Category: Актуальні теми

Кожні чотири роки найкращі спортсмени світу змагаються на Олімпійських іграх. Цього року на старт вийшли 10.700 спортсменів з 206 країн і територій. З делегацією з понад 100 спортсменів, Румунія є однією з найбільш представлених країн, через 100 років після завоювання першої олімпійської медалі для румунів у регбі в Парижі. Загалом румунські спортсмени завоювали 313 олімпійських медалей, у тому числі 92 золоті, 98 срібних та 123 бронзові.

Члени румунської делегації вже з перших днів змагань відзначилися в Парижі. Давід Попович, який завоював золоту медаль на дистанції 200 метрів вільним стилем та бронзову на дистанції 100 метрів, став одним з найуспішніших плавців. У свої 19 років спортсмен бухарестського “Динамо”, дворазовий чемпіон світу та п’ятиразовий чемпіон Європи, додав до свого списку нагород останні медалі, яких йому не вистачало – олімпійські медалі.

Потім прийшли перші медалі веслярів: золото в чоловічій двійці та срібло в жіночій двійці, що ознаменувало значний стрибок у дисципліні, в якій останнім часом найбільше результатів було досягнуто в академічному веслуванні. Не слід забувати і про прогрес у гімнастиці. Хоча це була найбільш примійована дисципліна протягом часу, з 25 золотими, 20 срібними та 26 бронзовими медалями, гімнастика не принисла результати з 2012 року в Лондоні, коли Сандра Ізбаша виграла золото в опорному стрибку, Кетеліна Понор взяла срібло у вільних вправах, а жіноча команда здобула бронзові медалі. Тепер дівчатам вдалося повернутися в топ націй, посівши 7-е місце в командному заліку і завоювавши кілька індивідуальних кваліфікацій у фіналах.

Найбільші очікування на дні, що залишилися, все ще зосереджені на веслуванні, де останні фінали заплановані на суботу. Очікуються медалі від багаторазового чемпіона світу з каное Кетеліна Кіріла. Він продовжує семидесятирічну традицію досягнень, яка почалася з двох золотих медалей Леона Ротмана в 1956 році на Іграх в Мельбурні та продовжилася чотирма титулами Івана Пацайкіна в період між 1968 і 1984 роками. Ми, як завжди, покладаємо великі надії на легку атлетику, але останні результати на світових та європейських змаганнях змушують нас стримати свій оптимізм.

І останнє, але не менш важливе: у важкій атлетиці Румунія буде представлена двома спортсменками, які мають добрі шанси на медалі: Лоредана Тома у ваговій категорії 71 кг та Міхаєла Камбей у ваговій категорії 49 кг. Лоредана посідає 4-е місце в світі у своїй категорії, а Міхаела – 5-е. У змаганнях, звичайно, буде мати значення настрій, але також і амбіції, які обидві спортсменки продемонстрували, коли це було необхідно.

«Тільки за умови енергетичної безпеки, доступної енергії для економіки та населення та економічної конкурентоспроможності можна зробити вирішальний крок до наступної важливої ​​мети – отримання чистої, зеленої енергії». Про це заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку під час зустрічі Партнерства з трансатлантичного співробітництва в сфері енергетики та клімату в Бухаресті, на якій були присутні представники державного та приватного секторів з усієї Європи та Сполучених Штатів.

«Наші енергосистеми повинні бути здатні постачати енергію в будь-який час і в умовах внутрішнього або зовнішнього стресу всім споживачам, будь-де», – сказав прем’єр. За його словами, потрібна диверсифікація джерел енергії та засобів виробництва, а в контексті війни в сусідній Україні та наближення зими необхідні негайні дії для підтримки Республіки Молдова, України, усіх уразливих країн регіону. Саме тому, каже прем’єр-міністр, Румунія покращує можливості взаємозв’язку з усіма сусідніми країнами, з Болгарією та Грецією, а також з Туреччиною, Азербайджаном та Грузією. За його словами, Бухарест інвестує в нові потужності для отримання енергії з відновлюваних джерел і прагне подвоїти ядерні потужності.

Мета, каже Марчел Чолаку, полягає в тому, щоб модернізувати енергетичний сектор, щоб стати більш стійким до регіональних чи глобальних шоків. Прем’єр-міністр також згадав проєкт Neptun Deep щодо видобутку газу в Чорному морі, який подвоїть газовидобувну потужність Румунії та перетворить країну на найбільшого виробника газу в ЄС, починаючи з 2027 року. Він підкреслив підтримку, надану Румунії США у 2027 році у стратегічні енергетичні проєкти в ядерній галузі, маючи на увазі будівництво реакторів 3 і 4 на заводі Чернаводе, на південному сході. Крім того, під час форуму в Бухаресті також було підписано партнерство між Nuclearelectrica та двома американськими компаніями, проєкт, завдяки якому колишня вугільна електростанція перетворюється на сучасну атомну електростанцію, яка вироблятиме нульові викиди вуглекислого газу.

«Румунія дуже прагне здійснити «зелений перехід» прагматичним і здійсненним способом, що стане прикладом для регіону і світу, а це означає використання газу в короткостроковій і середньостроковій перспективах, але також і ядерної енергії», – заявив міністр енергетики Себастьян Бурдужа. За словами міністра, вугільні шахти і теплоелектростанції в Румунії продовжуватимуть працювати щонайменше ще півтора року, оскільки країна все ще потребує традиційних теплових електростанцій, які довели свою корисність, особливо в контексті нещодавньої спеки.

Дискусії в Бухаресті цими днями зосереджені на майбутньому енергетики в усьому світі, а також на розвитку енергетики майбутнього, безпечної, доступної і, перш за все, чистої енергії, на впровадженні нових джерел виробництва енергії, як теплової, так і електричної, а також на співпраці між європейськими країнами і США.

82 з 107 спортсменів, які складають олімпійську команду Румунії на 33-х літніх Олімпійських іграх, прибули в неділю до Парижа на літаку, нещодавно перейменованому на ˮNadia Comăneciˮ (Надія Коменечі) на честь румунської гімнастки, яку називають «богинею Монреаля». До Франції полетіли спортсмени з веслування, плавання, спортивної гімнастики, настільного тенісу, водного поло, боксу, велоспорту, фехтування, яхтингу та стрільби з лука.

Голова Національного агентства з питань спорту, колишня веслувальниця Елізабета Ліпе уточнилала: «Якщо ви запитаєте мене, коли минули ці три роки, я не знаю, як сказати вам, але прийшов час від’їзду, час для румунської делегації вирушати на Олімпійські ігри. Емоції такі ж, як і тоді, коли ми змагалися. Спортсмени мають всю нашу підтримку».

Після приземлення в Парижі спортсменів і тренерів привітала посол Румунії у Франції Йоана Біволару, після чого вони отримали свої повноваження і попрямували до своїх помешкань. Лише плавець Давід Поповіч та веслувальники залишилися за межами Олімпійського селища. Давід Поповіч: «Дуже важко кваліфікуватися на Олімпіаду. Я маю на увазі, що всі говорять про досягнення, медалі, і це зрозуміло, але вражаючий результат є і сама кваліфікація. І я хотів би скористатися цим моментом, щоб привітати всіх нас, хто тут присутній. І з приводу всіх очікувань, які покладають на нас ЗМІ або публіка – ми спортсмени, і у нас є цілі, ми не вирушаємо з очікувань. Бажаємо нам удачі і сподіваємося, що вам сподобається.»

У найближчі дні до Парижа також прибудуть представники Румунії з веслування на каное, легкої атлетики, важкої атлетики, тенісу, боротьби, художньої гімнастики, дзюдо та триатлону. Бернадетт Шоч, тенісистка з настільного тенісу, що входить до світової топ-10 сказала: «Я намагалася виправити абсолютно все, чого, як я знала, не вистачало. Я зробила все. Я дуже щаслива і пишаюся тим, що зробила у підготовці до Олімпійських ігор. Тепер я не можу дочекатися, щоб успішно змагатися і спробую здобути довгоочікувану олімпійську медаль».

Присутні в Парижі спортсмени зобов’язані продовжити історію першої медалі, завойованої Румунією на Олімпійських іграх 1924 року, теж у столиці Франції, – заявив голова Румунського олімпійського і спортивного комітету Міхай Коваліу – «Я не можу не думати про те, що було 100 років тому. Я не можу не думати про те, що 100 років тому в Парижі ми відкрили цей шлях бронзовою медаллю, і саме від нас залежить продовження цієї прекрасної історії збагачення «скарбниці» Румунії ще більшою кількістю блискучих олімпійських медалей і проведення Олімпійських ігор на найвищому рівні. Олімпійські ігри в Парижі розпочнуться 26 липня, а на церемонії відкриття румунський прапор нестимуть веслувальники Іонела та Маріус Косміуки, чоловік і дружина. Змагання завершаться 11 серпня.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зберігає найвищу виконавчу посаду в ЄС ще на п’ять років після того, як за неї проголосував у четвер Страсбурзький парламент на першій сесії після виборів до Європейського парламенту. Отримана підтримка була навіть більшою, ніж у перший термін, хоча крайні праві та ліві, як її не підтримували, зміцнили свою присутність у законодавчому органі ЄС.

На думку аналітиків, її кандидатура зазнала серйозного удару після того, як Суд ЄС за день до виборів постановив, що вона не була достатньо прозорою з громадськістю щодо контрактів під час пандемії коронавірусу щодо поставки вакцин проти Covid-19. Але все закінчилося добре, після інтенсивних переговорів, які тривали до ранку в день голосування, згідно з політичними джерелами. Урсула фон дер Ляєн отримала 401 голос, хоча їй потрібно було половина плюс один від загальних 720. У своїй промові в парламенті вона закликала до сильної Європи і пообіцяла зробити промисловість і оборону своїми пріоритетами.

Голова Єврокомісії підтвердила незмінну підтримку України на всіх рівнях та засудила дії прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, які могли б послабити Євросоюз, після його нещодавнього візиту до Москви, в контексті головування Угорщини в ЄС. Проєвропейська, проукраїнська та правова більшість у Європарламенті відображає реальність європейського суспільства, вважають у Народній партії, з якої походить Урсула фон дер Ляєн. Програма Урсули фон дер Ляєн охоплює як праву, так і ліву політику, і їй вдається відповідати на переважну більшість вимог громадян.

Соціал-демократи, друга за чисельністю група, підтримали фон дер Ляєн на основі включення соціальної політики в програму та питань сільського господарства. Найбільше голосів у коаліції трьох груп більшості втратила група Renew «Відродження». Однак румунські євродепутати від цієї групи проголосували за другий мандат для Урсули фон дер Ляєн. Окремі зелені, хоча і не входять до коаліції, проголосували за Урсулу фон дер Ляєн. Так само, підтримка приходить через те, що вона включила до свого плану екологічну політику та доступне житло.

Наступним кроком буде формування команди комісарів та їхні слухання в Європарламенті. Уряди країн-членів ЄС, включаючи Румунію, повинні будуть висунути по два кандидати – одну жінку та одного чоловіка – на посади єврокомісарів, – оголосила глава Єврокомісії. Голосування по комісіях може відбутися у вересні.

Єдиним інцидентом дня стало агресивне втручання румунської депутатки Європарламенту Діани Шошоаки, яку двічі вибрали з пленарної зали за те, що вона переривала засідання. Інцидент був розкритикований усіма парламентськими групами, включаючи радикальні та екстремістські, і засуджений румунськими євродепутатами за руйнування іміджу Румунії на міжнародній арені. Поведінка колишньої сенаторки, лідерки популістської партії «SOS Румунія», яку вважають проросійським політиком, була подібна на її поведінку в Парламенті Румунії, але в Брюсселі недисциплінованість і порушення правил негайно караються.

Двоє з 14 віце-президентів нового Європейського парламенту є румунами – Віктор Негреску та  Ніколає Штефенуце – які були обрані в першому турі голосування у вівторок на першому засіданні законодавчого органу. Віктор Негреску балотувався з боку групи соціал-демократів, а  Ніколає Штефенуце з боку зелених, але обидва отримали підтримку парламентської більшості, сформованої навколо Народної партії, соціал-демократів і лібералів від Renew.

У віці 38 років Віктор Негреску представляв Румунію як член Європейського парламенту (2014-2017, 2020 – теперішній час), а також обіймав інші адміністративні посади в європейському законодавчому органі, такі як квестора та віце-голови Комітету з питань освіти та культури. І не востаннє, Віктор Негреску був призначений головним переговірником Європейського парламенту щодо європейського бюджету на 2025 рік.

Я буду намагатися бути більше, ніж віце-президентом європейського законодавчого органу, я буду продовжувати бути сильним голосом румунів на рівні європейських інституцій, тому що сьогодні, як ніколи, ми повинні показати, що ми важливі та можемо професійно нав’язувати свою точку зору», – сказав новий віце-президент Віктор Негреску, додавши, що він представив себе перед депутатами Європарламенту з трьома чіткими пріоритетами: Демократизація та відкриття Європарламенту для громадян, повага до всіх євродепутатів з усіх країн-членів та посилення ролі законодавчого органу в європейському процесі прийняття рішень: «Я хотів би вплинути на бюджет цієї інституції та на процес прийняття рішень у кількох комітетах Європарламенту, щоб порядок денний Європарламенту більше відповідав порядку денному громадян», – сказав Віктор Негреску.»

Інший віце-президент Румунії,  Ніколає Штефенуце (42 роки), депутат Європарламенту з 2019 року, отримав свій нинішній мандат як незалежний, але в Європарламенті він пов’язаний із групою «Зелених», четвертою за чисельністю групою в європейському законодавчому органі, яка, хоча офіційно не є складовою більшості, підтримує ідею ізоляції екстремістів. Ніколає Штефенуце: «Зелені беруть участь у санітарному кордоні, в цій ініціативі зі збереження проєвропейського центру, і ми хочемо показати, що ми є серйозними партнерами. Я сподіваюся, що інші групи будуть серйозними партнерами в управлінні цим континентом».

«Для мене велика честь стати сьогодні віце-президентом Європейського парламенту, але також і велика відповідальність. Я маю на меті більш наблизити Європарламент до людей, особливо до молоді. Соціальна криза, нерівність, дискримінація змушують молодь турбуватися про майбутнє. Ми, весь офіс Європарламенту, зобов’язані показати їм, що європейська демократія працює, що їхні права поважаються і що до їхнього голосу прислухаються», – сказав  Ніколає Штефенуце.

На своєму ювілейному саміті у Вашингтоні, НАТО вирішило продовжити процес інтеграції української армії і надати їй підтримку в розмірі 40 млрд євро протягом наступного року. Паралельно триває передача винищувачів F-16 з Данії та Нідерландів, про які давно просив Київ. Україна також отримає п’ять нових оборонних систем Patriot, наданих Сполученими Штатами, Німеччиною, Італією, Нідерландами, Румунією та Італією. Вони допоможуть захистити українські міста, цивільне населення та військовослужбовців. Також було оголошено про створення місії сприяння безпеці та навчання в Україні (NSATU) для координації поставок військового обладнання і тренувань для колишньої радянської республіки країнами-членами і партнерами Альянсу, а також нового тренувального центру в Польщі.

Підсумкова декларація саміту, ухвалена лідерами країн-членів Альянсу, про те, що шлях України до НАТО є “незворотнім”, свідчить про прихильність Альянсу до вступу цієї країни, заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. “Майбутнє України – в НАТО. Україна стає все більш оперативно сумісною і політично інтегрованою з Альянсом. Ми вітаємо конкретний прогрес, якого Україна досягла після Вільнюського саміту щодо необхідних демократичних, економічних і безпекових реформ. Оскільки Україна продовжує цю життєво важливу роботу, ми продовжуватимемо підтримувати її на незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, що включає членство в НАТО”, – йдеться у підсумковій заяві щодо України.

Президент Румунії Клаус Йоганніс також закликав у Вашингтоні посилити підтримку Києва у його війні з Росією і підтримав підтвердження незворотності трансатлантичного курсу України. Він сказав, що зараз ведуться переговори про заміну подарованої нашою країною Україні оборонної системи Patriot. Румунія хоче отримати в обмін систему Patriot, пояснив глава румунської держави. Президент уточнив, що наразі тривають переговори з американськими партнерами і що вже досягнуто певного прогресу.

Клаус Йоганніс: “У ВРНО кілька днів тому ми детально обговорили це питання і дали доручення Міністерству оборони, ми ведемо переговори, і наше бажання – отримати в обмін іншу систему Patriot. Звичайно, не завтра, але у відносно близькому майбутньому. Але для компенсації відсутності тієї системи, яку ми даємо України зараз, я вірю, що ми також зможемо отримати системи, які будуть поставлені швидше і забезпечать краще спостереження за національним повітряним простором”.

Президент Румунії також згадав про допомогу, яку союзники надають Україні, і підкреслив, що приблизно половина обіцяних боєприпасів була поставлена, а це небагато. На його думку, Києву потрібно й надалі допомагати, щоб не зазнати поразки у війні з Москвою. На думку експертів, без НАТО, яке надає майже всю військову підтримку, Україна ризикує зазнати поразки на полі бою.

Кількість місць у поїздах до румунського узбережжя Чорного моря збільшилася. Пропускна спроможність “Сонячних поїздів” збільшилася на 3 000 місць на день, і тепер з усіх регіонів країни до узбережжя Чорного моря щодня буде доступно близько 21 000 місць, оголосив національний оператор CFR Călători. На початку літнього сезону щодня продавалося 14 000 місць у поїздах, що сполучають головні міста з румунським узбережжям.

З іншого боку, CFR Călători збільшить пропускну здатність пасажирських перевезень на ділянці Римніку Вилча-Сібіу (центральна частина Румунії) в період з 8 липня по 9 серпня, щоб врахувати збільшення залізничних перевезень, після проведення робіт з розвитку дорожньої інфраструктури в долині річки Олт для автомагістралі Сібіу-Пітешть. Автомобільний рух на одному з найбільш завантажених маршрутів в Румунії буде зупинено протягом дня.

Так само, з метою забезпечення очікуваного пасажиропотоку з нагоди проведення фестивалю електронної музики Electric Castle (17-21 липня 2024 року), який відбудеться поблизу міста Клуж-Напока (північний захід Румунії), у період з 16/17 по 21/22 липня 2024 року 12 поїздів національної залізничної компанії матимуть заплановану зупинку на станції Бонціда, на додаток до поїздів, які вже мають там зупинку. Потяги курсують до або з Галаца, Ясс, Тімішоари, Сігету Мармацієй, Деж, Бая Маре. Бонціда знаходиться за 30 кілометрів від Клуж-Напоки та за 17 кілометрів від міста Герла. Живі концерти Electric Castle відбуваються на критих сценах замку Банффі в Бонціди або на відкритому повітрі.

З іншого боку, національна залізнична компанія CFR Călători оголосила, що до 18 липня знижки у розмірі 20% будуть надаватися тим, хто придбає Interrail Global Pass або One Country Pass, проїзні для подорожей поїздом у європейських країнах, що діятимуть з 1 вересня. Знижка доступна для подорожуючих дорослих, пенсіонерів, молоді та дітей, а також для пасажирів 1-го та 2-го класів. Знижка Interrail Global Pass має гнучкий термін дії: 4, 5, 7 днів на місяць, 10 або 15 днів на два місяці, та безперервний термін дії: 15, 22 дні безперервно, один, два та 3 місяці безперервно.

Знижка One Country Pass поширюється на наступні країни: Великобританія, Іспанія, Австрія, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Ірландія, Чехія, Естонія, Греція, Угорщина, Португалія, Румунія, Болгарія, Хорватія, Македонія, Латвія, Литва, Польща, Сербія, Словаччина, Словенія, Туреччина, з гнучким терміном дії: 3, 4, 5, 6, 8 днів в 1 місяці. Знижка також поширюється на подорожі морської компанії Attica Group між Італією та Грецією, а також між деякими грецькими островами з гнучким терміном дії: 4, 6 днів на місяць. InterRail – це компанія, яка пропонує до продажу залізничні квитки для мешканців Європи, щоб вони могли відкрити для себе її красу.

У країні, де функціональна неграмотність і відсів учнів, особливо в селах і неблагополучних середовищах, мають тенденцію стати хронічними, результати національного оцінювання учнів, які закінчили восьмий клас, є актуальним показником якості освіти. Результати показують, що три чверті учнів, які склали іспити, отримали в середньому прохідну оцінку “5”, обов’язковою для вступу до ліцею, що є меншим відсотком, порівняно з останніми трьома роками.

Результати, опубліковані в середу, також показують, що учні мали більше труднощів з математики, де частка тих, хто отримав оцінку “5” або вищу, була нижчою, ніж у 2023 та 2022 роках. Майже 78% учнів отримали оцінку вище 5 з румунської мови, але менше 69% учнів отримали вище 5 з математики. Близько 400 восьмикласників отримали найвищу оцінку, тобто 10, з румунської мови та понад 1 000 – з математики. Однак цього року було лише 65 учнів із середнім балом 10.

Міністр освіти Ліджія Дека розглядає ситуацію з іншого боку і каже, що незважаючи на те, що кількість учнів з оцінками вище 5 є меншою, ніж у попередні роки, вона є вищою порівняно з результатами симуляції. Незадовільними залишаються результати дітей із сільської місцевості: цього року 40% з них не отримали прохідну оцінку на ЗНО.

Ліджія Дека також розповіла про спроби шахрайства та їхні наслідки: “Як і щороку, ми маємо низку поширень в соцмережах тестових завдань, але хочу підкреслити, що вони з’являються після того, як учні вже знаходяться в аудиторіях, під охороною. На практиці такі випадки виявляються, тому що у нас є методи швидкого виявлення центру, з якого були розголошені ці тестові завдання і в усіх ситуаціях повітові комісії разом з поліцією проводили необхідні перевірки. Санкціями для кандидатів, які потрапили в таку ситуацію, є зняття з іспиту та неучасть у наступних ЗНО. Проти тих, хто входить до складу екзаменаційних комісій і в той чи інший спосіб розголошує тестові завдання, порушуються кримінальні справи”.

У ЗНО взяли участь майже 153.000 кандидатів на тестування з румунської мови та математики, що становить 95% випускників восьмих класів, і понад 8.300 кандидатів на тестування з рідної мови. У Бухаресті та п’яти інших повітах була зафіксована найвища явка – понад 98%. Цього року, вперше в рамках Національного оцінювання, роботи були повністю оцінені за допомогою оцифрованої платформи оцінювання. Четвер, 4 липня, був останнім днем, коли учні, незадоволені своїми оцінками, могли подати апеляцію.

Зустрівшись вдруге після виборів до Європейського парламенту на початку цього місяця, лідери країн-членів ЄС домовилися про те, хто займе ключові посади в інституціях ЄС. Урсула фон дер Ляєн була номінована на посаду голови Європейської комісії, прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас – на посаду Верховного представника з питань зовнішньої політики і політики безпеки, а колишній прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта очолить Європейську раду.

Таким чином, три посади розподілені між трьома політичними групами, які формують більшість у Європарламенті – народними, Renew та соціал-демократами. Як глава дипломатії ЄС, лібералка Кая Каллас також відповідатиме за безпеку ЄС. Кая Каллас: «Це величезна відповідальність, тому що ми живемо в контексті геополітичної напруженості, зростаючої нестабільності в світі, і це виклики для зовнішньої політики ЄС».

Призначення були узгоджені на зустрічі за участю шести європейських лідерів з трьох проєвропейських політичних груп, які виступають за поглиблення європейської інтеграції та посилення прерогатив Брюсселя, що обурило главу італійського уряду Джорджію Мелоні, яку обійшли під час цих переговорів. Серед тих, хто вів переговори про посади, були канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, прем’єр-міністри Польщі та Греції Дональд Туск та Кіріакос Міцотакіс, президент Франції Еммануель Макрон і тимчасовий прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.

Мелоні, партія якої входить до групи європейських консерваторів і реформістів у Європарламенті, заявила, що шість лідерів, які вели переговори, сформували олігархію, яка уклала угоду, незважаючи на те, що громадяни віддали свої голоси на виборах до Європарламенту 6-9 червня. Вибори підтвердили зростання євроскептично налаштованих консервативних партій, але вони не змогли змінити більшість, сформовану народними, соціал-демократичними та ліберальними групами.

Лідери держав-членів також ухвалили стратегічний порядок денний Союзу на наступні п’ять років, пріоритетами якого є економічна конкурентоспроможність, захист демократичних цінностей, внутрішні реформи для розширення та безпека. Це включає в себе витрати, які країни-члени повинні збільшити на оборону. За словами Урсули фон дер Ляєн, ЄС потребує додаткових 500 млрд євро на оборону протягом наступних 10 років.

Україна залишається ще одним пріоритетом, як з точки зору членства, так і з точки зору фінансової та військової підтримки. Під час обговорення Стратегічного порядку денного ЄС Президент Румунії Клаус Йоганніс підкреслив, що документ має відображати спільне зобов’язання продовжувати працювати над створенням сильнішого, стійкішого та впливовішого Євросоюзу на міжнародному рівні.

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте стане 14-м генеральним секретарем Організації Північноатлантичного договору. Він змінить на цій посаді Єнса Столтенберга, колишнього прем’єр-міністра Норвегії, який очолював Альянс з 2014 року. Рішення Північноатлантичної ради, головного керівного органу НАТО, що представляє 32 країни-члени Альянсу, стало простою формальністю після того, як останній контркандидат Рютте, президент Румунії Клаус Йоганніс, оголосив про відкликання своєї кандидатури через відсутність підтримки.

Новий лідер Альянсу почне виконувати свої обов’язки 1 жовтня, але до цього часу його призначення на чолі найважливішого військового альянсу світу буде офіційно затверджено на Вашингтонському саміті, запланованому на липень. Ім’я нідерландського прем’єра згадується з 2023 року і досить швидко заручилося підтримкою кількох союзників по НАТО, в тому числі США, Великої Британії, Франції та Німеччини. Глава уряду Естонії Кая Каллас також брала участь у перегонах за підтримки союзників зі східного флангу, які заявляли про необхідність кращого представництва в організації на тлі війни Росії в Україні.

Кандидатура Клауса Йоганніса досі оповита таємницею. Причини, з яких румунський президент оголосив про те, що він претендує на цю посаду, досі невідомі, враховуючи, що Рютте вже підтримували його союзники по НАТО. Марк Рютте відомий своєю критичною позицією щодо Росії і політичною та військовою підтримкою України. Королівство Нідерландів є однією з держав-членів Альянсу, яка виконала вимогу НАТО щодо виділення 2% від ВВП на оборону і поставила українській армії літаки F-16.

Нинішній Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг привітав призначення Марка Рютте своїм наступником. Він сказав, що той є “справжнім трансатлантистом, сильним лідером і творцем консенсусу”. “Я знаю, що залишаю НАТО в надійних руках”, – зазначив Столтенберг. Окрім війни в Україні, Рютте матиме справу з можливою майбутньою адміністрацією США на чолі з Дональдом Трампом, прихильником політики “Америка понад усе”, якщо останній повернеться до Білого дому після президентських виборів у США.

Росія скептично сприйняла повідомлення про призначення нового очільника НАТО. Призначення Рютте не спричинить жодних змін у політиці Північноатлантичного альянсу, яка спрямована на “стратегічне придушення” Росії, заявив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков. Він знову звинуватив країни-члени Альянсу в тому, що вони безпосередньо беруть участь у війні в Україні, постачаючи важке озброєння київській адміністрації, і попередив про заходи у відповідь після того, як українські військові отримали дозвіл на використання цієї зброї проти цілей на російській території. Пєсков також підкреслив, що Москва наразі розглядає НАТО як ворожий альянс.

24 червня в Румунії святкують День “румунської вишиванки” – сорочки з “алтицою” – блузки з великою і барвистою ручною вишивкою, або просто білої, символу традицій предків і цінності румунської культури. Спочатку виготовлена з конопляної тканини, витканої в домашніх умовах за ткацьким верстатом, вона завжди була центральним елементом традиційного румунського жіночого одягу. З часом її почали виготовляти з лляної та шоквокої тканини (святкові “вишиті сорочки“), або з лляної та конопляної тканини з бавовняною основою (повсякденні сорочки), відрізняючись, залежно від регіону, як мотивами, так і технікою оздоблення, що передавалися з покоління в покоління.

Як правило, для їх шиття використовуються кольори двох-трьох відтінків, але є й такі, що шиються повністю чорними нитками, як у регіоні Мерджінімя Сібіулуй. Залежно від специфіки місцевості, додаються пастельні віддтінки, металеві нитки, квіти, метелики і бісер, а мотиви, що використовуються для прикрашання, – це квіти, геометричні фігури, тварини і космічні елементи, всі у стилізованих формах.

Інтернет-спільнота “La Blouse Roumaine” у 2012 році запропонувала, щоб 24 червня, день Св.Іоанна Хрестителя і давнє свято Івана Купала, стало днем, присвяченим румунській вишиванці, і було відоме як Всесвітній день румунської народної сорочки. А в червні 2013 року відбулося перше святкування румунської вишиванки, яке викликало справжній культурний рух і повернуло традиційну румунську сорочку і традиційну румунську ношу в центр уваги.

Цього року темою Всесвітнього дня румунської вишитої сорочки було “Новий початок – даруй визнання”, всі міжнародні модні бренди були запрошені “приїхати до Румунії, поважати нашу культуру і, якщо хочуть – надихнутися, визнати наші витоки і творчо залучити людей, які з покоління в покоління створювали, збагачували, зберігали і передавали наші традиційні сорочки і традиційний одяг”, – йдеться на сторінці “La Blouse Roumaine” у Фейсбук.

В даний час Всесвітній день румунської традиційної сорочки відзначається в більш ніж 60 країнах і 130 населених пунктах, щорічно організовуються сотні заходів. Подія стала частиною програми музеїв та культурних установ в Румунії та за кордоном, відзначається як румунськими посольствами, так і дипломатичними місіями, а з 1 грудня 2022 року елементи “Мистецтва сорочки з альтицею – елемент культурної ідентичності в Румунії та Республіці Молдова” були внесені до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.

Цього року, в день румунської народної сорочки, закордонні румуни увійшли в історію в Нюрнберзі – румунсько-молдовсько-німецький культурний центр “Думітру Дорін Прунаріу” в Німеччині зумів двічі потрапити до Книги рекордів Гіннеса: за найдовший румунський пояс, виготовлений за три місяці, довжиною 1 667,41 метрів, і за найважчий пояс, вагою 70 кілограмів. Румунський пояс був виміряний день раніше комітетом Книги рекордів, в якому взяли участь понад 1000 осіб з широкого кола організацій від Нової Зеландії до Молдови.