Category: Актуальні теми

Через пять років після того як Косово проголосив в односторонньому порядку свою незалежність, колишня сербська провінція з переважно албанським населенням, яка фактично вийшла з-під контролю Белграда ще 1999 року та, яка стала незалежною 2008 року, далі ділить держави-члени Європейського Союзу. Переважна більшість держав, на чолі з Німеччиною та Францією визнали незалежність Косова, в той час як Румунія, Іспанія, Греція, Кіпр та Словаччина проявляють свою стриманість. У лютому 2009 року Європарламент прийняв резолюцію, якою закликав 5 держав-членів ЄС визнати незалежність Косова, як це зробили 22 інші країни–члени Євросоюзу.

У документі, прийнятому Парламентом у Страсбурзі, зазначається, що можливе підписання Угоди про стабілізацію та асоціацію, заохочувало б регіональну та європейську інтеграцію Косова, кінцевою метою якою є вступ до ЄС. Зовнішньополітичні оглядачі вважають, що вищезгадані держави відмовляються визнавати незалежність Косова через внутрішні надто чутливі ситуації. Румунія, Іспанія, Греція, Кіпр та Словаччина стикаються з сецесіоністськими тенденціями окремих нацменшин. Саме тому — стверджують оглядачі — у випадку коли ці держави визнали б незалежність Косова, колишня сербська провінція може стати небезпечним прецедентом для автономії власних територій.

З іншого боку, слід відмітити, що справа Косово знову привертає увагу європейського співтовариства, після того як були відновлені переговори між лідерами Сербії та Косово, за посередництвом глави європейської дипломатії Катрін Аштон. Очікується, що двом сторонам вдасться досягти домовленості про північне Косово, де мешкають переважно серби.

Знайдення розв’язки допомогло б як Косову, який таким чином відчинив би двері до установ міжнародного значення, але і Сербії. Слід не забути, що укладення угоди з владою Косова є однією з умов вступу Сербії до європейських структур. Практично, досягнення домовленості між сторонами допомогло б Сербії доповнити реформи, наслідки яких вже помітні, також дало б нового поштовху дискусіям між лідерами Белграду та Брюсселя. З іншої перспективи, можлива угода між Белградом та Пріштіною поставила б кінець міжетнічній напруженості у колишньому югославському просторі.

Уряд Румунії прийняв термінове розпорядження про впровадження заходів соціального захисту, які будуть надані робітникам держкомпаній, що підлягатимуть реструктуризації. Першими, які користуватимуться грошовими компенсаціями, внаслідок втілення у життя термінового розпорядження, будуть більше тисячі працівників заводу Oltchim, який був оголошений неплатоспроможним. Ситуація заводу Oltchim-Римніку Вилча (південна Румунія), одного з найбільших хімічних підприємств в Південно-східній Європі вже багато часу є невизначеною і складною.

Тимчасовий адміністратор заводу Джордже Піперя ствердив, що рішення про звільнення персоналу Oltchim було прийняте з економічних міркувань та на вимогу кредиторів і партнерів заводу. Він додав, що крім цих звільнені ще 500 робітників будуть відправлені у часткове безробіття. Ціллю цих заходи є економлення щомісячно 2 млн євро. Після провалу приватизації в минулому році, завод Oltchim був оголошений неплатоспроможним через величезні борги у майже 800 млн євро. Відтоді ситуація підприємства продовжує погіршуватися, тривають протести працівників, незадоволених невиплатою в останні три місяці заробітної плати та відсутністю стратегії для відновлення роботи заводу. Між часом робітники отримали зарплати за ці місяці, а міністр економіки Варужан Возганіан ствердив, що були забезпечені гроші і для цього місяця: ”Був забезпечений фонд зарплат і на квітень, а після втілення у життя термінового розпорядження, будуть вирішені всі майбутні питання стосовно виплати зарплат. З цієї перспективи завод Oltchim вирішив свої проблеми. У зв’язку з іншими питаннями, ми розпочнемо переговори з можливими інвесторами та працюємо над стратегією щодо відновлення роботи заводу, таким чином щоб до кінця першого півріччя вирішили ситуацію на заводі.”

Між часом, румунський уряд намагається залучити кошти від банків для відновлення діяльності заводу, оскільки Oltchim не може розраховувати на якусь державну допомогу, тому що запит з цього питання був відхилений Європейською комісією оскільки цей завод вже отримував державні субсидії. За словами Варужана Возганіана, необхідно 15 млн. євро, щоб цей завод працював на половину своєї потужності. З іншого боку, терміновим розпорядженням користуватимуться і робітники інших державних компаній з великими боргами, які будуть реструктуризовані, серед них CFR Marfa, Transgaz, NuclerElectrica або Tarom.

Йдеться про шахрайство, а не безпеку харчових продуктів – підтверджує Європейська комісія у скандалі конини, що продавалась як яловичина. 15 лютого, Європейський Союз оголосив план заходів що передбачає забезпечення виконання більше 2000 тестів ДНК на м’ясні продукти. Тести, спрямовані на знайдення у конині, фенілбутазону шкідливого для здоровя людини. З оприлюднених даних випливає, що у 4,5% тестованих продуктів -, які,мали бути приготовлені тільки з яловичини – була виявлена і конина

Крім того, фенілбутазон виявлено в 16 випадках, що становить менше 1%, і відповідно до Європейської Комісії, ризик дуже низький для населення. Європейське відомство з безпеки харчових продуктів і Європейське агентство медикаментів оцінили, що зараження споживачів фенілбутазоном через споживання низьке, оскільки треба споживати протягом декількох місяців сотні гамбургерів з конини, щоб стикнутися з проблемами. Незважаючи на цю відносно обнадійливу інформацію, щоб уникнути повторення подібних ситуацій європейський уряд вирішив запропонувати строгі санкції.

Комісар з охорони здоровя і захисту прав споживачів Тоніо Борг, якого цитує кореспондент Радіо Румунія в Брюсселі, заявив, що для того, щоб зменшити можливість подібних порушень у майбутньому може бути запроваджена, ще одна перевірка конини. Водночас, Європейська Комісія може запропонувати державам-членам запровадити штрафи, особливо фінансові, пропорційні з фінансовим виграшем здобутим тими, хто використовує підроблені маркування. Скандал конини поширився дуже швидко в Європі, після того, як в середині січня, в Ірландії і Великобританії були знайдені гамбургери, які містили конину.

Були прибрані мільйони бургерів, з полиць супермаркетів, їх продаж знизилися, але – ще гірше — індекс споживчої довіри серйозно впав. Дискусія про необхідність маркування походження мяса, що знаходиться у препаратах відбулась, як природний наслідок. Під тиском ряду держав-членів, в тому числі Франції, Європейська комісія зобов’язалась оприлюднити доповідь з цього питання до кінця літа або на початку осені.

Лівоцентристський уряд у Бухаресті візьме на себе відповідальність завтра перед Парламентом за законопроект “Про реституцію конфіскованого майна” комуністичним режимом у натурі, там де це можливо, або будуть виплачуватися грошові компенсації. Новий нормативно правовий акт був прийнятий минулого тижня виконавчою владою. Внесені зміни до законопроекту були зроблені на вимогу Європейського суду з прав людини, до якого звернулася зі скаргами велика кількість незадоволених румунів.

Головна опозиційна Демократ-ліберальна партія критикує законопроект та повідомила, що у разі ухвалення Парламентом цього нормативного акту, вона готова оголосити вотум недовіри чинному уряду або оскаржити закон у Конституційному суді. Торкаючись повідомлення про оголошення вотуму недовіри, прем’єр-міністр Віктор Понта відповів, що чекає від Демократ-ліберальної партії конкретних пропозицій щодо законодавства про реституцію майна: “Справа в тому, що оголошення вотуму недовіри означає справдити той факт, що партія знаходиться в опозиції. Я можу зрозуміти, що преса критикує опозицію за те, що вона нічого не робить, але чи має вона якусь пропозицію для вирішення цього питання? Якщо ні, то означає, що вона має намір поступити так, щоб продемонструвати, що зробила що-небудь.”

Основні положення законопроекту стосуються реституції нерухомості у натурі, там де це можливо але лише колишнім власникам та їхнім спадкоємцям, або грошової компенсації та оподаткування на 85% судових прав. У випадку вирішених справ, виплати робитимуться упродовж 5 років, починаючи 2014 роком, у той час як у випадку нових невирішених справ, відбудеться почасткова виплата упродовж 7 років, починаючи 2017 роком. Прем’єр-міністр Віктор Понта ствердив, що експерти Європейського суду з прав людини погодилися із почастковою виплатою. Водночас, у новому законі зазначається, що всі конфісковані будинки, які будуть повернуті, але які зараз є приміщеннями для шкіл, лікарень або культурних установ, повинні будуть зберегти своє призначення упродовж наступних 10 років.

Уряд сподівається, що новий закон “Про реституцію майна” назавжди поставить крапку в цьому питанні, яке турбує румунське суспільство вже понад 60 років. До тепер румунська держава виплатила грошову компенсацію колишнім власникам будинків у розмірі майже 5 мільярдів євро, але вона повинна виплатити ще інші 8 мільярдів євро.

Поєднуючи дані про економічну діяльність, фінансові показники та індикатори довіри в багатьох країнах, Financial Times і Brookings Institution зробили аналіз світової економіки. Згідно висновку економіка застрягла в низьких тенденціях росту, не в змозі підтримувати пристойне зростання і навіть перебуває в небезпеці різкого сповілнення. А це має місце в умовах, коли фінансові ринки є солідними, а довіра повернулася серед компаній і споживачів на ринках, що розвиваються.

Аналіз показує, що загальні показники зростання незначно розвинулись з середини 2011 року, а спроби зростання загальмовані низькими економічними показниками і відновленням напруги в зоні євро. Згідно Eswar Prasad дослідник Brookings Institution “глобальна економіка не в змозі прискорено зростати і стикається з ризиком раптової стангнації. Єдина хороша річ, яку можна сказати про низьку економічну активність є той факт, що вже досягла нижньої межі, в деяких ключових економіках.” Показники проаналізовані Financial Times і Brookings Institution вимірюють реальну економічну діяльність.

США виділяються позитивно, – відзначає Financial Times, – але тут параметри залишаються низькими. Уповільнення багатьох економік у країнах, що розвиваються, імовірно, продовжиться, стверджує з іншого боку, аналітик Інституту Брукінгса. Дані про Китай залишаються солідними, але Аргентина і Бразилія наближаються до стагнації. В єврозоні показники в Ірландії, Португалії, Італії та Іспанії, тобто країни з проблеми будуть залишатися нижче історичного середнього рівня. У своїй останній попередній доповіді, – цитованій Bloomberg – Міжнародний валютний фонд знизив прогноз зростання в США в цьому році з 2% до 1,7%, а світової економіки з 3,5% до 3,4 %. У зоні євро скорочення буде на рівні 0,2%.

За даними Фонду, дві найсерйозніші загрози для світової економіки — розпад єврозони і значне скорочення витрат у Сполучених Штатах Америки – були успішно знешкоджені. Глава МВФ Крістін Лагард уже попередила про нові неминучі ризики у зв’язку з тим, що світова економіка рухається в трьохшвидкісному режимі, в рамках якого низка країн, в основному, що розвиваються, почувають себе добре, в певній групі країн економіка поступово відновлюється, і нарешті, є група “відстаючих” країн

Румунська військова присутність в Афганістані, яка цінується як союзниками НАТО, так і владою в Кабулі, буде доповнена після 2014 року важливим внеском у процесі відбудови цієї країни. Заява ця була зроблена румунським міністром оборони Мірчею Душею, який здійснив екстренний візит до Афганістану. На зустрічі яку він провів, у Кабулі, зі своїм афганським колегою Бішміллахом Ханом Мохаммаді було вирішено, що офіцери, молодші офіцери та військові інженери афганського війська будуть проходити тренування у профільних румунських установах.

Так само, румунський посадовець запропонував своєму афганському колезі здійснити візит до Бухареста, щоб обговорити питання можливого співробітництва в області оборонної промисловості. У свою чергу, афганський міністр подякував румунським військам за підтримку в процесі тренування, зазначивши, що вони відповідають рівню місії НАТО. Теж у Кабулі, Душа провів зустріч з генерал-лейтенантом Ніком Картером, заступником командувача Міжнародних сил сприяння безпеці (ISAF).

Останній високо оцінив важливий внесок Румунії в операціях Північно-атлантичного альянсу по стабілізації і підтримці та оцінив професіоналізм румунських військовиків у Афганістані. Порядок денний румунського міністра оборони, також, включив і візит до військової бази в Кандагарі (південь), де він зустрівся з частиною тих 1500 румунських військовиків, розгорнутих в Афганістані, яких запевнив у тому, що їхні величезні зусилля будуть як слід винагороджені, в умовах коли бюджет призначений на оборону був значно підвищений в цьому році.

Крім того, пообіцяв Душа, буде затверджений новий закон “Про військову карєру”, який часто піддавався критиці, головним чином через те, що він пропонував надто мало шансів для просування по службі. Переваги румунських військовослужбовців, які беруть участь в операціях в Афганістані, повинні бути по мірі їх професійної підготовки та ризиків, яким вони піддаються. Не слід забути, що переважна більшість з румунських солдатів дислоковані в провінції Забуль (південь), що вважається притулком для ісламістських повстанців і, можливо, найбільш небезпечною провінцією Афганістану. Результатом того, що Румунія взяла на себе завдання забезпечити безпеку в такому небезпечному регіоні, є підсумок людських жертв. Протягом 11 років операції, в Афганістані загинули 22 румунських солдатів і понад 100 отримали поранення.

Національна санітарно-ветеринарна служба з питань безпеки харчових продуктів у Румунії почала в середині березня низку перевірок на молочному ринку після того, як зявилася інформація про те, що молоко було заражене афлатоксином.

193 тонн молока було забраковано та знято з продажу, і 104 тонн молочної продукції було затримано і знищено в складах. У ході проведених перевірок було перевірено 785 молочно-товарних ферм, з яких в 34 було виявлено молоко з підвищеним вмістом афлатоксину, і 177 центрів по збору молока, в пятьох з яких була помічена підвищена концентрація афлатоксину. Крім того, з тих 134 перевірених молочних автоматів з продажу свіжого непастеризованого молока, лише у вісьмох було виявлено молоко з підвищеним вмістом афлатоксину, а внаслідок перевірок здійснених на 239 центрів з переробки молока було виявлено 20 проб з перевищеним максимально допустимим рівнем європейським законодавством вмісту афлатоксину в молоці.

У контексті скандалу, молочна промисловість зазнала минулого місяця збитки на майже 20 мільйонів євро, повідомив голова профільної Румунської асоціації роботодавців Дорін Кожокару. Цей спад був посилений і тим, що представник профільної асоціації назвав “психозом ЗМІ”. Дорін Кожокару: Оприлюднення в пресі було настільки агресивним, що створився психоз, і кінцевий споживач, тобто широка маса людей викликала крах цього ринку що стосується продажу продукції в магазинах і на ринках.”

Дорін Кожокару підбив і підсумки збитків: «Якщо ми розглянемо поетапно цей скандал, то у перший тиждень зменшення склало 20%. 17-18 березня, коли Міністерство сільського господарства оприлюднило результати перевірок, збитки за перші три тижні склали в середньому 35%.”

Все таки, молочна промисловість не так сильно постраждала, разом із завершенням паніки серед споживачів. Збитки обсягом кількох десятків мільйонів євро можна погасити, але це залежить і від еволюції купівельної спроможності в найближчі місяці, зазначив голова Румунської асоціації роботодавців молочної промисловості. З іншого боку, тимчасовий голова Національної ветеринарно-санітарної влади та безпеки харчових продуктів Владімір Менестіряну уточнив, що будуть вжиті заходи для усунення спекулянтів з ринку молочних автоматів з продажу свіжого непастеризованого молока.

У Румунії, майже щороку, особливо на початку весни, виникає небезпека повеней. Вже більше тижня у центрі і півдні Румунії оголошено попередження про загрозу повені. Найбільш тривожною є ситуація на Дунаї, де до пятниці очікується значне підвищення рівня води.

Гідрологи оголосили помаранчевий рівень небезпеки на ділянці від Залізних Воріт до міста Зімніча і жовтий рівень небезпеки для решти румунської ділянки Дунаю. Міністр водних ресурсів, лісів та рибальства Лучія Варга, говорить, що основною причиною повеней у Румунії є неконтрольована і незаконна вирубка лісу. Згідно зі звітом Рахункової палати, в період 1990 — 2011 роки у Румунії було незаконно зрублено 80 млн кубометрів деревини, збиток перевищуючи пять мільярдів євро.

Міністр заявила, що уряд хоче повністю змінити стратегію управління ризиками повеней в середньостроковій і довгостроковій перспективах. Лучія Варга: “Перш за все, ми зосередимося на причинах, а саме хочемо змінити законодавчі рамки. Ми зараз працюємо над змінами до Лісового кодексу, які місяць тому були винесені на громадські слухання. Чекаємо думки фахівців, громадян, організацій роботодавців і профспілок. Ми хочемо мати Лісовий кодекс, що дозволить краще управляти лісами та посилити покарання за незаконну вирубку лісу, краще управляти невеликими лісогосподарствами, а також заохочувати переробку деревини в Румунії для створення нових робочих місць.”

Так само, заявила міністр, уряд хоче, аби громадські кошти, виділені на фінансування заходів з укріплення берегів та розчищення русел річок витрачалися більш ефективно. В даний час є приблизно 300 незавершених подібних проектів, деякі з них початі ще до 1989 року. У майбутньому уряд виділятиме гроші на завершення цих проектів, якщо вони виконані на 80%.

Лучія Варга: “Ми прийняли рішення в середньостроковій перспективі радикально змінити політику фінансування: ми не будемо проводити роботи в окремих місцях, де виникають проблеми в разі підвищення рівня води. Ми плануємо робити стратегічні роботи з упорядкування басейну річок, залісення, контролю стоку води з гірських схилів, з утримання водосховищ, гребель, дамб аби захистити населення від повені. Мушу також сказати, що, у відповідності до стратегії управління ризиками повеней, для забезпечення захисту громадян від повені десь на рівні 70% до 2020 року, нам буде потрібно 17 мільярдів євро.”

Нагадаємо, що в останні дні від повені постраждали більше 150 місцевостей Румунії, було підтоплено 11.000 га сільськогосподарських угідь, пасовищ і лісів, а також перекрито окремі ділянки автодоріг місцевого та повітового значення. (Андрея Божой; Василь Каптару)

Заснована одним з радників президента Румунії Траяна Бесеску, “Народний рух” називає себе неурядовою організацією та прагне представляти тих румунів, котрі в останні роки відмовилися брати активну участь у політичному житті. Лідер організації Маріан Преда, декан Факультету соціології Бухарестського університету, пояснює: /Нам надоїло бачити як обкрадують Румунію, як продають її, компрометують та брешуть її, як вважають її серед останніх в Європі. Ми хочемо мати процвітаючу, сучасну і демократичну Європу. Бажаємо мати європейську Румунію, з якою можна пишатися. Нам довелося бачити як закривають заводи, як зменшується відсоток виділений на цільові інвестиції та зникають робочі місця. Нам надоїло бачити непрацьовані ділянки поля і людей в чергах за соціальну допомогу. Ми втомилися бачити десятки нових податків кинутих на плечі тих, котрі працюють. Тому ми створюємо Народний Рух, щоб дати громадянам шанс зробити те, що не робить політичний клас.”/

У ході прес-конференції Маріан Преда представив у неділю, команду керівників та членів-засновників Народного Руху та уточнив, що до цих пір, приєдналися до цього фонду близько 5000 чоловік. Перегляд Конституції, новий закон “Про вибори”, закон “Про охорону здоров’я” та адміністративно-територіяльний устрій країни вважаються пріоритетними питаннями організації, а також президента країни. Будучи духовним батьком Народного Руху, Траян Бесеску заявив, що вважає цей фонд партнером, який би підтримував надалі його плани для Румунії і залучив би інші категорії населення, ніж політичні партії. Траян Бесеску: /Необхідно створити ту можливість, в якій середній клас, люди із сільського середовища, ті люди, яких не слухають, змогли взяти участь у дебатах. Я упевнений, що цей фонд зуміє протистояти політичним партіям. Я сподіваюся, що Народний Рух прийме мене в його ряди. Кожний раз, коли вони мене запросять для конференцій, зустрічей, я братиму участь.”/

Глава держави також заявив, що йому більше не потрібні партії і знову уточнив, що його співпраця з опозиційною Демократ-ліберальною партією закінчилася. Радикалізація позиції Траяна Бесеску сталася минулого місяця після виборів всередині Демократ-ліберальної партії, коли після оголошення результатів, він несподівано оголосив, що остаточно відокремлюється від ДЛП і що після завершення терміну повноважень в 2014 році планує зосередити увагу на створенні “іншого правого полюсу із чесними людьми.”

Після березня місяця із снігопадами і заметами румуни стикаються в перші дні квітня з проливними дощами, які вже викликали повені. У багатьох повітах, що на півдні, південному-заході та центральній частині Румунії оголошено синоптиками і гідрологами жовтий, оранжевий і навіть червоний код небезпеки. Заступник прем’єра Лівіу Драгня, який очолив учора Національне управління з надзвичайних ситуацій уточнив, що серйозні ситуації зафіксовано у повітах Долж та Горж (південний захід), де рівень води ріки Жіу значно підвищився, і в прибережних районах Дунаю (південь).

Драгня закликав префектів повітів з проблемами прийняти всі необхідні заходи: ”Я хочу, щоб місцева влада була підготовлена допомогти потерпілим. Там де є ізольовані сімї та будинки, перш за все влада повинна оцінити ситуацію, і надати у першу чергу продовольчу та медичну, але й іншу необхідну допомогу.”

Згідно доповіді Міністерства внутрішніх справ від повеней постраждали більше 140 населених пунктів, мости та дороги повітового і сільського значення. Численні будинки та господарства і тисячі гектарів орної землі та пасовищ були затоплені. Понад 1000 поліцейських, пожежників та жандармів працюють, щоб обмежити наслідки повеней. З іншого боку, міністр делегат з питань лісів, вод та рибальства Лучія Варга розповіла про причини того, що в деяких районах майже кожен рік мають місце повені.

Варга вважає, що не тільки природа винувата: ”Багато негараздів трапляються нам через неконтрольоване вирубування лісів, річки розливаються і ми повинні вжити жорстких заходів проти тих, хто незаконно вирубує ліси, внаслідок чого стаються подібні явища.”

Фахівці попереджають, що проливні дощі продовжаться, а небезпека паводків триватиме і в найближчі дні. Затоплені можуть бути зокрема придунайські населенні пункти, особливо ті, що при вході в країну Дунаю. За даними гідромецентру рівень вод Дунаю перевищив нормальні позначки і очікується, що дебіт ріки зросте до 12.000 кубічних метрів за секунду, у секторі Калафат-Зімніча.