Category: Головне за тиждень

Зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Бухаресті

Ми не повинні недооцінювати Росію, чиї ракети продовжують
атакувати українські міста, цивільне населення та критичну інфраструктуру
України, – заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у середу в
Бухаресті на завершення зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів НАТО.
Продовження військової підтримки України є вкрай важливим, особливо в частині
протиповітряної оборони, – зазначив генсек НАТО. Він також заявив, що вступ
Фінляндії та Швеції до НАТО майже завершено і подякував Румунії за «чудове
проведення» зустрічі в Бухаресті. У свою чергу, міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску наголосив
на необхідності ще більш ретельного моніторингу ситуації в Чорному морі,
зважаючи на непередбачуваність поведінки Росії. Міністри закордонних справ
країн-членів НАТО пообіцяли посилити підтримку Україні та допомогти відновити
її енергетичну інфраструктуру. Міністри підтвердили стратегічне значення
Чорноморського регіону для Альянсу. Це була перша зустріч у такому форматі,
організована Румунією після її вступу до НАТО, і перша подія, яка відбулася в
країні на східному фланзі Північноатлантичного альянсу з початку війни в
Україні.

Інші важливі зустрічі в румунській столиці

Окрім зустрічі міністрів закордонних справ
країн-членів НАТО, Румунія вперше організувала зустріч мюнхенських лідерів. 75 високопосадовців та експертів із
зовнішньої політики та безпеки обговорили наслідки війни в Україні, а також
інші питання безпеки в регіоні. Економічну, енергетичну та продовольчу кризу, а
також війну в Україні також аналізували на Аспенському форумі, який відбувся теж
у румунській столиці. Також у Бухаресті відбулося засідання нової енергетичної
координаційної групи, до якої входять представники Групи Великої сімки (G7) та
інших країн-союзників, з метою мобілізації або планування якнайшвидшої доставки
обладнання в Україну.

Стратегічне партнерство між
Румунією та США

Державний департамент США
привітав 25-ту річницю встановлення Стратегічного партнерства з Румунією. Був
відмічений між іншим внесок Бухареста в багатонаціональні місії та місіях
Північноатлантичного альянсу, а також той факт, що в Румунії дислоковані кілька
військових структур НАТО та кілька американських військових структур, включаючи
протиракетний щит в Девеселу (південь). У вівторок у Бухаресті Ентоні Блінкен
провів переговори з міністром закордонних справ Румунії Богданом Ауреску. Вони
відмітили річницю стратегічного партнерства між Румунією та США, заснованого на
спільній прихильності до просування та консолідації трансатлантичних відносин і
демократичної стійкості, та підтвердили тверду прихильність обох сторін
поглибити його в усіх його вимірах. Глава румунської дипломатії наголосив на
тому, що двостороннє стратегічне партнерство є суттєвою опорою зовнішньої та
безпекової політики Румунії. Водночас Богдан Ауреску наголосив на пріоритет
включення Румунії до програми безвізового режиму США. Ентоні Блінкен провів
переговори з президентом Клаусом Йоганнісом, а також з прем’єр-міністром Ніколає
Чуке.

1
грудня, Національний день Румунії

У
Бухаресті понад 1500 румунських військовослужбовців, а також іноземних солдатів
з Бельгії, Франції, Північної Македонії, Республіки Молдова, Португалії, США та
Нідерландів та військовослужбовців країн-союзниць взяли участь у військовому параді під Тріумфальною аркою. Військовий парад також відбувся в
Алба-Юлії (центр), в
якому взяв участь загін французьких солдатів Бойової групи колективної оборони,
дислокованої в Чінку, повіт Брашов (в центрі). Національний день Румунії також відзначається за кордоном у румунських громадах. Румунський інститут
культури організовує до 10 грудня 50 заходів, присвячених Національному дню
Румунії у 31 місті за кордоном. У понеділок у Парламенті Румунії відбулися
урочисті збори, приурочені 104-ій роковині Великого об’єднання. Події також відзначають сторіччя коронації короля Фердинанда
I та королеви Марії в Альба-Юлії. Фердинанд I був першим румунським королем, під
правлінням якого 1 грудня 1918 року відбулося Велике об’єднання, коли
Трансільванія, Бессарабія та Буковина були об’єднані з Королівством Румунії.

Глава румунської дипломатії на Раді міністрів ОБСЄ

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску засудив,
у четвер, у Лодзі, Польщі, на Раді міністрів ОБСЄ звірства, вчинені Росією проти
мирного населення та цивільної інфраструктури, в тому числі енергетичної в
Україні. Глава румунської дипломатії повторив заклик до Москви негайно та
беззастережно припинити військову агресію та вивести свої сили і військову техніку
з усієї території України. Водночас, міністр Богдан Ауреску говорив про
двосторонню та міжнародну підтримку румуномовної Республіки Молдова, яка сильно
страждає від конфлікту в Україні.

Румунська вишиванка в спадщині ЮНЕСКО

Сорочка, прикрашена орнаментованою вишивкою, відома як румунська їя у четвер була включена ЮНЕСКО до Списку нематеріальної культурної спадщини людства. Заявку було підготовлено спільно Румунією та Республікою Молдова, яка є переважно румуномовною. Рішення Комітету ЮНЕСКО, засідання якого відбулося у Рабаті, Марокко, є визнанням ідентичності та цінності цього елемента, а також сигналом для культурних установ Румунії та Республіки Молдова про те, що вони повинні підтримувати та просувати мистецтво виготовлення сорочки з орнаментованою вишивкою. Це основна деталь традиційного румунського святкового костюма. До списку нематеріальної культурної спадщини людства також увійшла й румунська традиція розведення ліпіціанських коней, у цьому випадку заявку до ЮНЕСКО Румунія подала разом з іще сімома європейськими країнами.

Парламент Румунії засудив Голодомор 1932-33 років в Україні

Румунські сенатори і депутати, у середу, 23 листопада, майже одноголосно,
визнали Голодомор в Україні в 1932 – 33 роках ХХ століття злочином проти
українського народу та людяності. Парламент Румунії «рішуче засуджує цей акт,
спрямований проти українського народу, який призвів до мільйонів жертв,
відзначений масовими порушеннями основних громадянських прав і свобод, а також
величезними стражданнями», – йдеться в документі. Румунські парламентарії також
висловили солідарність з українським народом, який постраждав у цій трагедії,
віддаючи шану мільйонам жертв штучного голоду 1932-1933 років. Автор цієї
парламентської ініціативи, представник українців у Палаті депутатів та голова
Союзу українців Румунії Микола-Мирослав
Петрецький заявив, що «прийняття цієї декларації в контексті вшанування
90-ї річниці Голодомору 1932-33 років є сильним сигналом підтримки та
солідарності Румунії з Україною та українським народом, а також природним
жестом вшанування пам’яті мільйонів невинних життів, які були нещадно обірвані
в той період.» «Те, що сталося під час жахливої трагедії початку 30-х років
минулого століття – нещадне порушення права українського народу на життя, ми
знову бачимо у 2022 році, через 90 років від жахливого геноциду, коли Російська
Федерація розпочала проти України широкомасштабну війну», – наголосив депутат. Він
зазначив, що мільйони невинних українців знову потерпають від дій Москви,
спрямованих переважно проти цивільного населення, у тому числі шляхом створення
та підтримки енергетичної, продовольчої, економічної та гуманітарної
кризи.

Чи буде скасований МСП?

Важливий тиждень для Бухареста! Європейська комісія встановила, що Румунія
виконала зобов’язання у рамках Механізму співпраці та перевірки, і
рекомендувала скасувати цей моніторинг. Серед оцінених реформ – нещодавно
прийняті закони, що регламентують правосуддя, нова стратегія розвитку судової
системи, а також боротьба з корупцією. Тим не менш, Брюссель наголошує, що Румунія
має «продовжити повною мірою працювати над впровадженням решти зобов’язань,
згаданих у звіті, у конкретні закони та їх імплементацію» в рамках механізму
верховенства права. Бухарест привітав рішення ЄК і оцінив, що це є чітким
підтвердженням того, що Румунія здійснила необхідні реформи. Призупинення дії МСП
мало важливе значення для вступу до Шенгенської зони, оскільки Нідерланди
обумовили вступ Румунії до зони вільного пересування вирішенням проблем в плані
законодавства та боротьби з корупцією. Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте
навіть заявив минулого місяця в
Бухаресті, що Амстердам не буде виступати проти вступу Румунії до Шенгену, якщо
умови MСП, пов’язані з верховенством права, будуть дотримані.

Президент Клаус Йоганніс відвідав Латвію та Литву

Тему вступу Румунії до Шенгенської зони вільного пересування порушив і
президент Клаус Йоганніс під час зустрічі зі своїми колегами з Латвії та Литви,
в рамках офіційних візитів, які він здійснив у ці дві країни на цьому тижні.
2022 рік є роком, коли Румунія та Латвія відзначають сторіччя встановлення
дипломатичних відносин. Глава держави також обговорив з латвійським президентом
Егілсом Левітсом питання поглиблення співробітництва та координації дій двох
країн у рамках ЄС, НАТО та різних регіональних форматах. Торкнувшись теми
приєднання країни до Шенгену, Йоганніс заявив, що Румунія не була, не є і не
буде країною, яка пропускає неконтрольовану міграцію за рахунок незаконного
перетину її кордонів. Це була відповідь на побоювання, висловлені днями
австрійським канцлером з приводу 75 тисяч осіб, які, ймовірно, перетнули ЄС аж
до Австрії без реєстрації. Клаус Йоганніс: «У Румунії не було, немає і не
буде неконтрольованого міграційного потоку. Ці мігранти прибувають не через
Румунію та не з Румунії. Балканський маршрут є проблематичним, ми це знаємо і
вжили в Румунії всіх заходів.» Треба сказати, що румунський міністр
внутрішніх справ Лучіан Боде вирушив до Відня, щоб запевнити свого колегу
Герхарда Карнера, що приєднання Румунії до Шенгенської зони стане плюсом для
європейської безпеки, а не загрозою для держав-членів. Крім того, він нагадав,
що експерти Єврокомісії днями, після перевірки кордонів країни, зазначили, що
Румунія дотримується всіх європейських норм, щоб приєднатися до зони вільного
пересування. У Вільнюсі Клаус Йоганніс обговорив ситуацію з безпекою у регіоні
зі своїм литовським колегою Гітанасом Наусєдою. Литовський лідер вважає, що
наступний пакет санкцій проти Росії за агресію проти України має бути схвалений
якнайшвидше. Зі свого боку, Клаус Йоганніс заявив, що Румунія підтримує і
підтримуватиме Кишинів у контексті російських атак, які вплинули не лише на
Україну, а й на постачання електроенергії Республіці Молдова. Про солідарність Румунії
з Республікою Молдова та про подальшу її підтримку доти, доки це буде необхідно
розповів і міністр закордонних справ Богдан Ауреску в понеділок на Паризькій
конференції платформи підтримки Республіки Молдова. Крім того, Румунія спільно
з Францією та Німеччиною оголосила про виділення Кишиневу нового траншу
допомоги у розмірі понад 100 млн. євро.

Перше засідання урядів Румунії та Іспанії

Неспровоковану, необґрунтовану та незаконну агресію Росії проти України
різко засудили прем’єр-міністри Румунії та Іспанії Ніколає Чуке та Педро Санчес
під час першого спільного засідання урядів двох країн. У спільній заяві,
підписаній офіційними особами, Румунія та Іспанія підтвердили свій статус
солідарних партнерів ЄС та союзників, які підтримують безпеку євроатлантичного
простору в рамках НАТО. На європейському рівні обидві країни мають намір
підтримувати політику розширення ЄС як у регіоні Західних Балкан, так і
європейське устремління Києва та Кишинева. На двосторонньому рівні уряди
Румунії та Іспанії вирішили створити робочу групу з надання подвійного
громадянства румунам в Іспанії. Враховуючи ці обставини, прем’єр-міністр
Іспанії подякував румунам, які проживають в його країні, яких зараз більше
мільйона, за їхній внесок у розвиток Іспанії, зазначивши, що вони якісно
інтегрувалися в іспанське суспільство. Прем’єр Ніколає Чуке подякував румунам,
які живуть в Іспанії: «Хочу використати цю можливість, щоб подякувати румунам
за те, як вони інтегрувалися, за те, як вони поводилися, за те, як вони гідно
представили Румунію, де б вони не працювали.» За підсумками зустрічі було
підписано меморандуми про взаєморозуміння щодо цілої низки напрямків.

Вагомі рішення у Бухаресті

На тлі енергетичної кризи, що охопила всю Європу Палата депутатів Румунії прийняла
проект закону про внесення поправок до Постанови про електроенергію. Таким
чином, встановлюється максимальна ціна на електроенергію у розмірі 1,30 лея за
кВтг (близько 26 євроцентів). Обмеження ціни застосовуватиметься відповідно до
конкретного споживання та діятиме з 1 січня наступного року до 31 березня 2025
року. Також на цьому тижні уряд разом зі своїми соціальними партнерами ухвалив рішення
про підвищення з 1 січня мінімальної заробітної плати з 2550 (близько 510 євро)
до 3000 леїв (близько 600 євро), з яких 200 леїв (40 євро) не оподатковуються.
У будівництві заробітна плата буде не менше 4 тисяч леїв (близько 800 євро).
Кабмін вважає, що це збільшення позитивно позначиться на економічному зростанні
як за рахунок збільшення купівельної спроможності працюючих, так і за рахунок
скорочення безробіття. Раніше лідери правлячої коаліції Румунії вирішили, що
пенсії на основі внесків з наступного року збільшаться на 12,5%. Людям із
низьким доходом держава надасть фінансову допомогу. Прем’єр запевняє, що всі ці
заходи підтримки, узгоджені у правлячій коаліції, не створять бюджетних
диспропорцій. Але опозиція не поділяє цю
думку. Через рік від приходу до влади кабінету Ніколая Чуке вона виступила з
критичною доповіддю на адресу діяльності чинного уряду. У документі згадується
про величезну інфляцію, небажання скорочувати
державні витрати міністерств, спецпенсії, що збереглися, для виборних посадових
осіб. Союз «За порятунок Румунії», нагадує про рекордне підвищення цін, плагіат
і провал різних проектів. Альянс за
об’єднання румунів звинувачує нинішній кабмін у некомпетентності та відсутності
політичної волі, щоб вживати заходів допомоги населенню та економіці.

Реакція
внаслідок інциденту в Польщі

Румунія
повністю солідарна з Польщею в ці дуже важкі моменти та висловлює співчуття сім’ям
двох загиблих у Польщі, в результаті трагічного інциденту, – передав Бухарест у
вівторок відразу ж після ракетного удару поблизу кордону Польщі з Україною. Польща підвищила рівень боєготовності
окремих військових підрозділів, а через день посли НАТО зустрілися на прохання
Польщі відповідно до статті 4 Північноатлантичного договору. «У нас немає жодних ознак, що це була навмисна атака. І немає жодних ознак, що Росія готувала напад на територію НАТО», – заявив генеральний секретар
Альянсу Єнс Столтенберг після екстреної зустрічі. За словами чиновника, вибух
стався після того, як Росія завдала масованого ракетного удару по Україні. «З початку російської злочинної війни в Україні
НАТО посилює пильність уздовж нашого східного флангу», – додав Генеральний
секретар НАТО. Півноатлантичний альянс
також продовжує зміцнювати свій східний фланг. Таким чином, другий конвой з французькою технікою для Бойової групи НАТО, точніше з танковою ротою
«Леклер», прибув до Брашовського повіту (центральна Румунія). Він є частиною з
десяти військових конвоїв, які офіційний Париж вирішив відправити до Румунії
для посилення східного флангу НАТО. Цей тип танка вважається надзвичайно
ефективним у наземному бою, оскільки здатний точно вражати цілі з відстані 4000
метрів. За даними міністерства оборони Румунії, військова техніка, яка прибула
цими днями доповнить технічні засоби Бойової групи НАТО (Battle Group Forward
Presence-BGFP), дислокованої на базі Чінку у Брашовському повіті. Перший
конвой, що складався з легких бронетранспортерів, прибув до Румунії 23 жовтня.
Франція оголосила, що загалом відправить до Чінку майже 150 одиниць військової
техніки зі зброєю, боєприпасами та супутнім обладнанням.

Румунія наближається до Шенгену

Європейська комісія звернулася до
Європейської ради із закликом негайно вжити необхідних заходів для повного
приєднання Румунії, Болгарії та Хорватії до Шенгенської зони. Виконавчий орган
ЄС уточнив, що Румунія має надійне та якісне управління кордонами і бере участь
у міжнародному співробітництві у справах прикордонної поліції. Крім
того, вона активно працює на двох пріоритетних напрямках: боротьба з
нелегальною міграцією та торгівлею людьми. Що стосується дотримання основних прав, то Румунія має
ефективні структури для гарантування доступу до міжнародного захисту з
дотриманням принципу невидворення біженців, – вважає Європейська комісія. Рішення
щодо приєднання Румунії, Болгарії та Хорватії до Шенгену має бути прийнято Європейською
радою на початку грудня, однак для цього необхідна одностайність голосів
міністрів внутрішніх справ і юстиції європейських країн. Цього тижня нова
змішана команда експертів з Комісії та окремих держав-членів, включаючи
Нідерланди, давній опонент прийняття Румунії через недоліки в судовій системі, прибула до Румунії, щоб оцінити стан підготовки
вступу до Шенгенської зони.

Дані про економіку Румунії

Економіка
Румунії зростала восени цього року, але меншими темпами, – показують дані,
опубліковані цього тижня Національним інститутом
статистики. Вони показали
зростання на понад 4% у третьому
кварталі, порівняно з тим самим
періодом 2021 року. Це найвище економічне зростання в Євросоюзі, порівняно
з попереднім кварталом, що на рівні з Кіпром, в той час як інші країни мають
зростання менше одного відсотка або навіть спад.
Прем’єр-міністр Ніколає Чуке заявив, що Румунії не загрожує економічний спад, а
оприлюднені до тепер дані дуже чітко показують,
що є передумови для економічного зростання наприкінці року на рівні 5%, а для наступного року – 1,5%. І голова Національного банку Румунії Мугур Ісереску висловив
упевненість, що наступного року економіка Румунії зафіксує лише уповільнення
зростання, а не технічну рецесію, наголосивши, однак, що ці події залежать від
здатності уряду залучати європейські гроші. Національний
банк Румунії збільшив прогноз інфляції на кінець цього року до 16,3% і оцінює
інфляцію на кінець наступного року в 11,2%, причому у вересні 2024 року очікується зниження інфляції
приблизно до 4%.

Друге коригування держбюджету
на цьому році

У четвер румунський
уряд схвалив друге на цьому рокі коригування держбюджету,
виділяючи додаткові кошти для покриття обов’язкових витрат на ефективне
функціонування, виплату зарплат та на соціальну допомогу. Цей проєкт
передбачає необхідні кошти як для розгортання європейських
проєктів, так і для доброго функціонування всіх державних установ до кінця року. Найбільше грошей отримують міністерства фінансів, праці, сільського
господарства та економіки. Відповідно до ухваленого виконавчою владою проєкту, втрачають
гроші ключові інституції, такі як Міністерство
енергетики, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство
охорони здоров’я та Міністерство транспорту.

Крістіна Нягу – найкращий бомбардир
в історії чемпіонатів Європи з гандболу

Дві румунки, Крістіна Нягу та Кріна
Пінтя, були номіновані до списку найкращих гандболісток,
які могли б увійти до ідеальної жіночої збірної з гандболу в
рамках Чемпіонату Європи з гандболу серед жінок 2022, який проходить
в трьох країнах: Північна Македонія, Чорногорія та
Словенія та який завершиться у неділю. Крістіна Нягу оголосила у четвер, що
цьогорічний чемпіонат буде останнім у її кар’єрі. З 303 забитими м’ячами Крістіна
Нягу залишається найкращим бомбардиром в історії чемпіонату Європи з гандболу, як
серед жінок, так і серед чоловіків.

Президент Клаус Йоганніс в Єгипті

Румунія скористається кредитом у розмірі близько 3 мільярдів доларів на проектування та добудову III і IV блоків Чернаводської атомної електростанції, що на південному сході країни. Взявши участь, цього тижня, в Єгипті, в Шарм-Ель-Шейху, на Конференції ООН зі зміни клімату президент Клаус Йоганніс був учасником заходу вручення листів про наміри щодо отримання позики від US Exim Bank. У цьому контексті він висловив підтримку продовженню спільних румунсько-американських зусиль щодо сприяння енергетичній безпеці, паралельно з досягненням цілей щодо зміни клімату, розвитку відновлюваних джерел та ядерної енергії, які є ключовими елементами успішного досягнення зеленого переходу. Крім того, на Конференції ООН зі зміни клімату президент Йоганніс ствердив, що Бухарест повністю підтримує лідерську роль, яку взяв на себе Європейський Союз у плані обмеження зміни клімату. «Ми повинні забезпечити впорядкований кліматичний перехід із численними перевагами, інвестиціями в дослідження, розробки, інновації, розвиток зеленої економіки та створення нових робочих місць», – зазначив Клаус Йоганніс.

Закони у сфері правосуддя – відповідають Конституції

Конституційний суд Румунії в середу відхилив подання опозиційних парламентських партій Союзу «За порятунок Румунії» та Альянсу за об’єднання румунів, а також Омбудсмена щодо трьох законів у сфері правосуддя, нещодавно прийнятих Парламентом. Йдеться про Закон «Про статус суддів і прокурорів», Закон «Пр судоустрій» та Закон «Про Вищу раду магістратури». Тимчасово виконувачка обов’язків спікера Сенату, лібералка Аліна Горгіу, назвала рішення КСР правильним і природним, нагадавши, що метою Румунії наразі є скасування Механізму співпраці та перевірки, за допомогою якого Брюссель стежить за дотриманням норм правової держави Румунією з моменту її вступу до Європейського Союзу в 2007 році. Приєднання Румунії до Шенгенської зони залежить від відмови від цього механізму. Проте опозиція закликала президента Клауса Йоганніса не оприлюднювати Закони у сфері правосуддя, навіть якщо вони були визнані конституційними, і дочекатися висновку Венеціанської комісії.

Підвищення процентної ставки монетарної політики

У вівторок Національний банк Румунії прийняв кілька важливих рішень: підвищив процентну ставку монетарної політики до 6,75% річних з 6,25% та збільшив процентну ставку за кредитною лінією, а також процентну ставку за депозитною лінією. ЦБ вирішив також зберегти жорсткий контроль за ліквідністю на грошовому ринку і зберегти поточні рівні обов’язкових мінімальних резервних ставок за зобов’язаннями в леях і в іноземній валюті кредитних установ. На початку цього року ключова процентна ставка була на рівні 2% річних. Її зростання пояснюється тим, що подорожчання електроенергії та продуктів підняло інфляцію у вересні майже до 16%. Фахівці очікують, що інфляція зросте до кінця цього року, а потім увійде на низхідну траєкторію та опуститься нижче 10% у першій половині 2024 року.

Згода щодо обмеження цін на енергоносії

Після численних перемовин, цього тижня лідери урядової коаліції в Бухаресті досягли домовленості щодо нових цін на енергоносії. Положення, які будуть застосовуватися з наступного року, стосуватимуться головним чином тих, хто споживає понад 255 кВт/год на місяць і з 1 січня змушені будуть платити дуже високі рахунки. Таким чином, з наступного року побутові споживачі, які перевищують межу в 255 кВт-год, а також великі компанії будуть платити фіксовану ціну в 1,30 лея за кВт-год (близько 26 євроцентів). Малі та середні підприємства, харчова та фармацевтична промисловість та культові споруди платитимуть 1 лей за кВт/год (близько 20 євроцентів). Щодо ціни на природний газ, то вона залишається незмінною – побутові споживачі платитимуть 31 бань (близько 6 євроцентів) за кіловат-годину, а непобутові – 37 бань (близько 7 євроцентів).

Електроенергія для Республіки Молдова

Європейський Союз надасть Республіці Молдова допомогу у розмірі 250 мільйонів євро для подолання енергетичної кризи, з яких 50 мільйонів – на компенсацію рахунків. Про це заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка перебувала в четвер у Кишиневі. Ця країна зіткнулася з безпрецедентною енергетичною кризою після того, як російський концерн «Газпром» значно скоротив поставки. Республіка Молдова також залишилася без електроенергії, яку раніше купувала з України та Придністров’я, так що тепер понад 90% своїх потреб в енергії імпортує з Румунії. За словами міністра закордонних справ Богдана Ауреску, Румунія також допомогла Республіці Молдова постачанням мазуту та дров. Водночас уряд Румунії вирішив відправити 130 тис. кубометрів дров на запит Кишинева.

Новий прикордонний пункт між Румунією та Україною

Прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке взяв участь у четвер разом зі своїм українським колегою Денисом Шмигалем у відкритті пункту пропуску Вікову де Сус – Красноїльськ. «Румунія дуже активно підтримує нас у боротьбі з агресором, Румунія підтримує ідею створення міжнародного трибуналу і підтримує нас на нашому шляху в майбутнє», – заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на відкритті пункту пропуску. «Через ці кордони наші громадяни повертаються додому, сюди також проходить об’ємна гуманітарна допомога з країн ЄС», – сказав він. «У ці особливі моменти, які переживає Україна, трагічні моменти агресії з боку Російської Федерації, ми маємо разом продемонструвати солідарність і єдність», – заявив у свою чергу прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке. За його словами, мобільність людей і товарів у цей момент для України набуває життєво важливої актуальності, в умовах коли незаконна, навмисна та неспровокована агресія Російської Федерації має катастрофічні ефекти та наслідки для громадян України та для київського уряду.» Це перший румунсько-український пункт пропуску, відкритий з 1999 року, і перший між Україною та державою-членом Європейського Союзу після початку російської військової агресії в Україні. Він полегшить транзит людей і товарів між Україною та Румунією, а також до країн ЄС.

Новий міністра оборони Румунії приступив до роботи

Соціал-демократ Ангел Тилвер став новим міністром оборони Румунії, після того, як цей пост залишився вакантним минулого тижня, коли попередній глава оборонного відомства пішов у відставку. Ангел Тилвер заявив, що пріоритети його мандата повязані з невиправданим вторгненням Росії в Україну та румунськими військовослужбовцями, які діють на різних театрах воєнних дій. Безпекову ситуацію на кордоні новий міністр оборони Румунії вже обговорив з міністром збройних сил Франції Себастьєном Лекорню, який у четвер відвідав Румунію, у контексті очолення Францією бойової групи НАТО в Румунії. У Чинку (центр країни) вони урочисто відкрили штаб-квартиру Бойової групи колективної оборони та відвідали обєкти Національного обєднаного навчального центру «Гетіка». Французький міністр також обговорив із президентом Клаусом Йоганнісом та премєр-міністром Ніколаєм Чуке двостороннє стратегічне партнерство з наголосом на оборонній складовій та безпековій ситуації в Чорноморському регіоні. Глава держави подякував Франції за зусилля зі створення та введення в дію Бойової групи НАТО в Румунії в рамках зобовязань Альянсу щодо зміцнення оборони та позиції стримування Альянсу на східному фланзі. Своєю чергою Себастьєн Лекорню високо оцінив професіоналізм румунських військових і чудову співпрацю під час виконання місій і навчальних заходів, які проводяться в союзницькому або двосторонньому форматі. Нагадаємо, що минулого місяця Франція вирішила направити в Румунію війська та додаткову бойову техніку, частина яких уже прибула до Чинку.

Румунія допомагає Республіці Молдова

Президентка Республіки Молдова Майя Санду у вівторок відвідала Бухарест, де зустрілася з президентом і прем’єр-міністром Румунії. Вона попросила допомоги у румунської влади, на тлі складної ситуації, викликаної війною Росії проти України. На порозі зими та в умовах, коли Кишинів все більше і більше покладається на імпорт електроенергії з Румунії, Майя Санду подякувала за сприяння постачанню електроенергії, природного газу, мазуту та дров для громадян Р.Молдова. Румунська влада запевнила, що й надалі підтримуватиме сусідню державу в контексті енергетичної та газової кризи, а також допомагатиме Кишиневу в управлінні потоками українських біженців, враховуючи, що Республіка Молдова є державою, яка найбільше постраждала від міграції громадян України. Стосовно складної ситуації з енергопостачанням у сусідній державі Майя Санду заявила: «Я знаю, як важко запропонувати допомогу, коли важко й у власному помешканні, але сьогодні ми живемо у справді драматичні та вирішальні часи і ми потрібні один одному. Через війну ми переживаємо серйозну енергетичну кризу і ризикуємо залишитися без газу та електроенергії цієї зими.» З Кишинева віце-прем’єр-міністр Юріє Цуркану також висловив подяку Румунії за надану підтримку «деревиною, природним газом та електроенергією». «Я хотів би подякувати вам, зокрема, за всю підтримку, яку Румунія надає нам у цей період, у ці важкі для країни дні», – заявив Юріє Цуркану.

Національний план протиракової боротьби у Румунії

Федерація асоціацій хворих на рак назвала історичним день, коли глава держави підписав закон про Національний план із запобігання та боротьби з раком, стверджуючи, що це додатковий шанс на життя для хворих на рак. Глава держави, якій є ініціатором цього плану наголосив у середу на церемонії проголошення Закону про затвердження Плану, що необхідно визначити рішення, які дозволять широкому доступу населення до відповідних терапевтичних варіантів. Клаус Йоганніс: «Стан здоровя нації є незаперечним вектором прогресу і, з цієї точки зору, державна політика в цій сфері має бути добре обґрунтованою.» План передбачає гарантоване право громадян Румунії на послуги медичної, соціальної та психологічної підтримки. Його застосування призведе до зниження смертності від раку на 15% за рахунок впровадження програм ранньої діагностики на національному рівні, врегулювання генетичного тестування та оснащення лікувальних центрів. Науковий координатор Плану, професор д-р Патрічіу Акімаш-Кадаріу, наголосив на аспектах, які необхідно враховувати при лікуванні онкологічних пацієнтів: «Важливо мати міждисциплінарний комітет, в якому є медичний генетик і клінічний психолог за спеціальністю онкологія. Крім того, звичайно, хірургія також має значення, системне лікування також має значення, доступ до променевої терапії та час, поки ми не отримаємо доступ до паліації, також має значення.» Також цього тижня уряд Румунії вирішив, що з наступного місяця нові ліки для лікування хворих на рак увійдуть до списку безкоштовних і компенсованих лікарських засобів.

Землетрус у Румунії

Землетрус магнітудою 5,4 бали за шкалою Ріхтера стався в четвер вранці в повіті Бузеу на південному сході Румунії. Підземні поштовхи відчувалися в багатьох містах країни, у тому числі в Бухаресті, але жодних дзвінків на службу 112 не надходило, матеріальних збитків чи жертв не зафіксовано. Це найсильніший землетрус за останні два з половиною роки. Представник Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій Адріан Марін надав додаткові розяснення: «Інформацію про заходи та поведінку до, під час і після землетрусу можна знайти на національній платформі підготовки населення «fiipregătit.ro», у мобільному додатку ДНС або на веб-сайті «nutremurlacutremur.ro». При цьому важливо уточнити, що у випадку землетрусів система RO-ALERT не буде транслювати сповіщення до початку підземних поштовхів.»

Відставка міністра оборони

Політичний
тиждень розпочався зі відставкою соціал-демократом міністром оборони в румунському
коаліційному уряді Васіле Динку. Про свою відставку він
заявив у понеділок, напередодні Дня армії та засідання Верховної ради
національної оборони. У заяві про відставку Динку пояснив своє рішення
перспективою неможливості співпраці з президентом Румунії, Верховним
головнокомандувачем армії. Васіле Динку опинився в цій ситуації після того, як він
заявив, що єдиний шанс кінця війни в Україні – це переговори з Росією. Президент
Клаус Йоганніс нагадав міністру Динку, що офіційна позиція Румунії та її
партнерів полягає в тому, що тільки Україна може вирішувати коли, як і про що
вести переговори, та закликав міністра частіше читати огляд преси і
дізнаватися про ці позиції. Оборонне відомство тимчасово очолить глава уряду
Ніколає Чуке. З іншого боку, учасники Верховної ради національної оборони Румунії схвалили
оновлення Програми «Армія 2040» за основними напрямками: бюджетування потреб
персоналу, реконфігурація програм з оснащення, а також промисловості у сфері
оборони.

Триває посилення східного флангу

Перші два конвої з французькою військовою технікою, що
складається з легких бронетранспортерів та важкої бронетехніки, увійшли в
Румунію в неділю ввечері. Вони доповнять технічні засоби Бойової групи НАТО,
дислокованої в Чінку, в центрі країни. Бойова група НАТО в Румунії була створена в травні шляхом
перетворення союзницьких багатонаціональних елементів в рамках Сили реагування
НАТО, розгорнутої в країні. За пропозицією Франції взяти на себе роль рамкової
нації, французький батальйон, розгорнутий у Румунії, який вважається головним
осередком Сил надзвичайно високого реагування НАТО, формує цю групу, яка на
ротаційній основі включає сили з Бельгії та Нідерландів. У свою чергу Іспанія сприятиме
консолідації східного флангу НАТО, відправляючи винищувачі F-18 і Eurofighter
до Румунії та Болгарії. Літаки прибудуть на військову базу в Фетешть
(південний схід) у грудні. Вони
матимуть завдання патрулювати повітряним простором у цьому районі, а також
братимуть участь у тренуваннях. Іспанія
вже розмістила великий наземний радар у Добруджі (південний схід
Румунії).

Прем’єр-міністр
Ніколає Чуке в Брюсселі

Ліберальний прем’єр-міністр Ніколає Чуке здійснив робочий візит до Брюсселя, де отримав обнадійливі новини: можливість заміни наявне в Національному плані відновлення та стійкості обмеження пенсійного бюджету на рівні 9,4% від ВВП на інший показник, який враховує дослідження Світового банку та індекс фінансової дисципліни. Дискусія довкола цього
питання з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн була принциповою, а
технічні деталі будуть вирішуватися на експертному рівні. У Бухаресті правляча
коаліція має намір покрити рівень інфляції, яка
цього року перевищила 15%. Стосовно
приєднання до Шенгену, Румунія має повну підтримку в Брюсселі, висловлену всіма
європейськими чиновниками, з якими румунський прем’єр-міністр провів переговори. Ми
продемонстрували, що здатні захистити зовнішні кордони Європейського Союзу, ми
робили це як до, так і після конфлікту, – наголосив прем’єр-міністр Чуке. Однак
для прийняття в зоні вільного пересування потрібна одностайність, а Нідерланди,
де уряд залежить від євроскептиків, антиімміграційних радикалів, все ще
вагаються. У штаб-квартирі НАТО
прем’єр-міністр Чуке провів переговори з генеральним секретарем Альянсу Єнсом
Столтенбергом, який запевнив його, що Румунія є дуже цінним основним союзником,
якого НАТО готові захищати.

Суперечливе Рішення Вищого касаційного суду

Вищий касаційний суд Румунії ухвалив
у вівторок рішення, яке має серйозні наслідки щодо строку давності фактів. Суд вирішив,
що рішення має зворотну силу, за принципом більш сприятливого
кримінального законодавства, яке, згідно з деякими судовими джерелами, вплине
на тисячі справ, які знаходяться на розгляді судів або розслідуються
прокурорами. Таким чином обвинувачені могли б уникнути засудження або
звинувачення в результаті терміну давності. Серед можливих бенефіціарів є
нинішні та колишні мери великих міст, відомі політики та бізнесмени. Найвідомішим
іменем є Елена Удря, яка регулярно відвідувала судові зали та
в’язниці протягом останніх 8 років, після закінчення другого терміну президента
Траяна Бесеску, який на той час вважався її захисником. Наразі колишній міністр
перебуває у в’язниці за корупційні вчинки. Елена Удря проходить у інших двох
справах. Одна з них стосується фінансування виборчої кампанії
Бесеску 2009 року, в якій Удря отримала, у першій інстанції, вісім років
в’язниці за підбурювання до хабарництва та відмивання грошей. У цій же справі
старша дочка колишнього президента Йоана Бесеску також отримала п’ять років
ув’язнення.

Шок у світі спорту

Колишня перша ракетка світу Сімона
Халеп була тимчасово відсторонена від змагань через позитивну допінг-пробу на
US Open, турнірі, який вона покинула в першому раунді. Колишня перша ракетка
світу та подвійна переможниця турнірів Великого шолома Ролан Гаррос і Вімблдон
починає, за її власними словами, «найважчий матч у своєму житті: боротьбу за
правду». Сімону Халеп, яку тенісисти називають зразком спортивної чесності,
обіцяє боротися, щоб довести, що вона ніколи навмисно не приймала заборонену
речовину. У разі невдачі її загрожує чотирирічна дискваліфікація. Шанси бути
виправданою та позбутися санкцій невеликі. В іншому випадку будь-яке
відсторонення, може бути еквівалентним завершенню кар’єри для 31-річної
тенісистки. Це найгучніший випадок застосування допінгу в тенісі після росіянки
Марії Шарапової, яка дала позитивний результат шість років тому. Серед відомих
випадків застосування допінгу, з якими зіткнувся румунський спорт, – гімнастка
Андрея Редукан та футболіст Адріан Муту.

Рада
ЄС з енергетики

На
Європейській раді в Брюсселі президент
Румунії Клаус Йоганніс заявив, що в
довгостроковій перспективі необхідно
знайти рішення, щоб мати достатньо
енергії та за прийнятними цінами.
Пропозиція Єврокомісії, спрямована на
протидію високим цінам на енергоносії,
є хорошою, також сказав глава румунської
держави, уточнивши, що Румунія згодна
з новими запропонованими заходами. У
цьому контексті глава держави також
згадав про
диверсифікацію
енергетичних ресурсів, зелену енергетику
чи видобуток газів із Чорного моря.
Президентка
Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтримує
спільну закупівлю природного газу
державами-членами Союзу, можливе
обмеження
цін, формування консорціумів газових
компаній і укладення угод про енергетичну
солідарність між сусідніми країнами.
Порядок денний зустрічі включив
аналіз еволюції війни Росії проти
України, а також зобов’язання ЄС
продовжувати підтримку, надану цій
країні на політичному, фінансовому,
гуманітарному та військовому рівнях.

Європейські
гроші аби
допомогти
Румунії впоратися зі зростанням цін на
енергоносії

Румунія
отримає 2,2 мільярда євро, європейських
грошей, щоб допомогти вразливим верствам
населення та компаніям впоратися зі
збільшенням рахунків за електроенергію,
після того, як Європейська комісія
вирішила, що 10% невитрачених коштів,
пов’язаних з програмним періодом
2014-2020, можуть бути виділені за новими
формами підтримки. Прем’єр-міністр
Ніколає Чуке уточнив, що окрім компенсації
рахунків, отриманих малозабезпеченими
сім’ями, або надання ваучерів, гроші
також будуть спрямовані на підтримку
малого та середнього бізнесу та на
створення
робочих місць.

Протести
профспілок у країні

У
Румунії пройшли кілька акцій протесту.
Профспілки вийшли на вулиці, незадоволені
низькими зарплатами та високими цінами.
Кілька профспілок, що
входять до профспілкового блоку Картель Альфа, почали протести
в
понеділок у формі караванів, які вирушили
з різних міст країни в напрямку Бухареста,
організовуючи протести в містах уздовж
маршруту. Каравани зустрілися в четвер
у столиці, де відбувся великий мітинг,
а потім інші протести. Профспілки
вимагають контролю за цінами та
оподаткуванням надприбутків, підвищення
зарплат і пенсій, розблокування
колективних переговорів і повного та
недискримінаційного застосування
Закону про оплату праці бюджетників,
а також закону
про статус залізничників.

Закони
у сфері правосуддя,
ухвалені парламентом

Три
закони, ініційовані Міністерством
юстиції в
Бухаресті,
які стосуються Вищої ради магістратури,
судоустрою
та статусу суддів і прокурорів, були
прийняті Сенатом, палатою, яка приймає
рішення у цьому
питанні.
Опозиція на чолі із
Союзом
За порятунок Румунії критикує,
однак, документи, спосіб проведення
дебатів, а також те, що уряд не дочекався
консультативного висновку Венеціанської
комісії. У відповідь урядова
коаліція
СДП
– НЛП
– ДСУР
заявила, що тексти були розроблені
відповідно до рекомендацій компетентних
європейських інституцій. СПР,
АОР
та парламентарі, що належать до партії
Сила
правих,
оскаржили ці
три
закони у
сфері
правосуддя у
Конституційному суді.

Резолюція про вотум недовіри главі МВС

Палата
депутатів відхилила в середу просту
резолюцію
проти міністра внутрішніх справ Лучіана
Боде, подану
Союзом За порятунок Румунії
і депутатами, що належать до партії
Сила
Правих.
Підписанти
вимагали від міністра Боде піти у
відставку,
оскільки він не зміг реформувати цю
установу.
Автори також посилаються на непрозорий
спосіб проведення тендеру на закупівлю
600 автомобілів BMW для
румунської поліції. Водночас Лучіана
Боде звинувачують у тому, що він приховав
свою докторську дисертацію ще до її
публікації. Міністр внутрішніх справ
відкинув звинувачення, заявивши, що
текст подання сповнений брехні.

Рішення
щодо вступу Румунії до Шенгену

Влада
в Бухаресті привітала прийняту у вівторок
незаконодавчу резолюцію Європейського
парламенту (ЄП), яка значною більшістю
голосів підтримує приєднання Румунії
та Болгарії до Шенгенської зони. Це
вже
четверта
резолюція
у цьому сенсі прийнята Європарламентом.
З іншого боку, у четвер парламент
Нідерландів ухвалив резолюцію, в якій
закликає
уряд
бути обережним щодо приєднання Румунії
та Болгарії до Шенгенської зони. У
документі міститься прохання до
виконавчої влади на чолі з Марком Рютте
не вживати жодних незворотних кроків
щодо розширення, до проведення додаткових
оцінок безпеки кордонів двох країн.
Зараз усі країни ЄС, за винятком Болгарії,
Хорватії, Кіпру, Ірландії та Румунії,
входять до Шенгенської зони. Влада в
Бухаресті нагадує, що Румунія відповідає
технічним критеріям, і підтверджує, що
країна готова бути частиною європейської
зони вільного пересування. Для розширення
Шенгену необхідна одностайність у Раді
ЄС, яка запланована на 8 грудня.

Масштабні
військові навчання в гирлі Дунаю

На
Георгіївському
гирлі
Дунаю, поблизу Зміїного
острова
(Україна), понад 300 румунських
військовослужбовців пройшли
тренування
в рамках навчань Danube Protector 22. Річкова
флотилія є єдиною у своєму роді в Альянсі
та водночас першою силою реагування у
випадку загрози в районі Дунаю. З іншого
боку, перші конвої з військовою технікою,
яку Франція відправила до Румунії,
прибудуть за кілька днів на полігон
Чінку
(центр). Нещодавно Франція вирішила
посилити бойову групу НАТО в Румунії
та направила важкі танки Leclerc та
бронетранспортери. Франція очолює
бойову групу НАТО в Румунії, і зараз у
Чінку
перебуває кілька сотень французьких
військовослужбовців.
Війна в Україні спонукала НАТО посилити
свій східний фланг чотирма новими
бойовими групами в Словаччині, Угорщині,
Болгарії та Румунії.

Румунія та Шенген

Вступ Румунії до Шенгену став центральною темою
багатьох аналізів на тлі візиту у середу прем’єр-міністра Нідерландів Марка
Рютте. Адже однією з центральних тем переговорів на високому рівні було
отримання згоди Нідерландів на вступ Румунії до Шенгенської зони. Це пов’язано
з тим, що з 2011 року, коли румуни виконали всі технічні умови, необхідних для
приєднання до зони вільного пересування, проти цього виступили кілька держав
Європейського Союзу. А Нідерланди були однією з цих країн і досі не змінили
свою позицію. Під час візиту в середу прем’єр-міністр Марк Рютте вперше заявив,
однак, що його країна не проти приєднання Румунії до Шенгену, але повторив, що
цей процес має бути тісно пов’язаний з реформою судової системи та дотриманням
принципів верховенства права. Зі свого боку президент Клаус Йоганніс зазначив,
що Румунія виключає варіант провалу вступу і на цей раз. Тим часом вже на цьому
тижні до Бухареста мають прибути експерти Єврокомісії, аби перевірити,
наскільки країна готова до вступу в Шенген. До тепер європейські інспектори здійснювали
моніторинг прикордонного контролю, політики надання притулку та повернення
мігрантів, а також рівня підготовки румунських фахівців до роботи за правилами Шенгенської
зони. Приєднання до цієї зони безперешкодного пересування людей і товарів
дозволить румунам вільно перетинати внутрішні кордони Європейського Союзу,
сприятиме розвитку торгівлі і туризму та відкриє ще більше можливостей для
бізнесу.

Бухарест засудив ескалацію насильства в Україні

Цього тижня Росія вивела війну в Україні на новий
рівень, обстрілюючи великі міста та цивільну інфраструктуру десятками ракет та
сіючи терор і руйнування майже в кожній області. Москва зробила це нібито у
відповідь на підрив мосту через Керченську протоку, який з’єднує Росію з Кримським
півостровом, анексованим росіянами в 2014 році. Президент Клаус Йоганніс різко
засудив у Твіттері російські удари. Вбивства невинних людей мають припинитися,
– написав глава держави, додавши, що Румунія й надалі підтримуватиме Україну в
боротьбі з кремлівською агресією. «Ці воєнні злочини, загибель невинних мирних
жителів, приносять багато страждань і порушують Статут ООН», – зазначив своєю
чергою прем’єр-міністр Ніколає Чуке. І міністр закордонних справ Румунії Богдан
Ауреску засудив дії Кремля, нагадавши, що одна ракета впала всього в 850 метрах
від Посольства Румунії в Києві.

Франція збільшить військову присутність у Румунії

Вже наприкінці жовтня Франція подвоїть свій контингент
в Румунії. Офіційний Париж направить десяток бронетранспортерів і близько 10
бойових танків Leclerc до військової бази Чинку для посилення розміщеної там багатонаціональної
бойової групи в рамках так званої розширеної передової присутності НАТО. Про це
повідомило Міністерство оборони Румунії. Бойова група була створена у травні,
шляхом перетворення союзницьких багатонаціональних сил швидкого реагування
НАТО. Франція взяла на себе лідерство в бойовій структурі НАТО, розміщеній в
Румунії, до складу якої по черзі входять військовослужбовці з Бельгії та
Нідерландів. Бойова група НАТО сприяє збільшенню військового сумісництва між
збройними силами Румунії та Франції, а також посиленню безпеки євроатлантичного
простору на східному фланзі, особливо в поточному контексті війни в Україні та
кризи в Чорноморському регіоні.

Візит президентки Грузії до Бухареста

На цьому тижні президент Клаус Йоганніс прийняв в
Бухаресті президентку Грузії Саломе Зурабішвілі. Візит відбувся з нагоди 30-ї
річниці відновлення двосторонніх дипломатичних відносин. З цього приводу глава
румунської держави заявив, що топ-пріоритетом Бухареста є будівництво
електричного кабелю між Румунією, Грузією та Азербайджаном, який має з’єднати
Каспійське море, Чорне море та Європейський Союз. Водночас планується
прокладання підводного волоконно-оптичного кабелю для розвитку цифрового
зв’язку. Румунія також співпрацює з Грузією в питаннях введення в дію
вантажного коридору Чорне море – Каспійське море, а також створення регулярної
поромної лінії між двома країнами. Президент Клаус Йоганніс запевнив Саломе
Зурабішвілі, що Румунія й надалі рішуче підтримуватиме європейські та
євроатлантичні устремління Грузії. Глави двох держав підписали спільну
декларацію щодо встановлення відносин стратегічного партнерства між Румунією та
Грузією.

Румуни та інфляція

У вересні в Румунії інфляція продовжила прискорення
у річному вимірі і досягла майже 15,9% (з 15,3% у серпні). Природний газ
продовжує займати перше місце у списку зростання цін за останні 12 місяців, він
подорожчав на понад 70%, за ним йдуть цукор і харчова олія, які стали дорожчими
на майже 50%, а також картопля, за яку румуни мусять платити більше на 43%. За
даними Національного банку Румунії, інфляція продовжить зростати до кінця цього
року, але меншими темпами. Проте прогноз щодо майбутніх подій є невизначеним через
непередбачуваний глобальний контекст. НБР розуміє, що збалансоване поєднання
макроекономічної політики та впровадження структурних реформ, у тому числі за
рахунок освоєння коштів з європейських фондів, є важливими для макроекономічної
стабільності та зміцнення спроможності румунської економіки протистояти несприятливим
подіям.

Президент Клаус Йоганніс на
зустрічах у Празі

Цього тижня президент Клаус Йоганніс
взяв участь у Празі на неформальному саміті Європейської ради. Основні теми саміту
були війна в Україні та енергетична безпека. Напередодні, у четвер, глава
румунської держави взяв участь, теж у Празі, у першому засіданні Європейської політичної
спільноти. Саміт Європейської політичної спільноти, який пройшов у ключовий
момент для європейського континенту, в контексті незаконної та невиправданої
війни, розпочатої Російською Федерацією проти України, був нагодою для
політичного діалогу на теми підтримки України, відповіді на нещодавню ескалацію
Російської Федерації, забезпечення безпеки, ситуаціî в сфері енергетики та
забезпечення безпеки постачання, зміни клімату та економічного розвитку. Ця нова платформа діалогу також має на меті сприяти обміну думками щодо питань, які викликають
найбільше занепокоєння в новому геополітичному контексті, щоб можна було
визначити спільні напрямки дій», – йдеться в прес-релізі Адміністрації
президента Румунії. Лідери 44 держав-учасниць одностайно засудили вторгнення
Росії в Україну та підтвердили свою єдність і солідарність проти агресії
Москви.

У Європарламенті обговорили вступ
Румунії до Шенгенської зони

Європейський парламент обговорив у
Страсбурзі разом з представниками Європейської комісії та Європейської ради
приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони. Румунські євродепутати виступили в середу на пленарному засіданні Європейського парламенту за якнайшвидший вступ, враховуючи
той факт, що дві країни виконали всі необхідні технічні умови ще з 2011 року.
Майже всі представники політичних груп Європейського Парламенту висловилися за
вступ, за винятком євродепутатів Групи «Ідентичність і демократія», які не
хочуть розширення Шенгенської зони та бояться масової міграції. Голосування за
резолюцію про вступ відбудеться на наступній сесії Європарламенту.

Пакет
законів у сфері правосуддя на розгляді Сенаті Румунії

Пакет
законів, які регламентують правосуддя почали обговорювати сенатори цього тижня,
і остаточне голосування очікується на пленарному засіданні Сенату наступного
тижня. Три нормативно-правові акти, які стосуються діяльності Вищої ради
магістратури, судоустрою Румунії та статусу суддів і прокурорів мають бути прийняті негайно, а саме цієї осені, – стверджує
міністр юстиції Кетелін Предою. Цією реформою судочинства представники
влади намагаються добитися скасування так званого Механізму співпраці та
перевірки, а також вступу Румунії до Шенгену. Від опозиції колишній міністр
юстиції від Союзу «За порятунок Румунії»
Стеліан Йон вимагає відкладення голосування сенаторів до озвучення висновку
Венеціанської комісії. Однак спікер Сенату Аліна Горгіу ствердила, що ухвалення
цих законів необхідно для Румунії, щоб вона отримала добрий результат у звіті
про правосуддя, і в грудні, якщо Венеціанська комісія надасть рекомендації щодо
внесення змін до законодавства, гармонізація була здійснена без жодних коливань.

Новий міністр освіти

Прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке заявив, що підтримає
Ліджію Деку, нову міністерку освіти у впровадженні президентського проєкту
«Освічена Румунія», з тим, щоб нові закони про освіту були внесені на розгляд
парламенту до кінця поточного місяця. Колишня радниця президента Румунії Ліджія
Дека у понеділок склала присягу члена уряду і обійняла пост міністра освіти. Її
кандидатуру на це крісло винесло Національне політичне бюро
Націонал-ліберальної партії. Попередній міністр освіти Сорін Кимпяну минулого
четверга подав у відставку через звинувачення у плагіаті.

НБР знову підвищує ключову процентну ставку

Рада директорів Національного банку Румунії знову підвищила процентну ставку монетарної політики, намагаючись стримати зростання цін під контролем. Це вже сьоме підвищення цього року, ключова ставка зараз становить 6,25% – це найвищий показник за 12 років. За словами віце-президента Асоціації інвестиційних професіоналів з Румунії, фінансового аналітика Адріана Кодірлашу, Національний банк Румунії передбачає подальше зростання інфляції та підвищив процентну ставку, що перевищує очікування ринку. На думку фахівців Центробанку, річна інфляція, ймовірно, продовжить зростати до кінця року, але помітно сповільненими темпами. Причини пов’язані з очікуваним подорожчанням природного газу та електроенергії, а також продуктів харчування на тлі війни в Україні, і тривалої посухи на європейському континенті цього літа. За даними Центробанку, річна інфляція в серпні досягла 15,32%.

Cправа
про шпигунство щодо запасів корисних копалин у Румунії

Прокурори
Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму Румунії
(DIICOT) оголосили про підозру чотирьом особам – громадянам Румунії та іншої
держави у справі про шпигунство, порушеної щодо сербської компанії NIS Petrol,
контрольованої російською групою «Газпром». Слідчі провели дев’ять обшуків у
Бухаресті та Тімішоарі (на заході), як у штаб-квартирі компанії, так і в
будинках деяких її працівників, після чого були вилучені документи та носії
інформації. Чотирьох підозрюваних звинувачують у розголошенні секретної або
непублічної інформації та несанкціонованій передачі комп’ютерних даних щодо
запасів корисних копалин у Румунії, – повідомляє DIICOT. Контрольний пакет
акцій сербської компанії NIS був придбаний у 2009 році російським «Газпромом»
за угодою, підписаною урядами Сербії та РФ.

Румунія
засуджує так звані референдуми в Україні

Разом
з міжнародною спільнотою Румунія також
рішуче засудила нелегітимні референдуми,
організовані в незаконно окупованих
російськими військами областях
України, і оголосила, що не визнає їх
результати. Ці симулякри
народних консультацій є серйозним
порушенням міжнародного права і, отже,
не мають жодних юридичних наслідків,
повідомляє МЗС Румунії. Зовнішньополітичне
відомствоРумунії
також заявило,
що Москва вкотре демонструє, що вона
порушує фундаментальні принципи
міжнародного права та діє всупереч
своїм обов’язкам як постійного члена
Ради безпеки. Водночас Бухарест підтвердив
тверду підтримку незалежності,
суверенітету та територіальної цілісності
України. Водночас, у контексті останніх
подій у Росії, міністерство порекомендувало
румунам уникати необов’язкових поїздок
на російську
територію,
а тим, хто тимчасово перебуває там,
розглянути можливість якнайшвидшого
виїзду.

Ціни
на паливо та енергію

Виконавча
влада в
Бухаресті
прийняла в четвер термінову
постанову, згідно з якою компенсація
в розмірі 50 банів
за літр пального зберігається ще на три
місяці. Держава виплачує з бюджету
половину вартості компенсації, тобто
25
банів,
якщо торговець також застосовує однакову
знижку.
З моменту запровадження цього заходу
на початку липня, бюджетні зусилля
оцінюються в еквіваленті близько 120
мільйонів євро, а
на
наступні три місяці, за оцінками,
знадобиться така ж сума. Також цього
тижня термінова
постанова уряду про обмеження та
компенсацію цін на енергоносії була
прийнята Сенатом Румунії
і
скерована
на голосування
до Палати депутатів, органу, який приймає
остаточне
рішення
у цьому
питанні.
Сенаторами були прийняті численні
поправки, які також розширили список
бенефіціарів.

Румунська
делегація побувала
в
Японії

Прем’єр-міністр
Румунії Ніколає
Чуке та спікер
Палати депутатів Марчел
Чолаку цього тижня побували
в Японії, де взяли участь у державних
похоронах, організованих на честь
колишнього прем’єр-міністра Сіндзо Абе.
У понеділок Ніколає Чуке зустрівся зі
своїм японським колегою Фуміо Кішідою,
з яким обговорив питання
безпеки
та оборони
– один із чотирьох напрямів
співпраці майбутнього стратегічного
партнерства між Румунією та Японією, а
також економічну співпрацю, враховуючи,
що Японія є найбільшимазійським
інвестором
в Румунії. Прем’єр-міністр Японії запевнив
свого румунського колегу у повній
підтримці щодо
укладення
Стратегічного партнерства та консолідації
двосторонньої співпраці, в тому числі
закордонної,
у регіональному та міжнародному
контексті, що вимагає захисту демократії
та верховенства права.

Сорін
Кимпяну
подав у відставку з посади міністра
освіти

Сорін
Кимпяну,
який з початку тижня опинився в центрі
скандалу щодо плагіату, подав у відставку
з посади міністра освіти. Його звинувачують
у плагіюванні
десятків сторінок спеціалізованогокурсу,
авторами якогобули
інші професори Бухарестського
університету
сільськогосподарських наук і ветеринарної
медицини. Сорін Кимпяну
заперечив
звинувачення та ствердив,
що ставкою є блокування законів у
сферіосвіти.
Після спалаху скандалу з плагіатом,
опозиційні
Союз За порятунок Румунії та Сила
правих
оголосили, що подають на
розгляд Парламенту просту резоюцію
проти
міністра освіти. Таким чином Сорін
Кимпяну
завершує відставкою
свій
другий термін на посаді міністра освіти,
який почався в грудні 2020 року.

Дані
та оцінки щодо економіки Румунії

Економіка
Румунії розвинулася
в першій половині року набагато краще,
ніж очікувалося. Це підтверджує останній
звіт ЄБРР, а також останні оцінки МВФ.
Європейський банк реконструкції та
розвитку показав,
що після зростання
на 5,9% у 2021 році, стимульованого
приватним споживанням, ВВП зареєстрував
дивовижне зростання на 5,8% у перші місяці
2022 року. Установа прознозує
економічне
зростання за
поточний рік у розмірі 5,4%. З іншого боку,
МВФ
оцінив зростання економіки Румунії в
4,8%, тобто
більше
ніж на 2 відсотки. У
2023 році зростання сповільниться, коли
ЄБРР прогнозує економічне зростання
на 1,9 відсотка, однакі
переглянутий прогноз
також перевищує травневу оцінку. З
іншого боку, за даними фахівців
у сфері статистики,
дефіцит бюджету Румунії за перші вісім
місяців року скоротився порівняно з
аналогічним
періодом 2021 року з 3,3% до 2,4% ВВП.

Глобальна
конференція Міжнародного союзу
комунікацій

Понад
3000 лідерів і делегатів із 193 країн
встановлюють у Бухаресті до 14 жовтня
глобальний напрямок цифрової трансформації
в рамках Глобальної конференції
Міжнародного союзу електрозв’язку -
агентства ООН з інформаційних технологій
і комунікацій. До складу делегацій
входять представники всіх категорій
членів Міжнародного союзу електрозв’язку
– приватних компаній, академічних
установ та національних, регіональних
і міжнародних органів, які причетні
до
діяльності організації щодо радіозв’язку
та стандартизації або просування
цифрової трансформації відповідно до
Цілей сталого розвитку ООН. Румунія є
першою країною ЄС, яка організувала цей
масштабний захід.

Золоті
медалі румунських веслувальників

Збірна
Румунії з академічного
веслування
завоювала чотири золоті медалі на
чемпіонаті світу в Чехії – у жіночій
одиночці з
легкої ваги,
у чоловічій двійці,
у жіночій двійцій, відповідно у жіночій
вісімці
з рульовим.
«На Чемпіонаті світу ми писали історію,
побили рекорди», – заявила голова
Федерації веслування Румунії, колишня
веслувальниця
Елізабета Ліпе.
Румунська
делегація брала участь з 11 човнами та
35 спортсменами на Чемпіонаті світу в
Чехії, 9
з яких вдалося пройти
у фінал.

Румунська
присутність на похоронах у Лондоні

Президент
Клаус Йоганніс, зберігач
корони Румунії Маргарета та принц-консорт
Раду взяли участь у державних похоронах
королеви Єлизавети II, які відбулися в
понеділок у Лондоні. На найбільшій
зустрічі світових лідерів в одному
місці в історії планети були присутні
загалом понад 2000 гостей. «Після участі
у державних похоронах Її Величності
Королеви Єлизавети II я ще раз висловлюю
від імені румунського народу наше повне
співчуття з приводу цієї великої втрати»,
написав
Клаус Йоганніс в соціальній мережі. І
королівський дім Румунії надіслав
повідомлення. Її Величність Маргарета
отримала від королеви Єлизавети II
протягом усього свого життя безпрецедентну
підтримку, вона будучи взірцем
королівського лідерства та мужності,
яскравим маяком. Королева Єлизавета
завжди була присутня в житті румунської
Королівської родини і підтримувала
безперервний родинний зв’язок. Після
смерті короля Міхая та герцога
Единбурзького, королева Єлизавета ІІ
була для Її Величності Маргарети
моральною, інтелектуальною, емоційною
та інституційною підтримкою, -
наголосив Королівський дім Румунії.
Обидва нащадки королеви Вікторії,
Єлизавети II та колишній король Румунії
Міхай I, котрий помер у 2017 році, були
троюрідними братами. А новий король
Великої Британії Чарльз III є близьким
другом Румунії. У приміщенні «Блакитного
дому», що належить нинішньому суверену
у Віскрі, в повіті Брашов (центральна
Румунія), посол Великої Британії Ендрю
Нобл та члени громади також віддали
останню шану Її Величності Королеві
Єлизаветі II.

Президент
Румунії на Генеральній Асамблеї ООН

На
77-й Генеральній асамблеї ООН, що пройшла
в Нью-Йорку, президент Румунії Клаус
Йоганніс наголосив на необхідності
спільних рішень щодо глобальних викликів,
від ситуації в Україні до зміни клімату
чи доступу до освіти. Серед тем, які
обговорювалися, була енергетична
безпека, і Клаус Йоганніс підкреслив,
що енергетика не повинна стати інструментом
шантажу. Клаус Йоганніс: «Енергетична
безпека є глобальною проблемою, яка
вимагає спільних рішень і відповідальних
дій. Ми повинні уникати використання
енергії як інструменту шантажу.
Енергетична безпека вимагає стратегічних
інвестицій у відновлювані джерела, в
ядерну енергетику, з новими орієнтованими
на майбутнє проектами, такими як малі
модульні або водневі реактори. Це також
вимагає цін на енергію, доступних для
наших громадян. Зв’язок між зміною
клімату, миром і безпекою має бути більш
помітним у наших дискусіях, у тому числі
в Раді Безпеки». На зустрічі в Нью-Йорку
глави держав і урядів знову засудили
вторгнення в Україну після оголошення
Кремлем про часткову мобілізацію
резервістів. «Румунія й надалі
підтримуватиме Україну», – заявив
президент Клаус Йоганніс на пленарному
засіданні Генасамблеї ООН і нагадав,
що Бухарест надав
безпосередню
гуманітарну допомогу понад 2,3 мільйонам
українських біженців, які перетнули
наш кордон протягом семи місяців війни.
Глава держави зазначив, що немає
виправдання військової агресії проти
суверенної держави, водночас зазначивши,
що демократія та загальні права людини
є законними прагненнями всього людства.
Румунія повторює свій заклик до
Росії негайно припинити агресію проти
України та повністю вивести всі свої
збройні сили, – заявив Клаус Йоганніс.

Глава
румунської дипломатії на зустрічах у
Нью-Йорку

Після
того, як Володимир Путін наказав
мобілізувати сотні тисяч росіян для
боротьби в Україні, міністри закордонних
справ Європейського Союзу провели в
середу екстрену зустріч у Нью-Йорку. У
спільній
декларації
оприлюдненій
після завершення зустрічі
вони рішуче засудили нещодавню ескалацію
дій Росії в контексті незаконної,
неспровокованої та невиправданої
агресії проти України. Під час зустрічі
глава румунської дипломатії Богдан
Ауреску рішуче засудив нещодавні дії
Кремля, зокрема рішення про часткову
мобілізацію та організацію незаконних
«референдумів» в окупованих областях
сусідньої України. За словами румунського
чиновника, вони являють собою порушення
незалежності, суверенітету та
територіальної цілісності сусідньої
України, а також міжнародного права,
зокрема Статуту ООН і принципів, на яких
базується заснований на правилах
міжнародний порядок. Також Богдан
Ауреску заявив, що абсолютно неприйнятним
є використання загрози щодо застосування
ядерної зброї. Останні події в Україні
та їхній вплив на європейську та
євроатлантичну безпеку також обговорювалися
на зустрічі у форматі Бухарест 9,
організованій на полях Генасамблеї
ООН. Богдан Ауреску згадав про використання
B9 як «корисного» інструменту
трансатлантичної координації протягом
всього
періоду
після початку російської агресії проти
України.

Дискусії
про енергію, паливо та заробітну плату

У
той час як прем’єр-міністр Ніколає Чуке
в четвер у Бухаресті разом із міністрами
енергетики регіону визначив
рішення щодо забезпечення газових
ресурсів на регіональному рівні, члени
Економічної комісії Сенату
Румунії обговорили з постачальниками
енергії заходи, передбачені терміновою
постановою Уряду щодо регулювання
профільного ринку. Однак поки рішення
не буде прийнято, Румунія залишається
непохитною щодо заходів, вжитих для
пом’якшення наслідків
енергетичної кризи. Звіт, підготовлений
аналітичною групою з Брюсселя, показує,
що в той час як Німеччина виділила понад
100 мільярдів євро, у Румунії цей рахунок
становить лише сім мільярдів євро. Між
часом партії урядової
коаліції домовилися про продовження
субсидіювання цін
на паливо
на заправках до кінця року. З іншого
боку, міністр праці Маріус Будей
заявив, що з 1 січня пенсії найімовірніше зростуть
щонайменше на 10%. А з профспілками та
роботодавцями, каже міністр, будуть
проведені
переговори
про підвищення мінімальної брутто-зарплати
по
країні.
Це в умовах, коли
Європейський парламент встановив, що
країни-члени, включаючи Румунію, повинні
гарантувати мінімальну заробітну плату,
яка дозволяє громадянам мати
гідне життя,
беручи до уваги загальний рівень
заробітної плати. Зараз у Румунії
мінімальна заробітна плата становить
2550 лей брутто, тобто трохи більше 500
євро.

Важке життя

Як і всюди в світі, в Румунії ціни
продовжують зростати. Згідно з інформацією, опублікованою в понеділок Національним
інститутом статистики, річний рівень інфляції в серпні перевищив 15%. Минулого
місяця найбільше подорожчали продукти харчування – на понад
1,8%. Послуги подорожчали в середньому майже на 0,4%. Суттєве зростання цін
порівняно з липнем зафіксовано у авіатранспорті – майже на 24%, цукор
подорощав приблизно на 10%, масло – на понад 6,8%, молоко – на понад 5%.
Дуже незначне зниження зафіксовано в тарифах на автомобільний транспорт і
телефонний зв’язок. Порівняно з серпнем минулого року найбільше зросли ціни на
природний газ – на 70%, картоплю – на понад 54% та харчову олію – приблизно на
50%, також зафіксоване на понад 30% подорощання у галузі авіатранспорту, палива,
продуктів з борошна та цукру.

Запаси природного газу

До кінця цього тижня зимові запаси газу в Румунії
перевищать мінімальний рівень у 80%, встановлений
Європейською Комісією, – заявив міністр енергетики, ліберал Вірджіл Попеску. Він
ствердив, що це вище рівня, який був зафіксований торік у листопаді. Суперечливий персонаж, якого критикували
не лише опозиційні Союз «За порятунок Румунії» та партія «Альянс
за об’єднання румунів», а також соціал-демократи, партнери в
урядовій коаліції, Вірджіл Попеску оцінив, що Румунії вдасться добре подолати цю зиму, навіть якщо це буде складний період у всьому Європейському Союзі через невизначеність, пов’язаною з постачанням російського газу. Міністр додав, що найімовірніше нова термінова постанова про обмеження цін на енергоносії буде змінена, щоб підтримати також людей, чиє життя залежить від кисневих концентраторів, пристроїв, які споживають багато електроенергії, понад встановлений нормативним актом рівень. Уряд також заявив, що розглядає можливість надання бонусів тим, хто хоче енергозберігати.

Blue Air, вимушена посадка

Державна авіакомпанія TAROM
продовжила репатріацію румунів, покинутих в європейських аеропортах приватним
оператором Blue Air. Уряд Румунії виділив п’ять мільйонів леїв (майже 1
мільйон євро) з Резервного фонду для покриття витрат на
репатріацію. Міністр транспорту Сорін Гріндяну закликав пасажирів вимагати
компенсації від авіакомпанії та шукати інші варіанти повернення в країну,
враховуючи той факт, що TAROM не може здійснити всі
рейси, скасовані Blue Air. Від опозиції колишній міністр транспорту, лідер союзу «За
порятунок Румунії» Кетелін Друле звинувачує соціал-демократа Соріна Гріндяну
в тому, що він знав про ситуацію в Blue Air «але він також не сказав румунам не
купувати квитки». Авіакомпанія Blue Air банкрутує, грошей від
компанії ніхто не отримає», – додав Кетелін Друле. Авіакомпанія заявляє, що не
гарантує повернення коштів за скасовані квитки та обумовлює будь-які
відшкодування або компенсації відновленням польотів та продажем компанії приватному інвестору.
Скасування всіх рейсів компанією з 6 вересня по 9 жовтня завдає
шкоди 230 тисяч пасажирів. Крім офіційно повідомленого періоду
призупинення рейсів, клієнти компанії були повідомлені про скасування запланованих рейсів до кінці жовтня.

Без росіян

Уряд Румунії схвалив
законопроєкт про захист ІТ-систем державних органів влади та установ, який
встановлює правову та інституційну основу для заборони в Румунії придбання та
використання органами державної влади та державними установами антивірусного
програмного забезпечення, товарів та послугів, що надходять від суб’єктів з
Російської Федерації. Й інші європейські держави, як наприклад Німеччина чи
Італія, вже прийняли такі рішення. Компанія
Kaspersky, яка виробляє одне з найвідоміших антивірусних програм, безпосередньо
постраждає від цього заходу, оскільки всі її програми повинні бути видалені із
загальнодоступних комп’ютерних систем нашої країни. Будь-яка антивірусна
програма створює на комп’ютерах лазівки, і може бути використана для
шпигунства. У пояснювальній записці було зазначено, що багато
державних установ та органів місцевого самоврядування, в тому числі столична
мерія, закуповують та використовують російське антивірусне програмне
забезпечення через його низьку ціну.

З українцями

Франція та сусідня з Україною Румунія уклали угоду про спрощення експорту українського
зерна. У Парижі, документ підписали міністр транспорту Франції Клеман Бон та
держсекретар Румунії з питань транспорту Іонел Скріоштяну в присутності посла
України у Франції. Як передає кореспондент Радіо Румунія в Парижі, Франція
сподівається, що Україна знову досягне рівня експорту, який був до вторгнення
російських військ в Україну 24 лютого за наказом президента Володимира Путіна. Тоді, Київ міг постачати на міжнародні ринки шість мільйонів
тонн зерна щомісяця. Згідно з угодою, Франція підтримає Румунію у збільшенні
потоку українського зерна через порти Констанца на Чорному морі, Галац на
Дунаї, та через Сулінський канал дельти. Влада Румунії працюватиме з
французькою для кращого оснащення сухопутних прикордонних пунктів між Румунією
та Україною та для збільшення кількості вантажних вагонів, які перетинають
кордон. Посол України у Франції Вадим Омельченко подякував за, як він назвав,
конкретну, корисну та ефективну підтримку, яку отримує його країна, що значно
посилилася після спільного липневого візиту президентів Еммануеля Макрона та
Клауса Йоганніса до Києва. Тим
часом кількість українців, які в’їхали в Румунію, тікаючи від
російських військ, перевищила 2,3 мільйона.

Померла королева Великобританії Єлизавета II

Політичні
лідери зі всього світу, в тому числі румунський політичний клас, оплакує
смерть королеви Великобританії Єлизавети II, яка померла у четвер ввечері у
віці 96 років. Її правління впродовж понад 70 років, найдовше в історії Англії,
позначило долю кількох поколінь та є спільною з долею планети, починаючи з
другої половини минулого століття і до моменту смерть королеви. Конституційний
монарх, яка правела але не управляла, королева Єлизавета II працювала з
15 британськими прем’єр-міністрами, починаючи з легендарного Вінстона Черчілля
до щойно призначеної на посаду Ліз Трасс. Сполучені Штати Америки,
найважливіший стратегічний партнер Великої Британії, мали за цей час 14
президентів, від Гаррі Трумена до Джо Байдена. Завжди
напруженими, стосунками Лондона з Москвою протягом цих десятиліть керували з
Кремля ряд радянських і пострадянських лідерів, від більшовицького тирана
Йосипа Сталіна до непередбачуваного президента Володимира Путіна. Епоха правління Єлезавети II розпочалася у 1952 році та
отримала назву Нової Єлизаветинської ери. Ця епоха завершилася 8 вересня 2022 року.Cпадкоємцем
престолу є 73-річний первісток королеви принц Чарльз Уельський. Новий король узяв собі тронне ім’я Чарльза ІІІ (Charles III). Румунська преса вважає його великим другом Румунії, яку в останні два десятиліття він періодично відвідував. Захоплюючись традиціями, як румунськими, так і саксонськими, південної Трансільванії, новий британський король послідовно сприяв їх збереженню та популяризації. Він також є платником податку до місцевого бюджету, як власник окремих будинків та земель у Румунії.

Новий навчальний рік, давні проблеми

Майже три мільйони румунських учнів і дошкільнят сіли за
парти у понеділок. Новий навчальний рік приносить цілу низку нововведень,
запроваджених Міністерством освіти. Замість звичних досі двох семестрів буде
п’ять навчальних модулів, які чергуватимуться з п’ятьма канікулами. Контрольні
роботи більше не будуть обов’язковими, а замість оцінок за кожен семестр з кожного предмету буде лише одна річна оцінка. Ще одна зміна, яка набуде
чинності в цьому навчальному році, стосується скасування положень про
відрахування учнів, маючи на увазі той факт, що 12-класне навчання є
обов’язковим у Румунії. Порядок відрахування поширюватиметься лише на
заклади після середньої освіти, яка не є обов’язковою. Нововведення є
лише частиною пакету реформ, які просуває ліберальний міністр освіти в
коаліційному уряді Сорін Кимпяну. Він зазнав гострої критики з боку фахівців, від академіків
до провінційних вчителів, від ректорів університетів до студентських асоціацій.
Петиції з проханням про його відставку порівняно швидко зібрали десятки тисяч
підписів. Нервозність і розчарування в системі також очевидні згідно з останнім
опитуванням організації World Vision. Двоє з трьох румунських вчителів
зазначають, що шкільна програма все ще надто навантажена, а відсів учнів зі шкіл
залишається невирішеною проблемою і цього року. Через бідність 35% підлітків не
мають всього необхідного шкільного приладдя та підручників. Кожен десятий
батько відраховує принаймні одну дитину зі школи, тимчасово чи назавжди, щоб справитися
з витратами. Половина вчителів стверджують, що їх засмучує недостатня
активність батьків у навчанні їхніх дітей. 65% кажуть, що потрібно більше
грошей на шкільні лабораторії та спортивні майданчики.

Проблеми авіакомпанії Blue
Air

Уряд Румунії виділив
п’ять мільйонів леїв (еквівалент близько одного мільйона євро) з Резервного
фонду для покриття витрат на репатріацію румунів, які застрягли за кордоном,
через рішення румунської приватної компанії Blue Air
призупинити свої рейси. Гроші повинні бути повністю повернуті оператором, -
наголосив прем’єр-міністр Ніколає Чуке. Майже три тисячі людей звернулися до
консульських служб, а Міністерство транспорту мобілізувало
держкомпанію «TAROM», щоб постраждалі змогли повернутися в країну. Компанія
Blue Air вирішила призупинити до понеділка, 12 вересня,
всі рейси, заплановані на відправлення з аеропортів Румунії, через блокування
її рахунків Управлінням екологічного фонду, якому вона
заборгувала понад 28 мільйонів леїв. За даними компанії Blue
Air, призупинення польотів означало скасування 400 рейсів, на які мали квитки
понад 54 тисячі пасажирів. Національне управління з питань захисту
прав споживачів наклало на компанію штраф два
місяці тому через те, що з початку року компанія скасувала численні рейси, і це рішення вплинуло на десятки тисяч пасажирів.

Вотум недовіри з очікуваним результатом

Як передбачали політичні оглядачі, пленум Палати депутатів Румунії відхилив першу пропозицію
про вотум недовіри під час нової сесії парламенту, ініційовану опозиційним
союзом «За порятунок Румунії» проти ліберального міністра енергетики Вірджіла Попеску.
Лідер Союзу «За порятунок Румунії» Кателін Друле заявив, що схема обмеження та
компенсації цін на електроенергію та природний газ призвела до заборгованості
критично важливих компаній румунської економіки, зробила вразливими десятки
тисяч робочих місць і послабила енергетичну безпеку Румунії в надзвичайно
складному міжнародному контексті. Міністр енергетики Вірджіл Попеску відкинув ці звинувачення та
назвав підхід союзу «За порятунок Румунії» популістським. Він уточнив, що новий
механізм рахунків за електроенергію має запобігти спекуляціям у цій сфері.

Румунсько-угорські переговори на
високому рівні

Президентка
Угорщини Каталін Новак, яка у середу перебувала з офіційним візитом у Бухаресті, запевнила, що її країна
також підтримує приєднання сусідньої Румунії до Шенгенської зони, що є
пріоритетом порядку денного Бухареста. «Ми є
сусідами і хочемо зменшити існуючу напруженість, а не
посилити її», – ствердила глава угорської держави. Вона визнала, що Румунія та
Угорщина не завжди домовляться, але найголовніше – це вести
діалог та слухати одна одну. Зі свого боку президент Румунії
Клаус Йоганніс висловив готовність румунської
влади до повної співпраці з сусідньою державою. Він підкреслив, що в
Румунії дотримуються прав усіх національних меншин, які
мають своїх представників в парламенті. Угорська меншина в Румунії, яка
компактно проживає в центрі та на заході країни, налічує близько 1,2
мільйона осіб, що становить 6 відсотків населення країни.Демократичний
союз угорців Румунії з 1996 року і до сьогодні, входив до складу численних коаліційних урядів Румунії, як правих, так і лівих.

Відкрилася осіння сесія Парламенту Румунії

Сенат і Палата депутатів Бухареста розпочали у четвер нову парламентську
сесію, другу в цьому році. У перший день осінньої сесії парламентарі схвалили
створення спеціальної комісії з питань внесення змін до законів, що
регламентують діяльність правосуддя. Припинення дії Механізму співпраці та
перевірки залежить від їх прийняття та є важливою віхою для Румунії,
передбаченою Національним планом відновлення та стійкості. Внесення змін до
законів щодо правосуддя, Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, а
також пакету законів про освіту є пріоритетними для парламентарів керівної
коаліції, що складається з Націонал-ліберальної партії, Соціал-демократичної
партії та Демократичного союзу угорців Румунії. Крім того, соціал-демократи
запропонували підвищити мінімальну пенсію, пенсійний коефіцієнт та мінімальну
заробітну плату до 3000 леїв (близько 600 євро). Опозиційний Союз «За порятунок
Румунії» планує внести цілу низку законодавчих ініціатив, спрямованих на
зниження податків, а з іншого боку, на економію коштів державного бюджету.
Опозиція ініціювала й два вотуми недовіри: один, що вже був зареєстрований у
Палаті депутатів, на адресу міністра енергетики Вірджила Попеску, а інший -
міністру освіти Соріну Кимпяну.

Обмеження цін на енергоносії

Уряд у четвер прийняв постанову, згідно з якою 7,8 мільйонів домогосподарств
ще один рік отримуватимуть електроенергію та природний газ за пільговими цінами.
Нормативно-правовий акт передбачає створення національного енергетичного фонду,
а також санкції для профільних компаній, які штучно підвищують ціни, щоб
збільшити свій прибуток. Міністр енергетики Вірджил Попеску: «Добре відома
схема продажу електроенергії від одного трейдера до іншого для штучного
підвищення ціни на електроенергію чи природний газ цього разу буде суворо
каратися, тому що така поведінка на ринку не є нормальним явищем і практично це
буде каратися штрафом у розмірі 5% від обороту, який ANRE (Національний орган
регулювання енергетики) зараз має право виписувати.» Ще однією новинкою є те, що галузь електроенергетики робитиме так званий
внесок солідарності, який сплачуватиметься до спеціального фонду енергетики.
Бюджетний тягар заходів, передбачених ухваленою урядом постановою, оцінюється в
один мільярд леїв на місяць (близько 200 мільйонів євро) і, якщо ці суми не
будуть зібрані у новоствореному фонді солідарності, вони будуть доповнені з держбюджету.

Румунія ближче до Шенгену?

У понеділок офіційний Бухарест привітав підтримку Німеччиною приєднання
Румунії до Шенгенської зони вільного пересування та подякував канцлеру Олафу
Шольцу за підтримку в досягненні цієї мети. У своєму виступі на зустрічі ЄС у
Празі канцлер Німеччини заявив, що Румунія, Хорватія та Болгарія відповідають
усім технічним вимогам для повноправного членства в Шенгенській зоні, яку
необхідно захищати та розвивати. «Я робитиму все, щоб вони стали повноправними
членами», – сказав канцлер. Президент Клаус Йоганніс у поширеному в соціальній
мережі повідомленні зазначив, що вступ Румунії до Шенгенської зони є
стратегічною метою країни, а прем’єр-міністр Ніколає Чуке сказав, що таким
чином румунський експорт може значно зрости. Спікер Палати депутатів Марчел
Чолаку оцінив, що це рішення призведе до значного скорочення часу очікування на
кордоні для вантажних перевізників. Заява канцлера Олафа Шольца щодо підтримки
Німеччиною вступу Румунії до Шенгенської зони є надзвичайно важливою, оскільки
це перший випадок, коли Німеччина на найвищому рівні заявляє про це
беззастережно, заявив глава румунської дипломатії Богдан Ауреску.

Румунські міністри на зустрічах на рівні ЄС

Богдан Ауреску цього тижня відвідав Прагу, де у вівторок і середу взяв участь
у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС. На порядку
денному було обговорення питання агресії Росії проти України, в тому числі з
точки зору її наслідків для відносин між ЄС і Росією. Богдан Ауреску згадав про
підтримку, яку Бухарест надає Києву, зокрема допомогу понад 2,1 мільйонам
українських біженців, які перетнули кордони Румунії та підтримку у протидії
продовольчій кризі шляхом сприяння транзиту українського зерна через Румунію. З
іншого боку глава МЗС Румунії сказав, що ЄС має позбутися будь-якої залежності
від Росії. «Ми не можемо повернутися до звичних відносин із Російською
Федерацією. Зараз, звісно, рано оцінювати майбутнє відносин між ЄС і Росією, бо
це залежить від розвитку подій в Україні. Але одна річ зрозуміла: ми повинні
покінчити з будь-якою залежністю від Росії», – заявив він. Міністр наголосив на
необхідності продовження ЄС та його державами-членами послідовної підтримки
України в політичному, економічному, гуманітарному та міжнародно-правовому планах.
У понеділок і вівторок у столиці Чехії, яка зараз головує в Раді ЄС, також
перебував міністр оборони Румунії Васіле Динку, який взяв участь у неформальній
зустрічі міністрів оборони країн-членів ЄС. У своєму виступі румунський міністр
підкреслив той факт, що війна в сусідній Україні змінила спосіб сприйняття
безпеки та оборони на європейському рівні. Водночас Васіле Динку наголосив, що
завдяки збільшенню інвестицій в оборону буде посилено стійкість ЄС та його
здатність ефективно реагувати на майбутні загрози. Повернувшись до Бухареста,
Васіле Динку мав зустріч в середу із заступником міністра оборони України
Денисом Шараповим, під час якої наголосив на важливості дій, вжитих на рівні
НАТО та ЄС для зміцнення безпеки в регіоні і стримування російської агресії
проти сусідньої України. Нагадаємо, що на цьому тижні президент Володимир
Зеленський відзначив державними нагородами низку іноземних політиків за
допомогу Україні. Серед них і міністр оборони Румунії Васіле Динку, який
отримав Орден князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня.

Нові золоті медалі для Румунії

Цього тижня румун Давід Поповіч здобув ще дві золоті медалі, цього разу на чемпіонаті
світу з плавання серед юніорів у Лімі, Перу. Першу – в естафеті 4х100 м вільним
стилем, другу – на дистанції 200 м вільним стилем, яку проплив за 1:46.18, що є
новим рекордом змагань. Цього літа румунський плавець виграв усі чотири можливі
золоті медалі на дистанції 200 м вільним стилем на юніорському та дорослому
чемпіонатах Європи, відповідно, на юніорському та дорослому чемпіонатах світу.
Загалом на рахунку Давіда Поповіча більше десяти золотих медалей, здобутих
цього сезону на національних та міжнародних змаганнях.

У Румунії пройшов Мундіаль української діаспори

Команда Марамуреської філії СУР стала, другий рік поспіль, переможцем
світової першості серед закордонних українців, після перемоги над командою
Тіміської філії СУР з рахунком 4:1 у фіналі X-го Чемпіонату світу з футболу
серед українських діаспорних команд. Бронзові медалі змагання виграла команда з
Польщі ФК «Діспора» (Бидгощ), а четверте місце посіла команда ФТ Фенікс з
Ізраїлю. На церемонії нагородження були присутні представники СУР, Міністерства
спорту Румунії, Федерації футболу Румунії та Посольства України в Румунії. Голова
СУР Микола-Мирослав Петрецький подякував ФФР та Міністерству спорту Румунії за
підтримку не лише в організації цього футбольного свята, а й за підтримку,
надану українським сусідам з початку російського вторгнення 24 лютого. Голова
СУР привітав команди-учасниці, наголосивши, що в таких спортивних змаганнях
немає переможених, а лише переможці. Цього року у змаганнях взяли участь понад
150 спортсменів, 8 команд з 4 країн світу – Ізраїлю, Польщі, Румунії та
Угорщини. Турнір був організований з 24 по 29 серпня на стадіоні Національного
футбольного центру в Буфті (під Бухарестом) Союзом українців Румунії, у
партнерстві з Федерацією футболу Румунії, Міністерством молоді і спорту Румунії
та Міжнародною організацією українських громад «Четверта хвиля».

Шість місяців війни в Україні

Україна відзначила 31 рік незалежності від Радянського Союзу, а також шість місяців відколи Росія здійснила на неї широкомасштабний напад. Президент Володимир Зеленський пообіцяв, що всі українські території будуть повернуті, а лідери західного світу, які підтримували його від початку, мають намір і надалі допомагати йому. В своєму виступі у вівторок під час віртуального саміту, присвяченого підтримці повернення Криму під владу Києва, прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке заявив, що демократичні країни повинні залишатися твердо об’єднаними у підтримці незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. «Незаконною і жорстокою війною Росія показала світові, що вона є державою, яка не відступає від кричущої агресії, від порушення міжнародного права, в тому числі міжнародного гуманітарного права, і є державою, яка відкрито проводить політику сфер впливу», – заявив глава румунського уряду. Він нагадав, що як держава-член Європейського Союзу та НАТО з найдовшим сухопутним кордоном з Україною, Румунія та румунський народ зробили все можливе, щоб допомогти Україні та понад двом мільйонам біженців, які шукали притулку, тікаючи від війни.

Високі ціни на енергоносії є яблуком розбрату в правлячій коаліції

Енергія, точніше її різке зростання ціни, є джерелом напруженості між політичними партіями в правлячій коаліції в Румунії, зокрема між Соціал-демократичною та Націонал-ліберальною партіями. Минулої весни вони разом вирішили, що для підтримки населення необхідно обмежити ціни та субсидувати рахунки за енергоносії. Заходи мали діяти до 31 березня наступного року. Однак рахунки за енергоносії пішли нанівець, а початкові оцінки виконавчої влади щодо навантаження на бюджет від цих заходів виявилися надто оптимістичними. У липні середня ціна лише на електроенергію зросла в чотири рази порівняно з відповідним місяцем минулого року. Соціал-демократи були б схильні повернутися до регулювання енергетичного сектора, що суперечить політиці вільного ринку лібералів. СДП звинувачує ліберального профільного міністра Вірджіла Попеску в тому, що він не впорався з кризою цін на газ і електроенергію. Опозиційна партія Союз «За порятунок Румунії» звинувачує міністра енергетики в накладанні на країну боргу в 30 мільярдів леїв. Вірджіл Попеску відреагував, запевнивши всіх, що схема обмеження та субсидій залишаються в силі. Щоб отримати гроші від бюджету, міністр робить ставку на додаткове оподаткування по всьому енергетичному ланцюжку, а не лише на виробників.

Продовження посухи

На цьому тижні площа сільськогосподарських угідь, які постраждали від посухи, перевищила 400.000 га у більш ніж трьох чвертях повітів Румунії. До речі, у звіті ЄС Румунія згадується як частина великої території, що включає Словаччину, Угорщину та Республіку Молдова, яка постраждала від посухи. Найбільше від посухи постраждали центр і південь Португалії, вся Іспанія, південь Франції, центр Італії та південь Німеччини. У той же час румунська влада стверджує, що румунам не варто боятися дефіциту продовольства. З цього приводу Національний інститут статистики оголосив добрі новини: за перші п’ять місяців цього року Румунія експортувала зерна та продуктів харчування на основі зерна на суму 2,155 мільярда євро, що на 77% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У тому ж дусі Міністерство навколишнього середовища запустило цього тижня свою Національну стратегію розвитку лісів до 2030 року. За словами міністра навколишнього середовища Танцоша Барни, це пов’язано з новим підходом щодо контролю та обмежень. Стратегія також передбачає збільшення залісиних територій до 2026 року на 56 тис. га. Національна стратегія лісового господарства будує нове майбутнє для лісів Румунії, каже міністр.

Законопроєкти у сфері юстиції піддані критиці експертами та опозицією

Уряд Румунії прийняв три законопроєкти у сфері правосуддя щодо статусу суддів і прокурорів, судоустрою та статусу Вищої ради магістратури. Раніше схвалені Вищою радою магістратури законопроєкти пройшли громадське обговорення, були піддані критиці асоціаціями судів та прокурорів. Міністр юстиції Кетелін Предою захистив ці законопроєкти та підкреслив, що вони є частиною серії змін, взятих на себе перед європейськими партнерами з метою модернізації системи правосуддя в цілому. Партія Союз «За порятунок Румунії» та партія «РЕПЕР» колишнього прем’єр-міністра технократа Дачіана Чолоша стверджують, що в нинішньому вигляді ці правила збивають Румунію зі шляху реформ, а система правосуддя все ще перебуває під політичним впливом. Серед основних недоліків експерти визнали скасування положень щодо призначення та звільнення поліцейських, які беруть участь у розслідуванні, наказом Генерального прокурора. Вони стверджують, що скасування цих положень відкриє шлях до політичного впливу на судових поліцейських.

Добрі результати румунського спорту

Добрий період для румунського спорту триває цього літа. Минулої неділі на чемпіонаті Європи з веслування, в Мюнхені, Кетелін Кіріле виграв бронзу медаль в каное-одиночці на дистанції 500 метрів. Він здобув «золото» на дистанції 1000 метрів у каное-одиночці. На початку цього місяця румунський спортсмен отримав золоту медаль у змаганнях з каное-одиночок на 1000 метрів та срібну меладь і каное-одиночок на 500 метрів на Чемпіонаті світу в Канаді. Тиждень раніше, теж у Мюнхені, загалом у змаганнях з веслування Румунія здобула не менше 8 медалей, 5 золотих і 3 бронзових. Румунські спортсмени також отримали добрі результати на змаганнях з плавання: Константин Поповіч та Кетелін Преда виграли золоту та відповідно срібну медалі у стрибках у висоту 27 метрів на Чемпіонаті Європи з плавання в Римі. Беззаперечною світовою зіркою чемпіонату Європи в Римі став 17-річний Давід Поповіч, чемпіон на дистанції 100 метрів вільним стилем із новим світовим рекордом та на дистанції 200 метрів вільним стилем. Румунські спортсмени також здобули медалі в європейських змаганнях з настільного тенісу та легкої атлетики. Навіть румунський футбол, приніс певне задоволення: чемпіон ЧФР КЛУЖ та віце-чемпіон ФЧСБ пройшли кваліфікацію до груп Ліги конференцій Європи.