Category: Актуальні теми

Одним з питань, якому чинна влада приділяє особливу увагу є реформа адміністративно-територіального устрою Румунії, що вважається одним з найбільших проектів після падіння комунізму. Остання адміністративно-територіальна реформа в країні була проведена в 60-х роках минулого століття.

Розмови про необхідність перегляду чинного адміністративно- територіального поділу почалися в 2011 році, коли президент Траян Бесеску зробив ряд пропозицій. Очікуваними перевагами реорганізації території країни є економічна і адміністративна ефективність і підвищення рівня освоєння коштів з європейських фондів.

Регіони з поліпшеними структурами навколо існуючих агентств регіонального розвитку можуть бути більш ефективними, ніж уряд у залученні коштів з фондів ЄС, – заявив премєр-міністр Віктор Понта в ході дискусій на тему адміністративно-територіальної реформи, проведених НАН Румунії. Його головним аргументом є те, що до цих пір, місцеві власті зуміли залучити більше європейських грошей.

Віктор Понта сказав, що Європейська комісія не вимагає спрощення системи адміністративно-територіального устрою, але офіційний Брюссель вітає цю ініціативу, додавши, що реформа має бути включена до Конституції до проведення референдуму восени з питання про внесення змін до Основного закону. За словами премєр-міністра, адміністративно-територіальному перерозподілу країни сприяє політична стабільність, фінансова криза, але й очікування населення.

Водночас, в ході здійснення проекту перерозподілу території країни слід взяти до уваги й європейський фінансовий контекст. Міністр регіонального розвитку Румунії Лівіу Драгня: “Буде майже неможливо після початку наступного фінансового періоду (2014-2020 рр.), змінити існуючу адміністративно-територіальну структуру, на основі якої ми ведемо переговори цього року довкола угоди про партнерство і освоєння коштів з фондів ЄС.”

Лівіу Драгня висловився за збалансований розвиток країни і підтвердив, що процес адміністративно-територіального перерозподілу ніяк не вплине на характеристики румунської держави, тому що, каже він, передача повноважень означає лише те, що влада буде ближче до народу. Наразі не відомо багато деталей про адміністративно-територіальну реорганізацію Румунії.

Точно відомо лише те, що затверджені урядом принципи реорганізації, передбачають, що кожен із майбутніх регіонів буде мати по одній раді і голову регіональної ради, що обиратимуться шляхом всенародного голосування. Вони будуть розпоряджатися місцевими бюджетами, залученими європейськими та державними коштами і матимуть більше повноваження ніж нинішні повітові органи влади.

У 2012 році, продаж нових автомобілів у ЄС досяг найнижчого рівня за останні 17 років, і в першому кварталі 2013 року низхідна тенденція збереглася, згідно з даними, опублікованими Європейською асоціацією підприємств автомобільної промисловості.

За винятком Великобританії, де реєстрація автомобілів зазнала легкого зростання, в інших країнах, таких як Німеччина, Італія, Франція, реєстрація автомобілів значно знизилася. Однак, найбільший автовиробник у Румунії, завод Дачія з міста Пітешть (південь), що належить французькій групі Рено, добре продає свої автомобілі у Франції, навіть в умовах кризи.

За даними Європейської асоціації підприємств автомобільної промисловості, за перші три місяці року, Дачія зафіксувала найбільшу кількість реєстрацій нових легкових автомобілів на французькому ринку, що зазнав спад на майже 25% у порівнянні з аналогічним періодом 2012 року. Франсуа Рудье з Комітету французьких автовиробників: Продаж автомобілів Дачія був дуже добрим протягом всього кварталу, на 24% більше. Найкраще продавалися нові моделі. Нова модель “Sandero” користувалася великим попитом, однообємник “Lodgy” також користувався попитом, а новий “Dokker” починає входити на ринок. Понад 1500 одиниць було продано, і це до появи нової моделі “Logan””​​.

Окрім Дачія, важливе зростання продажу зареєстрували ще бренди “Hyundai” і “Lexus”, відповідно 24% і 11%. Натомість, французький автовиробник “Рено”, власник Дачія, зазнав спад на 9%. Тим не менш, частка ринку “Рено” залишається високою і перевищує 24%, з 100.000 автомобілів проданих протягом перших трьох місяців 2013 року. Хороша еволюція продажу Дачія призвела до збільшення частки ринку румунського бренду від 3,6% в перші три місяці минулого року до 5,22%. Найкраще проданим автомобілем бренду Дачія — це модель “Сандеро”. Він займає гідне 10 місце у списку краще проданих моделей, домінованого провідними французькими виробниками, єдиною іноземною маркою у цьому списку будучи “Volkswagen” з моделями “Golf” і “Polo”.

І на світовому рівні, продаж Дачія підвищився минулого року на 4,8 відсотка в порівнянні з 2011 р. і найбільшими ринками збуту залишаються Франція, Німеччина, Алжир, Туреччина та Італія. Компанія Дачія була перейнята “Рено” у 1999 році. Випустивши на ринок в 2004 році модель “Logan”, Дачія стала протягом 8 років відомим гравцем на європейському автомобільному ринку.

Щорічно 1 квітня в Румунії та місцевостях компактного проживання румунської громади за межами країни відзначається День памяті румунів-жертв депортації, штучного голоду та інших форм організованої репресії радянського тоталітарного режиму в Герцаївському краї, Північній Буковині та Бессарабії. Ці території до Другої світової війни входили до складу Королівства Румунії, а тепер – до складу Р.Молдова і України.

Після окупації цих територій у 1940 році, Радянський Союз вдався до масових репресії та депортацій проти населення румунського населення. Радянська політика привела до справжнього процесу міграції і масового переселення румунів, під час яких багато з них втратили життя. Голова Асоціації колишніх депортованих та політичних вязнів Республіки Молдова Валентина Стурза розповідає про ті трагічні моменти.

Валентина Стурза: “Уніч з 12 проти 13 червня 1941 року, вантажні автомобілі з озброєними до зубів солдатами сіяли терор і страх у селах і містах. Вони увірвалися в помешкання 3470 сімей, були депортовані представники еліти Бессарабії – мери, депутати, вчителі, священики. Бессарабія була обезголовлена.”

Радянська влада вдалася до депортації і в Північній Буковині та Герцаївському краї, врезультаті чого з 1941 по 1953 роки сотні тисяч людей було примусово переселено з цих територій. Депортовані були доставлені в нелюдських умовах у закритих товарних вагонах до Сибіру, Казахстану і в Узбекистан. Із заарештованих, багато були звинувачені в антирадянській діяльності і засуджено до смертної кари.

Однією з маловідомих та трагічних сторінок історії румунського народу є подія, що сталася 1 квітня 1941-го року. У цей день багато жителів румунських сіл, побоюючись нового порядку радянської влади і заслання в Сибір, взяли участь у мирному поході з надією перейти радянсько-румунський кордон. У районі Білої Криниці (урочище Варниця) їх зустріли кулеметним вогнем прикордонники. Тоді загинуло приблизно 3000 невинних людей.

Про цю трагічну подію, розповів і голова комітету з питань закордонних румунів Палати депутатів Єуджен Томак, який сам народився на території колишньої Бессарабії і має родичів, які були депортовані в ті роки: “Це одна з найжахливіших трагедій в історії румунського народу, і ми зобовязані пам’ятати про це, щоб зберегти і передати новим поколінням память про те, що ці люди пожертвували собою заради гідності румунського народу.”

В СРСР масове звільнення депортованих із спеціальних поселень почалося після смерті Йосипа Сталіна у березні 1953 року, але засудження сталінських депортацій почалося тільки після 1956 року.

Найбільший кіпрський банк, Банк Кіпру, оголосив, що призупиняє на тиждень операції в Румунії, протягом якого клієнти зможуть використовувати тільки мережу банкоматів. Міра ця вжита на тлі рішення Центрального банку Кіпру, для ідентифікування можливостей щодо продажу філії цього банку в Румунії. У Бухаресті, радник губернатора Національного банку Румунії Адріан Васілеску каже, що це найкращий варіант для румунських вкладників у цьому банку і не впливатиме на банківську систему Румунії. Адріан Васілеску: Рішення це не впливає на діяльність банківської системи, ані з матеріальної, ані психологічної точок зору. Таке рішення приймається внаслідок переговорів. Центральний банк Румунії був у постійному контакті з Центральним банком Кіпру та з Банком Кіпру з метою отримання найкращої можливості. Румунська сторона не була б згодною, наприклад, із перетворенням на капітал 40% з депозитів, що перевищують 100.000 євро. І Центральний банк Румунії вів переговори щодо цього, аби захистити румунських вкладників.”

За словами Васілеску, після придбання іншим банком з Румунії, діяльність філії кіпрського банку регулюватиметься румунським законодавством і він матиме той самий статус, що і будь-який інший місцевий банк. Варіант закупівлі місцевим банком філій кредитних кіпрських банків був використаний і Грецією, де Піреус Банк став найбільшим грецьким банком після придбання всіх місцевих філій Банку Кіпру – Laiki і Hellenic Bank. Кіпру вдалося в останню мить уникнути дефолту, домовившись із європейськими кредиторами – Європейським Союзом, Європейським центральним банком і МВФ – реструктуризувати два свої найбільші банки, Банк Кіпру і Лайки Банк. Останній з них буде закрито, а його непроблемні активи будуть передані Банку Кіпру.

Внаслідок вжитих заходів, власники депозитів у Банку Кіпру втратять приблизно 40% своїх депозитів, які будуть переведені в цінні папери на підтримку рекапіталізації банків. Інші 22,5% будуть заморожені в безпроцентних рахунках до завершення плану реструктуризації. Рахунки можуть бути заморожені на кілька місяців, але точний термін поки невідомий. Фактично вони стануть доступними лише коли завершиться реструктуризація Банку Кіпру. При цьому існує можливість, щоб заморожені кошти частково були конвертовані в акції банку. За даними влади Кіпру кількість власників банківських депозитів складає приблизно 19 тисяч, а обсяг їхніх депозитів становить вісім мільярдів євро.(Коріна Крістя, Христина Манта)

Ситуація заводу Oltchim-Римніку Вилча (південна Румунія), одного з найбільших хімічних підприємств в Південно-східній Європі залишається невизначеною і складною.

Тендер з продажу контрольного пакету акцій, проведений минулого року, виграв лідер популістської партії і власник таблоїдного телеканалу Дан Дяконеску.

Дяконеску так і не став власником заводу, оскільки не заплатив державі обіцяні 45 млн. євро. Відтоді ситуація підприємства продовжує погіршуватися, тривають протести працівників, незадоволених невиплатою в останні три місяці заробітної плати та відсутністю стратегії для відновлення роботи заводу.

Oltchim не може розраховувати на якусь державну допомогу, тому що запит з цього питання був відхилений Європейською комісією оскільки цей завод вже отримував державні субсидії. Таку заяву зробив премєр-міністр Віктор Понта, який сказав, що держава зараз намагається залучити кошти від банків і трейдерів під заставу і гарантію функціональних активів заводу. Тим часом, більше тисячі працівників будуть звільнені і ще 300 будуть відправлені у часткове безробіття.

Рішення про звільнення персоналу Oltchim було прийняте з економічних міркувань та на вимогу кредиторів і партнерів заводу, – заявив тимчасовий адміністратор Джордже Піперя. Він зазначив, що завод мусить щомісячно скорочувати витрати на щонайменше два мільйони євро. Джордже Піперя: “Усі ми розуміємо тяжке становище більшості цих людей, але лише такими заходами ця компанія має шанс вижити.”

Профспілки вважають ці рішення такими, що суперечать закону. Лідер профспілки Oltchim Міхай Дікулою говорить, що його не повідомили про намір роботодавця звільнити персонал і погрожує протестами, в тому числі в Бухаресті: “Не можна приймати рішення про колективні звільнення поки немає плану реорганізації підприємства, затвердженого Загальними зборами кредиторів. Це рішення суперечить і заяві міністра Варужана Восганіана, який сказав, що до червня Oltchim буде працювати, а в червні почнеться процедура його приватизації.”

Тимчасовий адміністратор Oltchim Джордже Піперя заперечив заяву профспілкового лідера і сказав, що дискусії на тему звільнення персоналу тривають вже три тижні. Після провалу приватизації в минулому році, держава не встановила конкретної дати для приватизації хімічного заводу і жоден інвестор не проявив зацікавленість у придбанні контрольного пакету акцій.

В очікуванні економічного зростання, що залишає на себе чекати, румунська влада вирішила збільшити ціни та ввести нові податки. Таким чином, після підвищення цін від початку цього року, нова хвиля зростання охопила Румунію від 1 квітня. Були підвищенні ціни на окремі споживчі товари та послуги, а у медичній галузі була впроваджена система доплати — податок, який сплачуватимуть госпіталізовані застраховані особи.

Бажаючи зібрати якомога більше грошей до державного бюджету, румунська влада вплинула на збільшення цін на пиво та цигарки у майже 10% шляхом підвищення акцизів. Ціни на тютюнові вироби збільшилися у майже 7%, а на пиво у майже 10%. Не тільки курці та особи, яким подобається пиво вибиратимуть більше грошей з кишені, але й румуни, які бажають подорожувати закордон. Плата за видачу закордонного паспорта збільшується з 244 до 270 леїв (60 євро) для електронних та від 84 до 100 леїв (22 євро) для тимчасових звичайних закордонних паспортів.

Були збільшенні також ціни на переїзд через Дунай. Таким чином, вартість одного переходу по мосту Фетешть-Чернавода для автомобілів і транспортних засобів до 3,5 тонн коштуватиме 13 леїв (3 євро), а по мосту Джурджень – Вадул Оїї – 11 леї (2,5 євро). Плата за переїзд по мосту Джурджу- Русе залишилася на тому самому рівні.

З іншого боку від 1 квітня ціни на постачання природного газу підвищилися на майже 5% для непобутових споживачів, а від 1 липня ще раз підвищаться теж на 5%, після чого у жовтні матиме місце ще одне зростання цін. Підвищення цін відповідає взятим на себе зобов’язань урядом Румунії перед Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та Єврокомісією. Інший захід стосується введення системи доплати у медичній галузі. Влада вирішила, щоб кожна медична установа встановила рівень цієї доплати від 5 і 10 леїв у середньому (2,2 євро). Будуть звільненні від цієї доплати неповнолітні, пенсіонери з малими доходами, хронічно хворі та госпіталізовані особи у терміновому порядку. Сума стягується один раз сказав міністр охорони здоровя Еуджен Ніколеску, який вважає цю плату скромною. Критикований пацієнтами, захід спрямований на перешкоджання фіктивної госпіталізації.

За даними дослідження проведеного Національним інститутом статистики Румунії, у період березень-травень 2013 року окреслюється тенденція зростання обороту в будівництві, роздрібній торгівлі, у сферах виробництва та послуг, а оптимізм проявляється в декількох напрямках.



Таким чином, на додаток до загальної тенденції зростання, керівники компаній стверджують, що більше не планують звільняти персонал навіть і в області будівництва, де останнім часом відбулося найбільше скорочення працівників.



В обробній промисловості, роздрібній торгівлі та в сфері послуг спостерігається тенденція збереження чисельності працівників, як і раніше, а це означає, що в короткостроковій перспективі безробіття не повинне зростати. Замість цього, керівники компаній прогнозують на наступний період зростання цін. Найбільше зростання очікується в роздрібній торгівлі і обробній промисловості.



Зростання цін можна пояснити, зокрема девальвацією національної валюти – лея, по відношенню до євро, явище викликане в останні дні ситуацією в кіпрських банках, що мають філії в Румунії. Клієнти дрібних банків, зокрема кіпрських і грецьких перевели свої депозити в більші кредитні установи, які вони вважають безпечнішими. Голова Національного банку Румунії Мугур Ісереску говорить, однак, що румунська банківська система досить сильна, аби справитися з різними потрясіннями. Він сказав, що Румунія не може зіштовхнутися із банківською кризою, як в Кіпрі і зазначив, що існують великі фіскальні відмінності між двома країнами, але і між двома банківськими системами.



Мугур Ісереску: “Не те що немає схожості, а є величезні відмінності. Відмінності повязані з фінансовою ситуацією. Румунія вийшла з ситуації надмірного дефіциту, Кіпр ні. Державний борг Румунії складає менше 40% ВВП, в той час як державний борг Кіпру становить 80% та спрямовується до 100%. У Румунії ми не маємо «податкового раю», навпаки ви знаєте які у нас податки: кожен підприємець щоб заплатити 1000 леїв, має сплатити податки, збори і так далі. Румунські банки добре капіталізовані, є платоспроможними, система гарантії повернення вкладів працює. Ми не стурбовані великими власниками готівки, тому що їх в Румунії мало і запевняю вас, що вони піклуються про свої гроші.”



Іншими словами, криза, з якою стикаються кіпрські банки, які до речі складають лише 1,3% румунського банківського ринку, не може вплинути на досить оптимістичний прогноз статистиків щодо росту економіки Румунії в найближчі три місяці.

Група приятелів, відсутність між батьками та дітьми психологічного звязку, негативний приклад у сімї, стрес, споживання алкоголю чи наркотичних засобів є лише кілька причин, які призводять до скоєння злочинів у окремих румунських школах. Агресивність викликає занепокоєння саме по собі, але ще гірше те, що вона збільшується з року в рік. Згідно оприлюдненому опитуванню у школах на тему насильства, переважна більшість дітей, тобто 90% стверджують, що стрес передається їм вдома батьками, які часто повертаються з роботи нервові.

Крім цього, майже всі діти ствердили, що дивляться телевізор, тому що почувають себе самотніми, оскільки їхні батьки працюють багато годин кожного дня і не мають часу говорити з ними про проблеми, з якими вони стикаються. На думку фахівців й вчителів носять частину вини, тому що передають учням стан агітації, що спричиняє збільшення агресивності у дітей, зокрема на перервах. Згідно опитуванню громадської думки, яке було проведене у рамках кампанії протидії насильству у школах, переважна більшість дітей стверджує, що головні відповідальні є батьки, які не мають часу для своїх дітей, але й телевізійні програми. Це можна пояснити, уточнює голова Національної ради аудіовізуалу Лаура Джорджеску тим фактом, що неодноразово, учні не дивляться специфічні їм телевізійні програми та віддають перевагу програмам, що містять агресивність.

У звіті також зазначається, що ліцеїсти є ті, які найбільше не ходять на уроки. Вони прихильні споживати алкоголь чи наркотичні засоби, палити і теж вони залучені до найбільших випадків насильства. Щонайменше один випадок насильства має місце кожного дня у румунських школах — заявив міністр освіти Ремус Прікопіє, який додав, що для вирішення цього комплексного явища необхідно застосувати комплексні заходи: ”У застосуванні заходів повинні взяти участь представники Міністерства освіти, директори шкіл, батьки та діти. Треба їм пояснити, що означає толерантність, а також, що означає ризик у школах.”

Міністерство освіти має намір розробити проект з протидії насильству у школах. Над ним працюватимуть науковці, різні установи, після чого буде винесений на громадське обговорення. Міністр освіти Ремус Прікопіє вважає, що протидія насильству, призведе до зниження рівня насильства у шкільному середовищі. Згідно даним поліції, від початку року було зареєстровано майже 190 злочинів, порівняно з 135 у минулому році.

Грошово-кредитна політика не може більше сприяти економічному відновленню через продовження інфляційного тиску, і, якщо політика центрального банку була б більш гнучкішою, результатом цього могло б бути зростання інфляції.

Заява ця була зроблена губернатором Національного банку Румунії Мугуром Ісереску, який нагадав, водночас, що скорочення бюджетного дефіциту від 9% до 3% ВВП було важливим зусиллям. Губернатор додав, що податково-бюджетна політика в Румунії не має надто багато варіантів, вона будучи полоненою власної помилки, а саме була проциклічною і у період економічного буму до 2009 року.

У своєму виступі на конференції, присвяченій святкуванню 100-річчя Академії економічних наук у Бухаресті, Ісереску підкреслив важливість внесення вчасних колекцій у кожній політиці, щоб уникнути надмірного навантаження інших політик. Не будь-яке відхилення створене неадекватним функціонуванням певної політики може бути виправлене, однак, іншими політиками, пояснив губернатор. Іноді дисбаланси настільки великі, що економічні політики не в змозі відновити баланс без істотних витрат.

Річна інфляція зблизилася до 6% в кінці січня, перевищуючи очікування ринку, але зростання цін сповільнилося у лютому, а річна інфляція знизилася до 5,65%. Економіка не показує ознаки відновлення, після крихкого зростання на рівні 0,3% у 2012 році, в той час як облікова ставка, яка побічно впливає на вартість банківських кредитів в економіці, була заморожена на рівні 5,25% на рік ще у травні минулого року, на тлі кризи на зовнішніх ринках і внутрішньої політичної напруженості, а потім була збережена на цьому рівні через інфляційний тиск.

Запобігання росту цін на тлі підвищення пропозиції породжує ріст коливань на рівні виробництва і безробіття, сказав губернатор. Відновивши ідею, що у Румунії таргетування інфляції було введено в гнучкій манері, Ісереску зазначив, що будь-який центральний банк завжди спостерігає і за обмінним курсом, навіть якщо жодний центральний банк не зізнається в цьому. Торкнувшись і питання хедж-фондів, Ісереску нагадав, що Румунія є невеликим ринком, і Центральний банк не повторив помилку Росії, яка зараннє надала дозвіл на масову емісію та закупівлю державних цінних паперів, що призвело до кризи 1998 року.

Васіле Блага, чинний лідер основної опозиційної політичної сили в Румунії – Демократ-ліберальної партії був переобраний в суботу, після того як отримав на зїзді партії 2344 голоси. Його контркандидати Елена Удря та Моніка Маковей зібрали 2044, відповідно 209 голосів. Переможець скликав на середу засідання ради керівників для обрання членів Постійного національного комітету партії. Перемогу Благи оскаржила Елена Удря та її прихильники, хоча організатори сказали, що голосування пройшло без порушень.

Лідер Демократ-ліберальної партії Васіле Блага вважає, що дії його суперниці є прем’єрою в 23-річній історії цієї політичної сили. З іншого боку, Моніка Маковей заявила, що результати голосування делегатів на конгресі продемонстрували розкол в партії, що не може бути вирішений шляхом оскарження. Основною причиною цього розколу, є той факт, що президент Румунії Траян Бесеску, колишній лідер демократ-лібералів хотів аби замість Василя Благи партію очолила Елена Удря.

До речі, після оголошення результату виборів Траян Бесеску заявив, що вирішив попрощатися з Демократ-ліберальною партією і що після відходу з поста глави держави в 2014 році, хоче присвятити себе створенню “нової політичної сили правої орієнтації, з чесними людьми” . Він зазначив, водночас, що не візьме з собою “частину ДЛП”.

Політичні аналітики вважають, однак, що відносини Траяна Бесеску з демократ-лібералами мають вирішальне значення для майбутнього обох сторін. Васіле Блага сказав, що відносини партії з Т.Бесеску “будуть будуватися так, як захоче глава держави” і що “час все виправить”. Але час може означати і втрату важливих членів ДЛП, які, на заклик Т.Бесеску, можуть перейти в іншу, можливо, нову політичну силу.

На заяву глави держави “про розлучення” з демократ-лібералами, гостро відреагували деякі члени правлячого Соціал-ліберального союзу, які звинуватили Траяна Бесеску в порушенні конституційного нейтралітету президентської посади. Дехто навіть натякнув на можливість повторного імпічменту президенту країни.

Формально, однак, лідери правлячої коаліції не поспішають скоротити президентський термін. Вони прагнуть скоріше до зміцнення правого крила румунської політики. Зокрема лідер Соціал-демократичної партії, премєр-міністр Віктор Понта заявив, що його партнер по коаліції — Націонал-ліберальна партія має “законне право” почати відновлення правого крила, шляхом поглинання демократ-лібералів на чолі з Василем Благою, у такий спосіб, аби до парламентських виборів 2016 року були сформовані два політичні блоки, один правоцентристський, інший лівоцентристський.

Розбіжності у поглядах

Президент Траян Бесеску відправив листа до Палати депутатів, в якому нагадує народним обранцям, що дебати щодо внесення поправок до Конституції повинні урахувати результати референдуму 2009 року. Тоді більшість учасників всенародного волевиявлення висловилися за створення однопалатного парламенту в складі 300 депутатів.У документі, глава держави закликає до відновлення парламентських процедур на тему пропозицій щодо внесення поправок до Основного закону, на основі свого власного проекту, який він подав на розгляд обом палатам парламенту ще учервні 2011 року.

Йдеться про застереження не пропустити процес перегляду Конституції, стверджує Траян Бесеску. Він звинувачує, однак, політиків парламентської більшості у подвійному стандарті — тобто вони воліли б взяти до уваги результат референдуму, оголошеного як таким що не відбувся, минулого року щодо імпічменту президента, але не бажають урахувати результат всенародного волевиявлення від 2009 року. Траян Бесеску: “Жоден політик нинішньої парламентської більшості не зможе уникнути у процесі перегляду Конституції зобовязання урахувати результат референдуму, проведеного в листопаді 2009 року. Щодо референдуму, який був оголошений як таким що не відбувся, вони покладаються на волю народу, однак референдум не міг бути оголошений як таким що відбувся через неучасть переважної більшості електорату. З іншого боку, на референдум, оголошений як таким що відбувся, вони не звертають увагу.”

Глава держави повернув, з іншого боку, для повторного розгляду в Парламент,закон “Простатус військовослужбовців”. За словами Траяна Бесеску, шляхом цього нормативного акту, нинішня парламентська більшість хоче політично контролювати генералів, і якщо він підписав би цей закон, то 41 генерал був би переведений у запас. Траян Бесеску: Це вперше після революції, коли робляться спроби поставити під політичним контролем генералів, під загрозою обезголовлювання армії”.

Закон передбачає, що генерали і адмірали, після досягнення 60-річного віку, можуть залишатися на відповідних посадах лише з дозволу керівника установи, де вони працюють. Дозвіл надається строком на один рік. Траян Бесеску вважає, що цим нормативно-правовим актом його ініціатори намагаються отримати політичний контроль над генералами. «Таке обумовлення могло б перетворити Армію намасу людей, якою легко маніпулювати, під впливом політичних факторів”, вважає глава держави, а непередбачуваність цього нормативно-правового акту може негативно вплинути на ефективне командування військовими структурами. Президент може мати свою думку, але рішення про остаточну форму закону належить Парламенту, підкреслив, з іншого боку, премєр-міністр Віктор Понта, який заперечує будь-які наміри контролювати політично румунське Військо.

Депутати і сенатори внесли ряд змін до Закону Румунії “Про статус парламентарія”, щоб привести деякі його положення у відповідність до рішення Конституційного Суду, зокрема скоротивши з 45 до 15 днів строк, протягом якого сенатор чи депутат може оскаржити рішення Національного агентства доброчесності про несумісність парламентського мандата з іншими видами діяльності.

Водночас був скорочений з 6 місяців до 30 днів період, упродовж якого депутат або сенатор, який перебуває в ситуації конфлікту інтересів втрачає право брати участь у пленарних засіданнях законодавчого органу. Це основні поправки до зазначеного нормативно-правового акту, до якого вносилися зміни майже кожного скликання румунського парламенту.

Зміни, внесені в середу соціал-ліберальною більшістю були піддані критиці опозиційною Демократ-ліберальною партією. Питання парламентської недоторканності завжди викликало пожвавлений інтерес румунського суспільства, зокрема з огляду на те, що багато політиків користуються цим статусом аби уникнути відповідальності за порушення законодавства.

Голова Сенату, ліберал Крін Антонеску, однак, вважає, що: “Розмови та перебільшення на тему супернедоторканності, про те, що народні обранці нібито поставили себе вище решти громадян, є безпідставними, тому що нічого такого не було.”

Перебуваючи з візитом в Бухаресті, Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд, заявив у середу, що політична ситуація Румунії була стабілізована, і що парламент перебуває в процесі прояснення питання про недоторканність. В інтервю Радіо Румунія, він сказав, що недоторканність парламентаріїв не повинна бути надмірною, але водночас депутати і сенатори мають бути незалежними від будь-яких зовнішніх сил і контролювати діяльність виконавчого органу. Він сказав, що повинен бути механізм, навіть у парламенті, який би користувався довірою людей.

“Звичайно, – відзначив Турбйорн Ягланд, – парламентарії мають право на звернення до суду, але, з іншого боку, як ми побачили нещодавно в Словенії, антикорупційний орган викрив низку зловживань премєр-міністра і лідера опозиції, що призвело до їх відставки. Це не означає, що вони були засуджені судом, але не повинно бути ніяких сумнівів щодо доброчесності політиків. Чиновники повинні знати, що не повинні займатися діяльністю, яка кине тінь на їх парламентську роботу.”