Author: Штефан Стойка

Президентські вибори без Келіна Джорджеску

У Румунії добігає кінця тиждень, протягом якого кандидати на найвищу посаду в державі могли подати свої кандидатури на травневі вибори. Процес перевірки продовжиться після 15 березня, крайнього терміну, встановленого Центральним вборчим бюро (ЦВБ). Момент, на який всі чекали, настав, коли до ЦВБ надійшла кандидатура проросійського, екстреміста Келіна Джорджеску. Нагадаємо, що він, фактично невідомий 4 місяці тому, несподівано переміг у першому турі минулорічних президентських виборів, але Конституційний суд анулював результати голосування – безпрецедентне рішення – після того, як встановив, що весь виборчий процес був сфальсифікований на користь Джорджеску за широкого вртручання Росії. Не дивно, що в неділю ЦВБ відхилив його кандидатуру, на підставі рішення Конституційного суду від грудня минулого року. На думку ЦВБ, кандидатура Джорджеску не відповідає умовам законності, оскільки він, не дотримуючись правил виборчої процедури, порушив саме зобов’язання захищати демократію, яка базується на чесних і неупереджених виборах. У вівторок Конституційний суд підтвердив рішення ЦВБ, поклавши край передвиборчій авантюрі Джорджеску, яка розпочалася в TikTok і завдала стільки шкоди політичній системі. Найбільш радикальні прихильники Джорджеску організували бурхливі протести після рішення ЦВБ, поранивши жандармів та спричинивши руйнування.

Старі та нові кандидати

Залишившись сиротами після того, як їхній ідейний батько вийшов з президентських перегонів, лідери двох популістських та ультранаціоналістичних партій у Парламенті Джордже Сіміон від Альянсу за обєднання румнуів та Ана-Марія Гавріле від Партії молодих людей вирішили, за порадою Джорджеску, брати участь у перегонах, щоб потім один з них зняв свою кандидатуру. Самоназвана сувереністська зона також представлена Діаною Шошоаке від «SOS Румунія», яка робить другу спробу після минулорічного відхилення її кандидатури Конституційним судом. Також у сувереністській зоні знаходиться колишній прем’єр-міністр і колишній лідер соціал-демократів Віктор Понта, чия участь у президентських перегонах призвела до його виключення з Соціал-демократичної партії. Понта також намагався стати президентом у 2014 році, але тоді програв Клаусу Йоганнісу. Іншим претендентом на другу спробу є колишній лідер лібералів Крін Антонеску. Він є спільним кандидатом від правлячої коаліції СДП-НЛП-ДСУР і представляє проєвропейський табір. Він боротиметься за голоси виборців, лояльних до членства Румунії в європейських та євроатлантичних структурах, з Нікушором Даном, нинішнім мером Бухареста, який вперше балотується на посаду президента, та головою Союзу «За порятунок Румунії» Еленою Ласконі. Остання пройшла до фіналу виборів у 2024 року, які однак не відбулися.

Розшукують Хорацію Потру

На цьому тижні Верховний суд відхилив апеляції, подані найманцем Хораціу Потрою, близьким соратником Келіна Джорджеску, його сином Доріаном Потрою та іншим членом сім’ї Александру Потрою, і залишив у силі заочні ордери на арешт, видані два тижні тому на їхні імена. Ці троє особи були оголошені в розшук після того, як покинули територію Румунії. Троє інших найманців залишаються під вартою. Натомість судді вирішили звільнити 11 найманців з групи Потри з-під варти і помістити їх під домашній арешт, а чотирьох інших поставили під судовий контроль. Після обшуків у справі, пов’язаній з фінансуванням виборчої кампанії Келіна Джорджеску, слідчі виявили справжній військовий арсенал у будинках, які використовували Хораціу Потра та його соратники, а також купу готівки та золотих злитків у сейфі, схованому під підлогою. Прокуратура стверджує, що Потра і група найманців намагалися проникнути на протести, організовані відразу після скасування минулорічних президентських виборів, щоб створити хаос.

Заходи для румунів з низькими пенсіями а також для привілейованих румунів державної системи

Уряд Румунії схвалив термінову постанову про фінансову підтримку пенсіонерів у цьому році. Це стосується румунів, які перебувають у державній пенсійній системі та державній військовій пенсійній системі, чиї доходи менші або дорівнюють 2.574 леям (близько 515 євро). Вони отримають фінансову підтримку в розмірі 800 леїв, що становить близько 160 євро. У такій ситуації опинилися понад 2,5 мільйона пенсіонерів. Вони отримають гроші двома рівними частинами, перша – у квітні, друга – у грудні. Від людей зі низькими доходами до привілейованих румунів державної системи: міністр навколишнього середовища Мірча Фекет оголосив, що уряд скасував безсоромні бонуси, які раніше отримували працівники Romsilva, коли виходили на пенсію. «Ми гарантуємо, що в Romsilva більше не буде таких ситуацій,  як це сталося у випадку з преміями в розмірі 100.000 євро при виході на пенсію кількох співробітників, деякі з яких повернулися на свої посади, як тільки отримали гроші», – сказав міністр. За словами міністра, тільки за останні два роки понад 1.200 працівників лісового управління отримали майже 200 мільйонів леїв (40 мільйонів євро).

Чемпіон Румунії з футболу FCSB покинув Лігу Європи

Чемпіон Румунії з футболу FCSB (ФЧСБ) з Бухареста покинув Лігу Європи після поразки у матчі з французьким «Олімпіком Ліон». Після перемоги в Бухаресті з рахунком 3:1, французи перемогли й в четвер вдома з рахунком 4:0. Виступ румунів, однак, заслуговує на похвалу. У групі, команда FCSB здобула 4 перемоги і 2 матчі внічию, програвши лише двом відомим британським командам, «Манчестер Юнайтед» і «Глазго Рейнджерс». Після двох перемог над грецькою командою «Паок Салоніки», яку тренує румунський тренер Резван Луческу, вони вийшли до одної восьмої фіналу.

ВИБОРИ – Центральне виборче бюро Румунії сьогодні розглядає документи кандидатів у президенти, подані прозахідним мером Бухареста Нікушором Даном та антизахідним екстремістом Келіном Джорджеску. Члени ЦВБ розглядають зокрема велику кількість звернень про відхилення кандидатури Джорджеску на підставі того, що його заяви і поведінка несумісні з найвищою посадою в державі. Рішення, яке Центральне виборче бюро прийме сьогодні, про прийняття або відхилення кандидатури, може бути оскаржене в Конституційному суді протягом доби, а протягом наступних 48 годин КСР повинен прийняти остаточне рішення, яке не може бути оскаржене в жодній іншій судовій інстанції. У суботу судді Конституційного суду відхилили скарги, подані проти кандидатури Келіна Джорджеску на президентських виборах 2025 року. Джерела в КСР стверджують, що скарги не мають підстав, оскільки без рішення ЦВБ не існує офіційної кандидатури для участі в перегонах. У неділю свою кандидатуру офіційно висунув і колишній лідер лібералів Крін Антонеску, якого підтримує чинна керівна коаліція “Румунія вперед”. Кандидатури на президентських виборах, які пройдуть 4 та 18 травня, можуть бути зареєстровані до суботи 15 березня. У грудні минулого року Конституційний суд Румунії скасував президентські вибори на підставі того, що весь виборчий процес був спотворений на користь незалежного екстреміста Келіна Джорджеску.

УКРАЇНА – Міністерство закордонних справ Румунії засудило масовані удари російських військ по містах Донецької області та наголосило на серйозності наслідків цих дій для українського цивільного населення та інфраструктури. МЗС Румунії підтвердило важливість «твердої і безперервної» підтримки України з огляду на необхідність підтримки її опору і самооборони перед обличчям російської агресії. «Міністерство закордонних справ Румунії рішуче засуджує жахливі масовані атаки російських безпілотників минулої ночі над Україною, націлені на Донецьку область. Незаконна війна Росії проти України включає в себе систематичні удари по цивільному населенню та цивільній інфраструктурі. Рішуча підтримка опору і самооборони України залишається вкрай важливою», – йдеться в повідомленні МЗС Румунії, розміщеному в X. Нагадаємо, що 5 березня міністри закордонних справ Румунії та України, Еміль Гурезяну та Андрій Сибіга провели телефонну розмову. Глава МЗС Румунії підтвердив тверду та багатовимірну підтримку України. Міністри домовилися про подальші спільні кроки для посилення координації дій. «Співпраця між Румунією та Україною має важливе значення для безпеки та стабільності в регіоні», – йдеться у дописі МЗС Румунії в мережі Х.

АВТОПАРК – Програма «Rabla (Автобляха) – 2025», була винесена на громадське обговорення на сайті Міністерства навколишнього середовища Румунії. За утилізацію вживаного транспортного засобу заявник отримує екологічний ваучер в розмірі 7 000 леїв (1 400 євро) за мотоцикл, 10 000 леїв (2 000 євро) за автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння або гібридним двигуном, 13 000 леїв (2 600 євро) за автомобіль з гібридним двигуном або електричним з можливістю підзарядки і 25 500 леїв (5 100 євро) за електрокар. Спеціалізована преса зазначає, що ці суми не змінилися з минулого року, коли вартість ваучерів знизилася, а кількість реєстрацій електромобілів зменшилася. Румунська асоціація автовиробників та імпортерів висловила свою незгоду з новим керівництвом з фінансування і, зокрема, з сумами, виділеними для електромобілів, на тій підставі, що це ризикує ще більше сповільнити перехід на цей тип транспортних засобів.

ДОВКІЛЛЯ – Найближчими днями у румунському парламенті розпочнуться дискусії у профільних комітетах щодо розробки Екологічного кодексу Румунії. Очікується, що в них візьмуть участь керівники відповідних установ, бізнесмени, представники неурядових організацій та науковці. За словами представників влади, хоча наразі існує понад 200 нормативно-правових актів у цій сфері, проблеми, пов’язані з охороною довкілля, є величезними, і Румунія потребує законодавства, яке пропонує конкретні рішення.

НІМЕЧЧИНА – Німеччина пройшла вирішальний етап у формуванні уряду в суботу, менш ніж через два тижні після федеральних виборів, на яких перемогли консерватори, а соціал-демократи нинішнього канцлера Олафа Шольца отримали найгірший результат за останні 38 років. Обидві партії оголосили, що досягли принципової домовленості і новий канцлер Фрідріх Мерц планує сформувати уряд до Великодня. Він планує масові інвестиції для відродження та переозброєння найбільшої економіки Європи. Співголова соціал-демократів Ларс Клінгбейль заявив, що його партія прийняла пропозицію консерваторів щодо посилення прикордонного контролю і домоглася успіху в проштовхуванні вимоги про підвищення мінімальної погодинної заробітної плати. Очікується, що майбутній уряд запозичить сотні мільярдів євро, в основному для армії, і відмовиться від обмежувальних фіскальних правил в рамках радикальної зміни політики, включаючи внесення поправок до Конституції, відзначають інформаційні агентства.

ЄС-США – «Сполучені Штати, безумовно, є союзником» Європейського Союзу, незважаючи на нещодавні словесні атаки президента США Дональда Трампа. Про це заявила в неділю президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Як повідомляє AFP, вона сказала, що Європа повинна посилити свої оборонні зусилля. Лідер Білого дому нещодавно погрожував Європі тарифами, ініціював зближення з президентом Росії Володимиром Путіним, що викликає занепокоєння в Україні та ЄС, і поставив під сумнів американський захист європейців у НАТО. «Ми союзники (з американцями), але це означає, що всі союзники повинні виконувати свої обов’язки», – підкреслила президентка Єврокомісії. У цьому контексті вона привітала підтримку главами держав і урядів ЄС її плану «Переозброєння Європи», який має дозволити зібрати до 800 мільярдів євро для інвестицій в європейську оборону, як того вимагають Сполучені Штати.

ГАЗА – Провідні європейські країни заявили, що підтримують план відновлення Гази, на суму 53 мільярди доларів і дозволить уникнути виселення палестинців з цієї території. Про це повідомляє ВВС. План, розроблений Єгиптом і підтриманий арабськими лідерами, був відкинутий Ізраїлем і президентом США Дональдом Трампом, який виклав власне бачення перетворення сектора Газа на «Рив’єру Середнього Сходу». У суботу міністри закордонних справ Франції, Німеччини, Італії та Великобританії привітали єгипетський план, який передбачає відбудову Гази за п’ять років, назвавши його реалістичним. У своїй заяві вони зазначили, що ця пропозиція обіцяє “швидке і стійке поліпшення катастрофічних умов життя” для жителів Гази. Згідно з планом, Газою тимчасово керуватиме комітет незалежних експертів, а на території будуть розміщені міжнародні миротворці. Підтриманий арабами план щодо майбутнього Гази є альтернативою ідеї Трампа про захоплення території США і виселення всього населення.

ТЕНІС – Румунка Жаклін Крістіан в неділю вийшла до третього кола тенісного турніру WTA 1000 в Індіан-Веллсі (Каліфорнія, США), загальний призовий фонд якого становить близько 9 мільйонів доларів. У трисетовому поєдинку здолала канадійку Лейлу Фернандес. У наступному раунді Жаклін Крістіан зіграє з італійкою Жасмін Паоліні. Інша румунка, Сорана Кирстя у трьох сетах зазнала поразки від американки Емми Наварро.

ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії відхилив у суботу два подання проти кандидатури  антизахідного і проросійського екстреміста Келіна Джорджеску на пост президента. «Після обговорення Конституційний суд одноголосно відхилив скарги як неприйнятні, оскільки вони не відповідали процесуальним вимогам, встановленим законом», – йдеться в заяві Конституційного суду. Рішення є остаточними і доводяться до відома Центрального виборчого бюро. Кандидатуру Келіна Джорджеску, яку останній офіційно зареєстрував у п’ятницю в Центральному виборчому бюро була оскаржена й в ЦВБ. Перша скарга була зареєстрована ректором Національної школи політичних та адміністративних наук Ремусом Прикопіє, а одним з аргументів, на які він посилається, є несумісність дискурсу та поведінки кандидата з демократичними та конституційними цінностями румунської держави. У грудні минулого року КСР анулював результати президентських виборів, встановивши, що весь виборчий процес був спотворений на користь Келіна Джорджеску. Наразі щодо нього було порушено кримінальну справу та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд у справі за звинуваченням, серед іншого, у підбурюванні до дій проти конституційного ладу, створенні або організації фашистської, расистської або ксенофобської організації, публічній пропаганді культу осіб, винних у геноциді проти людства та воєнних злочинах, створенні або організації антисемітської організації.

ЖІНКИ – У 2024 році жінки займали третину місць у національних парламентах Європейського Союзу, що на 5,6 відсоткових пунктів більше, ніж у 2014 році. Про це свідчать дані, оприлюднені Євростатом у п’ятницю. Серед країн-членів ЄС найбільша кількість жінок у парламенті була зафіксована у Швеції, Фінляндії та Данії – близько 45%. З протилежного боку знаходяться країни з найменшою кількістю жінок у парламенті – Кіпр (14,3%), Угорщина (14,6%) та Румунія (19,5%). У 2024 році жінки обіймали 35,1% посад у національних урядах ЄС, що на 7,4 відсоткових пункти більше порівняно з 2014 роком. Частка жінок в уряді найвища у Фінляндії. Натомість в Угорщині не було жодної жінки в уряді, а в Чеській Республіці жінки обіймали 5,9% урядових посад. У Румунії жінки обіймали близько 30% урядових посад у 2024 році, що на 10 відсоткових пунктів більше порівняно з 2014 роком.

КНИГИ – Румунія візьме участь у Лондонському книжковому ярмарку, який відбудеться з 11 по 13 березня. Поетеса Ана Бландіана, письменниця і видавчиня Деніса Коменеску та актриса Оана Пелля налічуються серед почесних гостей, запрошених Румунським інститутом культури, який організовує румунський стенд на цьому заході. Президент РІК Лівіу Жікман вважає, що присутність Румунії на книжковому ярмарку в британській столиці є дуже важливою, оскільки це можливість інтегрувати твори румунських авторів в особливо важливий і вимогливий ринок з глобальним впливом. Лондонський книжковий ярмарок вважається другою за розміром міжнародною подією такого роду.

ВІЙНИ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ – Президент Росії Володимир Путін «зовсім не зацікавлений у мирі» в Україні, – заявила глава європейської дипломатії Кая Каллас у суботу після чергової ночі російських авіаударів на сході України, в результаті яких десятки людей загинули і були поранені, повідомляє AFP. «Ми повинні посилити нашу військову підтримку – якщо цього не зробити, все більше і більше українських мирних жителів заплатять високу ціну», – додала європейська чиновниця. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна «повністю віддана» конструктивному діалогу з представниками США в Саудівській Аравії наступного тижня і сподівається досягти згоди щодо необхідних рішень і кроків. «Україна прагне миру від першої ж секунди цієї війни. На столі абсолютно реалістичні пропозиції. Головне – рухатися швидко й результативно», – написав український президент у соціальних мережах.

ЗЕМЛЕТРУС – Землетрус магнітудою 3,4 стався в суботу вранці в повіті Бузеу, в сейсмічній зоні Вранча (південний схід). Про це повідомив Національний науково-дослідний інститут фізики Землі. Підземні поштовхи були зафіксовані на глибині 129 кілометрів. З початку березня в Румунії сталося 9 землетрусів магнітудою від 2 до 3,3 балів. У 2024 році найбільший землетрус магнітудою 5,4 балів за шкалою Ріхтера, стався в повіті Бузеу 16 вересня.

За кілька днів виповниться три роки з моменту вторгнення московських військ в Україну. Три роки, протягом яких було важко, якщо навіть неможливо, визначити зустрічі на високому рівні щодо конфлікту та західної допомоги Києву, на яких європейці не сиділи б за одним столом з американцями. Лідери основних країн ЄС і керівники інституцій Євросоюзу зробили це в понеділок у Парижі на екстреному неформальному саміті. Зустрітися їх змусило те, як Вашингтон, все більш непередбачуваний за нової адміністрації Трампа, поводиться зі своїми традиційними союзниками по той бік Атлантики.

Генерал Кіт Келлог, спеціальний представник президента США з питань України та Росії, заявив на Мюнхенській конференції з безпеки, що з європейськими лідерами будуть консультуватися, але вони не братимуть участі в переговорах про припинення війни. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і Президент Європейської ради Антоніо Кошта заявили в понеділок, що Україна заслуговує на мир, який поважає її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність і підкріплений сильними гарантіями безпеки. Мир через силу, як вони назвали його.

Європа, як вони пообіцяли, пропонує свою повну військову допомогу Україні і вважає небезпечним укладати перемир’я без мирної угоди. Це урок, винесений з Мінських угод, які мали на меті покласти край конфлікту після окупації Росією українського півострова Крим і Севастополя в 2014 році. На думку британського прем’єр-міністра Кейра Стармера, правильно, що європейські країни, включно з Великобританією, демонструють готовність робити більше для колективної самооборони. Європа готова більше інвестувати в нашу безпеку, запевнив генсек НАТО Марк Рютте.

Саміт завершився закликом до єдності заради трансатлантичної безпеки та відповідальності за Україну. Президент України Володимир Зеленський заявив у понеділок увечері, що він і президент Франції Еммануель Макрон обговорили гарантії безпеки і досягнення тривалого миру в Україні. «Ми поділяємо спільне бачення: гарантії безпеки повинні бути міцними і стійкими», – написав Зеленський на “Платформі Х”. На його думку, будь-яке інше рішення за відсутності таких гарантій, наприклад, крихке перемир’я, буде лише черговим російським обманом і підготовкою до нової війни Росії проти України або інших європейських країн.

У Бухаресті радник президента Крістіан Дяконеску категорично спростував публічні повідомлення про те, що Румунія отримала запрошення на паризьку зустріч і не скористалася ним. Він оголосив, що румунська сторона працює над відкриттям низки каналів комунікації і що незабаром відбудуться зміни в позиціонуванні Румунії і формуванні певного типу європейської і трансатлантичної солідарності, оскільки і те, і інше відповідає інтересам безпеки країни.

ІНФЛЯЦІЯ – Національний банк Румунії підвищив прогноз інфляції на кінець цього року до 3,8% з 3,5% раніше. Це випливає з останнього щоквартального звіту установи. На кінець 2026 року НБР прогнозує річну інфляцію на рівні 3,1%. Голова Національного банку Румунії Муґур Ісереску пояснив, що, починаючи з першого кварталу цього року, в тому числі в результаті заходів бюджетної консолідації, Румунія увійде в період дефіциту попиту – позитивний елемент з точки зору інфляції, але який може вплинути на зростання економіки. Він підкреслив, що дуже важливо, щоб у поєднанні з фіскальною та монетарною політикою ця нова ситуація не призвела до рецесії. Муґур Ісереску також зазначив, що національна валюта – лей, ймовірно, дещо знеціниться і навіть перевищить поріг у 5 леїв за євро цього року. Голова НБР підкреслив, що як тільки внутрішньополітична напруженість буде подолана, лей залишиться якорем стабільності, а центральний банк залишить більше гнучкості для обмінного курсу. Нагадаємо, що нещодавно Рада НБР прийняла рішення зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних. НБР також вирішив зберегти незмінними поточні рівні мінімальних резервних вимог за зобов’язаннями кредитних установ в леях та іноземній валюті.

ВІЙНА В УКРАЇНІ – Лідери провідних європейських держав збираються сьогодні в Парижі на екстрену зустріч, щоб обговорити європейську безпеку та війну в Україні. У зустрічі беруть участь прем’єр-міністри Німеччини, Великобританії, Італії, Польщі, Іспанії, Нідерландів та Данії, президент Європейської Ради, президентка Європейської Комісії та генеральний секретар НАТО. Про це повідомила Адміністрація Президента Франції. Сьогоднішні переговори можуть бути пізніше розширені в інших форматах, з метою об’єднання всіх партнерів, зацікавлених у мирі та безпеці в Європі. Паризька зустріч відбувається в особливо делікатний момент у відносинах між Європейським Союзом і Сполученими Штатами, після нещодавніх ініціатив президента Дональда Трампа та його команди, в тому числі щодо переговорів про мир на старому континенті безпосередньо з Володимиром Путіним, без участі європейських країн й України, – нагадує кореспондент Радіо Румунія. З іншого боку, державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Україна і Європа будуть залучені до “реальних мирних переговорів”. Як повідомляє Reuters, заява пана Рубіо свідчить про те, що зустріч між представниками США і Росії, яка відбудеться найближчими днями в Саудівській Аравії, є лише попередньою, на якій Вашингтон побачить, чи справді Москва готова до переговорів. Російсько-американські переговори мають розпочатися в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді у вівторок, – зазначає ВВС.

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Вотум недовіри коаліційному уряду, очолюваному соціал-демократом Марселем Чолаку, не буде зареєстрований сьогодні в парламенті. Про це оголосив лідер опозиційного Альянс за єдність румунів Джордже Сіміон. У повідомленні, опублікованому у Facebook, він заявив, що очікує, що всі опозиційні парламентарі, в тому числі від Союзу порятунку Румунії та Партії молодих людей, приєднаються до цієї ініціативи. Він також зазначив, що очікує від них реакції до п’ятниці. Резолюція про вотум недовіри, підписана 125 представниками націоналістичних партії Діани Шошоаке – SOS Румунія та Альянсу за єдність румунів, мала бути подана до законодавчого органу сьогодні. Під час збору підписів лідерка проєвропейського опозиційного Союзу порятунку Румунії Елена Ласконі порадила своїм колегам не підтримувати ініціативу, пояснюючи це тим, що в Румунії потрібні спокій і стабільність.

ЕНЕРГЕТИКА – Очікується, що цього тижня Уряд Румунії ухвалить рішення щодо продовження чинної схеми компенсації-обмеження тарифів на електроенергію та природний газ для домогосподарств. Однак міністр енергетики Себастьян Бурдужа висловився за те, щоб ця підтримка була спрямована на вразливі категорії споживачів, для яких оплата комунальних послуг є надто важким тягарем.

ВИБОРИ – Німеччина виходить на фінішну пряму у своїй передвиборчій кампанії до недільних парламентських виборів, яка проходить у більш поляризованому, ніж коли-небудь раніше кліматі через імміграцію та ще більше загострюється через відкриту підтримку ультраправих з боку адміністрації президента США Дональда Трампа, – повідомляє AFP. Згідно з опитуваннями, націоналістичний антиімміграційний рух AfD посяде друге місце на парламентських виборах, отримавши щонайменше 20% голосів, поступившись консерваторам, які набирають 30-32%. У своїй промові напередодні Мюнхенської конференції з безпеки віце-президент США Джей Ді Венс закликав традиційні німецькі партії,передусім праві політичні сили, відмовитися від “брандмауера” або “санітарного кордону”, який вони створили після Другої світової війни і не співпрацювати з ультраправими. “Я відкидаю таке втручання в німецькі парламентські вибори і у формування уряду, який буде сформований в Німеччині. Я не дозволю американському віце-президенту вказувати мені, з ким я маю розмовляти тут, у Німеччині”, – заявив лідер християн- демократів Фрідріх Мерц, фаворит опитувань на посаду наступного канцлера. У свою чергу, канцлер соціал-демократів Олаф Шольц назвав втручання віце-президента США “неприйнятним”. Натомість лідерка AfD Аліс Вайдель привітала зауваження Джей-Ді Венса і наголосила на схожостях між її програмою та програмою адміністрації Трампа.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Мешканці  Тульчанського повіту минулої ночі отримали чергове повідомлення RO-Alert про можливість падіння об’єктів з повітряного простору в районі кордону Румунії з Україною. За повідомленням Інспекторату з надзвичайних ситуації “Дельта Тульча”, попередження було надіслано на основі інформації, отриманої від Міністерство оборони. Громадянам рекомендовано вжити заходів захисту, не панікувати, а в разі необхідності дзвонити за номером екстреної допомоги 112. Як повідомляє оборонне відомство румунські радіолокаційні системи не зафіксували жодного несанкціонованого проникнення літальних апаратів у повітряний простір країни.

БАФТА – Трилер про процес обрання Папи Римського “Конклав” і драма про долю іммігранта “Бруталіст” стали головними переможцями недільної церемонії вручення нагород Британської кінопремії BAFTA, отримавши по чотири нагороди, повідомляє Reuters. «Конклав» режисера Едварда Бергера, було визнано найкращим фільмом року, він також переміг у номінаціях “Найкращий британський фільм”, “Найкращий адаптований сценарій” і “Найкращий монтаж”. “Бруталіст”, фільм про угорського іммігранта Брейді Корбета, архітектора і жертву Голокосту, який залишив Європу наприкінці Другої світової війни, щоб спробувати відновити своє життя і кар’єру в Сполучених Штатах, був серед фаворитів у номінації “Найкращий фільм”. Кінострічка здобула нагороди в категоріях “Найкраща чоловіча роль” (Едріан Броуді) та “Найкращий режисер” (Брейді Корбет). Кінострічка також отримала нагороду за “Найкращу операторську роботу” та “Найкращий саундтрек”. Однією з найбільших несподіванок 78-ї церемонії BAFTA стала перемога Майкі Медісон у номінації “Найкраща жіноча роль” за фільм “Анора”, в якому вона грає екзотичну танцівницю, закохану в сина російського олігарха.

МЮНХЕНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ – Віце-президент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс розкритикував скасування президентських виборів у Румунії в листопаді 2024 року. У своєму сьогоднішньому виступі на Мюнхенській конференції з безпеки друга особа в новій адміністрації у Вашингтоні різко розкритикував європейських лідерів, порівнявши їх з автократами, які керували репресивними режимами на континенті за часів холодної війни. Він висловив стурбованість тим, що він назвав відходом Європи від своїх фундаментальних цінностей і навів кілька прикладів репресивних заходів проти свободи слова на європейському континенті, в тому числі скасування нещодавніх президентських виборів в Румунії. Джей Ді Венс зазначив, що найбільша небезпека для Європи походить зсередини і це викликає більше занепокоєння, ніж загрози з боку Росії чи Китаю. Він також закликав Європу більше інвестувати у власну оборону в той час, коли США повинні «зосередитися на регіонах світу, які перебувають у великій небезпеці». У відповідь на це тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан запевнив усіх партнерів Румунії, що країна залишається надійним союзником, твердо відданим об’єднаному Європейському Союзу, сильному Північноатлантичному альянсу і міцному трансатлантичному партнерству. На Мюнхенській конференції з безпеки глави держав і урядів та сотні експертів з питань оборони до неділі обговорюють великі глобальні проблеми, зокрема, можливий мир в Україні. Румунію представляє міністр закордонних справ Еміль Гурезяну.

РОСІЙСЬКІ ДРОНИ – Міністерство закордонних справ Румунії  рішуче засуджує безвідповідальний напад російських військ на Україну 13 лютого, під час якого два безпілотники, на борту яких були вибухівки, порушили повітряний простір Румунії та впали на румунській території поблизу кордону з Україною. За розпорядженням міністра закордонних справ Еміля Гурезяну, тимчасовий повірений у справах посольства Російської Федерації в Бухаресті був терміново викликаний до МЗС аби передати йому рішучий протест румунської сторони у зв’язку з повторним порушенням повітряного простору Румунії. Ці незаконні та безвідповідальні дії повинні припинитися, а Румунія залишає за собою право вжити необхідних заходів у відповідь, – заявили в МЗС.

ЧОРНОБИЛЬ – Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ) оголосило, що вночі на саркофазі, що захищає залишки четвертого реактора Чорнобильської АЕС прогримів вибух, за яким послідувала пожежа. Персонал пожежної безпеки відреагував за лічені хвилини, жертв і постраждалих немає. Рівень радіації не перевищує допустимих норм, – повідомляє МАГАТЕ. Президент України Володимир Зеленський також повідомив, що російський ударний безпілотник із фугасною бойовою частиною влучив в укриття 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. За даними глави держави, укриття на ЧАЕС було пошкоджене цим дроном. Тим часом у Бухаресті Національне агентство з охорони навколишнього середовища заявило, що інцидент на Чорнобильській АЕС не становить небезпеки для Румунії. Експерти агентства запевняють, що постійно вимірюють рівень радіоактивності навколишнього середовища на національному рівні, і що значення, зафіксовані після події в Україні, знаходяться в межах звичайних для цього періоду норм.

ПРЕЗИДЕНТ – Тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан призначив ексміністра закордонних справ Крістіана Дяконеску своїм радником з питань оборони і безпеки, який також візьме на себе координацію роботи президентської канцелярії. Богдан Мазуру буде радником президента з питань зовнішньої політики, а Сімона-Лівія Мафтей та Б’янка-Теодора Фірезар були призначені радниками офісу тимчасового президента. Іліє Боложан заявив, що забезпечення економічної, соціальної та політичної стабільності Румунії є головним завданням його порядку денного протягом трьох місяців перебування на посаді. У своєму першому посланні після того, як замінив у палаці Котрочень президента Клауса Йоганніса, який подав у відставку, Іліє Боложан пообіцяв, що президентські вибори у травні будуть чесними і прозорими.

ПРАВОСУДДЯ – У п’ятницю Вищий касаційний суд Румунії звільнив з-під варти колишнього депутата СДП Лауру Вікол та її чоловіка, бізнесмена Владіміра Чорбе у справі “Нордіс”. Рішення суду є остаточним. Вони були взяті під варту 4 лютого за рішенням Бухарестського апеляційного суду. Лауру Вікол та Владіміра Чорбе звинувачують у розкраданні десятків мільйонів євро у компаній групи Nordis та витрачанні цих грошей на відпочинок, приватні авіаперельоти, купівлю дорогих товарів та розкішних автомобілів. Розслідування спрямоване на окремих осіб і фірми, яких звинувачують у тому, що вони привласнили понад 195 млн євро авансом від покупців за елітні квартири, які останні так і не отримали. Загалом у справі Nordis проходять 40 осіб і 32 фірми.

КОРУПЦІЯ – Керівник Тилу сухопутних військ Румунії, тризірковий генерал Кетелін Зісу проходить у справі антикорупційної прокуратури, в якій збитки оцінюються у 2,4 мільйона євро. Національний антикорупційний директорат розслідує факти зловживання службовим становищем у зв’язку з укладенням контракту на розширення військового кладовища Генча в Бухаресті. Контракт, про який йде мова, нібито був присуджений генералом компанії Garden Centre Group, що належить бізнесмену Йонелу Олтяну. Під час сьогоднішніх обшуків у людей, наближених до генерала, прокуратура знайшла розкішні годинники, дизайнерські сумочки і понад 2 000 картин. Ще 10 осіб, які проходять у справі і в яких були проведені обшуки, будуть заслухані прокурорами.

ОБЛІКОВА СТАВКА – Рада Національного банку Румунії сьогодні прийняла рішення зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних. НБР також вирішив зберегти процентну ставку за кредитною лінією на рівні 7,5% річних та процентну ставку за депозитною лінією на рівні 5,5% річних, а також зберегти поточні рівні мінімальних резервних вимог за зобов’язаннями кредитних установ в леях та іноземній валюті. Минулого року центральний банк Бухаресті двічі знижував облікову ставку: у липні з 7% до 6,75% річних та у серпні до 6,5% річних. До того облікова ставка залишалася незмінною з січня 2023 року.

ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річний рівень інфляції минулого місяця дещо знизився до 4,95% у порівнянні з січнем 2024 року, коли він становив 5,14%. Згідно з даними, опублікованими сьогодні Національним інститутом статистики, за останні 12 місяців продовольчі товари подорожчали на 4,5%, непродовольчі товари – на 4,6%, а послуги – на 6,5%. За оцінками Національного банку Румунії рівень інфляції знизиться до 3,5% на кінець цього року.

СПОРТ – Чемпіони Румунії з футболу “FCSB” у четвер ввечері на виїзді обіграв з рахунком – 2:1 грецький PAOK у першому матчі плей-офф раунду плей-офф Ліги Європи за вихід до 1/8 фіналу. Вирішальний матч проти греків, яких тренує румунський тренер Разван Луческу, пройде 20 лютого в Бухаресті. Також у четвер чемпіони Румунії з гандболу серед чоловіків бухарестське “Динамо”  програло вдома угорській команді One Veszprem HC з рахунком 26:33 у групі А Ліги чемпіонів.

Нідерландська поліція намагається відстежити румунські скарби, викрадені 25 січня з музею Дренца в місті Ассен. Троє підозрюваних, затриманих у цій чутливій справі, відмовляються сказати, що вони зробили з викраденими артефактами: шоломом і трьома золотими браслетами, в той час як четвертий підозрюваний, якого влада ідентифікувала, досі не спійманий.

Нідерландський арт-детектив вважає, що існує 50% ризик того, що крадії вже встигли переплавити золоті артефакти, що підживлює хвилювання і побоювання румунської сторони щодо того, як завершиться ця справа. Той факт, що поліція швидко заарештувала підозрюваних, дає детективу надію, що злодії не встигли цього зробити, але їхня наполегливість у відмові повідомити поліції, де знаходяться артефакти, турбує його, – повідомляє нідерландська преса.

У Бухаресті Контрольний орган прем’єр-міністра ретельно проаналізував спосіб, у який було організовано передачу предметів з Національного музею історії  з Бухареста до Музею Дренца та проведення виставки. Звіт виявив, з одного боку, недоліки або законодавчі прогалини у сфері захисту культурної спадщини, а з іншого – відхилення від законодавчої бази, що регулює тимчасове вивезення класифікованих рухомих культурних цінностей.

Перевірки показали, що заходи безпеки та протидії крадіжкам, а також умови, запропоновані іноземними суб’єктами, яким надавалися товари у тимчасове користування, не були предметом спеціалізованого аналізу. Така ситуація була спричинена, з одного боку, відсутністю правил у цій сфері, а з іншого – відсутністю конкретних обов’язків в організаційних структурах та суб’єктів, які були причетні до погодження тимчасового вивезення.

Аналіз заходів безпеки, вжитих Національним музеєм історії для організації тимчасової виставки в Музеї Дренца в Нідерландах, порівняно із заходами безпеки, встановленими для виставок у Мадриді та Римі, показав, що вони були менш суворими, принаймні в частині забезпечення цілодобової охорони із залученням спеціалізованого персоналу. З іншого боку, заходи з організації виставки в Нідерландах не підлягали аналізу та офіційному затвердженню Радою музею. Така поведінка є відступом від правил, що регулюють організацію та функціонування Національного музею історії Румунії.

І не востаннє, для деяких з цих артефактів остання переоцінка для цілей страхування була проведена понад 14 років тому, хоча, згідно з правилами, ця операція повинна проводитися кожні 10 років. Про результати перевірок було повідомлено прокуратуру Вищого касаційного суду та Верховний суд. На цьому тлі міністерка культури Наталія Інтотеро заявила, що запропонує посилити законодавчу базу, яка регулює умови, за яких можна організовувати виставки за кордоном.

Затверджено бюджет на поточний рік

Державний бюджет та бюджет державного соціального забезпечення на 2025 рік були прийняті Парламентом Румунії в середині тижня, невдовзі після затвердження у профільних комітетах. Бюджет базується на економічному зростанні у 2,5% та дефіциті бюджету  у 7% ВВП. Минулого року дефіцит був близьким до 9%, що змусило новий коаліційний уряд СДП-НЛП-ДСУР взяти на себе зобов’язання щодо його поетапного скорочення. Уряд обіцяє, що інвестиції не стануть жертвою зусиль з ребалансування бюджету. Міністр фінансів Танцош Барна заявив, що існують умови для підтримки розвитку країни через рекордні інвестиції та забезпечення фінансових ресурсів для виплати зарплат і пенсій та захисту вразливих верств населення. В опозиції Союз «За порятунок Румунії» звинуватив уряд у переоцінці доходів, зануренні румунів у борги через заплановані заходи та ліквідацію деяких податкових пільг.

Справа Nordis

Голосування за бюджет було не єдиною важливою подією в парламенті в середу. Представники як проєвропейського, так і сувереністичного крила опозиції голосно закликали до відставки прем’єр-міністра, соціал-демократа Марчела Чолаку. Причина – його нібито незрозумілі зв’язки з колишною депутаткою Соціал-демократичної партії Лаурою Вікол, яка протягом чотирьох років очолювала Комітет з питань правової політики Палати депутатів, та її чоловіком Владіміром Чорбою, головними акціонерам компанії Nordis. Прокуратура стверджує, що протягом 2019-2024 років лідери угруповання збирали гроші з десятків фізичних та юридичних осіб як авансові платежі за придбання квартир і паркомісць, при цьому квартири та паркомісця так і не переходили у власність покупців. Були також випадки, коли одна і та ж квартира продавалася кільком покупцям, кажуть слідчі. Прокуратура звинувачує засновників компанії в розкраданні понад 195 мільйонів євро. Гроші, зібрані фірмами Nordis, нібито використовувалися головними акціонерами в особистих цілях. Лаура Вікол та Владімір Чорбя, а також троє інших представників Nordis були заарештовані цього тижня після масштабних обшуків у країні та за кордоном. Розслідування стосується 40 фізичних осіб та 32 компаній. Прокуратура вилучила сотні квартир і будинків, комерційних приміщень, земельних ділянок і автомобілів, акцій і паїв, а також заморозила десятки банківських рахунків причетних осіб і фірм. Національне агентство з питань податкового адміністрування оголосило про проведення внутрішньої перевірки після того, як прокуратура заявила, що чотирьом його інспекторам можуть бути пред’явлені звинувачення в пособництві та сприянні злочинцям. Вони нібито не вжили жодних заходів проти групи Nordis, хоча три роки тому вже виявили порушення. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку, який подорожував на літаках, орендованих Nordis, стверджує, що оплачував свої перельоти. Його не звинувачують у жодному злочині, але він зазнає шкоди іміджу, яку спричиняє його присутність разом з іншими лідерами СДП у компанії таких персонажів.

Нова спроба відсторонити президента

Прем’єр-міністр Марчел Чолаку – не єдиний, кого просять піти у відставку. У середу одна з трьох сувереністських партій у Парламенті Румунії подала третій запит на відсторонення від посади президента Клауса Йоганніса. Попередній запит був відхилений Постійним бюро. Новий запит також підписаний Союзом «За порятунок Румунії», який заявив, що проголосує за нього, якщо він потрапить на пленарне засідання. Опозиція стверджує, що перебування Йоганніса на посаді глави держави є нелегітимним. Однак він неодноразово виключав свою відставку, стверджуючи, що Конституція вимагає, щоб він залишався на посаді до присяги наступного президента. Клаус Йоганніс залишився виконуючим обов’язки президента, хоча його другий і останній термін закінчився 21 грудня 2024 року, після того, як Конституційний суд скасував минулорічні президентські вибори. Нові вибори відбудуться 4 і 18 травня. Колишній ліберальний лідер Крін Антонеску також претендує на найвищу посаду. Минулої неділі він був затверджений як спільний кандидат від коаліції СДП-НЛП-ДСУР й соціал-демократами, після того, як його кандидатуру раніше підтримали ліберали та ДСУР.

Знову про крадіжку артефактів

Контрольний орган прем’єр-міністра виявив недоліки або законодавчі прогалини у сфері захисту культурної спадщини та порушення правової бази, що регулює тимчасове вивезення класифікованих рухомих культурних цінностей. Це результат перевірки умов, в яких деякі артефакти дакійського скарбу були виставлені в нідерлагдському музеї Дренц в місті Ассен. Контрольний орган також виявив, що заходи та умови безпеки і захисту від крадіжок, запропоновані іноземними організаціями, яким були передані артефакти, не були предметом експертного аналізу. Чотири найважливіші артефакти національної спадщини Румунії були нещодавно викрадені з музею Дренца в місті Ассен. Це золотий шолом з Коцофенешть, датований 5-4 століттям до н.е., і три дакійські золоті браслети з Сармізегетузи-Реджіа, датовані другою половиною 1 століття до н.е. Предмети, що мають неоціненну історичну цінність, були частиною виставки «Дакія – королівство золота і срібла», яка відкрилася 7 липня 2024 року і мала закритися 25 січня 2025 року.

Завершення спортивної кар’єри великої чемпіонки

«Моє тіло не здатне витримати стільки, щоб дістатися туди, де я, можливо, була. Туди дуже важко потрапити, і я знаю, що означає потрапити туди». Це були слова великої чемпіонки Сімони Халеп, яка оголосила про те що вирішила завершити свою спортивну кар’єру. Оголошення було зроблено у вівторок, майже через рік після її повернення до професійних змагань, які були заборонені через звинувачення у вживанні допінгу.  Вона була першою ракеткою світу протягом 64 тижнів між 2017 та 2019 роками – які були піковими роками її кар’єри. Вона виграла два титули Великого шолома – Ролан Гаррос 2018 і Вімблдон 2019, зіграла в трьох фіналах найважливіших тенісних змагань: два на Ролан Гаррос (2014, 2017) і один на Відкритому чемпіонаті Австралії (2018), а також грала у фіналі Турніру чемпіонів. Загалом Сімона виграла 24 титули, починаючи з 2013 року, коли вперше вийшла на великий корт. Вона заробила на тенісі понад 40 мільйонів доларів, посідаючи третє місце в історії після сестер Вільямс.

ЗОВНІШНЯ РОЗВІДКА – Служба зовнішньої розвідки зробила значний внесок у виконання національних стратегічних цілей та зобов’язань, взятих на себе Румунією в союзницькому та європейському форматах, заявив у суботу президент Клаус Йоганніс у посланні з нагоди 35-ї річниці створення Служби зовнішньої розвідки. За словами президента, інформація і сигнали, передані з різних вимірів національної безпеки, стали основою для прийняття важливих рішень румунської держави і стратегічного управління дедалі складнішими викликами безпеці, в рамках зусиль з перетворення Румунії на стійку державу, здатну протистояти дифузним і непередбачуваним викликам. Серед іншого, незаконна війна Росії в Україні, гібридні підривні дії Росії в Румунії і на всьому європейському континенті, збереження класичних безпекових ризиків, таких як кібер-тероризм, тероризм, ворожа розвідувальна діяльність, продовжують генерувати виклики в безпековому середовищі на міжнародному і національному рівнях і формувати роботу Служби зовнішньої розвідки разом з іншими установами системи національної безпеки, додав Йоганніс. Він ствердив, що важливо зміцнювати міжвідомчу співпрацю і співпрацю із зовнішніми партнерами, щоб підвищити здатність румунської держави ефективно реагувати на численні виклики безпеці, з наголосом на гібридні загрози.

МВФ – Делегація Міжнародного валютного фонду завершила переговори в Бухаресті з представниками основних інституцій, відповідальних за монетарну та фіскальну політику Румунії. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку передав експертам МВФ зобов’язання виконавчої влади утримувати дефіцит бюджету в межах 7% ВВП та впроваджувати реформи, передбачені Національною програмою реформ. МВФ опублікував свої останні прогнози щодо розвитку румунської економіки восени минулого року, коли він оцінив дефіцит на тому ж рівні, що й урядовий дефіцит у 7% до кінця 2025 року. Оцінки Фонду є більш оптимістичними як щодо економічного зростання – 3,3% порівняно з 2,5%, передбаченими владою в Бухаресті, – так і щодо інфляції, розрахованої на рівні 3,6%, що нижче за цільовий показник 4,4%, встановлений урядом.

ЗАРПЛАТНЯ – Румунія, Литва, Болгарія та Польща мали найвищі середньорічні темпи зростання мінімальної заробітної плати в ЄС у період з січня 2015 року по січень 2025 року, повідомляє Euronews. Згідно з даними Євростату, вони зафіксували зростання від 10% до 14%. Натомість найнижчі середньорічні темпи зростання мінімальної заробітної плати в ЄС були у Франції (2,1%) і на Мальті (2,9%). 22 з 27 країн-членів ЄС встановили національні мінімальні зарплати, виняток становлять Данія, Італія, Австрія, Фінляндія, Італія та Швеція. Щомісячна мінімальна заробітна плата значно відрізняється в різних країнах-членах ЄС: Люксембург, Ірландія, Нідерланди, Німеччина, Бельгія та Франція є країнами, де мінімальна заробітна плата перевищує 1 500 євро на місяць, тоді як Хорватія, Греція, Мальта, Естонія, Чехія, Словаччина, Румунія, Латвія, Угорщина та Болгарія мають найнижчий рівень мінімальної заробітної плати – нижче 1 000 євро на місяць.

ІГРИ НЕСКОРЕНИХ – Команда поранених військовослужбовців представлятиме Румунію на цьогорічних Іграх Нескорених у Ванкувері та Вістлері 2025. Ігри Нескорених – це міжнародні спортивні змагання, які вперше відбулися у 2014 році і мають на меті підвищити обізнаність громадянського суспільства про вдячність бійцям, які отримали поранення під час військових дій. Цьогорічні змагання відбудуться з 8 по 16 лютого у Ванкувері та Вістлері, Канада, і зберуть понад 500 учасників з 23 країн світу. Делегацію, яка супроводжуватиме румунську команду в Канаді, очолить директор Генштабу, генерал-майор Валентин Бринзей.

Важко бачити, як така велика чемпіонка залишає спорт, пишуть американці з Tennis Letter, платформи, що спеціалізується на спортивній інформації, після того, як велика чемпіонка Сімона Халеп оголосила про те що вирішила завершити свою спортивну кар’єру. Спортсменка з Констанци (південний схід Румунії) надихнула багатьох людей на своєму шляху, підкреслює Tennis Letter. «Я не знаю, смуток це чи радість, думаю, що обидва почуття випробовують мене. Але я приймаю це рішення зі спокійним серцем. Я завжди була реалісткою щодо себе. Моє тіло не здатне витримати стільки, щоб дістатися туди, де я, можливо, була. Туди дуже важко потрапити, і я знаю, що означає потрапити туди».

Це були слова Сімони після її поразки від італійки Лючії Бронзетті у вівторок у Клужі (північний захід) у першому колі турніру Transylvania Open. Пізніше вона пояснила на прес-конференції: «Я спокійна, бо знаю, що не зробила нічого поганого в тенісі. Зараз я просто хочу відпочити, я виснажений професійний тенісист і хочу відпочити. Я більше не хочу будувати плани, хочу дозволити життю відбуватися само по собі, а там видно буде».

Сімона Халеп – найвидатніша тенісистка в історії Румунії, про що свідчать цифри. Вона була першою ракеткою світу протягом 64 тижнів між 2017 та 2019 роками – які були піковими роками її кар’єри. Вона виграла два титули Великого шолома – Ролан Гаррос 2018 і Вімблдон 2019, зіграла в трьох фіналах найважливіших тенісних змагань: два на Ролан Гаррос (2014, 2017) і один на Відкритому чемпіонаті Австралії (2018), а також грала у фіналі Турніру чемпіонів. Загалом Сімона виграла 24 титули, починаючи з 2013 року, коли вперше вийшла на великий корт.

Вона заробила на тенісі понад 40 мільйонів доларів, посідаючи третє місце в історії після сестер Вільямс. Наймолодшу, Серену, переконливо перемогла у фінальному раунді на знаменитому лондонському корті Вімблдону. В історії білої гри також є кілька пам’ятних матчів Сімони з такими тенісистками, як Марія Шарапова, Анжеліка Кербер та Каролін Возняцкі, що запам’ятаються надовго.

Але найскладніший і найдовший матч у її кар’єрі був зіграний не на грунті, трав’яному чи хардовому покритті, а у суді. Спортивному арбітражному суді, знаменитому швейцарському суді у Лозанні, покликаному визначити, чи вживала румунка допінг навмисно. У 2022 році Халеп отримала позитивний результат на заборонену речовину і згодом була дискваліфікована на чотири роки. Вічність у тенісі та багатьох інших видах спорту, тим більше, що румунці на той час виповнився 31 рік.

У березні минулого року Спортивний арбітражний суд постановив, що Халеп не порушувала антидопінгових правил навмисно, і болісний для її честі матч було виграно. Вона повернулася до змагань, але не на тому рівні, на який сподівалася через фізичні проблеми. Організатори турнірів Ролан Гаррос та Вімблдону негайно відреагували на повідомлення про завершення професійної кар’єри румунки, згадавши її виступи та побажавши їй всього найкращого у новому житті після тенісу.