Tag: інфляція

У вівторок
Національний банк Румунії прийняв кілька важливих рішень. Перше стосується
підвищення процентної ставки за грошово-кредитною політикою до 6,75% річних із
6,25%. Румунський Нацбанк також збільшив процентну ставку щодо кредитування, а
таксамо процентну ставку за депозитами. Центробанк
також ухвалив рішення зберегти жорсткий контроль над ліквідністю на грошовому
ринку та зберегти поточні рівні обов’язкових мінімальних резервних ставок за
зобов’язаннями кредитних установ у леях та в
іноземній валюті.

На початку цього року ключова процентна
ставка була на рівні 2% річних. Її підвищення пояснюється тим, що електроенергія і продукти
харчування, що продовжують дорожчати, підняли інфляцію у вересні майже до 16%, що вище прогнозованого рівня, йдеться в повідомленні Центробанку. Очікується, що інфляція продовжить
зростати до кінця цього року, потім передбачається, що вона увійде на траєкторю
поступового зниження. Лише у першому півріччі 2024 року вона опуститься нижче 10%, прогнозують експерти
Національного банку Румунії.

Центробанк підвищив процентну ставку
монетарної політики на 0,5 процентного пункту, враховуючи зростання інфляції та
регіональний контекст, вважає економічний аналітик Костянтин Рудніцький: Думаю, що було враховано і ситуацію в Центральній та
Східній Європі. Багато центральних банків у сусідніх державах вже підвищили
процентну ставку більше, ніж у Румунії, і, звичайно, якщо процентна ставка вища
то й та національна валюта є привабливішою. Йдеться про Польщу, Угорщину і,
звичайно ж, не можна нехтувати і глобальним контекстом. Зрозуміло, що неможливо
залишатися осторонь цієї гри, коли процентні ставки зростають у всьому світі,
від США до єврозони, тож Національний банк Румунії також приєднується до цієї
тенденції, і, очевидно, це нормально.

З іншого боку,
на думку Рудніцького, є й хороша новина, а саме те, що нове
підвищення ключової процентної ставки не матиме серйозних ефектів щодо
процентних ставок на міжбанківському ринку, які вже перевищують рівень,
оголошений НБР. Костянтин Рудніцький вважає, що
нинішня тенденція підвищення процентних ставок спрямована проти людей або
компаній, які мають кредити або хочуть взяти позику. Еволюція інфляції позначена високою
невизначеністю, пов’язаною зі схемами обмеження цін та
компенсації цін на енергоносії та паливо, ескалацією війни в Україні та
пов’язаними з цим все суворішими санкціями.

До рівняння
інфляції також входить, за словами представників Національного банку, рівень
освоєння європейських фондів, особливо з Національного плану відновлення та
стійкості, і фіскальна політика, на тлі процедури надмірного дефіциту та
загальної тенденції до зростання вартості фінансування. У своїх оцінках
Центральний банк підтверджує зростання, значно вище ніж очікувалося, економічної
діяльності в Румунії у другому кварталі цього року, але вказує на
квазістагнацію в останні два квартали 2022 року.

Після вторгнення Росії в Україну, в лютому, євро впав, а у вересні впав навіть нижче психологічного порогу паритету щодо долара США. Якщо на початку року один євро коштував десь близько 1,15 долара, то минулого місяця він вперше впав до найнижчого рівня за понад 20 років. Ситуація пов’язана з геополітичним рівнянням, породженим війною розв’язаною Володимиром Путіним. Війна, яка призвела до погіршення економічної ситуації в зоні євро і яка змушує інвесторів бути дедалі обережними. У контексті спроб спільнотного блоку звільнитися від залежності від газу та нафти з Росії, витрати на енергоносії в Союзі різко зросли, і це відчуває кожен європеєць.

На тлі вибуху цін на газ та ймовірності припинення поставок Москвою, інвестори побоюються можливої рецесії в єврозоні. Рецесія, про яку також говорять аналітики, прогнозуючи, що вона буде швидшою та жорсткішою в Союзі, ніж у США. Все частіше поширюється думка про те, що світова економіка наближається до періоду рецесії. Наближається новий світовий порядок і переналагодження грошових політик і потоків, які будуть обговорюватися між Китаєм і США, прогнозує в ефірі Радіо Румунія Андрей Редулеску, директор відділу макроекономічного аналізу: «Останні зміни показників у Сполучених Штатах і в єврозоні чітко вказують на стан рецесії в другій половині цього року, тобто наближається економічна криза. На мій погляд, це буде не масштабна, а буде економічна криза, подібна до тієї, що була в кінці 90-х років. На жаль, у тотальному протистоянні між США та Китаєм, Європа буде тією хто виплачуватиме рахунки, включно Румунія. Тут рахунок може бути дешевшим, ніж у західних країнах, тому що у нас набагато менший ступінь залежності від імпорту вуглеводнів з Росії».

Той факт, що американська система центральних банків, Федеральна резервна система, була набагато рішучішою та агресивнішою у підвищенні процентних ставок з метою боротьби з інфляцією, є ще одним фактором, який сприяв долару. Отже, на тлі невизначеності у світовій економіці інвестори вважають, що їм скоріше можна покластися на американську валюту, традиційну одиницю притулку під час кризи. Пояснює економічний аналітик Сорін Паслару: «Європейський Союз не має такої ж сміливості в єврозоні, як Сполучені Штати, щоб атакувати інфляцію, тому що він більше боїться рецесії. Американці, як завжди, більш динамічні. Як тільки у них виникає ситуація, вони діють, як це було під час попередньої кризи: вони придумали так зване кількісне пом’якшення, в якому кидають на ринок тисячі мільярдів, щоб відновити довіру. Зараз, через інфляцію, вони беруть на себе цей ризик рецесії. Вважається, що без зростання безробіття – я навіть бачив думки про подвоєння безробіття – інфляцію зупинити не вдасться. І, автоматично, інвестори йдуть до Америки. Ми дійсно можемо стати свідками дедалі міцнішого долара також з геополітичних причин».

Падіння євро загрожує завдати ще більшої шкоди економіці, яка вже сильно страждає від зростання інфляції. І погана новина полягає в тому, що слабкий євро та вищі ціни, підвищують виклики, з якими зараз стикається Європейський центральний банк, якого критикують за те, що почав підвищувати процентні ставки набагато пізніше, ніж інші подібні установи. Гірше для ЄЦБ, якому доручено тримати інфляцію під контролем, є те, що євро знецінився не тільки по відношенню до долара, кажуть аналітики, але й по відношенню до інших валют, таких як швейцарський франк і японська ієна.

На найнижчому рівні за всю історію – 1,0350 за долар – у вересні впав також фунт в результаті заходів щодо зниження податків, оголошених новим британським прем’єр-міністром Лізз Трасс на тлі енергетичної кризи. Заходи, оцінені економістами в 100-200 мільярдів фунтів стерлінгів, чиї фінансування та вплив були незрозумілими та не виміряними в урядових цифрах, сколихнули ринки та призвели до надзвичайного попередження від Міжнародного валютного фонду, який закликав Лондон внести змін.

«Нам довелося приймати термінові рішення, щоб допомогти економіці розвиватися, і вжити заходів щодо інфляції. Звичайно, це означає, що вам доведеться приймати суперечливі та важкі рішення, але як прем’єр-міністр я готова це зробити», – сказала Лізз Трасс. Курс фунта стерлінгів впав до історичного мінімуму, Національному банку довелося втрутитися, щоб врятувати пенсійні фонди, вартість британських компаній впала на 500 мільярдів фунтів стерлінгів за три тижні, а ставки по запозиченнях уряду Великобританії зросли до найвищого рівня з моменту кризи 2009 року, загрожуючи фінансовій стабільності країни.

Глава лондонського уряду заявила в інтерв’ю BBC, що вона все ще підтримує свої заходи і що збільшення державних запозичень було правильним рішенням, оскільки це допоможе людям з їхніми рахунками за електроенергію. Водночас, зазначають прес-агентства, вона не виключила скорочення видатків на державні послуги, а також не зобов’язалася збільшити виплати відповідно до інфляції. Пізніше прем’єр-міністр визнала, що її слід було краще підготувати ґрунт перед тим, як оголосити про масштабне зниження податків, яке викликало паніку на фінансових ринках, і виконавча влада відмовилася від деяких заходів.

Фахівці
з питань статистики дають підстави для
оптимізму в глибоко дефіцитному
періоді
у цьому плані. По-перше, дефіцит державного
бюджету Румунії
за перші вісім місяців року зменшився
порівняно з аналогічним
періодом 2021 року з 3,3% до 2,4% валового
внутрішнього продукту. За підсумками
перших семи місяців року дефіцит становив
близько 2% ВВП. Доходи бюджету зросли на
20 відсотків порівняно з минулим роком
і досягли майже 300 мільярдів леїв, що
дорівнює
60 мільярдам євро. Бюджетні видатки
досягли близько 330 мільярдів леїв, що
на 17% більше, ніж у минулому році.

За
даними Мінфіну, збільшення відбулося
в основному за рахунок збільшення
видатків на соціальну допомогу, місцевих
бюджетів та видатків на товари та
послуги. Цільовий показник дефіциту на
поточний рік становить 5,8% валового
внутрішнього продукту. Ще одним приводом
для помірного оптимізму може бути
переглянутий у бік збільшення прогноз
Міжнародного валютного фонду щодо
економічного зростання Румунії на
поточний рік.
Таким чином, зростання економіки Румунії
може скласти 4,8%, тобто
більш ніж на 2 відсотки порівняно з
попередньою оцінкою. Нова цифра була
оприлюднена після оціночної місії,
проведеної Фондом влітку.

За
даними Мінфіну, експерти міжнародної
фінансової установи оцінили важливість
застосування макроекономічної політики
для забезпечення стабільності та
стимулювання структурних реформ з метою
підтримки економічного зростання, а
корекція означатиме підтвердження дій
уряду. Перегляд прогнозу МВФ у бік
зростання,
підтверджений статистичними даними
про розвиток румунської економіки за
перше півріччя та іншими сигналами з
місцевого та міжнародного ринків,
показує, що вплив заходів, вжитих
виконавчою владою, є правильний з
макроекономічної точки зору, стверджує
міністр фінансів Адріан Кичу.

Однак
він додав,
що цього недостатньо і що Румунія повинна
продовжувати просувати низку реформ,
у тому числі реформу
системи соціального страхування. Міністр
запевнив, що реформи, включені до
Національного плану відновлення та
стійкості, відбуваються у встановлені
терміни та сприятимуть забезпеченню
економічної стабільності разом із
державними інвестиціями та консолідацією
бюджету. З іншого боку, необхідно, щоб
виконавча влада вирішила питання
нерівності в
оплаті праці, підвищила конкурентоспроможність
економіки та відродила експорт,
протистояла зростанню інфляції.

У
короткостроковій перспективі уряд
діятиме, обіцяє міністр фінансів, у
напрямок
захищення уразливих
категорій
населення в умовах енергетичної кризи
та зростання цін. На рівні коаліції, де
домінують соціал-демократи та ліберали,
вже йдуть дискусії щодо підвищення
пенсій та мінімальної зарплати, а
оглядачі
передбачають, що рішення у
цьому питанні
матиме сильний політичний відбиток і
вплине на дефіцит бюджету в кінці року.

Світовий банк, Міжнародний валютний
фонд, Всесвітня продовольча програма ООН і Світова організація торгівлі
закликали всі країни вжити термінових і скоординованих дій щодо продовольчої
безпеки. У спільній заяві лідери чотирьох інституцій попередили, що війна в
Україні посилює вже існуючий
тиск через кризу, спричинену Covid-19 або зміну клімату, ставлять під загрозу
мільйони людей у ​​всьому світі. Вищі ціни на основні харчові продукти і
труднощі з поставками чинять все
більший тиск на пересічних споживачів. Найвищий ризик для бідних країн, але
зростає вразливість і в країнах із середнім рівнем доходу.

Через
війну в Україні, МВФ
знизив прогнози розвитку світової економіки як на 2022, так і на 2023 рік,
оскільки зростання цін на продукти харчування та енергоносії тисне на крихкі економіки, – зазначила, у четвер, директор розпорядник МВФ. Крісталіна Георгієва уточнила, що вторгнення Росії в Україну
спричиняє потрясіння в усьому світі та створює труднощі для країн, які також
намагаються
оговтатися від пандемії. «Це величезна невдача для глобального відновлення. З
економічної точки зору, зростання знижується, а інфляція зростає. Говорячи
людською мовою, доходи людей падають, а труднощі зростають». – додала вона.

Фонд,
який має оприлюднити свої нові економічні прогнози у вівторок, перегляне у бік
зниження прогнози
для 143 економік, на які разом припадає 86% світового ВВП, але для більшості країн продовжує сподіватися на позитивне економічне зростання. Хоча не
надала конкретної цифри щодо розвитку
світової економіки, Крісталіна Георгієва зазначила, що зростання буде нижчим за січневий
прогноз МВФ на 4,4%, який буде знижений
на піввідсотка через порушення ланцюгів поставок.

Безпосередньою
небезпекою для багатьох економік є інфляція, яка залишатиметься на високому рівні
протягом більш тривалого періоду, ніж очікувалося раніше. Небезпечним явищем, на думку МВФ, є також
фрагментація світової економіки на великі геополітичні блоки з різними
торговельними та технологічними стандартами, платіжними системами та резервними
валютами. Така фрагментація
є найбільшою загрозою для економічного порядку з часів Другої світової війни.

У
Румунії влада намагається прийти на допомогу населенню, яке серйозно
постраждало від інфляції розміром
понад
10%, найвищої за останні 18 років. Прем’єр-міністр Ніколає Чуке представив голові Світового банку Девіду
Мальпассу під час візиту останнього
до
Бухареста,
програму «Підтримка Румунії» на суму понад 17 мільярдів леїв (близько 3,5 млрд євро), з яких понад 60%
призначені для інвестиції. Уряд Румунії також підтримує транзит товарів для
полегшення експорту з України, планує розвивати потужності виробництва
електроенергії та розширювати видобуток природного газу, в тому числі на чорноморському
шельфі,
і прагне краще використовувати аграрний
потенціал
Румунії.

Останній звіт
про інфляцію в Румунії показує, що річний рівень зріс до 8,19% у грудні 2021
року, в основному в результаті зростання цін на енергоносії, за весь
минулий рік, річний рівень інфляції, таким чином, збільшився на 6,13
відсоткових пунктів. За словами фахівців НБР, зростання майже
повністю було зумовлене глобальними шоками що стосується пропозиції, що
призвело до різкого зростання світової інфляції. На додаток, внутрішні
наслідки посилилися в результаті лібералізації ринку електроенергії.

Поточна інфляція базується
на факторах попиту та пропозиції, пояснив в інтерв’ю Радіо Румунія
Адріан Кодирлашу з Асоціації
фінансово-банківських оглядачів: «Факторами
пропозиції є ці ціни на енергоносії та інші сільськогосподарські товари та
продукти. Що стосується пропозиції, то було надруковано надзвичайно багато. Не
в Румунії, але в основних світових економіках, було «надруковано надзвичайно
багато грошей». Наприклад, якщо ми подивимося, скільки надрукував ФРС- з трьох доларів майже два були надруковані після
коронавірусної кризи, а що стосується євро – з двох євро, один був надрукований
Європейським центральним банком після коронавірусної кризи. Тож центральні
банки надзвичайно різко відреагували на цю кризу, інакше ми ризикували впасти в
економічну рецесію. В основному, це ціна, яку ми платимо за подолання економічної
кризи у хороших умовах. Подумайте, в умовах локдауну, без допомоги центральних
банків ми могли б потрапити в набагато сильнішу економічну кризу, ніж у 2008
році».

Інфляція справді різко
зросла і знаходиться на тривожному рівні не лише в Румунії. Сполучені Штати не
зустрічалися з інфляцією протягом кількох десятиліть, в зоні євро в грудні була
рекордна інфляція у розмірі 5,1% – цифра, яка була немислима рік тому і яка створює
великі дилеми для центральних банків, оскільки її нелегко знизити
до цільових
показників, каже голова
Фіскальної ради, університетський професор Данієль Деяну: «Це нелегко, тому що ми також маємо шок від
цін на енергоносії. Отож, ми маємо цю енергетичну кризу, яка є результатом відновлення
економіки, з того факту, що енергія є дуже гео-політизованим продуктом, а також надмірною
залежністю ЄС від Російської Федерації. Маємо
зміни клімату, які також є довгостроковим шоком, і цей перехід буде дуже
болючим для нашої економіки, для румунського суспільства. Проте нам доведеться
це пережити, бо зміна клімату – це екзистенційна загроза. Не випадково ми
говорили про високу інфляцію в Європі та за океаном, у США. Тож інфляція стала
проблемою повсюди. Це не румунське явище. 10-15 років тому про Румунію можна
було говорити як про неординарну країну з точки зору динаміки інфляції. Зараз
інфляція справді висока повсюди. Цю ситуацію ми б могли назвати землетрусом на
енергетичному ринку зі всього світу, з міжнародними наслідками. А також у нас
дуже невдалий геополітичний контекст, ми бачимо, що відбувається у східному
сусідстві Румунії, що ще більше напружує ситуацію на міжнародному плані.»

Додаткова причина
інфляції пов’язана з проблемами, які існують у міжнародних ланцюгах поставок,
пояснює, з іншого боку, соціолог Юліан Стенеску з Інституту якості життя
Румунської академії: «Через пандемію, кризу у сфері охорони здоров’я, було призупинено
економічну діяльність у багатьох секторах, у тому числі в сфері транспорту, складання
вантажів. Сировина із запізненням надходить до виробників, а готова продукція -
із запізненням на ринок. Однак, оскільки ми живемо в глобальній економіці,
значна частина цієї готової продукції надходить до нас з-за кордону. Так що ми
«імпортуємо» й проблеми ланцюгів поставок, які припускають підвищення ринкових
цін».

Очікування на
наступний період зовсім не оптимістичні: за оцінками, інфляція в Румунії
незабаром досягне двозначного числа. Фахівці кажуть, що річний рівень інфляції
значно зросте у другому кварталі поточного року, в основному в результаті значно більшого, ніж
очікувалося, зростання цін на природний газ та електроенергію, які стануть помітними після
призупинення компенсаційних схем для побутових споживачів. У другій половині 2022 року річний
рівень інфляції поступово знижуватиметься, а потім у першій половині 2023 року
зазнає відносно стрімкого зниження, щоб мати можливість знову увійти до
цільового діапазону НБР, тобто 1,5-3,5%, лише в останньому кварталі наступного року.

Намагаючись
стримати інфляцію, Національний банк Румунії вже значно підвищив вартість
доступу до грошей. З 10 лютого процентна ставка монетарної політики
становить 2,5% на рік. Мета цього заходу – неявне скорочення споживання з метою
зниження та підвищення цін. Підвищення процентної ставки НБР на 0,5
відсоткового пункту спочатку буде перенесено на процентні ставки між
комерційними банками на міжбанківському ринку, але згодом це буде відображено і в показниках, які
використовуються при розрахунку ставок за кредитами в національній валюті, що надаються як населенню,
так і компаніям.

За останній рік у
Румунії найбільше подорожчали природний газ і харчова олія, в той час як єдине
зниження було зафіксовано у сфері послуг повітряного транспорту. Відповідні
дані на цьому тижні опублікував Національний інститут статистики. Ціни на газ
зросли майже на 50%, на харчову олію – більш ніж на 28%, паливо – на понад 25%.

Картопля, один із основних продуктів харчування, особливо для осіб з низькими
доходами, також подорожчала більш ніж на 22%. Національний інститут статистики
також повідомив, що тарифи на електроенергію зросли на понад 8%. Румуни також змушені
зі своїх кишень викладати все більше на водопостачання та каналізацію, а також за
вивіз побутових відходів та за поштові послуги. Загалом річний рівень інфляції
в листопаді знизився до 7,8% з 7,9% у жовтні.

За даними Євростату, оприлюдненими восени, Румунія входила
до списку країн Євросоюзу з найвищою інфляцією, а єдиною утішливою новиною було
те, що інші країни посіли п’єдестал першої трійки «лідерів». Згідно з останнім
звітом про інфляцію, розробленим Національним банком Румунії, річний рівень
інфляції в грудні становитиме 7,5% і очікується, що знизиться до 5,9% лише
наприкінці наступного року.

Нинішнє зростання цін є тимчасовим явищем, викликаним
тим, що інфляція впала в перший рік пандемії, коли економіка не працювала, а
тепер, коли вона відновила свою діяльність, на ринку є багато грошей, – каже президент
Ради з питань конкуренції Богдан Кіріцою. За його словами ціни на природний
газ, наприклад, повернуться до рівня до пандемії. З іншого боку, зниження цін
на енергоносії буде не таким великим, зважаючи на наслідки переходу на зелену
енергетику, каже він.

Богдан Кіріцою: «Я не бачу сенсу ні в тому, щоб
обмежувати ціни в середньостроковій перспективі, ні в нарахуванні надбавок. Потрібні
лише разові втручання на деяких ринках. Я, наприклад, погодився на доплату за
електроенергію. Коли є проблема на певному ринку та коли йдеться про допомогу,
допомога має бути спрямована на людей, які є більш уразливими. Ми не можемо вдаватися
до нашої старої системи, в якій брали
гроші з усіх і давали гроші всім, це дуже неефективна система, вона не має жодного
сенсу.»

Тим часом прямо чи опосередковано усі румуни відчувають
вплив інфляції на свої доходи. Top
of FormТим часом Т

Політична ситуація в Румунії

У Румунії правляча
Націонал-ліберальна партія більше не хоче відновлювати альянс з Союзом за
порятунок Румунії та обрала Соціал-демократичну партію, з якою керувала у
період з 2013 по 2014 рік. До майбутнього уряду також входитиме Демократичний союз
угорців Румунії. У вівторок ці партії провели перші офіційні переговори щодо
формування парламентської більшості, а наступні дискусії були зосереджені на
програму урядування. Є багато розділів, над якими Націонал-ліберальна партія,
Соціал-демократична партія та Демократичний союз угорців Румунії домовилися з
самого початку, але є й розбіжності. Наприклад, у ході переговорів з
економічних питань соціал-демократи запропонували підвищення мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії а також фінансової допомоги для дітей, але
ліберали кажуть, що збільшення цих доходів залежить від бюджету. Після
створення спільної програми урядування, обговорення перейде до формування
нового Кабміну. Нагадаємо, що після виходу у вересні Союзу за порятунок Румунії з уряду, кабінет міністрів меншості Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу
угорців Румунії був відправлений у відставку через резолюцію про недовіру,
подану Соціал-демократичною партією, за яку проголосував і Союз за порятунок
Румунії. Після консультацій з політичними партіями, глава румунської держави
Клаус Йоганніс призначив відтоді двох прем’єр-міністрів від Союзу за порятунок Румунії
та, відповідно, від Націонал-ліберальної партії, але вони не отримали вотум
довіри в Парламенті.

Перевантажена
медична система та низький рівень вакцинації

Зі зменшенням
кількості нових випадків зараження коронавірусом в Румунії інтерес
румунів до вакцинації спав, навіть якщо звіт Національного інституту
громадського здоров’я цього тижня повідомив, що майже 70 відсотків випадків
зараження та 90 відсотків смертей були зафіксовані серед невакцинованих людей.
Румунська влада попереджає, що якщо до кінця року темпи вакцинації збережуться,
то в Румунії буде 8,5 мільйона щеплених, а саме половина населення віком понад
12 років, що означає недостатній рівень імунізації. Намагаючись подолати
четверту хвилю пандемії коронавірусу, румунська влада збільшила бюджет
Міністерства охорони здоров’я на понад 330 мільйонів леїв (понад 66 мільйонів
євро). Гроші надходять від Резервного фонду уряду та будуть інвестовані в
придбання ліків проти коронавірусу та в національні медичні програми. В той час
як система охорони здоров’я важко випробувана переповненістю лікарень та
великою кількістю серйозних випадків Covid-19, цього тижня Румунія зіткнулася з
новою пожежею в медичному пункті, цього разу в ковідній лікарні в місті Плоєшть
(південний схід країни). Двоє пацієнти померли, а одна медсестра отримала
опіки. Це не перший випадок такого роду в Румунії. Минулого місяця під час
пожежі, що сталася в інфекційній лікарні Констанці (південний схід країни),
загинули 7 пацієнтів. Раніше в місті П’ятра-Нямц (північно-східна частина
країни) загинули 10 пацієнтів, а в столичному Інституті імені Матея Балша
загинули 4 пацієнти під час пожежі, що вибухнула в палатах для хворих на
COVID-19.

У Румунії було
відновлене навчання

Майже дві третини із
трьох мільйонів учнів та дошкільнят Румунії повернулися до школи у понеділок
після двотижневих вимушених канікул через пандемію COVID-19. Відкрилися школи,
в яких щонайменше 60% працівників були вакциновані проти коронавірусу. Координатор
кампанії вакцинації військовий лікар Валеріу Георгіце каже, що учням потрібні
курси з фізичною присутністю, а дорослі повинні докладати зусиль, щоб
забезпечити їм безпеку в школі. У свою чергу тимчасово виконуючий обов’язки
міністра освіти Сорін Кимпяну заявив, що нові умови, в яких діти повернулися до
школи, хоча й суперечливі, довели до того, що більше вчителів
зробили щеплення. Крім того, для надолуження навчального матеріалу, якого необхідно було вивчати під час вимушених канікул, Міністерство освіти
змінило структуру навчального року та скоротило зимові канікули для учнів
середніх та старших класів.

Рекордна інфляція в
Румунії

Рівень інфляції в Румунії
продовжує значно зростати, вище прогнозів та веде до найбільшого зростання цін
за останні роки. Річний звіт про інфляцію, опублікований у четвер Національним
банком Румунії, показує, що рівень інфляції наступного місяця досягне 7,5%, а
до кінця наступного року знизиться до 5,9%. Згідно з Національним банком
Румунії та політичними оглядачами зростання цін на енергоносії та паливо
призвело до зростання цін на різні товари, яке не припиниться до середини
наступного року. Речник Центробанку Дан Сучу заявив для Радіо Румунії, що спалах інфляції та значне
підвищення цін вже відбулися, а зміни, які будуть після цього, будуть
незначними. Дан Сучу: «Більшість зростань вже відбулися. Це не
означає, що відтепер у нас будуть падати ціни. Ймовірно, підвищення цін буде
ще, але воно буде незначним». У цьому контексті Національний банк Румунії
вирішив у вівторок підвищити як облікову ставку, так і процентну ставку, за
якою банки позичають в Центробанк, намагаючись утримати галопуючу інфляцію під
контролем.

Румунсько-американські
дискусії у Вашингтоні

Глава
румунської дипломатії Богдан Ауреску, який на початку тижня перебував з
офіційним візитом у Вашингтоні з метою поселення співпраці з США у сфері безпеки, наголосив на заморожені конфлікти в Чорноморському
регіоні. Впродовж понад двох десятиліть Румунія наголошувала у Вашингтоні на
важливості безпеки в Чорноморському регіоні, як частини трансатлантичної
безпеки, – сказав Богдан Ауреску. Раніше румунський чиновник попросив
американського держсекретаря Ентоні Блінкена збільшити присутність США в
регіоні та в Румунії. Дві країни підтвердили свою прихильність щодо зміцнення
стратегічного партнерства, від співробітництва у військовій сфері та сфері
безпеки до політичного співробітництва в сферах економіки, енергетики та
людських відносин. Крім того, він підтвердив зацікавленість Румунії, як
стратегічного партнера США, у досягненні конкретного прогресу у включенні
країни до Програми безвізового режиму (Visa Waiver), яка може призвести до
скасування візового режиму для громадян Румунії, котрі подорожують до
Сполучених Штатів.