Мені було дуже приємно також співпрацювати
    з паном Пека (Пека Стефан, драматург, народився
    13.08.1982 р., вчився драматургії в Нью-Йоркському університеті), який багато нам
    допоміг, і мені
    подобалося зустрічатися з дітьми,які мають абсолютно таку ж мрію, як і я. Ми читали наші твори, ми виправляли їх, нам
    допомагали, і ми
    допомагали одне
    одному. Це як мрія, що сповнюється. Я дванадцятикласник, тому не буду брати участь дуже часто у постановці п’єси, але я зроблю все, щоб допомогти. Я
    хочу стати кінорежисером. На мене вплинула перша перемога на конкурсі прози, коли я думала, що було б чудово робити фільми на
    основі того, що я пишу. Ось звідки і виникла ідея».


    Єлена Патап, літературна секретарка
    театру «Ексельсіор», координатор проекту «НОВА ДРАМА», Конкурс Драматургії для підлітків, оголосила запрошення, сподіваючись, що
    цьогорічна участь у конкурсі буде такою ж захоплюючою, як і в попередні роки: «Я запрошую
    всіх підлітків, які люблять театр, написати
    п’єсу, незважаючи робили вони це раніше, читали багато п’єс, бачили багато вистав у театрі чи по телебаченню. Важливо дати волю уяві і робити це з радістю. Ми з
    радістю чекаємо на
    результати їх роботи!

  • 21 червня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Ще
    12 летальних випадків від коронавірусу було зареєстровано у суботу, а загальна
    кількість померлих становить 1512 осіб. За даними Групи стратегічної
    комунікації станом на 21 червня загальна кількість підтверджених випадків
    зараження коронавірусом у Румунії сягнула 24.045 осіб, з них 315 було
    підтверджено за останню добу. Водночас вже одужали і були виписані 16911 осіб.
    У відділеннях інтенсивної терапії перебувають 195 хворих. Начальник
    департаменту з надзвичайних ситуацій Раєд Арафат заявив, що якщо кількість
    нових випадків залишиться на нинішньому рівні або збільшиться, досить імовірно,
    що будуть вжиті необхідні заходи. Прем’єр-міністр Румунії Людовік Орбан під час
    робочого візиту до міста Ватра Дорней заявив, що не виключає можливості продовження
    режиму надзвичайної ситуації і знову закликав населення дотримуватися правил
    гігієни. Він сказав представниками МСП у сфері гостинності, які закликали пом’якшити
    обмеження, особливо для відновлення роботи ресторанів, що перезапуск цієї
    галузі економіки буде здійснено лише в тому випадку, якщо це дозволить еволюція
    пандемії.


    COVID-19 -
    Коронавірус виявлено у 1300 працівників бойні Tönnies, однієї з найбільших в
    Європі, що знаходиться у німецькій федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія.
    Половина з них є громадянами Румунії, – повідомило
    в неділю румунське МЗС. За даними МЗС, консульському офісу було повідомлено, що
    17 румунів втекли з примусового карантину, а поліція вживає
    заходів для їх виявлення. Представники Генерального консульства Румунії в Бонні
    звернулися до місцевої влади з проханням вжити всіх необхідних заходів для
    врегулювання ситуації та зажадали додаткової інформації про громадянство, особисті
    дані та стан здоров’я інфікованих. За попередньою інформацією, за результатами
    проведених напередодні тестів у 1300
    осіб був виявлений коронавірус, приблизно 7000 людей поміщено на карантин. Усі
    працівники, які перебувають на карантині, забезпечуються продуктами харчування
    та іншими товарами першої необхідності, зазначає Міністерство закордонних справ
    Румунії.




    ТЕАТР -
    Сібіуський Міжнародний театральний фестиваль, організований вперше за чверть
    століття, виключно в Інтернеті, закінчився сьогодні. Тема цьогорічного
    видання – «Сила віри». Протягом десяти днів на Фестивалі було представлено 138
    заходів з 30 країн на п’ятьох континентах, викладені на офіційному веб-сайті
    www.sibfest.ro, а також на його сторінці у Facebook та на каналі YouTube. Крім
    цього було проведено 12 спеціальних конференцій. За даними організаторів,
    найбільший фестиваль виконавських мистецтв у Центральній та Східній Європі
    презентував 250 годин театру, танцю, музики, цирку, конференцій, дебатів,
    сценічних читань та вистав для дітей, які транслювалися в Інтернеті
    безкоштовно.


    ШЕНГЕН – Депутати
    Європарламент закликали Раду Європейського Союзу та держави-члени вжити
    необхідних заходів для якнайшвидшого вступу Болгарії, Румунії та Хорватії до
    Шенгенської зони. Запит включений до прийнятої у п’ятницю резолюції, в якій
    зазначено, що для гарантування свободи пересування та забезпечення економічного
    відновлення Європейського Союзу необхідно якнайшвидше відновити роботу повноцінно
    функціонуючого Шенгенського простору. Цей заклик був здійснений в умовах, коли
    країни ЄС почали знімати контроль та обмеження на національних кордонах, запроваджені
    для обмеження пандемії. З іншого боку, Європейський Парламент закликав Єврокомісію
    представити нові конкретні заходи щодо транскордонних та сезонних працівників у
    контексті COVID-19 та запропонувати термінові рішення щодо боротьби зі зловживанням
    системою субпідрядності. Резолюція присвячена мільйонам транскордонних
    працівників, які є символом вільного пересування, закріпленого нашими
    договорами і, які приносять процвітання ключовим економічним секторам, – заявив
    член Комітету з питань зайнятості та соціальних питань румунський депутат Європарламенту
    Драгош Пислару.

  • Перша зустріч Європейського ромського театру в Києві

    Перша зустріч Європейського ромського театру в Києві




    Нещодавно у Києві відбулася зустріч ромських театральних організацій з Австрії, Румунії, Угорщини та України, під час якої були обговорені деталі майбутньої співпраці в рамках проєкту «Європейський ромський театр – сучасна культурна спадщина формує наше
    майбутнє». Він здійснюватиметься упродовж 3 років переважно за фінансової
    підтримки Європейського Союзу через програму «Креативна Європа». У проєкті візьмуть участь ромські театри з
    України, Угорщини, Румунії, Австрії, а
    також з Німеччини та Іспанії.




    Таким чином у Києві зустрілися, щоб обговорити деталі майбутньої співпраці представники
    незалежних театральних колективів з Румунії, Угорщини та Австрії, а також єдиного
    в Україні державного циганського професійного театру. Йдеться, зокрема про
    Угорський незалежний театр/Асоціація «Жінки заради майбутнього», керівники
    проєкту: режисер і драматург Родріго Балог та менеджер з питань культури Мартон
    Іллз, Асоціація транскультурних комунікацій Романо Свато з Австрії, який
    представили актриса, активістка і драматург Сімоніда Селімович та Александр
    Селімович (відповідальний із матеріально-технічного забезпечення), Національно-культурне
    об’єднання «Амала» в особі драматурга і театрального режисера Ігоря Крикунова з
    України та Асоціація з питань просування сучасного мистецтва в Румунії АРТХАБ,
    яку в Києві представили актор і драматург Алекс Фіфя та менеджер з питань
    культури Нона Шербенеску.




    Робоча зустріч тривала протягом трьох днів з 12 по 15 грудня, упродовж
    яких учасники зосередилася на
    презентації концепції та бачення ініціаторів проєкту Європейського ромського
    театру, що припускає створення мережі професіональних колективів ромського
    театру по всій Європі.




    Основна мета проєкту – створити мережу ромських театрів, показати свої
    вистави у різних країнах та охопити нову аудиторію і розвинути власний
    потенціал за допомогою семінарів та наставницьких процесів для підвищення
    ефективності та охоплення більшої кількості людей. Артисти та колективи спільно
    розроблять стратегію Європейської мережі театрів ромів, яка забезпечить розвиток
    партнерських відносин між ромськими театрами в Європі та популяризації
    ромського театру як невід’ємної складової європейської культурної спадщини. Усі
    роботи будуть доступні різними мовами та записані на відео.




    Проєкт стартує вже у січні 2020 року і передбачає проведення театрального
    фестивалю «Ромські герої» восени наступного року в Угорщині та низки семінарів у Відні, Києві та
    Бухаресті, створення спільного архіву європейського ромського театру та
    публікацію трьох номерів журналу Європейського ромського театру, а також
    постановку чотирьох вистав ромського театру і проведення вісьмох вистав у
    країнах-учасницях. Присутні представили діяльність
    кожної організації та обговорили конкретні пропозиції щодо створення мережі
    європейських ромських театрів тощо.






    Крім цього австрійським, угорським та
    румунським гостям показали найсильнішу роботу колективу українського театру -
    виставу «Вожак», яка буде показана в Європі в рамках цього проєкту. Вистава
    розповідає про жахи голокосту ромів під час Другої світової війни. Даний захід стане новим етапом розвитку ромських культурних акцій в різних
    країнах Європи та сприятиме залученню до участі в українському фестивалі «Амала»
    не лише творчих колективів та виконавців, але й професійних ромських
    театральних митців Європи та представників сучасного театрального менеджменту.

  • Бухарестська бахрома: марафон незалежного театру

    Бухарестська бахрома: марафон незалежного театру




    Фестиваль
    незалежного театру «Бухарестська бахрома» проходить з 11 по 20 жовтня 2019 року на кількох сценах Бухареста і пропонує публіці добірку найкращих за останній рік постановок незалежного театру Румунії. Протягом 8 років «Бухарестська бахрома» зібрала майже 2000 незалежних акторів, запропонувавши понад 20-тисячній публіці більше 200 вистав
    та пов’язаних з ними заходів. У цьому році фестиваль «Бухарестська бахрома» пропонує понад 50 вистав і, незважаючи на
    фінансові труднощі, з якими стикаються незалежні театри, організатори підготували для публіки широкий вибір вистав та заходів.




    Директор«Бухарестської бахроми» Раду Попеску розповів про те, як ця подія зуміла закласти засади
    для розвитку румунського незалежного театру. «Упродовж восьми років завдяки нагородам фестивалю культурний ринок дізнався
    про цілу низку акторів, режисерів, художників-постановників, які таким чином стали
    відомими. Я нагадаю імена кількох лауреатів «Бухарестської бахроми»: режисери
    Хорія Суру, Бобі Прикоп та Андрей Межері, актриси Ніколета Лефтер, Ана Улару та
    Флоріна Глезня, сценографи Тудор Продан і Владімір Туртуріке, більшість яких
    почали свою театральну кар’єру у незалежній сфері. На перших фестивалях ми присуджували
    вісім премій. Це визнання завдяки призами залишається досить важливим, але мова
    йде й про визнання приміщень, де були показані вистави. Цього року, через певні
    обставини, ми були змушені провести весь фестиваль у театрі Апропо, але упродовж
    часу для невеликих, незалежних приміщень фестиваль – це ковток кисню. На жаль, лише цього ковтка кисню недостатньо, навіть якщо ми спробували утверджувати незалежні
    приміщення на фестивалі, цього виявилося недостатньо для їх виживання в часі.
    І, на жаль, ми переживаємо досить складні часи з точки зору стану незалежних
    театрів у Бухаресті. Є низка приміщень, які працювали певний період, але були
    змушені опустити завісу.»




    До
    програми цьогорічного фестивалю увійшли дві прем’єри та одна аванпрем’єра.
    Однією з прем’єр є вистава «Експеримент Шекспіра» Андреї Раду, з Раїсою Ане і
    Теодором Гіце в головних ролях, вистава, що ставить глядача на перший план і
    виводить його на сцену разом з акторами, у новій та оригінальній для
    бухарестської публіки концепції. Друга прем’єра, представлена ​​на «Бухарестській
    бахромі» – це «ЛО-ЛІ-TA – історія КО-ХА-ННЯ», вистава режисерки Моніки Поп. Нарешті,
    аванпрем’єра, яку побачили любителі театру на «Бухарестській бахромі» – «Кола
    довіри», режисера Раду Попеску. Однією з вистав ХІ-го фестивалю незалежного
    театру «Бухарестська бахрома» – є «Чоловік, що забрався на риштування», режисера
    Роберта Белана, з Вергілієм Айоаней, Нікушором Ротару та Робертом Беланом у
    головних ролях. Це інтроспективна вистава про те, як сучасне суспільство бачить
    роль батька та як чоловік ставиться до цієї ролі. Сценарій вистави написаний на
    базі співбесід, проведених під час документації, інформації, взятої зі ЗМІ або з
    певних досліджень, а також текстів письменників Андрея Доши, Роберта Шербана,
    Раду Павела Гео, Василя Ерну та Ігоря Мокану, написаних спеціально для цього.




    Режисер
    Роберт Белан розповідає. «З цією виставою я не мав чіткого плану. Але зараз
    мені здається, що це вистава про роль кожного члена родини, про необхідність
    участі батька у вихованні дитини, про те, як змінилися справи в розподілі цих
    ролей за останні десять років. Коли взявся роботу, я почав з ідеї пошуку
    чоловічих невдоволень, які планував розвинути у виставі. Після кількох вистав
    я зрозумів, що це слово, невдоволення, чути надто часто. Я планував дослідити
    деякі неприємні аспекти, про які чоловіки зазвичай не хочуть говорити: нездійснення,
    невдача, ситуація, коли вони почували себе няково, не мали грошей, але не відважилися
    це визнати, їм було соромно опинитися в такому становищі. Я хотів піти в цьому
    напрямку і був дуже радий, почути від багатьох жінок, що ці речі не обов’язково залежать від
    статі. І що моя вистава могла б бути не менш успішною виставою про мам. Що вона
    не просто чоловіча точка зору.»




    Й оскільки
    2019 рік було оголошено роком книги,
    цьогорічний фестиваль незалежного театру «Бухарестська бахрома» мав і низку заходів, присвячених літературі: перформанс Ніколети Лефтер «Ан-Тан-Тіна» – за романом Ани Бландіани «Неправдивий трактат про
    маніпуляцію», «Кохати кохання»
    – Шоу поезії, прози та пісні з творчості Ніни Кассіан, зустрічі з відомими письменниками в рамках
    проекту «До речі, про літературу» та документальні кінопокази про провідних румунських авторів.