Category: Актуальні теми

67% інвесторів в Румунії очікують зростання привабливості країни як інвестиційного напрямку протягом наступних 3 років, згідно з опитуванням, проведеним фінансово-консалтинговою та аудиторською компанією Ernst & Young. Згідно з документом, кількість новостворених робочих місць в Румунії зменшилася на 8% в період між 2022 і 2023 роками, з 6.460 до 5.935. За цим показником і в загальному контексті Центральної та Східної Європи у 2023 році Угорщина показала кращі результати, ніж Румунія, але наша країна обігнала Грецію і Болгарію за кількістю проєктів ПІІ.

У той же час, Румунія посідає 5 місце в рейтингу за середньою кількістю робочих місць, створених на один проєкт, випереджаючи сильніші країни, як наприклад Польща. Опитування також показує, що 46% опитаних керівників вважають, що Румунія була надійним і стійким ринком для інвестицій в минулому році, і заявили, що планують консолідувати або розширити свою діяльність тут в найближчому майбутньому. Доступ до безповоротного фінансування вважають вирішальним фактором 72% інвесторів.

Сектори, що становлять для них інтерес, включають програмне забезпечення та ІТ-послуги, транспорт і логістику та електроніку, які домінують у залученні прямих іноземних інвестицій. Інтеграція нових технологій і доступ до добре підготовленої робочої сили є ключовими факторами, які зміцнюють позицію Румунії як привабливого місця для сталого інвестування зі значним довгостроковим впливом, йдеться в дослідженні.

Бухарест продовжує домінувати як основний напрямок для прямих іноземних інвестицій, на який припадає значна частка в 40%. Ясси на північному сході та Тімішоара на заході залучили по три інвестиційні проєкти, тоді як Клуж-Напока на північному заході та Брашов у центрі – по два. Однак структура інвестицій свідчить про відхід від традиційної орієнтації на великі економічні центри і більш широке розосередження проєктів у менших містах.

Основні інвестори залишилися незмінними. Німеччина зберегла свою лідируючу позицію з 16 проєктами, як і в 2022 році, за нею йдуть Великобританія і США, кожна з яких має по 6 проєктів. Згідно з опитуванням, інвестори бачать, що Румунія вирізняється вигідною податковою системою, впровадженням новітніх технологій та наявністю кваліфікованої робочої сили.

Дослідження проводилося онлайн у лютому-березні 2024 року на репрезентативній вибірці зі 100 осіб, які приймають рішення на рівні виконавчого керівництва та правління. Половина респондентів знаходяться в Румунії, 40% – в інших європейських країнах, 6% – у США, а решта – в Японії, Китаї, Ізраїлі та Об’єднаних Арабських Еміратах.

Румунія є надзвичайно важливим двостороннім, європейським та міжнародним партнером Італії і ми хочемо, щоби вони увійшла до Шенгенської зони вільного переміщення і з сухопутними кордонами. Про це заявив Президент Італії Серджо Маттарелла, перебуваючи з офіційним візитом у Бухаресті, де його прийняли глава держави Клаус Йоганніс та прем’єр-міністр Марчел Чолаку.

Клаус Йоганніс привітав міцну основу для розвитку двосторонніх відносин та співпраці з Італією на різних рівнях, у тому числі в європейському та євроатлантичному контексті. Минулого року товарообіг між Румунією та Італією сягнув 20 мільярдів євро, повідомив президент, який зазначив, що ця зустріч є продовженням постійного діалогу між двома країнами. У той же час глава держави привітав цінний внесок Італії у забезпечення безпеки сусідніх з Румунією регіонів. Він зазначив, що обидві країни продовжать працювати разом з усіма союзниками над посиленням ролі НАТО у запобіганні будь-якій війні.

Клаус Йоганніс: «Ми обговорили наші занепокоєння щодо безпеки, які виникають у зв’язку з триваючою війною Росії проти України, що має сильний негативний вплив не лише на регіон, а й на весь євроатлантичний простір. Ми продовжимо працювати разом над посиленням ролі НАТО у запобіганні будь-якій війні і захисті наших держав шляхом зміцнення сил і засобів стримування й оборони на східному і південному флангах Альянсу.»

Щодо розширення Європейського Союзу, президент Італії висловив сподівання, що Україна та Республіка Молдова приєднаються до нього якнайшвидше. Серджо Маттарелла також згадав про свій попередній візит до Кишинева: «У зв’язку з цим вважаємо необхідним, і президент Йоганніс згадав про цей аспект, продовження розширення Євросоюзу за рахунок прийняття нових країн-кандидатів. Як згадав і президент Йоганніс, я вчора був у Молдові, де підтвердив міцну переконаність Італії у необхідності вступу Молдови до Європейського Союзу і подальшої допомоги, щоб це сталося якнайшвидше. Так само, як це, на нашу думку, має статися з країнами Західних Балкан та Україною.»

Під час зустрічі з прем’єр-міністром Марселем Чолаку глава італійської держави підкреслив важливість економічного співробітництва як основи двосторонніх відносин. Румунсько-італійське економічне співробітництво, спільні цінності та зв’язки між громадянами роблять двосторонні відносини ще міцнішими, – сказав прем’єр-міністр. Важливим пунктом дискусій були румуни в Італії, одна з найбільших румунських громад за кордоном. У цьому контексті Марчел Чолаку привітав підтримку італійською владою інтеграції румунської громади, повагу до її прав та визнання користі, яку вона приносить італійському суспільству.

У вівторок ввечері Центральне виборче бюро оприлюднило остаточні результати виборів до Європарламенту, які відбулися в Румунії 9 червня. Після більш ніж тижневої невизначеності в Офіційному віснику було опубліковано протокол про результати виборів та розподіл мандатів, що офіційно означає завершення підрахунку голосів виборців.

Згідно з остаточними даними, як відсотки, так і дистанція між електоральними конкурентами залишилися незмінними. Перше місце посів виборчий альянс, що складається з Соціал-демократичної партії (СДП) та Націонал-ліберальної партії (НЛП), дві складові чинної коаліції більшості, який зібрав 48,5% голосів і відправить до Брюсселя та Страсбурга 19 із 33 євродепутатів, призначених Румунії.

На другому місці опозиційна партія Альянс за об’єднання румунів (АОР), за яку проголосували 14,93% виборців. АОР матиме 6 депутатів у майбутньому європейському законодавчому органі. Останню сходинку виборчого подіуму зайняв Об’єднаний правий альянс (ОПА), сформований навколо Союзу «За порятунок Румунії» (СПР), котрий набрав 8,71% голосів. Таким чином ОПА отримав 3 депутатські мандати. Демократичний союз угорців Румунії набрав 6,48% голосів. 5%-ий виборчий бар’єр подолала і партія «СОС Румунія». Обидві політичні сили матимуть по 2 депутатів ЄП.

Крім представників політичних партій Румунії до Європарламенту пройшов і незалежний кандидат Ніколає Штефенуце, колишнього члена СПР, за якого проголосували 3,08% румунів. У Центральному виборчому бюро повідомили, що загальна кількість румунів з правом голосу, внесених до списків виборців, які прийшли на дільниці, склала 9 444 894 особи, а явка на виборах становила – 52,4%.

На виборах до Європейського парламенту, які відбулися в Румунії одночасно з виборами до органів місцевого самоврядування, було створено 18 955 виборчих дільниць у країні та 915 за кордоном. Згідно з даними ЦВБ, загальна кількість дійсних голосів на дільницях за кордоном, склала 210 410. Голосування в діаспорі також виграв Альянс СДП-НЛП – 21,35% голосів, за ним йдуть ОПА – 16,34% і AОР – 14,65%. СОС Румунія отримала 13,52% голосів, Партія REPER – 9,7%, Партія об’єднаної діаспори – 7,05%, а незалежний кандидат Ніколає Штефенуце – 5,9%.

У 2024 році в Румунії пройдуть ще два тури виборів. Восени румунів знову покличуть на виборчі дільниці  для обрання майбутнього президента, а в грудні пройдуть парламентські вибори. Якщо дата загальних виборів вже призначена на 8 грудня, то вибори президента Румунії все ще є предметом переговорів між соціал-демократами і лібералами.

Зустрівшись неформально на початку цього тижня вперше після виборів до Європейського парламенту 6-9 червня, глави європейських держав та урядів обговорили в Брюсселі розподіл “топ-позицій” – найвищих посад в ЄС. Зокрема, дискусії були зосереджені на пропозиціях Європейської Ради щодо трьох з чотирьох головних посад в ЄС: голови Єврокомісії, голови Ради ЄС та глави європейської дипломатії. Кандидатури на ці посади висуваються Радою і мають бути затверджені Європейським парламентом.

Переговори також повинні враховувати конфігурацію парламентської більшості, що склалася в результаті виборів, а також необхідність балансу між західними і східними країнами. Нинішня голова виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн має найбільші шанси на перемогу в перегонах . В європейському політичному контексті після обрання нового законодавчого органу домінує Європейська народна партія (ЄНП), до якої входять партії 13 з 27 лідерів, а також Християнсько-демократичний союз», членкинею якого є Урсула фон дер Ляєн. Для того, щоб продовжити очолювати європейську виконавчу владу, Урсула фон дер Ляєн повинна також отримати кваліфіковану більшість щонайменше 15 країн, які представляють 65% населення ЄС, а потім абсолютну більшість в 361 депутата в новому Європейському парламенті, який вперше проголосує на новій сесії 16 липня.

Окрім головування в Комісії, держави-члени повинні вирішити, хто стане наступним президентом Європейської Ради, а також головою європейської дипломатії. Соціал-демократи, друга за чисельністю політична група в Європарламенті, закликають колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніу Косту стати наступником бельгійця Шарля Мішеля. 62-річний португальський соціаліст був змушений піти у відставку в листопаді минулого року з посади голови лісабонського уряду після того, як в його країні проти нього розпочалося розслідування щодо зловживання впливом, але багато дипломатів кажуть, що це не є нездоланною перешкодою, оскільки підозри проти нього, здається, зникають. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес або колишній прем’єр-міністр Італії Енріко Летта є іншими кандидатами на посаду голови Європейської Ради.

Третя група – Renew – яка також має більшість у Європарламенті і, ймовірно, відчуває себе вправі очолити європейську дипломатію, звідси з’явилися можливі кандидат прем’єр-міністр Естонії Кайї Каллас або прем’єр-міністр Бельгії Александр де Кроо, які є членами групи Renew. Водночас Роберта Метцола, голова Європейського парламенту з січня 2022 року, здається, забезпечила собі четверту за важливістю посаду в ЄС.

Одним з елементів, що ускладнюють переговори, є розподіл функцій між Західною та Східною Європою. Здається, що Захід має кандидатів на всіх посадах, в той час як Схід має лише Каю Каллас, прем’єр-міністра Естонії. Лідери мають прийняти офіційне рішення на саміті 27-28 червня, коли вони також обговорюватимуть політичні цілі на наступні п’ять років у таких важливих сферах, як оборона та економіка.

Румуни отримують одну з найнижчих мінімальних заробітних плат брутто в Європейському Союзі – дані Євростату показують, що вони отримують другу найнижчу середню погодинну заробітну плату в ЄС – 10,4 євро, що далеко від середньоєвропейського показника в 24 євро на годину. Більше того, в Люксембурзі година роботи оплачується майже в п’ять разів краще, ніж в Румунії. Однак, згідно зі статистикою, середня погодинна заробітна плата в Румунії за останні роки зросла, хоча і несуттєво по відношенню до тих підвищень, які відбулися в інших країнах. Експерти кажуть, що здебільшого ці підвищення заробітної плати не були відчутні для працівників і фактично покривали зростання цін.

За даними Національного інституту статистики, середня чиста заробітна плата в лютому становила 4 876 леїв (близько 975 євро), що на 14% більше, ніж у тому ж місяці 2023 року. Цього року, однак, ситуація має змінитися, оскільки Румунія запровадить європейську мінімальну заробітну плату, а згідно з директивою ЄС, мінімальна заробітна плата в країні повинна становити щонайменше 50% від середнього доходу. Наразі мінімальна заробітна плата брутто в Румунії становить 3300 леїв (660 євро), а з 1 липня вона зросте до 3700 леїв (740 євро).

Враховуючи, що заробітна плата, врахована при розрахунку бюджету державного соціального страхування на 2024 рік, становить 7 567 леїв (понад 1 500 євро), умова співвідношення мінімальної та середньої заробітної плати повинна бути дотримана. Однак запровадження європейської мінімальної заробітної плати супроводжується й іншими умовами. Уряди країн-членів ЄС зобов’язані сприяти укладанню колективних трудових договорів, оновлювати та індексувати мінімальну заробітну плату, щоб вона відповідала співвідношенню мінімальної та середньої заробітної плати, а також збирати та подавати дані про заробітну плату до Європейської Комісії.

Посилаючись на європейську директиву, яку Румунія повинна буде впровадити до 15 листопада, прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що румуни матимуть зарплати, максимально наближені до середньоєвропейських. Марчел Чолаку: “Проєкт щодо запровадження європейської мінімальної заробітної плати в Румунії був оприлюднений, щоб румуни могли мати роботу, ближчу до середньоєвропейської. Я думаю, що це те, що румуни очікують від нас, кращого рівня життя і справедливих цін.”

Нагадаємо, що Директива ЄС про мінімальну заробітну плату була прийнята Європарламентом у 2022 році. Вона зобов’язує країни ЄС, в яких законодавчо встановлена мінімальна заробітна плата, гарантувати, що зароблені гроші дозволять людям вести гідне життя. Офіційна статистика свідчить, що в багатьох країнах ЄС мінімальна заробітна плата брутто на місяць становить менше 1 000 євро, а в деяких навіть менше 750 євро. Більшість країн ЄС вже запровадили національні мінімальні зарплати. В Австрії, Данії, Фінляндії, Італії та Швеції мінімальна заробітна плата встановлюється колективними договорами, а на Кіпрі діє законодавчо закріплена заробітна плата для різних професій.

У Німеччині стартує чемпіонат Європи з футболу. До 14 липня найкращі команди боротимуться за титул чемпіона Європи. ЄВРО-2024 об’єднує 24 команди в шести групах по чотири команди, включаючи Румунію, яка гратиме в групі E. Перший матч збірної Румунії буде зі збірною України, а потім вона зіграє зі збірними Бельгії та Словаччини. Румуни мають на меті, принаймні спочатку, пройти групові матчі цього етапу чемпіонату Європи.

За оцінками фахівців, трансферна ринкова вартість румунських футболістів становить 91 мільйон євро, що є найнижчим показником серед команд-учасниць. Албанія має більш цінну команду, яка оцінюється в 139 мільйонів євро, в той час як суперник Румунії – Словаччина – має команду вартістю 161 мільйон євро. Бельгія має команду вартістю 669 млн. євро, а гравці України оцінюються в 534 млн. євро. Лідирує Англія (1,69 млрд. євро), за нею йдуть Франція (1,41 млрд. євро) та Португалія (1,22 млрд. євро).

Це шоста участь Румунії в чемпіонаті Європи після 1984, 1996, 2000, 2008 та 2016 років. Румунія також буде представлена на ЄВРО-2024 суддівською бригадою у складі Іштвана Ковача (в центрі), Васіле Марінеску, Овідіу Артене (асистенти) та Кетеліна Попа (VAR). Кожна команда зіграє по три матчі в групі, зустрічаючись із суперником лише один раз. Після цих матчів дві найкращі команди з кожної групи потрапляють до 1/8 фіналу разом з чотирма найкращими командами, що посядуть треті місця. У разі нічиєї між принаймні двома командами з однієї групи, вони будуть розіграні – в порядку – відповідно до кількості очок, домашньої перемоги та кількості м’ячів, забитих в їхніх особистих зустрічах.

Що стосується призових, то УЄФА розподіляє між 24 учасниками 331 мільйон євро, як і в 2020 році, починаючи з 9,2 мільйона євро за вихід у групу. Крім того, перемога в груповому етапі винагороджується 1 мільйоном євро, а нічия – 500 000 євро. Вихід до 1\8 фіналу приносить бонус у розмірі 1,5 мільйона євро, а просування до чвертьфіналу – ще 2,5 мільйона євро. Півфіналісти отримають інші 4 мільйони євро.

Команда, яка програє у фіналі, отримує 5 мільйонів євро, а чемпіон буде нагороджений 8 мільйонами євро. Таким чином, команда, яка виграє цьогорічний титул чемпіона Європи, також отримає чималі гроші. Іспанія – єдина країна, яка зберегла свій титул (2008 і 2012). ФРН, яка перемогла в 1972 році, не змогла зробити це в 1976 році, програвши Чехословаччині у фіналі (2:2, 5:3 по пенальті). Німеччина прагне здобути рекордний четвертий титул чемпіона Європи (після 1972, 1980 і 1996 років). Італія, чемпіон 2021 року, намагатиметься стати другою країною, яка збереже свою континентальну корону. Португалець Кріштіану Роналду є найкращим бомбардиром в історії чемпіонатів Європи з 14 голами з 2004 року, випереджаючи француза Мішеля Платіні з його дев’ятьма голами.

За перші чотири місяці цього року дефіцит торговельного балансу Румунії (імпорт мінус експорт) склав понад 9,3 млрд євро, що на 440 млн євро більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це випливає з останніх даних, опублікованих у понеділок Національним інститутом статистики (НІС). За звітний період експорт склав майже 31,3 млрд євро, а імпорт – понад 40,6 млрд євро.

За даними НІС, за перші чотири місяці року значні частки в структурі експорту та імпорту займали машини та транспортне обладнання, а також інші промислові товари. Вартість внутрішньоєвропейської торгівлі товарами становила близько 73% як від загального обсягу експорту, так і від загального обсягу імпорту.

У цьому контексті аналітики розглядають торговельний дефіцит, поряд з бюджетним дефіцитом, як одну з головних вразливостей румунської економіки. З одного боку, державні доходи значно нижчі за видатки, а з іншого – експорт нижчий за імпорт. Експерти кажуть, що після періоду, коли дефіцит торговельного балансу почав виправлятися, зараз ця тенденція посилюється, чинячи тиск на обмінний курс євро/лей.

Однак, на їхню думку, високі валютні резерви Румунії повинні виправити великий торговельний дефіцит, який зберігається вже кілька років і зробити експорт більш конкурентоспроможним. Нагадаємо, що за даними Національного інституту статистики, наприкінці минулого місяця валютні резерви Румунії перевищили 65 мільярдів євро, порівняно з приблизно 62,5 мільярдами наприкінці квітня, що є рекордом для показника, від якого безпосередньо залежить стабільність обмінного курсу та цін.

Цей розвиток подій має позитивні наслідки як з точки зору зміцнення довіри фінансових ринків та інвесторів до Румунії, так і з точки зору забезпечення стабільності обмінного курсу національної валюти. Аналітики також відзначають, що тенденція до збільшення валютних резервів триває вже деякий час і є позитивною для Румунії. Вони вказують на дуже нестабільну міжнародну ситуацію та міжнародні фінансові ринки, які наразі не впевнені, в якому напрямку йтимуть.

Саме тому, кажуть експерти, великі міжнародні резерви є своєрідним паском безпеки на випадок турбулентності, яка може виникнути у перспективі. Однак вони також вказують і на менш сприятливі аспекти, відображені у збільшенні валютних резервів, вказуючи на те, що частина валюти, яка надходить до Румунії, походить з європейських фондів, які потім конвертуються в леї і використовуються Міністерством фінансів для фінансування різних інвестиційних проєктів.

Багато аналітиків також бачать негативну сторону в тому, що Румунія продемонструвала неабияку стабільність обмінного курсу в останні роки, незважаючи на турбулентність, яка охопила всі ринки. В умовах, коли національна інфляція зросла до 16%, а обмінний курс майже не змінився, румунський експорт постраждав і не може конкурувати за такого обмінного курсу.

Європейська комісія оголосила, що Україна і Республіка Молдова виконали умови для початку переговорів про вступ до Європейського Союзу. За даними офіційного Брюсселя, Україна прийняла закон, що визначає правові рамки лобістської діяльності, а також у сфері захисту прав нацменшин, а Республіка Молдова провела зміни в судовій системі. В обох випадках Єврокомісія здійснюватиме моніторинг імплементації нового законодавства, але крок вперед, зроблений двома країнами, дозволяє розпочати переговори про вступ. Наступним етапом після цього є схвалення країнами ЄС рекомендації Єврокомісії в Європейській Раді.

Київ подав заявку на членство в ЄС у лютому 2022 року, щойно після того, як Росія перейшла від багаторічного конфлікту на сході України до повномасштабного вторгнення. Місяцем пізніше Республіка Молдова, чий сепаратистський проросійський регіон Придністров’я викликає тривале занепокоєння після війни на початку 1990-х років, також подала заявку на вступ до ЄС. Європейські лідери офіційно визнали Україну і Молдову кандидатами на членство рік тому, в червні 2023 року. Після того, як країни ЄС ухвалять рекомендацію Єврокомісії, має бути скликана перша міжурядова конференція за участю Р.Молдова і України, що стане початком переговорів про приведення всього внутрішнього законодавства країни у відповідність до законодавства ЄС. Ці переговори мають завершиться власне вступом.

Наразі в Раді ЄС головує Бельгія, яка хоче провести першу міжурядову конференцію під час свого головування, тобто до кінця цього місяця. Після Бельгії головуватиме Угорщина, яка неодноразово ставила під сумнів доцільність розширення. У четвер на зустрічі з послами ЄС, акредитованими в Бухаресті з нагоди завершення головування Бельгії в Раді ЄС наприкінці місяця, президент Клаус Йоганніс відзначив «значні зусилля з реформування», які докладають сусідні Україна та Республіка Молдова у надзвичайно складних обставинах. Він закликав до продовження процесу вступу цих країн до ЄС та організації міжурядових конференцій для початку переговорів з цими країнами до кінця бельгійського головування. Крім того, глава держави неодноразово згадував про підтримку Румунією їхнього європейського курсу.

У середу інформаційні агентства повідомили, що група з 11 із 27 країн-членів ЄС звернулася до бельгійського головування в Раді ЄС з проханням затвердити рамки переговорів про вступ України та Республіки Молдова до Євросоюзу, щоб наприкінці місяця можна було скликати міжурядові конференції з цими двома країнами. «Початок переговорів про вступ надасть додаткову мотивацію як Україні, так і Республіці Молдова», – стверджують 11 країн-членів ЄС, включаючи Румунію, у своєму «Спільному листі щодо процесу вступу до ЄС».

Лідери європейського олімпійського руху зустрілися в Бухаресті на 53-й Генеральній асамблеї Асоціації європейських олімпійських комітетів (ЄОК) під головуванням членів Виконавчої ради та Томаса Баха, президента Міжнародного олімпійського комітету (МОК), почесного гостя асамблеї. Зустріч була організована Румунським олімпійським і спортивним комітетом, президент якого, Міхай Коваліу, виступив на відкритті Асамблеї з промовою про успіхи своєї країни.

«Румунія входить до топ-20 країн світу з 309 олімпійськими медалями. Наші чемпіони стали універсальними завдяки своїм виступам і нанесли Румунію на олімпійську карту. Надія Коменеч або Елізабета Ліпа, Іван Пацайкін або Йоланда Балаш є прикладами для наслідування, які вийшли за межі Румунії і створили незмірну спадщину для кожного покоління, яке хотіло зрівнятися з ними або перевершити їх», – сказав він.

На засіданні обговорювався прогрес, досягнутий з моменту останньої зустрічі в Стамбулі в рамках Стратегічного порядку денного до 2030 року, а також була надана оновлена інформація про заходи ЄОК 2025, включаючи Європейський юнацький олімпійський зимовий та літній фестиваль та Ігри малих держав Європи.

Важливе місце на порядку денному Генеральної асамблеї займала сесія, присвячена впливу штучного інтелекту на спорт. Томас Бах наголосив на важливості поваги та дотримання Порядку денного МОК «2020+5» і підкреслив солідарність та відповідальність, продемонстровані олімпійським рухом під час пандемії. Він високо оцінив зусилля всіх європейських національних олімпійських комітетів у виконанні рекомендацій МОК.

Спірос Капралос, президент ЄОК, також говорив про важливість співпраці між МОК та Асоціацією, яку він очолює. Він підкреслив горду і глибоку історію олімпійського успіху Румунії і висловив свою радість з приводу того, що Асамблею ЄОК приймає Бухарест, який також називають «Малим Парижем».

Президент МОК Томас Бах був прийнятий главою румунської держави Клаусом Йоганнісом. Під час зустрічі було обговорено важливу роль Олімпійських ігор у просуванні миру, діалогу, співпраці та солідарності між народами. У нинішньому контексті безпеки було підкреслено об’єднавчий потенціал спорту через літні Олімпійські ігри, які відбудуться з 26 липня по 11 серпня у Франції. Президент Румунії підкреслив важливість фізичного руху в розвитку суспільства, а також вплив спорту на здоровий спосіб життя.

Своєю чергою, президент МОК Томас Бах зазначив, що олімпійський рух досяг значного прогресу в залученні молоді до спорту і підкреслив необхідність заохочення масового спорту та його важливість для психічного здоров’я. Іншою темою, яка була порушена, стосувалася надзвичайних успіхів румунських спортсменів, які візьмуть участь в Олімпійських іграх.

Двостороннє та регіональне співробітництво було однією з тем обговорення з офіційним Бухарестом трьох балканських міністрів, які днями перебували з офіційними візитами в Румунії.

У середу президент Румунії Клаус Йоганніс прийняв міністра закордонних справ Боснії і Герцеговини Ельмедіна Конаковича. Румунський лідер привітав високу оцінку участі румунських військовослужбовців в операції Європейського Союзу EUFOR ALTHEA в Боснії і Герцеговині, Румунія будучи одним з головних контрибуторів до забезпечення безпечного і стабільного клімату на Західних Балканах.

Клаус Йоганніс підтвердив незмінну підтримку Бухарестом європейського та євроатлантичного курсу західнобалканських країн, а також забезпечення безпеки і стабільності регіону. У контексті березневого рішення Європейської Ради про початок переговорів про вступ, Йоганніс закликав Боснію і Герцеговину «продовжувати необхідні реформи, в тому числі пов’язані зі зміцненням верховенства права і забезпеченням фундаментальних прав, з активною і рішучою позицією, в дусі європейських цінностей».

Також у середу міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску обговорила в Бухаресті зі своїм албанським колегою Іглі Гасані питання підтримки європейського курсу цієї західнобалканської країни, підкресливши готовність Румунії до обміну досвідом у цій галузі. Лумініца Одобеску також згадала про двосторонню угоду про соціальне забезпечення та запуск прямого авіасполучення між Бухарестом і Тираною. Водночас, вона підкреслила «важливість, яку Румунія надає етнічній, культурній та мовній ідентичності арумунської національної меншини в Албанії».

Міністри підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо дипломатичної підготовки, який створює додаткові рамки для обміну досвідом у цій галузі. Зі свого боку, міністр закордонних справ Албанії Іглі Гасані нагадав, що Румунія та Албанія є членами НАТО та партнерами на шляху до європейської інтеграції і зазначив, що тема європейської інтеграції є «важливим стовпом» двосторонніх відносин.

Раніше на початку цього тижня Лумініца Одобеску також провела консультації зі своїм чорногорським колегою Філіпом Івановічем, під час яких підкреслила, що Румунія є і залишиться прихильником вступу Чорногорії до Європейського Союзу. Лумініца Одобеску зазначила, що Західні Балкани є регіоном стратегічного значення, де політичні та безпекові події мають прямий вплив на безпеку і процвітання всієї Європи. Обидва міністри підписали план дій щодо співпраці на період 2024-2025 роки. «Чорногорія та Румунія мають традиційно дружні відносини і прагнуть розвивати їх у майбутньому шляхом постійного прогресу», – сказав Філіп Івановіч.

Кілька областей Румунії на початку тижня були під червоним кодом попередження про сильні шторми. Велика кількість води, що випала за короткий проміжок часу, сильний вітер і великий град завдали значних збитків. Про допомогу надходили дзвінки на єдиний номер екстреної допомоги 112, особливо в центрі країни. У повіті Алба негода спричинила повені, залишила тисячі людей без електрики в багатьох містах і селах, а залізничний рух на маршруті Брашов-Сігішоара був зупинений протягом кількох годин після того, як на залізничну колію впала ялина.

Вітер пошкодив дахи десятків будинків, кілька домогосподарств було затоплено. У місті Одоргею Секуєск (у повіті Гаргіта) сотні дерев були повалені, пошкодивши будинки та автомобілі, за що люди вже почали вимагати компенсації. Директор Національного метеорологічного управління Елена Матеєску пояснила, що цим явищам сприяють дуже високі температури, які були зафіксовані в останні дні, поріг хвилі спеки вже досягнуто, з помітним тепловим дискомфортом. Елена Матеєску: “Це початок літа, коли ми, безумовно, будемо часто говорити про подібні явища, особливо в червні, традиційно найбагатшому на опади місяці літа і року. Дощі нам дуже потрібні. Однак, коли ми говоримо про хуртовини і град, вони, на жаль, несприятливі, але опади в цей період повинні компенсувати потребу у воді, адже мова йде про великі території, особливо в східній половині країни, яка страждає в даний момент від сильної і екстремальної ґрунтової посухи. Кінець тижня знову принесе підвищення температури до 35-36 градусів, і дані показують досить високу ймовірність того, що початок наступного тижня знову принесе 35-36 градусів тепла, особливо в середу. Оновлення червневих оцінок вказує на високу ймовірність того, що кожен тиждень буде характеризуватися в середньому вищими за норму температурами”.

Зараз спекотна погода, тепловий дискомфорт зростає, так що температурно-вологісний індекс ITU досягає критичної позначки в 80 одиниць. Фактично, температура буде вищою за норму протягом усього червня. Ночі також будуть характеризуватися зростанням температури, і ми вже наближаємося до тропічних ночей з температурою 20 градусів за Цельсієм, але при цьому будуть локальні та виражені явища атмосферної нестабільності. Оголошується хмарність, зливи та часті грози, пориви вітру від 60 до 80 км/год, сильні дощі та град. За прогнозами синоптиків, найближчими днями максимальна температура повітря може перевищити 37 градусів за Цельсієм.

Усі військові експерти та політологи стверджують, що Респ. Молдова є сусідом України, який найбільше постраждав після російського вторгнення в цю країну. Будучи солідарною з київською владою, яка намагається протистояти окупантам, Молдова, яка, приймає численних українських біженців, у свою чергу, стала мішенню для росіян. У середу держсекретар США Ентоні Блінкен підтвердив у Кишиневі підтримку Молдові та її прагненню зблизитися із Заходом.

Він привітав те, що назвав роботою в складних умовах прозахідного президента Майї Санду, яка рішуче повернула республіку в бік Європейського Союзу. Блінкен пообіцяв, що його країна підтримуватиме стійку демократію перед обличчям спроб дестабілізації з боку Росії. Крім того, він оголосив про допомогу в розмірі 50 мільйонів доларів на захист демократії від російських загроз і 85 мільйонів доларів інвестицій для зміцнення енергетичного сектору Республіки Молдова.

Як повідомляють кореспонденти Радіо Румунія в Кишиневі, глава американської дипломатії заявив, що ці кошти призначені для зменшення залежності Респ. Молдова від російських енергоресурсів і сприятимуть підвищенню стійкості державних інститутів. Російські атаки на енергетичну інфраструктуру України посилили труднощі Респ. Молдова в енергетичному секторі і призвели до зростання цін на енергоносії, зробивши підприємства та звичайних споживачів уразливими – нагадав Ентоні Блінкен, перебуваючи в Кишиневі вдруге з моменту вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.

Візит держсекретаря підтверджує відмінні відносини між Сполученими Штатами і Республікою Молдова і є сильним знаком підтримки, – заявила президентка Майя Санду. Послання підтримки з боку Вашингтона, як зазначають коментатори, слідує за тим, що надійшло цього місяця з Брюсселя. Республіка Молдова нещодавно підписала пакт про безпеку і оборону з Європейським Союзом, який, за словами підписантів, зробить співпрацю між Кишиневом і Брюсселем набагато тіснішою і надасть її більше інструментів для зміцнення своєї безпеки на багатьох рівнях, в тому числі військовому.

Кореспондент Радіо Румунія в Брюсселі зазначає, що Республіка Молдова тепер може брати участь у місіях в рамках Європейської політики безпеки і оборони і отримає допомогу для зміцнення свого військового потенціалу. Її військовослужбовці також будуть інтегровані в Європейський корпус швидкого військового розгортання і братимуть участь у спільних навчаннях і тренуваннях.