Radio România Internațional

Author: Богдан Матей

  • Румунсько-французьке стратегічне партнерство

    Румунсько-французьке стратегічне партнерство

    Ще в 19 столітті Париж був вибором номер один для румунської еліти, яка відправляла своїх синів на навчання на Захід. Багато румунських революціонерів-пашоптистів шукали притулку у Франції після того, як їхній новаторський рух був розгромлений внутрішньою реакцією, підтриманою вторгненням османських і царських військ. Історики стверджують, що тверда підтримка французького імператора Наполеона III була вирішальною для об’єднання румунських князівств у 1859 році.

    Франція також була улюбленим місцем притулку для антикомуністичних бойовиків, які втікали від диктатури, встановленої окупаційною радянською армією. Скульптор Костянтин Бринкуш, есеїст Еміль Чоран та драматург Ежен Іонеско є світовими, французькими та румунськими знаменитостями. Засоби масової інформації та громадська думка Франції були глибоко зворушені антикомуністичною румунською революцією 1989 року, в результаті якої загинуло більше тисячі людей.

    Після відновлення демократії в Бухаресті двосторонні відносини між Румунією та Францією стають дедалі теплішими і тіснішими, що завершилося укладанням у 2008 році Стратегічного партнерства. Тим часом, у вересні 2006 року в Бухаресті вперше в історії відбувся саміт франкофонії. У понеділок увечері в Парижі прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку і прем’єр-міністр Франції Мішель Барньє обговорили зміцнення двостороннього стратегічного партнерства з наголосом на економічній та оборонній складовій.

    Глави двох урядів погодилися, що інвестиції в такі ключові сфери, як ІТ, авіація та енергетика, є надзвичайно важливими. Подвоєння обсягу двосторонньої торгівлі за 16 років існування Стратегічного партнерства, його тенденція до зростання і давні економічні відносини, такі як Dacia Renault, є вагомими аргументами для продовження співпраці в посиленому вигляді, – заявив прем’єр-міністр Чолаку, якого цитує кореспондент Радіо Румунія в Парижі.

    Глава уряду Румунії високо оцінив міцну співпрацю в галузі безпеки і той факт, що за рішенням президента Еммануеля Макрона Франція взяла на себе роль рамкової країни Бойової групи НАТО в Румунії одразу після російського вторгнення в Україну, що є важливим елементом для зміцнення позицій Альянсу на східному фланзі. Це також підкреслило прагнення Франції збільшити свою військову присутність в Румунії, яка нині становить 800 військовослужбовців.

    Прем’єр-міністр Чолаку також подякував своєму французькому візаві за постійну підтримку Франції щодо повної інтеграції Румунії до Шенгенської зони вільного пересування, а також приєднання до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що є головним пріоритетом уряду Румунії. Наступного року Румунія та Франція святкуватимуть 145 років дипломатичних відносин, і готуються численні заходи, які продемонструють багатство двох культур та взаємодію між ними.

  • Республіка Молдова може продовжити європейський шлях

    Республіка Молдова може продовжити європейський шлях

    Прозахідна президентка Республіки Молдова Майя Санду була переобрана на чотирирічний термін. У недільному вирішальному турі президентських виборів вона отримала понад 55% голосів виборців. Згідно з даними Центральної виборчої комісії її контр-кандидат, колишній генеральний прокурор Александр Стояногло, етнічний гагауз, звинувачений у проблемах з доброчесністю та підтриманий проросійськими соціалістами, набрав менше 45% голосів. Обидва фіналісти президентських виборів у Республіці Молдові також є громадянами Румунії. Після голосування Майя Санду заявила, що сподівається на велику кількість виборців, які прийдуть на вибори, щоб протидіяти тим, кого вона назвала «злодіями, які хочуть купити» республіку.

    Зі свого боку, прем’єр-міністр Дорін Речан, який очолює уряд, сформований президентською партією «Дія та солідарність», заявив, що Міністерство внутрішніх справ та інші державні установи працюють над запобіганням нападу на демократію в Республіці Молдова. Він звинуватив спроби фальсифікації виборів, координовані Росією, та сказав, що «ми перебуваємо в момент атаки злочинних угруповань, які купили багато голосів, і тому дуже важливо мобілізуватись, голосувати, тому щоб наші голоси перемогли шахрайство». Речан також заявив, що люди повинні обрати «лідера, який доведе нас до процвітання, до Європейського Союзу».

    Також у неділю Стояногло, звинувачений у тому, що йому дуже важко висловлюватися румунською, заявив, що володіння офіційною мовою республіки не є обов’язковою умовою для кандидата в президенти. Деякі коментатори вважають, що ця образлива для румуномовної більшості громадян Республіки Молдова заява ще більше зменшила електоральну частку лівого кандидата.

    Гагаузи — тюркське населення православного віросповідання. Вони були колонізовані на півдні сьогоднішньої республіки царським режимом, який привіз їх зі східної Болгарії два століття тому. Лінгвісти стверджують, що після Другої світової війни радянські окупанти піддали гагаузів примусовій русифікації, поєднаній з ізоляцією від румунів, так що сьогодні деякі не тільки не знають румунської мови взагалі, але вже навіть не розмовляють своєю власною гагаузькою мовою, яка належить до огузької групи тюркських мов.

    Європа привітала перемогу Майї Санду. З вітальними посланнями виступили голова Європейської комісії, канцлер Німеччини, президенти Франції, України та Румунії. Переобрана президентка пообіцяла, що під час свого наступного терміну на посаді намагатиметься «покращити діяльність уряду», оскільки знає, що є громадяни «незадоволені ситуацією» в республіці.

    Румунський аналітик Арманд Гошу, який спеціалізований на пострадянському просторі, зазначає, що через кілька місяців у Кишиневі відбудуться парламентські вибори, які є не менш важливими, ніж президентські, якщо не більш важливими, враховуючи, що Республіка Молдова є напівпрезидентською республікою, в якій президент має обмежені повноваження.

  • Населення Румунії продовжує старіти

    Населення Румунії продовжує старіти

    На середину цього року населення Румунії становило 21 779 000 осіб, що на один відсотковий пункт менше, ніж 1 червня 2023 року. За даними Національного інституту статистики (НІС), явище демографічного старіння прискорилося, так що люди старше 65 років майже на мільйон перевищують сегмент молодого населення у віці до 14 років. Жіноче населення на півмільйона перевищує чоловіче, а середній вік на національному рівні наближається до 43 років.

    Це був би моментальний знімок. Але динаміка, попереджають експерти, постійно викликає занепокоєння. З часу перепису 2011 року і до останнього перепису 2021 року Румунія втратила близько мільйона жителів», – заявив півроку тому голова Національного інституту статистики Тудорел Андрей під час дебатів, організованих бухарестськими ЗМІ.

    Він вказує на помітне старіння населення за останні 30 років (в середньому приблизно на 7,7 років, але набагато більше для жінок) і на той факт, що в найближчі кілька років Румунія, швидше за все, приєднається до Нідерландів у боротьбі за сьоме місце за чисельністю населення в Європейському Союзі, перемістившись з шостого місця. Економіст Іонуц Думітру, колишній голова Фіскальної ради, попереджає, що «найгірше те, що це дуже різке скорочення в найближчі роки відбудеться в районі активного населення.

    Це дуже сильний шок, коли декретовані (діти, народжені між 1968-1990 роками, коли комуністичний режим забороняв аборти і не заохочував використання контрацептивів – ред.) виходять на пенсію, і ми бачимо, що в цей період прогнозується значне скорочення активного населення». Експерти також відзначають, що демографічна група 65 років і старше в Румунії є однією з найбільш швидкозростаючих в Європі, і ця тенденція, як очікується, збережеться.

    Наслідки старіння робочої сили стають очевидними, оскільки менша група робочої сили повинна утримувати більшу кількість пенсіонерів. Ця зміна має далекосяжні наслідки в різних секторах, від економіки до охорони здоров’я, створюючи ефект хвилі, який торкається кожного куточка румунського суспільства. Крім того, народжуваність у Румунії знижується протягом десятиліть, опускаючись нижче рівня відтворення, необхідного для підтримання стабільної чисельності населення.

    За останні 35 років цей показник скоротився майже вдвічі – з приблизно 60 живонароджених на тисячу жінок дітородного віку до 35. Багато молодих людей залишають країну в пошуках кращих економічних можливостей, і цей відтік посилює демографічний дисбаланс. Нарешті, коментатори звинувачують політичний фактор у неефективності: попри декларовані добрі наміри, жодному з урядів у Бухаресті, незалежно від їхніх ідеологічних переконань, не вдалося створити програми, здатні переконати зростаючу кількість румунів у діаспорі масово репатріюватися.

  • Від бюджетного дефіциту до європейської мінімальної зарплати

    Від бюджетного дефіциту до європейської мінімальної зарплати

    Міжнародний валютний фонд переглянув оцінки щодо зростання економіки Румунії в цьому році з 2,8%, як прогнозувалося в квітні, до 1,9% в останньому звіті, опублікованому світовою фінансовою установою. Очікується, що середньорічна інфляція досягне 5,3% на кінець 2024 року і 3,6% в наступному році, а безробіття залишиться на рівні 5,6%, а в 2025 році знизиться до 5,4%. Дефіцит поточного рахунку оцінюється на рівні 7,5% ВВП цього року і 7% наступного року.


    Майже одночасно з прогнозами МВФ Європейське статистичне бюро (Євростат) опублікувало дані, згідно з якими дефіцит державного бюджету в Європейському Союзі збільшився з 3,2% ВВП у 2022 році до 3,5% у 2023 році, а найвищий рівень був зафіксований минулого року в Італія (мінус 7,2%), Угорщина (мінус 6,7%) та Румунія (мінус 6,5%). У випадку Румунії, дані Євростату показують, що дефіцит державного бюджету збільшився з понад 88 млрд леїв у 2022 році до майже 105 млрд леїв минулого року (1 євро = приблизно 5 леїв).


    Це на тлі того, що державні витрати скоротилися з 40,4% валового внутрішнього продукту в 2022 році до 40,3% в минулому році, а доходи впали з 34% до 33,7%. Раніше міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило хороший рейтинг державного боргу Румунії та стабільний прогноз. Однак агентство попередило, що рейтинг Румунії може бути знижений, якщо дефіцит продовжить перевищувати прогнози і якщо збережуться інші дисбаланси, такі як висока інфляція або дефіцит поточного рахунку – різниця між високим імпортом і низьким експортом.

    Standard & Poor’s також прогнозує, що поточні передвиборчі витрати, які супроводжуються підвищенням пенсій та зарплат у державному секторі, призведуть до збільшення дефіциту бюджету Румунії до 7,3% цього року. Оскільки макроекономічна статистика мало вражає багатьох румунів, які все ще залишаються бідними і бачать, як їхня купівельна спроможність різко знизилася через галопуючу інфляцію в останні роки, політики вирішили запропонувати їм втішну міру.

    Трохи більше ніж за місяць до президентських і парламентських виборів Палата депутатів у Бухаресті прийняла, як орган, що приймає рішення, проєкт закону про адекватну мінімальну заробітну плату. Закон транспонує європейську директиву, спрямовану на поліпшення умов праці та життя працівників. Документ передбачає, що гарантована мінімальна заробітна плата брутто повинна встановлюватися щорічно, періодично оновлюватися після консультацій з національними репрезентативними профспілками та організаціями роботодавців і враховувати прожитковий мінімум, а також економічні та соціальні показники. Мінімальна заробітна плата брутто буде встановлена на рівні від 47 до 52 відсотків середньої заробітної плати в економіці.

  • Осінні культурні фестивалі

    Осінні культурні фестивалі

    Театр і документальне кіно зараз домінують у румунських культурних новинах. У Бухаресті триває Національний театральний фестиваль (НТФ) – культурна подія, яка відбувається вже 34-й раз поспіль, цього року під назвою “Драматургія можливого”. До 28 жовтня любителі театру можуть побачити вистави, відібрані для фестивалю, який, за словами організаторів, присвячений “можливостям”. До офіційної програми увійшли понад 30 вистав театрів з Бухареста та з усієї країни, серед яких “Антологія зникнення” – автор і режисер Раду Афрім; “Дванадцята ніч” Вільяма Шекспіра, режисер Андрей Шербан; “Гедда Габлер” Генріка Ібсена, режисер Томас Остермайєр. Цього року на фестивалі також виступатимуть гості з-за кордону – Німеччини, Ірландії, Польщі та Бельгії. Подія організована Спілкою театральних діячів Румунії. Національний театральний фестиваль є культурним проєктом, що фінансується Міністерством культури Румунії.

     

    Тим часом, в неділю ввечері у місті Сібіу розпочався Міжнародний фестиваль документального кіно “Astra”. Понад 100 документальних фільмів будуть показані протягом тижня до 27 жовтня. Покази відбуваються в кількох місцях по всьому місту – кінотеатрах, театрах і в Новому кінокуполі, просторі на головній площі Сібіу, який пропонує глядачам особливий досвід перегляду за допомогою сучасних технологій, де вони стають частиною мистецького світу. Нагороди фестивалю будуть присуджені журі, до складу якого входять авторитетні професіонали документального кіно, у чотирьох конкурсах – “Центральна та Східна Європа”, “Румунія”, “Нові голоси документального кіно” та “Студентський конкурс”.

     

    “Молоді європейські кінематографісти цього року знову мають унікальні можливості на фестивалі. Вісім проєктів європейських режисерів та продюсерів отримають менторську підтримку від визнаних професіоналів кіноіндустрії. Студенти також зможуть скористатися спеціальною програмою DocStudent Hub, в рамках якої мають змогу взяти участь у воркшопах, майстер-класах та практичних заняттях з мистецтва, виробництва та дистрибуції документального кіно. Участь візьмуть студенти та викладачі з престижних університетів Праги, Загреба, Вільнюса, Братислави, Зліна, Клуж-Напоки та Бухареста, – повідомляють організатори.

     

    Міжнародний фестиваль документального кіно “Astra” у Сібіу, започаткований у 1993 році як інноваційний проєкт, є одним з найважливіших фестивалів неігрового кіно в Європі і включений Європейською кіноакадемією до переліку тих, що мають право на прямі номінації на Європейську кінопремію.

  • 19 жовтня 2024 року

    19 жовтня 2024 року

    ОБОРОНА – У четвер і п’ятницю міністр оборони Румунії Анджел Тилвер взяв участь у зустрічі своїх колег з НАТО в Брюсселі, де підкреслив відданість Румунії підтримці України як через двосторонні ініціативи, так і через ефективну координацію на рівні НАТО і ЄС. У Бухаресті міністр внутрішніх справ Кетелін Предою зустрівся зі своїм українським колегою Ігорем Клименком. Як повідомляє Міністерство внутрішніх справ Румунії, «робочий візит міністра внутрішніх справ України, перший в Румунії за останні 20 років, відбувся через рік після іншої важливої події у двосторонніх відносинах між Румунією та Україною, а саме першого спільного засідання урядів двох країн». Перемовини були спрямовані на зміцнення співпраці в ключових сферах, що становлять взаємний інтерес, таких як боротьба з торгівлею людьми, наркотиками та зброєю, нелегальною міграцією, співпраця поліції, обмін інформацією та досвідом для підвищення рівня загальної громадської безпеки в контексті війни в Україні, переміщення осіб і транспортних засобів через кордон. З цієї нагоди міністр Предою заявив, що після закінчення війни Румунія повинна і має можливість відігравати важливу роль у процесі відновлення в Україні. Міністр Клименко подякував Румунії за суттєву підтримку з першого дня війни та високо оцінив зусилля МВС Румунії з надання екстреної гуманітарної допомоги мільйонам українців, які перетнули кордон у пошуках притулку від війни. Зокрема, понад 10.000.000 громадян України пройшли транзитом через Румунію без інцидентів, з яких понад 82 000 залишилися на румунській території, 146 звернулися з проханням про надання притулку і понад 100 000 подали прохання про різні форми міжнародного захисту. Наприкінці дискусій на пленарному засіданні делегацій міністри підписали важливу Угоду про співробітництво у сфері запобігання, обмеження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Цей документ створив необхідну двосторонню договірно-правову базу для надання Румунією та Україною взаємної допомоги за запитом у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій», – зазначили в Міністерстві внутрішніх справ Румунії.

    БЕЗПІЛОТНИКИ – Радарна система спостереження румунської армії виявила в ніч з п’ятниці на суботу невелику повітряну ціль біля Чорного моря, в 45 км на схід від румунського міста Сфинту Георге в дельті Дунаю. Оскільки ціль прямувала до румунського кордону, були активовані структури розширеної бойової служби повітряної поліції під командуванням НАТО та повітряної поліції під національним командуванням. У Міноборони уточнили, що ймовірність існування зони ураження на території країни не вказується, але в цьому районі проводяться розслідування. Румунія – країна-член Європейського Союзу і НАТО, яка має 650-кілометровий кордон з Україною, неодноразово в цьому році стикалася з інцидентами, коли фрагменти безпілотників падали на її територію, в контексті нападів Москви на портову інфраструктуру України. Незважаючи на те, що більшість уламків впали в Румунії після того, як були знищені українською ППО, занепокоєння щодо погіршення ситуації посилилися, оскільки деякі російські безпілотники порушують повітряний простір як Румунії, так і Латвії.

    ВИБОРИ В МОЛДОВІ – У неділю молдовські виборці обирають президента і вирішують майбутнє своєї невеликої румуномовної держави на референдумі щодо членства в ЄС. Вважається, що чинна президентка Майя Санду має найкращі шанси: опитування громадської думки показують, що більше половини виборців виступають за приєднання до блоку ЄС. Але вийти з-під впливу Росії виявляється так само складно, як і здобути незалежність від Радянського Союзу понад три десятиліття тому, оскільки Москва докладає значних зусиль для підриву демократичного процесу. Саме тому влада в Кишиневі вжила заходів для запобігання внутрішнім і зовнішнім провокаціям і можливим ворожим діям, у тому числі в російськомовному сепаратистському Придністров’ї. У Республіці Молдова було організовано понад 2200 виборчих дільниць, а також понад 230 виборчих дільниць для молдован, які проживають за кордоном, у 37 країнах, у тому числі 16 у Румунії.

    ФЕСТИВАЛЬ – 34-й Національний театральний фестиваль є діалогом між поколіннями – заявив голова Румунської театральної спілки (UNITER), сценограф Драгош Бухаджар, на відкритті заходу в Бухаресті в п’ятницю ввечері. Під час фестивалю, який триватиме з 18 по 28 жовтня, вистави театрів з усієї країни будуть представлені в столиці і будуть доповнені супутніми заходами, такими як візуальні інсталяції, читання-вистави за новими текстами сучасної драматургії, незалежний театр, освітні вистави, конференції та дебати, воркшопи, модулі, присвячені відомим митцям, презентації книг, радіотеатральні вистави, а також насичена партнерська подія – Бієнале сценографії. Публіка також зможе насолодитися 5 іноземними виставами від провідних європейських продюсерів.

    НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС – Румунія забезпечила собі медаль у парному жіночому розряді на чемпіонаті Європи з настільного тенісу в Лінці (Австрія). У чвертьфіналі румунсько-іспанська пара Адіна Діакону/Марія Сяо сьогодні зіграє з румунсько-австрійською парою Бернадетт Соч/Софія Полканова, таким чином, Румунія матиме свого представника в півфіналі. У п’ятничних матчах 1/8 фіналу Адіна Дякону та Марія Сяо перемогли Гайю Монфардіні (Італія)/Рейчел Море (Швейцарія) з рахунком 3:0, а Бернадетт Соч і Софія Полканова обіграли Ече Харач/Озге Йилмаз (Туреччина) з рахунком 3:1. Румунія також має 3 представників в останній 16-ці жіночого одиночного розряду, згідно з інформацією на сайті Румунської федерації настільного тенісу. Бернадетта Соч зіграє проти Лінди Бергстром зі Швеції, Андрея Драгоман зіграє з Цзя Нан Юань (Франція), а Єлизавета Самара – з німкенею Сабіною Вінтер.

  • 18 жовтня 2024 року

    18 жовтня 2024 року

    ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – 17 жовтня був останній день подання списків кандидатів на вибори 466 сенаторів та депутатів до Парламенту Румунії. 21 політична партія та політичне угрупування вступили у виборчі перегони, результати яких будуть визначені на виборчих дільницях 1 грудня у Національний день Румунії. Для того, щоб гарантувати свою присутність у наступному законодавчому органі, політичні партії повинні набрати 5% від загальної кількості дійсних голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

     

    САМІТ – Президент Клаус Йоганніс закликав на осінньому саміті Європейської Ради до сильного сигналу з боку ЄС щодо підтримки Республіки Молдова в процесі європейської інтеграції, особливо в нинішньому виборчому контексті, засудивши втручання і спроби дестабілізації з боку Москви. Основні теми дводенного саміту також охоплювали ситуацію в Україні, події на Близькому Сході, конкурентоспроможність ЄС та управління міграцією, а також дискусії щодо Грузії, підтримки багатосторонньої системи та міжнародного порядку, заснованого на правилах, і цін на енергоносії. Глава румунської держави наголосив на важливості доступних цін на енергоносії, необхідності посилення зв’язку та усунення структурних вузьких місць у мережах передачі енергії.

     

    ОБОРОНА  – Міністр оборони Анджел Тилвер підписав у п’ятницю в Брюсселі документ про приєднання Румунії до листа про наміри щодо Пан’європейського коридору VIII для військової мобільності разом з Албанією, Болгарією, Італією та Північною Македонією. Метою документа є спрощення і прискорення пересування військових сил і техніки як у мирний час, так і в ситуаціях кризи або конфлікту. Згідно з прес-релізом Міноборони, приєднання Румунії до цього коридору військової мобільності, на додаток до двох проектів, розроблених в рамках НАТО, учасником яких вона вже є, з Болгарією і Грецією та Туреччиною і Болгарією, відповідно, активізує зусилля із забезпечення транзиту військ і військової техніки та посилить можливості реагування в Чорноморському регіоні для забезпечення стабільності і безпеки. У п’ятницю, на другий день зустрічі міністрів оборони в Брюсселі, румунський міністр Анджел Тилвер взяв участь у засіданні Північноатлантичної ради, присвяченому оцінці та адаптації сил і засобів стримування і оборони НАТО. За повідомленням Міноборони, міністр наголосив на важливості продовження зусиль з прискорення адаптації сил і засобів стримування і оборони Альянсу. На засіданні було підкреслено тверду прихильність країн-членів НАТО до забезпечення стабільності і безпеки в регіоні.

     

    НАТО – Новий Генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав Румунію і сили Альянсу за швидку реакцію на інцидент, що стався в четвер, коли підозрілий безпілотник залетів на 14 кілометрів у румунський повітряний простір. Звертаючись до Ради міністрів оборони країн-членів Альянсу, Марк Рютте запевнив, що НАТО продовжить посилювати спостереження в цьому регіоні і що союзники планують нові інвестиції в системи протиповітряної оборони і сучасні винищувачі, в основному F-35 5-го покоління. Крім того, за словами посадовця, альянс значно збільшив свою присутність на східному фланзі і посилив місію повітряної поліції НАТО. У п’ятницю міністерство оборони в Бухаресті уточнило, що після виявлення підозрілого безпілотника радари повітряного спостереження постійно відстежували маршрут об’єкта, який увійшов на територію країни. Крім того, додали в Міноборони, чотири винищувачі піднялися в повітря для моніторингу ситуації, але не мали з ним візуального контакту в жодній точці маршруту, що змінювався.

     

    ВИБОРИ В МОЛДОВІ – 3,3 мільйона виборців у Респ. Молдова, як очікується, прийдуть на виборчі дільниці в неділю 20 жовтня на історичні вибори: вибори президента республіки та референдум щодо європейського майбутнього країни. За даними Центральної виборчої комісії, організовано 2 219 виборчих дільниць і вперше надруковано виборчі бюлетені не лише румунською, але й п’ятьма мовами національних меншин: українською, болгарською, гагаузькою, російською та ромською. Для молдован за кордоном буде відкрито 231 виборчу дільницю в 37 країнах, найбільше в Італії – 60, Німеччині – 26, Франції – 20 і Великобританії – 17. У Румунії буде відкрито 16 виборчих дільниць, стільки ж, скільки і в США, в той час як в Росії, з міркувань безпеки, будуть відкриті лише 2 виборчі дільниці, обидві в Москві. Дві виборчі дільниці також будуть відкриті в Україні, в Києві та Одесі. Чинна глава держави Майя Санду є фаворитом згідно з опитуваннями, за неї проголосували б 29,5% респондентів. Колишня чиновниця Світового банку Майя Санду була обрана президентом у листопаді 2020 року на хвилі популярності як антикорупційна реформаторка з проєвропейською програмою. Опитування також показують, що понад 54% молдован виступають за включення членства в ЄС до конституції країни. Після розпаду Радянського Союзу колишня радянська республіка коливалася між прозахідною і проросійською орієнтаціями.

     

    ФЕСТИВАЛЬ – У п’ятницю в Бухаресті стартував Національний театральний фестиваль – культурна подія, що відбувається вже в 34-е, цього року під назвою «Драматургія можливого». До 28 жовтня любителі театру можуть побачити вистави, відібрані для фестивалю, який, за словами кураторів, присвячений «можливостям». Понад 30 вистав з Бухареста та всієї країни увійшли до офіційної програми фестивалю. Серед них «Антологія зникнення» сценариста і режисера Раду Афріма, «Дванадцята ніч» Вільяма Шекспіра, режисера Андрей Шербан, «Гедда Габлер» Генріка Ібсена, режисер Томас Остермайєр та багато інших. Цього року буде представлено п’ять гостьових вистав з-за кордону – Німеччини, Ірландії, Польщі та Бельгії. Подію продюсує UNITER – Румунська спілка театральних діячів. Національний театральний фестиваль є культурним проєктом, що фінансується Міністерством культури.

     

    ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – Сьогодні ввечері, з нагоди Європейського дня боротьби з торгівлею людьми, будівля Уряду в Бухаресті підсвічена синім кольором на знак солідарності з жертвами цього злочинного явища. «Торгівля людьми є кричущим і гідним осуду порушенням основних прав людини, проти якого ми будемо продовжувати діяти послідовно і рішуче» – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. На додаток до нової національної стратегії в цій сфері, зусилля Румунії щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми також отримають фінансову підтримку від США в розмірі 10 мільйонів доларів протягом наступних п’яти років. Європейський день боротьби з торгівлею людьми відзначається щороку 18 жовтня.

     

    ФІЛЬМ – На Римському кінофестивалі, який триватиме до 28 жовтня, серед показів – румунська стрічка: «Насті» – документальний фільм режисера Тудора Джурджіу у співпраці з Крістіаном Паскаріу та Тудором Д. Попеску про життя та кар’єру тенісиста Іліє Настасе. Вже 19-й рік поспіль Римський кінофестиваль відзначає найновіші міжнародні постановки та молоді голоси європейського кіно. Серед цьогорічних гостей – американський режисер Френсіс Форд Коппола та актори Джонні Депп і Віґґо Мортенсен. Режисери Тудор Джурджіу та Крістіан Паскаріу прилетять до Риму на подію і зустрінуться з глядачами 21 та 22 жовтня на двох показах фільму. До них приєднаються легендарний менеджер ATP і тенісний промоутер Вітторіо Сельмі та один з провідних італійських спортивних журналістів Убальдо Сканагатта. Обидва з’являються в «Насті», де розповідають про роки слави румунського тенісиста.

  • Нові звинувачення у корупції

    Нові звинувачення у корупції

    Викриття в ЗМІ та розслідування прокуратури продовжують очищувати списки кандидатів, з якими румунські політичні партії хочуть постати перед виборцями на парламентських виборах 1 грудня. Минулого тижня соціал-демократка Лаура Вікол подала у відставку з посади голови Комітету з правової політики Палати депутатів.

    Це стало наслідком журналістського розслідування, опублікованого медіа-платформою «Рекордер» щодо діяльності на ринку нерухомості компанії Nordis, яка, як стверджується, була нічим іншим, як гігантською аферою. Видання пише про «бізнес фінансово-політичного клану зі зв’язками на найвищому рівні», в центрі якого знаходиться Владімір Чорбе, чоловік Лаури Вікол. Пізніше вона вийшла й з Соціал-демократичної партії через нібито «медіа-лінчування».

    Потім настала черга Націонал-ліберальної партії, яка перебуває при владі разом із соціал-демократами. Палата депутатів підтримала подання Національного антикорупційного директорату про зняття недоторканності та проведення обшуку комп’ютера та помешкання колишнього міністра охорони здоров’я, ліберала Нелу Тетару, у справі за фактом хабарництва. Останній наполягає на своїй невинуватості і стверджує, що не брав грошей від пацієнтів та хоче справедливості.

    Прокурори, на підтримку своїх звинувачень, наводять 57 матеріальних доказів того, що він брав хабарі в постійній формі. ЗМІ розважає те, що лікар, який колись був шанованим громадським діячем і колишнім міністром-знаменитістю, брав у пацієнтів не тільки гроші на загальну суму в кілька десятків євро, але й живих курей. Хірург Нелу Тетару очолював міністерство освіти під час пандемії COVID-19.

    У Палаті депутатів представники націоналістичного, опозиційного Альянсу за об’єднання румунів та позафракційні депутати закликали до розширення розслідування Національного антикорупційного директорату і на період, протягом якого Тетару, як міністр, управляв процесом закупівель під час пандемії. За цих обставин Націонал-ліберальна партія вирішила звільнити лікаря з усіх посад і виключити його зі списків на парламентських виборах.

    Також минулого тижня сенатору Єуджену Пирвулеску було пред’явлено звинувачення і взято підписку про невиїзд у справі за фактом купівлі впливу, до якої, ймовірно, причетний колишній генеральний директор Державного управління з питань винаходів і товарних знаків (OSIM) Маріан-Кетелін Бурческу. На відміну від Тетару, Пирвулеску не є «гарячою картоплею» в руках лібералів. Він був обраний чотири роки тому за списком НЛП і залишався майже анонімним на публічній арені, поки не вибухнув корупційний скандал, але напередодні він вийшов з лав цієї партії і приєднався до передвиборчої команди претендента на президентський пост Мірчі Джоане, який був представлений громадськості як незалежний кандидат, хоча має один з найдовших строків перебування на посаді лідера Соціал-демократичної партії.

  • Прогноз економічного розвитку Румунії

    Прогноз економічного розвитку Румунії

    Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило довго- та короткостроковий суверенний кредитний рейтинг Румунії в іноземній валюті, зі стабільним прогнозом. Рішення, за словами експертів агентства, ґрунтується на хорошому економічному розвитку та ймовірності більш стрімкого зростання протягом наступних трьох років. Помірний рівень зовнішнього боргу також є однією з причин. Агентство підкреслює добру ситуацію на ринку праці, де безробіття залишається близьким до історичного мінімуму. Згідно з джерелом, румунська економіка зросте на 1,6% у 2024 році та подвоїться у 2025-2027 роках, оскільки країна отримає значні кошти від ЄС як з Багаторічних фінансових програм, так і з Механізму відновлення та стійкості.

    Але є й застереження від Standard & Poor’s. Рейтинг Румунії може бути знижений, якщо дефіцит продовжить перевищувати прогнози і якщо збережуться інші дисбаланси, такі як високий рівень інфляції або дефіцит поточного рахунку – велика різниця між імпортом та експортом. Standard & Poor’s також попередило, що поточні передвиборчі витрати призведуть до збільшення дефіциту бюджету Румунії до 7,3% цього року. За оцінками агентства, загальні витрати зростуть після підвищення заробітної плати в державному секторі на 20%, або близько 14 млрд леїв (що еквівалентно близько 3 млрд євро), і підвищення пенсій з вересня, що складає 0,6% Валового Внутрішнього Продукту.

    Standard & Poor’s також відзначає збільшення військових витрат до майже 2,5% ВВП цього року, а також високий рівень державних інвестицій на рівні близько 7% ВВП, які лише частково покриваються за рахунок європейських фондів. Standard & Poor’s – одне з трьох найбільших міжнародних фінансових рейтингових агентств. Інші два – Fitch та Moody’s, також дають незалежну оцінку здатності країн світу погашати свої борги. Згідно з довідником, опублікованим фінансовим сайтом Global Investopedia, рейтинг країни враховує економічні показники країни, обсяг державних і приватних іноземних інвестицій, прозорість ринку капіталу, валютні резерви і політичну стабільність.

    У своїй першій реакції на рішення Standard & Poor’s, представники керівної коаліції заявили, що висновки експертів міжнародного  агентства, після аналогічного рішення, оголошеного влітку агентством Fitch, є доказом макроекономічної стабільності та стабільної перспективи розвитку Румунії. Лідери опозиції та незалежні експерти менш ейфорійні, нарікають на напівпорожню частину склянки. Професор Мірча Кошя, ветеран вітчизняного економічного аналізу, в інтерв’ю Радіо Румунія сказав, що діагноз агентства є дуже об’єктивним. «Ми повинні визнати, що справи в Румунії йдуть добре», – сказав він, додавши, однак, що цей факт покладає надзвичайні зобов’язання на нинішнє політичне керівництво і на наступне, яке прийде після президентських і парламентських виборів наприкінці цього року.

     

  • 3 жовтня 2024 року

    3 жовтня 2024 року

    PATRIOT – ЗРК Patriot, який Румунія подарувала сусідній країні, вже прибув до України. Це підтвердив представник Міністерства оборони Румунії Константін Спину у коментарі Радіо Свобода. «Можу підтвердити, що система Patriot прибула в Україну», – заявив речник міноборони у коментарі. Напередодні президент Володимир Зеленський знову подякував Румунії за допомогу, підкресливши, наскільки корисною є ця система для Збройних сил України: «Я дякую кожній країні, яка дійсно допомагає нам з ППО. Особливо дякую Румунії за Patriot – сказав президент Зеленський. Нагадаємо, що минулого місяця Уряд, Парламент та Президент Румунії схвалили закону про передачу Україні сучасного зенітно-ракетного комплексу Patriot у новітній версії 3+.

     

    БЮДЖЕТ – Міністр інвестицій та європейських проєктів Румунії Адріан Кичу заявив, що Румунія представить семирічний план скорочення бюджетного дефіциту до 15 жовтня – крайнього терміну, встановленого Європейською Комісією. За словами Кичу, план передбачає низку реформ, які включені до Національного плану відновлення та стійкості. Заходи, в основному, полягають у скороченні непотрібних витрат у державних установах та покращенні збору доходів до бюджету.

     

    УКРАЇНА – Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у четвер обговорив війну в Україні та «план перемоги» Києва з Президентом Володимиром Зеленським під час свого першого офіційного візиту після того, як 1 жовтня очолив Альянс. «Україна зараз ближче до НАТО, ніж коли-небудь раніше, і продовжуватиме йти цим шляхом, поки не досягне членства», – сказав Марк Рютте, який підтвердив свою підтримку Києву. Зі свого боку, Володимир Зеленський заявив, що українці заслуговують на вступ до НАТО, і Москві необхідно дати «чіткий сигнал, що гарантована безпека для України та всієї Європи неминуча».

     

    ПАРТНЕРСТВО- У Бухаресті відбулася презентація Рамкової програми партнерства між Світовим банком та Румунією на період 2025-2029 роки. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що протягом наступних трьох років орієнтовний обсяг фінансування Румунії з боку групи Світового банку становитиме понад шість мільярдів доларів на вигідних фінансових умовах. Ці гроші допоможуть подолати розрив між більш розвиненими та інтегрованими міськими районами і біднішими та більш ізольованими сільськими районами. Також було підписано кредитну угоду на суму 500 мільйонів доларів на політику управління ризиками стихійних лих.

     

    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії в серпні становив 5,5%, що на 0,1% більше, ніж у липні, повідомив Національний інститут статистики. Кількість безробітних у віці від 15 до 74 років перевищила 450 000 осіб, що більше, ніж у попередньому місяці та порівняно з серпнем 2023 року. Безробіття серед дорослого населення у віці від 25 до 74 років за аналізований період становить  4,4%. Незначна тенденція до зростання цього показника є тривожним сигналом для уряду, оскільки динаміка безробіття показує, в якому напрямку рухається економіка, а наразі спостерігається уповільнення економічної активності, – каже економічний аналітик Ауреліан Докіа. Однак, за його словами, хоча незначне збільшення кількості безробітних є тривожною ознакою, Румунія все ще далека від критичного рівня, якого вона досягла в минулі кризові періоди, коли країна зіткнулася, серед іншого, з економічною рецесією.

     

    ЗЛОЧИННІСТЬ – Поліцейські Управління з розслідування злочинів та громадського порядку, спільно з, жандарми та бійцями спецпідрозділу поліції зі службовими собаками провели рейд у місті Цендерей, у повіті Яломіца (південна Румунія). Вони провели обшук у кількох десятках помешкань і, за даними повітового поліцейського інспекторату, мають намір доставити на допит десятки підозрюваних, деякі з яких мають європейські ордери на арешт. Вони розслідують кримінальні правопорушення за фактом порушення громадського порядку і громадського спокою, а також недотриманням режиму поводження зі зброєю і боєприпасами.

     

    DISCOVER_EU 2024 – Молоді європейці 2006 року народження, в тому числі з Румунії, можуть від сьогодні зареєструватися в програмі DiscoverEU 2024, щоб виграти безкоштовні подорожі до країн-членів ЄС. Ті, хто хоче отримати один з 35 000 безкоштовних проїзних квитків та дисконтних карток на проживання та харчування під час подорожі, повинні зареєструватися на спеціальній молодіжній сторінці Європейської Комісії. Проїзні, які вони виграють, дають можливість подорожувати протягом одного місяця і молоді люди можуть здійснити поїздку в період з березня 2025 року по травень 2026 року. Кожен переможець може обрати конкретні напрямки в Європі або надихнутися культурним маршрутом DiscoverEU, який з’єднує європейські столиці, об’єкти ЮНЕСКО або європейської спадщини. Заявки на участь у конкурсі приймаються до 16 жовтня. З моменту запуску програми у 2018 році нею скористалися понад 300 000 осіб.

     

    КОМІСАРИ ЄС – Кандидати на пост Комісара ЄС, висунуті державами-членами ЄС та президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, будуть заслухані в профільних комітетах Європарламенту наступного місяця. Голова Європарламенту Роберта Метсола оголосила в соціальних мережах, що майбутні комісари будуть затверджені депутатами Європарламенту в період з 4 по 12 листопада. France Presse зазначає, що, таким чином, призначення нового складу Єврокомісії стане можливим на початку грудня. Представниця Румунії Роксана Минзату була призначена виконавчим віце-президентом з питань навичок та освіти, зайнятості та соціальних прав.

     

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Галеп зазнала поразки з рахунком – 2:6, 1:6 від росіянки Анни Блінкової (26, 78 WTA) у другому колі турніру  WTA 125 у Гонконзі. Чемпіонка Ролан Гаррос і Вімблдону та колишня перша ракетка світу, піднялася в рейтингу WTA Live з 1130 на 879 місце після першого кола турніру в Гонконзі. Перемога над австралійкою Аріною Родіоновою з рахунком – 6:2, 4:6, 6:4 повернула румунку в Топ-1000. Вона повернулася на корт після більш ніж тримісячної перерви, коли відновлювалася після травми.

     

    ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу FCSB  сьогодні ввечері зіграє на виїзді з грецьким клубом PAOK у черговому матчі групового турніру Ліги Європи. Чемпіони Греції, на чолі з румунським головним тренером Резваном Луческу, у першому турі перемогли турецький Galatasaray у Стамбулі з рахунком – 3:1, тоді як FCSB, якого тренує кіпріот Еліас Хараламбос, розгромив латвійський RFS у Бухаресті з рахунком 4:1.

  • Іноземні інвестиції скорочуються

    Іноземні інвестиції скорочуються

    Національний банк Румунії оголосив про значне падіння прямих іноземних інвестицій минулого року порівняно з 2022 роком. Їх чистий приплив у 2023 році досяг майже 6,75 млрд євро, що на 36,3% менше від рекордної суми, зафіксованої в попередньому році. На думку експертів Центрального банку, такий розвиток подій відповідає міжнародній тенденції та може бути пояснений переважно економічною невизначеністю та геополітичною напруженістю, особливо в контексті затяжної війни в сусідній Україні та конфлікту на Близькому Сході, які спонукали іноземних інвесторів дотримуватися обережного підходу.

    Їхнє стримання, на думку інших, було посилене тим, що дехто називає початок блокування франко-німецького економічного двигуна Європи. Основними сферами, які приваблювали іноземні гроші в Румунію, були промисловість, фінансове посередництво, страхування і торгівля, а загальна сума іноземних коштів, безпосередньо поглинутих румунською економікою, досягла 118 млрд євро на кінець 2023 року.

    Фінансовий аналітик Адріан Кодірлашу, заступник голови CFA Румунія (організації інвестиційних професіоналів) зазначає, що ця тенденція до зниження збереглася і в 2024 році: приблизно на 800 мільйонів євро менше. Фахівці кажуть, що існує прогалина, яка може бути заповнена за рахунок місцевих інвестицій. За словами міністра інвестицій та європейських проєктів Адріана Кичу, загальна вартість інвестицій, здійснених румунською державою, які фінансуються або з національних фондів, або з безповоротних європейських фондів, або через Національний план відновлення та стійкості, становить 155 мільярдів євро – близько половини валового внутрішнього продукту.

    Нещодавно уряд Румунії повідомив про запуск пакету стратегічних програм розвитку економіки, і найважливішою є національна програма підтримки великої промисловості вартістю один мільярд євро. План також включає схему державної допомоги в розмірі 500 мільйонів євро та фіскальні пільги для стратегічних інвестицій понад 150 мільйонів євро в обробну промисловість. Бенефіціар повинен безпосередньо створити щонайменше 250 робочих місць і розвиватися в регіонах з валовим внутрішнім продуктом на душу населення нижчим від середнього по країні.

    Уряд також обіцяє двісті п’ятдесят мільйонів мільйонів євро на рік для компаній, які інвестують у виробництво промислової сировини. Цього всього, зізнаються державні урядовці, неможливо досягти без державно-приватного партнерства. Вони також попереджають, що Румунії доведеться продовжувати запозичувати, щоб завершити розпочаті масштабні проєкти – автомагістралі, лікарні, нові стадіони чи спортивні зали, відремонтовані школи, модернізовані порти та залізниці – але стверджують, що кредити будуть погашені природно, через те, що називають економічними екосистемами, створеними цими інвестиціями.

  • Міністр закордонних справ Румунії в ООН

    Міністр закордонних справ Румунії в ООН

    Росія продовжує завдавати удари по цивільній інфраструктурі України, тому важливо зміцнювати українську протиповітряну оборону. Румунія також робить свій внесок у цю справу, передавши новітню протиракетну систему Patriot, – заявила міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску в інтерв’ю бухарестським ЗМІ.

    Минулого тижня глава румунської дипломатії взяла участь у Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку, де висловила підтримку Формулі миру президента України Володимира Зеленського. Вона сказала, що будь-який мир в Україні повинен бути «справедливим», заснованим на міжнародному праві та Статуті ООН і поважати суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України.

    Міністерка повідомила, що обговорювала наслідки атак російських безпілотників по Україні, поблизу кордону з Румунією, із західними партнерами та союзниками Бухареста. Вона також нагадала, що нещодавно російські війська завдали ракетного удару по цивільному судну в Чорному морі, яке перевозило українське зерно. «Такі атаки «негативно впливають на безпеку судноплавства, свободу судноплавства і грубо порушують міжнародні правила» – підкреслила глава МЗС Румунії.

    З іншого боку, «безпекова ситуація на Середньому Сході є нестабільною і дуже важливо уникнути війни, яка може вплинути на весь регіон», – сказала пані Одобеску. На двосторонніх зустрічах у Нью-Йорку з політичними лідерами з арабського світу – Палестини, Катару, Кувейту, Об’єднаних Арабських Еміратів – вона нагадала, що Румунія послідовно підтримує рішення про дві держави, ізраїльську та палестинську.

    Але на сьогодні першочерговим завданням є добитися домовленості про постійне припинення вогню в Газі зі звільненням всіх ізраїльських заручників, викрадених терористами палестинського ісламістського руху ХАМАС, і продовженням гуманітарної допомоги населенню сектора. Міністерка підкреслила, що Румунія надає гуманітарну допомогу населенню Гази і висловила готовність лікувати в румунських лікарнях дітей із сектора Гази, який вже рік спустошений війною, в результаті якої загинуло більше 40 000 осіб і майже 100 000 отримали поранення.

    Що стосується можливого розширення конфлікту в Лівані, Лумініца Одобеску заявила, що місія Румунії в цій країні спрямована на захист румунських громадян, які проживають там зі своїми сім’ями. За даними МЗС, на сьогоднішній день майже тисяча громадян Румунії та членів їхніх сімей, які проживають у Лівані, перебувають на обліку посольства Румунії в Бейруті. Жодних запитів на евакуацію не надходило. Міністерка Одобеску повторила заклик влади до громадян Румунії уникати поїздок до Лівану у зв’язку із погіршенням безпекової ситуації в регіоні.

  • Потік Дунаю збільшується

    Потік Дунаю збільшується

    Десятки людей загинули або зникли безвісти внаслідок повеней у Центральній та Східній Європі, спричинених циклоном «Борис» цього місяця. Хоча дощі в цілому припинилися, повені продовжують загрожувати населеним пунктам у регіоні. Повені також завдали значних матеріальних збитків, які оцінюються в мільярди євро, згідно з аналізом інвестиційної компанії, проведеним на міжнародних фондових біржах.

    У Румунії деякі експерти кажуть, що початкові оцінки збитків перевищують один мільярд євро. Але інші кажуть, що ця цифра видається оптимістичною, і масштаби збитків можуть подвоїтися або потроїтися. Ще минулого року аналіз Світового банку оцінював середньорічні збитки від повеней в Румунії в 1,7 млрд євро. У Румунії семеро людей загинули і понад 6.500 будинків постраждали від дощів, принесених «Борисом». Колективна травма триває, і багато хто тепер боїться зростання рівня води в Дунаї. Найбільша ріка Європи розлилася, внаслідок сильних дощів та численних притоків. За словами міністра охорони навколишнього середовища Мірчі Фекета, з високим рівнем води, що очікується на Дунаї найближчими днями, можна буде легко впоратися. Він каже, що з подібним паводком вдалося впоратися і в січні цього року, і в грудні 2023 року. Міністр та фахівці компанії «Apele Române» (Румунські води) облетіли зони ризику повені на гелікоптері.

    За останніми прогнозами гідрологів, 29-30 вересня максимальна швидкість течії Дунаю на вході в країну становитиме 7.900 – 8.000 кубометрів на секунду. Ріка спричинила повені в Румунії в 2006 році, але тоді її потік перевищував 15.000 кубометрів на секунду. Мірча Фекет: «З усієї інформації, яку мені надали колеги, ми не матимемо жодних проблем в Румунії. Пік повені в Будапешті був нижчим, ніж очікувалося, на 500 кубометрів на секунду, а це означає, що коли ми відчуємо цей пік в Румунії 28 вересня або, можливо, навіть 29 вересня, порівняно з початковим прогнозуванням фахівців в 9.500 кубометрів на секунду, можливо, навіть вище, сьогодні прогнози були зменшені».

    На основі поточної інформації, ризик виникнення особливих проблем, пов’язаних з поширенням повеней на румунській ділянці річки, є низьким», – заявила для Радіо Румунії прес-секретарка компанії «Apele Române» Ана-Марія Аджіу. Зі свого боку, генеральний директор «Hidroelectrica» Каролі Борбелі заявив, що з підвищеним рівнем Дунаю на вході в країну можна безпечно впоратися. Він нагадав, що вищі потоки також призводять до збільшення виробництва електроенергії.

  • Роксана Минзату, віце-президентка Європейської Комісії

    Роксана Минзату, віце-президентка Європейської Комісії

    Після відстрочок, викликаних напруженими переговорами, голова Європейської комісії, німецька консерваторка Урсула фон дер Ляєн, представила у вівторок склад нової виконавчої влади ЄС. Вперше в історії Румунія отримала посаду віце-президента Європейської комісії, яку обійме нинішня депутатка Європарламенту від соціал-демократів Роксана Минзату.

    Роксана Минзату, яка недовго була міністром в Румунії, де з червня по листопад 2019 року керувала портфелем європейських інвестицій та проєктів, займатиме в Брюсселі посаду комісара з питань навичок та освіти, зайнятості та соціальних прав, демографії. Вона зазначила, що сфера, яку отримала Румунія, а саме ринок праці, має важливе значення для конкурентоспроможності ЄС. Роксана Минзату: «Ми не можемо говорити про конкурентоспроможність Європи без людей. Про чию конкурентоспроможність може йти мова без достатньої кількості працівників у всіх галузях і для всіх технологій? Чия конкурентоспроможність, якщо у нас є бідність, якщо у нас є соціальні конфлікти, якщо молоді люди не мають роботи, яка відповідає їхнім навичкам?»

    Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також оголосила, що поряд із збереженням збалансованої соціальної моделі та безпеки, одним із пріоритетів ЄС залишається економічна конкурентоспроможність. Вона також підкреслила гендерний баланс у своїй новій команді. З 27 портфелів 11 займають жінки і 16 – чоловіки. За повідомленням кореспондента Радіо Румунія в Брюсселі, на шість посад виконавчих віце-президентів номіновані чотири жінки і двоє чоловіків, щоб збалансувати терези.

    Також для балансу три виконавчі віце-президенти є представниками Сходу і три – Заходу. Розподіл посад також відображає, на думку коментаторів, потребу Урсули фон дер Ляєн забезпечити дві третини голосів, необхідних для перемоги в Європарламенті. Один пост віце-президента отримала праворадикальна партія ECR– Європейські консерватори та реформісти, яка не входить до коаліції більшості, утвореної з народних та соціалістів та Renew Europe.

    Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що, висуваючи  кандидатуру Роксани Минзату, Румунія стає частиною рішень Європейського Союзу.  Він додав, що майбутній румунський комісар координуватиме як галузь освіти, так і соціальної політики, а також пов’язані з ними програми фінансування, Європейський соціальний фонд та Кліматичний фонд.

    З іншого боку, опозиція в Бухаресті, стверджує, що справді важливим для Румунії був би портфель, який мав би економічну вагу. А румунська преса зазначає, що сусіди з Угорщини, відомі своїм сопливим ставленням до брюссельських керівників, отримали в наступній комісії портфель з питань добробуту тварин.

  • 13 вересня 2024 року

    13 вересня 2024 року

    ОБОРОНА – Глава румунської держави Клаус Йоганніс скликав 19 вересня у Бухаресті засідання Вищої ради національної оборони, – повідомила Адміністрація Президента Румунії. До порядку денного засідання включені питання про стан і перспективи розвитку конфлікту в Україні внаслідок незаконної та невиправданої агресії Росії та його наслідки для Румунії, а також про можливості, які надає новий геополітичний контекст для зміцнення стратегічного партнерства з Республікою Молдова. У цьому контексті йдеться про «забезпечення незворотності європейського шляху» сусідньої країни. Члени Вищої ради національної оборони також обговорять Національний план імплементації Громадянського пакту у сфері Спільної політики безпеки та оборони, а також План оснащення румунської армії на період 2025-2034 років.

    МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії рішуче засуджує напад російських збройних сил на торговельне судно, що перевозило зерно в Чорному морі. «Ця подія є безпрецедентною ескалацією дій Російської Федерації в незаконній та невиправданій війні, яку вона розпочала проти України. Свідомий напад на торговельне судно є серйозним порушенням норм міжнародного гуманітарного права, що регулюють ведення війни на морі», – наголосила румунська дипломатія у заяві, поширеній у п’ятницю. МЗС рішуче закликає Російську Федерацію припинити всі напади на торгові судна і поважати свободу судноплавства, якою користуються держави в Чорному морі. І НАТО рішуче засудило напад Росії на цивільне судно з зерном у Чорному морі. «Таким атакам немає виправдання. Вчорашній напад ще раз демонструє безрозсудний характер російської війни», – заявила речниця НАТО Фарах Дахлалла. Російська ракета влучила в торговельне судно в Чорному морі, яке перевозило зерно з України до Єгипту. Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що ніхто не постраждав.

    НАВЧАННЯ – Перші чотири українські пілоти прибули до Румунії, щоб розпочати навчання на літаку F-16, – повідомив у п’ятницю речник Міністерства оборони Константін Спину. За його словами, наразі вони проходять теоретичну підготовку, а практична фаза має розпочатися наприкінці року. Україна отримала винищувачі F-16 від Заходу і хоче мати можливість використовувати їх якнайшвидше для протидії російським атакам. У четвер міністр оборони Ангел Тилвар підтвердив тверду прихильність Румунії продовжувати підтримувати Україну , під час телефонної розмови зі своїм українським колегою Рустемом Умеровим.

    КОМПЕНСАЦІЇ – Румунія звернеться до Європейського Союзу з проханням про компенсацію за значну різницю в цінах на енергоносії між заходом і сходом континенту, заявив міністр енергетики Себастьян Бурдужа. Він запевнив, що внутрішнє виробництво енергії є достатнім, якщо зима буде м’якою або помірною з точки зору погодних умов, а якщо зима буде суворою, Румунія має потужності з’єднань для задоволення своїх потреб у споживанні. Згідно з офіційними даними, сховища природного газу наразі заповнені на 96,53%, що на 177,7 млн кубометрів більше, ніж минулого року. Румунія залишається другим за величиною виробником газу в ЄС.

    ФЕРМЕРИ – Румунські фермери отримають більший аванс з європейських фондів, – оголосило Міністерство сільського господарства Румунії. Відомство заявило, що надаватиме аванси в розмірі 70% з Європейського фонду сільськогосподарських гарантій для прямих виплат та 85% з Європейського фонду розвитку сільських територій, після того, як Європейська комісія схвалила відступ від правил. Румунський міністр сільського господарства Флорін Барбу заявив, що це полегшить фермерам подолати проблеми з ліквідністю, з якими вони стикаються, щоб підготуватися до нового сільськогосподарського року. Агентство з платежів та інтервенцій для сільського господарства повідомило, що на покриття цих сум було виділено близько 1 млрд євро, і що воно працює над тим, щоб розпочати процес виплат 16 жовтня.

    БЮДЖЕТ ЄС – Румунський євродепутат Зігфрід Мурешан, один з двох головних переговірників у Європарламенті щодо наступного бюджету ЄС, каже, що новий фінансовий рік має і надалі зосереджуватися на підтримці з боку Спільної аграрної політики та політики згуртування. Але, за його словами, необхідно внести корективи, щоб впоратися з конкуренцією та адаптуватися до потреб фермерів. Крім того, Зігфрід Мурешан вважає, що політика згуртування повинна також включати нові реалії оборони та безпеки на тлі невизначеності, спричиненої війною в Україні. «Я буду просити про гнучкий багаторічний бюджет з резервами для реагування на можливі кризи або можливості, трохи більший бюджет, який відповідає потребам європейського населення, який управляється правильно і ефективно, і який не забуває про сусідні країни-кандидати», – додав румунський євродепутат.

    ВІЗИ – Румунія дуже близька до виконання всіх технічних критеріїв для отримання безвізового режиму зі Сполученими Штатами Америки, – заявив посол Румунії у Вашингтоні Андрей Мурару. Він зустрівся з міністром внутрішньої безпеки США Алехандро Майоркасом, з яким обговорив спільні кроки, які обидві країни зроблять найближчим часом, щоб дозволити Румунії приєднатися до програми безвізового режиму. Мурару заявив, що Румунія «знаходиться за кілька тижнів від того, щоб виконати останню технічну вимогу – відсоток відмов – перед тим, як вважати цей проект завершеним». Згідно із законодавством США, обов’язковою умовою для того, щоб країна могла претендувати на отримання безвізового режиму, є те, що рівень відмов у видачі віз категорії Б повинен бути менше 3% протягом року, що передує вступу до програми.

    ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Міністерство закордонних справ у Бухаресті попереджає румунів, які подорожують до Німеччини, щоб вони були готові до більш тривалого часу очікування, оскільки німецький уряд вирішив продовжити тимчасовий контроль на всіх сухопутних кордонах з метою скорочення нелегальної міграції. З наступного тижня, з понеділка, на додаток до тимчасового контролю, який вже діє на сухопутних кордонах з Австрією, Швейцарією, Чехією та Польщею, протягом шести місяців буде запроваджено контроль на кордонах з Францією, Люксембургом, Нідерландами, Бельгією та Данією. Румуни, які опинилися в особливих ситуаціях, можуть телефонувати на гарячі лінії посольства в Берліні, а також консульств Румунії в Німеччині.