Radio România Internațional

Tag: Україна

  • Міжнародне партнерство «Одне сонце для всіх»

    Міжнародне партнерство «Одне сонце для всіх»

    В українській місцевості Тереблеча Чернівецької області 10 травня 2024 року було укладено міжнародне партнерство «Одне сонце для всіх» між Сучавською філією Союзу українців Румунії та Тереблечанським ліцеєм з Чернівецької області, Україна, Сучавським Національним коледжем «Міхай Емінеску», Радівецькою восьмирічною школою «Богдан Воде» та Восьмирічною школою з місцевості Ватра Молдовіцей, Румунія.   

    Делія Мартіняк, координаторка проєкту з румунської сторони, вчителька української мови Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску говорить про мету цього міжнародного партнерства: «Загальна мета це взаємопізнання з метою зближення між установами-партнерами та довгострокової співпраці. Мета проєкту – стимулювання та активізація інтересу учнів-учасників та педагогічного колективу до популяризації освіти, культури та буковинських традицій з метою збереження рідної мови та етнічної ідентичності.» 

    Конкретні цілі проєкту це об’єднання сторін з метою обміну досвідом у сфері освіти, підвищення рівня взаємопізнання, здійснення обміну ідеями між учнями та викладачами залучених навчальних підрозділів на теми, що становлять спільний інтерес, знати звичаї та традиції, характерні для різних свят, залучення молодих учасників до спільної діяльності, спрямованої на розвиток діалогу культур,  популяризація української та румунської культури на Буковині, налагодження дружніх відносин між установами-партнерами для реалізації майбутніх проєктів, стимулювання художньо-творчого потенціалу дітей, формування позитивних рис характеру через різні види діяльності, стимулювання командної роботи, ініціативи та творчості, – додала вчителька Делія Мартіняк. 

    Делія Мартіняк розповідає далі про нещодавнє укладене партнерство та про візит румунської делегації до місцевості Тереблеча: «У світі, який стає все більш взаємопов’язаним, ініціативи, які об’єднують громади через освіту та культуру, набувають важливого значення. Доказом цього зв’язку є нове міжнародне партнерство «Одне сонце для всіх», важливий момент транскордонної співпраці, укладений 10 травня між Союзом українців Румунії – Сучавська філія та Тереблечанським Ліцеєм з Чернівецької області – Україна, Національним Коледжем імені Міхая Емінеску – Сучава, Восьмирічною Школою «Богдан Воде» – Радівці та Восьмирічною Школою Ватра Молдовіцей.  Члени проектних команд та представники партнерських установ об’єднали зусилля в Тереблече для офіційного підписання партнерства, що є важливим кроком на шляху до культурних та освітніх обмінів на користь обох країн. До складу делегації увійшли голова Сучавської філії СУР – Ілля Саучук, директор Восьмирічної школи «Богдан Воде» м. Радівці – професор Раду-Георге Мунтяну, директор Восьмирічної школи Ватра Молдовіцей – професор Колбан Джорджета, координатор проєкту – професор Мартіняк Делія та викладачі Попеску Анамарія, Максим Крістіна, Саучук Олена-Елізабет, Бурсук Константіна, Нану Даніела Джеорджета та Косовану Наталія. На знак привітання та співпраці Тереблечанський ліцей організував захід, присвячений материнству, під егідою «Мати – початок усіх початків» – теплу та надихаючу ініціативу, яка збіглася зі святкуванням «Дня матері». Шкільний інспектор з питань української меншини при Сучавському повітовому інспектораті освіти Ілля Саучук, підкреслив важливість розвитку освітніх партнерств зі школами в Україні, оскільки вони відкривають нові шляхи для обміну досвідом, таким корисним для вчителів та учнів шкіл-партнерів. Це партнерство зосереджується на обміні досвідом у сфері освіти, культури та традицій. Проєкт «Одне сонце для всіх», завдяки запланованим заходам, пропонує вчителям та учням можливість взяти участь у демонстраційних уроках та культурних заходах, відкриваючи нові горизонти для залучених громад та зміцнюючи мости між молодими людьми з обох країн. «Одне сонце для всіх», через свою символіку, освітлює шлях до знань для молоді в румунсько-українських регіонах, нагадуючи їм, що, незалежно від кордонів, ми є частиною єдиного і взаємопов’язаного світу.»

    Леонтина Панчук, директорка Тереблечанського ліцею Чернівецької області, Україна, у свою чергу, поділилася своїми думками у зв’язку з укладеним партнерством: «Міжнародна співпраця, як відомо об’єднує народи, відкриває широкі горизонти для зміцнення дружби і взаєморозуміння між людьми різних країн. Так і виникло нове міжнародне партнерство «Одне сонце для всіх». Як вже відомо 10 травня цього року, у Світлий тиждень, відповідно плану календарних заходів вищеназваного міжнародного освітнього проєкту у нашому ліцеї відбувся захід, присвячений дню матері під гаслом «Мати початок всіх початків» З самого ранку в школі опанував піднесений настрій в очікуванні гостей. До нас завітали представники Сучавської філії Союзу українців Румунії, гімназії Богдан Воде – Радівці, Гімназії Ватра Молдовіцей, Коледжу Міхай Емінеску – Сучава. Очолив делегацію голова філії, інспектор викладач Ілля Саучук. У роботі також брали участь представники Тереблечанської сільської ради. Головною ціллю заходу «Мати початок всіх початків» було бажання миру та щоб матері плакали тільки від щастя. З особливою цікавістю гості оглянули шкільну виставку «Мамини руки золоті». Описати словами таку красу важко. Йде мова про чарівні сорочки,  рушники, подушки, ковдри ручної роботи, вишиті та вткані господинями села Тереблеча. Під час зустрічі наших проектних команд відбулися дискусії щодо розвитку партнерства між даними закладами освіти об’єднані одним сонцем для всіх. Нас об’єднує мелодійна, cоловійна мова українська, а також багато інше. Діти, вчителі та присутні батьки були горді візиту румунської делегації та підписанням угоди між нашими закладами освіти та вбачають подальшу співпрацю та обмін досвідом у сфері освіти, культури та традицій наших народів, які живуть на Буковині незалежно від кордону. Пан Ілля Саучук завірив нас у постійній підтримці з боку Румунії, яка була і буде для України добрим і щирим сусідом. Все що заплановано і всі наші плани на майбутнє неможливо завершити  за один рік. На думку присутніх наша співпраця має майбутнє на роки, а то і на дисятиліття. Всі діти планети життя прагнемо жити у мирі і добросусідстві, вивчати шанувати мову, традиції та устрій один одного, насамперед для цього нам потрібен мир. У заключні пісні наших ліцеїстів звучали слова: «Нам потрібне мирне небо, Синє-синє, світле-світле, Миру нам сьогодні треба!»

  • 8-й щорічний Безпековий форум Чорноморського регіону та Балкан

    8-й щорічний Безпековий форум Чорноморського регіону та Балкан

    23-24 травня у Бухаресті відбувся 8-й щорічний Безпековий форум Чорноморського регіону та Балкан. Захід був організований румунським аналітичним центром «Нова стратегія» (New Strategy Center) у партнерстві з міністерствами оборони та закордонних справ. Форум є важливою платформою для поглибленого аналізу найбільш актуальних і складних тем, пов’язаних з міжнародними відносинами, безпековими дослідженнями та оборонними питаннями. Організатори об’єднали експертів, аналітиків та високопоставлених державних діячів з різних країн світу, загалом понад 160 спікерів та учасників у понад 40 панельних дискусіях.

    Це були два дні інтенсивних дебатів та аналізу нагальних питань регіональної та міжнародної безпеки, з особливим наголосом на наслідках війни в Україні на стабільність у Чорноморському регіоні. Присутність політичних лідерів, посадовців, аналітиків, науковців, експертів, представників громадянського суспільства та неурядових організацій свідчить про високу репутацію Форуму, на якому обговорювалися ключові питання для регіону та за його межами, – зазначають організатори.

    Відкриваючи роботу Форуму президент Центру «Нова стратегія» Йонел Ніцу подякував усім за участь у дискусіях та наголосив на їх важливості в умовах повномасштабної війни росії проти України. «Цьогорічна конференція сфокусована на війні проти України у багатьох її аспектах. Ми не цураємося говорити про втому від війни, а також про рішучість Заходу протистояти незаконній брутальній агресії російської федерації проти України.  Ми прагнемо відверто говорити про присутність США в цьому регіоні, про трансатлантичні відносини, запросили гостей з США, говорити про роль Чорного моря, яке залишається одним з найбільш вразливих місць на східному фланзі НАТО. Реальність, в якій ми живемо, дуже складна, сповнена загроз, але також і можливостей, тому ми маємо говорити й про відбудову України та про розвиток цивільних і військових технологій, їх використання у війні, зусилля з відбудови та нашої відданості спільним європейським та євроатлантичним цінностям.»

    Прем'єр-міністр Румунії Марчел Чолаку
    Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку

    Румунія продовжить всіляко підтримувати Україну, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку у своєму зверненні до учасників Форуму. Прем’єр-міністр підкреслив, що наша країна стала одним з головних постачальників енергоносіїв, а також згадав про інвестиції, спрямовані на те, щоб Румунія стала головним логістичним хабом для української продукції. «На жаль, більш ніж через два роки від початку жахливої російської агресії, щодня повторюються ті ж драматичні події, які я бачив на власні очі у Бучі та Ірпіні, зруйновані міста, мертві люди, хвилі українських біженців, які обирають шлях вигнання, а населення, що залишилося вдома, живе на вістрі ножа. Перед обличчям цих трагедій Румунія має лише одну можливість – продовжувати всіма силами підтримувати Україну. Ми залишаємося гостинним домом для багатьох українців, особливо для матерів з дітьми, і продовжуємо підтримувати нашого сусіда, як у військовому, так і в економічному планах. Румунія вже стала одним з основних постачальників енергії після того, як російські атаки пошкодили українські електростанції. Ми готові експортувати в Україну необхідну щоденну кількість енергії, як ми це зробили й для Республіки Молдова. Таким чином ми зірвемо цинічний план росії. Водночас ми інвестуємо багато мільярдів євро в те, щоб Румунія стала головним логістичним хабом для українських товарів. Ці гроші означають побудову автомобільних трас та модернізацію залізниць. Крім того, ми проводимо масштабні роботи вартістю понад півтора мільярда євро в порту Констанца, оскільки саме експорт українського зерна через Констанцу у весь світ зруйнував ще один одіозний план росії викликати світову продовольчу кризу.»

    Глава румунського уряду Марчел Чолаку наголосив, що Чорноморський регіон має стати зоною стабільності і процвітання. «За допомогою наших союзників у НАТО та Європейському Союзі ми намагаємося перетворити Чорне море із зони бойових дій на регіон безпеки та економічного процвітання. Ми вже домовилися з Туреччиною і Болгарією про проведення спільних заходів з розмінування Чорного моря. Ми хочемо забезпечити всі умови для того, щоб Чорне море стало економічним мостом, що з’єднує Європу, Азію і Середній Схід, та перетворилося на стратегічний енергетичний регіон, де видобуток газу на глибоководному шельфі сприятиме економічному розвитку в країнах, що розвиваються. Нарешті, я пропоную з упевненістю дивитися в майбутнє, майбутнє, в якому ми братимемо участь у відбудові України. Румунія прагне бути одним з найважливіших гравців у цьому процесі. У нас є люди, ресурси і рішучість допомогти Україні у відбудові. Ми розраховуємо на підтримку наших союзників і партнерів, які допоможуть нам досягти цієї перспективи.»

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль

    Перемога України над російською федерацією стане перемогою демократії, наголосив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у своєму відео-зверненні до учасників Безпекового форуму Чорноморського регіону та Балкан. «Важливо не дати росіянам руйнувати все більше і більше. Тому для України сучасні системи протиповітряної оборони є головним пріоритетом. Нам потрібно більше систем Patriot і сподіваємося, що Румунія також зможе зробити свій внесок. Ці системи зараз буквально рятують цивільне населення і допомагають підтримувати повсякденне життя в Україні. Я хотів би висловити особливу подяку Румунії та румунському народу, особливо за допомогу у зміцненні нашої обороноздатності та за транзит української продукції через румунську територію  для забезпечення глобальної продовольчої безпеки. Ми високо цінуємо запевнення, що Румунія буде поруч з Україною стільки, скільки буде потрібно до повної перемоги.»

    Вступ Р.Молдова та України до ЄС перетворить Чорноморський регіон на зону економічного процвітання та безпеки, а Румунія підтримує ці дві країни на їхньому європейському шляху, – заявив, своєю чергою спікер Сенату Румунії Ніколає Чуке на 8-му Форумі безпеки Чорноморського регіону  і Балкан. «Усім зрозуміло, що Чорне море наразі є регіоном великого інтересу, який характеризується безліччю викликів – від політичної нестабільності до зловмисної діяльності росії, від енергетичної залежності до економічних показників, які, однак, є значно нижчими за реальний потенціал. Більше того, в Чорноморському регіоні Україна зараз бореться за демократію і свободу, за захист світу, заснованого на правилах і за безпеку всіх нас. Вступ України і Республіки Молдова до Європейського Союзу є частиною більш широкого процесу перетворення Чорноморського регіону на зону військової безпеки і економічного процвітання. Румунія відкрито підтримує Республіку Молдова й Україну в їхніх європейських устремліннях.»

    Республіка Молдова та Україна потребують нашої підтримки, щоб ефективно протистояти впливу росії, а їхня інтеграція до єдиного європейського ринку має бути прискорена, – зазначив голова верхньої палати румунського парламенту Ніколає Чуке. «Необхідно зосередити увагу на низці чітких напрямків дій на підтримку інтеграції Молдови та України. Україна повинна не лише захищати себе, але й перемогти у війні з росією. Підтримуючи обидві держави у підвищенні стійкості та боротьбі з російською дезінформацією, ми сприяємо збереженню належної швидкості в переговорному процесі. Я знаю, як довго чекають вони цього моменту і це має статися вчасно, коли ми всі вже погодили і всі ми чекаємо на це рішення. Румуни, своїми зусиллями підтримують як своїх українських сусідів, так і своїх братів по той бік Пруту, на їхньому шляху до Європейського Союзу, де ми всі маємо об’єднатися у просторі безпеки та процвітання.»

    Спікер Сенату Румунії Ніколає Чуке

    Усі члени НАТО повинні намагатися краще підготувати Україну до оборони і надати ті можливості, які вони мають у своєму розпорядженні, – вважає колишній командувач силами Північноатлантичного альянсу в Європі Філіп Брідлав, який додав, що лише Румунія може приймати рішення про надання Україні ЗРК Patriot. «Я не хотів би давати індивідуальну відповідь щодо кожної окремої країни, тому що, якщо ви пам’ятаєте, стаття 3 Північноатлантичного договору говорить, що ви повинні готуватися до власної оборони, а потім розбудовувати потенціал для допомоги союзникам. Отже, Румунія повинна краще думати про себе. Але потім, якщо вона зможе і якщо військові вирішать, то, можливо, було б доречно розглянути питання про передачу такої системи.»

    Західні держави повинні об’єднатися для надання фінансової, економічної та військової підтримки Україні, щоби не дозволити російській федерації виграти цю війну, застеріг відомий американський економіст Нуріель Рубіні. «Якщо Сполучені Штати і Європейський Союз не в змозі підтримати країну, котра знаходиться в їхній геополітичній або географічній сфері впливу, то що станеться з Тайванем? Китай скаже, що якщо європейці не можуть захистити когось на власному континенті, то вони можуть захопити Тайвань і ніхто й пальцем не поворухне.»

    Цьогорічний форум був присвячений передусім наслідкам війни росії проти України. Були обговорені масштаби та інтенсивність російських військових дій в поєднанні з наслідками енергетичної та економічної криз, а також невизначеність щодо подальшого потоку західної військової та економічної допомоги Україні. З наближенням виборів у кількох країнах ЄС і США життєво важливими є трансатлантичні відносини, що стикаються зі значними викликами. В останній частині другого дня дискусії були зосереджені на численних викликах безпеці, міграції та необхідності посилення міжнародного співробітництва, підкреслюючи стратегічну важливість Чорного моря.

    На полях Безпекового форуму Чорноморського регіону та Балкан New Strategy Center підписав Меморандум про взаєморозуміння з українським Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій – міжнародно-визнаним українським незалежним аналітичним центром, який спеціалізується на економічному аналізі та розробці рекомендацій, розвитку громадянського суспільства в Україні. Ця ініціатива є частиною зусиль Центру «Нова стратегія», спрямованих на просування стратегічної ролі Чорного моря у кількох сферах, таких як продовольча безпека, зв’язок, свобода судноплавства та енергетична безпека. Документ підписали директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський та генеральний директор Центру «Нова стратегія» Джордже Скутару, який в інтерв’ю нашій радіостанції розповів про основні орієнтири дебатів.

    Джордже Скутару: «Ми хочемо привернути увагу на те, що незалежно від розвитку подій на українському фронті, Чорне море залишатиметься зоною суперечок. Багато говорять про можливе замороження конфлікту, особливо в 2025 році, в разі перемоги президента Дональда Трампа і ми хочемо показати людям, які мають необхідну експертизу в західних канцеляріях, особливо в країнах НАТО, у Вашингтоні, що вони повинні звернути увагу на Чорне море, тому що Чорне море залишиться спірною зоною. Чорне море – це енергетична платформа, це зв’язок між Центральною Азією та Європою, між Балтійським і Середземним морями, і Румунія відіграє в цьому важливу роль. По суті, ми просуваємо не лише інтереси безпеки Румунії – це наша головна мета – але й стратегічне значення Чорного моря в цьому складному контексті безпеки, породженому російською агресією проти України.»

    Генеральний директор Центру «Нова стратегія» Джордже Скутару

    Джордже Скутару наголосив на необхідності допомагати Україні виграти війну проти РФ. «Румунія та Європа переживають дуже напружений рік виборів. Ми повинні бути обережними щодо всіляких дестабілізуючих дій, дезінформації, що надходить з російської федерації і мають на меті негативно вплинути на підтримку України з боку всіх країн ЄС і НАТО, але в той же час створити й внутрішні проблеми. Підрив згуртованості всередині НАТО й Європейського Союзу є однією з головних цілей російської федерації. Ми повинні продовжувати політику підтримки України, тому що Румунія, як ви знаєте, не має іншого варіанту. Інший варіант – це мати росіян на кордоні, в гирлі Дунаю, або, що ще гірше, на Пруті. І тоді, наша мета: щоб між нами і російською федерацією залишалася незалежна, демократична Україна, здатна чинити опір і підтримувати себе як незалежна держава.»

    (Фото: www.facebook.com/newstrategycenternsc)

  • Глобальні кліматичні наслідки війни Росії в Україні

    Глобальні кліматичні наслідки війни Росії в Україні

    Війна Росії в Україні призвела до споживання мільярдів літрів пального для військової техніки, спалення майже мільйона гектарів полів і лісів, підриву сотень об’єктів нафтогазової інфраструктури, а також використання величезної кількості сталі та цементу для укріплення сотень кілометрів лінії фронту. Згідно з найповнішим на сьогодні дослідженням такого роду, викиди під час дворічного російського вторгнення в Україну склали близько 175 мільйонів тонн вуглекислого газу.

    Ці викиди еквівалентні річному використанню 90 мільйонів автомобілів. Загалом, конфлікт завдає чистої шкоди клімату, оскільки скорочення викидів через ослаблення української економіки було більш ніж компенсовано викидами, спричиненими конфліктом, переміщенням людей і виробництва в інші країни та збільшенням світових військових витрат, зазначають автори звіту IGGAW (Ініціатива з обліку парникових газів у воєнний час).

    Дослідник Влад Замфіра підсумовує результати дослідження на сайті румунської організації Infoclima і пояснює їх: “Пожежі, атаки на енергетичну інфраструктуру, тисячі кілометрів, які облетіла авіація, – все це має ціну для клімату. Мільярди спалених літрів палива, теперішня і майбутня потреба в горах свіжої сталі і бетону для укріплень по обидва боки лінії фронту, а також процес відновлення України, сотні ударів по енергетичних системах – все це малює похмуру кліматичну картину, яка може призвести до того, що Росія понесе відповідальність за мільярди євро збитків. Окрім руйнівного впливу на соціальну та економічну інфраструктуру і пов’язаних з цим людських жертв, війни та надмірна мілітаризація є основним джерелом забруднення. Через навмисне чи ненавмисне знищення природних ресурсів – лісів, вододілів – глобальна військова машина є одним з найбільших забруднювачів у світі. Які основні джерела викидів від війни в Україні? Супутникові знімки показують, що близько 27 000 пожеж випалили майже мільйон гектарів землі. Майже три чверті з них припадає на прифронтові території, де інфраструктура управління пожежами майже покинута, а умови для реагування майже неможливі. Але по всій країні спостерігаються пожежі більшої інтенсивності, оскільки лісівники, пожежні команди та обладнання були мобілізовані або переведені до міст, що сповільнило час реагування. Енергетична інфраструктура стала мішенню з серйозними кліматичними наслідками. У перші тижні війни Росія завдала потужних ударів по українських родовищах викопного палива, але кліматична ціна цих ударів затьмарюється руйнуванням трубопроводів “Північного потоку”, що призвело до тижневого підводного виверження метану, яке мало руйнівний кліматичний вплив. Вважається, що внаслідок багатомісячної неконтрольованої пожежі на буровій платформі в Чорному морі згоріло понад 150 мільйонів кубометрів природного газу”.

    Один з незвичайних наслідків був спричинений найпотужнішим парниковим газом – гексафторидом сірки (SF6), який під час конфлікту вивільнився у незвично великій кількості. Використовуваний для ізоляції електричних вимикачів, він має потенціал потепління майже в 23 тисячі разів більший, ніж вуглекислий газ. Вважається, що близько 40 тонн SF6, що еквівалентно приблизно одному мільйону тонн CO2, витекло в атмосферу після того, як понад тисяча російських ударів пошкодили близько половини високовольтних електромереж України.

    З іншого боку, обмеження або обережність значною мірою очистили небо над 18 мільйонами квадратних кілометрів України і Росії, додавши години до подорожей між Європою та Азією, які витрачають додаткове паливо. За межами України, російське вторгнення спричинило різке зростання військових витрат, особливо в Європі, що підвищило попит на вибухівку, сталь та інші високовуглецеві матеріали. У 2023 році загальні світові військові витрати сягнули 2.400 млрд доларів США, що на 6,8% більше в реальному вираженні, ніж у 2022 році, і є найстрімкішим річним зростанням з 2009 року.

    Крім виробництва, до викидів призводять також поставки важкого озброєння на великі відстані, повідомляє Infoclima. У звіті підраховано, що якби ми зараз вели мирні переговори, Російська Федерація була б змушена сплатити 32 мільярди доларів на відновлення клімату за перші 24 місяці війни, згідно з методологією визначення вартості за тонну викинутого вуглецю. “Росія завдає шкоди Україні, а також нашому клімату. Цей конфлікт є значним і буде відчутним у глобальному масштабі через викиди вуглецю.

    Російська Федерація повинна заплатити за це – борг, який вона має перед Україною та країнами глобального півдня, які найбільше постраждають від кліматичної шкоди”, – каже Леннард де Клерк, провідний автор IGGAW. Загальний обсяг викидів можна було б різко скоротити, якби війна закінчилася швидко.

  • Молдова та Україна розпочали переговори про вступ до ЄС

    Молдова та Україна розпочали переговори про вступ до ЄС

    У вівторок Республіка Молдова та Україна офіційно розпочали процес вступу до Європейського Союзу, організувавши перші міжурядові конференції. Представники європейських інституцій обговорили з представниками урядів двох країн структуру та графік майбутніх переговорів, а також узгодили перші розділи, в яких обидві країни повинні внести зміни до законодавства для приведення його у відповідності до законодавства ЄС. Це так звані фундаментальні розділи, які готують законодавство, що стосується верховенства права, функціонування демократії, основних свобод, а також фінансового контролю.

    Хоча обидві держави були запрошені приєднатися до Союзу одночасно, їхні шляхи тут розходяться, і вони можуть приєднатися в різні моменти, залежно від досягнутого прогресу. Кишинів і Київ прагнуть зберегти прискорений темп реформ, щоб приєднатися до ЄС до 2030 року. Паралельно Європейська комісія розпочне процес сканування законодавства двох держав, щоб підготувати свої рекомендації та оцінки на цьому шляху. Прем’єр-міністр Респ. Молдова Дорін Речан заявив, що Київ і Кишинів продовжать співпрацювати.

    “Молдова і Україна дуже сильно постраждали від російської війни, і ми багато допомагаємо одна одній не тільки в питаннях безпеки, але і в питаннях вступу до ЄС, і ми будемо продовжувати це робити”, – сказав Дорін Речан. Метою переговорів є набуття Республікою Молдова членства в ЄС, а темпи переговорів залежатимуть від реального, суттєвого і незворотного впровадження реформ, підкреслила віце-прем’єр-міністр з питань європейської інтеграції Крістіна Герасімов.

    Представники влади в Києві кажуть, також, що вони налаштовані швидко просуватися з реформами. Віце-прем’єр-міністр України Ольга Стефанішина заявила, що 90% українців хочуть інтеграції, і подякувала ЄС за те, що він дотримав своєї обіцянки і продовжує підтримувати Україну. Президент Володимир Зеленський привітав офіційний початок переговорів про вступ України до ЄС, назвавши його історичним днем для країни, яка понад два роки бореться з російським вторгненням.

    “Нас уже ніколи не збити зі шляху до об’єднаної Європи, до нашого спільного дому – всіх європейських націй. Дім, який має бути мирним!” – наголосив Володимир Зеленський. “Наше майбутнє – в європейській родині”, – сказала Президентка Республіки Молдова Майя Санду, яка подякувала лідерам європейських інституцій за підтримку.

    З Бухареста глава дипломатії Лумініца Одобеску привітала початок переговорів про вступ до ЄС Києва і Кишинева і підтвердила, що майбутнє обох країн – в Союзі. У соціальній мережі вона написала, що початок переговорів є “цілком заслуженим успіхом, який є винагородою за величезні зусилля”. Зі свого боку, голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн попередила Україну і Молдову, що це буде “важкий шлях”, але такий, що пропонує “величезні можливості”.

  • Patriot для України та підготовка до Саміту НАТО у Вашингтоні

    Patriot для України та підготовка до Саміту НАТО у Вашингтоні

    Влада Румунії прийняла рішення передати Збройним силам України одну з двох своїх новітніх систем протиповітряної оборони Patriot. Про це у четвер, 20 червня, повідомила Адміністрація Президента Румунії. Відповідне рішення було прийняте на засіданні Вищої ради національної оборони Румунії.

    У прес-релізі АПР зазначається, що «порядок денний засідання також включав аналіз стану та перспектив розвитку конфлікту в Україні та його наслідків для Румунії. У цьому контексті було відзначено подальше погіршення безпекової ситуації у східному сусідстві нашої країни внаслідок активізації військових дій Росії, підкреслено ширші наслідки та ризики, які ці дії створюють для регіону, зокрема, для Республіки Молдова, а також для європейської та євроатлантичної безпеки.»

    «Румунія підтримує Україну від початку конфлікту, розуміючи драматичність ситуації, особливо з точки зору забезпечення необхідних оборонних систем для протидії агресії, розв’язаній Російською Федерацією, яка вражає міські райони та критично важливу інфраструктуру сусідньої країни», – також йдеться у заяві.

    «Міністерство національної оборони представило Вищій раді національної оборони детальний аналіз оперативного стану чотирьох систем Patriot, прогресу програми оснащення іншими трьома системами, їхнього оперативного значення на національному рівні та на рівні союзників, а також впливу можливої передачі однієї системи.

    Зважаючи на значне погіршення безпекової ситуації в Україні внаслідок постійних і масованих атак Росії на цивільне населення і цивільну інфраструктуру, особливо енергетичну, а також на регіональні наслідки цієї ситуації, в тому числі для безпеки Румунії, у тісній координації з країнами Альянсу, члени Ради вирішили передати Україні систему Patriot», – йдеться в офіційній заяві АПР.

    У документі також зазначено, що «ця передача здійснюється з умовою, що наша країна продовжить переговори з членами Альянсу, особливо з нашим американським стратегічним партнером, з метою отримання схожої чи аналогічної системи, яка відповідає потребам забезпечення безпеки національного повітряного простору, модернізації румунської армії і забезпечення оперативної сумісності з системою НАТО, при цьому необхідно також визначити тимчасове рішення для покриття оперативної вразливості, що виникла в результаті цього. Рішення ґрунтується на ретельній технічній оцінці румунської влади і було вжито всіх заходів для усунення ризику створення можливих вразливостей для Румунії. Водночас будуть продовжені дискусії із союзниками з метою подальшого посилення протиповітряної оборони нашої країни.»

    «Позиція Румунії є і буде однозначною у своїй багатовимірній підтримці України разом з міжнародним співтовариством в її законному праві на самооборону перед обличчям незаконної і неспровокованої агресії з боку Росії», – також наголошується у заяві Адміністрації Президента Румунії.

    Напередодні у ЗМІ була поширена інформація про  те, що нібито Міноборони Румунії не підтримує відправку Patriot до України, але урешті-решт ця інформація не підтвердилася. Коментуючи цю ситуацію румунський військовий аналітики Штефан Попеску наголосив, що ніде в світі військові не згоді віддавати військову техніку, не погоджуються віддавати жодні системи. Він нагадав, що навіть французи були проти передачі самохідних артустановок Caesar, додавши, що остаточне рішення приймається на політичному рівні.  «Рішення є політичним. Відповідь на питання, чому було прийнято саме це політичне рішення, можна знайти відповідаючи на інше питання: що стоїть на кону для Румунії в Україні? На карту в Україні поставлена, звичайно, безпека Румунії, тобто бажання Румунії, зацікавленість Румунії в тому, щоб Україна могла тримати росіян подалі від наших сухопутних кордонів, тому що сухопутний кордон з Росією не відповідає нашим інтересам, це створило б нам ще більше проблем. Але що ще поставлено на карту в Україні? І ось ключ до відповіді на це запитання. Це роль союзника під назвою Румунія, союзника Сполучених Штатів Америки. Чому Румунія пішла до Афганістану в минулому? Щоб боротися з ісламським тероризмом в Афганістані? Зовсім ні. Це був наш, румунський, вхідний квиток до Організації Північноатлантичного договору, зміцнення стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами Америки. Те саме й зараз, передача нашої системи Patriot Україні є внеском у посилення стратегічного партнерства Румунії зі Сполученими Штатами Америки в мінливий період. Тому що, зауважте, Сполучені Штати Америки не збираються залишатися тут на місці. І тому Румунія має фундаментальний інтерес у тому, щоб Сполучені Штати зберігали інтерес тут, у Південно-Східній Європі, в цьому регіоні, який називається, скажімо так, Південно-Східна Європа, що включає Грецію, Болгарію і Румунію.»

    Щойно після оголошення рішення ВРНО Румунії про передачу новітнього ЗРК Patriot Україні, Володимир Зеленський подякував офіційному Бухаресту. «Цей надважливий внесок посилить наш повітряний щит і допоможе нам краще захистити наших людей та критично важливу інфраструктуру від російського повітряного терору. Ціную рішуче лідерство Румунії та принципову підтримку України. Важливо, що цей крок зміцнює безпеку не лише України, а й усього нашого регіону та Європи. Поклавши край російському терору зараз, Україна запобігає потенційній агресії проти Молдови, Румунії, країн Балтії та всіх наших сусідів», – йдеться у дописі Володимира Зеленського в мережі Х. Згодом від подякував Румунії і в своєму вечірньому відеозверненні. «Дякую Румунії за рішення передати «Patriot» Україні. Це справді сильний крок. І як наслідок – буде більше безпеки в усьому нашому регіоні, для всіх наших сусідів. Для Молдови, для країн Балтії, для Румунії також. Ми зараз здатні перемогти імперські амбіції Росії, і це поверне спокій та впевненість усій нашій Європі.»

    Того ж дня глава румунської держави повідомив про зняття своєї кандидатури на посаду генерального секретаря НАТО. Відтак єдиним кандидатом залишився прем’єр Нідерландів Марк Рютте. У цьому контексті ми запитали аналітика Штефана Попеску, що означає це для Румунії, України і для Чорноморського регіону загалом. «Для Румунії це дуже багато значить, адже Марк Рютте схвалив співпрацю з Румунією щодо Міжнародного центру підготовки пілотів F-16. Уряд Нідерландів, на чолі з Марком Рютте привіз майже ескадрилью F-16 до Фетешть, де проходять підготовку не тільки українські пілоти, але й румунські. І це дуже важливо, тому що це дозволяє не витрачати ресурси нашої авіації F-16, яка все ще невелика і потребує модернізації. Так само прем’єр-міністр Марк Рютте відвідав нещодавно Республіку Молдова, отже, Нідерланди також цікавляться Східною Європою.»

     Ювілейний саміт Північноатлантичного альянсу, який проходитиме у Вашингтоні 9-11 липня, сфокусується на об’єднанні зусиль союзників навколо зміцнення успіху України в довгостроковій перспективі. Про це нещодавно заявив державний секретар США Ентоні Блінкен під час спільної з генеральним секретарем НАТО пресконференції у Вашингтоні. На думку Тудора Куртіфана, шеф-редактора публікації «Defense Romаnia», цей саміт стане початком значних змін у підході НАТО до нових безпекових реалій у світі. «Я думаю, що це буде саміт, який визнає реальність великої війни в Європі. Ми стоїмо перед найбільшою кризою безпеки з часів Другої світової війни і саме з цієї точки зору я не думаю, що це буде саміт святкування 75-річчя Північноатлантичного альянсу. Отже, ми стикаємося з великою війною, дедалі агресивнішою Російською Федерацією, Російською Федерацією, яка є не лише загрозою для Північноатлантичного альянсу, але й дестабілізуючим фактором у міжнародному праві, який, у разі перемоги в Україні, на мою думку, буде рівнозначний застосуванню закону джунглів у міжнародному праві також і в інших регіонах. Отже, те, що відбувається в Україні, виходить за межі України, і я думаю, що саміт у Вашингтоні буде присвячений реакції НАТО на це. Гадаю, що після Вільнюського саміту це також буде конкретним вираженням того, як можна краще імплементувати три оборонні плани. Я маю на увазі три регіональні плани: північний для Атлантики і арктично-європейського регіону, центральний, який охоплює Балтійський регіон і Центральну Європу, і південний, де Румунія відіграє ключову роль і який охоплює не лише Чорне, але і Середземне море. Я думаю, що ці плани будуть посилені.»

    У нинішньому безпековому контексті зростає й роль Румунії в регіоні, – каже шеф-редактор публікації «Defense Romаnia» Тудор Куртіфан. «Я вважаю, що Румунія має великий потенціал для поширення свого впливу тут, у стратегічному регіоні, а її рішення, яке є похвальним і сміливим рішенням, щодо передачі системи Patriot Україні, безумовно, привітають усі союзники НАТО. Я вітаю його і вважаю, що це правильне рішення. І тут я хочу сказати усім слухачам, що Румунія не залишається незахищеною, оборона Румунії не стане вразливою в контексті постачання цієї системи. ЗСР можуть виконувати своє фундаментальне завдання захищати цілісність і суверенітет нашої країни. А Україна продовжує боротися, Україна сьогодні діє, і це не кліше, як щит і для Європи, я маю на увазі Європейський Союз і НАТО, і для Республіки Молдова. Тож це сміливе рішення, яке слід вітати. Зараз для нас важливо прискорити підписання субконтракту на наступні три системи Patriot. І тут я хотів би також зазначити, що навіть якщо лише два комплекси заступили на бойове чергування, це не означає, що наступні два, які Румунія отримала і які вже введені в експлуатацію, не функціонують. Я повторюю, нехай краще українці користуються цією системою, ніж ми.»

    Водночас, як заявив глава Держдепу США Ентоні Блінкен «саміт буде зосереджений на зміцненні довгострокового успіху України, який вона розвивала з першого дня». У цьому контексті полковник у відставці Габріель Тома – колишній начальник штабу Багатонаціонального командування НАТО у Південно-Східному регіоні сказав, що Україна заслуговує на членство в НАТО, навіть якщо найімовірніше вона не отримає запрошення зараз, принаймні тому, що в нинішньому контексті це означало б тому що це означало б втягнення Альянсу в дуже великий конфлікт, в третю світову війну. «Україна вже є частиною історії вільного світу. Ми є сучасниками надзвичайних подій. Східна Європа дійсно ніколи більше не буде виглядати так, як раніше. І я також хочу сказати вам, що з сильною і процвітаючою Україною, яку ми хочемо інтегрувати в НАТО, допомогти членом цього обраного євроатлантичного клубу, питання безпеки Румунії буде гарантованим щонайменше на одне покоління, коли це станеться.»  

     Наразі Північноатлантичний альянс робить все, щоб підтримати Україну і допомогти їй перемогти у цій жахливій війні.

  • Гроші для України

    Гроші для України

    Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску представила Румунію в понеділок на зустрічі своїх колег країн-членів Європейського Союзу, де головним питанням порядку денного була агресія Росії проти України. Міністерка Одобеску наголосила на важливості прискорення надання військової підтримки сусідній Україні, нагадавши у цьому контексті про нещодавнє рішення Верховної ради національної оборони країни про передачу Румунією Україні зенітно-ракетного комплексу “Патріот” класу “земля-повітря”.

    Водночас, пані Лумініца Одобеску наголосила на важливості безпекових зобов’язань між Україною та ЄС та підкреслила важливість участі ЄС у допомозі Україні у відновленні цивільної інфраструктури, яка була серйозно пошкоджена внаслідок російських атак. Міністерка закордонних справ Румунії також привітала ухвалення 14-го пакету економічних та індивідуальних обмежувальних заходів проти Росії у відповідь на російську агресію проти України. Нові санкції стосуються зокрема 116 фізичних та юридичних осіб, російського скрапленого газу, заборони суднам, що його перевозять, заходити в європейські порти, а також експорту певних компонентів, необхідних для російської енергетичної промисловості. З іншого боку, Угорщина продовжує блокувати допомогу Європейського Союзу для України у розмірі 2,4 млрд євро.

    Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія при європейських установах, глава європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив, що знайшов рішення, для того щоб перші кошти надійшли вже в цьому місяці. З юридичної точки зору, – сказав чиновник ЄС, – якщо держава-член не брала участі в минулому в прийнятті рішення про використання прибутку, вона не може брати участь у прийнятті рішення про те, як розподілити ці гроші. Це питання буде обговорюватися на саміті європейських лідерів цього тижня.

    Між часом, Україна та її невелика румуномовна сусідня Республіка Молдова з вівторка ведуть офіційні переговори про вступ до Європейського Союзу – тривалий процес, під час якого обидві країни повинні привести своє національне законодавство у відповідність до законодавства ЄС. З моменту набуття статусу кандидатів Київ та Кишинів здійснили загальні зміни в ключових сферах, демонструючи свою готовність наблизитися до законодавства ЄС.

    Але тепер Україні та Республіці Молдова доведеться провести детальні зміни майже у всіх секторах, щоб через кілька років приєднатися до Європейського Союзу. Румунія в особі міністрерки закордонних справ Лумініци Одобеску підтвердила свою підтримку європейського курсу обох кандидатів.

     

  • Зустріч в підтримку України

    Зустріч в підтримку України

    Румунія з самого початку підтримувала мирну формулу президента України Володимира Зеленського, а так звана “формула миру” Росії не заслуговує на довіру, заявила глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску, яка взяла участь у скликаному за ініціативи України Глобальному саміті миру, що відбувся наприкінці минулого тижня у Швейцарії. Лумініца Одобеску підкреслила, що позиція Румунії полягає в тому, що мир у сусідній державі повинен ґрунтуватися на Статуті ООН і принципах міжнародного права.

    Міністр закордонних справ Румунії зазначила, що саміт, який приймала Швейцарія, був успішним завдяки великій кількості учасників, а також згоді держав, що мир в Україні повинен ґрунтуватися на Статуті ООН та міжнародному праві. Захід був організований на прохання Президента України Володимира Зеленського з метою започаткування процесу встановлення справедливого, всеосяжного і тривалого миру в Україні. У саміті взяла участь широка міжнародна спільнота – понад 100 країн та міжнародних організацій з усіх континентів.

    Міністр закордонних справ Румунії підкреслила у національній заяві виключну відповідальність Російської Федерації за агресію проти України, що є серйозним порушенням основоположних норм міжнародного права. Вона також відкинула російські пропагандистські наративи про нібито наміри Москви вести переговори. “У рамках мирної формули, представленої президентом Зеленським, обговорювалися три пріоритетні питання порядку денного України: ядерна безпека, продовольча безпека та гуманітарні питання. Практично детально обговорювалися принципи, які стануть основою майбутнього миру», – зазначила Лумініца Одобеску. Вона додала, що це тривалий процес, але той факт, що було так багато учасників з усіх континентів, свідчить про зацікавленість країн у пошуку рішень і про те, що міжнародний порядок, заснований на правилах, залишається важливою основою міжнародних відносин.

    На панелі, присвяченій продовольчій безпеці, глава дипломатії в Бухаресті представила динамічну роль Румунії у сприянні українському експорту, а також зусилля, що докладаються на національному рівні або в координації із зовнішніми партнерами для постійного збільшення транзитних потужностей для української сільськогосподарської продукції. Голова румунського зовншньополітичного відомства також представила зусилля, які Румунія докладає разом з Болгарією та Туреччиною для забезпечення пересування в Чорному морі в рамках угоди про розмінування, підписаної трьома державами.

    Наприкінці саміту було прийнято Спільне комюніке, в якому підкреслюється необхідність того, щоб будь-які майбутні дискусії або зусилля, спрямовані на досягнення миру в Україні ґрунтуватимуться на Статуті ООН, тобто на повазі до принципів міжнародного права.

  • 9 – 15 червня 2024 року

    9 – 15 червня 2024 року

    Результати виборів до Європейського парламенту та місцевих виборів у Румунії

    На місцевих і європейських парламентських виборах 9 червня в Румунії Соціал-демократична партія з великим відривом виграла боротьбу за посади мерів, місцевих і повітових рад, а також разом зі своїм ліберальним партнером в уряді здобула майже половину голосів на виборах до Європарламенту. Тут за виборчим альянсом СДП-НЛП на деякій відстані слідують Альянс за об’єднання румунів (АОР) та Альянс об’єднаних правих (АОП). Одне з 33 місць в Європарламенті отримав незалежний кандидат. За даними Центральної виборчої комісії, в країні та за кордоном було організовано 19 870 виборчих дільниць, явка виборців склала трохи більше 52%, а загальна кількість дійсних голосів – майже 9 мільйонів. Що стосується результатів виборів до Європарламенту на 915 закордонних виборчих дільницях, румуни віддали найбільше голосів Виборчому альянсу СДП-НЛП, далі йдуть Альянс об’єднаних правих (АОП), Альянс за об’єднання румунів (АОР) та партія “SOS Румунія”. З іншого боку, в країні на місцевих виборах що стосується посад мерів, Центральне виборче бюро оголосило, що СДП посіла перше місце, набравши близько 38% голосів, за нею йдуть Націонал-ліберальна партія (НЛП) і АОР. Майже половину голосів на виборах мера столиці Румунії отримав чинний мер, незалежний Нікушор Дан, який набрав майже половину голосів. У місцевих радах СДП набрала понад 35% голосів, за нею йдуть НЛП, АОР і Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР). Тим часом політичні партії почали розробляти свої політичні стратегії до президентських виборів у вересні. СДП і НЛП оголосили, що кожна з них висуватиме власного кандидата на виборах.

    Румунія підтримує сусідню Україну

    Румунія підтримує Україну, Румунія буде поряд з НАТО, з Україною разом з іншими союзниками по Альянсу доти, доки це буде потрібно – заявив президент Клаус Йоганніс, який був співголовою саміту “Бухарест-9”, що проходив у вівторок у Латвії. Глава держави зазначив, що для Румунії важливо, щоб сила стримування Альянсу була дуже сильною, а його обороноздатність – повною. Румуни хочуть, щоб їх захищали, а НАТО захищає румунів – сказав Клаус Йоганніс. Крім того, румунська сторона наголосила на необхідності підтримки сусідньої Молдови. Це партнер НАТО, який найбільше постраждав від війни в Україні, сказав Президент, який підкреслив, що Чорноморський регіон є життєво важливим для безпеки всього євроатлантичного простору. Зусилля Румунії та її союзників на підтримку України є твердими і триватимуть стільки, скільки буде необхідно, заявив міністр оборони Анджел Тилвер на засіданні Контактної групи з питань України в четвер у Брюсселі. Він провів двосторонню зустріч зі своїм українським колегою Рустемом Умеровим, з яким обговорив розвиток подій у сфері безпеки в Україні та Чорноморському регіоні. А на робочій зустрічі, присвяченій допомозі Україні, міністр заявив, що зусилля Бухареста на підтримку Києва були визнані на найвищому рівні. Зі свого боку, глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску підтвердила у вівторок на Конференції з питань відновлення України в Берліні зобов’язання Румунії брати активну участь у цьому процесі. Вона також наголосила на необхідності збереження міжнародної солідарності через конкретні дії на підтримку сусідньої країни. У той же час, Лумініца Одобеску привітала зусилля Києва з проведення реформ, які здійснюються в надзвичайно складних умовах, на тлі агресивної війни, розв’язаної Російською Федерацією. Міністр наголосила на підтримці Румунією офіційного початку переговорів про вступ до ЄС з Україною та Республікою Молдова.

    Статистичні дані щодо економіки Румунії

    За перші чотири місяці поточного року дефіцит торгового балансу Румунії (імпорт мінус експорт) склав понад 9,3 млрд євро, що на 440 млн євро більше, ніж за аналогічний період минулого року, згідно з даними, оприлюдненими Національним інститутом статистики. За звітний період експорт склав майже 31,3 млрд євро, а імпорт – понад 40,6 млрд євро. За даними НІС, за перші чотири місяці року в структурі експорту та імпорту значні частки займали автомобілі та транспортне обладнання, а також інша промислова продукція. Вартість обміну товарами всередині ЄС становила близько 73% як від загального обсягу експорту, так і від загального обсягу імпорту. Що стосується інфляції, то річні темпи цього показника впали минулого місяця до найнижчого рівня за останні три роки – трохи більше 5,1%, порівняно з 5,9% у квітні. За даними НІС, подешевшали такі продукти харчування, як хлібобулочні вироби, овочі, картопля, олія або вершкове масло, а також електроенергія та газ. Непродовольчі товари, такі як взуття, меблі та миючі засоби, а також послуги, особливо авіаперевезення, подорожчали. Національний банк Румунії (НБР) переглянув свій прогноз інфляції на кінець цього року в бік підвищення до 4,9% з 4,7% і очікує, що до кінця 2025 року цей показник досягне 3,5%.

    Екстремальна погода в Румунії

    Сильні дощі, грози і град завдали значної шкоди в п’ятницю ввечері в декількох повітах на півдні і заході Румунії, де були оголошені червоні і помаранчеві погодні попередження. Попередження про несприятливі погодні умови було також оголошене в Бухаресті та Ільфові. Кілька доріг і автомагістралей були перекриті поваленими деревами вітром, пориви якого досягали 70-80 км/год, були перекриті проїзди, зірвані дахи та пошкоджені кілька автомобілів. Негода також вплинула на рух авіатранспорту в бухарестському аеропорту Отопень, де рейси літаків були перенаправлені. Населення отримало повідомлення RO-Alert із закликом залишатися в критих приміщеннях через зливи, сильний вітер і грозу.

  • 14 червня 202 4 року

    14 червня 202 4 року

    УКРАЇНА – Міністр оборони Румунії Ангел Тилвер взяв участь у новому засіданні Військової контактної групи з питань України в Брюсселі в четвер, в кулуарах зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО. Дискусії були зосереджені на координації зусиль країн-членів і пошуку рішень для задоволення поточних потреб у світлі розвитку подій на місцях. Було відзначено внесок і постійні зусилля Румунії в рамках коаліцій сил і засобів. Міністр Тилвер провів двосторонню зустріч зі своїм українським колегою Рустемом Умєровим, під час якої підтвердив тверду прихильність Румунії до продовження підтримки України. Він представив розвиток подій, пов’язаних із зусиллями Румунії щодо розміщення та введення в експлуатацію Центру підготовки пілотів F-16 у Фетешть (південний схід) для румунських та українських пілотів. Водночас, глава міноборони Румунії запевнив, що Бухарест і надалі сприятиме підготовці українських військових у різних форматах. Міністр Умєров подякував Уряду Румунії за багатосторонню підтримку, яку Україна отримує з перших днів російської агресії.

    ПЕЙТРІОТ – На озброєнні Військово-повітряних сил Румунії станом на сьогодні є вже два оперативні протиракетні комплекси «Patriot». Перший поступив на бойове чергування у 2022 році. Міністерство національної оборони заявило, що ще дві системи знаходяться на різних стадіях введення в експлуатацію. Румунія придбала сім зенітно-ракетних комплексів великої дальності Patriot PAC-3, найсучасніших моделей, які також стоять на озброєнні армії США, заплативши за них 4 мільярди доларів. Чотири з семи систем вже знаходяться в країні. Нещодавно Міністерство оборони Румунії оголосило, що перший безпілотний комплекс турецького виробництва Bayraktar був переданий румунським сухопутним військам. Румунські пілоти зможуть розпочати тренувальні польоти вже на початку наступного місяця.

    ЄВРО-2024 – Сьогодні у Мюнхені, Німеччині, стартує Чемпіонат Європи з футболу 2024 матчем між збірними Німеччини та Шотландії в групі А. У турнірі беруть участь 24 команди в шести групах по чотири команди. Румунія гратиме в групі E разом з Бельгією, Україною та Словаччиною. Румуни дебютують 17 червня матчем проти України в Мюнхені, а потім зіграють з Бельгією 22 червня в Кельні та Словаччиною 26 червня у Франкфурті-на-Майні. Це шоста участь Румунії в чемпіонаті Європи після 1984, 1996, 2000, 2008 і 2016 років. Румунія також буде представлена на ЄВРО-2024 суддівською бригадою у складі Іштвана Ковача (центральний арбітр), двох асистентів арбітра і одного відеоасистента арбітра (ВАА).

    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії знизився до 5,3% у першому кварталі цього року. Про це повідомив Національний інститут статистики. У цей період рівень зайнятості працездатного населення становив 64,2%, що на 1,2 відсоткових пункти вище, ніж в останньому кварталі минулого року. Рівень зайнятості був вищим серед чоловіків та міських жителів. Рівень зайнятості молоді становив лише 19,9%. Економічний аналітик Ауреліан Докіа зазначив, що нинішній контекст є сприятливим для робочої сили і дозволить утримати безробіття на відносно низькому рівні. Однак, за його словами, Румунія стикається з недоліками в системі освіти та профорієнтації. Докіа вважає, що в цьому контексті необхідно посилити систему підготовки молоді до роботи.

    КІНОФЕСТИВАЛЬ – Сьогодні в місті Клуж-Напока (північний захід Румунії) стартував 23-й Міжнародний кінофестиваль Трансільванія. Церемонія відкриття включала показ фільму Люка Бессона «Догмен», прем’єра якого відбулася на Венеційському кінофестивалі. Ще одне велике ім’я світового кінематографа, яке візьме участь у TIFF, – режисер Даніеле Лукетті. Він зустрінеться з глядачами в суботу на показі фільму «Довіра» та отримає спеціальну нагороду за внесок у світовий кінематограф. До складу журі кінофестивалю увійдуть такі відомі особистості, як акторка Сібель Кекіллі, відома за роллю у серіалі «Гра престолів» та режисер Константінос Контовракіс, багаторазовий лауреат премії Каннського кінофестивалю.

    ПОДАТКИ – За перші п’ять місяців поточного року Національне агентство податкового управління (ANAF) зібрало до держбюджету близько 175 мільярдів леїв (близько 35 мільярдів євро), що майже на 18% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. ANAF повідомляє, що таким чином перевиконало свій план збору податків і досягло більш ніж на 2 мільярди леїв (400 мільйонів євро) більше, ніж цільовий показник, встановлений Міністерством фінансів. Найбільше зростання надходжень до бюджету було зафіксовано в категоріях податків, зборів і внесків, на які поширюються нещодавні законодавчі зміни, а саме: внески до бюджету соціального медичного страхування та бюджету державного соціального страхування, податок на додану вартість, податок на прибуток і податок на доходи фізичних осіб.

    ЗАРПЛАТНЯ – Середня чиста заробітна плата в Румунії у квітні склала 5 217 леїв (1 048 євро), що на 32 леї (6,4 євро) більше, ніж у березні, – повідомляє Національний інститут статистики (НІС). Найвищий середній чистий прибуток був зафіксований у сфері інформаційних технологій, включаючи комп’ютерні послуги – 11 971 лей (2 405 євро), а найнижчий – у виробництві одягу – 2 787 леїв (майже 560 євро). У порівнянні з квітнем минулого року середній чистий прибуток збільшився на 14%, зазначає НІС.

    ПОГОДА – У Румунію суне холодний атмосферний фронт, у результаті чого у більшості повітів спека послабне до звичайної для цього періоду температури повітря. На півдні, у Східних Карпатах та місцями у Південних Карпатах спостерігаються періоди атмосферної нестабільності. Зокрема в йих районах очікуються Сильні дощі, грози, місцями град та шквали. Опади становитимуть від 20 до 25 літрів на квадратний метр, місцями може випасти навіть 30 – 40 літрів води на квадратний метр. У решті регіонів очікується мінлива хмарність, пройдуть короткочасні дощі та грози. Вітер слабкий південно-західний з тимчасовим поривами до 50…55 км/год. Максимальна температура повітря коливатиметься від 21 до 27 градусів тепла. У четвер увечері проливні дощі, шторми та град завдали значних збитків у кількох повітах на півдні та заході країни, де було оголошено червоно-помаранчевий рівень небезпеки. Термінове попередження про негоду також отримали мешканці Бухареста та навколишнього повіту Ільфов. Через зливу було призупинено авіасполучення. Столичний аеропорт Отопень був закритий понад годину, а рейси були перенаправлені в інші міста. Через падіння дерев було перекрито рух на кількох автотрасах національного значення. У сільській місцевості град знищив сотні гектарів пшениці та ячменю, які були близькі до збирання, а також посіви кукурудзи, соняшнику, овочів, винограду та фруктових дерев.

     

  • Молдова та Україна готові до переговорів про вступ до ЄС

    Молдова та Україна готові до переговорів про вступ до ЄС

    Європейська комісія оголосила, що Україна і Республіка Молдова виконали умови для початку переговорів про вступ до Європейського Союзу. За даними офіційного Брюсселя, Україна прийняла закон, що визначає правові рамки лобістської діяльності, а також у сфері захисту прав нацменшин, а Республіка Молдова провела зміни в судовій системі. В обох випадках Єврокомісія здійснюватиме моніторинг імплементації нового законодавства, але крок вперед, зроблений двома країнами, дозволяє розпочати переговори про вступ. Наступним етапом після цього є схвалення країнами ЄС рекомендації Єврокомісії в Європейській Раді.

    Київ подав заявку на членство в ЄС у лютому 2022 року, щойно після того, як Росія перейшла від багаторічного конфлікту на сході України до повномасштабного вторгнення. Місяцем пізніше Республіка Молдова, чий сепаратистський проросійський регіон Придністров’я викликає тривале занепокоєння після війни на початку 1990-х років, також подала заявку на вступ до ЄС. Європейські лідери офіційно визнали Україну і Молдову кандидатами на членство рік тому, в червні 2023 року. Після того, як країни ЄС ухвалять рекомендацію Єврокомісії, має бути скликана перша міжурядова конференція за участю Р.Молдова і України, що стане початком переговорів про приведення всього внутрішнього законодавства країни у відповідність до законодавства ЄС. Ці переговори мають завершиться власне вступом.

    Наразі в Раді ЄС головує Бельгія, яка хоче провести першу міжурядову конференцію під час свого головування, тобто до кінця цього місяця. Після Бельгії головуватиме Угорщина, яка неодноразово ставила під сумнів доцільність розширення. У четвер на зустрічі з послами ЄС, акредитованими в Бухаресті з нагоди завершення головування Бельгії в Раді ЄС наприкінці місяця, президент Клаус Йоганніс відзначив «значні зусилля з реформування», які докладають сусідні Україна та Республіка Молдова у надзвичайно складних обставинах. Він закликав до продовження процесу вступу цих країн до ЄС та організації міжурядових конференцій для початку переговорів з цими країнами до кінця бельгійського головування. Крім того, глава держави неодноразово згадував про підтримку Румунією їхнього європейського курсу.

    У середу інформаційні агентства повідомили, що група з 11 із 27 країн-членів ЄС звернулася до бельгійського головування в Раді ЄС з проханням затвердити рамки переговорів про вступ України та Республіки Молдова до Євросоюзу, щоб наприкінці місяця можна було скликати міжурядові конференції з цими двома країнами. «Початок переговорів про вступ надасть додаткову мотивацію як Україні, так і Республіці Молдова», – стверджують 11 країн-членів ЄС, включаючи Румунію, у своєму «Спільному листі щодо процесу вступу до ЄС».

  • 1 червня 2024 року

    1 червня 2024 року

    ДОПОМОГА – Глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску закликала в п’ятницю на празькій зустрічі міністрів закордонних справ НАТО продовжити суттєву підтримку України. Військова допомога Україні з боку країн-членів Альянсу має становити щонайменше 40 мільярдів євро на рік, доки вона необхідна у війні з Росією, заявив наприкінці зустрічі Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. За його словами, використання Україною зброї, отриманої в якості військової допомоги від західних партнерів, для атак на об’єкти в Росії не є ескалацією конфлікту, а скоріше самообороною. За повідомленням Reuters, у п’ятницю в Празі державний секретар США Ентоні Блінкен підтвердив, що президент США Джо Байден схвалив використання Україною американської зброї для нанесення ударів по цілях на території Росії, після того, як Київ звернувся за дозволом до Вашингтона протягом останніх тижнів на тлі нападів Росії на Харківську область.

     

    ТЕРМІНАЛ – У п’ятницю в Сучавському повіті (північна Румунія), на кордоні з Україною, в присутності представників румунської та української влади було урочисто відкрито найбільший в Європі зерноперевалочний термінал. Новий термінал був побудований в рамках державно-приватного партнерства і коштував близько десяти мільйонів євро, фінансування будучи забезпечено найбільшою румунською приватною залізничною групою в Південно-Східній Європі. Завдяки своїм великим перевантажувальним потужностям, термінал стане стратегічним пунктом для потоку зернових вантажів від українського кордону до порту Констанца.

     

    ДЕНЬ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ – З нагоди 1 червня – Міжнародного дня захисту дітей – в Румунії пройшли численні заходи для дітей. У Парламенті вже вчетверте відбулося засідання Дитячого сенату. За словами організаторів, цей захід є можливістю ознайомити дітей з роллю законодавчого органу та їхніми правами в суспільстві за допомогою різних освітніх заходів. Палата депутатів також відкрила свої двері, і діти та їхні супроводжуючі змогли безкоштовно відвідати кілька залів у будівлі парламенту та взяти участь у розважальних та освітніх заходах. Музеї по всій країні організували майстер-класи з безкоштовним входом для дітей та багато сюрпризів.

     

    КРЕАТИВНА ЄВРОПА – Проєкти реставрації церкви Святого Михаїла в місті Клуж-Напока (північний захід Румунії) та Євангельської саксонської церкви в селі  Алма Вії Сібійського повіту  (центральна Румунія) стали переможцями цьогорічної премії Європейської спадщини, що присуджується в рамках програми Європейського Союзу «Креативна Європа». Церква Святого Михаїла пройшла масштабну реставрацію в період з 2016 по 2022 рік, проєкт включивши також роботи з оновлення та модернізації інтер’єру. У свою чергу, за даними Представництва Європейської Комісії в Бухаресті, відновлена з нуля Євангельська саксонська церква з населеного пункту Алма Вії вважається культурною пам’яткою, що символізує багатовікову історію та майстерність. Церемонія нагородження відбудеться 7 жовтня в Бухаресті.

     

    BOOKFEST – У Бухаресті до неділі включно триває 17-й книжковий ярмарок Bookfest. Цього року у ньому беруть участь 200 експонентів та 150 видавців з Румунії та Республіки Молдова, яка є почесним гостем цьогорічного ярмарку. На виставці представлено понад 1 мільйон назв книг. Любителів читання запрошують взяти участь у презентаціях книг, дебатах на літературні теми та інших заходах. Міжнародний книжковий ярмарок «Bookfest», який співфінансується Міністерством культури, організовує Румунська асоціація видавців.

  • 31 травня 2024 року

    31 травня 2024 року

    HIMARS – Перший в Європі центр технічного обслуговування систем протиракетної оборони HIMARS був урочисто відкритий в Бакеу, на північному сході Румунії, в присутності міністра оборони Анджела Тилвера. Він заявив, що таким чином Румунія отримує стратегічну перевагу, забезпечуючи технічне обслуговування власних систем в країні. Крім того, новий центр матиме вплив і на економічний розвиток регіону – сказав міністр. Центр в Бакеу створюється у партнерстві з американською компанією Lockheed Martin, з якою Румунія також співпрацює в галузі технічного обслуговування вертольотів Black Hawk і літаків F-16 румунської армії. Ми повернемося до цієї теми після випуску новин.

     

    ДИПЛОМАТІЯ – Росія посилила свої гібридні дії проти членів НАТО, заявила в п’ятницю агентству AGERPRES глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску. Вона взяла участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Празі. «Ми бачили нещодавні спроби переокреслити кордони, у випадку Естонії, Литви, Фінляндії, ми бачили масовані кібератаки, у нашому випадку нещодавню шпигунську акцію», – деталізувала Одобеску. «Існує потреба в більшій координації у реагуванні на ці гібридні атаки, які націлені не тільки на союзників, а й на вразливих партнерів, таких як Молдова», – сказала глава румунської дипломатії. Вона підтвердила, що для Румунії підтримка Республіці Молдова як на двосторонньому, так і на європейському рівні є пріоритетом.

     

    УКРАЇНА – Президент Сполучених Штатів Джо Байден дав зелене світло Україні вражати за певних умов цілі на російській території зі зброї, доставленої Вашингтоном, – заявив американський чиновник, цитований міжнародними ЗМІ. «Президент нещодавно доручив своїй команді переконатися, що Україна зможе використовувати зброю, що поставляється США, для ведення вогню у відповідь у Харкові, щоб Україна могла завдати удару у відповідь по російських військах, які завдають або готуються завдати удару по них», – повідомило джерело, яке побажало залишитися анонімним. Сполучені Штати, однак, продовжують виступати проти українських атак вглиб російської території. «Наша позиція щодо заборони використання ATACMS або глибоких ударів вглиб Росії не змінилася», – сказав чиновник. Президент України Володимир Зеленський заявив, що це лише питання часу, коли його армія використає зброю, надану західними партнерами, для нанесення ударів по військових цілях на території Росії. Ця заява була зроблена у Стокгольмі, де Україна підписала угоди про безпеку зі Швецією, Норвегією та Ісландією.

     

    BOOKFEST – У Бухаресті проходить 17-й міжнародний книжковий ярмарок Bookfest. У ньому беруть участь 200 експонентів та 150 видавців з Румунії та сусідньої Респ. Молдова, яка цього року є почесним гостем. На попередніх міжнародних виставках країнами-гостями були: Іспанія, Угорщина, Франція, німецькомовні країни (Німеччина, Австрія, Швейцарія), Польща, Чехія, Ізраїль, Швеція, США, Великобританія, Японія та Італія. Книжковий ярмарок Bookfest має місцеві видання в чотирьох великих румунських містах і ще одне міжнародне видання в Кишиневі.

     

    КНИЖКОВИЙ ЯРМАРОК – Румунія присутня на 83-му Мадридському книжковому ярмарку з 31 травня по 16 червня, з національним стендом та 20 літературними заходами. Згідно з прес-релізом Інституту культури Румунії, королева Іспанії Летиція відкриє Feria del Libro de Madrid 2024, на якому 359 експонентів представлять свої видавничі пропозиції, а три мільйони відвідувачів, як очікується, відвідають понад 300 заходів для читачів різного віку та 5.000 автограф-сесій. Присутність Румунії, яка вже втринадцяте бере участь у цьому великому заході, організована Інститутом культури Румунії через Національний книжковий центр та філією Інституту культури Румунії в Мадриді за підтримки Міністерства культури та Посольства Румунії в Королівстві Іспанія. Серед головних героїв заходів – письменники Габріела Адамештяну, Єуджен Барз, Аура Крісті, Нікіта Данилов, Крістіан Фулаш, Мігел Гане, Стежерел Олару, Раду Парасківеску, Радміла Попович, Андрея Расучану та Коріна Сабеу, журналістка ВСРР. З іншого боку, Міжнародний театральний фестиваль у Сібіу був нагороджений орденом «За громадянські заслуги Іспанії» від короля Феліпе VI-го. Нагорода буде вручена послом Іспанії в Румунії під час 31-го випуску цієї культурної події, яка відбудеться з 21 по 30 червня.

     

    ВІЗИТ – Німеччина передасть Молдові нову партію з 14 бронетранспортерів Piranha і засобів протиповітряної оборони, заявив у Кишиневі міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Він також нагадав про підтримку, яка буде надана Молдові для її вступу до Європейського Союзу і для зміцнення її обороноздатності проти дестабілізуючих дій Росії. Міністр оборони Німеччини також згадав про складну ситуацію, в якій опинилася Республіка Молдова в результаті жорстокої агресивної війни Російської Федерації в Україні. Зі свого боку, міністр оборони Молдови Анатолій Носатий підкреслив, що отримане в п’ятницю сучасне обладнання значно покращить можливості управління надзвичайними медичними ситуаціями та надання першої медичної допомоги військовослужбовцям у польових умовах. Урядовець підкреслив, що молдовська армія тепер краще оснащена завдяки підтримці, наданій Німеччиною, що є дуже важливим у нинішньому нестабільному контексті регіональної безпеки. Республіка Молдова отримала статус країни-кандидата на вступ до ЄС у червні 2022 року, але Росія продовжує мати сильний вплив у маленькій республіці з 2,5 мільйонами жителів, більшість з яких є румуномовними. Російські війська перебувають у сепаратистському регіоні Придністров’я з 1990-х років.

     

    ТРАМП – Республіканець Дональд Трамп був визнаний присяжними винним за всіма 34 пунктами обвинувачення у справі про приховані платежі порнозірки Стормі Деніелс і, таким чином, став першим в історії США колишнім президентом, засудженим у кримінальному порядку. Вирок, який міжнародні ЗМІ називають історичним і з непередбачуваними політичними наслідками, буде винесений 11 липня суддею Хуаном Мерчаном. Вирок не завадить семидесятирічному мільярдеру брати участь у президентських перегонах 5 листопада проти демократа Джо Байдена, навіть якщо його засудять до тюремного ув’язнення. Трампу було пред’явлено звинувачення в тому, що він нібито використовував підробку документів в останні дні президентської кампанії 2016 року, щоб приховати платіж у розмірі 130 000 доларів, призначений для того, щоб купити мовчання актриси Стормі Деніелс про сексуальні стосунки, які вона нібито мала десять років раніше. Хоча деякі юридичні експерти вважають цю справу найменш важливою з чотирьох кримінальних справ, у яких фігурує Трамп, вона є єдиною, за якою може бути винесений вирок до президентських виборів.

  • Румунія та європейська дипломатія

    Румунія та європейська дипломатія

    Війна Росії проти України, за рідкісними винятками, є центральною темою зустрічей міністрів закордонних справ ЄС в останні роки. Так було і на засіданні Ради міністрів закордонних справ, що відбулося у понеділок в Брюсселі. Глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску наголосила на важливості надання швидкої військової допомоги Україні, одночасно зі швидким прийняттям нового 14-го пакету санкцій проти Росії. Міністерка також висловила підтримку створенню нового режиму санкцій за гібридні дії Росії. Вона засудила нещодавні неприйнятні провокації проти деяких країн-членів ЄС у регіоні Балтійського моря та висловила солідарність Румунії з ними.

    Глава МЗС Румунії також привернула увагу до гібридних атак Росії на Республіку Молдова, які створюють вразливість у контексті виборчих процесів у цій країні. Лумініца Одобеску наголосила на необхідності продовження та посилення підтримки України та засудила інтенсивні та неодноразові атаки Росії на цивільну та енергетичну інфраструктуру сусідньої країни. За її словами, Бухарест надає значну підтримку Україні у сфері енергетики і готовий продовжувати робити це і надалі. Міністерка Одобеску також підтвердила підтримку Румунією європейського курсу України та Р.Молдова та організацію перших міжурядових конференцій до кінця червня. Щодо Формули миру Президента Володимира Зеленського, глава румунської дипломатії наголосила на важливості координації дій на європейському рівні та з глобальними партнерами для забезпечення успіху Конференції у Швейцарії в червні.

    На порядку денному Ради міністрів закордонних справ також був розвиток подій на Середньому Сході. Відбувся також неформальний обмін думками між міністрами закордонних справ країн ЄС та їхніми колегами з Саудівської Аравії, Єгипту, Йорданії, Катару, Об’єднаних Арабських Еміратів та Генеральним секретарем Ліги арабських держав. Міністерка закордонних справ Румунії привітала роль держав регіону у підтримці регіональної стабільності та деескалації ситуації у плані безпеки та посередництва, а також сприяння наданню термінової гуманітарної допомоги цивільному населенню Гази.

    Лумініца Одобеску наголосила на необхідності врегулювання кризи в регіоні шляхом продовження зусиль зі звільнення всіх заручників без попередніх умов, припинення вогню, надання всебічної гуманітарної допомоги та відновлення політичного процесу, спрямованого на досягнення тривалого миру на основі принципу існування двох держав, у координації дій зі США, Великою Британією та регіональними партнерами. Глава бухарестської дипломатії підтвердила незмінну прихильність Румунії до поліпшення гуманітарної ситуації і згадала про відправку нової партії гуманітарної допомоги в Газу через гуманітарний коридор на Кіпрі.

  • 28 травня 2024 року

    28 травня 2024 року

    ВИБОРИ – У Румунії понад 200.000 кандидатів зареєструвалися для участі у місцевих виборах 9 червня і 494 – у виборах до Європейського парламенту. Наймолодшому кандидату трохи більше 23 років, а найстаршому – 100. Понад 18 900 000 виборців можуть проголосувати на більш ніж 19 800 виборчих дільницях по всій країні та за кордоном. 30 асоціацій та фондів були акредитовані Постійним виборчим органом для спостереження за місцевими та парламентськими виборами 9 червня. Вони можуть допомагати у всіх операціях виборчих дільниць.

     

    ДОПОМОГА УКРАЇНІ – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску на зустрічі зі своїми колегами з ЄС наголосила на важливості надання швидкої військової допомоги Україні та якнайшвидшого ухвалення нового пакету санкцій проти Росії. Румунський урядовець також привернула увагу до гібридних атак Росії на Республіку Молдова. На зустрічі в Брюсселі також обговорювався розвиток ситуації на Близькому Сході. Міністр Одобеску наголосила на необхідності врегулювання кризи в Газі шляхом продовження зусиль зі звільнення всіх заручників, припинення вогню, надання всеосяжної гуманітарної допомоги та відновлення політичного процесу, спрямованого на досягнення тривалого миру на основі рішення про дві держави.

     

    УКРАЇНА – Верховний представник ЄС із закордонних справ і безпеки Жозеп Боррель у вівторок закликав до «балансу» між потребою України атакувати цілі на російській території за допомогою обладнання, наданого Заходом, і ризиком ескалації конфлікту, який може спричинити такий підхід, повідомляє AFP. Напередодні засідання Ради міністрів оборони ЄС у Брюсселі Жозеп Боррель заявив, що буде обговорюватися можливість дозволити Україні використовувати європейську зброю для атак на території Росії. Також у Брюсселі Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що використання Україною зброї, наданої західними союзниками, проти цілей на території Росії не зробить НАТО і його членів стороною конфлікту. На цьому тлі президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Бельгії Олександр Де Кроо підписали у вівторок в Брюсселі десятирічну двосторонню угоду про безпеку, яка перебачає поставку Києву 30 винищувачів F-16.

     

    ЗАРОБІТНА ПЛАТА – На цьому тижні виконавча влада в Бухаресті прийме рішення про підвищення мінімальної заробітної плати в економіці до 3700 леїв (приблизно 740 євро) з 1 липня, згідно з рішенням керівництва правлячої коаліції СДП-НЛП, повідомляють політичні джерела. Коаліція також вирішила, що розмір заробітної плати, звільненої від будь-яких податків, збільшиться з 200 (близько 40 євро) до 300 леїв (близько 60 євро). З іншого боку, за даними Національного агентства зайнятості, рівень безробіття на національному рівні становив 3,1% на кінець квітня, що трохи нижче, ніж у попередньому місяці. Загальна кількість безробітних в Румунії минулого місяця становила майже 250 тисяч осіб.

     

    ДЕФІЦИТ – Дефіцит бюджету Румунії зріс до 3,24% ВВП за перші чотири місяці цього року. Згідно з даними, опублікованими міністерством фінансів, доходи держави склали майже 183 мільярди леїв (близько 37 мільярдів євро), а витрати – близько 240 мільярдів леїв (близько 48 мільярдів євро). На квітневий дефіцит, за словами міністерства, також вплинула авансова виплата пенсій перед Великодніми святами. У відсотковому відношенні до ВВП витрати цього року були на 2% вищими, ніж за аналогічний період 2023 року, додають у міністерстві. Цьогорічний державний бюджет побудований на дефіциті 5% ВВП, що менше, ніж 5,68% минулого року.

     

    ТУРИЗМ – Бронювання на літній сезон на румунському узбережжі Чорного моря, здійснені за перші два місяці року, зросли на 25% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, повідомляє Національна асоціація туристичних агентств. Середня ціна перебування становить 2 250 леїв, що більше, ніж минулого року, при середній тривалості перебування чотири ночі. У 2024 році перевага надається готелям, що працюють за системою «все включено», і в даний час на узбережжі налічується понад 50 таких закладів – на 28% більше, ніж у 2023 році. Улюбленими курортами румунських туристів є Мамая, Ефоріє Норд, Венера та Нептун-Олімп.

     

    ВІЗИТ – Державний секретар США Ентоні Блінкен відвідує Кишинів, щоб обговорити підтримку Сполученими Штатами членства Молдови в ЄС та енергетичну безпеку. Він побував у Молдові два роки тому, на початку березня, через кілька днів після вторгнення Росії в сусідню Україну. Після Кишинева американський чиновник вирушить до Праги, де візьме участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, щоб обговорити пріоритети наступного саміту НАТО у Вашингтоні в липні. Нагадаємо, Республіка Молдова подала заявку на членство в ЄС у березні 2022 року і через три місяці отримала статус кандидата. У грудні 2023 року лідери ЄС прийняли рішення про початок переговорів про вступ.

     

    UNITER 2024 – «Антологія зникнення» режисера Раду Афріма, поставлена на сцені Ясського національного театру (північний схід), була оголошена у понеділок ввечері найкращою виставою на церемонії нагородження премій UNITER 2024, події, яка щороку нагороджує найкращі досягнення румунського театру. Нагороди за провідні ролі отримали Черасела Йосіфеску та Тудор Куку-Думітреску, приз за дебют отримала акторка Рамона Ніколає, а нагороду «Іон Карамітру» отримав актор Валер Деллакеза. Оана Пелля та Дан Кондураке були відзначені нагородами за життєві досягнення. Найкращою радіотеатральною виставою була визнана «Літо, коли у моєї мами були зелені очі», художня режисура Діани Міхайлополь, за участю Родіки Мандаке та Маріуса Маноле, прем’єра якої відбулася минулого року на Культурному каналі Румунського радіо.

  • Як країни-члени ЄС і НАТО протистоять викликам у Чорному морі

    Як країни-члени ЄС і НАТО протистоять викликам у Чорному морі

    Чорноморський регіон залишається стратегічною лінією розлому на геополітичній карті Європи, з мінливою динамікою конфліктів і суперечностей інтересів безпеки, регіоном, який наразі відзначається підвищеною мілітаризацією та як простір конфронтації. Як країни-члени ЄС і НАТО підходять до викликів, що виникають у Чорному морі, – це питання, на яке спробував відповісти учасники спеціального заходу, що відбувся 21 травня у Румунському дипломатичному інституті.

     

    Про війну та інші виклики в Чорноморському регіоні 

    Мішель Ру, Посол з питань Східного партнерства та Чорного моря у Міністерстві закордонних справ Франції, заявив, що головна мета проста і зрозуміла: Росія не повинна перемогти у війні проти України, тому що якщо це станеться, то під загрозою опиниться безпека Чорноморського регіону, а також європейська безпека. Французький дипломат також представив аналіз та динаміку війни в регіоні. Мішель Ру: «Перше, що я хотів би відзначити, це те, що завдяки мужності та кмітливості українців, а також завдяки швидкій, об’єднаній та масованій реакції Заходу, російський план розгромити Україну за кілька днів або тижнів провалився. Російська армія зуміла прокласти наземний коридор до окупованого Криму, що, ймовірно, було її мінімальною метою, але вона не має повного контролю над територіями, які анексувала на папері. Триває війна на виснаження, в якій Москва, ймовірно, сподівається на втому України та її прихильників. У той же час, що прикметно, не маючи власного флоту або звичайного флоту, Україна зуміла дати відсіч російському флоту і прокласти новий шлях для експорту своєї продукції в західній частині Чорного моря. Другий момент цієї війни, цієї динаміки полягає в тому, що вона зараз переходить від війни за запаси озброєнь до війни за виробництво озброєнь. Росія перетворилася на військову економіку, яка фінансується за рахунок експорту енергоносіїв. Санкції ускладнюють це, але їй частково вдається обходити їх. Водночас ця війна дала історичний поштовх європейській оборонній промисловості.»

    На думку Якуба Пеньковського, аналітика Польського інституту міжнародних відносин, Росія залишається найбільшою загрозою в регіоні. «Яким є польський підхід до того як повинна виглядати безпека Чорноморського регіону? Перш за все зробити все, щоб Росія зазнала поразки. Що це означає? Що Україна зможе повернути свої території, включно з Кримом. Потім Україна, а також Грузія мають приєднатися до Європейського Союзу, звичайно, коли вони будуть готові, а також приєднатися до НАТО, якщо вони цього забажають.»

    Своєю чергою Оана Попеску Замфір, директор Центру GlobalFocus, підкреслила, що Туреччина відіграє важливу роль у регіоні. За її словами, питання розширення ЄС знову в центрі уваги. «Ми помітили зростаючий інтерес до співпраці з Туреччиною. Я побачила це і в Брюсселі, під час нещодавнього візиту до Європейської служби зовнішніх справ. Я помітила, що в тій чи іншій формі там намагаються відновити взаємодію з Туреччиною під егідою розширення. Це все ще дуже складно, але важливість Туреччини як регіонального гравця широко визнається. Питання розширення знову на порядку денному. Україна і Республіка Молдова мають європейську перспективу, про яку вони не могли мріяти ще два роки тому. Грузія також має європейську перспективу, якщо вона рухатиметься у правильному напрямку. Загалом, ідея про те, що Європейському Союзу необхідно зблизитися зі своїми партнерами-однодумцями по сусідству, набагато більше присутня у свідомості політиків, ніж це було раніше. А якщо говорити про Румунію, то сьогодні ми маємо стратегічне партнерство з Україною, сусідом, якого ми вважали в кращому випадку складним до початку війни і з яким у минулому у нас не було позитивного досвіду в розвитку стосунків.»

     

    Візит прем’єр-міністра Румунії до Туреччини

    Політичний, економічний та військовий аспекти безпекової ситуації в Чорноморському регіоні обговорили у вівторок 21 травня президент Туреччини Реджеп Ердоган та прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку під час офіційного візиту останнього до Анкари. Глава румунського уряду  підкреслив дві сфери, що становлять найбільший інтерес для Румунії: тісніша співпраця в оборонній промисловості і можливості в енергетичному секторі, в зв’язку з чим було вирішено створити спільну румунсько-турецьку робочу групу для оцінки можливостей у сферах зв’язку, відновлюваних джерел енергії та ядерної енергетики.

    Марчел Чолаку підкреслив, що Румунія і Туреччина продовжать працювати разом над наданням допомоги Україні та братимуть участь у повоєній відбудові. «Дуже важливо, щоб наші країни діяли разом для забезпечення безпеки в Чорному морі і захисту наших інвестицій. У зв’язку з цим я хотів би привітати той факт, що незабаром розпочнеться місія з розмінування в Чорному морі, яку проводитимуть разом військово-морські сили Румунії, Туреччини і Болгарії. Це перший випадок, коли чорноморські країни-союзники прийняли рішення про спільне вирішення серйозної проблеми безпеки і судноплавства. Насправді, внесок Туреччини в регіональну безпеку був надзвичайно важливим і тут я хотів би привітати президента Ердогана за лідерство і бачення, які він продемонстрував. Значні зусилля Туреччини зробили можливим укладення угоди угода про безпечний експорт українського зерна Чорним морем, зусилля, які згодом перейняла Румунія. Я б хотів, щоб Румунія і Туреччина продовжили працювати разом, як в плані допомоги Україні, так і в тому, що припускатиме участь у в її повоєнній відбудові.»

    Своєю чергою Реджеп Тайїп Ердоган привітав важливу роль Румунії щодо експорту зерна та сільськогосподарської продукції з України. «На початку війни Туреччина зробила значний внесок у припинення конфліктів, забезпечення глобальної продовольчої безпеки та безпеки судноплавства на Чорному морі. Я впевнений, що наш союзник Румунія зробить необхідний внесок у міжнародні зусилля з цього питання. У той же час ми обговорили війну в Україні, яка триває вже третій рік. З початку цієї війни Туреччина зробила значний внесок у забезпечення глобальної продовольчої безпеки та безпеки судноплавства в Чорному морі і продовжує це робити», – зазначив глава турецької держави.

     

    Співпраця союзників в акваторії Чорного моря

    З іншого боку, міністр оборони Ангел Тилвер заявив у вівторок, що морське судноплавство найбільше страждає від збою GPS-сигналу в Чорноморському регіоні викликаного діями Росії, висловивши стурбованість Румунії цією проблемою. Ця заява прозвучала після того, як центральні ЗМІ повідомили про доповідь Євроатлантичного центру стійкості про те, що Росія веде радіоелектронну війну, яка відчувається, в тому числі, на сході Румунії. Міністра запитали, як на Румунію впливає таке глушіння і які заходи будуть вжиті.

    «Очевидно, що такі дії привертають увагу тих, хто зобов’язаний і може відслідковувати такі інциденти. Очевидно, що найбільше страждає морське судноплавство і саме тому сьогодні в дискусіях, які я мав з паном Гюлером, міністром оборони Туреччини, компонент безпеки судноплавства на Чорному морі також був одним з головних на порядку денному. У зв’язку з цим хочу сказати, що ми з нетерпінням чекаємо і, можливо, вже в липні почне діяти Ініціатива з розмінування Чорного моря, адже дискусії щодо цього проекту більш ніж просунуті. Ми знаходимося на рівні технічних деталей. І також сьогодні, після пропозиції, яку ми отримали від Туреччини деякий час тому, ми повідомили, що другий мисливець за мінами, який увійде до складу румунської армії, зупиниться на певний час для підготовки і інтеграції в цей формат, я маю на увазі MCM. Тож очевидно, що ми стурбовані, ми стежимо за цим, але так Росія поводиться в регіоні і не лише зараз, але протягом вже досить тривалого часу», – сказав Ангел Тилвер на прес-конференції в Анкарі.

     

    Телефонна розмова президентів Румунії та України

    Посилення співпраці та безпеки в Чорноморському регіоні 21 травня обговорили і Клаус Йоганніс та Володимир Зеленський.  Про це румунський та український президенти повідомили у соцмережі Х. У той час як президент Румунії заявив, що переговори були зосереджені на «подальшій підтримці України», глава української держави повідомив, що вони обговорили «новий пакет військової допомоги, який готується», без інших подробиць. «Я щойно провів ґрунтовну телефонну розмову з Президентом Зеленським, зосередившись на нашій подальшій підтримці України, пріоритетах майбутнього саміту НАТО та посиленні спільної безпеки у Чорному морі», – написав Клаус Йоганніс. Крім того, він підтвердив підтримку Румунії українській Формулі миру. «Також висловив нашу відданість українській Формулі миру», – зазначив глава румунської держави.

    «Провів розмову з Клаусом Йоганнісом і подякував Румунії за підтримку, зокрема за новий пакет військової допомоги, який готується», – йдеться у повідомленні Володимира Зеленського, розміщеному на X. «Поінформував Президента Йоганніса про поточну ситуацію на полі бою та ключові оборонні потреби України, особливо в ППО різних типів. Також домовилися прискорити нашу спільну роботу над двосторонньою угодою у сфері безпеки», – зазначив Володимир Зеленський. «Я вдячний Президенту Йоганнісу за те, що він підтвердив свою участь у Саміті миру, а також за готовність докласти зусиль для заохочення участі інших країн», – написав також Президент України.