Author: Штефан Стойка

БЮДЖЕТ – Уряд Румунії завершив усі попередні процедури, щоб зміг завтра прийняти проект державного бюджету на 2025 рік. За словами прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку, новина про завершення роботи над бюджетом призвела до зниження відсоткових ставок, за якими країна запозичує на зовнішніх ринках. Він сказав, що після того, як бюджет буде прийнятий Парламентом, будуть й інші позитивні наслідки. Марчел Чолаку звернув увагу на експорт, який, за його словами, збільшиться цього року більш ніж на 3% в результаті повної інтеграції Румунії в Шенгенську зону. Прем’єр-міністр підкреслив, що добра погода в січні дозволила будівельникам інтенсивно працювати на будівельних майданчиках, особливо на автомагістралях. В результаті, транспортний бюджет був збільшений майже на 20% у порівнянні з минулим роком. Залучення іноземних інвестицій є пріоритетом на цей рік, додав Марчел Чолаку. У зв’язку з цим він повідомив, що одна іноземна компанія висловила намір перенести свій завод з Болгарії до Румунії. Крім того, прем’єр-міністр заявив, що є чіткі ознаки того, що стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами Америки переходить у новий економічний вимір, і що наступного тижня він також проведе переговори з керівниками деяких великих американських інвестиційних фондів.

ВІЗИТ – Румунія підтримувала і продовжуватиме підтримувати Республіку Молдова у підвищенні енергетичної стійкості та допомозі на європейському шляху, – запевнив у п’ятницю міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну під час свого першого офіційного візиту до Кишинева в цій якості. Він був прийнятий президенткою Майєю Санду і провів зустрічі зі своїм молдовським колегою Міхаєм Попшой та спікером Парламенту Ігорем Гросу. Майя Санду та Еміль Гурезяну обговорили зміцнення економічних зв’язків між двома країнами та заохочення румунських компаній інвестувати в Республіку Молдова. Вони також зосередилися на поліпшенні транспортної інфраструктури, включаючи будівництво нових мостів через Прут і прискорення прикордонного руху. Еміль Гурезяну підкреслив, що громадяни Республіки Молдова не самотні перед викликами та енергетичною кризою і можуть розраховувати на підтримку Румунії та інших партнерів: «Дестабілізуючі дії, викликані енергетичною кризою, призвели до більш тісних зв’язків між нами. Ми раді, що Румунія змогла поставити понад 60% енергії для поточних потреб громадян, і зараз триває підготовка високовольтних ліній електропередач. Ми стояли поруч з Молдовою і будемо продовжувати це робити», – підсумував Еміль Гурезяну.

АРТЕФАКТИX – Міністр юстиції Румунії Раду Марінеску попросив свого нідерландського колегу Давида ван Веела продовжити зусилля з пошуку ефективного вирішення справи про зниклі частини Дакійського скарбу Румунії і висловив готовність запропонувати нідерландській стороні всю необхідну підтримку. Обидва міністри провели двосторонню зустріч у четвер в рамках неформальної зустрічі міністрів юстиції ЄС у Варшаві. Наразі у цій справі затримано трьох підозрюваних. Наприкінці минулого тижня в результаті злому в музеї Дренте було викрадено золотий шолом з Коцофенешть і три дакійські золоті браслети з Сармізегетузи, які є одними з найважливіших артефактів національного скарбу Румунії.

ЕПІДЕМОЛОГІЯ – Кількість людей в Румунії з респіраторними інфекціями, будь то грип, пневмонія або застуда, продовжує зростати, тому Міністерство охорони здоров’я оголосило в четвер про запровадження стану епідеміологічної загрози. Дані показують, що минулого тижня було зареєстровано майже 134.000 пацієнтів з респіраторними симптомами, 11.000 з них хворі на грип. Кількість хворих зростає щотижня і перевищила середній показник за останні сезони. Загальна кількість підтверджених смертей від вірусу грипу в цьому холодному сезоні досягла 22, порівняно з вісьмома минулого тижня.

СПОРТ – Чемпіон Румунії з футболу FCSB (Бухарест) зазнав поразки в четвер з рахунком 2:0 вдома від англійської команди «Манчестер Юнайтед» у восьмому, останньому турі Ліги Європи. Згідно з жеребкуванням, проведеним у п’ятницю в Ньоні (Швейцарія), бухарестська команда зустрінеться з грецькою командою ПАОК Салонік, яку тренує румун Резван Луческу, у плей-офф за вихід до 1/8 фіналу Ліги Європи з футболу. Перший матч відбудеться 13 лютого на виїзді, а другий – 20 лютого в Бухаресті. Переможець зіграє з ліонським «Олімпіком» в 1/16 фіналу. У тенісі, в Крайові (південь), Румунія і Болгарія зустрічаються в п’ятницю і суботу в плей-офф Світової групи I Кубка Девіса.  Переможець вийде до Світової групи I, а переможені – до Світової групи II. Румунія і Болгарія зустрічалися в Кубку Девіса лише одного разу, в 1988 році, коли румуни перемогли з рахунком 5:0.

У Польщі, країні з найбільшим єврейським населенням до Голокосту, у понеділок, 27 січня, відбулися урочистості з нагоди 80-річчя звільнення нацистського концтабору Аушвіц. На найвідомішій із фабрик смерті, створених нацистським режимом, загинула майже одна шоста з 6 мільйонів євреїв, які стали жертвами геноциду.

Президент Польщі Андрей Дуда заявив, що його країна оберігає пам’ять про Голокост, щоб така людська катастрофа ніколи не повторилася. 50 тих, хто вижив, більшість із них у віці від 80 до 90 років, взяли участь у церемоніях. Деякі з них багато разів поверталися до Освенціма, і їхнє послання завжди полягало в тому, щоб розповідати людям, що сталося, і що ці жахи не повинні повторитися.

Румунію представила міністр культури Наталія Інтотеро. На найвищому рівні були представлені такі країни, як Німеччина, Велика Британія, Франція чи Іспанія. У Бухаресті президент Клаус Йоганніс надіслав послання, в якому заявив, що 27 січня 1945 року назавжди залишиться днем в історії, коли була записана найтемніша сторінка – звільнення комплексу табору Аушвіц-Біркенау.

«Ті, кому вдалося залишитися в живих, могли б засвідчити всьому світу, що на землі було розв’язано пекло, але також і те, що сила життя остаточно перемогла смерть». «Безпрецедентна катастрофа, в якій загинуло 6 мільйонів дітей, жінок і чоловіків», – підкреслив Йоганніс. Він нагадав, що 27 січня також є днем, коли Румунія вшановує страждання жертв Бухарестського погрому в 1941 році, коли тисячі євреїв були передані бандам легіонерів (крайнім правим).

Послання президента також стосувалося сьогодення. На думку Йоганніса, на міжнародному рівні популізм, екстремізм, ксенофобські та антисемітські настрої та прояви підступно маскуються з наміром підірвати фундаментальні стовпи, на яких побудований вільний світ, в якому фундаментальні права відіграють важливу роль. А поширення ненависті, нападів, насильницької лексики та дезінформації послаблюють демократії та ризикують зневажити права та свободи, так важко здобуті упродовж часу.

Він наголосив, що Румунія зробила важливі кроки на шляху вшанування пам’яті жертв Голокосту та боротьби з антисемітизмом шляхом прийняття потужного законодавства в цій галузі та розробки меморіальних та освітніх проєктів, які сприяють культурі, заснованій на фундаментальних європейських цінностях.

Зі свого боку, прем’єр-міністр Марчел Чолаку підтвердив тверду прихильність румунського уряду боротися з антисемітським лихом, а також поширювати пам’ять жертв Голокосту. Він заявив, що обов’язком влади є запевнитися тим, що румунське суспільство знає і не повторює помилки історії. У понеділок прем’єр-міністр взяв участь у Кораловому храмі в Бухаресті, найбільшому столичному мозаїчному місці поклоніння, у церемонії, присвяченій Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту та вшанування пам’яті жертв антиєврейського легіонерського погрому в Бухаресті.

ВИБОРИ – Уряд Румунії на засіданні у вівторок затвердив графік проведення президентських виборів. Згідно з документом, перший тур відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Кандидатури повинні бути подані в Центральне виборче бюро до 15 березня. Виборча кампанія розпочнеться 4 квітня і завершиться 3 травня о 7:00 за місцевим часом. Голосування на закордонних виборчих дільницях триватиме понад три дні, як це було наприкінці минулого року, коли президентські вибори були скасовані рішенням Конституційного суду.

АРТЕФАКТИ – Нідерландська поліція все ще шукає тих, хто викрав чотири румунські артефакти з музею в Нідерландах у п’ятницю ввечері. Міністерка культури Наталія Інтотеро повідомила, що обговорила тему викрадення артефактів з королем Нідерландів Віллемом-Александром і прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом. Вона сказала, що ці артефакти є не просто об’єктами спадщини, а невід’ємною частиною історії та ідентичності румунського народу, безцінною культурною спадщиною не тільки для Румунії, але й для всього світу, наголосивши, що знайдення і повернення цих предметів є моральним обов’язком влади. Міністерка Наталія Інтотеро закликала владу Нідерландів приділити належну увагу і вжити всіх необхідних заходів для виявлення винних у крадіжці і повернення цих артефактів. У той же час, Наталія Інтотеро звільнила директора Національного музею історії Румунії
і пропонує більше не вивозити артефакти з країни або за кордоном виставляти репліки оригінальних артефактів.

ГОЛОКОСТ – У понеділок у Польщі відбулися урочисті заходи з нагоди 80-ї річниці визволення нацистського табору Аушвіц, де загинуло понад мільйон людей, переважно євреї. Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що його країна береже пам’ять про Голокост, щоб подібна людська катастрофа ніколи не повторилася. У Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку підтвердив тверду прихильність румунського уряду до боротьби з антисемітизмом і вшанування пам’яті жертв Голокосту. Він взяв участь у церемонії, присвяченій Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту та вшануванню пам’яті жертв антиєврейського легіонерського погрому в січні 1941 року в Бухаресті.

ЗУСТРІЧ – Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну зустрівся у вівторок у Брюсселі з Роксаною Минзату, виконавчою віце-президенткою Європейської Комісії, відповідальною за соціальні права та компетенції, якісні робочі місця та професійну підготовку, а також з Мартою Кос, комісаром ЄС з питань розширення. За інформацією MЗС, під час зустрічі з Роксаною Минзату міністр обговорив низку важливих досьє щодо поточного європейського порядку денного, таких як збереження підтримки процесу розширення ЄС, продовження підтримки України та Республіки Молдова, розробка стратегічного бачення для Чорногоморського регіону, просування цілей конвергенції та згуртованості в переговорах щодо наступної Багаторічної фінансової програми після 2027 року або посилення європейських дій у сфері оборони. Під час зустрічі з Мартою Кос Еміль Гурезяну обговорив такі питання, як процес розширення ЄС, Республіка Молдова і складна ситуація в Чорноморському регіон. Глава румунської дипломатії зазначив, що з огляду на майбутні парламентські вибори в Республіці Молдова восени цього року, гібридні дії Росії проти Кишинева посилюватимуться, а демократична адміністрація потребуватиме посилення підтримки з боку Європи та держав-членів ЄС, щоб підвищити свою стійкість перед обличчям цих атак.

Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну зустрічається сьогодні в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Марк Рютте нещодавно попередив, що через 4-5 років члени Альянсу більше не зможуть захистити себе колективно, якщо не збільшать витрати на оборону. До цього президент США Дональд Трамп, чия країна покриває більшу частину витрат НАТО, закликав союзників збільшити національні оборонні бюджети до 5% ВВП. У понеділок міністр Еміль Гурезяну взяв участь у зустрічі міністрів закордонних справ ЄС в Брюсселі, де обговорив агресію Росії проти України, ситуацію на Середньому Сході і відносини зі США.

ТУРИЗМ – На початку цього тижня в Бухаресті було презентовано четверте видання “Білої Хартії туризму”, що включає основні характеристики, ризики, вразливості та можливості туристичної галузі на національному рівні. Згідно з дослідженням, все більше і більше туристів обирають дестинації в Румунії. Основними сферами інвестицій в туристичну галузь повинні стати дозвілля та інфраструктура, а популяризація повинна бути посилена як на національному, так і на міжнародному рівнях. У міністерстві вважають, що до 2035 року Румунія повинна генерувати 3 млрд євро доходів з туризму, в тому числі за рахунок залучення великої кількості іноземних туристів і подвоєння існуючого попиту.

ЄВРОКОМІСІЯ – Виконавча віце-президентка Європейської комісії з питань соціальних прав і навичок, якісних робочих місць і навчання, румунка Роксана Минзату склала присягу в понеділок у Люксембурзі в рамках урочистого прийняття зобов’язань членами Колегії перед Судом Європейського Союзу. Роксана Минзату присягнула поважати Договори і Хартію основних прав Євросоюзу при виконанні всіх своїх обов’язків і здійснювати свої повноваження з повною незалежністю в загальних інтересах ЄС. Вона також зобов’язалася не вимагати і не приймати вказівок від будь-якого уряду, установи, органу, офісу чи агентства.

ЗЕМЛЕТРУС – Слабкий землетрус магнітудою 3,6 балів за шкалою Ріхтера стався у вівторок у південно-східному повіті Бузеу, в сейсмічній зоні Вранча, повідомляє Національний інститут досліджень і розробок у галузі фізики Землі (INCDFP). Поштовх стався на глибині 133 кілометри. З початку січня в Румунії сталося 22 землетруси магнітудою від 2,1 до 3,9 балів. Найсильніший землетрус стався у Румунії 4 березня 1977 року, був силою 7,2 бали. Він забрав життя 1 570 людей, більшість з них у Бухаресті і завдав матеріальних збитків, які на той час оцінювалися у понад два мільярди доларів. Близько 230 000 будинків було зруйновано або серйозно пошкоджено, а сотні підприємств були виведені з ладу. Землетрус спричинив економічну і соціальну кризу, яку, як стверджують історики, тодішня комуністична влада не змогла подолати аж до свого краху в 1989 році. Експерти попереджають, що в разі землетрусу, подібного до 1977 року, сьогодні в Бухаресті можуть обвалитися сотні будівель.

Для Румунії та її економічних і фінансових перспектив 2025 рік починається так само, як закінчився попередній: фінансове рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило рейтинг Румунії на рівні «BBB-», що є останнім кроком у категорії, рекомендованій для інвесторів, але переглянуло перспективу прогнозу зі стабільного на негативний. Наприкінці минулого року агентство Fitch також переглянуло прогноз рейтингу Румунії за довгостроковими кредитами в іноземній валюті на негативний, але зберегло попередній рівень BBB-. Standard & Poor’s попереджає про те, що фрагментоване та невизначене політичне середовище, ймовірно, призведе до затримки порядку денного фіскальної консолідації уряду.

Усі великі витрати перед виборами підштовхнули дефіцит до майже 8,7% ВВП, нагадують експерти агентства, що значно перевищило їхні очікування, що сигналізує про проблеми з контролем витрат в умовах сповільнення економіки. Експерти також кажуть, що більш м’яка фіскальна політика збереже високий рівень дефіциту поточного рахунку та дедалі більше фінансуватиметься за рахунок боргових зобов’язань, що наражатиме країну на небезпеку шоку довіри з боку іноземних інвесторів.

У своїй першій реакції міністр фінансів Танцош Борно заявив, що зміна прогнозу рейтингового агентства зі стабільного на негативний свідчить про необхідність вжиття заходів для скорочення бюджетного дефіциту, розсудливого бюджету та більш обережної держави. “Румунія як і раніше рекомендується інвесторам як безпечна країна. Прийняті урядом рішення щодо скорочення бюджетного дефіциту і зміцнення економічного зростання повинні бути реалізовані швидкими темпами, в тому вигляді, в якому вони вже узгоджені з нашими європейськими партнерами”, – написав міністр на своїй сторінці в Facebook.

Він підкреслив, що цьогорічний бюджет, який незабаром буде направлений до парламенту на затвердження, посилює цей ощадливий підхід до управління державними коштами. Якщо розвиток економіки підтвердить побоювання рейтингових агентств і відбудеться втрата стабільного рейтингу, це призведе до збільшення вартості запозичень Румунії. На думку аналітиків, скептицизм серед інвесторів і рейтингових агентств зберігається через політичну нестабільність і затримку структурних реформ.

Однак наприкінці минулого року новостворений коаліційний уряд СДП – НЛП – ДСУР ухвалив термінову постанову, що відображає бажання різко скоротити всі непотрібні витрати, особливо в адміністративній, центральній та місцевій сферах, з метою зменшення дефіциту. Виконавча влада також заморозила зарплати та пенсії, індексація яких штовхнула б бюджет небезпечно вниз. Ці заходи вже викликали хвилю невдоволення серед деяких категорій державних службовців, тому на коаліційний уряд чекає серйозне соціальне випробування.

Більше того, 2025 рік волею обставин також став роком виборів, як і 2024 рік. У травні румуни обиратимуть нового президента після того, як Конституційний суд скасував президентські вибори в грудні минулого року на підставі того, що виборчий процес був порушений.

ПЛАН – У вівторок У Брюсселі Рада міністрів фінансів ЄС (ЕКОФІН) схвалила плани зі скорочення бюджетних дефіцитів для восьми країн ЄС, включаючи Румунію. План спрямований на стабілізацію державного боргу Румунії в умовах, коли вона продовжує посідати перше місце в ЄС за обсягом державних інвестицій – понад 7% ВВП, скорочуючи бюджетний дефіцит до рівня нижче 3% протягом 2025-2031 років, – заявив міністр фінансів Румунії Танцош Борно. Це рішення було прийнято на тлі того, що кілька країн-членів, таких як Франція, Іспанія, Італія та Фінляндія, зіткнулися зі подібними проблемами і попросили продовжити період адаптації з чотирьох до семи років до 2031 року. На завершення порядку денного ЕКОФІН обговорювалися питання впливу російської агресії проти України, пріоритети польського головування в Раді ЄС, Європейський семестр 2025 року та прийняття переглянутих планів відновлення та стійкості Греції, Кіпру та Іспанії.

ЗАХОДИ – Працівники Сенату Румунії та представники їхніх профспілок критикують сьогоднішню заяву спікера Сенату Іліє Боложана про скорочення кількості посад у Сенаті Румунії, а саме на 180 з майже 800, на додаток до скорочення на одну п’яту автопарку та квоти на паливо. Національна федерація профспілок державного управління засуджує те, що вона називає неправомірним і непрозорим методом, за допомогою якого приймаються і повідомляються заходи з реструктуризації, в той час як лідери Профспілки парламентських державних службовців, Профспілки контрактників і Профспілки водіїв Сенату заявляють, що реорганізації установи «бракує прозорості і справедливості». Вони кажуть, що вітають будь-яке рішення щодо оптимізації роботи, але не розуміють поспіху Боложана продемонструвати свою владу як спікера Сенату. Лідер Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан говорив сьогодні не лише про скорочення кількості працівників Сенату, але й про реорганізацію Палати депутатів та скорочення кількості державних секретарів. Цю інформацію підтвердив і спікер Палати депутатів Чіпріан Шербан. Він сказав, що буде скорочено понад 200 посад із загальної кількості близько 1.100, а також планується зменшити освітлення всередині та зовні будівлі.

ОПИТУВАННЯ – Дослідження INSCOP, опубліковане у вівторок, показує, що 90% румунів відкидають ідею виходу з НАТО, що є рекордним рівнем прихильності до Північноатлантичної організації. Згідно з дослідженням, яке базується на даних, зібраних наприкінці минулого року, за останні три роки прихильність румунів до Заходу з точки зору політичних і військових союзів зросла на 10%. Опитування також показує, що майже три чверті респондентів сприймають членство Румунії в Європейському Союзі як перевагу з точки зору його наслідків для економічного та соціального життя, сімейного та особистого життя. Три роки тому в це вірили лише 55% румунів.

ПРОТЕСТИ – Профспілковці єдиного в Румунії метрополітену Бухареста пікетували сьогодні будівлю уряду, після аналогічної акції, організованої у вівторок перед будівлею Міністерства фінансів. Працівники METROREX вимагають, серед іншого, виплати заробітної плати на рівні, встановленому колективним трудовим договором, підписаним наприкінці минулого року, а також адекватного фінансування підприємства. Профспілка вільного метрополітену раніше попереджала, що її члени збираються розпочати японський страйк, а пізніше – страйк, через заходи, передбачені постановою про скорочення бюджетних витрат, прийнятою виконавчою владою в Бухаресті в останні дні 2024 року.

САНКЦІЇ РОСІЯ – Президент США Дональд Трамп назвав «можливими» нові санкції проти Росії, якщо Москва не піде на переговори про припинення війни проти України, – повідомляє AFP. Він також заявив, що Сполучені Штати розглянуть можливість продовження військової допомоги Києву, яка склала десятки мільярдів доларів з моменту вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Раніше Трамп заявляв, що Росія прямує до катастрофи, якщо відмовиться вести переговори і укласти перемир’я або мирну угоду з Україною. Що стосується українського президента, то Трамп оцінив, що Зеленський хоче угоди.

ЕКОЛОГІЧНА КАТАСТРОФА – Румунська влада уважно стежить за ситуацією в Чорному морі після того, як наприкінці минулого року російські нафтові танкери зазнали аварїі в Керченській протоці, що спричинило екологічну катастрофу в цьому регіоні. Міністр навколишнього середовища Мірча Фекет попередив, що всі повинні бути готові, але підкреслив, що ризики того, що хвиля забруднення досягне румунського узбережжя, мінімальні. Румунська влада оцінює швидкість і напрямок хвилі забруднення після того, як понад 2.000 тонн високотоксичного нафтопродукту потрапили в море, вбивши тисячі птахів і викинувши на мілину сотні дельфінів за десятки кілометрів від узбережжя.

ФІЛЬМ – Фільм румунського режисера Раду Жуде був відібраний до конкурсної програми Берлінського міжнародного кінофестивалю. Малобюджетна стрічка «Континентал 25» – це чорна комедія, яка порушує такі теми, як криза власності та зростання націоналізму. Раду Жуде розповів, що фільм був знятий на мобільний телефон. Румунський режисер отримав «Золотого ведмедя» в Берліні у 2021 році за фільм «Недоречний трах, або Божевільне порно» , а у 2015 році – «Срібного ведмедя» за фільм «Аферім/Браво». Загалом до конкурсної програми фестивалю відібрано 19 фільмів. Фестиваль триватиме з 13 по 23 лютого.

Цього року з 24 серпня по 21 вересня в Румунії проходитиме Міжнародний фестиваль імені Джордже Енеску. Цьогорічний фестиваль буде особливим, адже відзначатиме сім десятиліть з дня смерті великого румунського композитора.

«Кожен фестиваль і створення самого фестивалю були спрямовані на те, щоб вивести музику і геній Енеску на більш важливу і помітну світову сцену, і ми продовжуємо в тому ж дусі. Цього року ми маємо багато творів Енеску. Будуть також новини з творів Енеску, які будуть представлені на фестивалі», – підкреслив диригент Крістіан Мечелару, художній керівник фестивалю. За його словами, 27-й фестиваль ставить важливий наголос на культурні заходи і концерти, якомога більшій кількості по всій Румунії та для всіх румунів.

З іншого боку, це буде видання, присвячене ювілеям і пам’ятним датам: 50 років від дня смерті Дмитра Шостаковича, 150 років від дня народження Моріса Равеля, 100 років від дня народження диригента Маріна Константіна, творця хору «Мадригал», 100 років діяльності Данського національного симфонічного оркестру, 45 років від дня заснування Бременського камерного філармонічного оркестру і 70 років від дня заснування Трансільванського філармонічного оркестру в Клуж-Напоці.

Міжнародний фестиваль імені Джордже Енеску є міжнародним еталоном мистецької досконалості, – заявила міністерка культури Наталія Інтотеро. Вона вважає, що Фестиваль Джордже Енеску – це набагато більше, ніж просто мистецька подія, це символ румунської культурної цінності, можливість вшанувати спадщину генія класичної музики Джордже Енеску. Міністерка культури висловила підтримку освітніх заходів для студентів, учнів та молодих митців через програми стажування, тренінги та майстер-класи, які відбудуться і цього року в рамках фестивалю.

Мер Бухареста Нікушор Дан сказав, що для Бухареста є великою радістю приймати цей фестиваль. «Одним з наших завдань є стимулювання культурних, академічних та спортивних заходів, щоб Бухарест став брендом для такого роду подій. Фестиваль Енеску необхідний в румунському культурному світі, тому що він встановлює стандарт і зобов’язує інших культурних діячів дотримуватися цього стандарту», – сказав мер столиці.

27-й Міжнародний фестиваль імені Джордже Енеску обіцяє бути одним з найцікавіших з організаційної точки зору. 80 симфонічних концертів, камерних концертів, хорів, інструментальних ансамблів від двох до десяти музикантів з 28 країн світу приїдуть до Бухареста та країни, з яких 18 – з Румунії, 9 – з Німеччини, 6 – європейські проектні ансамблі, а також ансамблі з Франції, Великобританії, Італії, Швейцарії, Іспанії, Польщі, Австрії, Данії, Естонії, Литви та Латвії. У країні відбудеться близько 50 концертів та сольних виступів.

Згідно з останнім звітом «Глобальні економічні перспективи», опублікованим Світовим банком, цього року румунська економіка зросте на 2,1% порівняно з 3,8%, скільки було прогнозовано в середині минулого року. Прогноз установи на наступний рік також погіршується – з 3,8% до 2,6%. За даними Світового банку, очікується, що зростання в Центральній Європі відновиться до 2,8% у 2025 році та 3% у 2026 році завдяки стійкому приватному попиту.

Однак очікується, що зростання експорту в Центральній Європі залишатиметься скромним, відстаючи від показників єврозони, які також є низькими. На думку експертів міжнародної організації, інвестиції, особливо в Польщі та Румунії, покращаться завдяки структурним реформам та затримці фінансування з боку ЄС. Ці країни отримали 19% і 33% асигнувань з Фонду відновлення та стійкості, відповідно, при цьому близько 13% цілей були досягнуті і позитивно оцінені, – йдеться у звіті.

Незважаючи на приплив фінансування з боку ЄС, нещодавно оголошені заходи з фіскальної консолідації призвели до значного погіршення прогнозу для Румунії з червня, – повідомляє Світовий банк. Місія МВФ відвідає Бухарест на початку лютого для зустрічей з представниками нового румунського уряду та Національного банку. Метою візиту є аналіз останніх економічних і фінансових подій та оновлення макроекономічного прогнозу.

Наприкінці минулого року рейтингове агентство Fitch погіршило свої прогнози щодо зростання валового внутрішнього продукту Румунії у 2025 та 2026 роках до 1,4% та, відповідно 2,2%, зважаючи на слабше відновлення в єврозоні. Більше того, Світовий банк прогнозує, що ВВП в єврозоні зросте лише на 1% у 2025 році, після того, як у червні прогнозував зростання на 1,4%. Погіршення прогнозу пов’язане зі скороченням споживання, низькими інвестиціями бізнесу та слабкими промисловими показниками.

Світовий банк попереджає про наслідки проблем Німеччини, на яку припадає майже 30% ВВП єврозони. Крім того, Світовий банк попереджає, що потенційні додаткові тарифи США в розмірі 10% можуть знизити і без того крихке глобальне економічне зростання на 0,3 відсоткових пункти, якщо торгові партнери США запровадять свої власні тарифи.

Потенційні додаткові тарифи знизять економічне зростання США на 0,9%, яке прогнозується у 2,3% у 2025 році. За оцінками Світового банку, прямі іноземні інвестиції в країни, що розвиваються, зараз становлять половину від рівня 2000 року, а глобальні торговельні обмеження в п’ять разів перевищують середній показник 2010-2019 років.

ЗУСТРІЧ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку обговорив у вівторок у Бухаресті з помічником Державного секретаря США з питань Європи та Євразії Джеймсом О’Брайеном прогрес, досягнутий у поглибленні двостороннього стратегічного партнерства у сферах безпеки, економіки та безвізового режиму. Під час зустрічі з міністром закордонних справ Емілем Хурезяну американський посадовець висловив упевненість у міцності Стратегічного партнерства Румунія-США та в його здатності до подальшого розвитку на основі поточних двосторонніх проектів. У свою чергу, румунський міністр високо оцінив внесок США у безпеку і оборону східного флангу НАТО, а також у розвиток стратегічного підходу до Чорноморського регіону. Міністр оборони Ангел Тилвар також підкреслив під час зустрічі з американським посадовцем вирішальну роль Чорноморського регіону в забезпеченні європейської та трансатлантичної безпеки в контексті триваючої агресивної війни Російської Федерації в Україні. Ангел Тилвар наголосив на твердій відданості Румунії колективній безпеці НАТО і високо оцінив значний внесок США у забезпечення безпеки східного флангу Альянсу. У понеділок Джеймс О’Брайен перебував у Кишиневі, де заявив, що розвиток транспортної інфраструктури в Румунії, Республіці Молдова та Україні створить нові можливості для економічного розвитку трьох країн.

ІНФЛЯЦІЯ – Згідно з даними, опублікованими Національним інститутом статистики Румунії у вівторок, річна інфляція в грудні 2024 року зросла до 5,14% з 5,11% у листопаді, оскільки продовольчі товари подорожчали на 5,09%, непродовольчі товари – на 4,38%, а послуги – на 7,10%, – повідомляє Національний інститут статистики Румунії. Річна інфляція в грудні 2024 року порівняно з груднем 2023 року склала 5,5%. Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4,9% з 4% раніше і очікує, що вона досягне 3,5% на кінець 2025 року.

НАТО – З січня цього року Румунія розширила свою присутність, надавши війська і військову техніку, ще двом бойовим групам НАТО, що діють в країнах Альянсу на східному фланзі. Це Словаччина з протитанковим загоном і Болгарія з дослідницьким загоном, а також продовжує свою участь в бойовій групі в Польщі з загоном протиповітряної оборони. Згідно з прес-релізом Міністерства оборони, присутність Румунії з більш ніж 150 військовослужбовцями і технічним персоналом в бойових групах Північноатлантичного альянсу відображає тверду прихильність країни до зміцнення колективної оборони на східному фланзі. Наразі Румунія робить свій внесок у підтримання регіональної і глобальної безпеки, налічуючи понад 1000 військовослужбовців.

ОБОРОНА – Європа не може дозволити собі відокремитися від Сполучених Штатів у сфері оборони, – заявив у понеділок перед депутатами Європарламенту Генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Він пояснив, що без США європейцям доведеться вчетверо збільшити витрати на оборону, а військова безпека не буде досягнута протягом 10-15 років. Натомість Марк Рютте закликав європейських законодавців не думати про автономію ЄС, а знайти способи тіснішої співпраці зі Сполученими Штатами у сфері військових закупівель та уникнути війни декларацій щодо оподаткування. Марк Рютте пропонує збільшити частку європейської збройової промисловості на світовому ринку, перш за все, за рахунок збільшення внесків на оборону, оскільки 2% ВВП виявляється занадто мало в умовах війни в Україні.

ПРОТЕСТИ – Працівники культури в Румунії планують акції протесту в середу, 15 січня, в Національний день культури. Вони вимагають оплати понаднормових і надбавки за понаднормову роботу у вихідні дні, рівної оплати праці для всіх працівників галузі та звільнення вакантних посад. День національної культури відзначатиметься в Румунії, в сусідній Республіці Молдова, де більшість населення є румуномовною, а також в діаспорі, щоб відзначити 175-ту річницю від дня народження Міхая Емінеску, якого вважають найбільшим румунським поетом.

ВИТРАТИ – Витрати домогосподарств у Румунії зросли у третьому кварталі минулого року. Статистика показує, що з 8.255 леїв, зареєстрованих як дохід домогосподарств (близько 1.650 євро), понад 7.000 леїв було витрачено на податки, продукти харчування та комунальні послуги. На протилежному полюсі, витрати на освіту та інвестиції залишилися на вкрай низькому рівні.

ЕНЕРГОПОСТАЧАННЯ – Румунія не має проблем з енергопостачанням на весь холодний період року, – запевнив у вівторок міністр енергетики Себастьян Бурдужа, після засідання Зимового енергетичного командування. Він сказав, що були впроваджені встановлені заходи для збільшення внутрішнього виробництва, в тому числі вугілля. За його словами, виробництво енергії на газовому паливі залишається основним джерелом виробництва електроенергії в холодну пору року, за винятком вітряних днів, а вітрові електростанції є першим джерелом виробництва в Румунії.  Міністр енергетики також підкреслив, що внутрішні потреби в газі не залежать від щоденного експорту до Республіки Молдова.

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ – Половина електроенергії, що споживається в Республіці Молдова надходить з внутрішніх джерел, включаючи відновлювані джерела енергії, тоді як інша половина імпортується з Румунії, – заявила президентка Республіки Молдова Майя Санду на прес-конференції у вівторок. Лідерка в Кишиневі скликала засідання Вищої ради безпеки, щоб обговорити ситуацію в енергетичному секторі та заходи з надання допомоги населенню. З іншого боку, енергетична та гуманітарна криза в сепаратистському регіоні Придністров’я була спровокована Російською Федерацією з метою дестабілізації політичної ситуації в Республіці Молдова, – додала Майа Санду. З 1 січня Придністровський регіон більше не отримує природного газу з Росії.

ВІЗИ – Адміністрація США оголосила про скасування туристичних віз для громадян Румунії. Посольство США в Бухаресті повідомляє, що міністр внутрішньої безпеки США Алехандро Майоркас і державний секретар Ентоні Блінкен привітали Румунію з виконанням суворих вимог безпеки, необхідних для вступу до програми безвізового режиму. «Вступ Румунії до Програми безвізового режиму є свідченням нашого стратегічного партнерства і спільної відданості безпеці та економічному процвітанню», – йдеться в прес-релізі посольства. Президент Румунії Клаус Йоганніс підкреслив, що цей успіх призведе до ще більш динамічного розвитку двосторонніх відносин зі США на всіх рівнях, включаючи міжлюдські відносини та туризм. Зі свого боку, глава уряду в Бухаресті, Марчел Чолаку заявив, що за цим успіхом, якого чекали понад 16 років, «стоять зусилля мільйонів румунів як вдома, так і в діаспорі». Бюро митного та прикордонного контролю США очікує, що зможе отримувати запити від румунів на поїздку до США приблизно 31 березня, без необхідності отримувати візу заздалегідь. Однак заявники все ще зможуть подавати заявки на отримання американських віз, з тією перевагою, що вони дійсні протягом 10 років, а максимальна тривалість поїздки становить 6 місяців. Візи для навчання або роботи в США залишаться в силі. Румунія стала 43-м членом програми безвізового режиму і 4-ю країною, включеною до неї за останні 5 років, після Хорватії в 2021 році, Ізраїлю в 2023 році і Катару в 2024 році.

БЮДЖЕТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив у п’ятницю, що уряд повинен прийняти бюджет на поточний рік не пізніше 27 січня, і попросив міністрів зробити всі свої розрахунки, включаючи пропозиції щодо реструктуризації всіх невиправданих посад, як в центральному уряді, так і в підпорядкованих державних компаніях. Раніше міністр фінансів Танцош Борно запевнив, що в проєкті бюджету на 2025 рік буде дотримано ліміт дефіциту в 7% ВВП, як це було погоджено з Єврокомісією. Він спрогнозував економічне зростання на 2,5% та інфляцію на рівні 5% на 2025 рік.

ПЛАТЕЖІ – Європейська комісія офіційно відшкодувала Румунії 1,12 млрд євро, повідомило Румунське агентство сільськогосподарських платежів та інтервенцій (APIA). Гроші надійшли з Європейського фонду сільськогосподарських гарантій і є еквівалентом коштів, використаних APIA з бюджету в жовтні та листопаді минулого року. Ці кошти були надані фермерам заздалегідь, щоб вони могли здійснити певні платежі, в тому числі для просування сільськогосподарської продукції.  

ПРОМИСЛОВИЙ РОЗВИТОК – Віце-президент Європейської Комісії Стефан Сежурне під час дводенного візиту до Бухареста пообіцяв підтримати промисловий розвиток Румунії та наголосив на стратегічній важливості цього сектору. У цьому контексті він відвідав румунський завод «Prime Batteries Technology», який виробляє найсучасніші літій-іонні акумулятори та індивідуальні системи зберігання енергії. Він також відвідав Національний інститут аерокосмічних досліджень і розробок, головний науково-дослідний центр аерокосмічної науки в країні.

ВІРУС – Наразі в Румунії зареєстровано кілька тисяч випадків інфікування метапневмовірусом людини. За словами міністра охорони здоров’я Александру Рафіли, це дуже поширений вірус, який був виявлений з 2001 року і не походить з Китаю, як про це ходили чутки. Урядовець додав, що метапневмовірус викликає десятки тисяч легких застуд щороку, особливо серед дітей. Але підхопити вірус може будь-хто, а люди з хронічними захворюваннями легенів або імунодефіцитом також схильні до певних ускладнень. Міністр Рафіла додав, що у випадку цієї інфекції застосовуються загальні гігієнічні заходи для будь-якої респіраторної інфекції.

СТРАЙКИ – Міністерство закордонних справ у Бухаресті попередило румунських громадян, які подорожують до Італії, що у п’ятницю загальнонаціональні страйки впливають на роботу транспорту. Залізничний транспорт не працює до півночі, лише кілька поїздів з’єднують аеропорти з великими містами, а також поїзди, що подорожують півостровом. Страйк персоналу також триває в трьох аеропортах на півночі Італії. Крім того, місцевий транспорт у всіх італійських містах був призупинений на чотири години сьогодні вранці. Страйкують також вчителі. Всі протестувальники вимагають поліпшення умов праці та перегляду політики оплати праці. Тим часом, працівники громадського транспорту та освіти Бельгії на цих вихідних вийдуть на демонстрацію, порушуючи роботу громадського транспорту в Брюсселі та по всій країні.

ПОЖЕЖІ – Влада Лос-Анджелеса оголосила, що близько десяти тисяч будинків та інших будівель було знищено або пошкоджено внаслідок руйнівних пожеж, які охопили американське місто та його околиці, розпалені сильним вітром. На попіл перетворилися навіть будинки таких знаменитостей, як Періс Хілтон, Ентоні Хопкінс, Біллі Крістал і Лаетія Халлідей. Підтверджена кількість загиблих досягла 10 осіб. Десяткам тисяч людей було наказано евакуюватися, оскільки полум’я охопило пагорб за пагорбом, досягнувши навіть таких знакових місць, як Голлівудський бульвар і його знаменита алея знаменитостей. Національна гвардія була мобілізована на тлі повідомлень про мародерство. Це одне з найгірших стихійних лих в історії міста на Західному узбережжі, другого за величиною в США. Пожежа також може стати найдорожчою за всю історію, оскільки збитки оцінюються в десятки мільярдів доларів.

ВИБОРИ – Політичні партії, що входять до правлячої коаліції Румунії – Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна парті та Демократичний союз угорців Румунії, а також представники національних меншин домовилися про те, що перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Коаліція також підтвердила, що колишній лідер націонал-лібералів Крін Антонеску залишається її кандидатом на посаду президента Румунії. Тим часом, Апеляційний суд Бухареста опублікував обґрунтування рішення, яким 31 грудня відхилив позов, поданий проти Центрального виборчого бюро у зв’язку з анулюванням Конституційним судом минулого року президентських перегонів.

ПРОТЕСТИ – Профспілкові організації системи оборони, громадського порядку та національної безпеки оголосили в середу ввечері про початок спільних акцій протесту. 17 січня протестувальники зберуться біля будівлі парламенту, а потім вирушать до Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ та Уряду. Серед вимог – виплата надбавок за роботу, виконану працівниками поліції, пенітенціарної системи та військовослужбовцями у суботу, неділю, святкові та неробочі дні, а також інші дні, визначені законом як неробочі, та індексація військових пенсій на останній середньорічний рівень інфляції. Нагадаємо, що наприкінці року уряд схвалив низку заходів, спрямованих на скорочення бюджетних видатків, які викликали невдоволення великої кількості бюджетників.

ВІЗИТ – Стефан Сежурне, виконавчий віце-президент Європейської комісії, відповідальний за процвітання та промислову стратегію, сьогодні відвідав румунську компанію, постачальника найсучасніших літій-іонних акумуляторів та індивідуальних систем зберігання енергії для широкого кола секторів та підприємств по всій Європі. Візит підтверджує незамінну роль акумуляторів у декарбонізації європейських ланцюгів постачання. Виконавчий віце-президент також обговорив виклики, що стоять перед галуззю акумуляторів та європейську підтримку цього сектора. Стефан Сежурне завершить свій візит до Румунії відвіданням Національного інституту аерокосмічних досліджень і розробок, головного науково-дослідного центру Румунії в галузі аерокосмічних наук. Це буде можливість обговорити недобросовісну конкуренцію з боку Китаю на ринку безпілотників і все більш актуальне використання безпілотних технологій як у цивільному, так і у військовому застосуванні. У середу чиновник ЄС зустрівся з міністром економіки, цифровізації, підприємництва і туризму Богданом-Груєю Іваном, а також з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку і головою Сенату Іліє Боложаном.

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Близько 15 000 військовослужбовців з Румунії та країн НАТО візьмуть участь у першому півріччі в багатонаціональних навчаннях, запланованих на румунських військових об’єктах і полігонах в рамках навчань Dacia 25 і Dacian Spring 25. Про це в середу повідомило Міністерство оборони Румунії. Навчання “Дакійська весна – 25” є прем’єрою, оскільки Франція, країна-учасниця бойової групи НАТО в Чинку (центр), розгортає на території Румунії багатонаціональну структуру бригадного рівня, до якої входять близько 4000 французьких солдатів і бойових засобів. Навчання “Дакія – 25” є основним навчальним заходом оперативно-тактичного рівня, який забезпечує необхідну основу для інтеграції національних збройних сил і сил Альянсу, пов’язуючи їх з іншими багатонаціональними навчаннями, запланованими Верховним головнокомандуванням ОЗС НАТО в Європі. Ці навчання демонструють єдність і солідарність союзників, а також здатність структур НАТО і американського стратегічного партнера швидко втрутитись на підтримку Румунії. Головною метою навчань є посилення обороноздатності і здатності до стримування, поліпшення координації і часу реагування, а також посилення військової оперативної сумісності і мобільності.

ДТП – Перевищення швидкості є другою найпоширенішою причиною серйозних дорожньо-транспортних пригод у Румунії після переходу проїзної частини поза пішохідним переходом. Поліція почала встановлювати стаціонарні камери фіксації швидкості на десятках автодоріг по всій країні. Камери працюватимуть цілодобово, а водії, які перевищать швидкість, отримуватимуть штраф поштою. Камери вже працюють на автобанах A1 і A2, а також на автодорозі національного значення DN2.

DISCOVER_EU – Європейська Комісія оголосила переможців програми DiscoverEU. 35 762 молоді європейці, у тому числі румуни, були оголошені переможцями із 135 000 претендентів. Переможці отримають можливість подорожувати протягом одного місяця, переважно поїздом, у період з березня 2025 року по травень 2026 року. Кожен переможець може обрати конкретні пункти призначення в Європі або надихнутися маршрутом DiscoverEU, який з’єднує різні культурні напрямки. Серед них – європейські культурні столиці, об’єкти ЮНЕСКО або європейської спадщини. До тепер програмою скористалися майже 300 000 молодих людей.

РАМШТАЙН – Президент України Володимир Зеленський сьогодні, в Німеччині, закликав західних партнерів виконати всі домовленості щодо постачання пакетів допомоги на фронт та обіцяних на останньому саміті НАТО систем протиповітряної оборони. Цю заяву він зробив під час виступу на засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», в якому взяли участь представники 49 країн-партнерів, які зібралися під егідою США, щоб обговорити військову допомогу Києву, за 11 днів до офіційного вступу на посаду президента Дональда Трампа, котрий заявив, що скептично ставиться до такої фінансової підтримки. Ця зустріч є останньою, в якій взяв участь нинішній міністр оборони США Ллойд Остін. Глава Пентагону під час засідання на американській авіабазі в німецькому місті Рамштайн оголосив про виділення нового пакета військової допомоги Україні на суму $500 мільйонів. У зустрічі також взяли участь глава європейської дипломатії Кая Каллас і генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

ТЕНІС – Згідно з результатами жеребкування, проведеного в четвер, румунська тенісистка Сорана Кирстя зустрінеться з українкою Еліною Світоліною в першому колі Відкритого чемпіонату Австралії, першого турніру Великого шолома року, який стартує в Мельбурні в понеділок. Ірина Бегу в першому раунді зіграє з Габрієлою Русе, яка пройшла кваліфікацію, і це буде їхній перший поєдинок. Жаклін Крістіан, яка також має пряму путівку до основної сітки, у першому раунді зіграє з хорваткою Петрою Мартіч. Анка Тодоні, яка пройшла кваліфікацію, у першому раунді зустрінеться з китаянкою Циньвень Чжен, п’ятою ракеткою світу і минулорічною фіналісткою турніру в Мельбурні.