Category: Головне за тиждень

Румунсько-болгарське
стратегічне партнерство

Румунія та Болгарія продовжуватимуть спільні зусилля
для прийняття цього року рішення про приєднання до Шенгенської зони. Про це заявив президент Румунії
Клаус Йоганніс у Софії, де його прийняв його колега Румен Радев. Глави двох
держав підписали Декларацію про стратегічне партнерство, яка передбачає, серед
іншого, активізацію двостороннього політичного діалогу, заохочення економічних
обмінів і транскордонного співробітництва, а також забезпечення енергетичної безпеки.
Що стосується зони вільного пересування, Клаус Йоганніс повторив, що Румунія та
Болгарія готові до вступу, і розширення не пов’язане з нелегальною міграцією із зовнішніх кордонів Євросоюзу.
Клаус Йоганніс: «Шенгенська зона означає право європейського громадянина вільно
пересуватися країнами Європейського Союзу. Нелегальна міграція – це зовсім
інше. Вона – про людей, які нелегально в’їжджають до Європейського Союзу та
намагаються перетнути з однієї країни в іншу. З політичних міркувань деякі
європейські політики змішують ці два питання. Це помилка, але ми розуміємо
труднощі деяких європейських держав у питанні нелегальної міграції. Ми готові
брати участь у всіх програмах, які спрямовані на вирішення цих питань.» І президент Болгарії
підтвердив, що Румунія та Болгарія докладатимуть додаткових зусиль для
якнайшвидшого приєднання до Шенгенської зони. Він показав, що останніми
місяцями дві країни боролися з потоком нелегальних мігрантів, який значно
скоротився. Нагадаємо, у Раді юстиції та внутрішніх справ від грудня 2022 року
Австрія та Нідерланди заблокували приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської
зони. Австрія послалася на нелегальну міграцію на Балканському шляху. Румунія
відкинула звинувачення, які також заперечили європейські інституції.

Перехід до зеленого суспільства

Уряд в Бухаресті схвалив термінову постанову, яка виконає
одну з умов, які вимагає Європейська комісія для отримання Румунією другого
запиту на платіж від Національного плану відновлення та стійкості на суму 3,2
мільярда євро. Зокрема, одне з положень
документу передбачає, що забудовники встановлюють розетки для зарядки
електромобілів у новобудовах. Такий же обов’язок матимуть і власники старих
будинків, якщо будуть в них робити капітальний ремонт. Інше положення постанови
стосується виведення з експлуатації з червня поточного року вугільних
енергетичних груп на півдні країни з електростанцій Турчень та Ровінарь та їх
збереження протягом трьох років. Уряд також прийняв нормативний акт, який
встановлює схему фінансової допомоги у розмірі 26 мільйонів євро для малих і
середніх підприємств та великих компаній, які будуватимуть сміттєпереробні заводи.
За словами прем’єр-міністра Ніколая Чуке, проєкти, що фінансуються через цей
механізм, будуть спрямовані на захист навколишнього середовища. З іншого боку, Палата
депутатів прийняла проєкт закону про схвалення підписання Угоди про підтримку
між румунською державою та Національною компанією Nuclearelectrica
для впровадження проєкту будівництва третього і четвертого енергоблоків
Чернаводської АЕС, розташованої на південному сході країни поблизу однойменного
міста Чернаводи. Завдяки реалізації проєкту частка ядерної енергії в загальному
національному виробництві електроенергії становитиме 36%, а внесок ядерної
енергії в загальне виробництво енергії без викидів CO2 – 66%, одночасно з
розвитком внутрішнього ланцюжка поставок та інших супутніх галузей.

Інфляція в Румунії і далі зростає

Річний рівень інфляції в Румунії дещо зріс минулого
місяця порівняно з січнем, досягнувши 15,52% порівняно з 15,07% – згідно з
останніми даними Національного інституту статистики. На думку фахівців, це не повинно змінити прогноз НБР,
згідно з яким до кінця року інфляція знизиться до однозначного числа.
Фінансовий аналітик Адріан Кодирлашу: «Процес дезінфляції триває, але це не
буде, скажімо так, плавним процесом, коли інфляція буде знижуватися з місяця в
місяць, і подекуди буде зафіксовано подібні епізоди, коли
інфляція буде трохи зростати з місяця в місяць. Точно така ж ситуація
спостерігалася і в інших країнах Євросоюзу, там інфляція в лютому була вищою,
ніж у січні». За даними Національного інституту статистики, у лютому
порівняно з попереднім місяцем найбільше подорожчали продовольчі товари – майже
на 3,4%, а послуги – приблизно на 2,5%. Цукор лідирує в переліку подорожчань за
останні 12 місяців з понад 63%, за ним йдуть вершкове масло з майже 45% і газ з
приблизно 42%. Понад 30% подорожчали також картопля, яйця, маргарин і молочні
продукти. Пояснює Адріан Васілеску, радник голови Національного банку Румунії: «Чому
у нас продукти дорожчають? По-перше, скрізь у світі продукти харчування мають
тенденцію дорожчати в цей період. Крім того, на нас впливає шок, створений
імпортно-експортним балансом, тому що імпорт перероблених харчових продуктів
дуже високий і цього року ми маємо найбільший дефіцит за останні роки. Ось в чому проблема». На тлі нещодавнього
підвищення цін освітяни вирішили протестували в кількох містах країни,
вимагаючи підвищення зарплат і погрожуючи загальним страйком.

Парламент
Республіки Молдова оголосив румунську мову офіційною мовою

«Румунська мова» займе місце «молдовської мови» в усіх
законах Республіки Молдова, у тому числі в Конституції країни, після того, як
парламент у Кишиневі,у другому читанні, проголосував за цю
поправку. Ухвалений законопроект реалізує рішення Конституційного суду майже
десятирічної давності, згідно з яким румунська мова є офіційною мовою в
Республіці Молдова. Як передає Радіо Кишинів, голосування аплодували на ногах проєвропейські
депутати від PAS, ініціатори проєкту і які користуються більшістю
голосів у Парламенті.
Натомість проросійські депутати-соціалісти та комуністи виставили плакати з
критичними написами щодо чинної влади. У Бухаресті політичний клас привітав
голосування Парламенту Респ. Молдова.

Азійське турне
президента Клауса Йоганніса

Стратегічне партнерство між Румунією
та Японією демонструє, що двосторонні відносини піднято до найвищого рівня, – заявив президент Клаус Йоганніс
після підписання разом з японським прем’єр-міністром Фуміо Кісідою відповідного двостороннього договору у вівторок у Токіо.
Також у вівторок президента Йоганніса
прийняв імператор Японії Нарухіто. «Румунія та
Японія, -зазначив глава держави, – зараз ближчі ніж
коли-небудь.» Він також сказав, що в поточному глобальному
контексті, позначеному війною та регіональною напруженістю, важливо покладатися
одне на одного, щоб
захистити фундаментальні цінності, які визначають нас: прагнення до миру та
безпеки, свободи, демократії та прав людини , міжнародний порядок, заснований на
правилах. Після підписання
угоди про Стратегічне партнерство, кажуть експерти, розвиток
румунсько-японського співробітництва прискориться за рахунок розширення
портфоліо дій і проєктів
у всіх сферах спільного інтересу. Як повідомляє Радіо Румунія, візит президента
Йоганніса також мав
важливий економічний вимір, оскільки Японія є найбільшим азійським інвестором у
Румунії. Приблизно 400 компаній з японським капіталом у Румунії зараз створюють
понад 40 000 робочих місць. Потенціал зростання є значним, у тому числі в
сферах з найвищим рівнем інновацій, таких як розробка технології невеликих
модульних реакторів, виробництво та розподіл зеленого водню, виробництво оптики
високої потужності, інфраструктура останнього покоління або завершення нової гілки метро в Бухаресті. Партнерство з Японією є другим,
укладеним Румунією з азіатською країною, після аналогічного договору з Південною Кореєю. З Японії
президент Йоганніс
відправився до Сінгапуру. Румунія є третім за величиною постачальником
ІТ-послуг із Європейського Союзу в Сінгапурі, а її інтерес спрямований на поглиблення
та посилення цього рівня співпраці шляхом ініціювання нових двосторонніх проєктів.

Понад 3,7
мільйона українських біженців у сусідній Румунії

Генеральний
інспекторат прикордонної поліції (IGPF) повідомляє, що лише в середу до Румунії
через пункти пропуску в’їхало понад сім тисяч громадян України. Згідно із
заявою, поширеною у четвер, починаючи з лютого 2022 року до Румунії в’їхало 3
705 317 громадян України. Більшість продовжили свій шлях до країн Західної
Європи, але близько 100 тисяч українців, за даними румунської влади, вирішили
залишитися в Румунії.

Декларація про
підтримку України

Парламент Румунії
у вівторок на спільному пленарному засіданні ухвалив Декларацію про підтримку
України у контексті відзначення 24 лютого 2023 року річниці повномасштабного
російського вторгнення. 285 парламентаріїв проголосували «за», 5 – «проти» та
двоє утрималися. У Декларації зазначається, що румуни рішуче підтримують
«героїчну боротьбу української держави та її народу, висловлюють свою повагу до
мужності, гідності та опору, виявленого як ЗСУ, так і цивільним населенням, і
підтверджують «непохитну підтримку» Румунією незалежності, суверенітету і
територіальної цілісності України, в межах міжнародно визнаних кордонів. «Ми
підтверджуємо нашу солідарність з політикою союзників і партнерів Румунії щодо
загарбницької війни Російської Федерації проти України. Закликаємо європейську
та євроатлантичну спільноту постійними темпами посилити санкції проти
Російської Федерації та забезпечити їх збереження протягом тривалого часу,
оскільки на території України, в її міжнародно визнаних кордонах, залишаються
окупаційні війська. Санкції також мають бути спрямовані на тих, хто
безпосередньо відповідальний за злочини, скоєні в Україні: президента
Володимира Путіна та всього його режиму», – йдеться у заяві. Парламент також
підтримує «необхідність активної участі Румунії в майбутніх зусиллях з
постконфліктної реконструкції української держави, а також посилення підтримки,
яку надає румунська держава, особливо українському цивільному населенню». Румунські парламентарії наголосили на
підтримці процесу вступу до ЄС України, Республіки Молдова та Грузії. «Ми
висловлюємо сподівання, що українська влада уважно та швидко розглядатиме
важливі аспекти, порушені румунською державою у двосторонніх відносинах, такі
як становище етнічних румунів в Україні, відповідно, необхідність захисту
унікальної спадщини та біорізноманіття дельти Дунаю, відповідно до зобов’язань
та європейських і міжнародних стандартів», – також зазначається у декларації
Парламенту Румунії.

Дискусії довкола гирла Бистра

Представники України
та Румунії, на тристоронній зустрічі за участі делегації Єврокомісії,
домовилися про спільне вимірювання глибин окремих частин річки Дунай. У
нинішньому контексті Дунай є дуже важливим транспортним коридором для України,
яка після російського вторгнення намагається експортувати цим шляхом зерно та
іншу продукцію, переважно агропродовольчу. Минулого місяця влада Румунії висловила
стурбованість у зв’язку з експлуатаційним днопоглиблюванням, яке нещодавно
здійснила українська сторона по гирлу Бістре, що знаходиться в екологічно
чутливому регіоні і вимагала від України в екстреному порядку надати доступ
румунським гідрографічним суднам до вимірювань по всьому руслу Кілійського гирла,
який утворює кордон між Румунією та Україною, для виявлення морфологічних змін.
Українська сторона повідомила, що роботи проведені на українській ділянці річки
Дунай були спрямовані на ліквідацію природного замулення та підтримки
паспортних глибин гирла. Київ каже, що не порушив жодної угоди і заявив про
готовність показати Румунії, члену Євросоюзу і НАТО, масштаби днопоглиблення. Спільне
вимірювання глибин розпочнеться вже цього місяця. У Бухаресті побоюються
негативних наслідків, які проведені українською стороною роботи можуть мати на
екосистему дельти Дунаю, унікальної природоохоронної території Європи,
включеної до Світової спадщини ЮНЕСКО. У Міністерстві інфраструктури України
повідомили, що після відновлення паспортних глибин прохідна осадка суден зросла
від 3,9 до 6,5 метрів, тобто майже вдвічі.

Глава
румунської держави Клаус Йоганніс у
Люксембурзі

Президент
Клаус Йоганніс заявив у Люксембурзі,
що Румунія високо оцінила «чітку та
голосну підтримку» Люксембургу щодо
вступу до Шенгенської зони. Зі свого
боку прем’єр-міністр Ксав’є Беттель
заявив, що Румунія є «надійним союзником»
для Люксембургу та оголосив, що 25
люксембурзьких військовослужбовців
незабаром
приєднаються до бойової групи
НАТО в Чінку (центр Румунії).
Він підтвердив свою підтримку вступу
Румунії до Шенгенської зони. Глава
румунської держави також взяв участь
у Форумі групи Європейського інвестиційного
банку, присвяченому інвестиційному
порядку денному ЄС, де виступив із
промовою про нові виклики на глобальному
рівні. У кулуарах
участі
у заході відбулися двосторонні зустрічі
з президентом Європейського інвестиційного
банку Вернером Хоєром та президентом
Європейського банку реконструкції та
розвитку Оділем Рено-Бассо.

Спікер
Палати
депутатів Марчел
Чолаку в Азербайджані

Нові
енергетичні проєкти
домінували на
порядку денному офіційного візиту
спікера
Палати
депутатів Марчела Чолаку до Азербайджану.
У Баку він зустрівся з президентом
Ільхамом Алієвим. Перемовини
стосувалося контракту на купівлю,
починаючи з квітня протягом одного року
1 млрд кубометрів газу з Азербайджану.
Марчел Чолаку запропонував, щоб до
цього контракту також була
долучена й сусідня
Республіка
Молдова, і він отримав підтримку
президента Азербайджану. Посадові особи
двох країн обговорили проєкт про
транспортування
скрапленого газу та партнерство
ROMGAZ-SOCAR для будівництва двох терміналів
у Чорному морі та
контракт
щодо розвитку інфраструктури підводного
кабелю в Чорному морі. Підводний кабель
матиме довжину майже 1200 кілометрів і
проходитиме через Чорне море, щоб
доставити електроенергію з Азербайджану,
через Грузію до Румунії, а потім через
Угорщину до решти Європи.

Глава
румунської дипломатії Богдан Ауреску
в Женеві

Міністр
закордонних справ Румунії Богдан Ауреску
під час виступу
в Раді
ООН з прав людини в Женеві підтвердив
тверду підтримку Румунії
незалежності, суверенітету та
територіальної цілісності України в
межах її міжнародно визнаних кордонів.
Він також висловив рішучість Румунії
зробити серйозний внесок у мир, безпеку,
розвиток і права людини. Богдан Ауреску
підкреслив, що необхідно докласти
зусиль, щоб притягнути Росію до
відповідальності за злочини в Україні.

Новий
прем’єр-міністр Республіки Молдова
Дорін Речан у Бухаресті

Влада
Румунії беззастережно підтримуватиме
офіційний Кишинів для досягнення мети
інтеграції Республіки Молдова до
Європейського Союзу – сказав президент
Клаус Йоганніс прем’єр-міністру цієї
країни, Доріну Речану, який провів візит
до нашої країни. Главу молдовського
уряду також прийняв його румунський
візаві, прем’єр-міністр Ніколає Чуке,
який
пообіцяв
підтримку Бухареста у здійсненні реформ,
консолідації економіки, стійкості та
безпеки держави, а також у продовженні
просування по європейському шляху Респ.
Молдова.
Чуке привітав чудовий рівень двосторонніх
відносин і чудову динаміку діалогу між
Бухарестом і Кишиневом. За словами
прем’єр-міністра, Румунія зміцнила свій
статус головного торговельного партнера
Республіки Молдова. Двостороння торгівля,
нагадав він, у 2022 році зросла на 1,2 млрд
доларів, тобто сягнула близько 3,6 млрд. Глава
молдовського уряду також мав зустріч
зі спікером Палати депутатів Марчелом
Чолаку, який запевнив його у підтримці
з боку Румунії і в плані споживання газу
в рамках щойно погодженої з Азербайджаном
угоди про постачання природного газу.

Спеціальна
сесія по Україні у парламенті

Парламент
у Бухаресті відзначив урочистим
засіданням рік з моменту вторгнення
Росії в Україну, 24 лютого 2022 року. Сенатори
та депутати засудили військову агресію
та пообіцяли, що Румунія продовжуватиме
підтримувати колишню радянську
республіку. Посол України в Румунії
Ігор Прокопчук також взяв участь у
засіданні парламенту в Бухаресті з
посланням, у якому передав вдячність
своєї країни за підтримку, яку надає
Румунія на всіх рівнях.

Нові
закони про освіту

Міністерка освіти
Румунії
Ліджія
Дека представила проєкти
нових законів про освіту після того, як
представники парламентської більшості
досягли згоди. Зміна передбачає
запровадження навчального портфоліо
учня,
яке міститиме не лише оцінки, а й
результати позакласної діяльності. Що
стосується іспитів
на повну загальну освіту у законі передбачено
«додатковий» тест базових навичок. Нові
проєкти
передбачають, серед іншого, підвищення
стипендій за заслуги учням
олімпійцям,
а також підвищення заробітної плати
викладачам. Зміни відбуваються на тлі
тривожних цифр, які ставлять Румунію
на одному
з останніх місць
європейського рейтингу з точки зору
освітніх показників. Політики, профспілки
та асоціації батьків звинуватили
міністерку
освіти у непрозорості та тому, що вона
не організуваола
консультацій із зацікавленими щодо
майбутніх законів.

Президент
Клаус Йоганніс
нагородив румунських рятувальників,
відправлених
до
Туреччини після руйнівних землетрусів
від
6
лютого.

Президент
Румунії Клаус Йоганніс нагородив у
Бухаресті з нагоди Дня цивільного
захисту військових, пожежників, лікарів,
помічників і волонтерів, які брали
участь у міжнародній гуманітарній місії
в Туреччині. Команди прибули разом із
собаками, які супроводжували їх за
кордоном, чий внесок був суттєвим у
пошуку вцілілих.
З іншого боку, хвиля землетрусів, що
нещодавно сталася на півдні Румунії,
повернула увагу влади до проблеми
антисейсмічного зміцнення вразливих
будівель. У зв’язку з цим, виконавча
влада направить до Парламенту
для обговорення та затвердження
законопроект, який, серед іншого,
забороняє орендування
квартир у багатоповерхових
будинках,
що входять до першої групи сейсмічного
ризику. Водночас Уряд прийняв постанову
про програму «Безпечні та здорові
школи», яким пропонується спростити
введення в інвестиційну програму тих
шкіл,
які входять до першої категорії
сейсмічного ризику.

Президент Румунії Клаус Йоганніс на саміті Бухарестської дев’ятки у Варшаві

Єдність і солідарність заради України є абсолютно необхідними і є секретною зброєю країн-союзниць, – заявив глава румунської держави Клаус Йоганніс, після участі у позачерговому засіданні Бухарестської дев’ятки, проведеному у Варшаві.
Створена у 2015 році, після анексії Криму Росією, за
ініціативою президентів Польщі та Румунії, Бухарестська дев’ятка включає також Болгарію, Чехію, Естонію, Литву, Латвію, Словаччину та Угорщину. Росія повернула війну в
Європу, а країни НАТО на східному фланзі знаходяться на передовій зусиль з протидії негативним наслідкам цього жорстокого конфлікту,
без будь-яких виправдань, – зазначив президент Румунії.
Клаус Йоганніс закликав до збільшення американської військової присутності, а
також до підготовки стратегії США щодо Чорного моря. На зустрічі у Варшаві
також були присутні президент США Джо Байден і генсек НАТО Єнс Столтенберг.
Лідер Білого дому пообіцяв захистити країни на східному фланзі НАТО, які, за
його словами, є першою лінією оборони від Росії. Зі свого боку,
генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна має отримати всю необхідну допомогу і, що не можна дозволити Росії підривати безпеку Європи.

Рік від вторгнення Росії в Україну

24 лютого, виповнилося рівно рік від початку повномасштабного вторгнення
Росії в Україну. У цьому контексті міністр національної оборони Румунії Ангел Тилвер заявив, що Румунія продовжуватиме підтримувати Україну доти, доки буде
потрібно, тому що румунський народ вірить у міжнародну систему, засновану на
правилах, а не на агресії. Російсько-український конфлікт спричинив найбільший
потік біженців в Європі з часів Другої світової війни. Румунія була транзитною
країною для мільйонів українців, які втекли від війни, а частина з них
залишилися тут, де їм надається вся необхідна підтримка. За рік Румунія стала
другою домівкою для понад ста тисяч українських переселенців. Міністр
закордонних справ Богдан Ауреску заявив, що Румунія надала
багатовимірну підтримку Україні, нагадавши про сприяння транзиту близько 13
мільйонів тонн українського зерна, економічні пільги, відкриття нових пунктів
пропуску для покращення зав’язків, двостороннє сприяння підтримці європейського
курсу. З іншого боку, румунська влада вирішила припинити діяльність Російського
центру культури та науки в Румунії. «Своїми діями центр відхилився від своїх
цілей щодо зміцнення культурних зав’язків та перетворився на інструмент
пропаганди, дезінформації та виправдання військових злочинів Російської
Федерації в Україні», зазначається у заяві румунського МЗС. Роботу центру буде припинено не пізніше
20 серпня 2023 року, до цього часу мають бути завершені всі адміністративні
процедури.

Президентка Республіки Молдова Майя Санду відвідала Бухарест

Президентка Республіки Молдова Майя Санду у четвер здійснила офіційний
візит до Румунії, на другий день після засідання
держав Бухарестської дев’ятки у Варшаві
та після зустрічі у столиці Польщі з президентом Джо Байденом. Майя Санду
обговорила з главою румунської держави Клаусом Йоганнісом двосторонні відносини
та спільні проєкти. Молдовська президентка подякувала Румунії за постійну
підтримку, в тому числі в контексті енергетичної кризи, а президент Йоганніс
висловив занепокоєння, викликане безпрецедентними зовнішніми загрозами
демократичному порядку в Республіці Молдова. Глава румунської держави запевнив,
що Бухарест залишатиметься пильним щодо гібридних дій Росії та продовжуватиме
твердо підтримувати повагу до суверенітету та територіальної цілісності Республіки
Молдова в межах її міжнародно визнаних кордонів. Клаус Йоганніс заявив, що
проєвропейська влада у Кишиневі спокійно та професійно впоралася з різними викликами,
які мали на меті зірвати європейський курс, обраний громадянами Республіки
Молдова. Майя Санду також мала зустрічі з прем’єр-міністром Ніколаєм Чуке та спікером
Палати депутатів Марчелом Чолаку.

Що відбувається на Бистрому?

На цьому тижні Румунія висловила занепокоєння щодо можливих днопоглиблювальних
робіт, які сусідня Україна може проводити на дунайському гирлі Бастре, що
знаходиться у дуже чутливому з екологічної точки зору транскордонному регіоні.
Для прояснення ситуації Бухарест попросив Київ надати доступ румунським
гідрографічним суднам в українські води Кілійського відгалуження, щоб провести
вимірювання для виявлення морфологічних змін. Минулого тижня Україна заявила,
що прохідна осадка суден у гирлі Бистре річки Дунай була збільшена з 3,9 м до
6,5 м. Румунія висловила занепокоєння тим, що будь-які роботи на річковому
маршруті в спільній зоні дельти Дунаю можуть поставити під загрозу екосистему
цього водно-болотяного угіддя, що є частиною Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і
порушують міжнародні договори про захист навколишнього середовища. Політики та
частина громадськості Румунії побоюються, що Україна поглибила русло гирла Бистре,
щоб зробити можливим прохід по ньому морських суден з більшою осадкою. Reuters
зазначає, що Україна перевозить по Бистрому зерно, на тлі блокади її морських
портів Росією. Прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке заявив, що будь-яке
перевищення меж звичайних гідротехнічних робіт має буте погоджено румунською та
українською владами. Своєю чергою спікер Палати депутатів, соціал-демократ Марчел Чолаку заявив, що захист дельти Дунаю не підлягає обговоренню. Президент Румунії піддав
критиці популістські заяви окремих політиків і закликав до зваженості. «Перш
ніж виступати із запальними промовами наші політики мають дати можливість
експертам ознайомитися з тим, що там відбувається. Я не вважаю доцільним на
даний момент критикувати українців на основі неясних даних. Їм тепер не потрібні
сварки, їм потрібна підтримка», – сказав Клаус Йоганніс. Водночас Посольство
України в Румунії повідомило, що «всі днопоглиблювальні роботи на Дунаї, які
наразі виконуються українською стороною і здійснюються виключно в межах
державного кордону України, носять характер поточних експлуатаційних та
спрямовані виключно на забезпечення суднового ходу, а саме безпечного
судноплавства шляхом підтримання актуальних паспортних габаритів і усунення
наслідків природного замулення.»

Бухарест
реагує на землетруси з
останнього періоду

Румунія
продовжила надсилати гуманітарну
допомогу до Туреччини та Сирії постраждалим
від минулотижневих
землетрусів, внаслідок яких загинули
десятки тисяч людей. За даними ООН,
допомоги потребують 9 млн сирійців і
2,2 млн турків. Перші румунські рятувальники,
які діяли в постраждалих районах
Туреччини, повернулися в країну в ніч
із середи на четвер. У Бухаресті
прем’єр-міністр оголосив, з іншого боку,
про створення міжміністерської групи,
яка головним чином стежитиме
за
запобігання, підготовку та реагування
установ у надзвичайних ситуаціях.
Ніколає
Чуке підкреслив, що стандарти у сфері
будівництва та якість матеріалів мають
бути переглянуті та контрольовані
знову, щоб те, що передбачено в проектах,
збігалося з тим, що будується. Усі ці
міри
були взяті
незабаром після того, як у Румунії
сталися два землетруси магнітудою 5,2 і
відповідно, 5,7 градусів за шкалою Ріхтера, протягом послідовних
днів, у районі, де такі явища рідкісні
та мають низьку інтенсивність.

Румунська
присутність за кордоном

Глава
дипломатії в
Бухаресті
Богдан Ауреску та міністр національної
оборони АнджелТилвар
беруть участь цими днями в Мюнхенській
конференції з безпеки – представницькому
форумі для обговорення поточної динаміки
міжнародної безпеки. Серед гостей -
видатні особи з НАТО, ЄС, ООН, інших
міжнародних організацій та важливі
особи, які приймають глобальні рішення.
Порядок денний цьогорічної конференції
включає питання, які мають великий вплив
на глобальну безпеку, з наголосом на
розвитку конфлікту в Україні майже
через рік після російського вторгнення.
Раніше, протягом тижня, деякі з цих
питань безпеки були розглянуті двома
румунськими офіційними особами під час
проведених
ними зустрічей:
Богдан Ауреску з Генеральним секретарем
ООН Антоніу Гутеррішем та Анджел Тилвар
зі своїм британським колегою Беном
Воллесом відповідно зі
своєю іспанською колегою Маргаритою
Роблес Фернандес. У Нью-Йорку міністр
закордонних справ взяв участь як головний
доповідач у засіданні Ради Безпеки ООН,
а міністр АнджелТилвар
у Брюсселі взяв участь у засіданні
Контактної групи по Україні та зустрічі
міністрів оборони держав-членів НАТО.

Румунсько-баварська
співпраця

Економічні,
політичні та культурні відносини, а
також підтримка приєднання Румунії до
Шенгенської зони вільного пересування
були проаналізовані на найвищому рівні
під час візиту до Бухареста прем’єр-міністра
Баварії Маркуса Зедера.
Баварський чиновник запевнив президента
Клауса Йоганніса в підтримці його
держави в шенгенському досьє, а глава
держави наголосив на інтенсивних
зв’язках між Румунією та Баварією та
їхній давній традиції. Прем’єр-міністр
Ніколає Чуке оцінив, що сторони можуть
досліджувати нові сфери співпраці, такі
як штучний інтелект, цифровізація,
харчова промисловість або сільське
господарство. Прем’єр-міністри двох
країн підписали Декларацію про зміцнення
двосторонніх відносин, яка також
передбачає відновлення цього року
діяльності Спільної румунсько-баварської
урядової комісії.

Позиція
Бухареста щодо звинувачень з Республіки
Молдова

Румунія
була і продовжує бути поряд
з
Республікою Молдова і рішуче засуджує
будь-які спроби дестабілізації,
ініційовані з-за меж країни, заявив
президент Клаус Йоганніс. «Сигнали
громадськості щодо будь-яких спроб
нелегітимного втручання Російської
Федерації з метою повалення демократичного
та конституційного ладу Республіки
Молдова, суверенної держави, яка обрала
свій політичний напрямок шляхом вільного
голосування, надзвичайно тривожні», -
зазначив у
середу глава
румунської
держави
в заяві для преси. Ця заява булп зробленп після того, як у понеділок президентка
Респ. Молдова
Майя Санду заявила, що Москва має намір
примусити зміну політичної влади в
Республіці Молдова в наступний період
шляхом насильницьких дій, які дестабілізують
країну. Раніше про такий російський
план у Брюсселі говорив президент
України Володимир Зеленський перед
лідерами ЄС. Москва заперечила
звинувачення.

Посилення
покарань за обіг наркотиками

Палата
депутатів в
Бухаресті
прийняла в середу закон, який
посилює покарання для тих, хто без
права вирощує,
продає, пропонує або виробляє небезпечні
наркотики. Проєкт закону
було
переглянуто на запит президента Клауса
Йоганніса, який зажадав чіткішого
регулювання щодо речовин, нещодавно
згаданих у законі, таких як етноботанічні
речовини. Покарання за незаконний обіг
наркотиків становитиме від 3 до 10 років
позбавлення волі, а у випадку з наркотиками
підвищеної небезпеки – від 5 до 15 років
ув’язнення. У разі смерті потерпілого
– покарання становить від 15 до 25 років
позбавлення волі. Покарання для тих,
хто зберігає наркотики для власного
споживання, не були збільшені.

Тімішоара
– європейська столиця
культури

Стартувала
офіційно програма
«Тімішоара – європейська
столиця
культури 2023»
і ті
130
інавгураційних заходів триватимуть до
неділі. Тімішоара прагне довести, що
воно
відкрите, сміливе та інноваційне місто.
Сотні румунських та міжнародних митців
запрошують всіх
у подорож, ідеально створену за моделлю
мультикультурної традиції Тімішоари.
Концерти, виставки, вуличні вистави,
дебати, театр, кіно та майстер-класи
організовуються по всьому місту, включно
воколицях,
під гаслом «Осяй
своє місто собою!».
Цього року Тімішоара ділить титул
європейської
столиці культури
з містами Веспрем з Угорщини та Елефсіна
з Греції.

Президент Румунії на Європейській раді у Брюсселі

На Європейській раді в Брюсселі президент Румунії Клаус Йоганніс разом з іншими європейськими лідерами привітав присутність президента України Володимира Зеленського, назвавши це ще одним доказом європейської солідарності та єдності, а також тісної координації дій, спрямованих на підтримку українського народу у війні, розвязаній Російською Федерацією. У цьому контексті глава румунської держави наголосив на важливості продовження європейської підтримки України. Водночас він підкреслив солідарність Румунії, сусідньої та дружньої держави, яка робить свій внесок як на гуманітарному, так і на економічному рівнях, а також з погляду розширення завязків, сприяння експорту зерна та допомоги в просуванні Києва європейським шляхом. На зустрічі у Брюсселі Клаус Йоганніс також підтримав необхідність продовження тиску на Росію, у тому числі шляхом ухвалення додаткових санкцій. З іншого боку, глава держави заявив, що продовжить обговорення питання про приєднання Румунії до Шенгенської зони і повідомив, що незабаром вирушить до Болгарії, щоб разом зі своїм колегою розпочати низку спільних дій на дипломатичному рівні. Клаус Йоганніс: «Для мене, для Румунії та для румунів вступ до Шенгенської зони є дуже важливим. Я не хочу говорити про конкретну дату, тому що ми побачили й у грудні, що ці речі не можна прив’язувати до конкретної дати, вони пов’язані з численними європейськими реаліями. На жаль, вони також стосуються питань внутрішньої політики в деяких державах-членах. Я не згоден з цим, але це не можна ігнорувати. Я обговорював це питання з президентом Руменом Радєвим, і так, ми також почнемо спільні дії.» За словами президента, Румунія не є джерелом міграції і не є транзитною країною. Глава держави додав, що проблема міграції є загальноєвропейською, а Румунія готова брати участь у пошуку найкращих рішень. Також Клаус Йоганніс підкреслив, що міграцію не слід плутати з Шенгеном.

Румунія підтримує Туреччину після землетрусу

Румунія приєдналася до міжнародних команд і направила дві пошуково-рятувальні бригади в райони, які постраждали від сильних землетрусів, що сталися на півдні Туреччини. На місці перебувають майже 120 румунських рятувальників, з обладнанням і сімома пошуковими собаками, яким вдалося врятувати кількох постраждалих. Глава Департаменту з надзвичайних ситуацій Раєд Арафат запевнив, що румунські рятувальники допомагатимуть Туреччині доти, доки буде потрібно. «Вони залишаться там стільки часу, скільки потрібно. Якщо буде потрібно ми здійснимо ротацію рятувальників і готові відправити додаткове матеріально-технічне забезпечення. Це може бути здійснено дуже швидко, за підтримки наших колег з Військово-повітряних сил, і сподіваюсь, що ми зможемо врятувати якомога більше людей і, звичайно ж, забезпечити необхідну підтримку колег, які перебувають у безпрецедентній ситуації». Крім цього Бухарест вирішив надіслати гуманітарну допомогу Сирії, яка також сильно постраждала від землетрусів. Йдеться зокрема про постільні речі, одяг, а також продукти харчування. З іншого боку, Міністерство закордонних справ репатріювало з Туреччини кількох громадян Румунії, які після землетрусу звернулися з подібним прохання до румунського посольства в Анкарі. Посольство оголосило, що воно перебуває на звязку з десятками румунів, які проживають у цій країні.

Румунія прийняло на озброєння дугу систему Patriot

На цьому тижні Румунія отримала другу систему Patriot у рамках замовлення на чотири такі американські зенітні ракетні комплекси передбаченого програмою озброєння Військово-повітряних сил. За словами міністра оборони Ангела Тилвера, румунські військові проходять інтенсивну програму навчання, щоб мати можливість використовувати ці системи протиповітряної оборони. Він уточнив, що оснащення ВПС системами Patriot додає «надійні, що заслуговують на довіру, сумісні та гнучкі можливості протиповітряної оборони, призначені для виконання завдань поставлених перед ЗСР». За даними Міноборони, комплекси Patriot останнього покоління вперше прибули до Румунії 2020 року, а цього року буде повністю завершено перший етап впровадження програми озброєнь. Постачання наступних двох комплексів почалося минулого року, а їх випробування та приймання мають завершитися до кінця квітня. Перша система Patriot ВПС Румунії з 2021 року виконує конкретні завдання протиракетної оборони повітряного простору Румунії та НАТО.

На кордоні
Румунії та України запрацював новий автомобільний пункт пропуску

У п’ятницю на румунсько-українському
кордоні відбулося офіційне відкриття нового автомобільного пункту пропуску Раковець
(Румунія) – Дяківці (Україна). На церемонії відкриття були присутні офіційні
представники уряду Румунії та України, місцевої влади та прикордонної поліції. Згідно з угодою
між урядами двох країн визначено цілодобовий режим роботи пункту пропуску для
пішохідного, автомобільного (включно з автобусами), крім вантажного,
сполучення. Особовий склад налічує 50 прикордонників та 20 співробітників. На
першому етапі пункт пропуску буде відкритий для порожніх вантажних автомобілів
і цистерн, а пізніше, залежно від створення необхідних інфраструктурних умов, і
для переміщення інших типів транспортних засобів та товарів. У поточному
геополітичному контексті Раковецька митниця має стратегічне значення, оскільки
може сприяти окресленню пан’європейського гуманітарного та економічного
коридору, особливо для зовнішньої торгівлі України та Румунії. Запланована
пропускна спроможність пункту на добу – до 300 одиниць транспортних засобів та понад
1,5 тис. громадян, у тому числі 500 пішоходів. У пункті пропуску передбачено
шість смуг руху для оформлення транспортних засобів та окрема смуга руху для
осіб, які перетинають кордон у пішому порядку.

НБР зберіг облікову ставку на рівні 7%

Після двох років рекордних процентних ставок та 11 рішень про підвищення облікової ставки Національний банк Румунії, як і інші центробанки країн регіону, вирішив зберегти ключову процентну ставку на рівні 7% річних. НБР також прийняв рішення залишити на поточному рівні вимоги до обов’язкових резервів банків за поточними рахунками у національній та іноземній валютах, що зберігаються на окремому рахунку в центробанку. Відповідні рішення були прийняті на тлі очікувань, що річний рівень інфляції знижуватиметься швидше, ніж передбачалося раніше. Річний рівень інфляції дещо знизився у грудні минулого року, склавши трохи більше 16%. При цьому НБР очікує, що показник досягне однозначного числа у третьому кварталі цього року на тлі розширення схем обмеження цін на енергоносії та державних компенсацій.

Глава
Румунської держави Клаус Йоганніс
перебуває з візитом в Азербайджані

Під
час переговорів, проведених у Баку
президентами Клаусом Йоганнісом
та Ільхамом Алієвим, Румунія та Азербайджан
домовилися розвивати двосторонню
співпрацю в таких сферах, як енергетика,
торгівля, транспорт, інвестиції,
цифровізація, сільське господарство,
освіта та культура. Глава румунської
держави подякував азербайджанському
колезі за експорт додаткового газу до
Румунії з 1 січня. Румунія продовжить
імпорт природного газу з Азербайджану,
новий договір будучи підписаний
в Баку в п’ятницю. Клаус Йоганніс
ствердив, що як південний
газовий коридор, так і майбутній підводний
кабель для транспортування електроенергії,
виробленої в Азербайджані з відновлюваних
джерел, проекти, які підтримує також
Європейська комісія, значною мірою
сприятимуть забезпеченню енергетичної
безпеки Європейського Союзу в цілому.
Бухарестський лідер також зазначив, що
Румунія та Азербайджан продовжуватимуть
працювати над розширенням співпраці
та стратегічних ініціатив між Європою,
Південним Кавказом та Центральною
Азією. Зі свого боку, президент Азербайджану
заявив, що політичний діалог між двома
країнами є дуже динамічним, будучи
зафіксовані дуже хороші результати
також в економічній сфері.

Нові
профспілкові протести в Румунії

Працівники
системи освіти вийшли на вулиці, щоб
вкотре привернути увагу до своїх вимог.
У середу профспілкові
федерації
у
сфері освіти
пікетували будинок Уряду
вимагаючи
гідних зарплат, особливо для непедагогічного
персоналу. За словами представників
профспілкових організацій, непедагогічний
персонал – єдина категорія бюджетників,
яка ані
у 2023 році не досягла передбаченого
чинним
законодавством
рівня базових посадових окладів. Основна
заробітна плата непедагогічного
персоналу становить від 1800 до 2300 леїв,
а зростання інфляції, яка становила
16,4% у грудні минулого року, разом із
підвищенням цін на основні продукти та
комунальні послуги призвело до підвищення
рівня
зубожіння. Профспілковці
вимагають прийняття нормативного
акту,
який би переставив працівників освіти
в ієрархію
бюджетних функцій за рівнем професійної
кваліфікації та важливістю,
яке суспільство має надавати освіті. У
свою чергу,
Федерація Санітас
розпочне 6 лютого пікетування будинку
Уряду
протягом
щонайменше
одного
тиждня.
Профспілки вимагають підвищення доходів
усіх працівників мінімум на 15% з 1 лютого
та дискусії
з профспілками при розробці майбутнього
закону про оплату праці, з
метою усунення
тих самих дискримінаційних відмінностей
між лікарями, медсестрами
та допоміжним персоналом
або зменшення доходу.

НАУ
відкрило розслідування можливих
корупційних дій під час пандемії

Національне
антикорупційне управління Румунії
почало розслідування щодо можливих
корупційних дій, які могли бути вчинені
під час пандемії COVID-19. Серед фігурантів
– Віктор Піцурке,
колишній тренер футбольної збірної
Румунії,
і Габріель Цуцу, голова
«Ромарм», головної компанії, що виробляє
та експортує продукцію військового
призначення. Їх
було затримано антикорупційними
прокурорами на добу у справі за
фактом
закупівлі
невідповідних медичних масок, поставлених
до лікарень
Міноборони під час пандемії. Згідно з
деякими судовими джерелами, компанія,
яка поставила
маски, належить Алексу Піцурке,
сину колишнього тренера, а
Віктор Піцурке ніби-то
використав
свій вплив, щоб полегшити йому доступ
до укладення
договорів.
Прокурори НАУ
стверджують, що керівник «Ромарм»
ніби-то
сприяв
закупівлі захисних матеріалів і
невідповідного обладнання для виробництва
захисних масок і вимагав від
відповідних
комерційних
товариств 40%
прибутку. Як футболіст Віктор Піцурке
виграв Кубок європейських чемпіонів
із бухарестською «Стяуа» в 1986 році. Він
також був шанованим тренером, маючи в
своєму послужному списку титули з
клубними командами та дві кваліфікації
національної збірної на континентальних
фінальних турнірах.

Цього
тижня відновив роботу парламент Румунії

Цього
тижня Парламент
у Бухаресті розпочав нову сесію. Серед
пріоритетів – пенсії за віком,
які більше не повинні перевищувати
заробітну плату за період трудової
діяльності, і пропозиції щодо внесення
змін до законів про освіту, щодо яких
партії урядової коаліції СДП-НЛП-ДСУР
досі не змогли дійти спільного варіанту.
Закони про доуніверситетську освіту
та закони про університетську освіту
ще знаходяться на стадії аналізу
освітянами трьох коаліційних
партій.
Іншими темами є
можливе одночасне
проведення
деяких виборів наступного року, а також
можливі перестановки в уряді одночасно
з ротацією прем’єр-міністрів. Згідно
з протоколом урядової коаліції
СДП-НЛП-ДСУР,
ця ротація має відбутися наприкінці
травня, коли соціал-демократ Марчел
Чолаку замінить ліберала Ніколая
Чуке на чолі виконавчої влади. Зі свого
боку, Ніколає
Чуке очолить
Сенат. Ліберали наполягають на чіткому
дотриманні протоколу. Соціал-демократи
хотіли б зберегти міністерства, де, за
їх словами, їхні представники дали
хороших результатів.

У
Румунії стартувала роздача
енергетичних карток для незахищених
верств населення

У
середу стартувала
роздача
енергетичних карток для соціально
незахищених верств населення. Уряд в
Бухаресті
прийняв рішення надати цього року
допомогу в розмірі 1400 леїв (еквівалент
280 євро) людям, які мають труднощі з
оплатою рахунків за електроенергію та
тепло. Допомога виплачується двома
рівними частинами – одна цього місяця,
інша – у вересні. За допомогою цієї картки
понад 4 мільйони румунів зможуть оплатити
рахунки постачальникам електроенергії,
газу, теплоенергії в централізованій
системі опалення, придбати газові
балони, дрова, мазут, пелети та інші опалювальні матеріали.

Допомога на оплату комунальних послуг

У Румунії цього тижня
стартував друк енергетичних карток для малозабезпечених верств населення на оплату комунальних послуг. З 1 лютого, румунські листоноші постукають у двері приблизно 2,8 мільйонів сімей, аби вручити енергетичну картку, яку можна
буде використовувати з 20 лютого для оплати рахунків за електроенергію й опалення. На картку буде перераховано 700 леїв (приблизно 140 євро), що становить перший внесок із загальної
допомоги в 1400 леїв за весь 2023 рік. Нагадаємо, що минулого року ціни на
електроенергію та газ різко зросли, що спричинило проблеми з оплатою платіжок особливо для людей з низькими доходами. З огляду на це, для всіх побутових споживачів Румунії була створена система обмеження цін і компенсації витрат на комунальні послуги.

Економічне зростання та впевненість серед румунів

Більше половини румунів заявляють, що вони сильно відчули на власній кишені
зростання цін. Крім того, 28% зазначили, що головними проблемами, які має
вирішити нинішнє керівництво країни є високі ціни, інфляція та комунальні
послуги, а потім рівень життя, зарплати та пенсії. Нещодавнє опитування
громадської думки також показує, що 75% румунів вважають, що країна рухається в
неправильному напрямку, і лише 12% вважають, що напрямок хороший. Комісія з
національної стратегії та прогнозу підрахувала, ніби наперекір громадській
думці, що минулого року Румунія зафіксувала рекордне зростання Валового Внутрішнього
Продукту порівняно з 2021 роком – приблизно з 240 до майже 290 мільярдів євро. Водночас
комісія прогнозує уповільнення
економічного зростання до 2,8% у 2023 році з 4,9% у минулому. Рівень інфляції
суттєво знизиться до кінця року до 8% з 16,4 відсотка у 2022 році.

Захворюваність на ГРВІ в Румунії пішла на спад

Після стрімкого зростання на початку цього року кількість гострих респіраторних
вірусних інфекцій в Румунії суттєво зменшилася. Міністр охорони здоров’я
Александру Рафіла висловив надію, що наступного року буде інший підхід до
вакцинації, що дозволить захистити якомога більше людей від грипу, який
викликає тяжкі хвороби та призводить до летальних випадків. Він також зазначив,
що для досягнення рівня охоплення вакцинацією, який би дозволив стримати
епідемію грипу, щеплення мають зробити понад 3,5 мільйона людей з категорій
ризику. Міністр Рафіла сказав, що в Румунії спостерігається незначний спадний
тренд добового приросту нових випадків ГРВІ, висловивши своє переконання, що
країна успішно подолає поточний сезон грипу, який цього року прийшов набагато
швидше, ніж у попередні роки.

Нещасний випадок з сильним соціальним наповненням

Трагічний випадок у столиці, де зграя собак вбила жінку, повернув увагу
румунської громадськості до проблеми безпритульних собак. Протягом тижня
побільшало повідомлень про розслідування та численні перевірки, але жодного
винного не виявили. Управління з нагляду та захисту тварин, яке підпорядковується
мерії столиці, перекидає провину на місцеву поліцію 6-го сектору, де стався
інцидент, яку звинувачує у невиконанні своїх обов’язків штрафувати тих, хто
порушує правила утримання собак без породи або за відмову від стерилізації
тварини, що не мають породи.

Звіт Групи держав проти корупції

Румунія виконала або належним чином поставилася до більшості рекомендацій
щодо запобігання корупції серед парламентаріїв і суддів – вважає Група держав
проти корупції (GRECO) в Раді Європи. У звіті, опублікованому цього тижня, зазначається
що Бухарест повинен зробити більше в плані конфлікту інтересів і запровадження
правил, пов’язаних із взаємодією членів парламенту з тими, хто займається
лобістською діяльністю. Нові закони «Про статус суддів і прокурорів», «Про
судоустрій» і «Про Вищу раду магістратури» є важливими кроками вперед, що мають
супроводжуватися, однак, конкретними заходами впровадження положень цих нормативно-правових
актів, – також зазначається у звіті GRECO.

Румунія та війна в Україні

США вирішили продовжити перебування кількох тисяч американських
військовослужбовців щонайменше ще на дев’ять місяців на авіабазі ім. Міхаїла
Когелнічану в Румунії, найближчій до конфлікту в Україні, повідомляє The New
York Times з посиланням на високопоставлених осіб у Пентагоні. Близько 4000 військовослужбовців
в 101-ї повітряно-десантної дивізії США були дислоковані минулого літа на цій
базі, що знаходиться на південному сході Румунії. Більшість іноземних військових,
присутніх у Румунії для зміцнення східного флангу НАТО є американцями, але крім
них є також французи, канадійці, британці, італійці, нідерландці, поляки та
португальці. З іншого боку у п’ятницю в Румунії побували міністри закордонних
справ Франції Катрін Колонна та Нідерландів Вопке Гоекстра, які, серед іншого,
зустрілися зі своїми військовими, дислокованими на базі Чинку (у центрі країни).

164 роки з дня Об’єднання румунських князівств

164 роки тому, 24 січня, князівства Молдова і Волощина об’єдналися під
керівництвом одного правителя – Александра Йоана Кузи. З історичної точки зору
ця важлива політична подія вважається першим етапом створення сучасної
румунської унітарної держави, процесу, який завершився в 1918 році. І цього
року 24 січня стало приводом для святкування по всій Румунії. У всіх
гарнізонах, де встановлені пам’ятники, присвячені Об’єднанню румунських
князівств, відбулися військові церемонії, а в православних храмах – спеціальні богослужіння.
Епіцентром святкових подій стало місто Ясси, у минулому столиця Молдови, а
потім, на короткий час, одна із двох столиць нових Об’єднаних князівств.

2023 рік повинен принести заслужене
приєднання Румунії до Шенгенської зони, -
вважає президент Клаус Йоганніс.

У 2023 році Румунія зберігає свої загальні зовнішньополітичні
пріоритети, спрямовані на зміцнення свого місця і ролі в НАТО і ЄС та зміцнення
стратегічного альянсу зі США, заявив у вівторок президент Клаус Йоганніс на
зустрічі з главами дипломативних місій, акредитованих в Бухаресті. Глава
держави заявив, що Румунія й надалі підтримуватиме забезпечення консолідованої
позиції на східному фланзі НАТО, просуватиме стратегічне значення Чорного моря
та підтримуватиме політику відкритих дверей Північноатлантичного альянсу. Для
включення Румунії до Шенгену будуть перерозподілені значні дипломатичні
ресурси, а підтримка сусідній Україні буде збережена на тому ж самому рівні,
доки це буде необхідно. Стосовно зони вільного пересування
президент підкреслив, що успіх фіналізації дії Механізму співпраці і
верифікації у сфері правосуддя у 2022 році має бути увінчений цього року
заслуженим приєднанням нашої країни до Шенгенської зони з огляду на те, що, за
словами глави держави, Румунія підготовлена з усіх точок зору. Президент Румунії Клаус Йоганніс провів у четвер телефонну
розмову зі своїм болгарським колегою Руменом Радевим. Дискусія в основному була
зосереджена на темі приєднання двох держав до Шенгенської зони та на шляхах виходу з тупикової ситуації, що відбулась на Раді з
питань юстиції та внутрішніх справ ЄС в грудні минулого року, після того як Австрія
та Нідерланди проголосували проти
вступу. Обидва президенти підтвердили тверду рішучість продовжувати тісну
співпрацю для досягнення спільної мети: вступ до Шенгену цього року. Водночас президенту Румунії зателефонував його
австрійський колега Александр ван дер Беллен. Глава румунської держави
подякував йому за публічно висловлену підтримку на користь вступу країни до
Шенгену та додав, що численні повідомлення підтримки з боку політичного,
економічного та соціального середовища Австрії є чіткими сигналами того, що
місце Румунії в зоні вільного пересування. Президент Румунії Клаус Йоганніс
вирішив відправити назад до Відня посла Еміля Хурезяну, якого викликали до
Бухареста для консультацій 9 грудня 2022 року, через день після засідання Ради
з питань юстиції та внутрішніх справ, на якому Австрія виступила проти
приєднання Румунії до Шенгенської зони.

Румунія перебрала головування в
Комітеті ОБСЄ

Румунія
перебрала головування в Комітеті з питань безпеки Організації з безпеки та
співробітництва в Європі (ОБСЄ), одному з допоміжних органів Постійної ради
ОБСЄ, і цей мандат вона виконуватиме у 2023 році. Серед повноважень цього
комітету є обговорення невійськової та політичної безпеки. Точніше, Румунія
підтримуватиме досягнення цілей ОБСЄ у сфері боротьби з торгівлею людьми,
управління кордонами та боротьби з тероризмом. Цей мандат є визнанням активного
профілю Румунії в ОБСЄ щодо підтримки ролі, цінностей і фундаментальних
принципів організації в забезпеченні миру, безпеки та співпраці в Європі, – заявив міністр закордонних справ Румунії Богдан
Ауреску. Румунія також головувала в Комітеті безпеки ОБСЄ в 2015 і 2016 роках.

Літаки
AWACS здійснюватимуть розвідувальні та оглядові
польоти на території Румунії.

У
вівторок до Румунії прибули літаки дальнього радіолокаційного стеження AWACS.
Ці літаки мають постійну базу в Німеччині і були перекинуті до Румунії в рамках
заходів щодо посилення обороноздатності Північноатлантичного альянсу в
Чорноморському регіоні. З моменту вторгнення Росії в Україну літаки системи
AWACS періодично патрулювали у повітряному просторі країн Східної Європи та
Балтійського моря для виявлення російських літаків поблизу кордонів НАТО. Для
підтримки трьох літаків цього типу, близько 180 військовослужбовців розгорнуть базу
ВПС Румунії в Отопень поблизу Бухареста. За попередніми оцінками місія
триватиме кілька тижнів. Ці літаки типу Boeing 707 не несуть жодного виду
озброєння, вони оснащені електронним обладнанням для моніторингу
радіочастотного спектру та повітряного простору. Радіолокаційна станція системи
AWACS має дальність огляду до 400 км.

Поточний сезон грипу в
Румунії може тривати до весни.

Лікарі кажуть, що нинішній сезон
грипу в Румунії може тривати до весни, тому рекомендують робити щеплення від
грипу. Щеплення можна зробити в майже 100 аптеках по всій країні, авторизованих
Міністерством охорони здоров’я в рамках пілотної програми. Останні дані
свідчать, що кількість хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції зростає:
минулого тижня було зареєстровано майже 140 тисяч захворювань, що на третину
більше, ніж минулого тижня, і майже вдвічі більше, ніж допандемічного періоду. Крім
цього останнім часом було виявлено більше випадків подвійного інфікування як
вірусом грипу, так і коронавірусом. В умовах поточної епідеміологічної ситуації
Румунія отримала від Європейської Комісії дозвіл на тимчасове призупинення
експорту певних лікарських засобів з категорії антибіотиків та пероральних жарознижувальних
засобів. Румунська влада стверджує, що цей захід
не впливає на експорт ліків, вироблених румунськими фармацевтичними компаніями,
а лише стосується припинення реекспорту до країн ЄС ліків, призначених для
румунського ринку. Представники Міністерства охорони здоров’я
пояснили, що це рішення діятиме протягом трьох місяців і має на меті
забезпечити постійну доступність цих препаратів для румунських пацієнтів.

Історичний день для Румунії, коли
кілька метеостанцій зафіксували рекордні температури.

Перші
дні 2023 року принесли надзвичайно високі температури в багатьох регіонах. Метеорологи
оголосили про новий температурний рекорд. У
Турну-Мегуреле (південь) зафіксовано 22,4 градуса за Цельсієм, що перетворило
18 січня на найспекотніший день в історії вимірювань. Кілька метеостанцій по
всій країні також повідомили про рекордні позначки стовпчиків термометрів. У Бухаресті також було дуже тепло, зафіксовано рекордні
20,6 градусів. Аномальні цьогомісячні високі температури можуть негативно
відобразитися на майбутньому врожаї сільгоспкультур та плодово-ягідних дерев.
На півдні країни очікується посушливий рік, а на півночі почали розпускатися
бруньки на деревах і є ризик, щоб з приходом морозу ці дерева були пошкоджені.

Ковід,
грип і брак ліків у Румунії

У
цей період система охорони здоров’я
Румунії має справлятися з численними
зараженнями сезонним грипом і
коронавірусом,
а також із новим штамом коронавірусу,
який був
виявлений цього
тижня в Румунії. За оцінками фахівців,
пік хвилі грипу буде досягнутий у
найближчі тижні, а зниження кількості
захворювань відбудеться лише у другій
половині наступного місяця. Вагомий
внесок у збільшення кількості хворих,
кажуть фахівці, матимуть
і навчальні заклади,
до
яких повернулися діти у понеділок після
закінчення зимових канікул.
Велика кількість захворювань посилює
кризу, спричинену відсутністю в аптеках
деяких ліків, особливо лікарських
препаратів для дітей
на основі парацетамолу, ібупрофену чи
деяких антибіотиків. Після низки
зустрічей із виробниками та дистриб’юторами
ліків, а також із представниками
фармацевтичної промисловості міністр
охорони здоров’я Александру Рафіла
запевнив, що в Румунії немає кризи
протизапальних та антитермічних
препаратів. Александру Рафіла: «У Румунії
немає кризи ані з ібупрофеном, ані з
парацетамолом, на відміну від інших
країн Європи, які зараз мають перебої
в постачанні парацетамолу. У Румунії
ми не маємо цієї проблеми завдяки
фармацевтичним заводам, які виробляють
ці речовини тут, у нашій країні, і вони
виробляють
як версії для дорослих, так і версії для
педіатричного використання». У свою
чергу,
виробники ліків уточнили,
що й надалі забезпечуватимуть постачання
цієї продукції. Набагато складніша
ситуація з препаратами для лікування
онкохворих. Голова
Федерації асоціацій онкохворих Чезар
Іріміа заявив,
що пацієнти скаржаться з початку року
на те, що не можуть знайти сім онкопрепаратів
в
румунських лікарнях.
Міністр охорони здоров’я натомість
стверджує, що не вистачає лише трьох
ліків, два з яких перебувають
на
складах.

Економічні
заходи та рекордний торговий дефіцит

Національний
банк Румунії збільшив процентну ставку
монетарної політики до 7% на рік,
намагаючись уповільнити інфляцію та
зростання цін. Фахівці НБР
підрахували, що за допомогою цього
заходу річна інфляція трохи знизиться
в цьому кварталі, а потім різкіше, так
що з літа цей показник перестане
перевищувати 10 відсотків. Однак нове
підвищення ключової процентної ставки,
швидше за все, також призведе до зростання
процентних ставок, які стягують комерційні
банки, особливо у випадку з кредитами,
але очікуване зниження інфляції, на
думку експертів, може бути сигналом
того, що процес збільшення процентної
ставки
наближається кінця.
Економічний аналітик Драгош Кабат
вважає важливим продовження
тенденції
підвищення ключової процентної ставки.
Драгош
Кабат: «Важливо, щоб ця тенденція
підвищення ставки
монетарної політики продовжувалася
таким чином, щоб у нас якомога швидше
було зафіксовано
уповільнення
зростання інфляції. Зараз це найважливіше
для румунської економіки, важливіше,
ніж економічне зростання та кредити
близько 600.000 румунів, на яких, звичайно,
впливає це підвищення процентної
ставки». Після більш ніж двох років
пандемії та війни в
сусідній Україні дефіцит
торгового балансу Румунії також не в
кращому стані. Національний інститут
статистики оголосив про рекорд на
рівні 31
мільярда
євро за перші 11 місяців 2022 року, що майже
на 10 мільярдів євро перевищує різницю
між імпортом та експортом за аналогічний
період минулого року. Економічний
аналітик Костянтин Рудніцькі:
«Ми побили
унікальний
рекорд в історії Румунії. Частково це
можна пояснити тим, що як на європейському,
так і на світовому рівнях
ми переживаємо інфляційний період.
Отже, у
нас було зафіксовано важливе
збільшення вартості імпорту, це без
сумніву. Але поза цим поясненням інфляції,
імпорт все ще надзвичайно високий, тоді
як внутрішнє виробництво та експорт не
задовольняють потреби національної
економіки». Між
часом уряд в
Бухаресті
шукає різні джерела кредитування,
як на внутрішньому, так і на зовнішньому
ринку, для оціненого на цей рік бюджетного
дефіциту на
щонайменше
160 мільярдів леїв (близько 32 мільярди
євро) і старого боргу, який необхідно
рефінансувати.

Двосторонні
переговори

Тривають
дискусії щодо вирішення проблем, про
які повідомила румунська сторона, щодо
нещодавно ухваленого та оприлюдненого
в Києві закону
про національні меншини в Україні. Глава
румунської дипломатії Богдан Ауреску
провів
у середу телефонну розмову
зі
своїм колегою Дмитром Кулебою, домовившись
розпочати комплексні консультації на
експертному рівні та зустріч двох
міністрів закордонних справ у наступний
період. Крім того вони вирішили
підтримувати постійний прямий контакт
для координації процесу.
Закон викликав занепокоєння влади в
Бухаресті, тому що представники румунської
громади в Україні не були проконсультовані
в процесі розробки документа, який був
ухвалений без висновку Венеціанської
комісії. Крім того, з кінця минулого
року румунська
сторона передала українській перелік
положень закону, які на її думку негативно
впливають на румунів в Україні. Зокрема,
як стверджує Румунія, зберігається
невизначеність щодо конкретного
застосування положень про використання
мов меншин у державних органах в регіонах,
традиційно населених національними
меншинами. Також немає положення про
використання рідної мови у відносинах
із судовою владою. Бухарест заявляє, що
залишаються незрозумілими формулювання
щодо моніторингових обов’язків
центрального органу, що реалізує державну
політику у сфері національних меншин
щодо діяльності об’єднань громадян
національних меншин, а право сповідувати
свою релігію чи переконання не винесене
в окреме положення, а тільки включене
до статті, яка стосується права на
свободу вираження поглядів. Іншою
проблемою, на думку румунської влади,
є питання недостатнього фінансування
представницьких об’єднань національних
меншин, з можливістю лише фінансування
за проєктами та на конкурсній основі в
межах бюджету, який щорічно виділяється
на ці цілі. Також цього тижня Богдан
Ауреску провів
телефонну розмову
зі своїм шведським колегою Тобіасом
Більстрьомом, цього разу на
тему
приєднання Румунії до Шенгену. Румунія
користується підтримкою Швеції щодо
приєднання до зони вільного пересування,
підтвердив шведський чиновник, який
додав, що його країна, яка головує в Раді
ЄС у першій половині року, обіцяє брати
активну участь і підтримувати зусилля
Румунії щодо фіналізації
вступу. З іншого
боку Богдан Ауреску підкреслив важливість
того, щоб шведське головування координувало
діалог з усіма європейськими партнерами,
залученими до цього процесу.
Стурбованість цією темою також була
продемонстрована під час відкриття в
Бухаресті шведського головування в
Раді ЄС, яке відбулося цього тижня.

Війна в Україні

Президент Росії Володимир Путін не проводив традиційну підсумкову прес-конференцію в кінці року. Знамениті особисті зустрічі Путіна з журналістами проводилися щорічно з 2001 року, за винятком періоду між 2008 і 2012 роками, коли він обіймав посаду прем’єр-міністра, залишаючись фактичним господарем Росії, тоді як Кремль формально очолив Дмитро Медведєв, один з найбільш слухняних персонажів з його оточення. Збираючи сотні російських і іноземних журналістів, конференції зазвичай тривали кілька годин, і Путін у прямому ефірі відповідав на запитання на всілякі теми, від геополітики до повсякденних проблем російського суспільства. Рішення скасувати цей звичай було прийнято після того, як 24 лютого Росія вторглася в сусідню Україну, зазнала низки військових невдач і у вересні наказала про непопулярну часткову мобілізацію армійських резервістів на фронт. Обидві ворогуючі сторони підозрюють у мінімізації визнаних втрат, щоб не підірвати моральний дух військ. Начальник генштабу армії США генерал Марк Міллі оцінив, що понад 100 000 російських солдатів було вбито або поранено з початку вторгнення, і що втрати українського війська є, найімовірніше, такими ж. Це найжорсткіший збройний конфлікт у Європі за останні десятиліття.

Мільйони біженців у дедалі біднішій Європі

Вторгнення Росії в Україну спричинило зростання цін на енергоносії та продукти харчування у всьому світі. Індекс цін на продукти харчування, розрахований Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO), у березні досяг історичного максимуму. Так само й ціна на газ на європейському ринку. Цей вибух цін, природно, також призвів до зростання інфляції, найвищої в єврозоні з 1997 року, відколи розраховується цей індекс. Економічну та енергетичну кризу затьмарила лише гуманітарна драма. Війна в Україні спричинила найбільший потік біженців у Європі з часів Другої світової війни: понад шість мільйонів переселенців у сусідніх країнах і вісім мільйонів внутрішньо переміщених осіб, підрахував ще у травні Верховний комісаріат у справах біженців. Понад три мільйони українців втекли від російських військ через сусідню Румунію. У світовому масштабі кількість вигнаних людей вперше перевищила 100 мільйонів.

Вибори в Європі та США

У квітні президент Франції, проєвропейський центрист Еммануель Макрон нагородив себе новим мандатом після другого туру виборів, в якому він змагався з лідером правих радикалів Марін Ле Пен. Перемога Макрона означає, що Європа може розраховувати на Францію ще п’ять років, – зрадів, в унісон з численними політичними лідерами на континенті, президент Європейської ради бельгієць Шарль Мішель. У червні, натомість, пропрезидентська коаліція отримала менше половини місць у Національних зборах, нижній палаті законодавчого органу Франції. Крайні праві Ле Пен досягли історичного результату, отримавши 89 депутатів. На сусідньому з Францією півострові голова постфашистської партії «Братство Італії» Джорджія Мелоні очолила найправіший післявоєнний уряд у Римі після того, як її партія перемогла на парламентських виборах у вересні. Колишня журналістка, Мелоні є першою жінкою прем’єр-міністром в історії Італії, а її девіз: Бог, країна, сім’я. Ідеологічно вона близька до прем’єр-міністра Угорщини, консерватора Віктора Орбана. Хоча вторгнення Росії в Україну пролило несприятливе світло на його близькі стосунки з президентом Путіним, Орбан, прем’єр-міністр з 2010 року, рішуче переміг на парламентських виборах у своїй країні. Його партія FIDESZ перемогла опозиційний виборчий картель, до складу якого входили від колишньої крайньої правої партії Йоббік, яка перевизначила себе як правоцентристська, до соціалістів, наступників колишньої єдиної комуністичної партії. У Сполучених Штатах на проміжних президентських виборах демократи Джо Байдена зберегли крихкий контроль у Сенаті, але втратили Палату представників на користь правих республіканців.

Король Великої Британії, друг Румунії

Зникнення королеви Великої Британії Єлизавети II, яка померла у вересні у віці 96 років, закрила книгу історії. Її правління тривалістю понад сім десятиліть, найдовше в історії Англії, ознаменувало долю кількох поколінь підданих і ототожнюється з долею планети, починаючи з другої половини минулого століття і до цього року. Королева Єлизавета II працювала з 15 британськими прем’єр-міністрами, від легендарного Вінстона Черчилля до ефемерної Ліз Трасс. Сполучені Штати, найважливіший стратегічний партнер Великої Британії, мали за цей час 14 президентів, від Гаррі Трумена до Джо Байдена. 73-річний принц Уельський Чарльз, який чекав десятиліттями, щоб стати королем, від моменту смерті своєї матері королеви Єлизавети ІІ став новим королем Сполученого Королівства. Бухарестська преса вважає його великим другом Румунії, яку в останні два десятиліття він періодично відвідував. Захоплюючись традиціями Трансільванії (центр), новий британський монарх послідовно сприяв їх збереженню та популяризації. Він також є платником податку до місцевого бюджету, як власник деяких будинків та земель у Румунії.

Футбол у Катарі, хабарництво у Брюсселі

Чемпіонат світу з футболу в Катарі, перший в історії організований в арабській державі в осінньо-зимовому сезоні, завершився очікуваною багатьма перемогою збірної Аргентини. Це був останній чемпіонат світу з 32 командами на старті. З 2026 року їх кількість зросте до 48, а видання заплановано в США, Канаді та Мексиці. Починаючи з 2010 року, коли йому було доручено організувати Чемпіонат світу з футболу, Катар був постійним об’єктом численних звинувачень у корупції або щодо поганих умов праці мігрантів, а також порушення прав жінок та ЛГБТК-спільноти. Критику відкинули як влада емірату, так і голова ФІФА, швейцарець Джанні Інфантіно, який дезавуював те, що він назвав моральними уроками Заходу, кваліфікованими як доказ лицемірства. Під час фінального турніру, грецьку соціалістку Єву Кайлі, одну з віце-президентів Європарламенту, звинуватили й заарештували за рішенням бельгійського суду, в рамках розслідування ймовірної справи корупції у Європарламенті. Кайлі та ще трьох осіб звинувачують у корупції, належності до злочинної групи й відмиванні грошей.

Страждаюча планета для восьми мільярдів людей

2022 рік ознаменувався новими кліматичними рекордами. У Європі літо було найспекотнішим за всю історію спостережень, а охоплені пожежами території – наймасштабнішими. У глобальному масштабі викиди викопного CO2 ніколи не були такими високими, як у 2022 році. За даними ООН, у середині листопада населення Землі перевищило позначку у 8 мільярдів. У 1950 році на Землі було лише два з половиною мільярди людей.

Війна в Україні, безпекова криза на кордонах Румунії, оперативна реакція союзників

Після двох років, протягом яких новий коронавірус домінував на перших шпальтах, у 2022 році його переверщив новий російський імперіалізм, бренд Володимира Путіна, після того як Москва розпочала незаконну та невиправдану війну проти свого колишнього васала радянського періоду, України. Разом зі своїми партнерами з Європейського Союзу та союзниками по НАТО, Румунія рішуче засудила російську агресію та скоординувала з ними свої дії, щоб спільно протистояти «найсерйознішій загрозі євроатлантичній безпеці за останні десятиліття», – як зазначено в заяві, ухваленій наприкінці зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що відбулася в Бухаресті в листопаді. У заявій зазначено, що Росія несе повну відповідальність за війну, грубе порушення міжнародного права та принципів Статуту ООН, а неприйнятні її дії, зокрема гібридна діяльність, енергетичний шантаж і безрозсудна ядерна риторика, підривають заснований на правилах міжнародний порядок. Країни НАТО підтвердили свої зобов’язання, що будь-який напад на союзників отримає спільну та рішучу відповідь. Дії, що відбулися після російського вторгнення, були спрямовані на консолідацію східного флангу, найбільш відкритого, частиною якого також є Румунія. Сполучені Штати Америки збільшили кількість військових, яких відправили до території їх стратегічного партнера. Зараз у Румунії перебувають близько 5.000 солдатів союзників, більшість з них зі США, Франції, Бельгії, Нідерландів, Італії та Канади. Бойова група НАТО в Румунії була створена в травні шляхом перетворення союзницьких багатонаціональних елементів в рамках Сили реагування НАТО, розгорнутої в країні, а Франція взяла на себе роль рамкової нації.

Енергетична криза, інфляція, заходи для підтримки людей

Румунія з самого початку брала участь у міжнародній підтримці України та продовжує виступати за її збереження на всіх рівнях. Румунська влада отримала похвалу за те, як вона поводилася з українськими біженцями, і за ту роль, яку вона відіграла у сприянні транзиту зерна з України на світові ринки. З іншого боку, румунська влада мала впоратися з внутрішніми кризами, які викликав або посилив конфлікт. У згоді та в координації з європейськими партнерами Бухарест диверсифікував джерела енергії, щоб зменшити свою залежність від російського газу. Румунська виконавча влада також ухвалила заходи щодо компенсації та обмеження рахунків за газ та електроенергію. Вони ризикували стати нестерпними для населення, чиї доходи були скорочені через інфляцію, яка зросла до 17 відсотків і поставила під загрозу існування багатьох компаній. Бюджет на наступний рік зберігає заходи щодо обмеження рахунків за електроенергію, передбачає допомогу для найбільш незахищених категорій населення та виділяє суми на підвищення пенсій та мінімальної зарплати.

Механізм співпраці та контролю скасовано, Шенген відкладено

Наприкінці року Європейська комісія запропонувала скасувати Механізм співпраці та перевірки для Румунії, заснований після вступу країни в ЄС 2007 року з метою моніторингу реформи судової системи. Вагомою вагою в цьому рішенні стало ухвалення законів у сфері правосуддя, значною мірою виправлені після шкоди, завданої законодавству соціал-демократичним урядом у 2017-2018 роках. Та сама європейська влада констатувала, що Румунія, як і Болгарія, виконують технічні умови для приєднання до Шенгенської зони та рекомендувала державам ЄС прискорити вступ цих двох країн. Європейський парламент, зі свого боку, проголосував за резолюцію з подібним меседжем. Підтримка європейських інституцій та держав-членів, в тому числі Нідерландів, які в минулому були непримиренним противником прийняття Румунії та Болгарії до Шенгену, однак постраждала через несвоєчасну та вперту відмову Австрії. Той факт, що Румунія не перебуває на маршруті потоку нелегальних мігрантів, підтверджують офіційні дані агентства Frontex та звіти Єврокомісії, які свідчать про позитивні результати Румунії в захисті зовнішнього кордону ЄС та контролі над нелегальною міграцією, але які однак не були взяті до уваги. Вето Відня в Раді юстиції та внутрішніх справ у грудні заблокувало вступ до Шенгену, на який чекали 11 років. Цей жест спричинив охолодження дипломатичних відносин між Бухарестом і Віднем. На тлі розчарування та обурення лунали голоси, включно окремих провідних політиків, які закликали до бойкоту австрійських компаній. З позиції лідера зовнішньої політики президент Клаус Йоганніс закликав до спокою та відмовився від будь-якого подібного бойкоту. На останньому саміті ЄС у 2022 році він закликав до єдності та солідарності, підтверджуючи, що Румунія заслуговує на своє місце в Шенгені.

Вироки у справі «Колектив»

Через майже 7 років після трагедії в бухарестському клубі «Колектив» суд визначив вину та покарання. Колишній мер сектора, де згорів клуб, у якому загинули десятки молодих людей, які прийшли на рок-концерт, отримав 4 роки позбавлення волі за зловживання службовим становищем, термін скорочений вдвічі порівняно з вироком першої інстанції. У його справі судді виключили обтяжуючу форму злочину зловживання службовим становищем. Власники клубу отримали від 6 до майже 12 років позбавлення волі, а пожежники Інспекції з надзвичайних ситуацій, які перевіряли клуб «Колектив» без вжиття передбачених законом заходів щодо дотримання протипожежних правил, остаточно засуджені до 8 років і 8 місяців позбавлення волі. Суд постановив, щоб окремі зі засуджених виплатили компенсації в десятки мільйонів євро сім’ям жертв і тих, хто вижив. Останні кажуть, що головним винуватцем загиблих є румунська держава за її державні системи, які не здатні виробити антитіла проти корупції, байдужості та адміністративної некомпетентності.

Поповіч, нова зірка світового плавання

У спортивному плані рік був вдалим, були зареєстровані успіхи у веслуванні на байдарках і каное, настільному тенісі, легкій атлетиці чи важкій атлетиці. Однак у 2022 році Румунія запропонувала набагато більше ім’я румуна Давіда Поповіча, найшвидшого плавця в історії. Учень бухарестського ліцею тріумфував на Чемпіонаті світу та Чемпіонаті Європи серед юніорів і сеніорів у запливах на 100 та 200 метрів, а в Римі він встановив новий світовий рекорд у змаганні 100 метрів вільним стилем. Про «феномен» Поповіч пише спортивна преса, а відомий журнал Swimming World назвав його плавцем року. Натомість колишня перша ракетка світу, румунка Сімона Халеп, у 2022 році отримала вістку про тимчасове відсторонення від змагань через позитивну допінг-пробу, проведену на US Open. Подвійна переможниця турнірів Великого шолома, яка вважається взірцем спортивної чесності, почала, за її власними словами, найважчий матч у своєму житті – боротьба за правду, намагаючись довести свою невинність.

33 роки тому Румунська
революція

Цього тижня
в Румунії були організовані заходи
на честь героїв антикомуністичної
революції 1989 року – у великих містах
пройшли релігійні церемонії
та покладання вінків у визначних місцях
історичних моментів 33-річної давності.
Президент Клаус Йоганніс
поклав вінок до Троїці на Університетській
площі в центрі Бухареста, де також
вшанував пам’ять загиблих хвилиною
мовчання. Нагадуємо, що іскра румунської
антикомуністичної революції спалахнула
16 грудня в місті Тімішоара (на заході),
потім поширилася на Бухарест та інші
міста. У столиці повстання, яке призвело
до повалення комуністичного
режиму, спалахнуло 21 грудня під
час великого мітингу,
організованого Ніколаєм
Чаушеску в сподівані, що
так він зможе заспокоїти
населення і залишитися при владі. Після
невдалого мітингу, повстання охопило
Бухарест. Відбулися акції
протесту проти режиму, на які
правоохоронні органи відповіли
стріляниною по демонстрантах, убивши
близько 50 осіб, поранивши кілька десятків
і заарештувавши понад 1000 осіб. Незважаючи
на репресії, 22 грудня акції
протесту відновилися, а вуличний
тиск змусив колишнього диктатора Ніколая
Чаушеску втекти на вертольоті з даху
колишнього ЦК КПР. Загалом понад 1000
людей загинули і близько 3000 були поранені
в боях, що точилися в єдиній країні
Східної Європи, де зміна режиму
супроводжувалися
кровопролиттям.

Візит голови
Європарламенту до Бухареста

«Немає
жодних підстав для відмови входженню
Румунії та Болгарії до Шенгенської
зони,тому що всі умови для вступу
виконані», – заявила в понеділок у
Бухаресті голова
Європейського парламенту Роберта
Мецола. На спільній
прес-конференції з президентом
Клаусом Йоганнісом вона також заявила,
що докладаються зусилля, щоб ця ситуація
була вирішена якнайшвидше, навіть
наступного року. «Зовнішній кордон
Європейського Союзу захищений. Ми
бачимо, що всі країни, включаючи Румунію,
застосовують усі компоненти Шенгенського
доробку, що відповідає на будь-яке
занепокоєння, яке може існувати з цієї
точки зору», – додала Роберта
Мецола. Зі свого боку, глава румунської
держави заявив, що тема Шенгену не буде на порядку денному позачергової
Європейської Ради в лютому 2023 році, і
що дискусії на цю тему
відбуватимуться лише в кулуарах
засідання. Нагадаємо, на початку місяця
вступ Румунії до Шенгену заблокувала
в Раді юстиції та внутрішніх
справ Австрія,
посилаючись на питання щодо нелегальної
міграції. Документи Frontex – Агентства
європейської прикордонної поліції та
берегової охорони – суперечать заявам
канцлера Австрії.

Румунська делегація в
Південній Кореї

Офіційна румунська
делегація, до складу якої входили кілька
міністрів, а також прем’єр-міністр
Ніколає Чуке та спікер
Палати депутатів Марчел
Чолаку, провела цього тижня
офіційний візит до Південної
Кореї. Румунія зацікавлена
в розвитку великих економічних проектів
поряд з великими корейськими компаніями
в таких важливих галузях, як транспорт,
енергетика, оборона, ІТ-індустрія і
напівпровідники. Оборонна та енергетична
промисловості домінували
в дискусіях з офіційними особами в
Сеулі, включаючи прем’єр-міністра Хан
Дак Су. Були обговорені
шляхи врегулювання ситуації, породженої
російською агресією в Україні, безпека
в регіоні та співпраця між НАТО та
Південною Кореєю. Румунська делегація
також мала зустріч із представниками
румунської громади, яким прем’єр-міністр
передав свою вдячність за те, як їм
вдалося інтегруватися в це суспільство,
зберігаючи при цьому ідентичність,
мову, культуру та близькі серцю цінності
рідної країни.

Глава дипломатії Румунії
Богдан Ауреску перебуває з візитом у
Кишиневі

Румунія продовжуватиме
підтримувати сусідню Республіку Молдова
для успішного подолання криз, з якими
вона стикається, – повторив у понеділок
у Кишиневі глава румунської
дипломатії Богдан Ауреску. Міністр
мав зустрічі з президентом Майєю Санду,
прем’єр-міністром Наталією Гавріліцею,
своїм колегою Ніку Попеску та спікером
парламенту Ігорем Гросу. Сторони
наголосили на важливості розвитку
електросполучення між двома державами,
оптимізації транскордонного руху, в
тому числі шляхом будівництва мостів
через річку Прут. Також йшлося про
реалізацію угоди щодо безповоротної
фінансової допомоги вартістю 100 мільйонів
євро, наданої Кишиневу
Бухарестом, а також про запровадження
в дію платформи підтримки Республіки
Молдова, ініційованої міністром Ауреску
з його німецьким та
французьким візаві.
Європейський шлях Республіки Молдова
та конкретна підтримка з боку
Румунії для досягнення цієї мети,
в тому числі шляхом відкриття переговорів
про вступ до ЄС, також були на порядку
денному переговорів.

Румунсько-португальські
переговори на високому рівні

Присутність португальських
військовослужбовців із
Південно-східної
багатонаціональної бригади в Каракалі
(південь), разом із військовослужбовцями
з Північної Македонії та іншими
союзниками, має важливий
внесок у зміцнення оборони та безпеки
Румунії, сказав президент Клаус Йоганніс
під час візиту,
який він зробив у вівторок разом зі
своїм португальським колегою Марсело
Ребелу де Соузою до 1-го
навчального батальйону
«Олт» у Каракалі. Переговори
на високому рівні було зосереджено на
безпековій ситуації в Україні з наголосом
на активізації гуманітарної допомоги
сусідній країні, а також на підтримці
сприяння експорту зерна. Два президенти
також обговорили активізацію
румунсько-португальської співпраці,
як у сфері оборони, економіки, торгівлі,
цифрового порядку денного, відновлюваних
джерел енергії, охорони здоров’я та
освіти.

Румунія, Австрія, Шенгенська зона та Європейська рада

У четвер президент Клаус Йоганніс представив Румунію на останній у цьому році зустрічі лідерів Європейського Союзу в Брюсселі. Хоча, планував включити до офіційного порядку денного питання розширення Шенгенської зони, цього так і не відбулося, при всьому обуренні Румунії та Болгарії, що їх досі тримають поза Шенгеном. Тижнем раніше на засіданні Ради міністрів юстиції та внутрішніх справ країн ЄС Австрія виступила проти приєднання двох із трьох країн-кандидатів, посилаючись на аргументи, які вважаються безпідставними та проявом дрібної політизації. До неї приєдналися Нідерланди, які були проти вступу лише Болгарії, але на голосування кандидатуру останньої винесли разом з Румунією. На саміті в четвер Клаус Йоганніс не обговорював з європейськими лідерами конкретний майбутній графік вступу до Шенгену, а також не отримав жодних твердих зобов’язань від Швеції, яка головуватиме в Євросоюзі з 1 січня. Він, однак, заявив, що «досить оптимістично» розглядає 2023-й рік таким, що принесе позитивні результати. Глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн і президент Ради Шарль Мішель заявили, що буде більше обмінів думками на цю тему і що вони очікують прогресу в найближчі місяці. Раніше в Страсбурзі Європарламент організував дебати, під час яких представники усіх політичних груп підтвердили, що Румунія та Болгарія виконали всі критерії вступу та заслуговують якомога швидше стати частиною Шенгену. Єврокомісар із внутрішніх справ Ілва Йоганссон зазначила, що приєднання двох країн до Шенгену залишатиметься її пріоритетом і що вона налаштована добитися цього наступного року. «Переможець тільки один і він знаходиться у Кремлі», – сказала пані Йоганссон. Європарламент не може змінити результати голосування в Раді міністрів юстиції та внутрішніх справ країн ЄС, але це не означає, що дебати були марними, вони, навпаки, можуть мати значення в майбутніх діях на рівні ЄС, вважають оглядачі. Це рішення завдало сильного удару по румунсько-австрійських двосторонніх відносинах. «Різдвяним подарунком Володимиру Путіну», назвав його лідер керівної Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку. «Це прикре і невиправдане ставлення», – сказав президент Клаус Йоганніс. Що стосується пересічних румунів, то багато з них закликають до бойкоту австрійських компаній, яких у Румунії не мало, незважаючи на заклик глави держави до стриманості і дипломатії. Мішенню словесного невдоволення населення були АЗС нафтової групи OMV або провідні банки з австрійським капіталом. Люди закликали і до бойкоту ряду продуктів австрійського походження – кави, солодощів чи енергетичних напоїв, а також австрійських гірськолижних курортів. Австрія є одним із найбільших іноземних інвесторів у Румунії, загальний обсяг інвестицій у 2021 році склав понад 12 мільярдів євро.

Парламент прийняв Державний бюджет Румунії на 2023 рік

Державний бюджет і бюджет державного соціального страхування на 2023 рік були прийняті у середу парламентом з дуже невеликими змінами порівняно зі схваленою урядом редакцією. Сенаторам і депутатам знадобилося всього три дні для внесення поправок, дебатів і остаточного голосування. Це бюджет, який усуває вразливі місця в економіці та виділяє значні кошти на інвестиції, – заявили представники керівних партій, а опозиція назвала його недалекоглядним і брехливим. Про те, що інвестиції є пріоритетними, свідчить виділення на них 7,2% ВВП. Водночас передбачається підвищення пенсій на 12,5%, підвищення мінімальної заробітної плати до 3000 леїв (близько 600 євро) і надання фінансової допомоги людям з низькими доходами. Бюджет базується на економічному зростанні в 2,8% і на рівні інфляції у 8% річних. Також державний дефіцит скоротиться з 80 мільярдів леїв (близько 16 мільярдів євро) цього року до 68,2 мільярдів леїв у 2023 році.

Румуни і рекордна інфляція

Річний рівень інфляції в Румунії зріс до 16,8% у листопаді проти 15,3% у жовтні. Оприлюднені цього тижня дані перевищують раніше озвучений Нацбанком прогноз інфляції на кінець року – 16,3%. За їжу румуни змушені платити зі своїх кишень набагато більше, ніж на початку року, адже продукти подорожчали майже на 22%. Йдеться, передусім, про цукор, що подорожчав на понад 60%, але й про вершкове масло та олію, вартість яких зросла на понад 40%. Непродовольчі товари подорожчали на 16%, а послуги – майже на 10%. Електроенергія подорожчала майже на 50%, а природний газ – майже на 40%. З іншого боку, на цьому тижні президент підписав закон про нові граничні тарифи на електроенергію, які набудуть чинності з 1 січня 2023 року. Таким чином, поточні тарифи становлять 68 бань (близько 13 євроцентів) та 80 бань (близько 16 євроцентів) за кіловат за місячне споживання до 100 кВт-год, відповідно до 255 кВт-год. Ті, хто перевищить цей останній поріг, платитимуть 1,3 лея (26 євроцентів) за кВт-год. Побутові споживачі з єдиним енергетичним контрактом автоматично підпадають під дію цієї максимальної ціни. Натомість чотири категорії споживачів повинні подати заяву та декларацію під власну відповідальність, щоби скористатися знижками: особи, які користуються медичними апаратами, сім’ї з більш ніж 3 дітьми та однобатьківські сім’ї, а також ті, хто має більше місць споживання. У випадку останніх діятимуть можливі знижки лише на один об’єкт.

Румунія знову
залишилася за межами Шенгенської зони

Ніхто
і ніщо не переконало Австрію в тому, що Румунія та її партнер по євроінтеграції
Болгарія заслуговують бути частиною Шенгенської зони з 1 січня наступного року.
Якщо 11 років тому непослідовні реформи у
сфері правосуддя та корупція були, у
випадку Румунії, достатніми аргументами для кількох європейських держав, щоб
проголосувати проти її прийняття в зону вільного пересування, тепер опозиція
Відня, в однині, є дивною. Це сталося після двох експертних оціночних місій,
які засвідчили, що Румунія відповідає всім технічним критеріям для вступу, і на тлі повної підтримки,
висловленої всіма іншими державами-членами
ЄС та інституціями
співтовариства. Міністр
внутрішніх справ Румунії, ліберал Лучіан Боде, який брав участь у засіданні
Ради міністрів юстиції та
внутрішніх справ (JAI), у
Брюсселі, вважає, що «голосування проти приєднання
Румунії до Шенгену є голосуванням проти ЄС в цілому та проти нашої єдності». Цим рішенням Австрія
виокремилася та самоізолювалася в Європейському Союзі, – відреагувало
Міністерство закордонних справ Румунії. Mіністерство закордонних справ
Румунії вважає, що цей результат є абсолютно несправедливим і
позбавленим будь-якої об’єктивної мотивації, особливо з огляду на те, що
Румунія діяла відкрито та прозоро у своїх відносинах з усіма європейськими
партнерами, в тому числі з Австрією, а
ступінь готовності країни до застосування положень Шенгенського acquis був
неодноразово підтверджений експертами ЄС та державами-членами. Мотивація Австрії проти вступу Румунії до Шенгену через проблеми збільшення
міграційного потоку є неприйнятним, некоректним і несправедливим, враховуючи,
що всі дані, офіційно надані агентством Frontex ЄС, чітко вказують на те, що
Румунія не перебуває на міграційному шляху Західних Балкан, не стикається з
міграційним тиском і не є джерелом вторинних міграційних переміщень, – зазначає
також МЗС. Невиправдана та недружня позиція Австрії матиме неминучі наслідки
для двосторонніх відносин, – повідомили послу Австрійської Республіки в
Бухаресті, якого викликали до МЗС.

Європейський план управління
нелегальною міграцією

Щоб
заспокоїти побоювання Австрії та інших держав щодо великої кількості
нелегальних мігрантів, які прибувають на територію ЄС, Європейська комісія цього тижня представила план дій з контролю над
потоками нелегальних мігрантів по західнобалканському маршруту. План
Єврокомісії включає оперативні заходи, структуровані за п’ятьма основними
напрямами: посилення управління кордонами, прискорення процедур надання
притулку та підтримка можливостей з прийому мігрантів, боротьба з незаконним
ввезенням мігрантів, посилення співробітництва у сфері реадмісії та повернення,
а також узгодження візової політики. Західнобалканські країни закликають
узгодити свою візову політику з візовою політикою ЄС, оскільки багато мігрантів
прибувають до балканських країн, де їм не потрібна віза, а потім
нелегально виїжджають до Західної Європи. Уряд Румунії привітав План дій
Європейської Комісії щодо Західних Балкан та
підтверджує свою повну готовність активно та послідовно сприяти реалізації
заходів та дій, запропонованих Європейською Комісією в повному європейському
дусі солідарності та відповідальності, у тісній співпраці з рештою європейських
партнерів.

Проєкт державного бюджету на
2023 рік

Економічне
зростання на рівні 2,8%, дефіцит
бюджету на рівні 4,4% валового внутрішнього
продукту та інфляція 8% – це основні елементи на яких був побудований державний бюджет на наступний рік. Проекти державного
бюджету і бюджету державного страхування були затверджені Урядом Румунії та
перебувають на обговоренні в Законодавчому органі. Головною новиною є збільшення до 2,5% бюджету для оборони на
тлі найгіршої кризи міжнародної безпеки за останні десятиліття. Виконавча влада
передбачила допомогу і на наступний рік для найбільш
вразливих верств населення, щоб вони могли легше перейти цю та наступну
зиму, а також суми, необхідні для компенсації ціни на енергоносії. Проєкт бюджету на 2023 рік також передбачає збільшення пенсійного балу на 12,5%. Водночас
планується збільшити загальну мінімальну базову зарплату в країні до 3000 лей
на місяць (близько 600 євро). Фіскальна рада, незалежний орган,
критикує виконавчу владу за те, як вона побудувала бюджет на наступний рік, та за те що робить ставку на вищі доходи у понад
11 мільярдів леїв, в умовах коли можна зібрати майже 2 з половиною
мільярди менше. Крім того, виконавча влада говорить про
зниження витрат на 0,58% ВВП, але наявний ризик, щоб під час майбутніх корекцій бюджету, уряд буде змушеним отримати ще 7 мільярдів. Фіскальна рада вважає надто
оптимістичний прогнозований дефіцит бюджету урядом і
передбачає, що він становитиме 5,7% ВВП. Уряд не виділяє достатньо грошей на
співфінансування безоплатних європейських проектів і місцевих інвестиційних проєктів,
які ризикують бути таким чином заблоковані, – попереджає Фіскальна рада. У
відповідь міністр фінансів Адріан Кичу нагадав, що Фіскальна рада стверджувала, що доходи були завищені й під час прийняття бюджету на
минулий рік. Насправді, додав Кичу, у 2022 році ми маємо на 70 мільярдів леїв більше
до бюджету, і метою міністерства, яким він очолює, буде саме усунення ризиків того, що рівень збору податків буде нижчим.

Книжковий
ярмарок ГАУДЕАМУС повернувся до традиційного формату

Найвідоміший книжковий
ярмарок в Румунії Гаудеамус, організований Радіо Румунія, повертається до традиційного формату після двох років
пандемії. До неділі 200
учасників пропонують читачам надзвичайно різноманітну видавничу продукцію на
різних носіях, яка підходить для будь-якого віку та сфер інтересів, музику та
навчальні ігри. Оголошено про понад 600 подій, серед яких презентації книг, дебати,
автограф-сесії, майстер-класи та інші проекти. Вперше в рамках ярмарку
облаштовано два інтерактивні простори для найменших відвідувачів. Почесним головою цьогорічного видання є
письменниця Ана Бландіана, яка вважає, що така подія допомагає читачам і
авторам відкривати один одного.