Category: Головне за тиждень

Екстрений саміт ЄС з проблем нелегальної міграції

Лідери країн Європейського Союзу у четвер в Брюсселі провели екстрене засідання, на якому вирішили потроїти обсяг ресурсів, що виділяються для врятування нелегальних іммігрантів, які намагаються потрапити в ЄС по Середземному морю, а також звернутися по допомогу до ООН для військових дій проти торговців людьми у Лівії, країні, з якої в Європу переправляють більшість біженців. Румунія, в особі Президента Клауса Йоханніса, висловила солідарність з країнами Середземноморського регіону, котрі несуть найважчий міграційний тягар. Глава румунської держави вважає за необхідне збільшити бюджет Агентства з питань управління зовнішніми кордонами Європейського Союзу (Frontex) для дій у цій галузі, а Бухарест готовий, у разі необхідності, відправити своїх експертів. Паралельно, у середньо- і довгостроковій перспективах дуже важливо зосередити увагу на головній причині явища міграції – бідності у країнах Африки. Саміт ЄС був скликаний через трагедію, якa сталася у Середземному морі, де в результаті аварії судна з Лівії потонули 800 африканських мігрантів.

Румунія і співробітництво в рамках Європолу

Кожен п’ятий фахівець, що працює в області кібернетичної оборони Європолу походить з Румунії, – заявив у Бухаресті директор цієї установи Роб Уейнрайт. Румунська поліція, вважається одним з найактивніших членів Європейського управління по боротьбі зі злочинністю, посідаючи 6 місце з 12, за обсягом обміну даними з Європолом, – сказав міністр внутрішніх справ Габріель Опря. У цьому контексті він знову наголосив на необхідності якнайшвидшого приєднання Румунії до Шенгенського простору: «Румунія несе відповідальність за зупинку потоку нелегальних мігрантів на східному кордоні Європейського Союзу, а вжиті нами заходи забезпечують безпеку зони вільного пересування. Ми маємо найсучасніше інтегроване устаткування безпеки кордону, а наш вклад в роботу Frontex є одним із найзначніших. Тому вважаю, що входження Румунії в Шенгенську зону принесе очевидні вигоди для безпеки держав-членів Єворосоюзу.»

Центри ЦРУ в Румунії?

Колишній президент Румунії Йон Ілієску в інтерв’ю німецькому виданню «Шпіґель» зізнався, що після кривавих терактів від 11 вересня 2001 року у США, Румунія поставила в розпорядження ЦРУ спеціальне приміщення. Він пояснив, що це був жест доброї волі по відношенню до американців перед вступом країни в НАТО у 2004 році. Йон Ілієску сказав, що румунська влада не була залучена до роботи американської служби і не знала, що там відбувається. Німецька публікація пише, що екс-президет Румунії є другим східноєвропейським лідером, після колишнього президента Польщі Олександра Кваснєвського, що визнає існування секретних центрів ЦРУ в Європі. Незважаючи на численні розслідування, досі не було пролито світло на питання таємних в’язниць ЦРУ на території ряду країн Східної Європи, включаючи Румунію. «Якби я знав, що там може відбуватися, моя відповідь не була б позитивною», – підкреслив Йон Ілієску, натякаючи на припущення про те, що низка провідних членів терористичної мережі Аль-Каїда були допитані у відповідних центрах із застосуванням тортур.

Галузь охорони здоров’я в Румунії потребує невідкладних рішень

Прем’єр-міністр Румунії Віктор Понта на цьому тижні запропонував всім політичним партіям підписати рамкову угоду про розвиток системи охорони здоров’я. Глава уряду вважає, що лише забезпечуючи стабільне фінансування, поліпшення умов праці і зростання заробітної плати можна зупинити виїзд за кордон румунських медиків. Віктор Понта: «Якби я сказав, що все, із завтрашнього дня ми готові потроїти зарплати, це виглядало б легковажно і нереально. Для цього потрібна певна перспектива у часі, тобто два, три, чотири роки, протягом яких має бути збільшено доходи і створена можливість отримання доходів з приватної діяльності. У протилежному випадку, якщо не буде створена чітка перспектива, європейська конкуренція залишить нас без кращих лікарів.» Раніше і міністр охорони здоров’я Румунії Ніколає Бенічою заявив, що якщо протягом трьох років не буде серйозного збільшення зарплат працівників медичної галузі, то на нас чекає справжня катастрофа в цій області. Він сказав, що ще одним чинником сприяння міграції лікарів на захід є блокування конкурсів на заміщення вакантних посад, недостатня кількість лікарень і постійне зростання кількості хворих.

У Румунії запровадили податок на чайові

Уряд Румунії прийняв рішення про обкладання податком всіх доходів, включаючи чайові, отримані офіціантами, барменами або таксистами. Згідно з нормативно-правовим актом з усіх видів додаткових оплат за отримані послуги або товари буде стягуватися прибутковий податок в розмірі 16%. «Працівник, коли приходитиме вранці на роботу буде зобов’язаний зареєструвати свої доходи в окремому реєстрі, який ведеться роботодавцем», – заявив міністр фінансів Єуджен Теодорович.

У Канаду без візи

Румуни отримали у середу дуже хорошу звістку ззаокеану! Уряд Канади вирішив включити Румунію до списку держав, відносно яких з 2016 року будуть застосовуватися положення Електронної системи реєстрації в’їзду (еTA). Таким чином усі громадяни Румунії, які протягом останніх десяти років отримали канадську візу або візу на тимчасовий в’їзд на територію США матимуть право на безвізовий в’їзд до Канади після реєстрації в системи еTA. Міністерство закордонних справ Румунії вважає, що це рішення – важливий крок до повної лібералізації візового режиму для румунів – підтверджує постійний і послідовний діалог між канадською і румунською владами у вирішенні цього питання. Це є, на думку МЗС Румунії, також проявом політичної волі у прагненні якнайшвидше досягнути мету, яку поділяють Румунія, Канада та Євросоюз, а саме скасування Канадою візового режиму з Румунією, відповідно, забезпечення рівності прав всіх громадян ЄС.

Знизилась ставка ПДВ на харчові продукти

Уряд Румунії вирішив знизити ставку податку на додану вартість від 24% до 9% на харчові продукти, безалкогольні напої та послуги громадського харчування, починаючи від 1 червня, шість місяців до набуття чинності нового податкового кодексу. Мотивом раннього вступу в силу цього заходу є кращі надходження до бюджету, ніж очікувалося, заявив премєр-міністр Віктор Понта. Для решти товарів та послуг ПДВ знизиться від 24% до 20%, починаючи від січня наступного року. Ставка ПДВ на хліб складає від вересня 2013 року 9%. Уряд вважає, що вищезгаданий захід стимулюватиме споживання та економічне нарощування, але окремі економісти вважають, що скорочення ПДВ призведе до збільшення дефіциту бюджету.

Віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс зробив візит до Бухареста

Єврокомісія оцінює, що плани уряду Румунії про податкове пом’якшення матимуть негативні наслідки для економіки. Цю думку висловив, в Бухаресті, віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс, єврокомісар з питань зони євро та соціального діалогу. З іншого боку, він оцінив, що Румунія досягла значного прогресу в плані макроекономічної рівноваги: “Що стосується ситуації в Румунії, я б сказав, що економіка зростає, ми повинні відзначити, що Румунія зробила суттєві реформи під час міжнародної програми фінансування, як в плані бюджетного дефіциту так і дефіциту поточного рахунку. Треба продовжувати структурні реформи в галузі приватизації державних підприємств, ефективності державного управління та кращого використання коштів від європейських фондів.” Європейський комісар взяв участь у Бухаресті у презентації програми “Гарантії для молоді” – проект, фінансований з фондів ЄС, спрямований на скорочення рівня безробіття серед молоді. За допомогою цього проекту більше 400 тисяч молодих румунів отримають консультації та гранти, що допоможуть їм знайти і зберегти стабільну і гідно оплачувану роботу у наступні чотири роки.

Були внесені зміни до Статуту Парламентарів

Румунські парламентарі внесли змін до Статуту парламентарів так, щоб подання прокурорів про кримінальне переслідування, затримання і попередній арешт депутата чи сенатора були схвалені більшістю голосів від числа присутніх у залі засідань. Шляхом цих поправок статут народних обранців буде узгоджено із положеннями Конституції, як цього вимагав Конституційний Суд. Нещодавно у Парламенті склалася така ситуація із сенатором Даном Шовою, проти якого Антикорупційна Дирекція вимагала дозволу на затримання та попередній арешт за звинуваченням у співучасті в зловживанні службовим становищем. Більшість присутніх парламентарів проголосували на користь запиту Антикорупційної Дирекції, але керівництво Сенату вирішило відхилити звернення НАД, через те що запит не був схвалений більшістю голосів від числа сенаторів. У Палаті Депутатів подібні запити були схвалені простою більшістю голосів від числа присутніх, створюючи тим самим дискримінації між двома палатами.

Рішення Конституційного суду

Конституційний суд Румунії задовольнив позов керівника Вищої ради юстиції, констатувавши наявність конфлікту конституційного характеру між Генеральною прокуратурою та Сенатом (верхньою палатою Парламенту Румунії), викликаного відмовою останнього опублікувати рішення, що засвідчує підсумки голосування у Сенаті довкола запиту Національної антикорупційної дирекції про надання згоди на арешт екс-міністра транспорту, сенатора Дана Шови, обвинуваченого у співучасті в зловживанні службовим становищем. Сенат зобовязаний відредагувати рішення, прийняте на пленарному засіданні 25 березня, що підтверджує результат голосування щодо згоди на арешт Дана Шови, повідомити його всім компетентним державним органам, а також опублікувати його в Офіційному віснику. З іншого боку, Верховний суд вирішив задовольнити запит НАД про продовження на 30 днів ордера на попередній арешт проти мера 5 Бухарестського району Маріана Вангеліє, обвинуваченого у зловживанні службовим становищем, одержанні хабара і відмиванні грошей. Справа колишнього голови Національного агентства доброчесності Хорії Джорджеску затриманий 18 березня на 30 днів, була відправлена до Суду. Він був затриманий НАД за зловживання службовим становищем у 2008-2009 роках, коли був членом комісії Національного агентства з майнової реституції. Завданий збиток державі складає 84 млн євро.

Росія – НАТО – Румунія

Румунія є надійним союзником НАТО, а НАТО захищає всіх своїх союзників від будь-яких загроз, – передав Північноатлантичний альянс, відповідаючи на звинувачення Міністерства закордонних справ Росії на адресу Бухареста. НАТО вважає, що Москва, яка порушила міжнародне право та не виконала свої зобовязання, передбачені в Основоположному акті НАТО-Росія через агресію проти України, продовжує робити безпідставні, неадекватні та провокаційні заяви, які не сприяють стабільності і передбачуваності в Європі. Згідно Міністерству закордонних справ Росії, уряд Румунії жертвує безпеку регіону, тому що погоджується із розташуванням військових сил НАТО на своїй території. Премєр-міністр Віктор Понята привітав відповідь НАТО щодо позиції Міністерства закордонних справ Росії та сказав, що Румунія, як член НАТО, прийматиме тільки ті рішення, яких вважатиме конректними та своєчасними для національної безпеки та Північноатлантичного альянсу. Висловлена позиція НАТО у зав’язику із зауваженнями офіційного представника МЗС Росії, повною мірою відображує позицію Румунії, – написав у соціальній мережі й міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску.

Клаус Йоханніс підбив підсумки перших ста днів свого мандату

Президент Румунії Клаус Йоханніс підбив, у вівторок, підсумки перших ста днів свого мандату. Він сказав, що старався бути президентом посередником та що після багато років зумів переконати представників політичних партій, державних установ, громадського суспільства сісти за стіл переговорів. Водночас, він оцінив, що Румунія знову здобуває повагу та довіри у великих столицях Європи та світу. Але Президент Румунії висловив своє незадоволення у зв’язку із тим фактом, що Парламент не задовольнив запити Дирекції по боротьбі з корупцією про затримання та арешт окремих парламентарів. На даний час, відомі політики та члени адміністрації потрапили за грати. Серед тих, хто був засуджений нещодавно є й бізнесмен Йоан Нікулає, найбагатший румун через незаконне фінансування передвиборної кампанії соціал-демократа Мірчі Джеоане, який балотувався у президенти у 2009 році, а також голова Повітової ради Бреїли Буня Станчу, який проходить в тій самі справі. Серед затриманих осіб також фігурують колишній міністр фінансів Даріус Вилков, звинувачений у зловживанні службовим становищем та корупції, мер міста Констанци Раду Мазере, звинувачений у отримані хабара, колишній міністр регіонального розвитку і туризму Румунії Елена Удря, звинувачена у зловживанні службовим становищем та отриманні хабара.

Нові міністри фінансів та, відповідно, європейських фондів склали присягу

Соціал-демократ Євген Теодорович (44 років), колишній міністр європейських фондів, став новим міністром фінансів, після відставки Дарія Валкова. Головою Міністерства європейських фондів став Маріуса Ніка (35 років), колишній генеральний секретар у Міністерстві праці. На даний час, Румунія має найнижчий рівень освоєння європейських коштів (56%), будучи єдиною країною з рівним абсорбції грошей від ЄС нижче 60%, на 20% нижче середнього показника. У Бухаресті відбулася конференція європейського командування збройних сил США У Бухаресті відбулася конференція європейського командування збройних сил США, в якій взяли участь міністри оборони держав Центральної Європи. У ході зустрічі були обговорені такі теми як: виклики для міжнародної безпеки, співробітництво між арміями країн Центральної Європи та Сполучених Штатів, як на регіональному, так в рамках НАТО, протидія загрозам на регіональному і глобальному рівнях, а також план дій НАТО з підвищення рівня оперативних спроможностей сил альянсу. З іншого боку, румунський уряд схвалив проект закону “Про допуск, перебування та проведення операцій або транзит іноземних збройних сил на території Румунії”. Прем’єр-міністр Віктор Понта уточнив, що затверджений проект спрямований, насамперед, на забезпечення допуску персоналу і зброї для двох командних центрів НАТО, які діятимуть в Бухаресті, в контексті нових загроз для безпеки на східному фланзі.

Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган зробив візит до Румунії

Дислокація військ НАТО на території, безпека в регіоні та двостороннє економічне співробітництво були основними темами переговорів, які мали місце, у середу в Бухаресті, між Президентом Румунії Клаусом Йоханнісом і Президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом. Румунія і Туреччина мають спільні цілі та інтереси, – заявив президент Клаус Йоханніс, який підкреслив особливе значення участі Туреччини в створенні командного центру НАТО в Румунії. З іншого боку, румунський президент нагадав, що Туреччина є найбільшим торговим партнером Румунії за межами ЄС і підтвердив підтримку Бухареста вступу Туреччини в Європейський Союз. У свою чергу, Реджеп Тайіп Ердоган торкнувся поглиблення двосторонніх відносин та тісної співпраці між Румунією і Туреччиною в НАТО.

Вступила в силу лібералізація молочного ринку в ЄС

З 1 квітня в Європейському Союзі вступила в силу лібералізація молочного ринку шляхом скасування квот на виробництво молочної продукції у країнах європейського співтовариства. Це має призвести до зниження цін на молоко і молочні продукти на всій території Євросоюзу. Румунські фермери бояться, однак, що скасування квот призведе до їх банкрутства, оскільки ринок буде монополізований великими багатонаціональними виробниками молочних продуктів. Міністр сільського господарства Данієль Константін, стверджує, однак, що немає підстав для занепокоєння. За його словами, зниження ПДВ на продукти харчування, у тому числі на молоко з 24% в даний час, до 9% з червня матиме позитивні наслідки і приведе, перш за все до збільшення споживання молока і молочних продуктів. З іншого боку, понад 1000 фермерів протестували, у четвер, перед будинком Уряду, незадоволені лібералізацією молочного ринку та запізненням виплати субсидій.

Нові проекти Податкового і Податково-процесуального кодексів розглядаються Парламентом.

Нові проекти Податкового і Податково-процесуального кодексів були винесені на розгляд Парламенту, після того як були схвалені минулого місяця урядом. Премєр-міністр Віктор Понта висловив своє сподівання, що нові кодекси будуть схвалені до кінця парламентської сесії, 30 червня, щоб вступи в силу 1 січня 2016 року. З-поміж найбільш важливих нововведень варто згадати: зниження з 24% до 20% ставки ПДВ на всі товари і послуги та до 9% на мясо, рибу, молоко і молочні продукти, яйця, овочі та фрукти, зниження з 2018 року ставки внесків до Фонду соціального страхування, на два відсотки для роботодавців та на три відсотки для працівників. Водночас з 2019 року ставка єдиного податку буде знижена з 16% до 14%, а до 2020 року буде скасовано податок на дивіденди, податок на споруди спеціального призначення та знижено ставки акцизного збору на інші товари. Але, Податкова рада не схвалила проекти нових кодексів, вважаючи, що зміни до Податкового кодексу, зокрема, які стосуються скорочення ПДВ матимуть негативний вплив на надходження до бюджету. У свою чергу, Міжнародний валютний фонд вважає, що Румунія не може скоротити податки, поки не покращить їх збирання та управління.

Уряд схвалив нові податкові правила

Уряд Румунії схвалив проекти Податкового і Податково-процесуального
кодексів та направив їх на розгляд парламенту. Нові кодекси мають прискорити
економічне зростання країни за рахунок зниження податків. З-поміж найбільш
важливих нововведень варто згадати зниження з 24% до 20% ставки ПДВ на всі
товари і послуги та до 9% на м’ясо, рибу, молоко і молочні продукти, яйця,
овочі та фрукти. Хоча теоретично ці зміни мають набути чинності на початку
наступного року, прем’єр-міністр Віктор Понта не виключає можливості їх вступу
в силу до 1 січня 2016 року. Він також сказав, що новий Податковий кодекс не матиме
негативного впливу на пенсії або зарплатні і створює сучасні та гнучкі рамки
для місцевих податків. Так само будуть знижені ставки акцизного збору на
основні енергетичні товари. Новим Податковим кодексом передбачено зниження з
2018 року ставки внесків до Фонду соціального страхування, на два відсотки для
роботодавців та на три відсотки для працівників. Водночас з 2019 року ставка єдиного
податку буде знижена з 16% до 14%, а до 2020 року буде скасовано податок на
дивіденди, податок на споруди спеціального призначення та знижено ставки
акцизного збору на інші товари. Парламентська опозиція оголосила, що вона внесе
низку змін до відповідних кодексів. Ліберали вважають, що збільшення місцевих
податків, як це передбачено новими кодексами, матиме негативний вплив на
бізнесове середовище. Вони обіцяють проаналізувати наскільки реальними є
заходи, оголошені соціал-демократичним урядом, щоб запобігти брак коштів для
виплати пенсій та заробітної плати і фінансування охорони здоров’я та освіти.

Румунія прийме на лікування бійців АТО

Група румунських військових лікарів у середу
відбула до України для відбору поранених військових для лікування в Румунії.
Про це у вівторок повідомив міністр оборони Мірча Душа, під час робочої поїздки
до Смирданського полігону в Галацкому повіті, що на південному сході Румунії.
Він пояснив, що, відповідно домовленості, це дозволить гарантувати спроможність
румунських лікарень вилікувати важкохворих. Міністр сказав, що одразу після
завершення відбору, до України буде направлений спеціальний військовий літак,
який доставить поранених військовослужбовців до Румунії. Нагадаємо, що 17
березня, в ході офіційного візиту глави румунської держави до Києва, президенти
Клаус Йоханніс та Петро Порошенко домовилися про співпрацю у лікуванні в Румунії поранених українських бійців.

Триває боротьба з корупцією

Верховний суд Румунії помістив під домашній арешт
колишнього міністра фінансів Даріуса Вилкова у справі за фактами торгівлі
впливом. Слідчі кажуть, що у 2008 – 2009 роках, коли Вилков був мером міста
Слатіна, що на півдні Румунії, він уклав з певною компанією договір про
закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, в обмін на хабар у два
мільйони євро. У середу прокурори Національної дирекції по боротьбі з корупцією
взяли Даріуса Вилкова під варту, щойно після того як парламент задовольнив
запит про надання згоди на його затримання та арешт. Водночас сенатори не задовольнили
схожий запит відносно колишнього міністра транспорту Дана Шови. Він
звинувачується в співучасті в зловживанні службовим становищем у справі, в якій
прокурори перевіряють діяльність двох державних енергетичних компаній. Це
рішення Сенату щодо Дана Шови,близького друга прем’єр-міністра Віктора Понти,
викликало хвилю критики і гостру реакцію з боку президента, опозиції,
Національної антикорупційної дирекції та низки іноземних посольств в Бухаресті.
Президент Клаус Йоханніс направив подання до Конституційного суду з проханням
вирішити конфлікт конституційного характеру між судовою та законодавчою гілками
влади. Глава держави вважає, що ставлення парламенту в подібних випадках завело
в тупик діяльність державних установ, через неможливість продовження досудового
та судового розглядів і належного відправлення правосуддя. Й опозиційна
Націонал-ліберальна партія звернулася з подібним клопотанням до Конституційного
суду, який розгляне їх 8 квітня. Результат голосування у Сенаті відновив жваві
дискусії довкола суперечливої парламентської недоторканності.

Бухарест і Кишинів відзначають 97-річчя з дня
об’єднання Бессарабії з Королівством Румунії

27 березня виповнилося 97 років з дня Об’єднання
Бессарабії з Румунією. У контексті відзначення цієї річниці, міністр у справах
румунів Ангел Тилвар здійснив офіційний візит до Республіки Молдова. У
Бухаресті, спікер молдовського парламенту Андріан Канду зустрівся з
прем’єр-міністром Віктором Понта, з міністром закордонних справ Богданом
Ауреску та з главами обох палат парламенту, які підтвердили свою підтримку в
процесі європейської інтеграції Республіки Молдова. Об’єднання Бессарабії з
Румунією було відзначено в обох країнах проведенням різних дебатів, презентацій
книг, конференцій, концертів, релігійних церемоній. 27 березня 1918 року Сфатул
Церій (законодавчий орган новоствореної Молдовської держави) прийняв «Акт
об’єднання» з Румунією колишньої румунської провінції, яка до цього була
окупована царською імперією. Нинішня Республіка Молдова була сформована на
частині східних румунських територій, які сталінська Москва, після пред’явлення
Бухаресту ультиматуму, знову анексувала в 1940 році.

Румуно-британські відносини

Британський міністр оборони Майкл Фаллон здійснив
візит до Бухареста, щоб обговорити зі своїм румунським колегою Мірчею Душа
безпеку в Чорноморському регіоні і заходи, що мають бути вжиті двома країнами
для забезпечення постійної присутності сил НАТО на ротаційні основі. Феллон
заявив, що Великобританія візьме участь у створенні двох командних центрів альянсу,
що будуть створенні в Румунії. Міністри обговорили, так само, політичну і
військову ситуацію в регіоні на тлі кризи в Україні та в умовах анексії Росією
Кримського півострова. Події в східному сусідстві ЄС з особливою увагою на
Україні, були розглянуті в Лондоні і міністрами закордонних справ Філіпом
Хаммондом та Богданом Ауреску. Глави зовнішньополітичних відомства двох держав
привітали тісні відносини і добру співпраця між Великою Британією та Румунією в
рамках Стратегічного партнерства особливо в сферах безпеки й оборони.

Румунсько-німецькі переговори в Бухаресті

Перебуваючи на цьому тижні з візитом у Бухаресті міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що необхідно знайти рішення щодо приєднання Румунії до Шенгенської зони і підкреслив прогрес, згаданий і в останній доповіді Європейської комісії на тему правосуддя, так званого Механізму співпраці і перевірки. За словами бухарестської влади, Румунія вже поводиться як член Шенгенської зони, формальний вступ тільки зміцнить безпеку цього простору. У ході переговорів з румунськими офіційними особами, глава зовнішньополітичного відомства Німеччини також зазначив, що Румунія домоглася прогресу, якого німецькі інвестори цінують, але має ще попрацювати щодо розділу прозорості. Німецький міністр підкреслив, що з іншого боку, ті понад 350.000 румунів, котрі працюють в Німеччині є одними з найбільш добре інтегрованих іноземних працівників на німецькому ринку праці, і що упередження щодо них є необґрунтованими. Німеччина є основним торговим партнером Румунії і третім найбільшим інвестором у нашій країні.

Візит президента Клауса Йоханніса до Польщі

Президент Румунії Клаус Йоханніс здійснив офіційний візит до Польщі, де обговорив зі своїм колегою Броніславом Коморовським питання регіональної безпеки, приділяючи особливу увагу Україні. Броніслав Коморовський заявив, що Польща розраховує на підтримку Румунії в плані зміцнення східного флангу Північноатлантичного альянсу і уточнив, що в ході саміту НАТО у Варшаві в наступному році, необхідно прийняти рішення для підвищення безпеки в регіоні. Глави двох держав зосередили увагу і на Стратегічному партнерстві між Румунією та Польщею та підписали спільну заяву про його посилення. Броніслав Коморовський: “Це партнерство є вкрай необхідним в контексті подій у цій частині Європи, де негативні зміни відбулися в плані безпеки”. Про ситуацію в Україні говорив і президент Клаус Йоханніс: “Я ще раз підтвердив підтримку Румунії суверенітету, незалежності і територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Так само, я найрішучішим чином засуджую серйозне погіршення безпекової ситуації у південно-східній частині України і висловлюю сподівання на імплементацію домовленостей, схвалених і підписаних 12 лютого у Мінську.” Клаус Йоханніс зазначив, з іншого боку, що Румунія бажає залучити все більше число польських інвестицій, але й більшу присутність румунських компаній на польському ринку.

Історичний максимум для американського долара

Американський долар досяг, на цьому тижні, історичного максимуму, перевищуючи 4,2 леї, відповідно прес-релізу Національного банку. На валютному ринку в Румунії, долар котирується по відношенню до курсу єдиної європейської валюти на міжнародних ринках, а ця ситуація, в основному, визначається різницею між грошово-кредитною політикою Європейського центрального банку, відповідно американською, пояснив Іонуц Думітру, заступник голови Асоціації банківсько-фінансових оглядачів з Румунії. Для Румунії, наслідки для економіки обмежені, в умовах, коли звязок з американською валютою був утрачений у великій мірі після вступу країни в ЄС.

Європейські комісарі в Бухаресті

Інфраструктурні проекти Генерального транспортного плану Румунії буде підтримуватися грошима з боку Європейської комісії. Йдеться про 6,8 млрд євро, сума, яка буде виділена до 2020 року. Європейський комісар з питань регіональної політики Коріна Крецу заявила, у Бухаресті, що Брюссель очікує від Румунії останній варіант Транспортного мастер-плану, це будучи передумовою для затвердження Оперативної програми великої інфраструктури. До мастер-плану входять проекти, які можуть бути профінансовані за рахунок Оперативної інфраструктурної Програми, а також інші проекти, які можуть бути здійснені за рахунок європейських коштів із фондів, виділених у період 2014-2020 рр.. Румунський міністр транспорту Іоан Рус уточнив, що список інвестиційних проектів мастер-плану був розроблений, а в кінці квітня документ буде завершений. Теж на цьому тижні побував з візитом в Бухаресті єврокомісар з питань сільського господарства Філ Хоган, який у зустрічах з румунськими офіційними особами розглянув ситуацію свинини в певних європейських країнах, в тому числі Румунії, в контексті російського ембарго. Хоча наша країна не експортує на російський ринок, румунські ферми відчувають певні проблеми, повязані з надлишковими продуктами зі свинини на європейському ринку, що привело до серйозного зниження ціни на свинину.

Триває боротьба з корупцією

На довгий список політиків чи завідуючих центральних органів влади, доставлених на допити в будинок НАД потрапило, на цьому тижні, ім’я одного з мерів столичних районів, колишнього соціал-демократа Маріана Вангеліє, у справі про фінансові махінації. За словами антикорупційних прокурорів, Маріан Вангеліє стягував комісію у розмірі 20% від контрактів, укладених мерією з 2007 року по теперішній час, з компаніями, контрольованими діловою особою, затриманою під вартою в іншій справі. Сума, за оцінками слідчих, розміром 90 мільйонів євро, була отримана мером за посередництвом близьких йому осіб та фірм, серед яких фірма його подруги Оани Нікулеску Мізіл, колишнього депутата правлячої СДП.

Директори РСІ та ФБР мали зустріч у Бухаресті

Кандидатура депутата Європейського парламенту, ліберала Едуарда Хелльвіга на посаду директора Румунської служби інформації (РСІ) була ухвалена більшістю голосів парламентаріїв. 40-річний Едуард Хелльвіг, член Консервативної партії (нині при владі) з 2003 року і Націонал-ліберальної партії (тепер в опозиції) з 2008 року, людина з близького оточення президента Клауса Йоханніса, був у 2012 році міністром регіонального розвитку і туризму в уряді соціал-демократа Віктора Понти. Серед заявлених пріоритетів нового керівника РСІ налічуються: боротьба з корупцією, зміцнення обороноздатності країни та поглиблення співробітництва з євроатлантичними партнерами, особливо зі Сполученими Штатами. Щойно після призначення на нову посаду, керіник РСІ зустрівся у Бухарсті з директором ФБР Джеймсом Комі. У ході зустрічі вони домовились продовжити і розвинути діалог між двома установами, зокрема в сферах кібер-безпеки, контррозвідки, боротьби з тероризмом, корупцією та транснаціональною організованою злочинністю.

Перше засідання Верховної ради оборони країни під головуванням К.Йоханніса

На першому засіданні під головуванням президента Клауса Йоханніса Верховна рада оборони країни (ВРОК) дала згоду на присутність на території Румунії чотирьох португальських бойових літаків F-16 і 150 осіб обслуговуючого персоналу, котрі братимуть участь у патрулюванні повітряного простору країни. Літаки охоронятимуть небо над Румунією у травні-червні цього року у відповідності до рішення про укріплення румунського сегменту південно-східного флангу НАТО на тлі кризи в Україні. На відповідному засіданні ВРОК було прийняте і рішення про збільшення бюджету оборонного відомства до 2% від ВВП до 2017 року, що дозволить відновити великі програми з оснащення збройних сил Румунії та стане доброю можливістю для розвитку оборонної промисловості. Члени Верховної ради оборони країни, на засіданні у вівторок здійснили й аналіз безпекової ситуації в Україні та наслідків для Румунії, відзначивши водночас той факт, що послідовна підтримка Бухареста в цей складний для України період призвела до безпрецедентної відкритості у двосторонніх відносинах. Після засідання президент Клаус Йоханніс написав на своїй сторінці в мережі Фейсбук, що присутні на засіданні ВРОК проаналізували конфлікт в Україні та його вплив у регіоні та підтвердили зобовязання, взяті Румунією в рамках стратегічних партнерств. “Після більш ніж половини сторіччя миру, поблизу нашого кордону вбивають людей. Інші залишають свої села в пошуку притулку. Румунія знаходиться приблизно в 300 км від Криму, місця де минулого року почалася спроба зміни кордонів, визначених після Другої світової війни. Ми зацікавлені в тому, щоб будь-який конфлікт у цій частині Європи вирішувався мирним шляхом”, – зазначив президент Румунії.

Власник приватного телеканалу був засуджений до позбавлення волі

Засновник однойменної популістської партії, колишній телеведучий і кандидат в президенти Румунії Дан Дяконеску (47 років) був засуджений до 5 років і 6 місяців позбавлення волі за шантаж. Суд першої інстанції засудив Дана Дяконеску до позбавлення волі строком на 3 роки, підсудний оскаржив це рішення, а суд вищої інстанції вирішив збільшити міру покарання на два з половиною роки. Дан Дяконеску вдався до погроз і шантажу як безпосередньо, так і у передачах на власному телеканалі і через посередників, на адресу мера однієї місцевості та бізнесмена, вимагаючи від них немалу суму грошей. З іншого боку Верховний суд Румунії відхилив апеляційну скаргу депутата Елени Удрі на рішення про її арешт. Таким чином екс-міністр і колишній кандидат у президенти Елена Удря, затримана у справі за підозрою в отриманні хабара і зловживанні службовим становищем, залишиться під вартою.

Глава МЗС Р.Молдова здійснила візит до Бухареста

Президент Румунії Клаус Йоханніс прийняв у середу в Бухаресті міністра закордонних справ Республіки Молдова Наталію Герман. Користуючись нагодою Клаус Йоханніс висловив готовність до співробітництва і солідарність Румунії з новим молдовським урядом. У свою чергу Наталія Герман підтвердила рішучість офіційного Кишинева продовжити про-європейський курс. На порядку денному візиту Наталії Герман до Бухареста було й проведення разом зі своїм румунським колегою Богданом Ауреску третього засідання Спільної румунсько-молдовської міжурядової комісії з питань європейської інтеграції. Глава румунської дипломатії нагадав, що завдяки реформам, проведеним нинішньою прозахідною владою, Молдова стала найбільш просунутою країною Східного партнерства. З іншого боку, теж на цьому тижні, Румунія почала постачання газу до Молдови через газопровід Ясси-Унгени, який має скоротити залежність Кишинева від російського газу. Вартість румунського газу становить 255 доларів за тисячу кубічних метрів, що значно менше ніж поставлений Газпром газ, вартість якого складає 332 долари за тисячу кубометрів. Будівництво газопроводу, протяжністю 43 кілометри тривало рік, а молдовська влада планує продовжити його до Кишинева. Розширений газопровід, потужністю 1,5 млрд кубометрів газу на рік, може майже повністю забезпечити енергетичні потреби Р.Молдова. Для розширення, однак, потрібно понад 60 мільйонів євро, з яких Брюссель готовий виділити Кишиневу десять мільйонів.

Парламент відхилив так-звані закони «Big Brother/Великий брат»

Палата депутатів відхилила закони про електронні комунікації і про кібербезпеку Румунії, які були повернуті для доопрацювання Конституційним судом, судді якого оголосили ці закони такими, що не відповідають Конституції. Це чутлива і суперечлива тема в румунському суспільстві, що призвела до відставки у січні Джордже Майора з посади директора Румунської служби інформації. Критики закону про кібербезпеку стверджували, що він надає працівникам спецслужб і прокурорам доступ до бази даних будь-якої компютерної системи, підозрюваної в незаконній діяльності, без ордера, виданого судом, а тільки за вмотивованим запитом. З іншого боку, прихильники стверджували, що закон не буде застосовуватися щодо пересічних громадян і необхідний в умовах безпрецедентного зростання кібернетичних ризиків і загроз.

Офіційні візити Президента Румунії до Р.Молдова та Німеччини

На цьому тижні президент Румунії Клаус Йоханніс мав доволі насичений порядок денний. Він здійснив офіційні візити в сусідню Молдову та в Німеччину, перші після вступу на посаду глави румунської держави. У Кишиневі Клаус Йоханніс мав зустрічі зі своїм молдовським колегою Ніколаєм Тімофті та з новим премєром Кирилом Габурічем, в ході яких ще раз підкреслив, що Румунія підтримає Молдову на її європейському і демократичному шляху. У свою чергу, Ніколає Тімофті пообіцяв продовжити правові реформи, боротьбу з корупцією та економічний розвиток країни, які залишаються пріоритетами молдовського уряду. У Берліні Клаус Йоханніс зустрівся зі своїм візаві Йоахімом Гауком та з канцлером Ангелою Меркель, з якими обговорив різні аспекти двостороннього економічного співробітництва та вступ Румунії до Шенгенської зони. Глава румунської держави відзначив великий потенціал розвитку економічного співробітництва між двома країнами за рахунок збільшення інвестицій і розширення торгівлі. Стосовно приєднання Румунії до Шенгену, процес, в якому Бухарест розраховує на підтримку Берліна, канцлер ФРН Ангела Меркель сказала, що на даний час не може висловитись про можливе членство в цьому році. Питання щодо ситуації в Україні було порушене президентом Румунії як у Молдові, так і в Берліні. Клаус Йоханніс, Ніколає Тімофті і Ангела Меркель підтвердили свою стурбованість з приводу кризи в Україні, яка може вплинути на стабільність і безпеку в регіоні.

Мастер-план розвитку траспортної інфраструктури Румунії протягом наступних 15 років

Уряд затвердив остаточний варіант Генерального плану розвитку транспортної галузі Румунії, що встановлює пріоритети розвитку інфраструктури до 2030 року. Загальна вартість проектів розвитку транспортної мережі Румунії – автомобільної, повітряної, морської і залізничної – становить понад 45 мільярдів євро. Документом передбачено, зокрема, будівництво упродовж найближчих 15 років 1300 кілометрів автодоріг, 1800 км швидкісних доріг, а також понад 3000 км доріг регіонального та європейського значення. У залізничному секторі планується ремонт понад 3000 км залізничних колій, електрифікація 425 км залізничних ліній і будівництво високошвидкісних залізничних магістралей. У морській галузі передбачається будівництво 752 км водних шляхів та модернізація 12 портів. Румунська влада планує також в наступні 15 років модернізувати й 14 аеропортів. Міністр транспорту Йоан Рус повідомив, що Генеральний план розвитку транспортної інфраструктури Румунії 9 – 13 березня буде представлений в Єврокомісїі, яка має прийняти кінцеве рішення по ньому у квітні-травні.

Попередження Єврокомісії щодо економічної та податково-бюджетної політик Румунії

Податково-бюджетній політиці Румунії бракує послідовності, передбачуваності та стратегічного планування, в той час як рівень збирання ПДВ залишається проблемним, зазначається в доповіді Європейської комісії щодо Румунії, опублікованій в четвер у Брюсселі. Напередодні Єврокомісія прийняла рішення порушити процедуру макроекономічної незбалансованості щодо Румунії та Португалії, двох із 16 країн ЄС, в яких у листопаді минулого року були констатовані економічні дисбаланси. Єврокомісар з економічних і валютних питань Пєр Московісі, пояснив, що однією з причин включення Румунії в цей список було рішення румунської влади відмовитися у 2015 році від програми зовнішньої фінансової допомоги. Згідно прес-релізу Єврокомісії, у Румунії спостерігаються макроекономічні дисбаланси, що вимагають проведення моніторингу і вжиття адекватних дій. Під час впровадження трьох послідовних програм допомоги від ЄС і МВФ зовнішні і внутрішні дисбаланси значно скоротилися. Тим не менш, ризики, викликані негативною величиною чистих іноземних інвестицій і низьким експортним потенціалом у середньостроковій перспективі потребують особливої уваги. Так само, попри стабільність фінансового сектора загалом, банківська галузь залишається уразливою перед внутрішніми й зовнішніми шоками.

Підсумки діяльності Національної антикорупційної дирекції Румунії за 2014 рік

2014 став роком премєр і рекордів у роботі Національної антикорупційної дирекції Румунії, заявила головний прокурор НАД Лаура Кодруца Кьовеші, представляючи результати діяльності цієї установи за минулий рік. За її словами, у минулому році прокурори НАД довели до кінця 4100 справ, в яких було предявлено звинувачення найбільшій кількості чиновників і повернуто в державну казну понад 310 мільйонів євро, утричі більше ніж в 2013 році. Водночас минулого року 86 прокурорів надіслали до суду найбільшу кількість обвинувальних актів у кримінальних провадженнях з 2002 року, коли була створена відповідна структура. Лаура Кодруца Кьовеші відзначила рекордно високий рівень довіри громадян до Національної антикорупційної дирекції у 2014 році та збільшення майже на 80% кількості скарг від громадян. Вона запевнила, що у 2015 році НАД продовжить розслідування у кримінальних провадженнях, незалежно від адміністративної чи політичної функції підозрюваних. Головний прокурор Національної антикорупційної дирекції заявила, що пріоритетними напрямками прокурорського нагляду будуть також справи за фактами порушень в сфері державних закупівель, освоєння коштів з європейських фондів, корупції в сферах бізнесу, правосуддя, освіти, охорони здоровя, з особливим наголосом на відшкодуванні завданих злочинами збитків.