Tag: Європарламент

  • 6 червня 2024 року

    6 червня 2024 року

    ЗАРПЛАТНЯ – Уряд Румунії сьогодні схвалив підвищення мінімальної заробітної плати брутто з 3300 до 3700 леїв (приблизно 740 євро), починаючи з 1 липня. За оцінками фахівців, завдяки цьому рішенню зростуть доходи понад 1,8 мільйона працівників. Податкове вирахування в розмірі 200 леїв з мінімальної заробітної плати було збільшене до 300 леїв. Уряд також прийняв проєкт щодо внесення змін та доповнень до Закону про громадянство Румунії. Згідно з Міністерством юстиції, цей був крок необхідний для модернізації нормативно-правової бази, а також у процесі приєднання до Програми безвізового режиму США. Нові положення включають цифровізацію процедур, щоби статус справ можна було відстежувати в режимі онлайн, запровадження картки громадянина, яка буде доказом громадянства, а також біометричне підтвердження особи власника за допомогою зображення обличчя і відбитків пальців.

    ГАЗА – Президент Румунії Клаус Йоганніс є одним з 17 глав держав, які підписали спільну декларацію на підтримку припинення вогню в конфлікті між Ізраїлем і ХАМАС. Настав час припинити війну і ця угода є необхідною відправною точкою, – підкреслюється в заяві. Підписанти закликають обидві сторони прийняти план президента США Джо Байдена про шеститижневе припинення вогню як перший крок, що супроводжуватиметься виведенням ізраїльських військ з густонаселених районів сектора Газа, звільненням деяких заручників ХАМАС і палестинських в’язнів. На другому етапі, деталі якого ще належить опрацювати, має відбутися постійне припинення вогню і звільнення всіх заручників.

    ВИБОРИ ДО ЄП – Виборчі дільниці відкрилися сьогодні в Нідерландах, першій країні, в якій стартували вибори до Європейського парламенту, заплановані на 6-9 червня. Очікується, що в найближчі дні у 27 країнах-членах ЄС проголосують близько 370 мільйонів людей. Аналітики прогнозують значну перевагу ультраправих і євроскептичних партій на тлі розчарування зростанням вартості життя, міграцією і все більш непопулярною «зеленою» політикою. Як і в більшості країн ЄС, голосування до Європейського парламенту в Румунії заплановане на неділю, одночасно з місцевими виборами. Румунія має 33 місця в Європарламенті, пропорційно до чисельності її населення.

    ІНВЕСТИЦІЇ – Міжнародний аеропорт імені Аврама Янку в місті Клуж-Напока, що на північному заході Румунії, має новий термінал, який відповідає стандартам Шенгенської угоди, площею 7 200 квадратних метрів, побудований за один рік. Термінал збільшив пропускну спроможність аеропорту Клуж з 3 мільйонів до 4,5 мільйонів пасажирів на рік. Також у Клужі розпочалися роботи з будівництва першої гілки метро, побудованої в Румунії за межами Бухареста. Лінія метро матиме пропускну спроможність від 15 до 20 тисяч пасажирів на годину. Перші станції метро мають бути побудовані до 2026 року, а весь проєкт буде завершений у 2031 році. Ці роботи також співфінансуються Європейським Союзом через Національний план відновлення та стійкості.

    УРОЧИСТІСТІ ЗАХОДИ – Десятки глав держав і урядів відзначили в четвер у Парижі 80-ту річницю висадки союзників у Нормандії, яка стала вирішальним моментом у поразці нацистської Німеччини у Другій світовій війні. Президент США Джо Байден заявив, що в Україну вторгся тиран і запевнив, що його країна і НАТО підтримуватимуть Київ стільки, скільки буде потрібно у війні, розв’язаній Росією. На церемоніях у Франції також були присутні король Великобританії Чарльз і, звичайно ж, президент Емануель Макрон.  Вони вшанували пам’ять 73 000 британських солдатів, які брали участь у висадці. Були присутні й британські ветерани, багатьом з яких понад 100 років. За меморіальними моментами спостерігала велика місцева аудиторія і багато туристів. Президент Росії Володимир Путін не був запрошений на церемонію через вторгнення в Україну. У заходах також взяв участь Президент України Володимир Зеленський. Кореспондент Радіо Румунія в Парижі повідомляє, що в українського президента заплановані переговори з американським колегою, а в п’ятницю він буде прийнятий президентом Макроном і виступить перед французьким парламентом. У суботу в Парижі Джо Байден та Еммануель Макрон також обговорять довгострокову підтримку України і тісну координацію дій союзників перед обличчям міжнародних криз.

    КНИГИ – До 16 червня Румунія бере участь у 83-му Мадридському книжковому ярмарку з національним стендом та 20 літературними заходами. Це вже тринадцята участь Румунії у цьому великому заході, організованому Румунським інститутом культури (РІК) через Національний центр книги та філію РІК у Мадриді, за підтримки Міністерства культури та Посольства Румунії в Іспанії. Серед учасників заходу – письменники Габрієла Адамештяну, Єуджен Барз, Аура Крісті, Нікіта Данілов, Крістіан Фулаш, Мігель Гане, Стежерел Олару, Раду Парасківеску, Радміла Поповіч, Андрея Ресучану та журналістка Всесвітньої служби Радіо Румунія Коріна Сабеу.

    ФУТБОЛ – У п’ятницю ввечері в Бухаресті збірна Румунії з футболу прийме команду Ліхтенштейну в останньому товариському матчі перед чемпіонатом Європи в Німеччині. У вівторок, також у Бухаресті і також у товариському матчі, румуни зіграли внічию 0:0 з командою сусідньої Болгарії. У групі E Євро-2024 Румунія зіграє проти України 17 червня в Мюнхені, Бельгії – 22 червня в Кельні та Словаччини – 26 червня у Франкфурті. Представники Федерації футболу Румунії кажуть, що розраховують на велику присутність румунських уболівальників на матчах, незалежно від того, де вони проживають зараз, у Румунії, Німеччині, чи з інших західноєвропейських країнах. Востаннє Румунія брала участь у фінальному турнірі європейської першості у 2016 році, а на чемпіонаті світу – у 1998 році.

    ТЕНІС – Румунсько-українська пара Габрієла Русе/Марта Костюк вийшли до півфіналу жіночого парного розряду Ролан Гаррос після того, як росіянки Мірра Андрєєва/Вєра Звонарьова знялися з чвертьфінального матчу в середу. Русе та Костюк отримали чек на 148 000 євро та 780 очок WTA в парному розряді. Для Русе і Костюк це вже другий півфінал турніру Великого шолома в парному розряді, після Відкритого чемпіонату Австралії в 2023 році. У передостанньому раунді Русе та її українська партнерка зіграють з італійками Сарою Еррані та Жасмін Паоліні, посіяних під 11-м номером.

  • Останнє пленарне засідання поточного скликання Європарламенту

    Останнє пленарне засідання поточного скликання Європарламенту

    У Страсбурзі завершилося останнє пленарне засідання нинішнього скликання Європейського парламенту (ЄП), на якому законодавчий орган ЄС ухвалив кілька важливих директив. Одна з них встановлює нові правила для забезпечення справедливого професійного статусу працівників онлайн-платформ. Вони гарантують, що людина, яка працює на платформах, не може бути звільнена на підставі рішення, прийнятого алгоритмом або автоматизованою системою прийняття рішень.

    Натомість цифрові робочі платформи повинні забезпечувати людський нагляд за важливими рішеннями, які безпосередньо впливають на людей, що працюють на цих платформах. Також були прийняті нові правила щодо порушень правил виїзду за кордон. Вони розширюють перелік порушень правил дорожнього руху, скоєних водіями-нерезидентами. Список доповнено новими пунктами, такими як небезпечне паркування та обгін, порушення суцільної лінії та залишення місця ДТП.

    Оскільки близько 40% порушень правил транскордонного руху наразі залишаються безкарними, депутати Європарламенту намагаються змусити країни ЄС більше співпрацювати у відстеженні іноземних водіїв, які порушують правила. Нові правила зобов’язують національні органи влади невідкладно реагувати на запити з іншої країни ЄС і протягом двох місяців після збору необхідної інформації.

    Водночас Європарламент дав зелене світло новим правилам, які зобов’язують компанії зменшити негативний вплив на права людини та навколишнє середовище. Рабство, дитяча праця, трудова експлуатація, втрата біорізноманіття, забруднення або знищення природної спадщини є одними з негативних впливів, на які спрямована директива. Правила будуть застосовуватися до компаній з ЄС та країн, що не входять до ЄС, а також до материнських компаній, які мають понад 1 000 працівників і світовий оборот понад 450 млн євро.

    Також були схвалені перші європейські правила боротьби з насильством щодо жінок та домашнім насильством. Директива закликає до посилення законів проти кібернасильства, кращої допомоги жертвам та заходів для запобігання зґвалтуванням. Європарламент також ухвалив переглянутий закон про поліпшення якості повітря, який встановлює більш жорсткі обмеження на 2030 рік для кількох забруднювачів повітря.

    Це зробить показники якості повітря порівнянними між державами-членами та забезпечить доступ до правосуддя та відшкодування збитків громадянам у разі порушення стандартів. Інші прийняті директиви встановлюють максимальний ліміт для готівкових платежів у 10 000 євро, передбачають, що ферми з площею менше 10 гектарів не будуть штрафуватися, якщо вони не дотримуються спільної сільськогосподарської політики, і що деякі види одноразової пластикової упаковки будуть заборонені. з 1 січня 2030 року.

    Нагадуємо, що 6-9 червня в країнах ЄС відбудуться вибори до Європейського парламенту. У Румунії вони пройдуть 9 червня, разом з місцевими виборами.

  • 22 квітня 2024 року

    22 квітня 2024 року

    ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс розпочав у понеділок триденний офіційний візит до Південної Кореї, першої країни в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, з якою Румунія підвищила рівень відносин до стратегічного партнерства. Глава держави поклав вінок на Національному кладовищі в Сеулі. У вівторок Клауса Йоганніса прийме його колега Юн Сук Йол. Політичні консультації будуть присвячені зміцненню стратегічного партнерства, політико-дипломатичного та оборонного співробітництва, ключовим регіональним і глобальним викликам, а також активізації галузевих напрямків з наголосом на збільшенні торгівлі та інвестицій у різних сферах. До них відносяться “зелена” та ядерна енергетика, нові технології, ІТ та комунікації, навколишнє середовище та управління зміною клімату, інфраструктура, охорона здоров’я, освіта. Також буде підкреслено особливий зв’язок, який представляють для двох країн міжлюдські та культурні обміни, що значно зросли за останні роки. Візит Президента Клауса Йоганніса до Південної Кореї є першим за останні 16 років на рівні глави держави.

     

    ПАРЛАМЕНТ – Парламент Румунії схвалив у понеділок на пленарному засіданні запит президента Клауса Йоганніса про участь румунської армії в операціях під егідою Оперативної групи з боротьби з морськими мінами в Чорному морі MCM BLACK SEA, починаючи з 2024 року, зі штатним персоналом – до шести військовослужбовців та військовим судном з командою розмінування на борту та екіпажем до 85 військовослужбовців.  Фінансові кошти, необхідні для участі в місіях будуть виділені від державного бюджету, відповідно до чинного законодавства. Сенатори і депутати також затвердили участь румунської армії в операції Європейського Союзу з морської безпеки в Червоному морі, чисельністю до 3 військовослужбовців. Йдеться про коаліційну місію “Prosperity Guardian” під командуванням Сполучених Штатів Америки в зоні відповідальності в Червоному морі, Аденській затоці і на території Бахрейну, починаючи з 2024 року. Порядок денний пленарного засідання також містив інформацію Глави держави про схвалення транзиту обладнання, переданих Естонією Україні, та навчання українських військових.

     

    АРМІЯ – Румунській армії не вдалося знайти достатньо професійних солдатів. У першому турі набору, який проходив у лютому, березні та квітні, на конкурс було виставлено майже 5 100 місць, на які подали заявки понад 6 400 осіб. Частка кандидатів, які не пройшли фізичний тест, склала 24%, психологічний – 18%, медичний – 12%. Зрештою, було прийнято лише 2 626 кандидатів. Міністерство оборони Румунії заявило, що рівень складності фізичного тесту був середнім і що людина у віці від 18 до 45 років з нормальним фізичним розвитком не повинна зіткнутися з великими труднощами.

     

    ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Європейський парламент зібрався на нову пленарну сесію в Страсбурзі з понеділка по четвер. На порядку денному – боротьба з насильством щодо жінок, перегляд сільськогосподарської політики ЄС та боротьба з відмиванням грошей. Також на порядку денному дебати щодо нападу Ірану на Ізраїль, заборони на ринку ЄС продуктів примусової праці, оцінки ймовірного втручання Росії в роботу Європарламенту, оцінки результатів президентських виборів в Росії та верховенства права в Угорщині. Цьоготижневе пленарне засідання є останнім у поточному терміні європейського законодавчого органу перед виборами до Європарламенту 9 червня.

     

    ЛІТАКИ – Три літаки F-16, придбані Румунією у Королівства Норвегія, приземлилися в п’ятницю на 71-й авіабазі імені Генерала Емануїла Іонеску в місті Кимпія Турзій (центральна Румунія). Це друга серія з трьох таких літаків, придбаних Румунією у норвежців, перша була отримана в листопаді минулого року. За даними Міністерства національної оборони, завдяки 32 багатоцільовим літакам F-16, якими до кінця наступного року будуть оснащені ще дві ескадрильї ВПС, Румунія посилює свою протиповітряну оборону до рівня, адаптованого до викликів безпеці в регіоні.

  • Чи поверне коли-небудь Москва румунський скарб?

    Чи поверне коли-небудь Москва румунський скарб?

    «Безпрецедентний міжнародний випадок незаконного привласнення золотого запасу і об’єктів спадщини!». Так у резолюції Європейського парламенту, ухваленій у четвер переважною більшістю голосів, визначено досі невирішену справу про скарб, який Королівство Румунія передало на зберігання царській Росії під час Першої світової війни і з якого було повернуто лише невелику частину. У резолюції Європарламент закликає Російську Федерацію повернути Румунії скарб, відправлений до Москви в 1916-1917 роках.

    Дебати щодо скарбу вперше в Європарламенті ініціював депутат Європарламенту від Партії «Народний рух» Єуджен Томак, якого підтримали всі його румунські колеги.

    Еуджен Томак: «Мова йде про картини, коштовності, цінні речі з румунських церков і монастирів, архівИ державних установ, а також про понад 91,5 тонни золота, що становлять скарбницю Національного банку Румунії. Деякі з культурних і релігійних цінностей були повернуті за радянських часів, але румунське золото все ще перебуває під арештом у Росії.»

    Представниця Соціал-демократичної партії Рована Плумб пояснила, чого хотіли досягти румунські євродепутати за допомогою цієї резолюції:

    «Ми хочемо привернути увагу громадськості та європейських політиків до цієї специфічної ситуації Румунії. Ми створюємо передумови для того, щоб, якщо після закінчення агресивної війни Росії проти України відбудуться переговори між Європейським Союзом і Росією, тема повернення румунських скарбів була включена до порядку денного дискусій Європейського Союзу.»

    Дебати про викрадення національного багатства Румунії свідчать про історичні травми, які пережили румуни, – заявив колишній прем’єр-міністр Дачіан Чолош, представник партії РЕПЕР.

    Дачіан Чолош: «Я хотів би, щоб ці дебати допомогли нам зрозуміти, що ми повинні рішуче реагувати на відсутність докорів сумління у випадку з Росією. Жорсткі заходи проти путінської Росії, включаючи економічні заходи і використання заморожених активів цього путінського режиму без зволікань, є виправданою відповіддю в цьому контексті. Румунія вже заплатила ціну російської диктатури та імперіалізму, і це має стати уроком для Європи сьогодні.»

    Комісар ЄС з питань згуртованості та реформ Еліза Феррейра зазначила, що румунський скарб був переданий Царській імперії під час Першої світової війни для захисту, але так і не був повністю повернутий Румунії ні СРСР, ні Російською Федерацією. Євросоюз готовий підтримати румунську владу та її зусилля, спрямовані на повне повернення скарбу, якщо вона про це попросить, – сказала комісар Феррейра. Але на даний момент, за її словами, політичний діалог і механізми співпраці з Росією призупинені через війну.

    Вкрай низький апетит Москви до діалогу, який був постійним протягом багатьох років і тепер трагічно підтверджений, залишає мало місця для оптимізму щодо повернення скарбу. Однак резолюція Європарламенту важлива, оскільки вона надає міжнародний вимір цій історичній суперечці між Бухарестом і Москвою.

  • Складний виборчий графік у Румунії

    Складний виборчий графік у Румунії


    Ідея
    об’єднання деяких виборів, що відбудуться
    у супервиборчому 2024 році, яка довго
    обговорювалася в румунському публічному
    просторі, схоже, знайшла своє вирішення.
    Місцеві та парламентські вибори
    відбудуться одночасно, 9 червня – так
    вирішили дві партії, що формують правлячу
    коаліцію, СДП та НЛП. Також,
    прем’єр-міністр
    Марчел Чолаку, лідер соціал-демократів,
    оголосив, що президентські вибори
    відбудуться у вересні, найімовірніше,
    у два тури, а вибори до національного
    парламенту – в грудні.

    Чолаку
    стверджує, що рішення про об’єднання
    виборів
    було прийнято для того, щоб гарантувати
    вищу явку виборців і заблокувати
    висхідний
    тренд
    так званих екстремістських партій, які
    набирають обертів у більшості країн
    Європи. Крім того, хоча вони належать
    до різних континентальних політичних
    сімей (СДП -
    соціалістична партія, НЛП – афілійована
    з ЄНП) і матимуть власних кандидатів у
    мери, місцеві та повітові
    ради, ці дві великі партії вперше в
    історії підуть спільним списком на
    вибори до Європарламенту. Марчел
    Чолаку: «Ми також вирішили створити
    виборчий альянс для списку до
    Європарламенту. Очевидно, що тільки дві
    великі партії можуть об’єднатися і
    протистояти екстремістській хвилі.
    Жодна з двох політичних сил не може
    вести цю боротьбу поодинці».

    Зі
    свого боку, спікер
    Сенату
    Румунії, лідер НЛП
    Ніколає Чуке, каже, що рішення правлячої
    коаліції покликане гарантувати внутрішню
    стабільність, але також враховує поточний
    міжнародний контекст безпеки – з
    посиланням на ситуацію в сусідній Україні.
    Ніколає Чука: «З усіх дискусій, які ми
    провели,
    румуни хочуть стабільності, вони хочуть
    миру, вони хочуть жити своїм повсякденним
    життям і, таким чином, я думаю, що абсолютно
    необхідно, щоб у
    певні моменти політичні партії
    демонстрували мінімальну жертву
    гордості, заради всього, що означає
    інтереси румунів і стабільність країни».

    Опозиція,
    натомість, різко заперечує об’єднання
    місцевих виборів із виборами до
    Європарламенту. Альянс
    Об’єднані
    праві, що складається з парламентського
    Союзу Ряруйте Румунію, Партії
    Народний рух (заснованої
    колишнім главою держави Траяном Бесеску)
    та партії
    Сила
    правих (ліберальне дисидентство на
    чолі з екс-прем’єром Людовіком Орбаном)
    оголосив,
    що оскаржить у суді всі нормативні акти,
    видані урядовцями
    на
    тему
    об’єднання виборів.
    Лідер
    партії Сила
    правих,
    колишній прем’єр-міністр ліберал Людовік
    Орбан: «Якщо вони придумають законопроект,
    ми оскаржимо його в Конституційному
    суді. Якщо вони видадуть термінову
    постанову,
    очевидно, ми звернемося до Омбудсмена,
    який є єдиною інституцією, що має
    повноваження здійснювати конституційний
    контроль за терміновими
    постановами.
    Ми також будемо оскаржувати в суді як
    саму
    постанову,
    так і рішення уряду, яке буде видано».

    Теж
    опозиційний Альянс
    за об’єднання
    румунів (АОР)
    вважає об’єднання виборів незаконним
    і неконституційним, але стверджує, що
    він
    може
    адаптуватися
    до будь-якого типу виборів, незважаючи
    на те чи
    організовані вони вчасно, чи об’єднані.
    Лідер партії
    Джордже
    Сіміон: «Враховуючи поспішність уряду
    провести об’єднані
    вибори, ми також змінюємо нашу стратегію:
    якщо 9 червня пройдутьвибори
    до органів самоврядування,
    при повному ігноруванні Конституції,
    і компетентні
    установи
    цієї держави не втрутяться через своїх
    представників, ми приймаємо спільних
    кандидатів від усіх партій для боротьби
    проти представників
    СДП-НЛП,
    незалежно від їх
    імен».

    Зі
    свого боку, Демократичний
    союз угорців Румунії
    заявляє, що рішення урядової
    коаліції
    СДП-НЛП, до якого він належав
    до минулого року, на нього не впливає.

  • Європарламент підтримує вступ Румунії до Шенгену

    Європарламент підтримує вступ Румунії до Шенгену


    Румунія
    і Болгарія повинні бути інтегровані в
    Шенгенську зону до кінця цього року,
    йдеться в резолюції, прийнятій Європейським
    парламентом в середу. У документі, який
    отримав 526 голосів за, 57 проти
    і 42 утрималися, підкреслюється, що
    Румунія і Болгарія вже виконали необхідні
    вимоги для вступу до Шенгенської зони,
    а використання права вето на їхній вступ
    підживлює антиєвропейські настрої і
    завдає шкоди економіці. Євродепутати
    висловлюють жаль з приводу рішення Ради
    ЄС від 8 грудня 2022 року про відмову в
    членстві без будь-якого юридичного
    обґрунтування щодо критеріїв вступу.

    За
    їхніми словами, громадяни Румунії та
    Болгарії піддаються дискримінації,
    оскільки вони стикаються із
    затримками, бюрократичними труднощами
    та додатковими витратами під час поїздок
    або ведення бізнесу за кордоном порівняно
    з їхніми колегами з
    країн
    Шенгенської зоні. У тексті також міститься
    прохання до Європейської комісії оцінити
    фінансові збитки, нереалізовані прибутки
    та шкоду навколишньому середовищу, яку
    Румунія та Болгарія зазнали з червня
    2011 року через негативне та невиправдане
    рішення, прийняте щодо їхнього
    приєднання до Шенгену, та проаналізувати
    можливі механізми компенсації.

    Проте
    в інтерв’ю Радіо Румунія депутат
    Європарламенту Віктор Негреску закликав
    до обережності, оскільки до кінця року
    відбудуться три засідання Ради юстиції
    та внутрішніх справ, на яких може бути
    прийнято рішення про вступ, а Австрія,
    яка заблокувала Румунію в грудні 2022
    року, досі не подала жодних ознак
    перегляду своєї позиції. Віктор Негреску:
    Ми хочемо, щоб це відбулося до кінця
    року, але я б вважав за краще бути
    обережним, замість того, щоб робити те,
    що сталося минулого року, коли ми багато
    говорили про вступ, але цього не сталося,
    скоріше цього року ми хочемо спробувати
    через існуючі дипломатичні канали
    чинити тиск, спробувати змінити думку
    австрійського уряду і, врешті-решт,
    отримати позитивне рішення. Але на даний
    момент нам це не вдається. Я думаю, що
    цей рік буде ще складнішим, ніж минулий,
    тому що ми все ближче і ближче до виборів
    до Європейського парламенту і виборів
    в Австрії, на які, здається, вплинула ця
    тема міграції, яку наполегливо просуває
    австрійський канцлер.


    У
    грудні 2022 року Австрія заблокувала
    кандидатуру Румунії до Шенгену,
    мотивуючи це тим, що наша країна є
    частиною балканського шляху нелегальної
    міграції. Звинувачення було відкинуто
    владою
    в
    Бухаресті
    та офіційно спростовано
    європейськими інституціями, включаючи
    Європейським
    агентством
    прикордонної поліції та Береговою охороною
    – Frontex. Наразі з 27 країн-членів ЄС лише
    Румунія, Болгарія, Кіпр та Ірландія не
    входять до Шенгену, в
    умовах коли до
    європейського простору вільного
    пересування входять
    країни, що не є членами ЄС, такі як
    Ісландія, Норвегія, Швейцарія та
    Ліхтенштейн.

  • Європейський парламент підтримує Республіку Молдова

    Європейський парламент підтримує Республіку Молдова


    Республіка
    Молдова переживає, мабуть, найскладніші
    моменти з моменту своєї появи на
    європейській карті в 1991 році та збройного
    конфлікту 1992 року, в результаті якого
    вона втратила контроль над Придністров’ям.
    Через
    незаконне
    розміщення
    там російських
    солдатів, вразливу
    економіку
    та політичний
    клас, розділений
    на проєвропейських і проросійських,
    Респ. Молдова,
    географічно розташована між Румунією
    та Україною, зараз є основною побічною
    жертвою війни, розв’язаною
    Росією.

    Республіка
    Молдова залишається під впливом
    російського тиску та енергетичного
    шантажу, економічних потрясінь,
    спричинених війною в сусідній Україні,
    а також підтримуваних Кремлем спроб
    дестабілізувати проєвропейський уряд
    країни, – йдеться в ухваленій
    в середу резолюції
    Європейського
    парламенту. У документі законодавчий
    орган ЄС
    вітає лідерство
    Президента Республіки Молдова Майї
    Санду та керівництва
    країни у вирішенні цих серйозних
    викликів. У резолюції зазначається, що
    приєднання Республіки Молдова стане
    стратегічною інвестицією в об’єднану
    та сильну Європу, і закликає до початку
    переговорів про приєднання з Кишиневом
    до кінця року після завершення дев’яти
    етапів, визначених Єврокомісією.

    Олігархи-втікачі
    повинні бути екстрадовані до Молдови,
    а Європейський Союз повинен продовжувати
    підтримувати Республіку Молдова в
    досягненні енергетичної незалежності,
    стверджують євродепутати. Нещодавно
    президент Майя Санду закликала
    своїх співвітчизників вийти 21 травня
    на площу Великих національних зборів
    у Кишиневі, щоб продемонструвати свою
    підтримку європейському
    шляху, яким
    прямує влада
    невеликої східноєвропейської держави
    з переважно румуномовним
    населенням.
    Заклик Майї Санду був
    зроблений на тлі спроб
    дестабілізації Росії, що
    позначили
    республіку в останні місяці, від вуличних
    протестів, оплачених прихильниками
    Москви, до спроб повалити проєвропейський
    уряд.

    «Я
    закликаю вас продемонструвати, як народ,
    чітке рішення бути частиною європейської
    сім’ї, засноване на повазі, стабільності
    та економічній співпраці… Я закликаю
    вас пояснити тим, хто все ще має сумніви,
    що рішення щодо майбутнього
    Республіки Молдова відбувається в
    Республіці Молдова», – сказала Майя
    Санду. Вона звинуватила проросійські
    партії
    у використанні війни в сусідній Україні
    для спроби дестабілізації власної
    країни та захоплення влади.

    Численні
    економічні, енергетичні та безпекові
    кризи, які впливають на неї, можуть стати
    шансом остаточно вирішити дилему щодо
    геополітичного маршруту, яким має йти
    Республіка Молдова. Послідовний і
    твердий прихильник вступу цієї
    країни до
    Європейського Союзу та головний
    прихильник у моменти економічного
    дисбалансу,
    Румунія зуміла залучити найважливіші
    держави континенту до проєкту,
    спрямованого на приєднання Республіки
    Молдова до європейської родини.

  • Європейський парламент затвердив Інструмент відновлення та стійкості

    Європейський парламент затвердив Інструмент відновлення та стійкості




    Європейський
    парламент прийняв Інструмент для відновлення та стійкості. Це система грантів
    та позик на суму 672,5шістсот сімдесят два і п’ять млрд. євро, яка фінансуватиме заходи, вжиті
    державами-членами з метою пом’якшення
    економічних та соціальних наслідків пандемії COVID-19.


    Інструмент має набути
    чинності у другій половині лютого, але до того часу державам-членам потрібно
    доопрацювати свої національні плани відновлення, на основі яких вони отримають
    доступ до виділених коштів. Наразі доступні 13% від загальної суми, а 70% має
    бути освоєно державами-членами до кінця
    наступного року.


    «Важливо побороти вірус за допомогою вакцин,
    але ми також зобов’язані допомагати громадянам, підприємствам та громадам вийти
    з економічної кризи», – заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер
    Ляєн. Інструмент для відновлення та
    стійкості побудований навколо 6 основних напрямків: «озеленення» економіки; оцифровування;
    економічна згуртованість, продуктивність та конкурентоспроможність; соціальна
    та територіальна згуртованість; стійкість системи охорони здоров’я та
    економічна, соціальна й інституційна стійкість; розроблення політик для
    наступного покоління. Новий фінансовий інструмент дозволить ЄС досягти своєї
    мети щодо кліматичної нейтральності до 2050 року та просунутися вперед у
    напрямку цифрового переходу, одночасно створюючи робочі місця та стимулюючи
    економічне зростання.





    Румунія через Інструмент
    для відновлення та стійкості має отримати
    30,44 млрд євро, які можуть бути використані, наприклад, для модернізації або
    будівництва лікарень, фінансування планів реагування та готовності установ до
    кризових ситуацій, а також для розроблення політик щодо дітей та молоді. Однак
    щонайменше 37% інвестицій та реформ у національних планах відновлення повинні
    бути спрямовані на кліматичні цілі, а щонайменше 20% на оцифровування. Іншою
    важливою умовою для освоєння європейських
    коштів є забезпечення безпеки, оскільки отримані кошти не можуть бути
    вкладені в мережі 5G компаній, які вважаються ворожими, із країн, що не входять
    до Євросоюзу. Крім того, кошти не можуть бути використані для покриття
    бюджетних дефіцитів та видатків.


    На сьогодні план посткризового
    відновлення Румунії знаходиться на стадії громадських обговорень, так само проводяться
    постійні консультації з цього приводу з представниками Єврокомісії.


    Прем’єр-міністр
    Румунії Флорін Кицу привітав результат голосування в Європарламенті та
    наголосив, що ці фонди важливі для
    відновлення економіки, яка постраждала від пандемії. «Ми обережно
    використовуватимемо їх для фінансування інвестицій в інфраструктуру,
    оцифровування, зелену економіку та структурні реформи. Ми хочемо якнайшвидше завершити
    доопрацювання Національного плану відновлення та стійкості, щоб Румунія в
    найкоротший термін отримала доступ до європейського фінансування», – також сказав
    глава румунського уряду .

  • Європарламент пропонує нові санкції проти Росії

    Європарламент пропонує нові санкції проти Росії


    Справа російського опозиціонера Олексія Навального, жертви невдалої спроби
    отруєння, який наразі перебуває за ґратами у російській в’язниці, повертає
    Європейський Союз та Росію на бійцівські
    позиції. Вони вкотре вступили у відкрите протистояння після оголошення про те,
    що в Брюсселі обговорюються нові санкції проти Москви за порушення основних
    прав людини і жорстких заходів проти російських опозиціонерів, яких Кремль
    звинувачує в державній зраді.


    У вівторок перед європейським парламентом, який зібрався на пленарному
    засіданні, глава європейської дипломатії Жозеп Боррелль, який нещодавно
    повернувся з офіційного візиту до Москви, вимагав впровадження додаткових
    санкцій проти Росії та оголосив, що використає своє право на ініціативу для
    внесення пропозицій державам-членам, стосовно прийняття заходів для протидії дезінформації та кібератакам.


    «Російський уряд підтримує авторитаризм і не проявляє милосердя в справі
    Навального», – сказав Жозеп Боррелль. Він зазначив, що його візит до Москви мав
    подвійну мету: представити позицію Європейського Союзу щодо російського опозиціонера
    та перевірити, чи має намір Кремль змінити негативну тенденцію у відносинах з
    європейцями.


    На всі пропозиції ЄС Москва відповіла чітким «НІ» – сказав глава європейської дипломатії. Коли
    Жозепа Боррелль перебував у Москві, російська сторона оголосила персонами нон ґрата трьох європейських дипломатів, а високопоставленому європейському
    чиновнику було відмовлено у проханні відвідати Олексія Навального у в’язниці.
    Саме тому депутати Європарламенту з Центральної та Східної Європи назвали візит
    до Росії Верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики і політики
    безпеки ганебним, дехто навіть вимагаючи його відставки.


    На їхню думку, візит Жозепа Боррелля в Росії виявився пасткою, приготовленою
    Володимиром Путіним для приниження ЄС. Деякі держави-члени, були звинувачені у
    лицемірстві та були піддані критиці за підтримку економічних відносин із
    диктаторським режимом, ворожим до власних громадян. Європейські депутати, з
    іншого боку, погодились, що Євросоюз повинен допомогти російському народові та погодились
    налагодити співпрацю зі США, які напередодні рішуче засудили рішення Росії
    заарештувати Олексія Навального.


    Європейський Союз не буде заляканий, заявив президент Європейської Ради
    Шарль Мішель, який засудив агресивну поведінку Росії. З цього приводу Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що
    ув’язнення Олексія Навального є збоченням правосуддя, оскільки воно спрямоване
    на жертву замаху на вбивство, тоді як зловмисники все ще перебувають на свободі.

  • Європейські фонди та правова держава

    Європейські фонди та правова держава

    Європарламент проголосував у середу за резолюцію,
    що містить пропозиції щодо механізму захисту та зміцнення демократії, правової
    держави та основних прав. Причина проста: нинішні механізми контролю за станом
    здоров’я демократії в ЄС не працюють ефективним чином, адже вони недостатньо
    примусові у разі, коли уряди відхиляються від правил. У резолюції законодавчий
    орган ЄС підтверджує свою стурбованість «зростанням та укоріненням
    самодержавних та неліберальних тенденцій», посилених кризою, спричиненою COVID-19,
    а також «корупцією, дезінформацією та захопленням державних установ» в ряді
    країн ЄС.


    У документі зазначається, що ЄС не має необхідних
    інструментів для подолання безперервної та безпрецедентної кризи своїх основних
    цінностей, наводячи як приклад нездатність Ради досягти конкретного прогресу у
    провадженнях проти Угорщини та Польщі. Тому, на думку Європарламенту, існує
    потреба у спеціальних рекомендаціях для країн, внаслідок яких може бути
    запущений механізм захисту європейських цінностей, процедура констатації
    невиконання зобов’язань та висування умов щодо доступу до європейських фондів.


    Таким чином, ЄП пропонує укласти інституційну угоду
    щодо «Річного циклу моніторингу (дотримання) цінностей ЄС». Він включатиме
    профілактичні та коригувальні аспекти на основі конкретних рекомендацій для
    таких країн, з графіками та цілями, що стосуються конкретних заходів, процедур
    порушення невиконання зобов’язань та умов доступу до бюджету ЄС. Ці пропозиції
    зміцнять та замінять чинні механізми, такі як нещодавній звіт Європейської
    комісії про стан правової держави. Відсутність прогресу в усуненні виявлених
    серйозних проблем може призвести до конкретних примусових дій.


    По суті, Європарламент пропонує, обмежити доступ
    держав, які не поважають європейські цінності та лібералізм європейського типу,
    до фондів європейської спільноти, заснованої саме на принципах, які порушують
    ці держави. Парламент затвердить бюджет на 2021-2027 роки лише за наявності
    конкретного механізму обумовленості, який дозволить скоротити або зупинити отримання
    фінансування від Європейського Союзу, якщо країна-член порушує принципи
    правової держави.


    Консервативні режими Угорщини та Польщі, яких
    безпосередньо стосуватимуться зазначені процедури ЄС, через їхні спроби
    політичного підпорядкування правосуддя та суспільних засобів масової
    інформації, погрожують заблокувати майбутній багаторічний бюджет ЄС та
    Європейський фонд постпандемічного відновлення у розмірі 750 млрд євро, у разі
    введення умов щодо правової держави.


    На екскомуністичному сході Європи спостерігається
    спокуса переосмислювати правила для власної вигоди. Хоча, проти них не були
    порушені провадження за недотримання принципів правової держави, подібні
    критики лунали й на адресу Болгарії, Словаччини та Румунії, в останньому
    випадку через суперечливу ініціативу колишнього лівого уряду про внесення цілої
    низки змін до законів, які регламентують основи правосуддя.

  • Баланс 2019 року: Огляд основних подій у Румунії упродовж року

    Баланс 2019 року: Огляд основних подій у Румунії упродовж року


    Румунське головування в
    Раді ЄС

    logo-romania-presedintia-consiliului-ue-ro-2019-eu.png


    Рівно через
    12 років від вступу в ЄС у січні Румунія офіційно прийняла піврічне ротаційне
    головування у Раді Європейського Союз. Бухаресту вдалося закрити 90 кейсів та
    провести близько 2500 заходів. Незаперечним успіхом став Європейський саміт у місті
    Сібіу (у центрі) щодо майбутнього Євросоюзу, на якому була окреслена Стратегічна
    програма дій на період 2019-2024 роки. За словами тогочасного прем’єр-міністра, соціал-демократки Віоріки Денчіле,
    концепція згуртованості між громадянами, громадами, регіонами та
    країнами-членами була головним гаслом румунського головування в Раді ЄС. За її словами Бухарест також
    поставив перед собою такі завдання як: вдосконалення соціальної політики,
    сприяння гендерній рівності та боротьбі з антисемітизмом, ксенофобією та
    ненавистю.




    Поразка лівих на виборах Європарламенту

    alegeri-europarlamentare-fara-sursa.jpg




    За
    результатами голосування румунських виборців 26 травня до Європейського
    Парламенту потрапили депутати від шістьох політичних сила. Націонал-ліберальна
    партія, яка на той час була в опозиції, здобула найбільшу кількість голосів,
    близько 27%. Друге і третє місця поділили між собою Соціал-демократична партія,
    «перша скрипка» тодішньої керівної коаліції та правий альянс, до якого входять
    Союз «Рятуйте Румунію» та партія PLUS. По
    двоє депутатів пройшли до Європарламенту від партії «Про Румунія», Демократичного
    союзу угорців Румунії та партії «Народний рух», які набрали 5-6%. Іншим сімом політичним
    силам, які взяли участь у виборах, в тому числі Альянсу лібералів та демократів,
    на той час меншого партнера соціал-демократів по керівній коаліції, не вдалося здолати 5% виборчий поріг. На закордонних виборчих дільницях румунам довелось
    знову годинами чекати у нескінченних чергах, при цьому основні звинувачення у
    неналежному проведенні виборчого процесу за кордоном були спрямовані у бік
    Міністерства закордонних справ. Одночасно з виборами до Європарламенту був
    проведений і референдум з питань правосуддя, скликаний президентом Клаусом Йоганнісом.
    Понад 80% тих, хто взяв участь у референдумі, сказали «так» продовженню боротьбі
    з корупцією.




    Кінець
    соціал-демократичної епохи

    dragnea-dna.jpg


    Наступного
    дня, 27 травня, фактичний лідер коаліції при владі, голова Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня був ув’язнений за
    рішенням Верховного суду, який засудив його до 3 років з половиною років
    позбавлення волі за корупцію. Він отримав цей вирок у справі про фіктивне
    працевлаштування двох членів партії у повітовому управлінні з питань захисту
    дітей, коли обіймав посаду голови Телеорманської повітової ради. Раніше Лівіу Драгня був засуджений умовно за спроби фальсифікувати результати
    референдуму 2012 року про імпічмент президента Траяна Бесеску. Після ув’язнення
    Лівіу Драгні прем’єр-міністр Віоріка Денчіле перейняла лідерство у партії, а
    соціал-демократ Марчел Чолаку був обраний замість нього на посаду спікера Палати
    депутатів.


    Зміна уряду

    guvernul-orban-prima-sedinta-gov-ro.jpg


    Уперше за тридцять років посткомуністичної
    демократії, Румунія має «одноколірний» ліберальний уряд. 4 листопада парламент затвердив Програму дій нової
    урядової команди на чолі з лідером Націнал-ліберальної партії Людовіком Орбаном. Підрахунок голосів поклав край тривалому напруженому
    очікуванню, адже напередодні було важко
    сказати, чи зуміє Людовік Орбан набрати 233 голоси, тобто половину плюс один
    від загальної кількості сенаторів і депутатів, необхідних для затвердження
    уряду. Урешті-решт набралося 240 голосів, враховуючи, що частка лібералів у парламенті становить близько 20%. Ліберали «сіли за кермо» уряду після того як парламент підтримав
    ініціативу Націонал-ліберальної партії й оголосив недовіру
    соціал-демократичному уряду Віоріки Денчіле. Ініціатори резолюції про недовіру уряду назвали команду Віоріки Денчіле найбільш шкідливим кабінетом міністрів за останні 30 років і заявили, що після їх відставки представлять у
    парламенті відповідальну програму діяльності, спрямовану на розвиток та модернізацію країни та
    реальне процвітання кожного румуна.




    Румунки
    на важливих європейських посадах

    adina-velean-sursa-poza.jpg


    Комісаром
    ЄС з питань транспорту у новій Європейській комісії, яка розпочала роботу 1 грудня, стала
    євродепутат від Націонал-ліберальної партії Румунії-Європейської народної
    партії Адіна Велян. Серед пріоритетів та цілей, які вона поставила перед собою налічуються екологічно чистий та рівноправний транспорт. Колшиня вчителька та депутат Європарламенту
    з 2007 року, Адіна Велян (51 рік) була віцеспікером європейського законодавчого
    органу та очолювала в минулому комітети з питань навколишнього середовища та з питань
    промисловості. За даними дослідження, здійсненого у квітні групою VoteWatch
    Europe Адіна Велян посіла четверте місце у рейтингу найвпливовіших депутатів
    Європарламенту попереднього скликання. Вона є четвертим єврокомісаром від Румунії
    після Леонарда Орбана, який був відповідальним за багатомовність, Дачіана
    Чолоша на чолі сільськогосподарського відомства та Коріни Крецу, яка
    відповідала за регіональну політику Єврокомісії. Інша румунка, колишній головний
    антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші очолила майбутню Прокуратуру ЄС,
    створену передусім для посилення боротьби з шахрайством та зловживаннями у
    використанні коштів з бюджету Європейського Союзу.




    Переобрання
    президента


    iohannis-depunere-juramant-presidency.jpg

    Чинний
    президент Клаус Йоганніс, за підтримки Націонал-ліберальної партії, здобув
    перемогу в чергових президентських перегонах. У другому турі президентських
    виборів 24 листопада він набрав понад 66% голосів, удвічі більше ніж експрем’єрка
    Віоріка Денчіле. Через два дні після найбільш розгромної поразки кандидата від соціал-демократів
    у посткомуністичній історії Румунії, остання пішла у відставку з посади лідера
    партії. На церемонії інавгурації переобраний президент Клаус Йоганніс пообіцяв,
    що й надалі буде непохитним прихильником дотримання основних прав і свобод
    громадян, найвищих цінностей, закріплених у Конституції, у дусі демократичних
    традицій румунського народу та ідеалів грудневої антикомуністичної революції
    1989 року, за які боролися і пролили кров румуни 30 років тому.




    Спорт


    fotbal-nationala-u21-sursa-fot-frf.png

    У
    червні молодіжна збірна Румунії дійшла до півфіналу чемпіонату Європи з
    футболу, проведеного в Італії та Сан-Марино, і таким чином здобула путівку на
    Олімпійські ігри в Токіо. Після 56-річної перерви румунські футболісти знову братимуть
    участь в олімпійських змаганнях. У розіграші Європейських кубків чемпіон
    Румунії з футболу клузький CFR вийшов до 1/16
    фіналу Ліги Європи, де у лютому зустріне іспанську «Севілью». У тенісі румунка
    Сімона Халеп та канадійка румунського походження Б’янка Андреєску закінчили поточний
    рік на 4-му та 5-му місцях у світовому рейтингу Жіночої тенісної асоціації (WTA).

  • Про румунську революцію  в Європейському парламенті

    Про румунську революцію в Європейському парламенті

    У неділю виповнюється 30 років від
    перемоги антикомуністичної революції в Румунії. 22 грудня 1989 року під тиском
    сотень тисяч протестувальників диктатор Ніколае Чаушеску залишив на вертольоті приміщення центрального комітету комуністичної партії. За
    вироком військового трибуналу Чаушеску
    та його дружину стратили 25 грудня в казармі в місті Тарговіште (південь). Румунія була
    єдиною центральною чи східноєвропейською країною, в якій повалення
    комуністичного режиму відбулося кровопролиттям, розпочате режимом одразу після спалаху
    Революції, 16 грудня, у Тимішоарі (захід).Однак більшість із понад тисячі вбитих стали жертвами після втечі Чаушеску, так званих
    терористів, ідентичність яких досі не встановлена.




    Учора ввечері Європейський Парламент, який засідав
    на пленарному засіданні у Стразбурзі, провів дебати, присвячені 30-річчю Румунської революції. Декларація
    Європейської комісії була представлена вперше, нагадавши про насильство, яке позначило
    бунт румунів, та їх
    спробу повалити комуністичний режим. На пленарному засіданні Європейського
    парламенту, Європейський комісар з питань транспорту, румунка Адіна Велян виступила з декларацією, в якій наголосила на необхідності вшанування жертв революції і підкреслила, що Європа повинна діяти
    так, щоб жодна нація не зазнала таких
    кривавих подій.




    Вона заявила ексклюзивно ВСРР: Важливо зберігати пам’ять про події того часу, про
    надзвичайні зусилля та пролиту кров румунами за свою свободу. Я думаю, що це
    важливо, я розумію, що на пленарному засіданні Європарламенту також буде
    резолюція, все це повертає в колективну пам’ять нових чи старих політиків, тому що багато
    європейських парламентарів з інших держав-членів теж дуже молоді, і добре мати таку дискусію, таке
    нагадування, бо небезпека диктатури, популізму,
    нападу на основи демократії ніколи не зникають.І тоді політикам завжди потрібно
    пам’ятати і діяти разом, щоб захищати нас усіх від можливого майбутнього, яке могло б нагадувати
    минуле румунів.




    Депутат Європарламенту від СДП Кармен Аврам, також для ВСРР пояснила, що документ, який Європарламент
    ухвалить у четвер: Це резолюція, яка вимагає дізнатись
    правду про те, що
    сталося під час революції 1989 року. Минуло 30 років, і соромно для нас, як країни не має відповідей. Неприпустимо, щоб 20 мільйонів румунів мали 20 мільйонів варіантів революції,
    бо кожен склав свій сценарій за відсутності правди. Дуже важливо, що сьогодні
    ми говоримо про революцію в Румунії, ця резолюція буде проголосована, і я сподіваюся, що ситуація в Румунії постане
    перед європейцями і вони будуть більш обізнаними та уважними до того, що відбувається в
    їхній країні і на континенті, і, особливо, ми повинні після цієї
    резолюції обговорити, чи достатня освіта в школах щодо
    комуністичного режиму і революції, і якщо ні, ми повинні робити більше і бути
    наполегливішими, коли ми говоримо. про наше недавнє минуле».


    Три десятиліття після Революції також було
    відзначено святковим засіданням у понеділок у парламенті Бухареста. Встановлений наприкінці Другої
    світової війни радянськими окупаційними військами комуністичний режим був
    офіційно засуджений у 2006 році як злочинний та нелегітимний, після того, як,
    за оцінками істориків, майже за півстоліття він несе за собою щонайменше 600 тисяч жертв.

  • Перша сесія нового скликання Європейського парламенту

    Перша сесія нового скликання Європейського парламенту

    Члени Європейського Парламенту обрали Урсулу фон дер Лейен, колишня міністр оборони Німеччини,
    президентом Європейської Комісії. Німецький представник консерваторів є першою
    жінкою, яка стала головою Єврокомісі і матиме п’ятирічний мандат, починаючи з 1
    листопада. Підтримана більшістю євродепутатів Урсула фон дер Лейен твердо
    зобов’язується поважати гендерну
    рівність щодо майбутніх єврокомісарів, дотримуючись географічного та політичного балансу щодо їхнього
    призначення – механізму верховенства права, міграції та
    боротьби зі зміною клімату.




    Новий голова Європейської Комісії
    пообіцяла докласти зусиль щодо зміцнення європейської оборони, європейської
    мінімальної заробітної плати, можливості продовження Brexit, а також реформ,
    таких як створення правових ініціатив для ЄП або прийняття транснаціональних
    списків до європейських виборів. Наступним кроком є створення команди. Кожна
    країна, включаючи Румунію, повинна призначити одного єврокомісара та обговорити майбутні портфелі.
    Висунуті кандидати будуть заслухані в спеціалізованих комітетах.




    Також у Європарламенті
    прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле представила звіт про румунське головування в Раді ЄС. Бухарест продовжуватиме підтримувати європейський
    проект, і в той же час завершення
    своєї інтеграції, сказала пані Денчіле.На її думку, Європа не повинна мати більше швидкостей, адже прогрес буде твердим і з конкретними
    вигодами для громадян тільки тоді, коли вони будуть зроблені разом. Віоріка
    Денчіле: «Ми взяли на себе зобов’язання діяти на користь зміцнення європейського проекту, і протягом шести місяців
    нашого мандату ми продемонстрували, що проєвропеїзм має підживлюватися
    постійними діями. Наш проект не повинен просувати Європу з кількома швидкостями. Румунія продовжуватиме сприяти
    спільній меті зміцненню європейського проекту і одночасно довершуватиме свою інтеграцію. Я маю на увазі повну
    інтеграцію нашої країни до Шенгенської зони, де ми вже діємо як член де-факто».




    Лідери політичних груп, чи то мова
    йде про народних, соціалістів,
    консерваторів,
    реформаторів чи зелених, привітали спосіб у який румунському головуванню в Раді ЄС вдалося закрити велику кількість
    складних справ з усіма існуючими викликами. Іншу позицію зайняв представник Групи поновлення Європи, який ствердив, що румунське головування було
    контрастуючим.

  • 26 травня – 1 червня 2019 року

    26 травня – 1 червня 2019 року

    Папа
    Франциск в Румунії



    «Я радий бути у вашій прекрасній країні у період, коли
    Румунія головує в Раді Європейського Союзу», – заявив Папа Франциск у п’ятницю
    після прибуття з візитом до Бухареста на запрошення президента Клауса Йоханніса
    і місцевої Католицької церкви. Верховний Понтифік привітав прогрес Румунії упродовж останніх 30 посткомуністичних років, але наголосив, що однією з проблем
    перехідного періоду стала еміграція мільйонів людей і депопуляція сіл. Він віддав
    данину шани пожертві синів і дочок Румунії, які своєю культурою,
    спадщиною своїх цінностей та своїм трудом збагачують країни, в яких вони оселилися.
    У свою чергу президент Клаус Йоханніс сказав, що від імені всіх румунів з великою
    радістю вітає Верховного Понтифіка на румунській землі. Він подякував Католицькій
    церкві за гостинність, з якою вона зустріла румунську діаспору на Заході. Глава
    держави нагадав, що візит Івана Павла ІІ до Бухареста у 1999 році, став першим
    візитом Папи Римського до переважно православної держави. Програмою візиту Папи
    Франциска до Румунії передбачені також зустрічі з прем’єр-міністром Віорікою
    Денчіле, Патріархом Румунської православної церкви Даниїлом та іншими членами
    Синоду РПЦ. Упродовж свого триденного державного, пастирського та екуменічного
    візиту до Румунії, що проходить під гаслом «Ходімо разом!»
    після Бухареста Папа Франциск сьогодні відвідав Шумулєу Чук, район у
    Трансільванії де зосереджені угорські католики та місто Ясси на північному сході
    Румунії, де компактно проживає велика громада румунських католиків. У неділю Верховний Понтифік відвідає місто Блаж, в самому серці
    Трансільванії, духовний центр румунського греко-католицтва, де здійснить
    беатифікацію семи греко-католицьких єпископів, які пожертвували своїм життям за
    віру під час комуністичного режиму.

    Опозиція перемогла на виборах до Європарламенту



    За підсумками голосування у
    неділю Румунію в
    Європейському
    парламенті представлятимуть шість політичних сил. Найбільшу кількість голосів – 27% здобула опозиційна, права Націонал-ліберальна
    партія, а друге і третє місця посіли
    головна керівна Соціал-демократична партія – 22,5% й альянс
    опозиційних партій Союз «Рятуйте Румунію»-PLUS
    – 22,4%. Прохідний поріг подолали також партія Про Румунія – 6,6%, а також Демократичний союз угорців
    Румунії і партія «Народний рух», які
    набрали трохи більше 5% голосів виборців. Таким чином ліберали отримали 10 депутатських місць,
    соціал-демократи та альянс – по вісім, а решта – по два мандати. У списку новообраних
    депутатів Європарламенту такі відомі у Бухаресті та Брюсселі імена, як колишній
    президент Траян Бесеску (Партія
    «Народний рух»), екс-прем’єри
    Дачіан Чолош (PLUS) і Віктор Понта та
    колишній єврокомісар Коріна Крецу (обидва від партії Про Румунія). Виборчий бар’єр на шляху до Європарламенту
    став нездоланним для інших семи партій, які взяли участь у перегонах, в тому
    числі для меншого партнера соціал-демократів по керівній коаліції – Альянсу
    лібералів і демократів. Багато закордонних румунів були змушені годинами стояти у
    довжелезних чергах, щоб проголосувати. Вони звинувачують у поганій організації
    виборчого процесу Міністерство закордонних справ, яке опинилося
    під шквалом критики й в
    Бухаресті, зокрема з боку ЗМІ, опозиції та президента Клауса Йоханніса. Явка
    на виборах до Європарламенту склала 49%, ставши найбільшою від вступу
    Румунії до ЄС 12 років тому.




    Румуни підтримали посилення боротьби з корупцією


    Паралельно
    з виборами до Європарламенту у Румунії відбувся й скликаний президентом Клаусом
    Йоханнісом референдум з питань незалежності правосуддя. Понад 80% тих, хто
    голосував відповіли «Так» на два питання референдуму: 1. Чи згодні Ви із
    забороною амністії та помилування за корупційні правопорушення? та 2. Чи згодні
    ви із забороною на прийняття урядом термінових постанов у сфері кримінальних
    злочинів, покарань та судоустрою, а також з розширенням права оскарження цих
    постанов безпосередньо до Конституційного Суду? Явка на референдумі склала 41%,
    перевищивши 30%, необхідних для того, щоб голосування було визнано таким, що
    відбулося. Президент Клаус Йоханніс заявив у понеділок, що румуни проголосували
    за європейське майбутнє країни, в якій «злодії та правопорушники сидять у
    в’язниці». Глава держави закликав партії на переговори щодо внесення змін до Основного закону з урахуванням результатів референдуму з питань правосуддя, в якому взяли участь більше шести мільйонів громадян Румунії.




    Кінець епохи в СДП



    Після поразки на виборах до ЄП
    у неділю, керівна Соціал-демократична партія була у понеділок «обезголовлена» в
    суді. Колишній лідер керівної коаліції
    Ліву Драгня був ув’язнений у понеділок
    увечері після того як напередодні Верховний суд залишив у силі рішення суду
    першої інстанції, винесений майже рік тому в справі за фактом корупції. Лідер керівної
    Соціал-демократичної партії та спікер Палати депутатів Лівіу
    Драгня отримав цей вирок у справі про фіктивне працевлаштування двох членів
    партії у повітовому управлінні з питань захисту дітей, коли обіймав посаду
    голови Телеорманської повітової ради. Фактично він змусив керівників згаданого
    управління фіктивно оформити на роботу двох членів Соціал-демократичної партії,
    які роками отримували зарплату не пропрацювавши ні дня, виконуючи різні
    завдання в осередку партії. Кілька років тому він був засуджений умовно за
    спроби фальсифікувати 2012 року результати референдуму про імпічмент колишнього
    президента Траяна Бесеску. Соціал-демократичну партію тимчасово очолила прем’єр-міністр
    Віоріка Денчіле, яка перебуватиме на цій посаді до проведення позачергового
    з’їзду СДП. Хоча вважалася людиною з близького оточення Драгні вона повернула до
    виконкому СДП осіб, яких відсторонив колишній лідер та звільнила з посади генерального
    секретаря партії дуже
    галасливого і
    непопулярного
    Кодріна
    Штефенеску. Тим
    часом у Палаті депутатів, в якій коаліція СДП-АЛДЕ дедалі зберігає контроль, був обраний
    новий спікер. Ним став соціал-демократ Марчел Чолаку.




    Фінал футбольного сезону


    Заснований і очолюваний відомим румунським футболістом Джордже Хаджі ФК Віїторул (Констанца)
    вперше завоював Кубок Румунії, після перемоги на нейтральному полі над Астрою (Джурджу) з рахунком 2:1 в додатковий час. У чемпіонаті уп’яте та другий рік поспіль титул чемпіона Румунії завоював CFR (Клуж). Друге місце
    посів столичний FCSB (колишня Стяуа), а третє – Віїторул (Констанца).



  • Реакції на недільні вибори в  Румунії

    Реакції на недільні вибори в Румунії

    Румуни, яких часто критикують за пасивність
    та негромадянську
    участь, були чемпіонами виборчої неділі. Половина з них, абсолютний рекорд,
    проголосувала
    на виборах до Європейського Парламенту, а 41% – що набагато перевищує 30% поріг – відповіли на заклик
    президента щодо консультативного референдуму. Вони мали сказати, чи згідні із забороною амністії та помилування за корупцію, і забороною надзвичайних постанов у сфері правосуддя. Стали показовими
    зображення з нескінченними чергами, створеними румунськими громадяни з-за кордону, які
    хотіли проголосувати.




    Декотрим з них не вдалося, хоча вони простояли в черзі годинами, і, природно, розчарування охопило
    їх, тим більше, що
    аналогічна ситуація була зафіксована
    під час голосування діаспори на президентських виборах
    2014 року. Саме тому Президент Клаус Йоганніс і головні опозиційні сили, НЛП і Альянс 2020, що
    складається з Союзу «Рятуйте Румунію. та Партії Плюс зажадали
    відставки лівого
    кабінету, що складається з СДП та АЛДЕ. Президент привітав румунів з масивною явкою на виборах і оцінив, що голосування дає однозначне послання
    політикам. Клаус Йоганніс: «Ви дали чіткий голос, твердий голос, голос, який не
    може бути проігнорований жодним політиком в Румунії. Ви проголосували за справедливу
    політику, справедливе правосуддя та незалежне правосуддя, за належне управління для румунів і Румунії,


    Євровибори змінили позиціїу верхах політики. На перше місце вийшла
    НЛП, а за нею йде СДП. Третє місце з
    невеликим відривом посів фаворит діаспори та Бухареста, Альянс 2020, що складається з Союзу «Рятуйте Румунію»
    та Партії «Плюс». Три
    політичні сили набрали від 20% до майже 30% голосів. Також відправлять представників до Європейського
    парламенту Про Румунія, Партія «Народний Рух» та Демократичний союз угорців Румунії. СДП не втрачає лише 20 відсотків голосів порівняно з парламентськими виборами 2016 року, а й партнер по коаліції АЛДЕ, який не
    подолав 5-відсотковий поріг.




    Голова соціал-демократів Лівіу Драгня подякував румунам, які проголосували
    за СДП і підтримали довіру до урядової
    програми, але визнав, що це голосування його не радує.Сприйнятий як головний бенефіціар численних змін до кримінального законодавства Драгня сказав, що ніколи не
    оскаржував референдум про правосуддя. Лівіу Драгня: Партія повинна провести дуже швидкі і серйозні аналізи. Щодо
    референдуму, я голосував. Як я вже кілька разів говорив, я не проти цього референдуму
    і не проти тем
    референдуму. У румунському суспільстві не було жодних спорів з приводу боротьби
    з корупцією та інших питань ».


    Лідер НЛП Людовік Орбан вважає, що
    результати виборів до Європейського парламенту та референдуму відображають волю
    громадян Румунії. Людовик Орбан: «На сьогоднішній день жоден політичний лідер
    не може дозволити собі говорити про амністію, помилування або про правосуддя за
    допомогою надзвичайних постаанов. Я дякую громадянам Румунії, які прийшли на вибори і проголосували за Націонал-ліберальну
    партію.»


    Лідер ПЛЮС Дачіан Чолош привітав результати учорашнього
    голосування, яке він вважає доказом відродження
    країни, і його колега лідер Союзу
    «Рятуйте Румунію» Дан
    Барна, заявив, що результати виборів- величезна перемога для Румунії. Дан Барна: «Ця відповідь є елементом на
    якому ми можемо будувати
    майбутнє. Цей референдум показує, що коли здоровий глузд, президент Румунії,
    опозиційні партії вважають, що правосуддя має бути незалежним, об’єднуються, і ми бачимо, що референдум
    оголошений як таким, що відбувся і підтвердив, що правосуддя повинно залишатися незалежними і Румунія повинна залишатися європейською
    країною.»


    На перших
    виборах Pro Romania стає
    четвертою політичною силою, і лідер партії, колишній прем’єр-міністр Віктор Понта, вважає,
    що результати показують, що Румунія хоче змін.