Author: Штефан Стойка

  • Євробарометр про енергетику

    Євробарометр про енергетику

    Військова агресія Росії проти України змусила Європейський Союз в цілому і більшість країн-членів поступово відмовитися від російського газу, щоб не підживлювати військову машину Москви. Це, а також бажання поступово відмовитися від забруднюючих викопних видів палива в розумні терміни, поставило на перше місце енергетичне питання на порядок денний ЄС.

    Понад три чверті європейців вважають, що ЄС повинен мати сильнішу координуючу роль у сфері енергетики, і, згідно з даними Євробарометра, опублікованими у вівторок, європейці підтримують енергетичну політику ЄС. Вісім з десяти європейців погоджуються, що кліматичні цілі ЄС сприятимуть створенню робочих місць та залученню інвестицій у сектор чистої енергетики, а три чверті вважають, що політика ЄС зменшить залежність від імпорту енергоносіїв.

    Більшість опитаних вважають, що Європі слід диверсифікувати джерела енергії, в тому числі інвестувати у відновлювані джерела, а понад 50% вважають, що слід заощаджувати енергію, де це можливо. 40% респондентів вважають, що енергетична політика ЄС повинна забезпечити більш доступні ціни на енергоносії для споживачів, а 33% заявили, що ЄС повинен інвестувати в інноваційні енергетичні технології.

    Водночас 30% вважають, що заходи мають бути спрямовані на скорочення споживання енергії. Понад три чверті респондентів стверджують, що кардинально змінили свої звички споживання на користь економії. Коли респондентів попросили вибрати з переліку варіантів досягнення кліматичної нейтральності, більшість відповіли, що ЄС повинен заохочувати держави-члени зосередитися на заходах, які підтримують домогосподарства в умовах енергетичної бідності, зменшують споживання енергії або допомагають громадянам виробляти або споживати енергію з відновлюваних джерел.

    Лише за кілька років ЄС змінив майже кожну частину свого енергетичного законодавства відповідно до Європейського зеленого пакту та у відповідь на незаконну агресію Росії проти України і використання її енергоресурсів у військових цілях. Було стимульовано реконструкцію будівель та реформовано функціонування ринків електроенергії та газу.

    Завдяки новим фінансовим інструментам на рівні ЄС було досягнуто вражаючого прогресу в підтримці громадян та економіки на шляху декарбонізації для досягнення мети ЄС щодо кліматичної нейтральності до 2050 року. В останні роки рекордні витрати на енергоносії для домогосподарств та бізнесу, зумовлені зростанням попиту після пандемії COVID-19 та війни в Україні, чинили тиск на національні бюджети та сприяли зростанню інфляції, свідчать дані Євробарометра Європейського Союзу.

  • 17 вересня 2024 року

    17 вересня 2024 року

    ЗАКОНОПРОЄКТ – Палата депутатів Румунії ухвалила проєкт закону щодо Угоди про військове співробітництво між Румунією та Республікою Молдова. Згідно з документом, обидві країни підтримуватимуть одна одну в усіх аспектах підготовки та участі в багатонаціональних місіях та операціях під егідою ООН, ОБСЄ, НАТО або ЄС. Депутат Данієль Георге заявив, що адміністрація Кишинева повинна відмовитися від нейтралітету, який тримає її в полоні пострадянського простору, а угода з Румунією є кроком до стандартизації з Північноатлантичним регіоном. Угода про ратифікацію була підписана в той час, коли Республіка Молдова готується взяти участь в операції Європейського Союзу в Боснії та Герцеговині, EUFOR, Алтея, у складі румунського контингенту.

    ЄВРОКОМІСІЯ – Голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн сьогодні представила новий склад Колегії європейських комісарів. Кандидат від Румунії на одну з 27 посад, колишній міністр європейських фондів та нинішній депутат Європарламенту Роксана Минзату, була призначена виконавчим віце-президентом Європейської комісії з питань людей, навичок та навчання, а також матиме портфель комісара з питань зайнятості, соціальних прав та освіти. У Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку привітав той факт, що Румунія вперше з моменту вступу до ЄС отримує посаду віце-президента блоку, а також те, що Роксана Минзату координуватиме великий портфель, який управлятиме 235 мільярдами євро – однією п’ятою бюджету ЄС. Обраних Урсулою фон дер Ляєн комісарів заслухають депутати Європарламенту, і якщо вони отримають схвальні висновки, весь європейський законодавчий орган проголосує за всю команду. З огляду на тривалі процедури, нова комісія може розпочати роботу пізніше, ніж планувалося, можливо, в грудні.

    ДОПОМОГА ПОСТРАЖДАЛИМ Уряд Румунії схвалив надання прямої фінансової допомоги постраждалим від повеней на сході країни, в результаті яких загинуло семеро людей та пошкоджено майже 6.500 будинків. Гідрологи кажуть, що небезпека повеней ще не минула і оголосили червоний, помаранчевий та жовтий коди попередження для водотоків, що стосуються повітів, які вже постраждали від сильних дощів і зливових паводків. Люди все ще залишаються на нічліг у спеціальних місцях, організованих місцевою владою, а сили МВС були доповнені працівниками інспекцій з надзвичайних ситуацій інших повітів, які прибули до постраждалих регіонів. Тим часом розпочався розподіл продовольчої та водної допомоги для постраждалих від стихійного лиха, як з державних резервів, так і з приватних ініціатив компаній і приватних осіб, які мобілізувалися і привезли в постраждалі населені пункти предмети першої необхідності, такі як одяг, взуття, ковдри і матраци. Червоний Хрест також відправив туди вантажівки з водою та продуктами харчування.

    КОНФЕРЕНЦІЯ – Румунія продовжить підтримувати Республіку Молдова на двосторонньому рівні, на європейському рівні в переговорах про вступ до ЄС, а також у конкретних питаннях, пов’язаних з економічним розвитком, консолідацією інфраструктури і, перш за все, енергетичною безпекою, – заявила у вівторок в Кишиневі міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску. Глава румунської дипломатії була співголовою п’ятої міністерської конференції Платформи партнерства для Республіки Молдова. У цьому зв’язку вона нагадала, що Платформа була створена з метою надання як фінансової, так і секторальної підтримки Республіці Молдова, яка серйозно постраждала від наслідків війни Росії проти України. У цьому контексті було прийнято Спільну декларацію міністрів закордонних справ Румунії, Франції, Німеччини та Республіки Молдова, в якій підтверджується важлива роль цього формату співпраці та спільне зобов’язання підтримувати Республіку Молдова в процесі європейської інтеграції, а також у її зусиллях з розвитку економіки та зміцнення її стійкості. У Кишиневі главу румунської дипломатії разом з іншими міністрами прийняла президентка Республіки Молдова Майя Санду.

    СУД – Конституційний суд Румунії відклав на четвер обговорення передачі до Високого касаційного суду та юстиції у зв’язку з «Законом про втікачів». Верховний суд подав подання на початку грудня минулого року, але Конституційний суд кілька разів відкладав його. Закон, ухвалений Палатою депутатів у листопаді 2023 року, передбачає, що остаточно засуджені особи, які не з’являться до поліції протягом семи днів для ув’язнення, вважатимуться втечею та їм загрожує покарання від 6 місяців до 3 років. На думку Верховного суду, цей закон порушує право на справедливий судовий розгляд і право на особисту свободу. Покарання, призначене за втечу, додається до покарання, яке не було відбуте на момент втечі, додає закон. Сорін Опреску, колишній мер столиці, та Аліна Біка, колишній головний прокурор Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму, є в списку засуджених в Румунії, яким вдалося покинути країну, щоб уникнути в’язниці. Італія та Греція є улюбленими країнами для засуджених втікачів.

    КЛІМАТИЧНИЙ НЙТРАЛІТЕТ– Румунія має намір досягти кліматичної нейтральності до 2045 року, переносячи попередній дедлайн, встановлений на 2050 рік, згідно з новою версією Національного інтегрованого плану з енергетики та зміни клімату. Бухарест також хоче забезпечити 38% свого валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел до 2030 року. Міністерство енергетики оголосило у вівторок у своїй заяві, що опублікувало додаткову політику і заходи, спрямовані на збільшення частки відновлюваних джерел енергії, значне скорочення викидів парникових газів і впровадження інноваційних рішень у всіх секторах економіки. Переглянутий план включає заходи зі скорочення викидів у таких ключових секторах, як енергетика, транспорт, житлово-комунальне господарство та промисловість, і спрямований на впровадження передових технологічних рішень, таких як використання відновлюваного водню та енергоефективність.

    ФЕСТИВАЛЬ – 19-й Міжнародний конкурс класичної музики імені Джордже Енеску проходить у Бухаресті до 27 вересня під патронатом Адміністрації президента Румунії. Цього року для участі у престижному музичному заході зареєструвалися рекордні 667 музикантів у віці від 13 до 35 років. Міжнародний конкурс імені Джордже Енеску, започаткований у 1958 році, є однією з найважливіших музичних подій у світі, що пропонує молодим музикантам платформу для міжнародного визнання. З роками конкурс зміцнив позиції Румунії на світовій культурній арені, будучи єдиним конкурсом в країні, що входить до Всесвітньої федерації міжнародних конкурсів класичної музики, і відкрив численні таланти, які стали всесвітньо відомими артистами. Серед співпродюсерів – Румунське товариство радіомовлення.

  • Як починається навчальний рік?

    Як починається навчальний рік?

    Безпека в школах та превентивні заходи щодо зниження рівня насильства і боротьби з наркоманією залишаються пріоритетами в навчальному році, що розпочинається наступного тижня. Про це заявила міністерка освіти Ліджія Дека напередодні початку нового навчального року в понеділок, 9 вересня. Всі учні розпочнуть навчання фізично, в тому числі в переміщених школах, запевнила міністерка освіти.

    Ліджія Дека: ««На початку минулого навчального року ми мали близько 500 шкіл, переселених з метою реконструкції, модернізації чи будівництва; цього року ми маємо на 300 шкіл більше. Крім цієї причини, в інших випадках нам довелося переїхати через брак місця. Однак, повторюю, навіть у цих ситуаціях всі діти фізично ходять до школи в приміщеннях, які можуть забезпечити навчальний процес. Я вже повідомляла про те, що пріоритетним завданням є відмова від тризмінного навчання в школах. Це не тільки не бажано, але й з наступного 2025-2026 навчального року є навіть незаконно».

    Незважаючи на це, в країні все ще є кілька шкіл, в яких учні навчатимуться у три зміни, а також 70 шкіл з туалетами, що не відповідають гігієнічним вимогам. Більшість з них буде охоплено урядовим рішенням про фінансування, яке Міністерство освіти ініціює цього року. Навчання в одну зміну дозволило б проводити позакласні заходи. З іншого боку, лише одна школа з трьох наразі пропонує дітям харчування під час навчального процесу, але міністерка освіти планує розширити цю програму, щоб у майбутньому всі учні отримували їжу в школі.

    Школи з поганими результатами іспитів повинні отримати підтримку, щоб покращити свої результати, заявила міністерка освіти Ліджія Дека. Вона дала зрозуміти генеральним шкільним інспекторам, що комунікація між школою та її бенефіціарами повинна бути покращена, щоб інформація доходила до учнів та батьків.

    Безпека в закладах повної загальної освіти залишається пріоритетом. Ліджія Дека: «У школах будуть проведені кампанії, програми та акції, спрямовані на запобігання насильству в шкільному середовищі, торгівлі людьми, а також вживанню наркотиків і просування здорового способу життя. Тиждень «Інакша школа» також надаватиме пріоритет запобіганню та зменшенню насильства, вживанню наркотиків, алкоголю та тютюну, а також навчанню безпеці дорожнього руху».

    За кілька днів до початку нового навчального року виконавча влада схвалила збільшення штатного розпису, в основному на викладацькі посади. Таким чином, кількість посад у закладах повної загальної освіті збільшилася на 7800. 

  • 4 вересня 2024 року

    4 вересня 2024 року

    УРЯД Уряд в Бухаресті схвалив у середу низку заходів, спрямованих на поліпшення збору бюджетних платежів, більш ефективне використання коштів, виділених на державні послуги, а також на підтримку інвестицій центральних і місцевих органів влади, заснованих на проектах, що фінансуються за рахунок зовнішніх фондів. Передбачені знижки для тих, хто вчасно сплачує податки. Інша категорія заходів стосується платників податків, які мають непогашену заборгованість, зареєстровану до 31 серпня 2024 року. Для цих платників податків схвалено скасування пені, штрафів за прострочення сплати та штрафів за недекларування за умови сплати простроченої заборгованості до 25 листопада 2024 року. Цільовий показник дефіциту бюджету на цей рік може бути досягнутий, за словами Міністерства фінансів, якщо буде реалізовано кілька категорій заходів, спрямованих на поліпшення збору бюджетних боргів, оскільки на кінець серпня заборгованість перед державним бюджетом фізичних та юридичних осіб перевищила 71 мільярд леїв (понад 14 мільярдів євро). Економісти очікують, що цього року дефіцит бюджету перевищить 7% ВВП.

     

    ЕНЕРГІЯ – Проект «Зелений коридор» є питанням національної безпеки і сміливою відповіддю на енергетичну проблему, на необхідність диверсифікації енергоресурсів у регіоні Східного флангу, заявив на прес-конференції у вівторок міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа. У вівторок Міністерство енергетики організувало 8-му зустріч на рівні міністрів енергетики країн, що беруть участь у реалізації проекту «Зелений коридор», за участю Європейської комісії (ЄК). Країнами-учасницями цього проекту є Азербайджан, Грузія, Румунія, Угорщина та Болгарія. Проект «Зелений коридор» передбачає будівництво кабелю постійного струму, що з’єднує перші чотири країни. Болгарія мала статус гостя на міністерській зустрічі в Бухаресті.

     

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку завтра здійснить одноденний візит до Ізраїлю, щоб висловити свою солідарність з владою Єрусалиму в контексті поточної ситуації на Близькому Сході. Його супроводжуватимуть міністр закордонних справ Лумініца Одобеску та міністр економіки Раду Опря. Прем’єр-міністр Румунії зустрінеться зі своїм ізраїльським колегою Беньяміном Нетаньяху, а також буде прийнятий президентом Ізраїлю Іцхаком Герцогом та спікером парламенту. Румунська делегація прибуде до Ізраїлю військовим літаком.

     

    B.9 – Зустріч міністрів оборони у форматі B.9 відбудеться в Бухаресті у вересні, згідно з рішенням, схваленим у середу румунським урядом. Зустрічі у форматі B.9 проводяться регулярно на рівні глав держав, міністрів закордонних справ і оборони і представляють «можливості для гармонізації» національних позицій країн-членів з питань, що стоять на порядку денному самітів і зустрічей НАТО. Започаткований з ініціативи Румунії та Польщі у 2015 році, формат «Бухарест 9» (B.9) забезпечує платформу для поглиблення діалогу і співпраці між східними членами НАТО: Болгарією, Чеською Республікою, Естонією, Латвією, Литвою, Польщею, Румунією, Словацькою Республікою та Угорщиною.

     

    УКРАЇНА – Україні «потрібна нова енергія» після двох з половиною років війни з Росією, заявив у середу президент Володимир Зеленський, пояснюючи поточні міністерські перестановки, які включають главу дипломатії, повідомляють AFP та Reuters. Ця перестановка є найбільшою в Україні з моменту початку російського вторгнення в лютому 2022 року. Глава української дипломатії Дмитро Кулеба, п’ять інших міністрів і заступників міністрів, а також голова Фонду державного майна, відповідальний за приватизацію, подали у відставку. Дмитро Кулеба є однією з найпомітніших українських фігур з моменту початку війни з Росією. Він послідовно закликав до більшої підтримки України з боку Заходу і намагався переконати країни, що перебувають під впливом Москви, зокрема, в Африці та Азії, підтримати Київ.

     

    ФОНДОВИЙ РИНОК – Румунський фондовий ринок є одним з найбільш швидкозростаючих в Європі, і інвестори з оптимізмом очікують, що ця тенденція збережеться. BET, базовий індекс румунського фондового ринку, що складається з акцій 20 найцінніших компаній у різних секторах, за останні 12 місяців зріс майже на 40% і посів 5 місце серед більш ніж 90 фондових індексів, що відслідковуються агентством Bloomberg. Незважаючи на зниження в серпні, індекс BET близький до історичного максимуму, оскільки зростав у 13 з останніх 15 місяців. Вихід на біржу у 2023 році державної компанії Hidroelectrica, первинне публічне розміщення акцій якої залучило 1,8 млрд доларів США, привернув ще більше іноземних інвесторів до Румунії. Після цього успіху румунська держава зараз аналізує можливість продажу часток інших компаній, якими вона володіє, таких як Національна компанія аеропортів Бухарест. Експерти вважають, що наступного року румунський ринок капіталу може перейти з категорії прикордонних до категорії ринків, що розвиваються. Все це відбувається в той час, коли інвестори пильно стежать за парламентськими і президентськими виборами, запланованими на грудень, і за тим, як уряд Румунії планує скоротити один з найбільших бюджетних дефіцитів в Європейському Союзі.

     

    РЕЄСТР ВИБОРЦІВ – Загальна кількість громадян з правом голосу, внесених до Реєстру виборців 31 серпня, становила 18 974 516, що на 3 931 менше, ніж 31 липня, повідомляє Постійний виборчий орган. Із загальної кількості румунських виборців, внесених до виборчого реєстру, 959 781 проживають або перебувають за кордоном і мають електронний паспорт. Найбільша кількість румунських громадян з правом голосу за межами країни, зареєстрованих у Реєстрі виборців, проживає в Республіці Молдова, Німеччині, Італії, США, Іспанії, Ізраїлі, Канаді, Великій Британії, Угорщині та Австрії.

     

    ФУТБОЛ – У п’ятницю національна збірна Румунії з футболу дебютує в новому сезоні Ліги націй. Свій перший матч футболісти проведуть на виїзді проти Косово, а в понеділок, 9 вересня, вдома зустрінуться з Литвою. До групи С2, в якій грає Румунія, також потрапив Кіпр. Перше місце означає пряму путівку до Ліги B наступного розіграшу Ліги націй, а друге місце – до плей-офф. У той же час, 4-е місце веде до прямого вильоту в Лігу D, тоді як 3-е місце зберігає національну команду у вищому ешелоні змагань, Лізі С, в наступному сезоні. Місце в групах Ліги націй також має прямий вплив на європейський відбір до чемпіонату світу 2026 року. Новим тренером збірної став Мірча Луческу, який повертається на цю посаду після майже сорокарічної перерви. Едвард Йорданеску залишив посаду тренера після Євро-2024, на якому збірна Румунії кваліфікувалася до фінальної частини.

  • 31 серпня 2024 року

    31 серпня 2024 року

    ВІЗИТ – – Президент Румунії Клаус Йоганніс і президентка Республіки Молдова Майя Санду підписали в суботу в Кишиневі спільну Декларацію щодо двосторонньої співпраці для посилення стійкості Республіки Молдова. Документ визначає та зміцнює двостороннє співробітництво в цій життєво важливій сфері для консолідації та захисту демократії та стабільності сусідньої країни. Президентка Майя Санду заявила, що Румунія інвестувала величезні кошти в розвиток Республіки Молдова і продовжує бути її найрішучішим прихильником на міжнародному рівні, підтримуючи її європейський курс. Своєю чергою Клаус Йоганніс запевнив, що зобов’язання Бухареста підтримувати Кишинів у будь-якій кризовій ситуації, в тому числі в сфері енергетики, як ніколи тверді. На думку Йоганніса, гібридна війна, яка ведеться проти Республіки Молдова та її громадян, стає все більш інтенсивною і набуває все більш серйозних форм. Румунія буде найнадійнішим і найактивнішим прихильником європейського курсу Республіки Молдова, і я закликаю всіх міжнародних партнерів послідовно і довгостроково підтримувати цю державу та її громадян, – сказав Клаус Йоганніс. Його візит до Кишинева відбувся також у контексті святкування 31 серпня в Румунії та Республіці Молдова Дня румунської мови.

     

    РУМУНСЬКА МОВА – День румунської мови відзначається сьогодні як в Румунії, так і в Республіці Молдова, де свято було проголошене на честь повернення в 1989 році румунської мови та латиниці. Спеціальні заходи організовуються по обидва береги Пруту. У посланні з цієї нагоди президент Клаус Йоганніс зазначив, що румунська мова – це не просто лексика, а засіб передачі культурної спадщини і безцінний спадок, який ми залишаємо майбутнім поколінням, щоб вони плекали і збагачували його. Румунська мова є офіційною мовою в Республіці Молдова з минулого року, коли президентка Майя Санду підписала закон, який замінив словосполучення «молдавська мова» на «румунська мова». Цей крок був необхідний для відновлення наукової істини про те, що румуни по обидва боки Пруту мають спільну мову, культуру та історію, підкреслив Йоганніс. Румунську мову вивчають у 59 університетах у 37 країнах світу. У День румунської мови румунські культурні інститути по всьому світу організують низку публічних читань, виставок, кінопоказів, концертів та літературних дебатів.

     

    РЕЙТИНГ – Рейтингове агентство Fitch у п’ятницю підтвердило довго- та короткостроковий суверенний кредитний рейтинг Румунії на рівні BBB-/F3 в іноземній валюті, зі стабільним прогнозом. Про це повідомило Міністерство фінансів. Згідно з цитованим джерелом, рішення про підтвердження суверенного рейтингу зі стабільним прогнозом підтримується, на думку агентства, припливом капіталу з Європейського Союзу, який підтримує реальну конвергенцію доходів, зовнішніх фінансів і макроекономічну стабільність країни, а також позитивною динамікою ВВП на душу населення і показників управління та людського розвитку, які знаходяться на більш високих рівнях, ніж у країн в тій же рейтинговій категорії («BBB»). Рішення рейтингового агентства Fitch підтверджує довіру до заходів, вжитих румунським урядом для забезпечення стійкості державних фінансів, – заявив міністр фінансів Марчел Болош. З іншого боку, сильні сторони, які зумовили збереження рейтингу та прогнозу, врівноважуються рівнем дефіциту державного бюджету та поточного рахунку по відношенню до суверенних країн з аналогічним рейтингом, високим рівнем бюджетної жорсткості та позицією чистого зовнішнього боргу. Агентство очікує, що економіка Румунії зросте на 2,5% у 2024 році.

     

    КЛАСИЧНА МУЗИКА – У суботу в румунському Атенеумі в Бухаресті стартує 19-й Міжнародний конкурс імені Джордже Енеску, одна з найвідоміших і найпрестижніших подій у світі класичної музики на міжнародному рівні. У конкурсі, який триватиме до 27 вересня, візьмуть участь відомі виконавці, а також артисти та оркестри з великим потенціалом на початку своєї кар’єри. Конкуренти змагатимуться у трьох категоріях: віолончель, скрипка та фортепіано. Новинкою цього року є майстер-класи з диригування, скрипки, фортепіано та віолончелі, які координуватиме Крістіан Мечелару, широко визнаний і всесвітньо відомий румунський музикант, який, серед іншого, є музичним керівником Національного оркестру Франції та Симфонічного оркестру Цинциннаті. Концерт-відкриття, три фінали з оркестром, 5 сольних концертів за участю членів журі та лауреатів попередніх конкурсів, а також концерт-закриття транслюватимуться в прямому ефірі Radio Romania Muzical. За пропозицією Radio Romania Muzical, концерт-відкриття Конкурсу є також частиною Літнього сезону Єврорадіо, одного з найважливіших проєктів Європейської мовної спілки. Конкурс імені Джордже Енеску, який розпочався у вересні 1958 року і проводиться щодвароки, чергуючись з Міжнародним фестивалем імені Джордже Енеску, швидко став одним з найвідоміших європейських заходів такого роду, а з 2002 року є членом Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів.

     

    АВІАШОУ – Приблизно 35 000 глядачів беруть участь у найбільшому авіашоу в Румунії – BIAS 2024, яке проходить на злітній полосі  бухарестського аеропорту Беняса. Понад 100 літаків і понад 150 пілотів та парашутистів з 13 країн беруть участь у військово-повітряному шоу з вражаючими вправами, а також з технікою і літаками, показаними на землі. Вхід вільний, а завершиться шоу ввечері феєрверком і концертом. Це 14-е  авіашоу, цього разу присвячене 20-річчю вступу Румунії до Організації Північноатлантичного договору.

     

    НАСИЛЬСТВО – Сьогодні в Румунії набув чинності закон про розширений захист жертв насильства. Його мета – захистити всі жертви насильства, незалежно від стосунків з агресором. Міністерка юстиції Аліна Горгіу заявила, що досі в Румунії захисний припис застосовувався лише у випадку домашнього насильства, а новий нормативно-правовий акт стосується також і психологічного насильства. Вона закликала всіх постраждалих звертатися по допомогу та повідомляти про насильство, незалежно від форми та незалежно від агресора. У цьому контексті Міністерство юстиції розпочало інформаційну кампанію під назвою «Життя, прожите в страху, не є життям». У 2023 році в поле зору поліції потрапило майже 80 тисяч випадків домашнього насильства, а у понад 30 тисячах з них жертвами були жінки.

     

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Габрієла Русе зазнала поразки від іспанки Паули Бадоси у трьох сетах у п’ятницю в третьому раунді Відкритого чемпіонату США, останнього турніру Великого шолома в цьому році. Пройшовши через кваліфікацію, Русе була єдиною представницею Румунії в одиночному розряді. Вона продовжить боротьбу в парному розряді, в якому її співвітчизниця Жаклін Крістіан вже кваліфікувалася до 1/8 фіналу в тандемі з італійкою Анджелікою Морателлі, після перемоги над парою Петра Мартіч (Хорватія)/Шелбі Роджерс (США).

  • Міжнародний конкурс імені Джордже Енеску – 2024

    Міжнародний конкурс імені Джордже Енеску – 2024

    В останній день літа в Румунському Атенеумі у Бухаресті стартує Міжнародний конкурс імені Джордже Енеску. Цей захід, який проводиться вже удев’ятнадцяте, є одним з найбільш визнаних і престижних у світі класичної музики на міжнародному рівні. Майже на місяць у самому серці столиці зберуться чимало найвідоміших виконавців, а також артисти та оркестри з великим потенціалом на початку своєї кар’єри. Конкурс Джордже Енеску 2024 триватиме до 27 вересня, за цей час відбудеться кілька конкурсів для молодих талантів, концертів та майстер-класів від провідних артистів зі світу класичної музики. У суботу 31 серпня, в перший день фестивалю, відбудеться інавгураційний концерт та Гала-вечір вручення премій у розділі «Композиція».

    З неділі, 1 вересня, розпочнуться конкурсні відбіркові етапи, в яких візьмуть участь найперспективніші молоді виконавці у світі класичної музики. Буде організовано три конкурси: віолончель, скрипка та фортепіано. Новинкою цьогорічного Фестивалю імені Джордже Енеску є майстер-класи. Вони відбудуться 23 та 27 вересня і складатимуться з майстер-класів з диригування, скрипки, фортепіано та віолончелі, які координуватиме маестро Крістіан Мечелару. Відомий румунський митець широко визнаний і поцінований на міжнародному рівні: він, серед іншого, є музичним керівником Національного оркестру Франції та Симфонічного оркестру Цинциннаті.

    Концерт-відкриття, три фінали з оркестром, 5 сольних концертів за участю членів журі та лауреатів попередніх конкурсів, а також концерт-закриття транслюватимуться в прямому ефірі Radio Romania Muzical. Таким чином, радіостанція продовжує 66-річну традицію співпраці між Конкурсом імені Джордже Енеску та суспільною корпорацією «Радіо Румунія».

    Концерти відкриття та закриття Конкурсу також можна буде почути на Radio România Cultural. Концерт-відкриття Конкурсу імені Джордже Енеску 2024 є також частиною Літнього сезону Єврорадіо, одного з найважливіших проєктів Європейської мовної спілки, що об’єднує концерти та сольні виступи на найважливіших європейських фестивалях. Також частиною Літнього сезону ЄМС є сольний концерт Лівіу Прунару та Валентина Щербана, який відбудеться 13 вересня в Румунському Атенеумі.

    Під час Міжнародного конкурсу імені Джордже Енеску видавництво Будинок Радіо випустить альбом скрипаля Валентина Щербана та піаністки Дар’ї Тудор у збірці «Спадкоємці музичної Румунії», ініційованій Radio România Muzical. Конкурс імені Джордже Енеску був започаткований у вересні 1958 року. Музичне змагання, яке чергується з однойменним міжнародним фестивалем, швидко стало одним з найкращих європейських заходів такого роду, а з 2002 року є членом Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів.

  • Календар президентських виборів

    Календар президентських виборів

    Уряд Румунії ухвалив у середу календарний план проведення цьогорічних президентських виборів, рівно через тиждень після затвердження дати проведення парламентських виборів. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада. Закон передбачає, що для того, щоб бути обраним, кандидат у першому турі повинен набрати голоси половини плюс 1 від загальної кількості виборців, тобто понад 9 мільйонів, що є практично неможливим, тому заплановано другий тур 8 грудня. Парламентські вибори відбудуться між двома турами президентських перегонів 1 грудня, в Національний день Румунії.

    Румунські виборці, які проживають за кордоном, зможуть проголосувати на президентських виборах протягом трьох днів – у п’ятницю, суботу та неділю, і протягом двох днів – на парламентських виборах. Якщо остання боротьба за найвищу посаду мала очікуваний фінал, а ліберальний кандидат на посаду президента – Клаус Йоганніс підтвердив дані опитувань і випередив представницю СДП Віоріку Денчіле у 2019 році, то боротьба за президентське крісло у 2024 році виглядає зовсім інакше.

    Це пов’язано з тим, що доза непередбачуваності є вищою, ніж коли-небудь раніше, що також відображено в опитуваннях. Колишній лідер Соціал-демократичної партії Мірча Джоане, який нині обіймає посаду заступника генерального секретаря НАТО, та нинішній очільник соціал-демократів, прем’єр-міністр Марчел Чолаку мають хороші шанси потрапити до другого туру. Мірча Джоане заявив, що офіційно оголосить про свою кандидатуру після закінчення свого мандату в НАТО. Він був опонентом Траяна Бесеску в 2009 році і програв менш ніж на один відсоток, що викликало підозри у фальсифікаціях і спонукало СДП оскаржити результати виборів, але безуспішно.

    Фактично, ліві політичні сили не мали президента з 2000 року, коли Йон Ілієску, тодішній лідер соціал-демократів, був обраний вдруге. Марчел Чолаку, якого на нещодавньому з’їзді СДП було затверджено кандидатом у президенти від цієї партії, впевнений, що саме він зможе зруйнувати монополію правих на найвищу посаду. Контекст складається на його користь: кандидат від Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке, колишній начальник штабу ЗСР, який за широкої підтримки Клауса Йоганніса був просунутий на посаду лідера лібералів, за результатами опитувань громадської думки має нижчий рейтинг, ніж партія. СДП і НЛП є партнерами в уряді, але передвиборча напруженість і гостра риторика підривають їхню співпрацю.

    Також з правого боку румунської політичної сцени, попри свою ідеологічну невизначеність, походить нова лідерка Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі. Єдиною її перевагою на даний момент є свіжість на політичному «фронті». У боротьбі за президентське крісло також візьмуть участь представники сувереністської, націоналістичної течії, лідер Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон та сумнозвісна Діана Шошоаке  від партії СОС Румунія.

    Другий тур президентських перегонів завершить цьогорічний виборчий марафон в Румунії. Вибори до місцевих органів влади та до Європарламенту відбулися 9 червня.

  • Республіка Молдова, 33 роки незалежності

    Республіка Молдова, 33 роки незалежності

    У 1991 році, після провалу путчу в Москві, 27 серпня парламент у Кишиневі зібрався, щоб вирішити подальшу долю Молдови. Десятки тисяч громадян, що зібралися на Великих національних зборах у центрі Кишинева, закликали парламент проголосувати за незалежність. Сусідня Румунія, з якою Молдову пов’язують спільні історія і мова, першою визнала її державність.

     

    У вівторок Республіка Молдова відзначила 33-ю річницю незалежності у складний для країни і всього європейського континенту момент, викликаний російською агресією проти України. Президентка Майя Санду заразилася вірусом Covid-19 і не змогла бути присутньою на національних святкових заходах. Вона поширила вітальне послання своїм співгромадянам.

    «Завжди є можливість здатися. Наші рішення можуть тримати нас на місці. Ми могли б відмовитися. Шлях, який ми обираємо, може бути важким. Ми могли б бути байдужими. Ми могли б здатися і занепасти духом. Кожне рішення, яке ми приймаємо, або тримає нас на місці, або рухає нас уперед. Ми – це те, що обираємо щодня. Ми обираємо піднятися, хоч би як важко це було. Ми вибираємо працювати заради нашого майбутнього. Ми працюємо заради наших дітей. Ми обираємо надію і життя. Ми віримо в силу нашого народу», – йдеться в посланні Майї Санду, опублікованому в соціальних мережах.

    Президенти країн Балтії, які, як і Молдова, вийшли з васальної залежності від Москви на початку 1990-х років і обрали незалежність, взяли участь у церемоніях в Кишиневі. Вони підписали спільну декларацію, в якій підтвердили свою підтримку вступу Республіки Молдова до Європейського Союзу. Вони привітали зобов’язання Молдови щодо впровадження реформ, зміцнення демократичних інститутів та економічного зростання.

    І найвищі посадові особи Румунії, країни яка залишається головним політичним та економічним партнером молдовської держави, привітали громадян Республіки Молдва з Днем Незалежності. Президент Клаус Йоганніс написав у мережі X, що Румунія продовжить надавати Молдові стратегічну підтримку на всіх рівнях. «Вітаю громадян Республіки Молдова з Днем незалежності! Ви є частиною великої європейської сім’ї, а продовження нинішніх зусиль зробить вступ до Європейського Союзу досяжною метою», – підкреслив Клаус Йоганніс.

    Прем’єр-міністр Марчел Чолаку також надіслав у вівторок вітальне послання всім громадянам Республіки Молдова з нагоди Дня незалежності, запевнивши свого колегу в Кишиневі Доріна Речана, що Румунія і надалі буде на передовій лінії зусиль, спрямованих на зміцнення європейського шляху, стабільності та демократичного розвитку сусідньої країни. «Місце Республіки Молдова в Європейському Союзі. Я переконаний, що на референдумі 20 жовтня 2024 року громадяни Республіки Молдова переконливо підтвердять цю істину», – зазначив Марчел Чолаку.

    Нагадаємо, що  наприкінці жовтня у Р. Молдова відбудеться референдум щодо вступу країни до Європейського Союзу. На всенародне опитування винесуть одне запитання «Чи підтримуєте ви введення європейської інтеграції до Конституції Молдови». Передбачено два варіанти відповіді: «Так» і «Ні».

    Також у бюлетені вкажуть конкретні зміни, які внесуть до Конституції, якщо більшість громадян Молдови підтримає вступ країни до ЄС. Зокрема, йдеться про те, що у преамбулі Основного закону Р. Молдова з’явиться положення про європейську ідентичність та незворотність європейського шляху розвитку країни.

    До Конституції також буде внесено окрему статтю «Європейська інтеграція», в якій буде вказано, що Р. Молдова приєднується до договорів про створення та актів ЄС, і після приєднання до цих документів вони матимуть пріоритет перед національним законодавством.

  • 27 серпня 2024 року

    27 серпня 2024 року

    НЕЗАЛЕЖНІСТЬ – Президентка Майя Санду у вівторок привітала громадян Республіки Молдова з 33-ю річницею проголошення Незалежності: «Молдова – наш дім і ми обираємо майбутнє в мирі та добробуті. Ми пишемо свою історію. З Днем Незалежності, Молдова!», – сказала Майя Санду. У Бухаресті президент Клаус Йоганніс заявив, що Румунія продовжить надавати Молдові стратегічну підтримку на всіх рівнях: «Вітаю громадян Республіки Молдова з Днем Незалежності! Ви є частиною великої європейської сім’ї, а продовження нинішніх зусиль зробить вступ до Європейського Союзу досяжною метою», – написав глава румунської держави на платформі X. Інші румунські високопосадовці привітали Молдову із Днем Незалежності та висловили свою підтримку. 27 серпня 1991 року десятки тисяч громадян зібралися на Великих національних зборах у центрі Кишинева, щоб закликати парламент проголосувати за незалежність. Того ж дня депутати першого скликання прийняли Декларацію про незалежність.

    ПЕНСІЇ – У Румунії податковий поріг для пенсій зросте з 2 000 леїв (400 євро) з 1 жовтня до 3 000 леїв (600 євро). Про це оголосила в понеділок увечері міністерка праці Сімона Букура-Опреску. Вона сказала, що рішення було прийнято після аналізу, який вона провела разом з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку. З 1 жовтня податок становитиме 10% від різниці, що перевищує 3 000 леїв. Заява міністерки праці з’явилася після того, як глава уряду оголосив, що звернувся до міністра фінансів з проханням вивчити можливість встановлення нового порогу для оподаткування пенсій, враховуючи, що після набуття чинності нового закону деякі з них перевищать нинішній поріг. Очікується, що Міністерство фінансів проведе необхідне моделювання, щоб переконатися, що пенсіонери не втратять право на соціальні купони на харчування в результаті перерахунку. Наразі пенсії до 2000 леїв не оподатковуються, але з суми, що перевищує цей поріг, стягується податок у розмірі 10%

    БЕЗРОБІТТЯ – У Румунії рівень безробіття на кінець липня 2024 року становив 3,09%, що на 0,03 процентних пункти вище, ніж у попередньому місяці. Про це повідомило Національне агентство з питань зайнятості робочої сили. Кількість безробітних у сільській місцевості утричі перевищує кількість безробітних у містах. Найбільше безробітних зафіксовано серед осіб віком від 40 до 49 років, за ними йдуть люди старше 55 років. Неосвічені безробітні та безробітні з початковою освітою мають значну частку в загальній кількості зареєстрованих безробітних.

    ПОСУХА – Дві річки в повіті Арджеш (південна Румунія) повністю пересохли. У понад 600 населених пунктах країни обмежено водопостачання, а в кількох сотнях сіл, не підключених до централізованих систем, через посуху і тривалу спеку пересохли колодязі. Національна адміністрація водних ресурсів Румунії також зазначає, що в 42 з 120 секторів, за якими ведеться спостереження, потік Дунаю є нижчим за мінімально необхідний для задоволення потреб у воді. На щастя для Чернаводської АЕС (південний схід), проблем з водопостачанням немає.

    ГІМНАСТИКА – Румунська гімнастка Сабріна Войня подала апеляцію до Верховного суду Швейцарії на рішення Спортивного арбітражного суду в Лозанні, який присудив її партнерці по команді Ані Бербосу бронзову медаль у вільних вправах на Олімпійських іграх в Парижі, – повідомила в понеділок увечері Федерація гімнастики Румунії. Спортивний арбітражний суд (CAS) вирішив, що бронзова медаль у вільних вправах на Олімпіаді в Парижі повинна дістатися гімнастці Ані Марії Бербосу, після того, як Федерація гімнастики Румунії та Румунський олімпійський і спортивний комітет подали відповідне клопотання. Після цього рішення, румунській гімнастці повернули бронзову медаль у вільних вправах, в той час як Сабріна Войня завершила змагання на 4-му місці. Апеляція, подана Федерацією гімнастики Румунії та Сабріною Войнею була відхилена. 5 серпня Ана Бербосу була оголошена на кілька секунд бронзовою призеркою у вільних вправах у фіналі змагання, але американка Джордан Чілес оскаржила рішення суддів. Після розгляду судді підвищили американці бал на 0,1 і цього виявилось достатньо, аби вона посіла третє місце. Сабріна Войня також оскаржила свою оцінку, але її скаргу було відхилено. Після рішення Спортивного арбітражного суду Ана Марія Бербосу стала 3-ю, Сабріна Войня – 4-ю, а американка Джордан Чілес – 5-ю.

    СПЕКА – Румунські метеорологи оголосили у вівторок попередження про жовтий рівень небезпеки у зв’язку з нестабільною погодою, дійсне до ранку середи на половині території країни. У центрі, в горах, східних і південних районах очікуються зливи, грози і пориви вітру до 60 км/год. Місцями будуть грози та град, кількість опадів перевищуватиме 15 – 25 літрів на квадратний метр, а в окремих районах – до 40 літрів на квадратний метр. З іншого боку, сьогодні спека утримується лише у південних та західних областях, де було дуже спекотно, з високим рівнем теплового дискомфорту. Максимальні температури, як правило, коливалися від 27 і 35 градусів тепла. У Бухаресті стовпчики термометрів піднялися до + 36.

  • 23 серпня 2024 року

    23 серпня 2024 року

    ЗУСТРІЧ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку говорив у четвер у Брюсселі з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн про майбутнього єврокомісара від Румунії, про стан виконання Національного плану відновлення та стійкості та про нову 7-річну угоду про дефіцит бюджету Румунії. Що стосується посади єврокомісара, Марчел Чолаку оголосив, що запропонував кандидатуру Віктора Негреску, нинішнього віце-президента Європейського парламенту. Під час зустрічі також обговорювалися питання приєднання Румунії до Шенгенської зони й сухопутними кордонами, при цьому прем’єр-міністр підкреслив, що Урсула фон дер Ляєн є «найбільшим» прихильником повного вступу Румунії.

    ЗАЯВА – Президент Румунії Клаус Йоганніс у посланні з нагоди Дня пам’яті жертв фашизму і комунізму заявив, що популізм і ненависті знову проявляються в різних формах. Він підкреслив, що саме тому необхідна пильність всього суспільства, щоб не наразитися на ризик того, що всі ці цінності, яких дотримується Румунія, були не поважені. Клаус Йоганніс також нагадав про ключове рішення короля Міхая I, який діяв відповідально і гідно, змінивши таким чином несприятливий хід подій Другої світової війни і врятувавши Румунію від неминучої катастрофи. Й прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку підтвердив тверде зобов’язання уряду Румунії боротися з усіма формами екстремізму та зміцнювати громадянський дух, розповідаючи молоді про всі моменти, якими відзначилася новітня історія.

    ОБОРОНА – Начальник Генерального штабу генерал Георгіце Влад зустрівся в четвер у Бухаресті зі своїм французьким колегою генералом Тьєррі Буркхардом, який перебуває в Румунії з офіційним візитом. Дискусії між двома генералами були зосереджені на регіональній безпековій ситуації, виконанні умов досягнення остаточної оперативної спроможності Бойової групи НАТО до 2025 року і обов’язках французьких структур, розгорнутих в Румунії, з метою посилення сил і засобів стримування і оборони Альянсу. Генерал Георгіце Влад підкреслив, що за останні два роки відмінні відносини співпраці між двома арміями в галузі колективної оборони знайшли своє відображення також у підвищенні оперативної сумісності між структурами і в розвитку навчальної і тренувальної інфраструктури. Програма візиту включала зустріч начальників оборонних відомств двох країн з військовослужбовцями Бойової групи НАТО на базі Національного об’єднаного тренувального центру «Гетика» в Чінку (в центрі), де Франція виконує роль рамкової країни Бойової групи НАТО.

    ОСВІТА – Учні та навчальні заклади доуніверситетської освіти в Румунії повинні будуть дотримуватися нових правил у 2024-2025 навчальному році. Статут учнів передбачає, серед іншого, заборону на використання мобільних телефонів під час уроків та санкції для тих, хто порушує правила. Також були внесені зміни до шкільних правил. Серед нововведень – запровадження оцінки за поведінку в кожному модулі, положення про окремий вступний іспит у 9-му класі та наявність у кожній школі вчителя, відповідального за європейські проєкти. Положення також передбачає онлайн або гібридні курси для учнів у виняткових випадках.

    ВИБОРИ США – Віце-президентка Демократичної партії Камала Гарріс прийняла висунення від своєї партії кандидатом у президенти США на Національному з’їзді Демократичної партії. Вона сказала своїм прихильникам, що країна має шанс подолати гіркоту, цинізм і розкол. Гарріс пообіцяла зниження податків для середнього класу. Щодо абортів, вона звинуватила свого опонента, колишнього президента-республіканця Дональда Трампа, у прагненні запровадити національну заборону. Щодо зовнішньої політики, Гарріс заявила, що диктатори по всьому світу підтримують Трампа, повідомляє BBC.

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Габріела Русе вийшла до основної сітки одиночного розряду Відкритого чемпіонату США з тенісу Великого шолома, який стартує в понеділок на арені Flushing Meadows у Нью-Йорку, після перемоги над філіппінкою Александрою Еалою в трьох сетах. У першому раунді Русе зустрінеться з Юлією Грабхер з Австрії. Вона стала третьою румункою, яка потрапила до основної сітки одиночного розряду Відкритого чемпіонату США, після Анни Богдан та Жаклін Крістіан, які пройшли туди завдяки своєму рейтингу. Крістіан зіграє проти 12-ї ракетки світу росіянки Дарії Касаткіної, в той час як Ана Богдан у першому раунді зіграє з голландкою Аранксою Рус.

  • Календар парламентських виборів

    Календар парламентських виборів

    Виборчий марафон у Румунії розпочався 9 червня, коли громадяни вирішували, хто представлятиме їх у Європейському парламенті та хто очолить мерії, місцеві та повітові ради на наступні 4 роки. Після виборів до Європарламенту та місцевих виборів, що відбулися в середині року, наприкінці 2024 року відбудуться два основні виборчі змагання – президентські та парламентські вибори.

    Парламентські вибори відбудуться 1 грудня, в Національний день, між двома турами президентських виборів. У середу виконавча влада, яка відповідає за організацію виборів, встановила календар проведення парламентських виборів від 1 грудня. Виборча кампанія розпочнеться на місяць раніше, 1 листопада, та завершиться о 7 ранку 30 листопада. Румуни голосуватимуть з 7:00 до 21:00. Для румунів, які проживають у діаспорі, голосування розпочнеться 30 листопада о 7 ранку і завершиться 1 грудня о 9 вечора, вони матимуть два дні, щоб віддати свій голос.

    Крайній термін подання до Центральної виборчої комісії протоколу про створення виборчого блоку – 10 вересня. 16 вересня – крайній термін, до якого румунські виборці, які проживають за кордоном можуть зареєструватися у Реєстрі виборців, із закордонною адресою, для можливості голосування на виборчій дільниці. До 2 жовтня будуть подані списки кандидатів та незалежних кандидатів до Сенату та Палати депутатів для виборчого округу для громадян Румунії, які проживають за кордоном, а також списки кандидатів від організацій громадян, які належать до національних меншин, для всіх виборчих округів.

    З іншого боку, 17 жовтня – це дата, до якої виборці, які проживають за кордоном можуть зареєструватися у Реєстрі виборців із закордонною адресою з можливістю голосувати поштою, онлайн на веб-сайті votStrainatate.ro. Також до 17 жовтня політичні партії, політичні альянси, виборчі блоки або організації громадян, які належать до національних меншин, можуть подати свої списки кандидатів та незалежних кандидатів у виборчих округах по всій країні. 22 жовтня – крайній термін для встановлення та подання виборчих знаків до Центральної виборчої комісії. Ефірний час, виділений кандидатам у депутати, буде визначено до 31 жовтня.

    Нагадаємо, що у червні Соціал-демократична партія отримала більшість посад мерів, а також поівтових та місцевих рад, також соціал-демократи та їхні партнери при урядуванні, ліберали, здобули більше половини місць у Європарламенті.

  • 21 серпня 2024 року

    21 серпня 2024 року

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку здійснює візит до Брюсселя у супроводі міністрів інвестицій та європейських проектів і фінансів. Він проведе переговори з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, в тому числі про портфель Румунії в майбутній виконавчій владі ЄС. Марчел Чолаку заявив, що він має намір висувати Віктора Негреску, який в даний час є віце-президентом Європейського парламенту. Марчел Чолаку та фон дер Ляєн також обговорять стан впровадження Національного плану відновлення та стійкості. Румунський прем’єр-міністр, ймовірно, представить загальні принципи, які він хоче застосувати на практиці для скорочення бюджетного дефіциту.

    НАТО – НАТО посилює обороноздатність Румунії за допомогою передислокованого з Італії радара протиповітряної оборони LANZA разом з його технічною командою. Розташований у південно-східному повіті Тулча, радар надає унікальні можливості центру командування і управління НАТО, забезпечуючи як пасивне, так і активне радіолокаційне виявлення. Цей найсучасніший радар призначений для передового виявлення, відстеження і спостереження. Він використовується для забезпечення комплексної ситуаційної обізнаності та посилення оперативних можливостей різних платформ, в тому числі кораблів та підводних човнів. Мобільні активні радари є високоефективними і забезпечують додатковий захист повітряних і стаціонарних платформ командування та управління, покращуючи оперативну сумісність в рамках альянсів та партнерств і посилюючи боєготовність повітряних і космічних сил і засобів НАТО.

    УРЯД – Уряд Бухареста вирішив продовжити програму «Гарячий обід в школах» для майже 1,9 мільйона дітей, які відвідують дитячий садок або школу. Вони отримуватимуть фрукти, овочі, молочні та хлібобулочні вироби, а місцева влада та директори шкіл відповідатимуть за реалізацію програми. Крім того, за допомогою просвітницьких заходів їм пояснюватимуть, чому важливо харчуватися здоровою їжею. Також на засіданні в середу уряд затвердив графік проведення парламентських виборів, призначених на 1 грудня. Виборча кампанія розпочнеться 1 листопада та завершиться 30 листопада. Румуни голосуватимуть з 7:00 до 21:00. Для румунів, які проживають у діаспорі, голосування розпочнеться 30 листопада о 7:00 ранку і завершиться 1 грудня о 21:00 вечора.

    ТАРОМ – Румунська авіатранспортна компанія TAROM не планує відмовлятися від експлуатації інших маршрутів у найближчий період, але нестабільна ситуація на авіаційному ринку може призвести до можливих змін – заявив у вівторок виконуючий обов’язки генерального директора Костін Йордаке. Ця заява з’явилася після того, як ТАРОМ оголосив, що продає свої слоти в лондонському аеропорту Хітроу авіакомпанії Qatar Airways. Завершення стратегічної транзакції заплановано на 26 жовтня. Наразі TAROM проводить реструктуризацію.

    ПОСУХА – Посуха серйозно вплинула на виробництво зернових в Румунії, особливо на півдні країни. Влада повідомляє, що постраждала площа близько 2 мільйонів гектарів. За деякими оцінками, близько 40% посівів пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику постраждали. Це вже четвертий посушливий рік з п’яти, і збитки фермерів зростають. Вони покладають надії на компенсацію, яку можуть отримати від держави. Міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу нещодавно заявив, що цього року фермери отримають 200 євро на гектар для допомоги постраждалим від посухи посівам. Він додав, що для румунської держави був розроблений унікальний в Європі механізм страхування 7 мільйонів гектарів від посухи.

    АВІАШОУ – Найбільше авіашоу в Румунії відбудеться в суботу 31 серпня в аеропорту Беняса поблизу Бухареста. У ньому візьмуть участь понад 100 цивільних і військових літаків і понад 150 пілотів і парашутистів з 13 країн. Захід приурочений до 20-ї річниці вступу Румунії до НАТО. Пілоти ВПС Румунії продемонструють, серед іншого, винищувачі F-16 і IAR-99 Falcon та STANDARD F-16 і IAR-99 Falcon та STANDARD IAR-99 Falcon, а також транспортні літаки Spartan і Hercules. Спеціальні гості цього року – повітряні акробати з Baltic Bees, латвійської групи з унікальним стилем пілотування, які виконують артистичні маневри найвищої складності. Також цього року не обійдеться без відомого литовського пілота Юргіса Кайріса, багаторазового чемпіона світу з вищого пілотажу на літаку

    ВИБОРИ США – Демократична партія США офіційно затвердила Камалу Гарріс своїм кандидатом на президентських виборах 5 листопада у вівторок ввечері в Чикаго під час національного з’їзду партії. Делегати з усіх штатів і територій США ще раз висловили свою підтримку Харріс у суто церемоніальному голосуванні, після того, як вона вже була офіційно обрана під час онлайн-поіменного голосування на початку цього місяця. Номінантка від Демократичної партії має виступити з програмною промовою на з’їзді в четвер, що ознаменує завершення чотириденного заходу, покликаного відзначити кандидатів від Демократичної партії та надати їм імпульс на решту виборчої кампанії. Віце-президент Камала Гарріс (60 років) є другою жінкою, висунутою Демократичною партією на посаду президента з моменту її створення в 1828 році, та в разі обрання може стати першою жінкою-президентом в історії США. Вона замінить нинішнього главу Білого дому Джо Байдена (81 рік), який вибув з боротьби за другий термін, оскільки його вік і розумові здібності все частіше потрапляють під пильну увагу. Суперником Камали Гарріс на президентських виборах є колишній президент США, мільярдер-республіканець Дональд Трамп (78 років).

  • 15 серпня 2024 року

    15 серпня 2024 року

    ДЕНЬ ВМФ – Президент Клаус Йоганніс заявив у четвер у Констанці (найбільшому румунському морському порту) під час урочистостей, організованих з нагоди Дня ВМС, що союзники вважають Румунію надійним стовпом регіональної безпеки і головним контрибутором у процес зміцнення сил стримування і оборони НАТО на східному фланзі. Тут, на березі Чорного моря, по сусідству зі збройною агресією Росії проти України, ми як ніколи чітко бачимо результати політичних, дипломатичних і військових зусиль Бухареста за останні роки, – сказав президент. За його словами, Румунія сьогодні має найміцніші гарантії безпеки, а її громадяни захищені від будь-яких потенційних загроз. Клаус Йоганніс сказав морякам, що відданість, наполегливість і дух самопожертви, які визначають їх, є прикладом досконалості, а Військово-морські сили Румунії є символом національної сили і стійкості. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку також привітав моряків, як військових, так і цивільних, і подякував їм. «Вітаю усіх зі святом у цей особливий день – 15 серпня, свято Успіння Пресвятої Богородиці, покровительки всіх моряків», – написав Чолаку в соціальних мережах. З нагоди 122-ї річниці заснування ВМС ЗСР у Констанці, Мангалії, Бреїлі, Галаці, Тульчі і Бухаресті відбулися урочисті заходи, в тому числі показові навчання, виставки техніки та озброєння, інтерактивні семінари, культурні заходи з військово-морською специфікою і концерти військової музики.

     

    СВЯТО – Православні християни (більшість у Румунії) і католики відзначають сьогодні Успіння Пресвятої Богородиці, свято, що нагадує про момент відходу Діви Марії з цього світу. У християнстві існує традиція, що Діва Марія після смерті була піднесена на небо. Пресвята Богородиця користується найбільшою пошаною в християнстві після Святої Трійці, і саме тому до неї звертається найбільше молитов. Успіння Пресвятої Богородиці є престольним святом більшості монастирів Румунії та нагодою для великих паломництв. Багато паломників у цей день ходили до монастирів Пресвятої Діви Марії, щоб взяти участь у богослужіннях і помолитися біля ікон, які вважаються чудотворними.

     

    ЧОРНЕ МОРЕ – Міністр оборони Румунії Ангел Тилвер зустрівся в четвер у Румунії з командувачем Військово-морських сил Туреччини адміралом Ерджументом Ратліоглу, з яким обговорив безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні і можливості двосторонньої, регіональної та союзницької співпраці. Згідно з прес-релізом міноборони, Ангел Тилвер високо оцінив добру співпрацю між румунськими і турецькими збройними силами, яка матеріалізувалася у великих спільних навчаннях, місіях з патрулювання повітряного простору, військово-морських операціях і військовій присутності в багатонаціональних структурах, розгорнутих на території двох країн. «Введення в дію Оперативної групи з боротьби з морськими мінами в Чорному морі є результатом спільних зусиль і доказом згуртованості і солідарності чорноморських держав, які підписали цю ініціативу – Болгарії, Румунії і Туреччини. Вкрай важливо, щоб ми продовжували діяти скоординовано для зміцнення безпеки Чорного моря, а військово-морська сфера є одним з основних напрямків», – сказав міністр Ангел Тилвер.

     

    ПОСУХА – Заявки на компенсацію збитків, завданих ґрунтовою посухою, можна подавати до 19 серпня 2024 року. Про це у четвер повідомило Міністерство сільського господарства та розвитку сільських територій. У липні міністр сільського господарства Флорін Барбу повідомив єврокомісара Януша Войцеховського про те, що великі території Румунії постраждали від посухи і попросив Європейську комісію в листі від 7 серпня надати термінову компенсацію з огляду на значній збитки понесені фермерами. За даними міністерства сільського господарства, сільськогосподарським виробникам необхідно терміново відшкодувати загальну суму у понад 75 млн. євро за осінні посіви 2023 року. З іншого боку, екстремальні погодні умови поставили під загрозу й весняні посіви, зокрема кукурудзи та соняшнику, на площі близько двох мільйонів гектарів по всій країні.

     

    ПОГОДА – Національна метеорологічна служба оголосила «червоний», «помаранчевий» та «жовтий» рівні небезпеки через сильну спеку і тепловий дискомфорт, що діятимуть у четвер та п’ятницю на більшій частині території Румунії. Сьогодні в 7 повітах на заході та південному заході країни, в яких оголошено «червоний» рівень небезпеки, температура коливатиметься від 39 до 41 градуса, а мінімальні показники становитимуть близько 23 градусів, подекуди до 26 градусів. «Помаранчевий» рівень небезпеки оголошено в регіонах на північному заході, в центрі та на півдні Румунії. «Жовтий» рівень небезпеки через сильну спеку і тепловий дискомфорт діє на північному заході, в центрі, на півдні та частково на сході країни, де максимальна температура повітря становитиме від 34 до 37 градусів. Мінімальна температура не опуститься нижче 18 градусів. Аномальна спека спостерігається і в Бухаресті та передмісті, а температурно-вологісний індекс буде вище критичного порогу у 80 одиниць. Максимальна температура повітря підніметься до 39 градусів. Найближчими днями спека збережеться на більшій частині території країни.

  • Румунія потерпає від посухи

    Румунія потерпає від посухи

    Останні два роки рекордно високих температур і недостатньої кількості опадів у Румунії наклалися на хронічну посуху, що посилило її руйнівний вплив на повсякденне життя людей та економіку країни. Обмеження водопостачання досі діють у понад 400 населених пунктах по всій країні. Найбільше постраждали східні повіти: Ботошань, Ясси, Вранча, Нямц та Бакеу. Але є також серйозні проблеми в південних повітах, таких як Джурджу і Горж. Представники Державного агентства водних ресурсів Румунії – Apele Române все ще звертаються до населення із закликом раціонально використовувати воду, враховуючи, що коефіцієнт заповнення 40 водосховищ становить 78%.

    У близько 120 населених пунктах Ботошанського повіту, наприклад, люди не отримують воду і вночі, оскільки споживання є вищим, ніж зазвичай, а оптимальний рівень не може бути накопичений у резервуарах. Користувачам рекомендується створити мінімальні запаси води на період відключення. В інших населених пунктах повіту, які не мають централізованого водопостачання, колодязі пересохли, а люди кажуть, що їм доводиться носити воду за три-чотири кілометри. Експерти рекомендують використовувати питну воду лише для споживання, а для інших побутових потреб, де це можливо, використовувати альтернативні джерела.

    З іншого боку, тривала посуха створила серйозні проблеми для сільськогосподарських культур. У липні цього року міністр Флорін Барбу поінформував єврокомісара Януша Войцеховського про те, що значні території Румунії постраждали від посухи. Днями він звернувся до Єврокомісії з проханням терміново виплатити компенсації фермерам, які зазнали значних збитків. Великі території Румунії постраждали від посухи, а втрата доходів сільськогосподарськими виробниками ставить під загрозу економічну життєздатність фермерських господарств та інтереси безпеки країни, – повідомляє міністр. «Значна шкода, заподіяна несприятливими кліматичними явищами, вимагає термінової компенсації, щоб допомогти вирішити конкретні проблеми, що виникли в результаті цих подій», – йдеться в листі, надісланому до Єврокомісії міністром сільського господарства і розвитку сільських районів Флоріном Барбу.

    За даними міністерства, за попередніми оцінками, загальні витрати у понад 75 мільйонів євро на осінні посіви 2023 року мають бути терміново відшкодовані фермерам. Що стосується поточного року, то гостра нестача опадів і вищі за норму температури на більшій частині території країни, навіть особливо високі в низинних районах, як повідомляється, вплинули на весняні посіви, особливо кукурудзи та соняшнику, на площі близько 2 млн га по всій країні, аж до загрози повної загибелі цих посівів. Втрати, за даними Міністерства сільського господарства, оцінюються у понад 200 євро на гектар.

  • 27 липня 2024 року

    27 липня 2024 року

    ДОПОМОГА Кошти, які будуть надані румунським фермерам, чий урожай постраждав від посухи, майже втричі перевищать бюджетні асигнування на сільськогосподарські субсидії, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Разом з міністром сільського господарства Флоріном Барбу він відвідав повіти Вранча та Галац, які найбільше постраждали від погодних умов, де врожай кукурудзи і соняшника втрачено на понад 90%. На півдні та сході країни близько 2 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь опинилися під загрозою через посуху. Проте, Марчел Чолаку запевнив, що Румунія не має проблем з продовольчою безпекою, оскільки має досить велику площу зрошуваних сільськогосподарських угідь. З іншого боку, прем’єр-міністр оголосив, що 1 вересня уряд представить план скорочення витрат. За словами Марчела Чолаку, не планується підвищувати ПДВ або внески на соціальне страхування – в ході переговорів з Європейською комісією було досягнуто домовленості про скасування деяких податкових пільг, але ліки та продукти харчування залишаться з 9% ПДВ. Коментарі глави уряду з’явилися в контексті оголошення Європейського Союзу про те, що продовжує процедуру надмірного дефіциту бюджету щодо Румунії. Аналогічні дії були розпочаті в п’ятницю проти шести інших країн ЄС, включаючи Францію, Польщу та Угорщину.

    КОШТИ Європейська комісія схвалила виділення Румунії 1,7 млрд євро на стратегічні дослідницькі та інноваційні проєкти. Міністр цифровізації Богдан Іван оголосив, що після двох років переговорів, виконавча влада ЄС визнала виконаною умову під назвою «Ефективне управління національною або регіональною стратегією смарт-спеціалізації», яка координується міністерством. Таким чином, європейські гроші призначені для інвестицій в усі регіони країни, а метою є, за словами міністра, «інноваційна екосистема, в якій підтримуватимуться підприємці цієї галузі, румуни, які розробляють передові технології та приносять користь економіці та промисловості».

    ЛІТНЯ ШКОЛА – Угорщина, яка півроку головує в Раді Європейського Союзу на ротаційній основі, восени поставить на європейський порядок денний питання вступу Румунії до Шенгенської зони й сухопутними кордонами – знову заявив угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан. У своєму виступі на Літній школі в місцевості Беїле Тушнад (центральна Румунія) Віктор Орбан сказав, що сподівається на позитивне голосування до кінця року. Він також говорив про конфлікт в Україні, попередивши, що Європі доведеться заплатити ціну цієї війни, якщо республіканець Дональд Трамп переможе на президентських виборах у США.

    ЮНЕСКО – Архітектурний комплекс Шлях Героїв, присвячений горжанським героям, які віддали своє життя за Батьківщину під час Першої світової війни скульптора Константіна Бранкуша в місті Таргу-Жіу (південь), та «Кордони Римської імперії – Дакія» були внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Про це було оголошено в суботу під час сесії Комітету ЮНЕСКО в Нью-Делі, Індії. Нові записи доповнюють румунську присутність у списку всесвітньої спадщини, який включає, серед іншого, дельту Дунаю, дакійські фортеці в горах Ораштіей та церкви в Молдові та Марамуреші.

    ОЛІМПІАДА – Румунки Анкуца Боднар і Сімона Радіш пройшли кваліфікацію в суботу в півфіналі жіночого парного веслування на Олімпійських іграх у Парижі після чіткої перемоги в третій серії. Також веслувальники Андрій Корня та Маріан Енаке вийшли до півфіналу чоловічої двійки, вигравши другу серію. Першим румунським спортсменом, який взяв участь у змаганнях, був веслувальник Міхай Кіруце, який сьогодні вранці пройшов кваліфікацію у чвертьфіналі чоловічих одиночних змагань після перемоги у другій серії. Румунія бере участь у літніх Олімпійських іграх у Парижі зі 106 спортсменами. У п’ятницю ввечері багаторазова олімпійська чемпіонка, чемпіонка світу та Європи, яка написала історію гімнастики, румунка Надя Команечі стала одним із сюрпризів церемонії відкриття літніх Олімпійських ігор у Парижі – разом з іншими легендами світового спорту вона несла факел на Сеною до місця, де запалювався олімпійський вогонь. На урочистостях відкриття олімпіади були присутні 90 глав держав.

    ПЕРЕГОВОРИ – Ізраїль та ХАМАС готуються до нового раунду переговорів про припинення вогню в секторі Газа. Тим часом, Сполучені Штати Америки в особі кількох американських чиновників, включаючи президента Джо Байдена та віце-президента Камали Гарріс, можливого кандидата від Демократичної партії на пост глави Білого дому, протягом усього візиту Біньяміна Нетаньяху до США наполягали на необхідності якнайшвидшого досягнення угоди про звільнення заручників і припинення вогню в секторі Газа. Під час вечірньої зустрічі у п’ятницю в резиденції колишнього президента США Дональда Трампа у Флориді прем’єр-міністр Нетаньяху підтвердив, що ізраїльська делегація переговірників вирушить наступного тижня до Риму, де відбудеться наступна конференція високого рівня країн-посередників.