Tag: Чорне море

Чорноморський регіон являє собою стратегічний розлом на геополітичній карті Європи зі змінною динамікою конфлікту та перехресними інтересами безпеки. Після початку повномасштабної війни Росії проти України та блокади українських портів у Чорному морі цей регіон набув більшого геополітичного та геоекономічного значення. Росія вже змінила баланс безпеки в Чорному морі на свою користь, анексувавши Крим у 2014 році та взявши під контроль Азовське море. Російське вторгнення в Україну в лютому 2022 року перетворило Чорне море на гарячу зону, простір протистояння, позначений посиленням процесу мілітаризації. Росія і Туреччина відіграють центральну роль у зміні геополітичних координат. Таким чином, з точки зору Росії, Чорне море є стартовим майданчиком для поширення свого впливу на Середземне море, Середній Схід, Північну Африку та Південну Європу. Туреччина є найважливішим гравцем НАТО в Чорному морі. Анкара також вважається мостом для торгівлі між Азією та Європою.

Державний секретар і голова Департаменту оборонної політики, планування та міжнародних відносин Міністерства національної оборони Румунії Сімона Коджокару в інтерв’ю Румунському Радіо підкреслила, що Чорне море є стратегічним вузлом у контексті поточної жорстокої та незаконної війни, яку Росія розв’язала 24 лютого 2022 року проти України. Чорне море стало центральною точкою євроатлантичної безпеки і є особливо важливою територією для Румунії, для Північноатлантичного альянсу. Цей новий контекст підриває безпеку та свободу судноплавства в Чорному морі, підвищуючи рівень загроз і викликів безпеці та стабільності країн регіону. тим часом  довгострокова стратегія Російської Федерації спрямована на відновлення своїх сфер впливу в регіоні, що продовжує становити загрозу безпеці та стабільності. То які ж гарантії безпеки має отримати Україна? Сімона Кожокару: «Безпека та стабільність України та досягнення міцного та справедливого миру в Україні є стратегічним інтересом Румунії. Дуже важливо зберегти союзницьку єдність. Ви знаєте, що ми готуємося до особливо важливого саміту союзників у Вашингтоні в середині липня, ювілейного саміту, 75 років з дня створення Альянсу, і ми наголосили на тому, що повинні залишатися єдиними. Наша єдність, це запорука допомогти і перемоги України. Єдність означає підтримка України у збільшенні її оперативної сумісності, у збільшенні її обороноздатності та наближенні до НАТО. Звісно, Україну треба підтримувати до перемоги.»

Ми є свідками не лише звичайної війни в Україні, а й гібридної війни Росії проти сусідів і Заходу загалом, а також радіоелектронної війни, яка також триває в Чорноморському регіоні, з негативними наслідками для діяльності багатьох цивільних авіакомпаній. Росія вже веде радіоелектронну війну, наслідки якої відчуваються, в тому числі в східній частині Румунії. Якою б тривожною не здавалася ця інформація, вона відображає суть звіту, нещодавно опублікованого Євроатлантичним центром стійкості. Наскільки впливають на нас ці дії Росії з глушіння супутникового сигналу? Відповідь на це запитання дає полковник запасу Йон Петреску, військовий аналітик та колишній голова медія-тресту Збройних сил Румунії. «Слушне питання, але я б наголосив на різниці між Чорним морем і Балтійським. У Балтійському морі росіяни застосовують відому традиційну політику маскування, тобто вони імітують щось, щоб ввести супротивника в оману, як наприклад поява на карті чи якомусь веб-сайті в Москві нового розмежування російських морських просторів, що насторожило непосвячених, у тому сенсі, що вони нібито хочуть змінити морський кордон Російської Федерації в Балтійському морі. У Чорному морі все інакше, і гарною новиною сьогодні є той факт, що три чорноморські країни-члени НАТО – Туреччина, Болгарія та Румунія, домовились про спільну операцію з розмінування Чорного моря з тим, щоб упорядкувати нормальний морський рух у цьому районі. Рішення, на яке Росія не відреагувала з тієї простої причини, що російські комерційні кораблі також виграють від такої операції. По-друге, тут, у Чорному морі, є люди, які мають історію, яка позначає не лише їхнє минуле, але й те, як вони проєктують своє майбутнє. Нещодавній візит румунського прем’єр-міністра до Туреччини та спільні заяви, зроблені ним і президентом Туреччини, продемонстрували, що між Румунією та Туреччиною існують традиційні зв’язки, які є дуже важливими в поточному геополітичному рівнянні, включаючи їхній статус як країн-членів НАТО. Це підтверджує та скріплює печаткою нову співпрацю, узгоджену за взаємною згодою.»

Нещодавно у восьмому Чорноморсько-балканському безпековому форумі, організованому відомим румунським аналітичним Центром «Нова стратегія», взяв участь американський генерал резерву Девід Петреус, який вважає, що є кілька чинників, які слід враховувати, коли йдеться про перемогу України у війні, розв’язаній Росією. Американський генерал також згадав пакет військової допомоги США Україні. Девід Петреус: «Єдиний спосіб визначити перемогу – це сказати, що Україна відновлює контроль над усією своєю територією, повертаючись до своєї конфігурації до 2014 року. Найголовніше питання – чи буде це можливо, і я думаю, що єдиною відповіддю на це питання – залежить. Перш за все, багато чого залежить від продовження допомоги, запропонованої Сполученими Штатами Америки, яка надто довго була затверджена. Очевидно, що 61 мільярд доларів – це набагато більша сума, ніж навіть ті 44 мільярди, які вже надали американці. Україна зараз переживає ще один складний період в умовах російського наступу у харківському напрямку, а потім побачимо, що буде з літнім наступом.»

Генерал Девід Петреус також каже, що перемога України  залежить і від можливості передачі Заходом Києву заморожених внаслідок санкцій російських активів вартістю 300 мільярдів євро. Колишній директор ЦРУ презентував у Бухаресті свою книгу «Конфлікт, еволюція війни з 1945 року до України», написану спільно з істориком Ендрю Робертсом. У дебатах також взяв участь відомий економіст Нуріель Рубіні. останній згадав про вплив конфлікту в Україні на Європу. «Західні держави повинні залишатися єдиними в питанні надання фінансової, економічної та військової підтримки Україні, щоб не дозволити Російській Федерації виграти у цій війні», – зазначив відомий американський економіст Нуріель Рубіні. Він додав, що зараз існують чотири ревізіоністські держави – Китай, Росія, Північна Корея та Іран, які ставлять під сумнів фінансову, комерційну, політичну, безпекову та військову стабільність, встановлену західними державами після Другої світової війни. Нуріель Рубіні: «Росія виживає з кількох причин: Росії було вигідно подорожчання товарів, вона багато витрачає на армію, це змушує економіку працювати, але вона не виробляє товарів для населення, лише військову техніку, призначену для подальшої руйнації України. Існують величезні, неприйнятні бюджетні дефіцити, які призведуть до інфляції та падіння національної валюти, тому Росія, здається, почувається добре завдяки деяким тимчасовим факторам, але після цієї війни і, на жаль, це буде заморожений конфлікт якщо не зміниться режим у Москві, а це дуже малоймовірно, Росія занепаде з технологічної, економічної та фінансової точок зору, стане карликом під впливом Китаю і опиниться у ще більшому застої, ніж до війни.»

Таким чином, Чорне море має нове значення з точки зору регіональної безпеки, яке швидко змінилося після окупації Росією Криму. Яку роль грає Румунія у забезпеченні стабільності в цьому регіоні разом із НАТО та своїм стратегічним партнером Сполученими Штатами? Сімона Кожокару: «Визначальну роль, ми відіграємо надзвичайно важливу роль міцного союзника в Чорноморському регіоні. Як відомо минулого року на саміті НАТО у Вільнюсі було ще раз підкреслено важливість Чорного моря для безпеки союзників і прийнято кілька надзвичайно важливих рішень, як наприклад оборонні плани, спрямовані на зміцнення оборони та посилення східного флангу шляхом створення бойових груп, в тому числі в Румунії, що призвело до збільшення можливостей стримування. Ми обговорюємо посилення цього стримування та обороноздатності, тому що ми повинні продемонструвати, що у нас є необхідні можливості, що у нас є необхідна воля протистояти будь-яким ризикам і загрозам у Чорному морі.»

Полковник Йон Петреску підкреслив, що наразі Україна є передовою обороною Румунії та Європи в акваторії Чорного моря. «Стосовно громадського занепокоєння щодо позиції Вищої ради національної оборони в питанні передати або ні Україні ЗРК «Patriot», ми мусимо сказати правду. Якщо ми хочемо уникнути війни безпосередньо на наших кордонах, то мусимо допомагати ЗСУ чинити опір на східному фронті, як для звільнення окупованих путінськими військами територій, так і для оборони центральної частини України, яка сильно притиснута військами росіян у харківському напрямку. І російській громадській думці, зокрема, й європейській громадській думці загалом, не говорять правди: так, російські війська наступали, так, вони зайняли деякі села, але ці села-привиди – це не що інше, як розбомблені, зруйновані будівлі, без жителів, з трупами полеглих у боях російських й українських солдатів. Отже, просування Росії не означає досягнення великих економічних цілей чи надзвичайно багатих земель, я маю на увазі видимі багатства. Ці наративи про завоювання територій  просували на тлі снарядного голоду ЗСУ. Побачимо, яким буде це літо, яке, на мій погляд не повторить історію нового ряду вигідних РФ подій, з тієї простої причини, що Україна зрозуміла на рівні простого громадянина, що вона не самотня.»

Увесь цей час Румунія є однією з небагатьох країн у світі, яка мала і продовжує мати збалансовану позицію, і на рівні державного управління, урядів були румунські діячі, які наполягають на необхідності підтримки України стільки, скільки це буде потрібно.

Чорноморський регіон залишається стратегічною лінією розлому на геополітичній карті Європи, з мінливою динамікою конфліктів і суперечностей інтересів безпеки, регіоном, який наразі відзначається підвищеною мілітаризацією та як простір конфронтації. Як країни-члени ЄС і НАТО підходять до викликів, що виникають у Чорному морі, – це питання, на яке спробував відповісти учасники спеціального заходу, що відбувся 21 травня у Румунському дипломатичному інституті.

 

Про війну та інші виклики в Чорноморському регіоні 

Мішель Ру, Посол з питань Східного партнерства та Чорного моря у Міністерстві закордонних справ Франції, заявив, що головна мета проста і зрозуміла: Росія не повинна перемогти у війні проти України, тому що якщо це станеться, то під загрозою опиниться безпека Чорноморського регіону, а також європейська безпека. Французький дипломат також представив аналіз та динаміку війни в регіоні. Мішель Ру: «Перше, що я хотів би відзначити, це те, що завдяки мужності та кмітливості українців, а також завдяки швидкій, об’єднаній та масованій реакції Заходу, російський план розгромити Україну за кілька днів або тижнів провалився. Російська армія зуміла прокласти наземний коридор до окупованого Криму, що, ймовірно, було її мінімальною метою, але вона не має повного контролю над територіями, які анексувала на папері. Триває війна на виснаження, в якій Москва, ймовірно, сподівається на втому України та її прихильників. У той же час, що прикметно, не маючи власного флоту або звичайного флоту, Україна зуміла дати відсіч російському флоту і прокласти новий шлях для експорту своєї продукції в західній частині Чорного моря. Другий момент цієї війни, цієї динаміки полягає в тому, що вона зараз переходить від війни за запаси озброєнь до війни за виробництво озброєнь. Росія перетворилася на військову економіку, яка фінансується за рахунок експорту енергоносіїв. Санкції ускладнюють це, але їй частково вдається обходити їх. Водночас ця війна дала історичний поштовх європейській оборонній промисловості.»

На думку Якуба Пеньковського, аналітика Польського інституту міжнародних відносин, Росія залишається найбільшою загрозою в регіоні. «Яким є польський підхід до того як повинна виглядати безпека Чорноморського регіону? Перш за все зробити все, щоб Росія зазнала поразки. Що це означає? Що Україна зможе повернути свої території, включно з Кримом. Потім Україна, а також Грузія мають приєднатися до Європейського Союзу, звичайно, коли вони будуть готові, а також приєднатися до НАТО, якщо вони цього забажають.»

Своєю чергою Оана Попеску Замфір, директор Центру GlobalFocus, підкреслила, що Туреччина відіграє важливу роль у регіоні. За її словами, питання розширення ЄС знову в центрі уваги. «Ми помітили зростаючий інтерес до співпраці з Туреччиною. Я побачила це і в Брюсселі, під час нещодавнього візиту до Європейської служби зовнішніх справ. Я помітила, що в тій чи іншій формі там намагаються відновити взаємодію з Туреччиною під егідою розширення. Це все ще дуже складно, але важливість Туреччини як регіонального гравця широко визнається. Питання розширення знову на порядку денному. Україна і Республіка Молдова мають європейську перспективу, про яку вони не могли мріяти ще два роки тому. Грузія також має європейську перспективу, якщо вона рухатиметься у правильному напрямку. Загалом, ідея про те, що Європейському Союзу необхідно зблизитися зі своїми партнерами-однодумцями по сусідству, набагато більше присутня у свідомості політиків, ніж це було раніше. А якщо говорити про Румунію, то сьогодні ми маємо стратегічне партнерство з Україною, сусідом, якого ми вважали в кращому випадку складним до початку війни і з яким у минулому у нас не було позитивного досвіду в розвитку стосунків.»

 

Візит прем’єр-міністра Румунії до Туреччини

Політичний, економічний та військовий аспекти безпекової ситуації в Чорноморському регіоні обговорили у вівторок 21 травня президент Туреччини Реджеп Ердоган та прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку під час офіційного візиту останнього до Анкари. Глава румунського уряду  підкреслив дві сфери, що становлять найбільший інтерес для Румунії: тісніша співпраця в оборонній промисловості і можливості в енергетичному секторі, в зв’язку з чим було вирішено створити спільну румунсько-турецьку робочу групу для оцінки можливостей у сферах зв’язку, відновлюваних джерел енергії та ядерної енергетики.

Марчел Чолаку підкреслив, що Румунія і Туреччина продовжать працювати разом над наданням допомоги Україні та братимуть участь у повоєній відбудові. «Дуже важливо, щоб наші країни діяли разом для забезпечення безпеки в Чорному морі і захисту наших інвестицій. У зв’язку з цим я хотів би привітати той факт, що незабаром розпочнеться місія з розмінування в Чорному морі, яку проводитимуть разом військово-морські сили Румунії, Туреччини і Болгарії. Це перший випадок, коли чорноморські країни-союзники прийняли рішення про спільне вирішення серйозної проблеми безпеки і судноплавства. Насправді, внесок Туреччини в регіональну безпеку був надзвичайно важливим і тут я хотів би привітати президента Ердогана за лідерство і бачення, які він продемонстрував. Значні зусилля Туреччини зробили можливим укладення угоди угода про безпечний експорт українського зерна Чорним морем, зусилля, які згодом перейняла Румунія. Я б хотів, щоб Румунія і Туреччина продовжили працювати разом, як в плані допомоги Україні, так і в тому, що припускатиме участь у в її повоєнній відбудові.»

Своєю чергою Реджеп Тайїп Ердоган привітав важливу роль Румунії щодо експорту зерна та сільськогосподарської продукції з України. «На початку війни Туреччина зробила значний внесок у припинення конфліктів, забезпечення глобальної продовольчої безпеки та безпеки судноплавства на Чорному морі. Я впевнений, що наш союзник Румунія зробить необхідний внесок у міжнародні зусилля з цього питання. У той же час ми обговорили війну в Україні, яка триває вже третій рік. З початку цієї війни Туреччина зробила значний внесок у забезпечення глобальної продовольчої безпеки та безпеки судноплавства в Чорному морі і продовжує це робити», – зазначив глава турецької держави.

 

Співпраця союзників в акваторії Чорного моря

З іншого боку, міністр оборони Ангел Тилвер заявив у вівторок, що морське судноплавство найбільше страждає від збою GPS-сигналу в Чорноморському регіоні викликаного діями Росії, висловивши стурбованість Румунії цією проблемою. Ця заява прозвучала після того, як центральні ЗМІ повідомили про доповідь Євроатлантичного центру стійкості про те, що Росія веде радіоелектронну війну, яка відчувається, в тому числі, на сході Румунії. Міністра запитали, як на Румунію впливає таке глушіння і які заходи будуть вжиті.

«Очевидно, що такі дії привертають увагу тих, хто зобов’язаний і може відслідковувати такі інциденти. Очевидно, що найбільше страждає морське судноплавство і саме тому сьогодні в дискусіях, які я мав з паном Гюлером, міністром оборони Туреччини, компонент безпеки судноплавства на Чорному морі також був одним з головних на порядку денному. У зв’язку з цим хочу сказати, що ми з нетерпінням чекаємо і, можливо, вже в липні почне діяти Ініціатива з розмінування Чорного моря, адже дискусії щодо цього проекту більш ніж просунуті. Ми знаходимося на рівні технічних деталей. І також сьогодні, після пропозиції, яку ми отримали від Туреччини деякий час тому, ми повідомили, що другий мисливець за мінами, який увійде до складу румунської армії, зупиниться на певний час для підготовки і інтеграції в цей формат, я маю на увазі MCM. Тож очевидно, що ми стурбовані, ми стежимо за цим, але так Росія поводиться в регіоні і не лише зараз, але протягом вже досить тривалого часу», – сказав Ангел Тилвер на прес-конференції в Анкарі.

 

Телефонна розмова президентів Румунії та України

Посилення співпраці та безпеки в Чорноморському регіоні 21 травня обговорили і Клаус Йоганніс та Володимир Зеленський.  Про це румунський та український президенти повідомили у соцмережі Х. У той час як президент Румунії заявив, що переговори були зосереджені на «подальшій підтримці України», глава української держави повідомив, що вони обговорили «новий пакет військової допомоги, який готується», без інших подробиць. «Я щойно провів ґрунтовну телефонну розмову з Президентом Зеленським, зосередившись на нашій подальшій підтримці України, пріоритетах майбутнього саміту НАТО та посиленні спільної безпеки у Чорному морі», – написав Клаус Йоганніс. Крім того, він підтвердив підтримку Румунії українській Формулі миру. «Також висловив нашу відданість українській Формулі миру», – зазначив глава румунської держави.

«Провів розмову з Клаусом Йоганнісом і подякував Румунії за підтримку, зокрема за новий пакет військової допомоги, який готується», – йдеться у повідомленні Володимира Зеленського, розміщеному на X. «Поінформував Президента Йоганніса про поточну ситуацію на полі бою та ключові оборонні потреби України, особливо в ППО різних типів. Також домовилися прискорити нашу спільну роботу над двосторонньою угодою у сфері безпеки», – зазначив Володимир Зеленський. «Я вдячний Президенту Йоганнісу за те, що він підтвердив свою участь у Саміті миру, а також за готовність докласти зусиль для заохочення участі інших країн», – написав також Президент України.

ВИБОРИ – У Румунії розпочинається реєстрація кандидатів на місцевих виборах 9 червня. Політичні партії, альянси, організації громадян, що належать до національних меншин, та незалежні кандидати зможуть до опівночі 30 квітня подати до виборчих комісій списки своїх кандидатів до органів місцевого самоврядування. Сьогодні також розпочинається період реєстрації виборчих альянсів для участі у місцевих виборах. 9 червня румуни, які мають право голосу, також будуть покликані на виборчі дільниці на вибори до Європейського Парламенту.

 

ЕКОНОМІКА – Міжнародний валютний фонд (МВФ) переглянув свої прогнози зростання румунської економіки в цьому році в бік зниження з 3,8%, як передбачалося в жовтні, до 2,8%. Це випливає з останнього звіту «Перспективи розвитку світової економіки», опублікованого у вівторок міжнародною фінансовою організацією. Згідно з новими оцінками МВФ, після зростання на 2,1% в минулому році, економіка зросте на 2,8% в цьому році, прискорившись до 3,6% в 2025 році. Що стосується інфляції, МВФ прогнозує, що середньорічне зростання інфляції в Румунії складе 6% цього року і 4% наступного року, порівняно з 10,4% у 2023 році. МВФ також очікує, що дефіцит поточного рахунку Румунії залишиться на рівні 7,1% від ВВП у 2024 році, як і в жовтні, і як у 2023 році. Що стосується безробіття, то МВФ очікує його на рівні 5,6% у 2024 році та 5,4% у 2025 році.

 

ЧОРНЕ МОРЕ – Президент Клаус Йоганніс звернувся з листом до парламенту з проханням схвалити участь Румунії в операціях під егідою Оперативної групи з боротьби з морськими мінами в Чорному морі MCM BLACK SEA, починаючи з 2024 року. На тлі війни Російської Федерації проти України зросла загроза дрейфуючих мін, встановлених обома державами, що впливає на безпеку судноплавства і населення, про що свідчать численні інциденти, зафіксовані в Чорному морі, поблизу кордонів Румунії, йдеться в листі. Нагадаємо, що Туреччина запропонувала створити військово-морську цільову групу з протимінних заходів у Чорному морі (Mine Counter-Measures Task Group Black Sea/MCM BLACK SEA).

 

ВІЗИТ – У супроводі кількох членів кабінету міністрів прем’єр-міністр Марчел Чолаку сьогодні відвідує Доху, столицю Катару. Заплановано кілька зустрічей з катарськими високопосадовцями, головним чином пов’язаних із зміцненням двостороннього співробітництва у таких ключових сферах, як сільське господарство, транспортна інфраструктура, нові технології та енергетика. Важливу роль відіграватиме діалог між представниками ділових кіл двох країн, а також обговорення організації майбутнього бізнес-форуму. Прем’єр-міністра Марчела Чолаку супроводжують міністри закордонних справ, транспорту, економіки, енергетики, сільського господарства та цифровізації. Після Катару румунська урядова делегація вирушить до Об’єднаних Арабських Еміратів.

 

ПРАВОСУДДЯ – Колишньому прем’єр-міністру Петре Роману та колишньому віце-прем’єр-міністру Джелу Войкан Войкулеску може бути повідомлено про підозру у справі «Приходу шахтарів до Бухареста у 1990 році», після того, як президент Клаус Йоганніс у вівторок схвалив клопотання прокуратури про порушення проти них кримінальних справ за злочини проти людяності та направив ці клопотання до міністра юстиції. У цій же справі президент Клаус Йоганніс цього місяця також дав згоду на притягнення до кримінальної відповідальності колишнього глави держави Йона Ілієску, якого звинувачують у віддачі наказу розігнати силою протестувальників, переважно молодь зі столичної Університетської площі. Троє підозрюваних керували країною 13-15 червня 1990 року, коли антиурядові протести були жорстоко придушені силами правопорядку за допомогою шахтарів, викликаних з долини Жіу. Чотири людини були застрелені і понад 1000 отримали поранення.

 

ШЕНГЕН – Міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою заявив у вівторок в Бухаресті, що в історії Шенгенської зони немає жодного прикладу, коли б країна мала лише частину своїх кордонів в зоні вільного пересування. Він зробив ці заяви після зустрічі зі своєю німецькою колегою Ненсі Фезер. «Ми віримо, що історія підтвердиться в 2024 році і Румунія завершить цей кейс за підтримки держав-членів, Єврокомісії та в тісній співпраці з Австрією», – сказав міністр. У цьому контексті Кетелін Предою нагадав, що Румунія вже 14 років відповідає технічним критеріям для приєднання до Шенгенської зони вільного пересування. У свою чергу, Ненсі Фезер підтвердила підтримку Німеччиною вступу Румунії: «Ми продовжуємо підтримувати повне приєднання Румунії до Шенгенської зони, в тому числі сухопутних кордонів. Шенген є важливим досягненням нашого європейського проєкту. Зараз дуже важливо продемонструвати солідарність і силу», – підкреслила німецька міністерка.

 

КУЛЬТУРА – Міністерка культури Румунії Ралука Туркан з понеділка перебуває з п’ятиденним візитом в Італії в рамках 60-ї Венеційської бієнале. Програма візиту включає участь у відкритті виставки «Що таке робота» художника Шербана Саву, представленої в Румунському павільйоні на бієнале, а також відвідування Нової галереї Румунського інституту культури і гуманітарних досліджень у Венеції.

 

Для якнайкращого розуміння та усвідомлення наслідків геополітичних процесів у навколишньому світі, передусім у Чорноморському регіоні, румунська громадська організація «Дім Чорного моря» пропонує широкому загалу два нових аналітичних проєкти: Чорноморські хроніки – геополітичний бортовий журнал біля Евксинського Понта (назва Чорного моря в Стародавній Греції, Стародавньому Римі та Візантії) та Гість «Чорноморських хронік» на Евксинському Понті.

Чорноморські хроніки матимуть форму щотижневих оглядів основних політичних, військових, економічних, геополітичних та безпекових подій, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні. Ці щотижневі аналітико-синтетичні матеріали міститимуть три основні структурні елементи: – білі хроніки: аналітична розшифровка безпекових подій у розширеному Чорноморському регіоні; – червоний код: визначення потенційно вибухонебезпечних подій у регіоні; – чорні лебеді: можливі сценарії/події/розвиток подій з низькою передбачуваністю та максимальним впливом, які можуть проявитися в регіоні, якщо згорнуться всі сприятливі фактори.

Гість «Чорноморських хронік» на Евксинському Понті – це новий аналітичний проєкт у вигляді оригінального щомісячного аналізу від спеціального гостя ГО «Дім Чорного моря» з Румунії або з країн регіону, про політичні, військові, економічні, геополітичні та безпекові події, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні. Іноді аналіз гостя може бути замінений інтерв’ю з одним із експертів ГО «Дім Чорного моря»  з «гарячих» геополітичних питань регіону.

Про це та про інше ми попросили розповісти головного ініціатора цих проєктів експертa з геополітики,  політолога, колишнього дипломата та голову громадської організації «Дім Чорного моря» Доріна Попеску.

 

– Очолювана Вами організація започаткувала у перші місяці цього року два нових проєкти. Як виникла ця ідея?

– Ми живемо у все більш напруженому світі, в якому відбувається все більше подій, багато з них накладаються одна на одну, важко розшифровуються, іноді навіть експертами і, звичайно ж, широкою громадськістю. Для того, щоб спростити розуміння широким загалом, а також експертами, геополітичних явищ, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні, регіоні, який має стратегічне значення для Румунії та НАТО в цілому й, отже, допомогти розшифрувати геополітичні події, що відбуваються в цьому регіоні, ГО «Дім Чорного моря», основною діяльністю якої є моніторинг геополітичних подій у розширеному Чорноморському регіоні, пропонує широкій громадськості та експертам з країн Чорноморського регіону щотижневий огляд основних політичних, геополітичних, військових, економічних та безпекових подій в регіоні. До речі, хочу наголосити, що, згідно з нашою давньою оцінкою, Чорноморський регіон є полігоном для випробувань і переговорів про новий світовий порядок. Тут ревізіоністські актори, такі як російська федерація, намагаються нав’язати своє бачення нового світового порядку і Чорноморський регіон є одним із, а можливо навіть найважливішим полігоном, тут випробовується новий світовий порядок. Цей регіон набув глобального значення, тому для експертів і громадськості вкрай важливо мати під рукою аналітичний інструмент, не витрачаючи час на пошук новинних сайтів у Румунії, Р.Молдова, Україні, російській федерації, країнах Кавказу. Ми в основному проводимо попередній аналіз найбільш важливих подій і повідомляємо про них, але не у вигляді інформаційних зведень, а проводячи попередню аналітичну оцінку, відзначаємо відповідні події і зводимо їх в єдиний документ, виставляємо його на розсуд громадськості, маючи на увазі, звичайно, нашу мету, щоб ця первинна аналітична оцінка дійшла до якомога більшої кількості людей. Отже, «Чорноморські хроніки» – це щотижневі огляди, які містять основні актуальні геополітичні, політичні, військові, безпекові та економічні події в Чорноморському регіоні, ці щотижневі огляди готуються експертами ГО «Дім Чорного моря» в Констанці, яку я очолюю.

– Інший ваш проєкт – Гість «Чорноморських хронік». У чому його особливість?

– Ми плануємо запросити до Констанци, до Чорного моря, поки що в режимі онлайн, найкращих експертів з Румунії та інших країн регіону, в першу чергу з Р.Молдова, України, Грузії, експертів високого рівня і з бездоганною репутацією, фахівців в системі міжнародних відносин, які щомісяця говоритимуть з нами про Чорне море. Кожен гість розповідатиме про найважливіші події в Чорноморському регіоні, пропонуватиме оригінальний, власний аналіз, який ми розміщуватимемо на сайті нашої організації та розсилатимемо всім зацікавленим особам, третього тижня кожного місяця. Таким чином, ми маємо два аналітичних продукти, які розповідають про Чорне море і, які будуть сприяти кращому усвідомленню громадськістю та експертами важливості, стратегічної значущості Чорноморського регіону.

– 10 років тому, в лютому 2014 року, російська федерація розв’язала війну проти України, а в 2022 році  Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Відтоді багато чого змінилося в регіоні Чорного моря. Як усе це вплинуло на румунсько-українські відносини?

– Одним з небагатьох позитивних наслідків цього конфлікту, повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, стала можливість для Румунії та України покращити, нормалізувати, зміцнити і навіть підняти до найвищого, стратегічного рівня свої двосторонні відносини. У цьому напрямку вже зроблено багато кроків. Розпочато переговори про підвищення двосторонніх відносин до рівня стратегічного партнерства, є заяви, але є також дипломатичні зусилля, спрямовані на визначення найкращих сфер, тем, які могли б принести додану вартість цьому стратегічному партнерству між нашими країнами. Отже, війна збільшила апетит Бухареста і Києва до налагодження стратегічних двосторонніх відносин і в цьому напрямку ведеться велика робота. Звичайно, є також низка проблем, історичного характеру, низка негативних уявлень, які впливали на наші двосторонні відносини до цього часу і які, мало-помалу, відходять на другий план, стають історією, але вони відходять, стають історією і минулим завдяки щоденним зусиллям дипломатів, експертів, тих, хто щиро вірить у покликання цих двосторонніх відносин приносити користь, як в Бухаресті, так і в Києві. Надзвичайно важливою ланкою у розвитку двосторонніх відносин є румунська спільнота в Україні та українська спільнота в Румунії. Разом ці дві спільноти є чи не найважливішим інструментом зміцнення двосторонніх відносин, тобто, окрім того, як столиці бачать двосторонні відносини своїх країн, відповідний внесок можуть зробити і роблять обидві спільноти. Чому ці дві спільноти відіграють абсолютно вирішальну роль у розвитку двосторонніх відносин? Тому що більшість старих упереджень у двосторонніх відносинах, які інерційно проявляються і сьогодні, пов’язані з дотриманням прав румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії. Якщо ці упередження відійдуть у минуле завдяки додатковим заходам і діям, вжитим двома країнами на користь румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії, то багато упереджень, з якими частина населення наших країн дивиться на ці двосторонні відносини, будуть розвіяні. Таким чином, це чудова можливість для Румунії та України зміцнити свої двосторонні відносини.

– Хоча про це мало говорили, але Румунія послідовно та безумовно допомагала Україні протягом останніх двох років, в тому числі у військовому плані. Як Ви оцінюєте позицію офіційного Бухареста у цьому сенсі?

– Румунія надала Україні явну, повну, багаторівневу допомогу в усіх сферах – соціальній, економічній, військово-технічній, політичній, геополітичній, правовій тощо, і продовжуватиме це робити. Зазначу, що Румунія анітрохи не зменшила темпів і рівня підтримки. Можливо, іноді, з певних статистичних причин, румунська влада вирішила не говорити про цю підтримку відкрито для громадськості, як це робили інші країни, але ця підтримка була масштабною, вона була добре виміряна, вона була добре структурована, вона була значною і вона була постійною і безумовною, звичайно, тому що завдяки цій підтримці Румунія практично гарантує частину своєї безпеки, якщо хочете, допомагаючи зупинити російську армію від просування в напрямку Румунії та інших країн НАТО. Ніхто в Румунії не має наміру зменшувати цю підтримку в найближчі місяці і роки. Румунія продовжуватиме надавати масштабну підтримку Україні в усіх вищезгаданих сферах. Ми залишаємося дуже впевненими у те, що, якщо підтримка України міжнародним співтовариством не ослабне, природні, законні цілі України щодо визволення своїх територій одного дня будуть досягнуті. Отже, я думаю, що ми знаходимося на цьому етапі. Підсумовуючи – війна надала особливу можливість Румунії та Україні перезапустити двосторонні відносини, навіть до рівня стратегічного партнерства; над цим стратегічним партнерством працюють; важливо, щоб історичні упередження, які кинули тінь на наші двосторонні відносини, були усунуті за допомогою різних заходів та дій з обох сторін; обидві меншини, румунська – в Україні та українська – в Румунії, мають бути краще залучені до цих процесів, оскільки те, як вони сприймають двосторонні відносини, буде вирішальним у формуванні майбутніх взаємин між Бухарестом і Києвом; російська федерація продовжує залишатися прямою військовою загрозою для України, більш віддаленою, гібридною загрозою для Румунії та Республіки Молдова; Україна та Румунія можуть знайти формулу та різні формати співпраці, включаючи створення форматів для посилення безпеки Республіки Молдова, яка є надзвичайно важливою в цьому регіональному рівнянні з точки зору ризиків та загроз, які генерує російська федерація. Зараз ми знаходимося на другому році війни. Ми чекаємо на розвиток подій, які призведуть до повного досягнення законних цілей української сторони щодо припинення цієї агресивної війни російської федерації проти України та війни за оборону України, шляхом повного звільнення території та відновлення територіальної цілісності України.»

– 2024 рік є роком чотирьох виборів у Румунії – до Європарламенту, місцевих, парламентських та президентських. Водночас, на тлі численних криз, в останні роки і в Румунії спостерігалося зростання популярності праворадикальних рухів і партій, які часто використовують «запозичену» від росії антиукраїнську риторику. Чи не вплине це на подальшу допомогу Румунії Україні?

– По-перше, російська федерація звикла використовувати політичні, електоральні вразливості в країнах, де проходять вибори. Це триває вже кілька років, російська федерація діє в гібридний спосіб у країнах, де відбуваються вибори. Яким чином? Підриваючи довіру суспільства до таких інституцій, як Європейський Союз, НАТО тощо, підриваючи довіру суспільства до функціонування власних національних інституцій – парламенту, збройних сил, спецслужб, силових структур тощо. Що стосується країн-членів ЄС і НАТО, то в першу чергу шляхом руйнування довіри населення країн-членів до функціонування цих інститутів – Європейського Союзу і НАТО, намагаючись деструктурувати відносини між двома сторонами Атлантики, а також намагаючись ще більше поглибити існуючі невеликі тріщини в трансатлантичних відносинах. російська федерація має на меті і здійснює гібридні дії в цьому сенсі, щоб ізолювати Україну і підірвати міжнародну підтримку України. На жаль, звичайно, період виборів у 2024 році в усіх країнах-членах ЄС створює сприятливе поле для гібридних дій російської федерації з точки зору спроб дестабілізувати політичну ситуацію в країнах-членах і НАТО та поглибити вразливості. З цієї точки зору, що ми маємо робити? Суворо уникати політизації стратегічних питань, таких як підтримка України і залишити управління підтримкою фахівцям. Ми повинні повністю уникати включення до виборчого порядку денного питань, які можуть зашкодити цій підтримці, уникати або політично та електорально виважено, зважено і добросовісно підходити до питань цього рішення і, безумовно, будуть голоси, які закликатимуть до скорочення цієї підтримки, будуть популістські заяви про те, що ця підтримка буцімто руйнує власні соціальні та економічні можливості Румунії, на шкоду її власним громадянам. Це не так, підтримка України – це підтримка безпеки Румунії, це підтримка майбутнього наших дітей. На жаль, проведення цих виборів розширить поле для маневру російської федерації, яка, в тому числі шляхом здійснення гібридних, провокаційних та дестабілізуючих дій в Румунії, намагатиметься зменшити цю підтримку. Усе залежить від здатності і бажання офіційного Бухареста зберегти цю підтримку, оскільки, повторюся, ця підтримка є такою, що зменшує або знімає ризик того, що Румунія може навіть стати прямою мішенню в майбутніх війнах і конфліктах, спричинених напруженістю, яка спостерігається зараз.

– І все-таки, наскільки, на Ваш погляд, зміниться позиція Румунії до українського питання після цьогорічних виборів?

– Я залишаюся впевненим, що навіть після цих виборів буде підтверджено, що демократія в Румунії є консолідованою, здатною протистояти цим викликам і, що зрілість і мудрість румунського населення, яке продовжуватиме підтримувати Україну, оскільки усвідомлює стратегічну важливість цієї підтримки, забезпечить мінімізацію токсичних наслідків цього виборчого року.

Перші поставки природного газу, видобутого на шельфі Чорного моря, надійшли в Національну газотранспортну систему Румунії у середу. Початок видобування газу на шельфі є важливою віхою та має місце у вирішальний момент. Журналісти Радіо Румунії повідомили, що це перший за останні 30 років проєкт з розвитку видобутку природного газу на румунському континентальному шельфі Чорного моря.

Проєкт розвитку «Мідія» (Midia Gas Development Project) складається з пяти експлуатаційних свердловин на газових родовищах «Дойна» та «Ана» в периметрі 15 Мідія, що зєднані з берегом 126-кілометровим газопроводом, який транспортує газ до нової газоочисної установки в населеному пункті Корбу, повіті Констанца, на румунському узбережжі. Потім оброблений технологічним процесом газ буде доставлено до Національної газотранспортної системи Румунії.

Експлуатація двох родовищ у Чорному морі розрахована на 10 років. Цього року видобуток оцінюється в півмільярда кубометрів газу. Протягом наступних трьох років видобуток досягне мільярда кубометрів газу на рік. Тільки ця операція забезпечить 10% потреби Румунії в газі. Проте проєкт має намір підготувати інші офшорні операції, що належать Румунії, та запустити серію ініціатив з розвитку зеленої енергетики.

Експлуатація родовищ природного газу на румунському континентальному шельфі Чорного моря є стратегією румунської держави. Проте в умовах російського вторгнення в Україну цей проєкт став пріоритетом. Тепер поставки газу перетворилися на справжню геополітичну зброю, піддану шантажу з боку головного постачальника, а саме Росії. Війна в Україні висунула на перший план проблеми європейських країн, деякі з яких залежать від російського газу. Стратегія політичних та економічних санкцій, запроваджена проти Москви, часто вступає в протиріччя з потребою тих самих країн отримати поставки газу. Тому Європа терміново запустила стратегію, яка має на меті якнайшвидше замінити російські вуглеводні іншими джерелами енергії, зокрема скрапленим газом.

Між часом, Москва вирішила призупинити поставки газу в окремі європейські країни, що лише прискорило пошук альтернативних рішень. Румунія залежить лише на 10% від поставок російського природного газу. У цьому контексті перші морські видобутки газу на континентальному шельфі Чорного моря, регіоні ЄС, є ідеальним рішенням навіть лише частини проблеми, з якою стикаються сьогоднішні демократії в контексті війни в Україні.

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску 18-20 лютого взяв участь у Мюнхенській конференції з безпеки, головній щорічній події, присвяченій міжнародній безпековій політиці й одному з найважливіших незалежних форумів для дебатів та обміну думками між чільними посадовцями різних держав світу. У кулуарах Мюнхенської безпекової конференції 19 лютого він провів зустріч з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.

Про це повідомила пресслужба МЗС Румунії.

Зустріч стала нагодою для детального обміну думками та оцінками щодо останніх подій у сфері безпеки навколо України, у тому числі в Чорному морі, а також щодо перспективи їх розвитку та була корисною на тлі підготовки до наступного засідання Ради ЄС із закордонних справ, пріоритетним питанням порядку денного якого була безпекова ситуація в регіоні.

Румунія солідарна і підтримує Україну

Міністр Богдан Ауреску висловив солідарність Румунії з Україною та підтвердив непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності Української держави. Він підтвердив прихильність Румунії політиці «відкритих дверей» НАТО і принципу, згідно з яким будь-яка держава повинна мати можливість вільно обирати свою зовнішню політику та політику безпеки, – зазначається у повідомленні.

Глава румунської дипломатії наголосив на останніх пропозиціях Румунії щодо підтримки України як на двосторонньому рівні, так і в рамках ЄС та НАТО, а також згадав про свою пропозицію щодо проведення неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС у Києві, як прояв конкретної політичної підтримки України та українського народу. Своєю чергою міністр Кулеба висловив особливу подяку за підтримку Румунії та привітав ініціативу міністра закордонних справ Румунії щодо проведення засідання Ради ЄС із загальних справ та зовнішніх відносин у столиці України.

Міністр закордонних справ Румунії наголосив на необхідності продовження просування шляху діалогу для досягнення реальної деескалації, яка б усунула загрозу стабільності та миру. Він також підкреслив необхідність підготувати відповідну, тверду та суттєву відповідь на можливе подальше порушення територіальної цілісності України з наголосом на змістовному пакеті санкцій ЄС, можливості повного використання потенціалу стримування, в тому числі шляхом адекватної публічної комунікації.

Нацменшини – чинник зближення двох держав

У Мюнхені Богдан Ауреску також торкнувся й інших питань двосторонніх відносин і підкреслив у цьому контексті важливість телефонної розмови між президентами Клаусом Йоганнісом та Володимиром Зеленським яка відбулася 1 лютого з нагоди 30-річчя румунсько-українських дипломатичних відносин. Він наголосив у цьому контексті на необхідності посилення діалогу відносно права осіб, які належать до національних меншин, на збереження своєї самобутності, з наголосом на освіті румунською мовою в Україні, доопрацювання протоколу Змішаної міжурядової Румунсько-Української комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин та проведення нового засідання, а також визнання неіснування так званої «молдавської» мови, та випливаючих з цього наслідків. Румунський міністр відзначив важливість двох споріднених меншин як містків між двома державами, зазначивши про необхідність послідовного та позитивного відображення внеску румунської громади в українське суспільство, у тому числі в публічному дискурсі представників влади.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба подякував за постійну позицію підтримки Румунії в нинішньому безпековому контексті та висловив готовність до подальшої співпраці з метою вирішення питань двостороннього порядку денного, зокрема тих, що стосуються румунської громади – наголошується в заяві МЗС Румунії.

Безпека в Чорноморському регіоні

Теж у суботу 19 лютого Богдан Ауреску став спеціальним гостем заходу, присвяченого багатовимірним викликам безпеки у Чорноморському регіоні, організованому Румунським аналітичним центром New Strategy Center (NSC) у співпраці з аналітичним Американським центром аналізу європейської політики (CEPA). Дебати на заході під назвою «Безпека в Чорноморському регіоні: від
кібершторму та політики балансування на межі до ширшої конфронтації?» були зосереджені на елементах геополітичної конкуренції, які наразі висвітлюються поточними розвитками безпеки в Чорноморському регіоні. Таким чином, учасники дебатів торкнулися нинішньої кризи безпеки, передбачуваної мілітаризації регіону, енергетичної безпеки та кібербезпеки, наслідків пропаганди та дезінформації для держав-членів або претендентів на вступ до НАТО та ЄС.

Глава румунського зовнішньополітичного відомства, у своєму виступі, відзначив важливість таких дебатів для поглибленого обміну думками щодо складних і численних викликів, які стоять перед Чорноморським регіоном, а також щодо наслідків останніх подій у сфері безпеки в регіоні. У звязку з цим Богдан Ауреску зазначив, що агресивні дії Російської Федерації, включаючи безпрецедентне з часів «холодної війни» зосередження військ на кордоні з Україною, негативно впливають на все Східне Партнерство, на стабільність регіону, Європи та євроатлантичного простору і має глобальні наслідки. Він знову озвучив занепокоєння офіційного Бухареста мілітаризацією Чорного моря Москвою, паралельно із застосуванням комплексних елементів гібридної війни – кібератак, шкоди енергетичній безпеці, пропаганди та дезінформації та багатьох інших дестабілізаційних дій.

У цьому контексті міністр закордонних справ Румунії наголосив на необхідності розробки довгострокової стратегії для Чорноморського регіону, заснованої на наступних вимірах: адаптація та посилення позиції стримування та оборони НАТО на східному фланзі; посилення взаємодії зі східними партнерами ЄС і НАТО, включаючи посилення співробітництва в галузі безпеки, як частину ширшого підходу до зміцнення євроатлантичних цінностей і спільної безпеки, визнаючи в конкретних термінах перспективу європейської та євроатлантичної інтеграції партнерів, розширюючи можливості економічного розвитку регіону, розвиваючи стратегічну транспортну інфраструктуру для посилення взаємозвязку з ЄС та НАТО, пропагуючи та захищаючи демократичні цінності, верховенство права та боротьбу з корупцією, послідовно домагаючись вирішення затяжних конфліктів.

Румунія підвищила рівень небезпеки поїздок до України до найвищого

На тлі значного погіршення безпекової ситуації навколо України та в Чорноморському регіоні, Міністерство закордонних справ оновило рекомендації громадянам Румунії щодо поїздок в Україну. У зв’язку із зазначеним, МЗС закликає громадян Румунії відкласти всі поїздки до цієї країни, а тих, хто тимчасово перебуває в Україні, негайно покинути територію сусідньої держави. Водночас МЗС наполегливо рекомендує уникати поїздок на Кримський півострів та на схід України, відповідно в Донецьку та Луганську області, а також в інші регіони України, що межують з Російською Федерацією та Білоруссю, нагадуючи, що безпекова ситуація суттєво погіршилася. МЗС також радить громадянам Румунії, у тому числі представникам ЗМІ, бути пильними, уникати великого скупчення людей, постійно брати інформацію з надійних джерел та швидко міняти свої плани поїздок залежно від безпекової ситуації в країні. Відомство закликає громадян Румунії, які перебувають в Україні, проявляти максимальну пильність та дотримуватися встановлених українською владою правил. Раніше президент Румунії Клаус Йоганніс засудив визнання Росією так званих «ЛНР»
та «ДНР». «Румунія рішуче засуджує визнання Росією Донецької та Луганської областей України незалежними. Це кричуще порушення міжнародного права, яке має спричинити найжорсткішу реакцію міжнародної спільноти. Ми твердо підтримуємо український суверенітет і територіальну цілісність.» – написав глава держави на своїй сторінці у Тwitter.

25
лютого румунська платформа економічних новини та фінансового аналізу
Financialintelligence.ro провела другий Чорноморський онлайн-форум на тему «Геостратегічне
та економічне значення Чорного моря». Його учасниками стали чільні посадовці,
експерти, аналітики керівники
енергетичних компаній, організацій тощо.

Після
приєднання до НАТО та ЄС, Румунія продовжила наполягати на стратегічній важливості
Чорного моря для стабільності регіону та європейського континенту в цілому, що
випливає як з подальшого розвитку подій у чорноморських країнах, так і з
важливої ​​ролі, яку Чорне море відіграє у сполученні Європи, Азії та Середнього
Сходу, – відзначили організатори. На цьому наголосив і спеціальний
уповноважений з питань енергетичної безпеки Міністерства закордонних справ
Румунії Крістіан Бедеску. «Що стосується Чорного моря, то, як відомо, Румунія і
в НАТО, і в Європейському Союзі, постійно привертала увагу на можливості, а
також на виклики, з якими ми тут стикаємось. На жаль, у Чорноморському регіоні за
останні 10 років двічі застосовувалася військова сила, ситуація досі напружена.
Ми весь час намагаємось на рівні міжнародних організацій привернути увагу до наслідків
розвитку подій у Чорному морі не тільки для регіону, але і для всієї структури
двох організацій. Ми продовжуємо наполягати на посиленні присутності НАТО в
регіоні.»

По
суті, основні цілі Румунії в Чорноморському регіоні залишаються незмінними вже
більше десяти років а саме: консолідація, на сході, стабільного, демократичного
та процвітаючого простору, шляхом включення Чорного моря до простору європейських
та євроатлантичних цінностей та співпраці, а також динамізація регіональної
співпраці з наголосом на конкретних проєктах та перевагах для громадян держав
регіону.

У цьому контексті директор університетського Чорноморського фонду Дан
Дунгачу виклав своє бачення Чорного моря як регіону зі зростаючим
стратегічним значенням для майбутнього багатьох країн регіону, таких як
Республіка Молдова, Україна і навіть Білорусь. «Те, що ми зараз бачимо в
дійсності у Чорному морі – це дуже цікавий експеримент, випробування різних сценаріїв.
У Республіці Молдова в 2009 році був такий експеримент, спроба зібрати разом
Схід та Захід, тобто зібрати пані Майю Санду та пана Ігоря Додона
за одним столом, за яким вже сиділи американці, європейці та росіяни, для
побудови нової реальності в цьому регіоні. Білорусь є іншим подібним
випробуванням. У Білорусі відбулася так звана антипомаранчева революція, тобто
революція без геополітичного вектору, що є сигналом про те, що було б бажано створити
в цих країнах, тобто своєрідний пакет, що включає вільні вибори, цивілізованих політичних
лідерів, не таких як Лукашенко, чесні вибори з циклами політичних змін, але без
прагнень до європейської інтеграції чи вступу до НАТО. Це можна назвати білоруською
парадигмою в цьому регіоні: наявність політичної цивілізованості, але без
геополітичних прагнень. Інакше кажучи геополітика померла в цьому просторі
Чорного моря.»

Дан
Дунгачу підкреслив, що на сьогодні країни зі східного сусідства ЄС та НАТО
перебувають у невизначеному стані через ускладнення суперечностей між Заходом і
Росією: «Чорноморський регіон перебуває в процесі стратегічного налаштування і
заморожені конфлікти та всі події в Білорусі повинні нас зацікавити, оскільки
вони є інструментами стратегічного налаштування, а не окремими епізодами.
Заморожений конфлікт у Нагірному Карабаху сам по собі не важливий, але має
значення з точки зору перебування там Російської Федерації. Це сигнал Заходу,
що «близьке закордоння» Російської Федерації має бути стратегічно підконтрольне
Російській Федерації. Білорусь сьогодні, після прекрасних революцій або протестних
рухів проти Лукашенка, перебуває в більш міцних обіймах Росії, ніж раніше.
Україна перебуває в клінчі, з якого їй буде важко вийти, а Республіка Молдова
знаходиться в процесі налаштування.»

Учасники
форуму також наголосили, що Чорне море є ключовим регіоном транзиту енергії,
перебуваючи на кордоні Європи, біля кордонів Росії та України, на кордоні Азії з
Туреччиною та Грузією. У сфері енергетичної безпеки Чорне море стало предметом
максимального інтересу в перспективі видобутку природного газу з офшорної зони
в контексті зусиль із забезпечення енергетичної безпеки або принаймні
скорочення імпорту природного газу з Росії.

Більшість
учасників заходу зійшлись на тому, що Румунія повинна скористатися можливостями
видобутку газу на глибоководних ділянках чорноморського шельфу, використати цей
природний газ для забезпечення потреб населення та перезапуску румунської
промисловості, а також експортуючи його в сусідні країни, які мають менше
ресурсів і перебувають під великим енергетичним
та політичним тиском Росії.

Форум
мав чотири основні панелі – тематичні частини: Геостратегічний підхід до
ресурсів Чорного моря, Економічна вартість чорноморських ресурсів, Інвестиції в
Чорне море через Національну програму відновлення та стійкості і Зелений курс:
наслідки та бюджетний підхід.

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску нещодавно взяв участь в онлайн-дебатах, де провів аналіз безпекового середовища та геополітичної ситуації у Чорноморському регіоні, а також пріоритетів Румунії в регіоні та шляхів їх просування.

Глава румунської дипломатії відмітив роль регіонального співробітництва у Чорному морі як важливого способу зміцнення взаємної довіри та сприяння миру, стабільності, процвітанню та безпеці в регіоні. Водночас він представив найважливіші результати тристоронньої зустрічі Румунія-Польща-Туреччина з питань безпеки на рівні міністрів закордонних справ, яка відбулася в Бухаресті в квітні, підкресливши важливість цього формату для координації позицій трьох держав в межах НАТО, в тому числі для посилення позицій щодо стримування та оборони на всьому Східному фланзі.

Глава румунської дипломатії також привернув увагу на заморожені або затяжні конфлікти в регіоні, які можуть активізуватися в будь-який момент з негативними наслідками для місцевого населення. Він пояснив, що через наявність цих конфліктів зберігається постійний стан напруженості та нестабільності зі позбавленням основних прав та реальних економічних та соціальних можливостей, та для Чорноморського регіону в цілому.

Що стосується Росії, то Румунія не відчуває загрозу з її боку, але Бухарест стурбований посиленням російської військової присутності в регіоні. Богдан Ауреску: «Ми не відчуваємо загрозу. Румунія є складовою НАТО – найуспішнішого та найсильнішого військового союзу в історії. Ми не відчуваємо загрозу, однак ми стурбовані, коли бачимо масове переміщення військ, таку демонстрацію військової сили в регіоні. Ми не можемо не запитуватися, в чому причина цього, яку стурбованість Росія хоче викликати у нас, союзниках НАТО в регіоні? Богдан Ауреску також наголосив на послідовному та міцному характері стратегічного партнерства Румунії з США, заснованого на взаємній довірі, впевненості, передбачуваності та спільних цінностях та інтересах.

У свою чергу, спікер Палати депутатів Людовік Орбан мав зустріч в четвер з повіреним у справах США в Румунії Девідом Мунізом, у ході якої він підкреслив важливість продовження та поглиблення стратегічного партнерства між Бухарестом та Вашингтоном, що є один з основних напрямків зовнішньої політики Румунії, – зазначив Людовік Орбан. Він також нагадав про співробітництво у сфері оборони та безпеки зі Сполученими Штатами в рамках НАТО.

Міністр закордонних справ Богдан Ауреску закликав до
послідовного залучення міжнародного співтовариства до процесу врегулювання заморожених
конфліктів, що загрожують стабільності в Чорноморському регіоні і наслідки яких
відчувають країни регіону, в тому числі Румунія.

«Ці конфлікти використовуються як важелі впливу в регіоні,
з наслідками на регіональну стабільність та євроатлантичну безпеку і наголосив,
що це питання повинно залишатися у центрі уваги всіх провідних міжнародних
організацій, таких як ЄС, НАТО та інші», – сказав глава румунської дипломатії в
рамках відеоконференції «Заморожені конфлікти в Чорноморському регіоні -
вразливість для Заходу», організованої в п’ятницю, 5 лютого, Румунським
дипломатичним інститутом.

Під час свого виступу на відкритті заходу, міністр
закордонних справ Богдан Ауреску розповів про ситуацію з безпекою у Східному
сусідстві Європейського Союзу та НАТО, що відзначається продовженням тривалих
конфліктів, вирішення яких на даний час, на жаль, не входить до першочергових
пріоритетів на європейському та євроатлантичному рівнях. У зв’язку з цим Богдан
Ауреску привернув увагу до того, що ці конфлікти за своїм характером, можуть у
будь-який час вибухнути, як це сталося у Нагірному Карабасі або як
відбувається, час від часу, у конфлікті на Донбасі, з несприятливими наслідки
для місцевого населення, постійного стану напруженості та нестабільності з
позбавленням основних прав та реальних економічних та соціальних можливостей, а
також для Чорноморського регіону в цілому. Водночас міністр закордонних справ привернув
увагу на виклики міжнародному порядку, заснованому на правилах, та
демократичному переходу держав, що знаходяться по сусідству з ЄС, а також
європейській та євроатлантичній безпеці в цілому.

У цьому контексті глава румунської дипломатії згадав про заморожений
конфлікт у Придністров’ї та розповів про конкретні ситуації в інших регіонах тривалих
конфліктів, таких як Південна Осетія та Абхазія, Донбас, Нагірний Карабах. У
контексті аналізу на рівні НАТО щодо майбутнього Альянсу, а також у контексті
зусиль ЄС щодо розробки Стратегічного Компаса, міністр Богдан Ауреску закликав
визнати та підходити до тривалих конфліктів у Чорноморському регіоні, в
пріоритетному порядку, як до загрози для європейських країн та євроатлантичної
безпеки.

Європейський Союз повинен зосередити особливу увагу на
заморожених конфліктах і брати більш активну роль в їх врегулюванні, у світлі своєї
стратегічної мет – посилити роль та вплив Європейського Союзу на світовій
політичній арені, – нещодавно написав Богдан Ауреску в авторській статті на цю
тему, розміщеній в європейському виданні EUObserver.

«Оскільки ЄС і НАТО є найсильнішим геополітичним простором
безпеки та стабільності, вони повинні враховувати довгострокові наслідки
затяжних конфліктів у Чорноморському регіоні для європейської безпеки та
стратегічної стійкості», – вважає глава румунського зовнішньополітичного відомства.

Ауреску
також наголосив на необхідності підвищити рівень усвідомлення важливості цього
питання на рівнях ООН та ОБСЄ, привертаючи увагу на нестабільність, спричинену
замороженими конфліктами, у своїх виступах на Генеральній Асамблеї ООН та Раді
міністрів ОБСЄ. «На східному кордоні ЄС та НАТО тривожні регіональні події
постійно знаходяться на радарі Румунії, оскільки є міжнародні актори, готові
використати вразливі місця, створити або підтримувати напруженість та сприяти
досягненню своїх результатів, які загрожують стабільному, мирному та
демократичному європейському сусідству. У цьому контексті Румунія показала, що
настав час відновити діалог на рівні ЄС щодо тривалих заморожених конфліктів та
їх паралізуючого впливу на безпеку і перспективу розвитку регіону», – зазначає
глава МЗС Румунії.

Міністр закордонних спав у
статті зазначає, що «Румунія закликає до серйозного обговорення на рівні ЄС спільних
дій щодо врегулювання затяжних конфліктів у формальних рамках та в дусі
європейської єдності».

«Така
дискусія може принести конкретні результати для політики сусідства ЄС, посилити
вплив Євросоюзу на його сусідів та забезпечити середньо- та довгострокові переваги
для європейської та євроатлантичної безпеки. Довіра, якою наділили європейський
проєкт наші держави-партнери, змушує ЄС взяти на себе більшу роль у
Чорноморському регіоні в 2021 році та пізніше. Справа в тому, що лише ЄС,
здатний поширювати стабільність, мир, демократію та процвітання у
своєму сусідстві, може зміцнити своє глобальне лідерство», – стверджує Богдан
Ауреску.

У середу міністри закордонних справ країн НАТО
завершили дводенну зустріч. На порядку денному були такі питання, як відносини з Росією, адаптація Альянсу до нових умов
безпеки або ситуація в Афганістані. Генеральний секретар Єнс Столтенберг заявив,
що однією з глобальних проблем, з якими стикається НАТО є зростання впливу Китаю,
який наближається до простору Альянсу, через значні інвестиції в інфраструктуру
країн-союзників в Європі, включно й країни Чорноморського регіону.

Генеральний секретар НАТО сказав, що в даному
випадку Китай не є ворогом, а конкурентом і це ще один аргумент на підтримку
ідеї зміцнення глобальної ролі Північноатлантичного альянсу. «Китай має другий
за величиною оборонний бюджет у світі та інвестує значні кошти у цій сфері», -
сказав Єнс Столтенберг, додавши, що Пекін не дотримується прав людини,
агресивно ставиться до інших країн і все частіше бере участь в систематичному
змаганні з іншими країнами. Тому, на думку генерального секретаря НАТО,
демократії з однаковими принципами повинні працювати разом, для просування
спільних інтересів, захисту спільних цінностей, для зміцнення стійкості своїх
суспільств, економік та установ та підтримки порядку, заснованого на правилах.

З іншого боку, на сесії, присвяченій Чорноморському
регіону, міністри закордонних справ країн НАТО проаналізували стан безпеки та
роль Альянсу в цій зоні з точки зору політики стримування та ефективної
оборони, а також партнерських відносин. На цих переговорах були присутні й
глави зовнішньополітичних відомств Грузії та України, країн, яким союзники
вирішили посилити допомогу.

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску наголосив
на погіршенні ситуації в Чорноморському регіоні, викликаному збільшенням
російської військової присутності та активізацією дій гібридного типу. За його
словами, зусилля щодо посилення стримуючої
та оборонної позиції НАТО в цьому регіоні мають бути продовжені. Він також
наполягав на пильному моніторингу розвитку конфліктів, включаючи тривалі заморожені
конфлікти, які можуть активізуватися та призвести до нестабільності у регіоні.

Бухарест підтримуватиме та братиме активну участь
у процесі створення нової стратегії Альянсу «НАТО 2030», що має окреслити справжнє
стратегічне бачення Альянсу, сказав Богдан Ауреску. Він заявив також про намір
Румунії створити та розмістити Євроатлантичний центр стійкості, який є одним з пріоритетів Румунії на наступний період.

У
вівторок, 17 листопада, міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску взяв
участь в онлайн-конференції «Шлях до Варшавського безпекового форуму». Глава румунського зовнішньополітичного
відомства взяв участь у рамках дискусійної панелі щодо безпеки регіону Чорного
моря та шляхів її посилення (Assuring Security in the Black Sea Region:
Solutions to Strengthen It) разом зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою,
а модераторкою виступила Вєра Кобалія, колишня міністерка економіки та сталого
розвитку Грузії (2010-2012 рр.) та молода глобальна лідерка Світового
економічного форуму.

Богдан
Ауреску представив стурбованість Румунії щодо Чорноморського регіону, показавши,
що упродовж часу він стикається з численними викликами, зокрема військовими.
Він зазначив, що становище погіршилося після незаконної анексії Криму та початку
війни на сході України, що продовжує негативно впливати на безпеку і
територіальну цілісність цієї країни, а також на регіональну безпеку та
європейську безпеку в цілому.

Глава
МЗС Румунії зазначив, що мілітаризація Криму та Чорного моря, насильство на
сході України, ворожі дії щодо військових суден та літаків в Чорноморському
регіоні, використання гібридної тактики для посилення впливу і тиску на країни НАТО
та країни-партнери Альянсу в регіоні призводить до збільшення клімату нестабільності,
незахищеності та напруженості в Чорноморському регіоні.

Богдан
Ауреску наголосив на важливості приділення НАТО постійної уваги розвитку
безпеки в регіоні Чорного моря. Він зазначив, що поступово Альянс підвищив
рівень усвідомлення важливості Чорного моря для трансатлантичної безпеки,
головним чином завдяки зусиллям Румунії. Він підкреслив зусилля, спрямовані на
зміцнення позицій союзників щодо стримування та оборони на Східному фланзі, в
межах передової присутності союзників на півдні Східного флангу на суші, морі
та в повітрі.

Вітаючи досягнутий на сьогодні прогрес та підтримку союзників,
він наголосив на необхідності продовження цих зусиль шляхом посилення
присутності та реалізації всіх заходів, прийнятих на рівні НАТО. Міністр
Ауреску також наголосив на необхідності забезпечити узгодженість присутності
союзників на Східному фланзі шляхом комплексного підходу з півночі на південь, враховуючи
постійний розвиток середовища безпеки в регіоні.

Зі
свого боку глава МЗС України Дмитро Кулеба нагадав,
що більшість українців підтримують вступ України до НАТО і ця підтримка з року
в рік зростає. На думку глави МЗС України, східний фланг НАТО має
максимально активно взаємодіяти з Україною та Грузією, які прагнуть стати
членами Альянсу та гарантують безпеку Європи, зокрема Чорноморського
регіону. «Ми всі природні союзники по Чорному морю. Україна буде
вітати всі інструменти та формати посилення присутності НАТО у регіоні Чорного
моря, які також включатимуть активніше залучення України та Грузії», – додав міністр.

Враховуючи зростаючу стратегічну важливість Чорноморського
регіону, міністр Богдан Ауреску згадав
про оборонні зусилля Румунії та важливість
внесків інших союзників, повторюючи, в контексті, зростаючий інтерес нашої
країни до посилення військової присутності союзників на території Румунії. За його словами,
зустріч міністрів закордонних справ НАТО, яка відбудеться на початку грудня
2020 року, стане гарною можливістю для предметних дебатів з питань безпеки в
Чорноморському регіоні, в тому
числі з огляду на те, що в ній
візьмуть участь міністри закордонних справ України та Грузії. У цьому контексті
він нагадав про предметнурозмову з міністром закордонних справ Грузії напередодні та
привітав присутність українського колеги на панелі.

Глава
румунської дипломатії наголосив на
важливості приділення належної уваги співпраці та підтримці партнерів у регіоні – Грузії,
України та Р.Молдова – для заохочення процесів реформ, інституційного
зміцнення, включаючи оборону, та підвищення стійкості цих держав до
різноманітних викликів, з якими вони стикаються. Румунський дипломат сказав, що
паралельно з практичними аспектами політичний діалог з Грузією та Україною є
дуже важливим інструментом, який повинен бути й надалі використаний
по лінії НАТО та ЄС. Користуючись нагодою він підкреслив зацікавленість та постійну підтримку, яку
надає Румунія для зміцнення діалогу та співпраці з цими партнерами, в тому
числі з питань, що стосуються забезпечення безпеки в Чорноморському регіоні, що
є спільною метою Альянсу та цих двох партнерів НАТО.

Дмитро
Кулеба, зі свого боку, висловив переконання, що залучення України
до формату Бухарестської дев’ятки у прийнятному для усіх сторін форматі могло
би сприяти додатковому розвитку регіону Центральної Європи та зміцненню безпеки
Чорноморського
регіону. «Потрібно сприймати
Чорне море як простір нашої спільної відповідальності. Незалежно від
протяжності узбережжя, спроможностей військово-морських сил чи обсягів
торгівлі. Чорне море це наша спільна відповідальність і ми всі маємо бути
віддані справі процвітання та безпеки регіону», – підкреслив Дмитро Кулеба.