Category: Актуальні теми

Румунські національні театри збираються в столиці Республіки Молдова – Кишиневі, на найбільшому європейському фестивалі виконавських мистецтв, який проходить уп’яте. Захід, організований кишинівським Національним театром імені Міхая Емінеску у співпраці з філією Румунського інституту культури в Кишиневі, а також міністерствами культури Румунії та Молдови, триває з вівторка до 22 вересня. Вже четвертий рік поспіль ця подія відбувається під патронатом президентів Румунії та Молдови, Клауса Йоганніса та Майї Санду і цьогоріч проходить під гаслом «Європейські зв’язки». Протягом 13 днів глядачі в Кишиневі зможуть насолодитися 27 виставами на відкритих і закритих майданчиках, послухати 8 радіовистав та придбати квитки на 6 прем’єр.

Також в рамках теми «Мовна ідентичність – європейська ідентичність (пам’ять, мистецтво, культурний менеджмент)» відбудеться 10 презентацій книг та зустрічей з діячами культури та відомими представниками  світу театру, таким як: Еміль Борогіне, Людмила Патланьоглу, Матей Вішнєк, Ана Бландіана, Аура Корбяну, Йон Богдан Лефтер, Марія Зернеску, Оана Борш та багато інших.

Румунія представлена на заході бухарестським Національним театром імені Йона Луки Караджале, ясським Національним театром ім. Василя Александрі, сібіуським Національним театром ім. Раду Станки, крайовським Національним театром ім. Маріна Сореску, клуж-напокським Національним театром ім. Лучіана Благи, Тиргу-муреським національним театром, Констанцським державним театром, сучавським театром ім. Матея Вішнєка, румунським національним радіотеатром та Gigi Căciuleanu Romania Dance Company.

З іншого боку, організатори фестивалю запросили 8 молдовських театральних установ: Національний театр імені Міхая Емінеску, Республіканський театр «Лучаферул», бєльцський Національний театр ім. Василя Александрі, Національний театр ім. Ежена Йонеско, кагульський театр ім. Богдана Петрічейку Гашдеу, Національний театр сатири імені Йона Луки Караджале, театр ім. Алексєя Матеєвича і Театр без назви – Центр «Латинське походження». Почесним гостем фестивалю є Національний драматичний театр імені Івана Франка з Києва.

Зустріч румунських національних театрів вперше була організована у 2015 році, натхненна проєктом «Румунський театр Бухарест – Ясси – Кишинів», започаткованим роком раніше двома директорами національних театрів у Бухаресті та Кишиневі, видатним актором Йоном Карамітру та, відповідно, режисером Петром Гадирке. Проєкт був задуманий як масовий потік вистав із Заходу до Кишинева, щоб запропонувати альтернативні моделі лавині російських пропагандистських меседжів і наративів, які домінували в публічному та медіа-просторі в той час, з тим, щоб надати молдовським громадянам демократичні орієнтири і закріпити їх у вільному світі.

Румунський фільм «Новий рік, який не настав» режисера, сценариста та продюсера Богдана Мурешану був удостоєний нагород на цьогорічному Венеційському міжнародному кінофестивалі, який завершився в суботу ввечері. Це приз FIPRESCI, присуджений журі Міжнародної федерації кінокритиків та нагорода Bisato d’Oro 2024 за найкращий сценарій, присуджена незалежними критиками.

Члени журі FIPRESCI відзначили «амбітну та непересічну режисуру, вдумливе політичне бачення, витончену та захопливу розповідь, художній баланс тонів та винятковий кастинг». За їхніми словами, «повнометражний фільм завершує глибоке дослідження людської поведінки під впливом страху перед політичними репресіями, який поділяють багато поколінь, що жили в умовах авторитарного режиму».

Своєю чергою, незалежні критики, які нагородили фільм премією Bisato d’Oro, вважають, що сценарій Богдана Мурешану чутливо ілюструє переломний момент румунської історії, винятковим чином переплітаючи «долі яскравих і сильних героїв, водночас пропонуючи нам зворушливу історію та унікальне дослідження душі, справжню людську комедію».

Після показу на Венеційському кінофестивалі фільм зірвав бурхливі оплески та багатохвилинні овації понад 1400 присутніх глядачів. Дебютний повнометражний фільм режисера Богдана Мурешану – це трагікомедія, дія якої розгортається за день до антикомуністичної революції грудня 1989 року, з Емілією Добрін, Міхаєм Келіном та Ніколетою Ганку в головних ролях. Фільм також містить багато посилань на те, що відбувалося в попередні дні в Тімішоарі.

«Ми знімаємо фільми з потаємним бажанням сподобатися глядачам, а також бути оціненими тими, хто пише про кіно. Для мене така важлива нагорода – це більше, ніж визнання фільму. Це знак понадкордонного діалогу. Вище цього немає нічого», – зазначив режисер Богдан Мурешану.

Водночас Борока Біро, операторка-постановниця фільму «Новий рік, який не настав», була удостоєна спеціальної нагороди за образ Premio Autrici до 40 років  ім. Валентини Педічіні. Нагорода відзначає талант авторки віком до 40 років за видатні досягнення в режисурі, сценарії, монтажі, операторській роботі у фільмі, представленому в розділах Orizzonti, Orizzonti Extra, Giornate degli Autori та Settimana Internazionale della Critica. Борока Біро стала першою операторкою-постановницею, яка отримала цю нагороду, що вручається вже четвертий рік поспіль під егідою «Venezia a Napoli. Il Cinema Estesoˮ. «Новий рік, який не настав» – другий ігровий повнометражний фільм, над яким вона працювала як операторка.

Безпека в школах та превентивні заходи щодо зниження рівня насильства і боротьби з наркоманією залишаються пріоритетами в навчальному році, що розпочинається наступного тижня. Про це заявила міністерка освіти Ліджія Дека напередодні початку нового навчального року в понеділок, 9 вересня. Всі учні розпочнуть навчання фізично, в тому числі в переміщених школах, запевнила міністерка освіти.

Ліджія Дека: ««На початку минулого навчального року ми мали близько 500 шкіл, переселених з метою реконструкції, модернізації чи будівництва; цього року ми маємо на 300 шкіл більше. Крім цієї причини, в інших випадках нам довелося переїхати через брак місця. Однак, повторюю, навіть у цих ситуаціях всі діти фізично ходять до школи в приміщеннях, які можуть забезпечити навчальний процес. Я вже повідомляла про те, що пріоритетним завданням є відмова від тризмінного навчання в школах. Це не тільки не бажано, але й з наступного 2025-2026 навчального року є навіть незаконно».

Незважаючи на це, в країні все ще є кілька шкіл, в яких учні навчатимуться у три зміни, а також 70 шкіл з туалетами, що не відповідають гігієнічним вимогам. Більшість з них буде охоплено урядовим рішенням про фінансування, яке Міністерство освіти ініціює цього року. Навчання в одну зміну дозволило б проводити позакласні заходи. З іншого боку, лише одна школа з трьох наразі пропонує дітям харчування під час навчального процесу, але міністерка освіти планує розширити цю програму, щоб у майбутньому всі учні отримували їжу в школі.

Школи з поганими результатами іспитів повинні отримати підтримку, щоб покращити свої результати, заявила міністерка освіти Ліджія Дека. Вона дала зрозуміти генеральним шкільним інспекторам, що комунікація між школою та її бенефіціарами повинна бути покращена, щоб інформація доходила до учнів та батьків.

Безпека в закладах повної загальної освіти залишається пріоритетом. Ліджія Дека: «У школах будуть проведені кампанії, програми та акції, спрямовані на запобігання насильству в шкільному середовищі, торгівлі людьми, а також вживанню наркотиків і просування здорового способу життя. Тиждень «Інакша школа» також надаватиме пріоритет запобіганню та зменшенню насильства, вживанню наркотиків, алкоголю та тютюну, а також навчанню безпеці дорожнього руху».

За кілька днів до початку нового навчального року виконавча влада схвалила збільшення штатного розпису, в основному на викладацькі посади. Таким чином, кількість посад у закладах повної загальної освіті збільшилася на 7800. 

Румунський національний енергоперевізник «Транселектрика» та компанії-партнери з Грузії, Азербайджану та Угорщини підписали угоду про асоціацію в «Енергетичну компанію зеленого енергетичного коридору», що базуватиметься в Румунії. Метою компанії буде реалізація проекту «Коридор зеленої енергії» – високовольтного підводного кабелю постійного струму, який з’єднає Румунію і Грузію через Чорне море, з подальшим продовженням до Угорщини та Азербайджану.

Восьма міністерська зустріч щодо проекту «Зелений коридор», організована у вівторок в Бухаресті, також схвалила техніко-економічне обґрунтування, що передує реалізації проекту. Проект підтримується Європейською комісією, а глава виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн особисто брала участь, також у Бухаресті, у грудні 2022 року, у підписанні угоди між сторонами.

«Цей стратегічний проєкт допоможе зміцнити національну та регіональну енергетичну безпеку, підвищити взаємозв’язок у Чорноморському басейні та реалізувати потенціал відновлюваної енергетики. Водночас ми домовилися про можливість включення до техніко-економічного обґрунтування нового компонента – волоконно-оптичного кабелю, який з’єднає чотири країни, сприяючи поліпшенню потоків даних і підтримці цифровізації регіону. У наступному періоді ми також проаналізуємо можливість приєднання Болгарії до цього інфраструктурного проекту – підхід, який також відкритий для наших братів з Респ. Молдова», – заявив міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа.

Його азербайджанський колега Парвіз Шахбазов подякував Європейському Союзу за підтримку, надану з моменту створення проекту, що принесе більше відновлюваної енергії з Каспійського моря до Європи. Він сказав, що влада в Баку хоче з’єднати цей коридор з іншим, який включає колишні радянські держави Центральної Азії, такі як Узбекистан і Казахстан.

Зі свого боку, перший заступник прем’єр-міністра, міністр економіки та сталого розвитку Грузії Леван Давіташвілі підкреслив, що цей проект може сприяти енергетичній безпеці Європейського Союзу і є ключем до створення конкурентного енергетичного ринку.

Представник Угорщини, міністр закордонних справ і торгівлі Петер Сійярто заявив, що цей інфраструктурний проект необхідно завершити якнайшвидше. «Ми поб’ємо світові рекорди, враховуючи що довжина підводного кабелю становитиме близько 1200 кілометрів – такого кабелю ще ніхто раніше не будував», – зазначив глава дипломатії в Будапешті.

Президент Румунії Клаус Йоганніс на вихідних відвідав Кишинів, Республіка Молдова, щоб зустрітися зі своєю молдовською колегою Майєю Санду, саме в день святкування Дня румунської мови по обидва береги річки Прут. Обидва посадовці поклали букет квітів до погруддя поета Міхая Емінеску у громадському парку «Штефан Великий». Майя Санду заявила, що візит президента Румунії до Кишинева в День румунської мови, яка об’єднує дві країни, є символічним, і підкреслила постійну підтримку Румунії в енергетичній, економічній, культурній та освітній сферах.

Майя Санду: «Зв’язки між Республікою Молдова та Румунією завжди були міцними, але сьогодні Кишинів і Бухарест мають найміцніші та найглибші відносини в нашій історії. Ми вдячні Румунії за її підтримку у зміцненні стійкості Молдови. Початок переговорів про вступ до ЄС у червні цього року був би неможливий без постійної і повної підтримки Румунії».

У свою чергу, Президент Йоганніс підкреслив важливість румунської мови та латинського шрифту як невід’ємних елементів ідентичності та культури і нагадав, що румунська мова є офіційною мовою Європейського Союзу. Він підтвердив підтримку Румунією безпеки Республіки Молдова та її європейського курсу.

Клаус Йоганніс: «Газопровід Ясси-Унгени-Кишинів був повністю введений в експлуатацію в жовтні 2021 року і зміцнив енергетичну безпеку Респ. Молдови. У той же час ми маємо міцну співпрацю щодо розвитку інфраструктури передачі електроенергії, конкретним прикладом якої є будівництво сполучення Сучава-Белці. Румунія є найбільшим торговельним партнером Республіки Молдова протягом багатьох років. Стратегічна прихильність Румунії до демократичного розвитку Республіки Молдова залишатиметься непохитною в довгостроковій перспективі».

Президент Румунії закликав громадян Молдови зробити вибір на користь продовження європейського шляху на осінньому референдумі щодо інтеграції в ЄС і закликав усіх міжнародних партнерів надати Кишиневу послідовну підтримку на його європейському шляху. Йоганніс і Санду також парафували Спільну декларацію про двостороннє співробітництво з метою зміцнення стійкості Респ. Молдови.

Документ був підписаний «виходячи з особливого характеру двосторонніх відносин, заснованих на спільності мови, культури та історії» і передбачає, серед іншого, що Румунія бере на себе завдання підготувати Республіку Молдова до членства в ЄС у 2030 році та зміцнити її оборонний потенціал перед обличчям гібридних загроз, дезінформації, підриву демократичних процесів і верховенства права.

В останній день літа в Румунському Атенеумі у Бухаресті стартує Міжнародний конкурс імені Джордже Енеску. Цей захід, який проводиться вже удев’ятнадцяте, є одним з найбільш визнаних і престижних у світі класичної музики на міжнародному рівні. Майже на місяць у самому серці столиці зберуться чимало найвідоміших виконавців, а також артисти та оркестри з великим потенціалом на початку своєї кар’єри. Конкурс Джордже Енеску 2024 триватиме до 27 вересня, за цей час відбудеться кілька конкурсів для молодих талантів, концертів та майстер-класів від провідних артистів зі світу класичної музики. У суботу 31 серпня, в перший день фестивалю, відбудеться інавгураційний концерт та Гала-вечір вручення премій у розділі «Композиція».

З неділі, 1 вересня, розпочнуться конкурсні відбіркові етапи, в яких візьмуть участь найперспективніші молоді виконавці у світі класичної музики. Буде організовано три конкурси: віолончель, скрипка та фортепіано. Новинкою цьогорічного Фестивалю імені Джордже Енеску є майстер-класи. Вони відбудуться 23 та 27 вересня і складатимуться з майстер-класів з диригування, скрипки, фортепіано та віолончелі, які координуватиме маестро Крістіан Мечелару. Відомий румунський митець широко визнаний і поцінований на міжнародному рівні: він, серед іншого, є музичним керівником Національного оркестру Франції та Симфонічного оркестру Цинциннаті.

Концерт-відкриття, три фінали з оркестром, 5 сольних концертів за участю членів журі та лауреатів попередніх конкурсів, а також концерт-закриття транслюватимуться в прямому ефірі Radio Romania Muzical. Таким чином, радіостанція продовжує 66-річну традицію співпраці між Конкурсом імені Джордже Енеску та суспільною корпорацією «Радіо Румунія».

Концерти відкриття та закриття Конкурсу також можна буде почути на Radio România Cultural. Концерт-відкриття Конкурсу імені Джордже Енеску 2024 є також частиною Літнього сезону Єврорадіо, одного з найважливіших проєктів Європейської мовної спілки, що об’єднує концерти та сольні виступи на найважливіших європейських фестивалях. Також частиною Літнього сезону ЄМС є сольний концерт Лівіу Прунару та Валентина Щербана, який відбудеться 13 вересня в Румунському Атенеумі.

Під час Міжнародного конкурсу імені Джордже Енеску видавництво Будинок Радіо випустить альбом скрипаля Валентина Щербана та піаністки Дар’ї Тудор у збірці «Спадкоємці музичної Румунії», ініційованій Radio România Muzical. Конкурс імені Джордже Енеску був започаткований у вересні 1958 року. Музичне змагання, яке чергується з однойменним міжнародним фестивалем, швидко стало одним з найкращих європейських заходів такого роду, а з 2002 року є членом Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів.

Спека, що охопила Румунію з червня, поступово спадатиме на більшій частині території країни. Люди зможуть оговтатися від високих температур, сильного теплового дискомфорту і тропічних ночей, які характеризували більшу частину літа. Незважаючи на це, погода залишається теплішою, ніж зазвичай, з невеликою кількістю опадів.

Метеорологиня Іріс Редукану: «У середу хвиля спеки продовжиться в західних регіонах, де температурні показники все ще перевищуватимуть норму, з високим рівнем теплового дискомфорту і максимальною температурою повітря до 35°C. У південних регіонах також буде дуже спекотно, очікується до 36° тепла. На півдні погода буде в цілому мінливою зі зливами, грозами та сильними поривами вітру».

Мінлива хмарність спостерігатиметься і на південному сході, місцями на сході, в горах, а також в центрі та на півночі країни. Яким буде вересень після трьох спекотних і сухих місяців літа? Відповідає Іріс Редукану: «Наступні чотири тижні будуть теплішими, ніж зазвичай, особливо в західних і південних регіонах, а кількість опадів буде незначною.»

Водний потік Дунаю на вході до Румунії становить трохи більше половини середньобагаторічного показника, а в 42 зі 120 ділянок, де проводиться моніторинг, він нижчий за мінімально необхідний для задоволення потреб у воді, -повідомляє Румунське управління водними ресурсами. Що стосується внутрішніх річок, то через спеку і відсутність опадів два водотоки на півдні країни повністю пересохли. У понад 600 населених пунктах країни, особливо на сході, водопостачання обмежене. У майже 300 інших, не підключених до централізованих систем, пересохли криниці. Крім того, у повітах Вилча (південь) та Васлуй (схід) спостерігаються рослинні пожежі.

Більше того, лише у Васлуйському повіті за останні кілька днів згоріло близько 270 гектарів сухої рослинності, а військові пожежники погасили 25 пожеж. Вони звернулися до населення із закликом пам’ятати, що пожежі в спекотні і сухі періоди, неконтрольовані або при сильному вітрі, можуть загрожувати здоров’ю і навіть життю людей і тварин, а також завдати значних матеріальних збитків.

У сільському господарстві фермери готуються до нового сільськогосподарського року, але посуха цього літа завдала значних збитків. Більше того, масштаби збитків у Румунії можуть мати наслідки для всього європейського континенту, попереджають аналітики, яких цитує Reuters. Наприклад, вони вважають, що Румунія, яка конкурує з Францією за звання найбільшого виробника кукурудзи в ЄС, цього року через численні періоди посухи та спеку може виробити на 30% менше. Вирощування кукурудзи в печі – це виклик. Це один з найскладніших сезонів, з яким коли-небудь стикалися румунські фермери, – каже один з аналітиків. Міністерство сільського господарства  Румунії оголосило, що, окрім компенсації, воно планує надати фермерам право призупинити виплати за кредитами з 1 вересня.

У четвер у Брюсселі прем’єр-міністр Марчел Чолаку обговорив з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн перегляд  Національного плану відновлення та стійкості, майбутню угоду про скорочення бюджетного дефіциту та пропозицію Румунії на посаду єврокомісара. Марчел Чолаку нагадав про вимогу Бухареста щодо перегляду Національного плану відновлення та стійкості, а саме скорочення кредитної складової на 10%, а також обговорив третій платіжний запит.

З 76 проміжних цілей чотири все ще обговорюються, та одна з них стосується зниження порогу, при якому фірма вважається мікропідприємством. За словами прем’єр-міністра, правляча коаліція в Бухаресті має вирішити, чи знизити цей поріг, чи залишити його на нинішньому рівні, але в цьому випадку буде скасована грошова сума з платіжної вимоги номер три.

Марчел Чолаку також повідомив, що в ході переговорів він висунув пропозицію щодо нової угоди про дефіцит Румунії, яка триватиме 7 років, оскільки, за словами прем’єр-міністра, найбільші інвестиції відбудуться в найближчі два роки. На зустрічі з європейським чиновником, Марчел Чолаку також представив стан інвестицій в дорожню та залізничну інфраструктуру.

«Дорожня інфраструктура, перша пропозиція була від Румунії про виділення близько 13,7 млрд. євро. Остаточне схвалення склало близько 7 мільярдів. Різниця являє собою співфінансування з боку румунської держави», – пояснив Марчел Чолаку. Водночас, прем’єр-міністр підтвердив у Брюсселі свюю пропозицію на посаду єврокомісара, а саме Віктора Негреску, віце-президента Європейського парламенту, та підкреслив, що Румунія бажає посаду еврокомісара з еконмічних питань.

Однак, за словами прем’єр-міністра, офіційна пропозиція від уряду Румунії буде подана до Єврокомісії найближчими днями. Кілька країн ЄС, серед яких Бельгія, Болгарія, Данія, Італія, Люксембург, Португалія та інші, ще не висунули кандидатів на посаду єврокомісара. Кожна країна-член ЄС має посаду єврокомісара, і ці кандидати, після офіційного висунення, будуть відповідати за різні портфелі в Єврокомісії. Країни висувають кандидатури через свої уряди, і вони затверджуються головою виконавчої влади ЄС.

Слухання єврокомісарів відбудуться в середині вересня, а остаточне голосування на пленарному засіданні Європарламенту відбудеться в жовтні. У Брюсселі прем’єр-міністр також обговорив з головою Єврокомісії приєднання Румунії до Шенгенської зони й з сухопутними кордонами, підкресливши, що Урсула фон дер Ляєн є «найбільшим» прихильником повного входження Румунії до зони вільного пересування. За підсумками переговорів Марчел Чолаку висловив переконання, що Румунія повністю приєднається до Шенгену в найближчому майбутньому.

Кількість осіб, зареєстрованих в румунських аеропортах, зростає порівняно з попередніми роками – про це свідчать дані Національної асоціації аеропортів. Більше того, Румунія вже перевершила рівень  2019 року, який вважається найкращим роком для туризму за останнє десятиліття. За перші шість місяців 2024 року майже 12 мільйонів осіб подорожували через румунські аеропорти, що на 10,5% більше порівняно з аналогічним періодом 2019 року та майже на 5% більше, ніж у першій половині минулого року.

Зростання цін на авіаквитки, скасування та затримки рейсів, а також зниження рівня безпеки на деяких закордонних напрямках призвели до того, що значна частина туристів, які планують відпустку, переорієнтувалася на Румунію. Однак лише 7% від загальної кількості подорожуючих використовують внтрішні рейси.

Тим часом, національна авіакомпанія TAROM нещодавно оголосила про продаж слотів у лондонському аеропорту Хітроу авіакомпанії Qatar Airways. Очікується, що угода буде завершена 26 жовтня 2024 року. У прес-релізі TAROM описав продаж як стратегічний і необхідний для забезпечення економічної стійкості компанії в той час, коли маршрут до Хітроу – TAROM обґрунтовує своє рішення – є одним з найменш прибуткових за останні роки. Однак продаж лондонських слотів дозволить компанії зосередитися на оптимізації флоту і маршрутів в контексті широкомасштабного плану відновлення, спрямованого на повернення до прибутку в 2025 і 2026 роках.

Компанія TAROM, що належить румунській державі, вже давно бореться за виживання. Лише за останні шість років збитки склали майже 300 млн євро (тобто 55 млн євро) на рік. А за даними міністерства фінансів, останній прибуток був зафіксований у 2007 році. 2023 року, завдяки спробам відновлення, збитки скоротилися до 17 млн євро, а на 2024 рік навіть запланований навіть прибуток. Наприкінці квітня Європейська комісія схвалила виділення 95,3 млн євро допомоги для TAROM на реструктуризацію авіакомпанії.

Поки що авіакомпанія – за словами нинішнього керівництва – не планує відмовлятися від обслуговування інших маршрутів у найближчий період, але попереджає, що нестабільна ситуація на авіаційному ринку може спричинити зміни. Виконуючий обов’язки генерального директора TAROM Костін Йордаке заявив, що тільки після повної реструктуризації, тобто після 2026 року, компанія може вийти на нові маршрути. До того часу TAROM має продати 4 літаки Airbus 318 та модернізувати свій флот шляхом інтеграції нових літаків Boeing 737 MAX 8, які мають прибути до Румунії наступного року. Авіакомпанія TAROM була заснована в 1954 році та є членом альянсу SkyTeam з червня 2010 року. З 1993 року є членом Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA).

Щороку 12 серпня в світі відзначається Міжнародний день молоді. Це можливість відзначити потенціал молодих людей як партнерів у суспільстві, а також привернути увагу громадськості до проблем, з якими вони стикаються. У Румунії, на замовлення Міністерства сім’ї, молоді та рівних можливостей, Центр міської та регіональної соціології (CURS) провів барометр громадської думки щодо становища молоді та її очікувань. Ось деякі з результатів опитування!

Молоді румуни хочуть підтримки з точки зору ринку праці, житла та доступу до освіти, а також профорієнтації та консультування. Найважливішими аспектами для них є високі доходи і гарантія зайнятості, ймовірно, – вважають соціологи, – також через невизначеність, яка характеризує нинішній економічний контекст.

Проте, за даними CURS, доступ до працевлаштування залишається головною перешкодою на шляху до незалежності молодих людей. З точки зору якості життя, поточна ситуація розглядається молодими людьми як проблемна, ймовірно, в ширшому контексті пандемії, війни та інфляції: «Існує причинно-наслідковий зв’язок між роботою та доходами, з одного боку, і житлом та створенням сім’ї, з іншого. Відсутність стабільної роботи та складний доступ до житла є основними перешкодами для молодих людей, які хочуть створити сім’ю», – роблять висновок автори соціального дослідження.

Хоча молоді люди незадоволені тим, як школа готує їх до життя, вони визнають важливість освіти для досягнення успіху в житті. Що стосується громадянської активності, то вони здебільшого відчувають, що їхня здатність впливати на державні рішення є низькою, а отже, вони не надто зацікавлені в участі в суспільному житті. Що стосується мобільності та еміграції, барометр показує, що виїхати за кордон все ще прагнуть багато молодих людей в Румунії.

Румунія має добре підготовлену і якісну молодь, яка повинна бути сміливою і рішучою для досягнення своїх цілей, – каже міністерка у справах молоді та сім’ї Наталія Інтотеро, додавши, що «дуже важливо бути сміливими і в цьому суть мого послання, яке я хочу донести до кожної молодої людини в цій країні».

«У молодості, коли ви сміливі, рішучі та наполегливо йдете до своєї мрії, вона може здійснитися», – заохочує молодих людей міністерка Наталія Інтотеро і запевняє, що їхній голос буде почутий.

Урядовиця також представила молодих представників Румунії в Організації Об’єднаних Націй на період 2024-2025 років – Алексіана-Артура Старка та Патрицію-Александру Нає. Програма молодіжних делегатів до ООН була започаткована в Румунії в 2006 році і координується Міністерством у справах сім’ї, молоді та рівних можливостей і Міністерством закордонних справ.

Олімпійський вогонь Олімпіади 2024 року, встановлений протягом двох тижнів в центральному парку Парижа, загасили у неділю ввечері, коли феноменальний французький плавець Леон Маршан – єдиний спортсмен, який виграв чотири золоті медалі на Олімпійських іграх в Парижі символічно зібрав олімпійський вогонь у ліхтар біля Лувру, який потім проніс до Стад де Франс, що ознаменувало завершення 33-ї літньої Олімпіади. Румунія завоювала дев’ять медалей: три золоті, чотири срібні та дві бронзові.

Золото здобули плавець Давід Попович на дистанції 200 метрів вільним стилем, веслярі Андрей Корня і Маріан Енакє в чоловічій двійці та жіноча команда «вісім плюс» (Марія Магдалена Русу, Роксана Ангел, Анкуца Боднар, Марія Лехач, Адріана Адам, Амалія Береш, Йоана Вринчану, Сімона Радіш, Вікторія Штефанія Петряну). Срібні медалі завоювали Анкуца Боднар і Сімона Радіш – академічне веслування, парні двійки, жінки, Йоана Врінчану і Роксана Ангел у жіночій каное-двійці, Джаніна ван Гронінген і Іонела Козьмюк у парних двійках легкої ваги серед жінок, а також важкоатлетка Міхаєла Валентина Камбей у категорії до 49 кг. Бронзу завоювали Давід Попович на дистанції 100 метрів вільним стилем та гімнастка Ана Бербосу у вільних вправах.

За кількістю Румунія цього року здобула більше медалей ніж на Олімпійських іграх у Токіо-2021 і Ріо-2016, де вона завоювала лише по чотири медалі, а також ніж на Олімпійських іграх в Лондоні-2012, коли завоювала сім медалей. Водночас румунська команда не зуміла повторити результат участі в Олімпійських іграх у Сіднеї-2000, звідки румунські спортсмени повернулися з 26 медалями. У Парижі Румунія посіла 23-тє місце з 206 країн у медальному заліку. Перше місце посіли США – 40 золотих, 44 срібних і 42 бронзових медалей, друге – Китай – 40 золотих, 27 срібних і 24 бронзових медалей, третє – Японія – 20 золотих, 12 срібних і 13 бронзових медалей. Організаторка Олімпіади – Франція, посіла 5-те місце з 16 золотими, 26 срібними та 22 бронзовими медалями, а Україна зайняла 22-ге місце, маючи 12 нагород.

На церемонії закриття понад 80 тисяч глядачів прийшли аби показати свою повагу до спорту і спортсменів, які змагалися. Спортсмени-учасники, найдостойніші з медалями на шиї, виходили на стадіон вже не в алфавітному порядку, як на церемонії відкриття. Було влаштовано оригінальне і грандіозне шоу світла і кольору, з фантастичними декораціями, костюмами і феєрверками. Близько 300 танцюристів, акторів і музикантів зіграли роль прибульців, які спустилися з космосу, щоб відтворити втрачену Олімпіаду і підняти п’ять прикутих кіл.

На церемонії закриття також відбулася передача естафети та олімпійського прапора наступній країні-організатору – через чотири роки літні Олімпійські ігри пройдуть у США – а 15-хвилинне голлівудське шоу завершило виступ французьких артистів. Після ефектного стрибка з висоти стадіону актор Том Круз взявся за нову «нездійсненну місію» доставити олімпійський прапор до Лос-Анджелеса.

Румунія та Сербія уклали меморандум про будівництво газового інтерконектора між двома сусідніми країнами. Документ був підписаний у понеділок на території ГЕС Залізні Ворота I міністром енергетики Румунії Себастіаном Бурдужею та  міністеркою гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравкою Дедович Ханданович. За їхніми словами, обидві країни планують розпочати будівництво вже наступного року. Очікується, що інвестиції будуть завершені до 2028 року, а проєкт є важливим кроком у зміцненні енергетичної безпеки обох країн і регіональної інтеграції ринків шляхом диверсифікації маршрутів поставок. Румунський міністр заявив, що завдяки цій інвестиції Румунія отримає переваги для всіх румунів: більш конкурентний ринок, який принесе найнижчу ціну для споживачів, енергетичну безпеку, деізоляцію енергетичних систем та диверсифікацію джерел постачання. Проєкт з’єднає газотранспортну систему Сербії з газопроводом BRUA в Румунії.

Себастіан Бурдужа сказав: «Ми підписали цей меморандум, спрямований на запуск газового інтерконектора, який ми назвали «Арад-Мокрін». Його протяжність становитиме близько 85 кілометрів, а кошторисна вартість – близько 80 мільйонів євро. Чим важливий цей інтерконектор? З одного боку, для енергетичної безпеки регіону, а також Румунії та Сербії, адже чим більше маршрутів, тим вищий рівень безпеки постачання, а з іншого боку, для того, щоб мати якомога нижчу ціну, справедливу ціну для кінцевого споживача.»

Міністр енергетики додав, що Румунія позиціонує себе як регіонального лідера в енергетичному секторі та постачальника геополітичної стабільності. «Ці елементи разом, а також інвестиції в саму інфраструктуру, створюють довіру та економічне зростання, робочі місця та розвиток всього регіону», – додав Себастіан Бурдужа. Він сказав, що Румунія посилює свій статус лідера в енергетичному секторі на регіональному рівні, надаючи свої ресурси та фахівців сусіднім країнам. У цьому контексті пан Бурдужа повідомив, що у першому кварталі цього року Румунія забезпечила майже 30% видобутку газу всього Європейського Союзу.

«Національна компанія Romgaz має надалі великі плани: Neptun Deep, інвестиція на суму чотири мільярди євро в Чорному морі, подвоїть видобуток румунського газу з 2027 року», – підкреслив Себастіан Бурдужа. У той же час, Румунія шукає технічні аргументи для перенесення узгодженого з європейською виконавчою владою кінцевого терміну закриття вугільних електрогенеруючих потужностей. Міністр економіки пояснив, що для переходу на газові джерела енергії потрібно більше часу, враховуючи, що 15% виробництва енергії в країні все ще залежить від вугілля.