Tag: уряд

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс очолить румунську делегацію на сегменті високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку 24 і 25 вересня. Центральною темою сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс виступить у середу з промовою, в якій закличе до збереження багатостороннього діалогу, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Він також підкреслить зусилля і внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна проти України або конфлікт на Середньому Сході, і закінчуючи основними викликами для людства, в тому числі кліматичні надзвичайні ситуації або кіберзагрози.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – На початку наступного тижня румунський уряд має обговорити проєкт поправок до Держбюджету 2024 року, першу в цьому році, представлену Міністерством фінансів. Незважаючи на зростання доходів, витрати були значно більшими, що призвело до дефіциту в 7%, тобто на два відсотки вище, ніж передбачалося владою на початку року.  Це відбувається на фоні перегляду прогнозу економічного зростання з 3,4% до 2,8% ВВП. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевняє, що поправка є стійкою, оскільки 84% дефіциту складають інвестиційні витрати. Згідно з проєктом постанови, опублікованим на сайті Міністерства фінансів, додаткові кошти отримують галузі охорони здоров’я, транспорту та освіти. Бюджети соціального страхування також збільшуються для виплати перерахованих пенсій, допомоги по безробіттю та відповідних внесків на соціальне страхування. З іншого боку, інші великі розпорядники бюджетних коштів матимуть менші бюджети, зокрема: Генеральний секретаріат уряду, Міністерство економіки, Сенат і Палата депутатів, Служба спецзв’язку та Міністерство розвитку.

ДУНАЙ – Максимальний обсяг потоку води Дунаю становив  у суботу в Будапешті 8 200 кубометрів за секунду. Річка вийшла з берегів, були підтоплені вулиці і будівлі поблизу набережної, вода досягла навіть будівлі парламенту. Поток води на вході на румунську територію постійно зростає, – повідомила Національна адміністрація водних ресурсів Румунії. За оцінками фахівців, обсяг потоку води Дунаю на румунській ділянці досягне піку 28-29 вересня і становитиме приблизно 9 000 куб. м/с. Для порівняння, у 2006 році потік Дунаю на вході в Румунію становив 15 600 кубометрів за секунду. Румунська влада в містах, розташованих уздовж річки, вживає заходів для запобігання можливим повеням. Перевіряються дамби, а мерії міст готують матеріали і засоби для втручання. Нещодавні повені завдали величезних матеріальних збитків і забрали життя кількох людей в Румунії, Польщі, Австрії та Чехії. Європейська комісія пообіцяла виділити 10 млрд. євро на екстрену допомогу країнам Центральної та Східної Європи, що постраждали від повеней.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії Флорін-Йонуц Барбу в понеділок візьме участь у засіданні Ради з питань сільського господарства та рибальства в Брюсселі, головними питаннями порядку денного якого є ситуація на сільськогосподарських ринках, зокрема, після вторгнення РФ в Україну, та оцінка другого року реалізації стратегічних планів Спільної аграрної політики (САП). Міністри також обміняються думками щодо майбутніх щорічних консультацій між ЄС та Великою Британією щодо можливостей рибальства до 2025 року, а також щодо щорічних консультацій між ЄС та Норвегією та прибережними державами на наступний рік. Рада також обговорить пропозицію Комісії щодо оновлення можливостей для рибальства на 2024 і 2025 роки для певних рибних запасів, що враховуватимуть останні наукові рекомендації та останні події.

СВЯТО – Цими вихідними відбулися Дні Бухареста, подія, присвячена 565-й річниці першої документальної згадки про місто, з концертами, театральними виставами, акробатикою та анімацією, мистецькими інсталяціями та виставками, а також різноманітними інтерактивними заходами для дітей. Бухарестський фестиваль вуличної їжі зібрав на площі Конституції в центрі столиці страви з більш ніж 10 міжнародних кухонь. Було представлено понад 50 фуд-траків, які пропонували вражаюче розмаїття кулінарних шедеврів, в той час як святкову атмосферу підтримували популярні діджеї та відомі гурти, які запропонували концерти живої музики. Завершиться 12-ий вуличної їжі зібрав  концертом класичної музики у виконанні Оркестру Національного радіо під керівництвом диригента Крістіана Спетару разом з сопрано Валентиною Нафорніцей.

ФРАНЦІЯ – У Франції запрацював новий уряд, призначений президентом республіки, поклавши край, таким чином, понад тримісячній політичній кризі. Уряд на чолі з прем’єр-міністром Мішелем Барньє складається з 39 членів, серед яких 16 повноправних міністрів і 23 міністри-делегати та державні секретарі. Вони походять з партії президента Еммануеля Макрона, менших центристських партій, які є його союзниками, та консервативної правої Республіканської партії, що вказує на чітку праву орієнтацію політики нової виконавчої влади. Три міністри колишнього уряду зберегли свої портфелі: оборони, культури та екологічного переходу. Новий кабінет міністрів матиме складне бюджетне завдання, оскільки Франція має надмірний дефіцит у 5,5% і державний борг у 110% від Валового Внутрішнього Продукту. Отримавши перше місце на парламентських виборах у липні, Альянс лівих партій засудив прихід до влади правого уряду, стверджуючи що це є повною протилежністю цінностям, висловленим громадянами на дільницях, і пообіцяв висловити йому вотум недовіри. На заклик лівих партій та громадянських організацій у суботу в Парижі та десятках інших міст відбулися вуличні протести проти президента Макрона, прем’єр-міністра та уряду.

УРЯД – Уряд в Бухаресті схвалив у середу низку заходів, спрямованих на поліпшення збору бюджетних платежів, більш ефективне використання коштів, виділених на державні послуги, а також на підтримку інвестицій центральних і місцевих органів влади, заснованих на проектах, що фінансуються за рахунок зовнішніх фондів. Передбачені знижки для тих, хто вчасно сплачує податки. Інша категорія заходів стосується платників податків, які мають непогашену заборгованість, зареєстровану до 31 серпня 2024 року. Для цих платників податків схвалено скасування пені, штрафів за прострочення сплати та штрафів за недекларування за умови сплати простроченої заборгованості до 25 листопада 2024 року. Цільовий показник дефіциту бюджету на цей рік може бути досягнутий, за словами Міністерства фінансів, якщо буде реалізовано кілька категорій заходів, спрямованих на поліпшення збору бюджетних боргів, оскільки на кінець серпня заборгованість перед державним бюджетом фізичних та юридичних осіб перевищила 71 мільярд леїв (понад 14 мільярдів євро). Економісти очікують, що цього року дефіцит бюджету перевищить 7% ВВП.

ЕНЕРГІЯ – Проект «Зелений коридор» є питанням національної безпеки і сміливою відповіддю на енергетичну проблему, на необхідність диверсифікації енергоресурсів у регіоні Східного флангу, заявив на прес-конференції у вівторок міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа. У вівторок Міністерство енергетики організувало 8-му зустріч на рівні міністрів енергетики країн, що беруть участь у реалізації проекту «Зелений коридор», за участю Європейської комісії (ЄК). Країнами-учасницями цього проекту є Азербайджан, Грузія, Румунія, Угорщина та Болгарія. Проект «Зелений коридор» передбачає будівництво кабелю постійного струму, що з’єднує перші чотири країни. Болгарія мала статус гостя на міністерській зустрічі в Бухаресті.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку завтра здійснить одноденний візит до Ізраїлю, щоб висловити свою солідарність з владою Єрусалиму в контексті поточної ситуації на Близькому Сході. Його супроводжуватимуть міністр закордонних справ Лумініца Одобеску та міністр економіки Раду Опря. Прем’єр-міністр Румунії зустрінеться зі своїм ізраїльським колегою Беньяміном Нетаньяху, а також буде прийнятий президентом Ізраїлю Іцхаком Герцогом та спікером парламенту. Румунська делегація прибуде до Ізраїлю військовим літаком.

B.9 – Зустріч міністрів оборони у форматі B.9 відбудеться в Бухаресті у вересні, згідно з рішенням, схваленим у середу румунським урядом. Зустрічі у форматі B.9 проводяться регулярно на рівні глав держав, міністрів закордонних справ і оборони і представляють «можливості для гармонізації» національних позицій країн-членів з питань, що стоять на порядку денному самітів і зустрічей НАТО. Започаткований з ініціативи Румунії та Польщі у 2015 році, формат «Бухарест 9» (B.9) забезпечує платформу для поглиблення діалогу і співпраці між східними членами НАТО: Болгарією, Чеською Республікою, Естонією, Латвією, Литвою, Польщею, Румунією, Словацькою Республікою та Угорщиною.

УКРАЇНА – Україні «потрібна нова енергія» після двох з половиною років війни з Росією, заявив у середу президент Володимир Зеленський, пояснюючи поточні міністерські перестановки, які включають главу дипломатії, повідомляють AFP та Reuters. Ця перестановка є найбільшою в Україні з моменту початку російського вторгнення в лютому 2022 року. Глава української дипломатії Дмитро Кулеба, п’ять інших міністрів і заступників міністрів, а також голова Фонду державного майна, відповідальний за приватизацію, подали у відставку. Дмитро Кулеба є однією з найпомітніших українських фігур з моменту початку війни з Росією. Він послідовно закликав до більшої підтримки України з боку Заходу і намагався переконати країни, що перебувають під впливом Москви, зокрема, в Африці та Азії, підтримати Київ.

ФОНДОВИЙ РИНОК – Румунський фондовий ринок є одним з найбільш швидкозростаючих в Європі, і інвестори з оптимізмом очікують, що ця тенденція збережеться. BET, базовий індекс румунського фондового ринку, що складається з акцій 20 найцінніших компаній у різних секторах, за останні 12 місяців зріс майже на 40% і посів 5 місце серед більш ніж 90 фондових індексів, що відслідковуються агентством Bloomberg. Незважаючи на зниження в серпні, індекс BET близький до історичного максимуму, оскільки зростав у 13 з останніх 15 місяців. Вихід на біржу у 2023 році державної компанії Hidroelectrica, первинне публічне розміщення акцій якої залучило 1,8 млрд доларів США, привернув ще більше іноземних інвесторів до Румунії. Після цього успіху румунська держава зараз аналізує можливість продажу часток інших компаній, якими вона володіє, таких як Національна компанія аеропортів Бухарест. Експерти вважають, що наступного року румунський ринок капіталу може перейти з категорії прикордонних до категорії ринків, що розвиваються. Все це відбувається в той час, коли інвестори пильно стежать за парламентськими і президентськими виборами, запланованими на грудень, і за тим, як уряд Румунії планує скоротити один з найбільших бюджетних дефіцитів в Європейському Союзі.

РЕЄСТР ВИБОРЦІВ – Загальна кількість громадян з правом голосу, внесених до Реєстру виборців 31 серпня, становила 18 974 516, що на 3 931 менше, ніж 31 липня, повідомляє Постійний виборчий орган. Із загальної кількості румунських виборців, внесених до виборчого реєстру, 959 781 проживають або перебувають за кордоном і мають електронний паспорт. Найбільша кількість румунських громадян з правом голосу за межами країни, зареєстрованих у Реєстрі виборців, проживає в Республіці Молдова, Німеччині, Італії, США, Іспанії, Ізраїлі, Канаді, Великій Британії, Угорщині та Австрії.

ФУТБОЛ – У п’ятницю національна збірна Румунії з футболу дебютує в новому сезоні Ліги націй. Свій перший матч футболісти проведуть на виїзді проти Косово, а в понеділок, 9 вересня, вдома зустрінуться з Литвою. До групи С2, в якій грає Румунія, також потрапив Кіпр. Перше місце означає пряму путівку до Ліги B наступного розіграшу Ліги націй, а друге місце – до плей-офф. У той же час, 4-е місце веде до прямого вильоту в Лігу D, тоді як 3-е місце зберігає національну команду у вищому ешелоні змагань, Лізі С, в наступному сезоні. Місце в групах Ліги націй також має прямий вплив на європейський відбір до чемпіонату світу 2026 року. Новим тренером збірної став Мірча Луческу, який повертається на цю посаду після майже сорокарічної перерви. Едвард Йорданеску залишив посаду тренера після Євро-2024, на якому збірна Румунії кваліфікувалася до фінальної частини.

ЄВРОКОМІСАР  – Депутат Європарламенту від СДП Роксана Минзату є офіційним кандидатом Румунії на посаду єврокомісара, оголосив у понеділок прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Лідер соціал-демократів повідомив, що глава виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн вже провела співбесіду з Роксаною Минзату. Він також повідомив, що найближчим часом обговорить з головою Єврокомісії портфель, яким керуватиме Бухарест. Прем’єр-міністр підкреслив, що сферу визначатиме Урсула фон дер Ляєн, але запевнив, що вона буде важливою. Лідер НЛП Ніколає Чуке каже, що серед варіантів – портфоліо з питань розширення або сільського господарства. Склад наступної виконавчої влади ЄС буде оголошено 11 вересня. Роксана Минзату – випускниця факультету політології англійською мовою, була депутатом в останньому скликанні парламенту Румунії, а в 2019 році була призначена міністром європейських фондів.

ПАРЛАМЕНТ  – У понеділок у Бухаресті розпочалася остання сесія нинішнього скликання парламенту, оскільки парламентські вибори пройдуть 1 грудня. Сенат, як перша палата, прийняв урядовий законопроект про передачу ракетного комплексу «Патріот» класу «земля-повітря» третім сторонам. Законопроект також направляється до Палати депутатів, яка є органом, що приймає рішення у цьому питанні. Після ухвалення закону Парламентом, Уряд зможе видати рішення, яке зробить передачу ЗРК «Патріот» реальною. Іншим законопроектом є той, спрямований на неоподаткування пенсій до 3 000 леїв (600 євро), щодо якого очікується вирішальне голосування у вівторок у Палаті депутатів. Закон дозволяє особам, які отримали підвищення пенсій після перерахунку, нічого не втрачати перевищенням поточного податкового порогу у 2 000 леїв (400 євро).

УРЯД – На засіданні в понеділок уряд терміновою постановою підвищив граничні розміри соціальних виплат, що надаються малозабезпеченим пенсіонерам, чиї пенсії зросли після перерахунку. Поріг, до якого надаватимуться продовольчі картки, зросте з 2 000 до 2 210 леїв (близько 440 євро). Допомога на оплату зимових рахунків у розмірі 1400 леїв буде продовжувати надаватися пенсіонерам, які вже отримують її, незалежно від підвищення пенсій. Крім того, поріг, до якого пенсіонери можуть отримати компенсацію на ліки, був збільшений на 90%. З іншого боку, виконавча влада розпочала консультації з представниками осіб з інвалідністю з метою розробки спеціального пенсійного закону для цієї категорії, враховуючи раніше визнані скорочені періоди сплати внесків.

НАВЧАННЯ – До 20 вересня румунські військовослужбовці беруть участь у міжнародних навчаннях «’Ample Strike» в Чеській Республіці. Разом зі своїми товаришами з НАТО вони виконуватимуть місії з безпосередньої повітряної підтримки та повітряного пошуку. За повідомленням Міністерства національної оборони, в навчаннях візьмуть участь 25 військовослужбовців і два вертольоти IAR-330 SOCAT з 713 вертолітної ескадрильї 71-ї авіабази імені генерала Емануїла Іонеску.

РЕЗЕРВИ – Золотовалютні резерви Національного банку Румунії (НБР) перевищили 63 млрд євро на кінець серпня 2024 року, що на 0,62% менше порівняно з рівнем на 31 липня, йдеться в прес-релізі центрального банку, надісланому AGERPRES. Рівень золотовалютних резервів було збережено на рівні 103,6 тонни. З урахуванням динаміки світових цін його вартість склала 7,588 млрд євро.

УКРАЇНА – У понеділок вранці Росія завдала ракетного удару по столиці України Києву, і кілька уламків збитих снарядів поранили щонайменше двох людей, спричинили пожежі та пошкодили будинки й інфраструктуру, повідомили українські чиновники. Українські підрозділи протиповітряної оборони знищили понад 10 крилатих і майже 10 балістичних ракет, повідомили у військовій адміністрації міста. Польща, сусідній член НАТО, задіяла свої власні та союзні літаки, щоб забезпечити безпеку свого повітряного простору. Атака сталася рівно за тиждень після того, як Москва випустила понад 200 ракет і безпілотників по Україні, убивши сімох людей і вразивши енергетичні установки по всій країні, що Київ назвав «наймасштабнішою» атакою за всю війну.

СТРАЙК – Президент США Джо Байден заявив у понеділок, що прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху робить недостатньо для досягнення угоди про звільнення заручників, утримуваних ХАМАС в Газі. У понеділок, пройшов страйк, оголошений головною профспілковою конфедерацією Ізраїлю на знак протесту проти затримки в досягненні угоди про припинення вогню в Газі і звільнення заручників, захоплених ХАМАС. До протесту приєдналися працівники банків, лікарень і торгових центрів, а в аеропорту Бен Гуріон були призупинені рейси, повідомляє ізраїльська преса. Заклик до страйку пролунав після того, як близько півмільйона ізраїльтян вийшли на вулиці Єрусалиму, Тель-Авіва та інших міст у неділю ввечері з вимогою до прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньяху зробити більше для повернення додому 101 заручника, які досі утримуються в Газі, повідомляє Reuters. (…) Протести почалися після того, як шість заручників у віці від 23 до 40 років були знайдені мертвими в тунелі в Газі армією, яка стверджує, що вони були вбиті недавно.

ЦЕРКВА – У понеділок, Папа Франциск розпочав свою 45-ту апостольську подорож за кордон. До 13 вересня Папа відвідає Індонезію, Папуа-Нову Гвінею, Східний Тимор і Сінгапур – країни, що відзначаються різкими релігійними, економічними та соціальними контрастами. Імміграція, міжрелігійний діалог, екологія, роль церкви в доступі до охорони здоров’я та освіти – основні теми, які ватиканський лідер порушить у своїх промовах і зустрічах. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія в Римі, в Індонезії, найбільшій мусульманській країні світу, центральною темою буде ісламсько-християнський діалог. Міжрелігійна зустріч відбудеться 5 вересня в найбільшій мечеті Південно-Східної Азії, в присутності представників шести офіційних релігій, коли Папа підпише спільну декларацію з Великим імамом Насаруддіном Умаром. Папа Франциск є третім понтифіком, який відвідує архіпелаг після Павла VI та Іоана Павла II.

ВИБОРИ – Уряд на сьогоднішньому засіданні детально визначив календар виборчих дій, технічні заходи та витрати на підготовку, організацію та проведення виборів президента Румунії. Так, перший тур голосування відбудеться 24 листопада 2024 року, а 8 грудня – другий, у разі необхідності. 5 жовтня – крайній термін подання кандидатур та виборчих знаків до Центрального виборчого бюро, а 25 жовтня розпочинається виборча кампанія. Уряд також продовжив Національну програму місцевого розвитку ще на два роки, щоб підтримати понад 3 000 проєктів, які вже реалізуються. У середу кабінет міністрів також затвердив “Національний план створення безпечного шкільного середовища”, який доповнює заходи, спрямовані на боротьбу з насильством у школах. Серед іншого, будуть субсидовані терапевтичні сеанси для дітей, які стали жертвами насильства або були залучені до такого акту. У рамках програми також будуть організовані спеціальні курси для вчителів та створена онлайн-бібліотека з матеріалами про боротьбу з насильством у школах. Крім того, у сфері освіти прийнято ще один нормативно-правовий акт, який передбачає надання стипендій румунським учням через фінансовані державою культурні проєкти.

ДЕФІЦИТ – За підсумками перших семи місяців цього року дефіцит бюджету Румунії перевищив 4% Валового Внутрішнього Продукту. Про це повідомляє Міністерство фінансів. Аналіз виконання бюджету показує, що в січні-липні держава отримала загальний дохід у розмірі понад 331 мільярд леїв (еквівалент понад 66 мільярдів євро), що на понад 15% більше, ніж за перші 7 місяців 2023 року. Витрати, однак, зросли більш ніж на 23% до понад 402 мільярдів леїв (більше 80 мільярдів євро). Нагадаємо, що цьогорічний бюджет побудований на дефіциті 5% ВВП. Минулого тижня Фіскальна рада попередила, що дефіцит бюджету Румунії на кінець року становитиме понад 7%, а за відсутності заходів фіскально-бюджетної консолідації існує ризик, що він наблизиться до 8%. З іншого боку, міністр інвестицій та європейських проектів Адріан Кичу оголосив, що Румунія вже отримала кошти з фондів Політики згуртування на загальну суму 23,84 млрд. євро у 2014-2020 фінансовому році і досягла рівня освоєння у понад 99%.

ОСВІТА – Дуальна освіта, в тому числі на університетському рівні, отримає 1 млрд євро фінансування з європейських фондів та державного бюджету до 2029 року. Про це оголосив у середу прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку, виступаючи на заході для студентів з усього світу. Він закликав молодь не залишати країну: «На мою думку, життєво важливо виховувати нові покоління фахівців через систему технологічної освіти», – сказав він.

ОЕСР – Румунія офіційно отримала позитивний висновок у сфері конкуренції в рамках процесу вступу до Організації економічного співробітництва та розвитку. Згідно з прес-релізом Ради з питань конкуренції, висновок був виданий після завершення процесу оцінки діяльності, проведеної в період 2018-2022 років. Під час перевірки Рада мала продемонструвати, що її діяльність відповідає вимогам міжнародної організації. Також були надані рекомендації, стан виконання яких буде представлений через рік. Вступ до ОЕСР є пріоритетом Румунії і вважається третьою головною стратегічною метою після вступу до НАТО та Європейського Союзу.

ІНЦИДЕНТ – Два морських судна зіткнулися в середу в гирлі Суліна в дельті Дунаю на південному сході Румунії після того, як одне з них просигналізувало про відмову головного двигуна і спробувало в екстреному порядку стати на якір. Під час операції судно під прапором Панами, завантажене ячменем, зіткнулося з іншим судном під прапором Ліберії, що перевозило дизельне паливо. Постраждалих немає, судноплавство каналом здійснюється у нормальному режимі, ознак забруднення немає. Адміністрація порту Суліна розпочала розслідування для встановлення точних причин інциденту.

СПОРТ – Сьогодні ввечері в Парижі стартували Паралімпійські літні ігри, які триватимуть до 8 вересня. Від Єлисейських полів до знаменитої площі Згоди, сотні танцюристів, виконавців та віртуозів беруть участь у шоу під назвою «Парадокс», яке, за словами організаторів, має на меті змусити людей замислитися про їхню унікальність, що виходить за рамки фізичних характеристик їхніх тіл. На Паралімпійських іграх Румунія буде представлена шістьма спортсменами в трьох дисциплінах: дзюдо для сліпих (Александру Болога і Даніель Варгоцкі), пара-велосипед (Едуард Новак і Теодор Матікан) і настільний теніс (Камелія Чіріпан і Бобі Сіміон). Камелія Чіріпан та Бобі Сіміон першими розпочнуть змагання у другій половині четверга у змішаному парному розряді проти японської пари Юрі Томоно та Койо Івабучі.

ПОГОДА – Минулої ночі в кількох регіонах Румунії пройшли грози. Метеорологи оголосили десятки попереджень про небезпечні погодні умови, включаючи «червоний», найвищий рівень небезпеки, який наклався на вже існуючий «жовтий» рівень у Східних Карпатах, центрі, на півдні та сході країни. В Яссах, на північному сході країни, сильна гроза налякала мешканців, які масово дзвонили на номер екстреної допомоги 112. Поривчасті вітри повалили кілька дерев і пошкодили автомобілі. Вулиці по всьому місту були підтоплені, а на одному з проспектів у центрі міста рівень води перевищив 10 сантиметрів. Сильний вітер зірвав дах, а два рейси бюджетних авіаліній приземлилися в аеропорту Ясси із запізненням в кілька десятків хвилин через складні погодні умови. Також на північному сході, в повіті Ботошани, пожежники були викликані для гасіння пожежі, що спалахнула після того, як блискавка влучила в дерево. Десятки вулиць і підвалів були також підтоплені в місті Клуж-Напока (північний захід) після зливи, сильного вітру і грози.

СПІЛЬНЕ ЗАСІДАННЯ – Прем’єр-міністр Баварії Маркус Содер підкреслив у вівторок, після двосторонніх переговорів з прем’єр-міністром Румунії Марчелом Чолаку в Мюнхені, важливість повноправного членства Румунії в Шенгенській зоні. У цьому контексті Марчел Чолаку подякував своєму баварському колезі за його постійну підтримку повного приєднання Бухареста до зони вільного переміщення осіб, товарів і послуг. У той же час Маркус Содер згадав, що в Баварії проживає понад 213 000 громадян Румунії та підкреслив їхній внесок у розбудову суспільства. Він також закликав до інтенсифікації економічних відносин. «Німеччина є найкращим партнером Румунії, а Баварія – найсильнішим торговельним партнером Румунії», – сказав Маркус Содер. Уряди Румунії та Баварії провели спільне засідання з нагоди 25-річчя двосторонніх відносин. Делегації підписали меморандум про підприємництво, малі та середні підприємства та стартапи. На порядку денному були питання Шенгенської зони, міграції, співпраці у сфері безпеки, війни в Україні та вступу України і Молдови до Європейського Союзу.

ІНФЛЯЦІЯ – Річна інфляція в Європейському Союзі зросла до 2,7% у травні з 2,6% у квітні. Про це свідчать дані, опубліковані у вівторок Європейським статистичним управлінням (Євростат). Минулого місяця країни ЄС з найнижчими річними показниками інфляції були Литва (0%), Фінляндія (0,4%) та Італія (0,8%). З іншого боку, країни ЄС з найвищими показниками інфляції були Румунія (5,8%), Бельгія (4,9%) та Хорватія (4,3%). У порівнянні з квітнем, річна інфляція знизилася в 17 країнах-членах ЄС, включаючи Румунію.

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс у середу прийме свого італійського колегу Серджіо Маттареллу, який здійснить офіційний візит до Румунії. Згідно з прес-релізом Адміністрації президента Румунії, візит є продовженням діалогу на найвищому рівні, який ознаменувався історичним моментом державного візиту Клауса Йоганніса до Італії в 2018 році, першого за останні 45 років, а також третім спільним румунсько-італійським урядовим засіданням, яке відбулося в Римі 14-15 лютого. У 2024 році Румунія та Італія відзначають 145 років з часу встановлення дипломатичних відносин, а також 60 років з часу встановлення відносин на рівні посольств. Глави двох держав також обговорять європейські та глобальні події, приділяючи особливу увагу Стратегічному порядку денному ЄС і ситуації в галузі безпеки, – йдеться в прес-релізі.

ВИСТАВКА – В італійській столиці відкрилася виставка, на якій представлені традиційні румунські костюми та кераміка з колекцій Музею села у Бухаресті, а також експонати з Музею цивілізацій у Римі. Подія відбувається в контексті Всесвітнього дня Її – румунської традиційної вишитої сорочки – 24 червня. Їя – вишита сорочка, ключовий елемент традиційного румунського костюма. Її виготовляють з бавовни, льону або шовку і прикрашають вишивкою в народних мотивах. Відвідати виставку можна до 14 липня.

ЄВРОСОЮЗ – Глави держав та урядів ЄС вперше після виборів до Європарламенту провели переговори віч-на-віч щодо кандидатів на найвищі посади в європейських інституціях. Найбільші шанси на посаду голови Єврокомісії має нинішня очільниця виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн, яку підтримує не лише переможець виборів до Європарламенту – Європейська народна партія, але й найбільша кількість глав європейських держав та урядів. Колишній прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта є найбільш вірогідним кандидатом на посаду президента Європейської Ради, а прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас – на посаду глави європейської дипломатії.

ІНЦИДЕНТ – Голова Комітету з питань зовнішньої політики Сенату Румунії Тітус Корлецян закликав уряд Швеції швидко відреагувати на «абсолютно обґрунтовані» вимоги припинити незаконне і жорстоке утримання під вартою двох румунських неповнолітніх. На спільній прес-конференції з депутатом Бен-Оні Арделяном, присвяченій справі румунської родини у Швеції, Тітус Корлецян також попросив шведський уряд суворо дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань і чудових політичних відносин з румунською державою та негайно репатріювати двох дівчат. За словами голови сенатського комітету з питань зовнішньої політики,  подружжя Данієль і Б’янка Самсони та їхні дві доньки, Сара і Діана, з грудня 2022 року перебувають у ситуації, яка має на них глибоко негативний вплив. Під час родинної розмови старша донька, якій ще не виповнилося 11 років, попросила батьків купити їй косметичку і смартфон. Батьки не виконали прохання, а дівчинка пригрозила розповісти в школі, що вона зазнає домашнього насильства, що згодом і зробила. Соціальний працівник без будь-якої перевірки забрав обох сестер з дому. Після розслідування поліція закрила справу за відсутністю доказів. Натомість дівчаток не повернули батькам, яким дозволено відвідувати їх не більше однієї години кожні шість тижнів. Водночас триває акція з розлучення Сари та Діани. Два тижні тому була зафіксована п’ята спроба самогубства Сари.

ІСПИТ – У вівторок відбулися усні іспити з румунської мови іспиту на здобуття атестату на повну середню освіту. Оцінювання навичок усного спілкування румунською мовою продовжиться завтра, після чого відбудуться тести з рідної мови, цифрових навичок та іноземної мови. Письмові іспити розпочнуться 1 липня. У Міністерстві освіти запевняють, що заходи, вжиті під час цьогорічних іспитів, значно зменшать можливість списування. Усі іспити будуть проходити під аудіо- та відеоспостереженням, а оцінювання письмових робіт відбуватиметься лише на цифровій платформі.

НАТО-РУМУНІЯ – Для Румунії вступ до НАТО був здійсненням історичного прагнення та імперативом безпеки, а зараз Альянс є важливою опорою нашої зовнішньої політики і політики безпеки. Про це заявила в четвер у Брюсселі міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску у своїй промові на церемонії з нагоди 75-ї річниці НАТО. За словами глави румунської дипломатії, Альянс витримав випробування часом і продемонстрував стратегічне бачення, рішучість, стійкість і адаптивність. НАТО стала сильнішою як за розміром, так і за впливом, – додала міністерка. «Румунія твердо віддана процесу постійної адаптації НАТО, з тим, щоби організація стала сильнішою і краще підготовленою до майбутнього», – написав, своєю чергою, президент Клаус Йоганніс у дописі в соціальній мережі. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що поточні події у плані регіональної та глобальної безпеки підтверджують необхідність спільної оборонної концепції перед обличчям загроз, породжених «російськими експансіоністськими амбіціями» та агресією проти України. У Брюсселі Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що США та Європа сильніші і безпечніші разом в рамках Атлантичного альянсу. Було оголошено, що держави-члени Альянсу створять багаторічний фонд військової допомоги Україні у розмірі 100 мільярдів доларів. Деякі члени Альянсу заявили, що фінансово підтримають чеську ініціативу щодо закупівлі зброї для Києва у третіх країн з метою збільшення обсягів поставок.

ЄВРОСОЮЗ – Європейська комісія розпочала два поглиблених розслідування в Румунії щодо можливих проблем у реалізації великого проєкту, що фінансується Євросоюзом. Згідно з прес-релізом офіційного Брюсселя, йдеться про тендер, оголошений компанією в Ровінарь (південний захід) на проєктування, будівництво та експлуатацію парку фотоелектричних станцій. Проєкт частково фінансується Європейським фондом модернізації, а Єврокомісія вважає, що є достатні підстави вважати, що два учасники тендеру отримали субсидії з боку китайської влади, які спотворюють внутрішній ринок. Один з консорціумів-учасників торгів котирується на Гонконгській фондовій біржі, а інший підпорядковується Центральному народному уряду Китаю, додала виконавча влада ЄС. На думку ЄК, є достатньо підстав вважати, що обидва консорціуми отримують державні субсидії, які спотворюють внутрішній ринок. Відповідно до Регламенту ЄС про іноземні субсидії, компанії, які беруть участь у державних тендерах на суму понад 250 мільйонів євро, повинні повідомляти Єврокомісію у разі, якщо отримували щонайменше 4 мільйони євро іноземних фінансових внесків протягом трьох попередніх років.

ОБЛІКОВА СТАВКА – Національний банк Румунії вирішив у четвер залишити незмінною облікову ставку на рівні 7% річних. Такою вона залишається вже майже півтора року. Відсоткові ставки, за якими комерційні банки можуть позичати кошти в НБР, і ті, які вони отримують, коли зберігають гроші на депозитах в центральному банку, також залишились незмінними. Річний рівень інфляції зріс у січні до 7,41%, але в лютому знизився до 7,23%. Фахівці НБР стверджують, що він продовжить знижуватися в найближчі місяці.

УРЯД – Уряд Румунії схвалив у четвер проєкт закону про правовий статус персоналу у сфері досліджень, розробок та інновацій, спрямований на заохочення продуктивності в цій галузі. Крім цього уряд схвалив договір про фінансування автомагістралі A7 (також відомої як автострада Плоєшти-Сірет), підписаний між Румунією та Європейським інвестиційним банком в Бухаресті та Люксембурзі в лютому ц.р.. На засіданні в четвер уряд також схвалив проєкт термінової постанови про деякі заходи щодо підтримки соціально незахищених категорій новонароджених матерів, які отримують матеріальну допомогу на основі електронних соціальних ваучерів, наданих з безоплатних зовнішніх фондів. Це неповнолітні матері, матері з інвалідністю, матері, які отримують прожитковий мінімум, а також матері, які не мають документів, що посвідчують особу та не мають права на отримання інших видів державної допомоги. Розмір електронного соціального ваучера становить 2 000 леїв (близько 400 євро) одноразово на кожну новонароджену дитину протягом чотирьох років, з 2024 по 2027 рр.

СОЦІАЛІСТИ – Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц прибуде до Бухареста в суботу для участі у зустрічі лідерів Партії європейських соціалістів (ПЄС), разом з комісаром ЄС з питань зайнятості та соціальних прав Ніколя Шмітом (Люксембург) – спільним кандидатом на посаду президента Європейської комісії та президентом ПЄС, колишнім прем’єр-міністром Швеції Стефаном Льовеном. У Бухаресті Олафа Шольца прийме прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку. Дискусії будуть зосереджені, серед іншого, на питаннях двосторонніх відносин, безпеки та економічної політики, – повідомляє Берлін. Потім федеральний канцлер візьме участь у круглому столі з представниками ділових кіл. Марчел Чолаку та Олаф Шольц, партії яких належать до однієї європейської політичної родини, мали неформальну зустріч у листопаді 2023 року в Малазі, Іспанія, де проходив З’їзд європейських соціалістів. Візит до Румунії відбувається на тлі підготовки в країнах ЄС до виборів до Європарламенту, які пройдуть у червні.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку у середу прийняв свого угорського колегу Віктора Орбана, з яким обговорив пріоритети майбутнього головування Угорщини в Раді ЄС. До кінця червня у Раді ЄС головує Бельгія, потім з липня по грудень головуватиме Угорщина, а з січня по червень 2025 року – Польща. «Наші уряди мають спільну зацікавленість у розвитку транспортної інфраструктури між Сходом і Заходом», – написав Марчел Чолаку в соціальній мережі. Віктор Орбан разом з прем’єр-міністром Бельгії Александром Де Кроо і прем’єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем взяли участь у робочій зустрічі в Бухаресті, присвяченій підготовці майбутнього Стратегічного порядку денного ЄС, яку провели президент Румунії Клаус Йоганніс і президент Європейської ради Шарль Мішель. Клаус Йоганніс заявив, що Румунія глибоко віддана просуванню всіх пріоритетів ЄС на період 2024-2029 років і продемонструвала свою здатність зробити значний внесок у цей процес. Він підкреслив, що, з точки зору Румунії, в найближчі роки ЄС повинен зосередитися на зміцненні європейського співтовариства, маючи на увазі, зокрема, безпеку і оборону. Шарль Мішель зазначив, що енергетичний сектор і енергетичний перехід є дуже важливими темами, оскільки це питання процвітання і підтримки майбутніх промислових амбіцій.

ОПИТУВАННЯ – 23% молодих румунів віком від 18 до 35 років готові проголосувати за популістський та ультранаціоналістичний Альянс «За союз румунів» на парламентських виборах. Принаймні це випливає опитування громадської думки, проведеного Румунським інститутом оцінки та стратегії на замовлення організації «Молодь голосує». Друге місце в електоральних уподобаннях молодих румунів посідає правий, опозиційний Союз «За порятунок Румунії», а третє – керівна, права Націонал-ліберальна партія,  за які готові віддати свої голоси 20% респондентів. Четверте місце займає ліва, керівна Соціал-демократична партія – 17% голосів. Чверть молодих людей не знають, за кого б вони проголосували на парламентських виборах, якби вони відбулися в неділю. Ініціатива «Молодь голосує» має на меті заохотити молодих людей до участі у виборах та просувати порядок денний пріоритетів молоді.

САМІТ – Глави держав та урядів ЄС разом з експертами зібралися в Брюсселі на саміт, покликаний дати новий поштовх розвитку атомної енергетики. Ця галузь повернулася до уваги Європи після війни в Україні та необхідності скорочення викидів від традиційної промисловості. Атомна енергетика є чистою і енергонезалежною, на відміну від вітрової або фотоелектричної, де виробництво залежить від погоди, а Румунія є одним з лідерів у сфері нових технологій. Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що Румунія прагне розвивати свою програму ядерної енергетики і працює зі Сполученими Штатами над впровадженням технології малих модульних реакторів. Йоганніс підкреслив, що Бухарест хоче стати регіональним лідером у ядерних операціях, експертизі та ланцюжку поставок. Повернення до ядерної енергетики не подобається екологічним неурядовим організаціям, які влаштували акції протесту в Брюсселі паралельно із зустріччю європейських лідерів і закликають зосередити інвестиції виключно на відновлюваних джерелах енергії. У бельгійській столиці президент Румунії також бере участь у засіданні Європейської ради та розширеному саміті Євро.

НПВС – Румунії залишилося трохи більше двох років, щоб досягти всіх цілей, визначених у Національному плані відновлення та стійкості, фінансовому пакеті грантової та кредитної підтримки, головним чином спрямованому на вирішення проблем, спричинених пандемією COVID-19. Попередження прозвучало в Бухаресті від чиновників Європейської Комісії, відповідальних за реалізацію НПВС. На конференції, присвяченій оцінці стану реалізації НПВС в Румунії, чиновники попередили, що невиконання проміжних цілей може призвести до того, що країні доведеться повернути отримані гроші. Румунські урядовці запевняють, що План в цілому прогресує порівняно з минулим роком.

УРЯД – Уряд у Бухаресті сьогодні затвердив програму державної допомоги для стимулювання інвестицій. Вона передбачає виділення понад 50 мільйонів румунських леїв на підтримку, зокрема, регіональних інвестицій, що мають соціальний та економічний вплив на розвиток місцевих громад. Передбачається, що місцеві МСП також братимуть участь у цих інвестиціях в якості постачальників у регіональних проєктах. На початку зустрічі прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що виконавча влада виділить ще 500 мільйонів євро на будівництво нового медичного комплексу для клінічної лікарні “Фундень”. У той же час, один мільярд леїв буде виділено на реконструкцію лінії метро Берчень-Піпера, найбільш завантаженого маршруту метро в Бухаресті. І останнє, але не менш важливе: румунська виконавча влада ухвалила новий Лісовий кодекс, який, зокрема, передбачає посилення покарання за крадіжку деревини.

БІЄНАЛЕ – Цього року Румунія буде представлена на знаменитій Венеціанській бієнале мистецтв в Італії. Пропозиція Румунії називається “Що таке робота” і підписана Шербаном Саву. За словами експертів, художник ілюструє аспекти повсякденного життя з майже фотографічною точністю, приділяючи особливу увагу особистим станам, в тому числі досліджуючи універсальний досвід роботи за кордоном і те, як він переосмислює поняття дому. На Венеційській бієнале, яка триватиме з 20 квітня по 24 листопада, будуть представлені роботи з 87 країн світу.

КІНО – Фільми з добірок Канн, Берліна, Локарно, Венеції, Торонто та Аннесі увійшли до програми 28-го Фестивалю французького кіно в Румунії, який пройде з 21 по 31 березня в Бухаресті та 12 інших містах країни. У кінотеатрах та альтернативних культурних просторах відбудеться понад 100 кінопоказів, – повідомляють організатори. Вони вирішили відкрити фестиваль у Бухаресті комедією “Важкий рік” (“Une Annee Difficile”) режисерів Олів’є Накаша та Еріка Толедано, авторів “Недоторканних” – одного з найбільших касових успіхів Франції.

УРЯД – На цьому тижні уряд планує ухвалити новий нормативно-правовий акт про скорочення бюджетних витрат. Виконання загального дефіциту консолідованого бюджету за січень цього року склало 0,45% – близько 8 млрд леїв (приблизно 1,6 млрд євро), що майже вдвічі перевищує показник січня 2023 року. Виконавча влада також працює над проєктом термінової постанови про проведення місцевих виборів одночасно з виборами до Європарламенту 9 червня. У тексті термінової постанови зазначається, що це дозволить заощадити значні державні кошти та заохотити більше громадян до участі у виборах до Європарламенту, оскільки на місцевих виборах зазвичай явка виборців вища. Вибори Президента Румунії пройдуть у вересні, а парламентські перегони заплановані на грудень.

ШЕНГЕН – Румунія готова приєднатися до Шенгенської зони вільного переміщення і сухопутними кордонами і може продемонструвати це цифрами і конкретними результатами, – заявив у понеділок міністр внутрішніх справ Кетелін Предою. Він бере участь у засіданні Ради ЄС з питань правосуддя та внутрішніх справ у Брюсселі, на порядку денному якого дві основні теми: боротьба з нелегальною міграцією та з незаконним обігом наркотиків. З цієї нагоди румунський міністр підписав зі своїм болгарським колегою і комісаром ЄС з питань внутрішніх справ нову рамкову угоду про співпрацю в галузі управління кордонами. Обидві країни тепер мають у своєму розпорядженні додаткові 85 млн. євро для розбудови потенціалу. На зустрічі в Брюсселі Предою також заявив, що Румунія знаходиться в авангарді європейських країн, які впровадили положення Дублінської угоди, що вважається наріжним каменем європейської системи притулку. Якщо ми подивимося на ситуацію на місцях, то побачимо, що Румунія могла б зміцнити Шенгенську зону і зовсім несправедливо бути лише частково інтегрованою в цю зону, – підкреслив румунський міністр. Наприкінці цього місяця Румунія і Болгарія частково приєднаються до Шенгенської зони, лише з повітряним і морським кордонами.

ЗРОШУВАННЯ – Понад 400 мільйонів євро європейських коштів доступні для модернізації зрошувальної інфраструктури в Румунії. Про це оголосило Агентство з фінансування сільських інвестицій. Бенефіціарами можуть бути організації користувачів зрошувальної води, які зможуть подавати заявки з 15 березня. Максимальна сума безвідплатного гранту, яку може отримати бенефіціар, становить 1,5 млн. євро.

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Сьогодні на пленарному засіданні Палати депутатів було обговорено резолюцію про недовіру міністру фінансів Румунії Марчелу Болошу, а у вівторок це питання буде винесене на голосування. У тексті резолюції під назвою «Міністр Болош – винахідник і захисник податку на лікарняні має піти у відставку» зазначається, що прийняття документа є «актом відповідальності перед громадянами і необхідним заходом для поступового відновлення довіри до держави». Ініціатори пропозиції стверджують, що «Марчел Болош повинен покинути уряд Румунії в терміновому порядку». Депутати від Союзу «За порятунок Румунії» та від партії «Сила правих» звинувачують міністра фінансів у тому, що він «забирає у стражденних» 500 000 євро щодня – у батьків з хворими дітьми, жінок з вагітністю з високим ризиком і в тих, хто народив цього року. Ініціатори пропозиції також стверджують, що система охорони здоров’я потребує додаткових грошей, але не від хворих і, що міністри фінансів чинної керівної коаліції в останні роки урізали такі джерела фінансування, як відсоток страхового внеску за роботу у державному секторі.

ЗЕМЛЕТРУС – Сьогодні виповнюється 47 років з дня найсильнішого землетрусу, що стався в Румунії 4 травня 1977 року. Землетрус мав магнітуду 7,2 бали за шкалою Ріхтера, а його епіцентр знаходився в горах Вранча (східна Румунія). Він тривав 56 секунд. Тоді загинуло понад 1 500 осіб, більшість з них у столиці, і близько 11 тисяч отримали поранення. 32 багатоповерхових і середньоповерхових будинки обвалилися в Бухаресті та майже 33 000 будинків були пошкоджені по всій країні. Землетрус відчувався по всій Східній Європі, але також у Росії, в Москві та Санкт-Петербурзі. Після землетрусу в Румунії було оголошено надзвичайний стан і мобілізовано понад 30 тисячі рятувальників і солдатів. За оцінками влади, у разі повторення, землетрус такої ж інтенсивності забрав би життя понад 42 тис. людей. Найбільше від нього постраждав би Бухарест, де близько 2 400 будівель внесено до категорії найвищого рівня сейсмічного ризику, більшість з яких – у центрі міста.

ГАНДБОЛ – Жіноча збірна Румунії з гандболу перемогла у неділю в Копрівніці команду Хорватії з рахунком 25:23 у першій групі відбіркового турніру чемпіонату Європи 2024 року. Таким чином, Румунія пройшла кваліфікацію і посіла перше місце в групі з 8 очками, за нею йдуть Хорватія і Греція, у кожної з яких по 4 очки, а Боснія і Герцеговина не набрала жодного очка. У своїх фінальних матчах у квітні Румунія зіграє з Боснією і Герцеговиною на виїзді та з Грецією вдома. До фінального турніру потрапляють дві кращі команди з кожної групи та чотири кращі команди, що посядуть треті місця. Чемпіонат Європи з гандболу серед жінок відбудеться з 28 листопада по 15 грудня в Австрії, Угорщині та Швейцарії.

Напередодні
ухвалення бюджету Румунії на 2024 рік
міністр фінансів Марчел
Болош надав низку роз’яснень, про які
неодноразово просили парламентська
опозиція та ЗМІ.
При
цьому він
заявив, що визначено
джерела фінансування як для підвищення
інфляції з 1 січня наступного року, так
і для перерахунку всіх державних пенсій
у вересні.

Також
має бути прийнято рішення про підвищення
зарплат вчителям – зазначив Марчел
Болош: Перша складова бюджету – це
частина пенсійних видатків, як по частині
їх коригування з інфляцією з 1 січня,
так і перерахунку з 1 вересня, щоб
зарахувати ці суми до бюджету, щоб мати
гарантоване джерело фінансування цих
видів видатків. Друге – це права вчителів
і додаткові видатки Державного бюджету,
і ми повинні будемо найближчими днями
узгодити механізм коригування та
індексації або підвищення заробітної
плати вчителів і прийняти остаточне
рішення з цього приводу.

У
ході
дискусії з депутатами лібералами міністр
фінансів повідомив, що наступного року
не буде підвищення податків, а
інфраструктурні проєкти призначені
для
місцевих громад продовжаться в рамках
програми Anghel Saligny. Щодо джерел, з
яких будуть фінансуватися заплановані
додаткові витрати, Марчел Болош
нагадав, що наприкінці вересня набуде
чинності фіскально-бюджетний закон,
схвалений шляхом взяття
на себе
урядової відповідальності, і, відповідно,
очолюване ним міністерство наразі
проходить тривалий процес імплементації
заходів з боротьби з шахрайством, що
містяться в цьому законі.

Завдяки
цим заходам, які ми продумали на рівні
міністерства, завдяки цифровізації,
ми маємо намір зібрати додаткові суми
до бюджету. Ми очікуємо, що це будуть
мільярди леїв, – додав Марчел Болош.
За даними Націонал-ліберальної партії,
яка перебуває в коаліційному
уряді
з Соціал-демократичною партією, проєкт державного
бюджету,
швидше за все, буде поданий
на розгляд
Парламенту 18 грудня і прийнятий до 22
грудня.

Між
часом, не надто вірячи в обіцянки влади,
70% румунів очікують, що наступного року
податки зростуть, згідно зі звітом
Глобальний моніторинг інфляції,
який дослідницька компанія Ipsos провела
в 33 країнах світу, включаючи Румунію.
Лише 6% румунів кажуть, що вони живуть
комфортно, а 43% – що добре
справляються. З іншого боку, 28% ледве
зводять кінці з кінцями, для 16% важко
і для 6% – дуже важко.

Прем’єр-міністр Марчел
Чолаку сьогодні візьме участь у першому
спільному засіданні урядів Румунії та
України разом із кількома членами
Кабінету міністрів та експертами зі
сфер оборони, сільського господарства,
транспорту, енергетики, внутрішніх
справ, охорони здоров’я, яке відбудеться
в Києві.

Про
це повідомила
прес-служба Уряду Румунії.

Під час візиту Глава
виконавчої влади матиме зустрічі з
Президентом України Володимиром
Зеленським, Прем’єр-міністром України
Денисом Шмигалем, з яким матиме спільні
заяви для преси, а також з Головою
Верховної Ради Русланом Стефанчуком.

Прем’єр-міністр Марчел
Чолаку: Візит до Києва має дві чіткі
цілі – просування прав румунів з України та підписання важливих двосторонніх
угод, які закладуть основи для більш
прикладної співпраці в декількох
секторах. Україна може розраховувати
на Румунію зараз і в довгостроковій
перспективі, тому що ми маємо потенціал
стати центром логістичної підтримки
для відновлення цієї країни.

У рамках візиту в Україну
прем’єр-міністр Марчел Чолаку покладе
вінок до Стіни пам’яті полеглих захисників
України на Михайлівській площі в Києві
та візьме участь у робочому обіді,
організованому на честь румунської
делегації прем’єр-міністром Денисом
Шмигалем.

У спільному засіданні
румунського та українського урядів
візьмуть участь глава виконавчої влади,
віце-прем’єр-міністр Маріан Някшу,
міністр національної оборони Анджел
Тилвер, міністр енергетики Себастьян
Бурдужа, міністр сільського
господарства та розвитку села Флорін
Барбу, міністр охорони здоров’я Александру
Рафіла, міністр економіки, підприємництва
та туризму Штефан-Раду Опря, державний
секретар Міністерства транспорту та
інфраструктури Іонел Скріоштяну,
державний секретар Міністерства
внутрішніх справ Раед Арафат.

У понеділок Сенат і Палата депутатів Румунії розпочали другу чергову парламентську сесію в цьому році. Серед пріоритетів фігурують досі не вирішені питання такі як: реформа системи спеціальних пенсій, закони про заробітну плату та державні пенсії та посилення покарань для водіїв, які керують транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

З політичної точки зору, найбільш очікуваний момент у парламенті – це взяття на себе відповідальності коаліційним урядом за заходи зі скорочення дефіциту бюджету. Не минуло й двох тижнів, як прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку оголосив про намір вдатися до цієї процедури, дещо здивувавши своїх ліберальних партнерів. У понеділок це питання обговорювалося в коаліції, та Націонал-ліберальна партія погодилася зі взяттям на себе відповідальність урядом, не визначившись детально з конкретними заходами, а лише в принципі. Фактично, Уряд візьме на себе відповідальність у парламенті за законодавчий пакет, який в основному включатиме податкові заходи. Марчел Чолаку: «Ми обговорили з колегами пакет заходів, що будуть охоплені в одному законі, за який уряд візьме відповідальність у парламенті, котрі стосуються як боротьби з ухиленням від сплати податків, так і реформи в місцевому самоврядуванні, а також заходів, які допоможуть нам вийти на нижчий дефіцит, ніж минулого року.»

Націонал-ліберальна партія прийняла рішення підтримати ініціативу прем’єр-міністра взяти відповідальність у парламенті за прийняття фіскально-бюджетного пакету законодавчих заходів, які б збалансували бюджет. Лідер НЛП Ніколає Чуке заявив: «Є три основні умови, від яких партія не відмовиться, а саме: скорочення бюджетних витрат, зменшення явища ухилення від сплати податків та податкові заходи. Націонал-ліберальна партія підтримувала і продовжує підтримувати збереження поточної ставки ПДВ.» Представники НЛП не згодні з можливими заходами, які, на їхню думку, матимуть негативний вплив на бізнес-середовище, такими як збільшення податку на дивіденди або зниження граничної межі для малих та середніх підприємств.

З іншого боку, основні опозиційні партії критикують намір виконавчої влади взяти на себе відповідальність у парламенті та погрожують винесенням вотуму недовіри. Лідер Союзу «За порятунок Румунії» Кетелін Друле вважає, що підвищення податків не є життєздатним рішенням: «Нашим головним пріоритетом буде боротьба проти неправомірного підвищення податків, яке хочуть здійснити Соціал-демократична партія та їхній партнер Націонал-ліберальна партія.»

Ультранаціоналісти Альянсу за об’єднання румунів (AUR) мають намір заблокувати підвищення ПДВ. Лідер Альянсу за об’єднання румунів (AUR) Джордже Сіміон: «Ми повинні виступати проти підвищення ПДВ у будь-якій формі. Ми повинні наполягати на тому, що проблемою є не мікропідприємства, а великі компанії, які не платять податок на прибуток і неправильно сплачують податки.»

Взяття на себе відповідальності в Парламенті урядом за законодавчий проект, є найшвидшим способом його просування, оскільки не витрачається час на його обговорення, але водночас і найризикованіший спосіб, оскільки голосування за можливий вотум недовіри, внесений опозицією, може призвести до відставки уряду.