Category: Головне за тиждень

Прокурори передали до суду обвинувальний акт
стосовно чинного прем’єра

Чинний прем’єр-міністр Віктор Понта став першим главою уряду
постукомуністичної Румунії проти якого було порушене кримінальне провадження під
час виконання ним прем’єрських повноважень. У четвер прокурори передали відповідну справу до
суду. У
справі свого друга і сенатора Дана Шови глава уряду звинувачується за 17
пунктами, у тому числі в підробці приватних документів, співучасті в ухиленні
від сплати податків і відмиванні грошей. За даними слідства відповідні злочини
були скоєні прем’єром у справі двох національних енергетичних компаній Румунії
Ровінарь і Турчень, кілька років тому, коли чинний прем’єр був адвокатом. Так само прокурори Національної антикорупційної дирекції вирішили
продовжити кримінальне провадження проти Віктора Понти за фактом конфлікту
інтересів на посаді прем’єр-міністра. Водночас колишньому міністру транспорту в уряді Віктора Понти соціал-демократу Дану Шові
прокурори пред’явили звинувачення у пособництві у зловживанні службовим
становищем. Він, за даними слідства, отримав сотні тисяч євро в результаті
укладення домовленостей, за якими держава понесла збитків на понад 16 млн євро.
Ситуація стає все більш проблематичною для прем’єр-міністра, уряду і Соціал-демократичної
партії і завдала великої шкоди іміджу Румунії, – прокоментував у четвер президент
Клаус Йоханніс направлення до суду обвинувального акту стосовно Віктора Понти, якого глава держави знову закликав
піти у відставку. Однак соціал-демократи бояться, що таким чином втратять владу.
Тимчасово виконуючий обов’язки голови партії Лівіу Драгня сказав: «Ми не маємо ніякої
гарантії того, що президент Йоханніс висуне кандидата на
пост прем’єр-міністра від Соціал-демократичної партії. Віктор
Понта очолив кілька урядів, котрі показали хороші економічні результати, і не лише
економічні. Румунія не горить сьогодні. Румунія не горитиме й завтра. Нічого страшного не станеться в
найближчі дні. Зараз йому дуже важливо привести свої думки в порядок і,
в залежності від його рішення, ми обговоримо подальші дії в двох, у партії і в коаліції.» Прем’єр-міністр
Віктор Понта рішуче відкинув звинувачення прокурорів.

Румунія і криза з біженцями

Румунія і на наступному засіданні Ради юстиції та
внутрішніх справ ЄС, що відбудеться наступного тижня, виступить проти
обов’язкових квот розподілу іммігрантів між країнами Європейського Союзу. Ця
заява була зроблена президентом Клаусом Йоханнісом, після обговорення цього
питання на засіданні Верховної ради оборони країни. Глава держави підтвердив готовність
Бухареста прийняти 1.785 біженців, однак Європейська комісія наполягає на
перенаправленні до Румунії приблизно утричі більше іммігрантів. Проте, на випадок, коли Євросоюз зобов’яже Бухарест прийняти більше людей, Верховна рада оборони країни
розглянула можливість використання європейських коштів для розширення потенціалу
розміщення мігрантів. Президент Клаус Йоханніс: «Якщо таке дійсно станеться, то
цілком зрозуміло, що ми будемо зобов’язані щось ротити. Жодного рішення не було
прийнято, але була обговорена ідея, щодо можливого використання європейських
коштів для розширення можливостей прийому біженців, або, звичайно, у крайньому
випадку, будівництва, на європейські кошти, ще одного центру для біженців.» Теж
на на цьому тижні між Румунією та Угорщиною виникла усна суперечка після того
як Будапешт оголосив про плани звести ще один паркан з колючого дроту на угорсько-румунському
кордоні, в продовження паркану, зведеного вже на кордоні з Серебією. Позиція Уряду
Румунії щодо ставлення до мігрантів влади сусідньої Угорщині повністю
відповідає позиції інших держав-членів
та установ ЄС, а також позиції ряду міжнародних організацій, – йдеться в прес-релізі,
опублікованому в четвер. Румунський уряд знову підтверджує свою позицію,
озвучену раніше, а саме що будівництво паркану на кордоні Угорщини з її
сусідами, щоб зупинити потік біженців, суперечить європейським нормам. Уряд
Румунії вважає фундаментальним дотримання цих норм і прав людини.

Мер Бухареста взятий під варту

Штефенел Дан Марін, представник Національного союзу «За
прогрес Румунії», невеличкої партії, що входить до правлячої коаліції, у
вівторок став тимчасово виконуючим обов’язки Генерального мера Бухареста. У цій
якості він заявив: «На даний момент бракує інформації про фінансове становище мерії,
тому одним з перших моїх кроків буде проведення зовнішнього аудиту.» Штефенел Дан
Марін зайняв крісло міського голови, після того як Префект Бухареста підписав
наказ про тимчасове відсторонення від виконання повноважень за посадою мера
столиці Соріна Опреску, через проблеми останнього з правосуддям. Національна антикорупційна
дирекція, за поданням якої судом було обрано підозрюваному запобіжний захід у
вигляді тримання під вартою, звинуватила Опреску в одержанні хабара у розмірі 25.000
євро. За даними слідства, у 2013-2015 роках добре організована група осіб, до
якої входив і мер Сорін Опреску, створила систему, при якій компанії, що
працювали зі столичною адміністрацією за контрактами, були змушені віддавати
частину свого прибутку високопоставленим чиновникам.

Румунська економіка зростає?

Представник Міжнародного валютного фонду з питань Румунії та Болгарії Гільєрмо Толоса заявив на цьому тижні, що Румунія має шанси протягом наступних трьох років наздогнати і економічно випередити низку європейських країн, зокрема Грецію, Чехію та Португалію, якщо забезпечить податкову стабільність і зможе залучити інвестицій, особливо в інфраструктуру. Теж на цьому тижні, було оголошено, що в серпні річна інфляція досягла рекорду за останні 25 років, становивши мінус 1,9% без дефляційних ризиків. Національна комісія з питань прогнозу нещодавно поліпшила оцінку зростання ВВП Румунії в 2015 році від 2,8% до 3,3%, і передбачає прискорення темпів економічного росту в наступні роки до 4 відсотків в 2018 році.

Криза
з мігрантами

Європейський парламент
у четвер схвалив запропонований президентом Європейської Комісії Жаном-Клодом
Юнкером проект запровадження обов’язкових квот розподілу біженців серед
країн-членів ЄС. У резолюції, прийнятій у Страсбурзі більшістю голосів,
депутати піддали критиці відсутність солідарності урядів із особами, які
шукають притулку. Країни ЄС мають різні погляди на квоти розподілу
біженців. У Бухаресті президент Клаус Йоханніс наполягав на необхідності
збереження добровільних квот на мігрантів. Схема перерозподілу біженців між
державами-членами ЄС вимагає від Румунії прийняти ще 4646 біженців, на додаток
до 1785 осіб погоджених раніше. Румунія не може прийняти більшу кількість осіб,
ніж цього дозволяють наявні потужності, – підкреслив і міністр закордонних
справ Богдан Ауреску. «Ми повинні знайти рішення для усунення причини проблеми,
тобто в країнах походження цих іммігрантів. Також слід подивитися на
відмінності в значенні, відповідно до правил ООН, між біженцями та економічними
іммігрантами.»

Арешт
мера Бухареста Соріна Опреску

Трибунал
Бухареста видав мандат на 30-денний арешт мера Бухареста Соріна Опреску за
підозрою в одержанні хабара. Рішення не є остаточним, але обов’язковим до виконання.
Сорін Опреску, звинувачений в отриманні 10% від кожного контракту, укладеного з компаніями,
що працювали зі столичною адміністрацією, був спійманий «на гарячому» при
отриманні 25.000 євро і загальної суми хабара в розмірі 60.000 євро від
чотирьох підприємців, при чому все це робилося за посередництвом одного
підлеглого. Один з цих чотирьох підприємців, який зробив добровільну заяву про
давання хабара сказав прокурорам, що з 2013 по 2015 роки дав Соріну Опреску
хабар на суму 1 млн євро. У мотивуванні свого рішення, судді зазначають, що
міський голова знав, що отримані ним 25000 євро є хабаром, а не позикою, як він
сказав у суді. Суд встановив, що Сорін Опреску потенційно може вплинути на
свідків, оскільки деякі з них є його підлеглими в мерії,та задовольнив клопотання
прокурорів про вжиття міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Сорін
Опреску, за фахом лікар, був одним з провідних членів правлячої
Соціал-демократичної партії і обіймає посаду мера столиці з 2008 року. У понеділок Апеляційний
суд Бухареста розгляне
оскарження арешту Соріна Опреску.

Президент підписав новий Податковий кодекс

Президент Клаус Йоханніс на цьому тижні підписав новий Податковий кодекс,
який на початку літа повернув у парламент для доопрацювання. Скорочення ПДВ до
20% з 1 січня наступного року і до 19% в 2017 році, а також скасування через два роки запровадженого
торік додаткового акцизного збору на пальне та податку на споруди спеціального
призначення – є головними положення відповідного нормативно-правового акту. Про
інші говорилося менше, але вони мають не менш важливіші наслідки на румунську
економіку. Йдеться про можливість, надану органам місцевого самоврядування
підвищити у п’ять разів податки на будинки та земельні ділянки, розташовані в
місті, котрі мають неохайний вигляд. Рішення про їх включення до відповідної
категорії, а також процедури застосування прийматимуться на місцевому рівні.
Крім того, були підвищені податки на помешкання, що перебувають у приватній
власності і змінюється класифікація предметів оподаткування в залежності від
житлового чи нежитлового призначення. Натомість не сплачуватимуть податок на
нерухомість, компанії, які приймають на роботу осіб, котрі належать до
уразливих груп населення. З наступного року буде скасований і податок на
споруди сільськогосподарського призначення. В кінцевому варіанті Податкового
кодексу відкладається на 2017 рік скорочення з 16 до 5% податку на дивіденди.

Європейська допомога румунським фермерам

Міністр сільського господарства Румунії Данієль Константін закликав
офіційних представників Євросоюзу знайти невідкладні рішення для підтримки
румунських фермерів, які постраждали від посухи, а також молоковиробників, які
втратили частину доходів через кризу в молочній галузі. Румунський міністр
перебував з робочим візитом у Брюсселі для участі у засіданні Ради
Європейського союзу з питань сільського господарства і рибальства, яка була зосереджена
на складній ситуації в деяких галузях сільського господарства в Європі. За
підсумками зустрічі Єврокомісія повідомила про виділення 500 млн євро
невідкладної фінансової допомоги європейським фермерам.

Міжнародний фестиваль ім. Дж. Енеску

У Бухаресті триває
Міжнародний фестиваль класичної музики імені Джордже Енеску, який
вважається однією з найпрестижніших подій у своєму роді в Європі. У рамках
заходу до 20 вересня пройдуть 58 концертів у залах, а також багато інших
заходів під відкритим небом. Більше 3 тис. румунських та іноземних музикантів
зі світової еліти класичної музики виступатимуть на сценах фестивалю. З-поміж музичних колективів, присутніх на фестивалі, слід згадати Симфонічний
оркестр Сан-Франциско, Мюнхенський
оперний оркестр, Лондонський симфонічний оркестр, Віденський філармонічний
оркестр, Санкт-Петербурзький державний академічний симфонічний оркестр, Філармонічні
оркестри Монте-Карло та Амстердама тощо. Фестиваль ім. Джордже Енеску, що проводиться щодвароки, був заснований в
1958 році на знак визнання надзвичайно важливих заслуг перед музикою видатного
румунського скрипаля і композитора. У 1971 році комуністичне керівництво
Румунії вирішило припинити фестиваль, але після падіння комуністичної влади у
1989 році цей захід було відновлено.

Підвищуються зарплати працівників системи охорони здоров’я

Румунський уряд оголосив, що заробітні плати працівників системи охорони здоров’я, тобто близько 200.000 людей, збільшаться на 25% з 1 жовтня. Захід, який буде прийнятий в ході урядового засідання від наступного тижня, був підданий гострій критиці парламентською опозицією та іншими категоріями державних службовців, в тому числі вчителями і поліцейськими. Теж наступного тижня, уряд відправить до парламенту законопроект, який прояснить умови, при яких пацієнти можуть надавати лікарям так-звану винагороду. Міністерство юстиції підготує законопроект, який передбачав би умови, в яких пацієнти можуть зробити додаткові внески для тих, хто доглядав за ними в лікарнях. Отож, вони не підлягатимуть кримінальній відповідальності, якщо виконають три умови: не будуть обумовлені лікарем або медсестрою, будуть надані після завершення медичного акту та будуть декларовані тими, хто їх отримує, з метою оподаткування.

Парламентська домовленість щодо Податкового кодексу

У понеділок, в Бухаресті, відбудеться позачергова парламентська сесія, в ході якої буде обговорено і проголосовано запит Президента Клауса Йоханніса про перегляд нового Податкового кодексу. Представники парламентських партій домовилися про найважливіші технічні данні Кодексу. Таким чином, з 1 січня 2016 року, ПДВ на продукти харчування знизиться з 24 до 20%, і з 2017 року до 19%. Додатковий акциз на паливо залишиться чинним наступного року, положення щодо скасування або збереження інших зборів будуть вирішені пізніше. Минулого місяця, Президент Йоханніс повернув на розгляд Парламенту новий Податковий кодекс, одноголосно проголосований раніше Парламентом, з проханням переглянути його. Прем’єр-міністр Віктор Понта гарантує, однак, що новий кодекс є стійким і що ті 7 млрд леїв (1,58 млрд євро) зі зниження ПДВ можуть бути покриті кращим збором податків, які оцінюються в 10 млрд леїв (2,2 млрд євро).

Нові корупційні справи у Румунії

Проти колишнього радника президента і колишнього міністра внутрішніх справ, ліберала Габріела Берка було порушено кримінальне провадження у стані попереднього арешту за зловживання владою. Така ж міра була прийнята і по відношенню до колишнього депутата ДЛП Міхая Бану та його сина. Згідно Національній антикорупційній дирекції, Габріел Берка, за посередництвом Міхая Бану, зажадав і отримав, для себе і партії, чиїм членом був (НЛП), 185.000 євро від бізнесмена. В обмін на гроші, він пообіцяв, що буде використовувати свій вплив для виділення урядом суми грошей певній мерії.

Візит міністра оборони Р. Молдова до Бухареста

Створення нового прозахідного уряду в Кишиневі відкриває перспективу прискорення двосторонніх проектів – зазначив міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску в ході зустрічі, в Бухаресті, з міністром оборони Р. Молдови Анатолієм Шалару. Ауреску привітав той факт, що перший візит Анатолія Шалару в якості міністра відбувся до Бухареста і підкреслив незмінну підтримку Румунії для європейського курсу Республіки Молдова і процесу модернізації держави, в тому числі у сфері оборони. Він відновив активну підтримку Румунії для розвитку діалогу і співпраці між Республікою Молдова і НАТО. У свою чергу, міністр Шалару представив пріоритети та основні напрямки дій його мандату, пов’язані з військовою реформою в Р.Молдова та подякував за постійну та послідовну підтримку Румунії на всіх рівнях. Він, також, зустрівся у Бухаресті зі своїм румунським візаві Мірчею Душа, який оголосив, що бюро звязку НАТО буде відкрете цієї осені в Кишиневі, з метою надання підтримки євроатлантичній інтергації Р. Молдова та сумісності молдовського війська з союзними військами. Заступник голови Ліберальної партії, Анатолій Шалару перейняв посаду міністра оборони Р. Молдова минулого місяця, у новому уряді очоленого ліберал-демократом Валерієм Стрелецом.

Наслідки посухи в Румунії

Після більше двох місяців спеки і чотирьох без опадів, у Румунії пішли дощі. Синоптики проте говорять, що для відновлення резерви води в ґрунті необхідний двотижневий безперервний дощ. Посуха вже завдала важливих збитків у всіх областях країни, які виробники оцінюють у приблизно 2 млрд євро. Бухарестський уряд провів аналіз заходів, які можна прийняти для підтримки фермерів, чиї культури постраждали, серед них значиться і допомога від Європейської комісії для великих сільськогосподарських угідь. Для маленьких культур, румунська влада пообіцяла вже допомогу від державного бюджету. Найсильніше постраждала кукурудза, великі проблеми також є і з посівами соняшнику і сої. Від посухи постраждали й інші культури, як пшениця та ріпак, а й овочі та фрукти. Представники Асоціацій сільськогосподарських виробників у Румунії стверджують, що врожай буде на 25

-30% нижчим ніж в 2014 році. Безпосереднім результатом буде підвищення цін на фрукти, овочі і зернові – попереджають виробники.

Тривала посуха в Румунії

Сильна цьогорічна посуха, що охопила практично всю територію Румунії, дошкуляє сільському господарству та судноплавству на румунській ділянці Дунаю. Через надмірну спеку і відсутність опадів протягом останніх двох місяців постраждали більше 900 тисяч гектарів сільгоспугідь. Посуха скомпрометувала більше чверті зернових культур в цьому році, – попереджають представники фермерів. Найбільш страждають посіви кукурудзи, однак не менше шкоди було завдано й іншим культурам, таким як соя, пшениця, ріпак, соняшник та овочі. Фермери оцінюють, що збитки перевищать 2 млрд євро, а сума ця може збільшитися, якщо температура повітря залишиться високою і не буде опадів. Система зрошення, знищена на приблизно 90%, потребує реабілітації. На даний момент Румунія має тільки 300.000 гектарів зрошуваних земельних угідь, у порівнянні з 3.300.000 га скільки було в 1989 році. Міністерство сільського господарства стверджує, що для відновлення національної системи зрошення знадобиться 1 млрд євро і сподівається зробити це з європейських фондів. Представники найбільших асоціацій сільськогосподарських виробників у Румунії проаналізують, у понеділок, 17 серпня, в Міністерстві сільського господарства, наслідки посухи на сільськогосподарські культури і спробують знайти рішення для зменшення рівня збитків, понесених через це явище. Посуха зачепила й транспорт суден на Дунаї. Рівень води значно впав і тому транспорт на Дунаї був обмежений. У придунайському місті Галац рівень води у річці опустився до близько одного метра, у порівнянні з 3,5 метрів, скільки становив він зазвичай у цю пору року, а піщані острови, що з’явилися посеред ріки, збільшують ризик нещасних випадків. Перевізники зобов’язані знизити швидкість пересування, особливо у критичних точках. Так само, через звуження шляху навігації на деяких ділянках Дунаю, судна змушені чекати в черзі, щоб перетнути зону. У дельті Дунаю, сотні риб загинули через низький рівень води і високу температуру. На думку експертів, якщо рівень води в Дунаї продовжуватиме спадати, всі канали в дельті, внесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, стануть непрохідними. Ситуація не покращиться в наступному періоді, так як прогнози гідрологів вказують на триваюче зниження рівня води Дунаю, на принаймні ще один тиждень.

Річна інфляція зазнала нового історичного мінімуму.

Річна інфляція в Румунії збереглася на негативній території в липні, на рівні мінус 1,7%, і досягла нового історичного мінімуму за останні 25 років, за даними опублікованими Національним інститутом статистики. Споживання, що є двигуном румунського економічного зростання, було викликано здешевленням харчових продуктів, з липня, ціна яких знизилася в середньому на 1,17% в порівнянні з попереднім місяцем і на 7,25% у порівнянні з тим же місяцем 2014 року. Ціни на непродовольчі товари зросли в липні в порівнянні з червнем на 0,48% і на 1,26% в порівнянні з липнем 2014 року. Дані НІС показують значне здешевлення ліків і медичного приладдя та значне збільшення ціни на газ. І ціни на послуги зросли в липні на 0,09% в порівнянні з червнем, та на 2,20% у порівнянні з тим же місяцем минулого року.

Податковий кодекс та Закон “Про оплату працівників державного сектора

Прем’єр-міністр Румунії Віктор Понта підтвердив, що новий Податковий кодекс є стійким і що наслідки його впровадження можна покрити шляхом економічного зростання, але й за рахунок ефективнішого збору податків та зборів. Натомість, прем’єр-міністр ствердив, що, якщо новий Податковий кодекс не буде ухвалений в Парламенті, працівники державного сектора не зможуть користуватися новим законом про виплату заробітної плати. На його думку, теперішня суперечка на тему Податкового кодексу має суто політичний характер. Понта відповів, таким чином, на численні критичні зауваження та попередження у зв’язку зі стійкістю заходів податково-бюджетної релаксації зроблені главою держави, губернатором Національного банку, а також представниками міжнародних кредиторів Румунії (МВФ та Європейської комісії). Вони попередили, що одночасне вжиття таких заходів може призвести до серйозних макроекономічних дисбалансів. Більшість порекомендувала владі в Бухаресті уповільнити темп вжиття заходів та переглянути плани витрат. Новий Податковий кодекс був повернутий 17 липня Президентом Йоханнісом до Парламенту для повторного розгляду, що відбудеться в спеціальному засіданні в кінці поточного місяця. Перед цією сесією, парламентські партії погодилися, після палких дебатів, проводити консультації на тему Податкового кодексу.

Несподіване оголошення Королівського дому Румунії

Королівський будинок недавно оголосив, що король Міхай І позбавив, 1 серпня 2015 року, свого внука Ніколая титула “принца Румунії та права престолонаслідування. Колишній король зазначив, що королівська сім’я і румунське суспільство потребують урядування під знаком скромності та поваги і з моральними принципами. Онук колишнього короля, Ніколає, ствердив, у заяві, що вітає це рішення. Він пояснив, що цей титул вимагав від нього вести спосіб життя, з яким він важко погодився. Принц Ніколає народився 1 квітня 1985 року, в Женеві, в сім’ї принцеси Елени, однієї з п’яти дочок колишнього короля Міхая. З 2007 року, відповідно до основоположних засад королівської сім’ї, принц Ніколає був третім по лінії престолонаслідування трону Румунії. Змушений зректися престолу комуністами, король Міхай жив на засланні з 1948 року, оселившись у Швейцарії, і повернувся в країну після анти-тоталітарної революції 1989 року.

Європейські фонди для біженців та убезпечення кордонів

Європейська комісія схвалила на цьому тижні виділення 2,4 млрд євро в у період 2014-2020 рр. для підтримки 19 країн, у тому числі Румунії, в убезпеченні кордонів і поліпшення здатності приймання біженців. Основними бенефіціарами є Італія і Греція, країни, які стикаються від початку року із припливом шукачів притулку в основному з країн Близького Сходу і Африки. Румунія отримає близько 100 млн євро. Європейські країни, які знаходяться у першій лінії цієї хвилі міграції закликали й інших членів Союзу розділити з ними цей тягар. Європейська комісія зробила новий заклик до держав-членів погодитися із перерозподілом числа біженців. Згідно з останнім підсумком Верховного комісара ООН у справах біженців, більш 224.000 іммігрантів прибули в Європу через Середземне море з початку року.

Наслідки посухи в Румунії

Нестача дощів та спекотна погода завдали великих шкод румунському сільському господарству. Тривала посуха знищила 15% румунських посівів – стверджують представники фермерів. Найбільше збитків зазнали посіви кукурудзи, соняшнику та сої. Представники сільськогосподарських фермерів вимагають допомоги від влади, щоб могли підготувати насіння для посіву на наступний рік. Влада обіцяє, що надасть допомоги дрібним фермерам, але для великих фермерів, Міністерство сільського господарства повинно розробити більш ширший план фінансування, для чого необхідна згода Європейського Союзу. З іншого боку, cильна й жорстка літня посуха завдала збитків судноплавству на Дунаї. Дебіт вод Дунаю знизився на половину ніж середньорічний дебіт у липні, що ускладнює рух річкового транспорту. Метеорологи стверджують, що спекотна погода продовжиться по всій країні та лише ізольовано будуть короткі дощі.

Національне агентство податкового управління повідомило про зростання надходжень до бюджету

Національне агентство податкового управління повідомило на початку цього тижня про зростання надходжень до державного бюджету у першій половині 2015 року. У липні, Національне агентство податкового управління зуміло зібрати майже 20 мільярдів леїв (4,5 млдр. Євро) на 7,2% більше ніж у минулому місяці того ж року. За перші шість місяців були зібрані на 9 мільярдів леїв (2 мільярди євро) більше ніж у тому ж періоді 2014 року. Національне агентство податкового управління також почало перевіряти осіб з великими доходами, тобто багатих осіб, майно яких не може бути виправдане. Працівники Національного агентства податкового управління перевіряють зокрема власників великої нерухомості, дорогих автомобілів, предметів високої вартості, рахунків у банках в Румунії або за кордоном.

Суперечки довкола нового Податкового кодексу

Губернатор Національного банку Румунії Мугур Ісереску знову привернув увагу влади на економічні дисбаланси, які можуть виникнути після застосування додаткових заходів податковою ослаблення, передбачені у новому Податковому кодексі. Він сказав, що для стійкого економічного зростання треба вирішити проблеми пов’язані з продуктивністю та робочими місцями. У свою чергу, голова місії МВФ в Румунії Андреа Шехтер та постійний представник фонду Гільєрмо Толоса, рекомендують владі в Бухаресті уповільнити швидкість реалізації заходів, передбачених у новому Податковому кодексі та переглянути плани щодо витрат. На їх думку це є суттєвими умовами для Румунії, щоб могла зменшити державний борг, полегшити податковий тягар для населення і ділових осіб та фінансувати нові проекти. Вони закликають румунських політиків переглянути запропоноване скорочення податків, щоб зберегти макроекономічну стабільність країни. Позачергова сесія Парламенту Румунії буде скликана 24-26 серпня для повторного розгляду нового Податкового кодексу. Президент Клаус Йоханніс відхилив Податковий кодекс оскільки, на його думку, заходи з пом’якшення передбачені ним можуть мати серйозні наслідки на бюджет.

Був призначений новий посол США в Румунії

Американський сенат схвалив у четвер кандидатуру Ханса Клемма на пост посла США в Бухаресті. 57 річний Ханс Клемм був послом США в Східному Тиморі, координатором з питань дотримання законодавства у посольстві США в Афганістані та радником заступника секретаря з питань менеджменту Держдепартаменту США. Ханс Клемм зобов’язався консолідувати відносини між США та Румунією та підтримувати румунські установи, які борються з корупцією. Румунія є другом та стратегічним партнером США, – сказав він, та додав, що Румунія не зазнає збитків через енергетичний тиск з боку Москви. До грудня 2012 року послом США в Бухаресті був Марк Гітенштейн, після чого два роки з половиною американська дипломатична місія була очолена тимчасовими представниками.

Позачергова сесія Парламенту Румунії буде скликана 24-26 серпня для повторного розгляду нового Податкового кодексу

Позачергова сесія Парламенту
Румунії буде скликана 24-26 серпня для повторного розгляду нового Податкового
кодексу. 17 липня, Президент Клаус Йоханніс відхилив Податковий кодекс
оскільки, на його думку, заходи з пом’якшення передбачені ним можуть мати
серйозні наслідки на бюджет. Виконуючий обов’язки голови правлячої
Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня сказав, що, хоча немає ніяких причин,
щоб змінити Податковий кодекс, його турбує нещодавнє твердження губернатора
Національного банку Румунії Мугура Ісереску. Саме тому, сказав Лівіу Драгня до
позачергової сесії Парламенту, Міністерство фінансів зробить новий аналіз про
вплив скорочення податків на бюджет. Цей новий аналіз має переконати, як
адміністрацію Президента, так і Центральний банк, у тому що заходи з
податкового пом’якшення є стійкими. Ліберальна опозиція зажадала проведення
технічного обговорення довкола Податкового кодексу до дебатів у Парламенті.
Співголова Націонал-ліберальної партії Аліна Горгіу сказала, що ліберали будуть
голосувати за варіант кодексу, який підтримуватиме заходи податкового
пом’якшення. Голова Національного банку
Мугур Ісереску привернув увагу на те, що основні заходи пом’якшення бюджетної
політики: зниження ПДВ, скорочення або скасування окремих зборів з економічної
та фінансової точок зору є неефективними, тому що можуть розбалансувати
державний бюджет через зниження податкових надходжень на 2016 рік. На думку
Ісереску заходи податкового пом’якшення треба застосовувати поступово, щоб не
ставити під загрозу економічний та фінансовий розвиток Румунії.

Уряд Румунії схвалив першу
корекцію державного бюджету на 2015 рік

Уряд Румунії схвалив першу
корекцію державного бюджету на поточний рік та виділив додаткові кошти зібранні
у першій половині року. За даними влади, зібралося понад 4 млрд леїв (0,9 млрд
євро), головним бенефіціаром коштів є Міністерство праці. Сюрпризом першої
корекції державного бюджету є скорочення значних коштів Міністерства
транспорту, який управляє основними інфраструктурними інвестиціями, в той час
як Міністерство праці отримує більше грошей для оплати грошової допомоги для
дітей, пенсій та зарплат. Значні суми отримали і міністерства фінансів,
внутрішніх справ, оборони, освіти, навколишнього середовища, сільського
господарства та спеціальні служби. Опозиція критикувала уряд за спосіб
розподілу грошей. Ліберали звинувачують уряд у тому, що виділив гроші,
враховуючи політичні критерії, зокрема місцевим адміністраціям, очолених
соціал-демократами. Вони стверджують,
що таким чином прем’єр-міністр намагається, забезпечити собі політичну
підтримку з боку Соціал-демократичної партії. Корекція державного бюджету
передбачає також підвищення зарплат високопоставлених чиновників, починаючи
від 1 серпня.

У Республіці Молдова був
затверджений новий уряд

Адміністрація Президента та
Міністерство закордонних справ Румунії привітали затвердження нового
проєвропейського уряду Республіки Молдова. Наші партнери можуть бути
впевнені у тому, що Румунія далі підтримуватиме Республіку Молдову по шляху
подолання економічних труднощів та продовження свого проєвропейського курсу, -
сказав Президент Румунії. Новий уряд у Кишневі має підтримку в Парламенті трьох
прозахідних партій: Ліберал-демократичної. Демократичної та Ліберальної. Серед
пріоритетів нового уряду налічуються впровадження національної стратегії по
боротьбі з корупцією, запрошення місії експертів ЄС, яка б допомогла вдалі в
Кишиневі у реформуванні судової системи. На
зовнішньому плані, уряд бажає продовжити європейський курс та
консолідувати відносини зі зовнішніми партнерами.

Румунський письменник Мірчя
Кертереску отримав важливу австрійську премію

Румунському письменнику Мірчі
Кертереску було вручено сьогодні в рамках Зальцбурзького фестивалю Австрійську
державну премію з європейської літератури на 2015 рік за всю свою літературну
творчість, яка користується міжнародним визнанням. Він був оголошений лауреатом
цієї престижної літературної премії у квітні. Нагадаємо, що цією премією був
удостоєний у 1970 році румун Еуджен Йонеску. Серед лауреатами цієї премії
налічуються відомі письменники такі як: Гарольд Пінтер, Вацлав Гавел, Італо
Кальвіно, Доріс Лессінг, Мілан Кундера або Умберто Еко.

Спека і посуха завдають
великої шкоди Румунії

Температури
до 37-38, та навіть 40 градусів за Цельсієм і посилений тепловий дискомфорт,
викликаний вологістю: це характеристики спекотної погоди, яка опанувала
Румунією. Південні та східні регіони країни охоплені суворою засухою. Найбільше
постраждали зернові культури, кукурудза та соняшник. Спеціалісти стверджують, що, якщо не буде дощу в найближчі дні,
виникнуть великі проблеми, особливо на південній частині країни, зернові
культури страждатимуть, а фінансові втрати будуть величезними. Тривала посуха
завдасть шкоди й наступним культурам. Спекотна погода спричинила й спад рівня
води в Дунаї, завдаючи значних збитків судноплавству.

Розбіжні думки щодо Податкового кодексу

Прем’єр-міністр Румунії Віктор Понта заявив, що хоче вирішити до 1 вересня питання Податкового кодексу. Президент Клаус Йоханніс відхилив Податковий кодекс оскільки, на його думку, заходи з пом’якшення передбачені ним можуть мати серйозні наслідки на бюджет. Прем’єр-міністр захистив документ розроблений урядом, стверджуючи, що новий податковий кодекс, який передбачає, між іншим, скорочення податків, зокрема ПДВ та зборів, збереже економічний ріст Румунії. Віктор Понта: Можливо після 15 серпня матиме місце позачергове засідання Сенату по-перше, а потім Палати депутатів. Зрозуміло, що ми будемо голосувати за Податковий кодекс і я думаю, що 1 вересня Податковий кодекс буди підписаний, і таким чином всі ті, хто має інвестиційні плани на 2016 рік знатиме на чому покладатися. Рішення президента Клауса Йоханніса відхилити новий Податковий кодекс і повернути його до парламенту для повторного розгляду незадовольнило лівий уряд в Бухаресті і викликало суперечки між соціал-демократами і ліберальною опозицію.

Новий закон про вибори у Румунії

Президент Клаус Йоханніс підписав закон про вибори до Сенату та Палати депутатів та про організацію і функціонування Постійної виборчої влади. Новий закон змінює спосіб обрання парламентарів та водночас збільшує обов’язки Постійної виборчої влади, як під час виборів, так і між виборами. Новий закон відмовляється від системи голосування в одномандатних округах, що не підходить реаліям та специфічності румунського політичного життя, і передбачає повернення до системи голосування за партійними списками, дійсної до 2008 року. Ця система призводить до скорочення числа парламентаріїв від 588 до 466. Також зберігається 5%-ий поріг для політичних партій, але впроваджує 8-10% поріг для виборчих альянсів. Жалюгідна організація восени минулого року президентських виборів для румунів, які проживають за кордоном, що змусила більшість з них стояти в довгих чергах аби голосувати, викликала величезну хвилю невдоволення. Новий закон про вибори передбачає для них влаштування виборчих дільниць в регіонах, де постійно проживають або є резидентами щонайменше 100 румунських виборців. Румуни із-за кордону повинні записатися до Реєстру виборців, із адресою із-за кордону, на підставі письмового звернення до Постійної виборчої влади.

Соціал-демократична партія має нового лідера

Лівіу Драгня тимчасово очолюватиме правлячу Соціал-демократичну партію до конгресу партії, який відбудеться у листопаді. Керівництво партії прийняло це рішення, внаслідок відставки прем’єр-міністра Віктор Понти з цієї посади через звинувачень у корупції. Віктор Понта відмовився від будь-якої політичної посади, після оголошення Національної антикорупційної дирекції про порушення кримінального провадження проти нього. Віктор Понта звинувачується у підробці приватних документів, співучасті в ухиленні від сплати податків і відмиванні грошей. Корупційні злочини, у яких підозрюють Віктора Понту, відносяться до коли він працював адвокатом. Лівіу Драгня запевнив, що СДП, Національний союз За прогрес Румунії та новостворений Альянс лібералів і демократів за Європу (АЛДЄ) далі підтримуватимуть уряд, очолений Віктором Понтою. Ліберальна опозиція вважає, що обрання Лівіу Драгня на чолі Соціал-демократичної партії означає, що Віктор Понта втратив політичну підтримку з боку партії та зажадала зміни прем’єр-міністра.

Ханс Клем був призначений на посаду посла США в Румунії

Ханс Клем, який був призначений президентом США Бараком Обамою на посаду посла США в Румунії, зобов’язався у ході слухань у Комітеті із зовнішньої політики Сенату США, зміцнити відносин з Бухарестом і підтримувати установи, які борються з корупцією. Румунія, яку вважає як надзвичайним союзником та стратегічним партнером США, має ключову роль у забезпеченні процвітання Південно-Східної Європи, – сказав Клем, підбадьорюючи Бухарест інвестувати в енергетичну інфраструктуру. До грудня 2012 року послом США в Бухаресті був Марк Гітенштейн, після чого дипломатична місія була очолена тимчасовими представниками.

Офіційний візит Президента Клауса Йоханніса в Іспанію

Президент Клаус Йоханніс здійснив на початку тижня, офіційний візит в Іспанію. Переговори з королем Феліпе VI і прем’єр-міністром Маріано Рахой стосувались економічного співробітництва та ситуації численної румунської громади в Іспанії. Президент Румунії відзначив, що, в кінці минулого року, іспанські інвестиції в Румунії перевищили 1,3 млрд євро, і виступив за більш послідовну присутність іспанських інвесторів, особливо в таких галузях, як енергетика, промисловість та сільське господарство. У свою чергу, король Феліпе VI заявив, що Бухарест заслуговує вступити до Шенгенської зони за узгоджені і послідовні зусилля Румунії, як зовнішній кордон Союзу. Прем’єр-міністр Маріано Рахой оцінив спосіб в який інтегрувались приблизно 1 мільйон румунів, які вирішили жити в його країні і їх роль в економічній динаміці Іспанії. У ході переговорів з представниками румунської громади, Клаус Йоханніс сказав їм, що в Адміністрації Президента почали розробляти узгоджене бачення про діаспору.

Клаус Йоханніс в Сербії

У четвер, президент Румунії здійснив візит до сусідньої Сербії, яку він вважає ключовим партнером в регіоні. Переговори з сербським колегою Томіславом Ніколічем з прем’єр-міністром Алексадром Вучічем і спікером Парламенту Майєю Гойковіч стосувались регіональної стабільності, економічного співробітництва, перспективи європейської інтеграції Сербії та ситуації румунської меншини. Румунія і Сербія прагнути до досягнення низки спільних проектів, – заявив президент Клаус Йоханіс- в таких галузях як інфраструктура, прикордонне співробітництво та енергетичний зв’язок. Глава держави також зазначив, що Румунія підтримує європейську перспективу Сербії і сподівається, що вона розпочне переговори про вступ цього року. Більше того, Бухарест готовий надати допомогу Белграду в процесі інтеграції. Ситуація румунської меншини в Сербії, права якої Бухарест постійно захищає, була важливим пунктом на порядку денному візиту. Клаус Йоханніс підкреслив, що румунська меншина в Сербії має користуватися повністю всіма правами закріпленими в міжнародних документах, чи йде мова про доступ до освіти, віросповідання або пресу рідною мовою.

Страйк авіадиспетчерів

У середу, в першій половині дня, авіадиспетчери міжнародного аеропорту Анрі Коанде в Бухаресті оголосили двогодинний попереджувальний страйк. Авіадиспетчери вимагали зокрема укладення нового колективного договору, захисту працівників та безпеки повітряного руху, а й певних прав, пов’язаних з виходом на пенсію. Роботодавці та профспілки повинні представити до вівторка, 21 липня роз’яснення і рішення щодо вимог профспілок, які стосуються професійної галузі.

Новий міністр транспорту

Юліан Матаке став новим міністром транспорту. Колишній державний секретар того ж міністерства, Матаке був другою пропозицією прем’єр-міністра Віктора Понта, після того, як президент відхилив призначення Міхая Віорела Фіфора на цю посаду, стверджуючи, що він не має необхідного менеджерського досвіду. Юліан Матаке замінив на посаді Іоана Руса, який пішов у відставку після серії образливих тверджень на адресу румунів, які працюють за кордоном та членів їх сімей, що залишилися вдома.

Прем’єр-міністр Віктор Понта відмовився від лідера СДП

Лідер соціал-демократів з лютого 2010 року прем’єр-міністр Віктор Понта оголосив, що відмовляється від будь-якої посади в СДП, доки не доведе свою невинність на звинувачення в корупції, які пред’явила йому Національна антикорупційна дирекція(НАД). Проти рем’єр-міністра в даний часі порушено кримінальну справу за підозрою в підробці приватних документів, співучасть в ухиленні від сплати податків і відмиванні грошей, злочини, які він нібито скоїв, коли був адвокатом, і стосуються справи в якій головним обвинуваченим є його колега по партії сенатор Дан Шова, колишній міністр транспорту в уряді Понта. Президент Клаус Йоханніс, і права опозиція, закликали його піти у відставку, щоб не завдати шкоди іміджу країни. В даний час, тимчасовим президентом СДП є Рована Плумб, яка виконувала обов’язки лідера і в період, коли Віктор Понта перебував у Туреччині де переніс операцію на коліні.

Ситуація в Греції

Румунський міністр закордонних справ, Богдан Ауреску привітав історичну угоду про нову програму фінансової допомоги Греції. Ауреску зазначив, що протягом усього періоду кризи в Греції, Бухарест сподівався, що буде знайдене сприятливе рішення для європейського майбутнього Греції. Лідери єврозони досягли на цьому тижні історичної угоди про нову програму фінансової допомоги Греції, в протилежному випадку Афіни ризикували вийти з валютного союзу. Грецький парламент схвалив у ніч на четвер реформи, які вимагали кредитори Греції в обмін на відновлення фінансування після напружених дебатів і на тлі протестів проти заходів жорсткої економії які стосуються головним чином підвищення податків і збільшення пенсійного віку.

Центр НАТО в Бухаресті

НАТО є сильним з Румунією, і Румунія є сильною з НАТО – заявив у четвер генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг, який уточнив, що Альянс буде розвиватись спільно з Європейським Союзом. Офіційний представник НАТО відкрив у Бухаресті штаб-квартиру першого з двох союзних командних і контрольних центрів, які працюватимуть в Румунії. Згідно з румунським президентом Клаусом Йоханнісом, командний центр офіційно запрацює у вересні. Ця структура матиме 42 офіцери НАТО на чолі з румунським командиром. До кінця року запрацюють такі центри і в Болгарії, Польщі, Естонії, Латвії та Литві. Створення цих командних центрів є частиною зміцнення східного флангу Північноатлантичного альянсу, на тлі агресивних дій Росії. Ці дії є оборонним, а не конфронтаційними», – ствердив у Бухаресті Йенс Столтенберг, який сказав, проте, що НАТО буде робити все необхідне для забезпечення безпеки і захищати від будь-якої загрози всіх союзників. У ході візиту до Бухареста, крім переговорів з президентом Клаусом Йоханнісом, Генеральний секретар НАТО зустрівся з виконуючим обов’язки глави уряду Габріелем Опря, міністрами оборони Мірчею Душа та закордонних справ Богданом Ауреску.

Новий голова Служби зовнішньої розвідки

Міхай Резван Унгуряну є знову директором румунських шпигунів, які мали тимчасове керівництво починаючи з кінця минулого року, коли колишній голова Служби зовнішньої розвідки, Теодор Мелешкану, подав у відставку, щоб балотуватись у президенти. Історик і дипломат, Міхай Резван Унгуряну обіймав посади міністра закордонних справ Румунії в період з 2004 по 2007 рр., а потім директора Служби зовнішньої розвідки в період між 2007 і 2012, і прем’єр-міністра лише упродовж майже трьох місяців, в лютому-травні 2012 року.Всі керівні посади Унгуряну в той час, коли главою держави був Траян Бесеску викликали йому антипатію соціал-демократів, які вважали 47 річного ліберала близьким до найголовнішого їхнього політичного ворога. З цього приводу його нове призначення, нинішнім президентом Клаусом Йоханнісом, чиїм радником був, директором Служби зовнішньої розвідки, мало у Соціал-демократичній партії зворотний ефект. Партія вирішила бойкотувати його затвердження в Парламенті спільно з представниками Альянсу лібералів і демократів. Міхай Резван Унгуряну, однак, був затверджений директором Служби зовнішньої розвідки. За проголосувало 278 парламентарів, проти 6. Румуни очікують, щоб інститути у сфері безпеки співпрацювали для боротьби з корупцією, зміцнення верховенства закону та демократії, – сказав у парламенті Міхай Резван Унгуряну, якого підтримали сенатори і депутати Націонал-ліберальної партії, Демократичного союзу угорців Румунії та національних меншин, і – на здивування Соціал-демократичної партії – парламентарії Національного союзу за прогрес Румунії, член правлячої коаліції з соціал-демократами.

Румунія і фінансово- економічна криза в Греції

Напередодні референдуму, що пройде в неділю в Греції, президент Румунії закликав шукати нові шляхи для пом’якшення фінансової та економічної кризи в цій країні, і знайти рішення для виходу з кризи. Клаус Йоханніс сказав, що в протилежному випадку, складна ситуація, в яку потрапить Греція негативно вплине на Румунію, Європейський Союз і НАТО. Керівник Національного банку Румунії Мугур, Ісереску, поновив заклик до мудрості і спокою, і закликав вкладників у банки Румунії з грецьким капіталом не діяти емоційно, і не знімати депозити. Він пояснив, що всі банки є безпечними, добре капіталізованими і підлягають правилам Нацбану, і не рішенням Греції. А в разі паніки, Національний банк готовий втрутитися з усіма інструментами, які має в розпорядженні. З іншого боку, навіть якщо не можна порівняти ситуації – стабільна банківська система в Румунії – грецька криза, однак, спонукає серйозно задуматись про відносини країни з МВФ та Європейським Союзом, які за словами Мугура Ісереску, слід продовжити в різних формах.

Подорожчання, подешевшання

Ціна на газ для населення зросла в Румунії, з 1 липня на 11% до 60 леїв за мегават-годину. Національний орган з регулювання в енергетиці затвердив збільшення після рішення уряду в середу, і відповідно до нового графіка лібералізації цін на газ досягнутого шляхом переговорів з Європейською комісією. Керівництво Національного органу з регулювання в енергетиці каже, що цього року не буде зростання цін на природний газ, що поставляється населенню, тому що немає додаткових витрат, щоб забезпечити споживання в холодну пору року в порівнянні з попередніми роками. З іншого боку, з 1 липня, мінімальна зарплата в Румунії зросла до 1050 леїв (233 євро). І також з першого дня цього місяця подешевшали компенсовані ліки.

Випускні іспити 2015

Майже 169 тисяч румунських підлітків записалися на літню сесію (червень-липень 2015 року) іспитів на атестат про повну загальну середню освіту. Це на 7000 більше ніж минулого року. Перші результати будуть оприлюднені 6 липня, а кінцеві – 10 липня, після оскаржень. Уперше цього року, не змінюючи способу організації випускних іспитів, письмові роботи перевірятимуться в іншому повіті, ніж той, де учень склав іспит. Дехто вважає, що перевірка робіт в інших повітах усуне можливість завищення оцінок окремим учням. Є, однак, і противники цієї системи, які вважають, що це марна трата часу і грошей. Більше того, це ще більше зміцнює підозри щодо численних порушень і хабарництва серед вчителів.

Стратегія
нацбезпеки Румунії

Парламент Румунії у вівторок прийняв
Стратегію національної безпеки на період 2015-2019 роки, що була напередодні
оприлюднена президентом Клаусом Йоханнісом. Глава держави зазначив, що
стратегія спрямована, серед іншого, на захист основних прав і свобод усіх
громадян Румунії та забезпечення їх безпеки і побудована на концепції
розширеної безпеки, що включає в себе такі сфери як економіка, освіта, охорона
здоров’я або захист довкілля. Стратегічне партнерство з США та членство в НАТО
й Європейському Союзі залишаються головними напрямами зовнішньої політики і
безпеки. Теж у вівторок парламент дав згоду на створення двох структур НАТО в
Бухаресті: Підрозділу по інтеграції сил НАТО та Штабу багатонаціональної
дивізії.

У
Румунії буде розміщене американське важке озброєння

Румунія налічується серед країн
Центральної та Східної Європи, в яких Вашингтон, в координації з союзниками,
має намір розмістити близько 250 танків, БМП Bradley і самохідних гаубиць.
Міністерство оборони США заявило, що цей захід спрямований на підтримку
військових навчань і вправ, що проводяться силами НАТО, які перебувають в цих
країнах на ротаційній основі. З іншого боку, понад 1000
військовослужбовців з 25 країн-членів НАТО, взяли участь, починаючи з 17
червня, у військових навчаннях, проведених на полігоні Чінку в центрі Румунії,
у відповідності до плану альянсу посилення колективної оборони. Уперше в
Румунії було розгорнуте Об’єднане командування військ НАТО і теж уперше була
проведена вправа з переходу командування і управління Сили реагування НАТО в
тимчасове місце перебування.

Участь
міністра оборони Румунії у саміті НАТО
в Брюсселі

Міністри оборони країн НАТО вирішили
збільшити з 13.000 до 40.000 чисельність Сили швидкого реагування, а серед семи
країн альянсу, які будуть забезпечувати командування цією силою в найближчі
роки налічується й Румунія. Так само, був прийнятий пакет допомоги, спрямований
на зміцнення обороноздатності Республіки Молдова. На зустрічі в Брюсселі
міністр оборони Румунії Мірча Душа наголосив на необхідності якнайшвидшого
відкриття Бюро НАТО в Кишиневі. Глава румунського оборонного відомства
підтвердив тверду позицію Румунії щодо політичної незалежності, суверенітету і
територіальної цілісності України в рамках міжнародно визнаних кордонів.

Зміни до
податкового законодавства

У середу депутати прийняли проекти нового
Податкового та Податково-процесуального кодексів, які набудуть чинності 1 січня
2016 року. Одним з основних нововведень є зниження ПДВ з 24 до 19%. Окрім
зниження ПДВ, новий Податковий кодекс передбачає, серед іншого, скасування з 1
січня наступного року податку на споруди спеціального призначення, скорочення
акцизного податку на паливо та скасування 16%-го податку на доходи з
дивідендів. МВФ та Єврокомісія
попередили румунську владу про ризик негативного впливу цих скорочень на
узгоджений чинною програмою stand-by цільовий показник дефіциту держбюджету.
Заходи з податково-бюджетної релаксації дійсно призведуть до тимчасового збільшення бюджетного дефіциту Румунії, але він не перевищить 3% від ВВП, -
запевнив міністр фінансів Єуджен Теодорович. Він заявив після переговорів з
європейськими експертами в Бухаресті, що румунська влада не зуміла досягти
домовленості з Європейською комісією щодо Податкового кодексу і додав, що ця тема
буде порушена на засіданні міністрів фінансів (Екофін) 14 липня.

Новий закон про вибори

Теж у середу, депутати прийняли проект закону про
вибори. Документ передбачає, головним чином, повернення до пропорційної системи
відкритих партійних списків і збереження виборчого порогу на рівні 5%, та
встановлює максимальну кількість народних обранців. Таким чином з 2016 року,
румунський парламент налічуватиме 134 сенатори, 308 депутатів, а також 18
представників національних меншин, окрім угорської, та 6 депутатів від
діаспори. Проект був підтриманий усіма парламентськими фракціями.

Ситуація прем’єр-міністра Віктора Понти

Комітет Європейського парламенту з громадянських
свобод, юстиції та внутрішніх справ розглянув у четвер ситуацію
прем’єр-міністра Румунії Віктора Понти, після того як Палата депутатів
відхилила подання Національної антикорупційної дирекції про позбавлення глави
уряду недоторканності. Прокурори направили до нижньої палати румунського
парламенту подання про надання згоди на притягнення до кримінальної
відповідальності Віктора Понти, який підозрюється у конфлікті інтересів.
Раніше НАД розпочала кримінальне
провадження щодо Віктора Понти за фактом вчинення ним низки злочинів, таких як
підробка приватних документів, співучасть в умисному ухиленні від сплати
податків і відмивання грошей, які нібито були скоєні чинним прем’єром в період,
коли він був адвокатом. Зараз Віктор Понта відновлюється після операції на
коліні, а виконання повноважень глави уряду тимчасово покладено на
віце-прем’єра Габрієля Опрю.

Президент Клаус Йоханніс – на літньому
засіданні Європейської Ради

Після тривалих дискусій довкола
актуальних питань європейського співтовариства, лідери країн Євросоюзу
домовилися переселити 40 тисяч мігрантів, які приїдуть в Грецію та Італію
упродовж наступних двох років та доручили міністрам внутрішніх справ до кінця
липня відпрацювати деталі цього плану, який передбачатиме розподіл в
майбутньому ще 20 тисяч мігрантів. Це лише одне із багатьох рішень, прийнятих
на літньому саміті глав держав та урядів країн ЄС, на якому Румунію представив
президент Клаус Йоханніс. Перед відльотом до Брюсселя, президент запропонував
кандидатуру Міхая Резвана Унгуряну на посаду керівника Служби зовнішньої
розвідки Румунії. Останній вже обіймав цю посаду з 2007 по 2012 роки, був
міністром закордонних справ у 2004-2007 рр. та прем’єр-міністром протягом
першої половини 2012 року.

Недоторканість прем’єр-міністра Віктора Понти

Обвинувачений в конфлікті інтересів, злочину нібито вчиненого у період перебування на посаді прем’єр-міністра, Віктор Понта зберіг свою парламентську недоторканість, якою він користується як депутат. Його колеги з Палати Депутатів, які зібралися на пленарному засіданні, проголосували, у вівторок, проти запиту Національної антикоруційної дирекції про дозвіл на порушення кримінального провадження проти Віктора Понти, те, що зробили за день раніше і члени Юридичного комітету Палати Депутатів. Однак, НАД порушила кримінальне провадження проти прем’єр-міністра Румунії за інші три злочини, ніби-то скоєні у період коли він був адвокатом. Прем’єра обвинувачують у підробці документів, співучасті в умисному ухиленні від сплати податків і відмиванні грошей. Відповідні злочини пов’язані з кримінальною справою, порушеною проти сенатора Дана Шови, колишнього міністра транспорту в уряді Віктора Понти, за фактами корупційних схем енергетичних компаній Турчень і Ровінарь. Таким чином, Віктор Понта стає першим прем’єр-міністром посткомуністичної Румунії проти якого було порушено кримінальне слідство під час виконання мандата. На тлі цієї ситуації, президент Клаус Йоханніс зажадав його відставки. Прем’єр-міністр відповів йому на своїй Facebook-сторінці, що не збирається піти у відставку, тому що він був призначений румунським Парламентом, і тільки Парламент може звільнити його. Більше того, у листі до іноземних партнерів і зарубіжних ЗМІ, прем’єр-міністр ствердив, що відповідна кримінальна справа пов’язана зі спробою змінити уряд.

Уряд очолений Віктором Понтою та резолюція про вотум недовіри

Якщо глава уряду не подає у відставку, відставлення чинного уряду шляхом голосування в Парламенті резолюції про вотум недовіри уряду може бути рішенням для того, щоб Румунія вийшла зі складної ситуації, в якій вона знаходиться зараз, – зазначила співголова НЛП Аліна Горгіу. Тому, опозиція внесла на розгляд Парламенту подібний документ, який міг би повалити чинний уряд. Однак, як передбачалося, враховуючи елементарну арифметику та політичні маневри, у п’ятницю, Парламент відхилив резолюцію про вотум недовіри. Залишаються надалі актуальними основні пункти резолюції: організаційна катастрофа на виборчих дільницях за кордоном під час президентських виборів у листопаді, коли тисячі людей у діаспорі не змогли голосувати, і неприйняття закону про поштове голосування, завдяки якому можна було б запобігти наступні подібні ситуації. Зі складу чинного уряду пішов у відставку, однак, міністр транспорту Іоан Рус, після його образливих заяв в телевізійному інтерв’ю на адресу румунів із закордону. Прем’єр-міністр Віктор Понта заявив, що ім’я нового міністра транспорту стане відомим наступного тижня.

Оборонна стратегія Румунії

Сильна Румунія в Європі та світі – такою є назва Стратегії національної оборони Румунії, яку Верховна Рада оборони країни вирішила відправити на розгляд і схвалення Парламенту. Наприкінці засідання ВРОК, у вівторок, Президент Клаус Йоханніс заявив, що одним з головних новинок цієї Стратегії є поняття розширеної безпеки. Національна безпека це не тільки перспектива оборони, але й аспекти, пов’язані з державною політикою, економікою, інфраструктурою, освітою, охороною здоров’я, навколишнім середовищем, культурою, тому що всі вони мають вплив на національну безпеку- пояснив глава держави. У цьому відношенні, стратегічне партнерство з США, членство в НАТО та Європейському Союзі вважаються головними чинниками закордонної політики і безпеки. До речі, на підтримку цієї ідеї, Бухарест бажає виступити в ході Європейської ради, що відбудеться цього місяця, на користь ініціювання нової стратегії європейської безпеки. Водночас, на національному рівні, триватиме процес реструктуризації та модернізації армії у 2015 році та програми її оснащення до 2027 року.

Голосування на підтримку лікарів

Сенат Румунії схвалив, на цьому тижні, проект закону, що дозволяє медичному персоналу з державних лікарень поповнити свої доходи за рахунок діяльності у приватних медичних установах. Документ буде обговорений в Комітеті з охорони здоров’я Палати Депутатів і проголосований на пленарному засіданні. Міністерство охорони здоров’я сподівається зупинити відтік лікарів за кордон, але і поліпшити якість послуг, пропонованих в державних лікарняних відділеннях в Румунії. Більше 20.000 лікарів виїхали за кордон у минулому році через низьку заробітну плату.

Заохочувальний економічний прогноз

Світовий банк переглянув до 3% прогноз щодо розвитку румунської економіки в 2015 році, після того, як у січні, прогноз був трохи нижчим. Глобальна економіка в 2015 році, за оцінкою Світового банку, виросте на 2,8%. Крім того, в 2016 році, Румунія зареєструє зростання на 3,2%, а в 2017 році воно становитиме 3,5%, у бік пониження, однак, на 0,4% в порівнянні з минулими очікуваннями міжнародної фінансової установи. Економічні показники Румунії, поряд з показниками Чеської Республіки, були підтверджені і Статистичною Службою Європейського союзу (Eurostat), обидві країни зазнавши, у першому кварталі поточного року, найвище економічне зростання з-поміж держав ЄС – 4,2%.

Посуха в Румунії

Важливий двигун економіки, сільське господарство Румунії, країни, що колись вважали житницею Європи – страждає цьогоріч від тривалої посухи. І оскільки сільське господарство дає щороку від 5 до 7% від валового внутрішнього продукту, ця ситуація може створити проблеми для економічного зростання, за оцінками фахівців. Ще не настали спекотні місяці і земля вже повна тріщин, багато культур потерпають від сильної посухи і навіть засохли в полі. Суттєво зменшився і рівень води деяких річок, люди бояться, що не матимуть навіть чим напувати худобу. В даний момент, найбільш страждають від посухи північний схід, схід і південь Румунії, де запаси води в ґрунті близькі до кризового рівня.