Tag: Україна

Республіка Молдова приймала 1 червня в замку Мімі в селі Бульбоака другий саміт Європейського політичного співтовариства (ЄПС) – нової платформи для політичної координації, метою якої є сприяння діалогу і співпраці для вирішення питань, що становлять спільний інтерес, а також зміцнення безпеки, стабільності і процвітання європейського континенту.

Присутні на зустрічі майже 50 лідерів країн-членів обговорили питання безпеки та миру, розвитку економічної та соціальної інфраструктури в європейському регіоні та стійкості перед загрозами, пов’язаними з війною в Україні. У той же час, європейські чиновники підтвердили свою підтримку Республіці Молдова у виконанні своїх зобов’язань як держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу. Саміт відображає тверду рішучість європейських лідерів відновити мир в Європі, – підкреслила президентка Республіки Молдова Майя Санду. За її словами, зустріч принесла кілька конкретних результатів для її країни, включаючи рішення про зниження тарифів на роумінг, запуск партнерської місії ЄС з Р.Молдова, новий пакет допомоги на суму близько 1,6 мільярда євро і надання 50 мільйонів євро грантового фінансування від Норвегії. Майя Санду також підкреслила, що проведення саміту всього за 20 км від України є чітким вираженням солідарності з цією країною та українським народом, який бореться за свободу, європейські цінності та майбутнє континенту.

У саміті ЄСП взяв участь і президент України Володимир Зеленський, який заявив, що отримав потужний сигнал підтримки з боку союзників у питанні надання винищувачів. Зеленський також заявив, що Україна хоче отримати майбутні гарантії безпеки, якщо членство в НАТО наразі неможливе. Присутня на саміті голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн високо оцінила реформи Р.Молдова на шляху до членства в ЄС і пообіцяла значно збільшити чисельність делегації ЄС в Кишиневі, щоб допомогти в реалізації реформ, а глава дипломатії Європейського Союзу Жозеп Боррель заявив, що придністровський конфлікт не стане перешкодою для вступу Р.Молдова до ЄС.

У своєму виступі президент Румунії Клаус Йоганніс підкреслив, що Республіка Молдова не самотня, і підтримка демократичних держав триватиме як для Кишинева, так і для Києва. Військова агресія проти України є найбільш руйнівним періодом з часів холодної війни. Наш обов’язок, як спільноти європейських демократичних держав, відреагувати на цей історичний момент і підтримати найбільш вразливих серед нас, – заявив румунський лідер.

У кулуарах ЄСП президент румунів провів зустріч з Володимром Зеленським, з яким обговорив шляхи розвитку румунсько-українського діалогу та просування різних спільних проектів. Клаус Йоганніс висловив солідарність з українським народом, зазначивши, що Румунія продовжить свою багатовимірну підтримку і підтримуватиме Україну стільки, скільки буде необхідно, в тому числі в постконфліктній реконструкції та відновленні. Під час зустрічі було наголошено на важливості нарощування підтримки України на шляху до ЄС і НАТО. Свідченням такої чіткої позиції з боку Румунії стало підписання главами держав декларації про підтримку євроатлантичної інтеграції України.

Щоб підтримати українську економіку, яка серйозно постраждала від російського вторгнення, міністри торгівлі ЄС у четвер ухвалили пропозицію Єврокомісії щодо продовження експортних пільг для України ще на один рік. Таким чином, скасовуються всі митні збори, а сам захід діє до червня наступного року.

Продовжуючи дію цих заходів ЄС продовжує демонструвати свою непохитну політичну та економічну підтримку України, – йдеться у повідомленні Ради ЄС. У поєднанні з широкою військовою, фінансовою та гуманітарною підтримкою це має вирішальне значення для допомоги Україні в її довгостроковому відновленні. Європейська комісія заявила, що подальше скасування обмежень допоможе полегшити складну ситуацію, з якою зіткнулися українські виробники та експортери на тлі російського вторгнення. Прийняті заходи охоплюють як плодоовочевий сектор, так і сільськогосподарську неперероблену та перероблену продукція.

Оскільки деякі наслідки цього рішення суттєво впливають на кілька секторів економіки країн-членів, наприклад, на сільське господарство, заходи щодо захисту цих секторів також були включені до схваленого пакету. Лідери ЄС закликають європейське суспільство до солідарності і кажуть, що в той час як ЄС платить грошима, українці розплачуються як економічно, так і людськими життями у війні, розв’язаній Росією проти України.

Призупинення дії всіх митних зборів, квот та заходів торговельного захисту щодо українського експорту до ЄС викликало невдоволення фермерських організацій у п’яти європейських країнах, включаючи Румунію, на підставі того, що вони несправедливо конкурують із зерном, виробленим у кожній з цих країн з дотриманням чинних мит та санітарних норм. Кульмінацією цих невдоволень стало рішення Польщі та Угорщини, минулого місяця, заборонити імпорт деяких видів зерна з України. Більше того, на початку цього тижня кілька сотень аграріїв із сусідніх з Україною країн ЄС, включаючи Румунію, протестували в Брюсселі, вимагаючи вжити заходів, щоб запобігти банкрутству тисяч фермерських господарств.

Румуни, наприклад, скаржаться, що українські зернові набагато привабливіші для трейдерів або виробників в агропродовольчому секторі, оскільки вони дешевші ніж зернові, які вони виробляють або продають. У цьому контексті Європейська Комісія збільшила підтримку фермерів у п’яти найбільш постраждалих країнах (Угорщина, Польща, Болгарія, Румунія та Словаччина) на 100 мільйонів євро. З цієї суми майже 30 мільйонів євро отримає Румунія.

Країнам-членам Європейського Союзу за останні кілька днів вдалося передати чверть від загальної кількості снарядів, обіцяних Україні на цілий рік. На зустрічі міністрів оборони ЄС у вівторок в Брюсселі глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив, що йдеться про 220.000 снарядів і 1300 ракет. Він також повідомив, що Євросоюз мобілізував 10 мільярдів євро на військову допомогу Україні, з яких 5,6 млрд євро – через Європейський фонд миру, а решта – від промисловості та держав-членів. І союзники по НАТО продовжують поставки. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, також присутній на зустрічі, зазначив що протягом останніх місяців в Україну були відправлені важкі танки Leopard, Challenger і Abrams. Велика Британія передала сучасні пускові установки великої дальності, а низка союзників, включаючи США, Велику Британію, Німеччину та Польщу, розпочали підготовку українських пілотів для винищувачів F-16, які будуть надані Києву.

Румунський міністр Анджел Тилвар, також присутній у вівторок в Брюсселі на зустрічі європейських міністрів оборони, заявив, що нинішній контекст свідчить про необхідність збільшення оборонного бюджету. На цю сферу не витрачають, в неї інвестують, і Румунія це зрозуміла! – заявив високопосадовець. Анджел Тилвар: Румунія користується дедалі кращою репутацією завдяки своїй послідовності і усвідомленню того, що на оборону не витрачають, а в неї інвестують. І, як бачимо, нинішня ситуація підтверджує, що ми приймали правильні рішення, коли збільшували бюджет до 2% протягом останніх 6 років. І 2,5%, виділені цього року на оборону, дають нам можливість, на додаток до високотехнологічного обладнання та можливостей, які ми маємо зараз, дозволити собі придбати або виготовити інші, що задовільнили би очікування громадян щодо обов’язку військових забезпечувати клімат миру, передбачуваності та стабільності.

За словами міністра Анджела Тилвара, переговори в Брюсселі продемонстрували зростання згуртованості між Європейським Союзом і НАТО: Формат, в якому ми зустрілися, – це формат ЄС, в якому участь Генерального секретаря НАТО була важливою, тому що дискусії, які ми провели, і той факт, що були нюанси в нашій солідарності, привели до посилення згуртованості в плані співпраці між Європейським союзом і НАТО.

У понеділок, за день до зустрічі європейських міністрів оборони, в Брюсселі відбулася зустріч глав дипломатії країн Євросоюзу. На цій зустрічі Богдан Ауреску заявив, що Румунія підтримує необхідність безперервної підтримки України на всіх рівнях, паралельно з продовженням введення санкцій та міжнародної ізоляції Росії.

Упродовж двох днів у столиці Румунії проходив Форум з питань безпеки Чорного моря і Балкан, що складався з 40 панелей і зібрав високопоставлених цивільних і військових чиновників, дипломатів, відомих експертів з країн-членів ЄС і НАТО, а також з країн-партнерів. Відбудова України, підтримка європейської інтеграції Республіки Молдова та України, післявоєнна архітектура європейської безпеки, а також продовольча криза, спричинена російським вторгненням, енергетична безпека в Європі і кіберстійкість – це нагальні питання, які були обговорені учасниками форуму.

У ньому взяв участь і прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке, який заявив, що загрози безпеці в Чорноморському регіоні, спричинені діями Російської Федерації, вимагають посилення присутності Північноатлантичного альянсу в цьому регіоні. Прем’єр-міністр також нагадав, що ці дії були спрямовані не лише проти України, а створюють загрозу морській безпеці, що має економічні наслідки.

Тимчасова виконувачка обов’язків спікера Сенату, лібералка Аліна Горгіу заявила що відбудова України – це процес, який має розпочатися не після закінчення війни, а вже зараз, шляхом створення міжнародних механізмів підтримки інвестицій. Вона наголосила на необхідності регіональної стабільності, та зауважила що за відсутності безпеки на східному фланзі НАТО все може суттєво ускладнитися. Аліна Горгіу: Відбудова України – це величезна економічна можливість для Румунії. Вона повинна стати проєктом країни в найближчий період. Уряд має розробити добре продуманий план для досягнення цієї мети.

Геополітичні реалії вимагають нових і сміливих ініціатив для захисту спільних цінностей та інтересів, одночасно зменшуючи залежність від російських нафти і газу, – заявив Марчел Чолаку, голова Палати депутатів. Він висловив переконання, що Україна переможе у війні і запевнив у подальшій підтримці Республіки Молдова на всіх рівнях. Марчел Чолаку: Уся демократична спільнота мусить продемонструвати свою силу і солідарність, підтримати Україну і Республіку Молдова та зробити їх повноправними членами Європейського Союзу і НАТО.

У Форумі також взяв участь і молдовський прем’єр-міністр Дорін Речан, який заявив, що Республіці Молдова вдалося, за допомогою Румунії та західних країн, позбутися залежності від російського газу. Він також заявив, що його країна потерпає від гібридних атак з боку Росії через пропаганду та кібератаки. Також у Бухаресті спікер молдовського парламенту Ігор Гросу представив динаміку проведених реформ і висловив сподівання, що Європейський Союз дасть сигнал про початок процесу вступу до ЄС вже до кінця цього року.

Об’єднані навколо наших цінностей / Об’єднані заради Європи- саме під таким гаслом у вівторок та середу в Рейк’явіку під час головування Ісландії відбувся IV саміт глав держав і урядів Ради Європи. Зустріч відбулася в геополітичному контексті породженим загарбницькою війною Росії проти України. Слід нагадати, що установа, відповідальна за демократію, права людини і верховенство права, була однією з перших міжнародних організацій, яка відреагувала конкретними діями, а саме, виключивши Росію зі свого складу.

Для Румунії участь у цьому саміті на високому рівні має особливе значення, оскільки у 2023 році виповнюється 30 років від коли країна приєдналася до Страсбурзької інституції як повноправний член. Рішення про вступ Румунії було прийнято на першому саміті Ради Європи в 1993 році. Бухарест є непохитним прибічником цінностей Ради Європи, особливо тих, що стосуються верховенства права, цінностей, які іноді піддаються сумніву в деяких країнах-членах, заявив у середу в Рейк’явіку президент Румунії Клаус Йоганніс. Він наголосив, що вони повинні постійно перебувати в центрі загальної уваги і що необхідно рішуче боротися проти екстремізму, популізму, ксенофобії та нетерпимості.

Глава румунської держави заявив, що демократичні країни підтримують Україну та її громадян. Війна Росії – це напад на наші спільні цінності та принципи. Але ця найгостріша криза з часів Другої світової війни стала каталізатором нашої єдності та рішучості захищати демократичний спосіб життяˮ, – підкреслив Клаус Йоганніс. Він зазначив, що на саміті була прийнята декларація щодо створення Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України. Цей реєстр – перший крок до створення структури для відшкодування всіх збитків, завданих війною. Таким чином, ми підтверджуємо відданість держав-учасниць важливості досягнення мети притягнення до кримінальної відповідальності осіб, відповідальних за планування та вчинення злочину агресії проти України, – наголосив Клаус Йоганніс.

З іншого боку, глава румунської держави оголосив про прийняття політичного документа, що є частиною Декларації саміту, який підтверджує визнання на найвищому політичному рівні права на чисте, здорове і стале довкілля як права людини, тісно пов’язаного з іншими правами людини і міжнародним правом. Водночас підтверджується активізація діяльності Ради Європи в цьому питанні та створення в майбутньому Комітету з питань довкілля та прав людини.

Цьогорічна річниця застала нас у час глибоких глобальних змін, а наслідки війни Російської Федерації проти України примножилися, – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс у своєму посланні з нагоди Дня Європи 9 травня. За його словами, європейські рішення нинішніх викликів – це рішення для майбутнього громадян континенту і Румунія має можливість і надалі робити значний внесок в їхню реалізацію. Румунія є зрілим і відповідальним членом Європейського Союзу, вона має міцний і надійний європейський профіль, який визнають і цінують її партнери, – підкреслив Клаус Йоганніс. Він також висловив упевненість, що завдяки засвоєнню цих орієнтирів, підтримка румунськими громадянами Європейського Союзу та його фундаментальних цінностей залишатиметься непохитною.

На пленарному засіданні в Страсбурзі Європейський парламент також відзначив День Європи. Канцлер Німеччини Олаф Шольц, чия країна на початку 1950-х років заклала підвалини майбутнього Європейського Союзу, закликав європарламентарів до реформ, не піддаватися тиску і залишатися рівноправним геополітичним партнером як у відносинах зі Сполученими Штатами, так і в конкурентному змаганні з Китаєм.

В умовах агресивної війни, що триває по сусідству з ЄС, котра змінила життя людей, президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн вирішила відзначити День Європи у Києві. Вона сказала, що Україна – найкраще місце для святкування 9 травня, тому що українці у війні з Росією захищають всі цінності демократії, на яких побудований Європейський Союз. Втім, на її думку, Росія зазнала невдачі у своєму підході саме через те, що не врахувала ці цінності.

У результаті – Росія зараз перебуває під економічним тиском та перспективою схвалення проти неї 11-го пакету санкцій, який має підірвати військову машину Путіна та його доходи, – зазначила Урсула фон дер Ляєн.

Водночас глава Єврокомісії обережно відреагувала на заклик президента Володимира Зеленського пришвидшити переговори щодо вступу України до ЄС. Президент Зеленський подякував європейським державам за військову, економічну та політичну підтримку. Однак він висловив розчарування тим, що деякі прикордонні країни (Румунія була винятком) заблокували дешевий, безмитний експорт зерна з України. Він сказав, що розуміє, що цей експорт призвів до дисбалансу, але сказав, що Україна потребує солідарності всіх, хто може допомогти.

Європейська комісія ухвалила виняткові та тимчасові запобіжні заходи щодо імпорту обмеженої кількості товарів з України. Заходи, за словами виконавчої влади ЄС, є необхідними з огляду на виняткові обставини серйозних логістичних проблем, з якими стикаються п’ять країн-членів ЄС: Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина.

Йдеться лише про чотири сільськогосподарські продукти – пшеницю, кукурудзу, ріпак та насіння соняшнику. Заходи набули чинності у вівторок і триватимуть до 5 червня 2023 року. Протягом цього періоду пшениця, кукурудза, насіння ріпаку та соняшнику за походженням з України можуть продовжувати вільно циркулювати в усіх країнах-членах ЄС, окрім п’яти згаданих країн, де імпорт дешевих українських зернових завдав значних збитків вітчизняним фермерам.

Лише в Румунії втрати виробників становлять сотні мільйонів євро. Незважаючи на це, влада в Бухаресті не прийняла односторонніх заходів, таких як заборона транзиту та імпорту українського зерна, як це зробили інші європейські прифронтові країни. Згідно з рішенням, прийнятим Європейською комісією, продукція може продовжувати транзит через Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину за спільною процедурою митного транзиту або опинитися в країні чи на території за межами ЄС. Паралельно Болгарія, Угорщина, Польща та Словаччина зобов’язалися скасувати свої односторонні заходи щодо пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику, а також будь-якої іншої продукції, що походить з України.

Ці заходи є відповіддю на занепокоєння фермерів у сусідніх з Україною державах-членах ЄС, але водночас підкріплюють тверде зобов’язання Союзу підтримувати Україну та зберігати її здатність експортувати зерно, що має важливе значення для того, щоб утримувати ціни на продовольство на низькому рівні в умовах величезних труднощів, спричинених російською агресією, підкреслюють у Єврокомісії. Ці заходи є частиною загального пакету підтримки, який пропонує Комісія, і будуть доповнені фінансовою підтримкою фермерам з п’яти країн-членів ЄС та додатковими заходами для сприяння транзиту українського зерна через канали солідарності до інших країн-членів ЄС та третіх країн. Комісія готова повторно запровадити превентивні заходи після закінчення терміну дії чинного Регламенту про автономні торговельні заходи 5 червня, доки триватиме виняткова ситуація.

У Бухаресті міністр сільського господарства Петре Дая оголосив, що Румунія отримає ще майже 30 мільйонів євро від Європейської комісії на додаток до вже наданих 10 мільйонів євро на підтримку фермерів, які постраждали від дешевого імпорту зерна з України. Опозиція жорстко розкритикувала міністра за те, що він не бореться за те, щоб румунські виробники отримали справедливу компенсацію від ЄС. Надзвичайно низькі кошти, які спочатку були виділені Румунії, викликали невдоволення серед фермерів, які закликали до створення реального механізму підтримки аграріїв.

Румунія вирішила не забороняти транзит зернових з України, але запровадила додаткові заходи контролю для захисту своїх фермерів. Вони включають запровадження митного контролю всієї агропродовольчої продукції з України, а також пломбування та суворий моніторинг вантажівок з зерном під час транзиту територією Румунії. Про ці рішення було оголошено після переговорів у середу між міністрами сільського господарства двох країн.

Аби допомогти сусідній країні на тлі повномасштабного російського вторгнення, початого в лютому минулого року, ЄС призупинив дію митних зборів та інших заходів торговельного захисту на імпорт українського зерна та інших харчових продуктів. Однак це рішення спричинило певні дисбаланси на ринках країн Центральної та Східної Європи і п’ять країн – Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина – на тлі невдоволення та протестів фермерів, звернулися до Європейської Комісії з проханням вжити термінових заходів.

У спільному листі уряди п’яти країн запропонували комплекс заходів, спрямованих на значне зменшення ринкових дисбалансів, спричинених масованим імпортом українського зерна. Вони також попросили європейську фінансову підтримку для розвитку транспортної інфраструктури в своїх країнах, а також для операторів ринку, які потребують додаткових транспортних засобів. Добре розвинена транспортна мережа дозволить швидше доставляти українську продукцію до країн-імпортерів в інших частинах світу, а Брюссель, у співпраці зі Світовою продовольчою програмою, повинен також знайти рішення, щоби українське зерно не залишалося в ЄС, зазначили прем’єр-міністри п’яти країн у своєму листі до голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн.

Згодом Польща та Угорщина в односторонньому порядку заборонили імпорт українського зерна та інших продуктів харчування для захисту вітчизняного аграрного сектору. Невдовзі аналогічні рішення прийняли також Словаччина і Болгарія, оскільки зростання пропозиції призвело до падіння цін в усьому регіоні. Крім того, через два місяці розпочнеться збір врожаю зернових і виробники зіткнуться з нестачею сховищ для зберігання цьогорічного врожаю через надлишок української продукції.

З Брюсселя Європейська комісія закликала чотири країни відмовитися від усіх обмежувальних заходів, які Брюссель вважає неприйнятними і такими, що суперечать договору про приєднання та угоді про асоціацію між Україною та ЄС. У той же час, президентка Урсула фон дер Ляєн у середу надіслала листа прем’єр-міністрам Румунії, Польщі, Словаччини, Болгарії та Угорщини, в якому пообіцяла додатково виділити 100 млн євро фінансової допомоги фермерам цих країн, які постраждали від податкових та транзитних пільг для українських зернових. Ця нова фінансова допомога буде надана на додаток до 56,3 млн. євро, які вже було виділено раніше.

У 2023 році Румунія зберігає свої загальні зовнішньополітичні координати, спрямовані на зміцнення свого місця і ролі в НАТО і ЄС та зміцнення стратегічного альянсу зі США, заявив у вівторок президент Клаус Йоганніс на зустрічі з главами дипломативних місій, акредитованих в Бухаресті. Глава держави заявив, що Румунія й надалі підтримуватиме забезпечення консолідованої позиції на східному фланзі НАТО, просуватиме стратегічне значення Чорного моря та підтримуватиме політику відкритих дверей Північноатлантичного альянсу. Для включення Румунії до Шенгену будуть перерозподілені значні дипломатичні ресурси, а підтримка сусідній Україні буде збережена на тому ж самому рівні, доки це буде необхідно.

Стосовно зони вільного пересування президент підкреслив, що успіх фіналізації дії Механізму співпраці і верифікації у сфері правосуддя у 2022 році має бути увінчений цього року заслуженим приєднанням нашої країни до Шенгенської зони з огляду на те, що, за словами глави держави, Румунія підготовлена з усіх точок зору. Клаус Йоганніс: Місце Румунії та її громадян – у Шенгені. В цьому контексті я знову підтверджую, що ми зробимо всі кроки, що залежать від нас, на всіх рівнях, так щоб Румунія отримала сприятливе рішення про приєднання до Шенгенської зони.

У той же час Клаус Йоганніс нагадав, що Румунія зразково впоралася з безпрецедентною ситуацією на кордоні ЄС і НАТО, спричиненою війною, розв’язаною Росією в сусідній Україні, показавши, що роль Румунії експоненціально зросла на регіональному, європейському та світовому рівнях. Рік, який щойно розпочався, не буде простим, додав президент, зазначивши, що наша здатність реагувати на виклики та залишатися солідарними та згуртованими і надалі буде піддана випробуванням. Клаус Йоганніс: Відповідь Румунії на кризу, спричинену агресивною війною Росії проти України, буде, як і раніше, багатоплановою і всеосяжною. Ми й надалі підтримуватимемо Україну та Республіку Молдова, в тому числі їхні європейські та євроатлантичні устремління. Я повторюю тут те, що я сказав уже у Києві та Кишиневі. Румунія надаватиме всю підтримку, поки це буде необхідно.

Окрім зміцнення безпеки, Європейський Союз потребує рішень для забезпечення конкурентоспроможності, міцної промислової бази, зеленого переходу та цифрового переходу, також заявив глава держави, зазначивши, що енергетична безпека залишається пріоритетом у цьому році. Клаус Йоганніс: Держави Чорноморського регіону виявляють підвищений інтерес до зміцнення взаємопідключення, що має позитивні наслідки як на регіональному, так і на європейському рівнях. Промовистим прикладом є чотиристороння угода між Румунією, Азербайджаном, Грузією та Угорщиною, підписання якої відбулося минулого місяця в присутності президента Європейської комісії.

За словами глави держави, ця угода є важливим кроком у реалізації проекту підводного кабелю для транспортування електроенергії з відновлюваних джерел енергії через Чорне море.

Румунія була і залишатиметься «простором безпеки та спокою» для хвиль біженців, які прибувають із сусідньої України – пообіцяв прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке. Він нагадав, що після вторгнення російської армії, 24 лютого, Румунія взяла на себе роль надійного європейського та міжнародного партнера в управлінні цією кризою, найсерйознішою в Європі після Другої світової війни.

У звіті про зусилля та досягнення у сфері гуманітарної допомоги біженцям, прав дітей та інших уразливих категорій людей за 2022 рік, складеному Департаментом соціальної спільнотної відповідальності та вразливих груп, зазначено, що «Румунія була першою країною Європейського Союзу, яка прийняла національний план заходів із залучення та захисту біженців у середньостроковій та довгостроковій перспективі та запропонувала європейським державам модель лідерства та координації на політичному рівні у сфері інтеграції біженців».

Понад 3 мільйони громадян України, зазначається у звіті, «перетнули наші кордони за останні 12 місяців, з яких понад 2,5 мільйона скористалися безпосередньою підтримкою уряду Румунії або його партнерів: безкоштовний проїзд у громадському транспорті, їжа, одяг, тимчасове і довгострокове проживанння, десятки тисяч безкоштовних медичних та соціальних послуг, доступ до ринку праці, до навчальних закладів або гарантування безпеки, яку пропонує статус тимчасового захисту, наданий румунською державою.

Також, зазначає прем’єр, Румунія запропонувала найважливіші міжнародні коридори підтримки для України, зробивши доступною свою національну автомобільну, залізничну, річкову та морську інфраструктуру для українського експорту, насамперед для зерна, призначеного для світових ринків. Особи, які приймають рішення в Бухаресті також згадують про розширене партнерство з агентствами ООН, місцевою владою, громадянським суспільством і приватним сектором, що допомогло їм дати узгоджену та ефективну відповідь на гуманітарну кризу в сусідній країні.

«Ми знаходимося на етапі, коли повинні мати підхід, орієнтований на тимчасові заходи інтеграції або в середньостроковій та довгостроковій перспективі, на основі яких вимушені переселенці з України могли б жити незалежним життям у нашій країні, з можливістю працевлаштування, а їхні діти користувалися би освітою та суспільним життям», – зазначив прем’єр.

Більшість з тих понад 3,3 мільйона українських біженців, які перетнули румунський кордон, продовжили свій шлях до країн Західної Європи, але близько 100 тисяч, уточнює влада в Бухаресті, вирішили залишитися тут. Відповідно до рішення, нещодавно ухваленого урядом Румунії, українські біженці, які в’їжджають до Румунії через митні кордони з України та Республіки Молдова, користуватимуться й цього року безкоштовним залізничним проїздом, який надається протягом п’яти днів з моменту в’їзду в нашу країну.