Tag: Україна

ВІЗИТ  – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що переговори, які відбулися в п’ятницю в Брюсселі з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, були зосереджені на ключових пріоритетах Румунії. Марчел Чолаку згадав про прискорення Національного плану відновлення та стійкості, скорочення бюджетного дефіциту без підвищення ПДВ та безпеку президентських виборів. «Ми також обговорили податкову реформу. ПДВ не буде підвищено, а також не буде змінено єдину ставку оподаткування», – додав він. Прем’єр-міністр зазначив, що дискусії також були зосереджені на ролі Європи в мирних переговорах, підкресливши, що «Сильний Європейський Союз означає сильнішу Румунію! Разом сильніші, ЄС і Румунія», – підсумував Марчел Чолаку.

САМІТ – Тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан візьме участь у понеділок в онлайн-форматі в конференції «Стратегія оборони і безпеки єдності. План дій», організованому в сусідній Україні, повідомляє Адміністрація президента в Бухаресті. У середу Іліє Боложан взяв участь у зустрічі в Парижі, присвяченій ситуації в Україні та викликам безпеці в Європі. Тимчасовий виконувач обов’язків президента заявив, що учасники зустрічі у французькій столиці дійшли висновку, що найкращою формулою вирішення кризи є співпраця між європейськими країнами та Сполученими Штатами Америки, щоб забезпечити припинення вогню і справедливий мир, який не може бути досягнутий без участі України та Європейського Союзу в переговорах.

УКРАЇНА – Президент Франції Еммануель Макрон у понеділок відвідає Вашингтон, щоб обговорити зі своїм американським колегою Дональдом Трампом мирні переговори щодо України, які американці розпочали з росіянами за відсутності європейців та українців. З початку тижня французький президент проводить марафон консультацій з лідерами країн-членів Європейського Союзу та НАТО. Він розпочав ці консультації, намагаючись зробити так, щоб голос Європи був почутий, голос, який не може бути проігнорований після всієї її політичної та матеріальної участі в підтримці України протягом останніх трьох років, відколи Росія розв’язала агресивну війну проти свого сусіда.

ВИБОРИ – Приблизно 1,2 мільярда леїв (близько 240 мільйонів євро) становить бюджет, затверджений урядом Румунії на підготовку, організацію та проведення президентських виборів 4 і 18 травня. Гроші надходять з Бюджетного резервного фонду, наявного в розпорядженні уряду, передбаченого в Державному бюджеті на 2025 рік, – йдеться в заяві, оприлюдненій виконавчою владою. Кабінет міністрів також визначив заходи для безперешкодної організації та проведення виборів. Травневі президентські вибори відбудуться після того, як у грудні минулого року Конституційний суд Румунії анулював вибори на найвищу посаду в державі і вирішив відновити їх у повному обсязі, посилаючись на зовнішнє втручання у виборчий процес.

ЕНЕРГІЯ – Румунія зберігає свою мету подвоїти виробництво електроенергії до 2030 року і стати великим експортером в регіоні – пише міністр енергетики Себастьян Бурдужа у дописі на своїй сторінці у Facebook. Для цього, підкреслює він, необхідний розумний енергетичний перехід, який використовує всі ресурси. Румунія має збалансований і різноманітний енергетичний мікс, який сьогодні мають лише кілька країн у Європі та світі», – додав міністр енергетики.

СКОРОЧЕННЯ ВИТРАТ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку оголосив у четвер, що 1800 посад державних службовців будуть ліквідовані в установах, підпорядкованих і координованих урядом. Він зазначив, що це масове зменшення їх кількості на 13,5%. Це буде найбільше скорочення операційних витрат в історії уряду Румунії, – зазначив також прем’єр-міністр.

АВТО – Представники Румунської асоціації автовиробників запропонували владі нову форму програми Rabla, для оновлення автопарку Румунії шляхом поступової заміни старих, забруднюючих автомобілів на нові, яка більше не включатиме версії Classic і Plus. На думку асоціації, вищий екобонус може заохотити людей купувати більше електромобілів, а якщо екобонус фінансуватиметься за рахунок зелених сертифікатів, то, можливо, вартість екобонусу буде вищою, ніж якби він фінансувався з державного бюджету. Минулого року падіння екобонусу на електромобілі з 10 000 євро до 5 000 євро призвело до падіння ринку приблизно на 32%.

АРТЕФАКТИ – Нідерландська поліція оголосила, що заарештувала четвертого підозрюваного, 26-річного чоловіка, у зв’язку з крадіжкою румунських артефактів з музею Дренца в Ассені, але повідомила, що викрадені предмети ще не знайдені. 25 січня з музею Дренца було викрадено чотири цінні золоті археологічні артефакти з румунської скарбниці, які були виставлені в музеї Дренца. У музеї проходила виставка «Дакія! Королівство золота і срібла», яка мала закритися за день до пограбування.

ФУТБОЛ – Чемпіони Румунії з футболу «ФКСБ» вийшли до 1/8 фіналу Ліги Європи, здолавши грецький «ПАОК Салоніки», якого тренує румун Резван Луческу, у четвер ввечері на Національній арені в Бухаресті. ФКСБ  обіграв ПАОК Салоніки з рахунком 4:1, 2:1 у першому матчі в Греції та 2:0 у Бухаресті на очах  понад 50.000 глядачів. Перший матч 1/8 фіналу ФКСБ зіграє вдома 6 березня, а другий – 13 березня. Вони зустрінуться з ліонським «Олімпіком» або франкфуртським «Айнтрахтом». Жеребкування матчів 1/8 фіналу відбудеться сьогодні в Ньоні (Швейцарія).

ВИБОРИ В НІМЕЧЧИНІ – У неділю в Німеччині відбудуться вибори до федеральних законодавчих органів, які мають вирішальне значення для майбутнього країни, оскільки ультраправі набирають обертів, а економіка переживає третій рік рецесії. Вибори проводяться достроково після розпаду коаліції на чолі з канцлером соціал-демократом Олафом Шольцем наприкінці минулого року. Згідно з опитуваннями, очікується, що переможуть консерватори. Але оскільки ультраправі займають друге місце в опитуваннях, аналітики вважають, що їм доведеться досягти компромісу з соціал-демократами або «зеленими», щоб керувати країною, долаючи розбіжності в поглядах, які їх розділяють.

ЗУСТРІЧ – Безпека Європи є темою нової зустрічі, організованої президентом Франції Еммануелем Макроном у Парижі після зустрічі в понеділок у вузькому форматі. Цього разу в ній бере участь Румунія в особі її тимчасового президента Іліє Боложана, а також лідери Норвегії, Канади, Литви, Естонії, Латвії, Чехії, Фінляндії, Греції, Швеції та Бельгії. Глава французької держави заявив, що бачить Росію та президента Володимира Путіна «екзистенціальною загрозою для Європи». Він нагадав про останні дії Кремля, які зачепили інтереси кількох країн Європейського Союзу, зокрема дії на польському кордоні, кібератаки в усіх країнах ЄС та маніпуляції інформацією чи виборчими процесами, як, наприклад, у випадку з президентськими виборами в Румунії. Президент Макрон також згадав про відкриті погрози Путіна застосувати ядерну зброю в порушення міжнародних угод, учасником яких є Росія. Водночас він висловив готовність говорити з Путіним про припинення конфлікту і повернення миру в Україну. Серед рішень, які можуть бути запропоновані Україні як гарантії безпеки у можливій мирній угоді з Москвою, – направлення експертів або навіть миротворців за межі зон конфлікту. Макрон також заявив, що існує можливість організації миротворчої операції під мандатом ООН.

ПАРЛАМЕНТ – Румунські депутати, в середу, прийняли законопроєкт, що дозволяє збивати безпілотники, які незаконно вторгаються в повітряний простір країни. Згідно з документом, ініційованим урядом, ці літальні апарати можуть бути знищені засобами протиповітряної та наземної оборони, а наказ про збиття віддається особами, які приймають рішення, встановленими рішенням ВРОК. Палата депутатів також прийняла законопроект, що регулює проведення військових місій на території Румунії в мирний час. Документ передбачає, серед іншого, можливість того, що на певний термін повноваження над окремими структурами румунської армії можуть бути передані командувачам сил НАТО, які беруть участь у різних операціях. У випадку з цим проєктом, органом, що приймає рішення, є Сенат.

ВИБОРЧИЙ АЛЬЯНС –  Лідери партій правлячої коаліції в Бухаресті – Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу угорців Румунії – підписали протокол про створення виборчого альянсу «Румунія вперед», щоб підтримати єдиного кандидата на пост президента Кріна Антонеску. Згідно з документом, альянс очолюватимуть лідери трьох партій, а його рішення є обов’язковими для всіх членів, а також для організацій та осередків політичних партій, що підписали протокол. Виборчий альянс також підтримується фракцією національних меншин у Палаті депутатів. Президентською виборчою кампанією керуватиме центральна команда на чолі з національними координаторами, призначеними кожною партією. Вони розроблятимуть політичну програму та стратегію, а також загальний календар кампанії. Що стосується бюджету виборчої кампанії, то в протоколі зазначено, що він складатиметься із внесків спільного кандидата, а також внесків політичних партій. СДП, НЛП та ДСУР заявляють, що виборчий альянс «Румунія вперед» має на меті протидіяти насильницькому радикалізму та екстремізму в усіх його формах, забезпечуючи при цьому внутрішньополітичну стабільність і баланс, просуваючи проєвропейські та євроатлантичні цінності і принципи.

ЕНЕРГІЯ – Румуни не залишаться без природного газу та електроенергії, запевнив міністр енергетики Себастьян Бурдужа. Він взяв участь у Зимовому командуванні, на якому оцінювався стан національної енергетичної системи. «Той факт, що ми стали найбільшим виробником газу в Європейському Союзі, той факт, що ми покриваємо значну частину нашого споживання, понад 99,9% споживання минулого року було за рахунок внутрішнього видобутку газу, означає, що ми можемо бути спокійні, що у нас є енергетична безпека в газовому секторі», – сказав Бурдужа. Щодо продовження схеми обмеження цін на електроенергію після 1 квітня, міністр повідомив, що рішення буде прийнято у п’ятницю. Він сказав, що схема ваучерів для людей з низьким рівнем доходів не розглядається.

СВЯТО – Національний день Константіна Бринкуша відзначається щороку 19 лютого.  Румунський інститут культури організовує низку заходів у країні та за кордоном з нагоди 149-ї річниці з дня народження великого румунського скульптора. У 2024 році монументальний ансамбль «Шлях героїв», реалізований Константіном Бринкушом в місті Тиргу-Жіу, був включений до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Того ж року в Центрі Помпіду в Парижі була організована велика виставка, присвячена видатному румунському скульптору. Більшість його робіт належать Центру Помпіду як спадок французької держави. Але багато інших відомих робіт Бринкуша можна знайти у найбільших музеях світу.

ПОГОДА – У двох бухарестських аеропортах «Анрі Коанде» та «Беняса» повітряний рух здійснюється в зимових умовах. Рейси можуть затримуватися через необхідність очищення літаків від льоду. За даними Національної компанії аеропортів з Бухареста, немає жодного скасованого рейсу через погодні умови. Злітно-посадкові смуги та руліжні доріжки функціонують, літаки безпечно приземляються та злітають. На дорогах у 12 повітах, особливо на півдні та в центрі Румунії, а також у столиці, переважають зимові умови після сильного снігопаду, що випав останніми днями. Незважаючи на те, що інтенсивність опадів зменшилася, сталися десятки зіткнень і заносів, проїжджа частина доріг частково вкрита снігом. За прогнозами метеорологів, до кінця цього і навіть початку наступного тижня , температура повітря все більше й більше опускатиметься, можливо, досягаючи мінус 15 градусів за Цельсієм, у тому числі в Бухаресті. Сьогодні погода холодна. Небо мінливе, з хмарністю і часом невеликим снігом в південній частині, а також в горах і на північному сході. Температура повітря вдень від мінус 5 до плюс 4 градусів за Цельсієм. У столиці опівдні було 1 градус тепла.

НАВЧАННЯ – В Румунії, Болгарії і Греції повним ходом проходять навчання НАТО «Стедфест дарт – 25», які вважаються найбільшими цього року. Вони розпочались минулого місяця і передбачають мобілізацію військ з дев’яти країн Альянсу. Навчання проводяться під керівництвом Об’єднаного командування ОЗС НАТО в Неаполі і передбачають перше оперативне розгортання Об’єднаних сил швидкого реагування, створених 1 липня 2024 року. Вони перевіряють здатність Організації Північноатлантичного договору швидко мобілізувати і розгортати сили для захисту своїх кордонів. У навчаннях беруть участь понад 10 000 військовослужбовців, понад 1500 наземних бойових машин і понад 20 літаків і гелікоптерів, а також 17 кораблів і підводних човнів, бойові дії плануються в повітрі, на воді і на суші, а також в кіберпросторі. Навчання «Стедфест дарт – 25» проходять на полігоні Смирдан в південно-східному повіті Галац, і Румунія бере в них участь з близько 1150 військовослужбовцями і 120 одиницями бойової техніки.

Поки що Путін нічого не досяг у війні, яка носить його ім’я. Зовсім нічого. Через три роки після повномасштабного російського вторгнення Україна героїчно чинить опір і рухається до величезної, справді історичної стратегічної перемоги над загарбниками зі сходу. Це війна за незалежність України від Російської імперії та остаточне розвернення української держави і нації у бік Заходу.
Про це пише колишній дипломат, професор міжнародних відносин Університету ім. Бабеша-Бойяйї у місті Клуж-Напока Валентин Наумеску в аналізі, опублікованому в «Contributors.ro».

«20% території, на якій, ймовірно, залишаться російські війська, хоча і є несправедливою та болючою втратою, але це набагато менша ціна, ніж важливі переваги для майбутнього незалежної, демократичної, розвиненої, орієнтованої на Захід України. Майбутні покоління українців житимуть у вільній, європейській країні, набагато більш розвиненій (вона вже є такою), ніж відстала і жалюгідна російська диктатура, з більш щасливим життям і більшими можливостями, ніж росіяни в тюремній імперії “Русського міра”, які випадають з вікон, яких труять у в’язницях або розстрілюють на мостах, якщо вони наважуються відкрити рота і висловити свою думку про свого Лідера», – стверджує аналітик.

Автор наголошує, що «навіть з цієї окупованої території більше половини (Крим і частина Донбасу) було фактично втрачено з 2014 року, коли політики в адміністрації Обами не рвали на собі сорочку аби захистити Україну від російських територіальних претензій і ніхто в Західній Європі, з Францією і Німеччиною на чолі, не демонстрував відчаю і гніву, які вони демонструють зараз, коли дехто, по суті, просто грає на антиамериканізмі, так само популістському, як і на трампізмі. «Після лютого 2022 року за допомогою американської та європейської зброї і хоробрості своїх солдатів Україна успішно захистилася від Росії і вистояла», – пише аналітик.

Пропонуємо до вашої уваги уривок статті Валентина Наумеску під заголовком «Україна виграє війну. Не 20% пострадянської території України, а підрив трансатлантичних відносин може стати успіхом Путіна»

«Отже, це була війна за визволення від московської домінації, війна, виграна задля утвердження національної та державної ідентичності і західної орієнтації Києва, тобто власне найбільшого кошмару Кремля. Зараз ми бачимо, як головний шпигун Москви розмахує картами, пропонуючи розпад України і “демонтаж української державності”, що є ознакою того, що саме цього вони хотіли з самого початку, а також, що вони розуміють, що їм це не вдасться. Лише кілька корисних, але маргінальних ідіотів у сусідніх країнах все ще потрапляють у кремлівську пастку, мріючи про ревізіонізм та українські території. Цей останній відчайдушний заклик Москви розчленувати Україну також не спрацював.

Київ завдав величезних втрат російській військовій машині, в якій з’являються ознаки виснаження ресурсів. Кадри ослів, що несуть мішки через російські лінії, іржаві 50-60-річні радянські танки, витягнуті з запилених складів колишнього СРСР, старі військові вантажівки і кораблі, що загоряються навіть без бомбардування, орди північнокорейців, що атакують “як таргани” (за влучним висловом українських офіцерів), крадіжки загарбників з набагато заможніших будинків українців, громади бурят, які “процвітають за рахунок кремлівської премії в $4 000 на голову за кожного вбитого”, – все це свідчить про жалюгідний стан путінської Росії. Якби Трамп набрався терпіння ще на 2-3 роки, утримуючи Росію у війні на виснаження та посилюючи економічні санкції, російська колешня зазнала б краху. Але давайте не будемо робити поспішних висновків, угоди про припинення війни все ще немає, а європейці могли б допомагати Україні продовжувати «м’ясорубити» російські війська і нічого не підписувати.

Те, що ми бачимо зараз, не є справжніми переговорами про припинення війни. Можливо, це просто переговори Трампа і Путіна про те, як вони бачать закінчення війни, але не реальні переговори. Тому що переговори про припинення війни в Україні та новий порядок європейської безпеки не можуть відбутися без українців та європейців. Миру прагне й Україна, не в цьому суть питання. Європейці також. Але не будь-якого миру, а справедливого, чесного миру. У цій війні є агресор (Росія) і жертва (Україна), і мирні домовленості повинні відображати цю відповідальність за вторгнення.

Ключовим питанням майбутніх переговорів, справжніх, а не телешоу Дональда Трампа для аудиторії MAGA, яка їсть попкорн перед телевізором і чекає, коли Америка знову стане великою, будуть гарантії безпеки для України. Не території важливіші, як багато хто вважає, а гарантії безпеки. Вони набагато важливіші за території, тому що вони говорять про майбутнє України. Вони говорять про перспективи регіону й Європи. Це те, що насправді має на увазі президент Трамп, коли говорить про “міцний мир”. Не забуваймо, що Мінські угоди (2014 і 2015 років), укладені за посередництва Франції та Німеччини в епоху Меркель і Олланда, провалилися саме тому, що вони не надали Україні гарантій безпеки.

Найбільш надійними гарантіями безпеки, безсумнівно, було б прийняття України до НАТО. Що ж, ми знаємо, що зараз це неможливо, принаймні в короткостроковій перспективі. І не через Трампа, давайте не будемо лицемірити. Україні всі ці роки не давали вступити до НАТО саме через війну. Адміністрація Байдена виключала можливість запрошення України. Уряд Олафа Шольца виключив можливість запрошення України. Президент Макрон виключив можливість прийняття України до НАТО всупереч бажанню Росії, говорячи про “європейський порядок безпеки, який враховує інтереси Росії”, хоча зараз він грає в хороброго антиамериканця, бо саме так це зараз личить в Європі. Єдиною реальною підтримкою в цьому питанні, щоправда, недостатньою, є підтримка з боку східного флангу НАТО.

План Б гарантій безпеки може прийти від європейців. Країни Веймарської четвірки (Німеччина, Франція, Великобританія, Польща, Італія, Іспанія, плюс Європейська комісія як спостерігач), ядро майбутнього європейського стовпа НАТО, можуть вирішити відправити миротворців, розміщених безпосередньо перед замороженою лінією фронту. Важко повірити, що російські війська нападуть на британські, німецькі, французькі, польські та інші війська. План Б також нелегко реалізувати на практиці, юридична формула і координаційна парасолька незрозумілі (Веймар+, колишній “Веймарський трикутник” 1991 року з Німеччиною, Францією і Польщею як членами-засновниками, пізніше розширений, все ще є не організацією, а неформальною зустріччю), але і не неможливий. Якщо є політична воля, технічні рішення можуть бути знайдені.

Веймар+ зробить багато інших важливих речей і сформулює важливі стратегії та рішення для майбутнього нашого континенту. Для нас також було б добре бути там, у цьому європейському ядрі тих, хто впливає на рішення щодо майбутнього Європи (…) Якщо перші шість країн демократичної Європи, всі члени НАТО, вже перебувають у цьому міні-форматі, то приєднання сьомої за чисельністю населення країни лише природно, корисно і натхненно доповнить це ядро на півдні Центральної Європи і біля Чорного моря.

Отже, Україна може виграти війну, якщо отримає гарантії безпеки. Отже, якщо перспективи для України не такі вже й похмурі, то в чому проблема? Що ще нас лякає? Ну, ми навіть не очікували у 2022 році, коли почалося вторгнення, звідки може стрибнути злощасний “кролик” путінського успіху – з можливого і надзвичайно шкідливого розриву трансатлантичних відносин.
Цього розриву не повинно статися. Незалежно від того, як ми розглядаємо розвиток або регрес відносин США і ЄС, стратегічна парадигма трансатлантичного Заходу повинна пережити перебування при владі адміністрації Трампа II. Відрив Європи від Америки або навпаки став би великим успіхом “війни Путіна проти Заходу”, яка розпочалася в 2008 році з пробного вторгнення в Грузію.

Незабаром ми матимемо виклик “торговельної війни”, тарифної суперечки. Ймовірно, вона буде врегульована і пройде, я не передбачаю тривалого протистояння між Трампом і європейцями щодо торгівлі, а успішні переговори і нормалізацію в найближчі місяці. Інтереси бізнесу і торгівлі в євроатлантичному регіоні величезні по обидва боки Атлантики.

Але ми також матимемо набагато більш нерозв’язну дилему щодо майбутньої парадигми безпеки Європи. США не вийдуть з НАТО і продовжать забезпечувати “ядерну парасольку” для європейських союзників. Але велике питання – це “конвенційна безпека”, тобто військова міць і можливості самооборони європейських країн, які повинні значно зрости.

Я не бачу нічого поганого чи ненормального в тому, що говорить Трамп: “Ви вже великі діти, у вас пухкі бюджети”, ви більше не розорені, як у 1945 році, не знервовані й непідготовлені, як у 1989-му, у вас щедрі й наддорогі держави загального добробуту, які підтримують десятки мільйонів людей на соціальні виплати та спокійний вихід на пенсію у віці, неймовірно низькому за американськими трудовими стандартами, то чому ми, американці, маємо опосередковано субсидіювати соціальну метушню європейців? Ми не виходимо з НАТО, ми залишаємося з ядерною парасолькою, ми залишаємося “останнім стоппером”, як висловився секретар нового уряду, тобто останнім гарантом, але настав час вийти вперед, масово платити за власну безпеку і взяти на себе політичну і військову відповідальність за новий порядок європейської безпеки.

“Європа – ваш континент!” – це, по суті, те, що говорить адміністрація Трампа II, яка зберігає прихильність до НАТО, але оголошує те, що ми всі давно знали: США готуються протистояти глобальному піднесенню Китаю і не допустити досягнення Пекіном і Комуністичною партією Китаю світового панування. Про можливу ідею (оману?) деяких республіканських стратегів відвернути Росію від союзу з Китаєм і залучити її на бік США за моделлю Кіссінджера-Мао 1971-1972 років, яка змусила КНР відвернутися від СРСР і зблизитися з США, ми поговоримо докладніше, в окремому аналізі. А поки завершимо питанням – чи варто, навіть за умов, викладених вище, з таким стилістично неприємним, угодовським й упертим президентом у Білому домі, термін повноважень якого, втім, закінчується не пізніше 20 січня 2029 року, розривати історичні, такі вигідні стратегічні відносини європейсько-американського альянсу? Я кажу, що ні. Треба заспокоїтися і мислити тверезо. Цей етап минає. І деякі речі, про які говорить нам президент Трамп, ми дійсно повинні робити, тому що вони в наших інтересах.»

За кілька днів виповниться три роки з моменту вторгнення московських військ в Україну. Три роки, протягом яких було важко, якщо навіть неможливо, визначити зустрічі на високому рівні щодо конфлікту та західної допомоги Києву, на яких європейці не сиділи б за одним столом з американцями. Лідери основних країн ЄС і керівники інституцій Євросоюзу зробили це в понеділок у Парижі на екстреному неформальному саміті. Зустрітися їх змусило те, як Вашингтон, все більш непередбачуваний за нової адміністрації Трампа, поводиться зі своїми традиційними союзниками по той бік Атлантики.

Генерал Кіт Келлог, спеціальний представник президента США з питань України та Росії, заявив на Мюнхенській конференції з безпеки, що з європейськими лідерами будуть консультуватися, але вони не братимуть участі в переговорах про припинення війни. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і Президент Європейської ради Антоніо Кошта заявили в понеділок, що Україна заслуговує на мир, який поважає її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність і підкріплений сильними гарантіями безпеки. Мир через силу, як вони назвали його.

Європа, як вони пообіцяли, пропонує свою повну військову допомогу Україні і вважає небезпечним укладати перемир’я без мирної угоди. Це урок, винесений з Мінських угод, які мали на меті покласти край конфлікту після окупації Росією українського півострова Крим і Севастополя в 2014 році. На думку британського прем’єр-міністра Кейра Стармера, правильно, що європейські країни, включно з Великобританією, демонструють готовність робити більше для колективної самооборони. Європа готова більше інвестувати в нашу безпеку, запевнив генсек НАТО Марк Рютте.

Саміт завершився закликом до єдності заради трансатлантичної безпеки та відповідальності за Україну. Президент України Володимир Зеленський заявив у понеділок увечері, що він і президент Франції Еммануель Макрон обговорили гарантії безпеки і досягнення тривалого миру в Україні. «Ми поділяємо спільне бачення: гарантії безпеки повинні бути міцними і стійкими», – написав Зеленський на “Платформі Х”. На його думку, будь-яке інше рішення за відсутності таких гарантій, наприклад, крихке перемир’я, буде лише черговим російським обманом і підготовкою до нової війни Росії проти України або інших європейських країн.

У Бухаресті радник президента Крістіан Дяконеску категорично спростував публічні повідомлення про те, що Румунія отримала запрошення на паризьку зустріч і не скористалася ним. Він оголосив, що румунська сторона працює над відкриттям низки каналів комунікації і що незабаром відбудуться зміни в позиціонуванні Румунії і формуванні певного типу європейської і трансатлантичної солідарності, оскільки і те, і інше відповідає інтересам безпеки країни.

МЮНХЕНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ – Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну зустрівся сьогодні з трьома американськими сенаторами від Республіканської та Демократичної партій на Мюнхенській конференції з безпеки в Німеччині. Він говорив з Джейн Шахін, Джеймсом Рішем і Крістофером А. Кунсом про іноземне втручання в минулорічні президентські вибори в Румунії і про підготовку заходів щодо запобігання повторенню такої ситуації, – повідомило МЗС Румунії. Згідно із заявою, опублікованою в неділю, основними темами зустрічі були ситуація з безпекою в Чорноморському регіоні, а також шляхи використання стратегічного партнерства між Румунією і США, подальша підтримка України і залучення до процесу її відновлення. У цьому контексті міністр Гурезяну підкреслив важливість продовження потужної присутності США в Румунії. Нагадаємо, що в суботу глава МЗС Румунії зустрівся зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою. Міністри провели широкий огляд основних тем румунсько-українського політико-дипломатичного діалогу, включаючи права осіб, які належать до національних меншин. Глава румунського зовнішньополітичного відомства підтвердив підтримку Румунією незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України, наполягаючи на законному праві українського народу на досягнення справедливого і тривалого миру за безпосередньої участі України, а також сусідніх держав, з якими вона поділяє таке ж бачення.

ОБОРОНА – На безпековій конференції у Мюнхені міністр оборони Румунії Ангел Тилвар зустрівся зі своїм українським колегою Рустемом Умєровим. Румунія залишатиметься твердим партнером України і продовжуватиме підтримувати зміцнення обороноздатності сусідньої країни, сприяючи таким чином зміцненню безпеки в Чорноморському регіоні, – зазначив міністр оборони за підсумками зустрічі. Він наголосив, що стабільність у цьому регіоні має вирішальне значення для всієї Європи. «Зустріч з моїм українським колегою Рустемом Умєровим на полях Мюнхенської конференції з питань безпеки дала можливість підтвердити незмінну прихильність Румунії до України. У цьому контексті я підкреслив важливість Європейського навчального центру F-16 у Фетешть, де також можуть проходити підготовку українські пілоти – сказав Ангел Тилвер. Своєю чергою, міністр Рустем Умєров висловив вдячність України за підтримку Румунії, підкресливши, зокрема, важливість рішення про передачу системи Patriot для посилення протиповітряної оборони України, зусилля, які є важливими не лише для обороноздатності України, але й для безпеки всього регіону.

ПРЕЗИДЕНТ – Тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан запевнив, що в межах своїх повноважень зробить усі необхідні кроки для організації вільних, чесних і прозорих виборів. У суботу тимчасовий виконувач Націонал-ліберальної партії, міністр внутрішніх справ Кетелін Предою заявив, що румунська держава повинна зробити більше для пояснення того, що сталося на минулорічних президентських виборах, а також реакції інституцій на шкоду, заподіяну цілісності та законності виборів. Ця заява пролунала після того, як віце-президент США Джей Ді Венс заявив на конференції з безпеки в Мюнхені, що рішення про скасування румунських виборів ґрунтувалося на хитких підозрах розвідувальних служб і величезному тиску з боку сусідів по континенту. Іліє Боложан заявив у суботу на зустрічі в Бухаресті з делегацією румунських бізнесменів, що він намагатиметься відновити довіру до державних інституцій.

ПРАВОСУДДЯ – Суд обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд під заставу в один мільйон леїв (еквівалент 200 тисяч євро), начальнику Командування Сил логістики Збройних Сил Румунії, тризірковому генералу Кетеліну Штефеніце Зісу за зловживання службовим становищем з особливо тяжкими наслідками, – повідомляє Національна антикорупційна дирекція (НАД). Обвинувачений повинен внести цю суму в розпорядження НАД протягом семи днів. Міністерство оборони запропонувало його дострокове звільнення в запас. Прокуратура також висунула звинувачення полковнику у відставці Лучіану Амореріцей за кілька злочинів, пов’язаних з підробкою документів, використанням підроблених документів і зловживанням службовим становищем, а також бізнесмену Йонелу Олтяну. Слідство встановило, що у 2022-2023 роках обидва військовослужбовці схвалили оплату виставлених рахунків-фактур, хоча знали, що частина робіт на військовому кладовищі Генча в Бухаресті насправді не була виконана. Збиток оцінюється в майже 12 мільйонів леїв (майже 2,5 млн євро).

АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Адміністрація румунських аеропортів зможе затримувати літаки компаній, які не дотримуються європейського законодавства про компенсації пасажирам, якщо буде прийнятий проєкт термінової постанови, винесений на громадське обговорення міністерством економіки. За словами ініціаторів, нова постанова доповнює Повітряний кодекс і гарантує дотримання прав пасажирів. Національний орган з питань захисту прав споживачів зобов’яже операторів повітряного транспорту виконувати свої зобов’язання щодо відшкодування збитків пасажирам шляхом видачі їм грошей або ваучерів, за погодженням з ними. Постраждалі пасажири мають подати письмову заяву на отримання компенсації, розмір якої становить від 250 до 600 євро на особу, залежно від дальності маршруту польоту.

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Опозиційна партія “SOS Румунія” оголосила, що в понеділок подасть до парламенту ініціативу про вотум недовіри уряду, очолюваному соціал-демократом Марчелом Чолаку, документ, який також підтримав опозиційний Альянс за об’єднання румунів, який підписали 125 депутатів. Опозиційний Союз порятунку Румунії заявив, що вирішить, чи підтримає цю ініціативу, як тільки вона буде внесена на розгляд парламенту. Правляча коаліція, з іншого боку, заявляє, що пропозиція не має жодних шансів бути прийнятою. Жоден соціал-демократ не проголосує за вотум недовіри уряду Чолаку, – заявив віце-спікер Палати депутатів, соціал-демократ Даніель Сучу. Він додав, що цей крок, ініційований опозицією, поставить під загрозу стабільність в країні. Тимчасовий голова Націонал-ліберальної партії Келін Предою також заявив, що ліберали голосуватимуть проти відставки уряду. Також у понеділок у Палаті депутатів на вимогу опозиції на “Годину уряду” до парламенту прийде міністр освіти Даніель Давід. Депутати Альянсу за об’єднання румунів критикують запропоновані міністром заходи щодо скасування обов’язкового вивчення географії та історії учнями ліцеїв і вимагають, щоб ці предмети залишилися у шкільній програмі як основа для підготовки нових поколінь.

АВТО – Минулого року Румунія експортувала нових автомобілів на суму близько 12 млрд. євро, – повідомляє Асоціація автовиробників та імпортерів. У той же час, офіційний імпорт вживаних автомобілів склав майже 3,5 млрд. євро. Згідно з цитованим джерелом, ці цифри свідчать про позитивну рентабельність експорту порівняно з імпортом, що підкреслює конкурентоспроможність румунської автомобільної промисловості на міжнародному ринку. Однак асоціація вказує на те, що багато вживаних автомобілів ввозяться в країну нелегально, без сплати податків. Офіційні дані показують, що 64% вживаних автомобілів, імпортованих у 2024 році, мають вік понад десять років, оснащені застарілими технологіями, які сприяють збільшенню викидів забруднюючих речовин та зниженню безпеки дорожнього руху.

НАВАЛЬНИЙ – Щонайменше 1500 людей зібралися в неділю біля могили колишнього опозиціонера Кремля Алексея Навального, через рік після його смерті в арктичній колонії. Про це повідомляють міжнародні ЗМІ.  Десятки сімей з дітьми прийшли у мороз до кладовища у Москві, де охорона була досить стриманою і складалася з поліцейських у цивільному. Були також західні дипломати, представники американського, французького, іспанського, норвезького посольств та представництва Європейського Союзу.  Заарештований у січні 2021 року коли повернувся на батьківщину після лікування в Німеччині у зв’язку з отруєнням, Алексей  Навальний був засуджений до тюремного ув’язнення у кількох справах. Останній вирок, винесений у серпні 2023 року, – 19 років позбавлення волі за «екстремізм».  Останнім часом Навальний спілкувався переважно через повідомлення, надіслані його адвокатам, а потім опубліковані в соціальних мережах, в яких він засуджував вторгнення в Україну і закликав росіян «чинити опір» Кремлю.  Обставини його смерті залишаються досі нез’ясованими.

ГАНДБОЛ – Чемпіонки Румунії CSM Бухарест у неділю на виїзді обіграли норвезький Сторхамар Гандбол Еліт з рахунком – 32:21, в групі А жіночої Ліги чемпіонів. Румунські гандболістки здобули свою четверту перемогу поспіль у змаганнях і вже забезпечили собі третє місце у групі з восьми команд. Дві найкращі команди, що посядуть другі місця, напряму потрапляють до чвертьфіналу, а команди, що посядуть 3-6 місця, грають у плей-офф за вихід до чвертьфіналу. З іншого боку, румунський гандбольний клуб SCM Римніку Вилча вийшов до чвертьфіналу жіночої Європейської гандбольної ліги EHF після перемоги над німецькою командою BV Боррусія Дортмунд з рахунком – 32:27 у суботу ввечері вдома в групі B. Після п’яти турів команда з Вилчі залишається непереможним лідером з 9 очками, за нею йдуть Ікаст Хендболд (6 очок) з Данії, Боррусія (3 очка) і “Сола ХК” (2 очки) з Норвегії. В останньому турі SCM Римніку Вилча зіграє на виїзді проти Ікаст Хендболд 22 лютого. Групові матчі будуть зіграні до 23 лютого, а дві кращі команди вийдуть до чвертьфіналу змагань, запланованих на 22/23 березня і 29/30 березня, після чого відбудеться турнір F4, який пройде 3/4 травня.

Ще кілька місяців тому офіційний Київ побоювався, що другий президентський термін Дональда Трампа може змусити Україну капітулювати перед Владіміром Путіним. Сьогодні він покладає надії на те, що Трамп нарешті покладе край трирічній кривавій війні. Курт Волкер, який під час першого терміну Трампа був спеціальним представником США щодо України, вважає що Дональд Трамп зможе змусити Путіна сісти за стіл переговорів. «2024 рік був роком очікування. У нас були вибори, ми відволікалися, адміністрація Байдена то говорила “ні”, то говорила “так”… 2025 рік виглядає як рік дій. Ми нарешті рухаємося,” – сказав Курт Волкер в інтерв’ю виданню POLITICO, додавши, що перешкодою на шляху до миру є не той, хто знаходиться у Білому домі, а той, хто знаходиться в Кремлі.

Якщо Зеленський правильно розіграє свої карти, Путін може загрузнути у власних проєктах. Інфляція в Росії вийшла з-під контролю, відсоткові ставки штучно заморожені на вже захмарних 21%, існує дефіцит робочої сили і масові втрати на війні – “це не є стійким суспільством”, – сказав колишній спеціальний представник Трампа по Україні Курт Волкер.

Водночас, як зазначає публікація, це означає, що Володимира Зеленського можуть підштовхнути до поступок, які донедавна здавалися немислимими. Йому, ймовірно, доведеться визнати, що Україна не зможе повернутися до своїх довоєнних кордонів (хоча він ніколи не визнає завойовані землі російською територією) і що українська заявка на вступ до НАТО залишиться без відповіді. Тим часом президент Володимир Зеленський наголосив, що вступ України до НАТО залишається головною гарантією безпеки. За словами Зеленського, 800-тисячна українська армія може бути бонусом для Альянсу, особливо якщо Трамп прагне повернути додому американські війська, які дислокуються за кордоном.

З іншого боку новий спецпосланець Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог заявив в інтерв’ю Reuters, що президентські та парламентські вибори в Україні, які не відбулися вчасно через війну, розв’язану Росією, “повинні бути проведені”. У відповідь президент Володимир Зеленський заявив, що проведення виборів в Україні стане можливим лише після завершення війни або після змін у законодавстві. «В Україні всі розуміють, що це (вибори – ред.) неможливо зробити, поки не закінчиться війна, або треба змінювати законодавство. Я вважаю, що вибори відбудуться одразу після закінчення воєнного стану. Це за законом. Або парламентаріям треба зібратися і змінювати законодавство, що буде зробити дуже важко, тому що суспільство проти.»

Кіт Келлог попередив, що обидві сторони повинні будуть піти на поступки, якщо вони сподіваються домовитися про врегулювання війни, а Дональд Трамп заявив, що переговори з Україною та Росією щодо завершення війни проходять “досить добре”. У розмові на Радіо Румунія, щодо бачення нової адміністрації США на шляхи припинення повномасштабного вторгнення Росії в Україну, колишній представник Румунії при командуванні НАТО в Брюсселі, відставний румунський генерал-лейтенант Вірджил Белечану каже, що цього року вдасться зупинити гарячу фазу війни, добитися перемир’я, але не сталого миру. «Чи буде закінчення війни – важко сказати, швидше за все буде припинення бойових дій і перемир’я. Ми маємо розуміти, що закінчення війни в Україні дуже сильно залежить від умов, які Трамп спробує нав’язати в тому числі і російській стороні. Адже йдеться не про мир силою, а про мир, нав’язаний обом сторонам. Якщо пропозиції Трампа будуть спрямовані лише на виконання вже відомих побажань Путіна, ми побачимо капітуляцію України, і я сумніваюся, що Зеленський погодиться на це, в перспективі виборів, що мають відбутися цього року. Адже у такому разі, ми можемо отримати інше рівняння для України: не прозахідного лідера та уряд, а лідера та уряд, який буде або ультранаціоналістичним, або, як того прагне Москва, пропутінським.»

На думку румунського генерала у відставці Вірджила Белечану, у цьому контексті особливо гостро стоїть питання окупованих територій, які російська сторона вважає своїми та вимог Кремля, щодо зміни законодавства, в тому числі положень Конституції, які закріплюють курс України на членство в НАТО. «Ще однією обов’язковою умовою Москви, пов’язаною з припиненням вогню і перемир’ям, є вимога щодо законодавчих змін українською стороно про відмову України від вступу в НАТО. Але ми всі розуміємо, що ці умови припинення вогню і перемир’я вкрай невигідні Україні, вони створюють вкрай сприятливі умови для Російської Федерації, з розширенням територій, Путін отримає схвалення російського народ, він також створить передумови для того, щоби, у разі порушення угоди про припинення вогню і перемир’я, відновити військові дії, продовжити свою так звану спеціальну військову операцію, і таким чином ми можемо стати свідками початку другої війни між Російською Федерацією й Україною, за чеченським сценарієм.» За словами Вірджила Белечану таким чином, в умовах припинення вогню і перемир’я, тобто вкрай сприятливих для Путіна, останній зможе спокійно продовжувати впровадження своїх планів щодо створення Державного Союзу, утвореного з Російської Федерації, Білорусі, України, Республіки Молдова тощо.

Першою стратегічною метою Путіна є покласти край суверенітету і незалежності України, але його кінцевою стратегічною метою є повалення всього міжнародного порядку, в якому Сполучені Штати мають центральну роль. Якщо його не зупинити в Україні, Путін намагатиметься підкорити інші країни колишнього Радянського Союзу – від Молдови і Білорусі у Східній Європі до Казахстану і народів Центральної Азії. Тудор Куртіфан, головний редактор публікації Defense Romania, найбільшого медіа-видання Румунії у сфері безпеки та зовнішньої політики, каже що допомога США Україні має вирішальне значення для стримування не лише Росії, а й Китаю. «З точки зору американського керівництва, я думаю, що це лише одна частина набагато складнішого пазлу, який також включає Середній Схід і особливо загальної стратегії дій США з точки зору протидії Китаю, тому що на мій погляд головна мета нової адміністрації Трампа, це протидія впливу Китаю в усьому світі і особливо на американському континенті. Я маю на увазі Латинську та Центральну Америку. Україна дуже важлива, тому що вона є частиною цього механізму, особливо в глобальному світі, настільки взаємопов’язаному, з Російською Федерацією, яка вже має економічне і військове партнерство з Китаєм. Україна є важливою частиною цього механізму, але наразі важко сказати, чи вона є найважливішою частиною.»

Тому, якщо Захід дозволить нинішньому російському вторгненню в Україну бути успішним, то головними бенефіціарами стануть Росія та інші авторитарні режими, включаючи Китай, Іран, Північну Корею, а також різноманітні актори, такі як ХАМАС і Хезболла. Ця вісь автократичних режимів вже окреслюється на тлі війни Росії проти України. Тудор Куртіфан: «Якщо буде взято в дужки міжнародне право, засноване на нинішній архітектурі безпеки, що ґрунтується на Pax Americana, на цьому світі і на нинішній післявоєнній системі безпеки, запровадженій в тому числі Сполученими Штатами, система, що базується на суверенітеті кожної нації, демократії і свободі, то це буде поразкою. Це стане поразкою, компромісом в Україні, поразкою не тільки для Сполучених Штатів, а й для всіх нас, для вільного світу. Є багато інших диктатур, які дивляться на те, що відбувається в Україні сьогодні. Це може бути поразкою і я боюся, що ми рухаємося до цього сценарію. Тому що якщо в останні кілька років, бо війна проти України почалася не з повномасштабного вторгнення в 2022 році, вона почалася в 2014 році, якщо в останні роки усі говорили про повернення України до кордонів 1991 року, то зараз я вже не чую, на жаль, жодного сценарію можливого врегулювання або можливого перемир’я в Україні, який би передбачав повернення до кордонів 1991 року. І це може стати великою втратою з точки зору престижу вільного світу, Заходу і Сполучених Штатів, не кажучи вже про безпеку та ревізіоністські заяв різних держав та диктаторів по всьому світу. Тому я думаю, що з цієї точки зору для адміністрації Трампа також важливо досягти консенсусу і тривалого та прийнятного миру. Водночас, я не думаю, що це буде сталий мир, скоріше це буде перемир’я. Тому що важко говорити про мир, особливо після того, що сталося, після масових поховань, які ми бачили в Україні, після терору, після смертей, після бомбардувань цивільного населення, після знищення цілих міст. Важко говорити про мир, тому що завдані рани гоїтимуться упродовж багатьох поколінь.»

Враховуючи досвід війни в Україні США та країни вільного світу, відповідно члени НАТО та Європейського Союзу, повинні на думку генерала у відставці Вірджила Белечану докорінно переосмислити своє ставлення і підхід до спільної оборонної політики. «Добігає кінця третій рік війни і я не думаю, що ми побачимо припинення вогню і перемир’я до 22-24 лютого. Отже, можна сказати, що календарно та історично, лише на четвертий рік війни між Україною та Російською Федерацією, оборонної війни, повномасштабного вторгнення, буде підписано угоду про припинення вогню та перемир’я. Але після цього нам потрібно буде задуматися і багато чого переосмислити. Переосмислення починається з вимоги, яку висунув Трамп, не тільки зараз, а й під час своєї попередньої каденції, збільшити видатки на оборону. Не обов’язково до 5%, це майже неможливо для багатьох держав, але не для Польщі, яка є для всіх нас гарним прикладом. І Польща стане прикладом для Трампа в усьому, що означатиме розвиток і інвестиції в НАТО з точки зору оборони. Європейський Союз розпочав таку програму, але вона є недостатньою з точки зору прямих інвестицій у військову мобільність, прямих інвестицій у дослідження військових технологій і, не в останню чергу, у виробництво військової техніки, в тому числі у виробництво боєприпасів. Європа, однак, має такі можливості, зберігаючи свою єдність і узгодженість, розробляючи спільну і прагматичну зовнішню і оборонну політику.»

Віржил Белечану стверджує, що якщо ЄС збереже свою спроможність та єдність, Європейський Союз зможе це зробити. Водночас Дональд Трамп не заохочуватиме єдність і згуртованість Європейського Союзу, тому що Трамп розглядає ЄС як економічного конкурента. Президент США напевно діятиме у відносинах з країнами ЄС за принципом “розділяй і володарюй”. Тому Європейський Союз змушений прокинутися, Румунія має прокинутися до реальності, якщо не хоче потрапити до сфери впливу Російської Федерації або якщо хоче не допустити розгортання на румунському кордоні російських військ, включаючи тактичну ядерну зброю, як це відбувається зараз поблизу кордону Польщі в Білорусі.

20 січня відбулася інавгурація нового президента Сполучених Штатів, мабуть найвпливовішої людини на планеті, тому що лідер у Білому домі є також головнокомандувачем Збройних сил США. Дональд Трамп, ймовірно, хоче, щоб його другий і, можливо, останній термін перебування на посаді увійшов в історію американських президентів, які зробили ключовий внесок у регіональну зовнішню політику США. Із заяв Трампа стає зрозуміло, що він хоче підвищити роль США в регіональній політиці двох Америк навіть більше, ніж було передбачено Доктриною Монро 1823 року. З січня 2025 року світ вступив у нову еру геоглобального і геостратегічного розвитку, що призведе до змін в тому числі в Європі і в нашому регіоні. Сьогодні ми спробуємо визначити, які наслідки матиме другий президентський термін Дональда Трампа для євроатлантичної безпеки і чи вдасться йому покласти край війні в Україні.

Історик Віктор Боштінару, колишній член комітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту, в інтерв’ю Радіо Румунія зазначив, що ми живемо в світі постійних змін, надзвичайної динаміки не лише внаслідок обрання 47-го президента США Дональда Трампа, а й внаслідок подій останніх чотирьох-п’яти років, які принесли безпрецедентний з часів Другої світової війни рівень непередбачуваності та підвищеного глобального ризику. Постає запитання: чого очікувати від другого президентського терміну Трампа? Віктор Боштінару відповідає: «Слід очікувати спроби Сполучених Штатів Америки розрядити два великих конфлікти, які сьогодні турбують всю планету. Я маю на увазі війну в Україні, навіть якщо тут погляди деяких країн-членів Європейського Союзу дещо або навіть суттєво відрізняються від поглядів Сполучених Штатів та, останнє, але не менш важливе, вплив, який президент Трамп може мати на розвиток подій на Середньому Сході, оскільки конфлікти в Україні та на Середньому Сході відбиваються на трансатлантичних відносинах.»

Заяви лідера Білого дому привернули увагу всього світу, як під час передвиборчої кампанії, так і після виборів, в тому числі під час церемонії його інавгурації. Яким є його бачення безпеки і як новий лідер у Вашингтоні може вплинути на євроатлантичні відносини?, – запитали ми військового аналітика та колишнього голову медія-тресту Збройних сил Румунії, полковника запасу Йона Петреску. «По суті, завдяки телебаченню, ми всі стали свідками справжнього геополітичного шоу. До речі, Дональд Трамп, як відомо, почав свою кар’єру на телебаченні, і він любив свої ток-шоу за їхні напружені, непередбачувані моменти, навіть виганяв деяких своїх молодих гостей-підприємців. Йому подобалося бути і залишатися в центрі американської і, за можливості, міжнародної громадської думки. Цього він домігся, коли склав присягу 47-го президента Сполучених Штатів Америки, апогеєм якої став вечір, коли він підписав низку указів, в яких, з одного боку, скасував рішення колишнього президента Байдена, а з іншого – висунув нові вимоги відповідно до своєї публічно проголошеної політики, включаючи введення надзвичайного стану на кордоні з Мексикою, ще раз наголосивши в цьому контексті, що американська армія, в першу чергу, повинна забезпечувати територіальну цілісність і безпеку кордонів Сполучених Штатів Америки.»

Наш співрозмовник додає, що Дональду Трампу подобається бути переможцем, перебувати в центрі уваги й тримати весь світ у напрузі. «Якщо придивитися уважніше до моменту підписання його перших указів, то можна помітити, що було приділено увагу інформуванню присутніх журналістів про необхідний і майбутній діалог між Трампом і Путіним з метою пошуку взаємоприйнятних рішень для припинення російсько-української війни на території України. Тут застережень дуже багато, і перше з них полягає в тому, що стало зрозуміло, що цей конфлікт неможливо вирішити за 24 години. Але за 24 години, з одного боку, Трамп дав конструктивний меседж, і на нього відповів Путін, Путін, який був більш обережним у своїх висловлюваннях. Він розповів про перипетії, з якими Трамп зіткнувся на шляху до своєї другої перемоги на президентських виборах у США, що, на думку багатьох компетентних спостерігачів за кордоном, свідчить про те, що Путін також у скруті і шукає, можливо, навіть за підтримки Трампа, вихід з цього виснаження Російської Федерації, російських військових, я маю на увазі з російсько-української війни, спровокованої незаконним вторгненням російських військ на територію України.»

В умовах відкритої повномасштабної війни на старому континенті, яка триває вже третій рік, а також численних та різноманітних гібридних дій Росії проти Заходу, ЄС почав активно підвищувати свою оборонну готовність та швидко розвивати оборонну промисловість. Чи повинна Європа ще більше зміцнювати свою оборону в новому безпековому середовищі, в тому числі у світлі заяв президента Дональда Трампа? На це запитання відповідає колишній член комітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту Віктор Боштінару: «Звісно, що так і це треба було робити, так чи інакше, навіть якби Дональд Трамп не був переобраний президентом, тому що війна в Україні висвітлила надзвичайно низький рівень готовності Європейського Союзу, країн-членів Європейського Союзу, на момент початку конфлікту в Україні. А з іншого боку, вона виявила неймовірно низьку промислову спроможність підтримувати військові зусилля, особливо в умовах довготривалої війни, війни на виснаження, якою зрештою виявилася війна проти України. Ці речі – разом з уроками про заміну військової техніки новими поколіннями і новими підходами, починаючи від ролі безпілотників і закінчуючи переосмисленням ролі бронетехніки, переосмисленням ролі важкої артилерії, важливості підводних і надводних безпілотників, всього цього, а також ролі штучного інтелекту у веденні війни, важливості супутникового зв’язку, захист супутників для забезпечення безпеки комунікацій у воєнний час – всі ці елементи показали, що Європа виявилася жахливо непідготовленою. І це доведеться виправити, тому що ризики для безпеки в цій частині світу залишаються, а гарантії від Росії важко прийняти, навіть якби вони були надані, не кажучи вже про нинішню путінську Росію, навряд чи вона буде сприйнята всерйоз будь-яким іншим партнером на цій планеті.»

Віктор Боштінару стверджує, що Європі доведеться більше і краще готуватися до можливого конфлікту з Росією та об’єднувати свої ресурси, адже стара римська приказка «Хочеш миру – готуйся до війни» дедалі демонструє свою актуальність. «Ми нарешті побачили розмови про об’єднання двох великих концепцій щодо літаків 6-го покоління, що є ознакою того, що війна в Україні певним чином зробила європейських лідерів мудрішими. Я неодноразово наголошував на тому, що ми, країни Європейського Союзу, повинні зробити членство в ЄС і засоби, що надаються з бюджету Європейського Союзу, інструментом підтримки зусиль нашого континенту в галузі оборони і безпеки, тому що, врешті-решт, Дональд Туск, прем’єр-міністр Польщі, був правий, коли сказав в Європейському парламенті: якщо Європа хоче вижити, вона повинна озброїтися. Це звучить дуже сильно, якщо згадати те, що ЄС був створений, щоб забезпечити тривалий мир серед його членів, попередити виникнення конфліктів на старому континенті, а також традицію, яка призвела до майже безумовних анти-оборонно-безпекових рефлексів, особливо в західних країнах-членах Європейського Союзу.»

Ми також є свідками зміни парадигми, яку можна інтерпретувати як продовження доктрини Монро. Дональд Трамп має особливе бачення розширення сфер безпекових інтересів США. Але, як каже аналітик Йон Петреску усі заяви Трампа щодо Панами, Канади та Гренландії, ґрунтуються на американських економічних інтересах. Він каже, що указ Трампа про перейменування Мексиканської затоки на Американську це не просто зміна назви, а публічний знак рішучості нового президента дати зрозуміти, що це зона економічних інтересів США. Заяви Трампа щодо Гренландії викликали напруження у відносинах між Європою і США, а Франція обговорила з Данією можливість відправки до Гренландії своїх військ.

Аналізуючи ситуацію довкола цього стратегічно важливого острова військовий аналітик Йон Петреску зазначив: «Сполучені Штати зараз мають там військовий аеродром і дислоковані там війська, тому що Гренландія де-факто охороняється американськими військами – там є авіабаза – але поки що, на рівні інформації, передчасно говорити про те, наскільки великої військової присутності Трамп захоче в Гренландії. Звичайно, прем’єр-міністр Данії заявив, що тільки народ Гренландії вирішуватиме своє майбутнє, але мова йде про 50 000 гренландців, щонайбільше, які будуть прагматичними та, ймовірно, поставлять собі запитання: що нам дає Трамп, чого не дала Данія, яка була державою, що контролювала економічне існування Гренландії. Це питання, на які ми дізнаємося відповідь у найближчому майбутньому, але, цілком ймовірно, Гренландія дійсно трансформується і стане, зі стратегічної точки зору, маяком для Сполучених Штатів Америки, які стежитимуть за проходженням кораблів Російської Федерації через цей район та інших союзних Російській Федерації держав, щоб на північ від Європи і особливо на південь від Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії були виключені військово-морські стратегічні несподіванки.»

Дональд Трамп хоче зблизити два береги Атлантики, звісно метафорично, шляхом розширення американських інтересів у Гренландії, але це може призвести до погіршення стосунків з давніми союзниками США. Ось що каже про це Віктор Боштінару. «Й у випадку Канади, й у випадку Данії йдеться про союзників Сполучених Штатів Америки, країн-членів НАТО, які традиційно мають надзвичайно тісні відносини зі Сполученими Штатами Америки. Зараз навіть заяви про Канаду як 51-й штат федерації Сполучених Штатів Америки або захоплення Гренландії викликає добре контрольовану, але дуже нервову реакцію в Оттаві і Копенгагені. Сполучені Штати Америки також перебувають у ситуації, коли їм потрібні друзі, союзники і довіра. Американське лідерство без престижу і довіри важче нав’язати. Тому я думаю, що заяви це одне, а реальні дії – зовсім інше, і вони будуть набагато обережнішими і стриманішими, звичайно, включаючи економічні механізми співпраці і перетворення Гренландії на платформу для Сполучених Штатів, щоб проєктувати свою силу в більшому масштабі, ніж зараз, але я не бачу, як вони можуть отримати фізичний контроль над Гренландією без значного погіршення відносин, в тому числі з Євросоюзом – подивіться на реакцію ЄС, який заявив, що Гренландія перебуває під захистом договорів Європейського Союзу.»

Президент США Дональд Трамп закликав керівника Росії Володимира Путіна зупинити війну проти України й «укласти угоду», оскільки далі для Росії «буде тільки гірше». Водночас Путін заявив, що не готовий підписувати мирний договір із президентом України Володимиром Зеленським, якого він знову назвав «нелегітимним». Румунський генерал-лейтенант запасу Александру Грумаз стверджує, що Путін не збирається закінчувати війну. «Росія не зацікавлена в мирі в Україні. Росія зацікавлена в діалозі зі Сполученими Штатами, тому що відносини між двома ядерними державами досягли найнижчого рівня. Зараз на мій погляд Путін не збирається укладати мирний договір з Україною, це неможливо. Усе, що може бути досягнуто – це перемир’я, що означає припинення вогню на невизначений період часу, і не більше…»

Тобто замороження війни, чого власне й прагне Путін, він хоче отримати паузу для переозброєння та продовження війни.

ВИБОРИ – Політичні партії, що входять до правлячої коаліції Румунії – Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна парті та Демократичний союз угорців Румунії, а також представники національних меншин домовилися про те, що перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Коаліція також підтвердила, що колишній лідер націонал-лібералів Крін Антонеску залишається її кандидатом на посаду президента Румунії. Тим часом, Апеляційний суд Бухареста опублікував обґрунтування рішення, яким 31 грудня відхилив позов, поданий проти Центрального виборчого бюро у зв’язку з анулюванням Конституційним судом минулого року президентських перегонів.

ПРОТЕСТИ – Профспілкові організації системи оборони, громадського порядку та національної безпеки оголосили в середу ввечері про початок спільних акцій протесту. 17 січня протестувальники зберуться біля будівлі парламенту, а потім вирушать до Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ та Уряду. Серед вимог – виплата надбавок за роботу, виконану працівниками поліції, пенітенціарної системи та військовослужбовцями у суботу, неділю, святкові та неробочі дні, а також інші дні, визначені законом як неробочі, та індексація військових пенсій на останній середньорічний рівень інфляції. Нагадаємо, що наприкінці року уряд схвалив низку заходів, спрямованих на скорочення бюджетних видатків, які викликали невдоволення великої кількості бюджетників.

ВІЗИТ – Стефан Сежурне, виконавчий віце-президент Європейської комісії, відповідальний за процвітання та промислову стратегію, сьогодні відвідав румунську компанію, постачальника найсучасніших літій-іонних акумуляторів та індивідуальних систем зберігання енергії для широкого кола секторів та підприємств по всій Європі. Візит підтверджує незамінну роль акумуляторів у декарбонізації європейських ланцюгів постачання. Виконавчий віце-президент також обговорив виклики, що стоять перед галуззю акумуляторів та європейську підтримку цього сектора. Стефан Сежурне завершить свій візит до Румунії відвіданням Національного інституту аерокосмічних досліджень і розробок, головного науково-дослідного центру Румунії в галузі аерокосмічних наук. Це буде можливість обговорити недобросовісну конкуренцію з боку Китаю на ринку безпілотників і все більш актуальне використання безпілотних технологій як у цивільному, так і у військовому застосуванні. У середу чиновник ЄС зустрівся з міністром економіки, цифровізації, підприємництва і туризму Богданом-Груєю Іваном, а також з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку і головою Сенату Іліє Боложаном.

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Близько 15 000 військовослужбовців з Румунії та країн НАТО візьмуть участь у першому півріччі в багатонаціональних навчаннях, запланованих на румунських військових об’єктах і полігонах в рамках навчань Dacia 25 і Dacian Spring 25. Про це в середу повідомило Міністерство оборони Румунії. Навчання “Дакійська весна – 25” є прем’єрою, оскільки Франція, країна-учасниця бойової групи НАТО в Чинку (центр), розгортає на території Румунії багатонаціональну структуру бригадного рівня, до якої входять близько 4000 французьких солдатів і бойових засобів. Навчання “Дакія – 25” є основним навчальним заходом оперативно-тактичного рівня, який забезпечує необхідну основу для інтеграції національних збройних сил і сил Альянсу, пов’язуючи їх з іншими багатонаціональними навчаннями, запланованими Верховним головнокомандуванням ОЗС НАТО в Європі. Ці навчання демонструють єдність і солідарність союзників, а також здатність структур НАТО і американського стратегічного партнера швидко втрутитись на підтримку Румунії. Головною метою навчань є посилення обороноздатності і здатності до стримування, поліпшення координації і часу реагування, а також посилення військової оперативної сумісності і мобільності.

ДТП – Перевищення швидкості є другою найпоширенішою причиною серйозних дорожньо-транспортних пригод у Румунії після переходу проїзної частини поза пішохідним переходом. Поліція почала встановлювати стаціонарні камери фіксації швидкості на десятках автодоріг по всій країні. Камери працюватимуть цілодобово, а водії, які перевищать швидкість, отримуватимуть штраф поштою. Камери вже працюють на автобанах A1 і A2, а також на автодорозі національного значення DN2.

DISCOVER_EU – Європейська Комісія оголосила переможців програми DiscoverEU. 35 762 молоді європейці, у тому числі румуни, були оголошені переможцями із 135 000 претендентів. Переможці отримають можливість подорожувати протягом одного місяця, переважно поїздом, у період з березня 2025 року по травень 2026 року. Кожен переможець може обрати конкретні пункти призначення в Європі або надихнутися маршрутом DiscoverEU, який з’єднує різні культурні напрямки. Серед них – європейські культурні столиці, об’єкти ЮНЕСКО або європейської спадщини. До тепер програмою скористалися майже 300 000 молодих людей.

РАМШТАЙН – Президент України Володимир Зеленський сьогодні, в Німеччині, закликав західних партнерів виконати всі домовленості щодо постачання пакетів допомоги на фронт та обіцяних на останньому саміті НАТО систем протиповітряної оборони. Цю заяву він зробив під час виступу на засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», в якому взяли участь представники 49 країн-партнерів, які зібралися під егідою США, щоб обговорити військову допомогу Києву, за 11 днів до офіційного вступу на посаду президента Дональда Трампа, котрий заявив, що скептично ставиться до такої фінансової підтримки. Ця зустріч є останньою, в якій взяв участь нинішній міністр оборони США Ллойд Остін. Глава Пентагону під час засідання на американській авіабазі в німецькому місті Рамштайн оголосив про виділення нового пакета військової допомоги Україні на суму $500 мільйонів. У зустрічі також взяли участь глава європейської дипломатії Кая Каллас і генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

ТЕНІС – Згідно з результатами жеребкування, проведеного в четвер, румунська тенісистка Сорана Кирстя зустрінеться з українкою Еліною Світоліною в першому колі Відкритого чемпіонату Австралії, першого турніру Великого шолома року, який стартує в Мельбурні в понеділок. Ірина Бегу в першому раунді зіграє з Габрієлою Русе, яка пройшла кваліфікацію, і це буде їхній перший поєдинок. Жаклін Крістіан, яка також має пряму путівку до основної сітки, у першому раунді зіграє з хорваткою Петрою Мартіч. Анка Тодоні, яка пройшла кваліфікацію, у першому раунді зустрінеться з китаянкою Циньвень Чжен, п’ятою ракеткою світу і минулорічною фіналісткою турніру в Мельбурні.

РІЗДВО – Для православних християн, які відзначають нерухомі свята за григоріанським календарем, греко-католиків і католиків у всьому світі, в тому числі і в Румунії, яка є переважно православною, сьогодні другий день Різдва Христового, свята народження Ісуса Христа, одного з найбільших у християнстві. 26 грудня Православна Церква відзначає Собор Пресвятої Богородиці – одне з найдавніших свят на честь Діви Марії. Назва “собор” походить від слов’янського слова і означає “зібрання”, а також “рада”. Свято було встановлене 1500 років тому. Різдво – це свято щедрості і милосердя, відродження надії на краще майбутнє», – написав Президент Клаус Йоганніс у соціальних мережах. Різдво – це свято радості, а справжня віра – це та, що діє через любов, – зазначив Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл. У Ватикані Папа Франциск звернувся з новим закликом до миру в Україні, а також на Середньому Сході. Православні, які святкують за юліанським календарем, – більшість у Росії, Україні, Сербії та Грузії – святкують Різдво 7 січня.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Одним із пріоритетів нового румунського уряду є розробка проєкту бюджету на наступний рік, що, схоже, також є головною проблемою, з якою він зіткнеться у своєму прагненні скоротити витрати. Проєкт держбюджету базується на терміновій постанові про фіскально-бюджетні заходи, яка має бути затверджена найближчими днями. Вона включає багато непопулярних заходів, які уряд має вжити для скорочення дефіциту. Йдеться, зокрема, про заморожування зарплат і пенсій у 2025 році або оподаткування великих статків. Приведення до присяги нового уряду стало позитивним сигналом для румунських бізнесменів та іноземних інвесторів, – заявив прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку.

ШЕНГЕН – З 1 січня 2025 року, коли Румунія увійде й з сухопутними кордонами до Шенгенської зони вільного переміщення, 33 пункти пропуску через кордон з Угорщиною та Болгарією, а також на Чорному морі та на Дунаї будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 автомобільних, у тому числі поромних, залізничних і портових пунктів пропуску на кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі та Чернаводи. Міністерство внутрішніх справ подало на розгляд проєкт відповідного урядового рішення. З початку 2025 року на пунктах пропуску через кордон з Угорщиною та Болгарією більше не буде митних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю і на сухопутних кордонах відбувається після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня, коли їх прийняли лише з повітряними та морськими кордонами.

ВРЯТУВАННЯ – Троє українців, які заблукали в Марамуреcьких горах, були врятовані після 12-годинних складних пошуків. Вони перетнули кордон з Румунією в екстремальних погодних умовах і звернулися за допомогою за єдиним номером 112. На їх пошуки вирушила змішана група гірських рятувальників і прикордонної поліції, але не знайшли українців у вказаному ними місці. Через несприятливі погодні умови повітряний пошук був неможливий, тому пошуки проводилися лише пішки. Через кілька годин рятувальники знайшли українців у дуже небезпечній ущелині. Один із них отримав численні травми внаслідок падіння, а двоє інших мали легку гіпотермію. Усіх госпіталізували. В Україні неодноразово повідомлялося про випадки загибелі чоловіків, які намагалися втекти з країни, щоб уникнути мобілізації. Зокрема, гірська річка Тиса, що протікає вздовж кордону України з Угорщиною та Румунією, забрала багато життів.

ЕКОНОМІКА – На початку цього тижня Румунія отримала понад 37 мільйонів євро від Європейської Комісії в рамках другого траншу Національного плану відновлення та стійкості після пандемії COVID-19. Станом на сьогодні Румунія отримала 9,4 мільярда євро із загальної виділених їй суми у понад 28,5 мільярда євро. У середині цього місяця уряд надіслав до Єврокомісії третій платіжний запит, який передбачає виділення 2,7 млрд євро. Гроші надаються у вигляді грантів, в обмін на проведення низки реформ.

САНКЦІЇ – Японія виділить Україні 3 мільярди доларів прибутку від заморожених російських активів. Рішення було прийнято урядом Японії після того, як у жовтні прем’єр-міністром країни став Сігеру Ісіба. Володимир Зеленський та Ісіба провели телефонну розмову в середу. За словами президента України, Японія пообіцяла Києву додаткову допомогу в обладнанні для енергетичного сектору та будівництві укриттів. Лідери двох країн домовилися зустрітися найближчим часом для продовження двостороннього діалогу. Країни “Великої сімки” – Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та США – були найбільшими фінансовими та військовими прихильниками України з моменту повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Вартість російських активів, заморожених цими країнами та ЄС, становить 325 мільярдів доларів. У червні країни G7 схвалили механізм, за яким Україна отримає кредит у розмірі $50 млрд: він буде погашений з майбутніх прибутків від заморожених російських активів.

ГАЗА – Палестинський телеканал, пов’язаний з угрупуванням «Ісламський джихад», оголосив у четвер про загибель п’ятьох своїх журналістів під час ізраїльської атаки в секторі Газа. Як стверджується, вони були вбиті в таборі біженців Нусейрат в центрі палестинського анклаву «під час виконання своїх журналістських і гуманітарних обов’язків». Зі свого боку, ізраїльська армія повідомила в Telegram, що завдала «точкового удару по автомобілю з терористичним осередком “Ісламського джихаду” на борту в районі Нусейрата». Ізраїльські сили стверджують, що «перед атакою були вжиті заходи, щоб мінімізувати ризик ураження цивільних осіб». Минулого тижня Палестинська спілка журналістів оголосила, що з початку війни в Газі 7 жовтня 2023 року було вбито «понад 190» журналістів і «понад 400» отримали поранення.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп через проблеми зі здоров’ям скасувала свою участь у турнірі WTA в Окленді, Нова Зеландія, та на Відкритому чемпіонаті Австралії, на якому вона повинна була зіграти наступного тижня. «Я відпочину і планую зіграти в Клужі (ред. 1-9 лютого). З нетерпінням чекаю можливості зіграти перед румунськими вболівальниками», – написала Халеп, колишня перша ракетка світу. Турнір WTA 250 в Окленді із загальним призовим фондом 275 094 доларів відбудеться з 30 грудня по 5 січня, а Відкритий чемпіонат Австралії, перший турнір Великого шолома наступного року, пройде в Мельбурні з 6 по 26 січня.

Глави держав і урядів ЄС зустрілися в Брюсселі, щоб обговорити війну в Україні, міграцію, ситуацію на Близькому Сході, в Молдові та Грузії, реакцію ЄС на кризи і втручання Росії у вибори в Румунії. Запрошений на європейський зимовий саміт президент України Володимир Зеленський заявив, що його країні найбільше потрібно, щоб як Європейський Союз, так і Сполучені Штати Америки продовжували підтримувати Київ.

Зеленський додав, що хоче, аби Дональд Трамп, який повернеться до Білого дому з 20 січня 2025 року, був на боці України у війні проти російського вторгнення, і зазначив, що для забезпечення довгострокового миру Україна потребуватиме гарантій безпеки з боку ЄС та США. Повернення Трампа до Білого дому також викликає занепокоєння європейських країн, які очікують, що його сувереністська політика знову вплине на торговельні відносини, як це було під час його попереднього терміну.

Існують побоювання, що нова адміністрація США може підвищити імпортні тарифи на європейські товари до 20%. У цьому контексті Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кайя Каллас заявила, що обидва блоки повинні уникати торговельної війни за будь-яку ціну, оскільки від неї постраждають обидві економіки. За її словами, у торговельній війні немає переможців, і якщо ми зіткнемося з таким сценарієм, Китай буде тим, хто отримає найбільше задоволення.

Іншою широко обговорюваною темою стало втручання Росії у виборчі процеси. Присутній на саміті президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що поведінка Москви є загрозою не лише для Румунії, але й для всіх демократій. Він закликав країни ЄС працювати разом, в тому числі над обміном інформацією, щоб такі втручання можна було швидко виявляти та протидіяти.

Стосовно цієї теми прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що всі європейські лідери, включаючи скептиків, зараз усвідомлюють агресивність, з якою Росія намагається дестабілізувати демократичні системи країн ЄС, і навів як приклад втручання Росії в Грузії, Молдові та Румунії. І останнє, але не менш важливе: європейські лідери обговорили розвиток подій у Сирії після усунення від влади Башара Асада.

Європейські країни заявили, що встановили дипломатичні контакти з новим керівництвом, але очікують дій від нового уряду в Дамаску, щоб продовжити свою фінансову та гуманітарну підтримку. ЄС зацікавлений у стабілізації ситуації, щоб мати змогу репатріювати частину сирійських біженців з Європи, оскільки їхня присутність посилює соціальну напруженість і призводить до політичного підйому ультраправих.

МЗС – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску візьме участь у понеділок у Брюсселі у засіданні міністрів закордонних справ ЄС – Раді закордонних справ (РЗС). Це буде перше засідання після того, як 1 грудня 2024 року Кая Каллас обійняла посаду Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки та віце-президентки Європейської комісії. На порядку денному зустрічі – агресія Росії проти України, події в Грузії, ситуація на Середньому Сході, в Сирії та Білорусі. Агресія Росії проти України буде розглянута у світлі останніх подій на місцях, посилення тиску ЄС на Росію, включаючи ухвалення 15-го санкційного пакету, а також продовження багатовимірної підтримки України з боку ЄС.

УКРАЇНА – Румунія є  дуже важливим партнером України, як з точки зору відбудови країни, так і з точки зору військових зусиль. Особливо важливою допомогою є відкриття нових пунктів пропуску через кордон, – заявив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин. Він сказав, що вже відкрито п’ять нових пунктів перетину кордону і є пропозиції щодо відкриття ще шести. Сергій Сухомлин зазначив, що нові пункти пропуску є великою допомогою для українських експортерів і, що Румунія є серйозним партнером не тільки тому, що вона допомагає відновлювати інфраструктуру, але завдяки військовій допомозі, яку вона надає Україні у війні з російськими військами.

АБХАЗІЯ – Міністерство закордонних справ Румунії вжило заходів у зв’язку з повідомленнями про затримання румунського громадянина в так званій республіці Абхазія, тимчасово окупованій Російською Федерацією грузинській території. Румун був затриманий службами безпеки в проросійському сепаратистському регіоні і звинувачується в спробі зняти на відео військові об’єкти на території Абхазії, незалежність якої визнана Москвою, але не міжнародною спільнотою. Абхазькі служби безпеки стверджують, що громадянин Румунії був змушений Головним управлінням розвідки Міноборони України знімати, в обміни на його вивезення з Абхазії, оскільки на окупованій Росією території йому могла загрожувати небезпека. Бухарест заявляє, що підтримує контакт з родиною затриманого румуна і продовжує докладати зусиль для надання необхідної консульської допомоги.

ПАРЛАМЕНТ – Перше засідання нового Парламенту Румунії, сформованого за результатами виборів 1 грудня, було скликане Президентом Румунії на п’ятницю 20 грудня. До його складу увійдуть сім політичних сил, на дві більше ніж зараз. Соціал-демократична партія отримала найбільше місць – 122, за нею йде Альянс за об’єднання румунів – 91 місце, Націонал-ліберальна партія – 71, Союз «За порятунок Румунії» – 59, Партія «SOS Румунія», яка вперше потрапила до парламенту – 40, Демократичний союз угорців Румунії – 32 і Партія молодих людей, яка також вперше потрапила до парламенту – 31 місце. Фракція національних меншин, інших крім угорська, складатиметься з 19 депутатів, серед яких і представник українців Румунії Микола-Мирослав Петерцький. У п’ятницю Сенат і Палата депутатів створять спеціальні комітети для підтвердження мандатів на окремих пленарних засіданнях. Парламент вважається юридично сформованим після того, як дві третини депутатів і три чверті сенаторів будуть затверджені та складуть присягу.

РЕВОЛЮЦІЯ – Тімішоара відзначає 35-ту річницю антикомуністичної революції, що спалахнула в грудні 1989 року в цьому місті на заході Румунії. Під гаслом «35 років свободи» відбудеться широкий спектр пам’ятних заходів, присвячених героям-мученикам, а також урочистостей з нагоди трьох з половиною десятиліть відколи Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії. Як і щороку, програма включає богослужіння, покладання вінків, виставки та кінопокази. У неділю в Банатській філармонії відбувся концерт «Recviem in Memoriam», у понеділок відбудеться відкриття Порталу Свободи – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції, після чого пройде традиційний марш «Герої не вмирають». Вівторок буде днем жалоби, а 20 грудня заходи завершаться концертом «Rock for revolution».

ПАРЛАМЕНТ – У понеділок румунські сенатори і депутати почнуть останній тиждень роботи нинішнього парламенту, маючи багато незавершених законопроєктів. Очікується, що до скликання нового парламенту Палата депутатів прийме новий Лісовий кодекс, який стоїть на порядку денному вже кілька місяців. Кодекс є важливою віхою в Національному плані відновлення та стійкості і пріоритетом уряду, який заявляє, що документ має бути прийнятий до кінця року. Серед іншого, законопроєкт передбачає конфіскацію автомобілів, що перевозять викрадену з лісів деревину, створення зелених зон навколо великих міст, переважне права на купівлю якісної сировини за розумною ціною для меблевиків країни, обов’язок моніторингу лісових доріг на відео, а також заборону суцільних рубок на всіх природоохоронних територіях. У Сенаті, з іншого боку, очікується голосування щодо законопроєктів, які пропонують обмежити одночасне зайняття або суміщення посад, що фінансуються державою, або скоротити кількість термінів перебування на посаді для керівників спецслужб до двох. Нинішні члени парламенту залишатимуться на своїх посадах до 20 грудня, коли заплановане перше засідання парламенту нового скликання, сформованого за результатами виборів 1 грудня.

ГАНДБОЛ – Збірна Румунії зіграє з Італією у плей-офф за вихід на чемпіонат світу з гандболу серед жінок 2025 року. Про повідомила на своїй на сторінці у Facebook Федерація гандболу Румунії після жеребкуванням у неділю у Відні. Матчі відбудуться у квітні. Чемпіонат світу прийматимуть Німеччина та Нідерланди з 26 листопада по 14 грудня 2025 року. Румунія, яка брала участь у кожному чемпіонаті світу з гандболу серед жінок, у 2023 році посіла 12-е місце.