Tag: Україна

Сучавський Національний
коледж імені Міхая Емінеску має чудову багаторічну плідну співпрацю з
Педагогічним коледжем Чернівецького Національного Університету імені Юрія
Федьковича. Минулого року Сучавська філія Союзу українців Румунії долучилася до
цієї міжнародної співпраці та була укладена тристороння угода про партнерство
між вищезазначеними сторонами, що відкрило нові траєкторії співпраці та дає
можливість реалізувати нові проєкти. У рамках укладеного міжнародного проєкту «Сьогодні – учні/студенти,
завтра – викладачі», 9 листопада 2023 року, троє учениць Сучавського Національного коледжу імені
Міхая Емінеску, які вивчають українську мову, під керівництвом вчителя музики Йонуца Гирчака та вчительки української мови Делії Мартіняк, взяли участь у фестивалі «Буковинський жайвір» в Чернівцях, на
якому здобули престижні нагороди.

Делія Мартіняк, вчителька
української мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску, подає деталі про
участь талановитих учнів коледжу на фестивалі Буковинський жайвір: «33-тій випуск
фестивалю Буковинський жайвір є значною сторінкою в історії Педагогічного
коледжу Чернівецького Національного Університету імені Юрія Федьковича, що має
багаторічну традицію. Метою заходу є відкриття та підтримка молодих талантів,
стимулювання інтересу до музики, краси та мистецтва. На фестивалі 9 листопада
була присутня делегація Сучавського Національного коледжу імені Міхая Емінеску,
в рамках проєкту «Сьогодні учні/студенти, завтра – вчителі» та наші учениці
під керівництвом вчителя музики Йонуц Гирчак та моїм. Учні здобули почесні грамоти: Теодора Думбраве, IX – F
клас – Перше місце (у номінації «Естрадний спів»), Аріана Марія Санду X – G
клас – Друге місце (у номінації «Народний спів»), Юстина Еудженія Барбір, XII-H
клас – Третє місце (у номінації «Народний спів»). Журі складалося з
представників інституцій-організаторів та визначних музичних фахівців. Аудиторія
захоплено аплодувала виступам талановитої молоді. Ми вперше брали участь у
цьому заході. Це був чудовий досвід, як для нас, викладачів-керівників, так й я для наших учнів, які так гарно виступили, зумівши зачарувати всіх
присутніх.»

Теодора Думбраве, учениця IX класу Сучавського Національного коледжу імені Міхая Емінеску, яка отримала
першу премію у номінації «Естрадний спів», виконуючи пісню «Hurt» (укр. Біль)
американської співачки Крістіни Агілери, поділилася своїми думками від участі у цьому фестивалі: «Можу сказати, що це був
незабутній досвід. Ми познайомились з теплими і привітними людьми, які прийняли нас з великою радістю. Місто Чернівці – унікальне, тут зберігається дух
старого міста з цікавими туристичними
атракціями та вражаючою місцевою
архітектурою. Під час фестивалю ми мали можливість милуватися багатьма талантами та особливими моментами. Була чудова атмосфера, адже весь зал був переповнений талановитими людьми, які люблять музику
і цінують мистецтво так, як воно заслуговує. Я вдячна за цей досвід і
сподіваюся повернутися знову, зокрема для участі в Чернівецькому музичному
фестивалі, де збирається так багато талановитих людей, щоб знову ділитися музикою в її найчистішому вигляді.»

Аріана Марія Санду учениця X класу
Сучавського Національного коледжу імені Міхая Емінеску зайняла друге місце у
номінації «Народний спів», виконуючи румунську пісню «Dragu-mi-i în sat la joc» (укр. Мені подобається танець в селі),
композиція сестер Ошояну. Аріана Марія сказала для ВСРР: «З нагоди участі в цьому фестивалі я мала можливість вперше відвідати місто
Чернівці, де я відкрила для себе красиві місця з особливою архітектурою і
познайомилася з теплими людьми, які допомогли нам відчути себе дуже добре. Можу
сказати, що мені дуже сподобалося все: фестиваль, місто, люди. І якби у мене
була можливість повторити цей досвід, я знову брала б участь з величезним
задоволенням у Міжнародному фестивалі
Буковинський жайвір.»

Юстина
Еудженія Барбір, учениця XII класу отримала третю премію у номінації «Народний
спів». Вона виконала українську народну пісню «Буковино, ти зелена, ляно». Ось її думки
у зв’язку з участю у Чернівецькому фестивалі: «Я дуже рада та задоволена, що
мала можливість брати участь у цьому престижному фестивалі-конкурсі.
Дякуємо організаторам за те, що вони дали нам можливість брати участь у цьому фестивалі, який дав нам шанс отримати незабутній досвід.»

Співпраця між Сучавським
Національним коледжем імені Міхая Емінеску та Педагогічним коледжем
Чернівецького Національного Університету імені Юрія Федьковича успішно
продовжується. Деталі подає пані Делія Мартіняк: «Співпраця між нашими
педколеджами є дуже серйозною з численними заходами, спрямованими на обмін
досвідом у галузі педагогіки, сприяння міжкультурності та зміцнення прекрасної
дружби, яка розпочалась 5 років тому за ініціативи пані шкільної інспекторки
Лучії Мігок. Дякую директору Сучавського Національного коледжу імені Міхая
Емінеску Сільвії Корінні Нуцу за підтримку та голові Сучавської філії Союзу
українців Румунії Іллю Савчуку за всю підтримку, надану у здійсненні цього
проєкту. Відповідно до протоколу про співпрацю, делегація Сучавського
Національного Коледжу провела в кінці жовтня три дні в Чернівцях для обміну
досвідом у галузі педагогічної освіти, під час яких ми відвідали дуже цікаві
показові уроки та брали участь у різних методичних заходах. У кінці хочу
наголосити, що наприкінці цього тижня до Сучави прибуде делегація викладачів та
студентів Чернівецького Національного Університету імені Юрія Федьковича на три
дні протягом яких вони візьмуть участь у методичних заняттях у круглому столі Інновації та ефективність в освіті. Зробимо екскурсію Сучавським повітом, а в
суботу, 25 листопада, зупинимося біля погруддя Ольги Кобилянської в місті Гура
Гуморулуй на відзначення 160-річчя від дня її народження.»

Сучавський Національний
коледж імені Міхая Емінеску має чудову багаторічну плідну співпрацю з
Педагогічним коледжем Чернівецького Національного Університету імені Юрія
Федьковича. Минулого року Сучавська філія Союзу українців Румунії долучилася до
цієї міжнародної співпраці та була укладена тристороння угода про партнерство
між вищезазначеними сторонами, що відкрило нові траєкторії співпраці та дає
можливість реалізувати нові проєкти. У рамках укладеного міжнародного проєкту «Сьогодні – учні/студенти,
завтра – викладачі», 9 листопада 2023 року, троє учениць Сучавського Національного коледжу імені
Міхая Емінеску, які вивчають українську мову, під керівництвом вчителя музики Йонуца Гирчака та вчительки української мови Делії Мартіняк, взяли участь у фестивалі «Буковинський жайвір» в Чернівцях, на
якому здобули престижні нагороди.

Делія Мартіняк, вчителька
української мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску, подає деталі про
участь талановитих учнів коледжу на фестивалі Буковинський жайвір: «33-тій випуск
фестивалю Буковинський жайвір є значною сторінкою в історії Педагогічного
коледжу Чернівецького Національного Університету імені Юрія Федьковича, що має
багаторічну традицію. Метою заходу є відкриття та підтримка молодих талантів,
стимулювання інтересу до музики, краси та мистецтва. На фестивалі 9 листопада
була присутня делегація Сучавського Національного коледжу імені Міхая Емінеску,
в рамках проєкту «Сьогодні учні/студенти, завтра – вчителі» та наші учениці
під керівництвом вчителя музики Йонуц Гирчак та моїм. Учні здобули почесні грамоти: Теодора Думбраве, IX – F
клас – Перше місце (у номінації «Естрадний спів»), Аріана Марія Санду X – G
клас – Друге місце (у номінації «Народний спів»), Юстина Еудженія Барбір, XII-H
клас – Третє місце (у номінації «Народний спів»). Журі складалося з
представників інституцій-організаторів та визначних музичних фахівців. Аудиторія
захоплено аплодувала виступам талановитої молоді. Ми вперше брали участь у
цьому заході. Це був чудовий досвід, як для нас, викладачів-керівників, так й я для наших учнів, які так гарно виступили, зумівши зачарувати всіх
присутніх.»

Теодора Думбраве, учениця IX класу Сучавського Національного коледжу імені Міхая Емінеску, яка отримала
першу премію у номінації «Естрадний спів», виконуючи пісню «Hurt» (укр. Біль)
американської співачки Крістіни Агілери, поділилася своїми думками від участі у цьому фестивалі: «Можу сказати, що це був
незабутній досвід. Ми познайомились з теплими і привітними людьми, які прийняли нас з великою радістю. Місто Чернівці – унікальне, тут зберігається дух
старого міста з цікавими туристичними
атракціями та вражаючою місцевою
архітектурою. Під час фестивалю ми мали можливість милуватися багатьма талантами та особливими моментами. Була чудова атмосфера, адже весь зал був переповнений талановитими людьми, які люблять музику
і цінують мистецтво так, як воно заслуговує. Я вдячна за цей досвід і
сподіваюся повернутися знову, зокрема для участі в Чернівецькому музичному
фестивалі, де збирається так багато талановитих людей, щоб знову ділитися музикою в її найчистішому вигляді.»

Аріана Марія Санду учениця X класу
Сучавського Національного коледжу імені Міхая Емінеску зайняла друге місце у
номінації «Народний спів», виконуючи румунську пісню «Dragu-mi-i în sat la joc» (укр. Мені подобається танець в селі),
композиція сестер Ошояну. Аріана Марія сказала для ВСРР: «З нагоди участі в цьому фестивалі я мала можливість вперше відвідати місто
Чернівці, де я відкрила для себе красиві місця з особливою архітектурою і
познайомилася з теплими людьми, які допомогли нам відчути себе дуже добре. Можу
сказати, що мені дуже сподобалося все: фестиваль, місто, люди. І якби у мене
була можливість повторити цей досвід, я знову брала б участь з величезним
задоволенням у Міжнародному фестивалі
Буковинський жайвір.»

Юстина
Еудженія Барбір, учениця XII класу отримала третю премію у номінації «Народний
спів». Вона виконала українську народну пісню «Буковино, ти зелена, ляно». Ось її думки
у зв’язку з участю у Чернівецькому фестивалі: «Я дуже рада та задоволена, що
мала можливість брати участь у цьому престижному фестивалі-конкурсі.
Дякуємо організаторам за те, що вони дали нам можливість брати участь у цьому фестивалі, який дав нам шанс отримати незабутній досвід.»

Співпраця між Сучавським
Національним коледжем імені Міхая Емінеску та Педагогічним коледжем
Чернівецького Національного Університету імені Юрія Федьковича успішно
продовжується. Деталі подає пані Делія Мартіняк: «Співпраця між нашими
педколеджами є дуже серйозною з численними заходами, спрямованими на обмін
досвідом у галузі педагогіки, сприяння міжкультурності та зміцнення прекрасної
дружби, яка розпочалась 5 років тому за ініціативи пані шкільної інспекторки
Лучії Мігок. Дякую директору Сучавського Національного коледжу імені Міхая
Емінеску Сільвії Корінні Нуцу за підтримку та голові Сучавської філії Союзу
українців Румунії Іллю Савчуку за всю підтримку, надану у здійсненні цього
проєкту. Відповідно до протоколу про співпрацю, делегація Сучавського
Національного Коледжу провела в кінці жовтня три дні в Чернівцях для обміну
досвідом у галузі педагогічної освіти, під час яких ми відвідали дуже цікаві
показові уроки та брали участь у різних методичних заходах. У кінці хочу
наголосити, що наприкінці цього тижня до Сучави прибуде делегація викладачів та
студентів Чернівецького Національного Університету імені Юрія Федьковича на три
дні протягом яких вони візьмуть участь у методичних заняттях у круглому столі Інновації та ефективність в освіті. Зробимо екскурсію Сучавським повітом, а в
суботу, 25 листопада, зупинимося біля погруддя Ольги Кобилянської в місті Гура
Гуморулуй на відзначення 160-річчя від дня її народження.»

Минулого тижня Президент Клаус Йоганніс представив Румунію на Генеральній Асамблеї Організації Об’єдняних Націй у Нью-Йорку. Виступаючи з трибуни ООН глава румунської
держави особливу увагу приділив війні в Україні та її наслідкам в регіоні.

Він
наголосив, що Румунія докладає значних
зусиль для відновлення регіональної та міжнародної безпеки і стабільності, а
також щодо забезпечення харчової безпеки світу, на тлі загрози глобальної
харчової кризи, спровокованої повномасштабною війною Росії про України.

«Ця війна продемонструвала, що Чорне море потребує
більшої глобальної уваги, оскільки воно має стратегічне значення для
трансатлантичної безпеки. Румунія також підтримує більш ефективну
багатосторонність, разом з глобальними партнерами-однодумцями, у боротьбі за
свободу і демократію. З першого дня війни Румунія діє у повній солідарності з мужнім
українським народом. Ми продовжимо надавати безпечний притулок і захищати
біженців, які прибувають з сусідньої держави, як ми це робили для понад 6
мільйонів українців, які перетнули наші кордони до тепер. Ми повністю
підтримуємо Формулу миру, запропоновану українською стороною, як найбільш
прийнятну основу для досягнення справедливого, тривалого і сталого миру. Ми
також підтримуємо повагу до міжнародного права та міжнародної відповідальності,
з тим, щоб усі винні у скоєнні звірств були притягнуті до відповідальності.»

Клаус Йоганніс сказав, що своїми діями Росія підриває
основи безпеки в Чорноморському регіоні і згадав про цілеспрямоване створення
нею заморожених конфліктів навколо себе. «Наш регіон, розширений Чорноморський
регіон, повинен бути захищений від наслідків війни Росії проти України, її
гібридної війни та від її злоякісного втручання. Румунія послідовно виступає за
те, щоб так звані затяжні або заморожені конфлікти в регіоні залишалися пріоритетними
на нашому порядку денному. Румунія також була в авангарді підтримки вразливих
партнерів у регіоні в багатовимірному плані. Дійсно, ми надали значну підтримку
нашому сусіду, Республіці Молдова, країні, яка найбільше постраждала від війни,
звичайно після України.»

Президент Румунії піддав критиці рішення Росії про вихід
із Чорноморської зернової ініціативи та завдання нею систематичних ударів по
портах, портовій та зерновій інфраструктурі на півдні України. «Своїм рішенням
про вихід з Чорноморської зернової ініціативи та атакуючи українські порти,
Росія ще більше загострює глобальну продовольчу кризу. Ми вкотре закликаємо
Російську Федерацію припинити блокування зернової угоди. Як безпосередній сусід
України та відповідальний міжнародний актор, що підтримує Україну, Румунія
відіграє активну роль у глобальних зусиллях із забезпечення продовольчої
безпеки. З початку війни ми сприяли доставці понад 25,5 мільйонів тонн зерна з
України. Румунія не залишить напризволяще своїх найбільш вразливих партнерів,
які потребують її підтримки, особливо в менш розвинених країнах, в тому числі в
Африці.»

У
четвер, 21 вересня, президент Румунії Клаус Йоганніс взяв участь у заході Всесвітнього
форуму лідерів на тему «Погляд
Румунії на війну проти України та її вплив на безпеку в Чорному морі», що відбувся в Колумбійському
університеті в Нью-Йорку.

Президент нагадав, що Румунія є країною-членом
Європейського Союзу і НАТО, яка має найдовший кордон з Україною, в якій триває
війна, саме тому румунський погляд на вплив війни на стратегічних сусідів і на
глобальному рівні є актуальним. «Розпочавши вторгнення в Україну, Росія кинула
прямий і жорсткий виклик світовому порядку, створеному після закінчення «холодної»
війни. Фундаментальною основою цього порядку є право – і водночас свобода -
кожної суверенної держави визначати свою політику, як зовнішню, так і
внутрішню, відповідно до демократичних цінностей, верховенства права та прав
людини. Вторгненням в Україну Росія намагається повернути ревізіонізм у
міжнародні відносини, а також сфери впливу у світовій та регіональній політиці.
Вона використовує застарілі концепції, такі як право так званих «великих держав»
нав’язувати свої зовнішньополітичні директиви так званим «меншим» державам.
Водночас вона підриває демократичні цінності, верховенство права та заснований
на правилах світовий порядок», – заявив глава румунської держави.

Занадто багато людей пожертвували своїм життям у ХХ-му
столітті, у боротьбі проти тих, хто просував такі концепції, тому на думку
румунського лідера усі демократичні держави мають колективний обов’язок
протидіяти таким діям. Клаус Йоганніс наголосив, що «агресія Росії почалася не
24 лютого 2022 року. Вона почалася ще у 2008 році, коли Росія напала на Грузію.
Вона продовжилася у 2014 році, коли так звані «зелені чоловічки» незаконно окупували Крим. А потім вона продовжилося на Донбасі. Румунія, будучи
дуже близькою до всіх цих конфліктів, постійно била на сполох про те, що
відбувається дуже жорстка і небезпечна ескалація і, на жаль, ми були праві. У
той час Росія стверджувала, що все міжнародне співтовариство, особливо те, що
вона називає «колективним Заходом», не бажає вступати в діалог і шукати рішення
існуючих проблем, створених самою Росією в Україні. Це, звичайно, не
відповідало дійсності. Міжнародна спільнота, в тому числі й Україна, вела
діалог з Росією. Були сотні годин переговорів в рамках, передбачених так
званими Мінськими угодами. І саме Росія грубо порушувала ці домовленості.»

Президент Румунії зазначив, що перед вторгненням у 2022
році, і НАТО, і США мали пропозиції щодо переговорів з Росією. Але Росія їх
відкинула. «Росія показала, що коли вона каже, що хоче вести переговори, вона
насправді намагається виграти час, щоб підготуватися до наступної агресії. Ось
чому, коли ми обговорюємо можливість закінчення нинішньої війни в Україні, ми
повинні уникати повернення до рамок типу «Мінська». Ми повинні уникати
створення ще одного «затяжного або замороженого конфлікту» в Чорноморському
регіоні. Тільки Росія виграє від такої домовленості. Румунія вже давно виступає
за запобігання і вирішення так званих затяжних або заморожених конфліктів у
цьому регіоні. Як я вже неодноразово говорив, війна проти України навчила нас,
що в такі моменти відсутність війни не означає наявність миру.»

Як
не дивно, – каже глава румунської
держави, – але
унаслідок безвідповідальних та незаконних дій Росії, нам вдалося
досягти неймовірних результатів на глобальному рівні. Тому що ми були змушені
діяти сміливіше, швидше і рішучіше.

«Україна та Республіка Молдова отримали статус
країн-кандидатів на членство в ЄС і готуються до початку передвступних переговорів; ми різко зменшили нашу енергетичну залежність
від Росії; Фінляндія
стала членом НАТО та, я впевнений, що незабаром приєднається і Швеція. І сама Україна зараз політично і
практично значно наблизилася
до Альянсу; НАТО
ухвалила історичні рішення щодо посилення оборони і стримування на східному
фланзі і в Чорному морі; Чорне
море безповоротно закріплено як регіон, що має стратегічне значення для
євроатлантичної безпеки і всі розуміють, що те, що відбувається в Чорному морі,
не залишається тільки в Чорному морі», -
наголосив Клаус Йоганіс.

Відповідаючи на риторичне запитання: як так могло
статися? Президент Румунії сказав, що Росія розраховувала на слабку міжнародну
спільноту і поступливу Україну. Але, погрожуючи силою, а потім застосувавши її,
вона домоглася абсолютно протилежного. «Росія прорахувалася і недооцінила нашу
відповідь, як спільноти цінностей і безпеки, і прорахувалася з відповіддю
України. Румунія, як стратегічний партнер США і союзник НАТО, зараз перебуває
на найвищому рівні безпеки в своїй новітній історії. Ми маємо більш узгоджений
і багатовекторний підхід до оборони на східному фланзі. Ми зробили конкретні
кроки для посилення співпраці з іншими союзниками на Чорному морі, особливо зі
Сполученими Штатами. Водночас ми з нетерпінням очікуємо на реалізацію нещодавно
прийнятої Чорноморської стратегії США, до якої Румунія зробила значний внесок»,
– сказав Клаус Йоганніс на заході в Колумбійському
університеті в Нью-Йорку,
додавши, що «заради нашої безпеки, заради безпеки кожного, Україна повинна
перемогти».

За його словами ця перемога припускає три неодмінні
умови: по-перше, не може бути миру без повного гарантування та відновлення
повної незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України; по-друге – Україна і Р.Молдова повинні і надалі отримувати повну підтримку в їхній
інтеграції до Європейського Союзу і, по-третє – не може бути миру без
правосуддя, тому агресор повинен заплатити ціну за свою агресію відповідно до
інструментів міжнародного права.

Румунія це країна-член
Європейського Союзу та НАТО, яка має найдовший кордон з Україною, а також країна, яка має
вихід до Чорного Моря, регіону, де триває війна, – заявив румунський
президент Клаус Йоганніс виступаючи перед студентами
престижного Колумбійського університету в США, де він був запрошений World Leaders
Forum. Саме тому погляд Румунії на вплив війни в стратегічному сусідстві та в
глобальному масштабі є актуальним, – підкреслив він. Клаус
Йоганніс сказав, що Росія розраховувала на слабке міжнародне
співтовариство та на Україну, яка виконує вимоги Кремля. Але, погрожуючи, а
потім застосовуючи силу, росіяни досягли протилежного ефекту.

За словами спеціального кореспондента
Радіо Румунія, президент Клаус Йоганніс
стверджує, що вторгненням в Україну Росія намагається повернути практики
ревізіонізму в міжнародних відносинах, а
також сфери впливу в глобальній і регіональній політиці. Москва використовує
застарілі концепції, а саме так зване право великих сил, щоб
нав’язати свої зовнішньополітичні директиви тим, кого вона називає малими
державами, атакуючи демократичні цінності, верховенство права і заснований на
правилах світовий порядок, – додав президент Румунії.

Він також розповів студентам, що
Румунія, як стратегічний партнер США і союзник НАТО, зараз перебуває на
найвищому рівні безпеки в своїй новітній історії. Тепер ми маємо більш
узгоджений і багатосторонній підхід до оборони на східному фланзі. Ми зробили
конкретні кроки для інтенсифікації співпраці з іншими союзниками в
Чорному морі, особливо зі Сполученими Штатами, – ствердив
Йоганніс. За його словами, Україна повинна перемогти у
війні, роспочатій Російською Федерацією, і не може
бути миру без відновлення незалежності, територіальної цілісності та
суверенітету країни.

«Всі ті, хто скоїв жахливі злочини в
Україні та проти України, повинні бути притягнуті до відповідальності. Всі
країни-однодумці згодні з тим, що ми повинні продовжувати підтримувати Україну», -
заявив Президент Румунії. І Україна, і сусідня Республіка Молдова повинні і
надалі отримувати повну підтримку для їхньої інтеграції до Європейського Союзу, – відмітив
Клаус Йоганніс.

Раніше, перебуваючи на Генеральній
Асамблеї ООН в Нью-Йорку, глава румунської держави підкреслив, що ця війна
показала, що Чорне море потребує більшої уваги на глобальному рівні, оскільки
має стратегічне значення для трансатлантичної безпеки. Він також пообіцяв, що
Румунія і надалі сприятиме транзиту українського зерна на світові ринки,
оскільки це має важливе значення для глобальної продовольчої безпеки.

З 2 по 5 вересня у Юпітері повіту Констанца відбулася
Національна нарада вчителів рідної української мови. У роботі наради взяли
участь понад 80 виховательок та вчителів, шкільні інспектори з української мови,
університетські професори з Румунії та України, Голова Союзу Українців Румунії
Микола-Мирослав Петрецький, Голова Світового Конґресу Українців Павло Ґрод, а
також представники Департаменту міжетнічних відносин. Організатором виступив
Союз українців Румунії, а головними партнерами були Департамент
міжетнічних відносин, Бухарестський Університет, Бухарестський факультет
іноземних мов, Румунське суспільне телебачення та Всесвітня служба радіо
Румунія.

Під час зустрічі обговорювалися нинішній стан та перспектива
освіти українською мовою в Румунії. Деталі про обговорені теми подає шкільна
інспекторка Тіміського повітового шкільного інспекторату Марія Сабо-Кондрей:
«Теми, які були обговорені це аналіз навчального процесу з української мови та
літератури, результати національних іспитів учнів 12 класу та вступ до ліцею. Були
підкреслені гарні результати у повітах, які отримали учні, наприклад у
Тіміському повіті, у Теоретичному ліцеї імені Юлії Хашдеу в місті Лугож, де
вперше записалося до дев’ятого класу 103 учні, щоб вивчати українську мову, хоча було передбачено лише 25
місць. Це показує велику увагу та якість навчання в українській секції ліцею.
Інша обговорена тема була нормативна база для нового шкільного року, пан
інспектор Ілля Саучук представив всі закони, які важливі для цього навчального
року. Інша тема – внесок СУРу в збереження та популяризацію вивчення
української мови. Також головним сюжетом було питання університетської освіти.
Інша тема була інтеграція дітей з України в нашу систему навчання. Сучасні
стратегії, методи і прийоми використання онлайн-платформ були представлені
шкільною інспекторкою Галиною Миколайчук з Марамороського повіту. Також
була підкреслена важливість співпраці між румунськими та українськими
викладачами. Між нами були і викладачі з України, було приємно послухати такі
цікаві теми як викладання української рідної мови, та української мови як
іноземної.»

У своєму вступному слові Голова Союзу Українців Румунії
Микола-Мирослав Петрецький підкреслив рішучу прихильність Союзу до підтримки
україномовної освіти, наголосивши на її фундаментальному значенні для розвитку
української громади: «Союз українців Румунії
ставить дуже великий наголос на навчання рідною українською мовою, підтримуючи
його, щоб охопити якомога більше категорій та рівнів освіти. Йде мова про
підтримку учнів та викладачів, так само підтримку освітнього процесу. Ми усвідомили
той факт, що без того щоби внести вагомий внесок у підготовку молоді у нас
немає майбутнього, саме тому близько третини заходів, які організовує СУР
протягом року, присвячені освіті рідною мовою. Ми помітили, що ці зусилля, у
партнерстві з Міністерством освіти, повітовими шкільними інспекторатами,
принесли відчутні результати у школах, де вивчається українська рідна мова. Ми
помітили хорошу динаміку, хороший прогрес у розвитку освіти, як показник цього
досягнення є результати, які здобувають учні на олімпіадах та конкурсах з
української мови, також зростання рівня підготовки викладачів, які викладають
рідну українську мову або інші предмети українською мовою, оснащення навчальних
закладів, де проводиться навчання українською мовою, зростання кількості учнів,
які обирають навчання українською мовою або українську мову, а також зростання
кількості викладачів, які проявляють бажання викладати українську мову або
українською мовою. І ті, які були присутні на перших заходах такого роду, можуть
констатувати, що кількість учасників значно зросла і за це я хочу вам всім
подякувати.»

Представник української громади Румунії відмітив
фундаментальну роль вчителів у передачі та популяризації української мови: «Хочу підкреслити той факт, що те що ми досягли, ми зробили
разом. І цього ми добилися завдяки багатолітній співпраці, яка все більше і
більше розвивається. Для нас всіх дуже важливо є, щоб ми зрозуміли, якими є
актуальні питання, що стоять перед нами і як можна їх вирішувати. Ми знаємо, не
будучи всі фахівцями у освіті, що без вашої підтримки ми цього не можемо
зробити, так як освіта українською мовою в Румунії не може процвітати без
підтримки Союзу українців Румунії та наших представників.»

Депутат Микола-Мирослав Петрецьий наголосив на труднощах, з якими
зіткнулася україномовна освіта в контексті конфлікту в Україні, але підкреслив
ефективність, з якою вони були подолані за активної підтримки Союзу: «Теж дуже важливим є той факт, що відразу після початку
повномасштабної війни в Україні, ми стикаємося з новими проблемами щодо освіти
українською мовою, і тут ми мали та маємо велечизну підтримку від вас: від
викладачів, які викладають українську мову, від викладачів, які викладають
українською мовою, від директорів шкіл, де викладається і, не в останній раз,
від наших спеціалістів, шкільних інспекторів. Відомий той факт, що коли все це
розпочалося, ніхто не був підготовлений до цього, ніхто не знав скільки буде
тримати. Єдине, що ми знали є те, що треба підтримувати. Мені відомо, що кожен
з вас докладав надзвичайні зусилля, для того щоб підтримувати не тільки освіту
українською материнською мовою в Румунії, а і освіту для переселенців з
України. І також знаємо, що завдяки цій співпраці нам вдалося внести змін на
законодавчому рівні, як для української нацменшини, так і для переселенців з
України, які поселилися в Румунію. Ми знаємо, що ці всі питання ви будете
обговорювати сьогодні й завтра на цій нараді.»

Голова СУРу Микола-Мирослав Петрецький ще раз запевнив
учасників наради у постійній підтримці: «Хочу запевнити вас, що від СУРу, від мене особисто як
представника у Румунському Парламенті, ви будете мати всю підтримку і надалі. І
я неодноразово стверджував, що залежить тільки від нас як ми будемо зберігати
цей весь скарб, тому що ми мали щастя народитися у такій державі, яка підтримує
нацменшин, яка підтримує збереження рідної мови, держава, яка на законодавчому
рівні, на фінансовому рівні підтримує збереження нашої ідентичності, але ніхто
не може працювати замість нас. Я впевнений, що так як ми робили дотепер разом,
я впевнений, що так ми будемо йти і надалі, тому що ми знаємо, що період, який
на нас чекає не буде легкий, ми знаємо, що Російська Федерація робить все, що
може для того щоб дезінформувати, розбивати, розділювати, в тому числі й
українські громади, а наш обов’язок, в тому числі й вас викладачів, є пояснювати
і вчити молоде покоління, що це означає.»

Наприкінці своєї промови Голова Союзу українців Румунії
Микола-Мирослав Петрецький подякував всім тим, хто долучився до підтримки
освіти українською мовою в Румунії:
«Наприкінці хочу подякувати нашим партнерам, які щороку підтримують такі
заходи: (Департаменту міжетнічних відносин, надійний партнер організацій
нацменшин. І хочу запевнити вас, пане заступник держсекретаря у нашій
підтримці, українська громада Румунії й не лише дуже добре усвідомлює допомогу,
яку надає Департамент міжетнічних відносин всім нацменшинам.) Хочу подякувати
головій Світового Конгресу українців Павлу Гроду за його підтримку і
цьогорічний візит до Румунії й, головно, в ці нелегкі моменти, ці візити та
зустрічі є дуже важливими, тому що зараз
весь світ повинен знати, що українська діаспора, незважаючи де б вона була,
вона є об’єднана і рухається головно у той самий напрямок. Ми повинні знати, які пріоритети стоять перед
українськими громадами, тому що в різних регіонах світу вони стикаються з
різними проблемами і питаннями. Пане голово, хочу вас запевнити у всій нашій
підтримці та у співпраці зі Світовим конгресом українців. Хочу подякувати нашим
колегам, членам СУРу за те, що розуміють якою важливою є освіта для нас, за те,
що ви кожного разу знаходять нові ідеї для підтримки освіти. Хочу також
подякувати нашим шкільним інспектором, на яких зараз лежить величезна праця, і
я це розумію. І, не в останній раз, хочу подякувати членам Комісії з питань
освіти СУР, які зокрема в цей період дуже багато зробили для освіти українською
мовою. Ще раз, шановні колеги, дякую Вам, що ви є тут, дякую що ви підтримуєте
освіту українською мовою, дякую що підтримуєте українську мову, і що є
найголовніше, дякую за те що ви з нами об’єднані. Бажаю вам міцного здоров’я,
успіху, спокійного чистого неба, і щоб дав Бог, щоб ми зустрічалися завжди у
таких прекрасних вишиванках тут, на море. Слава Румунії! Слава Україні! Слава
нашим народам!»

Голова Світового Конґресу Українців Павло Ґрод передав
вітання СКУ, який налічує понад 20 мільйонів українців з усього світу та,
відмітив діяльність СУРу, зокрема у освітньому процесі:
«Мені дуже приємно бути між вами вчителями та у такому чудовому місці. Мені важко повірите, дивлячись на такий
чудовий краєвид, що лише на 300 кілометрів звідси відбувається гаряча війна
Росії проти українського народу. Наше спільне завдання є щоб нагадувати кожному
з нас, що кожен день воюють і гинуть захисники України за нашу незалежність. Важливо,
щоб наші діти це знали і щоби всі румуни, цілий світ про це знав. І це наш
обов’язок, щоб їм пригадувати кожного дня. Союз українців Румунії є
складова і дуже важлива частина, член Світового конгресу українців, який вже
існує понад 56 років. До складу СКУ входять організації з понад 70 країн-світу.
СКУ налічує понад 20 мільйонів українців світу. Наше завдання є щоб
об’єднувати, координувати та представляти інтереси нашої потужної світової
української діаспори перед країнами світу та перед урядом України. Ми є
незалежна, неурядова організація, яка також є представлена як неурядова
організація при Раді Європи та при ООН. У нас сьогодні є три головні
пріоритети: перший пріоритет – це перемога України, другий пріоритет -
відбудова України, і третій – це є відбудова сильного українського світу. Я
хочу сьогодні сфокусуватися на третю точку: відбудова сильного українського
світу. Мені дуже сподобалося як говорив ваш голова Микола-Мирослав Петрецький
про ваші пріоритети, це виховування молоді, це є мова, це є освіта, це є знання
того хто вони є, щоб не загубувати свою українську ідентичність, а навпаки її
пликали та розвивати. Сьогодні, дорогі вчителі, ваша роль є надзвичайно
важливою, вона все була важливою, але тепер після повномасштабної війни і
стільки біженців, які виїхали за кордон, ваша роль стала найважливішою сьогодні
з усіх наших пріоритетів щодо відбудови сильного українського світу. Сьогодні
Україна можливо би не могла себе захистити як би не була сильна підтримка від
міжнародної спільноти, з Північної Америки, з Європи, з цілого світу. І це є
завдяки вас, це є завдяки нас, бо ми сильно тримаємо інтереси України на
першому пріоритеті тих країн, де ми проживаємо. Будь-який політик не буде
приймати рішення, щоби надавати Україні військову чи економічну підтримку, як
немає підтримки від громадського суспільства в тій країні де вони проживають, і
тому надзвичайно важливо щоби ми всі трималися українцями, щоби
виховували свідомих українців на багато поколінь, бо нам треба буде цієї
міжнародної підтримки Україні на багато десятки років. І тому ваша праця є
виховувати українську молодь і забезпечити громадську думку у підтримці
України, бо російський ворог нас швидко не покине. Тому важливо щоби ми знову
виховували ту українську молодь, бо так як Росія старалася український народ
знищити геноцидом Голодомором 90 років тому, сьогодні знову старається знищити
український народ геноцидом.»

Голова Світового Конґресу Українців Павло Ґрод сказав,
що українська громада Румунії може бути прикладом для інших українських громад
світу, зокрема у сфері розвитку освіти рідною мовою: «Хочу вам залишити на
завершенню два головні меседжі й прохання. Я вас закликаю і прошу, щоб ви
культували нашу молодь, щоби захищала український народ на багато поколінь. І
друге, як я бачу як ефективно і здібно ви організовуєте українську рідну школу,
українську програму, ви дійсно є прикладом для багатьох інших громад всюди у
світі. Тому я вас прошу діліться вашим досвідом з іншими країнами і по східній
Європі й повсюди у світі, бо дійсно це, що я бачу тут у вас, це є прикладом для
багатьох інших країн як створити умови для правильного навчання української
молоді. І тому на завершенню хочу вам подякувати за вашу шалену працю, без вас
ми не мали б таку сильну українську громаду і ви би не мали б можливість тут
виховувати не тільки тих 50 тисяч українців, які проживали в Румунії до
повномасштабної війни, але й ті ще 140 тисяч, які приїхали після війни. І ви
бачити, що ваша громада тепер помножилась на чотири. Щиро вам дякую, я очікую
багато від вас навчитися протягом сьогоднішнього дня. Дякую за можливість з
вами поспілкуватися і бажаю вам подальших успіхів. Слава українцям Румунії!
Слава Україні!»

Заступник держсекретаря
Департаменту міжетнічних відносин Румунії Дінчер Геафер ствердив: «Насамперед
хочу вам подякувати від імені моєї громади та від мене особисто, я належу до
татарської громади з Добруджі, за підтримку, яку ваша громада надала
українським біженцям, серед яких були й татари Кримського півострову й не лише.
Ми всі стикаємось з дуже важкими часами і ми, на жаль, знаємо, що означає ця
війна, але ніхто не може сказати коли це закінчиться, скільки часу буде
тримати, яким чином це буде впливати на всі громади, тому наша підтримка і
підтримка вашої організації є суттєвою. Пан депутат Петрецький у своїй промові
говорив про ту фінансову допомогу, яку надає румунський уряд, але хочеться
уточнити, що це є тільки одним з інструментів, найбільш важливим є людський
фактор, тому що дуже важливим є залучення та діяльність депутатів нацменшин
Парламенту в розвитку та збереження традицій та звичаїв етнічних програм.
Справді, Румунія є піонером, у тому як підтримуються національні меншини і
яскравим прикладом, ми маємо Закон про доуніверситетську освіту, до розробки
та покращення якого долучилась Група нацменшин. Присутність в Парламенті
Румунії депутатів, які представляють громади етнічних меншин, та які мають
право вирішального голосу є дуже важливим і показує відкритість держави щодо
збереження прав нацменшин. Я надіюсь, що ви залишитись відкритими і надалі будити
підтримувати керівництво організації та пана депутата, щоб ми разом могли
подолати всі виклики. Повертаючись до рідної мови, у цьому випадку української
мови, це є найбільш важливим елементом у збереженні та просуванні ідентичності.
Вам належить величезний обов’язок надалі передавати та просувати рідну мову.
Департамент міжетнічних відносин підтримує вас і буде надалі допомагати вам у
вашій діяльності. Дякую вам і бажаю вам успіхів у ваших обговореннях!»

Шкільна інспекторка Марія Кондрей-Сабо підбила підсумки
роботи національної наради вчителів української рідної мови:
«СУР, на чолі з головою, депутатом у Румунському Парламенті Мирославом-Миколою
Петрецьким, відіграває важливу роль у розвитку української материнської мови,
маючи на увазі активну підтримку щодо фінансування українських національних
конкурсів, олімпіади з української мови та літератури, таборів для учнів та
інших культурних подій. Велика честь була для нас мати серед нас пана депутата
і голову Світового Конґресу Українців
Павла Ґрода. Виступ голови СУР депутата Микола-Мирослава Петрецького мав на увазі
підкреслення прихильності СУРу до підтримки українсько-мовної освіти. Пан
Микола-Мирослав Петрецький приділяє велику особливу увагу освіті. Він зазначив,
що процес навчання та розвиток української материнської мови займає перше місце
для нього. Ми, викладачі та учні, цю підтримку здавна відчуваємо, й сьогодні
бачимо результати. Голова Світового
Конґресу Українців Павло Ґрод оцінив важливий вплив однієї з
найактивніших складових організацій Світового Конгресу українців. Він відзначив
постійні зусилля та чітко визначені пріоритети депутата Миколи-Мирослава
Петрецького, який розуміє важливість та необхідність залучення молодого
покоління у збереженні української культури, мови, традицій та
звичаїв. Голова Світового конгресу українців нагородив спеціальними
відзнаками шкільних інспекторів української рідної мови. Як висновок цих
національних нарад, можу сказати, що вони необхідні й дуже важливі для нас, щоб
зрозуміти, що ми повинні підготувати, не забувати і передавати молодому
поколінню, те що ми маємо найцінніше – материнську мову. Ми маємо важливу роль
вивчати учнів і показати, що ми сильні. Маючи на увазі, що ми живемо у таких
моментах, коли український народ показує свою силу, ми сьогодні пишаємось тим,
що ми є українці.»

З 2 по 5 вересня у Юпітері повіту Констанца відбулася
Національна нарада вчителів рідної української мови. У роботі наради взяли
участь понад 80 виховательок та вчителів, шкільні інспектори з української мови,
університетські професори з Румунії та України, Голова Союзу Українців Румунії
Микола-Мирослав Петрецький, Голова Світового Конґресу Українців Павло Ґрод, а
також представники Департаменту міжетнічних відносин. Організатором виступив
Союз українців Румунії, а головними партнерами були Департамент
міжетнічних відносин, Бухарестський Університет, Бухарестський факультет
іноземних мов, Румунське суспільне телебачення та Всесвітня служба радіо
Румунія.

Під час зустрічі обговорювалися нинішній стан та перспектива
освіти українською мовою в Румунії. Деталі про обговорені теми подає шкільна
інспекторка Тіміського повітового шкільного інспекторату Марія Сабо-Кондрей:
«Теми, які були обговорені це аналіз навчального процесу з української мови та
літератури, результати національних іспитів учнів 12 класу та вступ до ліцею. Були
підкреслені гарні результати у повітах, які отримали учні, наприклад у
Тіміському повіті, у Теоретичному ліцеї імені Юлії Хашдеу в місті Лугож, де
вперше записалося до дев’ятого класу 103 учні, щоб вивчати українську мову, хоча було передбачено лише 25
місць. Це показує велику увагу та якість навчання в українській секції ліцею.
Інша обговорена тема була нормативна база для нового шкільного року, пан
інспектор Ілля Саучук представив всі закони, які важливі для цього навчального
року. Інша тема – внесок СУРу в збереження та популяризацію вивчення
української мови. Також головним сюжетом було питання університетської освіти.
Інша тема була інтеграція дітей з України в нашу систему навчання. Сучасні
стратегії, методи і прийоми використання онлайн-платформ були представлені
шкільною інспекторкою Галиною Миколайчук з Марамороського повіту. Також
була підкреслена важливість співпраці між румунськими та українськими
викладачами. Між нами були і викладачі з України, було приємно послухати такі
цікаві теми як викладання української рідної мови, та української мови як
іноземної.»

У своєму вступному слові Голова Союзу Українців Румунії
Микола-Мирослав Петрецький підкреслив рішучу прихильність Союзу до підтримки
україномовної освіти, наголосивши на її фундаментальному значенні для розвитку
української громади: «Союз українців Румунії
ставить дуже великий наголос на навчання рідною українською мовою, підтримуючи
його, щоб охопити якомога більше категорій та рівнів освіти. Йде мова про
підтримку учнів та викладачів, так само підтримку освітнього процесу. Ми усвідомили
той факт, що без того щоби внести вагомий внесок у підготовку молоді у нас
немає майбутнього, саме тому близько третини заходів, які організовує СУР
протягом року, присвячені освіті рідною мовою. Ми помітили, що ці зусилля, у
партнерстві з Міністерством освіти, повітовими шкільними інспекторатами,
принесли відчутні результати у школах, де вивчається українська рідна мова. Ми
помітили хорошу динаміку, хороший прогрес у розвитку освіти, як показник цього
досягнення є результати, які здобувають учні на олімпіадах та конкурсах з
української мови, також зростання рівня підготовки викладачів, які викладають
рідну українську мову або інші предмети українською мовою, оснащення навчальних
закладів, де проводиться навчання українською мовою, зростання кількості учнів,
які обирають навчання українською мовою або українську мову, а також зростання
кількості викладачів, які проявляють бажання викладати українську мову або
українською мовою. І ті, які були присутні на перших заходах такого роду, можуть
констатувати, що кількість учасників значно зросла і за це я хочу вам всім
подякувати.»

Представник української громади Румунії відмітив
фундаментальну роль вчителів у передачі та популяризації української мови: «Хочу підкреслити той факт, що те що ми досягли, ми зробили
разом. І цього ми добилися завдяки багатолітній співпраці, яка все більше і
більше розвивається. Для нас всіх дуже важливо є, щоб ми зрозуміли, якими є
актуальні питання, що стоять перед нами і як можна їх вирішувати. Ми знаємо, не
будучи всі фахівцями у освіті, що без вашої підтримки ми цього не можемо
зробити, так як освіта українською мовою в Румунії не може процвітати без
підтримки Союзу українців Румунії та наших представників.»

Депутат Микола-Мирослав Петрецьий наголосив на труднощах, з якими
зіткнулася україномовна освіта в контексті конфлікту в Україні, але підкреслив
ефективність, з якою вони були подолані за активної підтримки Союзу: «Теж дуже важливим є той факт, що відразу після початку
повномасштабної війни в Україні, ми стикаємося з новими проблемами щодо освіти
українською мовою, і тут ми мали та маємо велечизну підтримку від вас: від
викладачів, які викладають українську мову, від викладачів, які викладають
українською мовою, від директорів шкіл, де викладається і, не в останній раз,
від наших спеціалістів, шкільних інспекторів. Відомий той факт, що коли все це
розпочалося, ніхто не був підготовлений до цього, ніхто не знав скільки буде
тримати. Єдине, що ми знали є те, що треба підтримувати. Мені відомо, що кожен
з вас докладав надзвичайні зусилля, для того щоб підтримувати не тільки освіту
українською материнською мовою в Румунії, а і освіту для переселенців з
України. І також знаємо, що завдяки цій співпраці нам вдалося внести змін на
законодавчому рівні, як для української нацменшини, так і для переселенців з
України, які поселилися в Румунію. Ми знаємо, що ці всі питання ви будете
обговорювати сьогодні й завтра на цій нараді.»

Голова СУРу Микола-Мирослав Петрецький ще раз запевнив
учасників наради у постійній підтримці: «Хочу запевнити вас, що від СУРу, від мене особисто як
представника у Румунському Парламенті, ви будете мати всю підтримку і надалі. І
я неодноразово стверджував, що залежить тільки від нас як ми будемо зберігати
цей весь скарб, тому що ми мали щастя народитися у такій державі, яка підтримує
нацменшин, яка підтримує збереження рідної мови, держава, яка на законодавчому
рівні, на фінансовому рівні підтримує збереження нашої ідентичності, але ніхто
не може працювати замість нас. Я впевнений, що так як ми робили дотепер разом,
я впевнений, що так ми будемо йти і надалі, тому що ми знаємо, що період, який
на нас чекає не буде легкий, ми знаємо, що Російська Федерація робить все, що
може для того щоб дезінформувати, розбивати, розділювати, в тому числі й
українські громади, а наш обов’язок, в тому числі й вас викладачів, є пояснювати
і вчити молоде покоління, що це означає.»

Наприкінці своєї промови Голова Союзу українців Румунії
Микола-Мирослав Петрецький подякував всім тим, хто долучився до підтримки
освіти українською мовою в Румунії:
«Наприкінці хочу подякувати нашим партнерам, які щороку підтримують такі
заходи: (Департаменту міжетнічних відносин, надійний партнер організацій
нацменшин. І хочу запевнити вас, пане заступник держсекретаря у нашій
підтримці, українська громада Румунії й не лише дуже добре усвідомлює допомогу,
яку надає Департамент міжетнічних відносин всім нацменшинам.) Хочу подякувати
головій Світового Конгресу українців Павлу Гроду за його підтримку і
цьогорічний візит до Румунії й, головно, в ці нелегкі моменти, ці візити та
зустрічі є дуже важливими, тому що зараз
весь світ повинен знати, що українська діаспора, незважаючи де б вона була,
вона є об’єднана і рухається головно у той самий напрямок. Ми повинні знати, які пріоритети стоять перед
українськими громадами, тому що в різних регіонах світу вони стикаються з
різними проблемами і питаннями. Пане голово, хочу вас запевнити у всій нашій
підтримці та у співпраці зі Світовим конгресом українців. Хочу подякувати нашим
колегам, членам СУРу за те, що розуміють якою важливою є освіта для нас, за те,
що ви кожного разу знаходять нові ідеї для підтримки освіти. Хочу також
подякувати нашим шкільним інспектором, на яких зараз лежить величезна праця, і
я це розумію. І, не в останній раз, хочу подякувати членам Комісії з питань
освіти СУР, які зокрема в цей період дуже багато зробили для освіти українською
мовою. Ще раз, шановні колеги, дякую Вам, що ви є тут, дякую що ви підтримуєте
освіту українською мовою, дякую що підтримуєте українську мову, і що є
найголовніше, дякую за те що ви з нами об’єднані. Бажаю вам міцного здоров’я,
успіху, спокійного чистого неба, і щоб дав Бог, щоб ми зустрічалися завжди у
таких прекрасних вишиванках тут, на море. Слава Румунії! Слава Україні! Слава
нашим народам!»

Голова Світового Конґресу Українців Павло Ґрод передав
вітання СКУ, який налічує понад 20 мільйонів українців з усього світу та,
відмітив діяльність СУРу, зокрема у освітньому процесі:
«Мені дуже приємно бути між вами вчителями та у такому чудовому місці. Мені важко повірите, дивлячись на такий
чудовий краєвид, що лише на 300 кілометрів звідси відбувається гаряча війна
Росії проти українського народу. Наше спільне завдання є щоб нагадувати кожному
з нас, що кожен день воюють і гинуть захисники України за нашу незалежність. Важливо,
щоб наші діти це знали і щоби всі румуни, цілий світ про це знав. І це наш
обов’язок, щоб їм пригадувати кожного дня. Союз українців Румунії є
складова і дуже важлива частина, член Світового конгресу українців, який вже
існує понад 56 років. До складу СКУ входять організації з понад 70 країн-світу.
СКУ налічує понад 20 мільйонів українців світу. Наше завдання є щоб
об’єднувати, координувати та представляти інтереси нашої потужної світової
української діаспори перед країнами світу та перед урядом України. Ми є
незалежна, неурядова організація, яка також є представлена як неурядова
організація при Раді Європи та при ООН. У нас сьогодні є три головні
пріоритети: перший пріоритет – це перемога України, другий пріоритет -
відбудова України, і третій – це є відбудова сильного українського світу. Я
хочу сьогодні сфокусуватися на третю точку: відбудова сильного українського
світу. Мені дуже сподобалося як говорив ваш голова Микола-Мирослав Петрецький
про ваші пріоритети, це виховування молоді, це є мова, це є освіта, це є знання
того хто вони є, щоб не загубувати свою українську ідентичність, а навпаки її
пликали та розвивати. Сьогодні, дорогі вчителі, ваша роль є надзвичайно
важливою, вона все була важливою, але тепер після повномасштабної війни і
стільки біженців, які виїхали за кордон, ваша роль стала найважливішою сьогодні
з усіх наших пріоритетів щодо відбудови сильного українського світу. Сьогодні
Україна можливо би не могла себе захистити як би не була сильна підтримка від
міжнародної спільноти, з Північної Америки, з Європи, з цілого світу. І це є
завдяки вас, це є завдяки нас, бо ми сильно тримаємо інтереси України на
першому пріоритеті тих країн, де ми проживаємо. Будь-який політик не буде
приймати рішення, щоби надавати Україні військову чи економічну підтримку, як
немає підтримки від громадського суспільства в тій країні де вони проживають, і
тому надзвичайно важливо щоби ми всі трималися українцями, щоби
виховували свідомих українців на багато поколінь, бо нам треба буде цієї
міжнародної підтримки Україні на багато десятки років. І тому ваша праця є
виховувати українську молодь і забезпечити громадську думку у підтримці
України, бо російський ворог нас швидко не покине. Тому важливо щоби ми знову
виховували ту українську молодь, бо так як Росія старалася український народ
знищити геноцидом Голодомором 90 років тому, сьогодні знову старається знищити
український народ геноцидом.»

Голова Світового Конґресу Українців Павло Ґрод сказав,
що українська громада Румунії може бути прикладом для інших українських громад
світу, зокрема у сфері розвитку освіти рідною мовою: «Хочу вам залишити на
завершенню два головні меседжі й прохання. Я вас закликаю і прошу, щоб ви
культували нашу молодь, щоби захищала український народ на багато поколінь. І
друге, як я бачу як ефективно і здібно ви організовуєте українську рідну школу,
українську програму, ви дійсно є прикладом для багатьох інших громад всюди у
світі. Тому я вас прошу діліться вашим досвідом з іншими країнами і по східній
Європі й повсюди у світі, бо дійсно це, що я бачу тут у вас, це є прикладом для
багатьох інших країн як створити умови для правильного навчання української
молоді. І тому на завершенню хочу вам подякувати за вашу шалену працю, без вас
ми не мали б таку сильну українську громаду і ви би не мали б можливість тут
виховувати не тільки тих 50 тисяч українців, які проживали в Румунії до
повномасштабної війни, але й ті ще 140 тисяч, які приїхали після війни. І ви
бачити, що ваша громада тепер помножилась на чотири. Щиро вам дякую, я очікую
багато від вас навчитися протягом сьогоднішнього дня. Дякую за можливість з
вами поспілкуватися і бажаю вам подальших успіхів. Слава українцям Румунії!
Слава Україні!»

Заступник держсекретаря
Департаменту міжетнічних відносин Румунії Дінчер Геафер ствердив: «Насамперед
хочу вам подякувати від імені моєї громади та від мене особисто, я належу до
татарської громади з Добруджі, за підтримку, яку ваша громада надала
українським біженцям, серед яких були й татари Кримського півострову й не лише.
Ми всі стикаємось з дуже важкими часами і ми, на жаль, знаємо, що означає ця
війна, але ніхто не може сказати коли це закінчиться, скільки часу буде
тримати, яким чином це буде впливати на всі громади, тому наша підтримка і
підтримка вашої організації є суттєвою. Пан депутат Петрецький у своїй промові
говорив про ту фінансову допомогу, яку надає румунський уряд, але хочеться
уточнити, що це є тільки одним з інструментів, найбільш важливим є людський
фактор, тому що дуже важливим є залучення та діяльність депутатів нацменшин
Парламенту в розвитку та збереження традицій та звичаїв етнічних програм.
Справді, Румунія є піонером, у тому як підтримуються національні меншини і
яскравим прикладом, ми маємо Закон про доуніверситетську освіту, до розробки
та покращення якого долучилась Група нацменшин. Присутність в Парламенті
Румунії депутатів, які представляють громади етнічних меншин, та які мають
право вирішального голосу є дуже важливим і показує відкритість держави щодо
збереження прав нацменшин. Я надіюсь, що ви залишитись відкритими і надалі будити
підтримувати керівництво організації та пана депутата, щоб ми разом могли
подолати всі виклики. Повертаючись до рідної мови, у цьому випадку української
мови, це є найбільш важливим елементом у збереженні та просуванні ідентичності.
Вам належить величезний обов’язок надалі передавати та просувати рідну мову.
Департамент міжетнічних відносин підтримує вас і буде надалі допомагати вам у
вашій діяльності. Дякую вам і бажаю вам успіхів у ваших обговореннях!»

Шкільна інспекторка Марія Кондрей-Сабо підбила підсумки
роботи національної наради вчителів української рідної мови:
«СУР, на чолі з головою, депутатом у Румунському Парламенті Мирославом-Миколою
Петрецьким, відіграває важливу роль у розвитку української материнської мови,
маючи на увазі активну підтримку щодо фінансування українських національних
конкурсів, олімпіади з української мови та літератури, таборів для учнів та
інших культурних подій. Велика честь була для нас мати серед нас пана депутата
і голову Світового Конґресу Українців
Павла Ґрода. Виступ голови СУР депутата Микола-Мирослава Петрецького мав на увазі
підкреслення прихильності СУРу до підтримки українсько-мовної освіти. Пан
Микола-Мирослав Петрецький приділяє велику особливу увагу освіті. Він зазначив,
що процес навчання та розвиток української материнської мови займає перше місце
для нього. Ми, викладачі та учні, цю підтримку здавна відчуваємо, й сьогодні
бачимо результати. Голова Світового
Конґресу Українців Павло Ґрод оцінив важливий вплив однієї з
найактивніших складових організацій Світового Конгресу українців. Він відзначив
постійні зусилля та чітко визначені пріоритети депутата Миколи-Мирослава
Петрецького, який розуміє важливість та необхідність залучення молодого
покоління у збереженні української культури, мови, традицій та
звичаїв. Голова Світового конгресу українців нагородив спеціальними
відзнаками шкільних інспекторів української рідної мови. Як висновок цих
національних нарад, можу сказати, що вони необхідні й дуже важливі для нас, щоб
зрозуміти, що ми повинні підготувати, не забувати і передавати молодому
поколінню, те що ми маємо найцінніше – материнську мову. Ми маємо важливу роль
вивчати учнів і показати, що ми сильні. Маючи на увазі, що ми живемо у таких
моментах, коли український народ показує свою силу, ми сьогодні пишаємось тим,
що ми є українці.»

Після того, як Росія в середині липня вийшла з угоди, котра дозволяла Україні експортувати свою сільськогосподарську продукцію, що має важливе значення для забезпечення глобальної продовольчої безпеки, постійні удари по українських чорноморських і дунайських портах знищили понад 270 тис. тонн зерна, – повідомляє українська влада.

Тільки у результаті восьмої за ліком російської атаки дронами-камікадзе на інфраструктуру головного внутрішнього порту України в Ізмаїлі на річці Дунай, було знищено 13 тис. тонн зерна. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков. Було зруйновано кілька зернових терміналів і приватних складів, а також інфраструктуру вантажних перевезень.

У Румунії вкотре засудили дії Москви в Україні. Я шокована постійними атаками Росії на порт Ізмаїл. Російські війська постійно навмисно завдають шкоди українському цивільному населенню та атакують критично важливу інфраструктуру експорту зерна. Це військові злочини. Румунія і міжнародне співтовариство притягнуть до відповідальності всіх винних, – заявила глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску.

Румунія продовжить підтримувати Україну в її мужній боротьбі за повне відновлення своєї територіальної цілісності, заявила очільниця зовнішньополітичного відомства у середу на третьому Міжнародному саміті кримської платформи, на якому вона виступила в режимі відеоконференції. За даними української влади, у ньому взяли участь представники понад 60 країн та міжнародних організацій.

Минуло 18 місяців від повномасштабного російського вторгнення, – зазеачила міністерка Лумініца Одобеску, але, за її словами, російська агресія почалася не з війни, яка була розв’язана 24 лютого 2022 року, а з незаконної анексії Кримського півострова в 2014 році.

Нещодавні безглузді удари на українських портах на Дунаї, які розташовані дуже близько до кордону з Румунією, вкотре свідчать про те, що Росія бажає ескалувати війну», – каже Лумініца Одобеску. Ми підтримуватимемо український народ і його суверенне право вільно вирішувати своє майбутнє без зовнішнього втручання, – заявила мніістерка додавши: Донецьк – це Україна, Херсон – це Україна, Луганськ – це Україна, Запоріжжя – це Україна, Крим – це Україна!.

Румунія продовжуватиме підтримувати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, – заявила глава румунської дипломатії, підкресливши, що Бухарест був на боці сусідньої країни з першого дня війни і залишатиметься там до остаточної перемоги.

Лумініца Одобеску також наголосила на різноманітті прикладів порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму та інших українських територіях – тортури, ув’язнення, депортування дітей., назвавши ці дії воєнними злочинами.

Румунія прагне стати основним експортним майданчиком для українського зерна в умовах блокади Росією та постійних ударів по українських чорноморських і дунайських портах. Прем’єр-міністри Румунії та України Марчел Чолаку та Денис Шмигаль на зустрічі в Бухаресті в п’ятницю домовилися подвоїти транзитні потужності, з тим, щоб понад 60% українського експорту зерна йшли транзитом через Румунію. Глава румунського уряду підкреслив, що заходи, вжиті на національному рівні, так само як і на європейському, будуть враховувати в рівній мірі як необхідність підтримки України, так і виправдані очікування і занепокоєння румунських виробників та фермерів.

Марчел Чолаку: Румунія продовжуватиме брати участь, як і раніше, у сприянні експорту українського зерна на міжнародні ринки. Ми сподіваємось, що транзитом через Румунію буде проходити понад 60% від загального обсягу українського експорту зерна. Разом ми поставили перед собою амбітну мету – подвоїти обсяг транзиту українського зерна через Румунію в
найближчий період з 2 млн тонн/місяць до 4 млн тонн/місяць. У цьому сенсі ми зосередимо наші зусилля на розвитку існуючих потужностей і шляхів: насамперед Сулінського каналу і порту Констанца. Ми також розглянули проекти, які маємо в розробці для
збільшення обсягів перевезень – морських, річкових, залізничних, автомобільних,
а також на пунктах пропуску через кордон.

Під час дискусій було наголошено на важливості співпраці між двома країнами та з міжнародними партнерами. Раніше, на зустрічі румунських та українських міністрів транспорту та інфраструктури в Галаці (схід Румунії), американські чиновники пообіцяли допомогу США у полегшенні транзиту українського зерна, від якого залежить глобальна продовольча безпека.

Глави урядів підписали політичну декларацію щодо посилення двосторонньої співпраці в забезпеченні сталого транзиту товарів з України, угоду про взаємне визнання документів про освіту
та угоду про відкриття нового пункту пропуску через кордон Сігету
Мармацієй-Біла Церква.

У цьому контексті Марчел Чолаку довів до
відома Дениса Шмигаля легітимні занепокоєння Румунії у сфері прав осіб, які
належать до румунської меншини в Україні. Він сказав, румунська сторона очікує
від української влади відкритості та залученості, що є природним між двома
державами, пов’язаними сильною солідарністю. Глава румунського уряду сказав своєму
українському колезі, що Бухарест хоче лише, щоб румунська меншина в Україні
мала такі ж права, які має українська меншина в Румунії.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль подякував Румунії та румунському народу за гостинність до понад 125 тисяч українців, які знайшли у Румунії прихисток від війн, за солідарність у війні з Росією, в тому числі за чітку позицію в засудженні російської агресії, російського тероризму та усіх злочинів РФ, за конструктивну позицію в питанні транзиту українського зерна, а також за підтримку України на шляху інтеграції до Європейського Союзу.

Міністерство оборони Румунії повідомило, що
наразі не існує прямої військової загрози національній території або
територіальним водам Румунії. Водночас оборонне відомство Румунії вкотре рішуче
засудило агресивну війну, розв’язану Російською Федерацією в Україні, а також
невиправдані та незаконні обстріли, спрямовані, всупереч усім міжнародним
правилам та морально-гуманітарним нормам, на цивільне населення та елементи
критичної інфраструктури України.

У свою чергу, міністр закордонних справ
Лумініца Одобеску заявила, що як член НАТО та Європейського Союзу, Румунія має
на сьогодні найбільші і найпотужніші в своїй історії гарантії безпеки. Вона
провела телефонну розмову з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном, під час
якої співрозмовники засудили нещодавні удари Москви по цивільному населенню та по
річковій і морській інфраструктурі України, а також цинічний спосіб, в який
Російська Федерація підриває глобальну продовольчу безпеку.

Глави румунської та американської дипломатії
обговорили останні події в Чорному морі, в тому числі наслідки рішення
Російської Федерації призупинити участь у Чорноморській зерновій ініціативі. Лумініца
Одобеску та Ентоні Блінкен домовилися продовжити тісну координацію дій на
двосторонньому та євроатлантичному рівнях, а також з партнерами-однодумцями з
метою продовження рішучої підтримки України в довгостроковій перспективі, в
тому числі щодо експорту сільськогосподарської продукції.

Крім цього, глава
румунського зовнішньополітичного відомства представила заходи, які вже були
вжиті Румунією, а також будуть вжиті у короткостроковій і середньостроковій
перспективах для підтримки транзитного експорту української сільськогосподарської
продукції.

Лумініца Одобеску під час телефонної розмови поінформувала
держсекретаря США Ентоні Блінкена, що Румунія вирішила приєднатися до
декларації країн G7 на підтримку України, представленої на полях саміту НАТО у
Вільнюсі, що є рамковим документом щодо «гарантій безпеки» для України.

Ці заяви були зроблені після того, як Росія здійснила
дронову атаку на портову інфраструктуру на півдні Одеської області, зруйнувавши
ангар із зерном та інші об’єкти. Оперативне командування Південь Сухопутних
військ Збройних сил України повідомило, що російську атаку дронами було
спрямовано по портовій інфраструктурі Дунаю, що є альтернативним шляхом
перевезення зерна.

Росіяни поцілили у річкові порти Ізмаїл та Рені. Останній
відіграє важливу роль у транспортуванні вантажів по Дунаю і розташований, по
прямій лінії, на відстані приблизно в 13 кілометрах від румунського міста Галац.
При цьому удар було завдано безпосередньо
на кордоні з Румунією, який проходить по фарватеру Дунаю.

Щонайменше три безпілотники були збиті українськими
засобами протиповітряної оборони, але четвертому, як повідомляється, вдалося
влучити в ангар із зерновими. Голова Ізмаїльської районної адміністрації Родіон
Абашев у своєму дописі в Facebook повідомив, що внаслідок цієї атаки постраждали
шестеро осіб.

Тижнем раніше росіяни оголосили про вихід з угоди
про безпечний експорт українського зерна Чорним морем, підписаної в липні 2022
року під егідою ООН і за посередництва Туреччини, яка дозволила експортувати 33
мільйони тонн української сільськогосподарської продукції в умовах війни. За
даними офіційного Києва, понад 400 мільйонів людей у світі залежать від
українського експорту продовольства.

І Президент Румунії Клаус Йоганніс рішуче
засудив атаку Росії по портовій цивільній інфраструктурі Дунаю, зауваживши, що
атака відбулась зовсім близько до румунського кордону. «Ця нещодавня ескалація
створює серйозні ризики для безпеки в Чорному морі. Вона також впливає на
подальший транзит українського зерна, а отже, на глобальну продовольчу безпеку»,
– написав глава румунської держави у Twitter.

Своєю чергою, прем’єр-міністр Румунії Марчел
Чолаку зазначив, що удари по цілях портової інфраструктури є ще одним доказом
наміру Росії підірвати експорт українського зерна на світові ринки, завдаючи
серйозної шкоди світовій продовольчій безпеці і, таким чином, піддаючи
небезпеці багатьох людей.

«Погіршення глобальної продовольчої безпеки є
одним із численних наслідків загарбницької війни, розв’язаної Російською
Федерацією проти України. Румунія продовжуватиме підтримувати Україну з метою
визначення практичних рішень для продовження додаткового експорту зерна на
світові ринки», – додав прем’єр-міністр Марчел Чолаку.