Author: Штефан Стойка

СВЯТА – Православні та греко-католицькі християни сьогодні вшановують святого Івана Хрестителя, останнього пророка Старого Завіту. Майже 2 мільйони румунів святкують сьогодні свої іменини. Найбільше іменинників – чоловіки з прізвищами Іоан та Іонуц, а серед жінок – Іонела та Оана. Також сьогодні християни старого стилю святкують народження Ісуса Христа. Українська, сербська і липованська громади в Румунії, а також православні в Республіці Молдова святкують перший день Різдва. Різниця з іншими християнами полягає в тому, що вони дотримуються юліанського або старого стилю календаря, який на 13 днів пізніше.

ГАЗИ – Румунія має достатньо запасів природного газу, щоб перейти зиму, – заявив міністр енергетики Себастьян Бурдужа. Ця заява прозвучала в контексті повідомлень у пресі про те, що газові родовища в Європейському Союзі швидко виснажуються. Себастьян Бурдужа зазначив, що румунські запаси наразі перевищують потреби на холодну пору року. Він пояснив, що в сховищах все ще зберігається 2. 000 мільйонів кубометрів газу, в той час як споживання становить в середньому 20 мільйонів кубометрів на добу. Таким чином, на кінець зими в сховищах залишиться 800 мільйонів кубометрів. Бурдужа також повідомив в інтернет-дописі, що минулого року Румунія стала найбільшим виробником природного газу в Європейському Союзі, а з 2027 року, коли почнеться експлуатація родовищ у Чорному морі в рамках проекту «Нептун Діп», національний видобуток подвоїться.

ПРАЦІВНИКИ – 100.000 іноземних робітників можуть працювати в Румунії й цього року, згідно з проєктом Міністерства праці. Румунські фірми зможуть залучати працівників з-за меж Європейського Союзу, щоб зменшити дефіцит робочої сили в таких сферах, як будівництво, поштові та кур’єрські послуги, ресторани, готелі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах та автомобільні перевезення. Дефіцит робочої сили на національному рівні є реальністю, – визнає румунська виконавча влада, яка розглядає легальну імміграцію як рішення для компенсації дефіциту робочої сили та підтримки економічного зростання. Але такий підхід вимагає ефективного управління імміграцією, враховуючи, що іноземні працівники замінюють на ринку праці румунів, які вирішили виїхати за кордон. Більшість іноземних працівників у Румунії походять з Непалу, Шрі-Ланки, Індії та Бангладеш.

РЕМОНТ – Болгарська влада відновить роботи з капітального ремонту мосту Джурджу-Русе (південь) з середи, – повідомило Міністерство закордонних справ Румунії в попередженні для подорожуючих. Рух буде здійснюватися почергово по одній смузі зі світлофорами. Ремонт мосту «Дружби» через Дунай розпочався в липні 2024 року і був тимчасово зупинений під час зимових свят. Румуни, які подорожують до Болгарії, змушені зупинятися біля пунктів збору плати за проїзд мостом, уникаючи перевірок прикордонної поліції при повному в’їзді до Шенгенської зони. Представники Дорожньої компанії намагаються знайти рішення, щоб у майбутньому водії могли платити за проїзд мостом віртуально. Після скасування спеціальних прикордонних перевірок з 1 січня, прикордонна поліція проводить щоденні вибіркові перевірки біля пунктів перетину кордону з Болгарією та Угорщиною. Румунія має 14 пунктів перетину кордону з Болгарією, найбільш завантаженим з яких є Джурджу. Тут по обидва боки кордону проходить автомагістраль E85, один з найважливіших маршрутів в ЄС, який відіграє важливу роль у міжнародній торгівлі і транзиті в регіоні.

РІЗДВЯНИЙ ЯРМАРОК – Понад 2 мільйони людей відвідали різдвяний ярмарок у Крайові, який завершився в понеділок. Мерія південно-західного румунського міста повідомила, що цієї зими на ярмарку було кілька нововведень, зокрема, літаючі сани Санта-Клауса, понад 2 мільйони  маленьких вогників і найбільша площа різдвяного ярмарку в Європі: 280 тисяч квадратних метрів. Організатори ярмарку в Крайові повідомили, що захід отримав найбільшу кількість зареєстрованих голосів з інших країн – понад 91.000. Більшість святкових ярмарків у Румунії закрилися, багато з них ще до кінця минулого року. Але деякі з них все ще відкриті сьогодні, наприклад, у Брашові, в центрі країни, і в столиці Бухарест.

Жан-Марі Ле Пен – Історичний лідер французьких ультраправих Жан-Марі Ле Пен помер у вівторок у віці 96 років. Він перебував у будинку престарілих у Парижі. Жан-Марі Ле Пен, який виступав проти імміграції та був палким антисемітом, заснував партію «Національний фронт» у 1972 році. Він постійно критикував Європейський Союз як наднаціональний проект, що узурпує владу національних держав. Ле Пен сколихнув політичну еліту Гексагону, коли вийшов до другого туру президентських виборів 2002 року, але програв Жаку Шираку, набравши лише 18% голосів. На чолі Національного фронту його змінила донька Марін Ле Пен, яка також тричі балотувалася в президенти і перетворила партію, яка зараз називається Національні збори (Rassemblement National), на одну з головних політичних сил країни.

ВІДСТАВКА – Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо вчора оголосив про свою відставку, але заявив, що залишатиметься на посаді доти, доки Ліберальна партія, яку він очолює, не назве свого наступника. Він також заявив, що робота парламенту в Оттаві, яка мала відновитися 27 січня, буде призупинена до 24 березня. Інформаційні агентства повідомляють, що вже кілька тижнів Трюдо перебуває під сильним тиском з боку ліберальних депутатів на тлі опитувань, які пророкують партії нищівну поразку на наступних виборах у жовтні. Джастін Трюдо став прем’єр-міністром у листопаді 2015 року і був переобраний на цю посаду двічі. Але його популярність почала знижуватися два роки тому на тлі громадське невдоволення через зростання цін і дефіцит житла

ШЕНГЕН – Опівночі Румунія та Болгарія увійшли до Шенгенської зони із сухопутними кордонами, через 18 років після вступу до ЄС. Розширення безкордонної зони до 29 членів відбулося після того, як обидві країни були частково включені до зони вільного пересування в березні 2024 року, після скасування прикордонного контролю в портах та аеропортах. Момент повного в’їзду до Шенгенської зони відзначили на прикордонному пункті пропуску Джурджу-Русе міністри внутрішніх справ Румунії та Болгарії Кетелін Предою та Атанас Ільков. Міністр Предою сказав, що це історичний момент, який знаменує повну і безповоротну інтеграцію Румунії до ЄС, момент з особливими практичними наслідками для кожного румунського громадянина і для румунських компаній. Для безпечного переходу протягом наступних шести місяців буде застосовано метод аналізу ризиків – деякі транспортні засоби будуть відібрані для додаткових перевірок, але цей процес не вплине на основний потік пасажирів і транспортних засобів.

ДЕРЖАВНИЙ БОРГ – Згідно з даними, опублікованими Міністерством фінансів, у жовтні 2024 року в Румунії загальний державний борг зріс до понад 931 млрд леїв (186 млрд євро) у порівнянні з 916 млрд леїв у попередньому місяці. У відсотковому відношенні до ВВП державний борг зріс до 54% у порівнянні з 53,1% у вересні. З іншого боку, 1 січня набула чинності урядова термінова постанова, яка передбачає скорочення деяких видатків державного сектору у 2025 році, заморожування пенсій та зарплат у бюджетному секторі та державних допомог на дітей. Документ також передбачає, що субсидії, які виділяються політичним партіям, будуть скорочені на 25% від рівня, наданого в минулому році. Нормативний акт стане основою для прийняття закону про державний бюджет на 2025 рік. У Румунії дефіцит бюджету наприкінці листопада зріс до 7,12% ВВП.

ГРИП – Близько 57.000 румунів минулого тижня були діагностовані з грипом, гострою інфекцією верхніх дихальних шляхів або пневмонією, а троє пацієнтів померли. Загалом, з початку епідемічного сезону від грипу померли чотири людини, свідчать дані Національного інституту громадського здоров’я. Зареєстровано майже 4200 випадків клінічного грипу, що майже вдвічі більше, ніж за попередній тиждень. Повіт з найбільшою кількістю респіраторних інфекцій, майже 1 000, – Брашов (центр Румунії), де зареєстровано втричі більше хворих на грип, ніж за попередній тиждень.

РАДА ЄС – Польща перейняла від Угорщини ротаційне головування в Раді Європейського Союзу. Пріоритети, оголошені Варшавою на цій посаді, спрямовані на зміцнення європейської безпеки в усіх її вимірах: внутрішній, зовнішній, інформаційній, економічній, енергетичній, продовольчій та медичній. Варшавський уряд продовжуватиме тиснути на Москву, щоб вона припинила широкомасштабне вторгнення в Україну, а також підштовхуватиме ЄС до максимізації військової та фінансової допомоги Києву, оскільки очікується, що Дональд Трамп скоротить американську підтримку. Польща також планує посилити економічний тиск на Росію, запроваджуючи нові санкції і намагаючись перешкодити Москві обходити існуючі.

ГАЗ – Сепаратистський регіон Придністров’я на сході Респ. Молдова відключив централізоване опалення і гаряче водопостачання домогосподарств у перший день нового року після припинення поставок російського газу через Україну. Відключення газу негайно відчули на переважно російськомовній території з населенням близько 450 000 осіб, де дислоковано близько 1.500 російських військових. Молдова, яка отримувала газ з Придністров’я, покриватиме 38% своїх потреб за рахунок внутрішнього видобутку, а решту 62% імпортуватиме з Румунії. Влада у Кишиневі оголосила надзвичайний стан і вжила заходів з енергозбереження. Припинення транзиту російського газу через Україну з 1 січня призвело до зростання цін на газ в Амстердамі, де встановлюються європейські ціни на природний газ. Київ відмовився продовжувати транзитну угоду і пояснив це тим, що хоче залишити Москву без одного з основних джерел грошей, з яких вона фінансує своє вторгнення в Україну.

СВЯТО – У перший день року православні християни та греко-католики святкували Обрізання Господнє. Перший день року – це, з християнської точки зору, день, коли дитина, народжена у Віфлеємі, отримала ім’я. Згідно з єврейською традицією, через вісім днів після народження Ісус був обрізаний, як і будь-яка єврейська дитина чоловічої статі. Ім’я, яке отримав Син Божий, що став людиною, Ісус, означає Спаситель, а Христос – Помазаник. Також на перший день року припадає свято св. Василія Великого, який жив у 4 столітті і був єпископом Кесарії, міста в Малій Азії, на території сучасної Туреччини. Всього за дев’ять років єпископства Василій проявив себе великим богословом, захисником православної віри та добрим організатором монашого життя і суспільної діяльності в Церкві. Він був першим єпископом, який заснував лікарні та притулки для опіки над бідними і стражденними.

УРЯД – Останнє, що потрібно Румунії – це широкомасштабна урядова і парламентська криза, заявив у четвер президент Клаус Йоганніс. Він додав, що зараз не час для дрібних чвар, і кожен лідер повинен бачити себе державним діячем і вести переговори, щоб мати уряд, який запропонує бюджет і організує президентські вибори якнайшвидше наступного року, додав він. Президент Румунії оголосив, що скликає консультації з політичними партіями. Заява Йоганніса пролунала після того, як прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку оголосив, що СДП виходить з переговорів про формування виконавчої влади і голосуватиме в парламенті за уряд правої меншості. Тимчасовий лідер НЛП Іліє Боложан заявив, що ліберали все ще хочуть зробити свій внесок у пошук рішення. На його думку, країна вже перебуває у складній ситуації, і нездатність створити коаліційний уряд буде дорого коштувати румунам. Депутат Союзу «За порятунокРуунії» Кетелін Друле, партію якого звинувачують у висуненні перебільшених вимог для продовження переговорів про уряд, жорстко розкритикував жест Чолаку, а ДСУР закликав партнерів по коаліції, сформованій після парламентських виборів, повернутися за стіл переговорів. Після скасування президентських виборів проєвропейські партії, які увійшли до парламенту після виборів 1 грудня, СДП, НЛП, СПР та ДСУР, розпочали переговори щодо формування широкого коаліційного уряду.

БІРЖА – Бухарестська фондова біржа (BVB) зафіксувала падіння майже на 3% майже по всіх індексах в четвер, а обсяг угод склав 2,63 млрд. леїв (близько 530 млн. євро). Основний індекс BET, який показує динаміку 16 найбільш ліквідних компаній, знизився на 2,75% до 16 300,37 пунктів, в той час як індекс BET-Plus, який показує динаміку 37 найбільш ліквідних акцій на Бухарестській фондовій біржі, впав на 2,68%.

ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА – Президент Румунії Клаус Йоганніс бере участь у сьогоднішньому засіданні Європейської Ради в Брюсселі. За повідомленням Адміністрації президента в Бухаресті, на порядку денному засідання – Україна, міграція, ситуація на Близькому Сході, цивільна і військова готовність ЄС та реагування на кризи, розширення ЄС, Республіка Молдова, Грузія, а також питання, пов’язані зі свободою, безпекою та правосуддям. Дискусія європейських лідерів щодо України має на меті проаналізувати ситуацію на місці та найбільш прийнятні шляхи виконання зобов’язань щодо підтримки українського народу та продовження необхідних зусиль, спрямованих на відсіч російському вторгненню та забезпечення верховенства міжнародного права. Президент також поінформує членів Європейської Ради про ситуацію в Румунії після іноземного втручання у виборчий процес. «Я підкреслю, що це не лише загроза для Румунії, але й для європейських демократій та європейських цінностей загалом. Існує потреба в ефективній координації на рівні всього Союзу в питанні боротьби з іноземним втручанням і гібридними атаками з боку Росії», – заявив Президент Йоганніс.

РЕЙТИНГ – Рейтингове агентство Fitch погіршило прогноз довгострокового кредитного рейтингу Румунії в іноземній валюті зі «стабільного» до «негативного». Серед причин Fitch називає фактори політичного ризику, включаючи «ерозію політичної довіри» та політичну невизначеність, а також фіскальні відхилення та нестабільні витрати. Одним з важливих факторів, який було взято до уваги, є великий бюджетний дефіцит. Серед причин Fitch називає заборгованість по заробітній платі в державному секторі та «незабезпечене підвищення пенсій напередодні виборів». Крім того, новий парламент Румунії є більш розділеним, і в ньому зростає вага антиєвропейських ультраправих партій, що відображає поляризацію румунського суспільства. З іншого боку, плюсом для Румунії, на думку Fitch, є її міцний банківський сектор. Серед факторів, які можуть призвести до позитивного рейтингу, агентство згадує вищу, ніж прогнозувалося, фіскальну консолідацію, яка підтримує стабілізацію державного боргу (ВВП) в середньостроковій перспективі, а також скорочення зовнішньої заборгованості та ризиків зовнішнього фінансування.

АЕС – Румунська влада підписала контракт з міжнародним консорціумом Candu Energy Inc. про початок модернізації першого енергоблоку АЕС «Чернаводе» на південному сході країни. Інвестиції на суму 1,9 млрд євро забезпечать безпечну та економічно ефективну роботу енергоблоку протягом наступного життєвого циклу, заявив керуючий директор компанії Nuclearelectrica Космін Гіце. Він пояснив, що термін експлуатації енергоблоку №1 буде продовжено на 30 років, що сприятиме досягненню цілей Румунії з декарбонізації. У свою чергу, Джо Сент-Джуліан, представник голови консорціуму Nuclear AtkinsRealis, зазначив, що організація, яку він очолює, має багатий досвід у цій галузі, побудувавши 6 реакторів CANDU у світі та продовживши термін експлуатації ще 10 реакторів. Міністр енергетики Себастіан Бурдужа також нагадав про ініціативи Румунії в цій галузі і підкреслив, що Бухарест взяв на себе роль регіонального лідера в ядерній енергетиці.

Румунія отримала 1,9 мільярда євро зі структурних фондів та фондів згуртування, що фінансуються у 2021-2027 фінансовому періоді, – повідомив наприкінці минулого тижня міністр європейських інвестицій та проєктів Адріан Кичу у своєму дописі на Facebook. За його словами, загальний рівень освоєння коштів у 6,11% ставить Румунію на рівень середнього показника в Європейському Союзі, який становить 6,19%.

Ще краще справи йдуть у програмах, якими централізовано керують Міністерство інвестицій та європейських проєктів та Міністерство транспорту, де рівень освоєння коштів структурних фондів та фондів згуртування становить 7,3%. Лише за останні кілька днів було отримано понад 650 мільйонів євро з структурних фондів та фондів згуртування на 2021-2027 фінансовий період, а відшкодування від Європейської Комісії продовжуються в тому темпі, який ми прогнозували, враховуючи, що Румунія має контракти на суму понад 31 мільярд євро, – написав Адріан Кичу.

Він додав, однак, що Румунія все ще має дещо надолужити у розділі Регіональні програми, де рівень освоєння коштів становить лише 3,2%. Адріан Кичу висловив переконання, що модель, яку нинішня коаліція, до складу якої входять Соціал-демократична партія та Націонал-ліберальна партія, наклала на управління та впровадження європейських фондів, включаючи їх децентралізацію, буде продовжена майбутньою правлячою коаліцією, і що темпи освоєння європейських фондів будуть збережені, щоб повторити успіх освоєння європейських грошей в період 2014-2020 років.

З іншого боку, колишній єврокомісар Коріна Крецу стверджує, що в Румунії немає жодного населеного пункту, який би не скористався європейськими фондами, і це пов’язано з тим, що Румунія є членом Європейського Союзу. Ця заява стала ніби відповіддю невтомним недоброзичливцям Європейського Союзу, в тому числі й в новому Парламенті, тим, хто, прикриваючись титулом сувереністів, ледве приховує своє антизахідне бачення. У 2023 році Румунія була на першому місці за обсягом отриманих коштів по відношенню до свого населення, – заявила Коріна Крецу, посилаючись на аналіз Euronews. Колишня комісарка з питань регіональної політики нагадала, що з моменту вступу до Європейського Союзу в 2007 році Румунія отримала понад 95 млрд євро безповоротних коштів, при цьому її внесок склав менше 30 млрд євро.

Серед великих проєктів, які отримали європейські фонди, є кілька великих регіональних лікарень, генеральний план транспорту, частини автомагістралей, відновлення залізниці, лінії метро, ​​яка з’єднає Отопень, найбільший аеропорт країни з Північним залізничним вокзалом,  а також міст через Дунай в Бреїлі, третій за величиною в Європі та один із найважливіших інфраструктурних проєктів у Румунії за останні 30 років.

ПАРАЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Соціал-демократична партія «перша скрипка» в нинішній урядовій коаліції зайняла перше місце після недільних парламентських виборів у Румунії, згідно з результатами опитувань, проведених за годину до закриття виборчих дільниць і переданих бухарестськими телеканалами. За Соціал-демократичну партію проголосували 26% виборців. Друге місце посів опозиційний націоналістичний Альянс за об’єднання румунів з 19% виборців. Опозиційний Союз «За порятунок Румунії», а також Націонал-ліберальна партія (яка при владі з Соціал-демократичною партією) отримали кожна близько 15,5% голосів. Демократичний союз угорців Румунії, як завжди, долає необхідний п’ятивідсотковий порів. Здається, що і популістські партії «SOS Румунія» та «Партія молодих осіб» подолали необхідний поріг. Явка виборців перевищила 52%.

ЗАЯВИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що на недільних парламентських виборах проголосував за європейську країну. «Це дуже важливе голосування, тому що саме в Парламенті голосуються закони Румунії, саме в Парламенті голосується уряд», – сказав Клаус Йоганніс, який цього місяця закінчує свій другий і останній п’ятирічний президентський термін. Цьогорічне 1 грудня – це вибір між стабільністю і хаосом, між розвитком і жорсткою економією – сказав прем’єр-міністр СДП Марчел Чолаку у своєму дописі на Facebook. Він також висловився на користь Парламенту, який би «тримав ситуацію під контролем», щоб не скотитися «на небезпечний схил». Спікер Сенату Ніколає Чуке від НЛП також говорив про обов’язок поставити стабільність, діалог і повагу до громадян на перше місце в період, позначений викликами і важливими рішеннями. Лідерка опозиційного Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі заявила після голосування, що вона проголосувала з вірою в те, що румуни залишаться вільними і що наступний парламент прийме важливі закони для процвітання народу. Голова опозиційного націоналістичного Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон заявив, що голосував для дітей країни, для «румунів, які покинули батьківщину» і для людей похилого віку. Незалежний кандидат у президенти Келін Джорджеску, заявлений націоналіст, але якого звинувачують, що є проросійським, каже, що голосував «за Румунію, за повагу, за повну політичну відповідальність перед румунською нацією». Голова Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор заявив, що голосував за майбутнє угорської громади в Румунії і за сильне представництво в Парламенті.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ – Національний день Румунії в неділю був відзначений по всій країні парадами, військовими та релігійними церемоніями. Традиційний парад відбувся вранці в столиці, в якому взяли участь понад 2.500 румунських та іноземних військовослужбоців. 1 грудня, яке стало офіційним святом після антикомуністичної революції 1989 року, знаменує собою завершення процесу створення унітарної румунської національної держави наприкінці Першої світової війни в 1918 році. Під владу Бухареста перейшли всі провінції з румунським населенням, що перебували під владою сусідніх царської та австро-угорської багатонаціональних імперій: Басарабія (схід), Буковина (північний схід), Трансільванія (центр), Банат, Крішана і Марамуреш.

ВІТАННЯ – Представники іноземних посольств у Бухаресті привітали Румунію з Національним днем, яку вони назвали другом і надійним партнером. Посол Німеччини Пеер Гебауер написав на сторінці дипломатичної місії у Facebook, що його країну і Румунію об’єднує чудова дружба. Посол Великої Британії в Бухаресті Джайлз Портман назвав Румунію близьким союзником. А посол Ізраїлю Ліор Бен Дор нагадав, що його батьки, бабусі та дідусі походять з Румунії: «Румунія має багату історію, красиві пейзажі та гостинних людей. Для Ізраїлю Румунія завжди буде близьким другом з особливими відносинами. Я вдячний, що маю можливість зробити свій внесок у зміцнення відносин між нашими країнами», – сказав пан Ліор Бен Дор. Вітання через посольство США в Бухаресті також передав Державний секретар США Ентоні Блінкен, який зазначив, що «відданість Румунії безпеці та демократії в Європі є прикладом наслідування для всіх країн». Глава американської дипломатії зазначив, що його країна пишається співпрацею з Румунією у вирішенні глобальних проблем і забезпеченні процвітання і добробуту наших народів.

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії повідомило, що всі бюлетені, зареєстровані на закордонних виборчих дільницях у першому турі виборів президента Румунії 24 листопада, були відправлені в країну. Для цього дипломатичні представництва та консульські установи Румунії використовували найшвидші та найбезпечніші транспортні рішення, визначені в залежності від географічних регіонів та часових поясів, – заявили в МЗС. У відомстві також зазначили, що понад 97% голосів, висловлених у діаспорі, будуть у понеділок у Бухаресті. У четвер Конституційний суд Румунії зажадав від Центральної виборчої комісії перерахувати всі дійсні і недійсні голоси, висловлені в першому турі президентських виборів, після скарги одного з кандидатів про можливі фальсифікації. У понеділок конституційні судді вирішать, чи визнати голосування дійсним або будуть скасувати його. Якщо вони визнають його дійсним, другий тур президентських виборів відбудеться у неділю, 8 грудня.

ГАНДБОЛ – Жіноча збірна Румунії з гандболу програла в неділю ввечері матч з Чорногорією в групі B чемпіонату Європи – EHF EURO 2024, організованого в Австрії, Угорщині та Швейцарії, з рахунком 25-27. У п’ятницю, румунки перемогли Чехію 29:28. У вівторок вони завершують свої групові матчі з Сербією. Румунія 14 разів брала участь у жіночих чемпіонатах Європи, завоювавши лише одну бронзову медаль у 2010 році.

ВИБОРИ – Виборча кампанія першого туру президентських перегонів у Румунії, який відбудеться в неділю, завершилася в суботу вранці. Цього року вибори Президента Румунії пройдуть 24 листопада – перший тур і 8 грудня – другий тур. Майже 19 000 виборчих дільниць для 18 мільйонів громадян з правом голосу працюватимуть у неділю, 24 листопада, по всій країні. За кордоном було відкрито рекордну кількість – 950 виборчих дільниць, які працюють протягом трьох днів, у п’ятницю, суботу та неділю. У суботу, за 12 годин до відкриття виборчих дільниць у Румунії, в діаспорі проголосувало близько 180 тисяч румунів, з яких понад 4 000 обрали голосування поштою. Більшість румунських виборців проголосували у Великій Британії, Республіці Молдова, Німеччині, Італії, Іспанії, Франції, Бельгії, Нідерландах та Австрії. У президентських перегонах беруть участь 13 кандидатів, 9 від політичних партій і 4 незалежні кандидати. У перегонах представлені більшість ідеологічних таборів – від соціал-демократів до лібералів, від проєвропейців до популістів, ультранаціоналістів і сувереністів. 1 грудня, у Національний день Румунії відбудуться й парламентські перегони. Вибори до місцевих органів влади Румунії та до Європейського парламенту пройшли 9 червня.

РЕФЕРЕНДУМ – У неділю в Бухаресті пройде місцевий референдум, ініційований генеральним мером столиці Нікушором Даном. Мешканці Бухареста мають відповісти на два запропоновані ним питання, які стосуються способу розподілу грошей між генеральною мерією міста та меріями шести районів, а також видачі дозволів на будівництво в столиці. Крім того, за ініціативою керівної Соціал-демократичної партії було додано третє питання, яке стосується боротьби з вживанням наркотиків у школах. Референдум вважатиметься таким, що відбувся, якщо у ньому візьмуть участь не менш ніж 30 % від кількості виборців Бухареста. У той же час, дійсні бюлетені повинні представляти щонайменше 25% тих, хто має право голосу.

ШЕНГЕН – Міністри внутрішніх справ Румунії, Болгарії, Австрії та Угорщини разом з комісаром ЄС Ілвою Йоганссон у п’ятницю в Будапешті домовилися, що Румунія та Болгарія приєднаються до Шенгенської зони вільного переміщення й з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року. Остаточне рішення буде прийнято на зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС 12 грудня в Брюсселі. Австрія виступала проти розширення зони вільного переміщення осіб і товарів з 2022 року. Урешті-решт, у березні Відень погодився на часткове членство Софії та Бухареста в Шенгенській зоні з повітряними та морськими кордонами, а також розробив дорожню карту для можливого розширення зони вільного переміщення на сухопутні кордони. Угода, опублікована в п’ятницю, передбачає контроль протягом початкового періоду в шість місяців, щоб мінімізувати потенційні зміни в міграційних маршрутах, які можуть виникнути.

НАТО – Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зустрівся у Флориді в п’ятницю з новообраним президентом США Дональдом Трампом. Про це сьогодні повідомили AFP і Reuters з посиланням на речниця Північноатлантичного альянсу. Вони обговорили питання глобальної безпеки, що стоять перед Альянсом. Зустріч Рютте з Трампом відбулася напередодні засідання Ради Україна-НАТО, яке має відбутися наступного тижня після того, як у четвер Росія запустила гіперзвукову балістичну ракету середньої дальності по об’єкту військової інфраструктури в українському місті Дніпро. Москва назвала цю акцію відповіддю на перші удари України американськими ракетами ATACMS і британськими Storm Shadow по військових об’єктах на території Росії.

ГАНДБОЛ – Збірна Румунії з регбі заграє сьогодні ввечері в Бухаресті, товариський матч з командою Уругваю. Румунська збірна зустрічалася з Уругваєм 13 разів. Румуни виграли десять матчів, один закінчився нічиєю і в двох поступилися південноамериканцям. Цього місяця, у двох  в тестових матчах Румунія перемогла Тонгу (25-15) та Канаду (35-27).

У Румунії президентські вибори зазвичай викликають найбільший інтерес і пристрасті. Більше того, цей рік – особливий, оскільки, після двох десятиліть, він поєднує в собі всі можливі вибори – два тури виборів на найвищу посаду організовані до і після парламентських виборів, що збільшує виборчі ставки. Висловлюючись комерційним жаргоном, попит з боку електорату високий, але пропозиція – не з точки зору кількості, бо кандидатів 13, а з точки зору якості – дуже слабка, можливо, найслабша за останні 35 років, в унісон кажуть коментатори та аналітики.

І у них є свої аргументи: більшість кандидатів не мають чітко окресленого професійного профілю, навіть якщо вони мали політичний досвід, у них мало або зовсім немає харизми, а деякі з них не уникли корупційних скандалів; з іншого боку, є кандидати, чия компетентність у сфері зовнішньої політики та безпеки – сферах, які домінують у посадовій інструкції президента, – доведена і не викликає сумнівів, але вони страждають з точки зору політичної підтримки, оскільки вступили у перегони як незалежні кандидати.

Крім того, ці президентські вибори страждають ще в одному відношенні: один з кандидатів вважається безсумнівним претендентом на вихід у вирішальний тур 8 грудня, але за друге місце борються щонайменше два, якщо не три кандидати, і це парадоксальним чином розбавляє напруженість перегонів. Протистояння 1992 та 1996 років між Іоном Ілієску та Емілем Константінеску, 2004 року між Траяном Бесеску та Адріаном Настасе, а також 2014 року між Клаусом Йоганнісом, нинішнім президентом, та його колишнім опонентом Віктором Понтою – все ще свіжі в колективній пам’яті.

Усі вони були змаганнями між основними політичними блоками, лівими та правими, причому останні перемагали протягом останніх двох десятиліть. За одним винятком, під час нинішньої президентської кампанії відбулися лише одні телевізійні дебати, та й ті не об’єднали всіх кандидатів. З ідеологічної точки зору, у змаганні представлені всі напрямки – від соціал-демократів до лібералів, від центристських проєвропейців до популістських націоналістів і сувереністів.

У Румунії виборча кампанія розпочалася 9 червня, коли одночасно пройшли місцеві вибори та вибори до Європейського парламенту. 24 листопада та 8 грудня відбудуться два тури президентських виборів, а між ними, 1 грудня, в Національний день, пройдуть вибори до Парламенту Румунії. Румунські виборці, які проживають або перебувають за кордоном, зможуть проголосувати в першому турі президентських виборів протягом 3 днів, у п’ятницю, суботу та неділю. За кордоном влада організувала рекордні 950 виборчих дільниць. За даними Постійного виборчого органу, близько 7 000 румунів, які проживають за кордоном, вирішили проголосувати поштою.