Tag: Україна

На 1000-й день війни Україна завдала удару по військовій цілі на території Росії американськими ракетами великої дальності ATACMS. Це був перший випадок, коли за згодою США ракети цього типу були застосовані на території Росії, а послаблення обмежень є частиною зусиль адміністрації Байдена, спрямованих на те, щоб дати Україні все можливе до інавгурації Дональда Трампа 20 січня. Це рішення також має на меті утримати Пхеньян від відправки нових військ до Росії.

Як це рішення впливає на хід війни? Відповідь на це питання в інтерв’ю Радіо Румунія спробував дати професор Юліан Кіфу, президент Центру запобігання конфліктам і раннього попередження: “Давайте не забувати, що це не зброя, здатна змінити правила гри, це не ядерна зброя наприкінці Другої світової війни. Тож вона автоматично не забезпечує перемогу, ні. Але вона забезпечує покарання. Це відповідь на залучення Російською Федерацією Північної Кореї як воюючої сторони і відповідь на масовані атаки на українську енергосистему. Ці два елементи ескалації необхідні для надійного відновлення балансу і стримування, як це відбувалося кожного разу, коли мала місце певна форма відплати. Й ось, дивіться, цього разу Захід, в першу чергу Сполучені Штати, знайшов спосіб скасувати цю заборону. Звичайно, це також стосується британських і французьких ракет Storm Shadow і Scalp, які мають американські компоненти. Це буда єдина перешкода для їхнього використання Україною в польових умовах.”

Невдовзі прийшла і відповідь Кремля. Владімір Путін підписав указ про внесення змін до ядерної доктрини Росії, знизивши рівень загрози, який би виправдовував ядерну відплату у відповідь на ширший спектр звичайних атак. На місцях Москва продовжує контрнаступ у Курській області – місці єдиного великого військового успіху Києва цього року – і здобуває ключові точкові перемоги вздовж лінії фронту. Чи може Москва продовжувати військовий наступ?

Знову професор Юліан Кіфу: “Ми маємо справу з довготривалою війною. Цілі Росії не змінилися. Росія хоче поставити Україну на коліна, посадити в Києві маріонетковий уряд і мати Україну без виходу до моря, очевидно, щоб досягти кордонів НАТО, в тому числі тут, на Чорному морі, і це питання особливо цікавить нас. З іншого боку, якщо ми говоримо про фінансові аспекти, звичайно, це дуже дорого коштує і Путін закладає майбутнє власної держави. На цьому економічному та фінансовому фронті є великі проблеми. Ми бачимо, що центральний банк вже підняв процентні ставки до 21%, безпрецедентно за останні 20 з чимось років, є великі проблеми з інфляцією, є великі проблеми з виробництвом. Ці речі впливають на їхній фронт. З початку року на 40 квадратних кілометрах було втрачено еквівалент п’яти дивізій, в першу чергу техніки, але також і людей.”

Повільна і складна війна, яку часто називають війною на виснаження, коли обидві сторони намагаються виснажити одна одну, виснажила ресурси обох країн після майже трьох років конфлікту. І, схоже, вона продовжуватиме поглинати колосальні суми і забирати ще більше життів. Росія встановила рекордний оборонний бюджет на 2025 рік, що становить третину державних витрат. Водночас Сполучені Штати оголосили про новий пакет допомоги для України.

У світі дедалі частіше говорять про можливість закінчення війни у 2025 році. Президент Володимир Зеленський заявив нещодавно, що Україна повинна зробити все для закінчення війни у 2025 році, наголошуючи, що війна має закінчитись дипломатичним шляхом. Зараз всі очікують інавгурації нового президента США Дональа Трампа, який неодноразово казав, що він хоче швидко закінчити війну в Україні.

Але, як каже румунський аналітик Дан Дунґачу, зберігається занепокоєння щодо розвитку подій в Україні, оскільки ніхто не має чіткого уявлення про те, що насправді означає вплив нової адміністрації США на ситуацію на лінії фронту. Усі чекають на переговори, але досі не дуже зрозуміло, за яких умов вони відбуватимуться», – каже аналітик. «Мир в Україні – це, безумовно, мета. Умови цього миру потрібно обговорювати. Безперечно, що з того, що можна припустити про нову адміністрацію Трампа, перспектива, про яку найбільше говорять, така: адміністрація Трампа хоче закінчити цю війну, в тому числі тому, що головна ставка адміністрації Трампа і президента Сполучених Штатів – не продовжувати війни, а зупинити їх. Якщо головна ставка президента Трампа – стати найважливішим американським президентом в історії, принаймні за останні сто років, очевидно, що варіант війни – не найкращий варіант для нього. Трамп намагатиметься покласти край цій війні, зупинити її, і це, ймовірно, буде першим зовнішньополітичним успіхом його адміністрації. Ось чому я вважаю, що ми повинні враховувати наполягання на припиненні війни і початку переговорів. Війна повинна бути зупинена, переговори повинні вестися з усвідомленням того, що Україна залишатиметься важливою на східному фланзі для американської адміністрації. Польща, Україна, Румунія залишаться стратегічно важливими на цій карті, тому що Росії, так би мовити, треба «оголосити шах». З цієї точки зору, українська армія, яка є дуже сильною і підготовленою на театрі військових дій, буде розглядатися як частина НАТО, навіть якщо формально вона не буде частиною НАТО.»

Виконавчий директор Центру «Нова стратегія» Джордже Скутару каже, що війну можна зупинити допомагаючи більше Україні як військово, так і шляхом посилення санкцій проти Росії. «Щоб перемогти, нам потрібно доставляти більше, доставляти вчасно. І, по-друге, щоб перемогти, ми дійсно повинні чинити тиск на Росію, щоб зменшити її доходи для ведення війни, в першу чергу, з точки зору експорту нафти», – каже Джордже Скутару. «Ми, я маю на увазі Європейський Союз і навіть Румунію, зараз майже подвоїли імпорт добрив з Російської Федерації. З одного боку, ми говоримо, що хочемо бути енергетично незалежними від Росії, але ми переносимо нашу залежність з енергетичного сектору на залежність з точки зору продовольчої безпеки, тому що на даний момент Росія веде політику демпінгу, пропонуючи дуже вигідні ціни на експорт добрив, тобто мінеральних добрив, у результаті чого європейський ринок значною мірою заполонив цей продукт з Російської Федерації. Ми не можемо проводити амбівалентну політику, з одного боку, платити Україні за те, що вона чинить опір, а з іншого боку, продовжувати опосередковано фінансувати російську військову машину, продовжуючи імпортувати різні категорії продукції з Російської Федерації або не вживаючи певних заходів, які дійсно впливають на джерела доходів Російської Федерації – і я маю на увазі насамперед експорт енергоресурсів, те, як Росія порушує санкції. Побачимо, що робитиме нова адміністрація США, адже принаймні, з точки зору позиції щодо вуглеводнів, щодо нафти, підхід республіканців і президента Трампа дуже чіткий: вони збираються збільшувати видобуток нафти. Один з перших наслідків, який може статися, – це зниження світової ціни і, як наслідок, зменшення ресурсів, що відчують на собі дві держави з ворожою політикою щодо Америки – я маю на увазі Іран і Російську Федерацію.»

У цьому контексті крім Формули миру Володимира Зеленського, що ґрунтується на принципах, цілях і нормах Статуту ООН, є ще багато різних мирних планів, які розглядають в різних світових канцеляріях, в тому числі в США. Професор Дан Дунґачу говорить про чотири можливі сценарії. «По суті, є чотири сценарії майбутнього України: сценарій Південної Кореї – Україна стає Південною Кореєю, сценарій Західної Німеччини – Україна стає Західною Німеччиною, а втрачені території – Східною Німеччиною, сценарій Ізраїлю – Україна стає Ізраїлем, тобто безпрецедентні гарантії безпеки з боку США, або Україна стає ядерною державою. Отже, ці сценарії розглядаються і невідомо, в якому напрямку підуть справи, але ці чотири сценарії розглядаються, коли згадується Україна або її найближче майбутнє.»

Європа вступила в третю зиму війни, першого конфлікту цього століття на старому континенті. Росія розпочала військові дії неспровокованим вторгненням в Україну, причому Москва заявила, що окупує нову територію у відповідь на просування Північноатлантичного альянсу на схід і щоб запобігти інтеграції Києва в євроатлантичні структури. З 20 січня Дональд Трамп вступить на другий президентський термін. У Європі побоюються, що нова адміністрація Білого дому змінить військову стратегію США на шкоду Європі та Північноатлантичному альянсу.

У цьому контексті Голова військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер закликав підприємства країн-членів Альянсу бути готовими до сценарію воєнного часу та відповідним чином налаштувати свої лінії виробництва та розподілу, щоб бути менш вразливими до шантажу з боку Росії та Китаю. За його словами, союзники по НАТО будуть змушені виділяти на оборону близько 3% свого ВВП. Водночас НАТО погодилася перебрати від Сполучених Штатів координацію військової допомоги Україні через місію, яка також матиме структури в Румунії. Рішення, прийняте на саміті у Вашингтоні, також передбачає виділення 40 млрд євро на підтримку України наступного року.

Російська війна проти України ставить всю Європу перед викликом для власної безпеки й оборони та загрожує справжньою війною, а брязкання зброєю привернуло увагу тих, хто звик до десятиліть миру і процвітання. Поступово, протягом останніх кількох десятиліть, оборонні фонди зменшувалися на тлі цього, здавалося б, вічного миру. Тепер Європа має зробити все можливе, щоб запобігти зростаючим ризикам і загрозам.

В інтерв’ю Радіо Румунія генерал запасу ВПС Румунії Адріан Дуце зазначив, що після тривалого періоду миру, забезпеченого Північноатлантичним альянсом та іншими європейськими альянсами, ми бачимо, що війна знову повернулася до Європи і, як сказав колишній керівник британської розвідувальної служби, ми не тільки знаходимося під загрозою війни, але війна вже триває на європейській землі. «Європа вже вжила заходів, насамперед на знак солідарності з Україною. Європейські держави підтримують Україну у протистоянні російській агресії, і в колективній європейській свідомості перемога Росії є неприйнятною. Про це говорив адмірал Бауер під час Берлінської конференції 19-20 листопада, де було багато розмов про заходи, які європейські держави повинні вжити, щоби бути готовими до того, що політика США зміниться з Дональдом Трампом у Білому домі. Однак, мушу зазначити, що навіть якщо і відбудеться зміна підходу з боку США, то це вже зміна парадигми, адже вже було заявлено, що США не залишать Європу непідготовленою перед обличчям загроз зі Сходу і зроблять все можливе для зміцнення європейської оборони.»

Генерал запасу Адріан Дуце каже, що хоча Європа зробила важливі кроки, щоб вивести свою оборону на вищий рівень, вона має прискорити свої зусилля в цьому плані, адже після тривалого періоду недофінансування оборонної промисловості вона опинилася в ситуації, коли запаси озброєння майже вичерпані, виробничі потужності перебувають у скрутному становищі і не в змозі виробляти в необхідному обсязі, а конкуренція між Європою і Росією в цій сфері поки що несприятлива для Європи. Водночас перший в історії ЄС єврокомісар з оборони й космосу Андрюс Кубілюс пообіцяв найближчим часом розробити Білу книгу європейської оборони, із визначенням ключових пріоритетів щодо зміцнення європейської безпеки.

Професор Сорбонни з історії сучасних міжнародних відносин, доктор філософії Штефан Попеску також наголошує на проблемі дуже низьких запасів озброєнь в західних країнах. «Саме тому ми не можемо підтримати Україну відповідно до її потреб. Просто подумайте, що французи разом з британцями, я не думаю, що вони мають більше 300 танків, вони не їх просто мають, дві армії разом, найважливіші в Європі, не мають більше 300 артилерійських знарядь, що дуже мало. Промислові лінії неможливо розширити за ніч. Потрібні постійні інвестиції, особливо в той час, коли потрібно задовольняти не лише власні потреби в озброєнні, але й виконувати замовлення важливих стратегічних партнерів Заходу, яких ми не можемо залишити без уваги, а потім, звичайно ж, і Україну. Україна повинна залишитися після заморожування конфлікту або врегулювання, вона повинна бути надійним військовим гравцем, і це в інтересах усіх, це в інтересах довіри до нас, до Організації Північноатлантичного договору і до Європейського Союзу.»

Чи здатні НАТО і Європейський Союз доповнити, збільшити військову підтримку, щоб збалансувати можливе зменшення підтримки, яку надають Сполучені Штати Україні в її військовій боротьбі з російським агресором? Як нова адміністрація Трампа може вплинути на безпеку Європи в контексті війни в Україні? Адріан Дуце відповідає: «Нова американська адміністрація дещо змінить свою орієнтацію, як заявили американські офіційні особи, вони приділятимуть більше уваги Індо-Тихоокеанському регіону і дещо зменшать свою участь в Європі. Але це не означає, що США підуть з Європи. США збираються знайти ті шляхи, які сприятимуть зміцненню європейської оборони, з одного боку, шляхом посилення промислового співробітництва та розвитку цієї європейської технологічної та промислової бази, тому що це дезидератум на даний момент, а Європа працює над тим, щоб надолужити втрати останніх десятиліть. Це тривала робота, але ми впевнені, що ці зусилля принесуть свої плоди. Європа має достатньо ресурсів і вона вже довела, що вживає правильних заходів для допомоги Україні, щоправда, не таких значних, як хотілося б Україні, але існує дуже широкий спектр заходів різного роду, і європейська солідарність з Україною є взірцевою.»

З 20 січня ми матимемо нову адміністрацію в Білому домі. Дональд Трамп офіційно приступить до виконання повноважень. Якщо Сполучені Штати припинять або зменшать свою підтримку України, чи зможе Європа компенсувати цю важливу американську військову підтримку перед обличчям Росії, яка не рахується з жертвами, щоб окупувати Україну кілометр за кілометром?

Професор Штефан Попеску каже, що Сполучені Штати дуже уважно стежать за можливими розривами між Китаєм і Росією. Залучення північнокорейських військ у Курську область, а також зближення, входження, скажімо так, під російську опіку Північної Кореї, надання російських технологій балістичних ракет Північній Кореї – все це сприймається Пекіном з дуже великою тривогою, занепокоєнням. «Я переконаний, що оскільки це останній термін Дональда Трампа на посаді президента, який також ознаменує його входження в історію, американці залишатимуться відданим гравцем у регіоні, відданим з точки зору їхньої уваги до Російської Федерації. Важливо, щоб Україна не втратила мир, щоб вона продовжувала мати юридичний суверенітет, щоб вона могла стати на європейську, євроатлантичну або в будь-якому випадку західну орбіту. І я вважаю, що ми повинні підтримувати американську позицію і мати постійний діалог, особливо ті з нас, хто знаходиться в цьому регіоні, для того, щоб пояснити їм якомога краще, залучити їх до нашого регіону. Але я вважаю, що з огляду на те, що Чорне море є головним вікном проєкції російської сили, американці будуть підтримувати міцну присутність у цій вузловій точці, яка також включає Румунію, навіть якщо вони підуть на рішення про заморожування фронту. Й останнє: сама Україна більше не може вести довготривалу війну. Україна – держава з сучасними соціальними структурами, це не Афганістан, щоби вести нескінченну війну на два десятиліття.»

Своєю чергою генерал Адріан Дуце вважає, що Європа зуміє бути по-справжньому стійкою в нинішніх умовах, навіть і без підтримки США. «Буде важко, але Європа на правильному шляху у зміцненні своєї оборони і розбудові стійкості перед обличчям російської агресії. Заяви керівників оборонних відомств країн-членів ЄС, як і заяви європейських політиків, свідчать про те, що підтримка України буде безумовною і триватиме стільки часу, скільки буде потрібно. Європа не змириться з поразкою України, і навіть якщо президент США обіцяє мир у дуже короткі терміни, навряд чи він буде досягнутий за той час, який поставив перед собою Дональд Трамп. Європа продовжує зміцнювати всі свої оборонні потужності.»

Європа має достатню силу, щоб зупинити Росію, – каже генерал у відставці Адріан Дуце.

ПАРЛАМЕНТ – У середу Парламент Румунії проведе засідання, на якому затвердить два комітети та їхній склад. Спільні постійні комісії схвалили проєкт постанови про створення спільної парламентської слідчої комісії для перевірки витрат, понесених Адміністрацією Президента в період з 2014 по 2024 рр, ініційований парламентськими фракціями СДП. Також був схвалений проєкт постанови про створення спільної парламентської слідчої комісії Палати депутатів і Сенату для розслідування мафії нерухомості на основі справи «Нордіс», ініційований парламентськими фракціями НЛП. Лідер НЛП Ніколає Чуке заявив, що кількість осіб, визнаних жертвами цієї справи, перевищила 400. Багатьох румунів у країні та в діаспорі переконали купити квартири в житлових комплексах і готелях, побудованих Nordis, які забудовники кілька разів продавали різним покупцям.

ВИБОРИ – Спливають останні дні передвиборчої кампанії в першому турі президентських виборів в Румунії, запланованому на неділю 24 листопада. Тринадцять кандидатів – дев’ять висунутих політичними партіями і чотири незалежних – все ще беруть участь у виборах.  Тоні Гребле, голова Постійного виборчого органу, каже, що офіційні результати виборів, ймовірно, будуть оголошені до кінця понеділка, 25 листопада. Вирішальний тур, в якому змагатимуться двоє кандидатів, запланований на 8 грудня.

ІНФЛЯЦІЯ – Згідно з даними, опублікованими у вівторок Європейським статистичним управлінням (Євростат), річна інфляція в Європейському Союзі в жовтні зросла до 2,3% порівняно з 2,1% у вересні, а Румунія восьмий місяць поспіль залишається країною з найвищою інфляцією серед країн ЄС з річним зростанням цін на рівні 5%, повідомляє Європейське статистичне управління (Євростат). Минулого місяця найнижчі річні темпи інфляції в ЄС були зафіксовані в Словенії (0,0%), Литві та Ірландії (обидві – 0,1%), а найвищі – в Румунії (5%), Бельгії та Естонії (обидві – 4,5%). Національний банк Румунії підвищив свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4,9% з 4% раніше і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року, згідно з даними, представленими в понеділок головою НБР Мугуром Ісереску.

УКРАЇНА – Україна залишається непереможеною, незважаючи на 1000 днів руйнівної війни, заявила сьогодні у своєму посланні посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек. Вона зазначила, що за даними ООН, за 1000 днів війни російські війська вбили понад 11.000 українських цивільних осіб, включаючи дітей, і продовжують скоювати шокуючі воєнні злочини. Кетлін Кавалек додала, що російські бомби зруйнували школи, лікарні та цінні пам’ятки української історії, культури та колективної ідентичності. Але Україна продемонструвала неабияку мужність і рішучість у захисті свого суверенітету, територіальної цілісності та незалежності, спираючись на незмінну підтримку своїх друзів і союзників по всьому світу. Румунія продемонструвала справжнє лідерство у підтримці України та її громадян», – зазначила посол США в Бухаресті. Вона додала, що як стратегічні партнери і союзники по НАТО, США і Румунія єдині у протидії загрозам, які несе Росія в Україні і в Європі.

ПЛАТЕЖІ – Національний банк Румунії запустив перший національний сервіс миттєвих мобільних платежів RoPay. Спочатку в цій програмі беруть участь лише три банки, а з наступного року їх буде сім. Через RoPay можна буде здійснювати миттєві платежі дрібним торговцям і навіть знімати готівку в банкоматах без банківської картки. Крім того, програма дозволяє ініціювати миттєві платежі безпосередньо з одного банківського рахунку на інший на основі таких технологій, як сканування QR-коду або використання номера мобільного телефону. Віце-губернатор НБР Леонардо Бадя каже, що при реалізації цієї програми враховувалися добрі практики та європейські моделі.

ДИПЛОМАТІЯ – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску у вівторок провела телефонну розмову з новим главою дипломатії Держави Ізраїль Гедеоном Сааром. За повідомленням МЗС, румунська міністерка привітала динаміку двостороннього діалогу та галузевого співробітництва, взаємовигідного та з реальним потенціалом для розвитку в ключових сферах. Співрозмовники обмінялися думками щодо безпекової ситуації на Близькому Сході. Пані Одобеску висловила підтримку міжнародним зусиллям, спрямованим на деескалацію, досягнення припинення вогню, звільнення всіх заручників та покращення гуманітарної ситуації в регіоні. Румунська сторона підтвердила тверду прихильність Бухареста до боротьби з антисемітизмом, запереченням і спотворенням Голокосту, яка постійно перебуває на порядку денному румунського уряду і підкріплена конкретними заходами, заявили в МЗС. Ізраїльський колега згадав про особливі відносини між двома країнами і подякував Румунії за постійну підтримку.

ВІЗИТ – У понеділок прем’єр-міністр Марчел Чолаку здійснив робочий візит до Брюсселя у супроводі урядової делегації, до складу якої увійшли міністр закордонних справ Лумініца Одобеску та міністр оборони Анджел Тилвер. Сьогодні, як ніколи, ми потребуємо амбітного європейського порядку денного, узгодженості та солідарності між державами-членами, а також дій в інтересах громадян, – заявив прем’єр-міністр Чолаку Президенту Європейського Парламенту Роберті Метсолі. Він також підкреслив, що мета повного приєднання Румунії до Шенгенської зони в цьому році залишається фундаментальною. З іншого боку, прем’єр-міністр підтвердив тверде зобов’язання Румунії підтримувати європейський шлях Республіки Молдова, а також європейські перспективи України. У Брюсселі прем’єр-міністр Румунії також зустрівся з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

ФУТБОЛ – Національна збірна Румунії з футболу розгромила вдома в понеділок увечері Кіпр з рахунком 4:1 у своєму останньому матчі в групі С2 футбольного турніру Ліги націй. Румунії ще належить дочекатися рішення УЄФА щодо п’ятничного матчу з Косово, що відбувся також у Бухаресті, який гості залишили за лічені секунди до кінця, за рахунку 0:0, коли з боку вболівальників господарів поля почулися просербські скандування. Федерація футболу Косова засудила те, що вона назвала «неприйнятною і небезпечною атмосферою». Румунська федерація футболу відкинула косовські звинувачення як безпідставні, назвавши відмову від гри невиправданою.

Росія продовжує систематично та цілеспрямовано бомбардувати цивільну інфраструктуру та міста України, намагаючись деморалізувати населення перед входженням у третю зиму війни. Тим часом в Україні вперше зафіксували зниження частки тих, хто готовий терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. При цьому все одно більшість українців (63%) відповідають ствердно. Ситуація залишається досить складною і на фронті, куди, за даними південнокорейської розвідки прибуло вже понад 10 тисяч північнокорейських солдатів. Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль зазначив, що КНДР не тільки розмістила війська в Росії, а й продовжує передавати Москві озброєння. За його словами, Сеул вживатиме «поетапних заходів» реагування залежно від розвитку російсько-північнокорейського військового співробітництва.

Цих та інших питань торкнувся румунський військовий аналітик, колишній голова армійського прес-тресту, полковник у відставці Іон Петреску в інтерв’ю Румунському Радіо, основні тези якого ми пропонуємо вашій увазі.

Отже на порозі зими, Росія продовжує нищити енергетичну інфраструктуру України, водночас російські війська продовжують активно тиснути на Донбасі, куди Москва спрямувала величезний обсяг своїх ресурсів. Таким чином темпи наступу прискорюються. За цих умов постає запитання чи вдасться Москві заморозити фронт на зиму з позиційною перевагою? Полковник у відставці Іон Петреску каже, що на це питання важко дати однозначну відповідь. «Це запитання практично є риторичним. Я кажу це тому, що Москва щойно оголосила, що захопила новий населений пункт на шляху до Покровська, ключового міста з точки зору контролю над територіями Донбасу. У той же час Генеральний секретар НАТО Марк Рютте оголосив, що російські втрати у війні проти України перевищують 600 000 солдатів вбитими та пораненими і що, дійсно, Південна Корея офіційно поінформувала союзників про те, що північнокорейські війська були відправлені на допомогу Росії в цьому протистоянні між гігантською російською державою і Україною, яка захищає свій суверенітет, територіальну цілісність і незалежність. Ця деталь важлива, оскільки з 10 000 військових, які вже прибули на російську територію, 3 000 були направлені в Курську область, де, як відомо, українським військам спочатку вдалося зайняти територію площею близько 400 квадратних кілометрів, а зараз вони контролюють близько 200 квадратних кілометрів, решта була відвойована російськими військами, і тепер в цей район введені північнокорейські війська, які поки що не використовуються в боях.»

Росія щодня руйнує цивільну інфраструктуру України, особливо енергетичну, щоб ускладнити зиму для населення. Москва використовує менше ракет, але значно більше безпілотників. Чи вдасться Росії деморалізувати українців цими постійними бомбардуваннями? «Реалії на полі бою показують, що українці, до їхньої честі, чинять опір з тим обладнанням, з тими бойовими технологіями, які мають у розпорядженні, значна частина яких надана союзниками, і захищають свою територію, свою країну. І новиною є те, що південнокорейська делегація відвідає Україну, щоб поділитися інформацією щодо відправлення військ КНДР до Росії та обговорити заходи співпраці. По дорозі вона зупиниться у штаб-квартирі НАТО, щоб обговорити ситуацію, виступити на засіданні Північноатлантичної ради і ще раз заявити про свою підтримку справи незалежної України. Але Південна Корея – це країна, яка здатна запропонувати Україні не лише гуманітарну допомогу, як раніше, але, як заявив президент Південної Кореї Юн Сок Йоль, вона розглядає можливість надання й військової допомоги. З’явилася ще одна цікава ініціатива в тому сенсі, що дезертири з північнокорейської армії будуть використовуватися для підтримки української армії і створення психологічних операцій, покликаних похитнути бойовий дух північнокорейців, відправлених воювати в російській армійській формі на території Росії, а потім і на території України.»

НАТО закликало Росію і Північну Корею негайно припинити розгортання північнокорейських солдатів на російській території для підтримки Москви в її війні проти України. Генеральний секретар альянсу Марк Рютте підтвердив залучення Росією північнокорейських військових у війні проти України. «Сьогодні я можу підтвердити, що північнокорейські війська були направлені до Росії й що північнокорейські підрозділи були розгорнуті в Курській області. Розгортання військ з КНДР є значною ескалацією у справі проти цієї країни, щодо її тривалої участі в незаконній війні Росії й це є черговим порушенням резолюцій Ради Безпеки ООН і небезпечним розширенням війни, яку веде РФ», – сказав генсек Марк Рютте. А це означає, що уперше в історії ми маємо корейські комуністичні війська в Європі. Чи стане це новим витком ескалації війни? Іон Петреску: «Ми спостерігаємо за інтернаціоналізацією конфлікту в Україні і тут також новиною є те, що телефонний дзвінок, точніше, телефонна розмова між Зеленським та Юн Сок Йолем, президентом Південної Кореї, була позитивно сприйнята на міжнародному рівні. Вони не лише обмінялися інформацією, але й домовилися про розробку стратегій протидії ескалації, спричиненої присутністю північнокорейських військ на території України.»

Сполучені Штати заявили, що Україна не матиме жодних обмежень на використання американської зброї проти північнокорейських сил, якщо вони вступлять у бойові дії. Що означає ця заява Пентагону?, – запитали ми Іона Петреску: «Це жорстке попередження Росії, в тому сенсі, що до цього часу Москва зловтішалася, що, дійсно, Сполучені Штати Америки, а також інші країни-члени НАТО, надали низку ракет, низку озброєнь, які можуть діяти на великій відстані, але не дозволили Україні вражати цілі на території Російської Федерації, що є несправедливим, тому що Російська Федерація є державою-агресором. Що ж, до цього моменту, коли північнокорейські солдати були відправлені в Росію, Пентагон та, імпліцитно, міністерства оборони інших країн-союзників не були готові змінювати свою позицію. Однак тепер, після цього узгодження Пхеньяна з політикою Москви, ЗСУ дали зелене світло на використання отриманої зброї на максимальній дальності і завдання ударів по російських військових базах та інших об’єктах, які Російська Федерація використовує для нанесення ударів по українських військових та цивільних об’єктах і населених пунктах України ракетами різного розміру. Тож це зелене світло, по суті, допоможе Україні і є серйозним попередженням Російській Федерації про те, що вона перейшла червону лінію. Залучення північнокорейських військових у війні путінської Росії проти України, є червоною лінією, перехід якої викликав жорстку реакцію з боку Заходу.»

Північна Корея отримала від росіян дуже велику суму грошей, майже чверть ВВП цієї країни, – повідомляють міжнародні інформаційні агентства з посиланням на дослідження, опубліковане німецьким Фондом Фрідріха Науманна. Чи є це свідченням того, що історія повторюється, оскільки світ не вивчив уроки минулого і пасивно спостерігає за створенням нової вісі зла проти Заходу? Іон Петреску відповідає: «Звичайно, може бути і така інтерпретація, але, в цьому є й погані новини для російських військ, розгорнутих в Україні. Хорватія щойно оголосила, що відправляє 30 танків М-84 на підтримку ЗСУ, а натомість придбає 50 танків Leopard відповідно до листа про наміри, підписаного міністрами оборони Хорватії та Німеччини. М-84 це танки югославського виробництва і використовувалися колишніми югославськими республіками, що робить їх надзвичайно корисними для захисту від непередбачуваної агресії. Рішення Хорватії є доречним, адже 30 танків означає можливість створення танкового батальйону, здатного завдати великого головного болю російським військам на передовій. Отже, з плином часу, навіть якщо Російській Федерацій вдається компенсувати дефіцит людських ресурсів, через величезні людські втрати, яких вона зазнала на фронті, союзники України зрозуміли, що українська армія повинна мати сучасну, надійну бойову техніку, здатну впоратися з тими важкими боями, які зараз тривають на сході.»

Тим часом, з огляду на часті порушення російськими об’єктами повітряного простору Румунії, міноборони розробило та винесло на громадське обговорення проєкт закону, який дозволяє збивати безпілотники, що порушують повітряний простір країни, виходячи з рівня загрози та ризиків для життя та майна людей. У зв’язку з цим аналітии Іон Петреску каже, що румунський політикум відстає від безпекових реалій. «На жаль для румунського політичного класу, і я з сумом кажу про це, в черговий раз виявилося, що він відстає від реальних потреб румунських військових структур. Це великий плюс для тих, хто зараз керує румунським військовим відомством, які розробили цей закон, аби бути захищеними ним у своїх діях. Навіть якщо ці рішення піддаються критиці з боку громадськості, військовим потрібна правова основа, щоб уникнути можливих подальших звинувачень та інтерпретацій, які зовсім не потрібні протиповітряній обороні Румунії. Так, військовим потрібні правові положення, щоби мати змогу виконувати своє завдання в мирний час, оскільки Румунія не перебуває у стані війни з Російською Федерацією. Румунія повинна реалізувати своє право не дозволяти об’єктам, які не декларують свою приналежність і не приписуються третій силі, порушувати наш повітряний простір і завдавати ймовірної та небажаної матеріальної шкоди як цивільним цілям, так і цілям, що становлять суспільний інтерес. Тому прийняття цього закону, на жаль, дещо затримується, але він дуже потрібен нашим військовим.»

На жаль другий Саміт миру, ініційований Україною, намічений на 2 листопада у Швейцарії, було перенесено на невизначений час. Тобто немає жодних шансів, що ця зустріч відбудеться у листопаді. Румунський військовий аналітик Іон Петреску назвав дві причини. «З одного боку, є впертість Кремля, а точніше президента Путіна, який продовжує відмовлятися від переговорів з Києвом. Водночас можна говорити і про впертість нинішнього президента України пана Зеленського, який просуває мирний план, який у багатьох сформульованих пунктах, а також у багатьох з тих, що були оприлюднені, є явно наївним, тобто одна справа – хотіти, щоб твоя країна повернулася в зону національної безпеки, і зовсім інша – мати план, в якому ти ставиш перед іншими країнами завдання змусити Російську Федерацію сісти за стіл переговорів, змусити Російську Федерацію прийняти те, що зараз не сприймає не тільки Путін, а й його оточення, жорстке оточення навколо нього. Я сподіваюся, що дипломатія вийде з цього глухого кута, хоча зараз немає жодних ознак цього.»

Ситуація в Україні, та в світі загалом, може докорінно змінитися після президентських виборів у США, результати яких можуть кардинально вплинути на перебіг війни.

ПОВІНЬ – Шість осіб з румунським громадянством із 22 зниклих безвісти після повеней в Іспанії знаходяться в безпеці, повідомляє Міністерство закордонних справ у Бухаресті. За даними МЗС Румунії, останні дані свідчать про близько 100 загиблих і десятки зниклих безвісти внаслідок одного з найбільших стихійних лих у новітній історії Іспанії. У Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку скликав у четвер міністрів і представників кількох державних установ для обговорення ситуації з румунами в Іспанії, які постраждали від повені. За словами прес-секретаря уряду, прем’єр-міністр закликав міністерства створити робочу групу, яка вивчить, за яких умов у Кастельон-де-ла-Плана може бути створений логістичний центр, за допомогою якого румунська держава могла б запропонувати румунам в Іспанії, які постраждали від повеней, додаткову допомогу до тієї, яку пропонує іспанська держава. Чолаку також зажадав від міністерств підтримувати постійний зв’язок з іспанською владою та румунами в Іспанії і пропонувати підтримку, в тому числі транспорт для репатріації, у разі надходження запитів на репатріацію. Румунські дипломати попередили, що іспанські метеорологи видали нові попередження про сильні дощі для регіону Валенсії, Таррагони, Андалусії та частини Каталонії, включаючи Барселону. Рейси в аеропортах Валенсії, Аліканте і Кастельона можуть бути затримані, а залізниця між Валенсією і Мадридом залишається закритою.

ВИБОРИ – Виборча кампанія до парламентських виборів у Румунії стартує в ніч на п’ятницю і триватиме до 30 листопада. Протягом цього періоду партії, альянси чи незалежні кандидати, які беруть участь у боротьбі за місце в новому двопалатному Законодавчому органі країни, повинні будуть переконати виборців надати їм голос 1 грудня. Зараз у Палаті депутатів 330 парламентарів, а в Сенаті – 136. Нагадаємо, що в цей період також проходить передвиборча кампанія до виборів президента, яка стартувала тиждень тому. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, другий тур – 8 грудня.

КОСМІЧНИЙ ПРОСТІР – На початку листопада румунська компанія InSpace Engineering запускає місію DropCoal до Міжнародної космічної станції в рамках проєкту, що фінансується Європейським космічним агентством. Запуск очікується 4-6 листопада з Космічного центру імені Кеннеді NASA в американському штаті Флорида. DropCoal був розроблений для вивчення коалесценції та змішування рідин під час шестимісячної місії. Зокрема, пристрій генерує дві краплі різних речовин, а надшвидка камера знімає, як вони збираються разом і змішуються в умовах мікрогравітації. DropCoal був розроблений для проведення 560 таких експериментів протягом усієї місії. Отримані відкриття матимуть особливе значення для дослідження космосу, оскільки вони допоможуть вченим покращити спосіб введення ліків астронавтам або заправлення паливом різних космічних кораблів. Румунія є державою-членом Європейського космічного агентства, і це перша космічна місія, повністю розроблена в країні – від фази концепції до експлуатації та обробки наукових даних.

ЄС – Єврокомісія високо оцінила прогрес Республіки Молдова та України на шляху реформ, необхідних для приєднання до спільнотного простору. У щорічній доповіді про розширення Союзу, в якій вона дає оцінку всім кандидатам або претендентам на вступ, Комісія висловлює сподівання, що наступного року вона зможе розпочати обговорення розділів переговорів з офіційними особами з Кишинева і Києва. Республіка Молдова продемонструвала прихильність на шляху реформ і скористалася політичною стабільністю в минулому році, незважаючи на гібридні атаки з боку Росії – вважають в Єврокомісії. У Брюсселі звертають увагу на те, що все ще потрібно докладати зусиль у багатьох сферах, включно у сфері юстиції. Незважаючи на вжиті раніше кроки, необхідні додаткові зусилля, – каже Комісія, – також з боку України. І ця країна, і Республіка Молдова почали переговори про вступ влітку цього року.

ВИБОРИ У МОЛДОВІ – У неділю, 3 листопада, в Республіці Молдова проходитиме другий тур президентських виборів, у якому зійдуться чинний президент, проєвропейська Майя Санду та проросійський Олександр Стояногло. У першому турі Санду набрала понад 42% голосів, а її опонент – 26%. Майя Санду заявила, що приєднання до Європейського Союзу є єдиним шляхом для народу Молдови і сказала про Стояногло, що він є інструментом злих сил.

ДІТИ – Половина жертв торгівлі людьми – це діти – згідно з офіційними даними за останні чотири роки в Румунії, що значно перевищує середній європейський показник у 15%. Сексуальна експлуатація продовжує залишатися однією з основних форм експлуатації дітей, поряд із жебракуванням та примусовою працею. У цьому контексті в середу було запущено посібник, за допомогою якого установи та спеціалісти, які займаються запобіганням цьому явищу, зокрема вчителі, консультанти чи шкільні лікарі, можуть завчасно виявляти такі випадки та втручатися, щоб ті, хто потребує, якомога швидше вийшли з мереж торгівлі людьми та отримали допомогу, захист і підтримку для соціальної реінтеграції.

ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Палата депутатів прийняла у вівторок, як орган, що приймає рішення, законопроект, що забезпечує новий механізм встановлення рівня мінімальної заробітної плати, відповідно до положень європейської директиви у цій сфері. Працівники мають право на мінімальний захист в оплаті праці у вигляді встановленої законом мінімальної заробітної плати або у вигляді гідної заробітної плати та умов праці, встановлених колективним договором, колективною угодою або іншими письмовими угодами. Відповідно до проєкту, гарантована національна мінімальна заробітна плата встановлюється щорічно рішенням уряду і застосовується з 1 січня наступного року з періодичним переглядом один раз на рік після консультацій з репрезентативними об’єднаннями профспілок і роботодавців. Базова гарантована національна мінімальна заробітна плата, встановлена рішенням Уряду, може встановлюватися працівникові на період не більше 24 місяців з дня укладення індивідуального трудового договору.

ВІЗИТ – У середу Президент Румунії Клаус Йоганніс здійснить офіційний візит до Чорногорії на запрошення свого колеги Якова Мілатовича. Згідно із заявою Адміністрації Президента, це перший візит глави держави з моменту встановлення дипломатичних відносин, який є важливою віхою у двосторонніх відносинах і відбувається в контексті особливо динамічного політико-дипломатичного та галузевого діалогу. Політичні консультації двох президентів будуть присвячені політико-дипломатичному та оборонному співробітництву, підтримці європейського курсу Чорногорії, а також основним регіональним та глобальним безпековим викликам. Що стосується галузевих сфер співробітництва, то будуть обговорюватися можливості для збільшення інвестицій і торгівлі, активізації контактів у сферах енергетики, туризму, сільського господарства, внутрішніх справ, досліджень, освіти і культури.

МОЛДОВА – Міністерство закордонних справ у Бухаресті вітає організацію владою в Кишиневі президентських виборів і конституційного референдуму 20 жовтня в Республіці Молдова відповідно до високих демократичних стандартів. Вихід до другого туру виборів з високим результатом кандидата з найбільш щирими і глибокими проєвропейськими поглядами – президентки Майї Санду – і результат конституційного референдуму доводять, незважаючи на виклики, прихильність громадян до європейського, демократичного майбутнього Республіки Молдова», – йдеться в прес-релізі. Перемогу на виборах здобула Майя Санду, яка у другому турі зустрінеться з кандидатом від Соціалістичної партії Олександром Стояногло. На референдумі щодо членства країни в ЄС громадяни проголосували за вступ до ЄС з перевагою у менш ніж 12 000 голосів. ЄС і Білий дім привітали результати виборів, тоді як Москва, звинувачена у втручанні у виборчий процес, заперечила втручання і заявила, що вибори не були вільними.

ЕКОНОМІКА – Міжнародний валютний фонд переглянув свій прогноз зростання румунської економіки в цьому році з 2,8% у квітні, згідно з останнім звітом, опублікованим у вівторок міжнародною фінансовою організацією. За даними МВФ, після зростання на 2,1% в минулому році, темпи зростання румунської економіки сповільняться до 1,9% в цьому році, а в 2025 році прискоряться до 3,3%. Організація також очікує, що дефіцит поточного рахунку Румунії ще більше збільшиться до 7,5% ВВП цього року. Що стосується інфляції, МВФ прогнозує, що середньорічне зростання цін в Румунії цього року становитиме 5,3%, а в 2025 році – 3,6%.  Що стосується рівня безробіття, то, за оцінками Фонду, він залишиться стабільним на рівні 5,6% цього року та 5,4% наступного.

НАРКОТИКИ – Інформаційна кампанія Національного агентства з питань боротьби з наркотиками нещодавно стартувала в кількох середніх школах Бухареста через серію інтерактивних заходів – зустрічей і семінарів, спрямованих на інформування молоді про ризики вживання наркотиків. Послання влади також може досягти підлітків через газету, веб-сайт і сторінки в соціальних мережах, присвячені цій кампанії. Румунські спортсмени з видатними кар’єрними досягненнями приєдналися до кампанії Національного агентства з питань боротьби з наркотиками.

ОБОРОНА – Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвер здійснює з 22 по 24 жовтня робочий візит до Туреччини, в Стамбул, на запрошення свого колеги Яшара Гюлера. Обидва посадовці проведуть двосторонню зустріч, під час якої обговорять результати, досягнуті з моменту реалізації проекту MCM Black Sea, і необхідні кроки для створення коридору військової мобільності між Болгарією, Румунією і Туреччиною, відповідно до Листа про наміри, підписаного минулого тижня на засіданні міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. В рамках візиту міністр Анджел Тилвер також зустрівся з президентом Агентства оборонної промисловості (SSB) Халуком Горгуном і відвідав Міжнародну оборонну і аерокосмічну виставку SAHA EXPO 2024, яка є еталонним заходом в галузі оборонної і аерокосмічної промисловості, що проходить у виставковому центрі Єшилькоя в Стамбулі.

УКРАЇНА – Європейський парламент у вівторок схвалив надання Україні кредиту в розмірі до 35 млрд євро, який буде профінансовано за рахунок прибутків, отриманих від російських активів, заморожених в Європі, повідомляє AFP. Ця сума є внеском ЄС до пакету допомоги на суму майже 45 млрд євро, узгодженого в червні найбільшими економіками світу, які зустрілися в рамках групи G7. США, Канада, Великобританія і Японія мають вирішити, якою мірою вони братимуть участь у кредиті. За даними AFP, російські активи на суму близько 280 млрд євро були заморожені в ЄС після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

КІНО – У місті Сібіу, що в центрі Румунії, триває Міжнародний фестиваль документального кіно «Астра». Протягом тижня, до 27 жовтня, буде показано понад 100 документальних фільмів. Покази відбуваються в кількох місцях по всьому місту – кінотеатрах, театрах і в Новому кінокуполі, просторі на головній площі міста Сібіу, який пропонує глядачам особливий досвід перегляду з використанням сучасних технологій, де вони стають частиною мистецького світу, до якого запрошуються для спостереження. Нагороди фестивалю будуть присуджені журі, до складу якого входять престижні професіонали документального кіно, у чотирьох конкурсах – «Центральна та Східна Європа», «Румунія», «Нові голоси документального кіно» та «Студентський конкурс». Участь беруть студенти та викладачі з престижних університетів Праги, Загреба, Вільнюса, Братислави, Зліна, Клуж-Напоки та Бухареста», – зазначають організатори. Міжнародний фестиваль документального кіно Astra Film у Сібіу, започаткований у 1993 році як інноваційний проєкт, є одним з найважливіших фестивалів неігрового кіно в Європі, включений Європейською кіноакадемією до переліку тих, що мають право на прямі номінації на здобуття Європейської кінопремії.

Президент Румунії Клаус Йоганніс на засіданні Європейської Ради в Брюсселі

Лідери ЄС, в тому числі глава румунської держави Клаус Йоганніс, зустрілися в Брюсселі в четвер і п’ятницю, щоб обговорити такі питання, як Україна, ситуація на Близькому Сході, конкурентоспроможність ЄС, міграція і закордонні справи. Іншою темою був сигнал підтримки з боку ЄС, який має бути наданий на найвищому рівні Республіці Молдова в контексті виборів і референдуму, на якому населення має вирішити, чи хоче воно приєднатися до ЄС, що було одним з пунктів, на якому Румунія наполягала під час дебатів і в підсумковій декларації саміту. Іншим елементом, на якому наполягає Румунія, є те, що європейські лідери закликають Європейську комісію проаналізувати причини, чому ціни на енергоносії у Східній та Південній Європі вищі, ніж у решті країн блоку ЄС. Однією з проблем є слабка взаємопов’язаність ринків та блокування, яке відбувається в центральному регіоні Європи. Тому такі країни, як Румунія, не можуть скористатися моментами, коли європейський ринок пропонує кращі ціни. Найбільше дискусій викликала міграція, яка продовжує чинити тиск на кордони ЄС. У середу глава румунської держави Клаус Йоганніс взяв участь у саміті Європейського Союзу – Ради співробітництва арабських держав Перської затоки в Брюсселі. Цей перший саміт став визначальним моментом для розвитку стратегічного партнерства між двома регіонами і заклав основу для поглиблення співпраці в майбутньому періоді. Спільне партнерство спрямоване на безпеку, сталий розвиток і процвітання двох регіонів шляхом стимулювання двосторонньої торгівлі та інвестицій, енергетичного співробітництва та боротьби зі зміною клімату, посилення взаємозв’язку, в тому числі у сфері цифрових технологій і міжлюдських контактів. Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав до оновлення та розширення договірної бази у сфері торгівлі та інвестицій, підтримуючи, водночас, просування по лінії лібералізації візового режиму. Румунія зацікавлена в покращенні сполучення між двома регіонами шляхом розвитку і розширення таких проєктів, як Економічний коридор Індія-Близький Схід-Європа, а також під егідою Global Gateway, що дозволить більш ефективно і на партнерських засадах використовувати нові технології, джерела енергії та критично важливі матеріали.

Європейська Комісія попередньо схвалила третю платіжну вимогу Румунії за НПВС

Європейська комісія попередньо схвалила третю платіжну вимогу Румунії за НПВС, але очікує отримати додаткову інформацію від уряду в Бухаресті протягом місяця, перш ніж здійснити повну виплату. За оцінкою Єврокомісії, Румунія виконала 62 з 68 реформаторських або інвестиційних критеріїв, тому Комісія пропонує частково призупинити виплату до отримання подальших роз’яснень. Якщо вони будуть визнані достатніми, Комісія здійснить повну виплату двох мільярдів євро. В іншому випадку, європейська виконавча влада здійснить частковий платіж Румунії, і наша країна матиме додатковий період, цього разу шестимісячний, щоб виконати невиконані вимоги. Європейська комісія має повідомити саме ту суму, яка не буде перерахована Бухаресту з платіжного запиту, у розмірі 2 700 000 000 євро. Міністр інвестицій та європейських проєктів Адріан Кичу заявив, що виконавча влада вже працює над виконанням усіх критеріїв. Серед досягнутих пунктів – стимулювання енергоефективності в промисловості, реформа державної пенсійної системи та інвестиції для підвищення енергоефективності існуючого фонду нерухомості. Теж комісія виявила, що, наприклад, реформа управління державними підприємствами, інвестиції в транспортній сфері та реформа податкового режиму для мікропідприємств не були виконані.

Румунія в перспективі відбудови України

На початку цього тижня в Бухаресті під патронатом прем’єр-міністрів Румунії Марчела Чолаку та України Дениса Шмигаля, відбувся другий форум «Rebuilding Ukraine». Захід був організований Двосторонньою торгово-промисловою палатою Румунія-Україна у партнерстві з Посольством України в Румунії і присвячений залученню інвестицій та обговоренню конкретних напрямків участі румунських та іноземних компаній у проєктах з відновлення України. Серед основних тем обговорення – наслідки на продовольчу та енергетичну безпеку, двосторонні мультимодальні перевезення як важлива складова глобальної продовольчої безпеки, основні виклики відбудови України в нинішніх умовах, а також варіанти та виклики, пов’язані з процесом фінансування, міжнародні правові та економічні рамки повоєнної реконструкції, роль Румунії в процесі відновлення України, міркування щодо інструментів, які будуть використані для реалізації Формули миру Президента Володимира Зеленського, зацікавленість економічно розвинених країн в інвестиціях, які створять основу для процесу відбудови України.

Звинувачення румунських політиків у корупції

Прокурори НАД почали в четвер обшук в офісі депутата Нелу Тетару в муніципальній лікарні в місті Хуші (схід), де він працює хірургом. Обшуки відбулися після того, як Палата депутатів на початку цього тижня частково зняла недоторканність з колишнього міністра, якого звинувачують в отриманні цього року хабарів від пацієнтів. Нелу Тетару стверджує, що він не винен і що ніколи не ставив свої медичні дії в залежність від отримання будь-якої матеріальної вигоди. Колишній міністр охорони здоров’я був позбавлений всіх політичних функцій і виключений зі списків на парламентські вибори 1 грудня. У середу Постійне бюро Сенату в Бухаресті, засідаючи в режимі онлайн, вирішило, що запит про зняття депутатської недоторканності з сенатора Єуджена Пирвулеску має бути переданий до Юридичного комітету для підготовки доповіді на пленарному засіданні, яке має відбутися в понеділок, 21 жовтня. Минулого тижня сенатор Єуджен Пирвулеску був поміщений під кримінальне розслідування і має бути поміщений під судовий контроль у справі, в якій його звинувачують у підбурюванні до підкупу впливу.

Перемоги Румунії на міжнародних футбольних змаганнях

Молодіжна збірна Румунії кваліфікувалася на чемпіонат Європи з футболу серед гравців віком до 21 року 2025 року, перемігши у вівторок ввечері в Бухаресті команду Швейцарії з рахунком 3:1 в останньому матчі групи E у відбірковому турнірі. Для «триколірних» це вже четвертий поспіль вихід до фінального турніру серед молоді до 21 року. Також у вівторок ввечері національна збірна Румунії з футболу перемогла Литву з рахунком 2:1 у Каунасі в групі 2 Ліги С Ліги націй. Це вже четверта перемога румунських футболістів у цій кампанії, після перемог над Литвою на власному полі, Кіпром та Косово. Румунія очолює групу з 12 очками, Ліга націй також матиме прямий вплив на європейську кваліфікацію до чемпіонату світу 2026 року.

ОБОРОНА – У четвер і п’ятницю міністр оборони Румунії Анджел Тилвер взяв участь у зустрічі своїх колег з НАТО в Брюсселі, де підкреслив відданість Румунії підтримці України як через двосторонні ініціативи, так і через ефективну координацію на рівні НАТО і ЄС. У Бухаресті міністр внутрішніх справ Кетелін Предою зустрівся зі своїм українським колегою Ігорем Клименком. Як повідомляє Міністерство внутрішніх справ Румунії, «робочий візит міністра внутрішніх справ України, перший в Румунії за останні 20 років, відбувся через рік після іншої важливої події у двосторонніх відносинах між Румунією та Україною, а саме першого спільного засідання урядів двох країн». Перемовини були спрямовані на зміцнення співпраці в ключових сферах, що становлять взаємний інтерес, таких як боротьба з торгівлею людьми, наркотиками та зброєю, нелегальною міграцією, співпраця поліції, обмін інформацією та досвідом для підвищення рівня загальної громадської безпеки в контексті війни в Україні, переміщення осіб і транспортних засобів через кордон. З цієї нагоди міністр Предою заявив, що після закінчення війни Румунія повинна і має можливість відігравати важливу роль у процесі відновлення в Україні. Міністр Клименко подякував Румунії за суттєву підтримку з першого дня війни та високо оцінив зусилля МВС Румунії з надання екстреної гуманітарної допомоги мільйонам українців, які перетнули кордон у пошуках притулку від війни. Зокрема, понад 10.000.000 громадян України пройшли транзитом через Румунію без інцидентів, з яких понад 82 000 залишилися на румунській території, 146 звернулися з проханням про надання притулку і понад 100 000 подали прохання про різні форми міжнародного захисту. Наприкінці дискусій на пленарному засіданні делегацій міністри підписали важливу Угоду про співробітництво у сфері запобігання, обмеження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Цей документ створив необхідну двосторонню договірно-правову базу для надання Румунією та Україною взаємної допомоги за запитом у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій», – зазначили в Міністерстві внутрішніх справ Румунії.

БЕЗПІЛОТНИКИ – Радарна система спостереження румунської армії виявила в ніч з п’ятниці на суботу невелику повітряну ціль біля Чорного моря, в 45 км на схід від румунського міста Сфинту Георге в дельті Дунаю. Оскільки ціль прямувала до румунського кордону, були активовані структури розширеної бойової служби повітряної поліції під командуванням НАТО та повітряної поліції під національним командуванням. У Міноборони уточнили, що ймовірність існування зони ураження на території країни не вказується, але в цьому районі проводяться розслідування. Румунія – країна-член Європейського Союзу і НАТО, яка має 650-кілометровий кордон з Україною, неодноразово в цьому році стикалася з інцидентами, коли фрагменти безпілотників падали на її територію, в контексті нападів Москви на портову інфраструктуру України. Незважаючи на те, що більшість уламків впали в Румунії після того, як були знищені українською ППО, занепокоєння щодо погіршення ситуації посилилися, оскільки деякі російські безпілотники порушують повітряний простір як Румунії, так і Латвії.

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – У неділю молдовські виборці обирають президента і вирішують майбутнє своєї невеликої румуномовної держави на референдумі щодо членства в ЄС. Вважається, що чинна президентка Майя Санду має найкращі шанси: опитування громадської думки показують, що більше половини виборців виступають за приєднання до блоку ЄС. Але вийти з-під впливу Росії виявляється так само складно, як і здобути незалежність від Радянського Союзу понад три десятиліття тому, оскільки Москва докладає значних зусиль для підриву демократичного процесу. Саме тому влада в Кишиневі вжила заходів для запобігання внутрішнім і зовнішнім провокаціям і можливим ворожим діям, у тому числі в російськомовному сепаратистському Придністров’ї. У Республіці Молдова було організовано понад 2200 виборчих дільниць, а також понад 230 виборчих дільниць для молдован, які проживають за кордоном, у 37 країнах, у тому числі 16 у Румунії.

ФЕСТИВАЛЬ – 34-й Національний театральний фестиваль є діалогом між поколіннями – заявив голова Румунської театральної спілки (UNITER), сценограф Драгош Бухаджар, на відкритті заходу в Бухаресті в п’ятницю ввечері. Під час фестивалю, який триватиме з 18 по 28 жовтня, вистави театрів з усієї країни будуть представлені в столиці і будуть доповнені супутніми заходами, такими як візуальні інсталяції, читання-вистави за новими текстами сучасної драматургії, незалежний театр, освітні вистави, конференції та дебати, воркшопи, модулі, присвячені відомим митцям, презентації книг, радіотеатральні вистави, а також насичена партнерська подія – Бієнале сценографії. Публіка також зможе насолодитися 5 іноземними виставами від провідних європейських продюсерів.

НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС – Румунія забезпечила собі медаль у парному жіночому розряді на чемпіонаті Європи з настільного тенісу в Лінці (Австрія). У чвертьфіналі румунсько-іспанська пара Адіна Діакону/Марія Сяо сьогодні зіграє з румунсько-австрійською парою Бернадетт Соч/Софія Полканова, таким чином, Румунія матиме свого представника в півфіналі. У п’ятничних матчах 1/8 фіналу Адіна Дякону та Марія Сяо перемогли Гайю Монфардіні (Італія)/Рейчел Море (Швейцарія) з рахунком 3:0, а Бернадетт Соч і Софія Полканова обіграли Ече Харач/Озге Йилмаз (Туреччина) з рахунком 3:1. Румунія також має 3 представників в останній 16-ці жіночого одиночного розряду, згідно з інформацією на сайті Румунської федерації настільного тенісу. Бернадетта Соч зіграє проти Лінди Бергстром зі Швеції, Андрея Драгоман зіграє з Цзя Нан Юань (Франція), а Єлизавета Самара – з німкенею Сабіною Вінтер.

14 кандидатів у президенти

Центральне виборче бюро оголосило в четвер остаточний список кандидатів на цьогорічних президентських виборах. На посаду президента Румунії претендують десять кандидатів, яких підтримують політичні партії, та чотири незалежні кандидати. ЦВБ провела жеребкування, яким визначили, під яким номером у виборчих бюлетенях розміщуватимуться кандидати у першому турі. На першому місці опинилася Елена Ласконі – від Союзу «За порятунок Румунії», на другому місці – Джордже Сіміон – Альянс «За об’єднання румунів». На третьому місці – чинний прем’єр-міністр Марчел Чолаку від Соціал-демократичної партії. Далі йдуть спікер Сенату Ніколає Чуке – Націонал-ліберальна партія, Келемен Гунор – Демократичний союз угорців Румунії та колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, який балотується як незалежний кандидат. Кандидатура лідерки партії СОС Румунія Діани Шошоаке була визнана недійсною суддями Конституційного суду. У мотивувальній частині рішення судді Конституційного суду зазначають, що публічний дискурс Діани Шошоаке ставить під сумнів і нехтує зобов’язанням поважати Конституцію і закликає до зміни демократичних основ держави. Діана Шошоаке назвала рішення КСР зловживанням. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Президентська виборча кампанія офіційно стартує 25 жовтня.

Знову про Шенген

Повноцінне приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони, тобто з їхніми сухопутними кордонами, знову було на порядку денному зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС, яке пройшло в Люксембурзі у четвер. Австрія – єдина країна, яка все ще виступає проти, але австрійський міністр внутрішніх справ Герхард Карнер каже, що переговори йдуть за планом. Міністр внутрішніх справ Румунії Кеталін Предою підтвердив, що Румунія відповідає всім критеріям повноправного членства у Шенгені. «Румунія готова з усіх точок зору приєднатися до Шенгену і з сухопутними кордонами. Ми виконали всі умови і процес приєднання на повітряних кордонах пройшов без жодних проблем. Цифри показують, наскільки ми скоротили нелегальну міграцію.» Комісар ЄС з питань внутрішніх справ Ільва Йоганссон заявила, що питання повноправного членства Румунії та Болгарії в Шенгені знову обговорюватиметься на грудневому засіданні Ради ЄС, а до того часу переговори триватимуть. «Румунія і Болгарія виконали всі умови та зробили навіть більше, ніж потрібно, і я дуже оптимістично налаштована, що це рішення буде прийнято якнайшвидше, поки я перебуваю на посаді», – сказала комісар ЄС.

Важливі кроки для оборони Румунії

Румунія отримає від США чотири потужних радари. Система Sentinel, здатна виявляти широкий спектр повітряних об’єктів, значно посилить стримування і захист Румунії від потенційних загроз. Найсучасніші радари доповнять можливості протиповітряної оборони країни, зокрема, з точки зору раннього виявлення безпілотних літальних апаратів – загроз, які виникають поблизу кордонів країни в умовах агресивної війни Росії проти України, – заявив міністр оборони Ангел Тилвер. Днями він також перебував з візитом на Західних Балканах, де розпочалася нова ротація значної частини військових підрозділів, дислокованих у Приштині (Косово) та Сараєво (Боснія і Герцеговина). Прийняття командування місією EUFOR є визнанням професіоналізму та відданості румунських військових у цій важливій місії, – заявив міністр оборони в Сараєво, де зустрівся з командуванням структур ЄС і НАТО та румунськими військовослужбовцями, які виконують місії в Боснії і Герцеговині. А в Приштині Ангел Тилвер запевнив, що Румунія готова виконувати свої зобов’язання із забезпечення безпеки на Західних Балканах. Він зустрівся з командуванням миротворчої операції НАТО KFOR, до якої Румунія робить важливий внесок, а також з румунськими військовослужбовцями, розгорнутими на цьому театрі бойових дій. Також у контексті безпеки в регіоні міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску у середу взяла участь у саміті “Україна – Південно-Східна Європа” в Дубровнику, на якому країни-учасниці прийняли спільну декларацію, що визнає «колективну прихильність до багатовимірної підтримки України».

Рішення, прийняті в Бухаресті

Уряд Румунії ухвалив рішення, згідно з яким імпорт яєць та м’яса птиці з України дозволяється лише за умови, що вони відповідають стандартам ЄС. Рішення було прийнято після того, як румунські птахівники почали бити на сполох через те, що на внутрішньому ринку з’явилася дешева продукція птахівництва з сусідньої країни, яка не відповідає стандартам ЄС. Кабінет міністрів також прийняв два заходи для підтримки місцевих фермерів, які постраждали від посухи: фінансова компенсація та призупинення виплат за поточними та непогашеними кредитами до серпня 2025 року. Також на цьому тижні Парламент Румунії посилив покарання для торговців людьми на тлі зростання кількості випадків цього явища. Палата депутатів прийняла в останньому читанні законопроєкт, який передбачає, що сутенерство або сприяння проституції чи отримання вигоди від проституції одним або кількома неповнолітніми каратиметься позбавленням волі на строк від 7 до 15 років. Крім того, держава надаватиме безкоштовну правову допомогу та фінансову компенсацію жертвам зловживань.

Європейський саміт культурної спадщини у Бухаресті

З 6 по 8 жовтня в Бухаресті відбувся Європейський саміт культурної спадщини, найважливіший захід, присвячений збереженню культурної спадщини в країнах Європейського Союзу, а також церемонія нагородження лауреатів премії «Europa Nostra 2024». Експерти в цій галузі обговорили політику фінансування та проєкти з відновлення та захисту спадщини. З цієї нагоди 60 неурядових і професійних організацій вперше підписали меморандум про захист культурної спадщини Румунії. Документ включає п’ять невідкладних заходів, спрямованих на вдосконалення законодавчої бази та збереження спадщини.