Category: Актуальні теми

  • Виставка «Скарби Китаю» в Бухаресті

    Виставка «Скарби Китаю» в Бухаресті

    Фігури воїнів відомої Теракотової армії китайського імператора Цинь Ши Хуанді, ідентифіковані археологами у 1974 році в ході археологічних розкопок в районі стародавньої столиці Китаю місті Сіань, вперше прибули в Румунію. Вони виставлені до 1 серпня в Бухаресті, у Національному музеї історії Румунії, де відкрилася виставка «Скарби Китаю».



    Відвідувачі виситавки мають можливість побачити декілька захоплюючих предметів тисячолітньої китайської цивілізації, починаючи від неоліту до наших днів, періоду династій Мін і Цін.



    Йдеться зокрема про глиняні судини з часів неоліту, яким кілька тисяч років, китайські бронзові судини, відомі у всьому світі за свою художню якість та естетичну цінність, доісторичні предмети з кераміки і нефриту, предмети культурного значення, повязані із історією Великого шовкового шляху, а також артефакти, повязані з історією сучасного Китаю.



    А родзинкою виставки є, звичайно, кілька теракотових воїнів – розфарбовані фігури генералів, офіцерів, лучників, виконаних із глини у натуральну величину.



    Міністр культури і національної спадщини Румунії Даніель Барбу, який був присутній на відкритті виставки розповів про мистецтво як шлях залишитися вічним. “Є рішення проблеми безсмертя і воно має просту назву: культура, яка є невіддільною від політики. Це був проект здійснений більш ніж 2000 років тому у невеликій країні, що мала бачення великого народу, і це не просто народ, що існував лише завдяки важкій праці і сталі, як йдеться в європейському вислові минулого століття, це велика нація — Китай, котра через культуру забезпечила собі безсмертя, значущим культурним жестом перетворивши найпростіший матеріал — глину в теракотові фігури.”



    Тисячоліття культури, включаючи Бронзову епоху, обєднання Китаю, Шовковий шлях та історію імператорського Китаю включені в цю виставку, яку Посол Китаю в Бухаресті, Хуо Юйчжень назвала діалогом у часі і просторі між східною і західною цивілізаціями та опорним пунктом історії культурних обмінів між двома країнами. Румунія, яка виділила 600 000 євро на підготовку і проведення виставки є першою країною в Центральній і Східній Європі де експоновані «Скарби Китаю». Водночас, керівництво Національного музею історії Румунії оголосило, що наступного року в Китаї буде проведена подібна виставка під назвою «Скарби Румунії».

  • Зміцнення національної валюти

    Зміцнення національної валюти

    Національна валюта Румунії досягла на початку цього тижня найвищого рівня по відношенню до євро за останні 16 місяців. За словами дилерів, зміцнення лея відбулося внаслідок продажу іноземної валюти іноземними гравцями, які купили державні облігації у леях. Про зміцнення румунської національної валюти говорив й губернатор Національного банку Румунії Мугур Ісереску, на симпозіумі на тему “Золото в історії центральних банків”. Голова Центробанку пояснив, що тепер, лей має більшого покриття у золоті ніж в інших історичних періодах. Муруг Ісереску: ”Маємо 102 тонни золота і ми налічуємось серед тих країн, які мають найбільше золота на душу населення. Для тих, хто зацікавлений історією банку, кажу їм, що видані гроші Національним банком Румунії мають більшого покриття у золоті ніж у 1916 році. Тим, хто стверджував, що лей був до Першої світової війни міцним, оскільки мав покриття у золоті на 33%, кажу їм, що сьогодні лей має покриття на 60-70%, отож є міцнішим.”





    Нинішні резерви золота, розміщують Румунію на 34 позицію у профільних списках, у яких першу позицію займають США з понад 8000 тоннами золота. З моменту відкриття Національного банку Румунії у 1880 році, золоті запаси коливали у залежності від історичних подій, але і від економічних циклів. Наприкінці XIX століття, Румунія мала менше 15 тонн золота, а у 1940 році сягнула рекордного рівня у майже 140 тонн, зайнявши 12-е місце у світі — більше ніж центробанки Італії, Австралії, Греції, Бразилії або Норвегії.





    Важливий момент зменшення золотого запасу відбувся в період 1915-1920 роки, коли Румунія свій золотий запас передала на зберігання у Москві, скарбниця яка не повністю повернулася в країну. Таким чином, Національний банк Румунії мав у 1920 році менше двох тонн золота, але резерви золота збільшилися у наступні роки, сягнувши майже 73 тонни у 1925 році, відповідно 119 тонн у 1985 році.





    Золоті резерви зменшилися пізніше у 1988 році, після рішення Ніколає Чаушеску продати золото для того щоб погасити державний борг. Після 1989 року, резерви золота Румунії постійно зросли упродовж одного десятиріччя, становивши 103-105 тонн від 2000 року і до нині. Згідно Адріану Васілеску, раднику Національного банку Румунії, центробанк не купляв золота від 1999 року, тому що був впроваджений податок на додану вартість, що спричинило подорощання золота на внутрішньому ринку

  • Регіоналізація та відповідальність уряду

    Регіоналізація та відповідальність уряду







    Уряд Румунії візьме на себе відповідальність за закон про регіоналізацію та адміністративну децентралізацію лише, якщо буде досягнута домовленість зі всіма політичними силами. Про це заявив премєр-міністр Віктор Понта, після заяви віце-прем’єра Лівіу Драгні, на думку якого взяття відповідальності уряду є єдиним можливим варіантом прийняття законопроекту до кінця 2013 року в перспективі його застосування у 2014 році.



    Лівіу Драгня пояснив, що у разі прийняття закону звичайною законодавчою процедурою, він не буде готовий до 31 грудня, тобто до початку нового фінансового року.



    Премєр-міністр Віктор Понта, однак, наголосив на кількох важливих нюансах: “Це питання – регіоналізація, є таким же серйозним, як і зміни до Конституції, і не може бути здійснене шляхом нав’язування волі правлячого Соаціал-ліберального союзу, а тільки шляхом домовленності з іншими політичними партіями, тобто необхідна згода більшості, як це було в дискусіях з питання про реституцію. І коли я кажу про опозиційні політичні сили, я маю на увазі Демократичний союз угорців Румунії і Народну партію Дана Дяконеску, тому що Демократ-ліберальна партія не існує, і я не маю про що домовлятися з ними. Якщо буде досягнута домовленість зі всіма парламентськими політичними силами, то можна буде використати процедуру взяття відповідальності. Якщо ні, то ні! Ми подамо поект в парламент, він буде розглянутий обома палатами, будуть внесені поправки, будуть дискусії тощо.”



    Яка модель поділу адміністративно-територіального устрою буде прийнята в Румунії? Влада розглядає три приклади: польський, німецький та французький. Але жоден їз них не може бути застосований без адаптації до місцевих реалій. Кожен з них має свої особливості, а Румунія має свої. Нинішня адміністративна система створена на французькій основі, але експерти кажуть, що проведення регіоналізації за французьким зразком не призведе до скорочення бюрократії. До речі, нещодавно французький посол Філіп Густен сказав, що у Франції не має «моделі», яку б вона може запропонувати іншим, але його держава може надати експертну допомогу в цьому питанні.



    Тому румунська влада найбільше схиляється до польської системи, яка, до речі, продемонструвала свою ефективність в контексті повного освоєння коштів ЄС, в той час як німецька модель федералізму має мало шансів на реалізацію в Румунії. У всякому разі, влада Румунії хоче, щоб новий адміністративно-територіальний устрій набув чинності з 1 січня 2014 року, після того як восени буде проведений і референдум про внесення необхідних поправок до Конституції.



    При прийнятті відповідальності урядом нормативні акти вважаються затвердженими і більше не обговорюються законодавчим органом – за умови, що протягом трьох днів не надходить пропозиція про вотум недовіри або якщо воно відхилено. У разі висловлення недовіри з боку парламентської більшості, уряд втрачає свій мандат.

  • Пріоритети в освіті

    Пріоритети в освіті

    У найбільш реформованій посткомуністичної галузі, освіті, завжди є щось, що має бути змінено. Але чого, мабуть, не зрозуміли міністри, які управляли цією галуззю, це те, що зміна не гарантує здобуття кращих результатів. До речі, важко говорити про ефективність в системі, яка стала жертвою власних реформ, і яка далеко від стандартів якісної освіти. У такому контексті, песимізм супроводжує кожне нове призначення очільника міністерства, а чинний міністр Ремус Прікопіє намагається залишити свій відбиток в системі освіти. Міністр оприлюднив деякі з ідей, стверджує він, що можуть призвести до хороших змін. Однією з них може бути збільшення кількості учнів у професійно-технічних училищах та причетність місцевих органів влади і компаній до їхньої діяльності.



    Докладніше розповідає Ремус Прікопіє: “Якщо у цьому році маємо 10 600 учнів, ми сподіваємося, що наступного року матимемо 20 000 учнів, які беруть участь в цій подвійній системі. Переваги в тому, що крім теоретичної складової є важливий практичний вимір, який відповідає потребам фірм. Також не треба забувати про соціальний аспект, тому що ці діти в даний час отримують найбільші стипендії в системі освіти. Відколи я прийшов в міністерство і до цього дня у мене було багато зустрічей з бізнесменами, представниками посольств у Бухаресті, які зацікавлені мати якісну робочу силу для компаній, що хочуть інвестувати у нашій країні.”



    Іспит на атестат зрілості став в останні роки, на тлі скандалів, що оточують його, важливим тестом, що стосується організації іспиту. Він знаходиться під увагою міністра Ремуса Прікопіє: ”Було б помилкою давати важкі запитання на іспиті на атестат зрілості у цьому році. Було б помилкою дати легкі теми. Починаючи з цього року, у нас є диференційована навчальна програма. Ми маємо диференційовані теми. Не можна говорити на даний час про зміну структури іспиту на атестат зрілості.”



    Міністр хоче запровадити цифрові підручники. Знову біля мікрофону Ремус Прікопіє: “Починаючи з вересня, діти матимуть на парті звичайний підручник, а на спеціальному сайті цифровий. У чому це нам допоможе? Ми живемо в епоху цифрових технологій, і не можемо не пристосувати школу до цієї епохи, з одного боку. З іншого боку, дослідження показують, що процес навчання, при використанні цифрових приладів є набагато швидкішим. На мій погляд, це не варіант, це зобовязання.”

  • Ван Ромпей у Бухаресті

    Ван Ромпей у Бухаресті

    Одну з речей, яку президент Європейської ради Херман ван Ромпей відмітив у ході свого недавнього візиту до Бухареста був дух співробітництва, який існує між основними політичними гравцями. Це був ясний натяк на відносини між президентом і премєр-міністром, які нормалізувались після політичної війни минулого літа. Ця співпраця є на благо громадян, сказав Ван Ромпей. Він закликав, однак, до дотримання рекомендацій Єврокомісії, що містяться в останній доповіді в рамках Механізму співпраці і контролю в галузі правосуддя.



    Херман ван Ромпей: ”Ми домовилися, що важливо для Румунії виконувати рекомендації Єврокомісії. Я оцінив покращення співпраці між усіма політичними субєктами і установами і закликав активізувати зусилля по боротьбі з корупцією на високому рівні і захищати незалежність судової системи. Сильна судова гілка влади і повна прихильність до правової держави допоможе забезпечити стабільне економічне середовище, привабливе для інвестицій.”



    З іншого боку, президент Європейської ради розмовляв з президентом, Траяном Бесеску, про стратегію виходу Румунії з Механізму співпраці і контролю після грудня, коли буде опублікована наступна доповідь. Херман ван Ромпей зазначив, що він готовий співпрацювати з Литвою, яка головуватиме в ЄС для досягнення прогресу в процесі приєднання до Шенгенської зони. Що стосується економіки Херман ван Ромпей відмітив досягнення Бухареста, підтверджені і повідомленням президента Бесеску, що Румунія є серед перших країн ЄС, які виходять з процедури надмірного дефіциту



    Президент Європейської Ради заявив, що над єдиною валютою не висить загроза неіснування, що виникла три роки тому. Хороші новини, – сказав він — надходять з фінансової та економічної галузей, йдеться про конкурентоспроможність і збільшення експорту, більш стабільні фінанси та менший дефіцит державного бюджету. Не так хороші речі, коли йде мова про безробіття. Під час перебування в Бухаресті, четверта за величиною економіка в єврозоні, Іспанія, оголосила, що число безробітних перевищило 6 200 000, що становить більше 27% активного населення. Херман ван Ромпей визнав, що ЄС повинен діяти, щоб створити робочі місця в короткостроковій перспективі паралельно з довгостроковими стратегіями в галузі зайнятості, і знайти рішення щодо зниження безробіття серед молоді.

  • Румун в складі журі Каннського кінофестивалю

    Румун в складі журі Каннського кінофестивалю

    Після того як у 2007 році став лауреатом премії «Золота пальмова гілка» 2007 року за фільм «4 місяці, 3 тижні і 2 дні», румунський режисер і сценарист Крістіан Мунджіу повертається цього року на Каннський кінофестивалі, на цей раз як член журі, поряд з видатними акторами і режисерами світового кіно.



    До складу журі, у цьому році під головуванням відомого американського режисера Стівена Спілберга, входять також знаменита австралійська актриса Ніколь Кідман та одна з найвідоміших актрис індійського кіно Відья Балан, присутність якої демонструє бажання організаторів відсвяткувати на набережній Круазетт у Каннах сторіччя створення індійського кінематографу.



    Колегами Крістіана Мунджіу по журі будуть також тайванський режисер Енг Лі, французький актор і режисер Даніель Отей, який зайнявся режисерською діяльністю, нещодавній лауреат премії “Оскар”, австрійський актор Крістоф Вальц, а також знаменитий японський режисер Наомі Кавасе та британський режисер Лін Ремсей. Присутність Мунджіу у складі журі знаменитого кінофестивалю є великою честю для румунського кіно, цей вибір організаторів є таким же важливим, як вибір румунського фільму.



    Після того як шість років тому, отримав міжнародне визнання за “4 місяці, 3 тижні і 2 дні”, драму, в якій йдеться про незаконні аборти в Румунії під час комуністичного режиму, румунський режисер отримав приз «Кращий сценарій» за художній фільм «За пагорбами», а виконавиці головної ролі в цій стрічці – Крістіна Флутур і Косімна Стратан отримали приз “за найкращу жіночу роль” на Канському кінофестивалі минулого року. Автор сценарію і режисер Крістіан Мунджіу розповідає в цьому фільмі про трагедію, що сталася влітку 2005 року, коли молода жінка померла під час ритуалу екзорцизму.



    Цього року фестиваль відкриє показ фільму База Лурмана «Великий Гетсбі» з Леонардо Ді Капріо в головній ролі. В основному конкурсі 19 картин, серед яких і стрічки відомих режисерів Романа Поланскі, Паоло Соррентіно, Стівена Содерберга і братів Ітана і Джоела Коенів. Окрім Леонардо Ді Капріо, на фестивалі будуть присутні й інші зірки Голлівуду, зокрема Роберт Редфорд, Метт Деймон і Майкл Дуглас. Організатори також запросили американську актриса Кім Новак на презентацію відновленої версії одного із шедеврів світового кіно, “Запаморочення” Альфреда Хічкока, в якому вона грає разом з Джеймсом Стюартом.



    Хоча румунських кінострічок серед претендентів на «Золоту пальмову гілку» немає, два фільми були відібрані в периферійні програми: короткометражний фільм «Тінь хмари» режисера Раду Жуде Тінь хмари» братиме участь у програмі «Двотижневик режисерів», а фільм Крістіана Тудора «В Акваріумі» – у програмі конкурсу студентських короткометражних фільмів «Cinefondation».

  • Румунський прем’єр у Раді Європи

    Підтвердження прихильності Румунії щодо захисту фундаментальних принципів демократії і верховенства права, а також готовність уряду до роботи в цьому напрямку з усіма структурами Ради Європи та налагодження практичної співпраці з Венеціанською комісією у питанні конституційної реформи. Такими були теми, які премєр-міністр Віктор Понта порушив у середу в Страсбурзі.



    Румунія в даний час є стабільною і передбачуваною державою, подолавши минулорчіну політичну кризу, – сказав премєр Понта у своєму виступі перед Парламентською асамблеєю Ради Європи з нагоди 20-ої річниці членства румунської держави в цій організації. Віктор Понта: “У грудні, румунський народ пройшов через демократичні вибори, а після виборів ми, румунські політики, зуміли знайти кращі рішення, враховуючи майбутнє країни, а не в минуле. Діє угода про співпрацю між главою уряду і президентом. Усі рішення Конституційного суду виконуються і дотримуються. Ми вивчили усі уроки минулого, і всі ми сповнені рішучості взаємодіяти на благо країни.”



    Премєр-міністр торкнувся і незалежності судової влади, а також звернень до Європейського суду з прав людини з питань про реституцію конфіскованого майна колишнім власникам, а також інтеграції циганського населення. Судова гілка влади є незалежною і виносить рішення в господарських і цивільних справах, – сказав Віктор Понта, дякуючи в той же час, за підтримку, яку Рада Європи надає Бухаресту в процесі розробки і прийняття закону про реституцію майна, конфіскованого комуністичним режимом. Румунія має вирішити 3500 таких справ, а премєр-міністр висловив упевненість, що новий закон забезпечить справедливу реституцію і чіткі судові рішення з цієї проблеми, яка мала значний вплив на румунське суспільство в останні двадцять років.



    У 2012 році Європейський суд з прав людини зобовязав Румунію виплатити більше 1,2 мільйона євро моральної шкоди позивачам, які подали скарги до страсбурзького суду. Тим не менш, Румунія перебуває в спадному тренді за кількістю скарг до ЕСПЛ, посідаючи шосте місце, що на три позиції нижче порівняно з попередніми роками. Віктор Понта порушив у Страсбурзі ще одну важливу тему, а саме стандарти захисту національних меншин. У Румунії вони застосовуються, але вважає премєр, “завжди є щось, що може бути покращено”. Крім того, зазначив він, найбільшою проблемою румунського уряду є інтеграція циган.

  • Криза та комунізм у Республіці Молдова

    Криза та комунізм у Республіці Молдова

    Міністр закордонних справ і європейської інтеграції Юріє Лянке виконує від сьогодні обов’язки прем’єр-міністра Республіки Молдова. Він був призначений президентом Ніколає Тімофті, після того як Конституційний суд оголосив неконституційним рішення президента, згідно якому демократ-ліберал Влад Філат, який очолював з 2009 року два уряди поспіль, був призначений створити нову урядову команду, після звільнення його уряду шляхом висловлення вотуму недовіри 5 березня.





    Глава держави повинен відновити консультації з парламентськими фракціями для призначення кандидата відповідального за формування нової виконавчої влади. Дві партії колишнього Альянсу за європейську інтеграцію — Ліберальна та Демократична партії повідомили про свою готовність вести переговори довкола утворення парламентської більшості та затвердження про-європейського уряду. Демократ-ліберальна партія, очолена Владом Філатом ще не прийняла рішення. Важко досягнути консенсусу, після того як у лютому серед партій правлячої коаліції виник конфлікт, коли з неї вийшли демократ-ліберали, а уряд втратив підтримку в Парламенті.





    З іншого боку, політична нестабільність у Кишиневі підвищує рейтинг комуністів. Згідно результатам європейського опитуванню громадської думки, проведеного цього місяця, якщо завтра відбулися б парламентські вибори у Республіці Молдова, комуністи отримали б понад 32% голосів, на 8% більше ніж у листопаді, коли було здійснене попереднє опитування громадської думки, в той час як прозахідні партії подолали б лише виборчий поріг. Лідер комуністів Владимір Воронін користується найбільшою довірою, 18% респондентів проголосували б за нього. Таким чином він випереджає лідера ліберал-демократів Влада Філата, який зберіг свій рейтинг.





    Згідно вищезгаданому опитуванню громадської думки, жителі Республіки Молдова найбільше довіряють церкві, засобам масової інформації, армії та меріям. Водночас 84% респондентів вважають, що Республіка Молдова прямує у помилковий напрям та лише 50% голосували б на можливому референдумі за вступ Республіки Молдова до Європейського Союзу, в той час як 52% респондентів бажають приєднання до митного Союзу Росія-Білорусь-Казахстан.

  • Зміцнення фінансового нагляду

    Зміцнення фінансового нагляду

    Несправності в діяльності на ринку капіталу і страхування вимагали вжиття законодавчих заходів щодо підвищення ефективності контролю поза сферою компетенції Національного банку Румунії. У цьому контексті, об’єднання установ з нагляду за небанківським фінансовим ринком стало необхідністю. Нове Управління фінансового нагляду, створене в результаті злиття трьох комітетів – страхового нагляду, цінних паперів та приватних пенсій – було, по суті, вже передбачене в листі намірів що має бути відправлений, у червні, МВФ.



    Згідно з цим рішенням, внаслідок обєднання трьох органів, зменшиться кількість працівників. Водночас, заробітна плата і доходи працівників новоствореного органу повинні дотримуватися стандартів центрального банку, вони будучи зараз – за словами премєр-міністра Віктора Понти — у десять разів більшими ніж зарплати членів Уряду і у 50 разів більшими ніж заробітні плати пересічних людей. Премєр-міністр закликав, з іншого боку, міністрів фінансів та енергії ідентифікувати рішення щодо оподаткування директорів таких державних компаній як Romgaz, Nuclearelectrica або Hidroserv, чиї щомісячні доходи від заробітної плати перевищують 13.000-14.000 леїв (еквівалент більше 3000 євро).



    На його погляд, цих директорів необхідно додатково оподаткувати збором солідарності, за умов коли зарплата лікаря-резидента або вчителя-початківця є у десять разів нижчою. Віктор Понта: /”Я хочу, щоб ми мали добре оплачуваних директорів, навіть якщо, звичайно, профспілковці боряться за права цих директорів. Я знаю, що профспілковці захищають права працівників, а не директорів! Ми живемо в особливій країні, в якій директори держкомпаній захищені лідерами профспілок з державних компаній. Я не кажу, що вони не повинні отримувати добру зарплатню, але хочу зрозуміти, чому тисячі директорів держкомпаній можуть отримувати зарплату, яка перевищує у пять разів вашу зарплату, а ви, теоретично, є їхніми керівниками. Вони заробляють дуже білий хліб від держави.



    Настільки білий хліб, що Міжнародний валютний фонд рішуче вимагав призначити, для очищення держкомпаній від “політичних кліщів”, на керівні посади цих держкомпаній приватних менеджерів, тобто незалежних фахівців, здатних управляти ними так, щоб із “чорних дір” вони перетворилися на прибуткові компанії. Здається, однак, що все не так просто, як може здатися! Ділові особи вважають, що варіант призначення приватних менеджерів в держкомпаніях приречений на фіаско, політичний клас не бажаючи втрачати контроль над “кранами”, з яких державні гроші можуть легше стати їм доступними.

  • Румунська армія та операція у Афганістані

    Румунська армія та операція у Афганістані

    За даними дослідження, опублікованого незалежним дослідницьким центром Afghanistan NGO Saffety Office, кількість нападів у Афганістані різко зросла в першому кварталі 2013 року, а весь поточний рік передбачається надто жортстким. Афганська армія та поліція повинні будуть справитися з насильством, враховуючи той факт, що міжнародні сили сприяння безпеці поступово будуть введені до кінця наступного року.





    Дослідницький центр прогнозує, що 2013 рік буде другим найжорстокішим роком після 2011 року, який вважається найбільш кривавим в Афганістані від початку вторгнення міжнародної військової коаліції, очоленої США у Афганістані, яка усунула режим талібів у кінці 2001 року. Активно залучена у операціях Північно-атлантичного альянсу по стабілізації і підтримці у Афганістані, Румунія поступово виведе до осені майже чверть з кількості своїх військовослужюовців у цій країні. Бухарест збереже свої війська лише для навчання афганських військовлослужбовців, яким буде передана відповідальність за безпеку в цій країні.



    Згідно голові генштабу румунських наземних військ, генерал-лейтенанту Соріну Йоан вже кілька румунських військових баз було закрито. Через кілька місяців будуть виведені з Афганістану кілька сот румунських військовослужбовців. Тепер Румунія має дислоковано у цій країні 1500 військовослужбовців. Будуть виведені зокрема піхотинці, в той час як кількість спеціальних військ буде збільшена. Деталі про участь Румунії у місії навчання афганських сил безпеки після 2014 року будуть встановлені наступного року. Але, у Бухаресті було взяте чітке політичне зобов’язання щодо збереження військової присутності до кінця наступного року та участі після цієї дати у місіях НАТО щодо підготовки, навчання і допомоги афганським силам — нагадав румунський міністр закордонних справ Тітус Корлецян. Він уточнив, що готовність Румунії брати участь у наступних місіях Півінчно-атлантичного альянсу в Афганістані залежить від двох умов, а саме: встановлення міцної правової бази та досягнення угоди про статус сил НАТО в Афганістані.





    Виступаючи на нещодавній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі на тему завершення перехідного процесу в Афганістані, румунський міністр Тітус Корлецян привернув увагу на той факт, що це залежить й від політичного перехідного процесу. Він відмітив, що буде дуже важливий спосіб, в якому розгортатимуться вибори наступного року, велике значення матиме й внутрішнє перемир’я та економічна ситуація у країні.

  • Румунія та європейські кошти

    Румунія та європейські кошти

    Румунія має найнижчий рівень освоєння європейських коштів серед країн ЄС і найвищий рівень фінансових корекцій для них. За статистикою, 28 мільйонів євро має залучити наша країна кожного дня, щоб поглинути всі призначені її кошти ЄС. На жаль, результати є набагато нижчими за очікування, хоча всі уряди в останні роки вважали цю мету, принаймні декларативно, головним пріоритетом.




    Однією з найважливіших умов для забезпечення економічного зростання є поліпшення рівня освоєння структурних фондів, які повинні бути спрямовані на підвищення конкурентоспроможності в різних секторах, каже бухарестська влада. У свою чергу, фахівці вважають, що відсутність конкуренції є одним з основних чинників, що перешкоджають економічному розвитку Румунії і це можна пояснити низькою продуктивністю, застарілими технологією та обладнанням, низьким рівнем підприємницької діяльності в окремих секторах, але й недружньому діловому середовищу.



    Перебуваючи з офіційним візитом в Румунії, європейський комісар з питань зайнятості, соціальних справ та інтеграції Ласло Андор підкреслив, що ризик втратити європейські кошти в цьому році не був повністю усунений що стосується Румунії, хоча румунський виконавчий орган вжив низку заходів для поліпшення поглинання цих коштів. Він нагадав, що наша країна зіткнулася з великими труднощами в залученні європейських коштів, в останні роки, освоєння будучи нижчим 20%, тобто “дуже низьким” у порівнянні з іншими державами-членами.



    Румунія повинна винести уроки і з невдалих досвідів так, щоб вони не повторювалися, сказав ще єврокомісар. У період 2007-2013 рр., Румунія використала близько 15% коштів згуртованості, виділених Брюсселем, на відміну від сусідньої Болгарії, яка поглинула вдвічі більше коштів ніж ми, чи від Польщі, яка є лідером з цієї точки зору.



    Останнім часом Єврокомісія вирішила відновити платежі для чотирьох з пяти секторів Регіональної операційної програми, внаслідок заходів вжитих урядом Румунії в останні місяці. Платежі були призупинені у жовтні 2012 року, після того як Брюссель виявив, що Румунія зазнала у період 2009-2011 рр. серйозних недоліків у системі контролю за цими коштами, не будучи в змозі виявити шахрайство і конфлікти інтересів. 2013 рік залишається вирішальним для Румунії: наша країна повинна використати 5 млрд євро з фондів ЄС, в противному випадку вона ризикує втратити ці гроші.


  • Покарання за корупційні правопорушення

    Покарання за корупційні правопорушення

    Колишній сенатор Соціал-демократичної партії Кетелін Войку, є типовим прикладом поширених в Румунії корупційних практик, тому що він створив мережу осіб – поліцейських, суддів, політиків та бізнесменів, які намагалися впливати на судові провадження в особистих інтересах. Так пояснив прокурор Дирекції по боротьбі з корупцією, який вів слідство в одній з найгучніших в останні роки справ про корупційні злочини, свою пропозицію до суду про підвищення міри покарання колишньому сенаторові.



    Верховний Суд визнав Кетеліна Воку винним у зловживанні службовим становищем і засудив до позбавлення волі строком на сім років. У тій же справі суд засудив до 4 років позбавлення волі одного бізнесмена, і дав 4 роки умовно іншому бізнесмену та колишньому голові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду. Від першого Кетелін Войку вимагав грошей, щоб дати хабара поліцейським, які розслідували справу, порушену проти бізнесмена, за призначення йому більш мякого покарання.



    Від другого бізнесмена, відомого своїми контрактами з державою, Войку вимагав 260.000 євро за відкладення розгляду справи у Верховному суді. І тут вступає в гру колишній суддя Флорін Костініу, який мав завдання передати своїм колегам прохання винести сприятливе для бізнесмена рішення.



    Діяння – зловживання службовим становищем, пособництво у зловживанні службовим становищем, підробка документів, – пояснюють, чому преса назвала цю справу «Спрут Войку». Громадськість дізналася про це три роки тому, коли преса опублікувала транскрипти телефонних розмов колишнього сенатора Войку з різними особами, потенційними бенефіціарами його послуг. В одній із розмов, Войку казав, що після падіння комунізму в 1989 році, він був помічником Генерального прокурора, чим скористався для створення ”системи особистісних відносин”.



    “По трішки інформації з минулого кожного, і кожен з них став мені вірним” — так описував екс-сенатор те, як переконував людей допомагати йому. Трохи пізніше, в іншій розмові він давав запевнення, що люди, які зверталися до нього по допомогу не потрапляли до вязниці, а в найгіршому випадку отримували умовні терміни. Нарешті, напевно страждаючи манією величі, або просто усвідомлюючи свій вплив, Войку говорив в одній розмові по телефону, що коли ставне міністром внутрішніх справ матиме в своїх руках всю систему судочинства.



    Мимоволі Войку представив не тільки себе, а й загальну картину останніх двадцяти років, що включає корумпованих політиків, бізнесменів, суддів чи поліцейських.

  • Соціал-демократи після з’їзду

    Соціал-демократи після з’їзду

    Внутрішні вибори у головній політичній силі країни, Соціал-демократичній партії, яка входить до складу правлячого Соціал-ліберального союзу завершились як передбачалося. Прем’єр-міністр Віктор Понта був переобраний переважною більшістю голосів лідером партії. Здобуті результати на парламентських та місцевих виборах минулого року, розсіяли будь-який можливий сюрприз.



    Більше того, Лівіу Драгня – права рука Понти, як в уряді, так і в партії, зміцнив свою позицію, після його обрання на посаду виконавчого голови партії. До речі, політичні оглядачі стверджують, що ця посада, яка певний час зникла з органіграми партії, була спеціально відновлена, для того щоб збільшити силу Драгні всередині Соціал-демократичної партії, надаючи більше легітимності його рішенням.





    Теж у рамках з’їзду Соціал-демократичної партії були обрані 16 заступників голови — вісім на національному та вісім на регіональному рівнях. Найцікавіша частина політичних вихідних минула, але після виборів, Соціал-демократична партія, у відсутності будь-якої конкуренції на лівому політичному фланзі повідомила, що висунить власних кандидатів до Європарламенту в 2014 році.





    Окремі спостерегачі вважають, що відповідне повідомлення є ще одним кроком на шляху розпаду Соціал-ліберального союзу, шлях прокладений останнім часом, недружніми заявами та діями. Пояснення Віктора Понти, згідно якому, Соціал-демократична та Націонал-ліберальна партії отримали б більше голосів у випадку коли висунули б окремих кандидатів, здається оправдованим, але спостерегачі вважають, що може бути і небезпечною демаркаційною лінією.





    З цієї нагоди, Віктор Понта відновив звинувачення на адресу окремих відомих членів Націонал-ліберальної партії, які стали небажаними особами для лідера соціал-демократів. Трищена між Соціал-демократичною та Націонал-ліберальною партіями стала відомою для широкої публіки після того, як Віктор Понта, у якості міністра юстиції, незважаючи на рішучу опозицію лідера лібералів Кріна Антонеску, зробив окремі пропозиції для посади генерального прокурора Румунії та посади голови Національної антикорупційної дирекції. До речі, на знак протесту, Крін Антонеску, який згідно програмі Соціал-ліберального союзу на середній та довгий строки, має бути кандидатом цього політичного союзу на президентських виборах у 2014 році, відмовився від міністерства юстиції.





    Підвищення оподаткування великих зарплат у державному секторі, чого бажала Соціал-демократична партія, було іншим каменем спотикання для єдності Соціал-ліберального союзу. Якщо можливий розпад союзу ще не відомий, очевидним є той факт, що Соціал-демократична та Націонал-ліберальна партії все менше готові до компромісу всередині Соціал-ліберального Союзу

  • Останній успіх румунських гімнастів в Москві

    Останній успіх румунських гімнастів в Москві

    Румунські гімнасти продемонстрували, в черговий раз, свою високу спортивну майстерність, на цей раз на чемпіонаті Європи зі спортивної гімнастики в Москві. Амбітність, рішучість і наполегливість дали результати — з цього змагання румунські спортсмени повернулися додому із сімома медалями: однією золотою, пятьма срібними і однією бронзовою.



    Золото виграла в неділю Лариса Йордакє, яка проявивши досконале самовладання, блискуче виконала вправи на колоді. У свою чергу, румунка Діана Булімар виграла срібло, теж на колоді. Таким чином румунські гімнастки поділили між собою першу і другу сходинки призового подіуму відповідного змагання. До речі, єдині дві представниці Румунії у Москві, посіли перші два місця в цих змаганнях і в кваліфікаційному раунді європейської першості.



    На цьому першому великому турнірі нового олімпійського циклу Лариса Йордакє завоювала ще три срібні медалі – в особистому багатоборстві, в опорних стрибках та у вільних вправах. Програму чемпіонату Європи зі спортивної гімнастики завершували вільні вправи у жінок, в яких румунська гімнастка Діана Булімар здобула останню медаль румунської збірної на цей раз бронзу.



    Ці медалі жіноча збірна не змогла б виграти без роботи тренера Маріани Бітанг, яка сказала, що задоволена виступом своїх підопічних, навіть якщо вони допустили невеликі помилки. Завжди перші змагання після Олімпійських ігор є важчими, зокрема через велику перерву та зміну системи оцінки виконання вправ, зазначила Маріана Бітанг, яка не змогла поїхати в Москву через проблеми зі здоровям. Вона сказала, що європейська першість була всього лише етапом, а румунські гімнастки мають більший і цінніший технічний багаж, та продемонструють це на чемпіонаті світу. У той же час, тренер висловила сподівання, що жіноча збірна з гімнастики зуміє позбутися “прокляття срібних медалей”.



    З іншого боку, честь чоловічої гімнастики врятував Флавіус Кочі. У Москві румунський гімнаст став срібним призером у змаганнях чоловіків в опорному стрибку.



    Упродовж багаторічної традиції спортивної гімнастики представники Румунії неодноразово ставали на пєдестал пошани найпрестижніших світових змагань. Однією з найвидатніших фігур румунської школи гімнастики є Надя Коменеч, пятиразова олімпійська чемпіонка, перша гімнастка, що отримала оцінку 10.0 на олімпійських змаганнях 1976 року в Монреалі. Водночас Коменеч першою серед румунок виборола звання олімпійської чемпіонки в абсолютому заліку. Вона була також наймолодшою олімпійською чемпіонкою в цій дисципліні.

  • Інвестиційні проекти в Румунії

    Інвестиційні проекти в Румунії

    Більше 3000 інвестиційних проектів знаходяться на стадії впровадження в Румунії, а Міністерство регіонального розвитку та громадської адміністрації хоче якнайшвидше їх завершити. До речі, однією із основних цілей влади є зниження заборгованості в будівельному секторі. Фахівці в області стверджують, що це може бути першим кроком на шляху відновлення будівельного сектора, що сильно постраждав в останні роки у звязку зі скороченням попиту і фінансових ресурсів.



    Міністерство має намір розробити послідовну стратегію з метою стимулювання інвестиційної діяльності, заявив державний секретар Юліан Матаке. “Якщо ми відкриємо нові будівельні майданчики в цей період, у той час як багато старих перебувають в різних стадіях впровадження, ми не матимемо ніяких результатів. Ми хочемо завершити проекти, що перебувають в найбільш просунутій стадії, а потім розглянемо й інші. Ми хочемо побачити конкретні результати цих інвестицій, тобто щоб вони запрацювали, а не залишалися постійними будівельними майданчиками.”



    Юліан Матаке сказав, що загальна вартість понад 3000 проектів сягає близько 5 млрд. леїв (півтори мільярди доларів США), а інвестиції будуть здійснюватися упродовж двох-пяти років, в залежності від фінансових ресурсів. Він зазначив, що 10 квітня була прийнята нова програма стосовно будівельних проектів. Вона зосереджена, зокрема на модернізації сіл, розвитку міст та регіональної інфраструктури.



    З іншого боку, голова Союзу роботодавців будівельної галузі Крістіан Ербашу, відзначив, що однією з основних проблем, з якими стикаються будівельні компанії є запізнення з якими держава розраховується зі своїми боргами. “Більшість чинних контрактів, були або тимчасово припинені, або впроваджуються дуже повільно, через очевидне бажання бенефіціарів не накопичувати борги і через нездатність погасити існуючі заборгованості. Слід також відзначити різке зниження останнім часом кількості тендерів на нові інвестиції.”



    Теж до розділу “інвестиції” можна віднести заяву міністра економіки Варужана Возганіана, який оголосив, що десять інвесторів висловили бажання взяти участь у приватизації Олткім, одного з найбільших хімічних заводів у Південно-Східній Європі. Завод перебуває зараз в процедурі банкрутства та був включений до списку великих державних компаній, які будуть приватизовані. Варужан Возганіан запевнив, що в разі звільнення, працівники отримають допомогу по безробіттю і компенсаційні виплати і додав, що у разі відновлення роботи Олткім, багато з них будуть знову прийняті на роботу.