Author: Коріна Крістя

На 1000-й день війни Україна завдала удару по військовій цілі на території Росії американськими ракетами великої дальності ATACMS. Це був перший випадок, коли за згодою США ракети цього типу були застосовані на території Росії, а послаблення обмежень є частиною зусиль адміністрації Байдена, спрямованих на те, щоб дати Україні все можливе до інавгурації Дональда Трампа 20 січня. Це рішення також має на меті утримати Пхеньян від відправки нових військ до Росії.

Як це рішення впливає на хід війни? Відповідь на це питання в інтерв’ю Радіо Румунія спробував дати професор Юліан Кіфу, президент Центру запобігання конфліктам і раннього попередження: “Давайте не забувати, що це не зброя, здатна змінити правила гри, це не ядерна зброя наприкінці Другої світової війни. Тож вона автоматично не забезпечує перемогу, ні. Але вона забезпечує покарання. Це відповідь на залучення Російською Федерацією Північної Кореї як воюючої сторони і відповідь на масовані атаки на українську енергосистему. Ці два елементи ескалації необхідні для надійного відновлення балансу і стримування, як це відбувалося кожного разу, коли мала місце певна форма відплати. Й ось, дивіться, цього разу Захід, в першу чергу Сполучені Штати, знайшов спосіб скасувати цю заборону. Звичайно, це також стосується британських і французьких ракет Storm Shadow і Scalp, які мають американські компоненти. Це буда єдина перешкода для їхнього використання Україною в польових умовах.”

Невдовзі прийшла і відповідь Кремля. Владімір Путін підписав указ про внесення змін до ядерної доктрини Росії, знизивши рівень загрози, який би виправдовував ядерну відплату у відповідь на ширший спектр звичайних атак. На місцях Москва продовжує контрнаступ у Курській області – місці єдиного великого військового успіху Києва цього року – і здобуває ключові точкові перемоги вздовж лінії фронту. Чи може Москва продовжувати військовий наступ?

Знову професор Юліан Кіфу: “Ми маємо справу з довготривалою війною. Цілі Росії не змінилися. Росія хоче поставити Україну на коліна, посадити в Києві маріонетковий уряд і мати Україну без виходу до моря, очевидно, щоб досягти кордонів НАТО, в тому числі тут, на Чорному морі, і це питання особливо цікавить нас. З іншого боку, якщо ми говоримо про фінансові аспекти, звичайно, це дуже дорого коштує і Путін закладає майбутнє власної держави. На цьому економічному та фінансовому фронті є великі проблеми. Ми бачимо, що центральний банк вже підняв процентні ставки до 21%, безпрецедентно за останні 20 з чимось років, є великі проблеми з інфляцією, є великі проблеми з виробництвом. Ці речі впливають на їхній фронт. З початку року на 40 квадратних кілометрах було втрачено еквівалент п’яти дивізій, в першу чергу техніки, але також і людей.”

Повільна і складна війна, яку часто називають війною на виснаження, коли обидві сторони намагаються виснажити одна одну, виснажила ресурси обох країн після майже трьох років конфлікту. І, схоже, вона продовжуватиме поглинати колосальні суми і забирати ще більше життів. Росія встановила рекордний оборонний бюджет на 2025 рік, що становить третину державних витрат. Водночас Сполучені Штати оголосили про новий пакет допомоги для України.

У світі дедалі частіше говорять про можливість закінчення війни у 2025 році. Президент Володимир Зеленський заявив нещодавно, що Україна повинна зробити все для закінчення війни у 2025 році, наголошуючи, що війна має закінчитись дипломатичним шляхом. Зараз всі очікують інавгурації нового президента США Дональа Трампа, який неодноразово казав, що він хоче швидко закінчити війну в Україні.

Але, як каже румунський аналітик Дан Дунґачу, зберігається занепокоєння щодо розвитку подій в Україні, оскільки ніхто не має чіткого уявлення про те, що насправді означає вплив нової адміністрації США на ситуацію на лінії фронту. Усі чекають на переговори, але досі не дуже зрозуміло, за яких умов вони відбуватимуться», – каже аналітик. «Мир в Україні – це, безумовно, мета. Умови цього миру потрібно обговорювати. Безперечно, що з того, що можна припустити про нову адміністрацію Трампа, перспектива, про яку найбільше говорять, така: адміністрація Трампа хоче закінчити цю війну, в тому числі тому, що головна ставка адміністрації Трампа і президента Сполучених Штатів – не продовжувати війни, а зупинити їх. Якщо головна ставка президента Трампа – стати найважливішим американським президентом в історії, принаймні за останні сто років, очевидно, що варіант війни – не найкращий варіант для нього. Трамп намагатиметься покласти край цій війні, зупинити її, і це, ймовірно, буде першим зовнішньополітичним успіхом його адміністрації. Ось чому я вважаю, що ми повинні враховувати наполягання на припиненні війни і початку переговорів. Війна повинна бути зупинена, переговори повинні вестися з усвідомленням того, що Україна залишатиметься важливою на східному фланзі для американської адміністрації. Польща, Україна, Румунія залишаться стратегічно важливими на цій карті, тому що Росії, так би мовити, треба «оголосити шах». З цієї точки зору, українська армія, яка є дуже сильною і підготовленою на театрі військових дій, буде розглядатися як частина НАТО, навіть якщо формально вона не буде частиною НАТО.»

Виконавчий директор Центру «Нова стратегія» Джордже Скутару каже, що війну можна зупинити допомагаючи більше Україні як військово, так і шляхом посилення санкцій проти Росії. «Щоб перемогти, нам потрібно доставляти більше, доставляти вчасно. І, по-друге, щоб перемогти, ми дійсно повинні чинити тиск на Росію, щоб зменшити її доходи для ведення війни, в першу чергу, з точки зору експорту нафти», – каже Джордже Скутару. «Ми, я маю на увазі Європейський Союз і навіть Румунію, зараз майже подвоїли імпорт добрив з Російської Федерації. З одного боку, ми говоримо, що хочемо бути енергетично незалежними від Росії, але ми переносимо нашу залежність з енергетичного сектору на залежність з точки зору продовольчої безпеки, тому що на даний момент Росія веде політику демпінгу, пропонуючи дуже вигідні ціни на експорт добрив, тобто мінеральних добрив, у результаті чого європейський ринок значною мірою заполонив цей продукт з Російської Федерації. Ми не можемо проводити амбівалентну політику, з одного боку, платити Україні за те, що вона чинить опір, а з іншого боку, продовжувати опосередковано фінансувати російську військову машину, продовжуючи імпортувати різні категорії продукції з Російської Федерації або не вживаючи певних заходів, які дійсно впливають на джерела доходів Російської Федерації – і я маю на увазі насамперед експорт енергоресурсів, те, як Росія порушує санкції. Побачимо, що робитиме нова адміністрація США, адже принаймні, з точки зору позиції щодо вуглеводнів, щодо нафти, підхід республіканців і президента Трампа дуже чіткий: вони збираються збільшувати видобуток нафти. Один з перших наслідків, який може статися, – це зниження світової ціни і, як наслідок, зменшення ресурсів, що відчують на собі дві держави з ворожою політикою щодо Америки – я маю на увазі Іран і Російську Федерацію.»

У цьому контексті крім Формули миру Володимира Зеленського, що ґрунтується на принципах, цілях і нормах Статуту ООН, є ще багато різних мирних планів, які розглядають в різних світових канцеляріях, в тому числі в США. Професор Дан Дунґачу говорить про чотири можливі сценарії. «По суті, є чотири сценарії майбутнього України: сценарій Південної Кореї – Україна стає Південною Кореєю, сценарій Західної Німеччини – Україна стає Західною Німеччиною, а втрачені території – Східною Німеччиною, сценарій Ізраїлю – Україна стає Ізраїлем, тобто безпрецедентні гарантії безпеки з боку США, або Україна стає ядерною державою. Отже, ці сценарії розглядаються і невідомо, в якому напрямку підуть справи, але ці чотири сценарії розглядаються, коли згадується Україна або її найближче майбутнє.»

«Свобода виборців формувати свою думку передбачає право на отримання достовірної інформації про кандидатів, тому втручання державних або недержавних суб’єктів у проведення передвиборчої пропаганди або дезінформаційних кампаній має бути виключено», – встановив Конституційний суд у п’ятницю, обґрунтовуючи рішення про скасування президентських виборів у Румунії.

Згідно з інформаційними записками, представленими на засіданні Верховної ради національної оборони країни спецслужбами, згодом розсекреченими, «основними аспектами виборчого процесу щодо президентських виборів в Румунії в 2024 році є ті, пов’язані з маніпулюванням голосами виборців і спотворенням рівних можливостей для виборчих кандидатів, через непрозоре використання цифрових технологій і штучного інтелекту у виборчій кампанії, з порушенням виборчого законодавства, а також через фінансування виборчої кампанії з незадекларованих джерел, у тому числі в Інтернеті», – йдеться в повідомленні Конституційного суду Румунії.

Колишній незалежний кандидат Келін Джорджеску, екстреміст, сувереніст і шанувальник Володимира Путіна, який пройшов у другий тур президентських виборів з позиції квазіневідомого, є тим, на кого спрямовані всі ці звинувачення. Починаючи з серпня, Національне управління з питань адміністрування та регулювання у сфері комунікацій (ANCOM) та Постійний виборчий орган (AEP) в офіційних листах інформували основні платформи про їхні зобов’язання разом з початком виборчого процесу.

Згодом, Постійний виборчий орган надіслав платформі TikTok повідомлення про різні порушення і вимагав вжити необхідних заходів для забезпечення проведення виборчої кампанії в Румунії в законних умовах, але представники платформи не відреагували оперативно на прохання румунської влади, – зазначило Національне управління з питань адміністрування та регулювання у сфері комунікацій. Національна аудіовізуальна рада і ANCOM також повідомили платформи Meta, TikTok, X і Google про їхні зобов’язання щодо боротьби з дезінформацією, відповідно до європейського регулювання у цій сфері, і вимагали від них посилити механізми модерації контенту.

Незважаючи на всі заклики та звернення, Міністерство оборони повідомляє про нову дезінформацію в Інтернеті, зокрема, на платформі TikTok. За даними порталу InfoRadar, який є інструментом Міністерства оборони країни для боротьби з фейковими новинами, мішенями є кордони та портова інфраструктура Румунії. Одна з публікацій неправдиво стверджує, що кордони Румунії будуть закриті і захищені військовими засобами, а інша неправдиво показує, що військова техніка, яка не належить румунській армії, зосереджена в порту Констанца, що, на думку авторів дезінформації, є доказом військової підготовки. Міністерство заявляє, що вся ця інформація є неправдивою і що його комунікаційні структури продовжать повідомляти про випадки дезінформації суспільства в міру їх виявлення.

ВИБОРИ – Румуни протестували біля румунських посольств та виборчих дільниць у європейських столицях, незадоволені скасуванням президентських виборів, другий тур яких мав відбутися у неділю 8 грудня. У п’ятницю Конституційний суд Румунії постановив, що президентські вибори мають бути проведені повторно в повному обсязі. Судді КС встановили, що виборчий процес був недосконалим на всіх етапах. Вони також розкритикували непрозорий і нечесний характер виборчої кампанії та нехтування правовими нормами щодо фінансування виборчої кампанії. Незалежний кандидат Келін Джорджеску, який посів перше місце в першому турі голосування, але опинився в центрі скандалу щодо втручання Росії у вибори, з’явився в неділю з кількома прихильниками біля виборчої дільниці, де він мав голосувати. Він заявив, що разом з виборами була «скасована» демократія. Його правоцентристська суперниця Елена Ласконі, з якою він мав зустрітися у другому турі, закликала прихильників не відповідати на образи, але заявила, що якщо КСР скасує вибори десять разів, вона буде балотуватися в 11-й раз. У той час як Келін Джорджеску та Елена Ласконі розкритикували рішення про скасування президентських виборів, інші політики назвали його правильним.

СЛІДСТВА – Сім осіб потрапили під судовий контроль у кримінальній справі, порушеної в Румунії після того, як минулого тижня понад 100 осіб взяли участь у вшануванні пам’яті лідера колишнього Легіонерського руху Корнеліу Зелі Кодряну, де демонстрували фашистську та легіонерську символіку, дії, заборонені законом. За даними прокуратури, особи, які перебувають під слідством, використовували прапори, символіку «Легіонерів», а потім поширили кілька відеозаписів заходу в TikToc. Прокуратура також оголосила про взяття під судовий контроль 5 осіб у справі, пов’язаній з погрозами вбивством прихильникам колишньої кандидатки в президенти Елени Ласконі. Інша справа пов’язана з фінансуванням президентської виборчої кампанії, і, згідно з судовими джерелами, обшуки в Брашові (в центрі) були спрямовані на Богдана Пешкіра, власника акаунта в TikToc, якого прокуратура підозрює у підкупі виборців, відмиванні грошей і комп’ютерній підробці. Документи, розсекречені ВРНО, свідчать, що він брав участь у фінансуванні виборчої кампанії Келіна Джорджеску.

КОНСТИТУЦІЯ – 8 грудня відзначається День Конституції Румунії. Основний закон був прийнятий 21 листопада 1991 року і затверджений на всенародному референдумі 8 грудня того ж року, з більшістю у понад 77% голосів. Конституція Румунії в редакції 2003 року, складається з 156 статей, розділених на 8 розділів, і регулює серед іншого, загальні принципи державного устрою, права, основні права, свободи та обов’язки громадян і органів влади. У своєму посланні Президент Клаус Йоганніс підкреслив, що основний закон – це відданість демократії, свободі та захисту прав громадян. «Основний закон залишається гарантом стабільності політичного та інституційного життя, рівноваги соціального миру в країні та збереження нашого європейського і євроатлантичного шляху», – йдеться у зверненні прем’єр-міністра Марчела Чолаку.

СИРІЯ – Міністерство закордонних справ у Бухаресті заявляє, що уважно стежить за розвитком подій у Сирії і підтримує зв’язок з європейськими та регіональними партнерами, щоб діяти відповідно до розвитку ситуації на місцях. За даними МЗС, ситуація є мінливою і розвивається. Співробітники посольства Румунії в Дамаску знаходяться в безпеці, і були вжиті посилені заходи захисту. У той же час, МЗС нагадує громадянам Румунії про необхідність звертатися до посольства і повідомляти про свою присутність в регіоні, повідомляючи свої контактні дані, щоб з ними можна було зв’язатися в разі надзвичайної ситуації. Росія, яка є основним спонсором режиму президента Башара Асада, заявила в неділю, що останній подав у відставку і покинув Сирію після швидкого наступу сирійських повстанців на чолі з радикальними ісламістами, що спричинило дезорганізацію серед сирійської армії. Туреччина також заявила, що контактує з сирійськими повстанцями, щоб переконатися, що Ісламська держава і Робітнича партія Курдистану не скористаються падінням режиму в Дамаску для розширення свого впливу.

КНИГА – У неділю, в останній день книжкового ярмарку Gaudeamus, організованого Радіо Румунія в Бухаресті, відбулося нагородження переможців на основі оцінки спеціалізованого журі та публічного голосування.  Протягом п’яти днів, з 4 по 8 грудня, на 31-му ярмарку відбулося понад 600 презентацій книг, конференцій, дебатів та літературних майстер-класів. Почесним гостем заходу був Мірча Кертереску, один з найвідоміших і найпопулярніших сучасних румунських письменників, лауреат численних національних і міжнародних премій.

СПОРТ – Румунія посіла четверте місце у змішаному командному чемпіонаті світу з настільного тенісу в Ченду, Китай, програвши в неділю малий фінал команді Гонконгу з рахунком 2:8. Також у неділю Румунія програла Китаю в півфіналі з рахунком 8:1. На минулорічних змаганнях Румунія не змогла пройти далі першого раунду.

ВИБОРИ – Президент Клаус Йоганніс оголосив у суботу, що мав телефонну розмову з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, з якою він погодився, що безпека соціальних медіа повинна бути посилена в результаті виборів у Румунії. Розмова відбулася після того, як у п’ятницю Конституційний суд Румунії вирішив скасувати перший тур президентських виборів і почати весь виборчий процес з нуля. Згідно з рішенням КСР, вільне волевиявлення було порушено шляхом дезінформації виборців через кампанію, в якій незалежний кандидат Келін Джорджеску, переможець першого туру виборів, агресивно просувався в обхід національного виборчого законодавства, зловживаючи алгоритмами соціальних мереж і не використовуючи специфічні передвиборчі рекламні знаки. Центральна виборча комісія Румунії виконала рішення Конституційного суду, а голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле оголосив, що всі виборчі операції на закордонних виборчих дільницях припинені, як і підготовка в країні до другого туру, запланованого на 8 грудня. В обґрунтуванні рішення про анулювання президентських виборів судді зазначили, що після розсекречення документів, представлених на засіданні Верховної ради національної оборони між двома турами, Конституційний суд встановив, що виборчий процес з обрання президента був затьмарений протягом усього часу його проведення і на всіх етапах численними порушеннями і порушеннями виборчого законодавства. Суд зазначив, що все це вплинуло на прозорий і чесний характер виборчої кампанії, а також те, що не були дотримані правові норми щодо її фінансування.

ОБШУКИ – Прокуратура і поліція провели масштабні обшуки в Бухаресті та кількох повітах Румунії в рамках розслідування фінансування президентської виборчої кампанії незалежного кандидата Келіна Джорджеску, а також ймовірної незаконної поведінки деяких громадян в Інтернеті, на різних платформах соціальних мереж. У той же час, Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму оголосило, що порушило кримінальну справу in rem у зв’язку з кампанією Келіна Джорджеску за фактом незаконних операцій з комп’ютерними пристроями або програмним забезпеченням, спроби порушення нормального функціонування ІТ-систем, а також спроби незаконного доступу до ІТ-системи. У прес-релізі Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму пояснило, що це не означає формулювання звинувачень, але встановлює необхідні рамки для збору доказів з метою встановлення правильної і повної фактичної ситуації, що дозволяє прийняти законне і обґрунтоване рішення.

ЗАКЛИК – Європейська комісія стурбована скоординованою закордонною операцією онлайн-впливу, спрямованою на вибори в Румунії, особливо на платформі. Комісія вжила заходів відповідно до Закону про цифрові послуги проти TikTok, написала віце-президентка Єврокомісії Хенна Вірккунен у мережі X. Водночас ЄС надіслав китайській компанії наказ про збереження даних, який охоплює весь період виборів, це будучи терміновим запитом після останньої інформації, розсекреченої румунською владою. Сполучені Штати закликали всі румунські партії забезпечити конституційний порядок в країні і долучитися до мирного демократичного процесу, вільного від насильства і залякування, який відображає демократичну волю народу. У заяві Державного департаменту йдеться про те, що саме румуни повинні висловити свій вибір, жодна інша країна або іноземні суб’єкти не мають такого права. Глава британської дипломатії Девід Ламмі також висловив свою стурбованість – у дописі в мережі X – повідомленнями румунської влади про втручання Росії в президентські вибори в Румунії. В країні, парламентські партії привітали рішення КСР, але закликали до ретельного розслідування можливого втручання у виборчий процес. Кандидат від правоцентристської партії Елена Ласконі, яка посіла друге місце в першому турі президентських виборів, заявила, що румунська держава «розтоптала демократію» і що голосування повинно було відбутися, щоб поважати волевиявлення народу. Незалежний кандидат Келін Джорджеску, екстреміст, сувереніст і шанувальник Володимира Путіна, також різко розкритикував рішення суду, яке він назвав офіційним державним переворотом.

КНИГИ – У суботу на книжковому ярмарку Gaudeamus 2024 у Бухаресті, організованому Радіо Румунія, відбулися близько 200 заходів – презентації книг, зустрічі з письменниками, дебати, майстер-класи з читання та книжкової ілюстрації. Відкрившись 4 грудня, Gaudeamus зачинить свої двері в неділю. Протягом п’яти днів на відвідувачів чекає справжнє літературне свято, покликане задовольнити найвибагливіших. Мірча Кертереску, один з найвідоміших і найпопулярніших сучасних румунських письменників, лауреат численних національних і міжнародних премій, був призначений почесним головою цьогорічного видання.

НОТР-ДАМ – Собор Нотр-Дам в Парижі, який сильно постраждав від катастрофічної пожежі у квітні 2019 року, знову відкрив свої двері у суботу після п’яти з половиною років відновлювальних робіт. Тисячі експертів і майстрів повернули колишню велич пам’ятнику 12 століття, одному з найулюбленіших і найвідвідуваніших у французькій столиці. Після церемонії інавгурації, на яку запрошені глави держав і знаменитості, відбудуться богослужіння, щоб відсвяткувати повторне відкриття і висловити подяку тим, хто допоміг врятувати і відновити собор. За оцінками Католицької Церкви, Нотр-Дам у Парижі щороку відвідуватимуть 15 мільйонів людей.

ІМПІЧМЕНТ – Президент Південної Кореї Юн Сук Йол в суботу витримав пропозиції опозиції про імпічмент в парламенті, який не зміг зібрати кворум через бойкот з боку депутатів правлячої партії, повідомляють AFP і Reuters. Для відставки Юна потрібно було 200 голосів з 300, але в голосуванні взяли участь лише 195 депутатів. Опозиційні парламентські партії ініціювали процедуру імпічменту після того, як у вівторок ввечері президент спробував запровадити воєнний стан, безпрецедентний з часів перевороту 1980 року диктатора Чун Ду Хвана, і відправив армію до парламенту, щоб завадити законодавцям проголосувати за указ про воєнний стан.

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА – Прем’єр-міністр і лідер керівної Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку переміг у неділю в першому турі президентських виборів в Румунії. Після підрахунку 70% голосів, він має 23% голосів. На другому місці, з 22%, несподіваний кандидат, самовисуванець Келін Джоржджеску, якого звинувачують у проросійських настроях і в тому, що він вихваляв деяких представників ультраправих лідерів  у міжвоєнний період. За даними екзит-полів, Марчел Чолаку набрав 24% голосів виборців. На другому місці знаходиться  Елена Ласконі, лідерка правоцентристського Союзу «За Порятунок Румунії» – 19,6% голосів. На третьому місці опинився несподіваний кандидат, самовисуванець Келін Джорджеску – 17%. Ультранаціоналістичний і популістський лідер Альянсу за об’єднання румунів, сувереніст Джордже Сіміон – 14% посів четверте місце, а лідер іншої керівної Націонал-лібральної партії  Ніколає Чуке є п’ятим – 13%. Марчел Чолаку сказав, що це було позитивне голосування за стабільність і рівновагу. Елена Ласконі заявила, що кожен отриманий нею голос – це відповідальність, і закликала до формування правої більшості після парламентських виборів 1 грудня. Приблизно 9,4 мільйонів румунів, або понад 52% тих, хто внесений до постійних виборчих списків, прийшли в неділю на виборчі дільниці. Близько 800 тисяч румунів проголосували за кордоном. Кількість виборців, які проголосували у містах перевищила кількість виборців у сільській місцевості майже на 2 мільйони осіб. У президентських перегонах брали участь 13 кандидатів, 9 від політичних партій і 4 незалежні. Очікується, що Чолаку та Ласконі зустрінуться у другому турі 8 грудня. 1 грудня, у Національний день Румунії, пройдуть вибори до парламенту. нагадаємо. що 9 червня ц.р. пройшли місцеві вибори та вибори до Європарламенту.

РЕФЕРЕНДУМ – Місцевий референдум, ініційований генеральним мером Бухареста Нікушором Даном перевищив 30-відсотковий поріг, необхідний для визнання його таким, що відбувся. Згідно з даними Постійного виборчого органу у ньому взяли участь понад 40% мешканців Бухареста, внесених до виборчих списків і переважна більшість з них відповіла “ТАК” на три запитання,
як показують екзит-поли. Вони мали  відповісти на два запропоновані генеральним мером  питання, які стосуються способу розподілу грошей між генеральною мерією міста та меріями шести районів, а також видачі дозволів на будівництво в столиці. Крім того, за ініціативою керівної Соціал-демократичної партії було додано третє питання, яке стосується боротьби з вживанням наркотиків у школах.

КУЛЬТУРА – Румунський інститут культури оголошує про офіційне відкриття 26 листопада свого представництва в Токіо, Японія. “Японія є центром інтересу для румунських культурних операторів і я переконаний, що представництво Румунського інституту культури у Токіо  зробить значний внесок у збільшення присутності Румунії на японській культурній сцені”, – сказав президент РІК Лівіу Жікман. У свою чергу, посол Румунії в Японії Овідіу Раєцкі заявив, що відкриття представництва Румунського інституту культури в японській столиці є стратегічною ініціативою, спрямованою на зміцнення культурних відносин між Румунією та Японією, підтримку міжнародного мистецького співробітництва та надання японській громадськості можливості відкрити для себе і оцінити багатство і різноманітність культурної спадщини Румунії. Першими культурними заходами нової структури стануть виставка робіт з колекції японського фотографа Косея Мія, які відображають чарівність Мараморощини та концерт японської артистки Фуміко Сакура, яка грає на флейті Пана. Після відкриття нової структури у Токіо, Румунський інститут культури матиме 19 центрів за кордоном.

КЛІМАТ – На кліматичному саміті ООН в Азербайджані – COP29, багаті країни пообіцяли надати країнам, що розвиваються, рекордні 300 мільярдів доларів, щоб допомогти їм підготуватися до зміни клімату та запобігти їй. Рішення було прийнято за підсумками переговорів, які затягнулися на 33 години, а саміт був близький до зриву. “Це був важкий шлях, але ми досягли домовленості”, – сказав голова кліматичного агентства ООН Саймон Стілл. Обіцяне фінансування до 2035 року “занадто мале, занадто запізніле і занадто неоднозначне”, сказав кенієць Алі Мохамед, виступаючи від імені групи африканських країн. Його колега з Малаві, який представляє 45 найбідніших країн планети, Еванс Н’єва, сказав, що ця угода “безамбіційна”.

СТРАЙК – Сьогодні в Італії страйкують залізничники. Профспілчани вимагають поновлення національного колективного договору, підвищення заробітної плати та покращення заходів безпеки на робочому місці. Протест розпочався в суботу ввечері і зачіпає кілька міжміських і регіональних маршрутів. За повідомленням кореспондента Радіо Румунія в Італії, скасовані також поїзди, що прямують до аеропортів Рима та Мілана. Через п’ять днів в Італії оголошено загальний страйк, який торкнеться повітряного і місцевого громадського транспорту.

ГАНДБОЛ – Збірна Румунії з регбі в суботу ввечері зазнала поразки від Уругваю з рахунком 23-21 (13-13) у товариському матчі на Національному стадіоні “Тріумфальна арка” в Бухарест. Румунська збірна зустрічалася з Уругваєм 13 разів. Румуни виграли десять матчів, один закінчився нічиєю і в двох поступилися південноамериканцям. Цього місяця, у двох в тестових матчах Румунія перемогла Тонгу (25-15) та Канаду (35-27).

Виконавча влада в Бухаресті прийняла Національну енергетичну стратегію на наступні 10 років, до 2035 року, з перспективою до 2050 року. Це перший програмний документ такого роду, прийнятий урядом за останні 17 років. «Ми перебуваємо на новому критичному етапі, стикаючись з великими ринковими коливаннями, геополітичною кризою, кризою безпеки та економічними труднощами. Наша відповідь амбітна: використання власних ресурсів та скорочення імпорту, масштабні інвестиції в енергетичні потужності та мережі передачі і розподілу енергії, місцеве виробництво обладнання, оцифрування та новітні технології – все це на службі енергетичного сектору, який забезпечує безпечну, дешеву та чисту енергію», – підкреслив міністр енергетики Себастьян Бурдужа.

Він зазначив, що настав час перетворити наші ресурси та інтелект на економічну силу, безпеку та конкурентоспроможність. Румунія будує майбутнє, в якому жоден румун не буде страждати від енергетичної бідності і жодній компанії не доведеться закрити свої двері через високі ціни на енергоносії, сказав Себастьян Бурдужа. Національна енергетична стратегія визначає чіткі напрямки розвитку сектору, а саме: енергетична безпека, чиста енергія, енергоефективність, доступність та економічна конкурентоспроможність, ефективні ринки, інновації та оцифрування.

Згідно з Міністерством енергетики в Бухаресті, ці цілі керуються чіткими принципами, такими як пріоритетність безпеки постачання, розвиток циркулярної економіки та досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, і, приймаючи цю стратегію, Румунія демонструє чітку прихильність до безпечного, доступного і чистого енергетичного майбутнього. Це важливий крок на шляху до перетворення енергетичного сектору на опору економічного розвитку та фактор регіональної стабільності, зазначають у міністерстві. Згідно з документом, Румунія зобов’язується захищати критично важливу інфраструктуру, зменшувати залежність від імпорту, використовуючи власні ресурси та оцифрування сектору.

Водночас, енергетична безпека Румунії включає підтримку Республіки Молдова. Інший вектор стратегії стосується забезпечення найнижчих можливих цін для споживачів, як побутових, так і промислових, таким чином запобігаючи енергетичній бідності та підтримуючи економічну конкурентоспроможність. Румунія продовжує залишатися європейським лідером у скороченні викидів парникових газів, підтримуючи рівновагу між безпекою, доступністю та зеленим переходом, підкреслюють представники енергетичного сектору. Вони кажуть, що Румунія стикається з глобальним і регіональним тиском, включаючи ринкові коливання, зміну клімату і наслідки війни в Україні, і стратегія пропонує рішення через інвестиції в сучасні технології, консолідацію ланцюжка поставок, оцифрування та інновації.

НАТО вітає постійні зусилля Румунії та її значний внесок у зміцнення Альянсу і євроатлантичної безпеки – такий меседж передав Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час переговорів з прем’єр-міністром Румунії Марчелом Чолаку, який у понеділок перебував з робочим візитом у Брюсселі. Румунія сповнена рішучості довести, що вона є надійним союзником і гарантом безпеки в регіоні та за її межами, – у свою чергу, сказав румунський прем’єр. Він підкреслив, що цього року Румунія вже виділила на оборону 2,5% ВВП і в наступному періоді продовжуватиме надавати пріоритет інвестиціям в оборону.

Румунський прем’єр-міністр також уточнив, що значна присутність Альянсу в Румунії є гарантією того, що кожен сантиметр території країни повністю захищений. Марчел Чолаку: «Порушення повітряного простору союзників і агресивна поведінка Росії в Чорному морі показують, наскільки важливо збільшити кількість військ в цьому регіоні і запропонувати єдину і згуртовану відповідь з боку Альянсу. У цьому контексті я сказав Генеральному секретарю НАТО, що Румунія розуміє і виконує свої зобов’язання і  солідарна з нашими союзниками і партнерами».

Румунія робить внесок не лише у зміцнення східного флангу, а й значно більше, оскільки її солдати беруть активну участь у місіях НАТО в різних регіонах, – підкреслив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте, водночас вітаючи тверду підтримку, яку надає Бухарест Україні: «Ви інвестували понад 2,5% ВВП на оборону. Крім того, солдати брали участь у місіях НАТО, особливо в Косово, Іраку та інших місцях».

У Брюсселі прем’єр-міністр Румунії також провів переговори з новообраним президентом Європейської ради Антоніо Коштою, а також з президенткою Європейського парламенту Робертою Мецолою. Під час зустрічей Марчелем Чолаку сказав, що як ніколи потрібні амбітний та послідовний європейський порядок денний, солідарність між державами-членами, а також дії в інтересах громадян. Румунія поділяє турботу Європейського Союзу про скорочення розривів між регіонами та соціальними групами, а також про забезпечення справедливого зеленого переходу для всіх – ці цілі мають фінансуватися з багаторічного бюджету після 2025 року, – також зазначив Марчел Чолаку.

Водночас, глава румунської виконавчої влади сказав Голові Європейського парламенту, що мета Румунії щодо повного вступу до Шенгенської зони в цьому році залишається фундаментальною, і ще одним важливим пріоритетом є просування стратегічних проєктів з розвитку зв’язку на Чорному морі.

Президент Клаус Йоганніс на саміті Європейської політичної спільноти в Будапешті

Вступ Румунії до Шенгенської зони – це не просто політична мета, а тверда прихильність європейському проєкту, – заявив президент Клаус Йоганніс на п’ятому саміті Європейської політичної спільноти, що пройшов у Будапешті в четвер і п’ятницю. З іншого боку, глава румунської держави підкреслив, що міграція залишається важливим європейським викликом, який вимагає спільної і всеосяжної відповіді. Результати виборів у США також були в центрі уваги, оскільки учасники зібралися, щоб обговорити, головним чином, підвищення конкурентоспроможності. Присутні європейські лідери закликали Дональда Трампа уникати торгових воєн, підтримувати Україну і утримуватися від порушення світового порядку. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що всі 42 присутні європейські лідери погодилися з тим, що вони повинні взяти на себе відповідальність за власну безпеку і перестати покладатися на Сполучені Штати. Міжнародна спільнота привітала Дональда Трампа з перемогою на виборах у США. У своєму посланні Президент Клаус Йоuанніс нагадав, що Румунія є сильним і відданим стратегічним союзником Сполучених Штатів.

Візит прем’єр-міністра Марселя Чолаку до Парижа

Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку та прем’єр-міністр Франції Мішель Барньє обговорили в Парижі зміцнення двостороннього Стратегічного партнерства, укладеного в 2008 році, з наголосим на економічній та оборонній складових. Глави урядів погодилися, що інвестиції в такі ключові сфери, як ІТ, авіація та енергетика, є надзвичайно важливими. Подвоєння обсягу двосторонньої торгівлі за 16 років існування Стратегічного партнерства, його тенденція до зростання та давні економічні відносини, такі як Dacia Renault, є вагомими аргументами для продовження посиленої співпраці , – сказав Марчел Чолаку. Глава румунського  уряду високо оцінив міцну співпрацю в питаннях безпеки, а також той факт, що за рішенням президента Еммануеля Макрона Франція очолила бойову групу НАТО в Румунії одразу після вторгнення Росії в Україну, що є важливим елементом для зміцнення позицій Альянсу на східному фланзі. Це також підкреслило прагнення Франції збільшити свою військову присутність в Румунії, яка нині становить 800 військовослужбовців.

Румунсько-японське співробітництво

У вівторок у Бухаресті глава румунського уряду зустрівся з делегацією японських інвесторів у галузі енергетики, досліджень і технологій, промисловості, інфраструктури та банківської справи на чолі із заступником міністра економіки, торгівлі та промисловості Японії Шінджі Такеучі. З цієї нагоди було високо оцінено рівень двосторонніх відносин, що розвиваються на основі Стратегічного партнерства, спільні цінності, які сповідують обидві країни, та економічні можливості, які відкриває сучасний міжнародний контекст. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, роль Румунії як фактора стабільності в Європі та регіоні, а також її геостратегічні, економічні та політичні переваги роблять її цікавою для іноземних інвесторів. Своєю чергою, японська економічна делегація висловила зацікавленість у посиленні фінансової підтримки Румунії в різних проєктах у сфері транспортної інфраструктури, енергетики, цифровізації та високих технологій. Раніше, під час першого Румунсько-японського енергетичного форуму, що відбувся в Бухаресті в понеділок і вівторок, Міністерство енергетики підписало меморандум про взаєморозуміння з японською компанією щодо проєкту гідроелектростанції Тарніца-Лапуштешть в повіті Клуж (північний захід Румунії), а бухарестська державна компанія з виробництва електричної та теплоенергії ELCEN і Panasonic працюють над спільним проєктом комплексної системи фотоелектричних панелей, сонячних батарей та виробництва зеленого водню.

Парламент Румунії схвалив румунську кандидатуру на пост єврокомісара 

Пропозиція румунського уряду на посаду єврокомісара в майбутній виконавчій владі ЄС, кандидатура соціал-демократки Роксани Минзату була схвалена у вівторок профільними комітетами Парламенту Румунії. Депутатка Європарлменту, номінована Урсулою фон дер Ляєн на посаду віце-президентки Єврокомісії, отримає портфель “Люди, навички та підготовка”. На цій посаді вона відповідатиме за близько 20% багаторічного бюджету ЄС. Роксана Минзату зазначила, що посада виконавчого віце-президента Єврокомісії включає в себе й управління сферою готовності до надзвичайних ситуацій. На Роксану Минзату чекає ще один раунд слухань 12 листопада, цього разу в комітетах Європарламенту з питань зайнятості та культури й освіти.

Візит місії МВФ до Бухареста

На цьому тижні місія Міжнародного валютного фонду відвідала Бухарест, щоб обговорити з румунськими урядовцями останні економічні події. Це регулярний візит з метою оцінки та оновлення макроекономічного прогнозу, який складається з кількох компонентів: інфляції, платіжного балансу, державного боргу та бюджетного дефіциту, монетарної та фіскальної політики. Делегація зустрілася, зокрема, з представниками Центрального банку Румунії та Міністерства фінансів. Наразі Румунія не має чинної угоди з МВФ.

ЄВРОКОМІСАР – Парламент Румунії схвалив кандидатуру Роксани Минзату на посаду комісара ЄС з питань людей, навичок та навчання. У вівторок, на слуханнях в профільних комітетах румунського парламенту, вона заявила, що портфель єврокомісара, який вона може отримати, відповідає за майже 20% багаторічного бюджету Європейського Союзу, зазначивши, що як виконавча віце-президентка Єврокомісії, вона також координуватиме сферу готовності до надзвичайних ситуацій. Роксана Минзату є одним з шести віце-президентів Європейської комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн. Вона прагне зробити професію вчителя більш привабливою в Європі, де щонайменше 24 країни стикаються з браком педагогів, і, в той же час, вдосконалити програму Erasmus+, яку багато румунських студентів вважають занадто дорогою. Наступного тижня, 12 листопада, Роксану Минзату заслухають у профільних комітетах Європейського парламенту.

ОБОРОНА – “Румунські і французькі військові повністю віддані забезпеченню безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні”, – сказав міністр оборони Румунії Ангел Тилвер своєму французькому колезі Себастьяну Лекорну в Парижі. На порядку денному зустрічі були актуальні питання двостороннього співробітництва з наголосом на стратегічних оборонних пріоритетах в складному контексті безпеки в Чорноморському регіоні і триваючої збройної агресії Російської Федерації в сусідній Україні. Вони також обговорили співпрацю між двома країнами в рамках НАТО, Європейського Союзу та на двосторонньому рівні. Міністр Тилвер був у складі делегації прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який у понеділок зустрівся зі своїм колегою Мішелем Барньє.

ВИБОРИ В США – Сьогодні американці обирають майбутнього президента між віце-президенткою Камалою Гарріс, яку підтримує Демократична партія, та експрезидентом Дональдом Трампом, кандидатом від Республіканської партії. Обидва висуванці завершили свої кампанії в Пенсильванії, штаті, який може вирішити, хто стане наступним президентом. Понад 80 мільйонів виборців вже проголосували достроково – рекордна кількість, що свідчить про інтерес до виборів, які багато хто вважає вирішальними для майбутнього американської демократії. Суми, витрачені на переконання виборців за останні вісім місяців, є астрономічними і становлять 2,6 млрд. доларів. Опитування громадської думки показують, що рейтинги Дональда Трампа і Камали Гарріс практично зрівнялися.

ЕНЕРГЕТИКА – У Бухаресті проходить Румунсько-японський енергетичний форум – захід, який об’єднує енергетичні компанії та державні установи з обох країн. Форум прискорив реалізацію спільних енергетичних проєктів, зокрема, розвиток атомної енергетики нового покоління, розширення потужностей зберігання відновлюваної енергії, виробництво “зеленого” водню та впровадження технологій уловлювання, утилізації та зберігання вуглецю. Під час форуму Міністерство енергетики Румунії та японська компанія Itochu Corporation підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо розвитку інвестиційного проєкту Тарніца-Лепуштешть, який має стратегічне значення для збалансування румунської енергетичної системи, що є абсолютно необхідним в контексті збільшення частки відновлюваної енергії. Відносини між Румунією та Японією були підвищені до рівня стратегічного партнерства 7 березня 2023 року.

ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош перебуває сьогодні в Брюсселі де бере участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань. На порядку денному такі питання як: ПДВ у цифрову епоху, Механізм відновлення та стійкості, агресія Росії проти України, річна звітність, статистика ЄС, міжнародні зустрічі та кліматичне фінансування. Рада також має ухвалити  два нормативно-правові акти у сфері страхування.

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ – Кількість румунів, які загинули внаслідок сильної повені в Іспанії, зросла до двох у вівторок, – повідомило Міністерство закордонних справ, після того, як ще одна людина зі списку громадян Румунії, які спочатку вважалися зниклими безвісти, була ідентифікована як мертва. У той же час, кількість зниклих безвісти румунів досягла семи. Міністерство закордонних справ Румунії висловило співчуття родині загиблог, – йдеться в прес-релізі. Іспанські ЗМІ також писали про румунську родину, яка загинула під час повені в Ла Торре, районі поблизу Валенсії. У заяві міністерства йдеться, що представники дипломатичної місії та консульської установи залишаються в постійному контакті з іспанською владою, а мобільні консульські групи продовжують діалог з румунами, які звертаються по допомогу. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної, безпрецедентної повені, у результаті якої загинуло щонайменше 217 осіб, а десятки інших все ще вважаються зниклими безвісти.

ПРОТЕСТИ – Тисячі грузинів зібралися в центрі столиці Грузії Тбілісі в понеділок увечері, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів 26 жовтня, які виграла правляча партія “Грузинська мрія”, котрі не визнає опозиція, чиї прихильники зараз закликають до безстрокових демонстрацій з вимогою проведення повторних виборів. Новообрані опозиційні депутати відмовилися увійти до парламенту, назвавши вибори нелегітимними, а західні спостерігачі заявили про порушення під час передвиборчої кампанії та голосування. Опозиційні партії, підтримувані прозахідним президентом Саломе Зурабішвілі, заявляють про фальсифікації і закликають до міжнародного розслідування або проведення нових виборів під міжнародною адміністрацією – ідеї, які відкидає влада. Виступаючи на акції протесту, Саломе Зурабішвілі заявила демонстрантам, що Молдова перемогла, маючи на увазі перемогу своєї проєвропейської візаві Майї Санду, і що Грузія також не повинна здаватися. Росія відкинула звинувачення грузинської опозиції у втручанні у виборчий процес, а грузинська прокуратура минулої середи розпочала розслідування ймовірних фальсифікацій на виборах.

ВИБОРИ МОЛДОВА – Проєвропейська президентка Республіки Молдова Майя Санду звинуватила свого опонента у другому турі президентських виборів, проросійського Александра Стояногло, у неділю під час передвиборчих дебатів у тому, що він є «троянським конем», «людиною, через яку інші хочуть керувати країною». У відповідь Стояногло, якого підтримує Партія соціалістів Республіки Молдова, заявив, що він є «рішучим прихильником європейської інтеграції» країни і що він хоче «перетворити Молдову на активного постачальника миру і безпеки в регіоні». Передвиборчі дебати проходили без модератора, оскільки журналіста, запропонованого на роль модератора табором «Стояногло», звинуватили у відсутності доброчесності та неупередженості. У першому турі президентських виборів чинна президентка отримала 43% голосів, а Стояногло – 26%. Другий тур президентських виборів відбудеться 3 листопада. Тиждень тому разом з першим туром президентських виборів також відбувся референдум щодо інтеграції в ЄС, який був визнаний дійсним і на якому виборців, які виступали за вступ, було на 12 тисяч більше. Майя Санду звинуватила у втручанні у виборчий процес кримінальні угруповання, які нібито діяли разом з іноземними силами, ворожими інтересам країни. Москва заперечує будь-яке втручання у вибори і референдум.

ДЕРЖАВНИЙ БОРГ – Державний борг зріс до 876,288 млрд. леїв у липні з 860,331 млрд. леїв у попередньому місяці, згідно з даними, опублікованими Міністерством фінансів Румунії. У відсотках до ВВП державний борг зріс до 52% з 51,1% у червні. Більша частина цього боргу була в державних цінних паперах. Уряд Румунії в середу схвалив надзвичайну постанову про підвищення верхньої межі державного боргу, відповідно до методології Європейського Союзу, до 53% валового внутрішнього продукту до кінця 2024 року. За словами виконавчої влади, ця поправка має на меті забезпечити гнучкість у залученні фінансових ресурсів, необхідних для виконання фінансового плану на 2024 рік, а також для попереднього фінансування потреб на 2025 рік.

ВИБОРИ ГРУЗІЯ – Правляча партія Грузії «Грузинська мрія» виграла парламентські вибори у проєвропейської опозиційної коаліції, яка відмовилася визнати поразку, – оголосила в неділю вранці Центральна виборча комісія, повідомляють AFP та Dpa. Як повідомляється, «Грузинська мрія», консервативна і націоналістична партія на чолі з мільярдером Бідзіною Іванішвілі, отримала 54% голосів проти 37,58% за проєвропейську коаліцію, після підрахунку даних більш ніж 99% виборчих округів.  Проєвропейська опозиційна коаліція не визнала попередніх результатів і оголосила про протести. Опозиція звинувачує «Грузинську мрію», яка перебуває при владі з 2012 року, у проросійському авторитарному дрейфі та віддаленні Грузії від ЄС і НАТО, до яких вона планує вступити. Брюссель попередив, що шанси Грузії на вступ до ЄС залежатимуть від виборів у колишній радянській республіці на Кавказі, яка закріпила це прагнення у своїй конституції. У травні Грузію сколихнули протести проти закону про «іноземний вплив», створеного за зразком російського закону про «іноземних агентів», який використовується для придушення громадянського суспільства, зазначає AFP.

ООН – Рада Безпеки ООН збереться в понеділок, щоб обговорити напад Ізраїлю на Іран. Засідання було скликане на вимогу Тегерана за підтримки Алжиру, Китаю та Росії. «Дії ізраїльського режиму становлять серйозну загрозу міжнародному миру і безпеці та ще більше дестабілізують і без того нестабільний регіон», – заявив у листі до Ради міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі. Десятки ізраїльських літаків здійснили три хвилі ударів у п’ятницю ввечері по ракетних заводах та інших військових центрах поблизу Тегерана і на заході Ірану, – заявили ізраїльські військові. Ці удари були здійснені у відповідь на напад Ірану на Ізраїль 1 жовтня, коли Іран випустив близько 200 балістичних ракет. Ізраїль попередив свого добре озброєного супротивника, Ірана, щоб  не наносив ударів у відповідь після останнього удару. У неділю посол Ізраїлю в ООН Денні Данон відхилив скаргу Ірану, заявивши, що Іран «намагається діяти проти нас на дипломатичній арені з безглуздим твердженням, що Ізраїль порушив міжнародне право».

ЗИМОВИЙ ЧАС – У суботу ввечері Румунія перейшла на зимовий час. Стрілки годинника перевели на одну годину назад, тож неділя буде найдовшим днем у році – 25 годин. Зміна часу двічі на рік ґрунтується на ідеї економії енергії шляхом приведення діапазону людської активності у відповідність до тривалості денного світла. Хоча це і є основним аргументом на користь переведення годинників, дослідження показують, що економія енергії є незначною, а громадяни все частіше скаржаться на негативний вплив на здоров’я. Єврокомісія та Європейський Парламент намагаються поступово відмовитися від цієї системи ще з 2021 року, але країни-члени ЄС не дійшли згоди щодо того, який час слід зберегти.

ГАЗ – Румунія стала найбільшим виробником газу в Європейському Союзі, видобувши 2,3 мільярда кубометрів газу в другому кварталі, – заявив міністр енергетики Себастьян Бурдужа. За його словами, Румунія випередила Нідерланди, які зафіксували видобуток у 2,2 мільярда кубометрів, в той час як румунський видобуток газу збільшився на 1% порівняно з минулим роком. Міністр енергетики зазначив, що за цей же період румуни отримали вигоду від четвертої найдешевшої ціни на газ, згідно з даними Євростату. Він сказав, що Румунія фактично подвоїть видобуток газу з 2027 року завдяки глибоководному газу з Чорного моря. «Ми матимемо ще кращу ціну на газ, ми залучимо ще більше інвестицій в економіку, і ми будемо підтримувати весь регіон, щоб зменшити його залежність від російського газу», – підкреслив Себастьян Бурдужа.

НАГОРОДА – Румунська письменниця Ана Бландіана була нагороджена інспанською премією принцеси Астурійської у номінації «Література» за 2024 рік на церемонії, яку провела іспанська королівська родина в театрі Кампоамор в Ов’єдо, – повідомив у суботу Румунський інститут культури. Журі присудило премію письменниці Ані Бландіані, першій румунці, удостоєній цієї нагороди, на підставі того, що її творчість, в якій йдеться про поразку і надію, відображає глибоке знання румунського духу в історичний період пригноблення. «Премія Принцеси Астурійської, яку я отримала, є для мене, окрім радості і честі, яку мені надали, надзвичайним підтвердженням того, як мої книги були прийняті в Іспанії і результатом незліченних рецензій, які були написані, більше, ніж в інших країнах, тому що в Іспанії поезія знаходиться в центрі уваги більше, ніж в інших країнах», – сказала письменниця. Ана Бландіана, почесний доктор Університету Саламанки, має 11 книжок, перекладених іспанською мовою. Вона є автором понад 30 книг, перекладених 25 мовами, і отримала численні міжнародні нагороди.

ШЕНГЕН – Міністр внутрішніх справ Румунії Келін Предоюу обговорив зі своїм французьким колегою Бруно Рітейло питання повного вступу Румунії до Шенгену, а також актуальні питання європейського та двостороннього порядку денного, такі як боротьба з нелегальною міграцією та боротьба з незаконним обігом наркотиків. Згідно з прес-релізом Міністерства внутрішніх справ Румунії, ця зустріч є частиною серії дискусій, проведених з колегами з країн ЄС, з якими Румунія має Стратегічне партнерство або привілейовані відносини співпраці, метою яких є обмін результатами заходів, вжитих Бухарестом у сфері управління міграцією та безпеки кордонів, в контексті вступу Румунії до Шенгенської зони й сухопутним шляхом. Кетелін Предою підкреслив заходи, вжиті як на національному рівні, так і узгоджені з найближчими сусідами та країнами-членами ЄС, які призвели до майже нульового зниження міграційного тиску на румунських кордонах. Співпраця з європейськими агентствами також відіграла важливу роль у досягненні цих значних результатів. Румунія хоче завершити роботу щодо вступу в Шенген до кінця цього року і розраховує на підтримку всіх союзників у досягненні цієї важливої для країни мети. Французький міністр визнав важливі результати, досягнуті Румунією, та підтвердив підтримку Франції у якнайшвидшому досягненні цієї мети.

ЗИМОВИЙ ЧАС – Сьогодні вночі Румунія перейде на зимовий час; стрілки годинника будуть переведені на одну годину назад, так що 4:00 стане 3:00. Зміна часу ґрунтується на ідеї економії енергії шляхом приведення робочих годин у відповідність до тривалості світлового дня. Публічні консультації, проведені Європейською комісією кілька років тому, показали, що більшість громадян були проти переведення годинників. У Німеччині асоціація вчителів зазначила, що переведення годинників негативно впливає на організм і викликає стрес, особливо в сім’ях, де є діти-школярі. Виконавча влада ЄС намагалася скасувати цей захід, але відмовилася від нього після того, як європейські країни не змогли домовитися про те, який час слід зберігати. Однак кілька країн відмовилися від переведення годинників. Одна з них – Гренландія, яка перейшла на зимовий час минулого року. Мексика зробила цей вибір у 2022 році, а Туреччина відмовилася у 2016 році. Україна також вирішила, що з 2025 року більше не буде переходити на літній час, обґрунтовуючи це станом здоров’я.

ВИБОРИ – У п’ятницю в Румунії розпочалася передвиборча кампанія першого туру президентських виборів, яка завершиться 23 листопада о 7:00 ранку. Президентські вибори заплановані на 24 листопада – перший тур і 8 грудня – другий тур. Вибори до Парламенту відбудуться між двома турами президентських виборів 1 грудня, у Національний день. Нагадаємо, що вибори до місцевих органів влади та Європейського парламенту відбулися в Румунії 9 червня.

КОНГРЕС – На Європейському конгресі фермерів, який відбувся у Бухаресті, міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу закликав до організації загальноєвропейського референдуму щодо майбутнього Спільної аграрної політики після 2027 року. Румунський міністр хоче, щоб на цьому референдумі фермери вирішили, що Спільна аграрна політика повинна залишатися структурованою на двох основних базах і бути відокремленою від інших європейських фондів після 2027 року. Флорін Барбу пояснив, що Єврокомісія має намір інтегрувати Спільну аграрну політику в загальний обсяг коштів, що виділяються кожній державі-члені ЄС. Понад 500 представників фермерів з усієї Європи взяли участь у Європейському конгресі фермерів, який пройшов у Бухаресті з 23 по 25 жовтня.

МЗС – Румунія просуватиме «амбітний» європейський порядок денний і братиме участь у процесах рефлексії щодо внутрішньої реформи Європейського Союзу, – заявила міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску. Згідно із заявою, поширеною в п’ятницю, «на початку нового європейського інституційного циклу я переконана, що наші спільні зусилля сприятимуть реалізації реального потенціалу Європейського Союзу», – заявила  глава румунської дипломатії. Лумініца Одобеску наголосила на нинішньому «особливо складному» контексті, позначеному «численними кризами і серйозними викликами», а також на необхідності реалізації «амбітного європейського порядку денного, який сприятиме підвищенню глобальної ролі ЄС та забезпечить безпеку, процвітання і благополуччя громадян у сталий спосіб».

ДЕНЬ РУМУНСЬКОЇ АРМІЇ – 25 жовтня відзначається День румунської армії. Цього дня проходять численні заходи, організовані в головних гарнізонах країни та на військових базах на театрах військових дій, де дислоковані румунські солдати. У Бухаресті урочистості відбулися біля могили Невідомого солдата, де президент Клаус Йоганніс заявив, що румунська армія є головною опорою національної системи оборони і повинна і надалі мати «міцну фінансову базу», що значно перевищує 2% від ВВП. Зі свого боку, прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що Румунія «не буде втягнута в жодну війну» і що мир, стабільність і безпека країни гарантовані Стратегічним партнерством зі США і членством в НАТО. Міністр оборони Ангел Тилвар підкреслив, що армія перебуває в процесі оснащення сучасними технологіями, і згадав про інвестиції в людські ресурси. «Румунська армія потребує не лише інвестицій в оснащення найсучаснішою технікою, але й поколінь молодих солдатів, максимально підготовлених і мотивованих до викликів майбутнього безпекового середовища», – сказав він. День румунської армії відзначається з 1959 року 25 жовтня. У 1944 році 25 жовтня румунська армія звільнила північно-західну частину країни, окуповану Угорщиною.

МВС – Міністр внутрішніх справ Кетелін Предою в середу і четвер на міністерській зустрічі Зальцбурзького форуму підтримав мету Румунії повністю приєднатися до Шенгенської зони, включаючи сухопутні кордони, вже цього року. Згідно із заявою Міністерства внутрішніх справ, Бухарест отримав «позитивну відповідь» і «підтримку» як під час неформальних дискусій на заході, так і на пленарному засіданні форуму. Кетелін Предою відмітив підхід Румунії до боротьби з незаконним ввезенням мігрантів, яка, посиливши співпрацю з сусідніми державами, а також з регіональними партнерами та європейськими інституціями, досягла важливих результатів у забезпеченні безпеки кордонів та управлінні міграцією. На засіданні була прийнята Спільна декларація, спрямована на подальшу співпрацю між державами-членами. За даними МВС, Зальцбурзький форум є важливим форматом роботи і співпраці в Центральній і Східній Європі для забезпечення безпеки кордонів, боротьби з нелегальним ввезенням мігрантів, наркотиків і організованою злочинністю.

ІМЕНИНИ – Майже 259. 000 румунів святкують свої іменини 26 жовтня, в день пам’яті святого Димитрія. Думітру є найпоширенішим чоловічим прізвищем, згідно з даними Головного управління реєстрації осіб Міністерства внутрішніх справ. З іншого боку, десятки тисяч православних християн, як кожного року, приходять поклянаятися мощям Святого Димитрія Нового, покровителя Бухареста, пам’ять якого вшановують 27 жовтня у дворі Патріаршого собору в столиці. Під час перепису населення Румунії 2022 року 85,3% людей, які вказали своє віросповідання, заявили, що є православними християнами. 4,5% назвали себе римо-католиками, 3,0% – реформатами і 2,5% – п’ятидесятниками. Частка людей, які заявили, що вони атеїсти або не мають жодної релігії, становила близько 0,3%.