Tag: фестиваль

Румунські національні театри збираються в столиці Республіки Молдова – Кишиневі, на найбільшому європейському фестивалі виконавських мистецтв, який проходить уп’яте. Захід, організований кишинівським Національним театром імені Міхая Емінеску у співпраці з філією Румунського інституту культури в Кишиневі, а також міністерствами культури Румунії та Молдови, триває з вівторка до 22 вересня. Вже четвертий рік поспіль ця подія відбувається під патронатом президентів Румунії та Молдови, Клауса Йоганніса та Майї Санду і цьогоріч проходить під гаслом «Європейські зв’язки». Протягом 13 днів глядачі в Кишиневі зможуть насолодитися 27 виставами на відкритих і закритих майданчиках, послухати 8 радіовистав та придбати квитки на 6 прем’єр.

Також в рамках теми «Мовна ідентичність – європейська ідентичність (пам’ять, мистецтво, культурний менеджмент)» відбудеться 10 презентацій книг та зустрічей з діячами культури та відомими представниками  світу театру, таким як: Еміль Борогіне, Людмила Патланьоглу, Матей Вішнєк, Ана Бландіана, Аура Корбяну, Йон Богдан Лефтер, Марія Зернеску, Оана Борш та багато інших.

Румунія представлена на заході бухарестським Національним театром імені Йона Луки Караджале, ясським Національним театром ім. Василя Александрі, сібіуським Національним театром ім. Раду Станки, крайовським Національним театром ім. Маріна Сореску, клуж-напокським Національним театром ім. Лучіана Благи, Тиргу-муреським національним театром, Констанцським державним театром, сучавським театром ім. Матея Вішнєка, румунським національним радіотеатром та Gigi Căciuleanu Romania Dance Company.

З іншого боку, організатори фестивалю запросили 8 молдовських театральних установ: Національний театр імені Міхая Емінеску, Республіканський театр «Лучаферул», бєльцський Національний театр ім. Василя Александрі, Національний театр ім. Ежена Йонеско, кагульський театр ім. Богдана Петрічейку Гашдеу, Національний театр сатири імені Йона Луки Караджале, театр ім. Алексєя Матеєвича і Театр без назви – Центр «Латинське походження». Почесним гостем фестивалю є Національний драматичний театр імені Івана Франка з Києва.

Зустріч румунських національних театрів вперше була організована у 2015 році, натхненна проєктом «Румунський театр Бухарест – Ясси – Кишинів», започаткованим роком раніше двома директорами національних театрів у Бухаресті та Кишиневі, видатним актором Йоном Карамітру та, відповідно, режисером Петром Гадирке. Проєкт був задуманий як масовий потік вистав із Заходу до Кишинева, щоб запропонувати альтернативні моделі лавині російських пропагандистських меседжів і наративів, які домінували в публічному та медіа-просторі в той час, з тим, щоб надати молдовським громадянам демократичні орієнтири і закріпити їх у вільному світі.

У Бухаресті повним ходом триває Міжнародний фестиваль Джордже Енеску, який щовечора радує любителів класичної музики унікальними мистецькими моментами.

 

І оскільки будь-яка культурна подія, незалежно від того, наскільки вона відома, хоче збільшити свою доступність для широкої аудиторії, з нагоди 143-ї річниці від дня народження композитора Джордже Енеску, ARTEXIM, організатор Міжнародного фестивалю-конкурсу імені Джордже Енеску, представив цього року вперше в MINA – Музеї імерсивного нового мистецтва, імерсивний перформанс «Джордже Енеску – Румунська поєма: імерсивний досвід», який має стати новою серією концертів в рамках Фестивалю Енеску 2025 року.  

 

Проект запрошує публіку в унікальну аудіовізуальну подорож, досліджуючи життя і творчість Джордже Енеску крізь призму «Румунської поеми», першої опери композитора, написаної ним коли йому було лише 16 років.

 

З самого початку проекція вводить глядачів в атмосферу концертного залу, де оркестр починає виконувати «Румунську поему». На музичному фоні, глядачі переносяться до мальовничих пейзажів Румунії, кольори та текстури природи вібрують синхронно з музичними нотами. По мірі того, як музика Енеску розгортається, пейзажі зливаються і трансформуються в різні значущі місця в житті композитора, створюючи візуальний біографічний колаж.  

 

Крістіна Урук, менеджер ARTEXIM, високо оцінила співпрацю з Les Ateliers Nomad, які реалізували віртуальний досвід, і заявила: «Це візуальні митці, які працюють з новітніми технологіями та штучним інтелектом, які навчають штучний інтелект та елементи, які вони створюють для накладання музики Енеску та створення нових відеозображень. Це саме те, що називається цим проектом – досвід, експеримент, який разом з Les Ateliers Nomad ми намагалися реалізувати. Вони дійсно створюють надзвичайні проекти!»

 

Завдяки найсучаснішим технологіям глядачі вперше побачили фотографії Енеску на різних етапах його життя та кар’єри, анімовані за допомогою штучного інтелекту. Фільм переплітає сцени, що демонструють тривалий вплив Енеску на румунську та міжнародну музику, досліджуючи його вплив на майбутні покоління музикантів і композиторів. «Джордже Енеску – Румунська поема: імерсивний досвід» – це новий досвід, який поєднує історію, музику та технології, щоб оживити світ і творчість Джордже Енеску.  

 

З цієї нагоди було анонсовано нову – сьому – серію концертів, присвячену мистецькій міждисциплінарності, яка відбудеться під час Міжнародного фестивалю імені Джордже Енеску, починаючи з наступного року, у партнерстві з JTI – Immersive Experience.   

 

Джілда Лазнр, директорка з корпоративних зв’язків та комунікацій JTI Румунія, головний партнер фестивалю додала: «Ми є частиною цієї події та надійним партнером культурних заходів в Румунії. Протягом багатьох років ми створюємо події та підтримуємо заходи, культурні проекти та інституції. Коли нам запропонували цей проект, ми, звичайно, погодилися. Чому? Тому що «Румунська поема» – це перший твір Енеску, тому що він дійсно був написаний в юності і націлена на аудиторію, яка її майже невідома. Це була так би мовити заарештована опера. 43 роки її не виконували, а коли виконали, у 1990 році, чомусь не зняли на плівку. Лише через 10 років ми змогли примиритися і з нашим минулим, і з арештованим мистецтвом, і почати все спочатку. Ви знаєте, що «Румунська поема» присвячена королеві Єлизаветі. Я уявила собі, як це було б для молодої людини в ті часи, у 16 років, усвідомити, що вона живе в королівстві. Це було схоже на казку, це було красиво, це було природно бути схвильованим. І там, на першій презентації «Румунської поеми», в Парижі, це була справжня подія.  Міністерство закордонних справ має в своїх архівах інформацію, передану румунським послом у Парижі з того періоду».

 

Репрезентативний фрагмент «Румунської поеми» використовувався за часів залізної завіси як сигнал для програм Радіо Свобода, що зверталися до румунів за часів комуністичного режиму. Дж10лда Лазер високо оцінила партнерство JTI та фестивалю Джордже Енеску протягом майже 10 років, оголосивши: «Під знаком новизни, в наступному році, в рамках Фестивалю Енеску, щочетверга та щоп’ятниці в MINA (Музеї імерсивного нового мистецтва) відбудуться чотири концерти, різноманітні перформанси, з такими митцями, як Джіджі Кечуляну або Руксандра Доносе, в рамках Фестивалю Енеску. Таким чином, ми продовжимо традицію, яка почалася з імерсивної виставки присвяченої Костянтину Бринкушу, яку ми також організували з Фондом Art Productin кілька років тому».

 

Наступний Міжнародний фестиваль імені Джордже Енеску відбудеться з 24 серпня по 21 вересня 2025 року під високим патронатом Президента Румунії. Культурний проект фінансується урядом Румунії через Міністерство культури.

Богдан Думітраке, один з найталановитіших і найвідоміших акторів нової хвилі, знявся у двох нових фільмах: «Хороші хлопці потрапляють до раю» (режисер Раду Поткоаве) і «Три кілометри до кінця світу» (режисер Емануель Пирву), який отримав нагороду «Квір-пальма» на Каннському кінофестивалі. З моменту свого заснування у 2010 році «Квір-пальма» Каннського кінофестивалю нагороджує фільми, що запам’ятовуються і відображають різноманітність та важливість порушених тем.

 

Нагороду режисерові Емануелю Пирву вручив режисер Лукас Донт, який також зачитав мотивацію журі: «Суворий і цінний розклад системи насильства. Його погляд повільно розкриває патріархальний світ, у якому виросли наші герої, де простір для повноцінного існування унеможливлюється структурами глибоко вкорінених ідей. У цьому заворожуючому фільмі людей ніби тримають на нитках, які тягнуть їх подалі від світла, аж поки дехто з них не починає вириватися на волю».

 

Разом з режисером Емануелем Пирву червоною доріжкою пройшлися актори Богдан Думітраке, Валеріу Андрюце, Чіпріан Кюждя та Інгрід Міку-Береску. У той час як румунська прем’єра фільму «Три кілометри до кінця світу» відбудиться на Трансільванському міжнародному кінофестивалі TIFF (14-24 червня, Клуж-Напока), «Хороші хлопці потрапляють до раю» вже побачили румунські глядачі. У цій романтичній комедії Богдан Думітраке грає чоловіка, який помирає і потрапляє в рай, на безлюдний пляж, де зустрічає Лауру, дівчину, в яку був закоханий у ліцеї.

 

Починаючи з двох останніх фільмів, в яких він знявся, ми поговорили з Богданом Думітраке про його кінокар’єру, про те, як він обирає ролі, і про те, як на нього вплинула румунська «Нова хвиля»: «Хороші хлопці потрапляють до раю» – це фільм, який ставить запитання глядачам у доступний, але не поверхневий спосіб. Водночас це фільм, який намагається повернути глядачів до кінотеатрів, запрошуючи їх втекти від реальності, яка часто нас не влаштовує. Можна сказати, що це також фільм, який використовує американський рецепт і намагається адаптувати його до румунського контексту. Раду Поткоаве – митець, і його фільм – це чесна спроба використати мову кіно, щоб у приємний спосіб підняти таку незручну і неприємну тему, як смерть. Щодо того, як я обираю сценарії, то перше читання є дуже важливим, саме тоді я фільтрую історію через свою лінзу. Тоді я можу сказати, чи є проблеми, чи персонаж цілісний, чи його дії нормальні, природні. Це перший фільтр, який я застосовую. Коли я читав сценарій «Хороші хлопці потрапляють до раю» режисера Раду Поткоаве, мені сподобалася саме ця логіка живого і людяного персонажа. Він не хоче змиритися з тим, що помер, і, більше того, він не може повірити, що потрапив в інший світ, який так схожий на той, який він щойно покинув. Навіть помилки і маленькі домовленості, які можуть полегшити його ситуацію, дуже схожі. Тому я можу сказати, що «Хороші хлопці потрапляють до раю» – це гарна ставка на те, щоб повернути глядачів до кінотеатрів, і я прийняв цю ставку. Гадаю, поява цього нового виду кіно – глядацького кіно, як ми його називаємо, – змогла повернути людей до кінотеатрів, і я вважаю, що це дуже добре. Чудово, що цього вдалося досягти, що люди приходять дивитися румунські фільми, це також дуже приємний спосіб провести час з сім’єю та друзями, я сподіваюся відновити цю соціальну звичку ходити в кіно».

  

Богдан Думітраке є лауреатом трьох премій Gopo: у 2011 році за фільм «Портрет молодого бійця» (реж. Константін Попеску), у 2012 році за фільм «Від любові з найкращими намірами» (реж. Адріан Сітару) та у 2019 році за фільм «Поророка» (реж. Константін Попеску). За «Поророка» актор також отримав нагороду за найкращу чоловічу роль на кінофестивалі в Сан-Себастьяні. Ще дві номінації принесли йому ролі у фільмах «Двійник» (реж. Катрінел Денеяце) та «Людина собака» (реж. Штефан Константінеску). У своїй фільмографії, що налічує понад 30 ролей, більшість з яких – головні, Богдан Думітраке вважає роль у «Портреті молодого борця» найважливішою і каже, що йому пощастило сформуватися разом з новою хвилею акторів в румунському кіно: «Я вважаю цю роль важливою, тому що я більше пов’язаний з тими часами, коли я грав, і тими, коли не грав, ніж з ролями, які я зіграв. Я почав грати десять років після закінчення факультету, і в «Портреті борця в молодості» у мене була моя перша довга роль. І хоча це була роль другого плану, мені вдалося створити персонажа, який був живим і справжнім. Це також була роль, за яку я отримав свою першу нагороду, і після мого виступу в цьому фільмі почали з’являтися інші ролі та можливості грати, розвиватися і показувати іншим, на що я здатен. Що стосується Нової хвилі в румунському кіно, я вважаю, що мені пощастило зростати як актору разом з цим рухом, що мені пощастило зніматися у фільмі в той самий момент, коли вийшов фільм Крісті Пую «Товар і гроші». Я був дуже радий, що мій друг, актор Драгош Букур, знявся у фільмі і був залучений до цього нового руху, який хотів щось змінити і змінив. Я схвильований і вдячний».

 

Богдан Думітраке також є одним із засновників незалежного театру «Аполлон 111» і зіграв головну роль у постановках HBO «Дрейф» (2010) та «Ruxx» (2022).

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що до кінця цього року румуни більше не потребуватимуть віз до США, зможуть користуватися подвійним громадянством в Іспанії та входитимуть до Шенгенської зони з сухопутними кордонами. Марчел Чолаку провів двосторонню зустріч у Бухаресті з головою Ради міністрів Іспанії Педро Санчесом. Раніше вони брали участь у зустрічі розліду Європа Соціалістичного Інтернаціоналу, організованому правлячою в Румунії Соціал-демократичною партією. Педро Санчес є лідером Інтернаціоналу. У квітні СДП приймала в Бухаресті Конференцію лідерів Партії європейських соціалістів, а за місяць до цього її партнер урядування НЛП організувала в Бухаресті з’їзд Європейської народної партії.

 

ТРИСТОРОННЯ ЗУСТРІЧ – Міністри закордонних справ Румунії, Республіки Молдова та України підписали спільну декларацію про безпекове середовище наприкінці тристоронньої зустрічі в Кишиневі в п’ятницю. У документі підкреслюється рішучість трьох країн будувати демократичне, мирне і процвітаюче спільне європейське майбутнє. За словами міністра закордонних справ Респ. Молдова Міхая Попшоя, метою залишається забезпечення міжнародної підтримки для досягнення всеосяжного, справедливого і тривалого миру. Зі свого боку, міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску заявила, що ця зустріч є ще одним доказом підтримки України, її незалежності, суверенітету і територіальної цілісності в контексті агресивної війни, яку веде Російська Федерація. Вона підкреслила, що Румунія підтримує європейські прагнення як Республіки Молдова, так і України, і що початок переговорів про вступ до ЄС відкриває складний період реформ, які вимагатимуть політичної відданості та наполегливості. Три міністри також підписали меморандум про боротьбу з інформаційними маніпуляціями та іноземним втручанням.

 

БЕЗПІЛОТНИКИ – Румунські військові досліджують територію в дельті Дунаю, щоб перевірити, чи є предмети, які впали на національну територію після ранкової атаки Росії на деякі цілі в Україні, поблизу кордону з Румунією. Вранці, після виявлення російських безпілотників, що прямували у бік української території поблизу кордону, було прийнято рішення про термінове підняття в повітря двох румунських літаків F-16 для моніторингу повітряної ситуації. Населення в цьому районі було поінформовано про напад на Україну за допомогою повідомлення RO-Alert і про ризик падіння фрагментів безпілотників, але поки що люди не повідомляли про жодні інциденти, стверджують представники Інспекції з надзвичайних ситуацій. Такі повідомлення надходять з осені минулого року, коли безпілотники, причетні до атаки Росії на українські порти на Дунаї, впали на румунській території. Міністерство національної оборони запевнило, що оборонні структури Румунії постійно відстежують ситуацію на кордоні.

 

МУЗИКА – Субота – третій день музичного фестивалю NEVERSEA в Констанці, на румунському узбережжі Чорного моря. Після того, як у перший вечір на фестиваль прийшли понад 62 000 людей з країни та з-за кордону, вчора ввечері організатори оголосили про рекордну явку – 75 000 осіб. NEVERSEA – найбільша в Європі музична подія на пляжі – розпочалася в четвер і триватиме до 7 липня. Для виступів запрошено близько 100 найкращих національних та міжнародних артистів, серед яких Інна, Maluma, Нік Картер, G-Eazy, Bebe Rexha, DJ Snake, Steve Aoki та Mahmut Orhan. Тим часом, також цими вихідними поблизу Бухареста проходить фестиваль електронної музики SAGA, хедлайнерами якого є Армін Ван Бюрен, Нікі Мінаж, Ріта Ора та Денніс Ллойд.

 

ІНФРАСТРУКТУРА – З наступної середи на болгарській ділянці мосту Джурджу-Русе, що з’єднує Румунію та Болгарію, будуть введені обмеження руху в контексті робіт з відновлення інфраструктури. Міністерство закордонних справ Румунії опублікувало прес-реліз, в якому закликає громадян бути обережними і дотримуватися тимчасових дорожніх знаків. Роботи триватимуть два роки, але дорожній рух не буде повністю зупинений. Рух відбуватиметься поперемінно, однією смугою, зі світлофорами. Іншим рішенням, яке вплине на водіїв, є закриття Національної дороги №7 (DN7) в Долини ріки Олт, що з’єднує центр і південь Румунії. Рух буде закрито вдень, між 6 ранку і 8 вечора за місцевим часом, з 8 липня до 9 серпня. Закриття цієї національної дороги необхідне для розчищення понад 20.000 дерев на гірських схилах над дорогою для будівництва автомагістралі Сібіу-Пітешть.

ВИБОРИ – Графік президентських і парламентських виборів у Румунії може бути визначений у четвер, коли має відбутися нова зустріч правлячої коаліції СДП-НЛП. Зустріч матиме місце після консультацій, які прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку вів протягом двох днів з головними політичними партіями. Більшість делегацій закликали провести вибори у встановлений законом термін, до кінця року, і не об’єднувати їх. Інші погодилися, що перший тур президентських виборів має відбутися одночасно з парламентськими – 1 або 8 грудня, а другий тур – 15 або 22 грудня. У березні ліберали та соціал-демократи домовилися, що президентські вибори відбудуться у вересні, а парламентські – у грудні.

 

ПЕРСОНА НОН-ГРАТА – Співробітник посольства Румунії в Росії був оголошений московською адміністрацією персоною нон-грата. Міністерство закордонних справ Росії заявило, що цей захід є “відповіддю на раніше необґрунтоване рішення румунської сторони оголосити персоною нон-грата дипломата посольства Росії в Бухаресті”. Міністерство закордонних справ Румунії підтвердило, що посол нашої країни в Москві Крістіан Істрате був викликаний до МЗС Росії, де йому вручили відповідну ноту. Бухарест вважає рішення МЗС Росії про висилку російського дипломата 24 травня “необґрунтованим” і нагадує, що рішення ґрунтувалося на тому, що він здійснював діяльність, яка суперечить положенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 року. Зокрема, дипломат був причетний до справи про шпигунство і державну зраду, в якій громадянина Румунії звинувачують у тому, що надавав російському посольству військову інформацію і фотографії бойової техніки, зібрані з румунських або натовських військових об’єктів у повіті Тулча. Іноземні дипломати користуються імунітетом, і висилка є найсуворішим заходом, якого може вжити держава.

 

ЯДЕРНА БЕЗПЕКА – Проєкт будівництва енергоблоків №3 та №4 АЕС “Чернаводе” на південному сході Румунії отримав позитивний висновок Європейської комісії щодо технічних аспектів та аспектів ядерної безпеки, – повідомляє Міністерство енергетики в Бухаресті. Проєкт реалізується компанією EnergoNuclear, яка повністю належить національній ядерній компанії Nuclearelectrica. Відповідно до Договору про Євратом, розробники ядерних проєктів зобов’язані заздалегідь подавати інвестиційні проєкти до Європейської Комісії і демонструвати їх відповідність найвищим стандартам ядерної безпеки. Румунія надіслала свою нотифікацію в травні минулого року, і точка зору виконавчої влади ЄС, за словами міністерства енергетики, є результатом ретельного аналізу.

 

ОБСЄ – Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі завершила свою роботу в Бухаресті. Вона ухвалила підсумкову декларацію, що містить резолюції внутрішніх комітетів, у тому числі про погіршення ситуації з правами людини в сепаратистському Придністровському регіоні. Іншою важливою темою, що обговорювалася під час п’ятиденної зустрічі, була війна Росії проти України. Саме з цієї причини на щорічній зустрічі не були присутні делегації Росії та Білорусі, пояснила міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску. Поки Росія не припинить цю невиправдану агресію проти суверенної держави, ця організація, в тому числі її Парламентська асамблея, не може відновити свою роботу в нормальному режимі і залишається форумом, де Росія несе відповідальність за порушення міжнародного права, підкреслила Одобеску.

 

ВІЗИТ – У середу та четвер, міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії  Флорін Іонуц Барбу перебуває з офіційним візитом у Саудівській Аравії. Програма візиту включає зустрічі на високому рівні з представниками влади Саудівської Аравії та ділового середовища. На 4 липня заплановано підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії та Міністерством навколишнього середовища, водних ресурсів та сільського господарства Королівства Саудівська Аравія про співпрацю в галузі сільського господарства.

 

ФЕСТИВАЛЬ –  У четвер у Румунії на пляжі в місті Констанца на узбережжі Чорного моря стартує 6-й фестиваль електронної музики Neversea. Серед запрошених артистів – суперзірки колумбійського реггетону і латиноамериканської поп-музики Maluma, G-Eazy і колишній учасник Backstreet Boys Нік Картер. Один із організаторів фестивалю Богдан Дорош розповів, що захід також увійшов до міжнародного топу та посідає 23 місце у світі у рейтингу британського журналу DJ Magazine. Минулорічний випуск, який проходив з 6 по 9 липня, відвідали понад 277.000 глядачів.

 

ТАБОРИ – Департамент з питань румунів за кордоном (ДРЗ) розпочав 15-ту програму таборів “ARC”, де очікується близько 6500 учасників, дітей та молоді з діаспори та історичних спільнот, разом з супроводжуючими їх дорослими, вчителями та волонтерами з Румунії та з-за кордону. Цьогорічні табори відбуватимуться одночасно, послідовними семиденними серіями, з липня по вересень, у повітах Бістріца-Несеуд, Ботошани, Бузеу, Хунедоара та Вранча. Протягом тижня діти та молодь з-за кордону братимуть участь у низці культурних, освітніх та спортивних заходів, організованих у таборах, а разом з фасилітаторами та волонтерами, залученими до програми, вони матимуть можливість відкрити для себе частину Румунії та покращити свої навички спілкування румунською мовою. Програма спрямована на просування румунської національної свідомості та розвиток тісного зв’язку з румунською державою серед молодих румунів, які проживають за кордоном.

 

GAUDEAMUS – Перший святковий книжковий ярмарок Румунського радіомовлення Gaudeamus розпочався на площі Ради в Брашові (в центрі). Любителі читання можуть вибирати з тисяч назв на будь-який смак і вік, в тому числі для дітей, де представлений широкий асортимент. Захід триватиме до кінця тижня і є частиною “Каравану Гаудеамус”, загальнонаціонального проєкту, який вже понад два десятиліття ініціює і проводить громадська радіостанція. Незважаючи на дощ, похмуре небо і низьку температуру, на відкриття виставки в середу прийшло чимало людей. У порівнянні з попередніми випусками, цьогорічний ярмарок у Брашові охоплює майже вдвічі більшу площу завдяки підвищеному інтересу читачів та експонентів. Доступ на ярмарок безкоштовний, а подія також представлена онлайн на офіційному сайті gaudeamus.ro.

ОБСЄ – У Бухаресті триває 31-а щорічна сесія Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі, в якій до середи візьмуть участь парламентарі з понад 50 країн. Війна Росії проти України домінує на порядку денному, а промовці закликають до миру, стабільності та поваги до міжнародних зобов’язань. Штучний інтелект, зміна клімату, боротьба з наркоторгівлею, торгівлею людьми та міграцією – інші теми порядку денного.

 

ВИБОРИ – Уряд Румунії оголосив про проведення в понеділок і вівторок консультацій з політичними партіями щодо виборчого графіку цьогорічних президентських і парламентських виборів. У п’ятницю прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку заявив, що запросить лідерів партій для обговорення президентського графіку, стверджуючи, що “суперечки” з цього питання підривають довіру між партнерами і повинні припинитися. У співуряді СДП і НЛП не дійшли згоди щодо дати президентських виборів. Ліберали хотіли, щоб вони відбулися наприкінці року, в листопаді-грудні, тоді як соціал-демократи наполягали на збереженні вже узгодженої в коаліції дати – у вересні. 9 червня в Румунії відбулися одночасно місцеві вибори та вибори до Європейського парламенту.

 

ФЕСТИВАЛЬ – Сім видатних особистостей світового театрального мистецтва були вшановані зірками на Алеї слави в Сібіу в неділю, напередодні закриття 31-го Міжнародного театрального фестивалю в цьому місті центральної Румунії. Серед нагороджених були французька актриса Ізабель Аджані, американський актор Джон Малкович і норвезький драматург Юн Фоссе, лауреат Нобелівської премії з літератури 2023 року. Сібіуський міжнародний театральний фестиваль, один з найбільших і найважливіших фестивалів театру та перформативних мистецтв у світі, відкрився 21 червня. До закриття  30 червня в Сібіу було організовано 830 заходів. Цього року також відбувся насичений французький сезон, присвячений 100-річчю Французького інституту в Румунії, а також великий польський сезон, який запропонував попередній перегляд Румунсько-польського культурного сезону 2024-2025.

 

ЦЕРКВА – Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл звернувся в неділю з посланням з нагоди інтронізації нового Предстоятеля Православної Церкви в сусідній Болгарії, висловивши переконання, що новий Предстоятель сприятиме захисту та утвердженню християнських цінностей у сучасному світі. Патріархом Болгарії обрано 52-річного митрополита Відінського Даниїла, який змінив на цій посаді харизматичного Неофіта, який помер у березні. Член ЄС і НАТО, Болгарія, слов’янська православна країна, історично, культурно і релігійно близька до Москви. Але з початком російського вторгнення в Україну відносини стали напруженими. Болгарська православна церква представляє понад дві третини населення країни.

 

ВІДПУСТКИ – Понад 1000 румунських поліцейських і пожежників будуть розміщені на Чорноморському узбережжі, на додаток до вже існуючих поліцейських і пожежників. Рішення було оголошено Міністерством внутрішніх справ на тлі хвилі насильства на чорноморських курортах. 357 правопорушень було зафіксовано за останні сім днів на узбережжі, – повідомляє поліція міста Констанца. Більшість насильницьких злочинів були результатом спонтанних спалахів конфліктів або вживання алкогольних напоїв. За деякими оцінками, очікується, що близько 180 000 туристів перебували на чорноморському узбережжі на цих вихідних.

 

ЦІНИ – 1 липня для румунів починається нове підвищення цін – повідомляє економічна преса в Бухаресті. Знову зростають акцизи на пальне. За підрахунками експертів, літр бензину коштуватиме приблизно на 0,43 лея більше, а дизельного палива – на 0,4 лея більше. Деякі АЗС вже підвищили ціни на пальне з минулого тижня, і зараз ціна літра стандартного бензину становить від 6,99 до 7,06 леїв за літр, а ціна стандартного дизельного палива коливається між 7,13 і 7,19 леїв за літр. Рахунки за газ також зміняться з понеділка, оскільки Національний орган регулювання енергетики затвердив підвищення тарифів на розподіл газу в середньому на 19%. Мінімальна заробітна плата в країні зросте з 3 300 до 3 700 леїв з 1 липня, згідно з рішенням виконавчої влади. Працівник, який отримує мінімальну заробітну плату, отримає додаткові 284 леї нетто на місяць. (1 євро = близько 5 леїв)

 

ТЕНІС – Румунські тенісистки зіткнуться з сильними суперницями в першому раунді третього тенісного турніру Великого шолома року Вімблдону, який стартує в понеділок. У кваліфікації Габріела Русе зіграє з чемпіонкою 2022 року Єленою Рибакіною з Казахстану, а Жаклін Крістіан зіграє з канадкою румунського походження Б’янкою Андреску. Анка Алексія Тодоні, яка вперше після кваліфікації зіграє в основній сітці турніру Великого шолома в одиночному розряді, зустрінеться з італійкою Елізабеттою Коччаретто. Ірина Бегу зіграє з китаянкою Лінь Чжу. Ана Богдан зіграє з Крістіною Букша, яка народилася в Молдові, але представляє Іспанію. Сорана Корстя (29-та ракетна світу), зустрінеться із найдоступнішою для неї суперницею, британкою Сонай Картал.

ОБСЄ – Від сьогодні до 3 липня в Бухаресті проходить 31-а щорічна сесія Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Тема саміту – парламентський погляд на роль ОБСЄ в сучасній архітектурі безпеки. Учасники – парламентарі з понад 50 країн-членів Організації – ухвалять Бухарестську декларацію, документ, який включатиме резолюції загальних комітетів та додаткові резолюції, ініційовані членами Асамблеї. Серед них буде резолюція про погіршення ситуації з правами людини в російськомовному сепаратистському регіоні Придністров’я. Росія і Білорусь не беруть участь у зустрічі в Бухаресті.

 

ПОЛІТИКА – На позачерговому з’їзді Альянсу «Рятуйте Румунію», що відбувся в суботу, кандидатом на президентських виборах було обрано нового лідера парламентської опозиційної партії Елену Ласконі. Вона отримала 94,31% голосів у внутрішньому змаганні на висунення кандидата в президенти. Ласконі стверджує, що праві сили є єдиним рішенням для процвітання Румунії. Прем’єр-міністр Румунії, соціал-демократ Марчел Чолаку оголосив у п’ятницю, що запросить лідерів усіх політичних партій на консультації наступного тижня щодо графіку проведення президентських виборів. Ця заява була зроблена після того, як правлячі в Румунії СДП і НЛП не змогли домовитися про дату виборів на найважливішу посаду в державі.

 

СВЯТО – 29 червня християни вшановують святих Петра і Павла, найважливіших апостолів Ісуса Христа. Святий Петро поширював християнство в Палестині та Римі, а святий Павло заснував багато церков у Малій Азії та сучасній Греції. Обидва загинули мученицькою смертю в Римі під час переслідування імператора Нерона в 67 році. У день святих Петра і Павла понад 450 000 румунів святкують свої іменини.

 

ФЕСТИВАЛЬ – Семеро діячів мистецтва були вшановані у суботу зіркою на Алеї слави в рамках Міжнародного театрального фестивалю в м. Сібіу. Серед них американський актор Джон Малкович, французька актриса Ізабель Аджані і норвезький драматург Юн Фоссе, лауреат Нобелівської премії з літератури 2023 року. Крім того, програма дня включила численні вистави в закритих приміщеннях, а також вуличні перформанси. Увечері камерний хор “Мадригал” представив попередній показ своєї надзвичайної вистави “Ритуали” на сцені біля озера Музею традиційної народної цивілізації, одного з найбільших музеїв під відкритим небом в Румунії. 31-й Міжнародний театральний фестиваль у Сібіу розпочався 21 червня і завершиться у неділю ввечері.

 

СПЕКА – Сьогодні в Греції спостерігається дуже висока температура в деяких частинах країни, і Міністерство цивільного захисту та кліматичних криз в Афінах попередило, що існує дуже високий ризик пожеж в Аттиці, Пелопоннесі, центральній Греції, на Криті та інших островах Егейського моря, які є популярними серед туристів у цю пору року. Лісові пожежі можуть спричинити такі перебої, як відключення електроенергії та води, погіршення якості повітря та перекриття доріг. Міністерство закордонних справ Румунії радить громадянам Румунії проявляти обережність у цих районах, а в разі отримання телефонних повідомлень про пожежі в їхньому регіоні, дотримуватися інструкцій місцевої влади та уважно стежити за місцевими ЗМІ.

 

ПРАВОСУДДЯ – Десять осіб, які перебували в міжнародному розшуку і на чиє ім’я були видані ордери на виконання покарань у вигляді позбавлення волі або попереднього ув’язнення, були доставлені в країну минулого тижня, – повідомляє румунська поліція. Десять правопорушників прибули з Франції, Італії, Іспанії, Німеччини та Великобританії і були засуджені, серед іншого, за вбивство, зґвалтування, сексуальне розбещення неповнолітніх, торгівлю наркотиками та крадіжки. Підозрювані були ув’язнені для відбування покарання.

 

ВИБОРИ У ФРАНЦІЇ – Цими вихідними у Франції та заморських територіях Франції проходить перший тур дострокових виборів, які вважаються історичними, для призначення 577 представників Франції в Національні збори, нижню палату парламенту. Майже 49 мільйонів людей, які мають право голосу, покликані до виборчих дільниць на цих виборах, на яких націоналістично-популістські праві є в авангарді уподобань електорату, набагато випереджаючи партію президента Еммануеля Макрона. Другий тур виборів запланований на 7 липня. Президент Франції розпустив Національні збори 9 червня після провалу його партії на європейських виборах.

 

ІРАН – Єдиний кандидат-реформатор на президентських виборах в Ірані Масуд Пезешкян і ультраконсерватор Саїд Джалілі зустрінуться у вирішальному турі голосування, призначеному на 5 липня. Пезешкян переміг у першому турі з перевагою у 3%, але не абсолютною більшістю голосів, що забезпечило б йому перемогу, зважаючи на найвищу явку виборців з часів Ісламської революції 1979 року. З 14 президентських виборів, що відбулися в Ірані, лише на виборах 2005 року результат визначався у другому турі. Вибори були призначені після загибелі минулого місяця президента Ібрагіма Раїсі в авіакатастрофі.

Безпекові гарантії для Румунії

Президент Клаус Йоганніс заявив у середу, що немає прямої загрози для Румунії і що він не має жодних сигналів або ознак того, що існує будь-яка небезпека нападів або інших небажаних подій, спрямованих проти Румунії, але армійське керівництво готується до всіх можливих ситуацій. «Румунія сьогодні має найбільші за всю нашу історію гарантії безпеки», – сказав глава держави, маючи на увазі членство країни в Північноатлантичному альянсі. Він також стримано висловився щодо можливої передачі Україні ЗРК Patriot, зазначивши, що це питання має бути обговорено з військовими фахівцями, а рішення прийматиме Верховна рада оборони країни. Зі свого боку, начальник Генерального штабу Збройних сил Румунії генерал Георгіце Влад заявив, що Румунія повинна прискорити оснащення своїх сил оборони в контексті безпекової ситуації в регіоні.  За його словами, міністерство оборони враховує й можливість ескалації нинішніх військових конфліктів. Він вказав на необхідність підвищити боєздатність армії за допомогою нової військової техніки та обладнання.

Виставка „Black Sea Defence and Aerospace” в Бухаресті

Цього тижня в Бухаресті відбулася регіональна виставка військової техніки „Black Sea Defence and Aerospace”. У заході взяли участь понад 400 світових виробників військової техніки і технологій з близько 30 країн-членів і партнерів НАТО. Фахівцям з усього світу були представлені найсучасніші військові технології, озброєння і головний експонат – багатоцільовий літак п’ятого покоління F-35, який ВПС США вперше привезли на виставку в Європу. Виставковий захід мав на меті визначити можливості та знайти рішення для співпраці як у сфері виробництва, так і бізнесу, сприяючи міжнародному просуванню румунської оборонної промисловості.

Спільне засідання урядів Румунії та Туреччини в Анкарі

У вівторок в Анкарі відбулося перше спільне засідання урядів Румунії та Туреччини, на якому було досягнуто домовленості про відновлення експорту румунського м’яса до Туреччини та підписано низку угод у таких сферах, як туризм та міський розвиток. На спільному засіданні двох урядів було прийнято рішення про відновлення румунськими фермерами експорту і транзиту м’яса до Туреччини. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку підкреслив, що румунські фермери знову отримають доступ до величезного ринку і зможуть відкрити нові маршрути на інші ринки: «Це колосальна можливість для румунських виробників отримати доступ до величезного ринку, але в той же час ми зможемо встановити міцні торговельні маршрути з іншими регіонами, що представляють інтерес в регіоні і на Близькому Сході», – сказав Марчел Чолаку. Водночас він подякував президенту Туреччини за підписання указу, що дозволяє румунським громадянам подорожувати до Туреччини на основі посвідчення особи протягом максимум 90 днів. Прем’єр-міністр Чолаку також нагадав, що Румунія продовжить забезпечувати хорошу співпрацю між Туреччиною та Європейським Союзом, а президент Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що обидві країни хочуть, щоб товарообіг досяг 15 мільярдів доларів у найближчі роки. Він нагадав, що обидві країни роблять внесок у забезпечення безпеки і стабільності в регіоні шляхом спільних дій, а також в рамках НАТО. Ердоган також повідомив, що дві країни разом з Болгарією створили спільну групу, яка займатиметься ліквідацією мін у Чорному морі.

Генерали у запасі РСІ поміщені НАУ під судовий контроль під заставу

Колишній керівник оперативного управління РСІ Флоріан Колдя був поміщений НАУ під судовий контроль під заставу, повідомили джерела в судовій системі. Такий самий запобіжний захід було обрано для генерала у запасі Думітру Думбрава, колишнього керівника юридичного управління РСІ, та адвоката Дору Трейле. Усіх трьох звинувачують у зловживанні впливом і відмиванні грошей після того, як на них подав донос бізнесмен. За його словами, вони затребували 600 000 євро, щоб допомогти йому отримати умовний вирок у справі, в якій він був засуджений до чотирьох років ув’язнення за шахрайство з європейськими коштами.

Підвищення заробітної плати та скарги профспілок у бюджетному секторі

Уряд у Бухаресті прийняв термінову постанову, яка передбачає підвищення заробітної плати на 10% у два етапи для кількох категорій працівників установ, підпорядкованих виконавчій владі, міністерствам або підконтрольних Парламенту. Профспілки працівників у сфері державного управління розкритикували постанову, заявивши, що уряд просуває політику заробітної плати, яка не враховує реальні потреби працівників. У четвер профспілкові активісти з кількох державних установ та урядових організацій протестували в Бухаресті, заявляючи про нерівність і дискримінацію в оплаті праці в їхніх сферах діяльності. Деякі з протестувальників незадоволені підвищенням заробітної плати, яку вони вважають занадто низькою. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку у відповідь заявив, що для відповідних установ можна врахувати варіант більш гнучких штатних структур, а зекономлені кошти можна використати для підвищення зарплат тим, хто на це заслуговує.

Крайова приймає Міжнародний Шекспірівський фестиваль

Міжнародний Шекспірівський фестиваль у Крайові, який проходить вже в 14-е і стартував 16 травня, закриє свої двері в неділю. Понад 300 театральних вистав світового рівня, концертів, парадів, майстер-класів, презентацій книг, інсталяцій та VR-подорожей заплановано по всій Крайові та її околицях, як на традиційних майданчиках, так і в найнезвичніших та найнеочікуваніших місцях. У концертних залах та закритих приміщеннях відбуватимуться шоу, виставки, воркшопи та презентації книг, на площах, у парках, на вулицях – несподівані зустрічі із виставами та перформансами, концерти, вуличні інсталяції, до яких запрошуються всі охочі долучитись. Shakespeare Village – британське село 1600-х років, відбудоване з нуля на території крайовського іподрому, є місцем проведення десятків концертів та вистав. У програмі фестивалю беруть участь одні з найвідоміших у світі імен міжнародного театру та перформансу, серед яких Роберт Вілсон, Пітер Брук, Деклан Доннеллан, Філіп Парр, Крістіан Фрідель.

Одна з найочікуваніших європейських культурних подій весни, Каннський міжнародний кінофестиваль у розпалі, виводячи на червону доріжку великі імена світового кіно, поява яких захоплює як фотографів, так і глядачів. Румунія також входить до цього обраного клубу. Серед них – художній фільм «Три кілометри до краю світу» режисера Емануеля Пирву, включений до офіційного конкурсу, та документальний фільм «NASTY» режисерів Крістіана Паскаріу, Тудора Д. Попеску та Тудора Джурджіу.

У змаганні за великий трофей драма «Три кілометри до краю світу» зосереджена на Аді, 17-річному підлітку із села Дунайської дельти, який зусиллями батьків навчається в Тульчі. Приїхавши додому на літні канікули, юнак насолоджується життям з родиною та найкращою подругою Ілінкою. Коли сім’я стикається з правдою, яку вони не можуть ні зрозуміти, ні прийняти, безумовна любов, яку Аді мав би отримати від батьків, раптово зникає, і у Аді залишається лише одне рішення. Головні ролі у фільмі зіграли Богдан Думітраке, Лаура Васіліу, Чіпріан Чюждя, Інгрід Міку-Береску та Валеріу Андріуце. Актори Адріан Тітіені, Річард Бовноцкі, Аліна Берзунцяну, Влад Брумару та Раду Габріель також є частиною акторського складу. Показ художнього фільму відбувся минулої п’ятниці, отримавши бурхливі оплески глядачів, але й схвальні відгуки.

У четвер в рамках офіційної програми в розділі «Спеціальні покази» буде представлено документальний фільм «NASTY». Фільм пропонує глядачам захоплюючий погляд на життя легендарного Іліє Настасе, першого бунтаря в історії тенісу, який домінував на румунській та світовій тенісній сцені у 1970-х роках. На додаток до свого справжнього таланту, він був відомий своїм електризуючим стилем гри, а його ексцентрична особистість і вулканічний, часто суперечливий темперамент зробили його відомим.

І останнє, але не менш важливе – показ фільму «Людські скрипки: Прелюдія», режисерки та продюсерки Йоани Міскіє, що розповідає про трансформаційну силу музики у темні часи. Це вигадана історія Альми, молодої жінки, яка любить скрипку, але живе у світі терору. Головну героїню озвучує Кабірія Морґернстерн. Ще один актор румунського походження, але який не знімається в румунських фільмах, – Себастьян Стан.

Він грає молодого Дональда Трампа в фільмі «Учень» Алі Аббасі, який розповідає про прихід Трампа до влади в Америці 1980-х років. Французько-румунська акторка Анамарія Вартоломей також знялася у двох фільмах. В одному з них, «Марія», режисерки Джессіки Палуд, присвяченому життю актриси Марії Шнайдер, Анамарія Вартоломей грає головну роль. Натомість, у фільмі «Граф Монте-Крісто» Матьє Делапорта та Александра де ла Пательє Анамарія Вартоломей грає роль другого плану.

У місті Сігету-Мармацієй
Марамуреського повіту, 13 січня цього року, пройшов ХХXI-ий Міжнародний
фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії, в якому взяли участь
понад 35 художніх колективів з Румунії, України, Угорщини та Республіки Молдова
та українських переселенців, які тимчасово перебувають на території Румунії.
Всього на заході учасників та глядачів було понад 2000 осіб. Були присутні
представники СУРу, Уряду та Парламенту Румунії, Посольства України в Румунії, Посольства
Румунії в Україні, місцевих державних адміністрацій Румунії та України,
Світового конгресу українців, Європейського конгресу українців, Товариства
зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна – Світ»), Світової
федерації українських жіночих організацій, наукового середовища Румунії та України, Церкви, а також
українці з різних куточків Румунії. Фестиваль розпочався зі Святої
Літургії у храмі Української греко-католицької церкви в місті Сігету-Мармацієй та продовжився парадом
колядників у народному вбранні до Центрального парку міста, де відбулися
урочиста частина та святковий концерт. Це одна з найважливіших подій, яку
організовує Союз українців Румунії упродовж року.

Голова Союзу українців Румунії,
депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив важливість цього фестивалю та висловив вдячність тим, хто протягом багатьох років
сприяв проведенню цього заходу, який став традиційним у Сігету Мармацієй. Голова
СУРу також подякував румунській владі за підтримку, надану національним
меншинам і за можливість для громад зберігати, просувати і передавати свою
ідентичність: «Ця подія дала нагоду
представити багатство української культури, як її зберігають та передають
далі українці Румунії. Я дуже приємно був вражений тим, що на цьогорічному фестивалі було дуже багато молодих людей те, що доказує, що наша молодь зі радістю перебирає цей скарб. Також дуже приємно було побачити, що незважаючи на
важкий період через який переходить Україна і український народ, разом з
українцями Румунії були присутні й переселенці, які тимчасово знаходяться в
Румунії. Це доказуює, що де б знаходилися українці вони
зберігають свою мову, свою культуру, свої звичаї та вони об’єднуюються. Я хочу
поздоровити учасників та організаторів цього фестивалю, тому що ми знаємо що
нелегко проводити такі заходи. Найважливішим є той факт, що з
кожним роком фестиваль стає все потужнішим і в ньому беруть участь все більше учасників.
Ми знаємо, що цей фестиваль почався з місцевого рівня і бачимо, що вже зараз
досягнув високий міжнародний рівень, який об’єднує не тільки українців, а й румунів та інші національні меншини. У такій нелегкій моменти дуже важливо, щоб люди, незважаючи на віру або на національність, об’єдналися і трималися докупи і разом йшли до перемоги. Я впевнений, що так як й дотепер українці Румунії зберігали свій скарб, так і надалі ми будемо це
робити та передавати ці звичаї. Такі заходи є ще однією нагодою, для того щоб
зберігати і передавати це все новому поколінню. Поздоровляю Марамороську філію
СУР з прекрасною організацією цього заходу, за те що кожного року знаходить зусиль, для того щоб об’єднати всіх українців, і не тільки українців і що показують всім яке
багате є українство, а, головно, як українці Румунії вміють зберігати цей весь скарб.»

Голова СУРу згадав й про драматичну
ситуацію в сусідній Україні, де українці змушені ціною власного життя
відстоювати свою свободу, демократичні цінності, мову та ідентичність: «Я впевнений, що СУР буде ще краще
співпрацювати з представниками держадміністрації з України, з Республіки
Молдови, тому що ми бачили, що за останній роки як Україна, так і Республіка
Молдова зробили значні кроки, для того щоб ми всі ми були разом у великій
європейській сім’ї. Я впевнений, що незабаром Україна та Республіка Молдова
стануть невід’ємною частиною європейської сім’ї. Для кожного народу є дуже
важливо щоби він вмів зберігати свою культуру, свою мову, свої звичаї, свої
традиції. Бачивши як сьогодні бореться за всі ці скарби український народ ми
даємо собі справи, що цей народ ніколи не пропаде, незважаючи на всі ті тиски на
всю цю нелегальну війну, яку проводить Росія проти українського
народу. Я впевнений, що український народ так як і дотепер переможе. Так як не
могли знищити українство під час Голодомору 32-33 років, так і зараз
ніхто не буде могти зламати цей український дух. Я впевнений, що зараз так як
українці об’єдналися навколо України, я впевнений що світ буде і надалі
об’єднаний навколо України та українського народу аж до перемоги стільки, скільки буде потрібно.»

Вікарій Українського
греко-католицького вікаріату Румунії Василь Колопельник висловив свою радість у
звязку з тим, що в перше Міжнародний фестиваль колядок та
зимових обрядів українців Румунії розпочався у храмі Української
греко-католицької церкви: «Для
нас цей випуск був особливим, оскільки ми мали нагоду і честь бути господарями
цього фестивалю. Це вперше коли фестиваль почався в Українській
греко-католицькій церкві міста Сігету зі Святою Літургією, і що парад колядників
утворився на подвір’ї нашої церкви. Церква була переповнена. Святу
Літургію відслужив собор українських і румунських священників з правого і лівого
берегів Тиси, з Марамуреша і Буковини, на чолі з отцем вікарієм української
греко-католицької церкви Василем Колопельником. У двох проповідях,
виголошених під час Святої Літургії, були підкреслені дві головні теми: з
одного боку радість святкування народження Господа нашого Ісуса Христа, який стає для нас даром нашого спасіння, радість
колядок, радість перебування разом із родиною, у єдності, з іношого боку потреба та моральний обов’язок зберігати та передавати молодим поколінням звичаї та
традиції нашої етнічної приналежності. Традиції – це елементи, які
визначають народ, надають йому самобутності. Вони є сполукою між минулим і
теперішнім. Традиція – це візитна картка народу, його самосвідомість, його
соціальна пам’ять. Той факт, що ми розпочали це Свято у Церкві св.
Літургією показує нам глибоку віру в Бога українського народу і в спасіння, яке
несе нам Син Божий Ісус Христос. Українська культура, традиції українського
народу настільки глибокі та багаті, що немає сили, яка б їх перемогла. Зараз в
Україні, серед ударів і вибухів, серед тривог і сирен (які ми тут, у Сіґеті,
інколи чуємо), колядки лунали в церквах і хатах, на вулицях сіл і міст України,
підкріплені колядками українських біженців з Румунії, з Європи та всього світу,
ніби кинули виклик сиренам і вибухам ракет, які посилав ворог у день святочний. Я вважаю, що фестиваль був успішним, і я радий, що ми також зробили свій
невеличкий внесок у його організацію. Я вдячний організаторам фестивалю і CУРу,
що завітали до нашої церкви цього року, і я вітаю їх з цим успіхом. Бажаю пану
депутату Миколі-Мирославу Петрецкому та всій команді його співробітників
успіхів у 2024 році, особистих і професійних досягнень. Бажаємо українцям
Румунії єдності, а Україні МИРУ! А всім вам достатку і здоров’я. На многая літа!.
Далі запрошуємо вас послухати колядку Кликніте всі ангели дітей гурту
«Коштільські Дзвоноки» з Коштиля.»

Голова Товариства української
культури в Угорщині та голова Світової Федерації Українських Жіночих
Організацій Ярослава Хортяні разом з учнями вокальної студії «Соломія» та матерями
дітей представили українців Угорщини на фестивалі у Сігету-Мармацієй, де учні виступили
з гарними традиційними та сучасними колядками. Пані Ярослава Хортяні подає
деталі: «Цього року ми
вирішили прибути на фестиваль з дитячою студією «Соломія», де діти вчуться
професійному співу. Вони разом зі своїми мамами колядували сучасні та старовинні
колядки. Їх дуже гарно сприйняла публіка. Українські переселенки, які слухали і
дивувалися, підходили потім і обіймали їх. Мої враження завжди позитивні, у
минулі роки я була на цьому фестивалі з жіночим хором «Берегиня». Я хотіла б
розповісти про враження дітей, які перший раз були. Вони були просто зачаровані
кількістю колективів, народним вбранням учасників, багатим репертуаром колядок,
великою кількістю молоді. Вони дізналися, що є українці автохтоні й в інших
країнах, в тому числі в Румунії, які бережуть зимові традиції. Це для них стане
великим прикладом. Враження від батьків і дітей це просто неймовірні. Я хочу
погратилювати голову Марамороської філї Мирослава Петрецького, а також голову
СУРу депутата Миколу-Мирослава Петрецького за те, що вони так гарно зорганізували захід.
Було багато гостей з України, представники різних регіонів, міської влади, депутати. Це варто розказати не тільки в Румунії, щоб українське телебачення приїхало та
знімало цей фестиваль.»

Іон Дубович, завідувач кафедри екологічної економіки та бізнесу,
професор Національного лісотехнічного університету України, міста
Львів, висловив свої враження від участі у Міжнародному фестивалі колядок та
зимових обрядів українців Румунії: «Цей фестиваль має важливе значення для всіх
українців, незалежно від того, в якому регіоні вони проживають. Українські
колядки, зимові звичаї та обряди це великий скарб українського народу, значуща
частина культурного спадку українців. це національне надбання та культурні
цінності, що передаються від покоління до покоління упродовж століть, надаючи
можливість людям відчути зв’язок з своєю історією та традиціями. Вони
втілюють у собі віру та традиції та сприйняття світу, які були важливими для
українського народу в різні історичні періоди. Колядки мають важливе соціальне
і культурне значення для українців, колядки часто висловлюють глибокі
релігійні переконання, це пісні які виконуються під час Різдва і
включають у себе благословення побажання та подяки. Зимові звичаї та обряди включають в себе такі елементи як колядування, виготовлення
різдвяних прикрас тощо. Ці традиції мають глибокі корінні в
історії та культури українського народу і важливі для збереження
національної ідентичності. XXXI-ий Міжнародний фестиваль колядок, зимових звичаїв
та обрядів українців, який пройшов традиційно у місті Сігету Мармацієй
повіт Марамуреш 13 січня 2024 року був дуже добре організований.
Фестиваль розпочався зі Святої Літургії у храмі української греко-католицької
церкви і продовжився парадом колядників у народному вбрані до центрального
парку міста, де відбулися урочиста частина та святковий концерти. З
привітаннями зверненнями до присутніх звернулися представники СУР
та почесні гості з Румунії та інших держав. Голова СУРу депутат Микола-Мирослав
Петрецький підкреслив у своїй промові важливість цього фестивалю
для українців. Особлива частина фестивалю були виступи художніх
колективів та ансамблів з Румунії та України, Угорщини та
Республіки Молдова. Виступаючі вразили високим рівнем майстерності виконання
колядок. Важливе значення має не лише музична сторона, але і спосіб
яким виразно представляє текст та емоції. Всі художні колективи та
ансамблі, які виступали заслуговують високої оцінки. Дякуємо організаторам
Філії Марамореш СУРу, голові СУРу депутату Миколі Мирославу-Петрецькому за
високий рівень організації фестивалю. Особливо хочеться подякувати румунській
владі, уряду Румунії за сприяння та забезпечення належних умов для проведення XХXI-ий Міжнародного фестивалю колядок та зимових обрядів українців.»

Секретар Сатумарської філії СУРу та заступник голови сурівської місцевої
організації Мікули Іван Бумбар, який керує ансамблем «Голоси Мікули» та дитячим
гуртом «Мікулянка» розповів про участь у фестивалі: «Ми брали участь у
фестивалі колядок у місті Сігету Мармацієй, який відбувся 13 січня напередодні
Нового року за старим обрядом. Взяли участь гурти «Голоси Мікули» та
«Мікулянка», які виступили з наступними колядками: «По всьому світі стала
новина», «Радуйтеся всі люди» та «Небо і земля». Я підготовляю вокально-інструментальний гурт Голоси Мікули вже три роки й стараюся вивчати їх колядки, пісні
та українську мову. Для нас велика честь брати участь у цьому фестивалі й стараємося показати як українці Мікули і Сату Маре зберігають свої традиції та звичаї. Для
нас цей фестиваль має велике значення, тому що є візитною карткою
СУРу і показує що ми українці, де б не проживали
тримаємо до наших звичаїв, до нашої рідної мови. Я хочу поздоровити
організаторів цього фестивалю, Марамороську філію СУРу, тому що фестиваль
відбувся на високому рівні, збираючи всіх українців з Румунії й не лише. Були
колективи з України, Республіки Молдова, Угорщини і це показує, що ми всі любимо
нашу гарну традицію та мову і будемо постійно брати участь у заходах СУРу , тому що вони нас об’єднують.»

У місті Сігету-Мармацієй
Марамуреського повіту, 13 січня цього року, пройшов ХХXI-ий Міжнародний
фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії, в якому взяли участь
понад 35 художніх колективів з Румунії, України, Угорщини та Республіки Молдова
та українських переселенців, які тимчасово перебувають на території Румунії.
Всього на заході учасників та глядачів було понад 2000 осіб. Були присутні
представники СУРу, Уряду та Парламенту Румунії, Посольства України в Румунії, Посольства
Румунії в Україні, місцевих державних адміністрацій Румунії та України,
Світового конгресу українців, Європейського конгресу українців, Товариства
зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна – Світ»), Світової
федерації українських жіночих організацій, наукового середовища Румунії та України, Церкви, а також
українці з різних куточків Румунії. Фестиваль розпочався зі Святої
Літургії у храмі Української греко-католицької церкви в місті Сігету-Мармацієй та продовжився парадом
колядників у народному вбранні до Центрального парку міста, де відбулися
урочиста частина та святковий концерт. Це одна з найважливіших подій, яку
організовує Союз українців Румунії упродовж року.

Голова Союзу українців Румунії,
депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив важливість цього фестивалю та висловив вдячність тим, хто протягом багатьох років
сприяв проведенню цього заходу, який став традиційним у Сігету Мармацієй. Голова
СУРу також подякував румунській владі за підтримку, надану національним
меншинам і за можливість для громад зберігати, просувати і передавати свою
ідентичність: «Ця подія дала нагоду
представити багатство української культури, як її зберігають та передають
далі українці Румунії. Я дуже приємно був вражений тим, що на цьогорічному фестивалі було дуже багато молодих людей те, що доказує, що наша молодь зі радістю перебирає цей скарб. Також дуже приємно було побачити, що незважаючи на
важкий період через який переходить Україна і український народ, разом з
українцями Румунії були присутні й переселенці, які тимчасово знаходяться в
Румунії. Це доказуює, що де б знаходилися українці вони
зберігають свою мову, свою культуру, свої звичаї та вони об’єднуюються. Я хочу
поздоровити учасників та організаторів цього фестивалю, тому що ми знаємо що
нелегко проводити такі заходи. Найважливішим є той факт, що з
кожним роком фестиваль стає все потужнішим і в ньому беруть участь все більше учасників.
Ми знаємо, що цей фестиваль почався з місцевого рівня і бачимо, що вже зараз
досягнув високий міжнародний рівень, який об’єднує не тільки українців, а й румунів та інші національні меншини. У такій нелегкій моменти дуже важливо, щоб люди, незважаючи на віру або на національність, об’єдналися і трималися докупи і разом йшли до перемоги. Я впевнений, що так як й дотепер українці Румунії зберігали свій скарб, так і надалі ми будемо це
робити та передавати ці звичаї. Такі заходи є ще однією нагодою, для того щоб
зберігати і передавати це все новому поколінню. Поздоровляю Марамороську філію
СУР з прекрасною організацією цього заходу, за те що кожного року знаходить зусиль, для того щоб об’єднати всіх українців, і не тільки українців і що показують всім яке
багате є українство, а, головно, як українці Румунії вміють зберігати цей весь скарб.»

Голова СУРу згадав й про драматичну
ситуацію в сусідній Україні, де українці змушені ціною власного життя
відстоювати свою свободу, демократичні цінності, мову та ідентичність: «Я впевнений, що СУР буде ще краще
співпрацювати з представниками держадміністрації з України, з Республіки
Молдови, тому що ми бачили, що за останній роки як Україна, так і Республіка
Молдова зробили значні кроки, для того щоб ми всі ми були разом у великій
європейській сім’ї. Я впевнений, що незабаром Україна та Республіка Молдова
стануть невід’ємною частиною європейської сім’ї. Для кожного народу є дуже
важливо щоби він вмів зберігати свою культуру, свою мову, свої звичаї, свої
традиції. Бачивши як сьогодні бореться за всі ці скарби український народ ми
даємо собі справи, що цей народ ніколи не пропаде, незважаючи на всі ті тиски на
всю цю нелегальну війну, яку проводить Росія проти українського
народу. Я впевнений, що український народ так як і дотепер переможе. Так як не
могли знищити українство під час Голодомору 32-33 років, так і зараз
ніхто не буде могти зламати цей український дух. Я впевнений, що зараз так як
українці об’єдналися навколо України, я впевнений що світ буде і надалі
об’єднаний навколо України та українського народу аж до перемоги стільки, скільки буде потрібно.»

Вікарій Українського
греко-католицького вікаріату Румунії Василь Колопельник висловив свою радість у
звязку з тим, що в перше Міжнародний фестиваль колядок та
зимових обрядів українців Румунії розпочався у храмі Української
греко-католицької церкви: «Для
нас цей випуск був особливим, оскільки ми мали нагоду і честь бути господарями
цього фестивалю. Це вперше коли фестиваль почався в Українській
греко-католицькій церкві міста Сігету зі Святою Літургією, і що парад колядників
утворився на подвір’ї нашої церкви. Церква була переповнена. Святу
Літургію відслужив собор українських і румунських священників з правого і лівого
берегів Тиси, з Марамуреша і Буковини, на чолі з отцем вікарієм української
греко-католицької церкви Василем Колопельником. У двох проповідях,
виголошених під час Святої Літургії, були підкреслені дві головні теми: з
одного боку радість святкування народження Господа нашого Ісуса Христа, який стає для нас даром нашого спасіння, радість
колядок, радість перебування разом із родиною, у єдності, з іношого боку потреба та моральний обов’язок зберігати та передавати молодим поколінням звичаї та
традиції нашої етнічної приналежності. Традиції – це елементи, які
визначають народ, надають йому самобутності. Вони є сполукою між минулим і
теперішнім. Традиція – це візитна картка народу, його самосвідомість, його
соціальна пам’ять. Той факт, що ми розпочали це Свято у Церкві св.
Літургією показує нам глибоку віру в Бога українського народу і в спасіння, яке
несе нам Син Божий Ісус Христос. Українська культура, традиції українського
народу настільки глибокі та багаті, що немає сили, яка б їх перемогла. Зараз в
Україні, серед ударів і вибухів, серед тривог і сирен (які ми тут, у Сіґеті,
інколи чуємо), колядки лунали в церквах і хатах, на вулицях сіл і міст України,
підкріплені колядками українських біженців з Румунії, з Європи та всього світу,
ніби кинули виклик сиренам і вибухам ракет, які посилав ворог у день святочний. Я вважаю, що фестиваль був успішним, і я радий, що ми також зробили свій
невеличкий внесок у його організацію. Я вдячний організаторам фестивалю і CУРу,
що завітали до нашої церкви цього року, і я вітаю їх з цим успіхом. Бажаю пану
депутату Миколі-Мирославу Петрецкому та всій команді його співробітників
успіхів у 2024 році, особистих і професійних досягнень. Бажаємо українцям
Румунії єдності, а Україні МИРУ! А всім вам достатку і здоров’я. На многая літа!.
Далі запрошуємо вас послухати колядку Кликніте всі ангели дітей гурту
«Коштільські Дзвоноки» з Коштиля.»

Голова Товариства української
культури в Угорщині та голова Світової Федерації Українських Жіночих
Організацій Ярослава Хортяні разом з учнями вокальної студії «Соломія» та матерями
дітей представили українців Угорщини на фестивалі у Сігету-Мармацієй, де учні виступили
з гарними традиційними та сучасними колядками. Пані Ярослава Хортяні подає
деталі: «Цього року ми
вирішили прибути на фестиваль з дитячою студією «Соломія», де діти вчуться
професійному співу. Вони разом зі своїми мамами колядували сучасні та старовинні
колядки. Їх дуже гарно сприйняла публіка. Українські переселенки, які слухали і
дивувалися, підходили потім і обіймали їх. Мої враження завжди позитивні, у
минулі роки я була на цьому фестивалі з жіночим хором «Берегиня». Я хотіла б
розповісти про враження дітей, які перший раз були. Вони були просто зачаровані
кількістю колективів, народним вбранням учасників, багатим репертуаром колядок,
великою кількістю молоді. Вони дізналися, що є українці автохтоні й в інших
країнах, в тому числі в Румунії, які бережуть зимові традиції. Це для них стане
великим прикладом. Враження від батьків і дітей це просто неймовірні. Я хочу
погратилювати голову Марамороської філї Мирослава Петрецького, а також голову
СУРу депутата Миколу-Мирослава Петрецького за те, що вони так гарно зорганізували захід.
Було багато гостей з України, представники різних регіонів, міської влади, депутати. Це варто розказати не тільки в Румунії, щоб українське телебачення приїхало та
знімало цей фестиваль.»

Іон Дубович, завідувач кафедри екологічної економіки та бізнесу,
професор Національного лісотехнічного університету України, міста
Львів, висловив свої враження від участі у Міжнародному фестивалі колядок та
зимових обрядів українців Румунії: «Цей фестиваль має важливе значення для всіх
українців, незалежно від того, в якому регіоні вони проживають. Українські
колядки, зимові звичаї та обряди це великий скарб українського народу, значуща
частина культурного спадку українців. це національне надбання та культурні
цінності, що передаються від покоління до покоління упродовж століть, надаючи
можливість людям відчути зв’язок з своєю історією та традиціями. Вони
втілюють у собі віру та традиції та сприйняття світу, які були важливими для
українського народу в різні історичні періоди. Колядки мають важливе соціальне
і культурне значення для українців, колядки часто висловлюють глибокі
релігійні переконання, це пісні які виконуються під час Різдва і
включають у себе благословення побажання та подяки. Зимові звичаї та обряди включають в себе такі елементи як колядування, виготовлення
різдвяних прикрас тощо. Ці традиції мають глибокі корінні в
історії та культури українського народу і важливі для збереження
національної ідентичності. XXXI-ий Міжнародний фестиваль колядок, зимових звичаїв
та обрядів українців, який пройшов традиційно у місті Сігету Мармацієй
повіт Марамуреш 13 січня 2024 року був дуже добре організований.
Фестиваль розпочався зі Святої Літургії у храмі української греко-католицької
церкви і продовжився парадом колядників у народному вбрані до центрального
парку міста, де відбулися урочиста частина та святковий концерти. З
привітаннями зверненнями до присутніх звернулися представники СУР
та почесні гості з Румунії та інших держав. Голова СУРу депутат Микола-Мирослав
Петрецький підкреслив у своїй промові важливість цього фестивалю
для українців. Особлива частина фестивалю були виступи художніх
колективів та ансамблів з Румунії та України, Угорщини та
Республіки Молдова. Виступаючі вразили високим рівнем майстерності виконання
колядок. Важливе значення має не лише музична сторона, але і спосіб
яким виразно представляє текст та емоції. Всі художні колективи та
ансамблі, які виступали заслуговують високої оцінки. Дякуємо організаторам
Філії Марамореш СУРу, голові СУРу депутату Миколі Мирославу-Петрецькому за
високий рівень організації фестивалю. Особливо хочеться подякувати румунській
владі, уряду Румунії за сприяння та забезпечення належних умов для проведення XХXI-ий Міжнародного фестивалю колядок та зимових обрядів українців.»

Секретар Сатумарської філії СУРу та заступник голови сурівської місцевої
організації Мікули Іван Бумбар, який керує ансамблем «Голоси Мікули» та дитячим
гуртом «Мікулянка» розповів про участь у фестивалі: «Ми брали участь у
фестивалі колядок у місті Сігету Мармацієй, який відбувся 13 січня напередодні
Нового року за старим обрядом. Взяли участь гурти «Голоси Мікули» та
«Мікулянка», які виступили з наступними колядками: «По всьому світі стала
новина», «Радуйтеся всі люди» та «Небо і земля». Я підготовляю вокально-інструментальний гурт Голоси Мікули вже три роки й стараюся вивчати їх колядки, пісні
та українську мову. Для нас велика честь брати участь у цьому фестивалі й стараємося показати як українці Мікули і Сату Маре зберігають свої традиції та звичаї. Для
нас цей фестиваль має велике значення, тому що є візитною карткою
СУРу і показує що ми українці, де б не проживали
тримаємо до наших звичаїв, до нашої рідної мови. Я хочу поздоровити
організаторів цього фестивалю, Марамороську філію СУРу, тому що фестиваль
відбувся на високому рівні, збираючи всіх українців з Румунії й не лише. Були
колективи з України, Республіки Молдова, Угорщини і це показує, що ми всі любимо
нашу гарну традицію та мову і будемо постійно брати участь у заходах СУРу , тому що вони нас об’єднують.»

У місті Сігету-Мармацієй
Марамуреського повіту, 13 січня цього року, пройшов ХХXI-ий Міжнародний
фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії, в якому взяли участь
понад 35 художніх колективів з Румунії, України, Угорщини та Республіки Молдова
та українських переселенців, які тимчасово перебувають на території Румунії.
Всього на заході учасників та глядачів було понад 2000 осіб. Були присутні
представники СУРу, Уряду та Парламенту Румунії, Посольства України в Румунії, Посольства
Румунії в Україні, місцевих державних адміністрацій Румунії та України,
Світового конгресу українців, Європейського конгресу українців, Товариства
зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна – Світ»), Світової
федерації українських жіночих організацій, наукового середовища Румунії та України, Церкви, а також
українці з різних куточків Румунії. Фестиваль розпочався зі Святої
Літургії у храмі Української греко-католицької церкви в місті Сігету-Мармацієй та продовжився парадом
колядників у народному вбранні до Центрального парку міста, де відбулися
урочиста частина та святковий концерт. Це одна з найважливіших подій, яку
організовує Союз українців Румунії упродовж року.

Голова Союзу українців Румунії,
депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив важливість цього фестивалю та висловив вдячність тим, хто протягом багатьох років
сприяв проведенню цього заходу, який став традиційним у Сігету Мармацієй. Голова
СУРу також подякував румунській владі за підтримку, надану національним
меншинам і за можливість для громад зберігати, просувати і передавати свою
ідентичність: «Ця подія дала нагоду
представити багатство української культури, як її зберігають та передають
далі українці Румунії. Я дуже приємно був вражений тим, що на цьогорічному фестивалі було дуже багато молодих людей те, що доказує, що наша молодь зі радістю перебирає цей скарб. Також дуже приємно було побачити, що незважаючи на
важкий період через який переходить Україна і український народ, разом з
українцями Румунії були присутні й переселенці, які тимчасово знаходяться в
Румунії. Це доказуює, що де б знаходилися українці вони
зберігають свою мову, свою культуру, свої звичаї та вони об’єднуюються. Я хочу
поздоровити учасників та організаторів цього фестивалю, тому що ми знаємо що
нелегко проводити такі заходи. Найважливішим є той факт, що з
кожним роком фестиваль стає все потужнішим і в ньому беруть участь все більше учасників.
Ми знаємо, що цей фестиваль почався з місцевого рівня і бачимо, що вже зараз
досягнув високий міжнародний рівень, який об’єднує не тільки українців, а й румунів та інші національні меншини. У такій нелегкій моменти дуже важливо, щоб люди, незважаючи на віру або на національність, об’єдналися і трималися докупи і разом йшли до перемоги. Я впевнений, що так як й дотепер українці Румунії зберігали свій скарб, так і надалі ми будемо це
робити та передавати ці звичаї. Такі заходи є ще однією нагодою, для того щоб
зберігати і передавати це все новому поколінню. Поздоровляю Марамороську філію
СУР з прекрасною організацією цього заходу, за те що кожного року знаходить зусиль, для того щоб об’єднати всіх українців, і не тільки українців і що показують всім яке
багате є українство, а, головно, як українці Румунії вміють зберігати цей весь скарб.»

Голова СУРу згадав й про драматичну
ситуацію в сусідній Україні, де українці змушені ціною власного життя
відстоювати свою свободу, демократичні цінності, мову та ідентичність: «Я впевнений, що СУР буде ще краще
співпрацювати з представниками держадміністрації з України, з Республіки
Молдови, тому що ми бачили, що за останній роки як Україна, так і Республіка
Молдова зробили значні кроки, для того щоб ми всі ми були разом у великій
європейській сім’ї. Я впевнений, що незабаром Україна та Республіка Молдова
стануть невід’ємною частиною європейської сім’ї. Для кожного народу є дуже
важливо щоби він вмів зберігати свою культуру, свою мову, свої звичаї, свої
традиції. Бачивши як сьогодні бореться за всі ці скарби український народ ми
даємо собі справи, що цей народ ніколи не пропаде, незважаючи на всі ті тиски на
всю цю нелегальну війну, яку проводить Росія проти українського
народу. Я впевнений, що український народ так як і дотепер переможе. Так як не
могли знищити українство під час Голодомору 32-33 років, так і зараз
ніхто не буде могти зламати цей український дух. Я впевнений, що зараз так як
українці об’єдналися навколо України, я впевнений що світ буде і надалі
об’єднаний навколо України та українського народу аж до перемоги стільки, скільки буде потрібно.»

Вікарій Українського
греко-католицького вікаріату Румунії Василь Колопельник висловив свою радість у
звязку з тим, що в перше Міжнародний фестиваль колядок та
зимових обрядів українців Румунії розпочався у храмі Української
греко-католицької церкви: «Для
нас цей випуск був особливим, оскільки ми мали нагоду і честь бути господарями
цього фестивалю. Це вперше коли фестиваль почався в Українській
греко-католицькій церкві міста Сігету зі Святою Літургією, і що парад колядників
утворився на подвір’ї нашої церкви. Церква була переповнена. Святу
Літургію відслужив собор українських і румунських священників з правого і лівого
берегів Тиси, з Марамуреша і Буковини, на чолі з отцем вікарієм української
греко-католицької церкви Василем Колопельником. У двох проповідях,
виголошених під час Святої Літургії, були підкреслені дві головні теми: з
одного боку радість святкування народження Господа нашого Ісуса Христа, який стає для нас даром нашого спасіння, радість
колядок, радість перебування разом із родиною, у єдності, з іношого боку потреба та моральний обов’язок зберігати та передавати молодим поколінням звичаї та
традиції нашої етнічної приналежності. Традиції – це елементи, які
визначають народ, надають йому самобутності. Вони є сполукою між минулим і
теперішнім. Традиція – це візитна картка народу, його самосвідомість, його
соціальна пам’ять. Той факт, що ми розпочали це Свято у Церкві св.
Літургією показує нам глибоку віру в Бога українського народу і в спасіння, яке
несе нам Син Божий Ісус Христос. Українська культура, традиції українського
народу настільки глибокі та багаті, що немає сили, яка б їх перемогла. Зараз в
Україні, серед ударів і вибухів, серед тривог і сирен (які ми тут, у Сіґеті,
інколи чуємо), колядки лунали в церквах і хатах, на вулицях сіл і міст України,
підкріплені колядками українських біженців з Румунії, з Європи та всього світу,
ніби кинули виклик сиренам і вибухам ракет, які посилав ворог у день святочний. Я вважаю, що фестиваль був успішним, і я радий, що ми також зробили свій
невеличкий внесок у його організацію. Я вдячний організаторам фестивалю і CУРу,
що завітали до нашої церкви цього року, і я вітаю їх з цим успіхом. Бажаю пану
депутату Миколі-Мирославу Петрецкому та всій команді його співробітників
успіхів у 2024 році, особистих і професійних досягнень. Бажаємо українцям
Румунії єдності, а Україні МИРУ! А всім вам достатку і здоров’я. На многая літа!.
Далі запрошуємо вас послухати колядку Кликніте всі ангели дітей гурту
«Коштільські Дзвоноки» з Коштиля.»

Голова Товариства української
культури в Угорщині та голова Світової Федерації Українських Жіночих
Організацій Ярослава Хортяні разом з учнями вокальної студії «Соломія» та матерями
дітей представили українців Угорщини на фестивалі у Сігету-Мармацієй, де учні виступили
з гарними традиційними та сучасними колядками. Пані Ярослава Хортяні подає
деталі: «Цього року ми
вирішили прибути на фестиваль з дитячою студією «Соломія», де діти вчуться
професійному співу. Вони разом зі своїми мамами колядували сучасні та старовинні
колядки. Їх дуже гарно сприйняла публіка. Українські переселенки, які слухали і
дивувалися, підходили потім і обіймали їх. Мої враження завжди позитивні, у
минулі роки я була на цьому фестивалі з жіночим хором «Берегиня». Я хотіла б
розповісти про враження дітей, які перший раз були. Вони були просто зачаровані
кількістю колективів, народним вбранням учасників, багатим репертуаром колядок,
великою кількістю молоді. Вони дізналися, що є українці автохтоні й в інших
країнах, в тому числі в Румунії, які бережуть зимові традиції. Це для них стане
великим прикладом. Враження від батьків і дітей це просто неймовірні. Я хочу
погратилювати голову Марамороської філї Мирослава Петрецького, а також голову
СУРу депутата Миколу-Мирослава Петрецького за те, що вони так гарно зорганізували захід.
Було багато гостей з України, представники різних регіонів, міської влади, депутати. Це варто розказати не тільки в Румунії, щоб українське телебачення приїхало та
знімало цей фестиваль.»

Іон Дубович, завідувач кафедри екологічної економіки та бізнесу,
професор Національного лісотехнічного університету України, міста
Львів, висловив свої враження від участі у Міжнародному фестивалі колядок та
зимових обрядів українців Румунії: «Цей фестиваль має важливе значення для всіх
українців, незалежно від того, в якому регіоні вони проживають. Українські
колядки, зимові звичаї та обряди це великий скарб українського народу, значуща
частина культурного спадку українців. це національне надбання та культурні
цінності, що передаються від покоління до покоління упродовж століть, надаючи
можливість людям відчути зв’язок з своєю історією та традиціями. Вони
втілюють у собі віру та традиції та сприйняття світу, які були важливими для
українського народу в різні історичні періоди. Колядки мають важливе соціальне
і культурне значення для українців, колядки часто висловлюють глибокі
релігійні переконання, це пісні які виконуються під час Різдва і
включають у себе благословення побажання та подяки. Зимові звичаї та обряди включають в себе такі елементи як колядування, виготовлення
різдвяних прикрас тощо. Ці традиції мають глибокі корінні в
історії та культури українського народу і важливі для збереження
національної ідентичності. XXXI-ий Міжнародний фестиваль колядок, зимових звичаїв
та обрядів українців, який пройшов традиційно у місті Сігету Мармацієй
повіт Марамуреш 13 січня 2024 року був дуже добре організований.
Фестиваль розпочався зі Святої Літургії у храмі української греко-католицької
церкви і продовжився парадом колядників у народному вбрані до центрального
парку міста, де відбулися урочиста частина та святковий концерти. З
привітаннями зверненнями до присутніх звернулися представники СУР
та почесні гості з Румунії та інших держав. Голова СУРу депутат Микола-Мирослав
Петрецький підкреслив у своїй промові важливість цього фестивалю
для українців. Особлива частина фестивалю були виступи художніх
колективів та ансамблів з Румунії та України, Угорщини та
Республіки Молдова. Виступаючі вразили високим рівнем майстерності виконання
колядок. Важливе значення має не лише музична сторона, але і спосіб
яким виразно представляє текст та емоції. Всі художні колективи та
ансамблі, які виступали заслуговують високої оцінки. Дякуємо організаторам
Філії Марамореш СУРу, голові СУРу депутату Миколі Мирославу-Петрецькому за
високий рівень організації фестивалю. Особливо хочеться подякувати румунській
владі, уряду Румунії за сприяння та забезпечення належних умов для проведення XХXI-ий Міжнародного фестивалю колядок та зимових обрядів українців.»

Секретар Сатумарської філії СУРу та заступник голови сурівської місцевої
організації Мікули Іван Бумбар, який керує ансамблем «Голоси Мікули» та дитячим
гуртом «Мікулянка» розповів про участь у фестивалі: «Ми брали участь у
фестивалі колядок у місті Сігету Мармацієй, який відбувся 13 січня напередодні
Нового року за старим обрядом. Взяли участь гурти «Голоси Мікули» та
«Мікулянка», які виступили з наступними колядками: «По всьому світі стала
новина», «Радуйтеся всі люди» та «Небо і земля». Я підготовляю вокально-інструментальний гурт Голоси Мікули вже три роки й стараюся вивчати їх колядки, пісні
та українську мову. Для нас велика честь брати участь у цьому фестивалі й стараємося показати як українці Мікули і Сату Маре зберігають свої традиції та звичаї. Для
нас цей фестиваль має велике значення, тому що є візитною карткою
СУРу і показує що ми українці, де б не проживали
тримаємо до наших звичаїв, до нашої рідної мови. Я хочу поздоровити
організаторів цього фестивалю, Марамороську філію СУРу, тому що фестиваль
відбувся на високому рівні, збираючи всіх українців з Румунії й не лише. Були
колективи з України, Республіки Молдова, Угорщини і це показує, що ми всі любимо
нашу гарну традицію та мову і будемо постійно брати участь у заходах СУРу , тому що вони нас об’єднують.»