Author: Коріна Крістя

З нетерпінням чекали повернення республіканця Дональда Трампа в Білий дім на другий термін, щоб він вніс роз’яснення щодо майбутньої американської політики щодо важливих геостратегічних питань. Політика, яка, здається, зосереджена виключно на національних інтересах під гаслом «Зробимо Америку знову великою», як було очевидно з самого початку промови після інавгурації. Відповідно до цієї орієнтації Дональд Трамп вже підписав кілька указів і директив.

Окрім обіцянки боротися з інфляцією, він заявив, що офіційна політика країни визнаватиме лише дві статі – чоловічу та жіночу – і повторив обіцянку, що безпека країни буде на першому місці. Він обмежив будь-яку імміграцію, оголосив надзвичайний стан на кордоні з Мексикою, а також скасував право на притулок і право на автоматичне отримання громадянства для тих, хто народився в США від батьків зі статусом нелегального іммігранта.

Щодо економіки, то Дональд Трамп оголосив про торговий наступ, запровадивши тарифи на імпорт. Він не вжив негайних заходів для підвищення тарифів – ключової передвиборчої обіцянки – але ініціював перегляд торговельних партнерств і заявив, що може запровадити 25% мита для Канади та Мексики з 1 лютого. Він вивів Сполучені Штати із Всесвітньої організації охорони здоров’я і знову ж таки, з Паризької угоди про зміну клімату.

Він оголосив надзвичайний стан в енергетичній сфері в Сполучених Штатах і зажадав від Міністерства енергетики відновити перевірку дозволів на експорт скрапленого газу. Чи були ці заходи очікуваними? Юлія Жожа, доцент Джорджтаунського університету: «Трамп каже, що “Америка перш за все”, “Зроби Америку знову великою”, навіть якщо це означає додаткові витрати для союзників, у короткостроковій перспективі, і, що найважливіше, для зовнішньої політики та міжнародної безпеки в цілому. Додаткові витрати для Сполучених Штатів у довгостроковій перспективі, оскільки вихід зараз збільшить витрати в наступні роки. Трамп так не думає, він мислить транзакційно, короткостроково, і потім він зацікавлений, щоб Сполучені Штати мали якомога більше переваг під час його каденції. Але й тут, з комерційної точки зору, складна ситуація. Тому що, наприклад, ці додаткові податки, тарифи, які вони хочуть накласти на ЄС, на Китай, на інших гравців, насправді означають вищі витрати для американського покупця».

У Європі повернення Дональда Трампа до Білого дому підживлює побоювання щодо погіршення трансатлантичних відносин. Чи будуть суттєві відмінності в підході президента Дональда Трампа до зовнішньої політики щодо Європи в порівнянні з політикою, яку проводив колишній президент США Джо Байден? Пояснює Еміль Хурезяну, глава дипломатії в Бухаресті: «Ми можемо бачити зміни у світогляді, але геополітичні інтереси США не зможуть ігнорувати і, на мою думку, продовжуватимуть включати інтереси та цінності, які поділяють традиційні союзники Сполучених Штатів, якими є європейці. Ми знаємо, що центри уваги можуть бути спрямовані в різні боки. Один з найважливіших інтересів Сполучених Штатів зосереджений на Тихоокеанському регіоні, на Китаї. Також є кілька кроків, частково започаткованих, у відносинах із сусідами. (…) Я вважаю, що геополітичну одиницю такого значення, важливості і серйозності, як Європейський Союз, з такою кількістю членів, з 400 мільйонами жителів, з важливою економічною потугою, яку можна порівняти лише зі Сполученими Штатами, не можна ігнорувати, незважаючи на можливі зміни».

Щодо війни в Україні, яка незабаром піде на четвертий рік, Еміль Хурезяну підкреслює, що її розвиток є невизначеним: «Ми не знаємо, як розвиватиметься війна в Україні. Сполучені Штати, як і ЄС, інвестували мільярди, трохи більше Сполучені Штати, ніж Європейський Союз. Але поза тими 150 мільярдів кожен, 180 з чимось мільярдів Сполучені Штати, це інвестиції у власні інтереси, насправді. Це довгострокові інтереси, життєво важливі інтереси і для Сполучених Штатів. Тому що перемога Росії може несподівано і негативно, дуже негативно і небезпечно перезавантажити всю регіональну і глобальну конфігурацію. Є обіцянки президента Трампа, подивимося, наскільки вони можуть бути виконані. Є новий радник з питань цього простору, і він є експертом з величезним досвідом у цій сфері, з глибоким досвідом, і він завжди висловлювався в традиційних інтересах західних союзників. Є американський дипломатичний апарат, який, незалежно від змін у верхах чи в окремих секторах, сферах, зберігає свою компетентність і свою силу впливу, свою ясність».

У своїй інавгураційній промові Дональд Трамп не згадав про жодну з нинішніх безпекових криз, таких як в Україні чи на Близькому Сході, але пообіцяв, що його перебування на посаді президента буде періодом об’єднання та миротворчості. Ми будемо вимірювати наш успіх не лише битвами, які ми виграємо, але й війнами, які ми закінчуємо, і, можливо, найважливіше, війнами, в які ми ніколи не вступимо», – сказав Трамп. За винятком номінації в контексті Панамського каналу, який, за його словами, він хоче повернути американцям, суперництво з Китаєм також не було згадано у промові президента Трампа.

Уперше виступаючи перед комітетами Європарламенту із закордонних справ та оборони, генеральний секретар НАТО заявив, що Європа не може дозволити собі відокремитися від Сполучених Штатів в оборонній сфері. Марк Рютте повідомив депутатів Європарламенту, що на США наразі припадає близько 60% усіх витрат НАТО і, що без США європейцям довелося б вчетверо збільшити витрати на оборону. За таких умов військова безпека буде досягнута лише через 10-15 років, – пояснив очільник НАТО, який також запропонував спростити процедури закупівлі та постачання озброєнь.

Марк Рютте закликав європейців виділяти на оборону більше коштів, ніж коли-небудь раніше. 2% ВВП виявляється занадто мало в умовах війни в Україні, – заявив генеральний секретар НАТО, додавши, що безпека є найважливішою річчю для збереження того, чого досягла європейська демократія. Водночас він запропонував назвати гібридні атаки, про які говорять вже близько 15 років, “кампанією з дестабілізації”. Йдеться про Росію, яка, за словами пана Рютте, атакує Європу різними способами:

“Російська війна продовжує сіяти хаос. Водночас Росія посилює кампанію з дестабілізації проти наших країн: кібератаки, замахи на вбивства, диверсії та багато іншого. Ми звикли називати це гібридними діями, але я хочу відмовитися від цього терміну і назвати це кампанією з дестабілізації. І Росія діє не сама. Їй допомагають Китай, Північна Корея, Іран. Тим часом залишаються й інші загрози: тероризм, розповсюдження ядерної зброї, дезінформація і, звичайно, зміна клімату. Країни НАТО збільшили свої витрати на оборону. Дві третини з них зараз витрачають на оборону щонайменше 2% ВВП. Це добре, і я вітаю їхні зусилля. Але будьмо чесними, 2% – це далеко не достатньо. Наша промисловість все ще занадто мала, занадто роздрібнена  і, будьмо відверті, занадто повільна. Я вітаю і підтримую дії ЄС, спрямовані на подвоєння зусиль з відновлення і розширення нашої оборонно-промислової бази. Завдяки цій програмі ЄС ми маємо можливість зміцнити нашу спільну безпеку.”

Станом на сьогодні лише 23 з 32 країн-членів НАТО досягли цільового показника Альянсу в 2% ВВП для оборонних потреб, в тому числі і Румунія. Новообраний президент США Дональд Трамп закликав європейських членів НАТО збільшити свої оборонні бюджети щонайменше до 5% ВВП – ціль, яку в ЄС вважають нереальною, але рішення про те, чи підвищувати цю ціль, очікується на наступному саміті НАТО, який відбудеться в Гаазі в червні 2025 року.

Після 31 березня громадяни Румунії зможуть подорожувати до Сполучених Штатів за спрощеною процедурою після того, як американська влада надала Румунії статус країни-учасниці програми безвізового режиму. Про скасування візового режиму для румунів у  п’ятницю офіційно оголосило  Міністерство внутрішньої безпеки США.

“Це важливий і щасливий момент для всіх румунів, а рішення Сполучених Штатів показує, наскільки міцним з часом став зв’язок між Румунією і США”, – заявив з цього приводу посол Румунії у Вашингтоні Андрей Мурару. Він також пояснив переваги цього кроку: “Окрім цілої низки економічних та безпекових переваг, румуни, які хочуть поїхати до Америки, тепер можуть зробити це набагато простіше, швидше і дешевше. Румунам більше не потрібно чекати місяцями, їм більше не потрібно проходити співбесіду, їм більше не потрібно платити значні кошти. Від сьогодні подорож до Америки стала коротшою. Румунія стає першою країною в Чорноморському регіоні, яка приєдналася до цієї обраної програми і це в інтересах просування двосторонньої і регіональної співпраці в галузі безпеки”.

Перед поїздкою до США громадяни Румунії повинні будуть зареєструватися в Електронній системі авторизації подорожей (ESTA), а особи, які не отримають дозвіл через цю систему, не зможуть потрапити на борт літака, що прямує до Сполучених Штатів. Дозвіл на поїздку, який замінює візу, буде дійсним протягом двох років, з необмеженою кількістю в’їздів і виїздів зі Сполучених Штатів. За інформацією посольства США в Бухаресті, дозвіл може бути використаний для поїздок терміном до 90 днів і коштує 21 долар США.

В інтерв’ю Радіо Румунія посол Андрей Мурару уточнив, що скасовуються лише візи типу В, тобто туристичні та ділові, для будь-яких інших цілей , будь то робота, навчання або лікування, треба буде й надалі подавати  заявку та проходити співбесіди для отримання візи. У той же час, румуни все ще зможуть подавати заявки на отримання американських віз, з тією перевагою, що вони будуть дійсні протягом 10 років, а тривалість поїздки становитиме максимум шість місяців.

“Це величезний успіх, який призведе до ще більш динамічного розвитку наших двосторонніх відносин на всіх рівнях”, – заявив у Бухаресті Президент Клаус Йоганніс, який привітав усіх, хто сприяв включенню Румунії до програми безвізового режиму.

Календар нових президентських виборів у Румунії

Політичні сили, що входять до керівної коаліції Румунії, а також представники національних меншин, у середу визначилися з календарем повторних президентських виборів. Таким чином, перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Це рішення буде юридично закріплене наступного тижня урядом, який прийме відповідні нормативно-правові акти. Рішення було прийнято після того, як минулорічні вибори були скасовані Конституційним судом через гібридне іноземне втручання та незадеклароване фінансування передвиборчої кампанії одного з кандидатів, точніше Келіна Джорджеску, екстремістського сувереніста і шанувальника Владіміра Путіна, якому несподівано вдалося набрати найбільшу кількість голосів у першому турі виборів, 24 листопада. Правляча коаліція також підтвердила, що колишній лідер націонал-лібералів Крін Антонеску залишається її спільним кандидатом на найвищу посаду в державі. Тим часом буде організовано соціологічне опитування, щоб з’ясувати настрої та реальні проблеми людей. Після оголошення 23 грудня Кріна Антонеску єдиним представником коаліції в боротьбі за президентське крісло, кілька днів тому він оголосив про вихід з цієї угоди, пославшись на відсутність конкретної дати президентських виборів і брак підтримки з боку політичних сил, які висунули його кандидатуру. У середу Апеляційний суд Бухареста опублікував обґрунтування свого рішення, яким 31 грудня відхилив позов, поданий проти Центрального виборчого бюро у зв’язку зі скасуванням президентських виборів. Рішення Конституційного суду Румунії є остаточними і обов’язковими до виконання, тому вони не можуть бути оскаржені в судовому порядку, – пояснив Бухарестський апеляційний суд у своєму обґрунтуванні, в якому також зазначається, що скасування цих виборів не порушило цивільні та основні права громадян, передбачені Конституцією.

Візит до Бухареста виконавчого віцепрезидента ЄК з питань процвітання та промислової стратегії Стефана Сежурне

Цього тижня прем’єр-міністр Марчел Чолаку прийняв виконавчого віцепрезидента Європейської комісії з питань процвітання та промислової стратегії Стефана Сежурне, з яким обговорив стан європейської економіки та необхідність продовження інвестицій у спільне відновлення та розвиток. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку вважає, що, незважаючи на нинішні європейські та глобальні економічні виклики, румунська економіка продовжить розвиватися, розраховуючи на підтримку Європейської комісії у збільшенні освоєння європейських фондів і в захисті рівня життя румунів. Єврокомісар також зустрівся зі спікером Сенату Румунії Іліє Боложаном та, разом з міністром економіки Богданом Іваном, відвідав румунський завод “Prime Batteries Technology”, який виробляє найсучасніші літій-іонні акумулятори та індивідуальні системи зберігання енергії. Вони також відвідали аерокосмічні та турбодвигунобудівні науково-дослідні інститути, де обговорили використання безпілотників у цивільних і військових цілях та вплив глобальної конкуренції в цій галузі. Стефан Сежурне зазначив, що Бухарест – це перша європейська столиця, яку він відвідує в рамках європейського турне, з метою підтримки промислового розвитку Румунії та підкреслення стратегічної важливості цього сектору.

Захід у Вашингтоні з нагоди включення Румунії до програми Visa Waiver

У п’ятницю в Міністерстві внутрішньої безпеки США у Вашингтоні відбувся захід, присвячений приєднанню Румунії до програми безвізового в’їзду до США, в якому взяли участь міністр внутрішньої безпеки США Алехандро Майоркас і посол Румунії в США Андрей Мурару. Раніше в Бухаресті міністр закордонних справ Еміль Гурезяну оголосив, що румуни зможуть подорожувати до Сполучених Штатів без віз з березня, після того, як американська влада модернізує електронну платформу авторизації подорожей ESTA. Таким чином, громадянам Румунії більше не доведеться проходити співбесіди в консульстві США. Дозвіл на поїздку буде дійсним протягом двох років, з необмеженою кількістю в’їздів і виїздів зі США. Дозвіл може бути використаний для поїздок терміном до 90 днів і коштує 21 долар США, на відміну від вартості видачі візи, яка становить 185 доларів США. Румуни також можуть подавати заяви на отримання американських віз, які мають перевагу в тому, що вони дійсні протягом 10 років і мають максимальну тривалість подорожі – шість місяців. Глава румунської дипломатії також підкреслив економічні переваги включення Румунії до програми безвізового режиму. Окрім збільшення кількості туристів, збільшиться кількість ділових поїздок, інвесторів, яким буде легше подорожувати, що призведе до зростання торгівлі”, – додав він. В результаті рішення федерального уряду США, Румунія стає 43-м учасником програми безвізового в’їзду до США.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Уряд планує завершити роботу над Державним бюджетом 2025 року до кінця цього місяця, щоб новий парламент зміг його обговорити і прийняти, найімовірніше, на позачерговій сесії. При розробці бюджету кабінет міністрів враховуватиме дефіцит не більше 7% ВВП, як це було погоджено з Європейською комісією, без інших фіскальних заходів. Однак необхідні значні скорочення витрат державного сектору та реформи, передбачені Національним планом відновлення та стійкості. Заходи включають заморожування заробітних плат у державному секторі та заморожування державних виплат на дітей. Субсидії політичним партіям також скорочено на 25% порівняно минулорічними сумами. Цього року призупиняється процес заміщення вакантних посад, а деякі державні установи будуть реорганізовані та об’єднані. Податок на дивіденди також збільшується з 8% до 10%, а також запроваджується новий податок на спеціальні споруди. Пенсії цього року також не підвищуватимуться. Уряд має на меті скоротити бюджетні витрати на 1% ВВП, або 19 млрд леїв (близько 3,8 млрд євро), одночасно збільшивши бюджетні надходження за рахунок реалізації реформ, передбачених Національним планом відновлення та стійкості.

ВИБОРИ – Тимчасовий виконувач обов’язків голови Націонал-ліберальної партії (НЛП) Іліє Боложан попередив, що президентські вибори можуть бути перенесені на травень, якщо партії правлячої коаліції не ухвалять виборчий календар до наступного тижня. Ліберали виступають за проведення виборів до Великодня. Щодо офіційного висунення колишнього лідера НЛП Кріна Антонеску як єдиного кандидата в президенти від коаліції, Іліє Боложан пояснив, що це питання може бути затверджене в керівних органах кожної партії одразу після затвердження виборчого календаря. Він закликав до узгодженості та єдності у підтримці спільного кандидата. Лідер Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Гунор також заявив, що дата президентських виборів має бути визначена якомога швидше і, що вони мають відбутися до Великодня. За його словами, рішення має бути прийняте наступного тижня. З іншого боку, голова Союзу порятунку Румунії Елена Ласконі звинуватила правлячі партії в тому, що вони зацікавлені лише в збереженні влади і привілеїв, а не в стабільності країни.

КАНДИДАТ – Колишній лідер Націонал-ліберальної партії Крін Антонеску вважає призупиненою угоду, досягнуту з партіями правлячої коаліції про підтримку його кандидатури на посаду президента Румунії. Він заявив у суботу ввечері в програмі на приватному телеканалі, що прийняв це рішення в односторонньому порядку, не знімаючи свою кандидатуру, додавши, що виявив, що “чотири політичні лідери, які зробили цю пропозицію і взяли на себе це зобов’язання, не мали достатніх повноважень, коли поставили свій підпис під цією угодою”. Конституційний суд скасував президентські вибори, які мали відбутися наприкінці 2024 року, на тлі звинувачень у втручанні Росії у виборчий процес. 23 грудня Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Демократичний союз угорців Румунії та група національних меншин у Палаті депутатів домовилися про висунення спільного кандидата в президенти в особі Кріна Антонеску, домовленість схвалена в керівними органами кожної політичної сили. Пізніше, 28 грудня, вони домовилися про проведення першого туру президентських виборів 23 березня і другого туру 6 квітня. Для того, щоб ці вибори відбулися в узгоджені дати, уряд має прийняти відповідне рішення до 7 січня.

ДОСЛІДЖЕННЯ – Протягом наступних чотирьох років Румунія братиме участь у дослідженні про навички, необхідні у повсякденному та професійному житті для кращої інтеграції на ринку праці та активної участі в житті суспільства. Проєкт, який реалізується Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), має на меті оцінити і порівняти базові навички дорослих у віці від 16 до 65 років у різних країнах, щоб краще зрозуміти рівень грамотності та вміння вирішувати проблеми в цифровому контексті. Результати цього дослідження будуть використані органами влади та установами для розробки політики у сфері освіти та навчання, адаптації до потреб ринку праці, зменшення нерівності у навичках та підтримки соціальної інтеграції.

ГРИП – Перед тим, як учні повернуться до школи після зимових канікул, фахівці виступають з новими рекомендаціями щодо вакцинації проти грипу, оскільки в лікарнях фіксуються все більше випадків захворювання на грип, а батьки на різних форумах запитують про час очікування у відділеннях невідкладної допомоги. В останній тиждень грудня 57 000 румунів були діагностовані з грипом, пневмонією або іншими респіраторними інфекціями. Решта Європи також переживає сплеск захворюваності на грип. У Франції багато лікарень були змушені створити тимчасові додаткові відділення, щоб зменшити навантаження на відділення невідкладної допомоги. Лікарі, яких цитують інформаційні агентства, кажуть, що це велика епідемія, і більшість серйозних випадків грипу – у невакцинованих людей. Така ж ситуація і в Іспанії, де і без того переповнені лікарні готуються до сплеску захворюваності, особливо через домінуючий штам грипу В.

РІЗДВО – Православні християни Румунії, які святкують за старим церковним календарем, зокрема уродженці з Республіки Молдова, етнічні українці, росіяни-липованці та серби, починають підготовку до Різдва. Вони святкують народження Ісуса Христа 7 січня за юліанським календарем, що на 13 днів пізніше від офіційного календаря. Вірмени також мають іншу дату Різдва, святкуючи його 6 січня. Напередодні Різдва, після церковної служби, групи вірменських дітей та молоді ходять від хати до хати, співаючи традиційну вірменську колядку «Аведіс», що означає «Чудова звістка про народження Ісуса Христа», пояснила продюсер Радіо Румунія Констанца Рафаела Казазян. У дельті Дунаю і на гірських курортах заброньовано заброньовано багато місць для святкування Різдва за старим стилем.

ГРЕЦІЯ – Колишній прем’єр-міністр Греції Костас Сімітіс помер у неділю у віці 88 років у своєму літньому будинку на Пелопоннесі. Про це повідомляють грецькі ЗМІ. “З сумом і повагою я прощаюся з Костасом Сімітісом, гідним і благородним політичним опонентом і прем’єр-міністром, який супроводжував Грецію в її великих національних кроках”, – йдеться в заяві прем’єр-міністра Греції Кіріакоса Міцотакіса. Костас Сімітіс був одним із засновників соціалістичної партії Pasok (Загальногрецький соціалістичний рух), створеної в 1974 році, щойно після падіння диктатури військової хунти «чорних полковників». Він став наступником Андреаса Папандреу, історичного лідера партії, і був прем’єр-міністром з 1996 по 2004 роки. Костас Сімітіс відіграв особливо важливу роль у запровадженні євро в Греції у 2001 році.

АВСТРІЯ – Канцлер Австрії Карл Негаммер заявив, що подасть у відставку найближчими днями після того, як переговори між очолюваною ним Народною партією та соціал-демократами провалилися. У п’ятницю третя партія вийшла з коаліційних переговорів. Лідер консерваторів канцлер Негаммер заявив, що його партія і соціал-демократи не можуть дійти згоди з важливих питань. Карл Негаммер оголосив, що піде у відставку з посади канцлера і лідера партії. Ультраправа Партія свободи (FPÖ) перемогла на загальних виборах у вересні, але Карл Негаммер та інші партії виключили можливість створення коаліції з лідером партії Гербертом Кіклем.

ГАНБОЛ – Чоловіча збірна Румунії з гандболу програла Грузії з рахунком 34:35 в останньому матчі турніру “Карпатський трофей”. Сьогодні також був зіграний матч Туреччина-Сербія, в якому серби перемогли з рахунком 35:30. Перший день змагань, організованих у п’ятницю в місті Міовень (південь країни), румуни розпочали з перемоги над Туреччиною з рахунком 35:26, а в суботу зіграли внічию з Сербією з рахунком 31:31. За підсумком усіх матчів Сербія очолила турнірну таблицю і завоювала “Карпатський трофей”.

Зовнішній кордон Шенгенської зони змінився з 1 січня, з набуттям чинності рішення Ради юстиції та внутрішніх справ від 12 грудня 2024 року, яким Румунія та Болгарія приєдналися до зони вільного пересування також сухопутними кордонами. Таким чином, кордон перемістився до кордонів Румунії з Сербією, Республікою Молдова та Україною, тоді як Болгарія має зовнішні кордони Шенгенської зони з Сербією, Північною Македонією та Туреччиною, причому останній кордон є одним з найскладніших на східному напрямку з точки зору нелегальної міграції.

Проблеми на цій прикордонній ділянці були однією з причин зволікання Австрії зі згодою на приєднання до програми в останні роки. Бухарест і Софія нервували до останнього моменту, оскільки, хоча Австрія підписала повну угоду про вступ у Будапешті в листопаді і австрійський уряд зробив політичні заяви про те, що він більше не накладатиме вето на угоду в Раді ЄС, в останню хвилину Нідерланди піднесли сюрприз. Праворадикальна Партія свободи ініціювала парламентську процедуру, щоб зупинити цей крок, але не змогла здобути більшість голосів.  

Валентин Наумеску, професор міжнародних відносин в Клузькому університеті ім. Бабеша-Бояї: «Румунія заслуговує на інтеграцію до зони вільного пересування, і давно заслуговує на це. Ми повинні були отримати це рішення приблизно в березні 2011 року, коли ми вперше виконали технічні критерії вступу. На жаль, завжди існував несприятливий контекст, поєднання європейських і регіональних політичних обставин, негативних для Румунії. У Нідерландах, Австрії та інших країнах були вибори або побоювання щодо приходу до влади екстремістських, антиміграційних партій. Всі зводили свої внутрішньополітичні рахунки за рахунок Румунії та Болгарії. Так що ця затримка, я б наважився сказати, не з нашої вини, Румунії, тому що ми виконуємо технічні критерії вже більше 13 років, і це було визнано Європейською комісією».  

Відтепер це закрита глава, Румунія повернулася до нормального життя як держава-член Європейського Союзу, яка вже давно виконала умови для входження до Шенгенської зони, наполягає професор Наумеску, але, додає він, відбувається одна важлива річ, яку варто підкреслити:  «Також важливо, що разом з нами приєднується і Болгарія, тому що з геополітичної точки зору закривається коридор з Греції, півдня Європейського Союзу, до Центральної Європи. Цей коридор вільного пересування буде дуже важливим для перевізників, для економіки, для румунської економіки і не тільки, для економіки регіону, для Європейського Союзу в цілому. Є дуже багато компаній, які виграють від скорочення часу транспортування і транзиту через територію цих країн, від скасування внутрішнього митного контролю. Отже, це речі, які будуть відчутні в короткостроковій і середньостроковій перспективі, я б сказав, протягом наступних кількох років. Ми будемо краще пов’язані з економічної точки зору, багато інвесторів наважаться прийти і інвестувати на нашому боці з меншими витратами. В іншому випадку, ми не можемо сказати, що дуже багато зміниться. Так, це також питання престижу, але в сенсі повернення до нормального життя, тому що наш престиж постраждав».

Приєднання до Шенгену не лише означає, що більше не доведеться стояти в чергах на кордонах під час свят, але й змінює правила гри для економіки, приносячи вигоди з точки зору більш ефективних і менш витратних вантажних перевезень за принципом «час – це гроші». Зі скасуванням контролю перевізники заощадять мільйони євро на рік, а румунська продукція швидше і з меншими витратами потрапить на полиці європейських магазинів. Простіше кажучи, Румунія стає більш конкурентоспроможною на високодинамічному європейському ринку.

Але ще більш привабливою для іноземних інвесторів. Водночас прикордонні регіони стають справжніми економічними центрами. Без бюрократичної тяганини зростатиме місцева торгівля, а транскордонне співробітництво створюватиме робочі місця та сприятиме економічному зростанню.

Згідно з угодою, Румунія і Болгарія є частиною Шенгенської зони з 1 січня, але протягом шести місяців діятиме режим альтернативних або вибіркових перевірок – захід безпеки, щоб побачити, як працює вільний проїзд. Це означає, що для перевірок зупинятимуть не так багато транспортних засобів чи людей, як раніше, а, за приблизними оцінками влади, десь від 5 до 10 відсотків максимум. Такі перевірки не є чимось новим, вони були тимчасово запроваджені на різних внутрішніх кордонах Шенгенської зони на тлі підвищення кількості нелегальних мігрантів ззовні до ЄС. Іншою причиною є гібридна війна Росії, яка створює ризики для безпеки Європейського Союзу.

САНКЦІЇ – Міністри закордонних справ ЄС погодили новий пакет санкцій проти Росії, 15-й з моменту її вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Нові економічні заходи спрямовані на боротьбу з обходом існуючих санкцій та на ослаблення російської військової та оборонної промисловості. 52 судна були додані до списку тих, хто підозрюється у приналежності до так званого “тіньового нафтового танкерного флоту” Росії та підпадає під санкції. Крім того, 32 інші компанії підпадають під експортні обмеження за “внесок у технологічний розвиток російського сектору оборони і безпеки”, – повідомила Рада ЄС. Окрім 20 російських фірм, під санкції потрапили компанії з Китаю, Індії, Ірану, Сербії, Об’єднаних Арабських Еміратів та Індії. Ще 84 фізичні та юридичні особи є об’єктами заморожування активів і заборони на в’їзд до ЄС “за дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України”. Глава дипломатії ЄС Кая Каллас також спростувала повідомлення про те, що ЄС планує відправити миротворців в Україну. Румунія була представлена на засіданні Ради міністрів закордонних справ очільницею МЗС Лумініцою Одобеску.

ВИБОРИ – Мер Бухареста Нікушор Дан оголосив про свій намір балотуватися як незалежний кандидат на президентських виборах 2025 року. Він заявив, що Румунія зараз переживає найскладніший період з часів антикомуністичної революції 1989 року і що необхідні фундаментальні зміни в тому, як держава реагує на очікування громадян. Кандидатура мера столиці не була узгоджена з партіями, які сформують проєвропейську коаліцію в наступному парламенті. Відповідно до закону, для того, щоб балотуватися на найвищу державну посаду, мер має зібрати 200 000 підписів виборців. Тиждень тому Конституційний суд Румунії скасував президентські вибори 1 грудня після звинувачень у втручанні Росії у виборчий процес.

ПЕРЕГОВОРИ – Лідери проєвропейських політичних сил: Соціал-демократичної партії (СДП), Націонал-ліберальної партіЇ (НЛП), Союзe порятунку Румунії (СПР) та Демократичного союзу угорців Румунії (ДСУР), які працюють над формуванням майбутньої парламентської більшості, сьогодні продовжили переговори щодо розподілу міністерських портфелів. Але існує напруженість, особливо щодо програми дій нового уряду та бюджетних прогнозів. Міністр фінансів Марчел Болош заявив лідерам чотирьох партій, що цього року дефіцит бюджету перевищить 8% і що шляхи збільшення доходів державного бюджету – це підвищення податків і скорочення державних витрат. Представники СРП були незадоволені даними, наданими очільником мінфіну і категорично відкинули сценарій підвищення податків. Вони закликали до скорочення витрат і попросили від прем’єр-міністра Марчела Чолаку дані про виконання бюджету за минулий місяць, щоби дізнатися на чому ґрунтуватися при складанні бюджету на 2025 рік та урядового плану дій. СПР також оголосив про скликання нової зустрічі в приміщенні уряду для остаточного узгодження списку міністерств, які отримає кожна партія. За неофіційними даними  переговорів сторони домовилися, що соціал-демократи отримають 7 портфелів, ліберали – 4, СПР – 3 і ДСУР – 2.

РЕВОЛЮЦІЯ – У Тімішоарі (західна Румунія) сьогодні візначають 35 років від початку революції, яка призвела до падіння комуністичного режиму. 16 грудня 1989 року парафіяни зібралися біля реформатської церкви, щоб підтримати пастора Ласло Токеша, якого політична поліція, Секурітате хотіла виселити. Їхній протест переріс у народне повстання. У результаті силового розгону загинуло понад 100 осіб і сотні були поранені. 20 грудня Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії, а полум’я революції поширилося на всю країну. Під гаслом «35 років свободи» програма цього тижня включає численні пам’ятні заходи, конференції, виставки, вистави, концерти та кінопокази. Сьогодні в програмі заходів – відкриття Порталу Свободи – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції та традиційний марш «Герої не вмирають». Вівторок буде днем жалоби, а 20 грудня заходи завершаться концертом «Rock for revolution».

ПАРЛАМЕНТ – Сьогодні стартував  останній тиждень роботи нинішнього парламенту, який має багато незавершених законопроєктів. Минуло чотири роки, але багато проєктів та законодавчих ініціатив залишаються незавершеними, і за них візьметься новий парламент, скликаний на першу сесію у п’ятницю. Очікується, що до кінця тижня Палата депутатів прийме новий Лісовий кодекс, який стоїть на порядку денному вже кілька місяців. Кодекс є важливою умовою в Національному плані відновлення та стійкості і пріоритетом уряду, який заявляє, що документ має бути прийнятий до кінця року. Серед іншого, законопроєкт передбачає конфіскацію автомобілів, що перевозять викрадену з лісів деревину, створення зелених зон навколо великих міст, переважне права на купівлю якісної сировини за розумною ціною для меблевиків країни, обов’язок моніторингу лісових доріг на відео, а також заборону суцільних рубок на всіх природоохоронних територіях. У Сенаті, з іншого боку, очікується голосування щодо законопроєктів, які пропонують обмежити одночасне зайняття або суміщення посад, що фінансуються державою, або скоротити кількість термінів перебування на посаді для керівників спецслужб до двох. Нинішні члени парламенту залишатимуться на своїх посадах до 20 грудня, коли заплановане перше засідання парламенту нового скликання, сформованого за результатами виборів 1 грудня.

ЕНЕРГЕТИКА – Сьогодні опівночі вступив в силу 60-денний надзвичайний стан в енергетичному секторі Республіки Молдова. Це сталося на тлі рішення  «Газпрому» з 1 січня припинити постачання газу у невизнане Придністров’я, де його використовують переважно для генерації електроенергії тамтешньою конденсаційною електростанцією, яка є життєво важливою основою економіки сепаратистського регіону, а також постачає близько 70% електроенергії, що споживається в усій Молдові. Під час надзвичайного стану влада може створити механізми для швидкого збору платежів від споживачів за використану енергію та запровадити заходи з раціоналізації споживання. Влада також може встановити спеціальний режим закупівель електроенергії, тобто укладати договори і швидко оплачувати їх, для забезпечення імпорту.

ПЕРЕГОВОРИ – У Бухаресті на переговорах між проєвропейськими партіями щодо майбутньої коаліції досягнуто прогресу щодо структури нового уряду. Соціал-демократична партія матиме сім міністерств, Націонал-ліберальна партія – чотири, Союз порятунку Румунії – три, а Демократичний союз угорців Румунії – два. Про це заявив перший віце-президент соціал-демократів Сорін Гріндяну. Поки що не вирішено, які саме портфелі дістануться кожній партії та імена майбутніх міністрів. З іншого боку, соціал-демократи та угорці виступають за єдиного коаліційного кандидата на виборах Президента Румунії. Після скасування Конституційним судом виборів на найвищу посаду, майбутній уряд має до кінця року встановити графік президентських виборів, – вважають в Демократичному союзу угорців Румунії. Проєвропейські партії сподіваються сформувати кабінет міністрів до Різдва.

ФОНДИ ЄС – Румунія отримала 1,9 мільярдів євро зі Структурних фондів та Фондів згуртування ЄС, створені на 2021-2027 фінансовий рік, а загальний рівень освоєння коштів у розмірі 6,11% наближається до середнього показника по ЄС у 6,19%. Про це повідомив міністр інвестицій та європейських проєктів Адріан Кичу. Для програм, що управляються централізовано, рівень освоєння структурних фондів та фондів згуртування є вищим і становить 7,3%, – зазначив Кичу у дописі на своєму Facebook. Він підкреслив, що Румунія все ще має наздоганяти регіональні програми, де рівень освоєння становить 3,2%. Міністр висловив переконання, що модель, яку нинішня коаліція, запровадила в управлінні та реалізації європейських фондів, включаючи їх децентралізацію, буде продовжена майбутньою правлячою коаліцією, і що темпи освоєння європейських фондів будуть збережені, щоб повторити успіх освоєння коштів є європейських фондів у період 2014-2020 років.

ДЕФІЦИТ – Дефіцит торговельного балансу Румунії за перші десять місяців цього року був на 5,5 млрд євро вищим, ніж за аналогічний період 2023 року. Це випливає з даних, оприлюднених Національним банком. Більше половини цього дефіциту є наслідком зростання імпорту товарів. Також, згідно з даними НБР, загальний зовнішній борг зріс більш ніж на 18 млрд євро до понад 186 млрд євро. Аналітики кажуть, що разом з дуже високим бюджетним дефіцитом це основні проблеми румунської економіки, які потрібно вирішувати одночасно, що дуже складно. Вони вважають, що належне бюджетне коригування зменшить витрати і збільшить доходи за рахунок боротьби з корупцією та справедливої системи оподаткування.

РЕВОЛЮЦІЯ – Тімішоара відзначає 35-ту річницю антикомуністичної революції, що спалахнула в грудні 1989 року в цьому місті на заході Румунії. Під гаслом «35 років свободи» відбудеться широкий спектр пам’ятних заходів, присвячених героям-мученикам, а також урочистостей з нагоди трьох з половиною десятиліть відколи Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії. Як і щороку, програма включає богослужіння, покладання вінків, виставки та кінопокази. У неділю в Банатській філармонії відбудеться концерт «Recviem in Memoriam», у понеділок відбудеться відкриття Порталу Свободи – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції, після чого пройде традиційний марш «Герої не вмирають». Вівторок буде днем жалоби, а 20 грудня заходи завершаться концертом «Rock for revolution».

ПАРЛАМЕНТ – У понеділок румунські сенатори і депутати почнуть останній тиждень роботи нинішнього парламенту, маючи багато незавершених законопроєктів. Очікується, що до скликання нового парламенту Палата депутатів прийме новий Лісовий кодекс, який стоїть на порядку денному вже кілька місяців. Кодекс є важливою віхою в Національному плані відновлення та стійкості і пріоритетом уряду, який заявляє, що документ має бути прийнятий до кінця року. Серед іншого, законопроєкт передбачає конфіскацію автомобілів, що перевозять викрадену з лісів деревину, створення зелених зон навколо великих міст, переважне права на купівлю якісної сировини за розумною ціною для меблевиків країни, обов’язок моніторингу лісових доріг на відео, а також заборону суцільних рубок на всіх природоохоронних територіях. У Сенаті, з іншого боку, очікується голосування щодо законопроєктів, які пропонують обмежити одночасне зайняття або суміщення посад, що фінансуються державою, або скоротити кількість термінів перебування на посаді для керівників спецслужб до двох. Нинішні члени парламенту залишатимуться на своїх посадах до 20 грудня, коли заплановане перше засідання парламенту нового скликання, сформованого за результатами виборів 1 грудня.

ФЕРМИ – Перші румунські морські ферми в територіальних водах Чорного моря знаходяться на стадії підготовки. Про це повідомив міністр навколишнього середовища, водних ресурсів та лісового господарства Мірча Фекєт. Він зазначив, що першим інвесторам, в рамках публічних тендерів, були надані ділянки площею 60 гектарів у внутрішніх морських і територіальних морських водах. Це 10 периметрів, розташованих між курортом Мамая і портовим містом Констанца, перед озером Сіное, а також на ділянках між курортами Аджиджа та Ефоріє Норд, Венус і 2 травня – Вама Векє. Міністр також повідомив, що протягом наступних 20 років на відстані 2-3 кілометрів від берега будуть вирощувати морепродукти і рибу, що має високу економічну цінність, така як лососева форель, морський окунь і морський лящ.

ШЕНГЕН – Міністри внутрішніх справ ЄС на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ вирішили скасувати перевірки людей на внутрішніх сухопутних кордонах з Болгарією та Румунією та між ними з 1 січня 2025 року. «Завдяки скоординованим зусиллям румунської влади, завдяки політичним і дипломатичним демаршам, ми нарешті можемо користуватися заслуженим правом, законно отриманим Румунією», – привітав рішення, оголошене в Брюсселі, президент Клаус Йоганніс. «Переваги нашого членства в спільному просторі вільного пересування є численними і мають безпосередній вплив на наших громадян, економіку та зовнішній імідж нашої країни. Скасування внутрішнього прикордонного контролю означає більш швидке і просте пересування для подорожуючих, значно скоротиться час, проведений на кордонах, і знизяться логістичні витрати для компаній, що швидко підвищить конкурентоспроможність румунських товарів і послуг на європейському ринку. Водночас, Румунія стане значно більш привабливою для іноземних інвесторів», – додав глава держави. «Це історичне рішення, перемога справедливості та національної гідності і чіткий сигнал, що ми ніколи не погодимося бути другордними громадянами в Європі, – підкреслив також прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Це, перш за все, тріумф для всіх румунів, незалежно від їхнього політичного вибору або соціального становища, перемога командної роботи», – додав прем’єр-міністр. Європейська Комісія привітала одностайне рішення Ради з питань юстиції та внутрішніх справ, зазначивши, що «повний вступ обох країн не тільки зміцнює Шенгенську зону, але й сприятиме подальшому зміцненню внутрішнього ринку, збільшенню подорожей, торгівлі та туризму. Сильна Шенгенська зона зміцнює єдність ЄС і робить ЄС сильнішим у глобальному масштабі».  Посольства кількох країн-партнерів привітали Румунію з повним приєднанням до Шенгенської зони.

ПЕРЕГОВОРИ – У Парламенті Румунії тривають переговори щодо формування урядової програми проєвропейської коаліції. Переговори відбуваються між представниками Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії, Союзу «За порятунок Румунії», Демократичного союзу угорців Румунії та фракції нацменшин. Згідно з результатами переговорів, майбутній уряд матиме лише 15 або максимум 16 міністерств і невелику кількість державних секретарів. Поки що не вирішено, як ці портфелі будуть розподілені між партіями. Структура нової виконавчої влади має бути остаточно сформована до кінця тижня. Лідери чотирьох партій також мають вирішити, як працюватиме майбутня більшість у парламенті й хто очолить обидві палати. Новий парламент був скликаний наступної п’ятниці на першу сесію, на якій будуть затверджені сенатори і депутати.

ВІЗИТ – Міністр оборони Румунії Ангел Тилвер у четвер здійснив офіційний візит до Гааги в Нідерланді на запрошення свого колеги Рубена Брекельманса. Як повідомляє Міністерство оборони країни, під час двосторонньої зустрічі йшлося про поглиблення оборонного співробітництва між двома країнами, а також про координацію зусиль в рамках НАТО і ЄС щодо зміцнення безпеки. Пріоритетною темою порядку денного стала підготовка до саміту НАТО в Гаазі, запланованого на 2025 рік. Два міністри проаналізували шляхи реалізації прийнятих рішень щодо зміцнення східного флангу Альянсу. Вони також обговорили конкретні заходи підтримки України в контексті російської агресії та важливу роль співпраці між НАТО та ЄС. Під час зустрічі міністри також обговорили виклики, які створюють гібридні загрози європейській безпеці, наголосивши на важливості посилення національної стійкості та міжнародної координації для протидії їм. У цьому контексті було підтверджено важливість підтримки Республіки Молдова в її євроінтеграційних прагненнях. Оборонно-промислова співпраця була ще однією важливою темою зустрічі, яка підкреслила можливості для розвитку спільних проєктів.

ЗАРПЛАТИ – У Румунії середня чиста заробітна плата в жовтні склала 5.268 леїв (близько 1.050 євро), що на 12,3% більше, ніж у тому ж місяці минулого року, свідчать дані, опубліковані в четвер Національним інститутом статистики. Найбільші зарплати були зафіксовані в сфері інформаційних технологій, включаючи діяльність з обслуговування комп’ютерів, а найнижчі – у виробництві одягу. За даними Національного інституту статистики, у жовтні, порівняно з вереснем, у більшості видів діяльності в економічному секторі рівень середньої заробітної плати збільшився. У бюджетній сфері у жовтні показник зріс в освіті та державному управлінні. В охороні здоров’я та наданні соціальної допомоги середня заробітна плата дещо зменшилася порівняно з попереднім місяцем.

ЗУСТРІЧ – Президентка Республіки Молдова Майя Санду здійснила візит до Брюсселя, де вона також зустрілася з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Дискусії були зосереджені на регіональній безпеці, гібридних загрозах – в тому числі втручанні у вибори та виборча корупція – і необхідності спільних дій для захисту демократій в регіоні. Майя Санду зазначила з цього приводу, що Партнерство заради миру між Республікою Молдова і НАТО сприяло створенню безпечнішого середовища для громадян, зміцненню обороноздатності збройних сил і стійкості держави в цілому.

ІНФЛЯЦІЯ- Річний рівень інфляції в Румунії зріс до 5,11% у листопаді з 4,67% у жовтні. У порівнянні з листопадом 2023 року, продовольчі товари стали дорожчими на 5%, а послуги – більш ніж на 7,5% – згідно з даними, опублікованими Національним інститутом статистики. Національний банк Румунії переглянув у бік збільшення свій прогноз інфляції на кінець року до 4,9%.