Author: Роксана Васіле

УРЯД – Уряд Румунії сьогодні прийняв національну енергетичну стратегію на наступні 10 років, з продовженням до 2050 року. Вона спрямована на поступовий перехід від вугільної генерації до більш чистого природного газу, а в середньостроковій і довгостроковій перспективі – до ядерної енергетики. Три економічні стратегії також були на порядку денному виконавчої влади. Перша – це стратегія індустріалізації Румунії на 2024-2030 роки. Вона передбачає перехід румунської промисловості на чисту енергію і містить загальні цілі, включаючи ретехнологізацію та інновації з акцентом на «зелені» галузі, стимулювання експорту, створення нових висококваліфікованих робочих місць, декарбонізацію енергоємних галузей і створення моделей циркулярної економіки. Друга прийнята стратегія стосується неенергетичних мінеральних ресурсів і спрямована на розвиток інтегрованого ланцюга в гірничодобувній промисловості, від досліджень, розвідки та розробки до переробки та валоризації. Третя національна стратегія – це стратегія ринкового нагляду: єдиний ринок і необхідність, з одного боку, гарантувати вільний рух продукції в межах Європейського Союзу, а з іншого – перевіряти, чи відповідає ця продукція стандартам якості.

ВИБОРИ – 24 листопада в Румунії відбудеться перший тур президентських виборів. Другий тур відбудеться 8 грудня, а між ними пройдуть вибори до Парламенту. Тринадцять кандидатів, з яких 10 від партій і троє незалежних – претендують на найвищу посаду. До виборчих бюлетенів було внесено 14 імен, але один кандидат зняв свою кандидатуру на користь іншого. Влада відкрила рекордні 950 виборчих дільниць для румунів, які проживають за кордоном. Вони можуть проголосувати в першому турі президентських виборів у п’ятницю, суботу та неділю.

ПОСОЛ США – Посол США в Румунії Кетлін Кавалек заявила в четвер, що рішення Румунії придбати новітні винищувачі F-35 є «важливим кроком» у поточній модернізації румунських збройних сил і зробить «значний внесок» у довгострокову оборону і колективну безпеку НАТО. «Провідна позиція Румунії на східному фланзі Альянсу продовжує відігравати важливу роль у зміцненні євроатлантичної безпеки», – сказала Кетлін Кавалек після підписання разом з міністром оборони Ангелом Тилваром Протоколу про початок програми переходу ВПС Румунії на літаки 5-го покоління F-35. За словами посла, США вітають Румунію з її зобов’язанням виділяти до 2,5% ВВП на оборону, і «це матиме тривалий вплив на обороноздатність країни та її внесок у колективну оборону НАТО». Нагадаємо, що минулого тижня Сенат Румунії схвалив, як орган, що приймає кінцеве рішення, законопроєкт про купівлю Румунією 32 винищувачів F-35 від США.

ЄВРОКОМІСІЯ – У середу ввечері праві, правоцентристські та соціал-демократичні партії Європейського парламенту досягли політичної домовленості про затвердження нового складу Європейської комісії, в результаті чого румунка Роксана Минзату стала виконавчим віце-президентом з питань людей, навичок та навчання в Єврокомісії, яку очолює Урсула фон дер Ляєн. Європейський Парламент проведе остаточне голосування щодо складу нової Європейської Комісії 27 листопада на пленарному засіданні в Страсбурзі.

ДОПОМОГА – У четвер Європейська комісія схвалила, відповідно до правил ЄС про державну допомогу, схему Румунії, спрямовану на зниження рівня податку на електроенергію для великих енергоспоживаючих підприємств. Програма діятиме до 31 грудня 2031 року і має бюджет у розмірі 578 мільйонів євро, – йдеться у заяві виконавчої влади ЄС. Податок покликаний стимулювати виробництво електроенергії з відновлюваних джерел. Схема має на меті зменшити ризик того, що енергоємні компанії перенесуть свою діяльність за межі ЄС з менш амбітною кліматичною політикою через цей податок. У 2011 році Румунія запровадила зелені сертифікати для стимулювання використання відновлюваної електроенергії, згідно з якими виробники електроенергії з відновлюваних джерел отримують зелені сертифікати за кожну вироблену та поставлену в мережу мегават-годину.

ВІДНОСИНИ – У першому півріччі цього року товарообіг між Румунією та Польщею склав понад 6,7 мільярда євро. Такі дані були представлені на Румунсько-польському економічному форумі, організованому сьогодні в Бухаресті з нагоди візиту польської економічної місії до нашої країни. Генеральний секретар Торгово-промислової палати Румунії Овідіу Сілагі повідомив, що дефіцит торгівлі Румунії з Польщею за перші шість місяців цього року склав понад 2,4 мільярда євро. За його словами, кількість компаній з польським капіталом в нашій країні становила понад 1.700 на кінець третього кварталу 2024 року. Також, сальдо польських прямих інвестицій в нашій країні на кінець 2023 року становило понад 1 мільярд євро і склало близько 1% від загального сальдо прямих іноземних інвестицій в Румунії.

ТУРИЗМ – Осінній румунський туристичний ярмарок – 2024 року відкрився сьогодні в Бухаресті. Відвідувачі мають доступ до широкого спектру рекламних пакетів, ексклюзивних знижок та ідей для відпочинку на будь-який смак та бюджет, – стверджують організатори. Понад 100 компаній-учасників пропонують канікули по всьому світі, а знижки на туристичні пакети під час ярмарку сягають 50%. Серед учасників – туроператори з Румунії, Болгарії, Туреччини, Греції, Ізраїлю, Австрії, Угорщини, Єгипту, В’єтнаму та Італії.

ЯПОНСЬКИЙ СТРАЙК – 1200 лікарів-реабілітологів і 400 лікарів-резидентів у Румунії оголосили японський страйк, незадоволені рішенням Комітету з питань охорони здоров’я Палати депутатів, яке включає положення про те, що фізіотерапевти зможуть надавати допомогу пацієнтам без необхідності направлення від лікаря-спеціаліста. Румунське товариство медичної реабілітації попередило, що поправка матиме серйозний вплив на безпеку і здоров’я пацієнтів, надаючи право приймати медичні рішення фізіотерапевтам, більшість з яких закінчили фізіотерапію не в галузі охорони здоров’я, а в галузі фізичного виховання і спорту. Представники лікарів стверджують, що таким чином пацієнти з інвалідністю в Румунії ризикують залишитися без доступу до фахівців з медичної реабілітації, які навчаються 11 років, в той час як фізіотерапевти – лише три роки.

МКС – Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, колишнього міністра оборони Йоава Галланта та лідера палестинського ісламістського угрупування ХАМАС Аль-Масрі, відомого як Мохаммед Дейф. Палата попереднього провадження Гаазького суду відхилила оскарження Ізраїлем своєї юрисдикції і заявила, що є достатньо підстав вважати, що Нетаньяху і Галлант скоїли воєнні злочини і злочини проти людяності, схвалюючи напади на цивільне населення в секторі Газа. Судді Міжнародного кримінального суду видали ордер на арешт Дейфа, хоча Ізраїль оголосив його загиблим після нападу в червні, смерть якого не була підтверджена ісламістським угрупуванням. Лідера збройного крила ХАМАСу вважають відповідальним за напад на Ізраїль 8 жовтня 2023 року. Рішення Гаазького суду було піддано різкій критиці в Ізраїлі. Президент держави Іцхак Герцог назвав його абсурдним, колишній прем’єр-міністр Нафталі Беннет – ганьбою, а лідер опозиції Яір Лапід засудив його як нагороду за тероризм. Натомість ХАМАС закликав поширити відповідальність за злочини на всіх ізраїльських лідерів.

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс провів у п’ятницю двосторонні консультації з канцлером Німеччини Олафом Шольцем з нагоди офіційного візиту глави румунської держави до Берліна. Німецький лідер поінформував свого візаві про телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, в якій він попросив його припинити напади на Україну. Президент Йоганніс також підкреслив, що Німеччина є надійним союзником Румунії, який робить значний внесок у зміцнення східного флангу НАТО і допомагає Україні протистояти російській агресії. Дискусії між двома лідерами також були зосереджені на розвитку економічних відносин, стимулюванні інвестицій та зміцненні співпраці в європейських справах. Канцлер Олаф Шольц запевнив Румунію в підтримці Німеччини, щоб вона могла якнайшвидше повністю приєднатися до Шенгенської зони.

БЮДЖЕТ – Головний переговірник з питань бюджету в Європарламенті, румунський євродепутат Віктор Негреску оголосив, що він домігся згоди між Європарламентом, Радою ЄС та Європейською комісією щодо бюджету Європейського Союзу на наступний рік. Новий бюджет передбачає майже 200 млрд. євро асигнувань, що на 10,5 млрд. євро більше, ніж у попередньому році. Він також передбачає збільшення приблизно на 6% видатків на ключові сфери і програми ЄС. Негреску також повідомив, що домігся виділення 3 млрд. євро на цілі згуртування для країн Центральної та Східної Європи, які постраждали від нещодавніх повеней. Угода про бюджет ЄС на 2025 рік, переговори щодо якої вів румунський євродепутат, включає бюджетні пріоритети, які безпосередньо стосуються Румунії. Серед отриманих збільшень є деякі в таких сферах, як конкурентоспроможність, соціальна політика, навколишнє середовище, а також розширення Шенгенської зони, на яку виділено 10 мільйонів євро. Тепер міжінституційна угода буде затверджена на листопадовому пленарному засіданні Європейського парламенту.

ЕНЕРГІЯ – Міністерство енергетики Румунії привітало рішення Європейської Комісії про виділення допомоги у розмірі 790 млн євро, які будуть використані румунською державою для покриття витрат на закриття чотирьох неконкурентоспроможних вугільних шахт. Цей захід допоможе Румунії поступово припинити видобуток вугілля до 2032 року, відповідно до її зобов’язань в рамках Національного плану відновлення та стійкості. Гроші покриють соціальні витрати для працівників, які втратили або втратять роботу, а також роботи з безпеки та екологічної реабілітації.

НАГОРОДА – Посол Габріела Данкеу була удостоєна нагороди «Посол року 2024» в Італії на знак визнання її політико-дипломатичної, культурної та економічної діяльності від імені Румунії в Італії. З цієї нагоди пані Данкеу підкреслила, що ця нагорода є результатом роботи всієї румунської дипломатичної та консульської команди в Італії, що складається з членів Посольства в Римі, семи кар’єрних консульств, чотирьох почесних консульств та двох культурних інститутів. Серед найважливіших організованих заходів – спільне засідання в Римі румунського та італійського урядів, підписання прем’єр-міністрами двох країн Спільної декларації про розвиток Посиленого стратегічного партнерства або широка програма культурних заходів, проведених в найважливіших історичних місцях протягом останніх двох років. Нагороду «Посол року» щорічно вручає «Gazzetta Diplomatica» в пам’ять про Джованні Джаннуцці, видатного представника італійської дипломатії.

ЯРМАРКИ – Великі міста Румунії готуються до зимових свят, і цьогорічні різдвяні ярмарки обіцяють бути вражаючими і запропонувати відвідувачам безліч розваг та спеціальних товарів. Один з найбільш відвідуваних різдвяних ярмарків у Східній Європі, в Сібіу (в центрі), відкрився в п’ятницю ввечері. Головною атракцією є різдвяна ялинка, прикрашена тисячами вогнів на центральній площі міста, а також льодовий каток і 120 кіосків, де продаються сезонні товари та сувеніри. Ярмарок у Сібіу щороку відвідують близько 300.000 туристів з країни та з-за кордону. У Крайові (південь) у п’ятницю ввечері тисячі людей відвідали відкриття різдвяного ярмарку, головна тема якого цього року натхненна казкою «Красуня і чудовисько». Однією з головних атракцій Крайовського ярмарку є літаючі сани Санти – найвищі у Східній Європі.

ВИСТАВКА – У Національному музеї мистецтв у Тімішоарі (західна Румунія) відсьогодні проходить виставка «Світло Караваджо». Найважливіший експонат виставки – «Хлопчик, якого вкусила ящірка» – це картина Мікеланджело Мерізі да Караваджо 1597 року, а також 42 інші роботи художників з кола великого італійського художника. Твори коштують десятки мільйонів євро і були привезені з Флоренції під охороною жандармів. Виставка триватиме до кінця лютого.

НАФТА – Видобуток сирої нафти в Румунії впав на 3,8% за перші дев’ять місяців 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року, та досяг 2 млн тонн нафтового еквівалента, повідомляє Національний інститут статистики. За цей же період імпорт сирої нафти склав 5,7 млн тонн, що майже втричі перевищує внутрішній видобуток. Згідно з останнім прогнозом енергетичного балансу, опублікованим Національною комісією з питань стратегії та прогнозування, очікується, що внутрішній видобуток скорочуватиметься до 2027 року в середньому на 2,5 відсотка на рік внаслідок природного зменшення покладів. З іншого боку, до цього часу імпорт зростатиме на 1,5% щороку.

«Були напружені слухання, найскладніший іспит у моєму житті – три години, близько 50 запитань. Але в кінці мене обіймали, аплодували… Думаю, треба дочекатися голосування, щоб знати результат», – сказала Роксана Минзату румунській пресі після слухань у спільних комітетах Європарламенту з питань зайнятості та соціальних питань і з питань культури та освіти.

В останній день марафону слухань у Брюсселі довкола майбутньої команди Урсули фон дер Ляєн настала черга румунської кандидатки на посаду виконавчого віце-президента відповідати на запитання депутатів Європарламенту та кандидата від Румунії на новостворену посаду з питань соціальної політики, освіти, навичок та соціальної підготовки на ринку праці, а також ширшого спектру підготовки суспільства та людини до кризових часів. І це в той час, коли термін “кризаʺ стосується не лише війни чи кліматичних катастроф, а й зеленого переходу, діджиталізації та соціальних криз.

Роксана Минзату каже, що Європейський Союз має найбільш збалансовану та ефективну соціальну модель у світі, але вона також має свої недоліки, і деякі з них навіть поглиблюються. У перший рік свого перебування на посаді, вона хотіла б організувати широкі консультації з усіма соціальними суб’єктами країн-членів, від урядів і профспілок до молодіжних організацій та пересічних громадян, щоб зробити висновки про те, чого хочуть люди в плані підготовки до криз, професійної підготовки, освіти або умов праці.

В результаті цього діалогу Роксана Минзату заявила, що хоче вжити заходів у трьох напрямках. Перший – це освіта та професійна підготовка зі справедливим доступом для всіх, але також з постійною адаптацією освітньої системи та ресурсів до економічної та соціальної реальності. Другий компонент програми, запропонованої Роксаною Минзату стосується якісних робочих місць, з адекватною оплатою і хорошими умовами, і тут вона хоче переосмислити Європейський пакт про соціальні права. Нарешті, третім напрямком є соціальна справедливість, з метою допомогти тим, хто її найбільше потребує.

Запитання євродепутатів до Роксани Минзату стосувалися не лише політики та ідей, які вона втілюватиме на посаді віце-президента Єврокомісії, а й деяких особистих питань, які, за відсутності переконливих відповідей, могли б затьмарити її кандидатуру в майбутній Єврокомісії. Наступним кроком після заслуховування кандидатур Роксани Минзату та інших п’яти запропонованих віце-президентів буде їхнє затвердження, щоб наприкінці листопада в Страсбурзі, на пленарному засіданні Європейського парламенту, можна було проголосувати за всю команду нової Європейської комісії.

ВИБОРИ В США – Дональд Трамп є фактичним переможцем президентських виборів у Сполучених Штатах Америки, після того як телевізійні прогнози зарахували йому 276 голосів вибірників, що на 6 більше, ніж необхідна більшість у 270. За непрямою виборчою системою перемогу на виборах здобуває кандидат, який отримує більшість голосів 538 вибірників, розподілених по штатах відповідно до чисельності населення. Республіканець також виграв народне голосування, набравши 51%, тоді як демократка Камала Гарріс отримала 47% і може розраховувати на 219 вибірників. Незважаючи на те, що остаточні результати можуть бути оголошені за кілька днів, Дональд Трамп оголосив про свою перемогу у своєму передвиборчому центрі у Флориді. Він подякував виборцям і сказав, що Америка дала йому сильний, безпрецедентний мандат, посилаючись на сильні результати республіканців на виборах до Конгресу. Трамп пообіцяв простий уряд, зосереджений на безпеці, процвітанні та здоров’ї громадян. Камала Гарріс не виступить перед публікою до завтра, згідно з повідомленнями закордонних ЗМІ. Лідери з усього світу поспішили привітати Дональда Трампа, як тільки опитування почали показувати його явну перемогу. Привітання також надійшли від політиків з Бухареста. У повідомленні в мережі X, президент Клаус Йоганніс нагадав, що Румунія є сильним і відданим стратегічним союзником США, і висловив упевненість, що спільні зусилля принесуть мир і процвітання обом країнам і за їх межами. Вітальні послання також надіслали прем’єр-міністр Марчел Чолаку та голова Сенату Ніколає Чуке. Обидва відзначили, що Румунія готова працювати над зміцненням стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами.

ВЗАЄМИНИ – Європейський шлях вартий «всіх зусиль», і Румунія може запропонувати Сербії «повну підтримку» і досвід у кроках на шляху до вступу в ЄС, заявила міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску в спільній заяві для преси зі своїм белградським колегою Марко Дурічем, який перебуває з візитом у Бухаресті. Пані Одобеску підтвердила, що Західні Балкани є регіоном стратегічного значення для Румунії. Що стосується двосторонніх економічних відносин, румунський міністр зазначила, що існує ще значний невикористаний потенціал. За її словами, взаємозв’язок є ключовим словом у відносинах Румунії та Сербії, а позитивним прикладом у сфері енергетичної інфраструктури є підписання меморандуму про реалізацію газового проєкту. У свою чергу, сербський міністр Марко Дуріч заявив, що для його країни вступ до ЄС є «основним пріоритетом». Обидва міністри підписали меморандум про взаєморозуміння між румунським та сербським дипломатичними відомствами.

ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Анджел Тилвер підкреслив важливість єдності і регіонального співробітництва в дедалі складнішому контексті безпеки під час першого засідання міністерської зустрічі в рамках процесу Наради міністрів оборони Південно-Східної Європи (SEDM), яке відбулося в середу в столиці Албанії, головуючої країни  в цій організації. Міністр Тилвер представив досягнення румунського головування, в тому числі інтеграцію Республіки Молдова як повноправного члена SEDM і завершення переговорів щодо двох важливих нових проєктів. Це проєкт, спрямований на посилення регіональної стійкості та на підвищення ролі багатонаціональної бригади в Південно-Східній Європі.

ФОРУМ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку зустрівся у вівторок у Бухаресті з делегацією японських інвесторів. Вони висловили зацікавленість у посиленні фінансової підтримки Румунії в проєктах у сфері транспортної інфраструктури, енергетики, цифровізації та високих технологій. Раніше, на двосторонньому Енергетичному форумі, також організованому в столиці, Міністерство енергетики Румунії та японська компанія Itochu Corporation підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо проєкту будівництва гідроелектростанції в повіті Клуж (північний захід Румунії).

ЄВРОКОМІСАР – Соціал-демократка Роксана Минзату, запропонована урядом Румунії на посаду віце-президента майбутньої Європейської комісії, отримала позитивний висновок від профільних комітетів румунського парламенту. Наступного тижня її кандидатуру також заслухають у комітетах законодавчого органу ЄС. Як віце-президент, румунський комісар буде відповідати за портфоліо «Люди, навички та навчання».

ФЕРМЕРИ – Європейський комісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський перебуває з офіційним візитом у Бухаресті, де бере участь у Національній конференції Клубу румунських фермерів. Згідно з прес-релізом виконавчої влади ЄС, комісар є спеціальним гостем інтерактивного діалогу ЄС-Румунія про майбутнє сільського господарства, де він розповість про перспективи європейських фермерів у контексті екологічних, геополітичних викликів та викликів, пов’язаних з розширенням ЄС. Європейський високопосадовець також виступить на пленарній сесії «Бачення та дії для сталої трансформації сільського господарства».

ПОВЕНІ В ІСПАНІЇ – Ще одна особа зі списку румунських громадян, спочатку оголошених зниклими безвісти після нещодавніх повеней в Іспанії, була ідентифікована як померла. Міністерство закордонних справ у Бухаресті оголосило, що, згідно з даними, наданими іспанською владою, 2 громадянина Румунії загинули, а 7 перебувають у розшуку. Посольство Румунії в Мадриді та консульство в Кастельон де ла Плана перевіряють інформацію, що з’явилася у відкритих джерелах про загибель румунських громадян, але поки що не отримали жодного офіційного підтвердження. Тим часом, іспанський уряд оголосив стан стихійного лиха в постраждалих районах і пообіцяв покрити 100 відсотків термінових витрат постраждалих муніципалітетів. Було прийнято перший план дій у надзвичайних ситуаціях на суму понад 10 млрд. євро.

Виборча кампанія по парламентських виборах у Румунії стартувала минулого тижня, уніч з четверга на п’ятницю, і завершиться 30 листопада. Протягом цього періоду партії, альянси чи незалежні кандидати, які беруть участь у боротьбі за місце в новому двопалатному законодавчому органі країни, повинні переконати виборців надати їм голос 1 грудня. Зараз у Палаті депутатів є 330 депутатів, а в Сенаті – 136 сенаторів, а в наступні чотири роки кількість місць у Законодавчому органі залишиться на рівні 466.

У країні голосування на парламентських виборах відбуватиметься в сам Національний день з 7:00 до 21:00. Віддати свій голос можна на виборчій дільниці, де виборець зареєстрований у постійних списках. Якщо на момент закриття виборчої дільниці є виборці в черзі або на дільниці, голова виборчої дільниці може розпорядитися про продовження голосування до 23:59, коли система автоматично закриється. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати поштою, якщо вони обрали цю можливість, або на будь-якій виборчій дільниці, організованій за кордоном.

З іншими подробицями, голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле: „950 виборчих дільниць були створені для того, щоб румуни, які перебувають за межами Румунії, могли скористатися своїм правом голосу. За кордоном період голосування довший, тобто в суботу та неділю, з 7:00 до 21:00, з можливістю того, що в неділю, повторюю, тільки в неділю, якщо на виборчій дільниці ще будуть громадяни, вони зможуть скористатися своїм правом голосу до 23:59 за місцевим часом”.

Та ж сама кількість виборчих дільниць — 950 – буде створена для румунів які проживають за кордоном для голосування на президентських виборах, перший тур яких відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Такий виборчий графік означає, що дві виборчі кампанії до парламенту та за найвищу посаду в державі наразі накладаються, а публічний простір захоплений політикою та політиканством майже до відмови.

Кампанія з першого туру президентських виборів, яка розпочалася 24 жовтня, завершиться вранці 23 листопада. До того часу «14 для Румунії» – 10 кандидатів, висунутих політичними партіями, та 4 незалежні кандидати – намагаються максимізувати свої шанси на вихід до другого туру. Наприкінці 8 грудня, після трьох неділь поспіль закликів до виборчих дільниць, румуни нарешті зможуть зітхнути з полегшенням: 2024 рік, після двох десятиліть, стане роком усіх видів виборів – європарламентських, місцевих, президентських виборів та виборів до національного законодавчого органу.

Передвиборчі кампанії в Румунії

Виборча кампанія на парламентських виборах в Румунії розпочалася в четвер увечері і завершиться 30 листопада. Протягом цього періоду партії, альянси або незалежні кандидати, які змагаються за місце в новому двопалатному законодавчому органі країни, повинні будуть переконати виборців проголосувати за них 1 грудня. Наразі до Палати депутатів входять 330 депутатів, а до Сенату – 136. Президентська виборча кампанія в Румунії стартувала тижнем раніше. Перший тур голосування за найвищу державну посаду відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. У середу Постійний виборчий орган затвердив перелік місць розташування 950 закордонних виборчих дільниць для проведення президентських і парламентських виборів. Це на 35 виборчих дільниць більше, ніж у червні, коли румуни за кордоном обирали своїх представників до Європейського парламенту. 2024 рік, після двох десятиліть, є роком проведення всіх видів виборів. Влітку в Румунії також відбулися місцеві вибори, об’єднані з виборами до Європейського парламенту.

Румунія солідарна з Іспанією

Прем’єр-міністр Марчел Чолаку скликав у четвер міністрів і представників кількох урядових установ, щоб обговорити становище румунів на південному сході Іспанії, які постраждали від катастрофічних повеней останніх днів. За словами прес-секретаря Міністерства закордонних справ Румунії в Бухаресті, лише в регіоні Валенсія проживає близько 160.000 румунів. Прем’єр-міністр зажадав від присутніх на зустрічі створити робочу групу, яка б розглянула, за яких умов у Кастельон-де-ла-Плана можна було б створити логістичний центр, за допомогою якого румунська держава могла б запропонувати постраждалим від стихійного лиха румунам допомогу на додаток до тієї, яку пропонує іспанська держава. Марчел Чолаку також закликав міністерства підтримувати зв’язок з іспанською владою та румунами в Іспанії і надавати підтримку, в тому числі транспорт для репатріації, у разі надходження відповідних запитів. Тим часом, у постраждалих від повені районах тривають операції з порятунку людей, які сильно постраждали від негоди. Щодо збитків, то якщо спочатку йшлося про сотні мільйонів євро, то зараз мова йде про мільярди. Будинки, автомобілі, тунелі, мости, віадуки чи залізничні лінії були повністю зруйновані.

Зростання державного боргу

Державний борг Румунії зріс до понад 876 мільярдів леїв (близько 175 мільярдів євро), або 52% валового внутрішнього продукту, згідно з даними, оприлюдненими цього тижня Міністерством фінансів. Вони відображають ситуацію на кінець липня. До кінця 2024 року, згідно з терміновою постановою, затвердженою в середу, виконавча влада підвищила стелю державного боргу до 53% ВВП. Наступного тижня Бухарест відвідає місія Міжнародного валютного фонду, яка проаналізує останні економічні та фінансові події в країні. В останньому звіті Фонду про перспективи світової економіки оцінки економічного зростання Румунії в цьому році були переглянуті до 1,9% з 2,8%, як прогнозувалося в квітні.

Республіка Молдова та Європейський Союз

Конституційний суд Республіки Молдова підтвердив у четвер результати референдуму про європейську інтеграцію, що відбувся 20 жовтня. В результаті, до Основного закону буде додано нову главу, яка зробить вступ цієї країни до ЄС стратегічною метою. Незалежно від політичного кольору наступних урядів, вони будуть зобов’язані просувати політику, спрямовану на досягнення цієї мети. Парламент також зможе ратифікувати установчі угоди Європейського Союзу лише простою більшістю голосів. Слід нагадати, що на виборах, які відбулися близько двох тижнів тому, різниця голосів на користь членства Респ. Молдова в Європейському Союзі становила лише кілька тисяч. З іншого боку, Європейська комісія високо оцінила прогрес Республіки Молдова та України на шляху реформ, необхідних для вступу до ЄС. У своєму щорічному звіті про розширення, в якому вона оцінює всі країни-кандидати і країни, що прагнуть вступити до ЄС, комісія висловлює надію, що наступного року вона зможе розпочати переговори з молдовськими та українськими офіційними особами щодо переговорних розділів. Але Брюссель попереджає їх, що в багатьох сферах ще потрібно докласти зусиль.

Румунському радіо – 96 років

У п’ятницю Радіо Румунія виповнилося 96 років! 1 листопада 1928 року в ефір вийшла перша передача Товариства радіотелефонного мовлення в Румунії з оголошенням «Алло, алло, це Радіо Бухарест», яке промовив президент Товариства Драгомір Гурмузеску, засновник румунського радіо. Спочатку «Радіо Бухарест» (так називалося Товариство) транслювало лише кілька годин на день новини, танцювальну і класичну музику, а також прогноз погоди. Поступово мовлення розширювалося і з’явилися складні програми, які вже 96 років звучать у домівках слухачів у країні та за кордоном. На знак вдячності 1 листопада було також проголошено законом «Національним днем радіо», на знак визнання вирішальної ролі Румунського товариства радімовлення в історії країни.

ПОВІНЬ – Шість осіб з румунським громадянством із 22 зниклих безвісти після повеней в Іспанії знаходяться в безпеці, повідомляє Міністерство закордонних справ у Бухаресті. За даними МЗС Румунії, останні дані свідчать про близько 100 загиблих і десятки зниклих безвісти внаслідок одного з найбільших стихійних лих у новітній історії Іспанії. У Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку скликав у четвер міністрів і представників кількох державних установ для обговорення ситуації з румунами в Іспанії, які постраждали від повені. За словами прес-секретаря уряду, прем’єр-міністр закликав міністерства створити робочу групу, яка вивчить, за яких умов у Кастельон-де-ла-Плана може бути створений логістичний центр, за допомогою якого румунська держава могла б запропонувати румунам в Іспанії, які постраждали від повеней, додаткову допомогу до тієї, яку пропонує іспанська держава. Чолаку також зажадав від міністерств підтримувати постійний зв’язок з іспанською владою та румунами в Іспанії і пропонувати підтримку, в тому числі транспорт для репатріації, у разі надходження запитів на репатріацію. Румунські дипломати попередили, що іспанські метеорологи видали нові попередження про сильні дощі для регіону Валенсії, Таррагони, Андалусії та частини Каталонії, включаючи Барселону. Рейси в аеропортах Валенсії, Аліканте і Кастельона можуть бути затримані, а залізниця між Валенсією і Мадридом залишається закритою.

ВИБОРИ – Виборча кампанія до парламентських виборів у Румунії стартує в ніч на п’ятницю і триватиме до 30 листопада. Протягом цього періоду партії, альянси чи незалежні кандидати, які беруть участь у боротьбі за місце в новому двопалатному Законодавчому органі країни, повинні будуть переконати виборців надати їм голос 1 грудня. Зараз у Палаті депутатів 330 парламентарів, а в Сенаті – 136. Нагадаємо, що в цей період також проходить передвиборча кампанія до виборів президента, яка стартувала тиждень тому. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, другий тур – 8 грудня.

КОСМІЧНИЙ ПРОСТІР – На початку листопада румунська компанія InSpace Engineering запускає місію DropCoal до Міжнародної космічної станції в рамках проєкту, що фінансується Європейським космічним агентством. Запуск очікується 4-6 листопада з Космічного центру імені Кеннеді NASA в американському штаті Флорида. DropCoal був розроблений для вивчення коалесценції та змішування рідин під час шестимісячної місії. Зокрема, пристрій генерує дві краплі різних речовин, а надшвидка камера знімає, як вони збираються разом і змішуються в умовах мікрогравітації. DropCoal був розроблений для проведення 560 таких експериментів протягом усієї місії. Отримані відкриття матимуть особливе значення для дослідження космосу, оскільки вони допоможуть вченим покращити спосіб введення ліків астронавтам або заправлення паливом різних космічних кораблів. Румунія є державою-членом Європейського космічного агентства, і це перша космічна місія, повністю розроблена в країні – від фази концепції до експлуатації та обробки наукових даних.

ЄС – Єврокомісія високо оцінила прогрес Республіки Молдова та України на шляху реформ, необхідних для приєднання до спільнотного простору. У щорічній доповіді про розширення Союзу, в якій вона дає оцінку всім кандидатам або претендентам на вступ, Комісія висловлює сподівання, що наступного року вона зможе розпочати обговорення розділів переговорів з офіційними особами з Кишинева і Києва. Республіка Молдова продемонструвала прихильність на шляху реформ і скористалася політичною стабільністю в минулому році, незважаючи на гібридні атаки з боку Росії – вважають в Єврокомісії. У Брюсселі звертають увагу на те, що все ще потрібно докладати зусиль у багатьох сферах, включно у сфері юстиції. Незважаючи на вжиті раніше кроки, необхідні додаткові зусилля, – каже Комісія, – також з боку України. І ця країна, і Республіка Молдова почали переговори про вступ влітку цього року.

ВИБОРИ У МОЛДОВІ – У неділю, 3 листопада, в Республіці Молдова проходитиме другий тур президентських виборів, у якому зійдуться чинний президент, проєвропейська Майя Санду та проросійський Олександр Стояногло. У першому турі Санду набрала понад 42% голосів, а її опонент – 26%. Майя Санду заявила, що приєднання до Європейського Союзу є єдиним шляхом для народу Молдови і сказала про Стояногло, що він є інструментом злих сил.

ДІТИ – Половина жертв торгівлі людьми – це діти – згідно з офіційними даними за останні чотири роки в Румунії, що значно перевищує середній європейський показник у 15%. Сексуальна експлуатація продовжує залишатися однією з основних форм експлуатації дітей, поряд із жебракуванням та примусовою працею. У цьому контексті в середу було запущено посібник, за допомогою якого установи та спеціалісти, які займаються запобіганням цьому явищу, зокрема вчителі, консультанти чи шкільні лікарі, можуть завчасно виявляти такі випадки та втручатися, щоб ті, хто потребує, якомога швидше вийшли з мереж торгівлі людьми та отримали допомогу, захист і підтримку для соціальної реінтеграції.

Старт передвиборчої кампанії

Агітаційна кампанія на виборах президента Румунії розпочалася опівночі в четвер і завершиться вранці 23 листопада. На найвищу посаду в державі балотуються 14 кандидатів – 10 від політичних партій і 4 незалежні. Голосування в першому турі відбудеться по всій країні в неділю 24 листопада з 7:00 до 21:00. Якщо на момент закриття виборчої дільниці будуть виборці в черзі або на дільниці, голова відповідної виборчої дільниці може розпорядитися про продовження голосування до 23:59, після чого система автоматично закриється. Виборці можуть голосувати тільки в тому населеному пункті, де вони мають тимчасове або постійне місце проживання, а в Бухаресті – тільки в тому секторі, де вони зареєстровані в постійних списках. Адресу виборчої дільниці можна знайти на веб-сайті Постійного виборчого органу. Виборці, які перебувають в іншому населеному пункті, можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці і будуть внесені до додаткових списків. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати або поштою, якщо вони обрали цю можливість, або на будь-якій виборчій дільниці в країні або за кордоном. Другий тур президентських виборів запланований на 8 грудня. Між двома турами, 1 грудня, в Національний день Румунії, відбудуться вибори до двопалатного парламенту країни.

Румунія та вибори в Республіці Молдова

Долю Республіки Молдова мають вирішувати виключно її громадяни, – заявив у понеділок президент Румунії Клаус Йоганніс, вітаючи голоси, віддані напередодні на референдумі щодо європейської інтеграції та президентських виборах у сусідній країні. 50,46% тих, хто взяв участь у референдумі, який був оголошений Центральною виборчою комісією в Кишиневі таким що відбувся, відповіли “ТАК” на питання “Чи підтримуєте Ви внесення змін до Конституції, які дозволять Молдові вступити до Європейського Союзу?”. Чинна проєвропейська президентка Майя Санду, яка балотується на новий термін, набрала понад 42% голосів, тоді як кандидат від Соціалістичної партії Александр Стояногло отримав майже 26%. Вони зустрінуться у вирішальному турі виборів 3 листопада. Міністерство закордонних справ Румунії привітало проведення президентських виборів і референдуму в Республіці Молдова за найвищими демократичними стандартами, але висловило занепокоєння з приводу безпрецедентного за масштабами, складністю і токсичністю втручання Росії, яке спостерігалося ще до початку виборчого процесу.

Офіційний візит до Чорногорії

Під кінець свого перебування на посаді президента Румунії Клаус Йоганніс здійснив у середу офіційний візит до Чорногорії, де обговорив зі своїм колегою Яковом Мілатовічем європейський курс цієї країни, який Румунія рішуче підтримує. Офіційний Бухарест підтримує процес розширення Європейського Союзу за рахунок приєднання його партнерів на Західних Балканах і країн-кандидатів у східному сусідстві, – заявив президент, який вважає, що ця політика є найкращою інвестицією в демократичну консолідацію Європи. Клаус Йоганніс і Яков Мілатовіч також обговорили шляхи збільшення інвестицій і посилення торгівлі та говорили про співпрацю в рамках НАТО, як в Чорноморському регіоні, так щодо підтримки України і зміцнення східного флангу. У п’ятницю, з нагоди Дня Збройних сил Румунії, були заплановані військові церемонії в країні, на військових базах у театрах військових дій, де дислокуються румунські солдати, в державах, де Румунія має акредитованих аташе з питань оборони, а також на кладовищах і пам’ятниках румунських солдатів в Австрії, Боснії і Герцеговині, Болгарії, Чехії, Республіці Молдова, Словаччині та Угорщині.

Погані новини від МВФ

Цього тижня Міжнародний валютний фонд погіршив свій прогноз зростання економіки Румунії на цей рік до 1,9%, порівняно з 2,8%, які він прогнозував у квітні. На 2025 рік МВФ прогнозує зростання на 3,3%. Очікується, що середньорічна інфляція досягне 5,3% в кінці цього року і 3,6% в наступному році, а безробіття залишиться на рівні 5,6% і знизиться до 5,4% в 2025 році. Також цього тижня Палата депутатів Румунії ухвалила в останньому читанні проєкт закону про мінімальну заробітну плату. Закон транспонує європейську директиву, спрямовану на поліпшення умов праці та життя працівників. Документ передбачає, що гарантований мінімальний розмір базової заробітної плати встановлюється щорічно, періодично оновлюється після консультацій з національними репрезентативними профспілками та організаціями роботодавців і враховує прожитковий мінімум, а також економічні та соціальні показники.

Допомога від Європейської Комісії

У четвер Європейська комісія схвалила програму державної допомоги Румунії на суму 2 мільярди леїв (400 мільйонів євро) для компенсації збитків, які фермери зазнали внаслідок сильної посухи у період з вересня 2023 року по серпень 2024 року. Гроші призначені для фермерів, які безпосередньо постраждали від сильної посухи, зокрема це стосується однієї або кількох з 39 культур, таких як, наприклад, пшениця, ячмінь, овес, рапс, соняшник, кукурудза тощо. Мають право на отримання допомоги фермери, які втратили через посуху щонайменше 30% свого врожаю в період з осені 2023 року по літо 2024 року. Відповідно до схеми, затвердженої ЄК, допомога надаватиметься у формі прямих грантів. Підтримка становитиме максимум 1 000 леїв (200 євро) на гектар у разі 100% втрат і не перевищуватиме 30% прийнятних витрат. Допомога надаватиметься до 31 грудня 2024 року. Лише цього року, за оцінками уряду, від посухи постраждало близько 2 мільйонів гектарів орної площі.

Прийміть свої почуття, подолайте свої страхи та спрямуйте свою енергію в конструктивне русло! Є так багато здорових альтернатив, щоб залишатися енергійним і ʺкрутимʺ, але з головою на плечах і ногами на землі, з постійним зв’язком зі своїми цілями та реальністю! Це, в двох словах, заклик Національного агентства з питань боротьби з наркотиками, яке ініціювало кампанію ʺGroundʺ в декількох столичних ліцеях, з метою запропонувати молодим людям безпечні способи управління своїми емоціями, характерними для підліткового віку. Послання кампанії є потужним: тобі не потрібні вигадки чи компроміси, щоб стати прикладом для наслідування для покоління, до якого ти належиш, або щоб реалізувати свій потенціал.

Головне – визнати свою недосконалість, поважати свої принципи, а коли загубишся, звернутися за допомогою. Цей меседж доноситься до молоді безпосередньо, через зустрічі та семінари в школах, а також через запуск газети, орієнтованої на покоління Ground, через веб-сайт та сторінки у соціальних мережах, присвячених цій кампанії. За словами Рамони Дабіжи, директорки Національного агентства з питань боротьби з наркотиками, окрім ризиків, пов’язаних з вживанням наркотиків, молодим людям нагадують про безліч доступних для них варіантів здорового способу життя. А тим, хто вже піддався спокусі вжити заборонені речовини, нагадують, що якщо вони відчувають себе пригніченими або перебувають у групі ризику, то можуть отримати безкоштовну та конфіденційну консультацію.

Щоб надати більшої ваги кампанії ʺGroundʺ, старшокласники мали змогу поспілкуватися та перейняти успішний досвід румунських спортсменів з видатними кар’єрними результатами, взірцями дисципліни, амбіцій та здорового способу життя. Серед зірок, які долучилися до кампанії, були Ларіса Йордаке – 16-разова золота медалістка чемпіонатів Європи зі спортивної гімнастики, Ана Марія Бринзе – багаторазова переможниця Олімпійських ігор, триразова чемпіонка світу та семиразова чемпіонка Європи з фехтування, Анкуца Боднар – олімпійська чемпіонка Токіо-2020 та Парижа-2024 з академічного веслування, футболісти Флорін Гардош та Іонел Денчулеску, баскетболіст Вірджіл Штенеску. А плавець Давід Поповіч, чемпіон року та кумир свого покоління, вирішив долучитися до кампанії через інтерв’ю, опубліковане в газеті ʺGroundʺ або на веб-сайті кампанії.

Неможливо виміряти справжні масштаби вживання наркотиків у Румунії. Але хоча статистика не може точно відображати реальний стан справ, безперечно одне – ситуація погіршилася за останні роки, що спонукає експертів і політиків бити на сполох і шукати шляхи протидії проблемі. Місцевий референдум також відбудеться в Бухаресті 24 листопада, одночасно з першим туром президентських виборів. Одне з трьох питань, винесених на референдум, стосуватиметься участі мерії у запобіганні вживанню наркотиків у середніх школах та ліцеях.

ВИБОРИ У МОЛДОВІ – Долю Республіки Молдова мають вирішувати виключно її громадяни, заявив у понеділок президент Румунії Клаус Йоганніс, вітаючи голосування на референдумі щодо європейської інтеграції та президентські вибори в сусідній країні на платформі «Х». 50,46% учасників референдуму, як підтвердила Центральна виборча комісія, відповіли «ТАК» на питання «Чи підтримуєте ви внесення змін до Конституції, які дозволять Молдові приєднатися до Європейського Союзу?». Чинна президентка Республіки Молдова, проєвропейська Майя Санду, яка балотується на новий термін за підтримки правлячої партії «Дія і солідарність», набрала  42,45%  голосів, тоді як кандидат від Соціалістичної партії Олександр Стояногло отримав 25,98%. Вони зустрінуться у вирішальному турі виборів 3 листопада. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, колишній голова Європейської Ради, привітав голосування Молдови за членство в ЄС і той факт, що Майя Санду перемогла в першому турі президентських виборів. Референдум і президентські вибори відбулися в атмосфері безпрецедентного російського втручання – заявила Європейська комісія – в той час як Москва засудила «аномалії» в підрахунку голосів.

 МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії в понеділок привітало організацію президентських виборів і конституційного референдуму в Республіці Молдова на рівні високих демократичних стандартів. Однак МЗС висловило глибоку стурбованість масованим, систематичним втручанням, координованим векторами Російської Федерації, яке спостерігалося напередодні виборів. Ці безпрецедентні за масштабами, складністю та токсичністю втручання, – пише МЗС у комюніке, – мали на меті поставити під сумнів чесність виборів, підірвати демократію, поширити антидемократичні та антиєвропейські теорії, а також вплинути на виборців незаконними засобами. Однак обов’язком усіх партнерів у міжнародному демократичному співтоваристві є продовження підтримки Республіки Молдова, в тому числі у боротьбі з зовнішніми діями, спрямованими на підрив основних демократичних процесів, таких як голосування. Румунія продовжуватиме інвестувати енергію та досвід для підтримки Республіки Молдова в реалізації її європейської долі, а також для зміцнення її стійкості перед втручанням Росії.

РЕФЕРЕНДУМ – Генеральна рада столиці в понеділок схвалила організацію місцевого референдуму 24 листопада, одночасно з першим туром президентських виборів в Румунії. Рішення було прийнято 47 голосами «за» і двома «проти». Жителям Бухареста буде запропоновано відповісти на три питання. Перші два були запропоновані генеральним мером столиці Нікушором Даном і стосуються того, як розподіляються гроші між Генеральною мерію і районними меріями, а також видачі дозволів на будівництво в Бухаресті. Третє питання про боротьбу з вживанням наркотиків у школах було додано з ініціативи СДП шляхом внесення поправки. Таким чином, три питання, на які мешканці Бухареста повинні відповісти «ТАК» або «НІ», є наступними: – «Чи згодні ви з тим, що розподіл між мерією Бухареста та районними меріями прибуткових податків і місцевих податків і зборів, які збираються з громадян Бухареста, має бути затверджено Генеральною радою муніципалітету Бухареста?» – «Чи згодні ви з тим, щоб Генеральний мер Бухареста видавав дозволи на будівництво на всій адміністративній території міста? – “Чи згодні ви з тим, що мерія Бухареста повинна фінансувати і впроваджувати програму медичної освіти та профілактики наркоманії в усіх школах Бухареста?”.

ФЕСТИВАЛІ- У неділю ввечері в місті Сібіу (центр Румунії) розпочався Міжнародний фестиваль документального кіно «Астра». Понад 100 документальних фільмів, включених до програми, будуть показані протягом тижня. Покази проходять у  кінотеатрах, театрах і в Новому куполі кінотеатру на Великій площі міста. Тим часом, Національний театральний фестиваль триває в Бухаресті до 28 жовтня. Культурна подія, яка відбувається вже 34-й раз поспіль, цього року носить назву “Драматургія можливого”. Любителі театру можуть побачити вистави, відібрані для фестивалю, який, за словами організаторів, присвячений “можливостям”. 

КОРУПЦІЯ  – Пленарне засідання Сенату в Бухаресті в понеділок задовольнило запит про зняття депутатської недоторканності з сенатора-ліберала Єуджена Пирвулеску з метою проведення комп’ютерних обшуків. Сенатор Єуджен Пирвулеску був притягнутий до кримінальної відповідальності і має бути поміщений під судовим контролем у справі, в якій його звинувачують у підбурюванні до купівлі впливу. Минулого тижня в Палаті депутатів було проголосовано за зняття імунітету з Нелу Тетару, колишнього міністра охорони здоров’я з березня по грудень 2020 року, якого звинувачують у хабарництві.

ТУРИЗМ – Міністерство економіки, підприємництва та туризму (MEПT) в Бухаресті організувало у період з 13 по 19 жовтня інформаційний візит для 9 туристичних компаній зі Сполучених Штатів Америки з метою просування Румунії на американському ринку за допомогою інтенсивного туру, зосередженого на вивченні деяких з найбільш привабливих туристичних об’єктів і напрямків країни. MEПT має на меті зміцнити позицію Румунії як туристичної атракції, що представляє інтерес для цього ринку, в контексті глобального постпандемічного туристичного буму. Згідно з даними Національного інституту статистики, Румунія зафіксувала значне зростання кількості американських туристів, більш ніж на 25%, досягнувши 218 000 відвідувачів у 2023 році, у порівнянні з 173 000 у 2022 році. Більше того, за перші шість місяців цього року США посіли четверте місце серед основних країн-джерел румунського туризму, обігнавши такі традиційні ринки, як Франція та Іспанія.