Category: Головне за тиждень

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів…

  • 15 – 21 лютого 2015 року

    15 – 21 лютого 2015 року

    Боротьба з корупцією: основний пріоритет



    Інший колишній румунський міністр звинувачений у корупції опинився, на цьому тижні, за ґратами. Моніку Якоб Ріці, колишнього міністра у справах молоді, було засуджено до пяти років позбавлення волі за зловживання службовим становищем. За даними Національної антикорупційноїї Дирекції, у 2009 році, в якості головного розпорядника коштів, Моніка Якоб Ріці, під приводом проведення масштабних національних заходів, присвячених Дню молоді, вирішила нелегально присвоювати організацію цих заходів певним фірмам на основі контрактів. З іншого боку, Юридичний комітет Палати депутатів задовольнив, у середу, два запити про порушення кримінального провадження та попередній арешт проти колишнього міністра туризму Елени Удря. Прокурори принесли її нові звинувачення в одній з двох корупційних справ порушених проти неї. Нарешті, бізнесмен Юліан Херцану, швагерь премєр-міністра соціал-демократа Віктора Понти, був узятий під варту строком на 30 днів у справі про розкрадання коштів ЄС. У тій самій справі, депутати Себастьян Гіца і Влад Косма, а також батько останнього Мірча Косма, голова Праховської повітової ради, були поміщені під судовий контроль. Збиток оцінюється в 1,7 млн євро, до яких додаються інші 550 тисяч євро з ухилення від сплати податків.



    Нові імена в Румунській Службі інформації та Конституційному суді



    Вважаючи, що чільна посада в Румунській Службі Інформації повинна належати цивільній особі, президент Клаус Йоханніс запропонував, у четвер, депутата Європарламенту, ліберала Едуарда Хелльвіга на посаду керівника цієї установи. Едуард Хелльвіг народився в 1974 році і є випускником Факультету політичних наук. Він є членом Націонал-ліберальної партії з 2008 року, в 2012 році входив до складу уряду, очоленого Віктором Понтою, займаючи посаду міністра регіонального розвитку і туризму. Якщо на наступному тижні, сенатори і депутати затвердять пропозицію президента Йоханніса, Едуард Хелльвіг стане пятим директор Румунської Служби інформації, замінивши на цій посаду Джордже Майора, який пішов у відставку минулого місяця. До можливої його номінації, він написав на своїй сторінці в Facebook, що розвиток захисного потенціалу національної безпеки та боротьба з корупцією будуть його пріоритетами як керівника цієї Служби. Важливою, з іншого боку, для зміцнення демократії є також діяльність суддів Конституційного суду, які, у середу, отримали нову колегу – Сімону Маю Теодорою. Вона замінила Tоні Гребле, проти якого в даний час ведеться кримінальне провадження за факти корупції.



    Пропозиції для помякшення бюджетної політики



    Румунський уряд оголосив заходи фіскальної релаксації, які мають набути чинності на основі нового Податкового кодексу. Серед них фігурують зниження ПДВ від 24% до 20% у наступному році, і 18% у 2018 році. Для основних продуктів харчування – мяса, риби, овочів і фруктів – проект передбачає, починаючи 2016 року зниження ПДВ до 9%. З 2017 року, внесок робітників до Фонду соціального страхування зменшиться від 10,5% до 7,5%, а внески роботодавців від 15,8% до 13,5%. Єдиний податок буде зменшений до 14% в 2019 році. Уряд пропонує й скорочення акцизів з 2016 році на дизельне паливо і неетилований бензин. З іншого боку, всі громадяни, які отримують доходи, будуть змушені сплачувати медичні та соціальні внески, а податки для мікропідприємств, житла та землі підвищаться. Новий проект Податкового кодексу перебуватиме, протягом місяця, на громадському обговорені. Потім буде поданий на розгляд Парламенту.



    Консульський діалог з румунською діаспорою



    “Діалог з діаспорою на консульські теми” є програма, започаткована Міністерством закордонних справ у Бухаресті на цьому тижні, для належного поінформування румунів в країні, але особливо румунів із-за кордону, а також для використання оновлених консульських послуг — вказується, у прес-релізі МЗС. Теж у прес-релізі йдеться про відкритість, ввічливість, здоровий глузд та зацікавленість щодо потреб кожної людини, тобто про принципи, на яких повинна покладатися поведінка Румунського консульського корпусу. “Діалог з діаспорою на консульські теми” відбуватиметься у першій половині 2015 року. Зокрема, група МЗС відвідає ті країни, де громадяни найбільше звертаються по консульські послуги – Італії, Іспанії, Франції, Німеччини, Великобританії, Австрії, Бельгії і Греції — щоб представити румунам, які живуть там, компютеризовану систему послуг E-Cons.



    Румунія і ситуація в Україні



    Румунія глибоко зацікавлена в тому, щоб на кордоні мала сильну, об’єднану, демократичну та суверенну Україну, яка взяла курс на Європу через проведення реформ, заявив міністр закордонних справ Богдан Ауреску після переговорів зі своїм українським колегою Павлом Клімкіним, який у вівторок здійснив візит до Бухареста. У свою чергу, Клімкін підкреслив, що Україна хоче мати стратегічні відносини з сусідньою Румунією, такі як вона має з Польщею. Переговори очільника українського зовнішньополітичного відомства з президентом Клаусом Йоханнісом та його румунським колегою стосувались зокрема подій у Східній Україні, у контексті підписаної угоди про припинення вогню, 12 лютого, в Мінську, а також розвитку двосторонніх відносин. Офіційний Бухарест підтвердив беззастережну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, в межах її міжнародно визнаних кордонів. Президент Йоханніс висловив сподівання, що недавно підписана угода про припинення вогню буде дотримуватися всіма зацікавленими сторонами і призведе до стабілізації ситуації в регіоні. Президент і міністр закордонних справ поновили також тверду підтримку Румунії для продовження демократичного і європейського курсу України. Павло Клімкін подякував Бухаресту за надану підтримку, зазначивши, що Румунія була першою державою-членом ЄС, яка ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, в липні 2014 року. З точки зору пріоритетів двостороннього порядку денного, міністр Ауреску закликав до якнайшвидшого вступу в силу Угоди про малий прикордонний рух, яку Румунія ратифікувала минулого місяця.



    Румунія та її сусіди



    Парламент Республіки Молдова, східної сусідки Румунії, ледь зумів затвердити склад нового уряду, після листопадових законодавчих виборів, коли жодна партія або альянс, не отримали необхідну більшість мандатів в Парламенті, для того щоб призначити премєр-міністра. Внаслідок голосування останнього шансу, на цьому тижні, незалежний Кирило Габуріч і його команда були затверджені в Парламенті. У Бухаресті, Міністерство закордонних справ очікує, щоб новий молдовський уряд продовжував зусилля щодо поглиблення демократичних реформ і зміцнення проєвропейського курсу країни, яка має підписану угоду про асоціацію з Європейським Союзом. З іншого боку, на тлі кризи в Україні, Румунія та її сусідка на півдні, Болгарія, мають спільні інтереси в енергетичній диверсифікації, розвитку транспортних звязків за рахунок будівництва нових мостів через Дунай або координації зусиль щодо вступу в Шенгенську зону. Це були основні теми переговорів, у четвер, у Бухаресті, між міністрами закордонних справ Богданом Ауреску і Даніелем Мітовим; а потім, у пятницю, між президентами Румунії, Клаусом Йоханнісом, та Болгарії, Росеном Плевнелієвим.

  • 08-14 лютого 2015 року

    08-14 лютого 2015 року

    Румунія розуміє підвищену небезпеку збройного конфлікту в сусідній Україні, і бере участь в його врегулюванні, заявив у Брюсселі президент Клаус Йоханніс, у ході першої участі в засіданні Європейської ради. Він підкреслив, що єдиним рішенням української кризи є політичне, засноване на діалозі та припиненні кровопролиття. Ми сподіваємося, що дотримання незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України стане пріоритетом для всіх учасників переговорів у міжнародному форматі, включно Росії, заявив румунський президент. Президент Йоханніс також сказав, що Рада Європи прийняла від імені Румунії, декларацію про боротьбу з тероризмом, зазначивши, що заходи, які будуть прийняті повинні застосовуватися без відмінності як державами-членами, так і нечленами Шенгенського простору, як і у випадку Румунії. Ця декларація підкреслює гарантування безпеки громадян, запобігання радикалізму будь-якого роду і співпрацю ЄС з міжнародними партнерами. У кулуарах Ради, Президент зустрівся з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, і його українським колегою Петром Порошенком. У ході зустрічі, глави двох держав торкнулися й майбутнього двосторонніх відносин, взаємної підтримки двосторонніх проектів та різних питань регіонального співробітництва між двома країнами. Президенти обговорили, також, деталі майбутнього візиту президента Румунії до Києва. Також на цьому тижні, президент Йоханніс зустрівся в Парижі зі своїм французьким колегою Франсуа Олландом. У ході переговорів йшлося про двостороннє стратегічне партнерства, ситуацію в Україні та економічний розвиток в ЄС. Крім того, Президент зустрівся з представниками румунської громади у Франції.



    Премєр-міністр Румунії Віктор Понта, який перебуває з офіційним візитом в США, підтвердив заклопотаність Бухареста щодо зміцнення співпраці з Вашингтоном у сфері оборони. Ідею висловлено у ході зустрічі премєр-міністра Понти з міністр оборони США Чаком Хейгелом, який серед іншого, високо оцінив внесок Румунії в міжнародних військових операціях, особливо в Афганістані, і відмінне двостороннє співробітництво в цих операціях. З іншого боку, економічна місія Департаменту торгівлі США прибуде в травні в Румунію, щоб вивчити бізнес- можливості в галузі інформаційних технологій та кібербезпеки — встановили премєр Понта і міністр торгівлі США, Пенні Пріцкер. Вони оцінили прогрес, досягнутий у реалізації двостороннього Плану дій щодо поліпшення бізнес-середовища в Румунії. У ході іншої важливої зустрічі, з директором ЦРУ Джоном Бреннаном, був підкреслений прогрес в рамках стратегічного партнерства Румунія – США. Директор ЦРУ оцінив співпрацю з Румунською службою інформації та Службою зовнішньої розвідки, і оцінив роль, яку відіграє Румунія в регіоні. Візит, згідно уряду в Бухаресті, мав важливу економічну складову. До речі, під головуванням Понти у Вашингтоні, пройшов круглий стіл американсько-румунської бізнес-ради.



    Один з найвпливовіших румунських політиків останнього десятиліття Елена Удря, колишній міністр регіонального розвитку та туризму, була поміщена під варту після того, як Верховний суд задовольнив пропозицію Національної антикорупційної дирекції. Ії звинувачують, зокрема, у торгівлі впливом у справі до якої причетні кілька колишніх міністрів, повязана з незаконним придбанням ліцензій на програмне забезпечення для Міністерства освіти. Раніше Палата депутатів дала згоду на її притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт за звинуваченням у корупції в двох справах. Проти неї порушено провадження і в іншій справі. Також на цьому тижні, Сенат схвалив порушення провадження проти колишнього міністра економіки Іона Арітона, обвинуваченого у зловживанні службовим становищем. У той же день, Сенат відхилив, однак, запит прокурорів у випадку іншого екс-міністр економіки Воружана Восгяняна, обвинувачений у створенні організованої злочинної групи, зловживанні службовим становищем і співучасть в розкраданні. Спірне голосування відбувається в контексті нещодавньої доповіді Єврокомісії про правосуддя. Парламент у Бухаресті був підданий критиці за перешкоди що стосується зняття недоторканності. Голосування в Сенаті викликало невдоволення президента Клауса Йоганніса



    Через розбіжності з приводу лібералізації цін на газ та приватизації деяких енергетичних компаній візит делегації міжнародних кредиторів – МВФ, Світового банку і Європейської комісії — завершився без звичайного листа наміру. Премєр-міністр Віктор Понта заявив, що лібералізація призведе до надмірного підвищення тарифів на газ як для населення ,так і енергетичних компаній. Що стосується енергетичних компаній, Понта заявив, що їх масова реструктуризація призведе через кілька років до значного зниження цього сектора в Румунії. Переговори по цим двом питанням поновляться в квітні, сказав премєр-міністр.

  • 1 – 7 лютого 2015 року

    1 – 7 лютого 2015 року

    Боротьба з корупцією



    Корупційні справи на найвищому рівні і на цьому тижні стали центральною темою провідних румунських ЗМІ. Відомі політики та чільні посадовці були викликані на допит до Національної антикорупційної дирекції Генеральної Прокуратури Румунії, яка майже щодня доповнює список підозрюваних у корупційних діяннях. На цьому тижні настала черга екс-міністра регіонального розвитку і туризму, депутата Елени Удрі, якій були пред’явлені звинувачення у двох справах, порушених за фактами відмивання грошей, давання завідомо неправдивих показань і торгівлі впливом. У понеділок парламентарії мають розглянути подання до Палати депутатів про притягнення до кримінальної відповідальності і затримання Елени Удрі, яка відкидає всі пред’явлені їй звинувачення. Теж на цьому тижні, Тоні Гребле подав у відставку з посадив судді Конституційного Суду Румунії у зв’язку з порушенням проти нього кримінального провадження. Прокурори звинувачують екс-суддю в серйозних корупційних діях. У середу президент Клаус Йоханніс, відповідно до чинного законодавства, направив міністру юстиції запит щодо надання згоди на порушення кримінальної справи проти екс-міністра економіки, демократ-ліберала Адріана Відяну, який проходить у справі про співучасть у зловживанні службовим становищем. Це лише кілька справ, які виводять на світло численні тіньові оборудки у румунському суспільстві.



    Поліпшення прогнозу зростання ВВП Румунії



    Європейська комісія покращила прогноз зростання румунської економіки у 2015 році до 2,7%, що на 0,3% більше порівняно з попередніми оцінками. Відповідне зростання ВВП Румунії, а також передбачене зростання румунської економіки в 2016 році на рівні 2,9% буде забезпечене внутрішнім споживанням та поступовим відновленням світової економіки. Єврокомісія прогнозує високі темпи росту приватного споживання завдяки зростанню заробітної плати, низькому рівню інфляції і поліпшенню умов на ринку праці, що є ключовими факторами зростання купівельної спроможності населення.



    Командні центри НАТО в Румунії



    Північноатлантичний альянс у четвер прийняв рішення зміцнити свою присутність на сході Європи, зокрема вирішив створити бригаду швидкого реагування, що налічуватиме близько 5 тис. особового складу та мережу командних центрів у шістьох країнах регіону. Про це повідомив генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг, говорячи про результати засідання міністрів оборони альянсу. Глава румунського оборонного відомства Мірча Душа заявив, що найближчим часом НАТО створить два командних центри в Румунії. У свою чергу глава МЗС Богдан Ауреску, привітав рішення НАТО про створення командних центрів у Румунії, Болгарії, Польщі, Естонії, Латвії та Литві. «Крім цього, – сказав Ауреску, – Румунія повністю готова і робить свій внесок у безпеку союзників через Багатонаціональний штаб командування військовими операціями в Північно-Східній Європі». На думку Альянсу це найбільш важливе рішення про зміцнення колективної безпеки та оборони з часів холодної війни і викликане все більш агресивними діями в Україні Російської Федерації, яка порушує норми міжнародного права та анексувала Крим.



    Бухарест визнав обов’язковість юрисдикції Міжнародного суду ООН



    Сенат — верхня палата румунського парламенту, прийняв закон яким визнає обовязкову юрисдикцію Міжнародного Суду ООН, головного судового органу Організації Обєднаних Націй та однієї з найпрестижніших міжнародних судових установ, що була створена 70 років тому. До минулого року 70 країн визнали юрисдикцію Міжнародного Суду, серед яких і 21 держава-член Європейського Союзу, до яких приєдналася й Румунія. Цим одностороннім рішенням Бухарест здобув право подати в Гаазький суді на іншу державу, яка визнає обов’язковою юрисдикцію Міжнародного суду ООН. «Це демонструє відданість Румунії суворому дотриманню міжнародно-правових норм», – заявив у Сенаті, міністр закордонних справ Богдан Ауреску, який шість років тому отримав в міжнародному суді ООН перемогу у справі про делімітацію континентального шельфу та виключних економічних зон Румунії та України в Чорному морі.



    Важливі фінансові рішення



    Національне управління з питань захисту прав споживачів отримало сотні скарг від румунів, які взяли кредити у швейцарських франках і в даний час не в змозі платити по них за поточним курсом швейцарської валюти. Конверсія валютних кредитів у лейовий, як того вимагають позичальники, може спричинити збитки на майже 10 млрд леїв, сказав голова Національного банку Румунії Мугур Ісереску, який стверджує, що різноманітність позичальників швейцарської валюти змушує до пошуку рішень по кожному випадку окремо. Тим часом правління центрального банку прийняло рішення знизити рівень облікової ставки до нового історичного мінімуму – 2,25% річних. Таке рішення пояснюється тим, що рівень інфляції залишається нижче прогнозованого, а кредитування не дає ніяких ознак відновлення. Центральний банк знизив на пів процентного пункту до 4,25% річних і ставку, що застосовується при надані комерційним банкам короткострокових кредитів для покриття тимчасової нестачі обігових коштів.

  • 25-31 січня 2015 року

    25-31 січня 2015 року

    Нова місія міжнародних кредиторів у Бухаресті



    Місія Міжнародного валютного фонду, Європейської комісії та Світового банку, перебуває з вівторка, в Румунії, для третьої оцінки поперпеджувальної угоди стенд-бай, у два мільярди євро. До 10 лютого члени місії проводять переговори з представниками влади в Бухаресті про останні події в економіці та пріоритети у здійсненні економічних реформ. Візит місії МВФ відбувається, коли франк досяг рекордних котирування по відношенню до лея, що викликало паніку серед приблизно 75 тисяч румунів, котрі взяли кредити у швейцарських франках. У цьому контексті, відбулись дебати в парламенті щодо прийняття законодавства про несплатопроможність фізичних осіб. МВФ направив уже листа румунській владі у якому висловлює стурбованість про можливе схвалення такого законодавства, без належного вивчення наслідків.



    Румунська служба інформації, без директора



    Основні спецслужби Румунії в даний час не мають цивільних керівників. Після відставки Теодора Мелешкану в жовтні 2014 року і Джордже Майора у вівторок, ці дві структури, Служба зовнішньої розвідки та Служба інформації Румунії тимчасово очолили двоє генералів. Відповідно до зобовязань, які взяла на себе Румунія як держава-член НАТО, Бухарест мусить якнайшвидше відновити демократичний цивільний контроль за діяльністю двох спецслужб. Тим часом, з приводу відставки директора Служби інформації Румунії Джордже Майора точаться палкі дебати, зокрема довкола причин такого рішення. Оглядачі вважають, що Майор прийняв таке рішення після того як Конституційний суд оголосив неконституційним пакет законів під назвою «Big Brother/Великий брат», або точніше закони: про захист персональних баз даних, про передплачені телефонні картки та про кібербезпеку.



    Відомі імена в НАД



    Ставши в останні місяці, місцем паломництва для політиків і бізнесменів притягнутих до відповідальності за корупцію, Національна антикорупційна дирекція (НАД) знову привернула увагу наприкінці цього тижня засобів масової інформації та громадської думки. Після декількох годин слухань Елена Удря – депутат, колишній міністр і екс-кандидат в 2014 році, в президенти – була обвинувачена у справі про незаконне придбання ліцензій ІТ. Вона звинувачується також, що отримала і використовувала речі, про які знала, що походять із злочинів скоєних колишнім чоловіком, бізнесменом Доріном Кокош. І його син Алін звинувачений у даванні хабара і торгівлею впливом. Він був заарештований в іншій справі за яку порушено слідство проти колишнього керівника Департаменту з розслідування організованої злочинності та тероризму Аліни Біка. Корупція навколо пані Біка набула, по суті, нових вимірів після арешту в четвер і колишнього демократ-ліберального міністра економіки, Адріана Відяну обвинуваченого у співучасті в зловживанні службовим становищем. Теж у четвер, в НАД був допитаний і Тоні Гребле, суддя Конституційного суду, за торгівлю впливом.



    Доповідь Єврокомісії



    Європейська комісія, хвалить роботу у 2014 році Національної антикорупційної дирекції, Національного агентства доброчесності, Верховного суду та Вищої ради юстиції у сфері боротьби з корупцією та реформування правосуддя. Доповідь на 2014 рік Механізму співпраці і перевірки, опублікована в середу в Брюсселі, відмічає збільшення числа розслідувань і засуджень, особливо що стосується корупції у верхах, але й спосіб у який ці установи не піддавались політичному тиску. Натомість піддані гострій критиці парламент за блокування кримінальних розслідувань проти деяких обранців, просування законів, які завдають шкоди боротьбі з корупцією і затягування ухвалення законодавства, яке допомагає правосуддю. Запрошені на консультації з президентом Клаусом Йоханнісом, всі парламентські партії висловили готовність підтримати спрощення процедур щодо затримання, арешту або обшуку парламентаріїв. Настав час, щоб Румунія перейшла до нового етапу демократії, – сказав президент Йоханніс, який говорив про перезавантаження системи, у тому числі створення оптимальних умов для голосування всіх румунів. Це після того, як на президентських виборах в листопаді минулого року, багато громадян в діаспорі не змогли голосувати через погану організацію виборів.



    Пріоритети зовнішньої політики



    Вступ до Шенгенської зони і прийняття євро є головними цілями зовнішньої політики президента Клауса Йоханніса, який продовжив традицію своїх попередників і зустрівся з акредитованими в Бухаресті послами, яких повідомив про основні напрямки Румунії. Основними цілями залишаються повна європеїзація країни, міцне стратегічне партнерства з США і підтримка європейського курсу Р. Молдова, України та Грузії. Президент Йоханніс заявив, що відносини Румунії з Російською Федерацією затьмарені кризою в Україні, а для їх покращення Москва повинна дотримуватися міжнародного права. У четвер у Брюсселі, міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску підтримав на позачерговому засіданні міністрів закордонних справ ЄС, продовження на шість місяців режиму санкцій проти Росії.

  • 18 – 24 січня 2015 року

    18 – 24 січня 2015 року

    Закон про кібербезпеку Румунії є неконституційним



    Конституційний суд Румунії постановив, що Закон про кібербезпеку є неконституційним. Це третій нормативно-правовий акт так званого «пакету Big Brother», який порушує положення основного закону. Конституційний суд виявив, що закон порушує ряд положень, серед яких вільний доступ до правосуддя та право на справедливий судовий розгляд, право на недоторканність приватного та сімейного життя та право на таємницю листування. Голова Конституційного суду Аугустін Зегрян піддав критиці натиск на адресу Суду і закликав до того, щоб рішення Конституційного Суду не піддавалися критиці з боку політиків чи державних установ.



    Президент Румунії Клаус Йоханніс не знаходився у стані несумісності, коли займав посаду мера міста Сібіу



    Верховний суд відхилив апеляцію Національного агентства доброчесності і постановив, що чинний Президент Румунії Клаус Йоханніс не знаходився у стані несумісності, коли займав посаду мера міста Сібіу. У квітні 2013 року НАД оголосила Клауса Йоханніса несумісним із займаною ним посадою. За данними Агентства, Йоханніс займав одночасно посаду мера і представника муніципалітету в Загальних зборах акціонерів К.Т. Водопостачання, каналізація та ринки. Місцевий суд задовольнив апеляцію Клауса Йоханніса, однак НАД оскаржило її у Верховному суді. Рішення Верховного суду є остаточним і не підлягає оскарженню.



    Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску взяв участь, у Брюсселі, у засіданні Ради закордонних справ



    Глава зовнішньополітичного відомства Румунії Богдан Ауреску взяв участь, у Брюсселі, в засіданні Ради закордонних справ, головною темою якого була терористична загроза в Європі після нещодавніх тератів у Парижі. На думку міністра закордонних справ Румунії Богдана Ауреску, з причинами тероризму на європейському рівні можна боротися шляхом вирішення проблем інтеграції мусульманської громади. Богдан Ауреску: “Необхідно розглядати альтернативні програми та ініціативи, які мали би на меті саме ці проблеми, повязані з економічною, соціальною, культурною інтеграцією громад, які є вразливими до радикалізації та вербування до терористичних ініціатив”. З іншого боку, міністр Румунії підкреслив необхідність стратегічного підходу до відносин ЄС з Росією, виступаючи за збереження режиму санкцій проти Москви. Ауреску говорив і про наслідки дій Росії в Україні на ситуацію безпеки в регіоні та про важливість тісної координації з НАТО і США в цьому контексті.



    Суддю Конституційного суду звинувачено в корупції



    Уперше в Румунії, суддя Конституційного суду Тоні Гребле притягнутий до кримінальної відповідальності за торгівлю впливом, створення організованої злочинної групи та виконання фінансових операцій, несумісних із займаною ним посадою, з метою отримання грошей або неналежних вигод. У справі переслідуються інші семеро людей, у тому числі депутати СДП (правляча партія) Юліан Янку і Лучіан Шова. З іншого боку, Верховний суд задовольнив позов Національної антикорупційної дирекції (НАД) про тимчасове взяття під варту на строк до 30 днів колишнього міністра внутрішніх справ, ліберала Крістіана Давіда, обвинуваченого в хабарництві. Він підозрюється в тому, що в 2007 і 2008 рр. отримав 500 тисяч євро у вигляді хабара. У іншій справі, колишній депутат соціал-демократ Віорел Хребенчук, його син, Андрій Хребенчук, колишній депутат правлячої СДП Іоан Адам, колишній міністр юстиції Тудор Кіуаріу та інші 13 осіб були притягнуті до кримінальної відповідальності антикорупційними прокурорами у справі про незаконну реституцію 43 тисяч гектарів лісу. Прокурори стверджують, що збитки завдані державі у цій справі перевищують 300 млн. євро.



    Криза кредитів у швейцарських франках і закон про особисту неплатоспроможність в Румунії



    Уряд, Парламент, Національний банк, комерційні банки та румуни, які взяли кредити у швейцарських франках, шукають шляхи вирішення кризи, викликаної подорожчанням швейцарської валюти. Понад 75.000 румунів, які запозичились у цій іноземній валюті дізналися, що ставки по кредитам виросли на 20% від минулого тижня. Підвищення курсу швейцарського франка продовжилося і на цьому тижні, і в четвер, він вперше перевищив європейську валюту. Премєр-міністр Віктор Понта заявив, що для запобігання таких криз потрібне краще поїнформування потенційних клієнтів з боку банків, чіткі законодавчі умови для конвертації кредитів у національну валюту або в євро і заходів, щоб банки взяли на себе частину можливих витрат. Щоб прийти на допомогу боржникам, Парламент хоче прийняти проект закону про неплатоспроможність фізичних осіб. Комітет з питань бюджету та фінансів Палати депутатів розглянув можливість поширення і на позичальників у швейцарських франках положень ухваленого минулого року термінового урядового розпорядження, яке передбачає податкові вирахування для реструктуризації кредитів осіб з доходами нижче 450 євро.

  • 11 – 17 січня 2015 року

    11 – 17 січня 2015 року

    Політична угода з оборони



    Новий президент Румунії Клаус Йоханніс отримав згоду всіх політичних партій, представлених у Парламенті Румунії, щодо щорічного забезпечення у період 2017-2027 рр., щонайменше 2% ВВП на оборону. Парафована, у вівторок, угода була укладена на тлі кризи в сусідній Україні. Член Європейського союзу і НАТО, Румунія не повинна покладатися на союзників для власної безпеки, сказав Клаус Йоханніс: “Ми зобовязані розсудливо впоратися з ситуацією в регіоні і показати, що ми відповідальна нація. Тому, я вважаю, що ми повинні забезпечити кошти, необхідні для румунської армії, щоб користуватися необхідними коштами для підготовки та для програм сучасного технічного оснащення”. Йоханніс вважає, що таким чином буде забезпечена передбачуваність військових витрат, особливо в плані підготовки та стратегічних програм оснащення.



    Президент Клаус Йоханніс провів перший офіційний візит до Брюсселя



    Рішення Румунії збільшити бюджет міністерства оборони привітав Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг на зустрічі з президентом Румунії Клаусом Йоханнісом. Він здійснив офіційний візит до Брюсселя – перший в цій якості. У європейських установах, Йоханніс знайшов, з іншого боку, підтримку для інтеграції Румунії у Шенгенську зону, мета, заради якої Бухарест виконав всі критерії, однак недосягнена через обумовлення дотриманням реформування правосуддя. Президент Йоханніс обговорив з президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером питання Механізму співпраці та перевірки в контексті, коли через кілька днів буде опублікована чергова доповідь з моніторингу правосуддя. Клаус Йоханніс: “Ми домовилися, що це заохочує нас сказати, що в найближчі роки, під час наших мандатів, ми успішно завершимо цю процедуру, тому що Румунія домоглася значного прогресу в зміцненні державних установ, у реалізації структурних реформ, у зміцненні правової держави і незалежності судової влади.”



    Директор Румунської служби інформації Джордже Майор про можливі теракти в Румунії



    У Румунії не має, у даний момент, величезної загрози теракту, через що РСІ не вважає за необхідне підняти рівень терористичної загрози, після терактів у Франції. Натомість, було вжито ряд додаткових заходів, включно для захисту можливих мішеней, для кращого контролю явища торгівлі людьми на кордонах і для кращого поінформування про те, що відбувається на території країни, – заявив директор РСІ. За словами Джордже Майора, і в Румунії були виявлені та знешкоджені на етапі підготовки до реалізації теракти, і що ще будуть здійснені теракти в Європі. Європейські спецслужби готові до нового рівня тероризму, але немає абсолютної безпеки, тому що певні теракти не можна уникнути, зазначив Майор.



    Посланці двох стратегічних партнерів Румунії відвідали Бухарест



    Важливі представники стратегічних партнерів Румунії – США і Великобританії — відвідали, на цьому тижні, Бухарест, де зустрілися з вирішальними румунськими особами. Переговори спеціального представника адміністрації президента США Барака Обами, держсекретаря з європейських справ Вікторії Нуланд, були зосереджені на стратегічному партнерстві між Румунією та США. Співробітництво а рамках партнерства буде поширене і на економічну галузь, не тільки на військову. З цього приводу президент Клаус Йоханніс привітав інтерес американських компаній у цьому секторі, заохочуючи підвищення американської присутності на румунському ринку. Вікторія Нуланд оцінила, з іншого боку, що Румунія домоглася значного прогресу в судовій реформі та боротьбі з корупцією. У Бухаресті побував і британський міністр закордонних справ Філіп Хаммонд, який обговорив зі своїм румунським колегою Богданом Ауреску питання боротьби з тероризмом. Румунська сторона підкреслила, з іншого боку, важливість, щоб всі країни ЄС дотримувалися принципу вільного переміщення робочої сили в ЄС.



    Пріоритети розвитку дорожньої інфраструктури в Румунії



    Міністр транспорту Іоан Рус представив пріоритети для розвитку дорожньої інфраструктури на період 2015-2016 рр. і Генеральний транспортний план Румунії до 2030 року. Румунія має близько 700 км автостради, і посідає одне з останніх місць серед держав Південно-східної Європи у плані щільності дорожньої мережі. За словами міністра, мережа автодоріг в Румунії буде продовжена на 50 кілометрів в цьому році і 200 кілометрів в 2016 році. Він уточнив, що в останні роки, не відсутність грошей було головною причиною слабкого розвитку дорожньої інфраструктури, але неефективність і відсутність структурування проектів. Генеральний транспортний план Румунії пропонує будівництво до 2030 року понад 700 кілометрів автомобільних доріг та приблизно 1800 кілометрів швидкісних доріг, проекти на суму близько 30 млрд євро.



    15 січня — День національної культури



    15 січня – День національного поета Румунії Міхая Емінеску, від народження якого сповнилися 165 років, є з 2010 року і Національним днем культури. Урочистими засіданнями, концертами, виставками, презентаціями книг і показами фільмів у всіх закладах культури в країні, але й в румунських культурних центрах за кордоном, був відзначений цей момент. В інтервю для Радіо Румунія, міністр культури Іоан Вулпеску говорив про недофінансування культури і про те що рішенням цього може бути розроблення національної стратегії в цій галузі: “Минуло 25 років від революції і ми ще не маємо такої стратегії, яка попри виборні цикли, просувала би цінності румунської культури і цивілізації в країні і за кордоном”. Румунська культура життєво потребує узгодженості і творчості, хорошого і оптимального управління власними ресурсами конкурентоспроможності, сказав ще міністр культури.



  • 4-10 січня 2015 року

    4-10 січня 2015 року

    Разом з міжнародним співтовариством, Румунія засуджує терористичний напад на штаб-квартиру тижневика Charlie Hebdo в Парижі.



    Румунія рішуче засуджує тероризм і акти насильства щодо свободи слова і демократичних цінностей йдеться в заяві румунської влади після теракту в середу на штаб-квартиру тижневика Charlie Hebdo в Парижі. Напад є жорстоким і боягузливим терористичним актом, сказав президент Румунії, Клаус Йоханніс, який запевняє всіх партнерів у повній підтримці з боку Румунії в боротьбі з тероризмом та екстремізмом у всіх його проявах. У свою чергу, премєр-міністр Віктор Понта заявив, що Румунія солідарна з Францією і рішуче засуджує терористичний акт, спрямований проти фундаментальних свобод. І міністр закордонних справ Богдан Ауреску висловив глибоке обурення у зв’язку з цим нападом, який, за його словами є безпрецедентним. Все міжнародне співтовариство різко засудило напад ісламістів, і в більшості західних країн був підвищений рівень загрози терористичних актів. Румунська Служба Інформації уточнила, що в даний час, немає ніяких даних про підготовку терактів в Румунії, і немає ніякої необхідності підняти рівень попередження, який залишається обережним. Заснований в 1969 сатиричний щотижневик Charlie Hebdo публікує на своїх сторінках карикатури, репортажі, полеміки і нонконформістські тексти про крайніх правих, католицизм, іслам, іудаїзм, культуру і політику.



    Суддя Маріус Тудосе є новим президентом ВРМ у Румунії



    Вища рада магістратури (ВРМ) Румунії обрала нове керівництво: Суддя Маріус Тудосе став новим президентом, а прокурор Богдан Габор є його заступником. У віці 42 роки, Маріус Тудосе оголосив, що всі зусилля будуть спрямовані на підвищення ефективності та якості правосуддя. Присутній на засіданні президент Клаус Йоханніс наголосив на необхідності збереження незалежної судової системи, компетентних та чесних суддів і прокурорів. Глава держави закликав суддів не піддаватись залякуванню і продовжити свою роботу, гарантуючи, що він буде їх вірним партнером. Що стосується Механізму співпраці та перевірки Європейської комісії щодо правосуддя, він був і залишається корисним інструментом для Румунії, вважає глава держави. Він зазначив, однак, що румунське правосуддя повинно працювати так, щоб Механізм не був необхідним.



    Президент Румунії Клаус Йоханніс хоче поповнити бюджет Міністерства оборони.



    Президент Клаус Йоханніс провів переговори з премєр-міністром Румунії Віктором Понта про кошти виділені на оборону в 2015 році, а також про можливе виділення додаткових 0,3% від ВВП цього року на фінансування військових витрат. Крім того, президент закликав у понеділок на консультації парламентські політичні партії, з цього питання. Метою таких зустрічей є укладення політичного договору, в результаті якого в 2017 році, треба виділити мінімум 2% від ВВП на оборону. Також було обговорене і питання поліпшення освоєння європейських коштів.



    Нацбанк Румунії знизив облікову ставку



    Правління Національного банку Румунії ухвалило рішення про зниження облікової ставки з 8 січня на 0,25 відсоткового пункту — до 2, 5% річних. НБР прийняв також рішення залишити незмінним поточний рівень обовязкових резервів комерційних банків, а також більш адекватно використовувати інструментарій управління ліквідністю у банківській системі. Нагадаємо, що в листопаді 2014 року, Національний Банк знизив облікову ставку на 0,25 процентних пункти до 2,75% річних. За словами керівника Нацбанку Мугура Ісереску це рішення було прийнято після річного зниження темпів інфляції та скорочення цін і низької інфляції в єврозоні.



    З 1 лютого всі румуни зобовязані використовувати національну картку здоровя.



    У Румунії, національна картка медичного страхування стає обов’язковою з 1 лютого. Більш 12, 5 карток були надруковані, і в даний час роздано 90%. Роздача карток мала бути завершена в листопаді 2014 року, але близько одного мільйона карток застраховані ще не отримали. Сімейні лікарі повинні активувати картки до 31 січня, щоб вони стали дійсними. Вони заявили, що категорично відхиляють можливість поширення медичних карток через їхні офіси. Деякий період, картка буде працювати паралельно з поточним підтвердженням застрахованим.



    Гала-вечір румунських студентів, які вчаться за кордоном



    8 січня, в Бухаресті у Палаці парламенту пройшла церемонія вручення премій за особливі результати упродовж 2013-2014 навчального року членам Ліги румунських студентів, які вчаться за кордоном. Із 200 студентів, магістрів та аспірантів, номінованих на премії, до кінцевого списку були включені 38. Організатори кажуть, що це єдина подібна нагорода в румунському університетському просторі. Журі, що складалося з видатних науковців, діячів культури та публіцистів визначило переможців у 8 номінаціях: «Студент року в Європі», «Аспірант року в Європі», «Студент року в Північній Америці», «аспірант року в Північній Америці», «Студент року на інших континентах», «Студент року за програмою ЄС Erasmus», «Студент року в Румунії» та «Спеціальна премія в галузі мистецтва».

  • Ретроспектива внутрішніх подій 2014 року

    Ретроспектива внутрішніх подій 2014 року

    Політична Румунія в 2014 році



    З політичної точки зору, 2014 рік був загалом жвавим, зокрема тому що румунські політики були пройняті хвилюваннями специфічними виборчому року. У 2014 році після трьох років діяльності, найпотужніша політична коаліція в історії посткомуністичної Румунії, як стверджували оглядачі, а саме Соціал-ліберальний союз, альянс, створений з Соціал-демократичної партії (СДП), Націонал-ліберальної партї (НЛП), Консервативної партії (КП) та Національного союзу “За прогрес Румунії” (НСПР), який переміг на виборах у 2012 році, припинив своє існування унаслідок, насамперед, розбіжностями у поглядах щодо структури уряду, між соціал-демократами і лібералами. Після переходу лібералів в опозицію, до коаліційного уряду залучено Демократичний союз угорців Румунії. Три місяці пізніше мали місце вибори до Європейського Парламенту, на яких здобув перемогу Альянс створений із СДП-НСПР та КП , отримавши половину з 32 місць, які належали Румунії в Європарламенті. Наступні місця, зайняли дві правоцентристські партії – Націонал-ліберальна партія (НЛП) і Демократ-ліберальна партія (ДЛП). Пробились до європейського законодавчого органу незалежний кандидат Мірча Диакону, Демократичний союз угорців Румунії та партія Народний рух. На тлі незадоволень щодо результату виборів, лідер Націонал-ліберальної партії Крін Антонеску подав у відставку та почалися переговори НЛП з ДЛП щодо створення спільної політичної структури для боротьби з Соціал-демократичною партією на президентських виборах від листопада. НЛП і ДЛП зуміли створити нову політичну силу, яка нагадувала про Альянс “Правда і Справедливість”, від 2000 року, якого сприйняли тоді як єдину альтернативу Соціал-демократичній партії. Проект злиття НЕП і ДЛЯ здався успішним, оскільки їх кандидат на пост Президента Клаус Оханні здобув перемоги на президентських виборах від 16 листопада, який переміг Перм’міністра соціал-демократа Віктора Поняту. Спосіб, в якому були організовані два тури президентських виборів від 2 та 16 листопада у діаспорі стали темою обурення громадськості та розслідування справи прокурорами Національної антикорупційної дирекції. У грудні відбулась нова зміна складу уряду, очоленого лідером соціал-демократів Віктором Понтою та завершення мандату Президента Траяна Бесеску. Підбиваючи підсумки свого перебування на чолі держави упродовж 10 років, Траян Бесеску ствердив, що зараз Румунія має найвищий в історії рівень безпеки, будучи навіть постачальником безпеки для інших держав членів НАТО. У свою чергу, новий Президент Клаус Йоханніс наголосив, що важливим напрямом своєї діяльності є: освіта, охорона здоровя, пенсійне забезпечення та відновлення державних установ.



    Про юстицію



    У 2014 році боротьба з корупцією – хвороба, яка знищує румунську адміністрацію – досягла свого піку в посткомуністичній історії. Національна антикорупційна дирекція (НАД) завзято працювала упродовж року. Навіть за перший тиждень 2014 року, колишній премєр-міністр у період 2000-2004 рр., соціал-демократ Адріан Настасе був засуджений вдруге до чотирьох років позбавлення волі за звинуваченням в корупції та хабарництві. Колишній міністр транспорту, ліберал Релу Фенекіу, був і він засуджений, до пяти років позбавлення волі у справі про корупцію. Потім було засуджено вісім осіб – імпресаріо, менеджерів клубів і спонсорів, у справі трансферів румунських футболістів за кордон, до позбавлення волі строком від трьох до шести років. Мірча Бесеску, брат колишнього Президента Траяна Бесеску також був арештований, будучи звинувачений в отриманні хабара в обмін на обіцянку посприяти у звільненні з вязниці одного зі злочинних авторитетів Румунії, засудженого за замах на вбивство. Послідувала справа потужного бізнесмена Дана Войкулеску, засновника Консервативної партії, який був засуджений до 10 років ув’язнення за відмивання грошей в відомій справі приватизації Інституту харчових досліджень. Збиток завданий державі перевищує 60 мільйонів євро. Потім було порушене кримінальне переслідування проти 9 колишніх міністрів у так-званій справі ”Microsoft”, найбільш гучній справі про корупцію в останні 25 років в Румунії. У справі розслідуються ліцензійні договори на програмне забезпечення для навчальних закладів. Колишні міністри підозрюються у торгівлі впливом, одержанні хабара, відмиванні грошей і зловживанні службовим становищем у справі про надання ІТ-ліцензії. У іншій гучній справі незаконної реституції лісових ділянок підозрюються в корупції судді, парламентарії та ділові люди, а збитки заподіянні Державному управлінню Romsilva оцінюються в більш ніж 300 мільйонів доларів. І голова Управління з розслідування організованої злочинності і тероризму Аліна Біка була заарештована за фактами зловживанні службовим становищем. Злочин було скоєно у період, коли голова Управління з розслідування організованої злочинності і тероризму була заступником держсекретаря в Міністерстві юстиції і членом комітету, який розглядав питання реституції землі. Прокурори звинувачують Аліну Біку в тому, що у 2011 році, разом з двома її колегами комітету, вона посприяла виділенню переоцінених відшкодувань за 13 гектарів землі на околиці столиці. Збиток, заподіяний державі перевищує 62 млн. Євро.



    Заходи, вжиті урядом та прийняті закони в Парламенті



    Уряд Румунії прийняв упродовж 2014 року чимало податкових заходів. Серед них налічується зниження на пять відсотків внесків роботодавців до Фонду соціального забезпечення, введення додаткового акцизу, а саме сім євро центів за літр палива та податкова амністія для пенсіонерів, матерів та державних працівників. Уряд також прийняв рішення скоротити податки та звільнити від сплати податків реінвестований прибуток. Теж в 2014 році, були представлені майстер-плани щодо транспорту та національна енергетична стратегія та набув чинності новий пакет медичних послуг. У свою чергу, Парламент схвалив, між іншим, Закон про електроенергію та природній газ, який відкладає до 2021 року лібералізацію цін на газ, новий варіант закону Про освіту та новий Кримінальний кодекс.



    Відзначення 25-річчя антикомуністичної революції в Румунії



    У 2014 році румуни відзначили 25-річчя антикомуністичної революції, вирішальний момент для сучасної історії Румунії. Відбулися численні заходи на пам’ять жертвам революції. Протести, що почалися 16 грудня в Тімішоарі швидко поширилися на столицю та інші великі міста країни. Вони кульмінували 22 грудня в Бухаресті штурмом кількох сотень тисяч осіб будівлі Центрального комітету Комуністичної партії Румунії, змусивши диктатора Ніколая Чаушеску та його дружину тікати на гелікоптері. 25 грудня на військовій базі Тирговіште за вироком військового трибуналу Ніколає та Елена Чашуеску були страчені. Більше 1000 людей загинули і майже 3400 отримали поранення в ті дні. Румунія стала єдиною східноєвропейською країною, де зміна режиму завершилася кровопролиттям та стратою комуністичних лідерів. Упродовж 25 років, Румунія знову віднайшла своє західне покликання, особливо після вступу до НАТО в 2004 році та до в ЄС в 2007 році. Однак 25 років не було достатньо, щоб завершити так звану справу Революції, як природну спробу встановлення винних та історичної правди.



    Ще один добрий рік для Сімони Халеп



    Найбільш відома румунська спортсменка, тенісистка Сімона Халеп, яка в 2014 році посіла друге місце у рейтингу WTA, показала, що здобуті результати в попередньому році не були випадковими. У 2014 році Сімона Халеп виграла турніри в Досі та Бухаресті, зіграла фінал у турнірі чемпіонів, у Роланд Гарросі, Мадриді, а у Вімблдоні та Індіан-Уеллсі зупинилась у півфіналі. Вона закінчила сезон на третьому місці після американки Сіріни Вільямс та росіянки Марії Шарапови.

  • Ретроспектива – 2014 року

    Українська криза і нова Холодна війна



    Для багатьох аналітиків і політиків, 2014 був роком початку нової холодної війни. Після повалення, у січні, промосковського режиму у Києві, у ході кривавого повстання, яке віддалило від влади президента Віктора Януковича і замінило його прозахідною адміністрацією, послідували жорстокі удари з боку Росії. Переповнене цинізмом та ефективністю, анексування, у березні, кримського півостра було тільки початком. Послідували згодом політична, військова та логістична підтримка, протягом літа, проросійського сепаратистського повстання в Східній Україні, в результаті чого загинуло більше 4000 людей. Серед них фігурують, як абсолютно невинні жертви ті триста пасажирів, в основному голландців, цивільного авіалайнера, збитого, за всіма ознаками, артилерією сепаратистів. Все це змусило міжнародне співтовариство констатувати з неспокоєм, відродження, під керівництвом Володимира Путіна, відсутності докорів сумління і територіального апетиту Росії, манерою, що досі асоціювалася з виключно царською або сталінською епохами. Сполучені Штати, Європейський Союз та їхні партнери з вільного світу, з Канади до Австралії, відповіли каральними заходами, як політичними, так і економічними. Турбуючись про події в Україні, Бухарест, східний форпост ЄС і НАТО, закликав західних союзників підвищити військову присутність в регіоні. Румунія постійно висловлювалися, твердим голосом і в унісон, на користь дотримання суверенітету і територіальної цілісності України, з якою розділяє сотні кілометрів спільного кордону і де проживають майже 500.000 етнічних румунів.



    Виборчі перемоги проєвропейців у Києві та Кишиневі



    Як в Україні, так і в Республіці Молдова, виборці довели, що підтримують європейський шлях цих колишніх радянських республік, які уклали угоди про асоціацію та вільну торгівлю з Брюсселем. Єдиний вирішальний в демократії вирок виборчих дільниць заперечує антиросійську риторику про ймовірне право Москви щодо своїх колишніх колоній. У Києві був обраний президентом прозахідний магнат Петро Порошенко, а у Верховній Раді ностальгіки Радянського Союзу або прибічники Януковича стали міноритарними після парламентських виборів. Більше того, вперше з моменту здобуття незалежності, у 1991 році, комуністам не вдалося здолати пятивідсотковий барєр і не мають більше представників у Верховній Раді. Комуністи, соціалісти чи популісти зазнали поразки на виборах в Р. Молдова. Об’єднані, ще з 2009 року, при урядуванні, у так званому Альянсі за європейську інтеграцію, Ліберал-демократична, Демократична та Ліберальна партії отримали, знову, 30 листопада, більшість місць у Парламенті і продовжуватимуть управляти разом Республікою Молдова. Їхні лідери сподіваються отримати статус держави-кандидата у ЄС в 2017 році і стати членом європейських структур в 2020. Румунія, промоутер та послідовний прихильник інтеграції Р. Молдова, в ім’я спільності мови, історії, культури і долі, була першою, яка привітала перемогу проєвропейських партій в сусідній державі.



    Вибори до Європарламенту



    Вибори до Європейського парламенту підтвердили верховенство демократичних ідеологічних сімей на континенті — народних, соціалістів і лібералів -, які отримали дві третини мандатів. Але вони викликали неспокій, відновленням у майже всіх державах-членах Союзу дискримінаційної і анти-іммігрантської риторики. З Угорщини до Франції та з Греції до Нідерландів, партії, які вважалися євроскептичними, відправили своїх представників у Європейський парламент. Румунія не представлена у Страсбурзі та Брюсселі жодним популістом чи ксенофобом. Ті 32 місця, відведені Бухаресту були розподілені між партіями, афільйованими до великих європейських партій, – ліва СДП, перша скрипка урядування і частина європейських соціалістів, та праві Ліберальна партія, ДЛП, ПНР і ДСУР, які вже є членами ЄНП.



    Зміна уверхах європейських установ



    Будучи підтриманий своїми колегами соціалістами та Європейською народною партією, німець Мартін Шульц був переобраний на пост президента Європарламенту. Відповідно до домовленості між двома партіями, в другій половині поточного терміну, керівництво Європейського парламенту повернеться до представника Європейської народної партії. Інші європейські інститути змінили керівників, восени 2014 року. Після десяти років, що означали найбільше розширення, на схід і південь, в історії Європейського Союзу, португалець Жозе Мануель Баррозу уступив люксембургійцю Жан-Клоду Юнкеру керівництво Європейської Комісії. Замість бельгійця Хермана ван Ромпея, новим президентом Європейської Ради є поляк Дональд Туск, перший східноєвропеєць на такій посаді. Італійка Федеріка Могеріні перейняла керівництво європейської дипломатії від англічанки Кетрін Ештон. У новому спільнотному виконавчому органі, Румунія представлена колишнім євродепутатом соціал-демократом Коріною Крецу, комісарем з питань регіональної політики. Після вступу до ЄС в 2007 році, Румунії належили портфелі Багатомовності і Сільського господарства.



    Гарячі питання на порядку денному НАТО



    І НАТО змінило, восени цього року, свого Генерального секретаря. Данець Андерс Фог Расмуссен передав естафету іншому скандинавцю, колишньому премєр-міністру Норвегії Йенсу Столтенбергу. Разом з цією посадою він перейняв і два складні питання. На сході — холодні відносини з Росією і посилення заходів безпеки для союзників на східному флангу, в тому числі Румунії. На півдні – ендемічна нестабільність на Близькому Сході, де місцеві неефективні, слабкі, корумповані уряди не в змозі впоратися із ісламськими постанцями.

  • 14 – 20 грудня 2014 року

    14 – 20 грудня 2014 року

    У неділю, обраний президент Румунії Клаус Йоханніс складе присягу



    Обраний президент Румунії Клаус Йоханніс складе, у неділю, присягу, в урочистому засіданні Парламенту, через місяць після перемоги на виборах 16 листопада. У четвер, Клаус Йоханніс, подав у відставку з посади лідера Націонал-ліберальної партії (основної опозиційної сили). У той же день, ліберали обрали Аліну Горгіу на пост лідера цієї партії. 36-річна Аліна Горгіу, за фахом адвокат, є колишнім прес-секретарем партії, і першою жінкою на цій посаді. Вона буде тимчасовим виконуючим обов’язки лідера партії до Конгресу з 2017 року, коли НЛП і ДЛП стануть єдиною партією, з єдиним керівництвом. До тих пір, Аліна Горгіу забезпечуватиме керівництво НЛП поряд з лідером ДЛП, Василем Благою.



    Зміна складу уряду в Бухаресті



    Румунія має новий уряд, вчетверте поспіль, очолений лідером соціал-демократів Віктором Понтою. Уряд, який був затверджений, у понеділок, в ході спільного засідання Палати депутатів і Сенату, складається з представників лівоцентристського альянсу СДП–НСПР-КП та правоцентристської Ліберал-Реформістської Партії, яка замінила ДСУР, що вирішив покинути урядування. У новому складі уряду є вісім нових імен, в той час як 14 міністрів зберегли свої посади. Премєр-міністр Віктор Понта запевнив, що в економічному плані уряд збереже ті заходи, які роблять бізнес-середовище стабільним і передбачуваним. Йдеться про єдиний податок на рівні 16%, звільнення від податку на реінвестований прибуток, зменшення внесків до Фонду соціального страхування для роботодавців. Іншими пріоритетами порядку денного кабінету міністрів є проекти пов’язані з європейськими коштами, транспортною інфраструктурою, юстицією, освітою, сільським господарством та навколишнім середовищем.



    Проект державного бюджету Румунії на 2015 рік на порядку денному Парламенту



    Проект закону про державний бюджет і соціальне страхування на 2015 рік фігурували протягом цілого тижня на порядку денному Парламенту в Бухаресті, після того як були затвердженні урядом минулої пятниці. Бюджет не передбачає жодних нових зборів і податків, зазначив премєр-міністр Віктор Понта. Він уточнив, що основні міністерства отримають у 2015 році більше грошей, ніж цього року. Майбутній бюджет побудований на економічному зростанні у розмірі 2,5%, річній інфляції в 2,2 відсотка, і дефіциті бюджету в 1,8%.



    Термінове розпорядження уряду про міграцію місцевих обранців оголошене неконституційним Конституційним Судом



    Конституційний суд постановив, що закон, яким Парламент ухвалив термінове розпорядження уряду про міграцію місцевих обранців є неконституційним. Це дозволяло мерам покидати ряди партії, до якої вони належали на момент їх обрання, і приєднатися до іншої, без втрати мандата. Багато мерів скористалися, до речі, положеннями цього розпорядження, а їхня доля є тепер невизначеною. Правоцентристська опозиція оцінила, у момент подання скарги до Конституційного суду, що постанова заохочує політичне перебіжництво, особливо в контексті президентських виборів.



    Відзначення 25-річчя антикомуністичної революції в Румунії



    Румуни відзначили 25-річчя антикомуністичної революції 1989 року. У місті Тімішоара (захід), де підпалилася іскра повстання, протягом цілого тижня відбулися заходи на пам’ять жертвам революції. Розпочата у Тімішоарі 16 грудня 1989 року, революція поширилася і на інші великі міста Румунії і кульмінувала, Бухарестом, 22 грудня, в день повалення режиму Чаушеску. Більше 1000 людей загинули і майже 3.400 отримали поранення. У Бухаресті, у Парламенті Румунії відбулося урочисте засідання, присвячене відзначенню 25-ччя грудневої революції 1989 року.



    Новий нещасний випадок в Румунії ставить під сумнів ефективність роботи Державної служби з надзвичайних ситуацій.



    Новий нещасний випадок на південному сході Румунії, в результаті якого чотири особи загинули, ставить під сумнів ефективність роботи Державної служби з надзвичайних ситуацій. Вертоліт Служби екстреної медичної допомоги Румунії (SMURD) зазнав аварію і впав неподалік міста Констанца в озеро Сютгьол, всього в 500 метрах від берега. Гелікоптер повертався на авіабазу після успішної доставки пацієнтки до лікарні міста Констанци. Жодну з осіб, що знаходилися на борту гелікоптера, не було врятовано. Військові прокурори порушили кримінальне провадження за фактом умисного убивства. Голова Інспекції з надзвичайних ситуацій Констанца та префект повіту Констанци були звільнені з посад, уряд вважає, що Державна служба з надзвичайних ситуацій потребує зовнішнього аудиту щодо рівня підготовки персоналу цієї системи і процедур в таких ситуаціях.



    Востаннє в якості Президента Румунії, Траян Бесеску взяв участь в Європейській раді



    Востаннє в якості президента, Траян Бесеску взяв участь у засіданні Європейської ради в Брюсселі. В ході саміту лідери ЄС домовилися про створення стратегічного інвестиційного фонду, який має залучити з боку держав-членів і компаній, інвестиції на суму 315 млрд євро. Що стосується ситуації в Україні, європейські глави держав і урядів прийняли рішення продовжити допомагати процесу реформ в цій країні. Водночас, новий президент Європейської Ради Дональд Туск підкреслив, що Брюссель повинен розробити довгострокову стратегію стосовно Росії. Європейські лідери не ввели нові санкції відносно Росії, в контексті коли країна зазнає жорстку фінансову кризу. Натомість, ЄС схвалив нову серію заходів щодо Криму, як знак опозиції Європи щодо “незаконної анексії” українського півострова Москвою.

  • 07 – 13 грудня 2014 року

    07 – 13 грудня 2014 року

    Бюджет Румунії на 2015 рік



    Уряд у Бухаресті завершив проект державного бюджету на 2015 рік, який побудований на дефіциті на рівні 1,8% -що був досягнутий внаслідок переговорів з представниками МВФ та Європейської комісії, які на початку цього тижня завершили чергову місію в Румунії. Влада в Бухаресті спирається на інфляції в 2,2% і економічному зростанні, що складає 2,5%. У бюджеті на наступний рік, більше грошей у порівнянні з 2014 роком отримають міністерства праці, фінансів, сільського господарства, європейських фондів, транспорту та економіки. Будуть скорочені кошти у міністерствах охорони здоровя, культури, адміністрації та внутрішніх справ. Більше деталей подає премєр-міністр Віктор Понта: “Я хочу твердо сказати, що у 2015 році не будуть збільшені податки. Очевидно, єдина ставка оподаткування на рівні 16% залишається в силі. Наприклад, податок на спеціальні спорудження буде скорочено від 1,5 до 1%. Це було одним з головних завдань. Всі заходи щодо економічного зростання, або спрямовані на соціальну справедливість, вже в силі, включаються до бюджету.”



    Бюджет на 2015 рік передбачає підвищення мінімальної заробітної плати в два етапи, так що з 1 січня вона становитиме 975 леїв (220 євро), і з 1 липня 1050 леїв (235 євро). Іншим передбаченим заходом є індексація пенсій на 5% і збільшення соціальної допомоги для пенсіонерів та людей з вадами. Більше грошей виділено і на інвестиції. Міністр бюджету Дарюс Велков: “Ми скоротили кошти там де вони марно витрачаються і спрямували їх на інвестиції. Інвестиції збільшилися на 23% порівняно з минулим роком, а в бюджеті буде представлений перелік пріоритетних інвестицій. З-поміж пріоритетів уряду Румунії фігурує і скорочення на 20 000, тобто до 465 тисяч чоловік, числа безробітних.”



    Голосування поштою відхилено



    Парламент в Бухаресті – “будинок в якому бродять примари комуністів, зацікавлені покарати громадян, що працюють за кордоном.- вважає депутат Еуджен Томак, який розкритикував голосування в Палаті депутатів, яка відхилила у вівторок законодавчу пропозицію про введення голосування поштою на парламентських, президентських і європарламентських виборах для румунських громадян, які працюють за кордоном. Проект був відхилений в лютому, і в Сенаті. Серйозні проблеми, які виникли за кордоном під час голосування на недавніх президентських виборах, показали знову ж таки, що необхідне внесення змін до закону про вибори, так що на пленарному засіданні Палата Депутатів і Сенат вирішили, що до 30 червня 2015 спеціальна парламентська комісія повинна винести пропозиції в цьому сенсі. Кілька румунів, з багатотисяч, які стояли протягом декількох годин в чергах, щоб голосувати, і не змогли, через погану організацію президентських виборів у листопаді, подали скарги. Справа розпочата Генеральною прокуратурою, була перейнята Національною антикорупційною дирекцією, якій Постійний виборчий орган надіслав у понеділок запитані документи для їх перевірки.



    Міграція місцевих обранців, неконституційна?



    Конституційний суд Румунії розгляне 17 грудня подання парламентаріїв лібералів та демократ- лібералів про неконституційність Закону про затвердження термінового розпорядження уряду щодо міграції місцевих обранців. Прийняте раніше Палатою депутатів і, на цьому тижні, Сенатом, термінове розпорядження дозволяє їм змінити партію без ризику втрати посади. Опозиція засуджує політичну міграцію, одна з найшкідливіших румунських політичних практик. Лідер групи лібералів в Сенаті Пую Гашоті: “Після того як політична міграція змінила більшості на місцевому, повітовому та національному рівнях, тепер, в результаті цього нормативно правового акту заохочується зміна цієї більшості, що є обурливим з політичної точки зору».



    Наслідки зимових паводків



    Річки в повітах Олт, Долж, Телеорман, Дембовіца, Джурджу та Ілфов вийшли з берегів і затопили понад 1300 га сільськогосподарських угідь, пасовищ і лісів. Потерпіли і 140 населених пунктів на півдні країни. Були евакуйовані десятки людей. У багатьох районах були зсуви. Найбільше потерпів від погодних умов повіт Телеорман.



    Ліга Європи без румунів



    Стяуа Бухарест і Астра Джурджу (південь), завершили в четвер ввечері поразкою участь у Лізі Європи. У своїй останній грі в групі J Стяуа програла 0-2 київському Динамо і тільки з 7 очками посіла третє місце в групі. Астра втратила 1-5 на виїзді команді Ред Булл Зальцбург з Австрії і лише 4 очками зайняла останнє місце в групі D.

  • 30 листопада – 6 грудня 2014 року

    30 листопада – 6 грудня 2014 року

    Остання поправка до Держбюджету Румунії на поточний рік



    Уряд Румунії у винятковому порядку затвердив третю корекцію Державного бюджету на поточний рік. Більшість коштів була спрямована на виплату грошей у відповідності до виграних бюджетниками судових справ щодо повернення частки зарплат, урізаної урядом кілька років тому. Додаткові кошти були виділені на погашення заборгованостей ряду органів місцевого самоврядування і лікарень, а також для відшкодування шкод Національним управлінням з майнової реституції. Міністр з бюджетних питань Даріус Вилков заявив, що таким чином бюджет на 2015 рік буде звільнений від обовязку сплати понад 1 млрд леїв: “Як МВФ, так і Єврокомісія підтримують проект щодо внесення поправки і оцінюють те, що уряду вдалося раніше, вже у 2014 році, виконати платіжні зобовязання, створюючи, таким чином, більші фіскальні можливості для 2015 року.” Уперше, заборгованість перед державним бюджетом та місцевими бюджетами буде дорівнювати нулю, тоді як загальний дефіцит державного бюджету не перевищив плановий рівень у 2,2% від ВВП. Румунська влада оголосила, з іншого боку, значне збільшення наступного року бюджетів декількох відомств, зокрема міністерств охорони здоровя, освіти і транспорту. Міністр Даріус Вилков, стверджує, водночас, що в проекті Державного бюджету на 2015 рік не передбачено ніякого збільшення податків, а особливий наголос ставиться на інвестиціях з європейських фондів.



    НАТО – Румунія – Україна



    Міністр закордонних справ Богдан Ауреску взяв участь, у вівторок, у Брюсселі, у засіданні Комісії Україна-НАТО, в ході якого підкреслив важливість зміцнення особливого партнерства між Україною та Північноатлантичним альянсом і підтвердив підтримку Румунії щодо наближення України до НАТО. Згідно прес-релізу МЗС Румунії, Ауреску оголосив, у цьому контексті, про початок роботи трастового фонду НАТО з організації кібер-захисту України, який очолить Румунія. Він наголосив, що Румунія зробить все можливе, щоб гарантувати успішне впровадження проектів цього фонду, спрямованого на підвищення здатності України реагувати на нові загрози. Міністр закордонних справ Румунії також висловив упевненість в тому, що Україна зуміє зміцнити демократію і гарантуватиме основні права осіб, що належать до національних меншин. Згідно МЗС Румунії, основні теми порядку денного зустрічі Комісії НАТО-Україна були повязані з ситуацією безпеки в Україні, зобовязань української влади продовжувати демократичні реформи і аналіз стадії реалізації заходів НАТО щодо підтримки України. “Була прийнята спільна заява міністрів закордонних справ країн НАТО і України, яка відновлює підтримку НАТО щодо суверенітету і стабільності України, засудженні військові дії Росії в Україні, а також плани мілітаризації Чорного моря, які мають наслідки на стабільність в регіоні. Учасники зустрічі засудили, також, погіршення ситуації з правами людини в Криму”, – зазначається у прес-релізі МЗС Румунії.



    Ціна на газ



    Міністр енергетики Разван Ніколеску заявив, що ціни на енергоносії для населення, зокрема на природний газ вітчизняного виробництва не будуть підвищені з 1 січня 2015 року. Ніколеску сказав, що в останні дні поширилися різні чутки на тему ціни на енергоносії, в першу чергу на природний газ, і запевнив, що вартість газу для населення не зросте, принаймні в перші шість місяців наступного року. Тоді буде представлений новий графік лібералізації газового ринку на період липень 2015 — липень 2021 років, в якому буде врахована низхідна тенденція динаміки цін на нафту в регіоні, а також — збільшено період лібералізації, узгоджений з міжнародними фінансовими інститутами, оголосив Департамент з питань енергетики. Повна лібералізація газового ринку, в тому числі для населення, мала бути здійснена до 31 грудня 2018 року. Нещодавно, однак, румунський парламент проголосував за продовження цього строку на два з половиною роки.



    НАД перейняла розслідування справи голосування за кордоном



    Національна антирокупційна дирекція перейняла від Генеральної прокуратури справу за фактом голосування на закордонних виборчих дільницях під час недавніх виборів. У першому та другому турах президентських виборів тисячі закордонних румунів не змогли проголосувати через погану організацію виборчого процесу, а після масштабних протестів у звязку з цим двоє міністрів закордонних справ подали у відставку. Через два дні після другого туру президентських виборів, Генеральна Прокуратура порушила кримінальну справу за фактами можливих порушень у ході голосування на численних закордонних виборчих дільницях. Одна з тем справи стосується можливості створення додаткових виборчих дільниць за кордоном та існування нормативно-правової бази для збільшення їх кількості між першим і другим турами президентських виборів. 29 листопада новообраний президент Румунії Клаус Йоханніс написав на своїй сторінці в соціальній мережі, що чекає якнайшвидшого завершення розслідування фактів порушення чинного законодавства під час голосування румунських громадян за кордоном. На прохання прокоментувати передачу відповідної справи для розслідування прокурорам Національної дирекції антикорупції, премєр-міністр Віктор Понта відповів, що система правосуддя має виконати свій обовязок.



    Переговори між главою МЗС Румунії Б.Ауреску і держсекретарем США Д.Керрі



    У четвер в Базелі глава румунської дипломатії Богдан Ауреску обговорив з державним секретарем США Джоном Керрі ситуацію в регіоні після виборів у Р.Молдова та стратегічне партнерство між Румунією і США, – зазначається в прес-релізі румунського МЗС. В кулуарах засідання Ради міністрів Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), дипломати двох держав підкреслили важливість якнайскорішого створення нового про-європейського уряду в Кишиневі. Теж у четвер заступник помічника держсекретаря США з питань Європи та Євразії Хойт Йі, в ексклюзивному інтервю нашому кореспонденту у Вашингтоні заявив, що його країна очікує перших контактів з новообраним президентом Клаусом Йоханнісом, додавши, що США визнають важливий внесок Румунії в забезпечення безпеки в регіоні. Румунська влада стверджує, що наступного року, Бухарест і Вашингтон завершать найважливіший стратегічний проект на сьогоднішній день розміщення в Девеселу (південна Румунія) елементів протиракетної оборони НАТО.



    Румунія в Індексі сприйняття корупції



    Румунія, другий рік поспіль займає 69 місце в Індексі сприйняття корупції, який щорічно складає міжнародна організація Transparency International. Набравши 43 бали Румунія посідає найнижчу позицію серед країн ЄС, на тому ж місці з Болгарією, Грецією та Італією. Загалом на європейському рівні найбільш корумпованою країною є Україна, яка отримала лише 26 балів зі 100 можливих і знаходиться на 142 місці зі 175 позицій у світі. З протилежного боку, Данія і Фінляндія залишаються найменш корумпованими країнами Європи. У доповіді Transparency International були відзначені й труднощі, що стоять перед деякими країнами в боротьбі з корупцією.

  • 23 – 29 листопада 2014 року

    23 – 29 листопада 2014 року

    СДП, після президентських виборів



    Напружене, довге, але необхідне – так охарактеризував премєр-міністр Віктор Понта засідання Національного виконавчого комітету СДП. Це було перше засідання керівного органу румунських соціал-демократів, після того як сам голова виконавчого органу зазнав поразки на останніх президентських виборах. Яким було рішення засідання? СДП повинна продовжувати при урядуванні. Після того як ДСУР вирішив відмовитися бути складовою виконавчої влади, популісти з Партії народу “Дана Дяконеску” оголосили, що вони готові вступити в новий коаліційний уряд разом з СДП-НСПР-КП і Ліберал-реформістською партією. Важливим для громадськості було й рішення Комітету виключити з рядів партії трьох чільних її членів. Віктор Понта: “Ті 80 колег, які проголосували “за” вважають, що настав час, коли кожен повинен йти своїм шляхом. Ми говорили про майбутнє і про те, що команда повинна бути об’єднаною, щоб вистояти у важкі часи”. Про розпалення суперечок в ході Національного виконавчого комітету свідчить і заява колишнього заступника лідера СДП Маріяна Вангеліє, одного із недавно виключених з партії: “Я ніколи в своєму житті не бачив таких “страчень”, ані під час Комуністичної партії. Вони бояться справжнього конгресу і хотіли викинути нас з партії. Ви будете здивовані, коли дізнаєтесь, що станеться далі, і хто покине ряди партії разом зі мною.” Конгрес відбудеться навесні, у березні, коли будуть представлені новий політичний проект і нова команда. І це заради того, щоб СДП позбулася таких етикеток як “комуніст”, “корумпований” і “керована баронами”.



    Підсумки Національної антикорупційної дирекції



    Обраний президент Румунії Клаус Йоханніс ствердив, що корупція є найбільшою внутрішньою проблемою національної безпеки, що призводить до економічної та соціальної сегрегації і повалення цінностей. Тому – сказав він, – потребується процес морального оздоровлення політичного класу. За словами головного прокурора Національної антикорупційної дирекції Лаури Кодруци Кьовеші, довіра населення до керованої нею установи зросла. Свідченням цього є велика кількість доносів і скарг, поданих громадянами та громадськими установами, на основі яких були порушені 83% кримінальних справ протягом перших десяти місяців поточного року. Лаура Кьовеші: “До тепер в 2014 році, ми отримали більше 1.600 скарг від фізичних та юридичних осіб, у порівнянні з 2010 роком, коли було зроблено тільки 1.032 скарги. Я думаю, що люди звертаються до певної установи тільки тоді, коли вони довіряють їй і коли знають, що у них реальний шанс отримати відповідне рішення.” Тільки в цьому році було засуджено за корупцію 1.007 осіб.



    Ділова справа у розмірі десятків мільйонів євро в полі зору слідчих



    Національне управління з майнової реституції перебуває у полі зору НАД. Колишній керівник цієї установи, Крінуца Думітрян, була взята, у вівторок, під варту на строк до 30 днів, а колишній заступник цієї установи Оана Васілеску перебуває під слідством на волі під судовим контролем у справі, в якій було вже заарештовано Аліну Біку, яка донедавна обіймала посаду головного прокурора Управління з розслідування злочинів організованої злочинності і тероризму. Їх звинувачують у зловживанні службовим становищем у період, коли вони були членами Центрального комітету по справам реституції сконфіскованого майна під час комуністичного режиму. У 2011 році, вони ухвалили рішення про відшкодування одному з бізнесменів за земельну ділянку в одному бухарестському парку. Як зясувало слідство, ціна землі була у кілька разів завищена. Збиток перевищує 60 млн. євро. Оскільки членами Комітету були і депутати з боку Демократ-ліберальної партії Кетелін Теодореску і ДСУР Марко Аттіла Габор, прокурори подали в Парламенти запити про дозвіл на їх арешт. Теж прокурори стверджують, що до цієї справи залучений і бізнесмен Дорін Кокош. Колишній чоловік лідера Партії “Народний рух” Елени Удря, ніби то вимагав 10 мільйонів євро, щоб посприяти вирішенню запиту про надання відшкодувань.



    Нові підозрювані у справі “Microsoft“



    Сенатор НСПР Шербан Міхейлеску, колишній генеральний секретар уряду, побував, у четвер, у Національній антикорупційній дирекції, де прокурори принесли йому до відома звинувачення у справі “Microsoft” за фактом придбання ІТ-ліцензій для навчальних закладів Румунії. Парламентарія звинувачують у одержані хабара за торгівлю впливом на користь компанії “Fujitsu Siemens Computers”, посередника ліцензій “Microsoft”. Підозрюваній у зловживанні службовим становищем, і колишньому міністру освіти соціал-демократу Екатерині Андронеску, було предявлено звинувачення у тій же справі, в якій НАД проводить кримінальне провадження щодо девятьох колишніх міністрів різних урядувань. Причетними до цієї справи є й бізнесмени Ніколає Думітру та Дорін Кокош, колишній міністр звязку Габріель Санду і мер міста Пятра Нямц (північний схід) Георге Штефан, які можуть залишиться під вартою ще на 30 днів, оскільки судді Верховного суду продовжили їх ордери на попередній арешт.



    Республіка Молдова напередодні виборів



    Від результату парламентських виборів, що пройдуть, у неділю, в Республіці Молдова, залежить яким буде подальший курс цієї країни — на Захід, або назад в напрямок до Росії. Опитування свідчать, що електорат надає перевагу трьом проєвропейським партіям, представленим у парламенті, за яких проголосують близько 40% виборців. Ті ж опитування свідчать про те, що Комуністична партія одержить найбільшу кількість голосів — близько 20%. У Бухаресті, де політичний клас підтримує європейський курс Кишинева, результат виборів очікується з великим інтересом.

  • 16 – 22 листопада 2014 року

    16 – 22 листопада 2014 року

    Несподіванка президентських виборів в Румунії



    Несподіваним результатом зареєстрованим у другому турі президентських виборів у Румунії, 16 листопада, була переконлива перемога кандидата право-центристського опозиційного Християн-ліберального альянсу Клауса Йоханніса перед кандидатом правлячого альянсу СДП-НСПР-КП, премєр-міністра Віктора Понти, головного фаворито виборів. Несподіваною була явка румунів на виборах – 64,10%, найбільша за останні 18 років. Велике число румунів, які проживають за кордоном, майже 380 тисяч, які прийшли на голосування в другому турі виборів було теж приємним сюрпризом. Натомість, кілометрові черги румунів під холодним дощем перед посольствами і консульствами в декількох європейських містах, щоб голосувати, були неприємним сюрпризом. Конституційний суд затвердив, у пятницю, результат виборів та обрання Клауса Йоханніса на пост глави держави. Він буде четвертим Президентом Румунії після грудневої революції 1989 року. Нинішній мер міста Сібіу вступить на посаду 21 грудня, коли закінчується термін діючого президента Траян Бесеску.



    Наслідки фіаско проведення виборів для румунської діаспори



    Недоліки в організації президентських виборів за кордоном не залишилися без наслідків. Вони привели до відставки міністра закордонних справ Тітуса Корлецяна, після першого туру, та наступного очільника цього міністерства Теодора Мелешкану, після другого туру, обидва взявши на себе відповідальність, але звинувачуючи чинне законодавство про вибори, яке не дозволило їм відкрити нові виборчі дільниці. Фіаско проведення виборів за кордоном змусило парламент в Бухаресті відновити дебати щодо внесення змін до закону про вибори. З іншого боку, у четвер, Генеральна Прокуратура оголосила про розпочаття кримінального переслідування за те, як влада з уповноваженнями у галузі забезпечила право голосу румунам за кордоном. Прокуратура отримала численні скарги проти деяких міністрів і представників влади, які, на думку заявників, були уповноважені проведенням виборів.



    Кількох румунських парламентаріїв було позбавлено імунітету



    Палата депутатів в Бухаресті одноголосно проголосувала, у вівторок, за відхилення проекту закону про помилування та амністію. Поданий на розгляд парламенту близько рік тому, проект викликав протести з боку громадянського суспільства. З іншого боку, теж внаслідок голосування в Палаті Депутатів, депутати Іон Дініце — член КП, Іоан Адам — член правлячої СДП і Мірча Рошка — член опозиційної НЛП, яких прокурори звинувачують у корупційних діяннях, були позбавлені депутатської недоторканості. Згодом, Верховний суд постановив застосування тимчасового арешту протягом 30 днів проти Іоана Адама і Мірчі Рошка, і відповідно провадження кримінального слідства на волі, під судовим контролем, проти Іона Дініце. З іншого боку, Сенат проголосував за позбавлення недоторканості двох сенаторів, звинувачених у справі “Microsoft” – Екатерини Андронеску (СДП) та Шербана Міхайлеску від НСПР. Президент Траян Бесеску дав свою згоду щодо розпочаття кримінального провадження проти колишнього міністра ліберала Крістіана Давіда, обвинуваченого прокурорами в отримані хабара.



    Прем’єра в посткомуністичній історії Румунії, проти головного прокурора було порушено кримінальну справу.



    Голова Управління з розслідування організованої злочинності і тероризму Аліна Біка була заарештована у справі, в якій прокурори НАД звинувачують її у зловживанні службовим становищем. Злочин було скоєно у період, коли голова Управління з розслідування організованої злочинності і тероризму була заступником держсекретаря в Міністерстві юстиції і членом комітету, який розглядав питання реституції землі. Прокурори звинувачують Аліну Біку в тому, що у 2011 році, разом з двома її колегами комітету, вона посприяла виділенню переоцінених відшкодувань за 13 гектарів землі на околиці столиці. Збиток, заподіяний державі перевищує 62 млн. Євро.



    Російська Федерація — почесний гість ХХІ Міжнародного книжкового ярмарку в Бухаресті



    До неділі в Бухаресті проходить ХХІ Міжнародний книжковий ярмарок “Гаудеамус — повчальна книга”. Понад 300 румунських та іноземних видавництв, типографій, освітніх і культурних установ представляють книги на всі смаки. Почесним гостем цьогорічного книжкового ярмарку є Російська Федерація. 17 російських письменників, літературознавців і журналістів беруть участь в презентаціях книг, автограф-сесіях та круглих столах. Протягом 20 років проведення ярмарку, його відвідали більше 2,3 мільйонів відвідувачів. Цікавим заходом ярмарку була презентація двомовної книги “Відстань ніколи не розлучить нас/ Distance will never come between us”. Книга, видана за фінансової підтримки Повітової ради Прахова, була надрукована видавництвом “Libertas” і є збіркою інтервю, спогадів та вражень, а також фотографії слухачів ВСРР із майже 20 країн, які виграли головний приз конкурсів, організованих ВСРР з 1995 року. Книга буде надана безкоштовно чільним румунським посадовцям, посольствам і закордонним філіям Румунського інституту культури за кордоном, а також слухачам, які виграли поїздки до Румунії та іншим бажаючим з різних країн світу.



    2014 був хорошим роком для національної збірної з футболу



    Збірна Румунії з футболу здобула перемогу в останньому цьогорічному матчі, в Бухаресті, у товариському матчі з Данією, з рахунком 2-0. Після цього результату, збірна Румунії підніметься, у листопаді, на 15 місце в рейтингу ФІФА, це будучи найкращим її результатом з вересня 2008 року. Після перемог з рахунком 1-0 з Грецією та 2-0 з Фінляндією, обидві на виїзді, відповідно, 1-1 з Угорщиною і 2-0 з Північною Ірландією в Бухаресті, збірна Румунії посіла перше місце в групі F кваліфікаційного раунду Євро-2016. В останні два роки, Румунія піднялася 42 місця у рейтингу ФІФА, після того як, у вересні 2012 року, вона займала 57-у позицію.

  • 9 – 15 листопада 2014 року

    9 – 15 листопада 2014 року

    У неділю проводиться другий тур президентських виборів



    У другому турі президентських виборів, в неділю, зустрінуться кандидат лівого альянсу створеного з СДП-КП та НСЗПР, премєр-міністр, соціал-демократ Віктор Понта та кандидат Християн-ліберальною союзу, мер міста Сібіу (центр), Клаус Йоганніс. У першому турі, 2 листопада, Понта набрав 40,44% голосів а Йоганніс 30,37%. Влада вжила заходів, щоб покращити виборчий процес за кордоном з метою уникнення проблем, як це трапилося на деяких виборчих дільницях в Європі, у першому турі. Тоді, тисячі румунів не змогли проголосувати, як вони зазначили, серед іншого, через невідповідну кількість виборчих дільниць і співробітників дільничих виборчих комісій. На цьому тлі, міністр закордонних справ Тітус Корлецян подав у відставку, а його місце зайняв колишній директор румунської Служби зовнішньої розвідки Теодор Мелешкану. Для спрощення процесу голосування в діаспорі, 16 листопада, кожна з 294 виборчих дільниць за кордоном матиме сім кабінок для голосування і сім печаток, максимально допустимі законом. Всі матеріали, необхідні для голосування, в тому числі 800 000 бюлетенів, вже були відправлені за кордон.



    Європарламент ратифікував Угоду про асоціацію Р. Молдова з ЄС



    Європейський парламент ратифікував в Брюсселі Угоду про асоціацію Р. Молдова з ЄС. Депутати Європарламенту вважають, що затвердження документа, що супроводжується угодою про вільну торгівлю є визнанням успішних політичних і економічних реформ проведених в Р. Молдова. МЗС Румунії вітає це рішення і підкреслило, що Румунія буде й надалі підтримувати, в тому числі фінансово та технічно, процес імплементації владою в Кишиневі, Угоди про асоціацію, так щоб в найближчому майбутньому було досягнуто фундаментальної стратегічної мети, повної європейської інтеграції Республіки Молдова. Нагадаємо, що Румунія була першою країною ЄС, яка ратифікувала цю угоду, що набуде чинності після її затвердження законодавчими органами всіх 28 країн-членів ЄС.



    Соціал-демократ Йоан Мірча Пашку був обраний віце-президентом Європарламенту


    Євродепутат, соціал-демократ Іоан Мірча Пашку, був обраний віце-президентом Європейського парламенту більшістю голосів. Заступник голови Комітету з міжнародних справ, Йоан Мірча Пашку балотувався на цю посаду після того, як румунка Коріна Крецу була призначена комісаром ЄС з питань регіональної політики в Європейській комісії, яку очолив колишній прем’єр міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер.



    Європейська комісія оголошує заходи з допомоги фермерам, що зазнали збитків від російського ембарго



    Міністри сільського господарства з 21 країни -члена ЄС, у тому числі Румунії, закликали Європейську комісію гарантувати виділення достатніх коштів, щоб допомогти фермерам, які зазнали збитків від російського ембарго та інших криз, які можуть виникнути. Держави-члени Союзу закликають Комісію виплатити компенсацію із суми у 450 млн євро призначеної фінансуванню Спільної сільськогосподарської політики. Єврокоміся хоче використовувати цю суму, щоб покрити дефіцит бюджету на поточний рік і виплатити фермерам допомогу з “резерву”, що складає 432 млн євро. Європейська комісія вже заявила, що надасть виробникам овочів і молочної продукції, які зазнали втрати після російського ембарго, компенсацію в розмірі 344 млн євро. Рішення буде прийнято в ході переговорів по бюджету ЄС на наступний рік, який буде завершено наступного тижня.



    У Румунії економічне зростання у третьому кварталі склало 1,9%



    ВВП Румунії зріс у третьому кварталі 2014 на 1,9% порівняно з попереднім кварталом, а в порівнянні з тим же кварталом минулого року, румунська економіка зросла на 3,3%, оголосив Національний інститут статистики. У жовтні МВФ переглянув у бік зростання на 2,4% ВВП, цього році. У 2014 році влада у Бухаресті оцінила, що зростання буде на рівні 2,8%, в той час як в 2013 році воно склало 3,5%, серед найвищих показників в Європі. З іншого боку, Румунія посіла пяте місце в ЄС щодо росту промислового виробництва у вересні порівняно з попереднім місяцем, на 2,4%. За даними Європейського статистичного бюро, обсяг промислового виробництва в ЄС зріс у цей період на 0,6%, найбільше зростання, зафіксовано в Хорватії, Чехії, Ірландії, Угорщині та Румунії.



    У Румунії проходить туристичний ярмарок



    До неділі, понад 200 компаній з 14 країн представляють у Бухаресті свої пропозиції на 32-му Міжнародному туристичному ярмарку Румунії. Туроператори з Австрії, Болгарії, Російської Федерації, Німеччини, Греції, Індії, Ізраїлю, Італії, Молдови, Іспанії, Туреччини, Угорщини тощо пропонують турпакети на зимові та літні канікули цього і наступного року. Новиною цьогорічного ярмарку є участь Палестини, зокрема Палестинської національної адміністрації з питань туризму. За словами організаторів, ярмарок є найкращим місцем, де можна виявити найбільш красиві місця Румунії і світу.