Category: Головне за тиждень

Перше
коригування Держбюджету 2022 року

Уряд
в
Бухаресті схвалив,
у четвер, першу зміну
до держбюджету на
поточний рік,
позитивну, як кажуть представники
виконавчої влади, яка враховує економічне
зростання на 3,5%, бюджетні
надходження за
перші шість місяців і бюджетне
виконання з цього періоду. Найбільше
коштів отримало Міністерство фінансів,
частина з яких вже була спрямована на
схему державної допомоги для фінансування
великих проєктів.
Міністерство праці використає додаткові
кошти для компенсації цін на енергоносії.
Також більше коштів отримали міністерства
охорони здоров’я, транспорту та
сільського господарства. З іншого боку,
було урізано
бюджети міністерств внутрішніх справ,
довкілля,
культури та закордонних справ. Наступне
коригування держбюджету
заплановане на листопад. Податкова
рада попереджає, що проведене
Урядом бюджетне коригування
може призвести до перевищення дефіциту
в 7% валового внутрішнього продукту, але
Міністерство фінансів стверджує, що
ситуацію
можна тримати під контролем. Тим часом,
згідно з даними, опублікованими цього
тижня Національним інститутом статистики,
економіка Румунії зросла на 5,8% у першому
півріччі цього року порівняно з
аналогічним періодом 2021 року, а у другому
кварталі було зафіксовано підвищення
у
розмірі
2,1% порівняно з попереднім кварталом.

Свято
для ВМС Румунії

У
понеділок, як щороку 15 серпня, до
всіх морських і річкових портів Румунії
прибули десятки тисяч людей – місцевих
жителів і туристів – аби взяти
участь у заходах, організованих
до Дня ВМС. Президент Клаус Йоганніс
разом із прем’єр-міністром Ніколаєм
Чуке також взяли участь в урочистостях
організованих в чорноморському
порті Констанці. Військово-морські
сили Румунії мають здатність разом зі
своїми партнерами забезпечити безпеку
національних і міжнародних вод, заявив
президент Йоганніс у своїй промові.
Він також зазначив, що наразі Чорне море
є частиною концепції стратегічної
безпеки НАТО. У День військово-морського
флоту румунські військові моряки пройшли
маршем у військовому порту Констанца
разом зі своїми партнерами з Канади,
Франції та Сполучених Штатів, а
пересічні люди могли відвідати
фрегати «Король Фердинанд» і «Королева
Марія», а також навчальний корабель
«Мірча».

Давид
Поповіч – рекордсмен світу

Якщо
цьогорічне
літо
досить посушливе на політичні, економічні
та соціальні події, натомість їх
відсутність
компенсували виняткові
новини у сфері спорту. На
лише 17-му
році життя
відомому румунському плавцю Давиду
Поповічу
вдалося ще раз здобути
золото на дистанціях 100 м вільним стилем
і 200 м вільним стилем, як це сталося в
червні на Чемпіонаті світу в Будапешті.
Тільки цього разу успіх стався на
Чемпіонаті
Європи в Римі. На дистанції 100 м вільним
стилем Давид Поповіч встановив новий
світовий рекорд з результатом 46 секунд
86 сотих. Його результат більш
цінніший, ніж
попередній
з
2009 року,
коли спеціальні плавальні костюми
полегшували пересування у воді. Однак
«Skinny
Legend»,
як сам себе назвав Давид,
швидко
переключив свою увагу на подію, яку технічно
вважали складнішою
для нього, – заплив
на дистанції 200 метрів вільним стилем.
Розгромивши суперників, він завершив
гонку
за
1 хвилину
42 секунди 97 сотих і став світовим
рекордсменом серед
юніорів.
Поповіч
самотній на своїй планеті!, – писало
про румуна французьке видання L’Équipe.
«На цьогорічному
Чемпіонаті Європи, Поповіч
довів,
що він здатний перетворювати нетипове
на нормальне», – зазначили також іспанські
журналісти Mundo Deportivo.

Румунські
спортсмени на європейських змаганнях

Хоча
Давид Поповіч є незаперечною зіркою
румунського та міжнародного спорту на
даний момент, інші спортсмени з Румунії
також отримали
важливі перемоги на континентальних
змаганнях. У середу на чемпіонаті Європи
з легкої атлетики в Мюнхені Б’янка
Флорентіна Гелбер піднялася на першу
сходинку п’єдесталу в метанні молота.
Завдяки їй результату
Румунія
здобула першу європейську золоту медаль
у легкій атлетиці після 20-річної перерви.
Також у Мюнхені, але в змаганнях з
веслування, Румунія виграла не менше 8
медалей – 5 золотих і 3 бронзових,
що є найкращим
результатом, досягнутим румунськими
веслувальниками
на чемпіонаті Європи.

Сімона
Халеп знову в першій
десятці

І
любителі тенісу мали змогу порадіти -
румунка Сімона Халеп
піднялася на дев’ять сходинок порівняно
з попереднім тижнем і посідає 6-ту позицію
в
оновленому списку професійних
тенісисток WTA. Після виграшу титулу в
Торонто на вихідних, Сімона Халеп, у
понеділок, повернулася до першої світової
десятки,
яку
покинула
рік тому, 9 серпня, після 373 тижнів поспіль
перебування в десятці найкращих
тенісисток
світу. У Канаді румунка обіграла у фіналі
представницю
Бразилії
Беатріс Хаддад Майю з рахунком 6-3, 2-6,
6-3, таким чином втретє вигравши Відкритий
чемпіонат Канади, який по черзі проходить
в Монреалі та Торонто, перші два титули
будучи
отримані
в Монреалі (2016, 2018). Сімона
Халеп також стала третьою тенісисткою
в історії WTA, яка заробила за кар’єру
понад 40 млн. доларів.
Цю планку серед жінок подолали ще тільки
американки Серена і Вінус Вільямс.

НБР представив звіт про інфляцію

Національний банк Румунії підвищив прогноз інфляції
на кінець цього року до 13,9% і оцінює інфляцію в 7,5% на кінець наступного
року. У травні центральний банк передбачав, що рівень інфляції становитиме
12,5% на кінець цього року і 6,7% у 2023 році. У середині 2024 року, за оцінками
НБР, інфляція становитиме 2,3%. Рівень інфляції посилив темпи зростання з
квітня по червень і перевищив 15% на тлі шоків, викликаних цінами на енергоносії
та інші товари, а також підвищенням цін на продукти харчування, особливо
оброблені. Голова Національного банку Румунії Мугур Ісереску згадав і про індекс
ROBOR, який використовується для розрахунку ставок, які фізичні особи платять
за банківськими кредитами. Він вважає, що банки перестаралися, коли індексом ROBOR
перевищили облікову ставку. Якщо в січні ROBOR становив близько 3%, то зараз
він перевищує 8%, що значно перевищує облікову ставку, яку НБР підвищив до 5,5%.

Попри посуху зібраної пшениці достатньо для
покриття внутрішніх потреб

Румунія завершила збір пшениці, але врожай на
15-18% нижчий, ніж у 2021 році. Про це повідомив у середу міністр сільського
господарства Петре Дая. Минулого року в країні було зібрано рекордний урожай
зернових, майже 11,5 млн тонн пшениці, але цього року на врожаї вплинули погодні
умови та висока собівартість продукції. Однак міністр Дая заявив, що пшениці
достатньо, щоб покрити внутрішні потреби країни та забезпечити надлишок для
експорту. Середнє річне споживання Румунії становить 2,5-3 млн тонн. Високі
температури та тривала посуха вплинули на посіви по всій країні, особливо на
кукурудзу та соняшник, понад 300 тис. із 7 мільйонів гектарів площі під зернові
культури. Румунія є одним із найбільших експортерів зерна в Європейському Союзі
та активним експортером до країн Середнього Сходу, серед яких головним
імпортером є Єгипет. Румунське зерно експортується через головний порт країни
Констанца (південний схід), який також використовується Україною як
альтернативний експортний шлях після того, як Росія заблокувала Чорне море.

Румунія допомагає Франції гасити пожежі

Національний комітет з надзвичайних ситуацій,
скликаний прем’єр-міністром Румунії Ніколаєм Чуке, прийняв рішення надати
екстрену гуманітарну допомогу для гасіння пожеж у Франції. Було залучено 7
офіцерів та 70 сержантів, а також 17 транспортних засобів. Допомога надається у
відповідь на запит про міжнародну допомогу, сформульований урядом Франції через
Європейський механізм цивільного захисту. Подібну допомогу Румунія надала і Греції.
До Франції також були направлені бригади пожежників з Німеччини, Польщі,
Австрії, а також чотири літаки протипожежного флоту Європейського Союзу, дислоковані
з Греції та Швеції. Президент Франції Еммануель Макрон подякував Румунії та
іншим країнам, які допомагають гасити пожежі в його країні, назвавши цей жест
демонстрацією європейської солідарності.

Бухарест засудив військові дії Росії біля
Запорізької АЕС

Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску засудив
дії російських військ поблизу Запорізької АЕС, на півдні України. Такі дії є
безвідповідальними та створюють ризики для всієї Європи, – попередив міністр
закордонних справ Румунії у своєму Twitter. Найбільша в Європі Запорізька
атомна електростанція розташована на території, контрольованій з початку
березня російською армією. На території АЕС перебувають російські військові,
але вона досі управляється українським Енергоатомом і має український персонал.
Цього тижня Україна повідомила про сильні обстріли з боку Росії на лінії
фронту, тоді як обидві сторони звинуватили одна одну в ударах по Запорізькій АЕС
минулих вихідних, що викликало занепокоєння міжнародної спільноти щодо можливої
​​ядерної катастрофи. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш вимагає негайно
припинити всі військові дії в безпосередній близькості від української АЕС у
Запоріжжі. Він звернувся із закликом як до російських, так і до українських збройних
сил.

Румунські футбольні клуби вийшли в плей-офф Ліги конференцій
УЄФА

Віце-чемпіон Румунії з футболу FCSB вийшов у
плей-офф футбольної Ліги конференцій УЄФА, після перемоги над словацьким ФК ДАК
1904 Дунайська стреда з рахунком 1:0 у четвер увечері на Національ-арені в
Бухаресті, у другому матчі третього попереднього раунду змагань. У плей-офф Ліги
конференцій румунський клуб зіграє проти норвезького «Вікінг Ставангера».
Універсітатя Крайова також вийшов у плей-офф Ліги конференцій УЄФА, після
перемоги над українською «Зорею» з рахунком 3:0 у четвер увечері на стадіоні ім.
Йона Облеменко» в Крайові. У плей-офф Універсітатя Крайова зустріне ФК «Хапоель
Беер-Шева» з Ізраїлю. Ще одна команда з Румунії потрапила в плей-офф цього
змагання – чемпіон ЧФР Клуж, який на своєму полі переміг білоруський Шахтьор
Солігорськ з рахунком 1:0. Клузький клуб зіграє в плей-офф змагань з НК Марібор
(Словенія). Натомість команда Сепсі ОСК Сфинту Гьорге програла шведському Юргордену
після поразки з рахунком 3:1 на Стокгольм-арені.

Нові зміни до Податкового
кодексу

Румуни, обтяжені високим рівнем
інфляції, яка вже давно визначається двозначним числом на тлі стрімкого та
значного подорожчання природного газу та енергоносіїв, змушені справитися з
черговим підвищенням цін. 1 серпня набули чинності зміни до Податкового
кодексу, які призведуть до підвищення ціни на тютюнові вироби та алкогольні
напої. Зросте податок і на виграші в азартних іграх, які оподатковуватимуть у залежності
від розміру ставкою від 3 до 40%. Зміни також торкнуться зарплат у сферах будівництва,
сільського господарства та харчової промисловості, знизивши з 30 000 леїв (6
тис. євро) до 10 000 леїв (2 тис. євро) на місяць максимальний рівень заробітку,
до якого застосовуються чинні положення про звільнення від сплати податків.
Також з 1 серпня при укладанні трудового договору про роботу за сумісництвом роботодавець
має сплачувати податки на рівні мінімальної зарплати. Однак більшість
фіскальних змін почнуть діяти з 1 січня 2023 року, коли зросте ПДВ на послуги в
готельно-ресторанній галузі та на напої з цукром. Водночас буде змінена
методика розрахунку податку на будівлі. З іншого боку ті, хто має банківські
кредити, змушені діставати з кишені все
більше грошей, щоб сплатити за позиками. Тримісячний індекс ROBOR, що в Румунії
використовується при розрахунку ключових показників вартості споживчих кредитів
у леях зі змінним відсотком, зріс у четвер до 8,11% річних з 8,05% річних
напередодні, що є найвищим рівнем за останні 12 років. Більш високий рівень був зафіксований 1 лютого 2010
року, коли за даними Національного банку Румунії цей показник сягнув 8,15%. На початку 2022 року цей індекс становив всього 3% річних, і
це в умовах, коли майже половина кредитів у леях, виданих у Румунії, на
сьогодні розраховується за індексом ROBOR.

Romgaz придбав акції від ExxonMobil

Румунська державна компанія Romgaz оголосила про
завершення процедури придбання в американської компанії ExxonMobil контрольного
пакету у 50% акцій в проєкті розробки газу NeptunDeep у Чорному морі. Румунія,
яка на даний момент є найменш залежною від російського газу країною
Європейського Союзу, має великі запаси невикористаного природного газу в
Чорному морі. Орієнтовний обсяг покладів становить 200 млрд кубометрів. Найбільший
обсяг має родовище NeptunDeep, яке Romgaz буде розробляти разом з OMVPetrom, а
перший газ звідти планується поставити в кінці 2026 або на початку 2027 року.
Тим часом вже було розпочато видобуток газу на родовищі Midia, приблизно в 120
кілометрах від румунського узбережжя, що здійснює компанія BlackSeaOil&Gas.
У межах проєкту компанія планує видобути до 1 млрд кубометрів газу щорічно.
Перші обсяги вже були поставлені у національну систему газозберігання. На цьому
тижні міністр енергетики Вірджил Попеску запевнив, що цієї зими проблем із
газопостачанням не буде, зазначивши, що Румунія випереджає графік, схвалений Європейською комісією щодо
накопичення запасів природного газу. Він сказав, що метою на 1 серпня було
заповнити сховища на 46% потужності, на 1 вересня – 57%, але Румунія вже
закачала 59% об’ємів газосховищ.

Найбільший договір будівництва автомагістралі у
Румунії

Міністерство транспорту на цьому тижні підписало
найбільший договір на будівництво ділянки автомагістралі в Румунії. Йдеться про
3-й сегмент автомагістралі «А1», що з’єднує міста Сібіу та Пітешть. Йдеться про
договір на суму 5,3 мільярда леїв (понад 1 мільярда євро), в якому передбачено
12 місяців на проєктування та майже чотири роки на будівництво. Таким чином,
станом на сьогодні усі сегменти ділянки автомагістралі «Сібіу-Пітешть»
знаходяться на стадії проєктування або будівництва. Автострада «A1» має з’єднати
Бухарест з містом Недлак на західному кордоні Румунії з Угорщиною, як частина
IV-го Пан’європейського транспортного коридору.

Завершився перепис населення

До минулої неділі, останнього дня Перепису населення
та житла, було зареєстровано 18 150 000 осіб, тобто приблизно понад 95% постійного
населення Румунії, незалежно від громадянства чи етнічної приналежності. Через
пандемію перепис населення, який проводиться раз на десять років, почався 1
лютого. За першим етапом, логістичним, настав другий – самостійного заповнення
респондентами переписної документації за допомогою спеціальної платформи в
Інтернеті, а третій, останній етап, був зарезервований для збору даних шляхом обходу
житлових будинків тимчасовим переписним персоналом і заповненням ним переписної
документації, уперше виключно в електронній формі. Після обробки інформації щодо
освіти, фаху, доходів, віросповідання, етнічної приналежності та місця
проживання буде детально складено профіль постійного населення Румунії. Основна
мета – отримати докладну інформацію для подальшої розробки державної,
соціальної чи економічної політики, для сталого розвитку громад, для академічного
середовища або для бізнесу. Перші часткові результати перепису будуть
представлені наприкінці 2022 року, а остаточні – наприкінці 2023 року.

6-й Фестиваль електронної музики Untold

У четвер в місті Клуж-Напока (північний захід), стартував
найбільший у Румунії фестиваль електронної музики Untold, який цього року
проходить ушосте. Протягом 4 днів, з 4 по 7 серпня, на сцени фестивалю було
запрошено понад 200 румунських та іноземних музикантів, у тому числі J Balvin,
David Guetta, Hardwell або Vini Vici. Організатори сподіваються на рекордну
кількість глядачів. Untold вважається найбільшим фестивалем електронної музики
в Румунії та одним із п’яти найкращих у світі.

Спека охопила Румунію

Минулого тижня в Румунії температура
перевищила 40 градусів за Цельсієм, і переважна більшість території
опинилася під попередженнями жовтого та помаранчевого рівня спекотної погоди. Термічний
дискомфорт був високим, а індекс температури і вологості перевищував критичний
поріг у 80 одиниць. У окремих повітах були введені
тимчасові обмеження руху великотоннажних транспортних засобів. З
іншого боку, в окремих регіонах спостерігалися також періоди підвищеної атмосферної
нестабільності: сильні вітри, зливи та електричні розряди.

Посуха завдає шкоди
сільському господарству

Педологічна посуха в
Румунії, тобто низький запас води в ґрунті, знищує багато врожаїв і цього року,
окремі фермери перебувають на межі
банкрутства. Особливо драматична
ситуація на півдні та сході країни, де запаси води сильно скорочені. Щоб
підтримати фермерів, які постраждали від посухи, румунський уряд закликав
Європейську Комісію схвалити надання фінансування, що становить від 70 до 85%
прямих виплат на агроекологічні та кліматичні заходи, передбачені Національною
програмою сільського розвитку 2014-2022. Виробникам
яблук, виноградникам, а також свинарям і птахівникам румунський уряд має намір
надати 51,6 мільйона євро допомоги, з яких 25,5 мільйона євро від європейських
фондів і решта від національного бюджету. Крім того, Національним стратегічним
планом на 2023-2027 роки було передбачено інвестиції в місцеві зрошувальні
системи від європейських фондів у розмірі 100 мільйонів євро. Посуха скомпрометувала майже 150 тисяч гектарів сільськогосподарських культур. Через
посуху Дунай досяг мінімального рівня в повіті Долж, де рівень вод перешкоджає використання для
зрошення, що є безпрецедентною ситуацією за останні 70 років. У кількох населених
пунктах країни воду нормували.

Румуни зможуть відстрочити сплату обов’язкових внесків по своїх
кредитах

Румуни,
які мають проблеми з грошима, зможуть скористатися
відстрочками по сплаті обов’язкових внесків по своїх кредитах, після того, як
румунський уряд схвалив у середу норми застосування термінової постанови, яка
передбачає таку можливість. Можуть подати заяву на відстрочення лише фізичні
особи, які не мають заборгованості, та юридичні особи, які підтвердять, що вони
отримали надходження щонайменше на 25% менше, ніж у минулому році. Строк, на
який надаються пільги щодо припинення та відстрочення сплати внесків по
кредитах, встановлюється за бажанням боржника, від одного до дев’яти місяців. Ті, хто брав кредити через програми
«Перший будинок» та «Новий будинок», можуть скористатися цією постановою, якщо
кредити їм були надані цього року, до 30 квітня. Однак, румунський міністр фінансів Адріан Кичу,
та економічні аналітики рекомендують вчасно сплачувати внески по кредитах, та
перехід на фіксовану процентну ставку. Індекс
ROBOR на три місяці, який використовується для розрахунку вартості споживчих
кредитів у леях за змінними ставками, не припиняє зростати, на шкоду власників
цього виду кредиту. У середу він становив 7,71% за рік. Піврічний індекс, який використовується
для розрахунку іпотечних кредитів у леях за змінними ставками, зріс до 7,83% на
рік, в той час як базовий
індекс для споживчих кредитів (IRCC) зараз становить 2,65% річних.

Національний план для
українських біженців

Румунія має Національний
план заходів, спрямованих на середньо- та довгострокову інтеграцію українських
біженців. Виділений бюджет – 200 мільйонів євро, гроші від румунської держави
та від європейських фондів. Таким чином Румунія стає першою країною в ЄС, яка
має бачення та план, метою якого є легша інтеграція українців та здобуття ними
особистої незалежності – уточнює румунська влада. Українці, які вирішили
залишитися в Румунії, отримають конкретні заходи підтримки у сферах освіти,
охорони здоров’я, працевлаштування, житла, щодо дітей та незахищених верств
населення. Починаючи з 10 лютого понад 1,7 мільйона українських біженців
в’їхали до Румунії, але більшість із них проїхали транзитом країну до Західної
Європи.

Румуни не постраждають від рішення
ЄС скоротити споживання газу

Румунські споживачі, малі та середні
підприємства, соціальні служби та критична промисловість не постраждають від
можливих додаткових заходів щодо скорочення споживання природного газу, – повідомляє
уряд. Запаси газу в країні становлять 55%, тобто вище встановленого на 1 серпня
обов’язкового рівня в 46%. Зберігаючи цей прискорений темп, можна досягти 80%
до 1 листопада, – каже уряд. Нагадаємо, що країни-члени ЄС затвердили план
узгодженого скорочення споживання газу, щоб зменшити залежність від Москви.
Угода була укладена, незважаючи на те, що кілька країн ЄС протестували проти
глобальної цілі щодо скорочення споживання на 15%, яку вимагає Європейська
комісія на період з 1 серпня 2022 року по 31 березня 2023 року. У документі
зазначено, що країни-члени зроблять «усе можливе» щоб знизити споживання газу, що
наразі є добровільним. З іншого боку, румунський міністр енергетики Румунії
Вірджіл Попеску заявив, що Румунія користується широкою підтримкою з боку
Америки. У Вашингтоні він провів робочі зустрічі з представниками Державного
департаменту та отримав запевнення у підтримці розвитку румунської цивільної
ядерної програми. Вірджіл Попеску також сказав, що Румунія хоче завершити етап
фінансування будівництва двох нових реакторів 3 і 4 атомної електростанції
Чернаводе (південний схід).

Кількість випадків захворювання на
SARS-CoV-2 знову зростає

Нова хвиля пандемії коронавірусу зареєструвала
у вівторок у Румунії новий рекорд: понад 12.000 нових випадків за одну добу. Міністр
охорони здоров’я Александру Рафіла заявив, що кількість заражень знову почала
зростати, і наступного тижня очікується 10.000 випадків на день. Незважаючи на
те, що він поширюється дуже швидко, рівень позитивності становить 25%, цей
варіант вірусу призводить до менш важких форм захворювання. Восени очікується
нова кампанія імунізації, а сироватка буде адаптована до нових
варіантів штаму «Омікрон» коронавірусу.

Спека в Румунії

На тлі високих температур румунська
влада прийняла низку заходів, які діють цього літа, у періоди, коли видаються
попередження про спекотну погоду. Буде працювати кризова група, будуть
встановлені пункти надання першої медичної допомоги забезпечені питною водою,
систематично інформуватимуть населення, влада координуватиме з громадськими
організаціями першочергову допомогу незахищеним верствам населення. Влада
рекомендує уникати подорожей або робити перерви у приміщеннях з кондиціонером,
особливо людям, які страждають певними захворюваннями, і людям похилого віку. Вирішальні особи також кажуть, що в
нинішніх умовах посухи, люди марнотратно поливають сади питною водою,
стверджуючи, що деякі місцеві органи влади повинні будуть ввести обмеження в
цьому сенсі. Румунська залізниця може зменшити під час спекотної погоди
кількість людей у ​​поїздах без кондиціонерів, а в окремих повітах були
введені тимчасові обмеження руху для великих
транспортних засобів.

Стратегія
боротьби з посухою

Ми повинні швидко втрутитися всіма національними та
європейськими засобами, щоб захистити наше сільське господарство та наших
фермерів, – заявив прем’єр-міністр Ніколає Чуке під час першого засідання Міжміністерського
комітету з управління наслідками зміни клімату в сільському господарстві. Міжвідомчий комітет має
на меті вивчити наслідки зміни клімату та посухи в аграрному секторі та вжити
заходів, які збільшать індустріалізацію сільськогосподарського виробництва та
допоможуть фермерам підготуватися до осінньої сільськогосподарської кампанії.
Глава уряду сказав, що румунська влада готує переговори, щоб європейські кошти
від Національного плану відновлення та стійкості (PNRR) також могли
профінансувати розвиток зрошувальної системи. Цьогорічна
посуха відчувається в сільському господарстві у багатьох
повітах Румунії, а посіви на великих площах у деяких регіонах були знищені
через відсутність опадів. Румунська влада стверджує, що 70% території
країни страждає від посухи.

Підписання протоколів
про вступ до НАТО

У середу, на позачерговій
сесії, Парламент Румунії ратифікував приєднання Швеції та Фінляндії до
Північноатлантичного альянсу, таким чином Румунія стала однією з перших
країн-членів, яка сприяла швидкому просуванню процесу включення двох
скандинавських країн до НАТО. Усі парламентські групи проголосували за вступ
двох країн до НАТО, представники партій підкреслили, що це необхідний крок у
нинішньому контексті глобальної безпеки, який серйозно постраждав від війни в
Україні, та є доказом європейської солідарності. Ратифіковані протоколи про
приєднання були підписані 5 липня в Брюсселі. Бажання Швеції та Фінляндії
приєднатися до Північноатлантичного альянсу має місце на тлі занепокоєння
безпекою через вторгнення Росії в Україну.

Румунія забезпечує свої потреби в газі

Прем’єр-міністр Ніколає Чуке запевняє, що
Румунія матиме необхідного газу для наступної зими. Поточні запаси перевищують 1,6 млрд
кубометрів, а до 1 листопада планується досягти 80% потужності сховищ, – сказав
глава румунського уряду. Сьогоднішні
цифри вказують на рівень вище передбачуваних цифрів, – додав прем’єр-міністр Ніколає Чуке. Колишній голова
Національного управління з питань регулювання у сфері енергетики Нікулає
Гаврілець ствердив, що Румунія, завдяки значному внутрішньому видобутку та
нарешті прийнятому офшорному закону, який дозволяє видобуток газу в Чорному
морі, могла б покрити своє внутрішнє споживання газу цієї зими з власних
джерел, не вдаючись до імпорту. Румунія, зазначив Нікулає Гаврилець, могла б
навіть допомогти іншим країнам Євросоюзу зі газопостачанням, але через
систему компенсацій, а не безкоштовно. Цей сценарій на його думку повністю
вірогідний, але Міністерство енергетики висунуло план реагування на
випадок, якщо у нас виникнуть проблеми з газопостачанням.

Участь глави румунської дипломатії
в Раді закордонних справ ЄС

Міністр закордонних
справ Румунії Богдан Ауреску взяв участь цього тижня разом зі своїми колегами інших
держав-членів ЄС у засіданні Ради закордонних справ, яка відбулася в Брюсселі.
На порядку денному зустрічі були обговорені питання щодо агресії Росії проти
сусідньої України. Згідно з прес-релізом МЗС Румунії, глава румунської дипломатії
закликав Україну продовжувати шлях реформ, але наголосив на складному
контексті, в якому вони повинні проводитися, внаслідок агресії Росії. Він також
висловився за посилення режиму санкцій проти Москви, а також за підтримку
України з боку ЄС. У контексті продовольчої кризи, спричиненої агресією Росії, Богдан
Ауреску уточнив, що наразі транзитом через Румунію пройшло близько 2,7 млн. ​​тонн українського зерна, що становить близько половини загального обсягу
зерна, експортованого Україною.

Чудові результати
румунських олімпійців

Румунські учні завоювали
чотири золоті та одну срібну медалі на Міжнародній олімпіаді з фізики,
організованій Швейцарією в режимі он-лайн. Вони посіли друге місце у світі
після Південної Кореї. Команда Румунії з математики посіла перше місце в Європі
та п’яте місце у світі на Міжнародній олімпіаді з математики в Осло, здобувши
дві золоті та чотири срібні медалі. У травні, олімпійська команда Румунії з
математики виграла шість медалей і перше місце в командному змаганню на 39-й
Балканської олімпіаді з математики на Кіпрі. Також цього тижня румунські учні вибороли
третє місце у світі на Міжнародній олімпіаді з географії.

Румунія дала згоду на транзит українського зерна через канал Бистре

Румунія дала згоду на транзит навантажених зерном суден під українським прапором каналом гирла Бистре глибоководного суднового ходу «Дунай-Чорне море» для заходу/виходу суден що перевозять агропродукцію. Будівництво каналу Бистре розпочалося у 2004 році. Тоді румунська сторона зажадала від української зупинити гідротехнічні днопоглиблювальні роботи на каналі «Дунай-Чорне море», оскільки вони мають значний негативний транскордонний вплив на довкілля заповідної дельти Дунаю – об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО -, переважна частина якої знаходиться на території Румунії та порушують міжнародні норми в галузі охорони довкілля. Тоді незважаючи на численні офіційні протести з боку Румунії, три роки по тому Київ таки відкрив судноплавство по каналу завдовжки 10 км. Як йдеться в заяві Міністерства закордонних справ, рішення румунської влади відбувається в контексті зусиль нашої країни підтримати Україну, щоб зменшити наслідки агресії Росії. В документі уточнюється що, згода румунської сторони на використання каналу Бистре для транзиту суден, що перевозять агропродукцію, має винятковий характер, враховуючи важливість диверсифікації та оптимізації транспортних шляхів експорту українського зерна. Водночас, румунською стороною було наголошено на дотриманні принципової позиції Румунії щодо проєкту розвитку каналу Бистре для судноплавства, а також на необхідності дотримання ним положень чинного міжнародного законодавства, включно нормам охорони навколишнього середовища.

Виконавча влада Румунії схвалила проєкт закону про ратифікацію протоколів про вступ Фінляндії та Швеції до НАТО

Уряд у Бухаресті схвалив у середу проєкт закону про ратифікацію протоколів про приєднання Фінляндії та Швеції до Північноатлантичного альянсу, повідомив речник виконавчої влади Дан Кербунару. За його словами, Румунія є однією з перших держав, яка ініціювала ці кроки для ухвалення цього рішення про приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО. Такий підхід підтверджує, з одного боку, успіх Північноатлантичної організації як безпекової організації, а також політики «Відкритих дверей», яка дозволила консолідувати, зміцнити та розширити її спроможність надавати своїм членам гарантії безпеки, найсильніші гарантії безпеки, – сказав Кербунару. Дві країни подали заявки на членство у травні на тлі війни в Україні. На думку експертів, їх вступ зміцнить Альянс, оскільки Балтійське море буде майже повністю оточене членами НАТО, а кордон Альянсу з Росією стане більшим. Дві держави зберігали нейтралітет протягом десятиліть, в умовах коли, європейський мир не був під загрозою після Другої світової війни.

Європейська комісія покращила оцінки щодо зростання економіки Румунії

Завдяки несподіваному збільшенню на 5,2% у першому кварталі, Європейська комісія вирішила покращити свої оцінки розвитку румунської економіки цього року з 2,6%, як очікувалося в березні, до 3,9%, згідно опублікованими цього тижня економічними прогнозами. Натомість виконавчий орган ЄС переглянув у бік зниження свої оцінки щодо розвитку економіки Румунії в 2023 році з 3,6% до 2,9%, в контексті, в якому очікуєьбся уповільнення зростання як на глобальному, так і на європейському рівні. «Приватне споживання та інвестиції мають стати основними рушійними силами зростання цього та наступного року, тоді як чистий експорт буде діяти як гальмо для ВВП і призведе до збільшення дефіциту торговельного балансу», – заявили в Європейській комісії. Водночас виконавча влада співтовариства значно підвищила свій прогноз інфляції на поточний рік у випадку Румунії з 8,9% до 11,1%, а в 2023 році прогнозується зниження інфляції до 7,2%, що є більш скромним зниженням, ніж прогнозувалося навесні. Тоді ЄК прозгозувала у випадку Румунії інфляцію на рівні 5,3% у 2023 році.

Кількість випадків Covid в Румунії зростає

У Румунії зростає кількість нових випадків SARS CoV-2. Цього тижня добова кількість інфікувань становила кілька тисяч випадків. Результатом стало те, що влада повернулася до щоденного звітування кількості інфікувань. Протягом місяця звітування проводилося лише раз на тиждень. Експерти вважають, що новий підваріант Омікрон, який спричинив нинішню хвилю інфекцій у всьому світі та був виявлений у Румунії, значною мірою зменшує захист, який надається як вакциною, так і перенесенням хвороби, але загалом, схоже, не викликає важких форм. Міністр охорони здоров’я Александру Рафіла рекомендує повернення до протипандемічних санітарних заходів, а саме носіння маски та уникнення людних місць. Щодо вакцинації, він рекомендує введення антиковідної сироватки восени, коли з’явиться новий її варіант. Міністр охорони здоров’я наголосив на тому, що нинішня вакцина вже не ефективна проти нових штамів «Омікрон».

Звіт ЄК про верховенство права в Румунії

У опублікованому в середу звіті, Європейська комісія рекомендує Румунії вжити заходів для усунення невирішених проблем щодо розслідування та судового розгляду злочинів у судовій системі та запевнитися, що перегляд законів у сфері правосуддя зміцнює гарантії щодо незалежності системи, зокрема шляхом реформування дисциплінарного режиму магістратів. ЄК уточнює, що відділ з розслідування злочинів у судовій системі було скасовано, але залишаються деякі занепокоєння щодо розслідування таких злочинів. Брюссель так само рекомендує Бухаресту вирішити оперативні проблеми Національного антикорупційного управління. Єврокомісія рекомендує проведення ефективних громадських консультацій перед ухваленням законопроєктів, більшої прозорості у фінансуванні політичних партій, а також удосконалення правил і механізмів посилення редакційної незалежності суспільних ЗМІ. Що стосується преси, Європейська комісія звертає увагу щодо того, що немає достатньої прозорості щодо поширення оплаченого політичними партіями контенту поза виборчими кампаніями, а доступ журналістів до інформації залишається недостатнім. У Брюсселі також заявляють, що занепокоєння щодо функціонування та бюджету Національної аудіовізуальної ради зберігаються, і звертають увагу на той факт, що Румунія ще не транспонувала директиву про аудіовізуальні медіа послуги зі змінами, внесеними в 2018 році.

Енергетична незалежність Румунії.

Інтерконектор, який запрацював між газопроводами Греції та Болгарії, дає Румунії шанс отримати доступ до інших ресурсів природного газу в міжнародному контексті, в якому здається все більш можливим для Москви варіант припинити постачання цього палива до ЄС. Це зменшує побоювання, що ми можемо залишитися без газу взимку, і, крім того, прокладає шлях для Румунії мати можливість допомогти іншим державам у регіоні зменшити залежність від російського газу, заявив прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке, у четвер, в Афінах, де він побував з робочим візитом. Також у четвер Ніколає Чуке зустрівся в Бухаресті з Джоном Хопкінсом, головою і генеральним директором NuScale, американської компанії, яка розроблятиме в Румунії технологію малих модульних реакторів для виробництва атомної енергії. В ході зустрічі було підкреслено важливість ініціативи «Глобальне інфраструктурне партнерство», започаткованої на саміті G7, і виділення гранту в розмірі 14 мільйонів доларів США для нової фази програми розвитку малих модульних реакторів у Румунії. Прем’єр-міністр зазначив, що Румунія візьме участь через Національне атомно-електричне товариство з 9 мільйонами доларів для співфінансування цього нового етапу програми. Атомна енергетика є життєздатним рішенням для досягнення цілей енергетичної незалежності та декарбонізації, заявив прем’єр-міністр Румунії.

Міжпарламентський форум з питань безпеки в Бухаресті.

Законодавчий орган в Бухаресті швидко пройде процес ратифікації протоколів про вступ Фінляндії та Швеції до НАТО, оголосив спікер Палати депутатів Марчел Чолаку, який зазначив, що для цього буде скликано позачергове засідання Парламенту. Він взяв участь у 22-му Міжпарламентському форумі з питань безпеки в Бухаресті, заході, у якому виступив також міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Український посадовець зазначив, що агресія Росії проти його країни є явищем, яке приходить як виклик на адресу міжнародної безпеки, і закликав допомогти Україні отримати важке озброєння для стабілізації лінії фронту. Так само, голова зовнішньополітичного відомства України «від щирого серця» подякував Румунії за допомогу з початку кризи. Румунія залишається одним із найактивніших прихильників європейського шляху України, заявив прем’єр-міністр Ніколає Чуке у відеозверненні до учасників заходу в Бухаресті. З-поміж обговорених тем форуму – війна в Україні, майбутнє дипломатії, виклики у сфері оборони, безпеки та інформації, кібербезпека, 5G, торгівля людьми, тероризм та енергетична безпека.

Податкові зміни у Румунії.

Національний банк Румунії вирішив підвищити на один процентний пункт, до 4,75%, ключову процентну ставку монетарної політики, бажаючи зберегти твердий контроль над ліквідністю на грошовому ринку та зберегти поточний рівень мінімальних обов’язкових резервів за зобов’язаннями в леях і у валюті кредитних установ. Голова Мугур Ісереску пояснив, що інфляція продовжуватиме зростати меншими темпами до середини цього кварталу. З іншого боку, Міністерство фінансів винесло на публічне обговорення проект поправок до Податкового кодексу, який має бути прийнятий виконавчою владою наступного тижня. Документ передбачає підвищення податків на виграші в азартних іграх, збільшення акцизів на сигарети та алкогольні напої, зниження граничного розміру податкових пільг у сфері будівництва, сільському господарстві та харчовій промисловості, відмову від специфічного податку у сфері ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні) і повернення до оподаткування ділового обороту. Усі ці заходи набудуть чинності 1 серпня, але є й положення, які будуть запроваджені з початку наступного року. Серед них збільшення податку на дивіденди, зміна критеріїв для зарахування до категорії мікропідприємств, підвищення ставки ПДВ на доставку продуктів харчування, включно напоїв, так і на послуги ресторанного господарства, громадського харчування, на діяльність з розміщення в готелях, а також зміна розрахунку податку на будівництво.

Премії Театральної спілки Румунії UNITER

Цього тижня під час 30-го Гала-вечору Театральної спілки Румунії (UNITER) було нагороджено найкращі твори румунського театру 2021 року. Найкращою виставою було оголошено драму «Орач і смерть» Йоганнеса фон Тепла, драматизація та режисура Сільвіу Пуркарете, поставлену на сцені Національного театру «Василя Александрі» в Яссах. Хорія Суру був нагороджений у категорії «найкраща режисура» за «Трилогію копалень» Чаби Секеї, поставлену на сцені Бухарестського театру румунських драматургів, а премію за найкращу сценографію отримав Космін Флоря за виставу Яського національного театру «Три сумні п’єси», сценарій і режисура Раду Афріма. Найкращою радіопостановкою було оголошено «Століття румунського театру в Кишиневі – Реванш забороненої пам’яті», сценарій Маріани Ончану, радіоадаптація Магди Дуцу, художнє керівництво Петру Хадирке, постановка Румунського товариства радіомовлення. Нагорода за досконалість була присуджена пам’яті Іона Карамітру, колишнього директора Бухарестського національного театру та засновника Театральної спілки Румунії UNITER.

Посуха в Румунії.

Значна частина території Румунії страждає від надзвичайно сильної посухи, яка завдає шкоди сільському господарству, а в інших регіонах йдуть дощі, буревії та град. На національному рівні понад 70% території країни страждає від посухи на різних стадіях. Висохли десятки річок. Влада постійно контролює стратегічні запаси води та закликає до раціонального споживання питної води. Посуха призвела до значного зменшення рівня води на Дунаї, які вдвічі менші від середньої багаторічної позначки цього періоду. Це впливає як на виробництво електроенергії у гідроелектростанцях Залізні ворота 1 і 2, так і на навігацію. За словами синоптиків, екстремальні явища триватимуть протягом місяця. З 15 липня очікується нова хвиля спеки, яка посилить посуху.

Росія вже не партнер, а загроза

Саміт НАТО в Мадриді є однією з найважливіших зустрічей Альянсу за останні роки з точки зору результатів для Румунії, сказав президент Клаус Йоганніс. За його словами, центральною темою переговорів і рішень, прийнятих на саміті, було військове вторгнення російської армії в Україну, а прийнята на саміті нова стратегічна концепція НАТО адекватно відображає поточну безпекову ситуацію. Таким чином, Росія вже не вважається партнером, а найбільш значною та прямою загрозою безпеці та стабільності союзників. Вперше комуністичний Китай звинувачують у використанні широкого спектру політичних, економічних і військових заходів для поширення своєї влади по всьому світу. Заявлені амбіції та політика примусу Китаю ставлять під загрозу наші інтереси, безпеку та цінності – кажуть країни-члени НАТО, які також звинувачують стратегічне партнерство між Пекіном і Москвою, спрямоване проти міжнародного порядку. НАТО так само підтвердило посилення своєї військової присутності на східному фланзі, зокрема в Румунії. Його сили реагування зросли з 40.000 до понад 300.000 висококваліфікованих військовиків. «Це найважливіша реорганізація нашої колективної оборони з часів холодної війни», – підкреслив генеральний секретар Єнс Столтенберг, а президент США Джо Байден сказав, що «ми там» і «показуємо, що НАТО потрібна більше, ніж ніколи». Він, у свою чергу, оголосив про посилення військової присутності США по всій Європі. НАТО також пообіцяло підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, щоб протистояти вторгненню російської армії. Генеральний секретар Столтенберг заявив, що підтримка Києву є моральним і політичним зобов’язанням.

Румунія і газова криза

Держава-член Європейського Союзу найменш залежна від імпорту російської нафти, Румунія може стати енергетично незалежною, постачальником енергетичної безпеки в регіоні і транспортним коридором для газу та зеленої енергії з Каспійського моря, – каже міністр енергетики Вірджіл Попеску. У вівторок він разом із прем’єр-міністром Ніколаєм Чуке взяв участь у церемонії, організованій у Ваду, у повіті Констанца (південний схід), з нагоди початку експлуатації природного газу в проєкті Мідія. Міністр Попеску уточнив, що запаси природного газу в румунському периметрі Чорному морі складають 200 мільярдів кубометрів. Видобуток природного газу на ділянці Мідія є першим проєктом такого роду в румунському Чорноморському регіоні за останні 30 років, і в червні перші обсяги газу вже надійшли на внутрішній ринок. У свою чергу прем’єр-міністр Чуке заявив, що запаси газу в країні зараз становлять 41%, а до 1 листопада вони досягнуть 80%.

Кризова соціальна політика

Юридичні особи, які хочуть відкласти свої ставки по кредитам, повинні довести, що вони зазнали за останні три місяці збитки на щонайменше 25 відсотків, а фізичні особи повинні показати, що вони збільшили свої щомісячні витрати на 25% – передбачає рішення коаліційного уряду СДП-НЛП-ДСУР, який таким чином сподівається пом’якшити наслідки вибуху цін. Відтермінування здійснюється максимум на дев’ять місяців і тільки по кредитам без прострочення за останні шість місяців. Відтермінування виплат ставок по кредитам для тих, хто постраждав від зростання цін, є тимчасовою перевагою, – попередив експерт Адріан Мітрой, професор Академії економічних наук у Бухаресті. Він пояснив в інтерв’ю Радіо Румунія, що відтермінування насправді приносить додаткові витрати. Коли цей період закінчиться, щомісячні суми будуть вищими, оскільки вони також включатимуть певні додаткові комісії банку. Виконавча влада також прийняла нормативний акт, який допоможе студентам і молодим особам отримати банківські кредити під гарантії держави на 80% позиченої суми. У випадку студентів – йдеться про 10.000 євро, а у випадку молодих пар – 15.000.

Закон мовчання у румунів

Голова Європейської прокуратури (EPPO), колишній номер один Національного антикорупційного управління в Бухаресті, Лаура Кодруца Кьовеші, оголосила, що аналізує можливість повідомити Європейську комісію про активацію механізму обумовлення виділення європейських коштів дотриманням верховенства права в Румунії. Згідно з заявою Європейської прокуратури (EPPO), причина пов’язана зі змістом нещодавно ухваленого Парламентом Румунії закону, який транспонує європейську директиву щодо захисту викривачів. Нормативний акт скасував анонімне звітування вчинків про корупцію. Основне занепокоєння полягає в тому, що це може мати негативний вплив на потенційних інформаторів у Румунії, негативно вплинувши на рівень виявлення шахрайства з європейськими грошима, також зазначено в комюніке Європейської прокуратури. Численні місцеві громадські організації оголосили про те, що звернуться по домопогу Омбудсмена щодо законопроекту про захист викривачів у суспільних інтересах і застерегли, що Румунія ризикує отримати санкції, оскільки нормативний акт вибірково транспонує європейську директиву.

Флорін Кицу, ще одна відставка

Румунські сенатори звільнили, в середу, на пленарному засіданні посаду спікера Вищої палати Парламенту, прийнявши до відома відставку Флоріна Кицу з цієї посади. Раніше Кицу заявив, що його відставку вимагали лідер НЛП, прем’єр-міністр Ніколає Чуке, і генеральний секретар партії, міністр внутрішніх справ Лучіан Боде, які поінформували, що партія позбавила його політичної підтримки на цій посаді. Кицу також стверджує, що отримав догану за заяви, які він робив протягом багатьох років проти соціальної політики та політики заробітної плати СДП, партнера урядової коаліції НЛП. Дуже компетентний економіст, на думку одних, безглуздий персонаж, на думку інших румунських журналістів, Флорін Кицу мав однаково швидкі підйом і падіння на політичній сцені. Стільки часу, скільки користувався симпатією президента Клауса Йоганніса, він був прем’єр-міністром і лідером НЛП, а після того, як потрапив у немилість, втратив обидві посади на користь генерала Чуки. Посаду спікера Сенату тимчасово виконуватиме лібералка Аліна Горгіу, юрист за фахом із суперечливими законодавчими ініціативами, яка також вважається протеже глави держави. Два роки тому вона запропонувала, щоб злочинці, засуджені до семи років позбавлення волі, відбували покарання вдома, що викликало хвилю критики в румунському громадському просторі.

Європейська підтримка
України

Президент Румунії Клаус Йоганніс, президент Франції
Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем’єр-міністр Італії Маріо
Драгі у четвер здійснили візит до Києва в історичному складі, покликаному
підкреслити європейську солідарність з Україною, проти якої Росія розв’язала
війну. Четверо європейських лідерів відвідали Ірпінь, що під Києвом, де
побачили наслідки російських звірств та засудили неймовірну людську трагедію та
страшні руйнування. Спільний візит відбувся напередодні саміту ЄС, на якому наступного
тижня буде вирішено питання про статус України як кандидата на вступ, якого
домагається київська влада, щоб підтримати бойовий дух українців. Франція,
Німеччина, Італія та Румунія підтримують надання Україні статусу кандидата в ЄС,
– заявив у Києві Еммануель Макрон, країна якого півроку головує в Раді
Європейського Союзу. Шольц, Макрон, Йоганніс і Драгі висловили підтримку
відбудові України. Президент Франції зазначив, що з початку війни його країна
скрупульозно дотримується зобов’язань і підтримує Україну на всіх рівнях. Він
також повідомив, що Париж надасть Києву ще шість гармат «Цезар», відомих своєю точністю
ураження цілі. Прем’єр-міністр Італії висловив свою підтримку розслідуванню
імовірних військових злочинів в Україні. Зі свого боку, канцлер Німеччини
заявив, що його країна підтримуватиме Україну стільки, скільки буде необхідно.
Перебуваючи в Києві, президент Клаус Йоганніс заявив, що Румунія бере активну
участь у сприянні транзиту зернового експорту з України та виступає
регіональним хабом для українського зерна. Глава держави закликав коаліцію
держав підтримати міжнародні зусилля зі створення коридорів для безпечного
судноплавства через Чорне море. З іншого боку, він наголосив на важливості
надання наступного тижня Європейською Радою Україні, Республіці Молдова та
Грузії статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. У середу президент
Клаус Йоганніс і його французький колега Еммануель Макрон зустрілися з військовослужбовцями,
які дислокуються на базі Міхаїл Когелнічану, на південному сході Румунії. Йоганніс
зазначив, що співпраця між Румунією та Францією у сфері безпеки останнім часом
зазнала особливого і бажаного посилення на тлі кризи, спричиненої військовою
агресією Росії проти України. Він ще раз подякував за присутність французьких
військових і за пререйняття Францією командування новоствореною бойовою групою
НАТО в Румунії. До речі, президенти Румунії та Франції обговорили необхідність
посилення позиції стримування та оборони на східному фланзі, особливо на
Чорному морі, а також розглянули нову стратегічну концепцію Альянсу та
перспективу вступу Швеції та Фінляндії до НАТО. Своєю чергою Еммануель Макрон
зазначив, що румунсько-французькі відносини, закріплені у стратегічному
партнерстві, ґрунтуються на двовіковій дружбі.

Природний газ з Чорного моря

У Румунії розпочався видобуток природного газу з периметру
Мідія, у Чорному морі, і перший газ вже поступив у національну газотранспортну
систему. Цього року видобуток оцінюється в півмільярда кубометрів газу. Мідія є
першим за останні 30 років новим проєктом видобутку природного газу на
румунському континентальному шельфі Чорного моря і забезпечить 10% внутрішнього
попиту.

Уряд прийняв ряд термінових постанов

Проєкт термінової постанови про боротьбу зі спекуляцією був ухвалений
урядом у четвер після його обговорення в першому читанні минулого тижня. Метою цього
нормативно-правового акту є захист кінцевого споживача та належне
функціонування ринку. Також у четвер уряд ухвалив термінову постанову, яка
передбачає призупинення з 1 липня і до кінця року процедур проведення
конкурсного відбору кандидатів на заміщення вакантних посад у державних,
центральних та місцевих установах. Цей захід необхідний для зменшення витрат
державних установ.

Екс-міністерка туризму Румунії Елена Удря була екстрадована владою Болгарії

Колишня міністерка туризму Елена Удря була привезена з Болгарії до Румунії,
де вона має відбути шість років ув’язнення у так званій справі «Гала-вечір боксу
Буте». Вона була засуджена ​​за хабарництво та зловживання службовим
становищем. У квітні, в день коли суд мав винести остаточний вирок Удря покинула країну, але була затримана в
Болгарії під час спроби дістатися до Греції. 10 червня Софійський апеляційний
суд задовольнив запит румунської влади про екстрадицію колишньої міністерки. У
Румунії Елена Удря є фігуранткою в ще одній справі про незаконне фінансування
виборчої кампанії на президентських виборах 2009 року. Суд першої інстанції
засудив її до восьми років ув’язнення. Елена Удря була однією з найвпливовіших
осіб з близького оточення колишнього президента Румунії з 2004 по 2014 роки
Траяна Бесеску. Нагадаємо, що Вищий касаційний суд нещодавно остаточно
встановив, що колишній президент Бесеску в молодості співпрацював з політичною
поліцією комуністичного режиму Секурітатє.

Збірна Румунії з футболу у піке

Збірна Румунії з футболу посідає останню позицію в групі, яку очолює Боснія
і Герцеговина, у груповій стадії Ліги націй і ризикує з наступного року грати в
третьому ешелоні змагання. У вівторок увечері команда Румунії поступилася збірній
Чорногорії з рахунком 3:0 у матчі-відповіді. Румунія програла й у першому матчі
з рахунком 2:0. До тепер румуни зазнали три поразки, дві від Чорногорії та одну
від Боснії та Герцеговини, остання стала однією з найбільших поразок, які
коли-небудь зазнала збірна Румунії вдома. Єдину перемогу збірна Румунії здобула
у матчі з командою Фінляндії вдома з рахунком 1:0.

Підписання
перших контрактів за фінансуванням
НПВС

Наприкінці
тижня між місцевою владою та Мінрозвитком
були підписані перші контракти, які
фінансуються за рахунок Національного
плану відновлення та стійкості. Вони
спрямовані на відновлення
та модернізування навчальних закладів і будинків мерій та
підвищення
теплової ефективності
деяких адміністративних будинків.
Усі місцеві громади, незалежно від
регіону чи політичної приналежності
мера, мають рівні шанси на фінансування
через Національний
план відновлення та стійкості, запевнив
прем’єр-міністр ліберал Ніколає Чуке.
Він стверджує, що процес подання проєкту
був прозорим, у
цьому сенсі будучи використана
цифрова
платформа.
За європейські
кошти буде збудовано також значну
частину автомагістралі
Молдова,
яка з’єднує південь з північним сходом
Румунії і має загальну протяжність
майже 440 км до кордону з Україною. Ділянка
від Плоєшть
до Пашкань,
простяжністю
близько 320 км, фінансується
за рахунок Національного плану відновлення
та стійкості. Теж
цього тижня було підписано контракт на
побудову першої ділянки Плоєшть-Бузеу,
а також на виконання середньої ділянки
автобану
Мізіл-П’єтроаселе. До кінця року Румунія
отримає 10 мільярдів євро з Національного
плану відновлення та стійкості. Гранти,
надані ЄС
у рамках цього плану, в обмін на обов’язкові
реформи, полегшують проходження складного
періоду з перебігом криз.

Румунія
на Раді міністрів Організації
економічного співробітництва та розвитку

Глава
румунської дипломатії
Богдан Ауреску вперше представив
Румунію, як країну-кандидатку
на приєднання, на щорічному
засіданні Ради міністрів
Організації економічного співробітництва
та розвитку після того, як її
кандидатура була прийнята в січні.
Міністру вручили дорожню
карту реформ, які країна має
провести аби приєднатися до обраного
клубу 38 розвинених економік світу.
Румунія розпочне ефективний процес
вступу з підготовки документа під назвою
«початковий меморандум», який на практиці
вимірюватиме прогрес
нашої країни у гармонізації
з інструментами та правилами Організації
економічного співробітництва та
розвитку. Модернізація та цифровізація
адміністрації, надійність
та прозорість державних фінансів,
професійне та компетентне управління
в державних компаніях знаменуватимуть
цей процес. Приєднання до Організації
економічного співробітництва та розвитку
– це вступ до надзвичайно відбірного
клубу найбільших економік світу,
економік, які виробляють найбільший
обсяг торгівлі і водночас виробляють
інвестиції, тому це є паспортом
економічного зростання», – заявив
Богдан Ауреску в інтерв’ю
Радіо Румунія.

Парламентський
діалог Румунія – Респ. Молдова

Парламентський
діалог між двома державами, об’єднаними
мовою та історією, піднімається на інший
рівень. Найближчим часом у Кишиневі
відбудеться спільне засідання парламентів
Республіки Молдова та Румунії, повідомив
спікер законодавчого
органу Респ. Молдова, Ігор
Гросу, після переговорів зі
спікером Палати депутатів
Парламенту Румунії,
Марчелем Чолаку. Під час візиту до
Кишиніва, Чолаку заявив,
що місце Респ. Молдова
знаходиться в Європейському
Союзі, а Румунія зобов’язана
допомогти їй у цьому. З іншого
боку, він наголосив на
тому, що влади Кишинева
та Бухареста мають
працювати разом для убезпечення
кордонів. Переговори з
президентом Респ. Молдова
Майєю Санду стосувалися
складної регіональної
ситуації, яка склалася
внаслідок війни в Україні, а також
двостороннього порядку
денного. Президент
Респ. Молдова Майя Санду подякувала
за підтримку, яку надає Румунія Респ.
Молдові, в тому числі за безповоротну
допомогу в розмірі 100 мільйонів євро,
узгоджену на спільному засіданні урядів
двох країн. Після зустрічі з прем’єр-міністром
Наталією Гавріліце, Марчел
Чолаку заявив, що Румунія рішуче підтримує
розширення фінансової допомоги
Європейського Союзу для Республіки
Молдова.

Суперечки
щодо майбутніх законів про національну
безпеку

Цього
тижня у пресі з’явилися вкрай критичні
статті про проєкти законів
про національну безпеку. Журналісти
стверджують, що ці закони
значно і небезпечно підвищують потужність
спецслужб для демократичного суспільства.
Проєкти мали бути
затверджені Урядом
і скеровані до Парламенту
на затвердження, але цього не сталося.
Реагуючи на це, президент
Клаус Йоганніс запевнив,
що проєкти будуть
виправлені. Ніхто не хоче відновлення
колишньої політичної поліції
Секурітаті, – сказав глава держави.
Він пояснив, що чинна законодавча база
у цій сфері була розроблена
на початку 1990-х років і потребує адаптації
до сучасних викликів, але нова редакція
– це лише перший варіант
проєкту, який зазнає кількох фільтрів
та змін, перш ніж він набуде чинності в
Уряді, у Верховній раді оборони
країни і в Парламенті.
Президента, здається,
засмутило те, що перша редакція
пакету законів, яка не
призначена громадськості,
з’явилася в пресі і вважає
це помилкою. Критики
проєкту дорікнули
йому те, що він більше стурбований
витоком інформації в ЗМІ,
ніж шкідливим вмістом цих
законів. Лідер Союзу За
порятунок Румунії (демократична
опозиція) Кетелін
Друле різко розкритикував
перший варіант пакету
законів і зажадав відставки
його авторів.

Поразки
румунської збірної з футболу

8 червня 1922 року збірна Румунії з футболу зіграла в Белграді проти Югославії, перший в історії матч і перемогла з рахунком 2-1. Сьогоднішні футболісти збірної не були здатні вшанувати сторіччя. Через 100 років вони протягом кількох днів зазнали поразки в матчах, які, за іронією долі, зіграли проти представників двох держав, що виникли після розпаду Югославії, 0-2 з Чорногорією і 0-1 з Боснією і Герцеговиною, це будучи першими офіційними результатами національної збірної з новим тренером Еді Йорденеску. За даними румунської преси, це найслабший дебют тренера національної збірної, а покращення результатів місцевого футболу після багатьох років невдач – лише ілюзія.

Клаус Йоганніс провів телефонну розмову з Шарлем Мішелем

Президент Румунії Клаус Йоганніс у четвер провів телефонну розмову з головою Європейської ради Шарлем Мішелем. Основна увага під час розмови була приділена позачерговому засіданню Європейської Ради, яке відбудеться наприкінці поточного місяця. Центральною темою саміту лідерів країн ЄС буде гуманітарна та фінансова підтримка України. Крім цього буде розглянуто такі питання як продовольча безпека, енергетика, безпека та оборона. Тим часом російські війська продовжують наступ в сусідній Україні, де ситуація залишається складною. Генеральній інспекторат прикордонної поліції повідомив, що з початку війни 24 лютого до Румунії в’їхали понад мільйон громадян України.

Набув чинності закон про офшорні свердловини

У середу президент Клаус Йоганніс підписав закон про офшорні свердловини, який регулює видобуток газу в румунському чорноморському шельфі. Після прийняття цього нормативно-правового акту Палатою депутатів в останньому читанні міністр енергетики, ліберал Вірджил Попеску заявив, що нова редакція закону забезпечує стабільність, передбачуваність і дружнє фіскальне середовище для інвесторів, але й дешевший газ для румунського споживача. Законом передбачено комплекс заходів щодо стабільності режиму оподаткування та нафтових роялті, а також скасування додаткового оподаткування прибутку від реалізації, якщо інвестори не отримують надприбутки. На період дії угод про офшорні шельфові та оншорні глибокі нафтові периметри, власники угод мають право вільно торгувати вуглеводнями, що видобуваються на цих нафтових периметрах, за цінами та кількостями, визначеними ними, відповідно до чинного національного та європейського законодавства. Згідно з документом, пріоритет у придбанні видобутого родовища матиме Румунія, а прибуток буде поділено між румунською державою – 60% та інвесторами – 40%. Орієнтовний обсяг газових родовищ у румунському континентальному шельфі становить 200 мільярдів кубометрів. Найбільше газу містить родовище «Neptun Deep», що належить румунській державній компанії Romgaz і OMV Petrom. Поставки газу з цього родовища планується розпочати наприкінці 2026 – на початку 2027 року. Розробка газу родовища Мідія, однак, перебуває на більш просунутій стадії, тому компанія Black Sea Oil&Gas розпочне видобуток вже цього року, а в результаті здійснених інвестицій є можливість видобувати до одного мільярда кубометрів газу на рік.

Спадкоємиць британського престолу відвідав Румунію

Під час першого візиту до Румунії, після понад дворічної перерви через пандемію нового коронавірусу, спадкоємець британської корони принц Чарльз зустрівся в середу в Бухаресті з президентом Клаусом Йоганнісом, премєр-міністром Ніколаєм Чуке та берегинею румунської корони принцесою Маргаретою. Під час переговорів йшлося про кризу українських біженців та про допомогу Румунії сусідній країні в контексті російського вторгнення. Глава держави поінформував принца Уельського про гуманітарний хаб у Сучаві та координацію дій кількох держав з підтримки на благо України. Сторони також обговорили двосторонні відносини та румунсько-британське стратегічне партнерство, можливі рішення щодо обмеження наслідків зміни клімату та збереження біорізноманіття, а також можливість розвивати спільні освітні проєкти щодо зміни клімату. На зустрічі з главою уряду принц Чарльз поцікавився політикою Румунії у сфері зеленої та відновлюваної енергетики. Ніколає Чуке висловив свою відкритість підтримувати інвестиції в зелену енергетику, особливо в офшорну енергетику, в яку британські компанії планують інвестувати найближчим часом. Разом з берегинею румунської корони принцесою Маргаретою принц Чарльз відвідав організований у Бухаресті центр для українських переселенців, де поспілкувався з біженцями та волонтерами, які їх підтримують. Спадкоємець корони Великобританії вперше прибув до Румунії в 1998 році. Він підтримує фонди та програми, які готують майстрів, захищають культурну спадщину або біорізноманіття Трансільванії. Через Фонд принца Уельського Румунії, Його Королівська Величність також розробив програми підтримки дрібних фермерів і спеціальну програму підтримки румунських військових поранених в Афганістані та Іраку.

Влада затвердила новий пакет соціо-економічних заходів

Кабінет міністрів Румунії у понеділок оголосив про новий пакет соціо-економічних заходів, погоджених урядовою коаліцією, на тлі безпрецедентного зростання цін, що негативно впливає на населення країни. Пакет у розмірі 1,1 мільярда євро має набути чинності 1 липня. Серед заходів – відтермінування на девять місяців сплати за банківськими позиками для громадян і компаній, які стикаються з фінансовими труднощами через останні кризи. Також було вирішено надати чверть різниці в заробітній платі відповідно до закону про оплату праці держслужбовців та працівників державних органів на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів, а також надання одноразової допомоги в розмірі 700 леїв (140 євро) всім пенсіонерам з пенсіями нижче 2000 леїв (400 євро). Водночас уряд вживатиме заходів для зміцнення бюджету та виконання зобовязань щодо державного дефіциту. Йдеться про скорочення бюджетних витрат щонайменше на 10%, за винятком тих, що стосуються інвестиції, зарплати, пенсії та соціальної допомоги, призупинення з 1 липня конкурсів на зайняття посад державної служби, а також збільшення надходжень до зведеного державного бюджету на 10 млрд леїв (2 мільярди євро). Теж у понеділок міністр європейських інвестицій та проєктів Марчел Болош повідомив, що переважна більшість ваучерів для вразливих верств населення буде роздана бенефіціарам у червні, а решта – у першій половині липня. 9 травня уряд прийняв рішення про надання соціальних ваучерів кільком категоріям людей, які перебувають у стані крайньої бідності. Раз на два місяці понад три мільйони румунів отримають соціальний ваучер на 250 леїв (50 євро).

Великий
крок до енергетичної незалежності

Закон,
що дозволяє експлуатацію природного
газу в Чорному морі, завершив свій
законодавчий шлях у Палаті депутатів
у Бухаресті. Часто згадувана енергетична
незалежність, лейтмотив дебатів щодо
економічних питань, породжених війною,
більше не є ілюзорним бажанням. Принаймні
про це свідчать заяви представників
уряду та коаліції СДП-НЛП-ДСУР, яка
його підтримує.
На відміну від попереднього
варіанту, новийваріант закону
є більш зручним
для інвесторів і має принести користь
як компаніям, так і державі. Міністр
енергетики, ліберал Вірджіл
Попеску, заявив, що новий
закон забезпечує
стабільність, передбачуваність і
сприятливе фіскальне середовище для
інвесторів, а також нижчу ціну на газ
для побутових споживачів. Опозиційний
Союз За порятунок Румунії проголосував
за закон, хоча хотів би,
щоб доходи від експлуатації родовищ
спрямовувалися додругого
рівня пенсійного
забезпечення, який управляється
приватними
страховими
компаніями.
Єдиними, які виступили
проти закону, були екстремісти опозиційного
Альянсу за об’єднання
румунів,
заблоковані
у пастці
ультранаціоналістичної риторики. Новий
закон дає змогу
уряду втручатися в ситуації енергетичної
кризи та перенаправляти видобутий газ на внутрішнє споживання.

Економіка
під тиском

Румунія
мала найвище економічне зростання в ЄС
– 5,2% за перші три місяці цього року,
порівняно з попереднім кварталом. Хороша
новина надійшла від Євростату та
підтвердила дані, оприлюднені раніше
Національним інститутом статистики.
Проте прогнози виглядають не так добре.
За даними Європейської комісії, після
потужного зростання в 2021 році, очікується,
що економіка Румунії сповільниться до
2,6% цього року, оскільки інфляція зменшує
наявні доходи, а війна в Україні впливає
на довіру до економіки, ланцюгів
поставок та інвестицій.
У лютому, перед вторгненням Росії в
Україну, виконавча влада ЄС прогнозувала,
що цього року економіка Румунії
підвищиться на 4,2%. Комісія також
переглянула в бік зниження оцінки щодо
економічного розвитку Румунії у 2023
році, коли валовий внутрішній продукт
збільшиться лише на 3,6%. Європейська
комісія значно підвищила прогноз
інфляції на цей рік з 5,3% до 8,9%. Лише
наступного року інфляція впаде до 5
відсотків. Урядовий дефіцит та державний
борг також зростуть, прогнозує Комісія.
Останнім часом, коли оцінюють стан
економіки Румунії експерти все частіше
використовують слово стагфляція, тобто
відносно висока і стійка інфляція, над
якою, на жаль, накладається помірна
еволюція економіки.

Заходи
з пакету підтримки румунів

Підвищення
пенсій та допомог
на дітей,
зменшення соціальних внесків, схема
обмеження рахунків за електроенергію
для побутових та непобутових споживачів,
програма «Підтримка Румунії» – все це
може призвести лише до прискореного
спустошення скарбниці країни.
Стривожені,
соціал-демократи, члени
урядової
коаліції вважають, що настав час
повернутися до прогресивного оподаткування,
але ліберальні партнери не планують
відмовлятися від єдиної ставки
оподаткування.
Питання – на
порядку денному коаліції. До прийняття
рішення будуть запроваджені інші
два заходи з програми «Підтримка
Румунії». Термінова
постанова, прийнята в середу, дозволяє
приватним компаніям добровільно
підвищувати мінімальну заробітну плату
на 200 леїв (близько 40 євро). Підвищення
має набути чинності з 1 червня і передбачає звільнення цих компаній від сплати податку
та внеску
на соціальне страхування. Другий захід
має на меті компенсування
підвищення цін на пальне
для автоперевізників. 3000 компаній у цій
галузі
користуватимуться
цією державною допомогою.

Про
вступ Фінляндії та Швеції до НАТО та
зміцнення східного флангу

Румунія
привітала
бажання Фінляндії та Швеції приєднатися
до Північноатлантичного альянсу.
Президент Клаус Йоганніс
заявив, що підтримає їх у процесі вступу,
і переконаний, що з приєднанням двох
держав до сім’ї НАТО Альянс стане
сильнішим. З іншого
боку,
прем’єр-міністр Ніколає Чуке зазначив,
що нинішній контекст, в якому Росія
порушила норми міжнародного права та
вдалася до збройної агресії проти
суверенної та незалежної держави, привів
дві країни до рішення стати членами
альянсу, що продемонстрував
свій оборонний
характер, дух солідарності, єдності,
солідності та рішення зробити все
можливе, щоб захистити кожен дюйм
території держав-членів.
Після вступу двох північних держав до
НАТО, найбільш відкритим флангом
союзників є східний фланг,
особливо його південна частина.
Прем’єр-міністр Румунії
Ніколає Чуке
та його
португальський колега Антоніу Кошта
обговорили в Бухаресті питання
його консолідації.
Вони
відвідали навчальний батальйон на
півдні Румунії, де проходять тренування
близько 200 португальських військовослужбовців,
розгорнутих цього року для зміцнення
Південно-східного
флангу НАТО. Союзники звернулися
ізрішучим
посланням до Росії:
напад на союзника розглядається як
напад на всіх нас, підкреслив португальський
прем’єр-міністр
Кошта.
Міністри оборони Румунії та Португалії
підписали цього
тижні в Бухаресті
двосторонню угоду про співпрацю в галузі
оборони.

Румунське
кіно в Каннах

Румунський
режисер Крістіан Мунджіу повертається
до Канн, де він чудово почувається, з кінострічкою
«R.M.N.», яка буде
змагатися за Золоту пальмову гілку в
офіційному конкурсі. Мунджіу отримав
великий трофей у 2007 році за 4 місяці,
3 тижні та 2 дні, а також інші
дві нагороди за сценарій та, відповідно,
режисуру. Два інших румунських фільми
будуть показані
вперше, але в інших розділах,
на 75-му Каннському міжнародному
кінофестивалі: «Метроном» Александра
Белка
та короткометражний фільм «Потемкінці»
режисера Раду Жуде.
Також у цьому випуску фестивалю беруть
участь продюсер Діана Перою
та актриса Косміна Стратан, яка 10 років
тому отримала, завдяки своїй ролі у
фільмі Мунджіу «За пагорбами»,
нагороду за виконання
жіночої ролі.

Вирок у справі «Колектив»

Через
майже сім років Апеляційний суд Бухареста виніс остаточний вирок у
справі, за фактом пожежі в бухарестському рок-клубі «Colectiv», в результаті
якої загинули 64 людини і майже 200 отримали поранення. Ще одна особа згодом покінчила
життя самогубством.Увечері
30 жовтня 2015 року на сцені клубу, що діяв в одному з приміщень колишнього
заводу, невдовзі після початку рок-концерту через феєрверк загорілася ізоляція
на стелі і за лічені секунди клуб був охоплений вогнем. Деякі глядачі загинули
миттєво, інші були сильно уражені полум’ям та димом, багато загинули через
тисняву на виході. У політичному плані,
через кілька днів тодішній прем’єр-міністр,
соціал-демократ Віктор Понта подав
у відставку під тиском вуличних демонстрацій,
організованих під гаслом «Корупція вбиває». Однак суд
неодноразово відтермінував остаточний вирок у цій справі.
12 травня 2022 року Апеляційний суд Бухареста засудив трьох
власників клубу від 6 до 11 років позбавлення волі,
двох піротехніків, які організували феєрверк, до
6 років і 10 місяців
позбавлення волі, їх роботодавця
до двох
з половиною роки, двох
пожежників, які повинні були
перевіряти дотримання протипожежних правил у клубі,
до 8 років і 8
місяців позбавлення волі.Суд також засудив тодішнього мера 4-го сектора
Крістіана Попеску П’єдоне до чотирьох років позбавлення волі за зловживання службовим становищем. Колишній корчмар, який закінчив середню освіту у 32 роки, 60-річний П’єдоне наслідував приклад Віктора Понти в 2015 році,після пожежі подав у відставку з посади мера. Однак у 2020 році він
балотувався та був обраним мером 5-сектора, факт, який за словами пресидивує стосовно моралі місцевого політичного духу, так і розсудливості електорату.

Закон про видобуток газу
в Чорному морі

Сенат
Румунії схвалив внесення змін до закону «Про офшор»,
який спрямований на заохочення інвестицій у видобуток важливих родовищ
вуглеводнів у Чорному морі.
Ініціатори проєкту урядової
коаліції, до складу якої входять Соціал-демократична партія,
Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румунії,
стверджують, що завдяки цьому голосуванню Румунія робить важливий крок до
енергетичної незалежності. Закон передбачає,
що румунська держава і компанії матимуть пріоритет у придбані отриманої
продукції, а румунська держава отримає 60% прибутку. У свою чергу, компанії
зможуть відраховувати 40% своїх інвестицій, на відміну від 30%, передбачених
чинним законодавством. Партії урядовоїкоаліції
наголошують на
необхідності цього закону в нинішньому економічному контексті, коли взимку Румунія
імпортує від Росії близько 30% необхідного
газу.
Законопроєкт також підтримав
опозиційний Союз «За порятунок Румунії»,
хоча запропоновані ним поправки не були схвалені.
Натомість націоналістичний опозиційний Альянс за об’єднання
румунів (AUR) категорично відхилив закон, який вважає
антинаціональним, оскільки він призведе до продажу іноземним компаніям ресурсів
стратегічного значення. Остаточне рішення належить
Палаті депутатів.

Образливі заяви
на адресу Румунії

Понад 900 тисяч громадян України знайшли притулок в Румунії з початку російського вторгнення,
24 лютого, -
­показують статистичні дані, оприлюднені Головним інспекторатом прикордонної поліції. На цьому тлі, відповідно до розпорядження міністра закордонних
справ Богдана Ауреску, Міністерство закордонних справ Румунії у четвер викликало російського посла в
Бухаресті Валерія Кузьміна. Було звернуто увагу російського посла на неприпустиме неодноразове використання
російською місією образливої та провокаційної лексики проти Румунії та НАТО, частиною якого є Румунія, в
результаті її демократично прийнятого рішення. МЗС пішло на такий
крок після того, як Посольство Росії
опублікувало, серед іншого, статтю під назвою «Про
гавкіт НАТО біля кордонів Росії та головне джерело дезінформації у світі». Минулого місяця
Міністерство закордонних справ Румунії повідомило, що румунська влада
вирішила оголосити 10 осіб, які працюють в посольстві Російської Федерації,
особами нон-грата в Румунії, враховуючи
той факт, що їх дії
суперечать положенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини.

Румунських журналістів затримала так звана
придністровська охорона

Після затримання так
званими силами безпеки проросійського сепаратистського регіону Придністров’я,
на сході Республіки Молдова, двоє румунських журналістів телеканалу Digi24
було звільненовнаслідок дипломатичного
втручання Румунського міністерства закордонних справ. У вівторок двоє
румунських журналістів, які здійснювали свою професійну діяльність, у
Придністровському регіоні, не вийшли на зв’язок з редакцією. МЗС повідомило, що Посольство Румунії в Кишиневі в терміновому порядку
розпочало багатоканальні процедури та через декілька годин журналісти були звільнені. Їх безпечно
супроводжували до Кишинева. Нагадаємо, що Придністров’я вийшло де-факто з-під
контролю кишинівського уряду в 1992 році, після збройного конфлікту, який був
заморожений коли російські війська втрутилася в конфлікт на боці
сепаратистів. Колишній російський президент Борис Єльцин, на саміті ОБСЄ в
Стамбулі 1999 року, зобов’язався повністю вивести війська з Придністров’я. Але
Росія досі не виконала зобов’язання. Припускається
що тут перебувають близько 1500
російських солдатів і важливі арсенали.

Внутрішній футбольний сезон добігає кінця

Футбольна команда Сепсі ОСК Сфинту-Георге (Sepsi
OSK) та футбольна команда «Волунтарі» на цьому тижні вийшли у фінал Кубка
Румунії з футболу, який запланований на четвер, 19 травня. Чемпіонат Румунії з
футболу також підійшов до кінця. В ньому змагаються багаторазові чемпіони ЧФР
Клуж (CFR Cluj ) та нинішній володар трофею ФЧСБ (FCSB). Після завершення
внутрішнього сезону збірна Румунії з футболу стартує, на початку червня, у другому
турі групового раунду континентального чемпіонату Ліги націй, де
зіграє зі збірними Чорногорії, Боснії та Фінляндії.