Tag: Україна

Повний календар виборчих перегонів у Румунії

Перший тур президентських виборів у Румунії відбудеться 15 вересня, а другий, у разі необхідності, – 29 вересня. Таке рішення прийняла правляча коаліція, яка також вирішила не проводити дводенні вибори до Європейського парламенту для румунів за межами країни, оскільки, за її словами, це порушило б конституційне право румунів з країни голосувати в один день. Натомість було подовжено час роботи виборчих дільниць. Слід нагадати, що коаліція раніше вирішила, що вибори до Європарламенту відбудуться разом з місцевими виборами 9 червня, з метою підвищення явки, зменшення витрат і скорочення виборчого періоду. Склад румунського парламенту буде визначено 8 грудня, коли пройдуть загальні вибори. Голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле оголосив, що понад 30 000 виборчих експертів готові до цьогорічних чергових виборів. Він вважає, що з інституційної точки зору Румунія готова до цього року, який він назвав нетиповим. Тоні Гребле: “Чому я сказав, що цей рік нетиповий? Тому що всі види виборів – європейські, місцеві, парламентські та президентські – проводяться практично лише за півроку, і через це з організаційних та інших причин буде не дуже легко”. Крім того, Тоні Гребле запевнив, що вибори будуть організовані прозоро, з дотриманням принципу справедливості по відношенню до всіх політичних гравців, щоб результат був таким, якого бажає більшість виборців.

Підсумки НАД

Прокурори знову знайшли в собі “сміливість” розслідувати випадки великої корупції – заявив головний прокурор Національного антикорупційного директорату Маріус Войняг на презентації звіту про діяльність установи за 2023 рік. Він закликав слідчих і надалі демонструвати максимальний професіоналізм, посилаючись на витрати на корупцію, які залишаються неприйнятно високими для румунського суспільства. Головний прокурор НАД представив основні віхи минулорічної діяльності. Маріус Войняг: “Ми хотіли інституційної консолідації шляхом збільшення кадрового потенціалу, і нам вдалося найняти 29 прокурорів, не беручи до уваги останню процедуру, яка затвердила 23 нових прокурорів на початку цього року. Упродовж 2023 року до суду було скеровано 651 обвинуваченого. Значно збільшилася кількість обвинувачених, які постали перед судом і щодо яких було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У 2023 році ми мали 2 259 справ порівняно з 2 087 у 2022 році”. У 2024 році, з огляду на виборчий контекст, НАД обіцяє, що й надалі матиме таку ж рішучість у боротьбі з корупцією. За словами керівництва установи, воно планує посилити інституційну спроможність з акцентом на кадровійполітиці, а увага буде спрямована на справи великої корупції та пріоритетні сфери, що впливають на життя громадян.

Румунія разом з іншими європейськими країна підтримує Україну

На конференції в Парижі, організованій на початку цього тижня за ініціативи президента Еммануеля Макрона на підтримку України також був присутній і президент Румунії Клаус Йоганніс. Глава румунської держави наголосив на тому, що єдність і солідарність міжнародного співтовариства на підтримку України є надзвичайно важливими і мають бути збережені, а незмінною позицією Румунії є багатовимірна підтримка України доти, доки вона буде необхідною. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс заявив, що збереження єдності та скоординованих дій на рівні ЄС та НАТО залишається важливим. Він також наголосив на необхідності збереження особливої уваги до Республіки Молдова та підкреслив важливість скоординованої реакції для протидії гібридним діям Російської Федерації. Він також звернув увагу на наслідки війни Росії для європейської та євроатлантичної безпеки і, зокрема, для безпеки в Чорноморському регіоні, де вони відчуваються особливо гостро. Одностайним висновком паризької зустрічі стало те, що необхідно активізувати всі зусилля для продовження багатовимірної підтримки України.

Зелений пакт у Румунії

На зустрічі в столиці з представниками кількох неурядових організацій президент Клаус Йоганніс заявив, що необхідний національний пакт, який зробить захист довкілля пріоритетом. “Від цього залежить якість життя, здоров’я і безпека громадян”, – сказав глава держави. Він підкреслив, що поточні екологічні рішення і дії мають наслідки для нинішнього і майбутніх поколінь, і подякував громадянському суспільству за його участь. За його словами, “охороною довкілля не можна нехтувати”, а завдяки проєктам неурядових організацій громадяни краще зрозуміли переваги екологічних дій і стали справжніми партнерами у “зеленому переході”. Присутній на заході міністр навколишнього середовища Мірча Фекет вважає, що неурядові організації відіграють життєво важливу роль у моніторингу та спрямуванні урядової політики, освіті громадськості та просуванні сталих практик у світі, де екологічні проблеми стають все більш нагальними. “Я переконаний, що разом ми можемо досягти значних змін у тому, як ми захищаємо та управляємо природними ресурсами нашої планети”, – сказав Мірча Фекет.

Для якнайкращого розуміння та усвідомлення наслідків геополітичних процесів у навколишньому світі, передусім у Чорноморському регіоні, румунська громадська організація «Дім Чорного моря» пропонує широкому загалу два нових аналітичних проєкти: Чорноморські хроніки – геополітичний бортовий журнал біля Евксинського Понта (назва Чорного моря в Стародавній Греції, Стародавньому Римі та Візантії) та Гість «Чорноморських хронік» на Евксинському Понті.

Чорноморські хроніки матимуть форму щотижневих оглядів основних політичних, військових, економічних, геополітичних та безпекових подій, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні. Ці щотижневі аналітико-синтетичні матеріали міститимуть три основні структурні елементи: – білі хроніки: аналітична розшифровка безпекових подій у розширеному Чорноморському регіоні; – червоний код: визначення потенційно вибухонебезпечних подій у регіоні; – чорні лебеді: можливі сценарії/події/розвиток подій з низькою передбачуваністю та максимальним впливом, які можуть проявитися в регіоні, якщо згорнуться всі сприятливі фактори.

Гість «Чорноморських хронік» на Евксинському Понті – це новий аналітичний проєкт у вигляді оригінального щомісячного аналізу від спеціального гостя ГО «Дім Чорного моря» з Румунії або з країн регіону, про політичні, військові, економічні, геополітичні та безпекові події, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні. Іноді аналіз гостя може бути замінений інтерв’ю з одним із експертів ГО «Дім Чорного моря»  з «гарячих» геополітичних питань регіону.

Про це та про інше ми попросили розповісти головного ініціатора цих проєктів експертa з геополітики,  політолога, колишнього дипломата та голову громадської організації «Дім Чорного моря» Доріна Попеску.

 

– Очолювана Вами організація започаткувала у перші місяці цього року два нових проєкти. Як виникла ця ідея?

– Ми живемо у все більш напруженому світі, в якому відбувається все більше подій, багато з них накладаються одна на одну, важко розшифровуються, іноді навіть експертами і, звичайно ж, широкою громадськістю. Для того, щоб спростити розуміння широким загалом, а також експертами, геополітичних явищ, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні, регіоні, який має стратегічне значення для Румунії та НАТО в цілому й, отже, допомогти розшифрувати геополітичні події, що відбуваються в цьому регіоні, ГО «Дім Чорного моря», основною діяльністю якої є моніторинг геополітичних подій у розширеному Чорноморському регіоні, пропонує широкій громадськості та експертам з країн Чорноморського регіону щотижневий огляд основних політичних, геополітичних, військових, економічних та безпекових подій в регіоні. До речі, хочу наголосити, що, згідно з нашою давньою оцінкою, Чорноморський регіон є полігоном для випробувань і переговорів про новий світовий порядок. Тут ревізіоністські актори, такі як російська федерація, намагаються нав’язати своє бачення нового світового порядку і Чорноморський регіон є одним із, а можливо навіть найважливішим полігоном, тут випробовується новий світовий порядок. Цей регіон набув глобального значення, тому для експертів і громадськості вкрай важливо мати під рукою аналітичний інструмент, не витрачаючи час на пошук новинних сайтів у Румунії, Р.Молдова, Україні, російській федерації, країнах Кавказу. Ми в основному проводимо попередній аналіз найбільш важливих подій і повідомляємо про них, але не у вигляді інформаційних зведень, а проводячи попередню аналітичну оцінку, відзначаємо відповідні події і зводимо їх в єдиний документ, виставляємо його на розсуд громадськості, маючи на увазі, звичайно, нашу мету, щоб ця первинна аналітична оцінка дійшла до якомога більшої кількості людей. Отже, «Чорноморські хроніки» – це щотижневі огляди, які містять основні актуальні геополітичні, політичні, військові, безпекові та економічні події в Чорноморському регіоні, ці щотижневі огляди готуються експертами ГО «Дім Чорного моря» в Констанці, яку я очолюю.

– Інший ваш проєкт – Гість «Чорноморських хронік». У чому його особливість?

– Ми плануємо запросити до Констанци, до Чорного моря, поки що в режимі онлайн, найкращих експертів з Румунії та інших країн регіону, в першу чергу з Р.Молдова, України, Грузії, експертів високого рівня і з бездоганною репутацією, фахівців в системі міжнародних відносин, які щомісяця говоритимуть з нами про Чорне море. Кожен гість розповідатиме про найважливіші події в Чорноморському регіоні, пропонуватиме оригінальний, власний аналіз, який ми розміщуватимемо на сайті нашої організації та розсилатимемо всім зацікавленим особам, третього тижня кожного місяця. Таким чином, ми маємо два аналітичних продукти, які розповідають про Чорне море і, які будуть сприяти кращому усвідомленню громадськістю та експертами важливості, стратегічної значущості Чорноморського регіону.

– 10 років тому, в лютому 2014 року, російська федерація розв’язала війну проти України, а в 2022 році  Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Відтоді багато чого змінилося в регіоні Чорного моря. Як усе це вплинуло на румунсько-українські відносини?

– Одним з небагатьох позитивних наслідків цього конфлікту, повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, стала можливість для Румунії та України покращити, нормалізувати, зміцнити і навіть підняти до найвищого, стратегічного рівня свої двосторонні відносини. У цьому напрямку вже зроблено багато кроків. Розпочато переговори про підвищення двосторонніх відносин до рівня стратегічного партнерства, є заяви, але є також дипломатичні зусилля, спрямовані на визначення найкращих сфер, тем, які могли б принести додану вартість цьому стратегічному партнерству між нашими країнами. Отже, війна збільшила апетит Бухареста і Києва до налагодження стратегічних двосторонніх відносин і в цьому напрямку ведеться велика робота. Звичайно, є також низка проблем, історичного характеру, низка негативних уявлень, які впливали на наші двосторонні відносини до цього часу і які, мало-помалу, відходять на другий план, стають історією, але вони відходять, стають історією і минулим завдяки щоденним зусиллям дипломатів, експертів, тих, хто щиро вірить у покликання цих двосторонніх відносин приносити користь, як в Бухаресті, так і в Києві. Надзвичайно важливою ланкою у розвитку двосторонніх відносин є румунська спільнота в Україні та українська спільнота в Румунії. Разом ці дві спільноти є чи не найважливішим інструментом зміцнення двосторонніх відносин, тобто, окрім того, як столиці бачать двосторонні відносини своїх країн, відповідний внесок можуть зробити і роблять обидві спільноти. Чому ці дві спільноти відіграють абсолютно вирішальну роль у розвитку двосторонніх відносин? Тому що більшість старих упереджень у двосторонніх відносинах, які інерційно проявляються і сьогодні, пов’язані з дотриманням прав румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії. Якщо ці упередження відійдуть у минуле завдяки додатковим заходам і діям, вжитим двома країнами на користь румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії, то багато упереджень, з якими частина населення наших країн дивиться на ці двосторонні відносини, будуть розвіяні. Таким чином, це чудова можливість для Румунії та України зміцнити свої двосторонні відносини.

– Хоча про це мало говорили, але Румунія послідовно та безумовно допомагала Україні протягом останніх двох років, в тому числі у військовому плані. Як Ви оцінюєте позицію офіційного Бухареста у цьому сенсі?

– Румунія надала Україні явну, повну, багаторівневу допомогу в усіх сферах – соціальній, економічній, військово-технічній, політичній, геополітичній, правовій тощо, і продовжуватиме це робити. Зазначу, що Румунія анітрохи не зменшила темпів і рівня підтримки. Можливо, іноді, з певних статистичних причин, румунська влада вирішила не говорити про цю підтримку відкрито для громадськості, як це робили інші країни, але ця підтримка була масштабною, вона була добре виміряна, вона була добре структурована, вона була значною і вона була постійною і безумовною, звичайно, тому що завдяки цій підтримці Румунія практично гарантує частину своєї безпеки, якщо хочете, допомагаючи зупинити російську армію від просування в напрямку Румунії та інших країн НАТО. Ніхто в Румунії не має наміру зменшувати цю підтримку в найближчі місяці і роки. Румунія продовжуватиме надавати масштабну підтримку Україні в усіх вищезгаданих сферах. Ми залишаємося дуже впевненими у те, що, якщо підтримка України міжнародним співтовариством не ослабне, природні, законні цілі України щодо визволення своїх територій одного дня будуть досягнуті. Отже, я думаю, що ми знаходимося на цьому етапі. Підсумовуючи – війна надала особливу можливість Румунії та Україні перезапустити двосторонні відносини, навіть до рівня стратегічного партнерства; над цим стратегічним партнерством працюють; важливо, щоб історичні упередження, які кинули тінь на наші двосторонні відносини, були усунуті за допомогою різних заходів та дій з обох сторін; обидві меншини, румунська – в Україні та українська – в Румунії, мають бути краще залучені до цих процесів, оскільки те, як вони сприймають двосторонні відносини, буде вирішальним у формуванні майбутніх взаємин між Бухарестом і Києвом; російська федерація продовжує залишатися прямою військовою загрозою для України, більш віддаленою, гібридною загрозою для Румунії та Республіки Молдова; Україна та Румунія можуть знайти формулу та різні формати співпраці, включаючи створення форматів для посилення безпеки Республіки Молдова, яка є надзвичайно важливою в цьому регіональному рівнянні з точки зору ризиків та загроз, які генерує російська федерація. Зараз ми знаходимося на другому році війни. Ми чекаємо на розвиток подій, які призведуть до повного досягнення законних цілей української сторони щодо припинення цієї агресивної війни російської федерації проти України та війни за оборону України, шляхом повного звільнення території та відновлення територіальної цілісності України.»

– 2024 рік є роком чотирьох виборів у Румунії – до Європарламенту, місцевих, парламентських та президентських. Водночас, на тлі численних криз, в останні роки і в Румунії спостерігалося зростання популярності праворадикальних рухів і партій, які часто використовують «запозичену» від росії антиукраїнську риторику. Чи не вплине це на подальшу допомогу Румунії Україні?

– По-перше, російська федерація звикла використовувати політичні, електоральні вразливості в країнах, де проходять вибори. Це триває вже кілька років, російська федерація діє в гібридний спосіб у країнах, де відбуваються вибори. Яким чином? Підриваючи довіру суспільства до таких інституцій, як Європейський Союз, НАТО тощо, підриваючи довіру суспільства до функціонування власних національних інституцій – парламенту, збройних сил, спецслужб, силових структур тощо. Що стосується країн-членів ЄС і НАТО, то в першу чергу шляхом руйнування довіри населення країн-членів до функціонування цих інститутів – Європейського Союзу і НАТО, намагаючись деструктурувати відносини між двома сторонами Атлантики, а також намагаючись ще більше поглибити існуючі невеликі тріщини в трансатлантичних відносинах. російська федерація має на меті і здійснює гібридні дії в цьому сенсі, щоб ізолювати Україну і підірвати міжнародну підтримку України. На жаль, звичайно, період виборів у 2024 році в усіх країнах-членах ЄС створює сприятливе поле для гібридних дій російської федерації з точки зору спроб дестабілізувати політичну ситуацію в країнах-членах і НАТО та поглибити вразливості. З цієї точки зору, що ми маємо робити? Суворо уникати політизації стратегічних питань, таких як підтримка України і залишити управління підтримкою фахівцям. Ми повинні повністю уникати включення до виборчого порядку денного питань, які можуть зашкодити цій підтримці, уникати або політично та електорально виважено, зважено і добросовісно підходити до питань цього рішення і, безумовно, будуть голоси, які закликатимуть до скорочення цієї підтримки, будуть популістські заяви про те, що ця підтримка буцімто руйнує власні соціальні та економічні можливості Румунії, на шкоду її власним громадянам. Це не так, підтримка України – це підтримка безпеки Румунії, це підтримка майбутнього наших дітей. На жаль, проведення цих виборів розширить поле для маневру російської федерації, яка, в тому числі шляхом здійснення гібридних, провокаційних та дестабілізуючих дій в Румунії, намагатиметься зменшити цю підтримку. Усе залежить від здатності і бажання офіційного Бухареста зберегти цю підтримку, оскільки, повторюся, ця підтримка є такою, що зменшує або знімає ризик того, що Румунія може навіть стати прямою мішенню в майбутніх війнах і конфліктах, спричинених напруженістю, яка спостерігається зараз.

– І все-таки, наскільки, на Ваш погляд, зміниться позиція Румунії до українського питання після цьогорічних виборів?

– Я залишаюся впевненим, що навіть після цих виборів буде підтверджено, що демократія в Румунії є консолідованою, здатною протистояти цим викликам і, що зрілість і мудрість румунського населення, яке продовжуватиме підтримувати Україну, оскільки усвідомлює стратегічну важливість цієї підтримки, забезпечить мінімізацію токсичних наслідків цього виборчого року.

Третій захід транскордонного
проєкту «Разом за якісну освіту», головною метою якого є освітні та культурні
обміни між Румунією і Україною та розвиток тісної співпраці між румунськими та
українськими навчальними закладами та Сучавською філією СУРу, мав місце 31
січня 2024 року. Делегація вчителів та членів української громади Румунії
здійснила візит до ліцею ім. Ґеорґія Асакі у Герці Чернівецької області
України, де разом з вчителями та учнями цього ліцею відсвяткували культурну та
літературну спадщину великого поета Міхая Емінеску.

Делія Мартіняк, вчителька
української мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску та Радівецької восьмирічної
школи імені Богдана Воде, розповідає як пройшов третій захід транскордонного проєкту: «Наприкінці січня делегація Сучавського повіту брала
участь в третьому заході транскордонного проекту «Разом за якісну освіту», який
відбувся у Герцаївському ліцею імені Георгія Асакі в Україні, проєкт, який я
координую разом з директоркою цього закладу Мариною Мафтей. Делегація із Сучави
насолодилася теплим і щирим прийомом герцаївських вчителів. Мер громади Герца
Василь Скріпкару, який був присутній на заході, висловив вдячність за надану
Україні підтримку румунським урядом у ці важкі часи. Він підкреслив також свою
впевненість, що проєкт буде мати великий внесок у розвиток співпраці на користь
учнів та вчителів. У рамках зустрічі відбулися заходи, передбачені програмою.
Учні приготовленні викладачкою Оленою Апетрі представили емоційну художню
програму під назвою «Емінеску – Найчистіша наша сльоза», вражаючи всіх
присутніх. Міжнародна конференція «Досконалість через освіту» містила дві
важливі секції: успішний досвід у виконання освітніх проєктів та фактори, які
впливають на успішність у вихованні. Директор Радівецької Середньої Школи
«Богдан Воде» Раду-Георге Мунтяну представив, за допомогою цікавих картин, як
змінився навчальний заклад, який він очолює, після реалізації програми
фінансування, запропонованої компанією Egger, під назвою «Egger підтримує
школу». Я розповіла про попередній освітній проєкт близький до мого серця
«Дружба без кордонів», реалізований у 2021-2022 навчальному році між Тернавським ліцей імені Василя Богрі Чернівецької області та Сучавським національним коледжем
імені Міхая Емінеску, Радівецькою середньою школою імені Богдана Воде,
Шербівецькою середньою школою та Сучавською філією Союзу українців Румунії. Цей
проєкт координувала я разом з викладачкою Ларисою Ґаїною. Директорка
Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску Сільвія-Коріна Нуцу
розповіла про результати, досягнуті учнями коледжу завдяки постійним зусиллям
викладачів, оскільки шлях до успіху являє собою міцне партнерство між вчителями
та учнями. Викладачка Лілія Панфілов, заступник директора Герцаївського ліцея,
зробила коротку презентацію досягнень їхніх учнів, підтриманих самовідданістю
вчителів. На конференції також були представлені доповіді про можливості
Erasmus+, способи досягнення помітних результатів на Кембриджських іспитах, про
корисність використання цифрових платформ, заходи проведені в семінарі STEEM,
та різні інші інноваційні підходи в освіті. Дякуємо всім нашим партнерам за
унікальний досвід, за початок довготривалої культурної та освітньої співпраці
та за можливість створення гарної дружби!»

Директорка Герцаївського комунального ліцею імені Ґеорґе Асакі з України Марина Мафтей, координаторка
транскордонного проєкту «Разом за якісну
освіту» з боку України, ствердила: «31 січня 2024 року на базі Герцаївського комунального
ліцею імені Георгія Асакі було вшановано творчість великого румунського
письменника Міхая Емінеску – Лучаферул румунської поезії на тему: «Емінеску -
найчистіша наша сльоза» (Григорій Криган). Захід відбувся відповідно до
транскордонного проєкту «Разом за якісну освіту» між нашим ліцеєм та Сучавською
Філією Союзу Українців Румунії, в особі голови Іллі Саучука, гімназією «Богдан
Воде» міста Радівці, в особі директора Раду-Георге Мунтяну та Сучавським
Національним Коледжем імені «Міхая Емінеску», представленим директоркою
др. Сільвією-Коріною Нуцу. Започаткували освітній проєкт Міхаєла-Делія
Мартіняк, вчитель др. української мови та літератури Сучавського національного
коледжу імені Міхая Емінеску, Гімназії імені Богдан Воде міста Радівці та
Лариса Гаїна, вчителька початкових класів нашої громади. Під час заходу учні ліцею
представили біографію Міхая Емінеску інтегровано з навчальними предметами:
математика, географія, музика, мовознавство. Кульмінацією була театралізована
вистава вірша Маріна Сореску «Trebuiau să poarte un nume» («Вони повинні були
мати назву») та презентація збірки Григорія Кригана «Cea mai curată lacrimă a
noastră» («Найчистіша наша сльоза»). Це було свято для душі, обмін досвідом між
Україною та Румунією – продовжене під час конференції «Досконалість через
освіту». Також, гості мали можливість пережити щасливі емоції, відвідуючи
Святовознесенський Банченський монастир та Чернівецький національний
університет імені Юрія Федьковича. Сподіваємось на подальшу співпрацю та
продовження освітянських звершень!»

Учителька Лираса Гаїна
Тернавського ліцею імені Василя Богрі, яка координувала протягом 2021-2022
навчального року разом з вчителькою Делією Мартіняк Сучавського національного
коледжу імені Міхая Емінеску проєкт «Дружба без кордонів», розповіла про
важливість транскордонних проєктів між Румунією та Україною: «Ми
започаткували ще 2021-2022 навчальному році транскордонний освітній проєкт
«Дружба без кордонів» між Тернавським ліцей імені Василя Богрі та Шербівецькою гімназією, Радівецькою гімназією імені Богдана Воде та Сучавським національним
коледжем імені Міхая Емінеску. Хочу вам сказати, що ми провели цей проєкт дуже
гарно і цікаво, але, на жаль, через війну в нашій країні все пішло не так як ми
запланували. Однак, ми дійшли до кінця і звичайно не зупинилися на цьому,
продовжувала роботу коордонаторка, пані вчителька Делія Мартіняк разом з
директоркою Герцаївського ліцею імені Ґеорґе Асакі Мариною Мафтей. Вони вирішили не зупинитися на цьому і
дякую їм за таку співпрацю. Я впевнена, що ця співпраця буде довготривала і
утворюється прекрасна дружба. Цей проєкт лише початок світлого майбутнього. Сподіваємося на подальшу співпрацю та проведення освітянських звершень. Бажаю
всім мирного неба над головою, Божого благословіння, світлих надій, впевненості
в завтрашньому дні!»

Слід уточнити, що транскордонний проєкт «Разом за якісну
освіту» має на увазі також стимулювання інтересу учнів та всіх
викладачів-учасників у вихованні та розвиток суспільства для збереження
культури і традицій Буковини, для збереження рідної мови та етнічної
ідентичності, також об’єднати сторони ідеями, з метою обміну досвідом у сфері
освіти. Проєкт спрямований також на розвиток міжкультурного діалогу, посилення
та популяризації румунської та української культури на Буковині, налагодження
дружніх стосунків між установами партнерами з метою реалізації майбутніх
проєктів, стимулювання художнього і творчого потенціалу учнів, формування
позитивних рис характеру через різні види діяльності, стимулювання
командної роботи, ініціативності та креативності.

Європейський
Союз схвалив виділення Україні 50
мільярдів євро допомоги протягом
наступних чотирьох років. Глави держав
та урядів ЄС на засіданні в Брюсселі
вирішили надати Києву 17 млрд євро у
вигляді грантів та 33 млрд євро у вигляді
кредитів. Угорщина, яка досі виступала
проти додаткової підтримки України,
цього разу проголосувала за.
Прем’єр-міністра Угорщини Віктора
Орбана, який наклав вето на пакет у
грудні 2023 року, вдалося переконати
змінити свою позицію, тож лідери ЄС
одноголосно переглянули багаторічний
бюджет Євросоюзу, який розрахований до
кінця 2027 року.

Перегляд
бюджету на загальну суму 64,6 млрд. євро
також включає 1,5 млрд. євро для Інноваційного
фонду ЄС «Invest EU Horizon Europe» і Європейського
фонду оборони. Президент Європейської
комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що
схвалення пакету допомоги Україні є
дуже сильним сигналом для лідера Кремля
Володимира Путіна і
сигналом для американських партнерів,
оскільки пакет допомоги для України на
суму близько 65 мільярдів доларів
заблокований у Конгресі США з грудня
2023 року.

Зі
свого боку, комісар ЄС з питань внутрішнього
ринку Тьєррі Бретон заявив, що Європейський
Союз повинен забезпечити збільшення
виробничих потужностей своєї оборонної
промисловості дуже швидкими темпами.
Він підкреслив, що те, що було зроблено
в секторі виробництва боєприпасів, має
бути поширене на весь європейський
військовий сектор. Тьєррі Бретон: Нам
пощастило в Європі, що ми можемо робити
все в обороні, але не завжди в потрібний
час, тому належна оборонна готовність
– це дійсно, скажімо так, зміна парадигми,
яку ми повинні впровадити в усій нашій
оборонній промисловості. Ми почали з
боєприпасів, і ми прагнемо вдосконалити
наше виробництво, щоб дати Україні те,
що вона потребує. На своїй посаді я не
можу забезпечити постачання цих
боєприпасів в Україну, але я можу зробити
так, щоб оборонна промисловість збільшила
свої виробничі потужності.

Єврокомісар
також закликав Європейський інвестиційний
банк долучитися до фінансування оборонної
промисловості, оскільки, за його словами,
роль цієї установи полягає у підтримці
європейської політики, а оборона зараз
є ключовим елементом цієї політики.
Новина про те, що Європейський Союз
посилює свою допомогу Україні, була
зустрінута в Києві з полегшенням і
вдячністю. Президент України Володимир
Зеленський подякував лідерам країн ЄС
і наголосив на важливості того, що
рішення належить усім 27 країнам, що, за
його словами, ще раз продемонструвало
міцну єдність блоку ЄС. Зеленський
висловив переконання, що подальша
фінансова підтримка ЄС зміцнить
довгострокову економічну та фінансову
стабільність країни, що дозволить їй
протистояти військовій агресії Росії.

В Україні триває вже друга воєнна зима. Росія знову б’є по українських містах та намагається пошкодити об’єкти критичної інфраструктури, щоб змусити українців мерзнути та підштовхнути Київ до переговорів. Обидві сторони мало чого здобули в наступальних діях. Україна рішуче обороняється в районах Авдіївки, Бахмута, Горлівки тощо, де бої набули характеру війни на виснаження. Лінія фронту за останні місяці майже не змінилася, незважаючи на зусилля українських військ під час контрнаступу минулого літа та подальші наступи російських військ по всьому фронту, які майже щодня зазнають величезних бойових втрат. З огляду на це багато оглядачів схиляються до думки, що ситуація може призвести в цьому році до нового замороженого конфлікту, що буде на користь Москви. Після анексії Криму та початку війни на Донбасі у 2014 році минуло вісім років, протягом яких нічого не відбувалося. Росія вміє використовувати заморожені конфлікти, як ми вже бачили це у Придністров’ї та на Південному Кавказі. Україна однак не збирається допустити замороження війни, тому що Путін використає це для реваншу. У Києві стверджують, що Росія розглядає сценарій заморозки війни в Україні, щоб відновити свій військовий потенціал до 2028 року та відновити агресію.

 

Демократичний світ має й надалі підтримувати Україну

У цьому контексті Адріан Дуце, віце-президент Центру євроатлантичної стійкості та член експертної групи Гельсінського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам наголосив на необхідності подальшої підтримки України. «Україна гостро потребує зовнішньої підтримки. Підтримка з боку Сполучених Штатів є надзвичайно важливою для продовження боротьби з російським агресором. Дійсно, в Конгресі США досі тривають дискусії довкола нового фінансового пакету для України, хоча, якщо уважніше подивитися на речі, 90% цих коштів не залишають території США, а навпаки, вони відроджують американську оборонну промисловість і створюють нові робочі місця для американців. Візьмемо, наприклад, випадок з ракетами «Стінгер», які не вироблялися з 2005 року, а торік компанія отримала новий контракт на суму понад 600 мільйонів доларів. Слід також сказати, що в одній статті у Washington Post йдеться про те, що 31 штат, 71 місто отримують вигоду роблячи свій внесок у цю допомогу Україні. І вона є дуже важливою, тому що Україна не може самотужки виграти цю війну. Українці можуть чинити опір, вони можуть продовжувати боротися. Але без послідовної фінансової, військової та гуманітарної допомоги Україна не може досягти перемогти, а перемога необхідна для Європи, в першу чергу для демократичного світу, для всіх тих, хто захищає демократію.»

Водночас Адріан Дуце вважає, що путінський режим шукає можливості тимчасово «заморозити» війну в Україні, аби підсилитися, у  дійсності у Путіна в голові лише одна мета: «Інтереси Москви виходять далеко за рамки створення нового, скоріше затяжного, аніж замороженого конфлікту. Тому що український народ не змириться із замороженим конфліктом на своїй території. Москва хоче більшого, не лише східних територій України, не лише Криму. Росіяни з самого початку говорили, що хочуть усунути «київський режим», вони прагнуть, щоб держава Україна перестала існувати. Я не вірю, що Україна коли-небудь захоче або погодиться на заморожений конфлікт, за винятком безвихідної ситуації, тобто у разі припинення підтримки західних держав. Але Україна зробила значні кроки для того, щоб стати набагато сильнішою, набагато стійкішою, задовго до початку російської війни, до повномасштабного вторгнення в Україну. І зараз ми бачимо збільшення інвестицій у виробництво зброї та боєприпасів на території України. Так само роблять Норвегія, Бельгія, Великобританія. Ми добре знаємо, що ці країни вже заявили про надання Україні літаків F-16. Тільки вони прибудуть досить пізно або навіть дуже пізно для нагальних потреб українського наступу. Звичайно, допомога Україні буде продовжена. Європейські держави зрозуміли необхідність надання цієї допомоги, вони зрозуміли, що вона необхідна Україні для перемоги у війні.»

 

Україна може й надалі покладатися на всеосяжну підтримку Румунії

Президент Клаус Йоганніс під час нещодавньої зустрічі з главами та представниками іноземних представництв та місій, акредитованих у Румунії, заявив, що другий рік війни проти України продовжує приносити величезні жертви, примножуючи негативні наслідки в усьому світі. Він підкреслив, що зараз вкрай важливо, щоб Україна продовжувала отримувати фінансову підтримку та експертну допомогу для зміцнення інституційного та інвестиційного середовища з метою забезпечення стабільності та розвитку. «Румунія була і залишається на боці свого сусіда та українських громадян, які мужньо захищають свою свободу, суверенітет і територіальну цілісність. Завдяки нашим значним зусиллям через Румунію пройшло понад 33 мільйони тонн українського зерна, що становить понад 60% продукції, яка була перевезена “шляхами солідарності” Європейського Союзу. Під час візиту Президента Зеленського до Бухареста в жовтні ми підписали дуже змістовну Спільну декларацію. Тоді ми вирішили розпочати конкретний процес приведення відносини між Румунією та Україною до рівня стратегічного партнерства і підтвердили це зобов’язання під час нашої нещодавньої телефонної розмови. Щодо долі війни, наша позиція залишається незмінною: тільки Україна може вирішувати, коли, в яких параметрах і як відбуватимуться будь-які мирні переговори. На регіональному, європейському та глобальному рівнях вкрай важливо, щоби ми залишалися твердо прихильними до України.»

 

Румунія давно засвоїла свій урок з Росією

І глава румунського уряду та лідер найбільшої керівної Соціал-демократичної партії  Марчел Чолаку заявив, що Румунія залишається солідарною з Україною. Він сказав, що румуни можуть зараз спати спокійно завдяки членству Румунії в НАТО, додавши, що членство в Альянсі принесло найбільші в історії країни гарантії безпеки і зовнішньої стабільності, що є життєво важливим для забезпечення подальшого розвитку країни. На тлі протестів румунських автоперевізників та фермерів Марчел Чолаку зазначив, що українцям потрібна допомога, а Бухарест забезпечить транзит українського зерна, додавши, що буде вжито заходів для того, щоб воно не залишалося у Румунії. «Ми спимо вдома спокійно, тому що Румунія є членом НАТО. Якби ми не були в НАТО, ми б не спали спокійно вдома. Ми солідарні з Україною. Ми ні в кого нічого не брали, щоб віддати українцям, навпаки, ми допомагаємо їм експортувати своє зерно. У Румунії не залишилося жодного зернятка, і я, як прем’єр-міністр, подбаю про те, щоб якщо це сталося, то більше такого не повторилося. Перевізники мають рацію, повинні бути окремі коридори, як це є по всій Європі, для транспортних засобів країн ЄС і третіх країн. Але не просіть мене кидати каміння в українців. Український  народ зараз потребує допомоги, не вони напали на Росію», – сказав Марчел Чолаку. Прем’єр-міністр заявив, що Румунія «засвоїла свій урок з Росією». «Румунія  зуміла у своїй зовнішній політиці тримати цю країну на відстані і ніколи не вірити нічому, що приходить від Росії. «Єдине, що ми не змогли зупинити, так це російську зиму, яка постійно приходила від них. Але зрештою у нас є ресурси і без Росії», – сказав глава румунського уряду.

 

НАТО проводить найбільші з часів Холодної війни військові навчання

Тим часом країни НАТО розпочали найбільші навчання за останні десятиліття, в яких беруть участь понад 90 тисяч військових. У маневрах Steadfast Defender «Непохитний захисник» (Стедфаст дефендер) які триватимуть чотири місяці на території семи країн – Польщі, Естонії, Литви, Латвії, Румунії, Німеччини та Норвегії, беруть участь 32 країни – усі члени НАТО, а також кандидат на вступ Швеція. Сценарій навчань – напад на територію союзників та запуск статті 5-ої Договору НАТО про колективну оборону. У Steadfast Defender-2024 також візьмуть участь понад 50 військових кораблів – від авіаносців до есмінців, понад 80 винищувачів, гелікоптерів і безпілотників і щонайменше 1100 бойових машин, в тому числі 133 танки і 533 бронетранспортери. Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил Альянсу в Європі Крістофер Каволі заявив, що «навчання покажуть, що НАТО здатне проводити та підтримувати складні операції на суходолі, на морі, в повітрі, у кіберпросторі та в космосі, протягом кількох місяців, вздовж тисяч кілометрів, від Крайньої Півночі до Центральної та Східної Європи і в будь-яких умовах». Йдеться про перші за останні десятиліття оборонні плани НАТО, які містять деталі відповіді на можливу російську атаку.

Хоча в документах навчань Росія не згадується, Steadfast Defender відбуваються у досить напружений період, через два роки від повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В інтерв’ю Радіо Румунія румунський експерт з питань політики безпеки Харі Букур Марку підкреслив, що це є потужним сигналом для Москви, аби Путін стримав свої загарбницькі апетити, а також демонстрацією готовності НАТО до будь-якого розвитку подій. «Хоча Росія не згадується в навчаннях, тому що це сценарій, в якому не називається конкретний ворог, тобто за сценарієм це вигаданий агресор, але немає жодного сумніву в тому, хто це Росія. На цих навчаннях вперше в комплексній формі будуть діяти два командні центри, які були створені в 2018-2019 роках, чітко для того, щоб мати справу з дедалі агресивнішою поведінкою Росії. Я маю на увазі, що ніхто не чекав до лютого 2022 року, щоб вжити заходів проти російської агресії або точніше проти агресивної позиції Росії. З часу перебування на посаді попереднього президента США були зроблені дуже серйозні кроки, щоб дуже чітко дати зрозуміти Росії, що те, що вона зробила в 2014 році з Кримом є неприйнятним і вона не може продовжувати діяти таким чином.»

З іншого боку, як передає агентство Рейтерс, 30 січня представники Нідерландів, Німеччини й Польщі підписали угоду, спрямовану на скорочення бюрократичних перешкод для швидкого переміщення військ і озброєнь з Північного моря до східного флангу НАТО. Представники трьох країн-членів НАТО узгодили тіснішу співпрацю в межах проєкту військової мобільності Європейського Союзу під час форуму Європейського оборонного агентства у Брюсселі.  Раніше Румунія, Болгарія і Туреччина створили групу з мінної протидії у Чорному морі, зокрема для спільної боротьби з морськими мінами, які створюють загрозу для судноплавства в чорноморській акваторії після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну.

Співпраця у галузі освіти між Румунією та Україною набирає нових обертів.
29 листопада 2023 року був підписаний транскордонний проєкт між Сучавською
філією Союзу українців Румунії, яка була представлена шкільним інспектором Іллею Саучуком, Радівецькою восьмирічною школою ім. Богдана Воде,
яка була представлена директром Раду-Ґеорґе Мунтяну, Сучавським Національним
коледжем ім. Міхая Емінеску, представленим директоркою Сільвією-Коріною Нуцу та
Герцаївським комунальний ліцеєм ім. Ґеорґе Асакі з України, в особі директорки
Марини Мафтей. Головною метою проєкту «Разом за якісну освіту», який розгортається впродовж всього 2023-2024 навчального року, є освітні та культурні обміни між Румунією та Україною та розвиток тісної співпраці між навчальними закладами та Сучавською філією СУРу, залученими в проєкті.

Делія Мартіняк, вчителька
української мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску, яка викладає і в
Радірадівецькій восьмирічній школі імені Богдана Воде, разом з директоркою Герцаївського
комунального ліцею імені Ґеорґе Асакі з України узгодили план проєкту «Разом за
якісну освіту» на 2023-2024 навчальний рік. Делія Мартіняк говорить про мету
проєкту та про перший захід, організований в рамках цього проєкту: «У контексті мінливого суспільства зі змінами форми і
змісту в всіх його підсистемах, освіта потребує нового погляду на своє
функціонування та еволюцію. У рамках
цієї нової переспективи освітнє партнерство стає пріоритетом стратегії,
спрямованої на розвиток виховання. «Разом за якісну освіту» – це новий транскордонний
проєкт, підписаний між румунськими та українськими освітніми установами, через
який Союз Українців Румунії та навчальні заклади повіту Сучава та Герци
об’єднуються у довготривалому освітньому партнерстві. Метою проєкту є стимулювання та використання
інтересу учнів та викладачів-учасників у просуванні виховання, культури
та традицій Буковини задля збереження рідної мови та етнічної ідентичності.
Загальна мета це познайомитися один з одним, щоб зблизити партнерські установи
та налагодити довгострокову співпрацю. У розгортанні цього проєкту ми маємо на
увазі об’єднати сторони з метою обміну досвідом у сфері освіти, підвищити
рівень взаємних знань, обмін ідеями між учнями та вчителями навчальних
закладів, що беруть участь у проєкті на теми, що становлять спільний інтерес, ознайомлення зі звичаями та традиціями, притаманними зимовим та
великоднім святам, залучення молодих учасників до спільних заходів,
спрямованих на розвиток міжкультурного діалогу, посилення та популяризація
української та румунської культури на Буковині, налагодження дружніх стосунків
між установами партнерами з метою реалізації майбутніх проєктів, стимулювання
художнього і творчого потенціалу дітей, формування позитивних рис характеру через різні види діяльності, стимулювання командної роботи,
ініціативності та креативності. Перша зустріч була проведена у Радівецькій
восьмирічній школі ім. Богдана Воде, де відбувся й урочистий захід вшанування
пам’яті жертв Голодомору. З цієї нагоди, священик Михайло
Кобзюк, відслужив панахиду за жертвами цієї жахливої трагедії. Українська делегація була запрошена й до осередку СУРу, де разом з українськими
біженцями в Сучаві та членами СУРу взяли участь у відзначенні Національного дня
Румунії, зустріч, яка зміцнила міжкультурні зв’язки та об’єднала громади в дусі
співпраці та дружби.»

Директорка Герцаївського
комунального ліцею ім. Ґеорґе Асакі з України Марина Мафтей, яка очолювала
українську делегацію, поділилася своїми думками у зв’язку з користю цього
проєкту та підбила підсумки візиту делегації до Сучавського повіту: «Я впевнена, що ця співпраця сприятиме запровадженню у
освітній процес інноваційних методів навчання, дасть змогу формувати ключових
компетентностей учнів. Сподіваюсь, що цей проєкт стане початком налагодження
партнерських зв’язків та розширить міжнародну співпрацю. Саме це є
основним завданням освітнього процесу. Я глибоко переконана, що виховання учнів
здійснюється у дусі інтеркультурності, демократії, що допомагає стати
справжніми громадянами Європи. Разом з викдачкою Делією Мартіняк узгодили план
проєкту на 2023-2024 навчальний рік. Перша зустріч відбулася в Румунії. Наша
делегація була запрошена до осередку Союзу українців Румунії, де разом з
українськими біженцями муніціпалітету Сучава ми брали участь у святкування
Національного дня Румунії. Щиро дякую за теплу гостинність, я ще раз
впевнилась, що Румунія небайдужа до болі нашого українського народу і робить
все можливе, щоб простягнути руку допомоги за що велике щире дякую. Наша
зустріч тільки зміцнила міжкультурні зв’язки та об’єднала нас до співпраці та
дружби. На базі радівецької гімназії був представлений захід на тему «90-ті
роковини Голодомору». Дякую всім учасникам та організаторам за чудовий
настрій й приємні враження від зустрічі. Приємно знати, що є такі люди, які
небайдужі до наших проблем, що готові поділитися з нами своїм досвідом, готові
до співпраці заради добра, благополуччя і процвітання.»

Раду-Ґеорґе Мунтяну, директор Радівецької восьмирічної школи ім. Богдана
Воде висловив свою думку стосовно важливості укладеного проєкту та візиту
української делегації до Румунії: «Метою транскордонного проекту
«Разом за якісну освіту» є стимулювання та використання зацікавленості учнів
та вчителів-учасників у просуванні трьох важливих компонентів, які, на нашу
думку, сприяють збереженню рідної мови та етнічної ідентичності, а саме:
освіти, культури та традицій. Про важливість проєкту можна сказати, що,
ілюструючи реалії повсякденного життя, специфіку діяльності школи, сім’ї та
громади, до якої вони належать, різноманітні форми самовираження дітей набувають
як формуючого, так й інформативного значення. Таким чином, результат праці стає їхньою візитною карткою, а також школи, в
якій вони навчаються, тобто трьох навчальних закладів-партнерів: Герцаївського комунального ліцею ім. Ґеорґе
Асакі Гімназії, Сучавського національного коледжу ім. Міхая Емінеску та Радівецької
восьмирічної школи ім. Богдана Воде. Цей проєкт був би неможливий без участі та
підтримки вчительки української мови Делії Мартіняк і, звичайно, Сучавської
філії СУРу, представленої її головою вчителем Іллею Саучуком. До речі, Сучавська філія СУРу також є партнером у цьому проєкті. Візит української делегації, а саме
п’яти вчителів Герцаївського комунального ліцею ім. Ґеорґе Асакі був
теплим, зворушливим, приємним та конструктивним моментом,
враховуючи знайомство, спілкування та дискусій на
різні теми. Потім відбулося відвідування нашої школи,
презентація різних кабінетів і лабораторій, розмови з вчителями та учнями, відвідування
уроків, після чого відбулася панахида, яку відслужив отець Михайло Кобзюк,
вшановуючи таким чином пам’ять жертв Голодомору. Минуло 90 років від
Великого голоду 1932-1933 років у Україні. Дискусії та всі інші моменти пробудили в серцях і душах дітей почуття про те як треба поважати елементарні речі, та водночас, найважливішу річ наших днів, як сказав отець Кобзюк, а саме хліб наш насущний, не марнувати їжу та поважати людей. Зворушливим моментом стало виконання української пісні Пливе кача вчителем Александром Домнарі. Слова пісні знову
зворушили всіх, адже йдеться про сина, який іде на війну та думає, що помре серед чужих людей. Мати жаліє свого сина, якого вона виростала і виховала. Ой
як ж мені, синку, не жаль? Як же мені, синку, не жаль? Ти на моїм серцю лежав, Ти
на моїм серцю лежав. Пливе кача по Тисині. Потім відбувся візит до Радівецького монастиря «Богдана» та музею цього
монастиря. Ми сподіваємось що наступні етапи транскордонного проєкту, який
триватиме весь навчальний рік 2023-2024, починаючи з Днем національних меншин – 18 грудня, потім Різдвяними традиціями та звичаями, Великодніми традиціями, будуть
принаймні на такому ж рівні, захоплюючими та пізнавальними як для вчителів, так
і для учнів. Ми сподіваємося також, що в наступних заходах візьмуть участь й учні
румунського походження з України. Я б завершив зловами директорки Герцаївського комунального ліцею ім. Ґеорґе
Асакі з України Марини Мафтей: Хай буде мир, мир, мир у світі!»

Співпраця у галузі освіти між Румунією та Україною набирає нових обертів.
29 листопада 2023 року був підписаний транскордонний проєкт між Сучавською
філією Союзу українців Румунії, яка була представлена шкільним інспектором Іллею Саучуком, Радівецькою восьмирічною школою ім. Богдана Воде,
яка була представлена директром Раду-Ґеорґе Мунтяну, Сучавським Національним
коледжем ім. Міхая Емінеску, представленим директоркою Сільвією-Коріною Нуцу та
Герцаївським комунальний ліцеєм ім. Ґеорґе Асакі з України, в особі директорки
Марини Мафтей. Головною метою проєкту «Разом за якісну освіту», який розгортається впродовж всього 2023-2024 навчального року, є освітні та культурні обміни між Румунією та Україною та розвиток тісної співпраці між навчальними закладами та Сучавською філією СУРу, залученими в проєкті.

Делія Мартіняк, вчителька
української мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску, яка викладає і в
Радірадівецькій восьмирічній школі імені Богдана Воде, разом з директоркою Герцаївського
комунального ліцею імені Ґеорґе Асакі з України узгодили план проєкту «Разом за
якісну освіту» на 2023-2024 навчальний рік. Делія Мартіняк говорить про мету
проєкту та про перший захід, організований в рамках цього проєкту: «У контексті мінливого суспільства зі змінами форми і
змісту в всіх його підсистемах, освіта потребує нового погляду на своє
функціонування та еволюцію. У рамках
цієї нової переспективи освітнє партнерство стає пріоритетом стратегії,
спрямованої на розвиток виховання. «Разом за якісну освіту» – це новий транскордонний
проєкт, підписаний між румунськими та українськими освітніми установами, через
який Союз Українців Румунії та навчальні заклади повіту Сучава та Герци
об’єднуються у довготривалому освітньому партнерстві. Метою проєкту є стимулювання та використання
інтересу учнів та викладачів-учасників у просуванні виховання, культури
та традицій Буковини задля збереження рідної мови та етнічної ідентичності.
Загальна мета це познайомитися один з одним, щоб зблизити партнерські установи
та налагодити довгострокову співпрацю. У розгортанні цього проєкту ми маємо на
увазі об’єднати сторони з метою обміну досвідом у сфері освіти, підвищити
рівень взаємних знань, обмін ідеями між учнями та вчителями навчальних
закладів, що беруть участь у проєкті на теми, що становлять спільний інтерес, ознайомлення зі звичаями та традиціями, притаманними зимовим та
великоднім святам, залучення молодих учасників до спільних заходів,
спрямованих на розвиток міжкультурного діалогу, посилення та популяризація
української та румунської культури на Буковині, налагодження дружніх стосунків
між установами партнерами з метою реалізації майбутніх проєктів, стимулювання
художнього і творчого потенціалу дітей, формування позитивних рис характеру через різні види діяльності, стимулювання командної роботи,
ініціативності та креативності. Перша зустріч була проведена у Радівецькій
восьмирічній школі ім. Богдана Воде, де відбувся й урочистий захід вшанування
пам’яті жертв Голодомору. З цієї нагоди, священик Михайло
Кобзюк, відслужив панахиду за жертвами цієї жахливої трагедії. Українська делегація була запрошена й до осередку СУРу, де разом з українськими
біженцями в Сучаві та членами СУРу взяли участь у відзначенні Національного дня
Румунії, зустріч, яка зміцнила міжкультурні зв’язки та об’єднала громади в дусі
співпраці та дружби.»

Директорка Герцаївського
комунального ліцею ім. Ґеорґе Асакі з України Марина Мафтей, яка очолювала
українську делегацію, поділилася своїми думками у зв’язку з користю цього
проєкту та підбила підсумки візиту делегації до Сучавського повіту: «Я впевнена, що ця співпраця сприятиме запровадженню у
освітній процес інноваційних методів навчання, дасть змогу формувати ключових
компетентностей учнів. Сподіваюсь, що цей проєкт стане початком налагодження
партнерських зв’язків та розширить міжнародну співпрацю. Саме це є
основним завданням освітнього процесу. Я глибоко переконана, що виховання учнів
здійснюється у дусі інтеркультурності, демократії, що допомагає стати
справжніми громадянами Європи. Разом з викдачкою Делією Мартіняк узгодили план
проєкту на 2023-2024 навчальний рік. Перша зустріч відбулася в Румунії. Наша
делегація була запрошена до осередку Союзу українців Румунії, де разом з
українськими біженцями муніціпалітету Сучава ми брали участь у святкування
Національного дня Румунії. Щиро дякую за теплу гостинність, я ще раз
впевнилась, що Румунія небайдужа до болі нашого українського народу і робить
все можливе, щоб простягнути руку допомоги за що велике щире дякую. Наша
зустріч тільки зміцнила міжкультурні зв’язки та об’єднала нас до співпраці та
дружби. На базі радівецької гімназії був представлений захід на тему «90-ті
роковини Голодомору». Дякую всім учасникам та організаторам за чудовий
настрій й приємні враження від зустрічі. Приємно знати, що є такі люди, які
небайдужі до наших проблем, що готові поділитися з нами своїм досвідом, готові
до співпраці заради добра, благополуччя і процвітання.»

Раду-Ґеорґе Мунтяну, директор Радівецької восьмирічної школи ім. Богдана
Воде висловив свою думку стосовно важливості укладеного проєкту та візиту
української делегації до Румунії: «Метою транскордонного проекту
«Разом за якісну освіту» є стимулювання та використання зацікавленості учнів
та вчителів-учасників у просуванні трьох важливих компонентів, які, на нашу
думку, сприяють збереженню рідної мови та етнічної ідентичності, а саме:
освіти, культури та традицій. Про важливість проєкту можна сказати, що,
ілюструючи реалії повсякденного життя, специфіку діяльності школи, сім’ї та
громади, до якої вони належать, різноманітні форми самовираження дітей набувають
як формуючого, так й інформативного значення. Таким чином, результат праці стає їхньою візитною карткою, а також школи, в
якій вони навчаються, тобто трьох навчальних закладів-партнерів: Герцаївського комунального ліцею ім. Ґеорґе
Асакі Гімназії, Сучавського національного коледжу ім. Міхая Емінеску та Радівецької
восьмирічної школи ім. Богдана Воде. Цей проєкт був би неможливий без участі та
підтримки вчительки української мови Делії Мартіняк і, звичайно, Сучавської
філії СУРу, представленої її головою вчителем Іллею Саучуком. До речі, Сучавська філія СУРу також є партнером у цьому проєкті. Візит української делегації, а саме
п’яти вчителів Герцаївського комунального ліцею ім. Ґеорґе Асакі був
теплим, зворушливим, приємним та конструктивним моментом,
враховуючи знайомство, спілкування та дискусій на
різні теми. Потім відбулося відвідування нашої школи,
презентація різних кабінетів і лабораторій, розмови з вчителями та учнями, відвідування
уроків, після чого відбулася панахида, яку відслужив отець Михайло Кобзюк,
вшановуючи таким чином пам’ять жертв Голодомору. Минуло 90 років від
Великого голоду 1932-1933 років у Україні. Дискусії та всі інші моменти пробудили в серцях і душах дітей почуття про те як треба поважати елементарні речі, та водночас, найважливішу річ наших днів, як сказав отець Кобзюк, а саме хліб наш насущний, не марнувати їжу та поважати людей. Зворушливим моментом стало виконання української пісні Пливе кача вчителем Александром Домнарі. Слова пісні знову
зворушили всіх, адже йдеться про сина, який іде на війну та думає, що помре серед чужих людей. Мати жаліє свого сина, якого вона виростала і виховала. Ой
як ж мені, синку, не жаль? Як же мені, синку, не жаль? Ти на моїм серцю лежав, Ти
на моїм серцю лежав. Пливе кача по Тисині. Потім відбувся візит до Радівецького монастиря «Богдана» та музею цього
монастиря. Ми сподіваємось що наступні етапи транскордонного проєкту, який
триватиме весь навчальний рік 2023-2024, починаючи з Днем національних меншин – 18 грудня, потім Різдвяними традиціями та звичаями, Великодніми традиціями, будуть
принаймні на такому ж рівні, захоплюючими та пізнавальними як для вчителів, так
і для учнів. Ми сподіваємося також, що в наступних заходах візьмуть участь й учні
румунського походження з України. Я б завершив зловами директорки Герцаївського комунального ліцею ім. Ґеорґе
Асакі з України Марини Мафтей: Хай буде мир, мир, мир у світі!»

У середу, 29
листопада 2023 року, в приміщенні Бухарестської філії Союзу українців Румунії
був організований захід до Національного дня Румунії. Щорічно 1 Грудня
громадяни Румунії, незалежно від національності, святкують об’єднання усіх
історичних румунських територій, що відбулося 1918 році в місті Алба Юлія, та
утворення єдиної румунської держави в теперішніх її кордонах. Це свято відзначається з
1990 року після падіння комуністичного режиму в Румунії. До речі, всі філії
СУРу організовували цими днями заходи з нагоди Національного дня Румунії.

На заході у
Бухаресті, присвяченому Національному дню Румунії, відбулися дискусії на теми
«Велике Об’єднання – від історичного моменту до сьогодення; Місце і роль
національних меншин до і після 1 грудня 1918 року» та «Постійна підтримка та
заходи щодо інтеграції українських переселенців у румунське суспільство», за участі
членів СУРу, Посольства України в Румунії, науковців, професорів, державних
посадовців з України та Румунії, представників різних неурядових організацій,
письменників, журналістів та українських переселенців. Захід завершився декламуванням віршів та концертом, у виконанні гурту «Вікторія/Перемога», що складається з переселенців з України, які знайшли
притулок в Бухаресті, гурт який діє при Бухарестській філії СУРу.

Голова Бухарестської філії СУРу, письменник Михайло Трайста привітав всіх присутніх та говорив про Національний день Румунії, відмітивши той факт, що в Румунії національні меншини користуються всіма правами, якими може не користуються нацменшини в інших країнах світу. Він також говорив про українську громаду Румунії та про діяльність СУРу, який має зараз 13 філій, про культурні заходи, проведені СУРом, про семи газет та журналів, яких видає СУР, про міжнародні конференції, олімпіади з української мови та різні конкурси для учнів та молоді, яких організовує СУР. Михайло Трайста додав, що СУР та українці Румунії завжди є на підтриці України, а також підтримують рідну країну – Румунію. Він подякував Румунії та румунам за надану допомогу українським переселенцям та запевнив, що СУР далі підтримуватиме українських біженців та український народ.

Перший заступник голови СУРу Богдан Мойсей передав присутнім вітання проводу СУРу та голови СУРу, депутата
Миколи-Мирослава Петрецького. «Ми повинні сказати, що ми всі сини країни,
в якій ми народилися, і незалежно від того, чи ми українці або належемо до іншої
національності, ми народилися в Румунії, і нас об’єднує любов до нашої країни – Румунії. СУР вітає політику румунської держави, яка дозволяє всім національним
меншинам зберігати основні елементи етнічної ідентичності, а саме релігію,
мову, традиції та культурну спадщину. Хочу підкреслити той факт, що Румунія та
румунський уряд є прикладом, якого мають наслідувати інші країни Європейського
Союзу що стоcується
політики по відношенню до національних меншин. Лише суспільство, яке
характеризується різноманітністю, плюралізмом, недискримінацією, толерантністю,
міжкультурним діалогом, є справді демократичним і може розвиватися в здоровому
кліматі для доброго співіснування та співіснування усіх громадян, незалежно від
їхньої меншості. Українська громада, яка за чисельністю є третьою етнічною
меншиною Румунії, після угорців і рромів, була і залишається важливою
складовою румунського суспільства, сприяючи збагаченню культури та культурній
диверсифікації Румунії. Дякуємо за всі ці аспекти Румунії. З Національним
святом, Румуніє! З Національним днем, румуни!», – сказав Богдан Мойсей.

Перший секретар
Посольства України в Румунії Володимир Лукович у своєму зверненні відмітив той
факт, що саме з перших днів широкомасштабної російської війни проти України,
СУР та українці Румунії включилися в надання допомоги українським біженцям і
далі їм допомагають, а також українцям з України, за що всі вдячні. Завдяки
Румунії тут розквітають й українці, які можуть допомогти, тому я тішуся, що ви
святкуєте разом з румунами свято Румунії. Вітаю вас з Національним днем
Румунії!, – додав пан Володимир Лукович.

Іон Дубовіч,
завідувач кафедри екологічної економіки та бізнесу, кандидат географічних
наук, професор університету, спеціаліст з міжнародного права
(юрист-міжнародник), член-кореспондент Лісівничої академії наук України
виступив з дуже цікавою доповіддю на тему «Румунія-Україна: міжнародно-правове
співробітництво у сфері захисту прав національних меншин»: «З нагоди
Національного дня Румунії, хочу привітати і побажати всім громадянам Румунії
здоров’я, процвітання та успіхів. З днем ​​народження, Румуніє!Насамперед,
хотів би подякувати уряду, керівництву Румунії та всім румунам, які підтримують
Україну дипломатичним шляхом та надають гуманітарну допомогу українцям в цей
кризовий період, спричинений війною Росії проти України. За останні 5-10
років Румунія досягла значного прогресу в сфері дотримання прав людини та прав
національних меншин. Було докладено значних зусиль для покращення та зміцнення
захисту цих прав, що відображає посилення прихильності демократичним цінностям
і повазі до культурного різноманіття. Румунія
прийняла та запровадила закони, які гарантують захист та розвиток етнічної,
мовної та культурної різноманітності національних меншин. Існує постійна
турбота про підтримку та просування культурної ідентичності етнічних громад
Румунії. Також були вжиті заходи щодо забезпечення активної участі національних
меншин у політичному, законодавчому, соціальному і культурному житті. Ці
зусилля включають також підтримку щодо навчання рідною мовою, доступу меншин до
інформації рідною мовою та сприяння для залучення їх представників в різні
сфери людської діяльності. Проте завжди є
можливості для вдосконалення щодо забезпечення прав людини та прав національних
меншин. Слід зазначити, що влада румунської держави продовжує працювати над
забезпеченням прав людини та рівності для всіх громадян, незалежно від їх
етнічної чи культурної приналежності. Постійний діалог та співпраця між владою,
громадянським суспільством і громадами національних меншин мають важливе
значення для консолідації прогресу та гарантування прав національних меншин і
сприяння більш толерантному середовищу в Румунії. Захист прав
національних меншин в Румунії в основному регулюється Конституцією та іншими
спеціальними законами. Румунія визнає та захищає права національних меншин
відповідно до міжнародних стандартів та стандартів Європейського Союзу. У Румунії існує
ряд можливостей для національних меншин, таких як право на навчання рідною
мовою, доступ до культурних і освітніх програм, які сприяють різноманіттю та
культурним цінностям різних національних меншин, а також представництво в
державних установах відповідно до пропорції цього населення. Загалом Румунія
має належну правову та інституційну основу для захисту та сприяння прав
національних меншин.

Враховуючи
вищесказане, вважаю, що співпраця в юридичній сфері між Румунією та Україною
щодо прав національних меншин є ключовим та важливим чинником для обох держав. Оскільки в
Румунії та Україні проживають численні національні меншини, то їх захист є
важливим як з точки зору дотримання прав людини, так і добросусідських та
міждержавних відносин в усіх сферах людської діяльності. Важливо, щоб Румунія
та Україна співпрацювали та взяли на себе відповідальність за дотримання прав
національних меншин, щоб створили середовище, у якому цінується та захищається
культура, традиції і мова цих меншин. Обмін передовим
досвідом між Румунією та Україною щодо законодавства про захист національних
меншин може покращити не лише законодавчу, а й інституційну базу. Досвід та
ефективні рішення, застосовані в одній країні, можуть бути адаптовані та
впроваджені в інших державах для покращення правової ситуації національних
меншин, відповідно сприяти фундаментальним цінностям прав людини та культурного
різноманіття. Однак ми
повинні розуміти, що кожна держава має свій історичний, соціальний та
політичний контекст. Таким чином, румунська модель не може бути повністю
застосована в Україні, але певні елементи або фундаментальні принципи можуть
бути адаптовані та впроваджені для посилення захисту прав національних меншин в
Україні. Співпраця між сусідніми країнами та обмін передовим досвідом у цьому
плані може бути корисним для обох держав. На завершення,
хотів би зазначити, що дуже важливо, щоб Румунія та Україна активно
співпрацювали шляхом обміну інформацією та двосторонніх консультацій щодо
правильного застосування національного та міжнародного законодавства для
забезпечення захисту прав національних меншин в обох державах.

Слід
підкреслити, що організації громадян, які належать до національних меншин,
функціонують ефективно лише тоді, коли лідери та члени цієї організації
компетентно застосовуюють та поважають національне законодавство. У цьому
напрямі прикладом діяльності, відповідно до румунського законодавства щодо
організації етнічних меншин, є Союз українців Румунії (СУР). СУР – це
організація, яка представляє інтереси української меншини в Румунії, пропонує
та пропагує культуру, традиції та цінності цієї меншини. Хоча кожна організація
унікальна, існують певні аспекти роботи СУР, які можуть бути прикладом для
інших організацій. СУР організовує
різноманітні заходи, освітні та культурні програми для підтримки членів громади
у збереженні та розумінні своїх традицій. Різні організації можуть навчитися в
СУР, як розробляти та впроваджувати подібні програми. СУР зі своєю
роллю у просуванні та захисті прав меншин у Румунії може слугувати моделлю для
інших організацій, які бажають брати участь у політичній, законодавчій,
соціальній, економічній та екологічній діяльності. СУР співпрацює
з місцевою та національною владою для просування інтересів української громади
в Румунії. Ця діяльність може стати прикладом для інших організацій у
налагодженні партнерства та ефективної співпраці для досягнення своїх цілей. Прозорість та
залученість членів СУР, особливо пана Миколи Мирослава Петрецького, голови СУРу,
депутата Парламенту Румунії, до різних сфер людської діяльності, створює
можливість для інших організацій для відкритої комунікації та активної участі
членів своєї організації до прийняття важливих рішень. Зазначу, що
авторитет, компетентність і повага до голови СУР, депутата Миколи Мирослава
Петрецького підкреслює також його обрання на посаду віце-президента Східної
Європи Світового Конґресу Українців. Він відповідає за відносини з українськими
громадами Білорусі, Чехії, Естонії, Грузії, Угорщини, Латвії, Литви, Республіки
Молдова, Польщі, Румунії та Словаччини. Однак слід
врахувати, що кожна громада та організація має свої унікальні, специфічні
особливості. Наприклад, діяльність, яка успішно працює в СУР, може не мати
відповідних результатів в інших організаціях. Але основні принципи просування
культури, залучення громади та конструктивної співпраці можуть бути прийняті та
адаптовані в залежності до потреб та особливостей кожної організації чи
громади.»

У своєму
виступі керуюча справами і депутатка Закарпатської обласної ради Мирослава Ливч
зазначила: «Доброго дня шановні наші румунські друзі та стратегічні партнери!
Дозвольте привітати вас з Національним Днем, День об’єднання Румунії, яке
вшановує об’єднання країни і формування румунської держави у теперішніх її
кордонах. Це свято демонструє високий дух патріотизму і гідності вашого народу,
який подолавши труднощі створив незалежну державу. Демократичні європейські
цінності, які ви зараз підтримуєте вже багато років є фундаментом для нашої
української демократії. Висловлюємо вам щиру подяку румунській владі та
румунському народу за ту підтримку, яку ви нам надаєте у боротьбі за
суверенітет та цілісність нашої держави, у боротьбі з російським агресором.
Особлива подяка Союзу українців Румунії, на чолі з головою Миколою-Мирославом
Петрецьким, який зі вами всіма, своєю командою з перших днів повномасштабного
вторгнення разом з нами українцями, ви надавали та надаєте постійну підтримку
нам в Україні й нашим українцям тут у вас в Румунії. Бажаємо румунському
народові сил та наснаги, миру та добра, високих злетів у ім’я процвітання вашої
незалежної країни. Многії літа Румунії! Слава Україні!»

Пані Мирослава
Ливч також зачитала вітання від голови Закарпатської обласної ради Романа Сарая
та всього депутатського корпусу Закарпатської обласної ради голові СУРу
депутату в Парламенті Румунії Миколі Мирославу-Петрецькому з нагоди
Національного дня Румунії, а також Інформацію щодо стану та забезпечення прав
румунської національної меншини у Закарпатській області.

Наталія
Шетеля, ректор Комунального закладу вищої освіти «Академія
культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради, заслужений працівник культури
України, доктор педагогічних
наук, доцент, членкиня Української психологічної асоціації, членкиня
Національної Спілки театральних діячів виступила з наступною доповіддю: «Шановні пане та панове! Дорогі
друзі! Дозвольте висловити подяку за люб’язне запрошення на святкування Національного
свята Румунії з нагоди об’єднання румунських князівств. Від усього серця бажаю
вашій країні – миру і процвітання, а народу – добра і щастя! Нехай над вами
завжди панують чисте небом, дзвінке сонце і барвиста веселка. Як довело життя,
це ті важливі цінності, які так потрібні людині для щастя. Користуючись
нагодою, хочу з цієї високої трибуни висловити велику подяку народу Румунії,
який багатосторонньо підтримав Україну з перших днів повномасштабного
вторгнення росії, що триває 644 дні. Одна з найжорстокіших, найабсурдніших
воєн за останні десятиліття у Європі, котра принесла нам багато горя, сліз й
втрат. Гинуть хоробрі Воїни ЗСУ, мирне населення, літні люди, маленькі
дітки. Окремі міста і села України зрівняні із землею… Нестерпно боляче! Мільйони
людей, які мали бізнес, роботу, творчість, стабільне життя, покинули все і
подалися в чужі світи, тікаючи від смерті, насильства та страху. Велику
кількість українців прийняла і зігріла своїм теплом і шаною саме Румунія. Румунія,
яка виносить разом із нами всі тяготи клятої війни, щиро підтримуючи ініціативи
та прагнення українського народу щодо вступу до Євросоюзу та НАТО,
підносячи відносини між двома сусідніми країнами до стратегічного партнерства
на довгострокову перспективу, включаючи експорт українських зернових, відбудову
інфраструктури та життя після війни, зміцнення безпеки у світі! І
ми будемо це пам´ятати завжди! Бо ви демонструєте приклад правильного
політичного вибору в цьому часі для інших країн, що межують з Україною.Дякую вам за це, дорогі сусіди. Румунія
будує базові європейські цінності – верховенство права, демократичні процеси, соціально-ринкову
економіку, права людини. Тому скажу так: ви змогли подолати труднощі та
створити власну незалежну державу, зможемо і ми! Тож дай нам, Боже, хай ЗСУ
переможе! Хай у мирі і злагоді живуть румуни та всі цивілізовані вільні
народи. Будьте здорові, щасливі та вільні! Хай ваші дітки завжди мають тихі
світанки, спокійні ночі та радісні, безтурботні дні в країні солодкого, мирного
дитинства – нині й завжди!»

З доподіями про Національний День Румунії, про
румунсько-українську сіпвпрацю, про роль національних меншин, підтримку надану
українським переселенцям та про великі румунські письменники, які сприяли протягом
часу об’єднанню країни також виступили перший проректор, кандидат педагогічних
наук Комунального закладу вищої освіти «Академія культури і мистецтв»
Закарпатської обласної ради Федір Апшай, керівниця програми World Vision Румунія Маріана Арнеуцу, засновник Медичного центру Wellbeing
Medical Center Ніколета Леордян, лікар Венерус Попа та поет Траян Кірікуце.

Румунія з перших днів широкомасштабного
російського вторгнення надала притулок мільйонам біженців з України та швидко
організувала гуманітарну допомогу. Ця допомога триває й досі. Румунський народ
також виявив велику солідарність з українським народом. Акторка Христина
Назарівна з Одеси знайшла притулок зі своїми дітьми в Бухаресті. Вона тепер
очолює театральну студію «Фаворіт» та гурт українських переселенок
«Вікторія/Перемога», що діють при Бухарестській філії СУРу. Пані Христина висловила
свої думки з нагоди Національного Дня Румунії: «Я хочу подякувати за те, що в
Румунії діє Союз українців Румунії, де ми можемо почувати себе як вдома,
можемо співати, можемо творити, можемо спілкуватися. Жінки тут не втрачають ні
надії, ні сили, а навпаки. І це дуже добре для нас, тому що ми живемо, ми
продовжуємо жити. Війна триває але і життя триває. Я бажаю Румунії, щоб Господь
благословив, щоб румуни ніколи не знали що це таке коли приходить ворог на їхню
територію, щоб вони завжди були вільні. І ми вдячні за те, що наші жінки, наші
діти мають цей захист і можливість тут не просто бути як біженці,
прочекати, а жити. Вони дають нам можливість жити, творити разом поєднуватися
в праці та в усьому. Тільки залишилось нам всім вивчити румунську мову. Хай буде мир,
Хай буде та любов, те світло, яке вони нам дають, щоб і ми вертали його, щоб
воно було у кожнім серцем, у кожній хаті!»

У середу, 29
листопада 2023 року, в приміщенні Бухарестської філії Союзу українців Румунії
був організований захід до Національного дня Румунії. Щорічно 1 Грудня
громадяни Румунії, незалежно від національності, святкують об’єднання усіх
історичних румунських територій, що відбулося 1918 році в місті Алба Юлія, та
утворення єдиної румунської держави в теперішніх її кордонах. Це свято відзначається з
1990 року після падіння комуністичного режиму в Румунії. До речі, всі філії
СУРу організовували цими днями заходи з нагоди Національного дня Румунії.

На заході у
Бухаресті, присвяченому Національному дню Румунії, відбулися дискусії на теми
«Велике Об’єднання – від історичного моменту до сьогодення; Місце і роль
національних меншин до і після 1 грудня 1918 року» та «Постійна підтримка та
заходи щодо інтеграції українських переселенців у румунське суспільство», за участі
членів СУРу, Посольства України в Румунії, науковців, професорів, державних
посадовців з України та Румунії, представників різних неурядових організацій,
письменників, журналістів та українських переселенців. Захід завершився декламуванням віршів та концертом, у виконанні гурту «Вікторія/Перемога», що складається з переселенців з України, які знайшли
притулок в Бухаресті, гурт який діє при Бухарестській філії СУРу.

Голова Бухарестської філії СУРу, письменник Михайло Трайста привітав всіх присутніх та говорив про Національний день Румунії, відмітивши той факт, що в Румунії національні меншини користуються всіма правами, якими може не користуються нацменшини в інших країнах світу. Він також говорив про українську громаду Румунії та про діяльність СУРу, який має зараз 13 філій, про культурні заходи, проведені СУРом, про семи газет та журналів, яких видає СУР, про міжнародні конференції, олімпіади з української мови та різні конкурси для учнів та молоді, яких організовує СУР. Михайло Трайста додав, що СУР та українці Румунії завжди є на підтриці України, а також підтримують рідну країну – Румунію. Він подякував Румунії та румунам за надану допомогу українським переселенцям та запевнив, що СУР далі підтримуватиме українських біженців та український народ.

Перший заступник голови СУРу Богдан Мойсей передав присутнім вітання проводу СУРу та голови СУРу, депутата
Миколи-Мирослава Петрецького. «Ми повинні сказати, що ми всі сини країни,
в якій ми народилися, і незалежно від того, чи ми українці або належемо до іншої
національності, ми народилися в Румунії, і нас об’єднує любов до нашої країни – Румунії. СУР вітає політику румунської держави, яка дозволяє всім національним
меншинам зберігати основні елементи етнічної ідентичності, а саме релігію,
мову, традиції та культурну спадщину. Хочу підкреслити той факт, що Румунія та
румунський уряд є прикладом, якого мають наслідувати інші країни Європейського
Союзу що стоcується
політики по відношенню до національних меншин. Лише суспільство, яке
характеризується різноманітністю, плюралізмом, недискримінацією, толерантністю,
міжкультурним діалогом, є справді демократичним і може розвиватися в здоровому
кліматі для доброго співіснування та співіснування усіх громадян, незалежно від
їхньої меншості. Українська громада, яка за чисельністю є третьою етнічною
меншиною Румунії, після угорців і рромів, була і залишається важливою
складовою румунського суспільства, сприяючи збагаченню культури та культурній
диверсифікації Румунії. Дякуємо за всі ці аспекти Румунії. З Національним
святом, Румуніє! З Національним днем, румуни!», – сказав Богдан Мойсей.

Перший секретар
Посольства України в Румунії Володимир Лукович у своєму зверненні відмітив той
факт, що саме з перших днів широкомасштабної російської війни проти України,
СУР та українці Румунії включилися в надання допомоги українським біженцям і
далі їм допомагають, а також українцям з України, за що всі вдячні. Завдяки
Румунії тут розквітають й українці, які можуть допомогти, тому я тішуся, що ви
святкуєте разом з румунами свято Румунії. Вітаю вас з Національним днем
Румунії!, – додав пан Володимир Лукович.

Іон Дубовіч,
завідувач кафедри екологічної економіки та бізнесу, кандидат географічних
наук, професор університету, спеціаліст з міжнародного права
(юрист-міжнародник), член-кореспондент Лісівничої академії наук України
виступив з дуже цікавою доповіддю на тему «Румунія-Україна: міжнародно-правове
співробітництво у сфері захисту прав національних меншин»: «З нагоди
Національного дня Румунії, хочу привітати і побажати всім громадянам Румунії
здоров’я, процвітання та успіхів. З днем ​​народження, Румуніє!Насамперед,
хотів би подякувати уряду, керівництву Румунії та всім румунам, які підтримують
Україну дипломатичним шляхом та надають гуманітарну допомогу українцям в цей
кризовий період, спричинений війною Росії проти України. За останні 5-10
років Румунія досягла значного прогресу в сфері дотримання прав людини та прав
національних меншин. Було докладено значних зусиль для покращення та зміцнення
захисту цих прав, що відображає посилення прихильності демократичним цінностям
і повазі до культурного різноманіття. Румунія
прийняла та запровадила закони, які гарантують захист та розвиток етнічної,
мовної та культурної різноманітності національних меншин. Існує постійна
турбота про підтримку та просування культурної ідентичності етнічних громад
Румунії. Також були вжиті заходи щодо забезпечення активної участі національних
меншин у політичному, законодавчому, соціальному і культурному житті. Ці
зусилля включають також підтримку щодо навчання рідною мовою, доступу меншин до
інформації рідною мовою та сприяння для залучення їх представників в різні
сфери людської діяльності. Проте завжди є
можливості для вдосконалення щодо забезпечення прав людини та прав національних
меншин. Слід зазначити, що влада румунської держави продовжує працювати над
забезпеченням прав людини та рівності для всіх громадян, незалежно від їх
етнічної чи культурної приналежності. Постійний діалог та співпраця між владою,
громадянським суспільством і громадами національних меншин мають важливе
значення для консолідації прогресу та гарантування прав національних меншин і
сприяння більш толерантному середовищу в Румунії. Захист прав
національних меншин в Румунії в основному регулюється Конституцією та іншими
спеціальними законами. Румунія визнає та захищає права національних меншин
відповідно до міжнародних стандартів та стандартів Європейського Союзу. У Румунії існує
ряд можливостей для національних меншин, таких як право на навчання рідною
мовою, доступ до культурних і освітніх програм, які сприяють різноманіттю та
культурним цінностям різних національних меншин, а також представництво в
державних установах відповідно до пропорції цього населення. Загалом Румунія
має належну правову та інституційну основу для захисту та сприяння прав
національних меншин.

Враховуючи
вищесказане, вважаю, що співпраця в юридичній сфері між Румунією та Україною
щодо прав національних меншин є ключовим та важливим чинником для обох держав. Оскільки в
Румунії та Україні проживають численні національні меншини, то їх захист є
важливим як з точки зору дотримання прав людини, так і добросусідських та
міждержавних відносин в усіх сферах людської діяльності. Важливо, щоб Румунія
та Україна співпрацювали та взяли на себе відповідальність за дотримання прав
національних меншин, щоб створили середовище, у якому цінується та захищається
культура, традиції і мова цих меншин. Обмін передовим
досвідом між Румунією та Україною щодо законодавства про захист національних
меншин може покращити не лише законодавчу, а й інституційну базу. Досвід та
ефективні рішення, застосовані в одній країні, можуть бути адаптовані та
впроваджені в інших державах для покращення правової ситуації національних
меншин, відповідно сприяти фундаментальним цінностям прав людини та культурного
різноманіття. Однак ми
повинні розуміти, що кожна держава має свій історичний, соціальний та
політичний контекст. Таким чином, румунська модель не може бути повністю
застосована в Україні, але певні елементи або фундаментальні принципи можуть
бути адаптовані та впроваджені для посилення захисту прав національних меншин в
Україні. Співпраця між сусідніми країнами та обмін передовим досвідом у цьому
плані може бути корисним для обох держав. На завершення,
хотів би зазначити, що дуже важливо, щоб Румунія та Україна активно
співпрацювали шляхом обміну інформацією та двосторонніх консультацій щодо
правильного застосування національного та міжнародного законодавства для
забезпечення захисту прав національних меншин в обох державах.

Слід
підкреслити, що організації громадян, які належать до національних меншин,
функціонують ефективно лише тоді, коли лідери та члени цієї організації
компетентно застосовуюють та поважають національне законодавство. У цьому
напрямі прикладом діяльності, відповідно до румунського законодавства щодо
організації етнічних меншин, є Союз українців Румунії (СУР). СУР – це
організація, яка представляє інтереси української меншини в Румунії, пропонує
та пропагує культуру, традиції та цінності цієї меншини. Хоча кожна організація
унікальна, існують певні аспекти роботи СУР, які можуть бути прикладом для
інших організацій. СУР організовує
різноманітні заходи, освітні та культурні програми для підтримки членів громади
у збереженні та розумінні своїх традицій. Різні організації можуть навчитися в
СУР, як розробляти та впроваджувати подібні програми. СУР зі своєю
роллю у просуванні та захисті прав меншин у Румунії може слугувати моделлю для
інших організацій, які бажають брати участь у політичній, законодавчій,
соціальній, економічній та екологічній діяльності. СУР співпрацює
з місцевою та національною владою для просування інтересів української громади
в Румунії. Ця діяльність може стати прикладом для інших організацій у
налагодженні партнерства та ефективної співпраці для досягнення своїх цілей. Прозорість та
залученість членів СУР, особливо пана Миколи Мирослава Петрецького, голови СУРу,
депутата Парламенту Румунії, до різних сфер людської діяльності, створює
можливість для інших організацій для відкритої комунікації та активної участі
членів своєї організації до прийняття важливих рішень. Зазначу, що
авторитет, компетентність і повага до голови СУР, депутата Миколи Мирослава
Петрецького підкреслює також його обрання на посаду віце-президента Східної
Європи Світового Конґресу Українців. Він відповідає за відносини з українськими
громадами Білорусі, Чехії, Естонії, Грузії, Угорщини, Латвії, Литви, Республіки
Молдова, Польщі, Румунії та Словаччини. Однак слід
врахувати, що кожна громада та організація має свої унікальні, специфічні
особливості. Наприклад, діяльність, яка успішно працює в СУР, може не мати
відповідних результатів в інших організаціях. Але основні принципи просування
культури, залучення громади та конструктивної співпраці можуть бути прийняті та
адаптовані в залежності до потреб та особливостей кожної організації чи
громади.»

У своєму
виступі керуюча справами і депутатка Закарпатської обласної ради Мирослава Ливч
зазначила: «Доброго дня шановні наші румунські друзі та стратегічні партнери!
Дозвольте привітати вас з Національним Днем, День об’єднання Румунії, яке
вшановує об’єднання країни і формування румунської держави у теперішніх її
кордонах. Це свято демонструє високий дух патріотизму і гідності вашого народу,
який подолавши труднощі створив незалежну державу. Демократичні європейські
цінності, які ви зараз підтримуєте вже багато років є фундаментом для нашої
української демократії. Висловлюємо вам щиру подяку румунській владі та
румунському народу за ту підтримку, яку ви нам надаєте у боротьбі за
суверенітет та цілісність нашої держави, у боротьбі з російським агресором.
Особлива подяка Союзу українців Румунії, на чолі з головою Миколою-Мирославом
Петрецьким, який зі вами всіма, своєю командою з перших днів повномасштабного
вторгнення разом з нами українцями, ви надавали та надаєте постійну підтримку
нам в Україні й нашим українцям тут у вас в Румунії. Бажаємо румунському
народові сил та наснаги, миру та добра, високих злетів у ім’я процвітання вашої
незалежної країни. Многії літа Румунії! Слава Україні!»

Пані Мирослава
Ливч також зачитала вітання від голови Закарпатської обласної ради Романа Сарая
та всього депутатського корпусу Закарпатської обласної ради голові СУРу
депутату в Парламенті Румунії Миколі Мирославу-Петрецькому з нагоди
Національного дня Румунії, а також Інформацію щодо стану та забезпечення прав
румунської національної меншини у Закарпатській області.

Наталія
Шетеля, ректор Комунального закладу вищої освіти «Академія
культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради, заслужений працівник культури
України, доктор педагогічних
наук, доцент, членкиня Української психологічної асоціації, членкиня
Національної Спілки театральних діячів виступила з наступною доповіддю: «Шановні пане та панове! Дорогі
друзі! Дозвольте висловити подяку за люб’язне запрошення на святкування Національного
свята Румунії з нагоди об’єднання румунських князівств. Від усього серця бажаю
вашій країні – миру і процвітання, а народу – добра і щастя! Нехай над вами
завжди панують чисте небом, дзвінке сонце і барвиста веселка. Як довело життя,
це ті важливі цінності, які так потрібні людині для щастя. Користуючись
нагодою, хочу з цієї високої трибуни висловити велику подяку народу Румунії,
який багатосторонньо підтримав Україну з перших днів повномасштабного
вторгнення росії, що триває 644 дні. Одна з найжорстокіших, найабсурдніших
воєн за останні десятиліття у Європі, котра принесла нам багато горя, сліз й
втрат. Гинуть хоробрі Воїни ЗСУ, мирне населення, літні люди, маленькі
дітки. Окремі міста і села України зрівняні із землею… Нестерпно боляче! Мільйони
людей, які мали бізнес, роботу, творчість, стабільне життя, покинули все і
подалися в чужі світи, тікаючи від смерті, насильства та страху. Велику
кількість українців прийняла і зігріла своїм теплом і шаною саме Румунія. Румунія,
яка виносить разом із нами всі тяготи клятої війни, щиро підтримуючи ініціативи
та прагнення українського народу щодо вступу до Євросоюзу та НАТО,
підносячи відносини між двома сусідніми країнами до стратегічного партнерства
на довгострокову перспективу, включаючи експорт українських зернових, відбудову
інфраструктури та життя після війни, зміцнення безпеки у світі! І
ми будемо це пам´ятати завжди! Бо ви демонструєте приклад правильного
політичного вибору в цьому часі для інших країн, що межують з Україною.Дякую вам за це, дорогі сусіди. Румунія
будує базові європейські цінності – верховенство права, демократичні процеси, соціально-ринкову
економіку, права людини. Тому скажу так: ви змогли подолати труднощі та
створити власну незалежну державу, зможемо і ми! Тож дай нам, Боже, хай ЗСУ
переможе! Хай у мирі і злагоді живуть румуни та всі цивілізовані вільні
народи. Будьте здорові, щасливі та вільні! Хай ваші дітки завжди мають тихі
світанки, спокійні ночі та радісні, безтурботні дні в країні солодкого, мирного
дитинства – нині й завжди!»

З доподіями про Національний День Румунії, про
румунсько-українську сіпвпрацю, про роль національних меншин, підтримку надану
українським переселенцям та про великі румунські письменники, які сприяли протягом
часу об’єднанню країни також виступили перший проректор, кандидат педагогічних
наук Комунального закладу вищої освіти «Академія культури і мистецтв»
Закарпатської обласної ради Федір Апшай, керівниця програми World Vision Румунія Маріана Арнеуцу, засновник Медичного центру Wellbeing
Medical Center Ніколета Леордян, лікар Венерус Попа та поет Траян Кірікуце.

Румунія з перших днів широкомасштабного
російського вторгнення надала притулок мільйонам біженців з України та швидко
організувала гуманітарну допомогу. Ця допомога триває й досі. Румунський народ
також виявив велику солідарність з українським народом. Акторка Христина
Назарівна з Одеси знайшла притулок зі своїми дітьми в Бухаресті. Вона тепер
очолює театральну студію «Фаворіт» та гурт українських переселенок
«Вікторія/Перемога», що діють при Бухарестській філії СУРу. Пані Христина висловила
свої думки з нагоди Національного Дня Румунії: «Я хочу подякувати за те, що в
Румунії діє Союз українців Румунії, де ми можемо почувати себе як вдома,
можемо співати, можемо творити, можемо спілкуватися. Жінки тут не втрачають ні
надії, ні сили, а навпаки. І це дуже добре для нас, тому що ми живемо, ми
продовжуємо жити. Війна триває але і життя триває. Я бажаю Румунії, щоб Господь
благословив, щоб румуни ніколи не знали що це таке коли приходить ворог на їхню
територію, щоб вони завжди були вільні. І ми вдячні за те, що наші жінки, наші
діти мають цей захист і можливість тут не просто бути як біженці,
прочекати, а жити. Вони дають нам можливість жити, творити разом поєднуватися
в праці та в усьому. Тільки залишилось нам всім вивчити румунську мову. Хай буде мир,
Хай буде та любов, те світло, яке вони нам дають, щоб і ми вертали його, щоб
воно було у кожнім серцем, у кожній хаті!»