Author: Роксана Васіле

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ  – Прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку, кандидат на майбутніх президентських виборах, представив у неділю свій «Проєкт для Румунії». Серед його цілей – підвищення купівельної спроможності громадян, захист молоді та румунів у діаспорі, а також промисловий розвиток країни. Загалом у перегонах за посаду президента Румунії беруть участь 14 кандидатів – 10 від політичних партій і 4 незалежних. Серед них Ніколає Чуке, лідер Націонал-ліберальної партії, Елена Ласконі -лідер Союзу «Рятуйте Румунію», Джордже Сіміон – лідер Альянсу за об’єднання румунів, Келемен Хунор – лідер Демократичного союзу угорців Румунії та незалежний кандидат Мірча Джоане – колишній заступник генерального секретаря НАТО. Перший тур президентських виборів запланований на 24 листопада, а другий – на 8 грудня. Вибори до національного парламенту пройдуть між двома турами президентських виборів – 1 грудня. Нагадаємо, що цього року в Румунії були заплановані всі види виборів. Місцеві вибори та вибори до Європарламенту вже відбулися  у червні.

 

КЛІМАТ – Тривалість і частота хвиль спеки в Румунії значно зросли за останні роки, і до 2040 року екстремальні температури впливатимуть на близько 50 відсотків міського населення – про це свідчить національний кліматичний звіт. У той же час, згідно з документом «Стан клімату – Румунія 2024», посуха є ще одним серйозним викликом, причому постраждалі райони збільшуються в останні роки, і ця тенденція продовжується, глибоко впливаючи на екосистеми і сільськогосподарське виробництво. Водночас, прогнози на 2025-2050 роки також вказують на посилення екстремальних погодних явищ, таких як сильні шторми, з негативним впливом на сільське господарство та інфраструктуру. У таких обставинах, хоча зміна клімату визнається як проблема, лише 4% румунів вважають її національним пріоритетом, при цьому домінують економічні проблеми, – додається у звіті.

 

ВИБОРИ У РЕСП. МОЛДОВА – У неділю молдовські виборці обирають президента і вирішують майбутнє своєї маленької румуномовної держави на референдумі щодо членства в ЄС. Вважається, що чинна президентка Майя Санду має найкращі шанси: опитування громадської думки показують, що більше половини виборців виступають за приєднання до блоку ЄС. Але вийти з-під впливу Росії виявляється так само складно, як і здобути незалежність від Радянського Союзу понад три десятиліття тому, оскільки Москва докладає значних зусиль для підриву демократичного процесу. Саме тому влада в Кишиневі вжила заходів для запобігання внутрішнім і зовнішнім провокаціям і можливим ворожим діям, у тому числі в російськомовному сепаратистському Придністров’ї. У Республіці Молдова було організовано понад 2200 виборчих дільниць, а також понад 230 виборчих дільниць для молдовських громадян, які проживають за кордоном, у 37 країнах, у тому числі 16 у Румунії.

 

ФЕСТИВАЛЬ – У Бухаресті триває Національний театральний фестиваль – культурна подія, що відбувається вже 34-й рік поспіль, цього року під назвою «Драматургія можливого». До 28 жовтня любителі театру можуть побачити вистави, відібрані для фестивалю, який, за словами кураторів, присвячений «можливостям». До офіційної програми увійшли понад 30 вистав з Бухареста та з усієї країни, серед яких: «Антологія зникнення» – автор і режисер Раду Афрім; «Дванадцята ніч» Вільяма Шекспіра, режисер Андрей Шербан; «Гедда Габлер» Генріка Ібсена, режисер Томас Остермайєр. Цього року буде представлено п’ять гостьових вистав з-за кордону – Німеччини, Ірландії, Польщі та Бельгії. Організатором заходу виступає Асоціація UNITER – Румунська спілка театральних діячів. Національний театральний фестиваль – це культурний проєкт, що фінансується Міністерством культури.

 

ПОНТИФІК – У неділю у Бухаресті відбулася процесія з мощами Папи Івана Павла ІІ. Процесія розпочалася від пам’ятника колишньому Понтифіку, розташованого біля Апостольської Нунціатури, і попрямувала до собору Святого Йосипа, де відбулася літургія, яку відправив митрополит-архієпископ Бухареста Аурел Перке. Реліквія Папи являє собою шматочок тканини з кількома краплями його крові і була передана в дар бухарестському собору Святого Йосипа в 2011 році. Недільна подія відзначила 25-ту річницю історичного візиту Папи Івана Павла ІІ до Румунії, першого в історії візиту настоятеля Католицької Церкви до переважно православної країни.

 

ФУТБОЛ – У вівторок румунські арбітри Іштван Ковач та Хораціу Фешнік делеговані вести два матчі третього туру Ліги чемпіонів, повідомляється на сайті УЄФА. Іштван Ковач судитиме матч між мадридським «Реалом» та дортмундською «Боруссією», повтор фіналу минулого сезону, який виграли іспанці. Міхай Маріка та Джордже Флорін Неакшу призначені асистентами арбітра на матчі на стадіоні «Сантьяго Бернабеу», а четвертим рефері буде Марчел Бирсан, всі румуни. З іншого боку, на матч між «Жироною» та братиславським «Слованом» делегований Хораціу Фешнік. Асистентами арбітра будуть Валентин Аврам та Александру Черей, а четвертим арбітром буде Саболч Ковач, брат Іштвана Ковача.

 

НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС – Румунка Бернадетта Сьоч і австрійка Софія Полканова в неділю завоювали срібні медалі в парному жіночому розряді на чемпіонаті Європи з настільного тенісу в Лінці (Австрія). У фіналі вони були переможені чесько-словацькою парою Хана Мателова/Барбора Балазова з рахунком 3:2. Також у неділю Бернадетт Сьоч завоювала срібло у фіналі одиночного розряду. Вона програла своїй партнерці по парному розряду Софії Полкановій, яка перемогла з рахунком 4:1. Румунія мала 11 гравців – шість жінок і п’ять чоловіків – на чемпіонат Європи в Лінці.

НПВС – Європейська Комісія попередньо схвалила третій платіжний запит Румунії в рамках Національного плану відновлення та  стійкості (НПВС). Однак вона очікує додаткову інформацію від румунського уряду протягом місяця, перш ніж здійснити повний платіж. Згідно з оцінкою Єврокомісії, Румунія виконала 62 з 68 проміжних умов, тому запропонувала частково призупинити виплату до отримання запитуваних роз’яснень. Якщо роз’яснення будуть визнані достатніми, Єврокомісія виділить 2 млрд. євро в повному обсязі.

 

ЄВРОСОЮЗ  – Президент Румунії Клаус Йоганніс перебуває в Брюсселі, для участі у саміті Ради співробітництва ЄС та країн Перської затоки, а також у засіданні Європейської Ради, запланованому на четвер і п’ятницю. Серед тем для обговорення – Україна, війна на Середньому Сході, конкурентоспроможність ЄС, міграція, закордонні справи та Республіка Молдова. Європейські лідери обговорять останні події у війні в Україні, а також шляхи допомоги українському народу. Щодо Середнього Сходу, вони обговорили “тривожну” ситуацію і “ризики ескалації насильства в регіоні”. Також відбудуться важливі дискусії щодо членства Молдови в ЄС та міграційної політики.

 

ПРАВОСУДДЯ – Постійне бюро Сенату Румунії на засіданні в режимі онлайн у середу вирішило направити до Комітета з правової політики запит про зняття недоторканності з сенатора Єуджена Пирвулеску, для представлення доповіді на пленарному засіданні, яке відбудеться в понеділок, 21 жовтня. Міністерка юстиції Аліна Горгіу у вівторок направила запит про зняття з нього недоторканності. Минулої п’ятниці сенатору Єуджену Пирвулеску було повідомлено про підозру у справі за фактом підбурювання до купівлі впливу, прокурори хочуть взяти з нього підписку про невиїзд.

 

ВІДБУДОВА УКРАЇНИ- Румунія може відіграти роль логістичного хабу в процесі відбудови України, – заявив Насті Вледою, президент двосторонньої румунсько-української торгової палати на Форумі з відновлення України в Бухаресті. У свою чергу Ана Тінка, Державний секретар зі стратегічних питань МЗС Румунії, підтвердила відданість Румунії підтримці України та особливе значення, яке надається процесу відновлення сусідньої країни. У цьому контексті вона підкреслила особливу увагу, яка приділяється транскордонним проєктам і зв’язкам у сфері транспорту та енергетики, а також тристоронньому співробітництву, до якого також залучена Республіка Молдова. Вона також згадала про важливу фінансову підтримку ЄС процесу відновлення України, закликавши бізнес-спільноту скористатися інструментами та програмами, доступними на європейському рівні.

 

РЕСПУБЛІКА МОЛДОВА – Сполучені Штати рішуче налаштовані перешкодити спробам Росії втрутитися у президентські вибори в Молдові та у референдум щодо вступу країни до Європейського Союзу, які відбудуться в неділю, 20 жовтня. Речник Білого дому Джон Кірбі заявив про неодноразові спроби Росії підірвати вибори в Молдові та її інтеграцію до ЄС. Пан Кірбі також згадав про мільйони доларів, витрачені Москвою протягом останніх місяців на вплив на результати президентських виборів, а також про десятки мільйонів доларів щомісяця, які російський агент впливу Ілан Шор інвестує в неурядові організації, що пропагують прокремлівський дискурс. Республіка Молдова вже давно вимагає екстрадиції пана Шора з його рідного Ізраїлю, звідки він втік після того, як у 2019 році став суб’єктом корупційного розслідування, названого “крадіжкою століття”.

 

ФУТБОЛ – У вівторок ввечері в Каунасі збірна Румунії з футболу перемогла Литву з рахунком 2:1 у 2-й групі дивізіону С Ліги націй. Це вже четверта поспіль перемога “триколірних” у зазначеному змаганні, після перемог над Литвою вдома, та Кіпром і Косово на виїзді. Румунія лідирує в групі з 12 очками, за нею йде Косово, яке здолало Кіпр з рахунком 3:0 і залишається на три очки позаду Румунії перед останніми матчами змагання, Румунія – Косово (15 листопада) та Румунія – Кіпр (18 листопада). Ліга націй також матиме безпосередній вплив на європейські відбіркові матчі до Чемпіонату світу 2026 року. З іншого боку, молодіжна збірна Румунії кваліфікувалася на Чемпіонат Європи з футболу-2025 серед молоді до 21 року, перемігши у вівторок ввечері вдома команду Швейцарії з рахунком 3:1 в останньому матчі групи E відбіркового турніру. Для “триколірних” це вже четвертий поспіль вихід до фінального турніру серед гравців віком до 21 року.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Посольство Сполучених Штатів Америки у Румунії попередило своїх громадян, що є повідомлення про потенційні загрози синагогам, храмам і мечетям в Румунії в період з 11 по 13 жовтня. Дипломатичне представництво закликає громадян США проявляти особливу обережність поблизу місць поклоніння в Румунії в цей період. Румунська розвідувальна служба заявила, що немає інформації для підвищення рівня терористичної загрози в Румунії. Однак, речник служби Овідіу Марінча заявив, що пильність компетентних органів буде посилена і послався на міжнародний контекст і релігійні події наприкінці тижня. Міністерство внутрішніх справ Румунії також повідомило, що цими вихідними в країні буде задіяно більше правоохоронців для забезпечення оптимального клімату громадського порядку та безпеки.

 

ЯКІСТЬ ЖИТТЯ – Румунія має один з найвищих на континенті рівнів задоволеності якістю життя. Принаймні це випливає з останніх даних Євростату. У рейтингу країн ЄС Румунія, яка набрала 7,7 балів з 10 можливих, випередила Фінляндію і розділила першість зі Словенією, Австрією та Бельгією. Найнижчі показники задоволеності рівнем життя в Болгарії, Греції та Латвії. У 2023 році середній показник по ЄС становив 7,3 бали.

 

НАТО – У понеділок Організація Північноатлантичного договору розпочинає щорічні ядерні навчання на тлі зростаючих погроз президента Росії Владіміра Путіна застосувати ядерну зброю на тлі війни в Україні. Після закінчення холодної війни ядерний потенціал НАТО перестав бути пріоритетом. Але після вторгнення Росії в Україну і після того, як Кремль перейшов до відвертих погроз і навіть оголосив про зміну своєї військової доктрини з цього питання, колишній Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг все частіше згадував про ядерну силу НАТО як про засіб стримування. Джерела в НАТО заявили, однак, що навчання жодним чином не були відповіддю на погрози Москви, враховуючи, що такі військові маневри проводяться щорічно вже більше десяти років. В операції, яка триватиме протягом двох тижнів у Бельгії та Нідерландах, візьмуть участь 60 літаків з 13 країн. Близько 2000 військовослужбовців, які візьмуть участь у навчаннях, імітуватимуть місії, в яких літаки НАТО несуть американські ядерні боєголовки.

 

РЕЙТИНГ – Рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило довго- та короткостроковий суверенний кредитний рейтинг Румунії в іноземній валюті, зі стабільним прогнозом. Про це повідомило Міністерство фінансів Румунії. У повідомленні йдеться, що таке рішення зумовлене помірним рівнем зовнішнього та державного боргу, а також стабільними перспективами економічного зростання. За оцінками S&P, економіка Румунії зросте на 1,6% цього року і в середньому на 3% протягом наступних трьох років. Міністр фінансів Марчел Болош заявив, що підтвердження рейтингу Румунії є позитивним сигналом, який зобов’язує уряд продовжувати реформи, зробити державні витрати більш ефективними і зменшити тиск на бюджет. З іншого боку, Fitch Ratings підтвердило довгостроковий рейтинг Бухареста в іноземній та національній валютаж на рівні “BBB мінус” зі стабільним прогнозом. Населення столиці Румунії становить близько 2,2 мільйона осіб, на неї припадає понад 30% економіки країни, а місцевий добробут майже втричі перевищує середній показник по країні.

 

ВИБОРИ – Завершився період, протягом якого румунські виборці, які проживають або перебувають за кордоном, могли зареєструватися для голосування поштою на майбутніх президентських виборах. Постійний виборчий орган повідомив, що 6 916 громадян зареєструвалися для використання цього методу голосування. На парламентських виборах крайній термін реєстрації для голосування поштою – 17 жовтня. Постійний виборчий орган нагадує, що румуни, які проживають в діаспорі, матимуть понад 900 виборчих дільниць, куди вони можуть звернутися, щоб скористатися цим фундаментальним правом. Президентські вибори відбудуться 24 листопада – перший тур, і 8 грудня – другий тур, а парламентські вибори пройдуть – 1 грудня. У червні цього року в Румунії відбулися вибори до місцевих органів влади та Європейського парламенту.

 

КАМПАНІЯ – Міністерство внутрішніх справ Румунії розпочне у понеділок кампанію «Далеко від дому, ми хочемо, щоб ви були в безпеці» з метою запобігання торгівлі людьми та трудової експлуатації румунів, які виїжджають на заробітки за кордон. 20 000 буклетів з важливою інформацією будуть розповсюджені міжнародною організацією «Справедливість і турбота Румунія» та структурами Міністерства внутрішніх справ Румунії на сухопутних пунктах пропуску через кордон та в найбільших міжнародних аеропортах країни. Ініціативу підтримує Посольство Великої Британії в Румунії. У травні уряд Румунії запустив Національну стратегію боротьби з торгівлею людьми (2024-2028 рр.) – сферу, в якій він зазнав жорсткої критики в європейських доповідях і з боку Державного департаменту США. Цього тижня парламент Румунії також посилив покарання для осіб, винних у торгівлі людьми, і запровадив способи підтримки жертв.

 

ФЕСТИВАЛЬ – Перформанси з відеомапінгу на історичних будівлях, мультимедійні інсталяції та інтерактиви можна буде побачити в Бухаресті цими вихідними на 8-му Міжнародному фестивалі світла “Spotlight”. У заході беруть участь місцеві та міжнародні митці, чиї творіння змінюють вулиці та будівлі за допомогою світла та кольору. Spotlight 2024 має назву “Бухарест 565. Міські зв’язки” і зосереджується на складній темі, що відображає взаємодію між новим медіа-мистецтвом та сучасними викликами, такими як руйнівний вплив глобального потепління або порятунок вразливих видів фауни і флори.

 

ФУТБОЛ – Сьогодні ввечері збірна Румунії з футболу зіграє ще один важливий матч. Команда Мірчі Луческу вирушила до Ларнаки де зіграє проти команди Кіпра у групі С2 Ліги націй. Команди Кіпра та Румунії, за всю історію зустрічалися між собою тринадцять разів. Перевага в цих двобоях — на боці румунів, які здобули дев’ять перемог, тоді як острів’яни виграли лише одного разу в товариській зустрічі. Після перших двох турів у групі С2 Ліги націй збірна Румунії має максимальну кількість очок і очолює групу, до якої також входять Литва та Косово.

ІНФЛЯЦІЯ  – Рівень інфляції в Румунії у вересні знизився до 4,62%, порівняно з 5,1% у серпні. Такі офіційні дані оприлюднив сьогодні Національний інститут статистики. Ціни на продукти харчування зросли в середньому на 0,8%, а на послуги – приблизно на 0,4%. Найбільше подорожчали цитрусові та інші екзотичні фрукти – приблизно на 7,5%, а також овочі та консерви – більш ніж на 5%. Значне зростання цін було зафіксоване також на квасолю та інші бобові. Картопля, з іншого боку, подешевшала приблизно на 5,23%, а інші продукти – менш ніж на 2%. Що стосується послуг, то поштові збори зросли на 17,8%, авіаперевезення – на 17,2%, а непродовольчі товари, такі як миючі засоби подорожчали на 14,7%. Зросла і вартість послуг водопостачання та водовідведення – на 12,6%.

 

ЄВРОКОМІСІЯ – Кандидатка від Румунії на посаду Комісара ЄС Роксана Минзату буде заслухана 12 листопада членами профільних комітетів Європейського Парламенту, зокрема євродепутатів з Комітету з питань зайнятості та соціальних питань і Комітету з питань культури та освіти. Два інших комітети – Комітет з питань прав жінок і гендерної рівності та Комітет з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ – матимуть статус запрошених, що означає, що вони матимуть право ставити письмове запитання румунському кандидату. Роксана Минзату була призначена виконавчим віце-президентом Європейської Комісії і може очолити портфель з питань зайнятості, соціальних прав та освіти протягом наступних п’яти років.

 

КЛАСИЧНА МУЗИКА – “Ода до радості” відкриє сьогодні ввечері новий сезон концертів оркестрів і хорів Радіо Румунія. Виступ у Залі Радіо під керівництвом австрійського диригента Саші Гетцеля зосередиться на одному з найвідоміших творів в історії музики – 9-й симфонії Людвіга ван Бетховена. На світовій прем’єрі у Відні 7 травня 1824 року Бетховена повернули обличчям до публіки, щоб він побачив оплески, яких не міг чути через повну глухоту. “Ода до радості” є першою музичною партитурою, яка була внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

 

ШЕНГЕН – Австрія продовжує виступати проти повноцінного прийняття Румунії та Болгарії до Шенгенської зони. Це питання обговорювалося на зустрічі міністрів юстиції та внутрішніх справ ЄС у Люксембурзі в четвер. Хоча Єврокомісія та Європарламент стверджують, що обидві країни виконали всі умови для повноправного членства, австрійський міністр Герхард Карнер каже, що ще багато чого треба зробити. “Румунія і Болгарія виконали всі умови і зробили навіть більше, ніж потрібно. Я дуже оптимістично налаштована і сподіваюся, що це рішення буде прийнято якнайшвидше, поки я перебуваю на посаді”, – сказала Ільва Йоганссон, комісар ЄС з питань внутрішніх справ, котра наголосила, що питання вступу Румунії та Болгарії знову обговорюватиметься на грудневому засіданні Ради ЄС.

 

ВИБОРИ – У першому турі президентських виборів у Румунії 24 листопада у виборчих бюлетенях буде чотирнадцять кандидатів – 10 від політичних партій і чотири незалежні кандидати. Центральне виборче бюро провело жеребкування в четвер увечері, щоб визначити порядок, в якому вони розміщуватимуться у виборчих бюлетенях, але один з кандидатів оголосив, що оскаржить цю процедуру. Опівночі закінчився термін, протягом якого громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, могли зареєструватися для голосування поштою на президентських виборах. За даними Постійного виборчого органу, на платформі votstrainatate.ro зареєструвалося менше 7 000 осіб. Другий тур президентських виборів відбудеться 8 грудня.

 

ДВОСТОРОННІ СТОСУНКИ – Відносини між Румунією та Іспанією в останні роки досягли справжнього рівня досконалості, що знайшло своє відображення у міцному стратегічному партнерстві, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він взяв участь у церемонії, організованій Посольством Іспанії в Румунії з нагоди Національного дня Королівства Іспанія. Марчел Чолаку підкреслив, що партнерство між двома країнами є «динамічною конструкцією, заснованою на спільній історичній, культурній та мовній спадщині». Він зазначив, що понад мільйон румунівобрали Іспанію своєю другою батьківщиною і висловив сподівання, що двостороння угода про подвійне громадянство, що є важливим побажанням румунської громади в Іспанії, буде підписана якнайшвидше. «Двостороння торгівля продовжує зростати, з новим рекордом, зафіксованим у 2023 році з точки зору товарообігу: 6,43 мільярда євро», – додав прем’єр-міністр Марчел Чолаку.

 

ХАБАРНИЦТВО – Комітет з питань правової політики Палати депутатів має до понеділка підготувати висновки щодо запиту Міністерства юстиції на отримання ордеру на проведення обшуку комп’ютерів і житла депутата від Націонал-ліберальної партії, Нелу Тетару. Комітет просять дати відповідь щодо зняття депутатської недоторканності з колишнього міністра охорони здоров’я, якого звинувачують в отриманні хабаря в безперервній формі. Наразі депутати від Соціал-демократичної партії та Союзу «За порятунок Румунії» оголосили, що проголосують за задоволення запиту прокуратури. Нелу Татару є лікарем-спеціалістом муніципальної лікарні ім. Дімітрія Кастрояна в місті Гушь, на північному сході Румунії, і звинувачується Національним антикорупційним директоратом в тому, що понад 100 разів отримував хабарі від пацієнтів у вигляді грошей та продуктів харчування.

 

ДТП – Європейська комісія повідомляє про незначне зниження, на 1% порівняно з попереднім роком, кількості смертей на дорогах у 2023 році, яка становила 20 400 осіб. Хоча в порівнянні з 2019 роком зниження є більш послідовним, на 10%, ця тенденція є нижчою за мету, яку поставив перед собою офіційний Брюссель, що має на меті скоротити вдвічі всі смертельні випадки та серйозні травми на дорогах до 2030 року і ліквідувати їх до 2050 року. Румунія є однією з країн, які досягли найбільшого прогресу в минулому році у зменшенні кількості смертельних ДТП, але вона залишається на одному з останніх місць в Європі, з показником 81 смертельний випадок на мільйон мешканців. Вищий показник має лише Болгарія. В даний час на європейських дорогах в результаті дорожньо-транспортних пригод щотижня гинуть близько 400 осіб .

 

НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ МИРУ – Японський рух «Ніхон Хіданкьо» у п’ятницю став лауреатом Нобелівської премії миру 2024 року за «зусилля, спрямовані на створення світу без ядерної зброї», – оголосив норвезький Нобелівський комітет. Про це повідомляють міжнародні інформаційні агентства. Нобелівська премія миру – єдина премія, яка вручається в Осло, інші номінації присуджуються в Стокгольмі. Норвезький Нобелівський інститут зареєстрував 286 номінацій на цьогорічну премію, серед яких 197 осіб і 89 організацій. Минулого року цієї честі була удостоєна іранка Наргес Мохаммаді «за її боротьбу проти гноблення жінок в Ірані та за просування прав і свобод людини для всіх».

 

ОНЛАЙН-ПРОДАЖІ – Румунія посідає третє місце серед країн-членів Європейського Союзу в Центральній та Східній Європі з точки зору електронної торігвлі. Вартість онлайн-транзакцій в Румунії досягла 3,32% Валового Внутрішнього Продукту. Дві перші позиції в європейському рейтингу займають Польща та Чехія. За даними Румунської асоціації інтернет-магазинів, у 2023 році вартість електронної торгівлі товарами та послугами наблизилася до 11 мільярдів євро, а 50% румунів зробили принаймні одне онлайн-замовлення минулого року. На 2024 рік прогнозується 10-відсоткове зростання онлайн-продажів до майже 12 мільярдів євро.

 

КАМПАНІЯ – Міністерство внутрішніх справ Румунії розпочне у понеділок кампанію «Далеко від дому, ми хочемо, щоб ви були в безпеці» з метою запобігання торгівлі людьми та трудової експлуатації румунів, які виїжджають на заробітки за кордон. 20 000 буклетів з важливою інформацією будуть розповсюджені міжнародною організацією «Справедливість і турбота Румунія» та структурами Міністерства внутрішніх справ Румунії на сухопутних пунктах пропуску через кордон та в найбільших міжнародних аеропортах країни. Ініціативу підтримує Посольство Великої Британії в Румунії. У травні уряд Румунії запустив Національну стратегію боротьби з торгівлею людьми (2024-2028 рр.) – сферу, в якій він зазнав жорсткої критики в європейських доповідях і з боку Державного департаменту США. Цього тижня парламент Румунії також посилив покарання для осіб, винних у торгівлі людьми, і запровадив способи підтримки жертв.

 

Румунія підписала кредитну угоду зі Сполученими Штатами Америки про позику на модернізацію армії. Церемонія підписання відбулася в середу в приміщенні уряду в присутності прем’єр-міністра Марселя Чолаку та посла США в Бухаресті Кетлін Кавалєк, а також директора Агентства з питань безпеки та оборонного співробітництва Майкла Міллера. 920 мільйонів доларів дозволять, з одного боку, зміцнити оборонний потенціал, оснастивши його сучасними технологіями, а з іншого – розвинути національну оборонну промисловість, – заявив прем’єр-міністр Чолаку, додавши, що цей значний кредит також свідчить про довіру і статус, яким Румунія користується у відносинах зі своїм стратегічним партнером, Сполученими Штатами Америки.

 

Марчел Чолаку: «Сьогодні Румунія приєднується до дуже невеликої групи ключових держав-партнерів США, які вже скористалися цією програмою, розробленою через Трастовий фонд США, і я радий, що ми використаємо ці гроші як для зміцнення обороноздатності Румунії шляхом оснащення її сучасними технологіями, так і для розвитку місцевої оборонної промисловості. Ми розробимо нові виробничі потужності в Румунії, створимо робочі місця для румунів і знову станемо актуальними у виробництві військової техніки на регіональному рівні. Водночас ми отримаємо доступ до військових технологій найвищого рівня, що допоможе нам працювати разом зі Сполученими Штатами і нашими союзниками по НАТО над зміцненням колективної оборони і стримуванням загроз для Румунії і країн східного флангу Альянсу.»

 

Своєю чергою, посол США Кетлін Кавалєк підкреслила, що підписана угода – це більше, ніж просто фінансова домовленість, вона демонструє силу і стійкість двостороннього партнерства, а також спільні зобов’язання США і Румунії щодо забезпечення миру, стабільності і безпеки в регіоні. За словами пані Кавалєк за 20 років членства в Північноатлантичному альянсі Румунія знову і знову демонструвала, що вона є надійним союзником і опорою стабільності на східному фланзі Альянсу і в Чорноморському регіоні. Надаючи американське фінансування, Вашингтон має на меті допомогти Румунії залишитися в авангарді військових інновацій і оборонного обладнання на довгі роки вперед, що також зміцнить двосторонні економічні відносини, – сказала пані Кавалєк. У контексті російської війни проти України вона нагадала про зразкову реакцію Румунії, яка прийняла тисячі українських біженців, сприяла транзиту зерна та навчанню українських пілотів F-16.

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс в суботу здійснить офіційний візит до Кишинева на запрошення президентки Молдови Майї Санду. Візит відбудеться 31 серпня, коли Румунія і Республіка Молдова святкують День румунської мови. У Кишиневі Клаус Йоганніс озвучить потужний сигнал підтримки і заохочення владі і громадянам Республіки Молдова в їхніх зусиллях з реформування, демократизації, незворотного впровадження принципів верховенства права і забезпечення європейського шляху, – повідомляє Адміністрація Президента. Президент також звернеться до всіх міжнародних партнерів із закликом продовжувати надавати допомогу Республіці Молдова на всіх рівнях, особливо в контексті агресивної війни Росії проти України та всіх ризиків, що виникають у зв’язку з цією складною безпековою ситуацією.

 

ДОПОМОГА УКРАЇНІ – Румунія підтримує запровадження нових санкцій проти Росії. На неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у четвер у Брюсселі з українським колегою Дмитром Кулебою румунська міністерка Лумініца Одобеску наголосила, що тиск на Москву має бути збережений, а військова та енергетична підтримка України має тривати. У четвер перед зустріччю глав МЗС країн ЄС Лумініца Одобеску наголосила, що Євросоюз має прискорити всебічну підтримку України, в тому числі й  військову. “Ми маємо розблокувати Європейський фонд миру і місію військової допомоги EUMAM, щоб краще забезпечити потреби української армії. Російські стратегічні цілі щодо України залишилися незмінними. Удари по цивільній інфраструктурі, у тому числі по енергетичній інфраструктурі – це “норма” для Москви”, – заявила очільниця МЗС Румунії. Вона наголосила, що партнери мають допомогти Україні підготуватися до зими, а Румунія продовжить допомагати як Україні, так і Республіці Молдова, зокрема й в енергетичній сфері. Питання військової допомоги Києву також стало головною темою зустрічі міністрів оборони країн ЄС. Переговори стосуються триваючої операції ЄС з підготовки українських солдатів до захисту своєї країни від російського вторгнення, – повідомляє DPA. На порядку-денному – план перенесення частини навчань в Україну. Наразі навчання проходять у Німеччині та Польщі, а власне місія розпочалася у листопаді 2022 року. За даними Євросоюзу станом на травень, підготовку пройшли 52 000 українських солдатів.

 

СТАТИСТИКА – Станом на 1 січня 2024 року постійне населення Румунії зросло на 9 900 осіб у порівнянні з початком попереднього року, досягнувши 19 064 409 осіб. Про це  повідомив сьогодні Національний інститут статистики. Більшість населення складають містяни та жінки (51,9% та 51,4% відповідно). У той же час, все ще помітним залишається явище демографічного старіння, коли на 100 молодих людей у віці до 15 років припадає 123,8 осіб похилого віку. Й останнє, але не менш важливе, сальдо довгострокової тимчасової міжнародної міграції було позитивним і становило майже 82 тис. осіб. До постійного населення відносяться всі особи (румуни, іноземці або особи, які не є громадянами Румунії), які мають постійне місце проживання в Румунії протягом щонайменше 12 місяців.

 

КЛАСИЧНА МУЗИКА – У суботу в Бухаресті стартує Міжнародний конкурс імені Джордже Енеску – 2024. До 27 вересня рекордна кількість конкурентів – 667 музикантів у віці від 13 до 35 років з майже 60 країн – змагатимуться у категоріях композиція, віолончель, альт, скрипка та фортепіано. Цьогорічний конкурс також включатиме Майстер-клас, що складатиметься з музичних майстер-класів для молодих виконавців, які спеціалізуються на диригуванні, грі на скрипці, віолончелі або фортепіано. Майстер-класи проведе румун Крістіан Мечелару, головний диригент Симфонічного оркестру Кельнського радіо та музичний директор Французького національного оркестру. Конкурс імені Джордже Енеску розпочався у вересні 1958 року і проводиться вже удев’ятнацяте. Він проходить щодвароки, чергується з однойменним Міжнародним фестивалем Джордже Енеску, і швидко став одним з найпрестижніших музичних конкурсів Європи, а з 2002 року є членом Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів.

 

ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу «FCSB» кваліфікувався до групового етапу Ліги Європи після перемоги вдома над австрійським «LASK» Лінц з рахунком 1:0 у четвер увечері у вирішальному матчі плей-офф.  Перший матч в Австрії завершився нічиєю 1:1. Натомість віце-чемпіон Румунії клузький «CFR» втратив місце в груповому етапі Ліги Конференцій, програвши у вирішальному матчі плей-офф з рахунком 0:3 на виїзді кіпрському ФК Пафос. У першому матчі клузький клуб здобув перемогу з рахунком 1:0.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Румунські фермери, чиї посіви були знищені посухою, отримають компенсацію від уряду. Заходи, які будуть прийняті наступного тижня, забезпечать кошти для відшкодування збитків, завданих цього літа, а також механізм страхування осінніх та весняних посівів. Міністр сільського господарства Флорін Барбу заявив, що буде надано до 3 000 леїв на гектар (близько 600 євро), що розблокує кредитування для фермерів, відповідно до результатів переговорів з представниками банків. Необхідні кошти надійдуть з національного бюджету, плюс 17 млн євро з Фонду ризиків ЄС. Крім того, схема державної допомоги під назвою «фермерський кредит» буде збільшена на 400 млн леїв (близько 80 млн євро).

 

ВИБОРИ – Уряд Румунії затвердив календар цьогорічних президентських виборів. Перший тур відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Минулого тижня кабінет міністрів також визначилася з датою проведення парламентських виборів, які заплановані на 1 грудня, в Національний день Румунії. Цього року в Румунії проходять всі види виборів. 9 червня румуни вже обрали своїх представників в Європейському парламенті, а також в органах місцевого самоврядування.

 

ЄВРОСОЮЗ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску сьогодні взяла участь у неформальній зустрічі очільників зовнішньополітичних відомств з країн-членів Європейського Союзу, організованій у Брюсселі Високим представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепом Боррелем. За повідомленням МЗС, переговори були присвячені збройній агресії Росії проти України та ситуації на Середньому Сході. Переговори щодо російської агресії в Україні пройшли за участі глави української дипломатії Дмитра Кулеби і зосереджені на аналізі останніх подій на місцях та багатовимірній підтримці України з боку Європейського Союзу. Лумініца Одобеску перед зустріччю, наголосила, що Євросоюз має прискорити всебічну підтримку України, в тому числі й  військову. “Ми маємо розблокувати Європейський фонд миру і місію військової допомоги EUMAM, щоб краще забезпечити потреби української армії. Російські стратегічні цілі щодо України залишилися незмінними. Удари по цивільній інфраструктурі, у тому числі по енергетичній інфраструктурі – це “норма” для Москви”, – заявила очільниця МЗС Румунії. Вона наголосила, що партнери мають допомогти Україні підготуватися до зими, а Румунія продовжить допомагати як Україні, так і Республіці Молдова, зокрема й в енергетичній сфері.

 

КЛАСИЧНА МУЗИКА – У суботу в Бухаресті стартує Міжнародний конкурс імені Джордже Енеску – 2024. До 27 вересня рекордна кількість кандидатів – 667 музикантів у віці від 13 до 35 років з майже 60 країн – змагатимуться у категоріях композиція, віолончель, альт, скрипка та фортепіано. Цьогорічний конкурс також включатиме Майстер-клас, що складатиметься з музичних майстер-класів для молодих виконавців, які спеціалізуються на диригуванні, грі на скрипці, віолончелі або фортепіано. Майстер-класи проведе румун Крістіан Мечелару, головний диригент Симфонічного оркестру Кельнського радіо та музичний директор Французького національного оркестру. Конкурс імені Джордже Енеску розпочався у вересні 1958 року і проводиться вже удев’ятнацяте. Він проходить щодвароки, чергується з однойменним Міжнародним фестивалем Джордже Енеску, і швидко став одним з найпрестижніших музичних конкурсів Європи, а з 2002 року є членом Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів.

 

АКАДЕМІЯ – Румунська академія відзначає в Бухаресті, Клуж-Напоці (північний захід) та Яссах (північний схід) День румунської мови, встановлений законом 31 серпня. Сьогодні в Аулі Академії в столиці було організовано святкове засідання. З п’ятниці Інститут лінгвістики та історії літератури в Клужі організовує культурні, наукові та освітні заходи під егідою «Тиждень румунської мови – слова, які нас об’єднують». 31 серпня філія Румунської академії в Яссах організовує в Ботанічному саду захід під назвою «День румунської мови – свято румунів з усього світу». У цей період також організовуються заходи в діаспорі, а День румунської мови є одним з найважливіших заходів культурної дипломатії, спрямованих на висвітлення різноманітності та культурного багатства різних румуномовних громад у всьому світі.

 

СОБАКИ – Власники собак у Румунії будуть зобов’язані забезпечити мінімальну площу для кожної окремої тварини, щонайменше 4 квадратних метри для маленьких собак і 6 квадратних метрів для великих собак, згідно з документом, винесеним на громадське обговорення Національним управлінням ветеринарії та безпеки тварин. Проєкт також встановлює штрафи в розмірі від 2 000 до 5 000 леїв для осіб, які розводять собак для продажу без реєстрації як розплідника. Документ також встановлює чіткі умови видачі рішень про евтаназію собак у державних і приватних розплідниках і дозволяє місцевим органам влади субсидіювати з власних бюджетів стерилізацію, ідентифікацію та реєстрацію безпритульних собак звичайних порід.

 

ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу «FCSB» приймає сьогодні ввечері в Бухаресті австрійський «LASK» Лінц у вирішальному матчі плей-офф Ліги Європи. Перший матч в Австрії завершився внічию 1:1. Також сьогодні віце-чемпіон Румунії клузький «CFR» грає на виїзді другий матч плей-офф Ліги Конференцій проти кіпрського ФК Пафос, після перемоги 1:0 вдома в першому матчі.

 

ВИБОРИ – Уряд на сьогоднішньому засіданні детально визначив календар виборчих дій, технічні заходи та витрати на підготовку, організацію та проведення виборів президента Румунії. Так, перший тур голосування відбудеться 24 листопада 2024 року, а 8 грудня – другий, у разі необхідності. 5 жовтня – крайній термін подання кандидатур та виборчих знаків до Центрального виборчого бюро, а 25 жовтня розпочинається виборча кампанія. Уряд також продовжив Національну програму місцевого розвитку ще на два роки, щоб підтримати понад 3 000 проєктів, які вже реалізуються. У середу кабінет міністрів також затвердив “Національний план створення безпечного шкільного середовища”, який доповнює заходи, спрямовані на боротьбу з насильством у школах. Серед іншого, будуть субсидовані терапевтичні сеанси для дітей, які стали жертвами насильства або були залучені до такого акту. У рамках програми також будуть організовані спеціальні курси для вчителів та створена онлайн-бібліотека з матеріалами про боротьбу з насильством у школах. Крім того, у сфері освіти прийнято ще один нормативно-правовий акт, який передбачає надання стипендій румунським учням через фінансовані державою культурні проєкти.

 

ДЕФІЦИТ – За підсумками перших семи місяців цього року дефіцит бюджету Румунії перевищив 4% Валового Внутрішнього Продукту. Про це повідомляє Міністерство фінансів. Аналіз виконання бюджету показує, що в січні-липні держава отримала загальний дохід у розмірі понад 331 мільярд леїв (еквівалент понад 66 мільярдів євро), що на понад 15% більше, ніж за перші 7 місяців 2023 року. Витрати, однак, зросли більш ніж на 23% до понад 402 мільярдів леїв (більше 80 мільярдів євро). Нагадаємо, що цьогорічний бюджет побудований на дефіциті 5% ВВП. Минулого тижня Фіскальна рада попередила, що дефіцит бюджету Румунії на кінець року становитиме понад 7%, а за відсутності заходів фіскально-бюджетної консолідації існує ризик, що він наблизиться до 8%. З іншого боку, міністр інвестицій та європейських проектів Адріан Кичу оголосив, що Румунія вже отримала кошти з фондів Політики згуртування на загальну суму 23,84 млрд. євро у 2014-2020 фінансовому році і досягла рівня освоєння у понад 99%.

 

ОСВІТА – Дуальна освіта, в тому числі на університетському рівні, отримає 1 млрд євро фінансування з європейських фондів та державного бюджету до 2029 року. Про це оголосив у середу прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку, виступаючи на заході для студентів з усього світу. Він закликав молодь не залишати країну: «На мою думку, життєво важливо виховувати нові покоління фахівців через систему технологічної освіти», – сказав він.

 

ОЕСР – Румунія офіційно отримала позитивний висновок у сфері конкуренції в рамках процесу вступу до Організації економічного співробітництва та розвитку. Згідно з прес-релізом Ради з питань конкуренції, висновок був виданий після завершення процесу оцінки діяльності, проведеної в період 2018-2022 років. Під час перевірки Рада мала продемонструвати, що її діяльність відповідає вимогам міжнародної організації. Також були надані рекомендації, стан виконання яких буде представлений через рік. Вступ до ОЕСР є пріоритетом Румунії і вважається третьою головною стратегічною метою після вступу до НАТО та Європейського Союзу.

 

ІНЦИДЕНТ – Два морських судна зіткнулися в середу в гирлі Суліна в дельті Дунаю на південному сході Румунії після того, як одне з них просигналізувало про відмову головного двигуна і спробувало в екстреному порядку стати на якір. Під час операції судно під прапором Панами, завантажене ячменем, зіткнулося з іншим судном під прапором Ліберії, що перевозило дизельне паливо. Постраждалих немає, судноплавство каналом здійснюється у нормальному режимі, ознак забруднення немає. Адміністрація порту Суліна розпочала розслідування для встановлення точних причин інциденту.

 

СПОРТ – Сьогодні ввечері в Парижі стартували Паралімпійські літні ігри, які триватимуть до 8 вересня. Від Єлисейських полів до знаменитої площі Згоди, сотні танцюристів, виконавців та віртуозів беруть участь у шоу під назвою «Парадокс», яке, за словами організаторів, має на меті змусити людей замислитися про їхню унікальність, що виходить за рамки фізичних характеристик їхніх тіл. На Паралімпійських іграх Румунія буде представлена шістьма спортсменами в трьох дисциплінах: дзюдо для сліпих (Александру Болога і Даніель Варгоцкі), пара-велосипед (Едуард Новак і Теодор Матікан) і настільний теніс (Камелія Чіріпан і Бобі Сіміон). Камелія Чіріпан та Бобі Сіміон першими розпочнуть змагання у другій половині четверга у змішаному парному розряді проти японської пари Юрі Томоно та Койо Івабучі.

 

ПОГОДА – Минулої ночі в кількох регіонах Румунії пройшли грози. Метеорологи оголосили десятки попереджень про небезпечні погодні умови, включаючи «червоний», найвищий рівень небезпеки, який наклався на вже існуючий «жовтий» рівень у Східних Карпатах, центрі, на півдні та сході країни. В Яссах, на північному сході країни, сильна гроза налякала мешканців, які масово дзвонили на номер екстреної допомоги 112. Поривчасті вітри повалили кілька дерев і пошкодили автомобілі. Вулиці по всьому місту були підтоплені, а на одному з проспектів у центрі міста рівень води перевищив 10 сантиметрів. Сильний вітер зірвав дах, а два рейси бюджетних авіаліній приземлилися в аеропорту Ясси із запізненням в кілька десятків хвилин через складні погодні умови. Також на північному сході, в повіті Ботошани, пожежники були викликані для гасіння пожежі, що спалахнула після того, як блискавка влучила в дерево. Десятки вулиць і підвалів були також підтоплені в місті Клуж-Напока (північний захід) після зливи, сильного вітру і грози.

Спека, що охопила Румунію з червня, поступово спадатиме на більшій частині території країни. Люди зможуть оговтатися від високих температур, сильного теплового дискомфорту і тропічних ночей, які характеризували більшу частину літа. Незважаючи на це, погода залишається теплішою, ніж зазвичай, з невеликою кількістю опадів.

Метеорологиня Іріс Редукану: «У середу хвиля спеки продовжиться в західних регіонах, де температурні показники все ще перевищуватимуть норму, з високим рівнем теплового дискомфорту і максимальною температурою повітря до 35°C. У південних регіонах також буде дуже спекотно, очікується до 36° тепла. На півдні погода буде в цілому мінливою зі зливами, грозами та сильними поривами вітру».

Мінлива хмарність спостерігатиметься і на південному сході, місцями на сході, в горах, а також в центрі та на півночі країни. Яким буде вересень після трьох спекотних і сухих місяців літа? Відповідає Іріс Редукану: «Наступні чотири тижні будуть теплішими, ніж зазвичай, особливо в західних і південних регіонах, а кількість опадів буде незначною.»

Водний потік Дунаю на вході до Румунії становить трохи більше половини середньобагаторічного показника, а в 42 зі 120 ділянок, де проводиться моніторинг, він нижчий за мінімально необхідний для задоволення потреб у воді, -повідомляє Румунське управління водними ресурсами. Що стосується внутрішніх річок, то через спеку і відсутність опадів два водотоки на півдні країни повністю пересохли. У понад 600 населених пунктах країни, особливо на сході, водопостачання обмежене. У майже 300 інших, не підключених до централізованих систем, пересохли криниці. Крім того, у повітах Вилча (південь) та Васлуй (схід) спостерігаються рослинні пожежі.

Більше того, лише у Васлуйському повіті за останні кілька днів згоріло близько 270 гектарів сухої рослинності, а військові пожежники погасили 25 пожеж. Вони звернулися до населення із закликом пам’ятати, що пожежі в спекотні і сухі періоди, неконтрольовані або при сильному вітрі, можуть загрожувати здоров’ю і навіть життю людей і тварин, а також завдати значних матеріальних збитків.

У сільському господарстві фермери готуються до нового сільськогосподарського року, але посуха цього літа завдала значних збитків. Більше того, масштаби збитків у Румунії можуть мати наслідки для всього європейського континенту, попереджають аналітики, яких цитує Reuters. Наприклад, вони вважають, що Румунія, яка конкурує з Францією за звання найбільшого виробника кукурудзи в ЄС, цього року через численні періоди посухи та спеку може виробити на 30% менше. Вирощування кукурудзи в печі – це виклик. Це один з найскладніших сезонів, з яким коли-небудь стикалися румунські фермери, – каже один з аналітиків. Міністерство сільського господарства  Румунії оголосило, що, окрім компенсації, воно планує надати фермерам право призупинити виплати за кредитами з 1 вересня.