Tag: Європарламент

Європейський парламент прийняв рішення надати Республіці Молдова найбільший пакет фінансової підтримки в історії цієї країни на загальну суму 1,9 млрд євро. Фонд реформ і зростання для Республіки Молдова має на меті допомогти їй вирішити основні проблеми, з якими вона стикається, зокрема, наслідки збройної агресії Росії проти України на її безпеку, економіку та населення. Пакет передбачає надання 520 млн євро грантів, а також 1,5 млрд євро кредитів під низькі відсотки, які дозволять Молдові провести реформи, не накопичуючи неприйнятного боргу.

Програма також передбачає попереднє фінансування у розмірі 18% від загальної суми підтримки, що дозволить швидко мобілізувати ресурси для зміцнення енергетичної безпеки, антикорупційної інфраструктури та модернізації державних послуг. 20% грантових коштів буде спрямовано на зміцнення інституцій Молдови за допомогою систем цифрового врядування, навчання державних службовців та судову реформу, що є життєво важливими кроками для ефективного управління коштами ЄС.

Румунський депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан заявив, що ці кошти створять умови для того, щоб молдовська держава стала економічно, інституційно та соціально сильнішою і наблизилася до Європейського Союзу. Зігфрід Мурешан: “Гроші будуть використані для дорожньої та залізничної інфраструктури, включаючи міст через Прут, щоб краще зв’язати Республіку Молдова з Європейським Союзом. Гроші будуть використані для енергетичних з’єднань, як електричних, так і газових, між Республікою Молдова та Румунією. Гроші підуть в освітні установи, школи, дитячі садки. Гроші підуть на модернізацію лікарень, в тому числі на будівництво двох великих регіональних лікарень, однієї на півночі і однієї на півдні Республіки Молдова.”

Однак Зігфрід Мурешан попередив, що якщо Республікою Молдова в майбутньому керуватимуть уряди, які не дотримуватимуться своїх зобов’язань, Європейський план зростання опиниться під загрозою. Після затвердження пакету фінансової підтримки Європейський парламент вирішив відкрити офіс зв’язку в Кишиневі. Він слугуватиме точкою контакту між Брюсселем і національними парламентами, громадянським суспільством та місцевими партнерами в регіоні Східного партнерства Європейського Союзу, Україні, Грузії та Республіці Молдова.

Спікер молдовського парламенту Ігор Гросу привітав це рішення і заявив, що офіс сприятиме вдосконаленню законодавчого процесу та інформуванню громадян про переваги інтеграції до європейської сім’ї. Віце-прем’єр-міністр Молдови з питань європейської інтеграції Христина Герасимов сказала, що це рішення є потужним сигналом підтримки. Молдова подала заявку на вступ до Європейського Союзу в березні 2022 року і отримала статус кандидата в червні того ж року.

ВИБОРИ – Центральне виборче бюро представило у вівторок остаточні результати першого туру президентських виборів в Румунії. Згідно з цими даними, незалежний кандидат Келін Джорджеску посів перше місце, отримавши 22,94% голосів виборців. На другому місці опинилася лідерка Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі – 19,18%, а на третьому – голова Соціал-демократичної партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку з 19,15%. За ними йдуть лідер Альянсу за об’єдніання румунів Джордже Сіміон – 13,86% голосів, голова Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке – 8,79% і колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, який балотувався як незалежний кандидат і якому віддали перевагу 6,32% виборців. Решта кандидатів набрали менше 5%.

ПОЛІТИКА – Керівництво керівної Соціал-демократичної партії Румунії вирішило, що заступник голови Європарламенту Віктор Негреску відповідатиме за політичну комунікацію партії до парламентських виборів 1 грудня. Про це повідомив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він подав у відставку з посади лідера соціал-демократів після провальних результатів у президентських виборах,  не набравши необхідної кількості голосів для виходу до другого туру перегонів. І керівництво Націонал-ліберальної партії, другої політичної сили правлячої коаліції, також подало у відставку, на чолі з її лідером Ніколаєм Чуке, який посів лише п’яте місце в першому турі. Тимчасовим очільником НЛП став відомий місцевий лідер, мер міста Орадя Іліє Боложан. Він оголосив, що ліберали підтримують правоцентристську проєвропейську кандидатку Елену Ласконі, лідерку Союзу “За порятунок Румунії” у другому турі виборів Президента Румунії, яка 8 грудня зустрінеться з проросійським екстремістом Келіном Джерджеску, несподіваним переможцем першого туру.

ЄВРОПАРЛАМЕНТ – У вівторок у Страсбурзі депутати Європарламенту підтвердили свою рішучу підтримку України, засудивши співпрацю між Росією та Північною Кореєю і закликли Європейський Союз посилити підтримку Києва. У заяві, опублікованій лідерами Європароаменту міститься заклик до країн ЄС «посилити підтримку України всіма способами, в тому числі політично, фінансово, військово та через гуманітарну допомогу». У заяві також підтверджується, що ЄП «стоїть поруч і всіляко підтримує Україну до її перемоги». На порядку денному Європарламенту – також питання повноправного членства Румунії та Болгарії в Шенгенській зоні. Дебати відбуваються невдовзі після того, як Австрія погодилася зняти своє вето в Раді ЄС, щоб дозволити повноцінний вступ двох країн до Шенгену. Дебати також відбуваються напередодні прийняття бюджету ЄС на 2025 рік. За словами румунського депутата Європарламенту Віктора Негреску, одного з учасників переговорів, парламенту вдалося отримати бюджет на наступний рік, який на 10 млрд євро перевищує цьогорічний. У середу Європарламент проведе остаточне голосування щодо нового складу Єврокомісії.

СІМЕЙНА МЕДИЦИНА – Румунія стикається з браком сімейних лікарів. Майже 20% лікарів, які працюють по всій країні, старші 70 років, а їх нестача становить 1130 сімейних лікарів, більшість з них, понад 900, у сільській місцевості, – заявила президентка Національного будинку медичного страхування Валерія Гердя. Експерти, які взяли участь у дебатах, організованих організацією “Врятуймо дітей! попереджають, що в найближчі роки кількість хворих людей, які будуть змушені звернутися до лікарні, щоб потрапити на прийом до лікаря, збільшиться. У Румунії понад 300 сіл не мають жодного сімейного лікаря, і лише в менш ніж половині населених пунктів є достатня кількість медичного персоналу. Кількість людей, які звертаються до сімейного лікаря, на 50% більша в сільській місцевості, ніж у містах, а понад 25% румунів, які проживають в країні, не охоплені системою соціального медичного страхування.

ПАРАД – Близько 2 500 військовослужбовців і фахівців Міністерства національної оборони, Міністерства внутрішніх справ, Румунської служби інформації, Служби спеціального зв’язку, Національної пенітенціарної адміністрації та Митної служби Румунії, а також близько 190 технічних засобів і 45 літаків та гелікоптерів візьмуть участь у Національному військовому параді, організованому в неділю, 1 грудня, в Бухаресті з нагоди Національного дня Румунії. Разом з румунськими військовими у параді візьмуть участь близько 240 іноземних військовослужбовців з Албанії, Бельгії, Чехії, Хорватії, Франції, Німеччини, Італії, Люксембургу, Північної Македонії, Республіки Молдова, Польщі, Португалії, Іспанії, Туреччини, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії та США, а також військовослужбовці країн-членів Альянсу, які беруть участь в структурах НАТО на території Румунії, в тому числі близько 21 одиниці техніки та бойових літаків.

Р.МОЛДОВА – Правосуддя, економіка та безпека є головними пріоритетами для Республіки Молдова на найближчі роки, – заявила президентка Майя Санду на Форумі європейської інтеграції у вівторок в Кишиневі. Вона підкреслила, що вступ до ЄС є єдиним шансом зберегти демократію, розвиток в умовах миру і стабільності. Незважаючи на антиєвропейську пропаганду і спроби Кремля розвернути нас назад, громадяни Молдови показали, що європейські цінності – це і їхні цінності, – сказала Майя Санду, нагадавши про конституційний референдум, який вніс поправки до Конституції і включив європейський шлях як стратегічну мету. Нагадаємо, що сусідня держава офіційно подала заявку на членство в ЄС у березні 2022 року, всього через кілька днів після початку російського вторгнення в Україну. У червні того ж року Європейська Рада надала їй статус країни-кандидата на членство в ЄС.

СЕРЕДНІЙ СХІД – Міністри закордонних справ країн “Великої сімки” у вівторок заявили про свою підтримку “негайного припинення вогню між Ізраїлем і Хезболлою”, заявивши, що “настав час досягти дипломатичного врегулювання в Лівані”, – повідомляє AFP. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив, що Ізраїль “не має жодних виправдань” для відмови від припинення вогню в Лівані, про яке домовилися США і Франція. Сполучені Штати натякнули, що угода близька до укладення, але закликали до обережності. У той час, коли дипломатичні зусилля активізуються, Ізраїль посилив бомбардування опорних пунктів “Хезболли”, особливо на південних околицях Бейрута. На цьому тлі Верховний комісар ООН з прав людини Волкер Турк висловив стурбованість ескалацією бойових дій в Лівані, де, за даними його офісу, в результаті ізраїльських авіаударів за останні дні загинуло близько 100 осіб, в тому числі жінки, діти і лікарі. Нагадаємо, що 8 жовтня 2023 року “Хезболла” відкрила фронт проти Ізраїлю на підтримку свого палестинського союзника ХАМАС.

ВІЗИТ – Під час офіційного візиту до Чорногорії в середу, на запрошення свого колеги Якова Мілатовіча, Президент Клаус Йоганніс підтвердив рішучу підтримку Румунії процесу розширення ЄС із західнобалканськими партнерами та країнами-кандидатами зі Східного сусідства. Глава румунської держави підкреслив, що Чорногорія зробила важливі кроки в переговорному процесі, а її прихильність до європейських цінностей також проявляється у повній відповідності до Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. На двосторонньому рівні президенти підтвердили спільну готовність сприяти посиленню економічного та галузевого співробітництва, що краще відображає потенціал політичних відносин. Обидві сторони домовилися підтримувати сильнішу присутність румунських компаній у Чорногорії, більше контактів у бізнес-середовищі, зокрема на рівні малих і середніх підприємств, підтримуючи в той же час ефективний і регулярний діалог між органами влади. Було також підкреслено зацікавленість у розвитку співпраці в багатьох сферах, що приносять відчутну користь громадянам, таких як оборона, внутрішні справи, туризм, енергетика, сільське господарство. Президент Яков Мілатовіч подякував Румунії за підтримку в процесі європейської інтеграції і підкреслив, що цей візит, перший офіційний візит президента Румунії до Чорногорії з часу відновлення незалежності, є сильним проявом дружби і партнерства між двома країнами. Президент Румунії  привітав співпрацю між двома країнами в рамках НАТО, як у Чорноморському регіоні, так і в підтримці України та зміцненні східного флангу Альянсу.

Р.МОЛДОВА – Сполучені Штати сьогодні висловили стурбованість втручанням Росії у другий тур президентських виборів у Молдові, який відбудеться 3 листопада. “США стурбовані тим, що Росія знову спробує перешкодити громадянам Молдови здійснити їхнє суверенне право обирати своїх лідерів”, – заявив Державний секретар США Ентоні Блінкен у своїй заяві, яку цитує AFP. Вашингтон вже заявив, що Росія зробила все можливе, щоб зірвати перший тур президентських виборів і референдум минулої неділі, щоб підірвати демократію в маленькій, переважно румуномовній державі, зокрема, за допомогою незаконного фінансування, підкупу виборців, дезінформації та зловмисної кібер-діяльності. Нагадаємо, що молдовські виборці з невеликою перевагою – трохи більше 50% голосів – схвалили поправки до Конституції щодо незворотності процесу євроінтеграції країни. Чинна проєвропейська президентка Майя Санду посіла перше місце, набравши 42,45% голосів у першому турі президентських виборів, але готується до складного другого туру, де на неї чекає боротьба з представником Соціалістичної партії Александром Стояногло, який здобув 25,98% голосів виборців.

МІГРАЦІЯ – Румунія та Болгарія співпрацюватимуть для ліквідації мереж контрабанди мігрантів, – заявив міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою після стратегічної зустрічі з питань Шенгенської зони зі своїм болгарським колегою Атанасом Ільковим на Зальцбурзькому форумі в Софії. Переговори відбулися в рамках посиленого діалогу щодо повного приєднання Румунії та Болгарії до європейської зони вільного переміщення осіб і товарів та були присвячені узгодженню позицій двох країн щодо вступу до Шенгенської зони до кінця цього року, а також стану двостороннього оперативного співробітництва, з наголосом на боротьбі з нелегальною міграцією та організованою злочинністю. Міністри підкреслили, що чудові результати на місцях та успішні спільні операції, проведені для боротьби з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю, свідчать про те, що рішення про вступ Румунії та Болгарії до Шенгену з наземними кордонами має бути прийняте у 2024 році. Статистичні результати останніх 12 місяців дуже хороші, нелегальна міграція скоротилася в Румунії більш ніж на 75% в порівнянні з попереднім роком, – сказала Кетелін Предою.

ЄВРОПАЛАМЕНТ – Сьогодні Європейський парламент почала розгляд бюджету ЄС на наступний рік у редакції, відмінній від тієї, що була запропонована Єврокомісією та обговорювалася в Європейській Раді, що свідчить про неминучість переговорів. Європейська Комісія спочатку передбачала бюджет у розмірі близько 200 млрд. євро, який вона запропонувала і Раді, і Європарламенту. Рада урізала 8 млрд євро з цієї пропозиції, а Європарламент збільшив її ще на 1 млрд євро. Один з двох головних переговірників від Європарламенту, румунський євродепутат Віктор Негреску, каже, що запропонована законодавчим органом сума в 201 млрд євро була б правильним варіантом як з точки зору багаторічного бюджетного програмування, так і з точки зору того, що необхідно для реалізації спільних політик ЄС. Європарламент виступає за збільшення бюджету на безпеку кордонів, оборону та зовнішню політику, але вважає, що найбільша проблема полягає в економіці та соціальному секторі – сферах, де потрібно більше грошей, – каже Віктор Негреску.

ДІТИ – Румунська влада Бухареста оголосила про підготовку низки заходів напередодні Року дитини в Румунії, який відзначатиметься у 2025 році. Метою є підтримка дітей та просування їхніх прав, особливо дітей з неблагополучних сімей. Закон, що проголошує 2025 рік Роком дитини в Румунії, був прийнятий румунським законодавчим органом на початку цього місяця.

ЗАРПЛАТНЯ – Палата депутатів Румунії ухвалила законопроєкт про мінімальну заробітну плату. Він транспонує європейську директиву, спрямовану на поліпшення умов праці та життя працівників. Документ передбачає, що гарантована мінімальна заробітна плата брутто повинна встановлюватися щорічно, періодично оновлюватися після консультацій з національними репрезентативними профспілками та організаціями роботодавців і враховувати прожитковий мінімум, а також економічні та соціальні показники.

ВИСТАВКА – 11-річний хлопчик з Ораді (західна Румунія) отримав запрошення виставити свої картини в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі в рамках міжнародного культурного вечора під назвою “Мистецтво і традиції світу” (Arts et traditions du Monde). У заході взяли участь художники з таких країн, як Японія, Китай, Франція, Португалія та Ліван. Юний румунський художник став єдиною дитиною, запрошеною до участі поряд з відомими митцями. Він отримав запрошення від ЮНЕСКО після того, як вразив публіку та учасників Міжнародного ярмарку сучасного мистецтва “Art – Shopping”, що проходив з 18 по 20 жовтня в Carrousel du Louvre в Парижі. Хлопець представив 50 акрилових картин.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Сім європейських країн, включаючи Румунію, закликають до повного вирівнювання прямих виплат фермерам у країнах-членах ЄС. З такою вимогою до Ради з питань сільського господарства та рибальства в Люксембурзі звернувся тимчасовий виконувач обов’язків міністра сільського господарства Болгарії Георгій Тахов. За його словами, існує потреба у вирівнюванні субсидій, оскільки відмінності між ними наразі призводять до нерівних ринкових умов. Водночас Болгарія підтримала прохання Румунії про збільшення індивідуальної стелі для фермерів, які постраждали від імпорту зернових з України, і продовження тимчасового періоду цієї державної допомоги принаймні до наступного літа.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зберігає найвищу виконавчу посаду в ЄС ще на п’ять років після того, як за неї проголосував у четвер Страсбурзький парламент на першій сесії після виборів до Європейського парламенту. Отримана підтримка була навіть більшою, ніж у перший термін, хоча крайні праві та ліві, як її не підтримували, зміцнили свою присутність у законодавчому органі ЄС.

На думку аналітиків, її кандидатура зазнала серйозного удару після того, як Суд ЄС за день до виборів постановив, що вона не була достатньо прозорою з громадськістю щодо контрактів під час пандемії коронавірусу щодо поставки вакцин проти Covid-19. Але все закінчилося добре, після інтенсивних переговорів, які тривали до ранку в день голосування, згідно з політичними джерелами. Урсула фон дер Ляєн отримала 401 голос, хоча їй потрібно було половина плюс один від загальних 720. У своїй промові в парламенті вона закликала до сильної Європи і пообіцяла зробити промисловість і оборону своїми пріоритетами.

Голова Єврокомісії підтвердила незмінну підтримку України на всіх рівнях та засудила дії прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, які могли б послабити Євросоюз, після його нещодавнього візиту до Москви, в контексті головування Угорщини в ЄС. Проєвропейська, проукраїнська та правова більшість у Європарламенті відображає реальність європейського суспільства, вважають у Народній партії, з якої походить Урсула фон дер Ляєн. Програма Урсули фон дер Ляєн охоплює як праву, так і ліву політику, і їй вдається відповідати на переважну більшість вимог громадян.

Соціал-демократи, друга за чисельністю група, підтримали фон дер Ляєн на основі включення соціальної політики в програму та питань сільського господарства. Найбільше голосів у коаліції трьох груп більшості втратила група Renew «Відродження». Однак румунські євродепутати від цієї групи проголосували за другий мандат для Урсули фон дер Ляєн. Окремі зелені, хоча і не входять до коаліції, проголосували за Урсулу фон дер Ляєн. Так само, підтримка приходить через те, що вона включила до свого плану екологічну політику та доступне житло.

Наступним кроком буде формування команди комісарів та їхні слухання в Європарламенті. Уряди країн-членів ЄС, включаючи Румунію, повинні будуть висунути по два кандидати – одну жінку та одного чоловіка – на посади єврокомісарів, – оголосила глава Єврокомісії. Голосування по комісіях може відбутися у вересні.

Єдиним інцидентом дня стало агресивне втручання румунської депутатки Європарламенту Діани Шошоаки, яку двічі вибрали з пленарної зали за те, що вона переривала засідання. Інцидент був розкритикований усіма парламентськими групами, включаючи радикальні та екстремістські, і засуджений румунськими євродепутатами за руйнування іміджу Румунії на міжнародній арені. Поведінка колишньої сенаторки, лідерки популістської партії «SOS Румунія», яку вважають проросійським політиком, була подібна на її поведінку в Парламенті Румунії, але в Брюсселі недисциплінованість і порушення правил негайно караються.

Двоє з 14 віце-президентів нового Європейського парламенту є румунами – Віктор Негреску та  Ніколає Штефенуце – які були обрані в першому турі голосування у вівторок на першому засіданні законодавчого органу. Віктор Негреску балотувався з боку групи соціал-демократів, а  Ніколає Штефенуце з боку зелених, але обидва отримали підтримку парламентської більшості, сформованої навколо Народної партії, соціал-демократів і лібералів від Renew.

У віці 38 років Віктор Негреску представляв Румунію як член Європейського парламенту (2014-2017, 2020 – теперішній час), а також обіймав інші адміністративні посади в європейському законодавчому органі, такі як квестора та віце-голови Комітету з питань освіти та культури. І не востаннє, Віктор Негреску був призначений головним переговірником Європейського парламенту щодо європейського бюджету на 2025 рік.

Я буду намагатися бути більше, ніж віце-президентом європейського законодавчого органу, я буду продовжувати бути сильним голосом румунів на рівні європейських інституцій, тому що сьогодні, як ніколи, ми повинні показати, що ми важливі та можемо професійно нав’язувати свою точку зору», – сказав новий віце-президент Віктор Негреску, додавши, що він представив себе перед депутатами Європарламенту з трьома чіткими пріоритетами: Демократизація та відкриття Європарламенту для громадян, повага до всіх євродепутатів з усіх країн-членів та посилення ролі законодавчого органу в європейському процесі прийняття рішень: «Я хотів би вплинути на бюджет цієї інституції та на процес прийняття рішень у кількох комітетах Європарламенту, щоб порядок денний Європарламенту більше відповідав порядку денному громадян», – сказав Віктор Негреску.»

Інший віце-президент Румунії,  Ніколає Штефенуце (42 роки), депутат Європарламенту з 2019 року, отримав свій нинішній мандат як незалежний, але в Європарламенті він пов’язаний із групою «Зелених», четвертою за чисельністю групою в європейському законодавчому органі, яка, хоча офіційно не є складовою більшості, підтримує ідею ізоляції екстремістів. Ніколає Штефенуце: «Зелені беруть участь у санітарному кордоні, в цій ініціативі зі збереження проєвропейського центру, і ми хочемо показати, що ми є серйозними партнерами. Я сподіваюся, що інші групи будуть серйозними партнерами в управлінні цим континентом».

«Для мене велика честь стати сьогодні віце-президентом Європейського парламенту, але також і велика відповідальність. Я маю на меті більш наблизити Європарламент до людей, особливо до молоді. Соціальна криза, нерівність, дискримінація змушують молодь турбуватися про майбутнє. Ми, весь офіс Європарламенту, зобов’язані показати їм, що європейська демократія працює, що їхні права поважаються і що до їхнього голосу прислухаються», – сказав  Ніколає Штефенуце.

ЗУСТРІЧ – Президент Румунії Клаус Йоганніс візьме участь  у четвер у четвертій зустрічі Європейської політичної спільноти в Бленхеймському палаці в Оксфордширі, Великобританія, – повідомила в середу Адміністрація Президента. Дискусії будуть присвячені таким темам, як безпека в Європі, підтримка України, міграційні виклики, захист демократії та просування енергетичної безпеки. Згідно з прес-релізом, під час дебатів глава румунської держави торкнеться актуальних питань, що стосуються подальшої підтримки суверенітету і територіальної цілісності України в контексті агресивної війни Росії. Клаус Йоганніс також візьме участь у робочій групі з питань енергетики та взаємозв’язку, де наголосить на необхідності «збалансованого підходу між “зеленим” переходом і забезпеченням енергетичної безпеки на європейському рівні, а також на важливій ролі Чорного моря в забезпеченні регіонального енергетичного взаємозв’язку», – йдеться в прес-релізі. Понад 40 глав держав та урядів, а також важливі європейські лідери і лідери НАТО оголосили про свою присутність на зустрічі.

ФІНАНСУВАННЯ – Румунія отримала фінансування для трьох інфраструктурних проєктів на загальну суму майже 260 мільйонів євро в рамках програми “Механізм сполучення Європи”, – повідомила у своїй заяві євродепутатка Адіна Вилян, колишній єврокомісар з питань транспорту.  «Швидкий Дунай 2» – один з проєктів, який отримає понад 195 мільйонів євро і покращить умови судноплавства на спільній ділянці Дунаю на території Румунії та Болгарії. Ще 45 мільйонів євро також виділено на реабілітацію залізниці Валя Келугеряске – Бузеу. За словами євродепутатки, Румунія, разом з Республікою Молдова та Україною, отримають майже 14 мільйонів євро на поліпшення інфраструктури на кордонах Галац, Джурджулешті та Рені.  Європейська Комісія відібрала 134 транспортні проєкти в рамках цього конкурсу з 408 заявок, більшість з яких стосуються залізниць і судноплавних водних шляхів, – додається в прес-релізі.

РЕЗОЛЮЦІЯ – Новий Європарламент сьогодні проголосував за свою першу резолюцію, спрямовану на надання фінансової, гуманітарної та військової підтримки Україні, щоб допомогти їй відбити напади Росії, за повної підтримки народних, соціал-демократів, лібералів, зелених та консерваторів. У Європарламенті триває голосування 5 квесторів, кількості та складу профільних комітетів і постійних делегацій. Румунські євродепутати Віктор Негреску (соціал-демократи) та Ніколає Штефенуце (зелені) були обрані віце-президентами законодавчого органу ЄС.

ІНФЛЯЦІЯ – Річна інфляція в Європейському Союзі в червні склала 2,6%, що менше, ніж 2,7% у травні, а Румунію, яка протягом п’яти місяців мала найвищу інфляцію в ЄС, минулого місяця обігнала Бельгія, – показують дані, опубліковані в середу Євростат. Країнами-членами ЄС з найнижчими річними показниками інфляції в червні були Фінляндія (0,5%), Італія (0,9%) та Литва (1%). З іншого боку, країнами-членами ЄС з найвищими показниками інфляції були Бельгія (5,4%), Румунія (5,3%), Іспанія та Угорщина (обидві – 3,6%). Що стосується Румунії, то Національний інститут статистики раніше повідомив, що річний рівень інфляції в червні 2024 року знизився до 4,94% з 5,12% в травні. Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4,7% раніше.

СЕНАТ – Сенат Румунії, який зібрався на позачергове засідання в середу, був поінформований про законопроєкт, що затверджує надзвичайну постанову, яка дозволяє повертати водійські права водіям, які не отримали вчасно результати аналізів крові після тесту на наркотики. Постанова була опублікована в Офіційному віснику, але, згідно з конституційними положеннями про делегування законодавчих повноважень, вона може набути чинності лише після того, як буде винесена на обговорення в порядку термінової процедури до відповідної палати парламенту. Законодавчий акт вже передано на розгляд профільних комітетів Сенату. Згідно з постановою, якщо водій отримав позитивний результат експрес-тесту на наркотики і його права були скасовані, йому буде дозволено знову сісти за кермо, якщо він не отримає результати лабораторних досліджень протягом трьох днів. Уряд нещодавно ухвалив цю термінову постанову, заявивши, що вона є відповіддю на зауваження громадянського суспільства щодо помилок щодо швидких тестах на наркотики.

ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу ФЧСБ вийшов до другого попереднього раунду Ліги чемпіонів після того, як у вівторок ввечері в Бухаресті здобув перемогу над «Віртус» із Сан-Марино з рахунком 4:0 у другому матчі першого попереднього раунду. У першому матчі бухарестська команда перемогла з рахунком 7:1. У другому попередньому раунді ФЧСБ зустрінеться з тель-авівським «Маккабі». Перший матч заплановано провести вдома 23 або 24 липня, а другий – на виїзді 30 або 31 липня. Інші румунські команди, які беруть участь у єврокубках, – «Корвінул Хунедоара» (центрально-західний регіон, володар Кубка), «ЧФР Клуж» (північний захід) та «Універсітатя Крайова» (південно-західний регіон).

СПЕКА – У Румунії оголошено червоне попередження про спеку, яке продовжено на більшій частині країни до четверга. Виняток становлять 11 повітів у північній половині країни, які перебувають під помаранчевим кодом спекотної погоди. Прогнозується, що максимальна температура сягне 42 градусів за Цельсієм, а мінімальна не опуститься нижче 22 градусів за Цельсієм. Дискомфорт буде особливо відчутним, а температурно-вологісний індекс (ТВІ) перевищить критичний поріг у 80 одиниць. Небо буде мінливим. Спостерігатимуться періоди атмосферної нестабільності, спочатку в гірських районах, потім локально та в північній половині, і лише поодинокі на решті території. Атмосферна нестабільність проявлятиметься тимчасово підвищеною хмарністю, зливами, які також матимуть зливовий характер, частими грозами та посиленням вітру (пориви переважно 50…70 км/год).

ХХХ –  У зв’язку з екстремальними температурами, з 11 ранку до 19 вечора діють обмеження на рух транспортних засобів з максимальною дозволеною масою понад 12 тон на всіх національних, швидкісних дорогах і автомагістралях по всій країні, за винятком чотирьох повітів на півночі країни.  Залізничний транспорт також продовжує працювати в особливих умовах по всій країні, потяги рухаються зі зниженою швидкістю, відповідно до червоного коду попередження про спеку. Національна залізнична компанія оголосила, що цей захід буде підтримуватися щодня протягом годинних інтервалів, коли температура на рівні колії досягне порогу в 50 градусів за Цельсієм. З іншого боку, влада звертає увагу на те, що питну воду слід використовувати відповідально, надаючи пріоритет питтю. Ґрунтова посуха посилилася в останні тижні в результаті спеки, і воду вже подають з обмеженнями в майже 300 населених пунктах по всій країні. Більше того, коефіцієнт наповнення 40 водосховищ становить трохи більше 80% і, як очікується, знизиться ще на кілька відсотків наприкінці цього місяця, повідомляє Румунське національне агентство з водних ресурсів. Ця установа також оголосила, що стік Дунаю на вході в країну буде зменшуватися. Наразі для Чернаводської АЕС немає проблем з водопостачанням. Інтенсивна і стійка спека також чинить тиск на національну енергетичну систему. Високий рівень споживання в останній період зробив необхідним збільшення національного виробництва електроенергії на 400 мегават. Про цей захід оголосив відповідальний міністр Себастьян Бурдужа після засідання комітету з питань енергетики, скликаного з метою уникнення великих відключень електроенергії через спеку. Міністр заявив, що система є безпечною, і немає жодних сумнівів щодо масових відключень.

ПРОГНОЗ – Міжнародний валютний фонд (МВФ) зберіг свій прогноз щодо зростання світової економіки на 3,2% цього року на тлі поліпшення прогнозів зростання для Китаю та Індії, згідно з останнім оновленням «Перспектив розвитку світової економіки», опублікованим у вівторок. МВФ також дещо покращив свій прогноз зростання на 2025 рік, коли світова економіка, як очікується, зросте на 3,3%, що на 0,1 відсоткового пункту більше, ніж прогнозувалося раніше. Прогнози для країн Європи, що розвиваються (до яких входить Румунія), також були підвищені на 0,1 відсоткового пункту до 3,2% цього року. Останні прогнози МВФ щодо Румунії датуються квітнем, коли міжнародна фінансова установа оцінила, що румунська економіка зросте на 2,8% цього року, прискорившись до 3,6% у 2025 році.

ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Сьогодні розпочав свою роботу новий склад Європейського парламенту. Перше пленарне засідання проходить у Страсбурзі і, згідно з порядком денним, євродепутати мають три дні, щоб обрати президента, віце-президентів та склад спеціалізованих комітетів. У четвер депутати Європарламенту голосуватимуть за продовження мандату Урсули фон дер Ляєн на посаді голоси Єврокомісії. Для переобрання Урсулі фон дер Ляєн, яка вже має підтримку глав держав та урядів ЄС, потрібні голоси щонайменше 361 депутата Європарламенту. Європейська народна партія, з рядів якої вона походить, залишається найбільшою політичною силою в Європарламенті, маючи 188 депутатів після червневих виборів. Соціал-демократи отримали 136 місць, а ліберали з «Renew» – 77 місць. Таким чином, велика коаліція, яка традиційно об’єднує ці три партії, забезпечить достатню кількість голосів для переобрання Урсули фон дер Ляєн, але, як і у випадку з голосуванням 2019 року, немає впевненості, що всі депутати більшості проголосують за неї, тому вона також шукає підтримки від партії зелених. Сьогодні Роберта Метсола отримала широку підтримку на посаді голови Європейського парламенту і, таким чином, очолюватиме законодавчий орган ЄС ще два з половиною роки. Кандидатура Роберти Метсоли була схвалена переважною більшістю законодавців ЄС. Віце-президентами ЄП були обрані румунські депутати Віктор Негреску (СДП) та Ніколає Штефануца (Зелені). Всього в Європарламенті 14 віце-президентських посад.

ВЕДМЕДІ – Палата депутатів у Бухаресті, скликана на позачергову сесію, прийняла нові квоти на полювання на ведмедів. Законопроект, ініційований ДСУР, вносить зміни до законодавства і передбачає, що в 2024 і 2025 роках буде вбито понад 400 ведмедів. Цей захід був прийнятий після трагедії, що сталася днями в горах, коли на туристичній стежці ведмідь убив молоду дівчину.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Ірина Бегу вийшла в 1/8 фіналу турніру WTA 250 у Палермо (Італія) із загальним призовим фондом 232.244 євро, обігравши іспанку Марину Бассольс Ріберу з рахунком 6:0, 6:0. Бегу виграла поєдинок всього за 58 хвилин. У другому колі вона зустрінеться з італійкою Мартіною Тревізан або п’ятою фавориткою турніру Арантою Рус з Нідерландів. Також в одиночному розряді на Сицилії сьома фаворитка Жаклін Крістіан з Румунії зіграє в першому колі з Хулією Рієрою з Аргентини.

СПЕКА – У Румунії оголошено червоний рівень небезпеки спекотної погоди, за винятком деяких районів у центрі, на півночі та південному сході, де оголошено помаранчевий рівень небезпеки. Це наймасштабніше попередження такого роду, оголошене в Румунії до цього часу. З понеділка, на два дні, по всій країні набуває чинності новий червоний код небезпеки спекотної погоди, за винятком дев’яти повітів у північній половині країни, які будуть під помаранчевим кодом. Вдень максимальні температури піднімаються до 42 градусів за Цельсієм в тіні, а вночі не опускаються нижче 20 градусів за Цельсієм. Тепловий дискомфорт особливо відчутний, а температурно-вологісний індекс (TIU) перевищує критичний поріг у 80 одиниць. Національні та місцеві органи влади намагаються впоратися з ситуацією. У кількох населених пунктах були створені пункти першої медичної допомоги та гідратації, щоб допомогти людям, які постраждали від екстремальної спеки. Введено обмеження на рух великовантажного транспорту. Автомобілям вагою понад 7,5 тонн заборонено рух на автомагістралях, швидкісних трасах та національних дорогах цими вихідними.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку подякував у п’ятницю Франції за те, що вона “без вагань і в рекордно короткі терміни мобілізувала свої сили і взяла на себе роль рамкової країни Багатонаціональної бойової групи НАТО, а також за присутність в Румунії значного контингенту військовослужбовців”. Глава Уряду взяв участь у прийомі з нагоди Національного дня Франції в Бухаресті. Він згадав про двостороннє Стратегічне партнерство і зазначив, що наступного року відзначатиметься 145 років дипломатичних відносин, “протягом яких ми стали сім’єю”. Марчел Чолаку також нагадав, що Франція є одним з найважливіших іноземних інвесторів в Румунії. З іншого боку, він подякував країні-партнеру за підтримку повного приєднання Румунії до Шенгенської зони, а також у процесі вступу до ОЕСР. Глава уряду підтвердив, що передова присутність на східному фланзі є важливим компонентом стримування і оборони НАТО.

НАРКОТИКИ – Уряд Румунії вніс зміни до термінової постанови про тестування водіїв на наркотики після того, як закон зазнав різкої критики з боку громадянського суспільства. Було вирішено, що водії, чиї права були вилучені, отримають їх назад, якщо результати біологічних тестів у судово-медичних лабораторіях не будуть готові протягом 72 годин. Влада заявила, що співробітники поліції будуть перевіряти водіїв, як тільки стане зрозуміло, що в транспортному засобі або при водієві є заборонені речовини. Якщо остаточні результати судово-медичних лабораторій покажуть наявність наркотиків в організмі, то водійське посвідчення буде знову вилучено, а водій відповідатиме відповідно до  закону.

МУЗЕЙ – У Національному музеї історії Румунії проходитиме протягом місяця проект CultMuse, який фінансується ЄС. На суботу було заплановано нове полювання за скарбами. У рамках проекту CultMuse волонтери з Румунії, Франції, Швеції, Естонії, Фінляндії та Латвії працюють у трьох робочих групах: впровадження, логістики та просування. Вони проводитимуть заходи в Національному музеї історії Румунії з метою надання громадськості цікавого музейного досвіду, підкреслюючи при цьому роль музею як важливого ресурсу неформальної освіти. CultMuse має на меті заохочувати освітню діяльність у музеях, допомогти зрозуміти, як працюють ці культурні інституції, а також надати громадськості можливість брати участь у мультидисциплінарних заходах, організованих волонтерами з європейських країн, які походять з різних інтелектуальних та професійних середовищ.

ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Наступного тижня в Страсбурзі депутати Європарламенту голосуватимуть за другий термін Урсули фон дер Ляєн на посаді голови Європейської комісії, а перед голосуванням пройдуть дебати. 65-річному німецькому політику потрібні голоси щонайменше 361 з 720 депутатів Європарламенту, щоб бути переобраною на посаду президента Комісії. Цього тижня в Європарламенті сформувалися дві нові ультраправі фракції, і одній з них вдалося зібрати достатню кількість депутатів, щоб стати третьою за величиною політичною силою в законодавчому органі ЄС. Народна партія, соціал-демократи, ліберали та зелені мають 454 місця в європейському законодавчому органі і є тими чотирма фракціями, які хочуть створити так званий санітарний кордон, щоб ізолювати дві ультраправі фракції – “Патріоти заради Європи” та “Європа суверенних націй”. Ці дві групи виступають проти допомоги Україні, вважаються такими, що мають дружні погляди щодо Москви, і їх звинувачують у тому, що вони складаються з авторитарних партій. Також наступного тижня у Страсбурзі нові депутати Європарламенту обиратимуть свого спікера, 14 віце-президентів та квестора. Уродженка Мальти Роберта Метсола, 1979 року народження, може бути знову затверджена на посаді голови Європарламенту.

ПОЖЕЖНИКИ – Другий контингент з 40 румунських пожежників вирушив у суботу до Франції для обміну персоналом, який протягом останніх двох тижнів надавав підтримку французьким колегам у моніторингу територій, що знаходяться під загрозою лісових пожеж. З 1 по 31 липня Департамент з надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ, через Генеральну інспекцію з надзвичайних ситуацій, бере участь зі спеціалізованим національним модулем з боротьби з лісовими пожежами в програмі попередньої підготовки, організованій Генеральним директоратом з питань європейського цивільного захисту та операцій з гуманітарної допомоги (DG ECHO), з метою посилення стійкості французьких пожежників в управлінні цим типом ризику. Перший контингент у складі 40 пожежників і 8 технічних засобів (3 лісові пожежні машини місткістю 3 000 літрів, 1 автоцистерна місткістю 30 000 літрів, 1 велика пожежна машина місткістю 10 000 літрів, 2 автомобілі швидкого реагування і управління та 1 мікроавтобус) прибув до Франції 30 червня.

У вівторок ввечері Центральне виборче бюро оприлюднило остаточні результати виборів до Європарламенту, які відбулися в Румунії 9 червня. Після більш ніж тижневої невизначеності в Офіційному віснику було опубліковано протокол про результати виборів та розподіл мандатів, що офіційно означає завершення підрахунку голосів виборців.

Згідно з остаточними даними, як відсотки, так і дистанція між електоральними конкурентами залишилися незмінними. Перше місце посів виборчий альянс, що складається з Соціал-демократичної партії (СДП) та Націонал-ліберальної партії (НЛП), дві складові чинної коаліції більшості, який зібрав 48,5% голосів і відправить до Брюсселя та Страсбурга 19 із 33 євродепутатів, призначених Румунії.

На другому місці опозиційна партія Альянс за об’єднання румунів (АОР), за яку проголосували 14,93% виборців. АОР матиме 6 депутатів у майбутньому європейському законодавчому органі. Останню сходинку виборчого подіуму зайняв Об’єднаний правий альянс (ОПА), сформований навколо Союзу «За порятунок Румунії» (СПР), котрий набрав 8,71% голосів. Таким чином ОПА отримав 3 депутатські мандати. Демократичний союз угорців Румунії набрав 6,48% голосів. 5%-ий виборчий бар’єр подолала і партія «СОС Румунія». Обидві політичні сили матимуть по 2 депутатів ЄП.

Крім представників політичних партій Румунії до Європарламенту пройшов і незалежний кандидат Ніколає Штефенуце, колишнього члена СПР, за якого проголосували 3,08% румунів. У Центральному виборчому бюро повідомили, що загальна кількість румунів з правом голосу, внесених до списків виборців, які прийшли на дільниці, склала 9 444 894 особи, а явка на виборах становила – 52,4%.

На виборах до Європейського парламенту, які відбулися в Румунії одночасно з виборами до органів місцевого самоврядування, було створено 18 955 виборчих дільниць у країні та 915 за кордоном. Згідно з даними ЦВБ, загальна кількість дійсних голосів на дільницях за кордоном, склала 210 410. Голосування в діаспорі також виграв Альянс СДП-НЛП – 21,35% голосів, за ним йдуть ОПА – 16,34% і AОР – 14,65%. СОС Румунія отримала 13,52% голосів, Партія REPER – 9,7%, Партія об’єднаної діаспори – 7,05%, а незалежний кандидат Ніколає Штефенуце – 5,9%.

У 2024 році в Румунії пройдуть ще два тури виборів. Восени румунів знову покличуть на виборчі дільниці  для обрання майбутнього президента, а в грудні пройдуть парламентські вибори. Якщо дата загальних виборів вже призначена на 8 грудня, то вибори президента Румунії все ще є предметом переговорів між соціал-демократами і лібералами.

Румуни отримують одну з найнижчих мінімальних заробітних плат брутто в Європейському Союзі – дані Євростату показують, що вони отримують другу найнижчу середню погодинну заробітну плату в ЄС – 10,4 євро, що далеко від середньоєвропейського показника в 24 євро на годину. Більше того, в Люксембурзі година роботи оплачується майже в п’ять разів краще, ніж в Румунії. Однак, згідно зі статистикою, середня погодинна заробітна плата в Румунії за останні роки зросла, хоча і несуттєво по відношенню до тих підвищень, які відбулися в інших країнах. Експерти кажуть, що здебільшого ці підвищення заробітної плати не були відчутні для працівників і фактично покривали зростання цін.

За даними Національного інституту статистики, середня чиста заробітна плата в лютому становила 4 876 леїв (близько 975 євро), що на 14% більше, ніж у тому ж місяці 2023 року. Цього року, однак, ситуація має змінитися, оскільки Румунія запровадить європейську мінімальну заробітну плату, а згідно з директивою ЄС, мінімальна заробітна плата в країні повинна становити щонайменше 50% від середнього доходу. Наразі мінімальна заробітна плата брутто в Румунії становить 3300 леїв (660 євро), а з 1 липня вона зросте до 3700 леїв (740 євро).

Враховуючи, що заробітна плата, врахована при розрахунку бюджету державного соціального страхування на 2024 рік, становить 7 567 леїв (понад 1 500 євро), умова співвідношення мінімальної та середньої заробітної плати повинна бути дотримана. Однак запровадження європейської мінімальної заробітної плати супроводжується й іншими умовами. Уряди країн-членів ЄС зобов’язані сприяти укладанню колективних трудових договорів, оновлювати та індексувати мінімальну заробітну плату, щоб вона відповідала співвідношенню мінімальної та середньої заробітної плати, а також збирати та подавати дані про заробітну плату до Європейської Комісії.

Посилаючись на європейську директиву, яку Румунія повинна буде впровадити до 15 листопада, прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що румуни матимуть зарплати, максимально наближені до середньоєвропейських. Марчел Чолаку: “Проєкт щодо запровадження європейської мінімальної заробітної плати в Румунії був оприлюднений, щоб румуни могли мати роботу, ближчу до середньоєвропейської. Я думаю, що це те, що румуни очікують від нас, кращого рівня життя і справедливих цін.”

Нагадаємо, що Директива ЄС про мінімальну заробітну плату була прийнята Європарламентом у 2022 році. Вона зобов’язує країни ЄС, в яких законодавчо встановлена мінімальна заробітна плата, гарантувати, що зароблені гроші дозволять людям вести гідне життя. Офіційна статистика свідчить, що в багатьох країнах ЄС мінімальна заробітна плата брутто на місяць становить менше 1 000 євро, а в деяких навіть менше 750 євро. Більшість країн ЄС вже запровадили національні мінімальні зарплати. В Австрії, Данії, Фінляндії, Італії та Швеції мінімальна заробітна плата встановлюється колективними договорами, а на Кіпрі діє законодавчо закріплена заробітна плата для різних професій.