Author: Коріна Крістя

Європейська комісія нещодавно розробила проєкт Rearm Europe (“Переозброїти Європу”) – план з п’яти пунктів щодо переозброєння Європи на суму 800 мільярдів євро протягом наступних чотирьох років. Водночас, країни-члени отримають більше свободи дій щодо дотримання зазвичай суворих правил ЄС щодо боргу і дефіциту бюджету, а також можливість перерозподіляти наявні фонди регіонального розвитку на військові інвестиції.

Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн: “Це найважливіші та найнебезпечніші часи. Мені не потрібно описувати серйозність загроз, з якими ми стикаємося. Або руйнівні наслідки, які нам доведеться пережити, якщо ці загрози здійсняться. Тому що питання вже не в тому, чи існує реальна загроза безпеці Європи. А в тому, чи повинна Європа брати на себе більше відповідальності за власну безпеку. Насправді, ми вже давно знаємо відповіді на ці питання. Справжнє питання, яке стоїть перед нами, полягає в тому, чи готова Європа діяти настільки рішуче, наскільки цього вимагає ситуація. І чи готова, і чи здатна Європа діяти з тією швидкістю і амбіціями, які зараз потрібні.”

За словами Урсули фон дер Ляєн, на різних зустрічах протягом останніх тижнів реакція європейських столиць була настільки ж гучною, наскільки і зрозумілою: ми живемо в епоху переозброєння, тож Європа готова масово збільшити свої оборонні витрати. Це робиться як у відповідь на короткострокову необхідність діяти і підтримувати Україну, так і у відповідь на довгострокову потребу Європи взяти на себе набагато більшу відповідальність за власну безпеку. Ідеї, які також були наполегливо донесені на позачерговому саміті в Брюсселі, екстреній зустрічі, яка сигналізувала про те, що Європа вступила в нову еру.

Що ж так стривожило Європу зараз? Історик та ексміністр закордонних справ Адріан Чорояну , вважає, що справа в масштабах розколу. “Очевидно, не тільки Дональд Трамп, задовго до нього американські президенти говорили про розширення участі, від Джорджа Буша молодшого, потім президента Обами, в перший термін Дональда Трампа, навіть Джо Байдена. Але це була пропозиція, яка з’явилася, все ж таки, в мирний час. Або ми сприймали це як мирний час. Я маю на увазі, що світ не здригнувся у 2008 році, коли влітку під час Олімпіади Росія вторглася в Грузію, в ті сепаратистські провінції, тоді Захід не стривожився. Навіть у 2014 році, коли Росія захопила Крим, ми не були стривожені. І в 2022 році ми нервували через Україну, але не з таким відчуттям тривоги як зараз.”

Стан нервозності в Європі сьогодні, – додає Адріан Чорояну, – зріс протягом останніх майже двох місяців, “коли ми зрозуміли не лише те, що немає людей, які могли б стримати Дональда Трампа, але й те, що ті, хто перебуває в його адміністрації, схоже, радше заохочують його. Я думаю, що саме звідси походить це відчуття європейської стривоженості. А вишенькою на торті, яка поставила крапку в цій історії, є схожість інтерпретацій, які надходять до нас з Вашингтона і Москви з певних питань. Я не думаю, що це безпрецедентно, навіть за першого терміну Дональда Трампа, не кажучи вже про інших американських президентів”, – каже професор Адріан Чорояну.

Одним із наслідків поведінки адміністрації Трампа може стати пробудження Європи до усвідомлення власних труднощів, – додає він. Адріан Чорояну: “Економічна сила, демографічна сила, інтелектуальна сила Європи не були доповнені військовою силою. Європа не думала про це в останні 70-80 років, це не було пріоритетом, після 1990-х років пріоритетом була політика інтеграції Центральної та Східної Європи, хоча на початку 1990-х років почалися дискусії про спільну політику безпеки, але інтеграція Центральної та Східної Європи залишила безпеку на задньому плані.”

План Президентки Європейської комісії містить п’ять фінансових інструментів. Перший – збільшення національних оборонних бюджетів на 1,5% на рівні ЄС, що дозволить мобілізувати близько 650 млрд. євро протягом наступних чотирьох років, причому ці витрати не будуть включені до розрахунку дефіциту національних бюджетів. Другий інструмент – це кредити на спільні європейські оборонні проєкти на суму 150 млрд євро. Йдеться про більш ефективне витрачання коштів і спільне інвестування в загальноєвропейські можливості, такі як протиповітряна оборона, артилерійські системи, ракети, безпілотники, а також у кібернетичну і військову мобільність.

“Цей інструмент допоможе країнам-членам створити попит на промисловість і, за допомогою цього обладнання, ми також значно збільшимо допомогу Україні”, – каже Урсула фон дер Ляєн. Третій інструмент – це можливість для країн-членів використовувати фонди згуртованості для оборонних проєктів, тоді як останні два напрямки спрямовані на приватний капітал у поєднанні з кредитами Європейського інвестиційного банку. “Це важливий момент для Європи і ми повинні ним скористатися”, – підкреслила глава Єврокомісії.

Поточна стратегія Міністерства фінансів Румунії полягає у встановленні щомісячних та щоквартальних лімітів витрат для державних установ з метою досягнення цільового показника бюджетного дефіциту у 7%. Міністр фінансів Танцош Барна оголосив про це в інтервю телеканалу TVR Info, в якому він пояснив, що це важке, але необхідне завдання. Міністр визнав, що існує тиск з боку інституцій, які вимагають виділення більших фінансових ресурсів, але наполягає на тому, що збереження збалансованого бюджету є вкрай важливим.

У цьому контексті він надіслав чіткий сигнал, розвіявши спекуляції щодо запровадження нових або додаткових податків у Румунії. «Якщо ми збережемо цю тенденцію, у нас є всі шанси, що нам не знадобляться жодні подальші плани щодо нових податків, ні в якому разі», – каже міністр. Танцош Барна також зазначив, що лютий був «прийнятним» місяцем з точки зору державних доходів, але дуже важливо, щоб ця тенденція зберігалася протягом усього року. «Шлях довгий, у нас попереду ще 10 місяців, але якщо ми збережемо цю тенденцію, у нас є всі шанси, що нам не знадобляться додаткові фіскальні заходи», – додав він.

Нещодавно Танцош Барна обговорив в рамках профільного заходу з представниками фінансового, промислового, медичного, будівельного, екологічного та автомобільного секторів, а також сектору циркулярної економіки найважливіші питання забезпечення макроекономічної збалансованості, зміцнення стійкості та підвищення конкурентоспроможності. З цієї нагоди він повідомив, що положення про «податок на стовп», що накладається на спеціальні конструкції, будуть опубліковані в останній тиждень березня. Процес розробки правил вже триває, і до кінця місяця кожен сектор економіки буде запрошений до обговорення, – сказав міністр.

Ці кроки відповідають Постанові про фіскально-бюджетні заходи, прийнятій наприкінці минулого року, яке також включає так званий «податок на стовп», тобто податок у розмірі 1% від вартості спеціальних будівель, що перебувають у власності платників податків, за винятком будівель, за які вже сплачується податок на будівництво. Новий податок також включає будівлі в індустріальних, наукових і технологічних парках, які, відповідно до закону, не звільняються від сплати податку на будівлі.

«Я розумію занепокоєння деяких компаній, але більшість фірм вже сплачують податки на будівлі, виробничі цехи та інші активи, які генерують бізнес. Цілком природно, що ці спеціальні будівлі, які, по суті, є тілом бізнесу, також повинні бути взяті до уваги», – вважає міністр. Хоча деякі фірми можуть спробувати перекласти витрати на новий податок на споживачів, очікується, що вплив не буде значним порівняно з підвищенням ПДВ.

ВИБОРИ – Партії, політичні та виборчі блоки, організації національних меншин та незалежні кандидати мають два тижні, щоб подати свої кандидатури на травневі президентські вибори до Центральної виборчої комісії. Відповідно до урядової постанови, яка встановила календар виборів, яка наразі обговорюється в парламенті, виборча кампанія розпочнеться 4 квітня і триватиме один місяць. Голосування відбудеться 4 травня у країні та протягом трьох днів – 2, 3 та 4 травня за кордоном. Голосування за можливий другий тур відбудеться 18 травня за тих самих умов. Цього тижня Парламент звільнив Тоні Гребле з посади голови Постійного виборчого органу і призначив тимчасового виконувача обов’язків, а Національна рада з питань телебачення і радіомовлення затвердила правила трансляції передвиборчої кампанії.

САМІТ –  15 європейських лідерів і прем’єр-міністр Канади перебувають у Лондоні, щоб обговорити підтримку України після провалу переговорів Трампа і Зеленського у Вашингтоні, а також створення європейської безпекової ідентичності в контексті можливого виведення військ Сполучених Штатів. Європа переживає унікальний момент для своєї безпеки, заявив на початку переговорів прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер. Серед лідерів, які беруть участь у саміті, – президент Франції, канцлер Німеччини, прем’єр-міністри Італії та Польщі, а також український лідер Володимир Зеленський. Румунію представляє в.о. президента Іліє Боложан. Також на порядку денному лондонської зустрічі – гарантії безпеки, які європейці хочуть надати Україні проти Росії. Невідкладна посилена підтримка України та європейська оборона також стануть головними темами позачергового саміту ЄС 6 березня. Виконавча влада ЄС покладе на стіл Ради пропозицію про надання Україні швидкої військової допомоги на суму 20 мільярдів євро. Крім того, Комісія та держави-члени проведуть консультації щодо нових інструментів, які дозволять країнам ЄС збільшити витрати на оборону цього року, не підпадаючи під процедуру порушення через перевищення бюджетного дефіциту. І останнє, але не менш важливе: лідери країн-членів обговорять мирні переговори, розпочаті Трампом і Путіним без консультацій та запрошення України чи Європи за стіл переговорів. Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що якщо Україна не буде задоволена результатом переговорів, ЄС продовжить підтримувати Київ у військовому плані, щоб зробити його справедливим.

УРЯД – Уряд Румунії планує наступного тижня прийняти рішення про скорочення кількості державних секретарів, повідомили урядові джерела. Дискусії з цього питання завершилися в коаліційному уряді СДП-НЛП-ДСУР, і тепер кабінет міністрів на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку розглядає можливість прийняття цього закону, який передбачає лише 54 держсекретарів. Джерела додали, що в міністерствах, які зараз мають 6 або 7 державних секретарів, залишиться не більше 4, і кожен з них буде затверджений на засіданні коаліції. Решта держсекретарів, які входять до складу правлінь держкомпаній, також повинні будуть обирати між двома посадами. Останнє є вимогою Європейської комісії, яка хоче, щоб до складу правлінь призначалися професіонали, а не політики. Також наступного тижня Чолаку продовжить переговори з міністрами щодо виконання проміжних етапів Національного плану відновлення та стійкості. Освоєння коштів ЄС через цей план стикається з низкою проблем, і румунський прем’єр-міністр хоче знати, як просувається реалізація поточних проектів.

АВІАПЕРЕВЕЗЕННЯ – За даними Національного інституту статистики, пасажирські авіаперевезення в Румунії минулого року зросли на 6% до 26 мільйонів. Найбільші частки були зафіксовані в аеропорту «Анрі Коанде» в Бухаресті, аеропорту «Аврам Янку» в Клуж-Напоці (північний захід) та Міжнародному аеропорту Ясси (північний схід). Найбільші частки у внутрішніх повітряних перевезеннях були зафіксовані в аеропорту «Анрі Коанде» в Бухаресті, де було перевезено 49,8% від загальної кількості пасажирів, «Аврам Янку» в Клуж-Напоці з 17,6% та «Траян Вуя» в Тімішоарі (захід) з 14,4%. Основними країнами прибуття пасажирів регулярних авіарейсів, які висадилися в Румунії, були Італія, Великобританія, Німеччина, Іспанія та Франція.

ПРОТЕСТ – У суботу в Бухаресті відбувся протест проти уряду і на підтримку колишнього незалежного кандидата Келіна Джорджеску, який кілька днів тому отримав підписку про невиїзд на 60 днів у межах судового контролю за низку правопорушень. Протест, організований опозиційною сувереністською партією AОР, зібрав десятки тисяч людей. Демонстранти вимагали відставки прем’єр-міністра Марчела Чолаку та відновлення другого туру президентських виборів, які були скасовані Конституційним судом минулого року. До протесту також приєднався Келін Джорджеску. Колишній кандидат, обвинувачений у підбурюванні до дій проти конституційного ладу, заявив, що хоче, щоб його судили за результатами голосування румунів, але оголосив, що зачекає з висуненням своєї кандидатури на президентських виборах у травні. Політики з Болгарії, Польщі, Італії та Іспанії також прибули на мітинг і виступили з промовами на підтримку Келіна Джорджеску.

СЕКТОР ГАЗА – Ізраїль оголосив, що призупиняє ввезення товарів і поставок в сектор Газа, критикуючи палестинське ісламістське угрупування ХАМАС за відмову від пропозиції США продовжити перемир’я, повідомляють AFP і EFE. «Ізраїль не погодиться на припинення вогню без звільнення наших заручників. Якщо ХАМАС наполягатиме на своїй відмові, будуть інші наслідки», – йдеться в заяві офісу ізраїльського прем’єр-міністра. ХАМАС відреагував, назвавши рішення Нетаньяху про припинення гуманітарної допомоги «дешевим шантажем» і «ударом» по перемир’ю, повідомляє Reuters. У своїй заяві ХАМАС, який назвав призупинення Ізраїлем гуманітарної допомоги «військовим злочином», закликав посередників у перемир’ї змусити Ізраїль припинити каральні заходи проти сектора Газа. Перший етап перемир’я в Газі закінчився в суботу, але Хамас і Ізраїль не досягли домовленості про реалізацію другого етапу, який повинен був вступити в силу сьогодні і передбачає звільнення живих заручників, що залишилися в анклаві, і остаточне припинення війни.

ВЗАЄМИНИ – Румунія є найважливішим партнером Республіки Молдова, на якого Кишинів покладається за будь-яких обставин. Про це заявила президентка Майя Санду на зустрічі в Кишиневі з т.в.о. президента Румунії Іліє Боложаном. Вона підкреслила, що в ці важкі часи ця підтримка є ще більш актуальною. «Крім наших спільних проєктів, нас пов’язує бачення майбутнього, бажання жити в мирі, свободі та демократії», – сказала Майя Санду. Зі свого боку, в.о. президента Румунії Іліє Боложан заявив, що хоче зміцнити відносини між двома країнами і підкреслив, що прибув до Кишинева, щоб проконсультуватися з Майєю Санду в ці важкі для всього світу часи. «Запевняю вас, що Румунія буде поруч з вами. Разом з нашими європейськими партнерами ми будемо підтримувати інтенсифікацію підтримки на всіх рівнях – фінансовому, експертному та проєктному. Війна Росії проти України продовжує створювати виклики для Республіки Молдова. Республіка Молдова не самотня у боротьбі з цими викликами. Румунія, як і численні зовнішні партнери, повністю підтримує Республіку Молдова в її прагненні зміцнити свою стійкість і безпеку». У неділю Іліє Боложана очікують у Лондоні, де проходить саміт щодо України, скликаний прем’єр-міністром Великобританії Кейром Стармером, в якому візьмуть участь багато європейських лідерів.

УКРАЇНА – Міжнародні лідери, у тому числі т.в.о. президента Румунії Іліє Боложан, відреагували на суперечку між Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом, причому більшість із них закликали до спокою та подальшої підтримки України. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала Володимира Зеленського бути сильним і хоробрим, бо він не один, зазначає Reuters. Слова підтримки для України також надійшли з Польщі, Норвегії, Канади, Чехії, Іспанії, Нідерландів, Латвії, Литви та Великої Британії, а президент Франції Еммануель Макрон нагадав, що Росія є агресором у цьому конфлікті, а українці є жертвами агресії і тими, хто бореться за свою незалежність і безпеку Європи. Схожий меседж передала президентка Молдови Майя Санду, а прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що в такі часи необхідна єдність, і закликала організувати саміт США-ЄС. Після переговорів Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті тимчасовий президент Румунії опублікував повідомлення в мережі X, в якому підкреслив, що «безпека України має вирішальне значення для безпеки Європи» і що «ми повинні бути єдині в боротьбі за наші цінності, свободу і мир». Зустріч між Трампом і Зеленським, під час якої також виступив віце-президент США Джей Д. Венс, відбулася в Овальному кабінеті Білого дому і закінчилася сваркою. Володимир Зеленський пояснив, що з 2014 року, коли Росія вперше напала на Україну, і до повномасштабного вторгнення у 2022 році, були численні спроби врегулювати конфлікт і припинити вогонь, але Росія щоразу порушувала свої зобов’язання. Саме тому Зеленський попросив президента Дональда Трампа не йти на компроміс з Володимиром Путіним. Обидва американські лідери дали жорстку відсіч, звинувативши Володимира Зеленського в тому, що він невдячний Сполученим Штатам за отриману підтримку і ризикує спровокувати Третю світову війну. У зв’язку з напруженою ситуацією не було підписано угоду про спільну розробку українських корисних копалин, яку просив президент Дональд Трамп як компенсацію за дотеперішню підтримку з боку США, а також скасували спільну прес-конференцію двох лідерів.

БЕЗПІЛОТНИК – Фрагменти безпілотника російського виробництва, виявлені з вибухівкою на борту в районі прикордонного пункту Джурджулешти на східному кордоні Румунії з Республікою Молдова, були підірвані за допомогою контрольованого підриву. На місце події виїхала команда у складі фахівців Міністерства національної оборони, Румунської розвідувальної служби та Міністерства внутрішніх справ, які ліквідували небезпеку. Фрагменти безпілотників, які використовуються російськими військами в атаках на цивільну та військову інфраструктуру в Україні, часто виявляють на румунській території, що спричинило численні критичні зауваження на адресу Москви з боку румунської дипломатії. Цього тижня Сенат Румунії ухвалив закон, що дозволяє армії збивати безпілотники, які незаконно вторгаються в повітряний простір країни. 

МЕНЦІШОР – 1 березня, в перший день весни, румуни відзначають День мерцішора. Давній звичай, День менцішора був зафіксований етнологами на початку 20-го століття серед румунів, болгар та албанців на Балканах. У Румунії в селах мерцішор вважався знаком захисту від хвороб. Діти прив’язували срібну монету до руки скрученою ниткою з червоної та білої вовни або бавовни, щоб захиститися від хвороб. Через 12 днів вони вішали її на дерево, щоб воно плодоносило, або на худобу, щоб вона була здоровою. Мерцішор, який став модним в міському світі, також може бути виготовлений зі срібла або золота і носитися як нагрудна прикраса або намисто. У 2017 році ЮНЕСКО внесло мерцішор до списку нематеріальної культурної спадщини людства після багатонаціональної заявки Румунії, Республіки Молдова, Болгарії та Північної Македонії.

ПРОТЕСТ – Кілька тисяч людей протестували у суботу в центрі столиці Румунії на заклик сувереністського опозиційного Альянсу за об’єднання румунів. Його лідер Джордже Сіміон заявив, що це протест проти румунського уряду і рішення Конституційного суду про скасування другого туру минулорічних президентських виборів. Учасники також розмахували триколірними прапорами і тримали плакати на підтримку незалежного кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску.

РОЗСЛІДУВАННЯ – Найманець Гораціу Потра, його син і брат були оголошені румунською поліцією в міжнародний розшук після того, як Верховний суд виніс рішення про їхній арешт. У той же час, 16 інших обвинувачених вже перебувають під вартою, а двоє осіб були поміщені під домашній арешт. Усіх їх звинувачують у діях, спрямованих проти конституційного ладу, а Гораціу Потра також звинувачується у недотриманні режиму поводження зі зброєю та боєприпасами, а також режиму поводження з вибуховими матеріалами. Вважається, що троє втікачів перебувають у Дубаї. Прокуратура стверджує, що Гораціу Потра і його група найманців намагалися проникнути на акції протесту, організовані відразу після скасування минулорічних президентських виборів в Румунії, з метою створення хаосу. План дій, як стверджується, був розроблений колишнім незалежним кандидатом Келіном Джорджеску та його близькими соратниками на таємній зустрічі одразу після скасування виборів. У середу Келін Георгеску отримав підписку про невиїзд на 60 днів у межах судового контролю. Він перебуває під слідством за звинуваченням у кількох злочинах, включаючи підбурювання до дій, спрямованих проти конституційного ладу.

КОНСУЛТАЦІЇ – У середу в.о. президента Іліє Боложан проведе консультації з усіма парламентськими партіями, щоб підготувати позицію Румунії до позачергового засідання Європейської Ради від 6 березня. Основними темами обговорення є підтримка України та підготовка спільної оборонної стратегії ЄС після того, як адміністрація США оголосила про намір скоротити свою військову присутність в Європі. Кожній з семи партій, представлених у парламенті, та парламентській групі національних меншин була виділена одна година для переговорів.

ВОТУМ НЕДОВІРИ – У вівторок партії, що входять до сувереністського блоку, висунули в Бухаресті вотум недовіри коаліційному уряду СДП-НЛП-ДСУР. Документ підписали 154 депутати від SOS Румунія, Альянсу за обєднання румунів та Партії молодих людей. Союз «За порятунок  Румунїі», який також перебуває в опозиції, оголосив, що не підтримує цю пропозицію, оскільки вона не має необхідної кількості голосів для її прийняття, і що її слід було винести на розгляд після президентських виборів у травні. СДП, НЛП і ДСУР вважають, що ця пропозиція не матиме успіху. Дебати та голосування вотуму недовіри уряду заплановані на п’ятницю.

ООН – Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію із закликом до припинення конфлікту в Україні. Документ, який не містить жодної критики агресії Москви, ухвалили і Сполучені Штати Америки. Європейці заявили, що не може бути миру, який заохочує агресію. З точки зору Європи, це лише підкреслює основні недоліки трансатлантичного альянсу, – вважають міжнародні ЗМІ.

ЗУСТРІЧ – Румунія візьме участь у міністерській зустрічі в Парижі в четвер, разом з іншими країнами ЄС, щоб обговорити майбутнє європейської сталеливарної промисловості. Міністерство промисловості Франції оголосило, що на зустрічі буде обговорено майбутнє європейської сталеливарної промисловості, за участю також представників Європейської комісії та польського головування в Раді Союзу. Європейська сталеливарна промисловість стикається з серйозними проблемами конкурентоспроможності через високі ціни на енергоносії, падіння внутрішнього попиту та тиск з боку китайських виробників. До всього цього додається заява Дональда Трампа 10 лютого щодо запровадження 25% мит на імпорт сталі та підвищення мит на алюміній з 10% до 25%.

ПЕРЕГОВОРИ – Представники Міністерства охорони навколишнього середовища зустрілися у вівторок зі представниками Світового банку, щоб обговорити шляхи зміцнення потенціалу для створення та вдосконалення національних програм моніторингу якості повітря, способи запобігання лісовим пожежам та шляхи вирішення проблеми вразливості Румунії до повеней та посух. «Румунія знаходиться на амбітному шляху до сталого розвитку, а реформи в екологічному секторі вимагають значних інвестицій і міцного партнерства», – заявив міністр навколишнього середовища Мірча Фекет, згідно з прес-релізом. Дискусії також були зосереджені на визначенні найбільш ефективних механізмів фінансування та реалізації «зелених» проектів: скорочення викидів вуглецю, управління відходами, лісонасадження, захист біорізноманіття або перехід до циркулярної економіки. «Нам потрібні інноваційні та стійкі рішення, і досвід Світового банку надає цінну підтримку в цьому відношенні», – додав міністр.

АВТО – Продажі автомобілів румунського бренду Dacia в Європі в січні впали на 5,2% у річному обчисленні, а ринкова частка автовиробника скоротилася до 4,9% з 5,1%, згідно з даними, опублікованими сьогодні Європейською асоціацією автовиробників. Статистика стосується Європейського Союзу, Великої Британії та країн Європейської асоціації вільної торгівлі – Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії. Найбільші автовиробники повідомили про різні продажі в січні: Renault збільшив продажі на 5,4%, Volkswagen – на 16,6%, а Ford – спав на 12,2%. Європейська комісія проводить переговори між автовиробниками, постачальниками та галузевими профспілками щодо загальноєвропейських планів захисту автомобільного сектору, життєво важливого для процвітання ЄС. Протягом останніх тижнів європейські автовиробники оголосили про закриття заводів і звільнення працівників на тлі конкуренції з боку конкурентів з Китаю та перспективи запровадження додаткових тарифів з США. В автомобільному секторі Європи працює 13,2 мільйона людей, і 10,3% всіх робочих місць у промисловості ЄС припадає на автомобільну галузь.

ІНФЛЯЦІЯ – Після десяти місяців, протягом яких Румунія мала найвищу середньорічну інфляцію в ЄС, у січні 2025 року на перше місце вийшла Угорщина з показником 5,7%, за нею йдуть Румунія з 5,3% і Хорватія з 5%, свідчать дані, опубліковані Європейським статистичним управлінням. На протилежному полюсі минулого місяця найнижчі середньорічні темпи інфляції в ЄС були зафіксовані в Данії (1,4%), Ірландії, Італії та Фінляндії (1,7%). У порівнянні з груднем 2024 року, Євростат показує, що середньорічна інфляція знизилася у восьми країнах-членах ЄС, включаючи Румунію, з 5,5% до 5,3%, залишилася стабільною в чотирьох і зросла в 15 країнах. Національний банк Румунії переглянув у бік підвищення прогноз інфляції в Румунії на кінець 2025 року з 3,5% до 3,8%. Голова Нацбанку Мугур Ісереску очікує, що цей показник досягне 3,1% до кінця 2026 року.

ПАПА – Стан здоров’я 88-річного Папи Франциска, госпіталізованого з подвійною пневмонією, дещо покращився, але залишається критичним, – йдеться в заяві Ватикану. Лікарі, з огляду на складність клінічної картини, обережно уникають коментувати прогнози Папи, додало те ж джерело, уточнивши, що Папа подякував усім людям, які молилися за нього в останні дні. Стан здоров’я лідера Католицької Церкви, який перебуває в лікарні з 14 лютого, різко погіршився в суботу. У неділю Патріарх більшості Румунської Православної Церкви Даниїл побажав Папі Франциску якнайшвидшого одужання.

Щорічна зустріч президента з главами дипломатичних місій, акредитованих у Румунії
Румунія зберігає свої основні зовнішньополітичні орієнтири, будучи членом ЄС і НАТО, маючи стратегічне партнерство зі США і залишається відкритою до співпраці з усіма партнерами, які поділяють ті ж цінності і принципи, що й офіційний Бухарест. Про це заявив тимчасовий президент Іліє Боложан на щорічній зустрічі з главами дипломатичних місій, акредитованих в Бухаресті. Іліє Боложан заявив, що настав час зупинити агресію Росії проти України, яка розпочалася три роки тому, зазначивши, що припинення вогню, за яким якнайшвидше настане справедливий і тривалий мир, є метою, яку повинні переслідувати як сторони конфлікту, так і все міжнародне співтовариство. Румунських дипломатів Іліє Боложан закликав брати більш активну участь у просуванні економіки країни, підкресливши, що Румунія залишається надійним партнером у цій сфері.

Румунія закликає європейські країни співпрацювати зі США для припинення війни в Україні
У середу тимчасовий президент Рмунуії Іліє Боложан вирушив до Парижа на нову зустріч, організовану президентом Франції Еммануелем Макроном, після зустрічі в понеділок у закритому режимі. З цієї нагоди Іліє Боложан закликав європейські країни до співпраці зі Сполученими Штатами у врегулюванні кризи в Україні, в той час, коли Вашингтон розпочав діалог з Москвою щодо припинення війни. Безпека України – це також безпека Європи та Румунії, заявив тимчасовий президент, який також зазначив, що необхідна координація дій на рівні ЄС для того, щоб мати план дій для подальшої підтримки України. Іліє Боложан також мав окрему зустріч з Еммануелем Макроном, під час якої обидва лідери підтвердили стратегічне партнерство між двома країнами, а також стабільність французької військової присутності в Румунії, яка буде посилена в найближчий період.

Рішення щодо посилення безпеки Румунії
Палата депутатів прийняла без поправок, у першому читанні, законопроєкт, що дозволяє збивати безпілотники, які порушують повітряний простір Румунії. Дрони будуть знищені або нейтралізовані, якщо військові сили Румунії або НАТО не зможуть взяти їх під контроль. Було також прийнято законопроєкт про проведення військових місій в країні в мирний час, й один із передбачених заходів дозволяє передачу повноважень деяких румунських армійських структур на обмежений період командувачу збройних сил союзників, які беруть участь у цих діях. Законопроєкти були піддані критиці сувереністськими опозиційними партіями, в той час як правлячі коаліційні Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія і Демократичний союз угорців Румунії, а також опозиційний проєвропейський Союз порятунку Румунії проголосували «за».

Переговори в Брюсселі між прем’єр-міністром Румунії та головою Європейської комісії
Перегляд Національного плану відновлення та стійкості, а також глобальна та регіональна безпекова ситуація були на порядку денному переговорів у п’ятницю в Брюсселі між прем’єр-міністром Марчелом Чолаку та президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Уряд хоче, щоб Румунія повністю освоїла кошти, надані їй через європейський механізм. У зв’язку з цим прем’єр-міністр оголосив про широку мобілізацію для заповнення прогалин у залученні європейського фінансування. Однак, на його думку, є ряд аспектів НПВС, які необхідно адаптувати до поточних реалій і перепрофілювати інвестиції з меншим співфінансуванням.

Деталі щодо президентських виборів
Голова Конституційного суду Румунії виключає можливість повторного проведення другого туру президентських виборів. В інтерв’ю інтернет-виданню juridice.ro Маріан Енаке захистив минулорічне одноголосне рішення конституційних суддів про анулювання виборчого процесу. Він пояснив, що рішення суду ґрунтувалося на документах, розсекречених на засіданні Вищої ради національної оборони, які виявили серйозні порушення щодо рівних можливостей, фінансування виборчих кампаній та впливу на голоси виборців. За словами Голови КСР, скасування виборів було єдиним конституційним рішенням, яке гарантувало чесний виборчий процес для всіх громадян.

Національний день Константіна Бринкуша
Починаючи з 2015 року, 19 лютого в Румунії щорічно відзначається Національний день Константіна Бринкуша, вшановуючи великого румунського скульптора, від дня народження якого виповнюється 149 років. Румунський інститут культури організував кілька тематичних заходів. У вівторок у Бухаресті відбувся показ документального фільму «Бринкуш, метаморфози скульптури» з використанням рідкісних відеоархівів майстерні великого румунського скульптора, а за кордоном виставки, кінопокази та конференції заплановані в Пекіні, Стамбулі, Мадриді, Тель-Авіві, Лондоні, Парижі, Відні, Стокгольмі та Лісабоні.

Румунський клуб в європейській футбольній весні
Чемпіон Румунії з футболу “FCSB” вийшов до 1/8 фіналу Ліги Європи, здолавши у четвер ввечері на «Національ Арені» в Бухаресті, грецький PAOK, який тренує румун Резван Луческу. FCSB переміг грецький клуб із рахунком 4:1, 2:1 у першому матчі в Греції та 2:0 у Бухаресті, в присутності понад 50 тис. глядачів. Перший матч 1/8 фіналу FCSB зіграє вдома 6 березня, а другий – 13 березня.

ПРЕЗИДЕНТ – Тимчасовий президент Іліє Боложан заявив у вівторок на щорічній зустрічі з главами дипломатичних місій, акредитованих у Бухаресті, що Румунія є демократичною державою, яка продовжує працювати над зміцненням своїх інститутів і довіри до них. Він пообіцяв, що вільний, чесний і прозорий виборчий процес є метою травневих президентських виборів. «Румунія має правлячу коаліцію, яка забезпечує стабільність країни», – сказав тимчасовий президент. Він додав, що зовнішня політика Румунії зберігатиме свій природний курс, будучи членом ЄС і НАТО, маючи Стратегічне партнерство зі США і будучи відкритою до співпраці з усіма партнерами, які поділяють ті ж цінності і принципи. За словами Іліє Боложана, агресія Росії проти сусідньої України повинна припинитися, а припинення вогню, за яким якнайшвидше настане справедливий і тривалий мир, є метою, яку повинні переслідувати не тільки сторони конфлікту, а й все міжнародне співтовариство. Тимчасовий глава держави заявив, що Румунія зобов’язана підтримувати Республіку Молдова і, що стійкість цієї країни повинна бути посилена в контексті парламентських виборів, які пройдуть у 2025 році.

ПЕРЕГОВОРИ – У вівторок в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, відбувся перший за багато років американсько-російський саміт. Посланці Москви заявили, що переговори були «серйозними» і «позитивними», а американська сторона оголосила про створення двох груп для початку переговорів щодо припинення війни в Україні, – повідомляють Reuters і AFP. Поки делегації на чолі з Марко Рубіо і Сергієм Лавровим вели переговори в Ер-Ріяді, Міністерство закордонних справ Росії оголосило, що вимагає від НАТО відмовитися від рішення, прийнятого на саміті в Бухаресті у 2008 році, про членство України в альянсі. Президент Володимир Зеленський заявив, що не визнаватиме жодних результатів американо-російських переговорів, проведених без України, а європейські лідери, які зібралися в понеділок у Парижі, запевнили, що продовжать надавати військову підтримку Україні, водночас посилюючи власну оборону. На неформальний європейський саміт, організований президентом Еммануелем Макроном, були запрошені лише кілька європейських лідерів: канцлер Німеччини, прем’єр-міністри Польщі, Італії, Іспанії, Нідерландів, Данії та Великобританії, а також президент Європейської ради, голова Європейської комісії та генеральний секретар НАТО. Франція планує провести у середу другу зустріч, присвячену Україні та європейській безпеці, повідомляє Reuters. За даними дипломатичних джерел, серед запрошених країн – Норвегія, Канада, Литва, Естонія, Латвія, Чехія, Фінляндія, Греція, Румунія, Швеція та Бельгія.

ВИБОРИ – На сайті Постійного виборчого органу було зареєстровано понад 4 000 заяв на голосування поштою або на виборчій дільниці за межами Румунії на травневих президентських виборах. Кінцевий термін реєстрації у виборчому реєстрі як виборця поштою – 20 березня, а для голосування на виборчій дільниці – 4 березня. Підготовка до виборів президента стартує цього тижня, 20 лютого, коли буде створено Центральне виборче бюро. Кандидатури мають бути висунуті до 15 березня, а виборча кампанія розпочнеться 4 квітня.

ПРАВОСУДДЯ – Міністр юстиції Румунії Раду Марінеску зустрівся у вівторок з послом Японії в Бухаресті Такаші Катаєм, з яким обговорив, серед іншого, пошук кращих рішень для судової співпраці щодо румунських громадян, які перебувають в японських в’язницях. Згідно з прес-релізом Міністерства юстиції, міністр Марінеску високо оцінив відмінну співпрацю між двома країнами у сфері юстиції, підтвердивши при цьому своє тверде зобов’язання розвивати тісне міжвідомче співробітництво в майбутньому. Двосторонні відносини між Румунією та Японією були підняті до привілейованого рівня стратегічного партнерства 7 березня 2023 року. Минулого року була також підписана Декларація про співробітництво між міністерствами юстиції двох країн, що зробило Румунію першою країною в Європейському Союзі, яка підписала такий документ з Японією, – йдеться у прес-релізі.

НАРОКОТИКИ – Сенат Румунії негласно прийняв законопроєкт, який передбачає, що особи, які ввозять в країну небезпечні наркотичні засоби для власного споживання, ризикують отримати від одного до п’яти років ув’язнення. Ініційований групою депутатів він керівної Націонал-ліберальної партії, законопроєкт також передбачає обмеження певних прав. Якщо йдеться про особливо небезпечні наркотичні засоби, то покарання становить від двох до семи років ув’язнення та заборону на користування певними правами. Законодавча пропозиція буде обговорюватися в останньому читанні Палатою депутатів.

ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річний рівень інфляції зберігає загальну тенденцію до зниження, але в кінці цього року зростання цін буде вищим, ніж очікувалося, – заявив на прес-конференції голова НБР Муґур Ісереску. У своєму останньому щоквартальному звіті про розвиток інфляції НБР змінив з 3,5 на 3,8% свій прогноз на кінець 2025 року і на 3,1% на кінець наступного року. Очікується, що в першому півріччі 2025 року інфляція матиме коливальний характер, зумовлений дією базових ефектів, пов’язаних із подіями в аналогічному періоді минулого року, після чого продовжить незначну тенденцію до зниження.

ФУТБОЛ – Колишній румунський легіонер Крістіан Ківу був призначений у вівторок головним тренером італійської «Парми». Про це футбольний клуб оголосив на своєму офіційному сайті. Для Ківу це буде перший досвід роботи головним тренером, адже раніше він тренував кілька юнацьких команд міланського «Інтернаціонале», де виступав з 2007 по 2014 рік і де завершив свою професійну кар’єру у віці 34 років через постійні травми. У сезоні 2009/2010 рр. під керівництвом португальського тренера Жозе Моурінью він виграв з «Інтером» чемпіонат і Кубок Італії, а також Лігу чемпіонів. Команда посідає 18-те місце (з можливістю вильоту) з 20-ти, а тренерський дебют Ківу в Серії А відбудеться 22 лютого в домашньому матчі з «Болоньєю». Інша команда італійської Серії А, «Дженоа», належить румунському бізнесмену Дану Шуку, який також є мажоритарним акціонером бухарестського «Рапіда».

ЗУСТРІЧ – Європа повинна взяти на себе більшу відповідальність за власну оборону, щоб зміцнити нашу стратегічну стійкість, – заявив у понеділок президент Румунії Клаус Йоганніс. Глава румунської держави бере участь у неформальній зустрічі лідерів ЄС з питань оборони, яка проходить сьогодні в Брюсселі. Президент Клаус Йоганніс  говорив про необхідність адекватного фінансування, не тільки з точки зору виділення більшої кількості грошей, але й з точки зору ефективного використання інструментів, які ми вже маємо. Що стосується оборони, президент Румунії наголосив на необхідності взаємодоповнюваності між Європейським союзом та НАТО. На зустрічі також обговорюватиметься важливість трансатлантичних відносин і Стратегічного партнерства між ЄС і США, відносин між ЄС і Великою Британією і оборонних партнерств Європейського союзу. Дискусії також спрямовані на визначення основних принципів, необхідних для розробки і прийняття програмного документа про майбутнє європейської оборони – «Білої хартії», яка має бути розроблена Європейською комісією в першій половині 2025 року.

КОШТИ – Залучення європейських коштів для фінансування соціальних проектів на користь румунських громадян, захист прав та підвищення кваліфікації румунських працівників – теми сьогоднішньої зустрічі прем’єр-міністра Марчела Чолаку з Роксаною Минзату, виконавчим віце-президентом Європейської комісії, відповідальною за соціальні права, навички, якісні робочі місця та професійну підготовку. Під час свого першого офіційного візиту в Бухаресті в понеділок та вівторок, Роксана Минзату підкреслила свою готовність допомогти румунській адміністрації залучити якомога більше європейського фінансування. Під час переговорів обидва посадовці також згадали про дебати, що відбуваються на європейському рівні, щодо посилення готовності ЄС до надзвичайних ситуацій. У цьому контексті глава румунської виконавчої влади зазначив, що Бухарест повинен бути частиною цих дебатів, враховуючи внесок румунських фахівців в управління такими ситуаціями, як пожежі та повені. У вівторок Роксана Мунзату зустрінеться з Президентом Клаусом Йоганнісом та проведе переговори з спікером Сенату Іліє Боложаном та спікером Палати депутатів Чіпріаном Шербаном.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Проект бюджету Румунії на 2025 рік знаходиться в парламенті, де його обговорюватимуть за надзвичайною процедурою. Очікується, що дебати та голосування будуть спокійними, оскільки депутати правлячих коаліційних партій cкладають більшість. Прийнятий виконавчою владою наприкінці минулого тижня, проект бюджету Румунії на цей рік базується на економічному зростанні в 2,5%, середній інфляції в 4,4% і дефіциті в 7% ВВП. За словами міністра фінансів Танцоша Барни,  бюджет ставить наголос на інвестиції, з рекордними асигнуваннями в 150 млрд леїв (близько 30 млрд євро).

МВФ – 3-7 лютого Бухарест відвідає місія Міжнародного валютного фонду. Команда МВФ зустрінеться з представниками нового румунського уряду та Національного банку Румунії, щоб проаналізувати останні фінансові та економічні події та оновити макроекономічні прогнози. Наразі Румунія не має фінансової угоди з Міжнародним валютним фондом, але МВФ щорічно оцінює розвиток румунської економіки на основі консультацій за статтею IV, які є обов’язковими для всіх країн-членів. Метою консультацій є вивчення фінансово-економічної ситуації на національному рівні та надання загальних рекомендацій щодо грошово-кредитної, фінансової та економічної політики, якої слід дотримуватися для забезпечення стабільності та позитивних дій в економіці країни.

МВС – Міністр внутрішніх справ Румунії Келін Предою провів офіційну зустріч зі своїм болгарським колегою Даніелем Мітовим з нагоди офіційної церемонії запуску спільного патрулювання на болгарсько-турецькому кордоні разом зі своїми колегами з Болгарії, Угорщини та представниками Федерального міністерства внутрішніх справ Австрії. Згідно з прес-релізом, опублікованим Міністерством внутрішніх справ у понеділок, було обговорено двосторонні зобов’язання щодо спільної роботи у вирішенні проблем транскордонної злочинності для захисту зовнішніх і спільних кордонів ЄС. Були розглянуті найважливіші аспекти румунсько-болгарського співробітництва в галузі внутрішніх справ, з наголосом на останні події після скасування внутрішнього прикордонного контролю з 1 січня 2025 року. Кетелін Предою був нагороджений болгарським міністром почесним знаком  «Цінність і заслуги» Міністерства внутрішніх справ Софії за видатні заслуги в розвитку та зміцненні співпраці у сфері безпеки та внутрішніх справ. Він перший міністр внутрішніх справ Румунії, який отримав таку нагороду.

NORDIS – Прокурори з Управління по боротьбі з організованою злочинністю сьогодні проводять десятки рейдів у Румунії та Монако у справі, пов’язаній з особливо тяжкими злочинами – шахрайством з особливо тяжкими наслідками, розкраданням, відмиванням грошей та ухиленням від сплати податків, пов’язаними з тим, що ЗМІ назвала справою з нерухомістю Nordis. Під слідством перебувають близько 70 підозрюваних, фізичних та юридичних осіб. Серед тих, кого заслуховують, – Лаура Вікол, колишня голова юридичного комітету Палати депутатів, та Йоана Бесеску, дочка колишнього президента Румунії Траяна Бесеску, яку викликали до DIICOT для надання пояснень щодо її участі як нотаріуса в бізнесі Nordis. Починаючи з 2018 року, троє підозрюваних нібито ініціювали та створили організовану злочинну групу, яка розробила та впровадила складний злочинний механізм, що полягав у просуванні та розробці проектів нерухомості під прикриттям кількох комерційних компаній, з подальшим отриманням грошей від клієнтів, введенням покупців в оману під час укладання попередніх договорів та договорів купівлі-продажу. Лідери організованої злочинної групи, як стверджується, отримали від клієнтів в якості авансових платежів за двосторонніми обіцянками  купівлі-продажу та договорами купівлі-продажу, суму у понад 957.000.000 леїв (понад 195 мільйонів євро).

ПАРЛАМЕНТ – У Бухаресті спільні постійні бюро Палати депутатів і Сенату відхилили пропозицію сувереністських партій про відсторонення від посади президента Клауса Йоганніса. Члени бюро вважають, що пропозиція не відповідала парламентській процедурі, тобто не була подана одночасно керівництву обох палат. Запит про призупинення повноважень, поданий до парламенту 16 січня, підписав 161 депутат від Партії молодих людей, Альянсу за обєднання румунів, Партії SOS. Другий і останній президентський термін Клауса Йоганніса закінчився в грудні, але Конституційний суд постановив, що він повинен залишатися на посаді до обрання його наступника на нових виборах, після того, як президентські вибори наприкінці листопада були скасовані через зовнішнє втручання. Згідно з Конституцією, у разі вчинення серйозних правопорушень Президент Румунії може бути відсторонений від посади двома палатами Парламенту на спільному засіданні більшістю голосів від 234 депутатів і сенаторів після консультацій з Конституційним судом.

БЮДЖЕТ – Правляча коаліція Румунії мобілізувалася, щоб дебати і голосування в Парламенті щодо бюджету на 2025 рік пройшли згідно з графіком, оголошеним на наступний тиждень, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він висловив переконання, що документ буде прийнятий без жодних проблем у законодавчому органі. Поправки до проєкту бюджету, схваленого в суботу урядом Румунії, можуть бути внесені до понеділка. У вівторок відбудуться засідання комітетів, у середу cпільних бюджетних комітетах, а в четвер закон про державний бюджет і закон про державне соціальне забезпечення будуть винесені на голосування на пленарному засіданні. Завтра Палата депутатів і Сенат проголосують за склад кількох парламентських комітетів.

КАНДИДАТ – Колишній президент Націонал-ліберальної партії Крін Антонеску офіційно став кандидатом від правлячої коаліції Румунії на травневих президентських виборах після того, як його кандидатура була затверджена сьогодні на позачерговому з’їзді Соціал-демократичної партії. Його кандидатура вже була затверджена двома іншими членами коаліції, Націонал-ліберальною партією та Демократичним союзом угорців Румунії. «Залишити країну містичному націоналізму було б непрощенною зрадою майбутнього Румунії. Сьогодні ми зобов’язані постати перед румунами об’єднаними і з чесною альтернативою, ми повинні постати перед румунами з людиною, яка дійсно має президентський профіль, здібною, досвідченою, освіченою, чесною і, перш за все, патріотичною людиною, людиною з твердими принципами, яка знає, як боротися за свої цінності. Ця людина – Крін Антонеску», – заявив лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку. «Ми повинні поважати і захищати наш статус країни ЄС, НАТО, Стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами. Після перемоги на цих виборах у нас є багато справ, які ми повинні зробити. Я вважаю, що велика битва – це не тільки виборча битва, велика битва почнеться після цього, тому що зараз непрості часи», – сказав Крін Антонеску. 15 березня – останній день, коли кандидати можуть подати свої кандидатури на оновлені президентські вибори в Румунії. Перший тур відбудеться 4 травня, і якщо жоден з кандидатів не отримає підтримку більше половини виборців у списку, 18 травня відбудеться другий тур, в якому візьмуть участь перші два кандидати після першого туру.

ПРИКОРДОННИКИ – Румунські прикордонники перевірили понад 260.000 осіб за перший місяць після повного приєднання Румунії до Шенгенської зони, було зафіксовано близько 140 злочинів і понад 100 порушень. Перевірки проводилися вибірково в радіусі 30 кілометрів від кордону. Прикордонники з Орадя (північний захід) виявили понад 80 іноземців без права в’їзду до Шенгенської зони та чотири автомобілі, які перебували в базах даних як такі, що розшукуються для конфіскації. У Джурджу (південь) вилучили товарів на суму 2,5 млн. леїв (близько 500 000 євро) і виявили, серед іншого, понад 320.000 нелегально перевезених сигарет. Понад 1.400.000 сигарет, захованих у вантажівці, завантаженій капустою, також виявили співробітники поліції в Сігету-Мармацієй (північ). Кілька днів тому на автостоянці біля платної станції мосту Калафат-Відін (південь) виявили 15 мігрантів, які не мали при собі жодних документів. Вони не мали при собі документів, необхідних для в’їзду до Шенгенської зони, повідомляє прикордонна поліція.

ТАРИФИ – Уряд Китаю засудив запровадження адміністрацією Трампа 10-відсоткових тарифів на імпорт з Китаю, залишивши при цьому двері відкритими для переговорів зі США, які могли б запобігти поглибленню конфлікту. Пекін оскаржить тарифи у Світовій організації торгівлі і вживе «контрзаходів» у відповідь, заявили міністерства фінансів і торгівлі. У суботу Трамп наказав ввести 25-відсоткові тарифи на канадський і мексиканський імпорт і 10-відсоткові на товари з Китаю, попередивши, що Пекін повинен зупинити потік фентанілу в США. У відповідь на звинувачення Білого дому в тому, що Мексика має «неприпустимі відносини» з наркобандами, президентка Клаудія Шейнбаум назвала ці звинувачення «наклепом» і додала, що її країна готова працювати з США. Вона закликала міністра економіки відповісти тарифними і нетарифними заходами на американські товари. У відповідь на рішення США прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо оголосив про суттєві мита у розмірі 25%.

БЮДЖЕТ – Проект бюджету Румунії на 2025 рік був прийнятий сьогодні урядом і не передбачає змін щодо податків. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, це бюджет розвитку, який передбачає 150 мільярдів леїв (близько 30 мільярдів євро) на інвестиції, що на 30 мільярдів леїв (близько 6 мільярдів євро) більше, ніж минулого року. Державні витрати також будуть скорочені на 0,5 відсоткових пункти, будуть скориговані витрати на персонал і витрати на товари і послуги. Бюджет базується на економічному зростанні у 2,5%, бюджетному дефіциті у 7,04% ВВП та очікуваній середньорічній інфляції у 4,4%. Інвестиції та захист купівельної спроможності громадян є основними координатами державного бюджету, – стверджують урядовці. Серед міністерств, які отримають більше грошей, фігурують міністерства інвестицій, транспорту, освіти та праці, в той час як міністерства культури, сільського господарства, закордонних справ, обидві палати Парламенту та Адміністрація президента отримають менші бюджети, ніж минулого року. Закон про державний бюджет і закон про соціальне страхування були направлені до Парламенту за надзвичайною процедурою, який почне їх обговорення наступного тижня, коли розпочнеться нова сесія.

АРТЕФАКТИ – Віце-президент Європейського парламенту Віктор Негреску закликав до європейського плану дій з повернення чотирьох румунських скарбів, викрадених тиждень тому з виставки в Нідерландах, підкресливши, що крадіжка в Нідерландах повинна розглядатися як злочин проти спільної європейської спадщини. У Нідерландах, де поліція встановила особи і опублікувала фотографії двох з трьох заарештованих підозрюваних – всі троє нідерландці – правоохоронці намагаються з’ясувати, що вони зробили з викраденими артефактами: золотим шоломом з Коцофенешті і трьома дакійськими браслетами. Тим часом, всі артефакти з виставки в музеї Дренца міста Ассен, окрім чотирьох, прибули до Румунії.

РЕЙТИНГ – Міжнародні рейтингові агентства не знизять цього року рейтинг Румунії як країни, не рекомендованої для інвесторів, – заявив міністр фінансів Румунії Танцош Барно. Він категорично виключив таку можливість і висунув як аргументи економічні показники, міцність румунської економіки, бюджет, побудований на 7% ВВП, і відданість уряду цьому проекту. Міністр заявив, що він отримав негативні сигнали від рейтингових агентств, які в останні два місяці погіршили прогноз для Румунії до «негативного». Саме з цієї причини, сказав Барна, уряд взяв на себе зобов’язання стабілізувати бюджетний дефіцит і поступово скорочувати його протягом наступних років. Міністр також повідомив, що візит місії МВФ до Румунії наступного тижня має на меті лише проаналізувати останні події.

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ – У Румунії оголошено стан епідеміологічної тривоги у зв’язку з великою кількістю респіраторних інфекцій. За останні три тижні кількість випадків грипу, вірусних інфекцій та пневмонії перевищила середній показник за попередні сезони. Минулого тижня було зареєстровано майже 134.000 випадків респіраторних інфекцій, з яких 11.000 на грип. Найвищі показники були зафіксовані в столиці Бухаресті та повітах Клуж (північний захід), Брашов (центр), Прахова (південь), Констанца (південний схід), Ясси (північний схід) та Сібіу (центр). Органи охорони здоров’я також повідомили про вісім нових смертей від вірусу грипу – одна з них у дитини віком до 4 років. Кількість людей, які померли від грипу в цьому сезоні, досягла 22. Лікарні ввели обмеження на відвідування, а лікарі радять людям з симптомами грипу дотримуватися правил гігієни, уникати місць масового скупчення людей і залишатися в закритих приміщеннях. Міністерство також рекомендує проводити щоденні перевірки в школах та ізолювати вдома дітей з симптомами захворювання.

ЗВІЛЬНЕННЯ – Ще троє ізраїльських заручників у Газі, всі чоловіки, були звільнені сьогодні угрупованням ХАМАС, майже через 16 місяців після того, як вони були викрадені під час терористичної атаки 7 жовтня 2023 року. Ізраїль, зі свого боку, сьогодні звільнив 182 палестинських затриманих. Це вже четвертий такий обмін з часу припинення вогню в Газі 19 січня. З того часу ХАМАС звільнив 18 заручників. Згідно з угодою, на першому етапі буде звільнено 33 з близько 100 заручників, які досі утримуються в палестинському анклаві. Очікується, що в цей період сторони проведуть переговори про другий етап перемир’я, який передбачатиме виведення ізраїльських військ з Гази. Також сьогодні очікується, що кілька сотень палестинців перетнуть кордон з Єгиптом через щойно відкритий пункт перетину Рафах.

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ – Європа готується до сценаріїв іноземного втручання через соціальні мережі. У п’ятницю виконавча влада ЄС, німецька влада та онлайн-платформи соціальних мереж розпочали так званий «стрес-тест», в якому беруть участь усі основні соціальні мережі – від X та Facebook до TikTok. Європейська комісія зацікавлена в тому, щоб побачити, як ці платформи відреагують на можливі маніпуляції, системні проблеми або інші втручання, які можуть вплинути на вибори в Німеччині 23 лютого. Брюссель розслідує діяльність платформи X, що належить мільярдерові Ілону Маску, яка відкрито підтримує німецьку екстремістську партію AfD і підозрюється в незаконному налаштуванні алгоритмів, щоб зробити свої пости більш помітними.

ТАРИФИ – Від сьогодні товари з Канади та Мексики будуть обкладатися 25-відсотковим митом при ввезенні до Сполучених Штатів, а з Китаю – 10-відсотковим. Президент Дональд Трамп підкреслив, що тарифи є центральним елементом його економічного бачення для США і допоможуть зміцнити економіку. Інформаційні агентства нагадують, що США, Канада і Мексика приєдналися до угоди про вільну торгівлю, підписаної Дональдом Трампом під час його першого терміну на посаді президента, але вона має бути переглянута у 2026 році. Білий дім дав зрозуміти, що застосовує підвищені тарифи через те, що Пекін виробляє і розповсюджує фентаніл – дешевий наркотик, що викликає швидке звикання, а Мексика і Канада дозволяють ввозити його в США. Що стосується Канади, то Дональд Трамп оголосив, що канадська нафта буде обкладатися податком у розмірі 10%, починаючи з 18 лютого. Аналітики попереджають, що через це на американців чекає зростання інфляції та каскадне підвищення цін, оскільки, за даними ББС, 40% сирої нафти на нафтопереробних заводах США імпортується, причому більша її частина – з Канади. У той час як президент США запевнив, що з березня для європейців будуть підвищені тарифи, президент Франції Еммануель Макрон оголосив, що на неформальному саміті європейських лідерів, запланованому на понеділок, він підтримає надання переваги європейським компаніям у спільному виробництві та закупівлях озброєнь.

Після кількох тижнів зростання кількості випадків респіраторних інфекцій, будь то грип, пневмонія або застуда, служби охорони здоров’я в четвер оголосили в Румунії стан епідеміологічної загрози. Таке рішення було прийнято з метою обмеження поширення інфекцій, оскільки, за останніми даними, минулого тижня лікарі по всій країні зареєстрували майже 134 тис. пацієнтів з респіраторними симптомами.

З них 11 000 були хворі на грип, на 4 тисячі більше ніж у цей же період минулого року. Зростаючи з тижня в тиждень, цей показник перевищив середній показник за останні сезони, – кажуть фахівці, які також повідомили, що минулого тижня було зафіксовано вісім летальних випадків. Таким чином, загальна кількість підтверджених смертей від вірусу грипу в цьому холодному сезоні досягла 22.

У лікарнях країни вже запроваджено заходи, адаптовані до епідеміологічної ситуації, та обмежено відвідування, а Міністерство охорони здоров’я нагадало населенню про загальні заходи для запобігання захворюваності та поширенню вірусу. Серед них – регулярне миття рук з милом, прикривання носа та рота серветкою під час кашлю чи чхання та викидання її після використання, а також прикривання носа та рота серветкою під час кашлю.

Водночас щодня провітрюйте приміщення та уникайте місць великого скупчення людей, а в разі появи симптомів застуди чи грипу зверніться до свого лікаря для призначення відповідного лікування. Крім того, люди з ознаками і симптомами, що вказують на грип – лихоманка, чхання, кашель, біль у горлі, біль у м’язах – повинні уникати відвідування громадських місць, допоки симптоми не зникнуть, – кажуть представники охорони здоров’я.

Що стосується дитячих садків і шкіл, то фахівці рекомендують проводити щоденні огляди, інформувати батьків при перших ознаках і симптомах респіраторних інфекцій, ізоляції дітей, хворих на грип, вдома, а також забезпеченні необхідними матеріалами для регулярної дезінфекції рук і поверхонь.

Представники Міністерства охорони здоров’я також привертають увагу на те, що найефективнішим і найбезпечнішим способом профілактики грипу та його важких форм є щеплення проти грипу. Вона особливо рекомендована людям з хронічними захворюваннями, дітям, вагітним жінкам, медичному та допоміжному персоналу лікарень і амбулаторій, а також особам старше 65 років.