Radio România Internațional

Tag: фестиваль

  • Фестиваль колядок, українських свят та звичаїв у Бухаресті

    Фестиваль колядок, українських свят та звичаїв у Бухаресті

    Бухарестська філія Союзу українців Румунії провела 19 січня 2025 року, в театрі «Інфініт», 8-й Фестиваль колядок, українських свят та звичаїв. Цьогорічний фестиваль пройшов у чудовій атмосфері, в якій відчувалися особливі емоції між глядачами та виконавцями.

    Лунали гарні українські та румунські колядки та щедрівки, давні та сучасні та обробки. Вистава «Снігова королева» театральної групи «Фаворит» зачарувала всіх. Актори, яскраві костюми, магія на сцені, захопливий сюжет – усе залишило як дітей, так і дорослих у захваті! Зачарували присутніх своїми виступами також художні вокальні колективи «Едельвейс» і «Ластівка», родинний квартет Гамурарів, вокальний колектив студентів української секції Бухарестського університету та сімейний гурт «Септима». Фестиваль приніс нові знайомства, учасники обмінялися думками, і все це заради продовження українських зимових традицій.

    Голова Бухарестської філії СУРу Михайло Трайста розповідає про важливість фестивалю: «Основною ціллю цього фестивалю є продовження традицій, яких ми успадкували від наших батьків та дідів, та щоб ми, у нашу чергу, передавали їх наступному поколінню. Цього року на сцені фестивалю виступив театр українських переселенців «Фаворит» з чудовою виставою «Снігова королева», також виступили ансамблі «Едельвейс», ансамбль дітей і молоді «Ластівка», гурт студентів української секції Бухарестського університету та родинний гурт «Сиптима». Було дуже багато глядачів, зал був переповненим. На мою думку цьогорічний фестиваль пройшов успішно».

    Режисерка Кристина Джаламага, родом з України, керівниця театральної трупи «Фаворит», яка діє в рамках Театру імені Івана Франка Бухарестської філії СУРу, ствердила: «Була казка для діточок. Ми вперше поставили саме дитячу роботу «Снігова королева». Ми працювали над нею всього два тижні. Прийшли діти нові до нашого колективу і мені прийшла вночі ідея постановити казку. І ми за два тижні поєднали всі свої зусилля і робили кожен день, йде мова і про костюми, образи, декорації. Ми робили репетиції й вдома, й в приміщенні Бухарестської філії СУРу. З діточками було чудово працюватию вони надихають, вони щирі, вони принесли справжню казку. Їхні щира радість і щирі враження від всього допомагають нам дивитись на все очима дитини. Поки що відгуки були дуже добрими, всім сподобалася вистава, вони просять, щоб було побільше казок. Діточок у нас багато, вони приходять до нас завжди з радістю, але коли дізнались, що є казка для дітей стали ще більше бажаючих. І ми вже думаємо, яку нову казку постановити, мабуть вона буде на бажання глядачів.»

    Тетяна Афанасьєва, переселенка з України, невтомно працює з двома художніми колективами «Едельвейс» і молодіжнім гуртом «Ластівка», які діють також при Бухарестській філії СУРу. Вона розповідає про виступи колективів та пережиті нею емоції: «Вокальні ансамблі Ластівка та Едельвейс підтримують і зберігають гарні традиції нашого славного українського народу. Ми на цьому фестивалі співали українські традиційні колядки « Добрий вечір тобі, пане господарю», «Нова радість стала», «Небо і земля», Ой сивая та і зозулечка»,  а аткож співали сучасні українські колядки, які прославляють народження Ісуса Христа, такі як «Хай Ісус моє дитя», «На річці, на Йордані», «Янголята», і заспівувала талановита наша солістка Христина Джаламаха, а співоча талановита родина Хамурар заспівала чотири голосно “Щедрик” Микола Леонтовича. Ми пишаємось цією родино. Нещодавно ми з ансамблем «Едельвейс» взяли участь у 32-му Міжнародному фестивалі колядок та зимових обрядів українців Румунії у місті Сігету Мармацієй Марамороського повіту. І ми там зустрілися з українцями інших країн, а також українцями міста Києва, Івано Франківська. Ми гуртуймося і підтримуємо один одного українців по всьому світу.»

    Лекторка Кафедри української мови та літератури Бухарестського філологічного факультету Олена Біволару говорить про виступ студентів, які вивчають українську мову: «Це не перший наший виступ. Тут є студенти третього року і першого року. Студенти третього року мають вже дворічний досвід таких виступів, бо ми колядуємо кожен рік в Університеті, професорів та студентів. Цього року також у нас був концерт разом з секціями російської, чеської та сербської мовами. Ми готуємо ці колядки напевно вже місяць. Це добре для студентів і думаю що для слухачів слухачів також. Студенти  краще вивчають українську мову за допомогу пісень та колядок, розуміють краще українські традиції та обряди.»

    Кирило та Анна Мазури зі своїми дітьми створили сімейнй гурт «Септима», який прекрасно виступив: «Дуже гарне враження було від спектаклю, від всіх хто виступав, дуже гарні колядки, мені було дуже добре і тепло на душі це було таке свято, ніби я попав на інший світ. Я багатодітна мати. У мене п’ятеро дітей і майже з початку їх життя, я дітей навчила співати і ми кожний рік готуємо нові колядки. І цього року ми ще одну підготували і ми дуже задоволені. Я вважаю, що Різдво це головне зимове свято і тому діти його завжди чекають та з радістю співають. Ми співали такі колядки як: «Пречиста діва», «Щедрик» і «Тиха ніч».

  • Підготовка до Міжнародного фестивалю Джордже Енеску – 2025

    Підготовка до Міжнародного фестивалю Джордже Енеску – 2025

    Цього року з 24 серпня по 21 вересня в Румунії проходитиме Міжнародний фестиваль імені Джордже Енеску. Цьогорічний фестиваль буде особливим, адже відзначатиме сім десятиліть з дня смерті великого румунського композитора.

    «Кожен фестиваль і створення самого фестивалю були спрямовані на те, щоб вивести музику і геній Енеску на більш важливу і помітну світову сцену, і ми продовжуємо в тому ж дусі. Цього року ми маємо багато творів Енеску. Будуть також новини з творів Енеску, які будуть представлені на фестивалі», – підкреслив диригент Крістіан Мечелару, художній керівник фестивалю. За його словами, 27-й фестиваль ставить важливий наголос на культурні заходи і концерти, якомога більшій кількості по всій Румунії та для всіх румунів.

    З іншого боку, це буде видання, присвячене ювілеям і пам’ятним датам: 50 років від дня смерті Дмитра Шостаковича, 150 років від дня народження Моріса Равеля, 100 років від дня народження диригента Маріна Константіна, творця хору «Мадригал», 100 років діяльності Данського національного симфонічного оркестру, 45 років від дня заснування Бременського камерного філармонічного оркестру і 70 років від дня заснування Трансільванського філармонічного оркестру в Клуж-Напоці.

    Міжнародний фестиваль імені Джордже Енеску є міжнародним еталоном мистецької досконалості, – заявила міністерка культури Наталія Інтотеро. Вона вважає, що Фестиваль Джордже Енеску – це набагато більше, ніж просто мистецька подія, це символ румунської культурної цінності, можливість вшанувати спадщину генія класичної музики Джордже Енеску. Міністерка культури висловила підтримку освітніх заходів для студентів, учнів та молодих митців через програми стажування, тренінги та майстер-класи, які відбудуться і цього року в рамках фестивалю.

    Мер Бухареста Нікушор Дан сказав, що для Бухареста є великою радістю приймати цей фестиваль. «Одним з наших завдань є стимулювання культурних, академічних та спортивних заходів, щоб Бухарест став брендом для такого роду подій. Фестиваль Енеску необхідний в румунському культурному світі, тому що він встановлює стандарт і зобов’язує інших культурних діячів дотримуватися цього стандарту», – сказав мер столиці.

    27-й Міжнародний фестиваль імені Джордже Енеску обіцяє бути одним з найцікавіших з організаційної точки зору. 80 симфонічних концертів, камерних концертів, хорів, інструментальних ансамблів від двох до десяти музикантів з 28 країн світу приїдуть до Бухареста та країни, з яких 18 – з Румунії, 9 – з Німеччини, 6 – європейські проектні ансамблі, а також ансамблі з Франції, Великобританії, Італії, Швейцарії, Іспанії, Польщі, Австрії, Данії, Естонії, Литви та Латвії. У країні відбудеться близько 50 концертів та сольних виступів.

  • 21 січня 2025 року

    21 січня 2025 року

    ВИБОРИ – Постійний виборчий орган у Бухаресті оголосив, що партії можуть розпочати збір підписів за кандидатів, яких вони підтримують на президентських виборах у травні. Підписи можна збирати лише у фізичному вигляді, і один виборець може підтримувати кількох кандидатів. Також у кінці списку особа, яка його склала, зобов’язана заповнити заяву про власну відповідальність, яка засвідчує правдивість підписантів та прихильників. У правлячій коаліції (СДП, НЛП, ДСУР) виборчий період не розпочався, і підтримка колишнього лідера НЛП  Кріна Антонеску як загального кандидата не була встановлена ​​на форумах керівництва соціал-демократів і лібералів. (…) Керівництво СДП, яке зібралося у вівторок, у принципі підтвердило кандидатуру Кріна Антонеску на травневих президентських виборах і визначило скликання конгресу партії 2 лютого, який дасть остаточне голосування щодо його кандидатури.

    ПЛАН – Бюджетний і структурний план Румунії був схвалений Радою з економічних і фінансових питань (ECOFIN) разом з планами 20 інших держав-членів, оголосив у вівторок румунський міністр з питань європейських інвестицій та проєктів Марчел Болош. Це рішення було прийнято в той час, коли кілька країн, такі як Франція, Іспанія, Італія та Фінляндія, зіткнулися з подібними проблемами і закликали продовжити період фіскального коригування з чотирьох до семи років, до 2031 року. Марчел Болош пояснив, що для бізнес-середовища податковий план захищає єдину ставку, а Європейська комісія погоджується з аргументами про те, що держава не повинна карати за економічний успіх. Він також зазначив, що завдяки плану захищені європейські фонди, адже згідно з правилами, недотримання податкової угоди призвело б до їх призупинення. З іншого боку, додав міністр, план підтримує міжнародну довіру, оскільки невиконання фіскальних зобов’язань призвело б до зниження кредитного рейтингу країни, що зробило б кредити дорожчими і важкодоступними. План також забезпечує інвестиційну підтримку, в тому числі для малих і середніх підприємств Румунії через схеми державної допомоги малим і середнім підприємствам, особливо орієнтованим на обробну промисловість, що створить нові робочі місця і стимулюватиме економічне зростання.

    ІНАВГУРАЦІЯ – Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав свого американського колегу Дональда Трампа з інавгурацією. «Румунія, близький стратегічний партнер Сполучених Штатів Америки, бажає вам успіхів у цьому важливому новому мандаті. Нам потрібен міцний і живий трансатлантичний зв’язок на благо нашої спільної безпеки та процвітання ЄС і США», – заявив глава румунської держави. Інавгурацію в понеділок другого терміну Трампа в Білому домі також привітали лідери найважливіших політичних партій Румунії.

    США – Через кілька годин після початку свого другого президентського терміну Дональд Трамп вивів країну зі Всесвітньої організації охорони здоров’я та Паризької кліматичної угоди. Крім того, він підписав указ щодо угоди Організації економічного співробітництва про глобальний податок і доручив Міністерству енергетики відновити оцінку дозволів на експорт скрапленого природного газу. Новий президент оголосив надзвичайний стан в енергетичній сфері в Сполучених Штатах і скасував кілька документів адміністрації Байдена, наприклад документ про ризики штучного інтелекту. Дональд Трамп також скасував санкції, введені Джо Байденом щодо єврейських поселенців, які вчинили насильство проти палестинців на Західному березі Йордану. Глава Білого дому доручив Міністерству юстиції припинити всі незавершені справи, пов’язані з нападом на Капітолій, і помилував 1500 своїх прихильників, які штурмували будівлю в 2021 році, а іншим пом’якшив або змінив вироки. Президент також оголосив нелегальну імміграцію на мексиканському кордоні надзвичайною ситуацією, наркокартелі — терористичними організаціями та підписав документ, який впливає на автоматичне надання американського громадянства дітям нелегальних іммігрантів, народжених у США. Крім того, Дональд Трамп призупинив на чотири місяці програми для біженців, що призвело до скасування рейсів до США для понад 1600 афганців, у тому числі родичів американських солдатів.

    ОБОРОНА – Міністерство національної оборони оголосило у вівторок, що Румунія прийняла командування Силами Європейського Союзу в Боснії і Герцеговині (EUFOR). Прийнявши командування EUFOR, найбільшою багатонаціональною операцією на Західних Балканах під егідою Спільної політики безпеки і оборони (СПБО), Румунія в даний час командує двома з дев’яти військових операцій і місій під прапором Європейського Союзу, цитує джерело. Після мандата, успішно виконаного бригадним генералом Овідіу Лунгу з травня 2023 по травень 2024 року на посаді начальника штабу EUFOR ALTHEA, румунська армія збільшила рівень свого представництва в операції, взявши на себе керівництво найважливішими багатонаціональними силами на Західних Балканах. Стабільність регіону є пріоритетом для Румунії, що має стратегічне значення для європейської та євроатлантичної безпеки, зазначає Міноборони Румунії.

    АЕРОПОРТИ – Пасажиропотік в аеропортах Румунії зріс майже на 6% у 2024 році на тлі приєднання до Шенгенського повітряного простору наприкінці березня. За даними Асоціації аеропортів, понад 26 мільйонів пасажирів пройшли через румунські аеропорти минулого року, порівняно з 23,2 мільйонами у 2023 році. Із загальної кількості пасажирів, які транзитом перебували в румунські аеропорти після приєднання Румунії до Шенгенського повітряного простору, 70% подорожували в межах зони вільного пересування, а 30% подорожували до/з нешенгенських напрямків – також повідомляє Асоціація аеропортів Румунії.

    ФЕСТИВАЛЬ – 27-й випуск Міжнародного фестивалю «Джордже Енеску» ставить важливий наголос на культурних подіях і концертах, якомога більше по всій Румунії та для всіх румунів, зазначив диригент Крістіан Мечелару, художній керівник фестивалю, під час конференції, що відбулася в понеділок, в Бухаресті. Він уточнив, що цьогорічний фестиваль відзначатиме кілька подій, зокрема 70-ту річницю смерті Енеску. Фестиваль проходитиме з 24 серпня по 21 вересня і включатиме 80 концертів симфонічних, камерних, хорових та інструментальних ансамблів із 28 країн.

  • Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії

    Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії

    У місті Сігету Мармацієй відбувся 11 січня 2025 року 32-й Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії, найбільший захід такого роду, організований Марамороською філією Союзу українців Румунії. Взяли участь групи колядників з майже кожного села Марамуреша, де проживають понад 60% українців всієї держави, а також з інших повітів, де компактно проживають етнічні українці, та колядники з України.

    Фестиваль почався Святою Літургією в Греко-католицкій церкві міста Сігету Мармацієй, опісля утворилася колона колядників, одягнених в різдвяні або традиційні українські костюми, які пройшли парадом центром міста. Потім відбулося офіційне відкриття фестивалю зі співом державних гімнів Румунії та України та привітальними виступами. Завершився фестиваль традиційним концертом просто неба у Великому парку в місті Сігету Мармацієй. На цьогорічному фестивалі, на додаток до традиційного параду та концерту колядок, присутні мали можливість відвідати стенди з традиційними українськими стравами з різних регіонів, де проживають етнічні українці. Шановні ражіослухачі, далі запрошуємо вас послухати кілька промов посадових осіб на відкритті фестивалю та кілька колядок, з якими виступили групи колядників з Румунії та України.

     У своєму привітальному виступі до учасників, голова СУРу, депутат Микола-Мирослав Петрецький сказав, що Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії став емблематичним для української громади Румунії. Він відмітив важливість таких заходів, які допомагають українцям Румунії краще зберегти свої звичаї і традиції, що є фундаментальними елементи без яких жодна нація не може існувати. Проведення такого роду заходів завядчується тому, що румунська держава добре розуміє потреби та роль нацменшин. Українці незважаючи від того, в якій частині Румунії живуть, зберігають свої цінності, й таким чином вони не тільки зберігають свій прабатьківський скарб, а також збагачують європейський культурний скарб, – додав голова СУРу. Він також висловив щиру подяку українцям з України, Марамуреській філії СУРу, представникам румунської влади та всім присутнім: «Я хотів би почати словами подяки нашим партнерам, друзям та гостям з України, які незважаючи на те, що переживають складні часи через повномасштабну війну, яку розв’язала російська федерація проти України, знайшли час і прийшли сьогодні підтримати українців з Румунії. Дякуємо вам за те, що ви не забуваєте про ваших друзів, братів з Румунії, за те що завжди, коли українська громада переживає важкі або гарні моменти, українці, де б вони не були, є об’єднаними. І коли певний народ є об’єднаним він є незламним. Усі ми знаємо, що український народ був, є і буде об’єднаний. І тому, що наближається Новий рік, я хотів би побажати вам міцного здоров’я, успіхів, добробуту, сімейного затишку, вірних друзів, єдності та миру. Хочу подякувати всім організаторам, а саме Марамуреській філії СУРу, місцевих організаціям СУРу, представникам державної влади, які кожного разу, на кожній події є поруч з СУРом, Консульству Румунії у Солотвині, Посольству України в Румунії, та звичайно нашим партнерам, сусідам із Закарпаття, Чернівців, Івано-Фраківщини, Києва, Львова за те, що вони кожного разу є поруч з нами. Хочу побажати вам гарно провести день  і запрошую і наступні роки бути поруч з нами. Я запевняю вас, що СУР буде й надалі для вас не лише партнером, а й вірним другом.»

    Заступник мера Сігету Мармацієй Кріштофер Левенте Орос зачитав лист від мера міста Василя Молдована, в якому, між іншим, було зазначено: «Кожного року цей фестиваль об’єднує українців з усіх куточків світу, а також є доброю нагодою пізнати краще одні одних та зберегти живими колядки і традиції наших предків, які визначають нашу культурну ідентичність. Це дуже добра нагода відсвяткувати наш спадок та зміцнити стосунки між українськими громадами Сігету Мармацієй, Марамуреша та всієї Румунії й закордону. Сігету Мармацієй був і залишається багатокультурним містом, в якому традиції та культура українців завжди цінуються і поважаються. Цей фестиваль не тільки показує історію та багатокультурність нашого регіону, а й наше бажання зберегти культурні цінності української громади повіту Марамуреш. Хочу подякувати всім тим, хто протягом часу долав зусиль для проведення цього прекрасного фестивалю, а також всім групам колядників, які виконуватимуть на цій сцені свої колядки.(…) Дякую всім присутнім, за участь у цьому прекрасному фестивалі, що продовжує гарні зимові традиції.»

    Заступник голови Закарпатської обласної ради Василь Дем’янчук ствердив: «Дорогі друзі, я вже не вперше, але вчергове повторюю, що в складний час румуни стали братами для нас українців. Сьогоднішній фестиваль, коли ми поряд можемо насолоджуватися колядками українців, колядками інших народів, нагадує нам ті гарні часи коли всі колядували. Від імені Закарпатської обласної ради, від депутатського корпусу, від імені керівництва Закарпатської області прийміть щирі вітання з нагоди різдвяно-новорічних свят. (…) Бажаю вам міцного здоров’я, успіху, сімейного благополуччя кожній родині, яка живе в Румунії, яка живе в Україні, всім присутнім на цьому фестивалі, та звичайно Україні перемоги, миру всім нам. Дай Бог бережи Україну! Дай Бог бережи Румунію! Слава Україні!»

    У своєму зверненні до присутніх Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії Ігор Прокопчук, між іншим, сказав: «Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії, який цього року відбувається вже у 32 раз це є величною  нагодою відчути дух Різдва, але і можливістю поділитися світом культури з друзями і сусідами. Колядка це символ єдності, надії та радості. Вона зберігає тисячолітню історію та передає з покоління в покоління тепло родинного вогнища та віру у краще майбутнє, бажання й плекати ці традиції та ділитися з ними з іншими, що свідчить велику любов до батьківщини та збереження української ідентичності. Третій рік поспіль Різдво українці зустрічають і відзначають, переживаючи водночас велике страждання, пов’язане з триваючою війною Російської федерації проти України. Країна, яка розв’язала цю війну прагне знищити український народ, прагне знищити українську ідентичність і українські традиції. Тому для українців ця боротьба є боротьба за власне існування, за свою свободу і незалежність. Аде героїчно захищаючи власну свободу, українці так само захищають свободу всіх європейських народів. Ми віримо у нашу перемогу, тому що правда на нашій стороні. Я хочу подякувати румунським друзям, румунському народу за солідарність, за допомогу, яка була виявлена в цій надзвичайно складні часи. Ця допомога і солідарність значно зміцнила наші відносини, наше взаєморозуміння і здійснила фундамент для побудови міцних стосунків на майбутнє. Я дуже радий, що попри всій складнощів війни сьогодні українські колективи так само знаходяться в Сігету-Мармацієй, щоб проводити зі всіма вами це велике свято. На завершення хочу подякувати організаторам цього фестивалю Союзу українців Румунії та побажати активної діяльності на майбутнє. Всіх вітаю з різдвяними святами! Христос народився! Слава Україні!»

    Генеральний консул Румунії в Солотвині Закарпатської області Граціан-Флорін Пирву, в своїй промові, ствердив: «Без культури, без традицій, без колядок немає ідентичності. Це дуже велика радість, що Союзу українців Румунії вдається згуртувати українську громаду, щоб вона була якомога обєднаною. Доказом цього є той факт, що в Сігету Мармацієй відбуваються такого роду заходи. Я вітаю особливо пана Петрецького за те, що він організовує такі прекрасні заходи. На мою думку для 2025 року є три дуже важливі слова, а саме: єдність, солідарність і мир.»

  • Співпраця між Сучавським та Чернівецьким педагогічними коледжами продовжується

    Співпраця між Сучавським та Чернівецьким педагогічними коледжами продовжується

    Між Сучавським Національним коледжем імені Міхая Емінеску та Педагогічним фаховим коледжем Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича співпраця триває вже понад 15 років. До цієї співпраці долучилася останніми роками і Сучавська філія Союзу українців Румунії.

    Відповідно до укладених угод, у листопаді 2024 року відбулись нові зустрічі, метою яких було обмін досвідом, обговорення продовження співпраці між коледжами на 2025-2026 роки та участь у пісенному фестивалі «Буковинський жайвір – 2024». Деталі про візит делегації Педагогічного фахового коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича до Сучави 7-9 листопада подає вчителька української мови Сучавського Національного коледжу імені Міхая Емінеску Делія Мартіняк: «7-9 листопада 2024 року, сучавський коледж приймав делегацію з Чернівців для обміну досвідом, передбаченого угодою про партнерство. 8 вчителів та 8 студентів взяли участь у методичних майстернях з показовими уроками, проведеними нашими учнями під керівництвом вчителів-методистів. Також відбулася наукова сесія “Найкращі наукові відкриття” у галузі психопедагогіки, в якій взяли участь студенти, учні та викладачі, організована у партнерстві з Сучавською Філією Союзу українців Румунії. Освітній проєкт «Сьогодні учні – завтра вчетилі», який підписаний між нашими педагогічними коледжами та Сучавською філією Союзу українців Румунії, передбачає участь у різноманітних заходах, обмін досвідом, участь в культурних заходах та конкурсах».

    14 листопада 2024 року настала черга делегації викладачів і учнів Сучавського Національного коледжу імені Міхая Емінеску відвідати Чернівецький коледж. Метою їх перебування було продовження співпраці та участь у пісенному фестивалі «Буковинський жайвір». Заступник директора з виховної роботи Педагогічного фахового коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Василь Процюк говорить про головну мету фестивалю та про участь сучавських учнів у конкурсі: «Студентський пісенний фестиваль «Буковинський жайвір», який проводиться вже 32 раз, є місцем зустрічі талановитої молоді, закоханої у пісню. Наш фестиваль проводиться з метою подальшого піднесення рівня музичної творчості студентської молоді, розвитку виконавської майстерності його учасників. Він покликаний зберегти музичного фольклору, формуванню естетичних смаків, популяризації класичного репертуару, розвитку поетичної та музичної творчості серед студентства, а також активізації такої культурно-просвітницької роботи педагогічних закладах освіти. Традиційно на сцені фестивалю представлені різні жанри це академічний та народний спів, авторська та естрадна пісня, сольне та ансамбле виконання творів українських та зарубіжних композиторів. Цього року з Сучавського Національного коледжу імені Міхая Емінеску у фестивалі брало участь троє учнів: Теодора Думбраве, яка вже до речі в друге бере участь, Емілія Жумайські та Паула Івановіч. Вітаємо їх і дякуємо, що були учасниками фестивалю «Буковинський жайвір- 2024» імені Валентина Літовченка».

    Учителька Делія Мартіняк говорить про премії здобуті сучавськими учнями на пісенному конкурсі та про значення фестивалю-конкурсу «Буковинський жайвір» імені Валентина Літовченка: «Участь у Міжнародному фестивалі-конкурсі «Буковинський жайвір», який відбувся 14 листопада 2024 року, принесла гарні результати для учнів Сучавського національного коледжу «Міхай Емінеску». Під керівництвом викладача Йонуца Хирчаг, у номінації «Естрадний спів» учениця X-го класу Теодора Думбраве зайняла перше місце а учениця XI-го класу Емілія Жумайські – друге місце. У свою чергу Паула Івановіч, учениця IX-го класу, зайняла друге місце у номінації ««Народний спів». Сучавський коледж представляли заступниця директора Ралука Кирцу, радник з питань освіти викладач Анамарія Попеску, викладач Йонуц Хирчаг та я, Делія Мартіняк. Традиційний пісенний фестиваль «Буковинський жайвір» імені Валентина Літовченка об’єднує обдаровану молодь, сприяючи збереженню і популяризації української музичної культури. Фестиваль має багаторічну історію і ставить перед собою різні цілі: виховання у молоді любові до пісні та високих стандартів музичної культури, надання учасникам можливості вдосконалити свої музичні та вокальні здібності, фестиваль сприяє популяризації національного мистецтва, підвищенню інтересу до поетичної та музичної творчості. У програмі фестивалю звучали народні, естрадні, академічні твори, а також авторські композиції. Фестиваль має велику значимість для молоді та дає змогу молодим виконавцям відчути себе частиною великої творчої спільноти, продемонструвати свої таланти на професійній сцені, отримати цінні поради від журі, яке складається з провідних фахівців у сфері музики, розвивати впевненість у собі та мотивацію до творчих досягнень. «Буковинський жайвір» є не лише конкурсом, а й святом пісні. Він підтримує традиції буковинського регіону, надихає молодь до збереження і розвитку національної спадщини та сприяє культурному обміну між учасниками. Цей фестиваль залишається яскравим символом натхнення, творчості та єдності, який щороку привносить нові барви в культурне життя Буковини. Незважаючи на те, що минуло 1000 днів війни в Україні, вчителі встигають мобілізуватись для розвитку шкільної діяльності, а співпраця між нашими школами не була перервана. Короткий візит до Чернівців став чудовим досвідом як для наших учнів, так і для викладачів».

    Під час візиту до Чернівців, учителі та учні Сучавського коледжу ознайомилися із освітньою, матеріально-технічною базою Чернівецького коледжу. Вони також взяли участь у круглого столу «Новітні практики роботи зі студентами в освітньому процесі», де сторони обговорили здобутки та перспективи впровадження нових нетрадиційних форм співпраці учасників освітнього процесу при підготовці педагогічних кадрів. Під час відвідин Чернівців, вони також побували у гімназії № 11 на уроці з англійської мови, який проводила студентка Томчук Тетяна у рамках Конкурсу педагогічної майстерності коледжу.

  • 34-й Національний театральний фестиваль

    34-й Національний театральний фестиваль

    34-й Національний театральний фестиваль відбувся в театрах і різних нетрадиційних просторах Бухаресту, перетворившись на справжній марафон з виставами та багатьма іншими заходами. Він був організований під гаслом «Драматурги можливого», а його кураторами стали Міхаєла Міхайлов, Келін Чоботарь та Йонуц Сочу.
    Крім понад тридцяти вистави, найбільш репрезентативних творів сучасного румунського театру, відбулися й супутні заходи, такі як три перформативні та візуальні інсталяції, 12 незалежних театральних вистав, десять освітніх вистав, п’ять конференцій і дебатів, семінари з професійного розвитку, модулі, присвячені відомим митцям, презентації книг, радіовистави, а також насичена партнерська подія – Бухарестська бієнале сценографії. На запрошення Національного театрального фестивалю та Спілки театральних діячів Румунії, Австрійський культурний форум та його партнери запропонували комплексну офлайн та онлайн програму, яка включала нові підходи до теми 34-го Національного театрального фестивалю ̶ «Драматурги можливого».

    Про те, що є спільним між виставкою «Залишилися тільки скрипки ̶ Альми та Арнольда Розе», що супроводжується розширеною презентацією розробки проєкту віртуальної реальності HUMAN VIOLINS PRELUDE, авторкою і режисеркою якого є Йоана Міскіє, перформансом UNION PLACE – КОРОТКА ТРИЛОГІЯ, перформансом HOLY HYDRA ТІМІШОАРА та двома дебатами про перформативні проєкти, розповідає Андрей Попов, заступник директора Австрійського культурного форуму.
    «Внесок Австрійського культурного форуму в Національний театральний фестиваль зростав з кожним роком, а цього року ми маємо надзвичайно комплексну програму. Усі запропоновані нами постановки, пов’язані з сучасним, інноваційним і дуже соціально заангажованим способом створення сценічного мистецтва, вистави чи театру і, врешті-решт, але не менш важливо, віртуальної реальності, тому що віртуальна реальність є одним із способів, завдяки якому ми наблизилися до сценічного мистецтва. У нашій співпраці з Національним театральним фестивалем ми завжди беремо до уваги насамперед тему, яку обирають куратори фестивалю. Цього року ми вирішили відгукнутися на тему «Драматургія можливого», запропоновану трьома кураторами – Міхаєлою Міхайловою, Келіном Чоботарь та Йонуцом Сочу. Найбільше нас зацікавила відкритість до міждисциплінарності, а також спосіб, в який драматургія стає вирішальним елементом перформансу. Крім того, ми хотіли підкреслити існуючий діалог між румунськими та австрійськими митцями у сфері перформативного мистецтва, в якій вже існує дуже багато співпраці. Ми хотіли показати публіці, з точки зору популярності фестивалю, наскільки багато існує творчості та наскільки все змінилося та продовжує змінюватися в цій галузі театру та перформативного мистецтва в діалозі між Австрією та Румунією.»
    Проєкт Іоани Міскіє «Людські скрипки: Прелюдія (Багатокористувацька версія)», представлений на Національному театральному фестивалі, мав світову прем’єру на Каннському кінофестивалі цього року в конкурсі Immersive, присвяченому проєктам у сфері віртуальної реальності. Проєкт був представлений вперше в історії цього заходу. «Людські скрипки: Прелюдія (Багатокористувацька версія)» ̶ це розширений досвід віртуальної реальності, натхненний реальною історією, який запрошує нас замислитися над тим, як ми можемо зберегти творчу спадщину людства для наступних поколінь. Глядачі слідують за вигаданою історією Альми, закоханої у свою справу скрипальки, і отримують можливість зіграти та продовжити спадщину її музики.
    Іоана Міскіє: «Наш проєкт став першою румунсько-французькою спільно виробленою продукцією віртуальної реальності і ми сподіваємося, що ця участь у Каннах також стане відкритим запрошенням для осіб, які приймають рішення в культурному секторі, інвестувати в цю сферу. Це абсолютно чудовий напрям, який може стати брендом країни, тому що в Румунії ми маємо дуже талановитих митців, розвинену технологічну спільноту і технологічну інфраструктуру. Таким чином, ми можемо досягти успіху в цій сфері, якщо будемо інвестувати відповідні кошти. Ми були раді бачити, що цей вид мистецтва визнають і відзначають, а також познайомитися з новими потенційними партнерами в цій галузі. Тож ми сподіваємося, що хороші новини продовжуватимуться, і це лише початок. Але цей початок настав після 12 років роботи в цій сфері, тому ми сподіваємося використовувати цей досвід і розвивати його надалі.»
    Національний театральний фестиваль також запропонував публіці модуль «Вистави-читання», який оцінив різноманітні драматургічні формули, що відповідають трансформаціям сучасного світу, шляхом обговорення текстів з Німеччини, Іспанії, Португалії та Румунії.

  • Осінні культурні фестивалі

    Осінні культурні фестивалі

    Театр і документальне кіно зараз домінують у румунських культурних новинах. У Бухаресті триває Національний театральний фестиваль (НТФ) – культурна подія, яка відбувається вже 34-й раз поспіль, цього року під назвою “Драматургія можливого”. До 28 жовтня любителі театру можуть побачити вистави, відібрані для фестивалю, який, за словами організаторів, присвячений “можливостям”. До офіційної програми увійшли понад 30 вистав театрів з Бухареста та з усієї країни, серед яких “Антологія зникнення” – автор і режисер Раду Афрім; “Дванадцята ніч” Вільяма Шекспіра, режисер Андрей Шербан; “Гедда Габлер” Генріка Ібсена, режисер Томас Остермайєр. Цього року на фестивалі також виступатимуть гості з-за кордону – Німеччини, Ірландії, Польщі та Бельгії. Подія організована Спілкою театральних діячів Румунії. Національний театральний фестиваль є культурним проєктом, що фінансується Міністерством культури Румунії.

     

    Тим часом, в неділю ввечері у місті Сібіу розпочався Міжнародний фестиваль документального кіно “Astra”. Понад 100 документальних фільмів будуть показані протягом тижня до 27 жовтня. Покази відбуваються в кількох місцях по всьому місту – кінотеатрах, театрах і в Новому кінокуполі, просторі на головній площі Сібіу, який пропонує глядачам особливий досвід перегляду за допомогою сучасних технологій, де вони стають частиною мистецького світу. Нагороди фестивалю будуть присуджені журі, до складу якого входять авторитетні професіонали документального кіно, у чотирьох конкурсах – “Центральна та Східна Європа”, “Румунія”, “Нові голоси документального кіно” та “Студентський конкурс”.

     

    “Молоді європейські кінематографісти цього року знову мають унікальні можливості на фестивалі. Вісім проєктів європейських режисерів та продюсерів отримають менторську підтримку від визнаних професіоналів кіноіндустрії. Студенти також зможуть скористатися спеціальною програмою DocStudent Hub, в рамках якої мають змогу взяти участь у воркшопах, майстер-класах та практичних заняттях з мистецтва, виробництва та дистрибуції документального кіно. Участь візьмуть студенти та викладачі з престижних університетів Праги, Загреба, Вільнюса, Братислави, Зліна, Клуж-Напоки та Бухареста, – повідомляють організатори.

     

    Міжнародний фестиваль документального кіно “Astra” у Сібіу, започаткований у 1993 році як інноваційний проєкт, є одним з найважливіших фестивалів неігрового кіно в Європі і включений Європейською кіноакадемією до переліку тих, що мають право на прямі номінації на Європейську кінопремію.

  • 20 жовтня 2024 року

    20 жовтня 2024 року

    ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ  – Прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку, кандидат на майбутніх президентських виборах, представив у неділю свій «Проєкт для Румунії». Серед його цілей – підвищення купівельної спроможності громадян, захист молоді та румунів у діаспорі, а також промисловий розвиток країни. Загалом у перегонах за посаду президента Румунії беруть участь 14 кандидатів – 10 від політичних партій і 4 незалежних. Серед них Ніколає Чуке, лідер Націонал-ліберальної партії, Елена Ласконі -лідер Союзу «Рятуйте Румунію», Джордже Сіміон – лідер Альянсу за об’єднання румунів, Келемен Хунор – лідер Демократичного союзу угорців Румунії та незалежний кандидат Мірча Джоане – колишній заступник генерального секретаря НАТО. Перший тур президентських виборів запланований на 24 листопада, а другий – на 8 грудня. Вибори до національного парламенту пройдуть між двома турами президентських виборів – 1 грудня. Нагадаємо, що цього року в Румунії були заплановані всі види виборів. Місцеві вибори та вибори до Європарламенту вже відбулися  у червні.

     

    КЛІМАТ – Тривалість і частота хвиль спеки в Румунії значно зросли за останні роки, і до 2040 року екстремальні температури впливатимуть на близько 50 відсотків міського населення – про це свідчить національний кліматичний звіт. У той же час, згідно з документом «Стан клімату – Румунія 2024», посуха є ще одним серйозним викликом, причому постраждалі райони збільшуються в останні роки, і ця тенденція продовжується, глибоко впливаючи на екосистеми і сільськогосподарське виробництво. Водночас, прогнози на 2025-2050 роки також вказують на посилення екстремальних погодних явищ, таких як сильні шторми, з негативним впливом на сільське господарство та інфраструктуру. У таких обставинах, хоча зміна клімату визнається як проблема, лише 4% румунів вважають її національним пріоритетом, при цьому домінують економічні проблеми, – додається у звіті.

     

    ВИБОРИ У РЕСП. МОЛДОВА – У неділю молдовські виборці обирають президента і вирішують майбутнє своєї маленької румуномовної держави на референдумі щодо членства в ЄС. Вважається, що чинна президентка Майя Санду має найкращі шанси: опитування громадської думки показують, що більше половини виборців виступають за приєднання до блоку ЄС. Але вийти з-під впливу Росії виявляється так само складно, як і здобути незалежність від Радянського Союзу понад три десятиліття тому, оскільки Москва докладає значних зусиль для підриву демократичного процесу. Саме тому влада в Кишиневі вжила заходів для запобігання внутрішнім і зовнішнім провокаціям і можливим ворожим діям, у тому числі в російськомовному сепаратистському Придністров’ї. У Республіці Молдова було організовано понад 2200 виборчих дільниць, а також понад 230 виборчих дільниць для молдовських громадян, які проживають за кордоном, у 37 країнах, у тому числі 16 у Румунії.

     

    ФЕСТИВАЛЬ – У Бухаресті триває Національний театральний фестиваль – культурна подія, що відбувається вже 34-й рік поспіль, цього року під назвою «Драматургія можливого». До 28 жовтня любителі театру можуть побачити вистави, відібрані для фестивалю, який, за словами кураторів, присвячений «можливостям». До офіційної програми увійшли понад 30 вистав з Бухареста та з усієї країни, серед яких: «Антологія зникнення» – автор і режисер Раду Афрім; «Дванадцята ніч» Вільяма Шекспіра, режисер Андрей Шербан; «Гедда Габлер» Генріка Ібсена, режисер Томас Остермайєр. Цього року буде представлено п’ять гостьових вистав з-за кордону – Німеччини, Ірландії, Польщі та Бельгії. Організатором заходу виступає Асоціація UNITER – Румунська спілка театральних діячів. Національний театральний фестиваль – це культурний проєкт, що фінансується Міністерством культури.

     

    ПОНТИФІК – У неділю у Бухаресті відбулася процесія з мощами Папи Івана Павла ІІ. Процесія розпочалася від пам’ятника колишньому Понтифіку, розташованого біля Апостольської Нунціатури, і попрямувала до собору Святого Йосипа, де відбулася літургія, яку відправив митрополит-архієпископ Бухареста Аурел Перке. Реліквія Папи являє собою шматочок тканини з кількома краплями його крові і була передана в дар бухарестському собору Святого Йосипа в 2011 році. Недільна подія відзначила 25-ту річницю історичного візиту Папи Івана Павла ІІ до Румунії, першого в історії візиту настоятеля Католицької Церкви до переважно православної країни.

     

    ФУТБОЛ – У вівторок румунські арбітри Іштван Ковач та Хораціу Фешнік делеговані вести два матчі третього туру Ліги чемпіонів, повідомляється на сайті УЄФА. Іштван Ковач судитиме матч між мадридським «Реалом» та дортмундською «Боруссією», повтор фіналу минулого сезону, який виграли іспанці. Міхай Маріка та Джордже Флорін Неакшу призначені асистентами арбітра на матчі на стадіоні «Сантьяго Бернабеу», а четвертим рефері буде Марчел Бирсан, всі румуни. З іншого боку, на матч між «Жироною» та братиславським «Слованом» делегований Хораціу Фешнік. Асистентами арбітра будуть Валентин Аврам та Александру Черей, а четвертим арбітром буде Саболч Ковач, брат Іштвана Ковача.

     

    НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС – Румунка Бернадетта Сьоч і австрійка Софія Полканова в неділю завоювали срібні медалі в парному жіночому розряді на чемпіонаті Європи з настільного тенісу в Лінці (Австрія). У фіналі вони були переможені чесько-словацькою парою Хана Мателова/Барбора Балазова з рахунком 3:2. Також у неділю Бернадетт Сьоч завоювала срібло у фіналі одиночного розряду. Вона програла своїй партнерці по парному розряду Софії Полкановій, яка перемогла з рахунком 4:1. Румунія мала 11 гравців – шість жінок і п’ять чоловіків – на чемпіонат Європи в Лінці.

  • 19 жовтня 2024 року

    19 жовтня 2024 року

    ОБОРОНА – У четвер і п’ятницю міністр оборони Румунії Анджел Тилвер взяв участь у зустрічі своїх колег з НАТО в Брюсселі, де підкреслив відданість Румунії підтримці України як через двосторонні ініціативи, так і через ефективну координацію на рівні НАТО і ЄС. У Бухаресті міністр внутрішніх справ Кетелін Предою зустрівся зі своїм українським колегою Ігорем Клименком. Як повідомляє Міністерство внутрішніх справ Румунії, «робочий візит міністра внутрішніх справ України, перший в Румунії за останні 20 років, відбувся через рік після іншої важливої події у двосторонніх відносинах між Румунією та Україною, а саме першого спільного засідання урядів двох країн». Перемовини були спрямовані на зміцнення співпраці в ключових сферах, що становлять взаємний інтерес, таких як боротьба з торгівлею людьми, наркотиками та зброєю, нелегальною міграцією, співпраця поліції, обмін інформацією та досвідом для підвищення рівня загальної громадської безпеки в контексті війни в Україні, переміщення осіб і транспортних засобів через кордон. З цієї нагоди міністр Предою заявив, що після закінчення війни Румунія повинна і має можливість відігравати важливу роль у процесі відновлення в Україні. Міністр Клименко подякував Румунії за суттєву підтримку з першого дня війни та високо оцінив зусилля МВС Румунії з надання екстреної гуманітарної допомоги мільйонам українців, які перетнули кордон у пошуках притулку від війни. Зокрема, понад 10.000.000 громадян України пройшли транзитом через Румунію без інцидентів, з яких понад 82 000 залишилися на румунській території, 146 звернулися з проханням про надання притулку і понад 100 000 подали прохання про різні форми міжнародного захисту. Наприкінці дискусій на пленарному засіданні делегацій міністри підписали важливу Угоду про співробітництво у сфері запобігання, обмеження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Цей документ створив необхідну двосторонню договірно-правову базу для надання Румунією та Україною взаємної допомоги за запитом у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій», – зазначили в Міністерстві внутрішніх справ Румунії.

    БЕЗПІЛОТНИКИ – Радарна система спостереження румунської армії виявила в ніч з п’ятниці на суботу невелику повітряну ціль біля Чорного моря, в 45 км на схід від румунського міста Сфинту Георге в дельті Дунаю. Оскільки ціль прямувала до румунського кордону, були активовані структури розширеної бойової служби повітряної поліції під командуванням НАТО та повітряної поліції під національним командуванням. У Міноборони уточнили, що ймовірність існування зони ураження на території країни не вказується, але в цьому районі проводяться розслідування. Румунія – країна-член Європейського Союзу і НАТО, яка має 650-кілометровий кордон з Україною, неодноразово в цьому році стикалася з інцидентами, коли фрагменти безпілотників падали на її територію, в контексті нападів Москви на портову інфраструктуру України. Незважаючи на те, що більшість уламків впали в Румунії після того, як були знищені українською ППО, занепокоєння щодо погіршення ситуації посилилися, оскільки деякі російські безпілотники порушують повітряний простір як Румунії, так і Латвії.

    ВИБОРИ В МОЛДОВІ – У неділю молдовські виборці обирають президента і вирішують майбутнє своєї невеликої румуномовної держави на референдумі щодо членства в ЄС. Вважається, що чинна президентка Майя Санду має найкращі шанси: опитування громадської думки показують, що більше половини виборців виступають за приєднання до блоку ЄС. Але вийти з-під впливу Росії виявляється так само складно, як і здобути незалежність від Радянського Союзу понад три десятиліття тому, оскільки Москва докладає значних зусиль для підриву демократичного процесу. Саме тому влада в Кишиневі вжила заходів для запобігання внутрішнім і зовнішнім провокаціям і можливим ворожим діям, у тому числі в російськомовному сепаратистському Придністров’ї. У Республіці Молдова було організовано понад 2200 виборчих дільниць, а також понад 230 виборчих дільниць для молдован, які проживають за кордоном, у 37 країнах, у тому числі 16 у Румунії.

    ФЕСТИВАЛЬ – 34-й Національний театральний фестиваль є діалогом між поколіннями – заявив голова Румунської театральної спілки (UNITER), сценограф Драгош Бухаджар, на відкритті заходу в Бухаресті в п’ятницю ввечері. Під час фестивалю, який триватиме з 18 по 28 жовтня, вистави театрів з усієї країни будуть представлені в столиці і будуть доповнені супутніми заходами, такими як візуальні інсталяції, читання-вистави за новими текстами сучасної драматургії, незалежний театр, освітні вистави, конференції та дебати, воркшопи, модулі, присвячені відомим митцям, презентації книг, радіотеатральні вистави, а також насичена партнерська подія – Бієнале сценографії. Публіка також зможе насолодитися 5 іноземними виставами від провідних європейських продюсерів.

    НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС – Румунія забезпечила собі медаль у парному жіночому розряді на чемпіонаті Європи з настільного тенісу в Лінці (Австрія). У чвертьфіналі румунсько-іспанська пара Адіна Діакону/Марія Сяо сьогодні зіграє з румунсько-австрійською парою Бернадетт Соч/Софія Полканова, таким чином, Румунія матиме свого представника в півфіналі. У п’ятничних матчах 1/8 фіналу Адіна Дякону та Марія Сяо перемогли Гайю Монфардіні (Італія)/Рейчел Море (Швейцарія) з рахунком 3:0, а Бернадетт Соч і Софія Полканова обіграли Ече Харач/Озге Йилмаз (Туреччина) з рахунком 3:1. Румунія також має 3 представників в останній 16-ці жіночого одиночного розряду, згідно з інформацією на сайті Румунської федерації настільного тенісу. Бернадетта Соч зіграє проти Лінди Бергстром зі Швеції, Андрея Драгоман зіграє з Цзя Нан Юань (Франція), а Єлизавета Самара – з німкенею Сабіною Вінтер.

  • 18 жовтня 2024 року

    18 жовтня 2024 року

    ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – 17 жовтня був останній день подання списків кандидатів на вибори 466 сенаторів та депутатів до Парламенту Румунії. 21 політична партія та політичне угрупування вступили у виборчі перегони, результати яких будуть визначені на виборчих дільницях 1 грудня у Національний день Румунії. Для того, щоб гарантувати свою присутність у наступному законодавчому органі, політичні партії повинні набрати 5% від загальної кількості дійсних голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

     

    САМІТ – Президент Клаус Йоганніс закликав на осінньому саміті Європейської Ради до сильного сигналу з боку ЄС щодо підтримки Республіки Молдова в процесі європейської інтеграції, особливо в нинішньому виборчому контексті, засудивши втручання і спроби дестабілізації з боку Москви. Основні теми дводенного саміту також охоплювали ситуацію в Україні, події на Близькому Сході, конкурентоспроможність ЄС та управління міграцією, а також дискусії щодо Грузії, підтримки багатосторонньої системи та міжнародного порядку, заснованого на правилах, і цін на енергоносії. Глава румунської держави наголосив на важливості доступних цін на енергоносії, необхідності посилення зв’язку та усунення структурних вузьких місць у мережах передачі енергії.

     

    ОБОРОНА  – Міністр оборони Анджел Тилвер підписав у п’ятницю в Брюсселі документ про приєднання Румунії до листа про наміри щодо Пан’європейського коридору VIII для військової мобільності разом з Албанією, Болгарією, Італією та Північною Македонією. Метою документа є спрощення і прискорення пересування військових сил і техніки як у мирний час, так і в ситуаціях кризи або конфлікту. Згідно з прес-релізом Міноборони, приєднання Румунії до цього коридору військової мобільності, на додаток до двох проектів, розроблених в рамках НАТО, учасником яких вона вже є, з Болгарією і Грецією та Туреччиною і Болгарією, відповідно, активізує зусилля із забезпечення транзиту військ і військової техніки та посилить можливості реагування в Чорноморському регіоні для забезпечення стабільності і безпеки. У п’ятницю, на другий день зустрічі міністрів оборони в Брюсселі, румунський міністр Анджел Тилвер взяв участь у засіданні Північноатлантичної ради, присвяченому оцінці та адаптації сил і засобів стримування і оборони НАТО. За повідомленням Міноборони, міністр наголосив на важливості продовження зусиль з прискорення адаптації сил і засобів стримування і оборони Альянсу. На засіданні було підкреслено тверду прихильність країн-членів НАТО до забезпечення стабільності і безпеки в регіоні.

     

    НАТО – Новий Генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав Румунію і сили Альянсу за швидку реакцію на інцидент, що стався в четвер, коли підозрілий безпілотник залетів на 14 кілометрів у румунський повітряний простір. Звертаючись до Ради міністрів оборони країн-членів Альянсу, Марк Рютте запевнив, що НАТО продовжить посилювати спостереження в цьому регіоні і що союзники планують нові інвестиції в системи протиповітряної оборони і сучасні винищувачі, в основному F-35 5-го покоління. Крім того, за словами посадовця, альянс значно збільшив свою присутність на східному фланзі і посилив місію повітряної поліції НАТО. У п’ятницю міністерство оборони в Бухаресті уточнило, що після виявлення підозрілого безпілотника радари повітряного спостереження постійно відстежували маршрут об’єкта, який увійшов на територію країни. Крім того, додали в Міноборони, чотири винищувачі піднялися в повітря для моніторингу ситуації, але не мали з ним візуального контакту в жодній точці маршруту, що змінювався.

     

    ВИБОРИ В МОЛДОВІ – 3,3 мільйона виборців у Респ. Молдова, як очікується, прийдуть на виборчі дільниці в неділю 20 жовтня на історичні вибори: вибори президента республіки та референдум щодо європейського майбутнього країни. За даними Центральної виборчої комісії, організовано 2 219 виборчих дільниць і вперше надруковано виборчі бюлетені не лише румунською, але й п’ятьма мовами національних меншин: українською, болгарською, гагаузькою, російською та ромською. Для молдован за кордоном буде відкрито 231 виборчу дільницю в 37 країнах, найбільше в Італії – 60, Німеччині – 26, Франції – 20 і Великобританії – 17. У Румунії буде відкрито 16 виборчих дільниць, стільки ж, скільки і в США, в той час як в Росії, з міркувань безпеки, будуть відкриті лише 2 виборчі дільниці, обидві в Москві. Дві виборчі дільниці також будуть відкриті в Україні, в Києві та Одесі. Чинна глава держави Майя Санду є фаворитом згідно з опитуваннями, за неї проголосували б 29,5% респондентів. Колишня чиновниця Світового банку Майя Санду була обрана президентом у листопаді 2020 року на хвилі популярності як антикорупційна реформаторка з проєвропейською програмою. Опитування також показують, що понад 54% молдован виступають за включення членства в ЄС до конституції країни. Після розпаду Радянського Союзу колишня радянська республіка коливалася між прозахідною і проросійською орієнтаціями.

     

    ФЕСТИВАЛЬ – У п’ятницю в Бухаресті стартував Національний театральний фестиваль – культурна подія, що відбувається вже в 34-е, цього року під назвою «Драматургія можливого». До 28 жовтня любителі театру можуть побачити вистави, відібрані для фестивалю, який, за словами кураторів, присвячений «можливостям». Понад 30 вистав з Бухареста та всієї країни увійшли до офіційної програми фестивалю. Серед них «Антологія зникнення» сценариста і режисера Раду Афріма, «Дванадцята ніч» Вільяма Шекспіра, режисера Андрей Шербан, «Гедда Габлер» Генріка Ібсена, режисер Томас Остермайєр та багато інших. Цього року буде представлено п’ять гостьових вистав з-за кордону – Німеччини, Ірландії, Польщі та Бельгії. Подію продюсує UNITER – Румунська спілка театральних діячів. Національний театральний фестиваль є культурним проєктом, що фінансується Міністерством культури.

     

    ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – Сьогодні ввечері, з нагоди Європейського дня боротьби з торгівлею людьми, будівля Уряду в Бухаресті підсвічена синім кольором на знак солідарності з жертвами цього злочинного явища. «Торгівля людьми є кричущим і гідним осуду порушенням основних прав людини, проти якого ми будемо продовжувати діяти послідовно і рішуче» – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. На додаток до нової національної стратегії в цій сфері, зусилля Румунії щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми також отримають фінансову підтримку від США в розмірі 10 мільйонів доларів протягом наступних п’яти років. Європейський день боротьби з торгівлею людьми відзначається щороку 18 жовтня.

     

    ФІЛЬМ – На Римському кінофестивалі, який триватиме до 28 жовтня, серед показів – румунська стрічка: «Насті» – документальний фільм режисера Тудора Джурджіу у співпраці з Крістіаном Паскаріу та Тудором Д. Попеску про життя та кар’єру тенісиста Іліє Настасе. Вже 19-й рік поспіль Римський кінофестиваль відзначає найновіші міжнародні постановки та молоді голоси європейського кіно. Серед цьогорічних гостей – американський режисер Френсіс Форд Коппола та актори Джонні Депп і Віґґо Мортенсен. Режисери Тудор Джурджіу та Крістіан Паскаріу прилетять до Риму на подію і зустрінуться з глядачами 21 та 22 жовтня на двох показах фільму. До них приєднаються легендарний менеджер ATP і тенісний промоутер Вітторіо Сельмі та один з провідних італійських спортивних журналістів Убальдо Сканагатта. Обидва з’являються в «Насті», де розповідають про роки слави румунського тенісиста.

  • Фестиваль української релігійної пісні та поезії у Бухаресті

    Фестиваль української релігійної пісні та поезії у Бухаресті

    Комітет Бухарестської філії Союзу українців Румунії організував, 12-13 жовтня 2024 року в столичному театрі «Інфініт», Фестиваль української релігійної пісні та поезії «Покрий нас чесним Твоїм Покровом, Пречиста Богородице», присвячений святу Покрови Богородиці.

    З привітальними словами виступили голова Бухарестської філії СУРу Михайло Трайста та перший заступник голови СУРу Богдан Мойсей, які говорили про важливість збереження та популяризації української релігійної пісні. Священник Бухарестської української православної парафії «Покрови Пресвятої Богородиці» Володимир Малькович відслужив молебень. Потім на сцені виступили художні колективи, які виконали релігійні пісні та поезії, присвячені Богородиці та Богові, а також інші українські та румунські пісні. На другий день, 13 жовтня, художні колективи взяли участь у престольному святі Бухарестської української церкви «Покрови Пресвятої Богородиці», на якому були присутні чимало членів української громади столиці Румунії, а також переселенці з України.

    Голова Бухарестської філії СУРу Михайло Трайста стверджує, що головною метою фестивалю є збереження української релігійної пісні та розповідає коротенько про хід події: «Комітет Бухарестської філії СУРУу організував черговий випуск фестивалю релігійної пісні «Покрий нас чесним Твоїм Покровом, Пречиста Богородице». Фестиваль відбувся на сцені театру «Інфініт». Були разом з нами хор «Едельвейс», художній колектив «Едельвейс Поезіс», члени якого читали релігійні поезії, а також виступав театр «Фаворіт» з релігійною виставою і дитячий ансамбль «Ластівка». І так ми провели гарно аж дві години. Фестиваль став вже міжнародним оскільки на сцені виступали і українці з України і ми дуже раді, що можемо навчитися дечого багато від них і подарувати їм все що ми можемо. Фестиваль продовжився в Бухарестській українській православній церкві «Покрови Пресвятої Богородиці», де виступив з релігійними піснями хор «Едельвейс». Метою фестивалю є збереження української релігійної пісні.»

    Керівниця театральної студії «Фаворіт» Бухарестської філії СУРу Кристина Джаламага, переселенка з України, говорить про виступ театральної групи: «Це була вистава «Ранкова зірка» про віру, про те, що люди як би не було важко, вони тримаються за рахунок духовності своєї і віра перемагає, що там де Бог, там немає страху і є радість на серце. Йшла мова про різні ситуації: коли хтось чекає сина, хтось залишився один, але світло перемагає темряву, і ми віримо, і чекаємо перемоги та віддаємо всю нашу хвалу Господу. Я взагалі у захваті, тому що тематика віри, релігії, християнства є дуже для мене рідна. Робота акторів та членів хору це було як би єдиний механізм, відчувалося, що хоча ми тут, ми така маленька Україна. Ми вже не один рік співпрацюємо з Бухарестською філією СУРу. Я дякую за те, що маю таку можливість, мої діти тут зростають, я тут народила свою четверту дитину. Ми тут як вже одна родина. Ми маємо приміщення, де зустрічаємось, ми маємо друзів, ми маємо людей, які нам допомагають адаптуватися.»

    Інша переселенка з України Тетяна Афанасьєва, керівниця гурту «Едельвейс» та гурту «Ластівка», які діють при Бухарестської філії СУРу, говорить про фестиваль, присвячений релігійні пісні у Бухаресті: «Едельвейс» це хор для дорослих, а «Ластівка» це гурт для українських підлітків. Разом з цими колективами ми співаємо хорові та ансамблеві твори, а також соло, дуети, тріо та квартети. Особливо хочу відзначити родину Гамурар, де співають четверо талановитих дітей, Олена, Таїсія, Людмила та Зосим, на чолі з їхньою мамою Світланою і звичайно улюблена публіки солістка Олена Гамурар, виконання пісень якої не залишає байдужим нікого в залі. Ми співали пісні релігійно-духовного змісту. Розпочали виступ з молитов «Отче наш» та «Богородице радуйся» у виконані родини Гамурар, ми продовжили релігійними піснями «За все я тобі дякую», «Скільки зірок на небі», «Господи помилуй нас» Тараса Петриненка, яку виконував дует Сергій і Кирило Аксьонових, батько і син. Також ми виконали «Думи мої, думи мої» Тараса Шевченка, «Реве та стогне Дніпр широкий», «Моя молитва нехай лине», «Боже, Україну збережи!», «Україна – це ти!» з репертуару Тіни Кароль, та співали молитву Миколи Лисенка «Боже великий, єдиний», пісня, яка прозвучала багатоголосно, об’єднавши гурти «Едельвейс» та «Ластівка». На кінець родина Гамурар виконали молитви румунською мовою. Готуємося до пам’ятних роковин, присвячених жертвам Голодомору в Україні, потім нас чекають зимові свята, готуємо вертеп, колядки, щедрівки. Весною на день народження Тараса Шевченка будемо співати пісні на слова Великого Кобзаря, також будемо брати участь у конкурсах, фестивалях. Ми виступаємо на заходах, організованих для українців у Румунії. Я вдячна Румунії, що ми українці можемо зустрічатися на репетиціях, заходах, спілкуватися рідною мовою і підтримувати нашу багату духовно-пісенну культуру українського народу.»

    17-річна Олена Гамурар з села Крутоярівка Білгород-Дністровського району Одеської області зачарувала публіку своїм чудовим виконанням. Вона говорить про те, що означає музика для неї та про враження, які склалися у неї від участі у фестивалі: «Я сюди приїхала через цю війну і спочатку мені було дуже самотньо якось, тому що я не знаходила спільну мову з румунами, складнощі в школі, але потім я зрозуміла, що багато румунів мають добре серце і можуть допомогти якось, якщо їм відкритися. Я дуже чекаю суботу, щоб прийти до осідку Бухарестської філії СУРу, відчувати цю атмосферу, ніби вдома з друзями співаємо, прославляємо Бога і Україну. Мені з малих років подобається співати на сцені, тому для мене це як ще один шанс вийти на сцену, показати те, чим мене обдарив Господь і принести людям щастя, це моє бажання. Я виконала дуже улюблену мені пісню «Обійми», бо як на мене вона передає всі емоції. Я хочу дійти до того, щоб люди плакали, чуючи цю пісню, щоб люди згадували свою родину, звідки вони прийшли, як їм було добре та щоб вони відчули себе у безпеці. Мені з малих років ще подобається румунський фольклор, тобто це для мене був як шанс показати не тільки українську частину мого серця, а й румунську. Я дуже дякую всім хто мені дозволив на ці сцені показати всю красу й румунської, й української пісні. Ці два народи схожі, навіть вбрання, вишиванки і традиції схожі. Можу сказати, що я наполовину румунка, і дуже рада, що репрезентую і цю свою частину тут в Румунії, та можу сказати зі гордістю, що я українка. У мене більше нації й це дуже добре.» Україну. Мені з малих років подобається співати на сцені, тому для мене це як ще один шанс вийти на сцену, показати те, чим мене обдарив Господь і принести людям щастя, це моє бажання. Я виконала дуже улюблену мені пісню «Обійми», бо як на мене вона передає всі емоції. Я хочу дійти до того, щоб люди плакали, чуючи цю пісню, щоб люди згадували свою родину, звідки вони прийшли, як їм було добре та щоб вони відчули себе у безпеці. Мені з малих років ще подобається румунський фольклор, тобто це для мене був як шанс показати не тільки українську частину мого серця, а й румунську. Я дуже дякую всім хто мені дозволив на ці сцені показати всю красу й румунської, й української пісні. Ці два народи схожі, навіть вбрання, вишиванки і традиції є схожі. Можу сказати, що я наполовину румунка, і дуже рада, що репрезентую і цю свою частину тут в Румунії, та можу сказати зі гордістю, що я українка. У мене більше нації й це дуже добре.»

  • Чао, Італіє! Animest 19

    Чао, Італіє! Animest 19

    Після того, як минулий фестиваль відвідали понад 15 тисяч глядачів, Міжнародний фестиваль анімаційного кіно повернувся на великі екрани Бухареста з 4 по 13 жовтня. 19-й фестиваль Animest зосереджує увагу на італійських анімаційних фільмах, продовжуючи давню традицію щорічних ретроспектив, присвячених країнам, які встановили нові віхи в кінематографі.

    Цього року публіка має унікальну можливість дослідити багатство та розмаїття італійської анімації завдяки вражаючій добірці фільмів, гостей та спеціальних подій, що вивожуть на перший план як класику жанру, так і всесвітньо відомі сучасні фільми. Програма «Чао, Італіє!», країна-гость на Animest 2024» відбувається за підтримки Італійського інституту культури в Бухаресті та Міжнародного фестивалю анімаційних фільмів з Сицилії.

    Художній керівник Animest Міхай Мітріке подає деталі: «Ми обрали Італію для цьогорічного Animest, тому що вона має багаті традиції в анімаційному кіно. Це правда, що італійська індустрія вже не така велика, як кілька десятиліть тому, але традиції італійського кіно не можна ігнорувати. Ми вже давно планували зосередитися на італійській анімації, але це сталося лише на цьому фестивалі, й ми дякуємо нашому італійському колезі та другові Андреа Мартіньйоні за цю широку ретроспективу. Ретроспектива, куратором якої є Андреа Мартіньйоні, визнаний звукорежисер, включає класичну та сучасну італійську анімацію, а три обрані повнометражні фільми є репрезентативними для того, чим є італійська анімація. Це «Allegro non tropo» (реж. Бруно Боццетто, 1976), «L’arte della felicità»/«Мистецтво щастя» (реж. Алессандро Рак, 2013), нагороджений на Венеційському кінофестивалі, та «Invelle»/«Ніде» (реж. Сімоне Массі), також нагороджений у Венеції».

    Все більш інноваційні та стилістично складні, 12 короткометражних фільмів, включених до румунського конкурсу на 19-му фестивалі Animest, створюють загальну урбаністичну картину сучасної румунської анімації. Короткометражні фільми в цьогорічній добірці – це поєднання робіт студентів, які тільки починають працювати в цій галузі, та фільмів, створених відомими художниками-аніматорами. З 4 по 13 жовтня фільми румунської конкурсної програми змагаються за трофей секції. Цього року на румунський конкурс Animest було подано 32 фільми – дуже велика кількість, яка демонструє безперервний розвиток галузі, що відбувається завдяки постійній підтримці протягом останніх 19 років. Вплив Animest на румунську анімаційну індустрію можна побачити безпосередньо на великих екранах у цьогорічній добірці, сповненій сміливих підходів та оригінальних історій, які зосереджуються, головним чином, на стосунках та взаємовідносинах – в парі, в сім’ї або в громаді.

    Міхай Мітріке, директор Animest уточнює: «З року в рік ми отримуємо все більше і більше румунських анімаційних проєктів, що не може не радувати. А якість фільмів стає все кращою і кращою. Це також пов’язано з тим, що школа анімації, як в Національному університеті театру і кіно імені Іона Луки Караджале в Бухаресті, так і на факультетах кіно і театру в Орадії, Клужі та Яссах, починає приносити свої плоди, безумовно, також завдяки фестивалю Animest. Але все, що ми робимо, – це показуємо роботу аніматорів і просуваємо їхні фільми, а головна заслуга в цьому належить школам анімації та, звичайно, продюсерам. Двоє режисерів, які знову беруть участь у конкурсі Animest це Тудор Аврамуц і Сергій Ківіріге, який зняв дитячий фільм «ТІБІ». Також на Animest зі своїм фільмом повернулася Андрея Доброте. Це режисерка, яка живе в Нідерландах і майже щороку знімає фільм. Це незалежний проєкт, один з багатьох, над якими вона працює. Я б також згадав румунсько-французьку копродукцію, яка заснована на румунській історії. Це фільм французького режисера Мелоді Булісьє про історію кохання під час Другої світової війни, заснований на фотоколекції відомого фотографа Константіна Аксінте зі Слобозії».

    Аліна Георге повертається до румунського конкурсу Animest з новим шкільним фільмом «Брудний рай», метафорою про самозаперечення та ідеалізацію досконалості. 19-й фестиваль Animest пропонує серію міських білих ночей, присвячених найсміливішим серед любителів анімаційного кіно. Нетипові історії, насичені враження, нічні покази та провокаційні експерименти об’єднаються у вишуканий коктейль тематичних подій – нових та вже відомих. Trippy Animation Night повертається з незвичною та електризуючою колекцією, Creepy Animation Night викликає сильні емоції навіть у найсміливіших глядачів, Erotica – Ніч еротичної анімації стимулює уяву за межами зони комфорту, а Animusic Night вкотре демонструє, що якісним вечіркам є місце в кінотеатрі.

    Крім того, цьогорічні спеціальні події доповнені новою експозицією, присвяченою молоді – «Fresh Frames» (Свіжі кадри), добіркою анімаційних фільмів, здебільшого створених підлітками під час воркшопів Анімаційного інкубатора протягом року.

  • Фестиваль голубців та холодців

    Фестиваль голубців та холодців

  • Дойна сьогодні

    Дойна сьогодні

    Другий фестиваль «Туга за дойною», організований асоціацією «Frui Vita», відбувся поблизу «Саду з ліками», що є частиною Ботанічного саду ім. Димітрія Бриндзи у Бухаресті. Це був насичений день для любителів природи та національної культури. А все тому, що головна визначна пам’ятка, «Дойна», лірична, вокальна або інструментальна  мелодія, характерна для румунського народу, з 2009 року внесена ЮНЕСКО до Списку нематеріальної культурної спадщини людства.

    Еусебіу Богдан, віце-президент Frui Vita, розповів про цей унікальний проєкт: «Ідея спочатку належала моїй дружині Йоані, яка є президенткою асоціації. Ми обидва є членами-засновниками і любимо культуру і все румунське. Минулого року ми вирушили в дорогу з ідеєю просування Дойни, яка з 2009 року є нематеріальною спадщиною ЮНЕСКО. Ми дослідили, що відбувається в Румунії та зрозуміли, що румуни загалом люблять спадщину ЮНЕСКО, але ще більше вони люблять її, коли перебувають за межами країни. Вони відвідують все, що пов’язано з ЮНЕСКО, але вони не насолоджуються тим, що Румунія може запропонувати з точки зору спадщини ЮНЕСКО, навіть якщо ми говоримо про матеріальні чи нематеріальні речі. Ми вирушили в дорогу, в основному, з метою просування Дойни і, якщо минулого року ми хотіли розмістити деяку інформацію в цифровому посібнику, щоб кожен міг побачити її в будь-який час, то цього року ми вирішили піти трохи далі, щоб залучити більше різних учасників. Ми переклали цей цифровий матеріал на англійську мову, щоби легше поширювати за кордоном те, що популяризуємо.»

    Традиційно через дойну виконавець виражає свою любов до природи, радість чи смуток, самотність чи обурення. Еусебіу Богдан, віце-президент Frui Vita, розповів нам, що цьогорічний фестиваль приніс багато новинок: «Ми вважаємо, що дойна найкраще звучить просто неба, тому що саме так її завжди співали, і в порівнянні з минулим роком, коли організували захід в Саду Монтеору, цього року ми вибрали Ботанічний сад, відкритий простір, набагато більший простір, завдяки чому змогли урізноманітнити заходи, запросили різних учасників, від дітей віком 3 – 5 років до осіб похилого віку, щоб наше послання досягло якомога більшої кількості людей. Ми почали з різного роду майстер-класів, чи то ремесел, чи то ігор для дітей. І тут я говорю про швейну майстерню, гончарну майстерню, потім майстерню, яка називалася «Театр Лабіринт», дещо незвичану, своєрідну подорож учасників із зав’язаними очима, де вони використовували всі інші органи чуття, окрім зору, під час проходження незвичайного маршруту. А потім, у співпраці з Дитячою комічною оперою, був майстер-клас для найменших, де вони малювали румунські мотиви та знайомилися з традиціями. Це була частина заходу. Потім у нас була виставка картин, яку ми організували з учасниками віком від 14 до 25 років. Темою була «Дойна». Вони виставляли свої картини на полотні або папері. У нас навіть був один учасник, який зробив картини на дереві. Це була виставка просто неба, яка завершилася конкурсом.»

    Картини, представлені на виставці, ілюстрували різні способи розуміння ідеї дойни молодими людьми, переважно мешканцями міст. Наприклад, на одній з картин був зображений молодий чоловік у народному костюмі, який грає на флейті перед комплексом сірих багатопоіверхівок, що символічно виражає ідею звільнення, яке дойна може принести в життя міського жителя. Від нашого співрозмовника ми дізналися, що три картини отримали призи, а деякі навіть були продані. А оскільки це дойна, то не обійшлося без музики. Кульмінацією заходу став концерт Марії Касандри Гауші та Соріна Романеску, які утворюють дует під назвою Nod, а потім Аргату (музикант, який зосереджує свій репертуар на молодому поколінні, який також міксує народні пісні). Тож ми запитали Еусебіу Богдана, чи є дойна засобом лікування душі: «Безумовно, так, як каже Марія Касандра Гауші, Дойна відчувається, і це для тих, у кого є душа, щоб її слухати! І так, це, безумовно, засіб! Я хотів би надіслати тисячі подяк усім учасникам, усім партнерам, усім, хто допоміг нам у цьому проєкті. Ми сподіваємося побачити всіх і наступного року на третьому фестивалі!»

     

  • Пісні, танці та традиції у Великому Бичкові

    Пісні, танці та традиції у Великому Бичкові

    Як відомо фольклор це стратегічний ресурс певної нації. Йде мова про пісні, танці, звичаї, народне вбрання та багато іншого, що дає нам розуміння, звідки ми походимо й куди прямуємо. Це велика низка надбань, які ми повинні передавати своїм дітям. Одним з ефективних шляхів вивчення, збереження та популяризації українського фольклору є організування різних фестивалів на цю тематику.

    Таким чином 8 вересня 2024 року в місцевості Великий Бичків Марамороського повіту Союз українців Румунії організував захід під гаслом «Український фольклор (пісні, танці та традиції)». У заході взяли участь численні українські вокальні й танцювальні колективи з повіту Марамуреш та мистецький колектив «Сонячна струна» з України, представники СУРу та гості із сусіднього Великого Бичкова, що на заході України, в Рахівському районі Закарпатської області.

    Більше деталей про цей захід подає Анна Самбор, вчителька пенсіонерка української мови, членка Ради Союзу українців Румунії та керівниця вокального гурту «Веселка» з Луга-над-Тисою Марамороського повіту: «Як знаємо фольклор становить поетичну біографію народу, його історію. Український народ зберіг свої звичаї, пісні і танці, у яких передав свої почуття, переживання і традиції. 8 вересня цього року Марамороська філія СУРу в партнерстві з Великобичківською організацією Сур, організувала свято пісні, танців та традиції, яке відбулося у Будинку культури місцевості Великий Бичків. Голова місцевої організації Михайло Бобрюк та його дружина Данієла, яка керує вокальною групою дівчат постаралися прийняти гостей  з хлібом і сіллю у прекрасно прибраному залі, підходящими предметами, які нагадували про звичаї та побут українського населення Великого Бичкова, де проживають також румуни та угорці. На свято були запрошені колективи Марамороської філії такі як: «Голос Полонини» з Полян, «Молоді гуцули» з Вишівської долини, жіночий гурт з Верхньої Рівни, а такоє гурт молодих хлопців і дівчат з Рони, які співали і танцювали, з Кричуново,  з Луга, а також гурт бандуристок «Сонячна струна» з України, які зачарували глядачів своїми виступами. Між намит були і почесні гості з України, на чолі з мером з Великого Бичкова. На святі брав участь і депутат у Румунському Парламенті, голова СУРу  Микола-Мирослав Петрецький, який весь час приділяє увагу і підтримує такі заходи. У своєму вітальному слові пан депутат оцінив старання організаторів, підкреслив роль таких заходів у згуртуванні українців, а головно молоді у заходах, організованих СУРом, заохочення молоді до культурної діяльності, що призводить до збереження і розвиток рідної мови, культури та звичаїв. Голова Марамороської філії Микола-Мирослав Петрецький подякував гостям за участь та організаторам за гостиприємність та підкреслив те, що збільшилося число молодих вокальних і танцювальних груп а саме у Вишівській долині, у Роні та Великому Бичкові. Я похвалила організаторів за гарно прибраний зал, звернулася до молоді не соромитися носити вишивану сорочку бо вона представляє зв’язок з рідним, любити, поважати і прощати одні одним. Свято відкрили колективи з Великого Бичкова з танцями та декількома піснями, а потім виступили всі запрошені колективи. Наша лужанська «Веселка» виступила з піснею на побутову тематику, яка зберігає символ України калину, а саме «Зацвіла калина», а потім українську народну пісню про кохання «Тиха вода» і нашу лужанську весільну пісню вже позабуту «Дала мені мама корову». Радувало нас те, що зал співав разом з нами. Останню пісню разом з нами співали і гості з України. Пан мер з Великого Бичкова   навіть сказав, що наша пісня містить більше куплетів і вони повинні від нас навчитися.

    Далі пані Анна Самбор говорить про важливість передання українського фольклору молодому поколінню: «Для української громади з Румунії український фольклор та його зберігання мають велике значення тому що не залишають нас забувати своє рідне корінне. Це робить молоде покоління більш свідомим і ще глибше примушує їх усвідомлювати красу рідного слово і рідних звичаїв. Радує нас те, що все більше молодих осіб бажають вчитися українських пісень і танців, почали зберігати народні костюми. У цьому велику роль відігравають такого роду заходи. На мою думку свято видалося вдалим, вс і запрошені мали веселий настрій і щиро подякували організаторам.»