Tag: Україна

  • План переозброєння Європи

    План переозброєння Європи

    Європейська комісія нещодавно розробила проєкт Rearm Europe (“Переозброїти Європу”) – план з п’яти пунктів щодо переозброєння Європи на суму 800 мільярдів євро протягом наступних чотирьох років. Водночас, країни-члени отримають більше свободи дій щодо дотримання зазвичай суворих правил ЄС щодо боргу і дефіциту бюджету, а також можливість перерозподіляти наявні фонди регіонального розвитку на військові інвестиції.

    Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн: “Це найважливіші та найнебезпечніші часи. Мені не потрібно описувати серйозність загроз, з якими ми стикаємося. Або руйнівні наслідки, які нам доведеться пережити, якщо ці загрози здійсняться. Тому що питання вже не в тому, чи існує реальна загроза безпеці Європи. А в тому, чи повинна Європа брати на себе більше відповідальності за власну безпеку. Насправді, ми вже давно знаємо відповіді на ці питання. Справжнє питання, яке стоїть перед нами, полягає в тому, чи готова Європа діяти настільки рішуче, наскільки цього вимагає ситуація. І чи готова, і чи здатна Європа діяти з тією швидкістю і амбіціями, які зараз потрібні.”

    За словами Урсули фон дер Ляєн, на різних зустрічах протягом останніх тижнів реакція європейських столиць була настільки ж гучною, наскільки і зрозумілою: ми живемо в епоху переозброєння, тож Європа готова масово збільшити свої оборонні витрати. Це робиться як у відповідь на короткострокову необхідність діяти і підтримувати Україну, так і у відповідь на довгострокову потребу Європи взяти на себе набагато більшу відповідальність за власну безпеку. Ідеї, які також були наполегливо донесені на позачерговому саміті в Брюсселі, екстреній зустрічі, яка сигналізувала про те, що Європа вступила в нову еру.

    Що ж так стривожило Європу зараз? Історик та ексміністр закордонних справ Адріан Чорояну , вважає, що справа в масштабах розколу. “Очевидно, не тільки Дональд Трамп, задовго до нього американські президенти говорили про розширення участі, від Джорджа Буша молодшого, потім президента Обами, в перший термін Дональда Трампа, навіть Джо Байдена. Але це була пропозиція, яка з’явилася, все ж таки, в мирний час. Або ми сприймали це як мирний час. Я маю на увазі, що світ не здригнувся у 2008 році, коли влітку під час Олімпіади Росія вторглася в Грузію, в ті сепаратистські провінції, тоді Захід не стривожився. Навіть у 2014 році, коли Росія захопила Крим, ми не були стривожені. І в 2022 році ми нервували через Україну, але не з таким відчуттям тривоги як зараз.”

    Стан нервозності в Європі сьогодні, – додає Адріан Чорояну, – зріс протягом останніх майже двох місяців, “коли ми зрозуміли не лише те, що немає людей, які могли б стримати Дональда Трампа, але й те, що ті, хто перебуває в його адміністрації, схоже, радше заохочують його. Я думаю, що саме звідси походить це відчуття європейської стривоженості. А вишенькою на торті, яка поставила крапку в цій історії, є схожість інтерпретацій, які надходять до нас з Вашингтона і Москви з певних питань. Я не думаю, що це безпрецедентно, навіть за першого терміну Дональда Трампа, не кажучи вже про інших американських президентів”, – каже професор Адріан Чорояну.

    Одним із наслідків поведінки адміністрації Трампа може стати пробудження Європи до усвідомлення власних труднощів, – додає він. Адріан Чорояну: “Економічна сила, демографічна сила, інтелектуальна сила Європи не були доповнені військовою силою. Європа не думала про це в останні 70-80 років, це не було пріоритетом, після 1990-х років пріоритетом була політика інтеграції Центральної та Східної Європи, хоча на початку 1990-х років почалися дискусії про спільну політику безпеки, але інтеграція Центральної та Східної Європи залишила безпеку на задньому плані.”

    План Президентки Європейської комісії містить п’ять фінансових інструментів. Перший – збільшення національних оборонних бюджетів на 1,5% на рівні ЄС, що дозволить мобілізувати близько 650 млрд. євро протягом наступних чотирьох років, причому ці витрати не будуть включені до розрахунку дефіциту національних бюджетів. Другий інструмент – це кредити на спільні європейські оборонні проєкти на суму 150 млрд євро. Йдеться про більш ефективне витрачання коштів і спільне інвестування в загальноєвропейські можливості, такі як протиповітряна оборона, артилерійські системи, ракети, безпілотники, а також у кібернетичну і військову мобільність.

    “Цей інструмент допоможе країнам-членам створити попит на промисловість і, за допомогою цього обладнання, ми також значно збільшимо допомогу Україні”, – каже Урсула фон дер Ляєн. Третій інструмент – це можливість для країн-членів використовувати фонди згуртованості для оборонних проєктів, тоді як останні два напрямки спрямовані на приватний капітал у поєднанні з кредитами Європейського інвестиційного банку. “Це важливий момент для Європи і ми повинні ним скористатися”, – підкреслила глава Єврокомісії.

     

  • Румунія продовжує підтримувати Україну

    Румунія продовжує підтримувати Україну

    Глава румунської дипломатії Еміль Гурезяну у середу провів робочу зустріч з главами дипломатичних представництв країн ЄС, акредитованих у Румунії. Згідно з прес-релізом МЗС, у контексті безпекової ситуації в сусідній Україні та рішень, прийнятих політичними лідерами ЄС на останніх зустрічах на європейському рівні, Еміль Гурезяну наголосив на підтримці Румунією зміцнення безпекової та оборонної політики Євросоюзу. Він також підкреслив необхідність того, щоб ці зусилля здійснювалися у взаємодоповненні з Північноатлантичним альянсом, і підтвердив важливість міцного трансатлантичного партнерства, яке, за його словами, має вирішальне значення для європейської безпеки і процвітання.

    У заяві також наголошується на готовності Румунії продовжити всебічну підтримку сусідньої України. Водночас, пан Гурезяну підкреслив внесок Бухареста у досягнення справедливого і тривалого миру відповідно до принципів міжнародного права. З іншого боку, глава дипломатії підтвердив підтримку Румунією продовження процесу розширення ЄС та наголосив на важливості вступу до Євросоюзу як східних, так і західнобалканських партнерів, на основі їхніх власних заслуг. Що стосується сусідньої Республіки Молдова, Еміль Гурезяну відзначив кроки, зроблені цією країною на європейському шляху і наголосив на необхідності продовження підтримки з боку ЄС та держав-членів ЄС зусиль нинішньої влади у Кишиневі на шляху європейської інтеграції.

    Глава румунської дипломатії також привітав нещодавні події на рівні Європейського парламенту про створення Фонду реформ та зростання для Молдови, який має надати 1,9 млрд євро фінансової підтримки на проведення необхідних реформ. З іншого боку, згідно з прес-релізом МЗС, Еміль Гурезяну підкреслив на зустрічі з послами країн ЄС в Бухаресті важливість подальшого розвитку європейської економічної конкурентоспроможності шляхом зміцнення Єдиного ринку, просування інновацій та взаємозв’язку. Він наголосив, що наступна Багаторічна фінансова програма ЄС має відповідати пріоритетам, узгодженим на європейському рівні в рамках Стратегічного порядку денного на 2024-2029 роки. У цьому контексті глава румунської дипломатії підкреслив важливу роль Політики згуртування та Спільної аграрної політики як важливих інструментів для створення міцної основи для реалізації політики конкурентоспроможності та досягнення конвергенції на європейському рівні.

    Минулого місяця в.о. президента Іліє Боложан також сказав главам дипломатичних представництв, акредитованих у Румунії, що основні напрямки румунської зовнішньої політики залишаються незмінними. Він послався на стратегічне партнерство Румунії зі Сполученими Штатами Америки, а також на членство країни в НАТО і Європейському Союзі: «Ми залишаємося державою, яка твердо вірить у майбутнє Європейського Союзу, залишаємося проатлантичним і відповідальним союзником», – заявив Іліє Боложан.

  • 11 березня 2025 року

    11 березня 2025 року

    ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії сьогодні відхилив кандидатуру праворадикального екстреміста Келіна Джорджеску на травневих президентських виборах. В своєму поданні він оскаржив рішення Центрального виборчого бюро про визнання його кандидатури недійсною. Приймаючи це рішення, ЦВБ послалося на рішення Конституційного суду про скасування президентських виборів наприкінці минулого року і заявило, що кандидатура Джорджеску не відповідає умовам законності, оскільки, не дотримуючись виборчої процедури, він порушив власне обов’язок захищати демократію, яка ґрунтується на справедливих, чесних і неупереджених виборах. Відхилення кандидатури Келіна Джорджеску членами ЦВБ викликало бурхливі протести його прихильників, в результаті яких 13 жандармів отримали поранення і були госпіталізовані. Так само були зафіксовані значні матеріальні збитки. Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу за публічне підбурювання, а позапарламентська опозиційна партія РЕПЕР подала заяву про кримінальне правопорушення за фактом публічного підбурювання та образливих заяв, зроблених лідером популістського, ультранаціоналістичного парламентського опозиційного Альянсу за єдність румунів Джордже Сіміоном, найманцем Гораціу Потрою, оголошеним у міжнародний розшук, та Келіном Джорджеску, невдоволених рішення ЦВБ. КСР також відхилив подання щодо оскарження рішення Центрального виборчого бюро про реєстрацію кандидатури у президенти генерального мера столиці Нікушора Дана. Також у вівторок Центральне виборче бюро прийняло рішення зареєструвати кандидатуру Кріна Антонеску на президентських виборах, якого підтримує чинна правляча коаліція.

     

    НАТО – “НАТО має військові сценарії, підготовлені на випадок будь-якої безпекової ситуації, яка може вплинути на країни-члени, в тому числі на східному фланзі”, – заявив в.о. президента Румунії Іліє Боложан. Його заява пролунала після того, як адміністрація у Вашингтоні дала зрозуміти, що може зменшити свою присутність в Європі, а деякі американські війська можуть бути передислоковані. З іншого боку, румунські ЗМІ зазначають, що розширення військової бази НАТО в населеному пункті Міхаїл Когелнічану (південний схід) триває згідно з планом і немає жодних ознак того, що воно зупиниться. Близько 200 місцевих жителів вже працюють на базі, а їх кількість може зрости, враховуючи, що проєкт вартістю 2,5 млрд. євро передбачає створення в цьому районі справжнього військового містечка, в якому буде розміщено 10 000 військових і цивільних осіб.

     

    ВІЙНА РФ ПРОТИ УКРАЇНИ – Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн та Президент Європейської Ради Антоніу Кошта у вівторок на пленарному засіданні Європарламенту закликали до швидкого збільшення оборонного потенціалу Європи, що має йти пліч-о-пліч з підтримкою України, оскільки Кремль “витрачає на оборону більше, ніж уся Європа”. Як повідомляє Agerpres, глава ЄС заявила, що існує нагальна потреба надати Україні військові ресурси, яких їй не вистачає, та дати їй надійні гарантії безпеки. “Йдеться про всю Європу і безпеку всього нашого континенту”, – підкреслила Урсула фон дер Ляєн. Зі свого боку Антоніу Кошта заявив, що “ЄС переживає визначальний момент” і, що “відчуття нагальності є очевидним”. “Збройна агресія Росії проти України триває вже четвертий рік і небезпека, яку вона становить, має більш широкі наслідки”, – додав Президент Європейської Ради.

     

    ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Танцос Барна сьогодні взяв участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань у Брюсселі. Ключовими питаннями порядку денного були конкурентоспроможність та покращення бізнес-середовища, податкове співробітництво, збройна агресія Росії проти України, механізм відновлення та стійкості. Єврокомісія представила міністрам комплексний пакет, який має на меті допомогти досягти скорочення адміністративного тягаря щонайменше на 25%, а для малих та середніх підприємств (МСП) – щонайменше на 35%. Що стосується агресії Росії проти України, міністри обмінялися думками про стан справ щодо економічних та фінансових наслідків війни, включаючи впровадження санкцій, з особливим наголосом на їх практичному застосуванні в митній сфері. Міністри також підбили підсумки впровадження Механізму відновлення та стійкості.

     

    ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – Палата депутатів і Сенат, на спільному засіданні у вівторок прийняли рішення про створення спеціальної спільної комісії з протидії торгівлі людьми. Серед завдань комісії: аналіз причин і факторів, що сприяють торгівлі людьми, включаючи трудову або сексуальну експлуатацію, торгівлю дітьми та інші форми жорстокого поводження, аналіз роботи установ та органів публічної адміністрації, відповідальних на центральному та місцевому рівнях за запобігання, виявлення, розслідування та протидію торгівлі людьми, оцінка ефективності вжитих заходів, підготовка законодавчих пропозицій щодо внесення змін до законодавства у цій сфері. Іншою метою є виявлення, оцінка та просування передових практик, інструментів та стратегій запобігання та протидії торгівлі людьми, включаючи трудову експлуатацію та інші форми зловживань, а також захисту, підтримки та реінтеграції постраждалих від торгівлі людьми.

     

    Р.МОЛДОВА – У вівторок Європейський парламент переважною більшістю голосів підтримав план економічної підтримки Республіки Молдова на суму 1,9 мільярда євро. За проголосували 499 депутатів Європарламенту, 117 – проти і 44 – утрималися. Під час дебатів у понеділок депутати Європарламенту підкреслили, що цей механізм допоможе Молдові стати енергетично незалежною від Росії, – повідомляє Радіо Кишинів. За словами цитованого джерела, європейський план для Республіки Молдова передбачає виділення 520 мільйонів євро у вигляді грантів, а ще 1,5 мільярда євро – у вигляді кредитів під низькі відсотки. Кошти виділятимуться двічі на рік за запитами молдовськго уряду, а Європейська комісія перевірятиме, чи були виконані умови плану реформ. План передбачає розвиток інфраструктури та збільшення фінансової допомоги, поступову інтеграцію Молдови до єдиного ринку ЄС та проведення фундаментальних соціально-економічних реформ.

  • 2 – 8 березня 2025 року

    2 – 8 березня 2025 року

    Виконуючий обов’язки президента Румунії – на засіданні Європейської Ради в Брюсселі

    Виконуючий обов’язки президента Румунії Іліє Боложан у четвер у Брюсселі закликав до посилення ролі Європи у підтримці миру на континенті, підтримки України та збільшення витрат на оборону. Він взяв участь у позачерговому засіданні Європейської Ради, на якому глави держав та урядів ЄС пообіцяли підтримати Україну в контексті зовнішньої політики президента США Дональда Трампа та збільшити витрати на оборону. ЄС запровадив узгоджений лідерами ЄС план озброєння, який буде спрямований на зміцнення оборони на східному фланзі від Балтійського до Чорного моря. Країни ЄС матимуть у своєму розпорядженні фонд витрат на оборону в розмірі 150 млрд євро. Іліє Боложан про цей план: «Звичайно, значна частина цього фонду, цих інвестицій буде розміщена в цій зоні, а виробнича частина, частина консорціумів, буде розподілена по всій території Європейського Союзу. І я думаю, що це також можливість для нашої оборонної промисловості, щоб деякі з цих продуктів вироблялися на заводах у Румунії, створюючи робочі місця». Що стосується України, то Румунія не надсилатиме війська до сусідньої держави, але зможе стати регіональним військовим, організаційним та опорним центром для військ, які надсилають інші країни. Іліє Боложан: «Присутність Румунії буде необхідна для того, щоб знати, які є думки і чи будуть елементи, пов’язані з використанням нашої інфраструктури, військових баз, наприклад, на румунській території або елементів іншої військової інфраструктури: портів, аеропортів». Після саміту в Брюсселі Іліє Боложан заявив, що Румунія не може подвоювати свої військові витрати з року в рік, і нагадав, що минулого року оборонний бюджет Бухареста становив понад 2,2% ВВП, тоді як середньоєвропейський показник становив 1,9%.

     

    Румунія і східний фланг НАТО

    У понеділок в.о. президента провів телефонну розмову з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, під час якої підкреслив, що Північноатлантичний альянс залишається головним гарантом безпеки Румунії. Він підкреслив важливість трансатлантичних відносин і американської присутності в Європі, яка, за його словами, є необхідною для безпеки континенту. Румунія продовжує робити внесок у стабільність і безпеку східного флангу НАТО разом зі своїми партнерами і підтримує зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні, підкреслив Іліє Боложан, додавши, що Румунія готова збільшити інвестиції в оборонний сектор. Говорячи про ситуацію в Україні, він підкреслив необхідність справедливого і тривалого миру і важливість збереження підтримки для сусідньої держави. Зі свого боку, Марк Рютте подякував Румунії за її внесок на союзницькому рівні, а також за те, що вона як держава-член ЄС відповідально діє як важливий фактор безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні та на східному фланзі.

     

    Румунія відкидає звинувачення Росії

    Влада в Бухаресті категорично відкинула звинувачення Служби зовнішньої розвідки Росії в тому, що Європейський Союз шантажував Румунію, щоб заблокувати кандидатуру незалежного Келіна Джорджеску на травневих президентських виборах. Не надаючи жодних доказів, російська служба стверджує, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зажадала від руимунської влади заборонити йому брати участь у наступних виборах, попередивши, що в іншому випадку вона обмежить доступ Румунії до фондів ЄС. Міністерство закордонних справ Румунії назвало звинувачення російської служби «смішними і абсолютно безпідставними» і заявило, що вони є частиною гібридної кампанії з підриву демократії та зниження довіри до влади. Зі свого боку, прем’єр-міністр Марчел Чолаку вважає неприпустимими коментарі російської спецслужби щодо рішень румунської влади. Тим часом, Джорджеску все ще перебуває під підпискою про невиїзд у межах судового контролю протягом 60 днів після того, як у четвер судді відхилили як необґрунтовану його скаргу проти цього рішення у справі, в якій проти нього ведеться кримінальне розслідування за низкою злочинів. Прокуратура звинувачує Джорджеску в розробці плану дестабілізації Румунії за допомогою найманців на чолі з Хораціу Потрою після того, як Конституційний суд анулював результати першого туру президентських виборів.

     

    Справа про державну зраду в Румунії

    Бухарестський апеляційний суд постановив взяти під варту двох членів угруповання, створеного за зразком військової структури, звинувачених у державній зраді і зв’язках з російськими агентами, а також звільнити під підпискою про невиїзд у межах судового контролю протягом 60 днів чотирьох інших учасників угруповання. Раду Теодору, 101-річний генерал-майор у відставці, також є підозрюваним у цій справі. За даними Управління з розслідування злочинів організованої злочинності і тероризму (DIICOT), метою угруповання було виведення Румунії з НАТО, повалення конституційного ладу, скасування партій, прийняття нової конституції, а також зміна прапора, гімну і навіть назви країни. Слідчі також стверджують, що учасники угруповання зверталися за підтримкою до співробітників російського посольства і неодноразово контактували з агентами іноземної держави як в Румунії, так і в Росії. Тим часом, румунська влада оголосила російського військового аташе в Бухаресті та його заступника персонами нон-грата. Румунська розвідувальна служба заявила, що ці двоє збирали інформацію зі сфер інтересів і підтримували антиконституційні дії шести румунів, звинувачених у державній зраді. Більше того, нещодавно ім’я заступника російського військового аташе з’явилося в матеріалах кримінальної справи колишнього кандидата в президенти, проросійського екстреміста Келіна Джорджеску.

  • Круглий стіл «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру»

    Круглий стіл «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру»

    Союз українців Румунії (СУР) організував у вівторок, 25 лютого, в Бухаресті, круглий стіл на тему «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру».

     

    У заході взяли участь представники Парламенту Румунії, Верховної Ради України, Уряду Румунії, Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти, інших урядових органів, установ та структур, Світового Конгресу Українців, Європейського Конгресу Українців, низки міжнародних організацій, експерти-міжнародники з Румунії та України, представники органів місцевого самоврядування з Румунії та України, представники релігійних конфесій з Румунії, члени Ради СУР.
    Цим заходом СУР хотів відзначити три роки від початку повномасштабної агресії Росії проти України, найкривавішого і найбільш руйнівного конфлікту в Європі з часів Другої світової війни, що спричинив сотні тисяч загиблих і поранених, мільйони біженців і переміщених осіб, зруйновані будинки, лікарні, школи, дитячі садочки, стерті з лиця землі міста.

     

    У своєму виступі голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив, що «тривалий мир в Україні не може бути забезпечений без постійних і солідних гарантій територіальної цілісності та суверенітету України. Не може бути тривалого миру в Україні без гарантій безпеки з боку її трансатлантичних партнерів. Європа і США є тими стовпами, без яких не може бути побудована архітектура безпеки для України, інших країн регіону і всієї Європи», – наголосив він. «Закінчення цієї збройної агресії на умовах, які не покарають агресора і не стримають його імперіалістичні та реваншистські територіальні апетити, ризикує заохотити майбутні імперіалістичні проєкти, жертвами яких можуть стати інші європейські країни. Несправедливий мир в Україні може відкрити двері для нової російської війни в регіоні та заохотити Росію до подальшої агресії в Європі. Мирні ініціативи Сполучених Штатів можуть створити передумови для справедливого і тривалого миру, якщо їхні підходи будуть збалансовані і з повагою до норм міжнародного права. Нові мирні ініціативи Сполучених Штатів можуть принести мир у цій війні, якщо вони будуть здійснені збалансовано і справедливо, вони повинні бути реалізовані на основі чітких і однозначних принципів: жодних обговорень миру в Україні без України і жодних обговорень безпеки в Європі, без Європи. Не можна побудувати тривалий мир в Україні без надійних і функціональних гарантій безпеки. Їхня роль полягає в тому, щоб запобігти спалаху нової подібної агресії. Для України надійні гарантії безпеки – це ті, що включають розбудову військового потенціалу, інституційний зв’язок з Європою та НАТО, а також негайне зовнішнє військове втручання та підтримку з боку партнерів у разі нової зовнішньої агресії.»

    Микола-Мирослав Петрецький також зазначив, що для Румунії продовження багатовимірної підтримки України є стратегічною інвестицією у власну безпеку. «Ми бачимо і вітаємо тверді ознаки продовження підтримки України з боку всього відповідального політичного класу Румунії», – додав голова СУР. «Майбутнє стратегічне партнерство між Румунією та Україною базується також на готовності української меншини в Румунії та румунської меншини в Україні до розбудови, а не лише на добрій волі та політичних діях центральних та місцевих органів влади двох країн», – зазначив Микола-Мирослав Петрецький.

    Лідер Фракції національних меншин у Палаті депутатів Румунії Варужан Памбукчан нагадав, що в 1991 році Україна здобула незалежність і стала третьою за потужністю ядерною державою у світі. Але тоді Україна відмовилася від своєї ядерної зброї в обмін на гарантії передбачені Будапештським меморандумом, який також гарантував Україні повагу до її незалежності та суверенітету, а також до її міжнародно визнаних на той час кордонів. З точки зору міжнародних документів все виглядало дуже чітко, і це було добре для стабільності та миру у світі, адже стало на одну ядерну державу менше. Але в 2014 році Росія анексувала Крим, порушивши підписаний нею меморандум. Варужан Памбукчан: «Досягнення миру, на мій погляд є дуже важливим, але, в той же час, я думаю, що дуже важливо, щоб цей мир супроводжувався гарантіями. Я не дуже добре розбираюся в міжнародному праві, але вважаю, що це мають бути гарантії, які не можна буде порушувати так легко і без наслідків. Гадаю, що зараз найважливіше зосередитися саме на цьому – на гарантіях для України. Отже, я думаю, що зараз дійсно важливо, щоб будь-яка мирна угода в Україні, супроводжувалася реальними гарантіями того, що те, що в ній записано, буде дотримуватися протягом тривалого періоду часу.»

     

    Своєю чергою, генеральний директор Департаменту відносин зі східним сусідством Міністерства закордонних справ Румунії Дан Янку наголосив, що справедливий і тривалий мир в Україні означає й чітке встановлення того, хто несе відповідальність, хто є агресором і хто є жертвою в цій ситуації. Він сказав, що тривалий мир потрібен, щоб не допустити нової агресії проти України або проти іншої держави, а для цього потрібні реальні і, перш за все, надійні гарантії. «На додаток до цих речей, я вважаю, що нам також потрібні зусилля на багатьох інших рівнях, в тому числі національному та європейському. Нам потрібно продовжувати нашу підтримку України, тому що підтримка України зараз означає підтримку безпеки Румунії. Ми повинні посилити наші інвестиції в безпеку європейської оборонної промисловості, ми повинні докладати більше зусиль для зміцнення наших сил стримування й оборони на східному фланзі, і ми також повинні надавати більше підтримки вразливим партнерам, а тут я конкретно маю на увазі Республіку Молдова.»

    Дан Янку відзначив і стратегічні можливості в двосторонньому плані, які з’явилися на тлі цієї жорстокої та нещадної війни. «Розвиток наших відносин з Україною в напрямку стратегічного партнерства – це справді історична можливість, яка дозволила побудувати з Україною всеосяжні, відкриті та спрямовані на перспективу прагматичні відносини, засновані на взаємній довірі. Ці зусилля ми докладаємо разом з українською владою, щоб виправдати очікування, про підняття наших відносини на вищий рівень, а саме на рівень стратегічного партнерства. Другою історичною та стратегічною можливістю, яка відповідає інтересам Румунії, є європейська інтеграція, той факт, що Україна та Республіка Молдова є не тільки країнами-кандидатами, але вже розпочали переговори про вступ до ЄС.»

     

    У круглому столі, організованому СУР з нагоди третіх роковин від початку повномасштабної військової агресії Росії проти України, по відеозв’язку взяв участь і Президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод. Він подякував українцям в Румунії, уряду Румунії за те, що вони продовжують рішуче стояти поруч з Україною. «Я знаю, що українці Румунії, ми знаємо, що провід держави Румунії, що більшість румунів розуміють, що Росія – це величезна, політична, військова, економічна загроза як для України, так і для цілого світу, зокрема і для сусідів. І ми бачимо, що дуже активно Росія втручається в політичний процес, як і в Румунії, так і всюди у світі, творить ворожнечу між етнічними групами, саботує інфраструктуру ваших країн. Водночас ми з великим засмученням дивимось і шоковані бачити, що російська дезінформація вкорінюється в політичний дискурс в Сполучених Штатах. Тому сьогодні нам дуже важливо говорити простою мовою і повторювати, що Україна є жертвою, а Росія є агресор, що Україна, незважаючи на передбачення, що програє війну проти Росії, вже третій рік стоїть і захищає себе від другого найбільшого війська у світі. Ми знаємо також і маємо повторювати те, чому Росія напала на Україну. І це не через розширення НАТО, а, щоб знищити український народ і, щоби відновити Російську імперію.»

    Серед учасників круглого столу був і голова Комітету з питань культури та засобів масової інформації Сенату Румунії Крістіан-Августин Нікулеску-Циґирлаш, один з тих румунських парламентаріїв, які особисто були на передовій в Україні, зокрема у Херсоні, Одесі, Миколаєві, Бучі тощо. «Я побачив трагізм такої війни і дикість росіян, які обстрілювали і руйнували будинок за будинком. Можу сказати, що мене вразило те, що по дорозі від Миколаєва до Херсона кожен будинок був уражений артилерією. Я думав, що дійсно падають бомби, які руйнують кілька будинків, але ні, тут, це було точкове, дике руйнування всього, як дуже чітке послання про знищення супротивника, а не про ведення бойових дій. Також, коли ти бачиш дитячі лікарні, атаковані кластерними бомбами, і бачиш дітей, поранених цими осколками, ти розумієш, що таке дикість режиму і народу, який не має нічого спільного з міжнародним правом, з міжнародними принципами. Не може християнський народ, нападати на когось на Різдво, на Святвечір. Така поведінка є абсолютно обурливою і образливою для будь-якого християнина.»
    Румунський сенатор заявив про необхідність зведення мостів, як символічних, так і справжніх, між Румунією та Україною. «Я і мої колеги з повітової державної адміністрації Марамуреша і Закарпаття боролися за реальні інвестиції, міцну інвестицію, я маю на увазі міст через Тису, міст, який слугуватиме інтересам двох народів і після війни. Тому що настане час після війни, коли ми сприятимемо відбудові і розвитку України, коли, крім мостів дружби і мостів почуттів, будуть потрібні й справжні мости, щоб підтримати цю логістику розвитку і будівництва.»

     

    Теж по відеозв’язку до учасників цього масштабного заходу приєдналася депутатка Верховної Ради України, заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, як наголосила, що в цей складний для Європи час, усі європейські країни мають продемонструвати більшу згуртованість. «Ми з вами усі спостерігаємо за такими певними сумами в міжнародній архітектурі безпеки в публічних висловлюваннях. Тому мені здається, що навіть більш важливо мати коаліції країн, які дійсно дуже близькі. І я вірю, і вважаю щиро, що ми дуже близькі з Румунією. Так нам не завжди подобається те, що відбувається публічному просторі, особливо за океаном, але я думаю що це наш час, це час Європи, стати сильнішою, стати більш суб’єктною. І мені здається, що ми, як і три роки тому, які п’ять років тому, і зараз є в цьому партнерами. І Румунія зацікавлена в тому, щоб Європа була сильною. І ми будемо дуже сильними партнерами, я дуже дякую за всю допомогу, яку Румунія надала, у нас дуже багато спільних інфраструктурних проєктів і вони будуть тільки розвиватися.»

     

    Колишній радник президента з питань національної безпеки, експерт з міжнародних відносин та безпеки Юілан Фото також наголосив на тому, що потужна підтримка України в її протистоянні російській агресії відповідає національним інтересам Румунії. «Безпека України – це безпека Румунії, а це означає, що ми рухатимемося вперед. І, відверто кажучи, я хотів би, щоб ми просувалися вперед трохи швидше зі стратегічним партнерством, а також щоб ми краще використовували угоду про безпеку. Тому що це також дозволить нам набагато тісніше співпрацювати у сфері безпеки, ніж ми це робили до цього часу. Ще однією сферою, де Румунія та Україна повинні дуже добре співпрацювати, і де українська громада може простягнути дуже важливу руку допомоги, є курс на Європейський Союз. Європа не залишить Україну, справи в Європі йшли добре протягом останнього року, саме через війну Європа добре просунулася в напрямку, в якому вона не мала сміливості рухатися. І я вважаю, що той факт, що американці залишають нас трохи незахищеними, матиме позитивний вплив на нас, навіть якщо ми ще трохи розгублені, тому що це зобов’язує нас і ще раз показує нам, що ми повинні раз і назавжди взяти свою долю у власні руки.» Юліан Фота висловив переконання, що «Європа продовжуватиме наполягати на тому, що Україна і Республіка Молдова будуть членами ЄС у найближчому майбутньому». Він вважає, що ніхто не зможе зупинити Україну в своєю прагненні до вступу в НАТО, адже позиція адміністрації США може змінитися через чотири роки.

     

    Президент Європейського Конгресу Українців Богдан Райчинець розповів про масовий мітинг «Разом за Україну», який відбувся напередодні в центрі Праги і сказав, що українська діаспора в країнах Європи продовжує активно діяти на підтримку України. «Підтримка продовжується далі, вона не тільки теоретична, а й фінансова. Це збір коштів на Збройні сили України і передусім тиск на наші європейські суспільства, які, на жаль, останні кілька років не були спроможні створити реальний імпакт, як ми кажемо, для того, щоб Європа теж таки фундаментально допомогла Україні в тому, щоб російські сили були зупинені. І в цьому і наша потреба, і ми будемо далі відпрацьовувати, всі українці разом. Тому я радий, що наші місії також очолюють колеги з Румунії, одна з найбільших українських організацій в Європі чи взагалі в світі. Ми раді співпраці, я радий, що ми чітко визначили наступні точки роботи, не тільки в прямій підтримці Україні, а й в роботі з молоддю, в освітніх напрямках та інше.»

    Голова Асоціації «Дім Чорного моря», колишній дипломат і провідний аналітик Дорін Попеску, окреслив нинішню геополітичну ситуацію в більш оптимістичному ключі, стверджуючи, що зараз настав час взяти все у свої руки. «Ми маємо величезні можливості прокинутися від летаргії. Що може бути кращою новиною, ніж те, що наші амбіції, наші потреби, нарешті, можуть бути вирішені нами самими? Чи може бути щось краще, ніж можливість побачити, що нас об’єднує, наскільки згуртованими ми можемо бути, що ми можемо зробити в чутливих і вразливих військових місцях, звідки наші друзі і партнери обіцяють або погрожують вийти? У нас все ще є покликання будувати, перезапустити нашу спільну військову оборонну промисловість. У Румунії, в Європи, в України є чудова можливість чесно і відповідально взяти на себе здатність захищати наш світ принципів, цінностей і норм, в який ми віримо. Нарешті ми маємо можливість будувати, ставати сильними, ми, Європа, моємо можливість надати силу і життєздатність цьому благородному клубу, який завжди був схильний до спокуси забезпечити свою безпеку за рахунок свого більшого, сильнішого і мудрішого брата.»

     

    Під час круглого столу з провідними політиками та експертами, які представили змістовні аналітичні оцінки, чіткі діагнози поточного геополітичного контексту, прогнози щодо нової геополітичної парадигми, пропозиції та рішення щодо запропонованих для аналізу тем, були визначені найбільш ефективні шляхи підтримки України та спільної побудови майбутнього, заснованого на мирі, безпеці та взаємній повазі. Учасники підкреслили, що сьогодні, як ніколи раніше, ми повинні зміцнити нашу рішучість підтримувати Україну в пошуках справедливого і, перш за все, тривалого миру, який принесе спокій і процвітання на європейський континент.

     

    Захід завершився презентацією книги Михайла Гафії Трайсти «Герої не вмирають». У книзі представлено 155 історій письменників і журналістів, які загинули з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.

     

     

  • Румунія і східний фланг НАТО

    Румунія і східний фланг НАТО

    Виконувач обов’язків Президента Румунії Іліє Боложан провів у понеділок телефонну розмову з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, під час якої підкреслив, що Північноатлантичний альянс залишається головним гарантом безпеки Румунії. Стаття 5, яка передбачає, що напад на одного союзника вважається нападом на всіх союзників, є найефективнішим стримуючим фактором від загроз і нападів на членів НАТО, – підкреслив президент Боложан. Він також наголосив на важливості трансатлантичних відносин і американської присутності в Європі, яка, за його словами, є необхідною для безпеки континенту.

     

    Румунія продовжує робити внесок у стабільність і безпеку східного флангу НАТО разом зі своїми партнерами і підтримує зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні, – підкреслив Іліє Боложанн. Він нагадав, що Бухарест виділяє 2,5% свого ВВП на оборону і заявив, що готовий збільшити інвестиції в цю сферу. Говорячи про ситуацію в Україні, президент Боложан наголосив на необхідності справедливого і тривалого миру і важливості збереження підтримки цієї країни.

     

    Генеральний секретар НАТО подякував Румунії за її внесок на рівні Альянсу, а також за те, що вона як країна-член відповідально діє як важливий фактор безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні і на східному фланзі. Марк Рютте підкреслив, що ці зусилля є ще більш актуальними в нинішньому контексті безпеки та висловив підтримку НАТО посиленню присутності Альянсу в цьому регіоні. Він підтвердив відданість НАТО і США колективній обороні і статті 5, підкресливши зусилля США, спрямовані на досягнення тривалого миру в Україні. На завершення Генеральний секретар НАТО привітав збільшення оборонного бюджету Румунії і наголосив на необхідності для інших європейських членів Альянсу застосувати аналогічний підхід. Обидва лідери домовились підтримувати постійний діалог з цих питань.

     

    Президент Румунії та Генеральний секретар НАТО взяли участь у неформальному саміті з питань європейської безпеки, організованому прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером у Лондоні в неділю, на якому союзники України пообіцяли президенту Володимиру Зеленському подальшу фінансову та військову підтримку. Після зустрічі Іліє Боложан заявив, що гарантії безпеки, які будуть надані Україні, фактично стосуватимуться всього східного флангу – від Балтійського моря до Чорного. Однак він підкреслив, що вони не можуть бути забезпечені без підтримки Сполучених Штатів.

    Неформальний саміт лідерів у Лондоні був координаційною зустріччю в рамках підготовки до засідання Європейської Ради 6 березня та зустрічі 7 березня з лідерами країн, які не є членами ЄС, але прагнуть такого вирішення війни в Україні, яке принесе тривалий мир.

  • 4 березня 2025 року

    4 березня 2025 року

    ФОНД – Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн запропонувала у вівторок створити новий фонд, який міг би мобілізувати майже 800 мільярдів євро для інвестицій в оборону в Європейському Союзі. Гроші мають бути витрачені на підтримку України та «більше відповідальності за власну європейську безпеку», зазначила лідер ЄК. У своєму плані переозброєння ЄС президентка ЄК також запропонувала надати державам-членам більше свободи дій у дотриманні зазвичай суворих правил ЄС про борг і дефіцит щодо витрат на оборону, а також можливість перерозподілу наявних коштів регіонального розвитку для військових інвестицій. З Бухареста прем’єр-міністр Марчел Чолаку привітав пропозиції щодо звільнення видатків на оборону від процедури надмірного дефіциту, підкресливши, що Румунія постійно виступає за це рішення. «Європа повинна бути готова підтримувати свою безпеку та оборону, як це відображено в тому, що сьогодні запропонувала Урсула фон дер Ляєн через пропозицію ReArm Europe», — написав Марчел Чолаку в соціальній мережі.

    ЗВИНУВАЧЕННЯ – Міністерство закордонних справ Румунії заявило у вівторок, що нещодавні звинувачення російських спецслужб «є смішними і абсолютно безпідставними». За словами дипломатії в Бухаресті, це частина серії гібридних дій, здійснених Російською Федерацією для підриву демократії в Румунії. Вся ця діяльність, яка включає публічні повідомлення, кампанії впливу і втручання в демократичні процеси, спрямована на підрив довіри до влади і критику членства Румунії в ЄС і НАТО, додали в МЗС. Раніше Служба зовнішньої розвідки Росії (СЗР) заявила, що за рішенням висунути звинувачення проти кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску, якого підозрюють у зв’язках або, принаймні, близькості до Росії, явно стоять лідери ЄС.

    ЕНЕРГІЯ  – Енергія Румунії повинна бути безпечною, доступною і чистою, заявляє міністр енергетики Себастьян Бурдужа, який перебуває в Брюсселі, де обговорює з європейськими чиновниками перегляд Національної програми з відновлюваної енергетики та продовження перехідного періоду для вугільних електростанцій. У своєму пості на Facebook він пише, що робить все можливе, щоб Румунія не втратила жодного євро з цих грошей, які є незамінним ресурсом для реформ та інвестицій в румунський енергетичний сектор.

    ІНВЕСТОРИ – Представники іноземних інвесторів, які провели переговори з в.о. президента Іліє Боложаном, наголосили на необхідності реформ, спрямованих на скорочення бюрократичної тяганини, підвищення адміністративної ефективності та створення стійкої фіскальної бази, повідомляє Адміністрація президента. Вони обговорили необхідність стратегічних інвестицій в інфраструктуру, освіту, охорону здоров’я та сектори з високою доданою вартістю, такі як технологічні хаби, виробництво біометану та центри обробки даних. Дискусії були зосереджені на залученні та подальшому розвитку інвестицій в національну економіку, враховуючи важливість політичної стабільності, фіскальної передбачуваності та підтримання сприятливого клімату для інвесторів. Президент Іліє Боложан підтвердив відданість Румунії твердому євроатлантичному курсу, підкресливши, що ці рамки забезпечують впевненість для інвесторів і сприяють довгостроковому розвитку економіки. Адміністрація Президента також зазначає, що тимчасовий президент підкреслив, що економічний розвиток Румунії залежить від залучення інвестицій, доступу до сучасних технологій та відкритості до міжнародних ринків.

    УКРАЇНА – Вашингтон вирішив призупинити військову допомогу Україні після суперечки між президентом США Дональдом Трампом і його українським колегою Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті, підтвердили Bloomberg, Fox News і CNN представники Білого дому. Пауза триватиме доти, доки Дональд Трамп не вирішить, що лідери України демонструють добросовісне прагнення до миру, повідомляє Bloomberg і Fox News. Всі поставки американської військової техніки, яка наразі не перебуває на території України, будуть призупинені, включаючи зброю, що перевозиться транзитом на літаках і кораблях або очікує в транзитних зонах в Польщі. Президент США в останні тижні повторював погляди президента Росії Володимира Путіна, неправдиво стверджуючи, що Україна почала війну, і звинувачуючи Володимира Зеленського в тому, що він диктатор, але його рішення припинити військову допомогу – це крок, який може мати реальні наслідки для балансу сил в конфлікті і може зміцнити позиції Путіна, зазначає CNN.

    НАТО – Виконуючий обов’язки президента Румунії Іліє Боложан провів у понеділок телефонну розмову з Генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марком Рютте, під час якої він подякував Румунії за її внесок в Альянс, привітав збільшення оборонного бюджету Бухареста і підтвердив відданість НАТО і Сполучених Штатів колективній обороні і статті 5, повідомляє Адміністрація президента. Виконуючий обов’язки президента Румунії підкреслив, що НАТО залишається головним гарантом безпеки Румунії, а стаття 5 є найефективнішим стримуючим фактором від загроз і нападів на союзників. Що стосується ситуації в Україні, він наголосив на необхідності справедливого і тривалого миру і важливості збереження підтримки цієї країни.

    МОЛДОВА – Європейський Союз виділить цього року додаткові 60 мільйонів євро Республіці Молдова для зміцнення її обороноздатності, оголосив у Кишиневі президент Європейської Ради. Антоніо Кошта зазначив, що Республіка Молдова є другим бенефіціаром Європейського фонду миру, створеного для підтримки обороноздатності різних країн, з виділеними на сьогоднішній день близько 37 млн. євро. Президент Європейської Ради відвідав Кишинів з нагоди третьої річниці подачі Республікою Молдова заявки на вступ до Європейського Союзу.

    ВАТИКАН – Папа Франциск, який переніс два епізоди гострої дихальної недостатності в понеділок у другій половині дня, залишався при свідомості, орієнтованим і готовим до співпраці, – оголосив Ватикан. Суверенний понтифік зазнав труднощів з диханням через накопичення слизу в легенях і повернувся до неінвазивної механічної вентиляції. Минуло вже 19 днів, як 88-річний Папа Франциск  був госпіталізований до лікарні Джемеллі в Римі з діагнозом подвійна пневмонія. Лікарі зберігають стриманий прогноз, враховуючи складність клінічної картини, а сотні католиків восьмий вечір поспіль зібралися на площі Святого Петра, щоб помолитися за здоров’я Суверенного Понтифіка.

  • Зустріч на вищому рівні між Румунією та Республікою Молдова

    Зустріч на вищому рівні між Румунією та Республікою Молдова

  • 3 березня 2025 року

    3 березня 2025 року

    УКРАЇНА – Т.в.о. президента Румунії Іліє Боложан заявив, що гарантії безпеки, які будуть надані Україні, фактично будуть стосуватися всього східного флангу від Балтійського до Чорного моря, і що вони не можуть бути надані без підтримки Сполучених Штатів. У неділю, наприкінці неформального саміту лідерів у Лондоні, він заявив, що ця зустріч була координаційною з метою організації Європейської ради 6 березня і зустрічі 7 березня з лідерами країн, які не є членами Європейського Союзу, але хочуть мати такий підхід до вирішення війни в Україні, який принесе безпечний мир. За словами глави румунської держави, лідери, які зустрілися в Лондоні, домовилися про збереження фінансової та військової підтримки України.

     

    ВИБОРИ – Орієнтовна кількість виборчих бюлетенів, необхідних для закордонних виборчих дільниць на президентських виборах в Румунії, становить 3.600.000 для кожного туру голосування, йдеться в листі, надісланому Міністерством закордонних справ до Центрального виборчого бюро. Перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, другий – 18 травня.

     

    ДЕРЖСЕКРЕТАРІ – Уряд Румунії планує цього тижня прийняти рішення про скорочення кількості державних секретарів, повідомили урядові джерела. Дискусії з цього питання завершилися в коаліційному уряді СДП-НЛП-ДСУР, і тепер кабінет міністрів на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку розглядає можливість прийняття цього закону, який передбачає лише 54 держсекретарів. Джерела додали, що в міністерствах, які зараз мають 6 або 7 державних секретарів, залишиться не більше 4, і кожен з них буде затверджений на засіданні коаліції. Решта держсекретарів, які входять до складу правлінь держкомпаній, також повинні будуть обирати між двома посадами. Останнє є вимогою Європейської комісії, яка хоче, щоб до складу правлінь призначалися професіонали, а не політики. Також цього тижня Чолаку продовжить переговори з міністрами щодо виконання проміжних етапів Національного плану відновлення та стійкості. Освоєння коштів ЄС через цей план стикається з низкою проблем, і румунський прем’єр-міністр хоче знати, як просувається реалізація поточних проєктів.

     

    ДОПОМОГА – Цього року Європейський Союз виділить Молдові додаткові 60 мільйонів євро на зміцнення її обороноздатності, оголосив у Кишиневі президент Європейської Ради Антоніо Кошта. Він зазначив, що в рамках Європейського фонду миру, створеного для підтримки обороноздатності різних країн, Республіка Молдова є другим за величиною бенефіціаром, якому вже виділено майже 137 мільйонів євро. Голова Європейської Ради відвідав Кишинів сьогодні, щоб відзначити трирічну річницю подачі Молдовою заявки на вступ до Європейського Союзу. Т.в.о. президента Румунії Іліє Боложан також перебував у Кишиневі на вихідних. Він запевнив, що Бухарест проситиме на європейському рівні більше фінансової підтримки, експертизи та проєктів для Молдови. Крім того, пан Боложан заявив, що румунський уряд продовжить обмежувати ціни на більшу частину електроенергії, яку Молдова купує в Румунії.

     

    ДЕНЬ СОЛІДАРНОСТІ – Румунія і Польща стикаються з сучасними загрозами, які значною мірою походять з-за їхніх східних кордонів, де агресивна війна Росії проти України підриває міжнародний порядок, заснований на фундаментальних правилах і принципах, закріплених у Статуті ООН і міжнародному праві, заявило Міністерство закордонних справ Румунії з нагоди відзначення Дня румунсько-польської солідарності. За словами МЗС, цей день, спільно встановлений у 2023 році, є одночасно символом міцних зв’язків, які пов’язують румунський і польський народи, і важливим показником постійного інтересу і бажання двох країн зміцнювати і розвивати міцне і всеосяжне спільне Стратегічне партнерство.  Дата 3 березня була обрана, щоб відзначити річницю підписання історичного документа «Конвенція про оборонний союз між Королівством Румунія та Республікою Польща» у 1921 році.

     

    КОНСУЛЬСТВО – Посольство Румунії в Пакистані відкрило почесне консульство в Пешаварі, що охоплює північний захід азіатської країни. Цей важливий крок знаменує новий етап у зміцненні дипломатичних, економічних і культурних зв’язків між двома країнами, – йдеться в заяві, розміщеній на сторінці румунського дипломатичного представництва в Ісламабаді у Facebook. Пакистан є однією з країн, з яких до Румунії постійно приїжджають робітники, щоб заповнити дефіцит місцевої робочої сили. Пешавар є одним з найстаріших міст Південної Азії і має величезне стратегічне значення. Розташоване вздовж історичних торговельних шляхів, включаючи легендарний Шовковий шлях, місто здавна слугувало комерційним і культурним мостом між цивілізаціями. Сьогодні Пешавар продовжує відігравати життєво важливу роль у регіональній торгівлі.

     

    ПРОКУРАТУРА – Європейська прокуратура, яку очолює румунський прокурор Лаура Кодруца Кьовеші, у 2024 році опрацювала понад 6 500 скарг, що вдвічі більше, ніж у попередньому році, йдеться у звіті установи. Усі поточні розслідування становлять понад 2600 справ, а загальна сума збитків оцінюється майже в 25 млрд євро. Половина збитків пов’язана з транскордонним шахрайством з ПДВ, на другому місці – шахрайство з фондами ЄС. У звіті також зазначено, що минулого року установа заморозила активи на суму майже 1 млрд євро. Понад 70% скарг про можливі правопорушення надійшло від приватного сектору, 27% – від національних органів влади і лише 1,7% – від інституцій ЄС. Колишня голова Національного антикорупційного управління Румунії Лаура Кодруца Кьовеші закликала змінити кількість працівників Європейської прокуратури, щоб вона могла впоратися з виявленими реаліями.

     

    ХРИСТИЯНИ – Для православних християн (більшість у Румунії) і греко-католиків сьогодні починається Великий піст – семитижневий період підготовки до свята Воскресіння Господнього 20 квітня. Віруючі, які постять, утримуються від продуктів тваринного походження, таких як м’ясо, молоко, яйця, а також від розваг. Під час останнього перепису населення і житла в Румунії в 2021 році релігійну приналежність задекларували 16.397.000 осіб із загальної кількості постійного населення, 85,3% з яких є православними. 0,7% румунів визнали себе греко-католиками.

     

    ПАРЛАМЕНТ – Парламентська фракція Партії молодих людей ініціювала процедуру збору підписів за відсторонення Іліє Боложана від посади голови сенату Румунії та т.в.о. президента країни. Лідер опозиційної політичної партії Анамарія Гавріле заявила, що Боложан серйозно перевищив свої повноваження і не проконсультувався з громадянами щодо рішення про збільшення витрат на оборону та рівня озброєння. Щоб розпочати процедуру відсторонення президента країни від посади, запит має підписати не менше третини від кількості парламентаріїв, тобто 117 сенаторів і депутатів. Цей крок відбувається в контексті того, що ПМЛ приєдналася до двох інших опозиційних партій, Альянсу за об’єднання румунів і SOS Румунія, оскаржуючи в Конституційному суді закон, згідно з яким румунська армія може збивати безпілотники, які порушують національний повітряний простір. Союз «Рятуйте Румунію», опозиційна партія в парламенті Румунії, вважає цю ініціативу обурливою та небезпечною. Лідер союзу Елена Ласконі звинуватила представників трьох партій у тому, що вони воюють не за Румунію, а проти неї, оскільки вони намагаються блокувати заходи, які захищають людей, які живуть біля кордону з Україною, і саботувати здатність Румунії реагувати на реальну загрозу.

  • Підсумки саміту в Лондоні

    Підсумки саміту в Лондоні

    У Лондоні завершився саміт з питань оборони та безпеки Європи, в якому взяли участь лідери Великої Британії, Данії, Італії, Іспанії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Румунії, Фінляндії, Франції, України, Чехії, Швеції, а також міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і голова Європейської ради Антоніу Кошта.

     

    Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що лідери домовилися про продовження військової допомоги та посилення економічного тиску на Росію, і вони наполягатимуть на тому, що Україна має бути за столом мирних переговорів. Він зазначив, що учасники планують створити коаліцію країн, які хочуть зробити свій внесок у безпеку України. Кір Стармер підкреслив, що Британія готова відправити війська на землю і літаки в повітря разом з іншими країнами, додавши, що «для того, щоб мати мир на нашому континенті, ми повинні мати американську підтримку».

     

    Британський прем’єр-міністр Кейр Стармер, який організував зустріч у Лондоні, заявив, що представить США альтернативний план, узгоджений з Францією та Україною, який поставить Київ у сильну переговорну позицію. Він також оголосив про додатковий план постачання Україні 5 000 ракет для ППО.

     

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що «нам терміново потрібно переозброїти Європу і зробити Україну неперетравлюваною для будь-кого, хто захоче її проковтнути». Єврокомісія запропонує план на засіданні Європейської Ради 6 березня.

     

    Румунію на саміті у Лондоні представив виконувач обов’язків президента Іліє Боложан, який зазначив, що обговорені гарантії безпеки стосуються не лише України, але й усього східного флангу НАТО, від Балтійського до Чорного морів.

     

    Глава румунської держави сказав. що учасники домовилися «до припинення вогню, тобто до досягнення перемир’я і продовжувати фінансову та військову підтримку України». «По-друге, підготовка європейських країн до взяття на себе більшого тягаря за мир в Європі. І в цьому відношенні збільшення оборонних бюджетів розглядатиметься в найближчий період», – сказав Боложан.

     

    Він сказав, що до кінця наступного тижня присутні країни ухвалять відповідні рішення. «Гарантії безпеки не можуть бути надані без США, але за активної участі європейських держав. Відновлення діалогу між Україною та США сприяло б припиненню вогню», – також наголосив Іліє Боложан.

  • 2 березня 2025 року

    2 березня 2025 року

    ВИБОРИ – Партії, політичні та виборчі блоки, організації національних меншин та незалежні кандидати мають два тижні, щоб подати свої кандидатури на травневі президентські вибори до Центральної виборчої комісії. Відповідно до урядової постанови, яка встановила календар виборів, яка наразі обговорюється в парламенті, виборча кампанія розпочнеться 4 квітня і триватиме один місяць. Голосування відбудеться 4 травня у країні та протягом трьох днів – 2, 3 та 4 травня за кордоном. Голосування за можливий другий тур відбудеться 18 травня за тих самих умов. Цього тижня Парламент звільнив Тоні Гребле з посади голови Постійного виборчого органу і призначив тимчасового виконувача обов’язків, а Національна рада з питань телебачення і радіомовлення затвердила правила трансляції передвиборчої кампанії.

     

    САМІТ –  15 європейських лідерів і прем’єр-міністр Канади перебувають у Лондоні, щоб обговорити підтримку України після провалу переговорів Трампа і Зеленського у Вашингтоні, а також створення європейської безпекової ідентичності в контексті можливого виведення військ Сполучених Штатів. Європа переживає унікальний момент для своєї безпеки, заявив на початку переговорів прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер. Серед лідерів, які беруть участь у саміті, – президент Франції, канцлер Німеччини, прем’єр-міністри Італії та Польщі, а також український лідер Володимир Зеленський. Румунію представляє в.о. президента Іліє Боложан. Також на порядку денному лондонської зустрічі – гарантії безпеки, які європейці хочуть надати Україні проти Росії. Невідкладна посилена підтримка України та європейська оборона також стануть головними темами позачергового саміту ЄС 6 березня. Виконавча влада ЄС покладе на стіл Ради пропозицію про надання Україні швидкої військової допомоги на суму 20 мільярдів євро. Крім того, Комісія та держави-члени проведуть консультації щодо нових інструментів, які дозволять країнам ЄС збільшити витрати на оборону цього року, не підпадаючи під процедуру порушення через перевищення бюджетного дефіциту. І останнє, але не менш важливе: лідери країн-членів обговорять мирні переговори, розпочаті Трампом і Путіним без консультацій та запрошення України чи Європи за стіл переговорів. Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що якщо Україна не буде задоволена результатом переговорів, ЄС продовжить підтримувати Київ у військовому плані, щоб зробити його справедливим.

     

    УРЯД – Уряд Румунії планує наступного тижня прийняти рішення про скорочення кількості державних секретарів, повідомили урядові джерела. Дискусії з цього питання завершилися в коаліційному уряді СДП-НЛП-ДСУР, і тепер кабінет міністрів на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку розглядає можливість прийняття цього закону, який передбачає лише 54 держсекретарів. Джерела додали, що в міністерствах, які зараз мають 6 або 7 державних секретарів, залишиться не більше 4, і кожен з них буде затверджений на засіданні коаліції. Решта держсекретарів, які входять до складу правлінь держкомпаній, також повинні будуть обирати між двома посадами. Останнє є вимогою Європейської комісії, яка хоче, щоб до складу правлінь призначалися професіонали, а не політики. Також наступного тижня Чолаку продовжить переговори з міністрами щодо виконання проміжних етапів Національного плану відновлення та стійкості. Освоєння коштів ЄС через цей план стикається з низкою проблем, і румунський прем’єр-міністр хоче знати, як просувається реалізація поточних проектів.

     

    АВІАПЕРЕВЕЗЕННЯ – За даними Національного інституту статистики, пасажирські авіаперевезення в Румунії минулого року зросли на 6% до 26 мільйонів. Найбільші частки були зафіксовані в аеропорту «Анрі Коанде» в Бухаресті, аеропорту «Аврам Янку» в Клуж-Напоці (північний захід) та Міжнародному аеропорту Ясси (північний схід). Найбільші частки у внутрішніх повітряних перевезеннях були зафіксовані в аеропорту «Анрі Коанде» в Бухаресті, де було перевезено 49,8% від загальної кількості пасажирів, «Аврам Янку» в Клуж-Напоці з 17,6% та «Траян Вуя» в Тімішоарі (захід) з 14,4%. Основними країнами прибуття пасажирів регулярних авіарейсів, які висадилися в Румунії, були Італія, Великобританія, Німеччина, Іспанія та Франція.

     

    ПРОТЕСТ – У суботу в Бухаресті відбувся протест проти уряду і на підтримку колишнього незалежного кандидата Келіна Джорджеску, який кілька днів тому отримав підписку про невиїзд на 60 днів у межах судового контролю за низку правопорушень. Протест, організований опозиційною сувереністською партією AОР, зібрав десятки тисяч людей. Демонстранти вимагали відставки прем’єр-міністра Марчела Чолаку та відновлення другого туру президентських виборів, які були скасовані Конституційним судом минулого року. До протесту також приєднався Келін Джорджеску. Колишній кандидат, обвинувачений у підбурюванні до дій проти конституційного ладу, заявив, що хоче, щоб його судили за результатами голосування румунів, але оголосив, що зачекає з висуненням своєї кандидатури на президентських виборах у травні. Політики з Болгарії, Польщі, Італії та Іспанії також прибули на мітинг і виступили з промовами на підтримку Келіна Джорджеску.

     

    СЕКТОР ГАЗА – Ізраїль оголосив, що призупиняє ввезення товарів і поставок в сектор Газа, критикуючи палестинське ісламістське угрупування ХАМАС за відмову від пропозиції США продовжити перемир’я, повідомляють AFP і EFE. «Ізраїль не погодиться на припинення вогню без звільнення наших заручників. Якщо ХАМАС наполягатиме на своїй відмові, будуть інші наслідки», – йдеться в заяві офісу ізраїльського прем’єр-міністра. ХАМАС відреагував, назвавши рішення Нетаньяху про припинення гуманітарної допомоги «дешевим шантажем» і «ударом» по перемир’ю, повідомляє Reuters. У своїй заяві ХАМАС, який назвав призупинення Ізраїлем гуманітарної допомоги «військовим злочином», закликав посередників у перемир’ї змусити Ізраїль припинити каральні заходи проти сектора Газа. Перший етап перемир’я в Газі закінчився в суботу, але Хамас і Ізраїль не досягли домовленості про реалізацію другого етапу, який повинен був вступити в силу сьогодні і передбачає звільнення живих заручників, що залишилися в анклаві, і остаточне припинення війни.

  • 1 березня 2025 року

    1 березня 2025 року

    ВЗАЄМИНИ – Румунія є найважливішим партнером Республіки Молдова, на якого Кишинів покладається за будь-яких обставин. Про це заявила президентка Майя Санду на зустрічі в Кишиневі з т.в.о. президента Румунії Іліє Боложаном. Вона підкреслила, що в ці важкі часи ця підтримка є ще більш актуальною. «Крім наших спільних проєктів, нас пов’язує бачення майбутнього, бажання жити в мирі, свободі та демократії», – сказала Майя Санду. Зі свого боку, в.о. президента Румунії Іліє Боложан заявив, що хоче зміцнити відносини між двома країнами і підкреслив, що прибув до Кишинева, щоб проконсультуватися з Майєю Санду в ці важкі для всього світу часи. «Запевняю вас, що Румунія буде поруч з вами. Разом з нашими європейськими партнерами ми будемо підтримувати інтенсифікацію підтримки на всіх рівнях – фінансовому, експертному та проєктному. Війна Росії проти України продовжує створювати виклики для Республіки Молдова. Республіка Молдова не самотня у боротьбі з цими викликами. Румунія, як і численні зовнішні партнери, повністю підтримує Республіку Молдова в її прагненні зміцнити свою стійкість і безпеку». У неділю Іліє Боложана очікують у Лондоні, де проходить саміт щодо України, скликаний прем’єр-міністром Великобританії Кейром Стармером, в якому візьмуть участь багато європейських лідерів.

     

    УКРАЇНА – Міжнародні лідери, у тому числі т.в.о. президента Румунії Іліє Боложан, відреагували на суперечку між Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом, причому більшість із них закликали до спокою та подальшої підтримки України. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала Володимира Зеленського бути сильним і хоробрим, бо він не один, зазначає Reuters. Слова підтримки для України також надійшли з Польщі, Норвегії, Канади, Чехії, Іспанії, Нідерландів, Латвії, Литви та Великої Британії, а президент Франції Еммануель Макрон нагадав, що Росія є агресором у цьому конфлікті, а українці є жертвами агресії і тими, хто бореться за свою незалежність і безпеку Європи. Схожий меседж передала президентка Молдови Майя Санду, а прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що в такі часи необхідна єдність, і закликала організувати саміт США-ЄС. Після переговорів Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті тимчасовий президент Румунії опублікував повідомлення в мережі X, в якому підкреслив, що «безпека України має вирішальне значення для безпеки Європи» і що «ми повинні бути єдині в боротьбі за наші цінності, свободу і мир». Зустріч між Трампом і Зеленським, під час якої також виступив віце-президент США Джей Д. Венс, відбулася в Овальному кабінеті Білого дому і закінчилася сваркою. Володимир Зеленський пояснив, що з 2014 року, коли Росія вперше напала на Україну, і до повномасштабного вторгнення у 2022 році, були численні спроби врегулювати конфлікт і припинити вогонь, але Росія щоразу порушувала свої зобов’язання. Саме тому Зеленський попросив президента Дональда Трампа не йти на компроміс з Володимиром Путіним. Обидва американські лідери дали жорстку відсіч, звинувативши Володимира Зеленського в тому, що він невдячний Сполученим Штатам за отриману підтримку і ризикує спровокувати Третю світову війну. У зв’язку з напруженою ситуацією не було підписано угоду про спільну розробку українських корисних копалин, яку просив президент Дональд Трамп як компенсацію за дотеперішню підтримку з боку США, а також скасували спільну прес-конференцію двох лідерів.

     

    БЕЗПІЛОТНИК – Фрагменти безпілотника російського виробництва, виявлені з вибухівкою на борту в районі прикордонного пункту Джурджулешти на східному кордоні Румунії з Республікою Молдова, були підірвані за допомогою контрольованого підриву. На місце події виїхала команда у складі фахівців Міністерства національної оборони, Румунської розвідувальної служби та Міністерства внутрішніх справ, які ліквідували небезпеку. Фрагменти безпілотників, які використовуються російськими військами в атаках на цивільну та військову інфраструктуру в Україні, часто виявляють на румунській території, що спричинило численні критичні зауваження на адресу Москви з боку румунської дипломатії. Цього тижня Сенат Румунії ухвалив закон, що дозволяє армії збивати безпілотники, які незаконно вторгаються в повітряний простір країни. 

     

    МЕНЦІШОР – 1 березня, в перший день весни, румуни відзначають День мерцішора. Давній звичай, День менцішора був зафіксований етнологами на початку 20-го століття серед румунів, болгар та албанців на Балканах. У Румунії в селах мерцішор вважався знаком захисту від хвороб. Діти прив’язували срібну монету до руки скрученою ниткою з червоної та білої вовни або бавовни, щоб захиститися від хвороб. Через 12 днів вони вішали її на дерево, щоб воно плодоносило, або на худобу, щоб вона була здоровою. Мерцішор, який став модним в міському світі, також може бути виготовлений зі срібла або золота і носитися як нагрудна прикраса або намисто. У 2017 році ЮНЕСКО внесло мерцішор до списку нематеріальної культурної спадщини людства після багатонаціональної заявки Румунії, Республіки Молдова, Болгарії та Північної Македонії.

     

    ПРОТЕСТ – Кілька тисяч людей протестували у суботу в центрі столиці Румунії на заклик сувереністського опозиційного Альянсу за об’єднання румунів. Його лідер Джордже Сіміон заявив, що це протест проти румунського уряду і рішення Конституційного суду про скасування другого туру минулорічних президентських виборів. Учасники також розмахували триколірними прапорами і тримали плакати на підтримку незалежного кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску.

     

    РОЗСЛІДУВАННЯ – Найманець Гораціу Потра, його син і брат були оголошені румунською поліцією в міжнародний розшук після того, як Верховний суд виніс рішення про їхній арешт. У той же час, 16 інших обвинувачених вже перебувають під вартою, а двоє осіб були поміщені під домашній арешт. Усіх їх звинувачують у діях, спрямованих проти конституційного ладу, а Гораціу Потра також звинувачується у недотриманні режиму поводження зі зброєю та боєприпасами, а також режиму поводження з вибуховими матеріалами. Вважається, що троє втікачів перебувають у Дубаї. Прокуратура стверджує, що Гораціу Потра і його група найманців намагалися проникнути на акції протесту, організовані відразу після скасування минулорічних президентських виборів в Румунії, з метою створення хаосу. План дій, як стверджується, був розроблений колишнім незалежним кандидатом Келіном Джорджеску та його близькими соратниками на таємній зустрічі одразу після скасування виборів. У середу Келін Георгеску отримав підписку про невиїзд на 60 днів у межах судового контролю. Він перебуває під слідством за звинуваченням у кількох злочинах, включаючи підбурювання до дій, спрямованих проти конституційного ладу.

  • Політичні консультації щодо безпеки Румунії

    Політичні консультації щодо безпеки Румунії

    Виконувач обов’язків президента Іліє Боложан провів консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня, на якому, як очікується, будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки. Як правлячі, так і опозиційні партії відкинули сценарій введення Бухарестом миротворчого контингенту до сусідньої України.

    Соціал-демократична партія, що входить до складу керівної коаліції, не згодна з відправкою військ Румунією і виступає за виділення додаткових коштів на оборону у вигляді інвестицій в національну збройову промисловість. У поширеній заяві лідер партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку пропонує виключити витрати на оборону з розрахунку бюджетного дефіциту.

    Націонал-ліберальна партія також підтримує збільшення інвестицій в оборону, але в своїй заяві зазначає, що в контексті дипломатичних переговорів про припинення вогню тема миротворчих сил є передчасною. Інший партнер в урядовій коаліції –  Демократичний союзу угорців Румунії (ДСУР) також хоче, щоб Румунія інвестувала в посилення свого військового потенціалу.

    Голова ДСУР Келемен Гунор заявив, що він теж не є прихильником відправки румунських солдатів в Україну.

    “Гарантії безпеки мають бути забезпечені також через США, і Румунія може надати логістичну та інфраструктурну підтримку Україні, країнам ЄС і тим, хто хоче бути більш активно залученим, але без військ в Україні.”

    Опозиційний сувереністський Альянс за єдність румунів також виступає проти відправки військ до сусідньої України. Лідер партії Джордже Сіміон:

    “Єдиним рішенням на даний момент є перемир’я, дотримання міжнародних угод і гарантій безпеки, які повинні бути запропоновані Румунії і всім країнам регіону.”

    Також з опозиції, проєвропейський Союзу порятунку Румунії вважає, що держава має більше інвестувати в оборону і наголошує на необхідності чіткого плану участі у відбудові України. Сувереністи з парті SOS Румунія також не хочуть бачити румунські війська в Україні і виступають проти продовження війни.

    Тим часом, Сенат Румунії прийняв законопроєкт, що дозволяє збивати безпілотники, які незаконно вторгаються в румунський повітряний простір, а також законопроєкт, що регулює проведення військових місій в Румунії у мирний час. Один із заходів дозволяє на обмежений період часу передавати повноваження деяких структур румунської армії командувачу збройних сил союзників, які беруть участь у цих місіях.

    У цьому контексті слід також згадати, що США оголосили про нові інвестиції в базу Девеселу на півдні Румунії, де розміщені елементи протиракетного щита. Пентагон опублікував повідомлення про намір провести тендер на встановлення спеціальних телекомунікаційних каналів зв’язку між базою ПРО в Девеселу та іншими американськими базами в Європі, зокрема, в Італії та Німеччині.

     

  • Дискусії щодо війни Росії проти України

    Дискусії щодо війни Росії проти України

    У понеділок, 24 лютого, на третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у Києві  відбувся саміт «Підтримуй Україну» за участю лідерів ЄС і держав-партнерів. До столиці України прибули президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта, лідери Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Канади, Латвії, Литви, Норвегії, Швеції та  Фінляндії,  міністр із європейських справ Французької Республіки, а також генеральний секретар ОБСЕ. До них по відеозв’язку приєдналися представники інших країн ЄС.

     

    У своєму відеозверненні до учасників саміту в.о. президента Румунії Іліє Боложан заявив, що підтримка України має бути продовжена і на наступних етапах мирного процесу та відбудови. Румунія готова підтримувати зв’язок з усіма європейськими, американськими та іншими союзниками і партнерами, щоб допомогти якнайшвидше знайти шлях до справедливого і тривалого миру”, – сказав Іліє Боложан.

     

    Румунія повторює, що будь-які переговори про припинення війни РФ проти України не можуть відбуватися без України, – заявило в понеділок,  у треті роковини повномасштабного вторгнення румунське Міністерство закордонних справ. Більше того, додало румунське зовнішньополітичне відомство, не може бути справедливого і тривалого миру без притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах, скоєних в Україні і проти неї. МЗС наголошує, що для Румунії безпечна, стійка, стабільна, демократична і процвітаюча Україна залишається фундаментальною зовнішньополітичною метою. Румунська дипломатія також заявляє, що жодна розмова про безпеку в Європі не може відбуватися без безпосередньої участі європейських держав.

     

    Остання думка, здається, набуває дедалі більшого поширення. Участь Європи в мирних переговорах щодо припинення війни проти  України зрештою буде необхідною, – визнав навіть диригент вторгнення, російський лідер Владімір Путін, додавши, однак що війна затягнеться. Новий лідер Білого дому Дональд Трамп також згодний з тим, що європейці повинні відігравати свою роль у мирному процесі в Україні, гарантуючи її безпеку. Президент США також заявив, що Путін погодиться на присутність європейських миротворців, хоча до тепер Москва неодноразово відкидала цю пропозицію.

     

    Президент США прийняв у Вашингтоні свого французького колегу Еммануеля Макрона, який заявив, що перемир’я може бути досягнуто протягом декількох тижнів. Тим часом президент Європейської Ради Антоніу Кошта та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відвідали Київ, щоб підтвердити свою підтримку Україні. ЄС дав зрозуміти, що продовжуватиме свою підтримку, в тому числі посилюватиме тиск новими санкціями проти російського агресора. Хоча не всі країни-члени ЄС вітають це рішення, на порядку денному Брюсселя також новий пакет військової допомоги у розмірі 20 млрд євро, який, за словами ЄС, спрямований на посилення переговорних позицій Києва, а не на досягнення миру.

  • Три роки війни РФ проти України

    Три роки війни РФ проти України

    У третю річницю російського повномасштабного вторгнення в Україну лідери ЄС прибули до Києва, щоб висловити підтримку українському народові на саміті, присвяченому спільній стратегії оборони і безпеки. “Ми сьогодні в Києві, тому що Україна – це Європа. У цій боротьбі за виживання на карту поставлена не лише доля України, а й доля Європи”, – заявила Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, яка разом з Колегією Комісарів прибула до Києва, аби наголосити на необхідності посилення військової допомоги. За даними Єврокомісії, за останні три роки ЄС та його 27 країн-членів виділили на підтримку України майже 134 млрд євро, з яких 48 млрд євро – військова допомога.

     

    Київ також отримав значну підтримку й з боку Вашингтона, але зараз, під час другого президентського терміну Дональда Трампа, американська адміністрація обрала інший підхід. Лідер Білого дому заявив у суботу, що США близькі до угоди з Україною про розподіл прибутків від видобутку українських корисних копалин в рамках зусиль, спрямованих на припинення війни. За словами Дональда Трампа, Вашингтон хоче повернути мільярди доларів, надані Україні у вигляді військової допомоги, тому просить рідкісні мінерали, нафту та взагалі “все, що зможе отримати”.

     

    Збентежені несподіваним американо-російським діалогом щодо України, точніше переговорами між Вашингтоном і Москвою про припинення війни без залучення ЄС чи Києва, європейці, з іншого боку, побоюються, що Дональд Трамп може завершити війну на вигідних для Росії умовах, не пропонуючи гарантій безпеки Україні. Послідовні зустрічі європейських лідерів у Парижі минулого тижня, організовані Еммануелем Макроном, водночас показали, що вони досить розділені і не призвели до спільної реакції на початок американо-російських мирних переговорів щодо України.

     

    Провідні інформаційні агентства повідомляють, що “глава французької держави їде до Вашингтона від імені своєї країни, без європейського мандата, щоб говорити єдиним голосом”. За ним у четвер до Білого дому на аналогічні переговори з президентом США вирушить прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер. Дональд Трамп нещодавно звинуватив обох зазначених європейських лідерів у тому, що вони нічого не роблять для припинення війни в Україні.

     

    Виступаючи на одній із зустрічей у Парижі минулого тижня, тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан закликав європейські країни співпрацювати зі Сполученими Штатами у припиненні війни в Україні. Він додав, що справедливий мир в Україні відповідає стратегічним інтересам Румунії.

     

    “Справедливий і тривалий мир в Україні може бути досягнутий лише за допомогою Сполучених Штатів, стратегічного партнера Румунії”, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Глава румунського уряду висловив переконання, що, незважаючи на жорстку політичну риторику останніх днів, зусилля, спрямовані на припинення війни, увінчаються успіхом.

    “Для мене і, гадаю, для більшості румунів, важливими є не різкі заяви світових лідерів, а кінцева мета – справедливий і тривалий мир в Україні. А мир може бути досягнутий лише за допомогою стратегічного партнера Румунії – Сполучених Штатів Америки.”

     

    Марчел  Чолаку підкреслив, що “румуни заплатили високу економічну ціну через наслідки цього конфлікту. Настав час подумати про повоєнну епоху, без обурливих цін на енергоносії та газ, в якій Румунія, разом з усією Європою, повернеться до економічного процвітання”, додавши, що румунські компанії повинні відігравати важливу роль у відбудові України.

     

    Міністерство закордонних справ Румунії, у поширеній сьогодні заяві, зазначає, що “24 лютого 2025 року ми вшановуємо три роки з дня, коли Російська Федерація розпочала свою незаконну, нелегітимну та неспровоковану агресивну війну проти України. Це зазіхання на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України є найсерйознішою загрозою регіональній та європейській безпеці з часів Другої світової війни”.

     

    Румунське зовнішньополітичне відомство нагадує, що “ця агресивна війна призвела до численних людських жертв, зруйнованих доль і величезних матеріальних збитків, а також супроводжується військовими злочинами, скоєними російськими військами на території України”.

     

    “У ці сумні роковини Румунія висловлює своє повне співчуття і солідарність з Україною та українським народом, який вже 11 років веде законну оборонну війну проти агресії Російської Федерації, що почалися в 2014 році з незаконної анексії Кримського півострова”, – йдеться у заяві МЗС Румунії.