Author: Христина Манта

НАТО – Румунія розмістить на військові базі імені Міхаїла Когелнічану (південний схід), найбільшу оперативну базу НАТО в Європі, справжній авіаносець наземного базування, як називають цей військовий об’єкт в Альянсі. Модернізація бази розпочалася в 2010 році, в контексті війни в Афганістані, але зараз вона вступила в нову фазу розширення військового комплексу. Значні кошти виділяються на будівництво військового містечка з лікарнею і школою. Урядові інвестиції оцінюються в 2,5 млрд. євро. Згодом військова база Міхаїл Когилнічану зможе перебрати на себе логістику та людські ресурси з американської бази Рамштайн у Німеччині.

ВИБОРИ – Спільний кандидат на посаду столичного мера від правлячої коаліції СДП-НЛП, лікар Кетелін Кирстою, керівник Університетської лікарні в Бухаресті, був офіційно представлений сьогодні на прес-конференції лідерами двох партій. Кетелін Кирстою не буде зареєстрований в жодній з двох партій і балотуватиметься як незалежний кандидат на місцевих виборах 9 червня. Найближчими днями соціал-демократи і ліберали також оголосять спільних кандидатів для шести бухарестських районів. Про це ми повідомимо додатково. Цього року в Румунії проходять всі види виборів – місцеві та європарламентські в червні, президентські у вересні та парламентські в грудні. Сьогодні Конституційний суд дав зелене світло закону, що дозволяє перенести президентські вибори на вересень, відхиливши скаргу, подану Союзом «Рятуйте Румуію» і “Сила правих”. Опозиція стверджувала, що документ порушує демократичні принципи, оскільки неконституційно змінювати виборчі правила за кілька місяців до дати виборів.

НПВС – Запит на оплату № 3 Національного плану відновлення та стійкості запізнюється порівняно з тим, де ми повинні бути, і дуже важливо, щоб 2024 рік був використаний для прискорення реалізації НПВС, заявила в середу офіційний представник Європейської комісії Селін Гауер. На щорічній конференції з питань реалізації НПВС румунський міністр європейських інвестицій та проєктів Адріан Кичу заявив, що план в цілому прогресує порівняно з минулим роком, але визнав, що деякі етапи та цілі НПВС все ще запізнюються. Він сказав, що наразі немає жодних ризиків для Плану, але Румунія повинна дотримуватися його виконання і здійснювати інвестиції. За словами міністра, наразі Румунія має на своєму рахунку 9,4 млрд. євро, що становить понад 33% від загальної суми виділених коштів.

УГОДА – ЄС досяг попередньої угоди, яка передбачає безмитний доступ на ринки ЄС для українських виробників продуктів харчування до червня 2025 року, оголосив у середу Європейський парламент. Рішення відповідає січневій пропозиції Європейської Комісії щодо призупинення тарифів та квот на українську сільськогосподарську продукцію до червня 2025 року, але з можливістю задіяти “аварійне гальмо” на курятину, яйця та цукор, що означає, що тарифи будуть введені, якщо імпорт перевищить середній рівень у 2022 та 2023 роках. Європарламент також отримав запевнення від Єврокомісії, що вона вживатиме заходів у разі збільшення імпорту української пшениці. Після вторгнення Росії в Україну в 2022 році ЄС скасував тарифи на імпорт з України, але Польща та інші сусідні країни зіткнулися з надлишком пропозиції зерна, а фермери протестували проти недобросовісної конкуренції. Постраждали також румунські фермери, які продавали свій врожай за невигідними цінами. Україна була одним з найбільших світових експортерів зерна до того, як російське вторгнення у 2022 році зменшило її можливості транспортувати сільськогосподарську продукцію через чорноморські порти.

СТРАЙК – Працівники румунської національної поштової компанії оголосили сьогодні короткий 2-годинний попереджувальний страйк через низьку заробітну плату. Вони вимагають підвищення заробітної плати на 400 леїв (близько 80 євро) і збільшення бонусу за лояльність на 5-10%. У Національній профспілковій конфедерації заявили, що якщо ситуація на переговорах щодо колективного трудового договору не буде виправлена, буде оголошено загальний страйк. Профспілковий лідер підкреслив, що у разі загального страйку постраждає майже половина населення Румунії, з огляду на те, що Пошта Румунії займається доставкою пенсій більш ніж 5 мільйонам пенсіонерів, розподіляє всю соціальну допомогу та інші виплати, які Міністерство праці надає людям, що перебувають у скрутному матеріальному становищі. За даними профспілки, дві третини працівників румунської пошти отримують мінімальну заробітну плату.

БІЄНАЛЕ – Цього року Румунія буде представлена на Венеціанській бієнале в Італії. У середу в Бухаресті був опублікований проєкт, який представлятиме країну на 60-му випуску цієї великої міжнародної виставки. Пропозиція Румунії називається “Що таке робота” і підписана Шербаном Саву. Виставка, зазначає Інститут культури Румунії, досліджує іконографію праці, черпаючи натхнення в історичному реалізмі та пропагандистському мистецтві країн, що входили до так званого “Східного блоку”. На Венеціанській бієнале, яка триватиме з 20 квітня по 24 листопада, будуть показані виставки з 87 країн світу.

Наприкінці цього місяця Румунія та Болгарія, члени Європейського Союзу з 2007 року, нарешті будуть прийняті до Шенгенської зони вільного пересування. Але лише через повітряні та морські кордони, а не сухопутні, через які проходить більшість людей і товарів. Австрія, єдина з 27 країн ЄС, все ще заперечує проти вступу двох країн Південно-східної Європи, хоча Румунія, принаймні, виконала всі технічні умови вже більше десяти років тому.

Близько 25 мільйонів румунів і болгар продовжують відчувати себе європейцями другого сорту, що, на думку коментаторів, сприятиме збільшенню електоральної частки євроскептичних або відверто антиєвропейських партій на виборах до законодавчого органу ЄС цього року. Економічні аналітики вказують на те, що тягар утримання Румунії поза Шенгенською зоною лягає на плечі приватного сектору. Тільки в транспортному секторі сукупні втрати через невиправдану затримку вступу становлять понад 16 мільярдів євро, починаючи з 2011 року. Найбільше від цього страждають, як всі, здається, визнають, водії вантажівок.

Через перевірки на внутрішніх кордонах ЄС вони іноді проводять по кілька днів на митниці. А коли вони нарешті прибувають на місце призначення, одержувач товару може оштрафувати їх за запізнення, не говорячи вже про те, що швидкопсувні товари прибувають зіпсованими. Нарешті, влада в Бухаресті вирішила вжити заходів, щоб компенсувати негативний вплив на транспортну діяльність, спричинений затримкою з приєднанням до Шенгену.

Це дозволить запровадити добові у розмірі 40 євро для працівників мобільного автотранспорту, а також дозволить компаніям у цьому секторі надавати відрядження у розмірі до чотирьох базових зарплат водіїв. Законопроєкт, ініційований партією НЛП (при урядування із СДП), був одноголовно прийнятий Сенатом у понеділок.

Від імені ініціаторів, сенатор ліберал Александру Назаре: “Запровадження грошової допомоги на харчування. Чому? Тому що це є обов’язковим на європейському рівні. Це є у всіх європейських країнах. Румунські перевізники повинні показувати окремо кількість їжі, яку вони дають водієві. Сьогодні вони не можуть, тому що у нас немає цієї чітко визначеної добової витрати“. 

Від опозиції на підтримку законопроєкту проголосував Союз “Рятуйте Румунію”. Сенатор Крістіан Бордей: “Цей законопроєкт містить деякі дійсно хороші положення, але, на жаль, вони відображають той факт, що держава повинна витрачати гроші, оскільки існує це катастрофічне фіаско щодо прийняття Румунії до Шенгену з сухопутними кордонами”.

Тепер документ буде скеровано до Палати депутатів, яка в даному випадку є органом, що приймає рішення.

Національний камерний хор “Мадріґал – Марін Константін” вперше гастролює в Перу, до 20 березня, з нагоди святкування 85-річчя румунсько-перуанських дипломатичних відносин та прийняття Посольством Румунії в Лімі головування на Фестивалі Франкофонії в Перу 2024. З цієї нагоди Хор “Мадріґал” зняв у світовій прем’єрі відеокліп в руїнах Мачу-Пікчу, одного з найкрасивіших і найзагадковіших стародавніх місць у світі.

Це друга серія проєкту “Румунська сучасна музика в древніх всесвітніх просторах”: “Мачу-Пікчу – хорова сюїта з Оашського краю”, заснована на творі румунського композитора Даріу Поп. Перший епізод серії був знятий у доримській столиці даків Сармізегетузі (повіт Хунедоара) і представлений 15 січня, в День національної культури Румунії. Під час цього туру Хор Мадріґал також випустив дискографічний запис “Національні гімни країн Південної Америки”. Продукт містить найновіші записи хору під керівництвом Анни Унгуряну та Чезара Верлана – офіційні гімни країн Південної Америки.

Також під керівництвом диригентів Анни Унгуряну та Чезара Верлана хор провів п’ять концертів і сольних виступів у Посольстві Румунії та в Конгресі Республіки Перу, в соборах і театрах Ліми, в Куско – колишній столиці імперії інків, а також в Мачу-Пікчу. Гастролі хору, організовані на запрошення Посольства Румунії в Перу та за підтримки Міністерства культури та Румунського інституту культури, є першими для цього колективу, який вперше перебуває в країнах Південної Америки. Музика хору “Мадріґал” не є невідомою для Південної Америки, особливо для хорового руху на цьому континенті.

У 1983 році диригент Марін Константін, засновник хору “Мадріґал”, був запрошений викладати хорові майстер-класи для студентів з кількох південноамериканських країн у Консерваторії міста Ібаге (Толіма) в Колумбії. Після їхнього успіху Марін Константін був удостоєний звання професора і почесного директора Консерваторії в цьому регіоні. Заснований у 1963 році Національний камерний хор “Мадріґал – Марін Константін” став знаковим хором національного та міжнародного музичного життя і культурної дипломатії.

Його репертуар охоплює ренесансну, докласичну та класичну музику, романтизм, візантійську музику, а також сучасну румунську та світову музику. З 2011 року хор “Мадріґал” керує Національною програмою “Cantus Mundi”, найбільшою програмою соціальної інтеграції дітей через музику в Румунії, ініційованою відомим диригентом Іоном Маріном. Програма, яка наразі об’єднує понад 2 000 хорів та майже 70 000 дітей з країни та діаспори, була формалізована на урядовому рівні у 2014 році, ставши новимнапрямом Національного камерного хору “Мадріґал – Марін Константін”.

Виставка «Віктор Браунер. Між сновидінням і окультизмом» залишається відкритою в Національній галереї Національного художнього музею Румунії до 30 квітня 2024 року. Відкрита 1 грудня 2023 року, виставка підкреслює оригінальний характер творчості Віктора Браунера та його внесок у сюрреалістичний рух, який у 2024 році відзначає своє 100-річчя. За допомогою понад 100 експонатів виставка представляє першоджерела творчості художника, що походять з народної духовності та його чутливості до окультних і езотеричних практик, а також еволюцію його художніх засобів у напрямку сюрреалістичної естетики. Келін Стеджерян, директор Національного художнього музею Румунії, підписує концепцію виставки: «На виставці представлені роботи художника та експонати, які ми запозичили з бухарестського Національного музею села Дімітріє Густі, і які мають на меті відобразити чутливість митця до сновидного та окультного. Насправді, багато біографічних джерел вказують на цю чутливість художника і те, як вона втілилася в його живописних роботах і не тільки. Тому наша виставка має також важливу складову, представлену творами графіки, рисунку, акварелі, гуаші, а також гравюрою, в якій, як і в живописі, Браунер досягав успіху. Є роботи, які належать Національному художньому музею Румунії, але є також роботи, які ми запозичили з Паризького Центру Помпіду, з Музею сучасного і новітнього мистецтва в Сент-Етьєні, також з Музею сучасного і новітнього мистецтва в Страсбурзі, а також з Музею візуального мистецтва в Галаці та з Музею краю Крішів Орадя. Думаю, ми змогли привезти стільки робіт, тому що виставковий проєкт був переконливим і є новинкою в міжнародному музейному ландшафті. В останні роки відбулося кілька виставок, присвячених цьому художнику, в тому числі виставка організована в 2023 році в Тімішоарі, яка минулого року носила титул культурної столиці Європи, але жодна з них не представила творчість художника в цих напрямках, які є важливими для його творчості, оніричного та окультного. Крім того, оскільки в Румунії є багато робіт художника, я думаю, що це була можливість для колекціонерів зробити їх видимими для широкої публіки. На виставці також представлені авангардні журнали та книги, на яких художник поставив свій підпис, що походять з Національної бібліотеки Румунії, Бухарестської міської бібліотеки та Центральної університетської бібліотеки імені Лучіана Благи з міста Клуж-Напока. Є також неопубліковані документи, пов’язані з сеансами спіритизму Богдана Петрічейку Гашдеу, які походять з Національного архіву Румунії».

Віктор Браунер народився 1903 року в місті П’ятра-Нямц. Після подорожі до Відня та Бреїли, у 1918 році його сім’я оселилася в Бухаресті, де Віктор Браунер відвідував Школу образотворчих мистецтв. У 1923 році він увійшов у контакт з авангардним рухом і став дописувачем найважливіших авангардних журналів: Contimporanul, Punct, Integral, Unu, Urmuz та брав участь у найважливіших виставках авангардної групи разом з Марчелем Янку, М.Х. Максі, Гансом Маттіс-Тойчем, Міліцею Петрашку. У 1932 році приєднався до сюрреалістичного руху, очолюваного Андре Бретоном, і брав участь у кількох виставках групи. У 1938 році оселився в Парижі, ніколи не повертаючись до Румунії, і пережив великі труднощі під час Другої світової війни. У післявоєнний період користувався все більшим успіхом у Європі та Сполучених Штатах. Помер у 1966 році, визнаний авторитетним представником сюрреалізму.

У рамках виставки в Національній галереї Національного художнього музею Румунії також відбувається показ епізоду “Les illuminations successives” з фільму “Віктор Браунер – великий освітлювач тотемізму” (2014) режисера Фабріса Мазе. Келін Стеджерян: «Це виставка, яку ми просуваємо під гаслом “Це більше, ніж виставка, це досвід”. Тому що ми запрошуємо відвідувача пройти виставку так, ніби він бере участь у досвіді, чуттєвому досвіді, досвіді, який повертає вас до візуального мистецтва. Сценографія особлива, це сценографія, яка має на меті створити вимір сну через саму конфігурацію простору та кольори стін, на яких виставляються роботи. Ми дуже хотіли донести до глядача кілька видів повідомлень, деякі з яких, звичайно, представлені текстами, що супроводжують різні розділи виставки, але не тільки. Виставка користується особливою сценографією. Кольори стін змінюються, геометрія простору не схожа на те, що відвідувачі досі бачили на тимчасових виставках у нашому музеї. Я думаю, що це також перша міжнародна виставка, тому що я повинен зізнатися, що ми зробили дуже ретельну документацію».

Національний художній музей Румунії володіє вісьмома картинами і двома графічними роботами художника Віктора Браунера.

НАТО – Глава румунської держави Клаус Йоганніс оголосив у вівторок, що візьме участь у перегонах на посаду генерального секретаря НАТО, заявивши, що Східна Європа має цінний внесок у Північноатлантичний альянс. Я думаю, що НАТО потребує оновленого погляду на свою місію, із сильним представництвом цього регіону, – сказав він. У грудні завершується другий термін повноважень президента Румунії. У лютому Румунія повідомила союзників по НАТО, що має намір висунути кандидатуру Клауса Йоганніса на посаду генерального секретаря Альянсу, в контексті того, що США, Великобританія і Франція оголосили про свою підтримку прем’єр-міністру Нідерландів Марку Рютте. Пропозиції Румунії на вищі міжнародні посади обговорюються між Адміністрацією президента, Урядом і МЗС. Термін повноважень нинішнього генерального секретаря НАТО, норвежця Єнса Столтенберга, продовжено на рік, до жовтня. Він очолює Альянс з 2014 року. Також до жовтня заступником генерального секретаря НАТО буде румун Мірча Джоане, призначений на цю посаду у 2019 році. Румунія є членом Північноатлантичного альянсу з 2004 року.

ОЕСР – Економічний огляд 2024 для Румунії, розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку, був представлений у вівторок у Бухаресті в присутності прем’єр-міністра Марчела Чолаку і Генерального секретаря ОЕСР Матіаса Корманна. Генеральний директор ОЕСР заявив, що досягнення членства в ОЕСР залишається найважливішою стратегічною метою Румунії після вступу до НАТО і Європейського Союзу, і виконавча влада повністю віддана досягненню прогресу в проведенні необхідних реформ. Дослідження охоплює останні економічні показники Румунії, включає аналіз макроекономічної та структурної політики, а також розділ про “зелений” перехід і декарбонізацію. 25 січня 2022 року Рада ОЕСР вирішила розпочати дискусії щодо вступу Румунії до Організації. Румунію оцінюють у 26 галузевих комітетах організації.

РЕФП – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош взяв участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань у Брюсселі у вівторок. Серед питань порядку денного був Механізм відновлення та стійкості. Міністри також обговорили економічні та фінансові наслідки російської агресії проти України. Головуюча країна та Комісія поінформували міністрів про основні результати зустрічі міністрів фінансів та голів центральних банків G20, що відбулася 26-29 лютого 2024 року. У вівторок міністри економіки та фінансів також взяли участь у дебатах з міністрами зайнятості та соціальних питань про інвестиції та соціальні реформи для стійких економік.

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс привітав у вівторок у Бухаресті під час спільної прес-конференції зі своїм чорногорським колегою Яковом Мілатовичем “рішучі заходи”, вжиті цією країною у відповідь на російське вторгнення в Україну. Глава держави запевнив, що Румунія продовжить підтримувати Чорногорію та інші західнобалканські держави проти дестабілізуючих дій Росії. Водночас Клаус Йоганніс високо оцінив прогрес Чорногорії на шляху до необхідних реформ у процесі вступу до ЄС і закликав продовжувати їх “у стабільному темпі”. Він також запевнив, що продовжуватиме підтримувати європейську інтеграцію Чорногорії. Крім історичних відносин, Румунію і Чорногорію пов’язують питання безпеки, і, як члени НАТО, ми зосереджені на стабільності Західних Балкан і Чорноморського регіону, – сказав Яков Мілатович. На двосторонньому рівні глави двох держав обговорили підписання меморандуму про співпрацю.

ПРОТЕСТ – Сотні місцевих поліцейських від сьогодні протягом двох днів протестують перед будівлею Міністерства розвитку, громадських робіт і адміністрації, повідомив Національний профспілковий блок, до якого входять протестувальники. Основними вимогами є повне дотримання положень закону про оплату вихідних та святкових днів, а також обов’язкова виплата грошової допомоги на харчування. Профспілчани також вимагають внесення на розгляд сесії парламенту проєкту POCA (Оперативна програма розвитку адміністративної спроможності), розробленого Міністерством розвитку, та статуту для місцевих поліцейських. Національний профспілковий блок нагадує, що у грудні 2023 року Національна федерація об’єднаних профспілок поліції розпочала публічну кампанію, щоб привернути увагу до важливості працівників місцевої поліції в суспільстві.

ІНВЕСТИЦІЇ – За даними Національного інституту статистики, чисті інвестиції в економіку Румунії минулого року склали майже 190 млрд леїв (близько 38 млрд євро), що приблизно на 17% більше, ніж у попередньому році. Більшість інвестицій було спрямовано на нове будівництво, а також на техніку та транспортні засоби.

ЧЛЕНСТВО В НАТО – Румунія рішуче підтримує політику відкритих дверей Північноатлантичного альянсу, а вступ Швеції демонструє, що двері НАТО залишаються відкритими і що разом ми сильніші, заявив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. Церемонія підняття прапорів Швеції, Румунії і НАТО з нагоди вступу Швеції до Північноатлантичного альянсу відбулася в понеділок у штаб-квартирі Міноборони в Бухаресті. На церемонії міністр Тильвер заявив, що Швеція, як член НАТО, зробить рівний внесок як у вироблення політики і прийняття рішень Альянсу, так і в зміцнення союзницьких сил. Прапор Швеції, яка стала 32-м членом НАТО, також був піднятий того ж дня в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі в присутності шведського прем’єр-міністра і Генерального секретаря Альянсу.

Р. МОЛДОВА – Словосполучення “румунська мова” і надалі використовуватиметься у всіх законодавчих актах Республіки Молдова, включаючи Основний закон. У понеділок судді Конституційного суду в Кишиневі відхилили скаргу, подану минулого року групою депутатів-соціалістів і комуністів після того, як парламент Молдови виконав рішення суду від 2013 року про правильне визначення офіційної мови.

ВСТУП ДО ЄС – Європейська комісія рекомендуватиме розпочаття переговорів про вступ до ЄС з Боснією і Герцеговиною, заявила у вівторок глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. У своєму виступі в Європарламенті в Страсбурзі Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що Боснія зараз “повністю узгоджена” із закордонною політикою і політикою безпеки ЄС і поліпшила управління міграційними потоками. У лютому Сараєво виконало ще одну умову Брюсселя, прийнявши новий закон про боротьбу з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. Боснія і Герцеговина офіційно отримала статус кандидата на вступ до ЄС у грудні 2022 року.

ВИБОРИ – Уряд у Бухаресті прийняв у понеділок на позачерговому засіданні рішення, яке встановлює графік проведення виборів 9 червня 2024 року. Згідно з нещодавно ухваленим виконавчою владою терміновою постановою про одночасне проведення двох видів виборів, місцеві обранці зможуть балотуватися від імені іншої політичної партії, якщо вони оголосять про це за 45 днів до дати виборів. Документ викликав невдоволення опозиції. Альянс “Об’єднані праві” звернувся до Омбудсмена з проханням передати справу до Конституційного суду щодо термінової постанови про об’єднання виборів до Європейського парламенту з місцевими виборами. Представники Альянсу стверджують, що виявили в законі положення, які порушують як Конституцію, так і попередні рішення Суду.

 

ПРОТЕСТ – Працівники румунської системи охорони здоров’я протестували в понеділок перед будинками Уряду, Міністерства праці, Міністерства охорони здоров’я та Парламентом, їхнє основне невдоволення було пов’язане з доходами від заробітної плати. В акції взяли участь кілька тисяч профспілкових активістів, членів Федерації солідарності у сфері охорони здоров’я. Люди незадоволені, незважаючи на те, що минулого тижня уряд схвалив підвищення зарплат у сфері охорони здоров’я на 20% двома рівними частинами – цього місяця і в червні. Представники профспілок вважають це підвищення недостатнім і кажуть, що додаткові гроші не покривають інфляцію. Крім того, вони скаржаться на те, що термінова постанова виконавчої влади не містить положень про премії або погодинні ставки за чергування.

 

ПАРТНЕРСТВО – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску провела у понеділок телефонну розмову зі своєю японською колегою Йоко Камікавою в контексті річниці підписання Спільної декларації про встановлення стратегічного партнерства між Румунією та Японією. Були розглянуті економічні, галузеві та культурні проєкти та висвітлені можливості для їх розвитку. Починаючи із зауваження про взаємозалежність ситуацій у сфері безпеки, дві міністерки обговорили останні події, що стосуються Європи та Індо-Тихоокеанського регіону. Обидві сторони підкреслили рішучу підтримку України з боку Румунії та Японії, а також внесок кожної з країн у зусилля з пом’якшення численних негативних наслідків агресивної війни Росії проти України, у тому числі для її сусідів.

 

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс прийме у вівторок свого чорногорського колегу Якова Мілатовича в Бухаресті. Дискусії будуть зосереджені на розвитку двосторонніх відносин і галузевого співробітництва в багатьох сферах, що становлять спільний інтерес, таких як збільшення торгівлі, взаємозв’язок, кібербезпека, внутрішні справи і правосуддя, цивільний захист, освіта і наукові дослідження. Клаус Йоганніс підтвердить тверду позицію Румунії щодо продовження процесу європейської інтеграції країн Західних Балкан, підкресливши незмінну підтримку Бухарестом європейського шляху Чорногорії. Глави двох держав також обговорять ситуацію з регіональною безпекою, оскільки Румунія і Чорногорія мають дуже хорошу співпрацю в галузі оборони, як на двосторонньому рівні, так і в рамках НАТО.

 

НАТО – Румунія рішуче підтримує політику відкритих дверей Північноатлантичного альянсу, і “вступ Швеції демонструє, що двері НАТО залишаються відкритими і що разом ми сильніші”, – заявив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. У понеділок у Міністерстві оборони відбулася церемонія підняття прапорів Швеції, Румунії і НАТО з нагоди вступу Швеції до Північноатлантичного альянсу, на якій були присутні міністр оборони Румунії  і посол Швеції в Румунії Тереза Гіден. Згідно з прес-релізом, під час церемонії Анджел Тилвер заявив, що Швеція, як член НАТО, зробить рівний внесок у розробку політики і рішень Альянсу, а також у зміцнення союзницьких сил. Зі свого боку, Тереза Гіден сказала, що членство в НАТО зробить Північноатлантичний альянс сильнішим, а Швецію – безпечнішою.

 

ФІНАНСУВАННЯ – Румунія отримала в понеділок 642 мільйони євро від Європейської Комісії в рамках програми “Справедливий перехід” – FTJ STEP, що представляє собою виняткове одноразове попереднє фінансування в рамках платформи “Стратегічні технології для Європи” (STEP), – оголосив міністр з питань європейських інвестицій та проєктів Адріан Кичу. Платформа буде підтримувати розвиток європейської промисловості та стимулювати інвестиції в критичні технології в Європі. За словами міністра, в даний час Румунія має на своєму рахунку 1,23 мільярда євро в рамках Політики згуртованості 2021 – 2027, а до кінця цього року вона отримає щонайменше 5 мільярдів євро з нової Політики згуртованості.

 

РОШІЯ МОНТАНЕ – Канадська компанія Gabriel Resources має чотири місяці, щоб оскаржити рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду у Вашингтоні, винесене наприкінці минулого тижня на користь Румунії у справі Рошія Монтане. Інвестор вимагав компенсації у розмірі 6,7 млрд євро після того, як румунська держава заблокувала його план будівництва найбільшого наземного золоторудного рудника в Європі в цьому районі, який зараз є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, з якого він планував видобувати близько 300 тонн золота і близько 1.600 тонн срібла. Суд постановив, що Румунія не зобов’язана відшкодовувати збитки, натомість позивачі зобов’язані сплатити судові витрати румунській держави та витрати на арбітражний розгляд на загальну суму близько 2,4 млн. євро. Виконавча влада в Бухаресті привітала це рішення і подякувала всім, хто брав участь у захисті інтересів держави.

 

Р. МОЛДОВА – У понеділок Конституційний суд у Кишиневі постановив, що словосполучення “румунська мова” залишається в усьому молдовському законодавстві, включаючи Конституцію, при цьому судді відхилили клопотання, подане депутатами-соціалістами і комуністами, повідомляє Радіо Кишинів. Наприкінці березня минулого року депутати Блоку комуністів і соціалістів (БКС) подали скаргу до Конституційного суду з проханням перевірити конституційність рішення про зміну назви державної мови з молдовської на румунську у всьому молдовському законодавстві, включаючи Конституцію. Основним аргументом заявників було те, що парламентська фракція правлячої партії “Дія і солідарність” (PAS) змінила Конституцію голосами простої більшості депутатів, а не двома третинами голосів. Законопроект був прийнятий парламентом Кишинева в остаточному читанні минулого року, і президент Майя Санду оприлюднила закон.

 

ТЕНІС – Після півторарічної перерви румунська тенісистка Сімона Халеп повернеться на тенісні корти, адже у понеділок вранці колишня перша ракетка світу вирушила до Маямі. Вона не грала офіційних матчів з серпня 2022 року і тепер дебютує на турнірі WTA 1000 у США (17-31 березня). Не маючи рейтингу WTA, Халеп отримала від організаторів wildcard – запрошення, яке дозволяє їй потрапити в основну сітку турніру. Сімона Халеп отримала право повернутися на корт після того, як Спортивний арбітражний суд у Лозанні нещодавно скоротив термін її дискваліфікації за вживання допінгу з 4 років до 9 місяців. Спортсменка змогла довести, що допінг-речовина, яку вона ненавмисно прийняла, походить із забрудненої харчової добавки.

 

АВТО – З опівночі вчорашнього дня в Румунії змінився дорожній податок – ровіньєтка : з’явилися нові терміни дії та ціни. Віньєтка може бути видана на один день, 10 днів, один місяць, два місяці або один рік. За 1 день водії заплатять еквівалент 2,5 євро, а за 10 днів – еквівалент 3,3 євро. 2-місячна віньєтка коштує 8,4 євро. Для річного проїзду ціни залишаються незмінними: 28 євро для легкових автомобілів, 96 євро для вантажних транспортних засобів вагою до 3,5 тонн і 320 євро для транспортних засобів з 9 до 23 місць. Дорожня компанія оголосила, що оплата за допомогою SMS призупинена до 21 березня, щоб оновити рівень тарифів та інформацію про терміни дії віньєток.

 

ОСКАР – У неділю ввечері в Лос-Анджелесі відбулася церемонія вручення “Оскарів” – найголовнішої кінопремії світу. Фільм “Оппенгеймер” режисера Крістофера Нолана отримав 7 статуеток з 13 номінацій, в тому числі за найкращий фільм, найкращу режисуру та найкращу чоловічу роль – Кілліан Мерфі. Фільм розповідає історію винахідника атомної бомби. Менш нагороджена стрічка “Бідолахи” змогла принести Еммі Стоун другий “Оскар” за найкращу жіночу роль. Перший в історії України “Оскар” отримав документальний фільм “20 днів у Маріуполі”. А Андреа Бочеллі та його син Маттео виконали пісню “Time to Say Goodbye” в пам’ять про особистостей, які померли минулого року, серед яких Тіна Тернер, Метью Перрі та Райан О’Ніл.

 

РОШІЯ МОНТАНЕ – В результаті рішення Міжнародного арбітражного суду у Вашингтоні, Румунія виграла справу Рошія Монтане, порушену компанією Gabriel Resources у 2015 році. Румунська держава не повинна буде виплачувати жодної компенсації канадській компанії і має отримати понад 1 мільйон євро, 30 мільйонів леїв (близько 6 мільйонів євро) і понад 1 мільйон доларів у якості судових витрат і витрат на арбітражний розгляд. Рішення може бути оскаржене протягом наступних чотирьох місяців. Gabriel Resources вимагала відшкодування збитків на суму близько 6,7 мільярдів доларів, стверджуючи, що зазнала значних втрат через те, що адміністрація вирішила не затверджувати видобуток золота в центрі країни після того, як, за словами канадців, вони вже вклали значні інвестиції. Рошія Монтане була внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2021 році завдяки зусиллям Румунії, яка вкотре заблокувала будь-які спроби відновити видобуток. Румунські юристи пояснили, що докладалися постійні зусилля для дотримання прав як інвесторів, так і румунських громадян. Вони заявили, що трибунал взяв до уваги численні екологічні, соціальні, культурні та економічні виклики, з якими зіткнувся гірничодобувний проєкт, і встановив, що румунська влада виконала свій регуляторний мандат в міру своїх можливостей у цих складних обставинах.

СТАТИСТИКА – Туризм в ЄС перевищив допандемічний рівень у 2023 році, свідчать дані, опубліковані Європейським статистичним управлінням. Згідно зі звітом, кількість ночей, проведених минулого року в туристичних закладах розміщення по всьому ЄС, була на 1,4% вищою, ніж у 2019 році. У Словаччині та Чехії зафіксовано найбільше зростання кількості ночей, проведених туристами в готелях і гостьових будинках. Обидві країни повідомили про зростання майже на 30% порівняно з 2022 роком. За ними йдуть Румунія та Нідерланди, кожна з яких продемонструвала зростання на 23%, тоді як Хорватія зафіксувала найскромніший приріст. Дані Євростату свідчать про відновлення туризму в ЄС з літа 2022 року і далі – тенденція, яка була широко поширена минулого року, коли було зафіксовано рекордне зростання майже на 3 мільярди ночей, проведених в готелях і гостьових будинках.

ПОСТАНОВА – Уряд Румунії прийняв термінову постанову про організацію виборів 9 червня. Документ офіційно встановлює проведення виборів до Європейського парламенту разом з місцевими виборами. Передвиборна кампанія розпочнеться 12 березня. Урядовці вважають, що проведення двох видів виборів в один день матиме багато переваг і може мотивувати явку громадян. Тоні Гребле, голова Постійного виборчого органу, каже, що весь процес об’єднання місцевих і європарламентських виборів був здійснений відповідно до Конституції, положень Венеціанської комісії та чинного румунського законодавства. Комп’ютеризована система моніторингу явки виборців та запобігання незаконному голосуванню буде використовуватися і управлятися, як і раніше, Спеціальною службою телекомунікацій. Нагадаємо, що теж цього року пройдуть і президентські вибори у вересні, та парламентські – у грудні.

АВТО – У Румунії з понеділка набувають чинності нові терміни дії дорожніх зборів і тарифів, встановлених урядом. Плата за проїзд буде вноситися на один день, один місяць, два місяці або один рік, замість одного тижня, одного місяця, трьох місяців або одного року, як це було раніше. Протягом двох днів водії не зможуть оплатити проїзд за допомогою SMS – повідомляє Національна компанія з управління дорожньою інфраструктурою. З іншого боку, Міністерство транспорту опублікувало проєкт термінової постанови зі змінами до законодавства, що регулює діяльність альтернативних транспортних послуг. Змін вимагали представники таксистів, які наприкінці минулого місяця протестували проти діяльності платформ спільних поїздок, таких як Uber або Bolt, які, на їхню думку, недобросовісно конкурують з ними.

ПРОТЕСТ – Понад 5.000 членів Федерації Санітарна Солідарність у сфері охорони здоров’я протестуватимуть у понеділок перед будівлею уряду в Бухаресті, парламентом і міністерствами охорони здоров’я та праці. Основною вимогою є підвищення заробітної плати вище рівня інфляції. Профспілчани вимагають реального збільшення купівельної спроможності та справедливої оплати за важкі умови праці. Представники федерації заявляють, що демонстрації також спрямовані проти нещодавньої термінової постанови уряду про підвищення заробітної плати, яка, на думку профспілкових активістів, встановлює нові нерівності і поглиблює старі.

ОСКАР – Сьогодні вночі в Лос-Анджелесі, США, відбудеться 96-та церемонія вручення премії “Оскар”. Біографічний трилер “Оппенгеймер”, сценариста, режисера і продюсера Крістофера Нолана з Кілліан Мерфі в головній ролі, лідирує в номінаціях у 13 категоріях. Фільм розповідає історію життя фізика Роберта Оппенгеймера та його роль у створенні атомної бомби. Кінострічка “Бідолахи” режисера Йоргоса Лантімоса з Еммою Стоун у ролі Белли Бакстер розповідає про жінку, яку повернув до життя геніальний вчений доктор Годвін Бакстер, і отримала 11 номінацій. Вестерн-драма “Вбивці квіткового місяця”, продюсера і режисера Мартіна Скорсезе, з Леонардо Ді Капріо, Робертом Де Ніро і Лілі Ґледстоун у головних ролях, посідає третє місце в номінаціях, змагаючись у 10 категоріях. Драма Жюстін Тріє “Анатомія падіння” (Anatomie d’une chute) з п’ятьма номінаціями сподівається на велику несподіванку після здобуття Золотої пальмової гілки Каннського кінофестивалю 2023 року. Серед інших фаворитів на “Оскар” – біографічний фільм про композитора Леонарда Бернстайна “Маестро” (реж. Бредлі Купер), комедія “Утриманці” (реж. Александр Пейн) та “Зона інтересів” (реж. Джонатан Глейзер) – моторошна хроніка безтурботного життя нацистської сім’ї, яка живе на віллі неподалік від табору Аушвіц.