Author: Сорін Йордан

Європейський парламент прийняв рішення надати Республіці Молдова найбільший пакет фінансової підтримки в історії цієї країни на загальну суму 1,9 млрд євро. Фонд реформ і зростання для Республіки Молдова має на меті допомогти їй вирішити основні проблеми, з якими вона стикається, зокрема, наслідки збройної агресії Росії проти України на її безпеку, економіку та населення. Пакет передбачає надання 520 млн євро грантів, а також 1,5 млрд євро кредитів під низькі відсотки, які дозволять Молдові провести реформи, не накопичуючи неприйнятного боргу.

Програма також передбачає попереднє фінансування у розмірі 18% від загальної суми підтримки, що дозволить швидко мобілізувати ресурси для зміцнення енергетичної безпеки, антикорупційної інфраструктури та модернізації державних послуг. 20% грантових коштів буде спрямовано на зміцнення інституцій Молдови за допомогою систем цифрового врядування, навчання державних службовців та судову реформу, що є життєво важливими кроками для ефективного управління коштами ЄС.

Румунський депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан заявив, що ці кошти створять умови для того, щоб молдовська держава стала економічно, інституційно та соціально сильнішою і наблизилася до Європейського Союзу. Зігфрід Мурешан: “Гроші будуть використані для дорожньої та залізничної інфраструктури, включаючи міст через Прут, щоб краще зв’язати Республіку Молдова з Європейським Союзом. Гроші будуть використані для енергетичних з’єднань, як електричних, так і газових, між Республікою Молдова та Румунією. Гроші підуть в освітні установи, школи, дитячі садки. Гроші підуть на модернізацію лікарень, в тому числі на будівництво двох великих регіональних лікарень, однієї на півночі і однієї на півдні Республіки Молдова.”

Однак Зігфрід Мурешан попередив, що якщо Республікою Молдова в майбутньому керуватимуть уряди, які не дотримуватимуться своїх зобов’язань, Європейський план зростання опиниться під загрозою. Після затвердження пакету фінансової підтримки Європейський парламент вирішив відкрити офіс зв’язку в Кишиневі. Він слугуватиме точкою контакту між Брюсселем і національними парламентами, громадянським суспільством та місцевими партнерами в регіоні Східного партнерства Європейського Союзу, Україні, Грузії та Республіці Молдова.

Спікер молдовського парламенту Ігор Гросу привітав це рішення і заявив, що офіс сприятиме вдосконаленню законодавчого процесу та інформуванню громадян про переваги інтеграції до європейської сім’ї. Віце-прем’єр-міністр Молдови з питань європейської інтеграції Христина Герасимов сказала, що це рішення є потужним сигналом підтримки. Молдова подала заявку на вступ до Європейського Союзу в березні 2022 року і отримала статус кандидата в червні того ж року.

ПРОТЕСТИ – Керівництво позапарламентської опозиційної партії РЕПЕР у понеділок подало заяву про кримінальне правпорушення за фактом публічного підбурювання та образи в контексті недільних подій біля Центрального виборчого бюро Румунії. Документ стосується публічних заяв, зроблених лідером популістського, ультранаціоналістичного парламентського опозиційного Альянсу за єдність румунів  Джордже Сіміоном, найманцем Гораціу Потрою та колишнім незалежним кандидатом у президенти, проросійським та антизахідним екстремістом Келіном Джорджеску. Своїми заявами вони підбурювали до насильства проти державної влади, що безпосередньо призвело до актів вандалізму та агресії проти сил правопорядку в центрі столиці, – стверджують представники РЕПЕР. І правляча Націонал-ліберальна партія рішуче засудила вчорашні події і відкинула будь-які форми насильства в суспільному та приватному житті. Понад 500 осіб були перевірені в районі насильницького протесту в неділю ввечері біля приміщення Центрального виборчого бюро, а на основі оперативних і публічних відеозаписів люди, які вчинили антигромадські дії, будуть виявлені та притягнені до відповідальності, – повідомляє столичне управління Жандармерії. У результаті насильства 13 жандармів отримали поранення і були доставлені до лікарні, четверо з них досі перебувають у шпиталі. Протестувальники, прихильники Келіна Джорджеску, також завдали громаді матеріальних збитків. Насильство спалахнуло після того, як ЦВБ відхилило кандидатуру Джорджеску на президентських виборах у травні. ЦВБ послалася на рішення Конституційного суду про скасування президентських виборів наприкінці минулого року, заявивши, що кандидатура Джорджеску не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки, порушуючи виборчу процедуру, він порушив обов’язок захищати демократію, яка ґрунтується на справедливому, чесному і неупередженому виборчому праві.

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ – Румунська Жандармерія повідомляє, що на кількох акаунтах у соціальних мережах TikTok і Facebook проводиться кампанія з дезінформації щодо вчорашніх інцидентів на акції протесту в центрі Бухареста. Брехливі повідомлення, навколо яких будується ця кампанія, полягають у тому, що жандарми били жінок, використовували гумові кулі і гранати зі сльозогінним газом, привозили агітаторів, щоб викликати насильство, били людей в метро, використовували безпілотники для запуску сльозогінного газу. Уся ця інформація не відповідає дійсності, заявляє Жандармерія, і покликана маніпулювати громадянами, щоб спровокувати подальші насильницькі інциденти.

ПОЖЕЖІ – Військові пожежники разом з працівниками лісових управлінь і командами волонтерських служб з надзвичайних ситуацій, за повітряної підтримки літаків Міністерства внутрішніх справ і Міністерства національної оборони, продовжують гасіння кількох рослинних пожеж в більш ніж 20 населених пунктах Румунії. Двоє людей загинули, інші отримали поранення. У деяких районах пожежникам довелося працювати у надзвичайно складних умовах через крутий і нерівний рельєф місцевості, що унеможливило доступ пожежних машин. Влада нагадує громадянам, що спалювання сухої рослинності заборонено законом, а тим, хто порушує його, загрожує суворе покарання. За останні дні було виписано чимало штрафів і відкрито кілька кримінальних проваджень. Влада також закликає громадян поважати правила охорони навколишнього середовища і застосовувати альтернативні методи санітарної обробки земельних ділянок без використання відкритого вогню.

ФІНАНСИ – Міністерство фінансів Румунії оголосило, що не змінюватиме цього року податкове законодавство, але не виключає змін там, де є потреба покращити його застосування. Державний секретар Алін Маріус Андрієш каже, що будь-які такі зміни до законодавства повинні вноситися після консультацій з усіма зацікавленими сторонами. Головною метою цього року є фіскальна консолідація, щоб підвищити довіру партнерів, в тому числі міжнародних рейтингових агентств та Європейської комісії, – додав чиновник.

АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Румунська національна авіакомпанія TAROM повідомляє, що через страйк працівників німецького аеропорту Франкфурта-на-Майні, у понеділок, були скасовані рейси RO 305, Бухарест (OTP) – Франкфурт (FRA), та RO 306, Франкфурт (FRA) – Бухарест (OTP). Згідно з прес-релізом румунської авіакомпанії, 24-годинний страйк працівників аеропорту Франкфурта заблокував регулярні операції аеропорту. Загалом було паралізовано роботу 11 німецьких аеропортів. Це найбільші хаби Франкфурта і Мюнхена, а також аеропорти Штутгарта, Кельна/Бонна, Дюссельдорфа, Дортмунда, Ганновера, Бремена, Гамбурга, Берліна і Лейпцига-Галле.

СПОРТ – Румунський легкоатлет Андрей Рареш Тоадер виграв золоту медаль у штовханні ядра на чемпіонаті Європи з легкої атлетики в приміщенні, який прошов в Апелдорні (Нідерланди). Андрей Рареш Тоадер переміг з результатом 21,27 метрів, що є новим національним рекордом. Румунія завершує чемпіонат Європи в приміщенні в Апелдорні з двома медалями, золотом Тоадера і сріблом Діани Ана Марії Йон у потрійному стрибку. Румунію на чемпіонаті Європи в Апелдорні представили сім спортсменів.

УКРАЇНА – Т.в.о. президента Румунії Іліє Боложан заявив, що гарантії безпеки, які будуть надані Україні, фактично будуть стосуватися всього східного флангу від Балтійського до Чорного моря, і що вони не можуть бути надані без підтримки Сполучених Штатів. У неділю, наприкінці неформального саміту лідерів у Лондоні, він заявив, що ця зустріч була координаційною з метою організації Європейської ради 6 березня і зустрічі 7 березня з лідерами країн, які не є членами Європейського Союзу, але хочуть мати такий підхід до вирішення війни в Україні, який принесе безпечний мир. За словами глави румунської держави, лідери, які зустрілися в Лондоні, домовилися про збереження фінансової та військової підтримки України.

ВИБОРИ – Орієнтовна кількість виборчих бюлетенів, необхідних для закордонних виборчих дільниць на президентських виборах в Румунії, становить 3.600.000 для кожного туру голосування, йдеться в листі, надісланому Міністерством закордонних справ до Центрального виборчого бюро. Перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, другий – 18 травня.

ДЕРЖСЕКРЕТАРІ – Уряд Румунії планує цього тижня прийняти рішення про скорочення кількості державних секретарів, повідомили урядові джерела. Дискусії з цього питання завершилися в коаліційному уряді СДП-НЛП-ДСУР, і тепер кабінет міністрів на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку розглядає можливість прийняття цього закону, який передбачає лише 54 держсекретарів. Джерела додали, що в міністерствах, які зараз мають 6 або 7 державних секретарів, залишиться не більше 4, і кожен з них буде затверджений на засіданні коаліції. Решта держсекретарів, які входять до складу правлінь держкомпаній, також повинні будуть обирати між двома посадами. Останнє є вимогою Європейської комісії, яка хоче, щоб до складу правлінь призначалися професіонали, а не політики. Також цього тижня Чолаку продовжить переговори з міністрами щодо виконання проміжних етапів Національного плану відновлення та стійкості. Освоєння коштів ЄС через цей план стикається з низкою проблем, і румунський прем’єр-міністр хоче знати, як просувається реалізація поточних проєктів.

ДОПОМОГА – Цього року Європейський Союз виділить Молдові додаткові 60 мільйонів євро на зміцнення її обороноздатності, оголосив у Кишиневі президент Європейської Ради Антоніо Кошта. Він зазначив, що в рамках Європейського фонду миру, створеного для підтримки обороноздатності різних країн, Республіка Молдова є другим за величиною бенефіціаром, якому вже виділено майже 137 мільйонів євро. Голова Європейської Ради відвідав Кишинів сьогодні, щоб відзначити трирічну річницю подачі Молдовою заявки на вступ до Європейського Союзу. Т.в.о. президента Румунії Іліє Боложан також перебував у Кишиневі на вихідних. Він запевнив, що Бухарест проситиме на європейському рівні більше фінансової підтримки, експертизи та проєктів для Молдови. Крім того, пан Боложан заявив, що румунський уряд продовжить обмежувати ціни на більшу частину електроенергії, яку Молдова купує в Румунії.

ДЕНЬ СОЛІДАРНОСТІ – Румунія і Польща стикаються з сучасними загрозами, які значною мірою походять з-за їхніх східних кордонів, де агресивна війна Росії проти України підриває міжнародний порядок, заснований на фундаментальних правилах і принципах, закріплених у Статуті ООН і міжнародному праві, заявило Міністерство закордонних справ Румунії з нагоди відзначення Дня румунсько-польської солідарності. За словами МЗС, цей день, спільно встановлений у 2023 році, є одночасно символом міцних зв’язків, які пов’язують румунський і польський народи, і важливим показником постійного інтересу і бажання двох країн зміцнювати і розвивати міцне і всеосяжне спільне Стратегічне партнерство.  Дата 3 березня була обрана, щоб відзначити річницю підписання історичного документа «Конвенція про оборонний союз між Королівством Румунія та Республікою Польща» у 1921 році.

КОНСУЛЬСТВО – Посольство Румунії в Пакистані відкрило почесне консульство в Пешаварі, що охоплює північний захід азіатської країни. Цей важливий крок знаменує новий етап у зміцненні дипломатичних, економічних і культурних зв’язків між двома країнами, – йдеться в заяві, розміщеній на сторінці румунського дипломатичного представництва в Ісламабаді у Facebook. Пакистан є однією з країн, з яких до Румунії постійно приїжджають робітники, щоб заповнити дефіцит місцевої робочої сили. Пешавар є одним з найстаріших міст Південної Азії і має величезне стратегічне значення. Розташоване вздовж історичних торговельних шляхів, включаючи легендарний Шовковий шлях, місто здавна слугувало комерційним і культурним мостом між цивілізаціями. Сьогодні Пешавар продовжує відігравати життєво важливу роль у регіональній торгівлі.

ПРОКУРАТУРА – Європейська прокуратура, яку очолює румунський прокурор Лаура Кодруца Кьовеші, у 2024 році опрацювала понад 6 500 скарг, що вдвічі більше, ніж у попередньому році, йдеться у звіті установи. Усі поточні розслідування становлять понад 2600 справ, а загальна сума збитків оцінюється майже в 25 млрд євро. Половина збитків пов’язана з транскордонним шахрайством з ПДВ, на другому місці – шахрайство з фондами ЄС. У звіті також зазначено, що минулого року установа заморозила активи на суму майже 1 млрд євро. Понад 70% скарг про можливі правопорушення надійшло від приватного сектору, 27% – від національних органів влади і лише 1,7% – від інституцій ЄС. Колишня голова Національного антикорупційного управління Румунії Лаура Кодруца Кьовеші закликала змінити кількість працівників Європейської прокуратури, щоб вона могла впоратися з виявленими реаліями.

ХРИСТИЯНИ – Для православних християн (більшість у Румунії) і греко-католиків сьогодні починається Великий піст – семитижневий період підготовки до свята Воскресіння Господнього 20 квітня. Віруючі, які постять, утримуються від продуктів тваринного походження, таких як м’ясо, молоко, яйця, а також від розваг. Під час останнього перепису населення і житла в Румунії в 2021 році релігійну приналежність задекларували 16.397.000 осіб із загальної кількості постійного населення, 85,3% з яких є православними. 0,7% румунів визнали себе греко-католиками.

ПАРЛАМЕНТ – Парламентська фракція Партії молодих людей ініціювала процедуру збору підписів за відсторонення Іліє Боложана від посади голови сенату Румунії та т.в.о. президента країни. Лідер опозиційної політичної партії Анамарія Гавріле заявила, що Боложан серйозно перевищив свої повноваження і не проконсультувався з громадянами щодо рішення про збільшення витрат на оборону та рівня озброєння. Щоб розпочати процедуру відсторонення президента країни від посади, запит має підписати не менше третини від кількості парламентаріїв, тобто 117 сенаторів і депутатів. Цей крок відбувається в контексті того, що ПМЛ приєдналася до двох інших опозиційних партій, Альянсу за об’єднання румунів і SOS Румунія, оскаржуючи в Конституційному суді закон, згідно з яким румунська армія може збивати безпілотники, які порушують національний повітряний простір. Союз «Рятуйте Румунію», опозиційна партія в парламенті Румунії, вважає цю ініціативу обурливою та небезпечною. Лідер союзу Елена Ласконі звинуватила представників трьох партій у тому, що вони воюють не за Румунію, а проти неї, оскільки вони намагаються блокувати заходи, які захищають людей, які живуть біля кордону з Україною, і саботувати здатність Румунії реагувати на реальну загрозу.

Реформа навчальної програми середньої освіти в Румунії наразі перебуває під пильною увагою Міністерства освіти в Бухаресті. Міністр Даніель Давід взяв участь у дебатах в Яссах (північний схід) щодо проєкту рамкових планів для базової середньої освіти. Він попросив усі зацікавлені сторони – учнів, вчителів та батьків – долучитися до процесу розробки і зазначив, що якщо в результаті дебатів з’являться хороші ідеї, документи будуть змінені, як це сталося після дискусій і зустрічей, що відбулися протягом останніх тижнів з моменту винесення проєктів на публічне обговорення. Даніель Давід: «Було багато хороших ідей, які з’явилися і продовжують з’являтися. Ми перебуваємо на етапі будівництва. Я заохочую вас піти трохи далі в найближчі тижні, придумати симуляції».

Міністр освіти звернув увагу на високий рівень функціональної неграмотності в різних сферах і на те, що багато дорослих, які здобули повну загальну середнью освіту, мають тривожно низькі навички, що «неприпустимо для сучасної країни, яка має інші амбіції в галузі освіти». Він також пояснив, якими будуть наступні кроки. Даніель Давід: «Після рамкових планів ми повинні будемо перейти до другого етапу – переосмислення змісту, щоб зробити його актуальним, привабливим, більш впорядкованим, щоб у нас був час на закріплення, на корекційні заходи, на те, щоб подумати про те, як застосувати знання, які ми отримали, у повсякденному житті. Наступний крок, після того, як ми визначимо зміст, буде пов’язаний з підручниками, з тим, як ми втілимо цей зміст у привабливі підручники. І паралельно ми також будемо проводити тренінги для вчителів, щоб бути впевненими, що зміст і підручники, які ми матимемо, будуть викладатись за допомогою сучасних освітніх технологій, які зможуть переносити навички в голови і поведінку дітей.»

Рамкові плани для базової середньої освіти повинні зосереджуватися на предметах, що мають відношення до ринку праці, та інтегрувати практичний досвід навчання, щоб підвищити залученість і розуміння учнів, вважає Батьківська федерація ProEDU. Її голова Єуджен Іля заявив, що готує низку пропозицій, які будуть надіслані до міністерства наприкінці цього тижня, і уточнив, що батьки вимагають також забезпечення емоційного благополуччя учнів, а також включення таких тем як психічне здоров’я, управління стресом та особистісний розвиток.

Період громадського обговорення завершується наступного тижня, 6 березня, а остаточний вигляд документів буде представлено на початку травня. Нові рамкові плани будуть запроваджені з 9 класу 2026-2027 навчального року.

Румунія більше не очолює рейтинг за найвищим середньорічним рівнем інфляції в Європейському Союзі, але залишається в трійці лідерів, повідомляє Європейське статистичне управління. Після десяти місяців, протягом яких наша країна була небажаним лідером цього рейтингу, в січні 2025 року на перше місце піднялася Угорщина з показником 5,7 відсотка, за нею йдуть Румунія з 5,3 відсотка і Хорватія з 5 відсотками. Середній темп зміни споживчих цін розраховується за останні 12 місяців, і в даному випадку порівнюється рівень між лютим 2024 і січнем 2025 року з періодом між лютим 2023 і січнем 2024 року.

В Європейському Союзі цей показник минулого місяця зріс до 2,8% з 2,7% у грудні 2024 року, у той час як в єврозоні – до 2,5% у січні з 2,4% в останньому місяці минулого року. Європейський центральний банк встановив цільовий показник інфляції на рівні 2%, який він вважає здоровим для економічного зростання в блоці ЄС. У Румунії, згідно з даними, опублікованими Національним інститутом статистики, річна інфляція в січні 2025 року знизилася до 4,95% з 5,14% у грудні, оскільки ціни на продукти харчування зросли на 4,54%, непродовольчі товари – на 4,60%, а послуги – на 6,54%.

Минулого тижня Національний банк Румунії переглянув у бік підвищення прогноз інфляції на кінець цього року з 3,5% до 3,8%. Керівник Національного банку Румунії Мугур Ісереску заявив, що інфляція матиме коливальну траєкторію в першій половині того ж року, після чого продовжить тенденцію до невеликого зниження, але не впаде нижче 3,5% до першого кварталу 2026 року. Він зазначив, що Румунія увійде в період дефіциту попиту, що є позитивним елементом з точки зору інфляції, але може вплинути на економічне зростання.

Мугур Ісереску: «Країна вступає в період дефіциту попиту, тож подивимось, як це спрацює. Важливо, щоб у поєднанні з фіскальною політикою, монетарною політикою, ця нова ситуація не призвела до рецесії. Якщо економічне зростання базуватиметься переважно на інвестиціях і особливо на освоєнні грошей ЄС, ми вважаємо, що цього можна уникнути і матимемо падіння інфляції. Це економічне зростання – невелике, але все ж зростання».

Голова НБР також пояснив, що майбутня еволюція інфляції все ще характеризується ризиками та невизначеністю, як внутрішніми, так і зовнішніми. Серед внутрішніх причин, що впливають на інфляцію, Мугур Ісереску назвав передвиборчий рік, позначений політичною та соціальною напруженістю, а серед зовнішніх – можливу торговельну війну між Сполученими Штатами та Європейським Союзом, яка, за його словами, може мати значні негативні наслідки для Румунії.

У цьому контексті Мугур Ісереску привітав рішення румунської виконавчої влади оголосити освоєння європейських коштів нульовим пріоритетом і наголосив на важливості пожвавлення інвестицій. На кінець 2026 року Центральний банк Румунії прогнозує річну інфляцію на рівні 3,1%.

Міністерство національної оборони засудило нову дезінформаційну кампанію російських ЗМІ щодо Румунії. Цього разу російські журналісти порушили тему атак безпілотників, здійснених силами Російської Федерації на цивільну портову інфраструктуру в Україні поблизу румунського кордону в ніч з 16 на 17 січня. Російські журналісти пишуть, що атака сталася днем пізніше, в ніч з 17 на 18 січня.

Згідно зі сценарієм, метою агресії була б операція з переправлення румунських військовослужбовців або румунських найманців на човнах з румунського на український берег. Під час атаки, пишуть російські журналісти, війскові сили румунської армії нібито відкрили вогонь по російським безпілотникам із засобів, які перебували на території Румунії. У пропагандистському матеріалі також стверджується, що атака безпілотників була наказана з верхівки російської армії і призвела б до численних загиблих і поранених з румунського боку. У сценарії Кремля також з’являються гелікоптери ВПС Румунії, які мали б втрутитися для евакуації так званих поранених і забезпечити вогневу підтримку інтервенції українських сил на іншому березі.

Реакція румунської сторони була різкою. Міністерство оборони в Бухаресті назвало те, що представила російська преса, нісенітницею, «абераціями, які не мають жодного підтвердження в реальності». Міноборони вказує, що в ніч з 16 на 17 січня системи моніторингу і спостереження румунської армії зафіксували порушення національного повітряного простору, що призвело до оповіщення населення повіту Тулча і підняття в повітря двох літаків F-16 ВПС Румунії. Згодом, команди фахівців з Міноборони, Румунської служби інформації та Міністерства внутрішніх справ ідентифікували дві ділянки, куди впали уламки російських безпілотників.

Міністерство оборони Румунії зазначає, що, незважаючи на абсурдність і неправдоподібність, інформація, вигадана в кремлівських пропагандистських лабораторіях, є частиною системи російських операцій впливу і маніпуляцій, які зараз проводяться в румунському і союзному публічному просторі. За даними Міноборони, їхньою метою є створення хибного уявлення про те, що НАТО прагне вступити у війну з Росією і що Румунію намагаються втягнути в цей конфлікт. На думку румунської сторони, цей пропагандистський наратив також націлений на росіян, яких годують міфом про обложену фортецю, маніпулюючи ними, щоб переконати, що Росія знаходиться під загрозою нападу з боку НАТО і що в Україні російські солдати воюють проти НАТО в рамках так званої «спеціальної військової операції».

На думку Бухареста, реальність, яку намагається приховати кремлівська пропаганда, полягає в тому, що Росія, повністю ігноруючи міжнародні норми, мілітаризувала Чорне море, вторглася в Україну і незаконно анексувала Крим у 2014 році, а з 2022 року веде незаконну агресивну війну проти суверенного сусіда». І останнє, але не менш важливе, Міноборони Румунії попереджає, що слід очікувати, що неправдива інформація, представлена в цьому матеріалі, також буде підхоплена векторами російської пропаганди, що діють у румунському публічному просторі, і посилена, зокрема, на цифрових платформах.

КУЛЬТУРА – У Румунії 15 січня відзначається Національний день румунської культури, який приурочений до дня народження національного поета Міхая Емінеску. Цього року, коли виповнюються 175 років з дня народження видатного румунського поета, він є ще більш особливим. У Бухаресті та по всій країні було проведено багато заходів – конференцій, дебатів, концертів та виставок, а багато музеїв зробили вхід безкоштовним. Бухарестський національний оперний театр святкує День культури сьогодні ввечері гала-виставою, яка вшановує румунську духовність як тріаду віри, мистецтва та ідентичності. У Національному музеї імені Брукенталя в Сібіу (центр Румунії) проходить виставка “Luceafărul”, Ясський ліричний театр (північний схід) пропонує спеціальну виставу, а в замку Гуніаді (захід) триває виставка “Минуле, сучасність і майбутнє”. У національний день культури радіостанція  Радіо Роминія Културал вперше запросила до у часті у раідовиставі дівчинку-підлітка з повіту Вилча (південь). Цим символічним жестом єдина національна радіостанція, присвячена виключно культурі і мистецтву, закликає людей та інституції полегшити пересічних громадян доступ до культурних установ.

ПРОТЕСТИ – Національна федерація профспілок культури і ЗМІ “КультурМедія” сьогодні, в День румунської культури, вийшла на акцію протесту з білими стрічками на рукавах, щоб привернути увагу до недофінансування культури і нерівності в оплаті праці працівників музеїв, бібліотек і культурних центрів. Федерація закликає виділяти 1% ВВП на культуру, зрівняти заробітну плату працівників музеїв і бібліотек з тарифною сіткою, що застосовується до тих же професій професійної групи “Освіта”, ліквідувати величезні різниці в оплаті праці між працівниками мистецьких установ і працівниками музеїв і публічних бібліотек, виплачувати доплати за роботу у вихідні та святкові дні, а також оплачувати понаднормову працю. Профспічани також закликають розблокувати вакансії  і створити нові для боротьби з хронічним браком персоналу в установах культури.

НАЦБАНК – Рада директорів Національного банку Румунії вирішила зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних. Центральний банк також вирішив зберегти процентну ставку за кредитами на рівні 7,5% річних, а за депозитами – 5,5% річних, а також зберегти поточні рівні мінімальних резервних вимог за зобов’язаннями кредитних установ у леях та іноземній валюті. Минулого року НБР двічі знижував облікову ставку: у липні з 7% річних до 6,75% річних та у серпні до 6,5% річних. До того з січня 2023 року облікова ставка залишалася незмінною. За даними Нацбанку, річна інфляція за останні три місяці 2024 року зросла більше, ніж очікувалося і піднялася до 5,14% у грудні з 4,62% у вересні. НБР очікує, що інфляція сповільниться в першому кварталі 2025 року, але все одно буде вищою, ніж передбачалося раніше. Невизначеність та значні ризики, пов’язані зі зростанням інфляції, зумовлені майбутнім проведенням фіскальної політики та політики доходів, враховуючи реалізацію фіскально-бюджетного пакету, нещодавно ухваленого урядом з метою фіскальної консолідації, а також ситуацією на ринку праці та динамікою заробітної плати в економіці. Водночас, на думку експертів НБР, значна невизначеність продовжує бути пов’язана з динамікою цін на енергоносії та продукти харчування, а також з майбутнім курсом ціни на сиру нафту на тлі геополітичної напруженості.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Проєкт Державного бюджету Румунії на 2025 рік буде затверджений урядом до кінця цього місяця, – заявив підтвердив прем’єр-міністр Марчел Чолаку після переговорів з міністром фінансів Танцошом Барною, усіма державними секретарями установи, а також головою Податкової служби. Законопроєкт буде направлений до парламенту, щоб з тим, щоб обговорити і прийняти його в перший тиждень законодавчої сесії, яка розпочнеться в лютому. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, цільовий показник дефіциту в 7%, встановлений з Європейською комісією, буде збережено, так само як і цільовий показник інвестицій у розмірі 7% ВВП. Щодо доходів, прем’єр-міністр повідомив, що минулого року вони зросли на 27%, а цього року очікується, що зростання доходів становитиме близько 30%. Основні показники бюджету на 2025 рік будуть представлені на засіданні уряду в четвер. Також у четвер кабінет міністрів затвердить календарний план президентських виборів.

МУЗИКА – Тридисковий альбом творів румунського композитора Джордже Енеску (1881-1955) став лауреатом Міжнародної премії класичної музики в номінації “Симфонічна музика”. Це одна з найбільш визнаних і почесних нагород міжнародної дискографічної індустрії, – повідомляє Румунський інститут культури. Твори у виконанні Національного оркестру Франції під керівництвом румуна Крістіана Мечелару та хору Радіо Франс були представлені на концерті в Парижі в липні 2023 року. Першою скрипкою була француженка румунського походження Сара Немцану,  концертмейстерка Національного оркестру Франції, нагороджена Президентом Румунії орденом “За заслуги в галузі культури” в ранзі лицаря. Цей же альбом творів Енеску раніше був відзначений нагородами Classica Choc de l’annee 2024 та Diapason d’Or 2024.

ПРАВОСУДДЯ – Колишній прем’єр-міністр Румунії Петре Роман з’явився сьогодні до Генеральної прокуратури, щоб дати показання у справі за фактом походу шахтарів на Бухарет у червні 1990 року, в якій його звинувачують у скоєнні злочинів проти людяності. Він заперечує свою причетність. У справі також фігурують колишній президент Йон Ілієску та колишній директор спецслужби Вірджіл Мегуряну. Прокуратура досі не відновила розслідування справи після того, як докази, зібрані слідчими, були відхилені в суді. Йону Ілієску, а також Петру Роману та Вірджилу Мегуряну спочатку були пред’явлені звинувачення у злочинах проти людяності, але в грудні 2020 року Вищий касаційний суд вирішив повернути справу до Військової прокуратури, яку зобов’язав  розпочати розслідування з нуля. Військова прокуратура стверджувала, що 11 та 12 червня 1990 року влада вирішила розігнати силою протестувальників на Університетській площі Бухареста, які виступали за демократію та усунення з державних посад колишніх комуністичних високопосадовців. До цієї операції, як стверджується, були незаконно задіяні сили Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Румунської служби інформації, а також тисячі шахтарів. Насильство призвело до 4 загиблих, сотень поранених, незаконних арештів і знищення майна.

Глави держав і урядів ЄС зустрілися в Брюсселі, щоб обговорити війну в Україні, міграцію, ситуацію на Близькому Сході, в Молдові та Грузії, реакцію ЄС на кризи і втручання Росії у вибори в Румунії. Запрошений на європейський зимовий саміт президент України Володимир Зеленський заявив, що його країні найбільше потрібно, щоб як Європейський Союз, так і Сполучені Штати Америки продовжували підтримувати Київ.

Зеленський додав, що хоче, аби Дональд Трамп, який повернеться до Білого дому з 20 січня 2025 року, був на боці України у війні проти російського вторгнення, і зазначив, що для забезпечення довгострокового миру Україна потребуватиме гарантій безпеки з боку ЄС та США. Повернення Трампа до Білого дому також викликає занепокоєння європейських країн, які очікують, що його сувереністська політика знову вплине на торговельні відносини, як це було під час його попереднього терміну.

Існують побоювання, що нова адміністрація США може підвищити імпортні тарифи на європейські товари до 20%. У цьому контексті Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кайя Каллас заявила, що обидва блоки повинні уникати торговельної війни за будь-яку ціну, оскільки від неї постраждають обидві економіки. За її словами, у торговельній війні немає переможців, і якщо ми зіткнемося з таким сценарієм, Китай буде тим, хто отримає найбільше задоволення.

Іншою широко обговорюваною темою стало втручання Росії у виборчі процеси. Присутній на саміті президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що поведінка Москви є загрозою не лише для Румунії, але й для всіх демократій. Він закликав країни ЄС працювати разом, в тому числі над обміном інформацією, щоб такі втручання можна було швидко виявляти та протидіяти.

Стосовно цієї теми прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що всі європейські лідери, включаючи скептиків, зараз усвідомлюють агресивність, з якою Росія намагається дестабілізувати демократичні системи країн ЄС, і навів як приклад втручання Росії в Грузії, Молдові та Румунії. І останнє, але не менш важливе: європейські лідери обговорили розвиток подій у Сирії після усунення від влади Башара Асада.

Європейські країни заявили, що встановили дипломатичні контакти з новим керівництвом, але очікують дій від нового уряду в Дамаску, щоб продовжити свою фінансову та гуманітарну підтримку. ЄС зацікавлений у стабілізації ситуації, щоб мати змогу репатріювати частину сирійських біженців з Європи, оскільки їхня присутність посилює соціальну напруженість і призводить до політичного підйому ультраправих.

МЗС – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску візьме участь у понеділок у Брюсселі у засіданні міністрів закордонних справ ЄС – Раді закордонних справ (РЗС). Це буде перше засідання після того, як 1 грудня 2024 року Кая Каллас обійняла посаду Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки та віце-президентки Європейської комісії. На порядку денному зустрічі – агресія Росії проти України, події в Грузії, ситуація на Середньому Сході, в Сирії та Білорусі. Агресія Росії проти України буде розглянута у світлі останніх подій на місцях, посилення тиску ЄС на Росію, включаючи ухвалення 15-го санкційного пакету, а також продовження багатовимірної підтримки України з боку ЄС.

УКРАЇНА – Румунія є  дуже важливим партнером України, як з точки зору відбудови країни, так і з точки зору військових зусиль. Особливо важливою допомогою є відкриття нових пунктів пропуску через кордон, – заявив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин. Він сказав, що вже відкрито п’ять нових пунктів перетину кордону і є пропозиції щодо відкриття ще шести. Сергій Сухомлин зазначив, що нові пункти пропуску є великою допомогою для українських експортерів і, що Румунія є серйозним партнером не тільки тому, що вона допомагає відновлювати інфраструктуру, але завдяки військовій допомозі, яку вона надає Україні у війні з російськими військами.

АБХАЗІЯ – Міністерство закордонних справ Румунії вжило заходів у зв’язку з повідомленнями про затримання румунського громадянина в так званій республіці Абхазія, тимчасово окупованій Російською Федерацією грузинській території. Румун був затриманий службами безпеки в проросійському сепаратистському регіоні і звинувачується в спробі зняти на відео військові об’єкти на території Абхазії, незалежність якої визнана Москвою, але не міжнародною спільнотою. Абхазькі служби безпеки стверджують, що громадянин Румунії був змушений Головним управлінням розвідки Міноборони України знімати, в обміни на його вивезення з Абхазії, оскільки на окупованій Росією території йому могла загрожувати небезпека. Бухарест заявляє, що підтримує контакт з родиною затриманого румуна і продовжує докладати зусиль для надання необхідної консульської допомоги.

ПАРЛАМЕНТ – Перше засідання нового Парламенту Румунії, сформованого за результатами виборів 1 грудня, було скликане Президентом Румунії на п’ятницю 20 грудня. До його складу увійдуть сім політичних сил, на дві більше ніж зараз. Соціал-демократична партія отримала найбільше місць – 122, за нею йде Альянс за об’єднання румунів – 91 місце, Націонал-ліберальна партія – 71, Союз «За порятунок Румунії» – 59, Партія «SOS Румунія», яка вперше потрапила до парламенту – 40, Демократичний союз угорців Румунії – 32 і Партія молодих людей, яка також вперше потрапила до парламенту – 31 місце. Фракція національних меншин, інших крім угорська, складатиметься з 19 депутатів, серед яких і представник українців Румунії Микола-Мирослав Петерцький. У п’ятницю Сенат і Палата депутатів створять спеціальні комітети для підтвердження мандатів на окремих пленарних засіданнях. Парламент вважається юридично сформованим після того, як дві третини депутатів і три чверті сенаторів будуть затверджені та складуть присягу.

РЕВОЛЮЦІЯ – Тімішоара відзначає 35-ту річницю антикомуністичної революції, що спалахнула в грудні 1989 року в цьому місті на заході Румунії. Під гаслом «35 років свободи» відбудеться широкий спектр пам’ятних заходів, присвячених героям-мученикам, а також урочистостей з нагоди трьох з половиною десятиліть відколи Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії. Як і щороку, програма включає богослужіння, покладання вінків, виставки та кінопокази. У неділю в Банатській філармонії відбувся концерт «Recviem in Memoriam», у понеділок відбудеться відкриття Порталу Свободи – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції, після чого пройде традиційний марш «Герої не вмирають». Вівторок буде днем жалоби, а 20 грудня заходи завершаться концертом «Rock for revolution».

ПАРЛАМЕНТ – У понеділок румунські сенатори і депутати почнуть останній тиждень роботи нинішнього парламенту, маючи багато незавершених законопроєктів. Очікується, що до скликання нового парламенту Палата депутатів прийме новий Лісовий кодекс, який стоїть на порядку денному вже кілька місяців. Кодекс є важливою віхою в Національному плані відновлення та стійкості і пріоритетом уряду, який заявляє, що документ має бути прийнятий до кінця року. Серед іншого, законопроєкт передбачає конфіскацію автомобілів, що перевозять викрадену з лісів деревину, створення зелених зон навколо великих міст, переважне права на купівлю якісної сировини за розумною ціною для меблевиків країни, обов’язок моніторингу лісових доріг на відео, а також заборону суцільних рубок на всіх природоохоронних територіях. У Сенаті, з іншого боку, очікується голосування щодо законопроєктів, які пропонують обмежити одночасне зайняття або суміщення посад, що фінансуються державою, або скоротити кількість термінів перебування на посаді для керівників спецслужб до двох. Нинішні члени парламенту залишатимуться на своїх посадах до 20 грудня, коли заплановане перше засідання парламенту нового скликання, сформованого за результатами виборів 1 грудня.

ГАНДБОЛ – Збірна Румунії зіграє з Італією у плей-офф за вихід на чемпіонат світу з гандболу серед жінок 2025 року. Про повідомила на своїй на сторінці у Facebook Федерація гандболу Румунії після жеребкуванням у неділю у Відні. Матчі відбудуться у квітні. Чемпіонат світу прийматимуть Німеччина та Нідерланди з 26 листопада по 14 грудня 2025 року. Румунія, яка брала участь у кожному чемпіонаті світу з гандболу серед жінок, у 2023 році посіла 12-е місце.