Tag: фестиваль

  • Студентський фестиваль, між громадянською участю і профорієнтацією

    Студентський фестиваль, між громадянською участю і профорієнтацією

    Через місяць після 1-го жовтня – початку навчального року у ВНЗ – студенти взяли участь в традиційному вже заході, який поєднує в собі задоволення і навчання, соціальну залученість і підготовку до майбутньої кар’єри. Юніфест, найбільший студентський фестиваль, проводиться щорічно з 2001 року Союзом студентів Румунії. Він тривав 11 днів і пройшовь одночасно в 17 університетських центрах, за підтримки 107 асоціацій-членів Союзу.

    Під егідою «Фестиваль як подорож», в 2017-му році студенти мали можливість взяти участь в різних заходах, серед яких і культурні, такі як театральні вистави та концерти, на які пропонувалися безкоштовні квитки. Про все це ми розмовляли з Аліном Грігоре, головою Союзу студентів Румунії: «Ми організуємо і спортивні заходи, такі як чемпіонат з футболу, студентський крос. У нас також є неформальні освітні заходи, що пропонують різні форми безкоштовної підготовки для студентів. Ми організуємо тренінги протягом усього року. У нас є програма під назвою «Академія тренінгу», і в останні два роки ми почали проводити і програму під назвою «Академія тренінгу для школярів». В рамках цієї програми підготовлені нами викладачі проводять безкоштовні лекції для студентів і школярів. Тематика встановлюється в залежності від пріоритетів школярів та студентів. Цього року були дуже затребувані курси, пов’язані з публічною промовою, навичками спілкування, лідерськими здібностями, управлінням проектами. Це курси, вибрані відповідно до потреб сьогоднішньої молоді».

    Крім потреби в навчанні, молоді люди також відчувають потребу в соціальній залученості. А для цього, також в рамках UNIFEST, була проведена кампанія «Здай кров, стань героєм!». Захід організовано Товариством студентів-медиків в Бухаресті, причому перший раз кампанія пройшла навесні цього ж року, як ми дізналися від її координатора Андреї Галиці. «На практиці ми намагаємося допомогти Центру переливання крові, який стикається з серйозним дефіцитом крові для переливання в Румунії. Ми організуємо цю кампанію в Залі медичного факультету в Бухаресті, оскільки ми вважаємо, що нашим студентам легше здати кров у нас на факультеті, оскільки це ближче для них. Маючи вже десятирічну традицію, ми помітили, що можемо зібрати багато людей, тому ми постаралися якомога краще рекламувати наш захід, щоб залучити студентів і з інших факультетів».

    Останні статистичні дані показують, що менше 2% румунського населення здає кров хоча б раз на рік, тобто майже в 4 рази менше, ніж в середньому в Європі. Чи йде мова про небажання людей приходити і здавати кров? Ми звернулися з цим запитанням до Андреї Галиці. «Люди здають кров неохоче, але не тому, що вони не хочуть цього робити, а тому, що вони не поінформовані. Ось чому ми намагаємося інформувати якомога більше людей, і виходить це у нас непогано, тому що ми покладаємося на добровольців. Нас в цілому 130 осіб, що займаються цим проектом. І ми намагаємося допомагати один одному».

    Восени цього року, протягом перших трьох днів UNIFEST, більше 500 студентів подолали свою стриманість і прийшли здати кров, в спробі зібрати більше 600 мішків крові. З деякими з них нам вдалося поговорити. Студент хімфаку разом з подругою. «Я давно вже хотів піти і здати кров у Лікарню Флоряска, а потім я дізнався з інтернету про цю кампанію. Мені здається, що всі бояться здавати кров, і я думаю, що всі молоді люди в Румунії повинні намагатися здавати кров не рідше ніж один раз у рік».

    Деякі студенти-медики здають кров вперше, як і наш наступний співрозмовник: «Я вважаю це дуже важливою справою. Зрештою, це шанс врятувати життя. Мені здається, що це благодійний і красивий жест. Я знаю, що крові по всій країні недостатньо. І такий захід, як цей, який проходить на факультеті медицини, дуже корисний».

    Ті, хто здають кров в перший раз, можуть відчувати деякі емоції, але їм вдається подолати їх: «Я думаю, що мова йде і про особисте задоволення. Я завжди думав, що варто було б зробити це хоча б раз в житті. Я подумав про все, що може трапитися, але я знаю, що я в руках фахівців, і що я не повинен турбуватися. У мене одне тільки занепокоєння: я боюся втратити свідомість після цього ».

    Союз румунських студентів має активне життя і тоді, коли не проходить UNIFEST. Наприклад, одна з їхніх ініціатив призвела до прийняття недавнього закону про оплачувані стажування на приватних фірмах і в державних органах. Алін Грігоре, голова спілки розповідає: «Що стосується нашої діяльності щодо сприяння працевлаштуванню, найважливішою практичною метою Союзу студентів Румунії, то чотири роки тому ми ініціювали так званий Закон про стажування, який був остаточно прийнятий в цьому році. Цей закон має на меті зробити стажування більш наближеним до навчання, ніж до роботи. Відповідно до нового закону, вже прийнятий урядом, стажування буде оплачуватися через спеціальний контракт на стажування, відмінний від контракту на волонтерство, оскільки волонтерство, як відомо, не оплачується ».

    Цього року UNIFEST зібрав близько 100 тисяч учасників у всіх університетських центрах, де проходили заходи протягом 11 днів фестивалю.

  • Національний театральний фестиваль-2017: Театр змінює світ

    Національний театральний фестиваль-2017: Театр змінює світ




    XXVII-ий Національний театральний фестиваль (НТФ), який відбувся з 20 по 30
    жовтня, пройшов під гаслом «Театр змінює світ». Тема викликала справжні дебати серед
    театральних діячів і не лише, які були запрошені на фестиваль. Про вплив театру
    на світ та про зміни, які театр може спричинити у світі ми поговорили з Міхаєм
    Менуціу та Раду Афрімом, режисерами з найбільшою кількістю вистав у програмі
    НТФ-2017.




    Театральний режисер, сценарист та директор Національного
    театру міста Клуж-Напока Міхай Менуціу взяв участь у фестивалі у всіх трьох
    іпостасях. Міхай Менуціу презентував на фестивалі збірку прози і поем, а театр,
    який він очолює був запрошений з двома виставами, поставленими молодими
    режисерами: Міхаєлою Панаїнте за романом «Процес» Франца Кафки й Тудором Лукану
    «Playlist», що є історією життя румунсько-угорської сім’ї, упродовж 1989 – 2008 років.
    Більше того, Міхай Менуціу мав найбільшу кількість вистав, відібраних для участі
    в цьогорічному фестивалі: дві вистави поставлені в Бухаресті: на сцені театру
    Одеон – «Щоденник Робінзона Крузо» за романом Джелу Наума та на сцені театру ім.
    К.Ноттари – «Зима» за романом Йона Фоссе, виставу «Кафе Піранделло», поставлену на сцені театру ім. Королеви Марії в місті Орадя та ще одну виставу «Рамбуку», теж за
    романом Йона Фоссе, що була поставлена зовсім недавно трупою Національного
    театру в Тімішоарі. Усі вони демонструють інтерес режисера до всього, що
    виходить за межі реальної дійсності.






    Говорить
    Міхай Менуціу.«Йон Фоссе приваблює мене саме тому, що він дає мені можливість увійти в
    паралельні світи, або, як я кажу, подивитись на світ у дзеркало, через яке я вхожу
    і потрапляю за межі дзеркала. Я не займаюся реалістичним театром. На мій погляд
    реалізму не існує. Я наголошую на цьому нереалізмі в театрі. На мій погляд це
    медитація, спосіб обмірковування і, як я вже сказав, спосіб потрапити в
    паралельні світи, потрапити по інший бік дзеркала і свіжим оком побачити цю реальність.
    Саме це й робить театр, й саме тому він є важливим для людей.»




    Що
    стосується гасла «Театр змінює світ» Міхай Менуціу полюбляє казати, що театр
    дає енергію людям: «Театр дає мені енергію, дає бажання жити. Отже
    театр змінює мене в тому сенсі, що він виводить мене з можливих депресій, це як
    екзорцизм, як катарсизм. І якщо мої вистави мають такий ефект для глядачів, як для
    мене, як акт екзорцизму, катарсизму, надання енергії, то це надзвичайно, я
    переконаний. Я завжди говорив, що хорошою є та вистава, після якої виходиш з
    більшою енергією, ніж на початку. Тобто якщо глядач набрався енергії після
    вистави, то може сказати: так, це була дійсно гарна вистава. А коли глядач втратив
    енергію на виставі, то вона невдала.»

    У цьому році критик Марина Константінеску відібрала й три вистави режисера Раду Афріма, поставлені в минулому сезоні. Поставлена на сцені Національного театру Тиргу Муреш – Компанія «Томпа Міклоша», «Птах вдаряється об стіну і падає на гарячий асфальт» є згадкою про Румунію 70-их років, про дитинство режисера, який є й автором тексту. Друга вистава «Йовова м’ясна лавка» за мотивами твору Фаусто Паравідіно, поставлена на сцені Національного театру ім. Василя Александрі в Яссах, розповідає про кохання, віросповідання й капіталізм. А «Якби ми думали вголос» за п’єсою Аднана Лугоніча, поставлена на сцені Національного театру ім. Маріна Сореску в Крайові, розповідає про драми сучасної людини.

    Ми запитали Раду Афріма чи, на його думку, ці вистави можуть хоч трішечки змінити світ? «Присутніх у залі, мабуть, частково так. «Ретро птах…» не поставила перед собою ціль змінити людство. Це ностальгічна вистава, історія про наше дитинство. Вистава у Крайові, так, може пробудити деякі ясні уми. «Якби ми думали вголос» порушує ряд проблем меншин з різних соціальних категорій. Я зосередився трішечки на маргіналах, трішечки на літніх людях, на людях, яких суспільство приймає в меншій мірі. Сподіваюся, що присутні в залі проявлять до них емпатію. Це одна з моїх цілей, спробувати осяяти людей. Це те, що можу зробити я. «Йовова м’ясна лавка» зосереджена більше на сім’ї. Там порушується проблема банків… Але ми не знаємо, кожна вистава може містити що-небудь, що може вплинути на свідомість людини, яка знаходиться в залі. Ці три вистави розповідають про різні проблеми і, мабуть, щось змінюють в людях. Я прихильник теорії, що театр змінює світ.»





    Раду Афрім був не просто режисером, якого запросили
    на цьогорічний Національний театральний фестиваль, він також був
    свідомим глядачем
    вистав фестивалю. Отож ми завершимо цю розмову про театр та про зміну світу, загальною
    картиною румунського театру очима режисера, який змінив румунський театр. «Пловина є надалі традиціоналізмом. Коли все зроблено
    добре, виходить непогано. Але мене не дуже вражає. Спостерігається тенденція до
    більшої
    незалежності, політичної, соціальної… Я радий, що вони є, навіть якщо не
    всі
    вистави мені подобаються. Театр потрібен, він змінюється, є школа молодих бухарестських режисерів, яка не дуже вражає мене і не вабить мене на свої вистави. Мені
    достатньо побачити декілька фотографій і я розумію, що не можна говорити про
    театральну революцію. Отже все, що не є експериментом і революцією та не веде театр
    на кілька кроків уперед мене ніколи не цікавило.»

  • Європейський театральний фестиваль Євроталія 2017

    Європейський театральний фестиваль Євроталія 2017

    З 6 по 13 жовтня відбувся сьомий випуск Європейського театрального
    фестивалю Євроталія, організований Тімішоарським
    Німецьким державним театром, який вважається у Румунії одним з найсміливіших професіональних театральних заходів. Представник
    Тімішоарського Німецького державного театру, один з організаторів
    фестивалю Андрея Андрей зуміла об’єднати в тематичних рамках фестивалю Ліміти декілька найбільш цікавіших спектаклів, як і важливих
    діячів європейського театру.

    Андрея Андрей розповість про вибору
    тематики Ліміти в контексті 2017 року: Фестиваль Євроталія пропонує спектаклі, які необов’язково повинні бути театральними
    постановками. Ці спектаклі досить відмінні щодо естетики, отже, на мою думку,
    нам всім важливо приділяти увагу наступному питанню: Чи з естетичної точки зору
    в театральній діяльності існують ліміти?
    І якщо існують в дійсності,
    маємо ми можливість подолати ці ліміти, можемо погодитися з ними або навіть
    поширити їх? З виходячи з певної точки
    зору. А з іншого боку, враховуючи контекст, в якому живемо, коли навколо нас
    будуються численні мури, бар’єри, можемо подолати ці ліміти.
    Наше життя плине в досить консервативному контексті іноді, отже ми не бажаємо
    визнавати відмінності. Я вважаю, що досить важливо для нас усіх перевіряти наші думки цими сценічними спектаклями, поставленими нашими гостями.
    Сподіваюсь, що в 2017 році ця тематика у різних формах віднайшла своє місце в
    специфічних спектаклях. Протягом цього театрального тижня ми обговорювали
    фізичні ліміти людини, ліміти людського організму, ліміти усного діалогу, про відносини
    між глядачем та артистом, про етичні та
    моральні ліміти в театрі.




    Завдяки запрошеним виставам, Тімішоарський
    Німецький державний театр зумів зробити фестиваль Євроталія 2017 року
    засобом, що Треба обов’язково побачити для кожного
    любителя театру. Слід відмітити, що на закінчення фестивалю, бельгійський актор
    Вім Вандекейбус поряд із своєю театральною компанією Ультима Вез (Ultima Vez) представив спектакль-подію
    під назвою «Наперекір бажанню і наміру». Твір створений в 1999 році, є важливим
    моментом у творчості Вандкейбуса, до якого він звернувся знов у 2016 році в
    цілком новому акторському складі,
    повністю чоловічого роду. Повсюди, де цей спектакль був поставленим на сцені,
    він вважається сенсаційним. Відома
    символістика снів і бажань, звільнена від психоаналітичних кліше, була
    перероблена бельгійською театральною компанією в захоплюючий поетичний танець.




    Ліміти цікаві та можна сприймати їх
    позитивно або негативно, – вважає Вандекейбус, до якого ми звернулися із
    запитанням про ліміти його спектаклю ц стосунках із глядачами: Ми прагнули виразити певну ідею, а саме, що люди належать
    до тваринного світу з їхніми численними бажаннями, і що вони намагаються пояснити
    будь-що. Саме тому й існує
    театр, саме тому театр імітує життя. У свою чергу на сцені ми імітуємо один
    одного. Одна людина каже щось, інша імітує її, потім кожний твердить, що
    сказане є його бажанням, його словами. Ні, ніщо не є оригінальнім, фактично є
    своєрідним спектаклем, є часткою повісті Хуліо Кортазара про купця, який продає
    останні слова, які людина повинна сказати перед смертю. Купець продає їх, щоб
    знати, що треба сказати у кінці-кінців.
    Він продає вирази, які звичайно є персональними. Здається, що дух нашої епохи
    полягає саме в цьому: Щось тобі потрібно? Купуй собі! Можна придбати собі навіть життя.




    Цьогорічна програма Європейського
    театрального фестивалю Євроталія 2017 охоплювала також низку заходів під назвою
    Євроталія Xtension, передбачених спільно з Асоціацією Тімішоара – європейська столиця
    у 2021 році Кріс Торч, художній
    директор вищезгаданої асоціації ствердив: На початку підготовки проекту
    Тімішоара 2021 року ми визначили частину нашої програми під назвою Xtension. Аналізуючи події, установи
    та організації Тімішоари, ми поцікавилися щодо можливості нашого поєднання до їхньої
    програми, додавши до неї те, що на нашу думку, було важливим на наш погляд.
    Стосовно програми Євроталія справи були досить легкими. У нас склалися з ними чудові стосунки. Перш за все -
    це чудовий фестиваль. Щодо нашого внеску, то ми запропонували театр Одін, який
    до цього часу ще не був представлений в
    Тімішоарі. Мотивом нашої пропозиції були не лише прація а й наш інтерес щодо досвіду стосовно процесу
    навчання, як й їхнього досвіду праці щодо проекту Holstebro Fest Week, якого вони започаткували 25
    років тому. Артисти залучать протягом одного тижня усе суспільство, поліцію, військовослужбовці,
    іммігранти тощо. Театр Одін координує всю художню діяльність, що становить його
    внесок в суспільство.




    Компанія Театр Одін, під керівництвом режисера Еуджна Барби змінила в другій половині XX-го століття напрям театру, перенеслася в датську провінцію Холстембро, де започаткувала фестиваль, що став моделлю
    внеску артистів у суспільне життя.




    Глядачі Фестивалю Євроталія сприймають
    спектаклі з розкритими обіймами і бажають бачити хвилюючі вистави. Селекціонер фестивалю Андрея Андрей стверджує: Більшість спектаклів користувалися довготривалими
    оплесками з боку глядачів, які
    терпеливо та з інтересом сприймали
    спектаклі виявляючи особливий інтерес до сучасної тематики, до соціальних
    проблем, які висвітлювали актори та які
    стосуються усіх нас в даний момент. Досить приємне враження на мене справив той
    факт, що незважаючи на те, що фестиваль Євроталія торкається досить відмінних
    між собою театральних жанрів та
    художнього способу сценічного втілення спектаклів, вони користуються великою
    популярністю у публіки. Я впевнена, що саме це заперечує думку багатьох
    директорів фестивалів в Румунії, які вважають нашу публіку надзвичайно
    консервативною.

  • Українці Румунії взяли участь у Міжнародному фестивалі Доля

    Українці Румунії взяли участь у Міжнародному фестивалі Доля

    З 25 по 27 жовтня 2017 року в місті Києві пройшов Міжнародний пісенний фестиваль творчої молоді та студентів Доля, під патронатом Благодійної організації
    Президентський фонд Леоніда Кучми Україна,
    співзасновником якого є народний артист України Мар’ян Гаденко. З боку Союзу українці Румунії взяли участь
    у фестивалі четверо солісти-виконавці, які отримали гарні результати: вчитель Петро
    Шойман з села Бальківці Сучавського повіту – I премія, Іоана-Вероніка Корнічук з села із Келінешть-Купаренку Сучавського повіту – II премія, Іонела Дучук з
    села Красний Марамуреського повіту – III премія та Ніколета Грінь з села Малі Ремети Тіміського повіту – III премія.




    Головною метою фестивалю
    є виявлення, підтримка і здійснення цілеспрямованого пошуку молодих
    перспективних виконавців, що готові показати себе великій аудиторії та допомога
    у реалізації їх творчих задумів та змiцнення
    творчих контактiв молодi та студентiв різних країн.

    Гала-концерт транслюється Національною телекомпанією
    України та українським суспільним радіо. Лауреати фестивалю мають, потім нагоду їздити
    і виступати по різних країнах світу, – ствердив голова журі, композитор,
    народний артист України Мар’ян Гаденко, який розповів про участь українців з Румунії в фестивалі: Я дуже радий тим, що четверо прекрасних виконавців з
    Румунії прибули до України на фестиваль, якому вже 26 років. Саме фестиваль Доля був започаткований в місті Чернівці у 1991 році. Представники Румунії у нас
    посіли одну першу премію, одну другу премію і дві треті премії. Мені дуже приємно, що представники Румунії брали
    участь у майстер-класах, які провели провідні народні артисти України, театрального
    жанру, щоби виконавці знали як себе вести на сцені, поведінки під час вокалу,
    також вони займалися вокальними студіюваннями. Стосовно лауреатів, я отримав
    насолоду, тому що пісні виконувалися як сучасні обробки народної пісні, так і автентичні. Прекрасне було виконання скрипальки з повіту Тімішоара, також
    порадувало членів журі та всіх присутніх виступили представників Сучавського та
    Марамуреського повітів. Це було щось неймовірне, їхні виступи отримали довгі оплески
    глядачів. Мені хотілося б, щоб це свято продовжилося, адже 26 років тому на
    першому фестивалі Доля приїхали були до Чернівців представники Румунії аж з
    міста Лугожа, яких привезла на той час радник у Міністерстві культури Ярослава
    Колотило. І ось через 26 років такі приємні сюрпризи у нас, і я впевнений, що до
    тих пір поки звучить пісня ми зможемо показати два сусідських
    великих народи, і тим більше тому що у нас дуже багато спільного. Мені дуже
    приємно, що саме цього року представники Румунії були серед найкращих та що
    Союз українців Румунії разом з головою та депутатом в Парламенті Румунії
    Мирославом Миколою Петрецьким відправили їх і доторкнулися до порозуміння цього
    необхідного заходу для наших народів. Мені би дуже хотілося, щоби такий захід
    проходив і в Румунії, це зблизить ще більше наші народи, особливо наші покоління
    дітей та онуків. Отож, прошу приєднуватися, гуртуватися і знати, що пісня
    об’єднає народи, адже в Україні кажуть, що вище пісні може бути лише молитва.






    Учитель Петро Шойман, керівник відомого ансамблю Козачок та
    фольк-гурту Мірсін з села Бальківці Сучавського повіту отримав першу премію
    на фестивалі Доля. Він виступив з українською піснею Родина Назарія Яремчука та з румунською піснею Якщо ми кохаємось гурту Голограф. Він з приємністю поділився своїми
    враженнями від участі у фестивалі: Я дуже радий, що мав честь бути учасником цього фестивалю,
    рівень якого дуже, дуже високий. Майже всі конкуренти були напівпрофесіонали, а
    одні з них, на мою думку, – професіонали, йде мова про учнів та студентів музичної
    школи та музичного університету. Я радий, що ми мали нагоду відвідати музей
    імені Тараса Шевченка у Києві та Печерську Лавру. Було дуже гарно та цікаво.
    Для мене була велика честь зустріти на фестивалі великих артистів України, від
    яких я багато чого навчився. Для мене це був дуже цікавий досвід. Я думаю, що
    представники Союзу українців Румунії, які відправили нас на фестиваль, теж дуже
    раді, тому що ми старалися робити честь всім українцям Румунії, а отримані
    премії думаю, що наступного року будуть кращими.






    18-річна учениця Іоана-Вероніка Корнічук з села Келінешть-Купаренку Сучавського повіту, підготовлена вчителькою Лореданою Миндріштяну,
    виступила на фестивалі ‘Доля з піснями Тече вода з репертуару
    Марії Яремчук, українською мовою та Я краща румунською мовою
    з репертуару Лаури Стойка. Вона сказала, що рада що мала нагоду відвідувати
    дуже гарні міста України та мала шанс спілкуватися з прекрасними артистами, з членами журі та з теплою і численною публікою
    і це все завдяки музики. Атмосфера була чарівною, важко описати словами,
    прозвучали чудові голоси, були талановиті люди, світлові ігри, барвисті
    костюми, сукні з блискітками, телебачення, преса, оплески та багато емоцій, – додала Іоана.


    Учениця музичної школи Ніколета Грінь з села Малі Ремети Тіміського повіту, підготовлена
    своїм батьком Миколою Грінь, який робить її фонограми, виконала на скрипці дів пісні: Ой зелене жито, зелене та ‘Чи пам’ятаєш, дорога Маріє? Вона призналася, що її найбільше подобалося гостинність
    людей, спосіб в якому був організований фестиваль і, не востаннє, туристичні
    атракції міста Київ, який є справжнім культурним центром.




    18-річна Іонела Дучук з села Красний Марамуреського повіту, яку підготувала
    вчителька музики Іляна Матус, виконала пісню Тай заграй мені гуселнику українською мовою та Хлопче, чому
    ти покинув мене? румунською мовою Вона сказала, що її дуже подобався фестиваль, що багато навчилася та дуже вдячна всім, хто її допоміг взяти участь у фестивалі.

  • Українці Румунії взяли участь у Міжнародному фестивалі Доля

    Українці Румунії взяли участь у Міжнародному фестивалі Доля

    З 25 по 27 жовтня 2017 року в місті Києві пройшов Міжнародний пісенний фестиваль творчої молоді та студентів Доля, під патронатом Благодійної організації
    Президентський фонд Леоніда Кучми Україна,
    співзасновником якого є народний артист України Мар’ян Гаденко. З боку Союзу українці Румунії взяли участь
    у фестивалі четверо солісти-виконавці, які отримали гарні результати: вчитель Петро
    Шойман з села Бальківці Сучавського повіту – I премія, Іоана-Вероніка Корнічук з села із Келінешть-Купаренку Сучавського повіту – II премія, Іонела Дучук з
    села Красний Марамуреського повіту – III премія та Ніколета Грінь з села Малі Ремети Тіміського повіту – III премія.




    Головною метою фестивалю
    є виявлення, підтримка і здійснення цілеспрямованого пошуку молодих
    перспективних виконавців, що готові показати себе великій аудиторії та допомога
    у реалізації їх творчих задумів та змiцнення
    творчих контактiв молодi та студентiв різних країн.

    Гала-концерт транслюється Національною телекомпанією
    України та українським суспільним радіо. Лауреати фестивалю мають, потім нагоду їздити
    і виступати по різних країнах світу, – ствердив голова журі, композитор,
    народний артист України Мар’ян Гаденко, який розповів про участь українців з Румунії в фестивалі: Я дуже радий тим, що четверо прекрасних виконавців з
    Румунії прибули до України на фестиваль, якому вже 26 років. Саме фестиваль Доля був започаткований в місті Чернівці у 1991 році. Представники Румунії у нас
    посіли одну першу премію, одну другу премію і дві треті премії. Мені дуже приємно, що представники Румунії брали
    участь у майстер-класах, які провели провідні народні артисти України, театрального
    жанру, щоби виконавці знали як себе вести на сцені, поведінки під час вокалу,
    також вони займалися вокальними студіюваннями. Стосовно лауреатів, я отримав
    насолоду, тому що пісні виконувалися як сучасні обробки народної пісні, так і автентичні. Прекрасне було виконання скрипальки з повіту Тімішоара, також
    порадувало членів журі та всіх присутніх виступили представників Сучавського та
    Марамуреського повітів. Це було щось неймовірне, їхні виступи отримали довгі оплески
    глядачів. Мені хотілося б, щоб це свято продовжилося, адже 26 років тому на
    першому фестивалі Доля приїхали були до Чернівців представники Румунії аж з
    міста Лугожа, яких привезла на той час радник у Міністерстві культури Ярослава
    Колотило. І ось через 26 років такі приємні сюрпризи у нас, і я впевнений, що до
    тих пір поки звучить пісня ми зможемо показати два сусідських
    великих народи, і тим більше тому що у нас дуже багато спільного. Мені дуже
    приємно, що саме цього року представники Румунії були серед найкращих та що
    Союз українців Румунії разом з головою та депутатом в Парламенті Румунії
    Мирославом Миколою Петрецьким відправили їх і доторкнулися до порозуміння цього
    необхідного заходу для наших народів. Мені би дуже хотілося, щоби такий захід
    проходив і в Румунії, це зблизить ще більше наші народи, особливо наші покоління
    дітей та онуків. Отож, прошу приєднуватися, гуртуватися і знати, що пісня
    об’єднає народи, адже в Україні кажуть, що вище пісні може бути лише молитва.






    Учитель Петро Шойман, керівник відомого ансамблю Козачок та
    фольк-гурту Мірсін з села Бальківці Сучавського повіту отримав першу премію
    на фестивалі Доля. Він виступив з українською піснею Родина Назарія Яремчука та з румунською піснею Якщо ми кохаємось гурту Голограф. Він з приємністю поділився своїми
    враженнями від участі у фестивалі: Я дуже радий, що мав честь бути учасником цього фестивалю,
    рівень якого дуже, дуже високий. Майже всі конкуренти були напівпрофесіонали, а
    одні з них, на мою думку, – професіонали, йде мова про учнів та студентів музичної
    школи та музичного університету. Я радий, що ми мали нагоду відвідати музей
    імені Тараса Шевченка у Києві та Печерську Лавру. Було дуже гарно та цікаво.
    Для мене була велика честь зустріти на фестивалі великих артистів України, від
    яких я багато чого навчився. Для мене це був дуже цікавий досвід. Я думаю, що
    представники Союзу українців Румунії, які відправили нас на фестиваль, теж дуже
    раді, тому що ми старалися робити честь всім українцям Румунії, а отримані
    премії думаю, що наступного року будуть кращими.






    18-річна учениця Іоана-Вероніка Корнічук з села Келінешть-Купаренку Сучавського повіту, підготовлена вчителькою Лореданою Миндріштяну,
    виступила на фестивалі ‘Доля з піснями Тече вода з репертуару
    Марії Яремчук, українською мовою та Я краща румунською мовою
    з репертуару Лаури Стойка. Вона сказала, що рада що мала нагоду відвідувати
    дуже гарні міста України та мала шанс спілкуватися з прекрасними артистами, з членами журі та з теплою і численною публікою
    і це все завдяки музики. Атмосфера була чарівною, важко описати словами,
    прозвучали чудові голоси, були талановиті люди, світлові ігри, барвисті
    костюми, сукні з блискітками, телебачення, преса, оплески та багато емоцій, – додала Іоана.


    Учениця музичної школи Ніколета Грінь з села Малі Ремети Тіміського повіту, підготовлена
    своїм батьком Миколою Грінь, який робить її фонограми, виконала на скрипці дів пісні: Ой зелене жито, зелене та ‘Чи пам’ятаєш, дорога Маріє? Вона призналася, що її найбільше подобалося гостинність
    людей, спосіб в якому був організований фестиваль і, не востаннє, туристичні
    атракції міста Київ, який є справжнім культурним центром.




    18-річна Іонела Дучук з села Красний Марамуреського повіту, яку підготувала
    вчителька музики Іляна Матус, виконала пісню Тай заграй мені гуселнику українською мовою та Хлопче, чому
    ти покинув мене? румунською мовою Вона сказала, що її дуже подобався фестиваль, що багато навчилася та дуже вдячна всім, хто її допоміг взяти участь у фестивалі.

  • Сібіуські студенти підкорюють місто!

    Сібіуські студенти підкорюють місто!

    Близько 25 років тому актор Константін Кіріак розпочав у Сібіу роботу над створенням майбутнього Міжнародного театрального фестивалю. Після проекту «Сібу – культурна столиця Європи – 2007» той же Константін Кіріак, директор Національного театру ім. Раду Станки, розпочав проект «Молодь, підкоряй місто!».

    Він став основою, на якій студенти Школи театру та культурного менеджменту міста Сібіу створили мікро-театральний сезон свого навчального закладу, що в цьому році отримав назву «ДАТфест – Фестиваль відділу театрального мистецтва Сібіуського
    університету ім. Лучіана Благи. Фестиваль відбувся з 2 по 5 жовтня
    під гаслом «Сібіуські
    студенти підкоряйте місто».




    Доктор мистецтва, професор Лумініца Бирсан, яка є директором цього проекту, розповіла в чому суть підкорення міста студентами.
    «Ідея проекту полягає в тому, щоб залишити школи – аудиторію та йти у театральну студію «Cavas»,
    студію ім. Вірджила Флонди, а також в приміщення надані Національним театром ім. Раду
    Станки, Будинком культури профспілок й Дитячо-молодіжним театром «Гонг» й зіграти
    разом з відомими акторами та готуватися до випускного дня. Це фестиваль,
    організований студентами кафедр театрології, культурного менеджменту та акторства,
    а також тих, хто продовжує навчання у магістратурі. Усі студенти, які зіграли в
    2016-2017 сезоні, змагалися протягом чотирьох днів за нагороди цього фестивалю:
    Кращий актор, Краща акторка та Краща вистава.»





    Професор Лумініца Бирсан розповіла про виступи, які увійшли до конкурсу ДАТфест – Сібуські студенти підкорюють
    місто. «Стратегія кафедри театрального мистецтва полягає в тому, що студенти,
    які закінчують факультет, співпрацюють з молодими режисерами. Упродовж часу режисери
    з Румунії та інших країн були запрошені провести театральні модулі та вистави.
    Ми говоримо тут про Богдана Джоржеску, який склав трилогію – «Антисоціал», «#неповнолітній»,
    «Мал/праксіс», про Еужена Жебеляну, який закінчив у Сібіу виставу «Сім’ї», про
    Косміна Ківу, який поставив музичну виставу «Rocky Horror Show» та про Еуджена Гайманта, який був запрошений поставити виставу зі студентами третього
    курсу «Паперові літаки».»





    Художній театр упродовж років зайняв особливе
    місце в житті міста Сібіу. Є фестиваль, є атестація на рівень бакалавра, є магістратура,
    є навчання для отримання докторського ступеня і навіть акторський клас у ліцей
    імені Онісіфора Гібу. Є й постійна співпраця між ними. Наприклад, у деяких
    виставах студентів також виступали професійні актори театру ім Раду Станки. Професійні
    актори були й серед публіки фестивалю ДАТфест. Театральне явище розвинулося з
    посиланням на та разом із сибіуською спільнотою. Це було підтверджено й протягом
    чотирьох днів ДАТфест-у, коли любителі театру прийшли
    побачити, як грають молоді актори.




    Актор Александру Йон, співзасновник Молодіжного
    театрального фестивалю «Ideo Ideis» в місті Александрія та член журі, що визначило
    переможців, розповів про ці відносини, говорячи про ціль фестивалю ДАТфест. «Я
    думаю, що мова йде про подвійну ставку. З одного боку, йдеться про почуття
    єдності, яке на мій погляд, створюється цим заходом – всі студенти факультету
    були залучені до проведення цієї події, над якою працювали разом, як своєрідна
    монолітна група. Я знаходжу це дуже здоровою річчю, тому на мій погляд ці речі зближують
    їх. З іншого боку є й інша складова, пов’язана зі спільною частиною історії. Я вважаю
    дуже здоровим коли, публіка в місті, яке не є дуже великим, має можливість побачити
    своїх учнів та студентів, які в кінцевому рахунку стануть акторами в цьому
    місті. Це двостороннє зростання. І публіка в Сібіу має контакт з молодими
    студентами, які, в свою чергу, мають контакт з громадськістю.»





    «Кращою виставою» третього фестивалю ДАТфест стала
    робота режисера Богдана Джорджеску «Мал/праксіс». Найкращою акторкою та найкращим
    актором були оголошені двоє студентів третього курсу Акторства Сімона Негріле
    та Раду Карп. Ми запитали їх наскільки важливою для них була участь у такому
    фестивалі.




    Сімона Негріле: «Це дуже допомогло мені подолати
    певні межі, особливо враховуючи те, що публіка всебічно підтримала нас. Це якось
    незвично. І після кількох виступів я почала більше вірити в себе і мені дуже
    подобається грати. Це наша перша вистава, як будь-який початок. Я думаю, що в
    майбутньому фестиваль буде рости, матиме більше вистав. Це дуже важливо, тому
    що це дає студенту можливість грати, відчути атмосферу фестивалю, отримувати нагороди…»





    Раду Карп: «Перш за все мені здається важливим,
    тому що ми студенти. Я думаю, що нам потрібні такі фестивалі, оскільки створюється
    атмосфера, на вистави, в яких ми граємо приходять глядачі. Найголовнішим є те,
    що це була наша перша вистава з публікою, з режисером, який прийшов сюди спеціально
    для і це немало значить.»




    Сімона Негріле була нагороджена за роль у виставі «паперові
    літаки» режисера Еуджена Гайманта, а Раду Карп – за роль у цій же виставі, а
    також за гру у виставі «Rocky Horror Show» режисера Косміна Ківу.

  • Міжнародний фестиваль танцювального кіно в Бухаресті

    Міжнародний фестиваль танцювального кіно в Бухаресті

    З бажання закласти основи творчої індустрії танцювального
    кіно, три роки тому народився Бухарестський міжнародний фестиваль танцювального
    кіно, який швидко зібрав велику аудиторію.




    Ініціатором фестивалю стала хореограф і режисер танцювального
    кіно Сімона Дяконеску. «Усе це почалося з того, що я вирішила зняти фільм. І зняла кілька танцювальних кінострічок, що були добре зустрінуті на міжнародних фестивалях.
    Один фільм користується успіхом досі. Будучи запрошеною на деякі з цих фестивалів,
    я зрозуміла, яке це гарне співтовариство. На зустрічах можна побачити багато
    нових речей, фільми дуже відрізняються один від одного, а аудиторія дуже
    велика. Я думала, що це будуть нішеві фестивалі, але ми дійшли до показів у
    кінозалах з сотнями, майже тисячами глядачів. Це вірна аудиторія, люди дуже багато
    знали і говорили про цей кіножанр та є його пристрасними прихильниками. Мені здалося це дуже цікавим і
    я подумала, що безумовно щось подібне можна зробити і в нас, тому що аудиторія
    у нас дуже цікава. Допоки існує інтерес, і ми, як творча індустрія, можемо
    запропонувати продукцію здатну задовольнити цей попит.»




    «The Age of the Strange» – під цим гаслом фестиваль зібрав в цьому році, третій поспіль, цілу низку заходів, які пропонують повернення до природного
    стану: 35 короткометражних фільмів, 20 – у міжнародному
    конкурсі, 7 – у румунському конкурсі та 8 в категорії «Midnight Specials», виставка мистецтва, перформанс та семінари. Сімона Дяконеску, художній керівник фестивалю: «Ми живемо в епоху напруження, епоху, в яку ми відчуваємо небезпеку, навіть якщо усе це не відбувається в
    безпосередній близькості. Так чи інакше ми відчуваємо загрозу. Іноді навіть складається враження, що наше життя своєрідна параноя. Ми спробували провести цьогорічний фестиваль навколо цього протиріччя: як тілу вдається залишатися природним, чи хоче воно залишатися природним в цю епоху, або обирає зміни, змінюється на гірше проти своєї волі і залишається заручником цього контексту?»




    20 фільмів із 14 країн
    були відібрані з більш ніж 300 заявок, на міжнародний конкурс. Говорить Сімона Дяконеску: «Ми мали фільми, які говорять про політичне тіло … Наприклад, фільм «2-28»,
    який отримав спеціальну відзнаку і який розповідає про наслідки диктатури
    генерала Чана в Тайвані. У нас були фільми, які розповідають про концепцію свободи в
    Ізраїлі, фільми, які розповідають про становище і права жінок в Ірландії… Тобто були фільми, які порушували дуже
    конкретні проблеми, що існують в сучасному суспільстві або якимось чином
    привернули до них увагу. Були й фільми, які на рівні художньої пропозиції порушували
    ідею системи, того, що означає система. Але з іншого боку, ми мали й фільми, які
    говорять про роль танців в суспільстві, про їх силу, про те, що вони можуть змінити,
    фільми про сильних людей, про незвичайні події або про експерименти на рівні естетики і завдяки яким нам здавалося, що ми є свідками
    інновації жанру танцювального фільму через художній підхід творців.»




    Найбільш сміливою пропозицією на цьогорічному Міжнародному фестивалі танцювального
    кіно було започаткування національного конкурсу, – каже Сімона Дяконеску. «Ми подумали,
    що навіть якщо наразі у нас небагато румунських танцювальних фільмів, якщо ми зробимо
    цей крок, присвячений вітчизняним творцям, можливо стимулюватимемо мистецьку
    спільноту знімати такі фільми. Ми шукаємо танцювальні фільми, які мають сильну
    ідею, які пропонують цікаву тему. Ми рекомендуємо румунським хореографам
    співпрацювати з кінорежисерами або брати на себе роль режисера і знімати
    танцювальні фільми. Ми відібрали сім фільмів, дуже різні з точки зору стилю, пропозиції,
    а також кінематографічного і хореографічного підходу. Цікаво, що нагорода за
    кращий румунський фільм була присвоєна кінострічці «Золоті бики», знятій двома
    дуже молодими хореографами. Усі члени журі проголосували за і пояснили це тим,
    що фільм має щось нове, свіже, можливо не є досконалим, але ніхто не бачив такого
    раніше і відчувається щось інноваційне. Це фільм з недосконалими тілами, розміщеними
    в недосконалому просторі. Але інші фільми були дуже добре інтегровані в
    контекст. Мені здається, що це буде прецедентом і в Румунії будуть танцювальні
    фільми у майбутньому.»




    Два повнометражні фільми, запрошені на фестиваль, хоча різні за жанром,
    заповнили кінозал. Прем’єра фільму «La Danseuse/Танцівниця», режисера Стефані
    Ді Джусто відбулася в 2016 році на Каннському міжнародному кінофестивалі. Фільм
    розповідає історію Лої Фуллер, зірки знаменитого паризького вар’єте та кабаре «Фолі-Бержер»
    на початку двадцятого століття та музи братів Люм’єр і Тулуз-Лотрека. Другий
    фільм «Вім» був знятий Лют Вандекейбус, сестрою відомого майстра танцю, хореографа та
    режисера Віма Вандекейбуса. Починаючи з шоу, репетицій, інтерв’ю та сімейних
    архівів, Лют досліджує невтомну творчість брата.




    Третій Бухарестський Міжнародний фестиваль танцювального кіно відбувся з 7
    по 10 вересня в кінотеатрі імені Ельвіри Попеску, Національному музеї сучасного
    мистецтва, Бухарестському Національному центрі танцю та в кількох нетрадиційних
    просторах.

  • Фестиваль ”Алфавіт співжиття”

    Фестиваль ”Алфавіт співжиття”

    У місті Плоєшти, що на півдні Румунії, пройшов 22-24 вересня, V-ий випуск фестивалю Алфавіт співжиття, за участю художніх колективів та представників національних меншин, які проживають в Румунії, а також мажоритарного румунського населення. Українську громаду представив народний аматорський ансамбль Весна з Ботошанського повіту.

    Культурний захід відбувся з ініціативи Грецького союзу Румунії за фінансовою підтримкою Мерії міста Плоєшти та Міністерства культури та національної ідентичності. Свято відбулося з нагоди Європейського дня мов, яке традиційно відзначається 26 вересня. Метою фестивалю було зібрання всіх нацменшин докупи, разом з румунами, створення міцної платформи для обміну досвідом, обговорень, налагодження контактів між їхніми представниками та популяризації народних пісень, танців і традицій специфічних кожній меншині. Були присутні представники 18 нацменшин, які ще раз доказали, що нацменшини мають свій внесок у розвитку культурного та соціального життя Румунії.

    На території нашої країни, крім румунів, проживають громадяни, які належать до 18-ти нацменшин, які користуються етнічними, культурними, релігійними та мовними правами. Українська громада в Румунії налічує близько 51 тисяча етнічних українців, переважна більшість з яких розмовляє рідною українською мовою. На фестивалі Алфавіт співжиття в Плоєштях гості з’їхалися з різних регіонів Румунії. Культурні традиції презентували художні колективи різних національностей. Йде мова про греків, вірменів, албанців, болгар, хорватів, євреїв, поляків, циганів, липованів, сербів, чехів та словаків, русинів, татар і турків, німців, італійців, угорців, не востаннє, українців. Також виступили з концертом філармонія імені Паула Константінеску з міста Плоєшти, народний оркестр Флакера Праховей, ансамбль Плаї Прахови, гурт Атлантіс, гурт Happy dance та гурт Unique.

    Фестиваль відкрився парадом костюмів нацменшин та народними піснями по центральному бульвару Каштанів. Протягом трьох днів на сцені, влаштованій під відкритим небом в центрі міста, виступили по черзі, за алфавітом, гурти нацменшин та румунські творчі колективи. Присутні мали нагоду відвідувати організовані стенди представниками нацменшин, на яких були виставлені різні специфічні речі з життя кожної меншини, а також традиційні страви. Був представлений і український стенд, на якому були виставлені народні костюми, вишивані рушники, книги, словники, газети видані СуР-ом та іншу українську літературу, – ствердив голова ботошанської філії СуР-у Віктор Семчук, який отримав диплом та медаль з боку організаторів за участь ботошанської української громади в цьому фестивалі.

    Народний аматорський ансамбль Весна, який взяв участь цього року на фестивалі Альфавіт співжиття з боку етнічних українців Румунії, був заснований 1993 року в місцевості Рогожешти Ботошанського повіту з ініціативи Віктора Семчука, голови Ботошанської організації Союзу українців Румунії. Ансамбль постійно оновлював свій склад, зокрема з молодими особами. Батьки передали своїм дітям любов до української пісні й танцю. Сьогодні завдяки невтомленної праці молодого хореографа Габрієла Скальського, молоді дівчата та хлопці вивчили гарні українські танці та виступили у різних містах країни, таких як: Ботошани. Сучава, Ясси. Тульча, Бухарест, Тімішоара, Плоєшти, а також в Україні. В рамках ансамблю Весна діє також вокальний гурт, який виконує народні пісні, успадковані від дідів та прадідів.

    Члени ансамблю Весна були приємно враженні від участі у фестивалі Алфавіт співжиття. Вони мали нагоду навчитися багато речей від інших нацменшин та від мажоритарного населення. Вони отримали з самого початку програму з коротким описом кожного творчого колективу, а потім мали нагоду бачити їхні виступи та поспілкуватися із представниками інших меншин, багато дечого дізнатися про культурне розмаїття, навести нові знайомства, бачити репрезентативних представників нацменшин та органів румунської влади. Можу сказати, що наш ансамбль виступив дуже гарно, оскільки глядачі подарували нам довгі оплески, – сказав Віктор Семчук.

    Румунії вдалося створити справжню міжкультурну модель гармонійного співіснування між більшістю та меншинами, а також між самими нацменшинами. Модель міжкультурності, що просувається в Румунії відповідає необхідності збереження та підтвердження етнічної, мовної, культурної та релігійної ідентичності та бажанню визначення толерантного культурного простору на основі міжетнічного діалогу, пізнання та взаємної поваги, прикладом у цьому сенсі може бути і фестиваль Алфавіт співжиття.

  • Фестиваль ”Алфавіт співжиття”

    Фестиваль ”Алфавіт співжиття”

    У місті Плоєшти, що на півдні Румунії, пройшов 22-24 вересня, V-ий випуск фестивалю Алфавіт співжиття, за участю художніх колективів та представників національних меншин, які проживають в Румунії, а також мажоритарного румунського населення. Українську громаду представив народний аматорський ансамбль Весна з Ботошанського повіту.

    Культурний захід відбувся з ініціативи Грецького союзу Румунії за фінансовою підтримкою Мерії міста Плоєшти та Міністерства культури та національної ідентичності. Свято відбулося з нагоди Європейського дня мов, яке традиційно відзначається 26 вересня. Метою фестивалю було зібрання всіх нацменшин докупи, разом з румунами, створення міцної платформи для обміну досвідом, обговорень, налагодження контактів між їхніми представниками та популяризації народних пісень, танців і традицій специфічних кожній меншині. Були присутні представники 18 нацменшин, які ще раз доказали, що нацменшини мають свій внесок у розвитку культурного та соціального життя Румунії.

    На території нашої країни, крім румунів, проживають громадяни, які належать до 18-ти нацменшин, які користуються етнічними, культурними, релігійними та мовними правами. Українська громада в Румунії налічує близько 51 тисяча етнічних українців, переважна більшість з яких розмовляє рідною українською мовою. На фестивалі Алфавіт співжиття в Плоєштях гості з’їхалися з різних регіонів Румунії. Культурні традиції презентували художні колективи різних національностей. Йде мова про греків, вірменів, албанців, болгар, хорватів, євреїв, поляків, циганів, липованів, сербів, чехів та словаків, русинів, татар і турків, німців, італійців, угорців, не востаннє, українців. Також виступили з концертом філармонія імені Паула Константінеску з міста Плоєшти, народний оркестр Флакера Праховей, ансамбль Плаї Прахови, гурт Атлантіс, гурт Happy dance та гурт Unique.

    Фестиваль відкрився парадом костюмів нацменшин та народними піснями по центральному бульвару Каштанів. Протягом трьох днів на сцені, влаштованій під відкритим небом в центрі міста, виступили по черзі, за алфавітом, гурти нацменшин та румунські творчі колективи. Присутні мали нагоду відвідувати організовані стенди представниками нацменшин, на яких були виставлені різні специфічні речі з життя кожної меншини, а також традиційні страви. Був представлений і український стенд, на якому були виставлені народні костюми, вишивані рушники, книги, словники, газети видані СуР-ом та іншу українську літературу, – ствердив голова ботошанської філії СуР-у Віктор Семчук, який отримав диплом та медаль з боку організаторів за участь ботошанської української громади в цьому фестивалі.

    Народний аматорський ансамбль Весна, який взяв участь цього року на фестивалі Альфавіт співжиття з боку етнічних українців Румунії, був заснований 1993 року в місцевості Рогожешти Ботошанського повіту з ініціативи Віктора Семчука, голови Ботошанської організації Союзу українців Румунії. Ансамбль постійно оновлював свій склад, зокрема з молодими особами. Батьки передали своїм дітям любов до української пісні й танцю. Сьогодні завдяки невтомленної праці молодого хореографа Габрієла Скальського, молоді дівчата та хлопці вивчили гарні українські танці та виступили у різних містах країни, таких як: Ботошани. Сучава, Ясси. Тульча, Бухарест, Тімішоара, Плоєшти, а також в Україні. В рамках ансамблю Весна діє також вокальний гурт, який виконує народні пісні, успадковані від дідів та прадідів.

    Члени ансамблю Весна були приємно враженні від участі у фестивалі Алфавіт співжиття. Вони мали нагоду навчитися багато речей від інших нацменшин та від мажоритарного населення. Вони отримали з самого початку програму з коротким описом кожного творчого колективу, а потім мали нагоду бачити їхні виступи та поспілкуватися із представниками інших меншин, багато дечого дізнатися про культурне розмаїття, навести нові знайомства, бачити репрезентативних представників нацменшин та органів румунської влади. Можу сказати, що наш ансамбль виступив дуже гарно, оскільки глядачі подарували нам довгі оплески, – сказав Віктор Семчук.

    Румунії вдалося створити справжню міжкультурну модель гармонійного співіснування між більшістю та меншинами, а також між самими нацменшинами. Модель міжкультурності, що просувається в Румунії відповідає необхідності збереження та підтвердження етнічної, мовної, культурної та релігійної ідентичності та бажанню визначення толерантного культурного простору на основі міжетнічного діалогу, пізнання та взаємної поваги, прикладом у цьому сенсі може бути і фестиваль Алфавіт співжиття.

  • 21 вересня 2017 року


    ГА ООН – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні
    відвідує у Філадельфії комплекс Індепенденс-холл, символічне місце в
    американській історії, яке також
    має історичне значення в утвердженні
    державності країн Центральної Європи, в тому числі Румунії. Теж у Філадельфії
    президент Йоханніс зустрінеться з представниками румунської громади в цьому
    регіоні. З неділі глава румунської держави перебуває з робочим візитом в
    Сполучених Штатах Америки з метою участі у 72-й сесії Генеральної Асамблеї ООН
    в Нью-Йорку. Вчора він виголосив промову з трибуни Генасамблеї ООН виступаючи за
    необхідність створення Міжнародного суду проти тероризму. Він також заявив, що
    Румунія очікує більшого внеску ООН в глобальні зусилля у сфері міжнародної
    міграції.


    ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Міхай Фіфор у середу провів зустріч з
    сенатором Джоні Ернст, головою підкомітету з питань нових загроз і можливостей
    у складі Комітету збройних сил Сенату США. Вони обговорили ситуацію в сфері
    безпеки в регіоні Чорного моря, зміцнення стратегічного партнерства Румунія-США
    та двосторонню співпрацю в наданні оперативних можливостей Збройним силам
    Румунії, що дозволять покращити взаємодію з союзниками по НАТО. Міхай Фіфор
    представив пріоритети уряду в сфері оборони в контексті виділення оборонному
    відомству 2%ВВП. Зі свого боку сенатор Джоні Ернст підтвердила прихильність США
    до розвитку військового співробітництва з Румунією і подякувала за постійні
    зусилля країни у міжнародних місіях. Теж у середу румунський міністр взяв участь
    у робочій зустрічі, організованій Американсько-румунською бізнес-радою (Am-Ro), в якій взяли участь представники американських
    компаній у сфері оборонної промисловості.


    НАЦМЕНШИНИ – Делегація Румунії в ПАРЄ зажадає обговорення наступного місяця
    та прийняття резолюції про моніторинг України на предмет забезпечення прав
    нацменшин. Про це повідомив голова румунської делегації, сенатор Тітус
    Корлецян, який заявив, що Румунія підтримує прагнення України вступити до Європейського Союзу, але
    додав, що ця країна має виконати критерії вступу. У середу Сенат і Палата
    депутатів Румунії на спільному засіданні прийняли заяву щодо нового
    українського закону про освіту, який на думку румунських парламентаріїв «сильно
    обмежує право етнічних румунів в Україні на навчання рідною мовою».




    СЕТА – Румунський міністр з європейських справ Віктор Негреску та Посол Канади в
    Румунії Кевін Гамільтон привітали тимчасове запровадження з 21 вересня
    Комплексної економічної і торгової угоди між Канадою та ЄС. Вони висловили
    впевненість, що нова угода сприятиме збільшенню торгівлі та взаємних
    інвестицій. За словами посла Гамільтона угода створить нові ширші можливості для ЄС і Канади. Крім зниження тарифів на
    експорт товарів, угода сприятиме розвитку експорту послуг та інвестицій між
    Канадою та Румунією та дозволить взаємне визнання професійних кваліфікацій. У
    свою чергу Віктор Негреску оцінив успішне завершення першого етапу
    лібералізації візового режиму для румунських громадян, що виїжджають до Канади
    з 1 травня 2017 року і підкреслив важливість здійснення другого етапу повної
    лібералізації віз з 1 грудня 2017 року.




    WEF – Вищі та середні
    навчальні заклади, а також центри вивчення іноземних мов зі всього світу представлять свої освітні пропозиції
    в Румунії, починаючи з п’ятниці на XXVII-ій Всесвітній виставці освіти (WEF). Захід відбудеться у Тімішоарі (22 вересня), Бухаресті (23 та 24
    вересня), Яссах (25 вересня), Галаці (27 вересня) та Констанці (28 вересня). За
    словами організаторів упродовж останніх 9 років необхідну інформацію отримали понад
    10.000 молодих румунів, зацікавлених у навчанні за кордоном.




    ОНЛАЙН-ШОПІНГ
    – Румуни в цьому році витратили до 2,5 млрд. євро на покупки в
    інтернет-магазинах. Це випливає з аналізу ринку, результати якого були
    опубліковані у четвер інтернет-маркетинговим агентством. Згідно з дослідженням,
    середній чек онлайн-шопінгу становив близько 60 євро. Більше 60%
    інтернет-користувачів Румунії вважають за краще купувати в інтернет-магазинах,
    повідомляють автори дослідження.




    МУЗИКА – У Бухаресті й Тімішоарі триває
    міжнародний фестиваль імені Джордже Енеску, одна з найпрестижніших музичних
    подій в Європі, започаткована в 1958 році в пам’ять про великого румунського
    композитора та скрипаля Джордже Енеску. Сьогодні ввечері у Залі Палацу в
    Бухаресті виступає Оркестр і Хор Національної академії Санта Сесілія в рамках
    розділу Великі концерти світу. Диригентом виступає Антоніо Паппано. А в
    румунському Атенеумі відбудеться концерт Російської камерної філармонії
    Санкт-Петербурга під керівництвом Юрія Гільбо. У Тімішоарі цього вечора
    виступає Банатський філармонічний оркестр на чолі з диригентом Румоном Гамбою.



  • 16 вересня 2017 року

    НАЦМЕНШИНИ – Кілька десятків людей у суботу провели
    акцію протесту перед Посольством України в Румунії, виступаючи проти
    суперечливого Закону України Про освіту. Протестувальники принесли банери із
    написами «Будьте європейцями, а не радяньцями», «Румуни хочуть поваги до себе»
    і «Дотримуйтесь Базового договору» та попередили, що протести триватимуть
    цілодобово, якщо закон вступить в силу. Державний секретар МЗС Румунії Віктор Мікула в інтерв’ю агентству Медіафакс, дорікнув Києву за те, що не
    обговорив з румунами в Україні положення нового закону про освіту. Румунія
    закликає Україну вирішити проблеми, викликані новим законом і запитати думку
    Венеціанської комісії та Верховного комісара ОБСЄ у справах національних
    меншин, перш ніж направити новий закон на підпис Петру Порошенку. Нагадаємо, що
    5 вересня Верховна Рада України прийняла новий Закон Про освіту, який різко
    обмежує доступ нацменшин до освіти рідною мовою.




    ДЕФІЦИТ – Румунія збереже свій бюджетний дефіцит на
    рівні до 3% ВВП, відповідно до Пакту стабільності та зростання, – запевнив
    міністр фінансів Йонуц Міша під час зустрічі віце-президентом Європейської
    комісії Валдісом Домбровскісом, який відповідає за соціальний діалог, фінансову
    стабільність, фінансові послуги та за об’єднання ринків капіталу країн ЄС. Зустріч відбулась в
    кулуарах неофіційного засідання Ради ЕКОФІН, організованого естонським
    головуванням в ЄС 15-16 вересня. Румунський чиновник також зазначив, що
    економічний прогрес на 5,6% в 2017 році засновується як на споживанні, так і на
    зростанні промислового виробництва і зниженні безробіття. За попередніми
    осінніми оцінками, опублікованими у п’ятницю Національною комісією з питань
    прогнозу економічне зростання Румунії в 2017 році було переглянуте з 5,2% до
    5,6%.




    БЕЗПЕКА – Комісар ЄС з питань безпеки Джуліан
    Кінг у понеділок здійснить офіційний візит до Бухареста, під час якого зустрінеться з прем’єр-міністром Міхаєм Тудосе, міністром юстиції Тудорелом
    Тоадером та міністром внутрішніх справ Кармен Дан. Темами переговорів, на яких будуть
    присутні й члени спеціалізованих парламентських комітетів, є: боротьба з
    тероризмом, обмін інформацією, впровадження нещодавно прийнятого законодавства
    у сфері безпеки. Європейський комісар також відвідає Оперативний координаційний
    центр прикордонної поліції Румунії.




    НАГОРОДА – Президент Румунії Клаус Йоханніс посмертно нагородив
    Національним орденом Зірка Румунії капрала Меделіна Стойку, який загинув у
    п’ятницю в Афганістані після того, як терорист-смертник на замінованому авто протаранив
    бронетранспортер в якому знаходилися румунські військовослужбовці. В Указі Президента зазначається, що нагорода
    була присвоєна за відданість і мужність, виявлену під кольорами національного
    прапора. Мужність
    румунських солдатів під час виконання місій НАТО в Афганістані продовжує
    демонструвати глибоку прихильність справі захисту свободи і демократії, -
    заявив Посол США в Румунії Ганс Клемм, який висловив співчуття рідним і
    близьким загиблого у п’ятницю в Кандагарі капрала.Стан інших двох румунських
    солдатів, поранених вибухом,наразі стабільний. У цьому році
    Збройні сили Румунії беруть участь у місії НАТО в Афганістані «Рішуча
    підтримка» з більш ніж 620 військовослужбовцями, інші близько 300 солдатів
    беруть участь в операціях під мандатами НАТО, ЄС, ООН та ОБСЄ в інших регіонах.
    29 румунських солдатів загинули і понад 180 отримали поранення під час
    виконання місій за кордоном. Безпекова ситуація в Афганістані залишається
    нестабільною, а більшість інцидентів відбуваються у східних та південних
    провінціях.




    МУЗИКА – Сьогодні в 15-й день Міжнародного
    фестивалю імені Джордже Енеску програмою передбачено виступ Ізраїльського
    філармонічного оркестру під орудою одного з найвідоміших у світі диригентів
    Зубіна Мехти. Солісткою виступає знаменита грузинська піаністка Хатія Буніатішвілі.
    Фестиваль, одна з найпрестижніших музичних подій в Європі, включає понад 80
    концертів та заходів упродовж трьох тижнів та виступ понад трьох тисяч
    всесвітньо відомих музикантів на сценах фестивалю в Бухаресті та інших сімох
    містах Румунії. Радіо Румунія є єдиним в країні ЗМІ, що транслює концерти в
    прямому ефірі. Міжнародний фестиваль ім. Джордже Енеску традиційно відбувається
    кожні два роки.




    МІГРАЦІЯ – Румунські прикордонники затримали 19
    іракців, які напередодні просили румунську владу про надання притулку, під час
    спроби незаконно перетнути державний кордон. Серед них – 4 неповнолітніх.
    Іракці заявили хотіли потрапити в одну з країн Шенгену і вдалися до до цього,
    оскільки не мали візи. Нагадаємо, що в останні місяці стрімко зросла кількість
    мігрантів, які намагалися незаконно перетнути румунсько-угорській кордон.
    Водночас зросла і кількість іноземців, які намагаються незаконно потрапити до
    Румунії на борту рибальських суден на Чорному морі.

    НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС – Жіноча збірна Румунії з
    настільного тенісу в суботу вийшла у фінал
    чемпіонату Європи в Люксембурзі після перемоги над командою Росії з рахунком 3:0.
    Румунські спортсменки зіграють у неділю проти збірної Німеччини, яка напередодні обіграла
    Нідерланди з рахунком 3-2. Румунія грає у фіналі чемпіонату Європи з
    настільного тенісу увосьме.

    РЕКОРД – Румунський плавець Аврам Янку у суботу в
    Суліні (південний схід Румунії) завершив свій 2860-кілометровий заплив по
    Дунаю, ставши першою людиною, яка перетнула річку від витоку до впадання у
    Чорного моря без допоміжних предметів. До нього цю дистанцію проплили двоє
    спортсменів зі Словенії та Канади, але вони були одягнені в костюми з неопрена
    і мали ласти. Аврам Янку, родом з міста Петрошани, почав заплив 20 червня в
    Донауешингені, Німеччина. У 2016 році він став першим румунським, якому вдалося
    перетнути пролив Ла-Манш без неопренового костюму. Він проплив 62 кілометри за 17
    годин 54 хвилини.

    ТЕНІС – Після двох матчів першої групи Євро-Африканської
    зони Кубка Девіса збірна Австрії веде у рахунку 2:1 проти Румунії. У суботу дует
    Хорія Текау/Ніколає Фрунзе перемогли з рахунком 3:1 дует Домінік Тієм/Філіп
    Освальд. У п’ятницю австрійський тенісист Джеральд Мельцер переміг Драгоша
    Діму, а перша ракетка Австрії і сьома ракетка світу Домінік Тім здобув перемогу
    над Богданом Борзою. У неділю відбудеться поєдинок Домінік Тім – Драгош Діма, а
    потім остання зустріч Джеральд Мельцер – Богдан Борза. За підсумком прямих
    матчів з Австрією Румунія веде з рахунком 3:2.

  • 15 вересня 2017 року

    ТЕРАКТ – Президент США Дональд
    Трамп у п’ятницю засудив теракт,
    скоєний напередодні на лондонській станції метро і сказав, що з терористами треба поводитися набагато
    жорсткіше, повідомляє Reuters. Вибух
    саморобного пристрою, що стався у п’ятницю на станції метро, завдав поранення
    22 осіб. Цього року у Великій Британії сталося чотири теракти, в результаті
    яких загинули 36 людей.




    ВИБУХ – Один з трьох румунських солдатів, поранених у
    п’ятницю в Афганістані під час місії патрулювання в регіоні Кандагар, помер у
    лікарні, повідомляє Міністерство оборони Румунії. Капрал Меделін Стойка (41
    рік) брав участь у місії в Афганістані уперше. Стан інших двох солдатів
    стабільний. Терорист-смертник на замінованому авто протаранив бронетранспортер
    в якому знаходилися військовослужбовці, які прибули для виконання завдань в
    Афганістан у серпні. У 2017 році Збройні сили Румунії беруть участь у
    місії НАТО в Афганістані «Рішуча підтримка» з більш ніж 620
    військовослужбовцями, інші близько 300 солдатів беруть участь в операціях під
    мандатами НАТО, ЄС, ООН та ОБСЄ в інших регіонах. 29 румунських солдатів
    загинули і понад 180 отримали поранення під час виконання місій за кордоном.
    Безпекова ситуація в Афганістані залишається нестабільною, а більшість
    інцидентів відбуваються у східних та південних провінціях.




    ПАЛЬНЕ
    У Румунії у п’ятницю зріс акцизний податок на пальне, приблизно на 3,5
    євроценти за літр, і буде збільшений на стільки же з 1 жовтня. Це рішення,
    спрямоване на збільшення бюджетних надходжень, було прийняте чинним урядом
    після того, як на початку року акцизний податок був скорочений на 7 євроцентів
    за літр. Введення додаткового акцизного збору критикують перевізники, які
    попереджають, що наслідки цього рішення будуть відчутні в усій економіці.




    НАЦМЕНШИНИ
    – Троє депутатів Верховної Ради України, румун Григорій Тіміш, а також його
    угорський та болгарський колеги, підписали звернення до Президента України
    Петра Порошенка, закликаючи його не підписувати новий закон Про освіту,
    прийнятий Верховною Радою на початку цього місяця, оскільки він сильно обмежує
    права національних меншин на освіту рідною мовою. Депутати відзначають, що
    Україна, прийнявши цей закон, порушує двосторонні угоди з країнами, численні
    етнічні громади яких проживають в Україні. У четвер міністри закордонних справ
    Румунії, Угорщини, Болгарії та Греції надіслали спільного листа своєму
    українському колезі з проханням внести поправки до суперечливого
    нормативно-правового акту.

    МУЗИКА – У Бухаресті триває ХХІІІ-й Міжнародний фестиваль ім. Джордже Енеску. Сьогодні програмою передбачено виступ Франкфуртського ансамблю МОДЕРН, Лондонського філармонічного оркестру, а також Філармонічного оркестру Ла Скала під орудою диригента Рікардо Чайлі. Фестиваль, одна з найпрестижніших музичних подій в Європі, включає понад 80 концертів та заходів упродовж трьох тижнів та виступ понад трьох тисяч всесвітньо відомих музикантів на сценах фестивалю в Бухаресті та інших сімох містах Румунії. Радіо Румунія є єдиним в країні ЗМІ, що транслює концерти в прямому ефірі. Міжнародний фестиваль ім. Джордже Енеску традиційно відбувається кожні два роки.




    ТЕНІС – Румунія поступається Австрії з
    рахунком 2:0 після двох матчів першої групи Євро-Африканської зони Кубка
    Девіса. Тенісист Джеральд Мельцер переміг Драгоша Діму, а перша ракетка
    Австрії і сьома ракетка світу Домінік Тім здобув перемогу над Богданом Борзою.
    У суботу відбудеться парна зустріч між двома збірними – Хорія Текау/Ніколає
    Фрунзе зіграють з дуетом Домінік Тієм/Філіп Освальд. У неділю відбудеться
    поєдинок Домінік Тім – Драгош Діма, а потім остання зустріч Джеральд Мельцер -
    Богдан Борза. За підсумком прямих матчів з Австрією Румунія веде з рахунком 3:2.

  • 13 вересня 2017 року

    ЄВРОСОЮЗ – Президент Румунії Клаус Йоханніс у середу, в поширеній заяві, високо оцінив заклик до
    єдності Євросоюзу і до зміцнення європейського проекту, зроблений сьогодні
    Президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером під час виступу в
    Європейському парламенті в Страсбурзі. Президент Румунії привітав пропозицію
    Юнкера організувати саміт ЄС 30 березня 2019 року в місті Сібіу, в центральній
    частині Румунії, коли Румунія головуватиме в Раді ЄС. Саміт зосередиться на
    стратегічних питаннях щодо майбутнього ЄС. Президент Йоханніс, так само, високо
    оцінив знову озвучену підтримку Єврокомісії вступу Румунії в Шенгенський
    простір. Жан-Клод Юнкер заявив у своїй промові в Європейському парламенті, що
    Румунія і Болгарія повинні бути швидко прийняті до простору вільного
    пересування. Він також висловився за введення спеціального допоміжного
    інструменту для країн ЄС, які хочуть запровадити євро. Глава Європейської
    комісії порушив такі питання як Brexitul, тероризм, нелегальна
    міграція, зростання економіки і робочі місця.
    Невостаннє Жан-Клод Юнкер зазначив, що продукти, що продаються в країнах
    Східної Європи повинні мати ту саму якість, що й ті, які продаються на заході
    Європи.






    ПАРЛАМЕНТ – Палата депутатів у середу відхилила
    резолюцію про недовіру міністру юстиції Тудорелу Тоадеру, ініційовану
    опозиційними Націонал-ліберальною партією та Союзом «Рятуйте Румунію». Ініціатори документу стверджують, що
    поправки, запропоновані Тудорелом Тоадером до законів, що регулюють правосуддя
    є прямим посяганням на незалежність юстиції та спробою зупинити прогрес в цій
    сфері. У відповідь міністр юстиції
    підкреслив, що запропоновані ним поправки необхідні, оскільки чинне
    законодавство датується 2004 роком, а Вища рада правосуддя з 2015 року неодноразово
    зверталася з проханням про його оновлення. Серед суперечливих змін, оголошених
    міністром налічується призначення Генерального прокурора та голів управлінь по
    боротьбі з корупцією й організованою злочинністю Вищою радою правосуддя за
    поданням Міністра юстиції, а не Президента Румунії, як це передбачено чинними
    законодавством, підпорядкування Судової інспекції Міністерству юстиції та
    підвищення вікового цензу суддів до 30 років. На початку цього року намір уряду
    прийняти термінову постанову про внесення змін до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів вивела на вулиці Бухареста та інших міст в
    країні та за кордоном сотні тисяч румунів, які звинуватили владу в спробі
    звільнити від кримінальної відповідальності за корупційні злочини впливових
    осіб у політиці та державному управлінні.




    ТЕЛЕРАДІОМОВЛЕННЯ – На румунському гірському
    курорті Сіная сьогодні завершилася 26-та Конференція представників суспільних
    телерадіомовників (РВІ-2017), проведена Румунським радіо. Учасники обговорили
    такі теми як: майбутнє суспільних ЗМІ, їх роль у захисті культурного
    різноманіття та честь служити громадам. У вівторок, більш ніж 150 присутніх на
    конференції прийшли до висновку, що незалежно від способу фінансування та
    розвитку технологій, суспільні ЗМІ мають зосередитися на трьох основних
    напрямках: інформування, освіта і розвага.

    ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ – Румунія займає 42-е місце зі 130 країн світу за розвитком людського
    капіталу, – зазначається в рейтингу, опублікованому в середу Всесвітнім економічним форумом. Хоча вище
    середнього світового показника, Румунія з 66% свого розвиненого людського капіталу, значно
    відстає від інших країн регіону – Словенії, Естонії та Чехії. Водночас
    Румунія випереджає
    Португалію,
    Іспанію та Грецію. Згідно з повідомленням, 62% людського капіталу в усьому
    світі є розвиненим, а
    решта 38% втрачається. Світовим лідером є Норвегія – понад 77%, а потім йдуть Фінляндія, Швейцарія, США, Данія, Німеччина,
    Нова Зеландія та Швеція.




    МУЗИКА
    – У Бухаресті триває ХХІІІ-й Міжнародний фестиваль ім. Джордже Енеску. Сьогодні Художній
    керівник фестивалю в 1998 році, видатний диригент Лоуренс Фостер повертається
    до Бухареста з прем’єрою, оперою «Матіс дер Малер» Пауля Хіндеміта, за участі
    Національного оркестру Румунського радіо та Академічного хору Радіо Румунія. Фестиваль,
    одна з найпрестижніших музичних подій в Європі, включає понад 80 концертів та
    заходів упродовж трьох тижнів та виступ понад трьох тисяч всесвітньо відомих
    музикантів на сценах фестивалю в Бухаресті та інших сімох містах Румунії. Радіо
    Румунія є єдиним в країні ЗМІ, що транслює концерти в прямому ефірі.
    Міжнародний фестиваль ім. Джордже Енеску традиційно відбувається кожні два
    роки.

    РЕПАТРИАЦІЯ – Міністерство закордонних справ
    Румунії у середу повідомило, що в результаті комплексних заходів зуміло
    успішно завершити процедуру репатріації з Сирії через Ліван групи з 5
    румунських громадян та громадянина Сирії – члена сім’ї перших. З початку військових
    операцій в 2011 році з Сирії було репатрийовано 735 румунів та членів їхніх родин.
    Наразі Посольство Румунії в Дамаску надає допомогу та консульський захист
    громадянам Австралії, Канади, Франції, Республіки Молдова та Португалії, які
    перебувають на території Сирії.

  • 12 вересня 2017 року

    ОБОРОНА – Уряд Румунії, сформований коаліцією Соціал-демократична партія – Альянс
    лібералів та демократів, має з вівторка двох нових міністрів. Міхай Фіфор, який
    раніше обіймав посаду міністра економіки очолив оборонне відомство, а на йому місце був призначений депутат
    Георге Шімон. Вони були приведені до присяги
    у присутності глави держави Клауса Йоханніса. Колишній міністр оборони Адріан
    Цуцуіану подав у відставку минулого тижня після того як прем’єр-міністр Міхай
    Тудосе дорікнув йому за нездатність контролювати ситуацію зв’язку з поширенням
    інформації про заробітки працівників цього відомства. Міністерство оборони оголосило, що 15 вересня працівники відомства отримають заробітну плату, але без грошової норми харчування та без грошей на
    оренду помешкання, а їх страхові внески до державного бюджету і податок на
    прибуток будуть сплачені пізніше. Прем’єр-міністр і Міністерство фінансів
    спростували цю інформацію, стверджуючи, що немає жодних проблем з виплатою
    зарплатні співробітникам оборонного відомства. Опозиція, в особі лідера
    Націонал-ліберальної партії Людовіка Орбана звинуватила уряд у невиконанні
    зобов’язання виділити 2% від ВВП для оснащення армії. Тимчасово виконуючим
    обов’язки міністра оборони був призначений віце-прем’єр Марчел Чолаку.




    НЕДОВІРА – Палата депутатів обговорила
    сьогодні резолюцію про недовіру міністру юстиції Тудорелу Тоадеру, ініційовану
    опозиційними Націонал-ліберальною партією та Союзом «Рятуйте Румунію».
    Ініціатори документу стверджують, що поправки, запропоновані Тудорелом Тоадером
    до законів, що регулюють правосуддя є прямим посяганням на незалежність юстиції
    та спробою зупинити прогрес в цій сфері. У своєму виступі міністр Тодєр підкреслив, що запропоновані ним поправки необхідні, оскільки чинне законодавство датується 2004 роком, а Вища рада правосуддя з 2015 року неодноразово зверталася з проханням про його оновлення. Серед суперечливих змін, оголошених
    міністром налічується призначення Генерального прокурора та голів управлінь по
    боротьбі з корупцією й організованою злочинністю Вищою радою правосуддя за
    поданням Міністра юстиції, а не Президента Румунії, як це передбачено чинними
    законодавством, підпорядкування Судової інспекції Міністерству юстиції та
    підвищення вікового цензу суддів до 30 років. Резолюція буде винесена на
    голосування на пленарній сесії у середу. На початку цього року намір уряду
    прийняти термінову постанову про внесення змін до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів вивела на вулиці Бухареста та інших міст в
    країні та за кордоном сотні тисяч
    румунів, які звинуватили владу в спробі звільнити від кримінальної
    відповідальності за корупційні злочини впливових осіб у політиці та державному
    управлінні.




    РІЧНИЦЯ – Сенат Румунії сьогодні прийняв
    політичну заяву про відзначення 20-ої річниці Стратегічного партнерства з США.
    Почате 11 липня 1997 року під час візиту Президента США Білла Клінтона до
    Бухареста з ініціативи тодішнього глави румунської держави Еміля Константинеску
    Партнерство дозволило встановити привілейовані відносини між двома країнами,
    посилені після приєднання Румунії до НАТО у 2004 році. На території Румунії
    розміщені військові бази та елементи системи протиракетної оборони США, а
    румунські військовослужбовці воювали разом з американцями в Афганістані та
    Іраку. Нещодавно Міністерство закордонних справ Румунії висловило
    переконання, що Стратегічне партнерство між Румунією та Сполученими Штатами
    Америки буде поглиблене і розширене, використовуючи всі можливості та потенціал
    відмінних двосторонніх відносин.




    ТЕЛЕРАДІОМОВЛЕННЯ – На румунському гірському
    курорті Сіная сьогодні відбувається щорічна зустріч суспільних
    телерадіомовників, у продовження міжнародної конференції Медіа
    2020, організованої Румунським Радіо та Азійсько-тихоокеанським мовним
    союзом. Упродовж двох днів експерти з радіо та телебачення із кількох десятків
    країн обміняються досвідом та ідеями щодо того, як краще реагувати на
    специфічні проблеми, з якими стикаються ЗМІ. Обговорюються, так само, й
    цінності, які мають просувати суспільні
    телерадіокомпанії на тлі стрімкого розвитку соціальних платформ.


    МУЗИКА – У Бухаресті триває ХХІІІ-й
    Міжнародний фестиваль ім. Джордже Енеску. Програмою фестивалю сьогодні
    передбачено другий виступ Лондонського Королівського філармонічного оркестру,
    який виконує, окрім Румунської рапсодії Джордже Енеску, твори Мориса Равеля та
    Клода Дебюссі. Солісткою виступає відома піаністка Марта Аргеріч, а очолить
    оркестр знаменитий диригент Чарльз Дутоїд. Фестиваль, одна з найпрестижніших
    музичних подій в Європі, включає понад 80 концертів та заходів упродовж трьох
    тижнів та виступ понад трьох тисяч всесвітньо відомих музикантів на сценах
    фестивалю в Бухаресті та інших сімох містах Румунії. Радіо Румунія є єдиним в
    країні ЗМІ, що транслює концерти в прямому ефірі. Міжнародний фестиваль ім.
    Джордже Енеску традиційно відбувається кожні два роки.

  • 11 вересня 2017 року

    ОСВІТА – Одинадцятого вересня в Румунії школи та
    дитячі садки знову відчинили свої двері для 2 мільйонів 300 тисяч учнів і
    дошкільнят. Міністерство освіти підготувало низку змін в тому числі щодо випускного іспиту, який складатиметься набагато раніше. Вчителі матимуть можливість перевіряти вдома в режимі
    он-лайн роботи на іспитах восьмикласників та випускників середніх навчальних закладів. Крім
    новин в цьому році залишилося і чимало невирішених питань. Багато шкіл,
    особливо в сілській місцевості, досі не отримали дозволи на проведення
    навчальних занять, не мають необхідного оснащення, а учні V-их класів почали
    новий навчальний рік без більшості підручників. На церемонії відкриття нового
    навчального року в одному з столичних ліцеїв Президент Клаус Іоханніс заявив,
    що закон про освіту має перестати бути пазлом, елементи якого постійно
    змінюються. На його думку, будівництво освіченої Румунії не може здійснюватися
    без зваженої і передбачуваної системи освіти, зосередженої на учнях.




    РОКОВИНИ – Президент США Дональд Трамп у понеділок вшанував хвилиною
    мовчання пам’ять жертв терактів, скоєних 11 вересня 2001
    року. Близько трьох тисяч осіб, серед яких і румуни, були вбиті 16 років тому
    терористами Аль-Каїди, які захопивши чотири літаки направили їх
    нью-йоркські будівлі, які були символами економічної та військової сили США. Ці теракти вважаються найбільш кривавими в історії США, а іх
    наслідки досі відчуваються серед американців. Кількість
    жертв тих подій продовжила зростати в наступні роки, через вдихання ними
    канцерогенних речовин. Напади 11 вересня 2001 року були скоєні за наказом
    лідера
    Аль-Каїди Усами бін Ладена, 19 арабськими терористами,
    більшість їз них будучи громадянами Саудівської Аравії.




    ТОВАРООБІГ – Дефіцит платіжного балансу Румунії
    за перші сім місяців поточного року зріс на 33,1% порівняно з аналогічним
    періодом 2016 року і перевищив 6.824 млрд. євро, повідомляє Національний
    інститут статистики. Товарообіг
    Румунії з ЄС становить понад 27 мільярдів євро в розділі вивезення та понад 32
    мільярди євро в розділі ввезення товарів. Водночас розмір експорту до країн, що
    не входять до ЄС становив близько 8,7 млрд. євро, а імпорт – близько 10.3 млрд.
    євро. Найбільшу частку в румунському товарному експорті займають автомобілі й
    транспортне обладнання.




    МУЗИКА – У Бухаресті триває ХХІІІ-й
    Міжнародний фестиваль ім. Джордже Енеску. Програмою фестивалю сьогодні
    передбачено виступ оркестру «London Philharmonic Players», Російського національного оркестру та
    Академічного хору радіо. Фестиваль, одна з найпрестижніших музичних подій в
    Європі, включає понад 80 концертів та заходів упродовж трьох тижнів та виступ
    понад трьох тисяч всесвітньо відомих музикантів на сценах фестивалю в Бухаресті
    та інших сімох містах Румунії. Радіо Румунія є єдиним в країні ЗМІ, що транслює
    концерти в прямому ефірі. Міжнародний фестиваль ім. Джордже Енеску традиційно
    відбувається кожні два роки.




    ВАШИНГТОН
    – Після інтенсивних переговорів протягом останніх чотирьох днів, особливо з
    Пекіном і Москвою, Вашингтон вніс низку змін до тексту резолюції щодо
    запровадження нових санкцій проти Північної Кореї. Новий документ передбачає
    «поетапне» введення ембарго на поставки нафти в Північну Корею, замість повної і
    негайної заборони. Резолюція також забороняє країнам ООН імпортувати текстильні
    вибори північнокорейського виробництва. Вашингтон пом’якшив початковий текст
    стосовно ситуації північнокорейських працівників і погодився не заморожувати
    активи лідера КНДР Кім Йонг Уна. Нові санкції ініційовані США після ядерного
    випробування, проведеного Пхеньяном 3 вересня і після запуску низки ракет
    середньої дальності в середині серпня, одна з яких пролетіла над Японією. Рада
    Безпеки вже прийняла сім резолюцій щодо санкцій проти Північної Кореї, які
    постійно посилювалися, в спробі переконати Пхеньян припинити свою ядерну
    програму і програму озброєння.