Radio România Internațional

Category: Головне за тиждень

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів…

  • 28 квітня – 4 травня 2024 року

    28 квітня – 4 травня 2024 року

    Першотравень і православний Великдень

    Православні віруючі, яких більшість у Румунії, і греко-католики перебувають у Страсному тижні перед Великоднем, який вони святкують у неділю 5 травня. Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл звернувся у середу з посланням, в якому зазначив, що Воскресіння Господнє – це свято милосердної любові Христа, який переміг ненависть, насильство і смерть, даруючи людям вічне життя. Саме тому Великдень – це свято прощення, миру і радості, сказав Даниїл. Він закликав вірян ділитися любов’ю, миром і радістю Христа з оточуючими, особливо з дітьми-сиротами, хворими та літніми людьми, а також із закордонними румунами. Цього року католики святкували Великдень 31 березня. Великодніми святами завершаться міні-канікули, які розпочалися в середу, 1 травня, в День праці. Десятки тисяч румунів провели його на узбережжі Чорного моря, де офіційно відкрився літній сезон, і на гірських курортах.

    Голосування за кордоном на виборах до Європейського парламенту

    12 партій або альянсів та чотири незалежні кандидати зареєструвалися для участі у виборах до Європейського парламенту, які відбудуться 9 червня в Румунії. Цього тижня Центральна виборча комісія затвердила остаточний список і шляхом жеребкування визначила порядок, в якому партії будуть розміщені у виборчих бюлетенях. Друк бюлетенів для закордонних виборчих дільниць вже розпочався. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску заявила, що за кордоном буде відкрито рекордну кількість виборчих дільниць – понад 900, що майже вдвічі більше, ніж на виборах до Європарламенту 2019 року. Це також найбільша кількість виборчих дільниць, коли-небудь відкритих за кордоном. Разом з виборами до Європарламенту 9 червня в Румунії також відбудуться місцеві вибори. Політичні партії, які хотіли зареєструватися в боротьбі за посади мерів, місцевих, муніципальних і повітових рад, мали лише вівторок, щоб подати свої кандидатури.

    Допомога для ТАРОМ

    Європейська комісія дала згоду на надання національній авіакомпанії TAROM державної допомоги на суму понад 95 мільйонів євро для реструктуризації. За словами представника Єврокомісії, ці кошти дозволять компанії відновити свою довгострокову життєздатність. Для того, щоб обмежити можливі спотворення конкуренції, спричинені державною підтримкою, TAROM значно скоротить кількість маршрутів та літаків. Заходи, передбачені планом реструктуризації, передбачають списання боргів на суму понад 49 мільйонів євро та вливання капіталу на суму майже 46 мільйонів євро. Єврокомісар з питань транспорту Адіна Велян заявила, що схвалення допомоги для “ТАРОМ” – це “чистий лист здоров’я” для компанії і перевагою для пошуку інвесторів для національного перевізника. Міністр транспорту Сорін Гріндяну заявив, що допомога буде використана головним чином для оновлення авіапарку, оптимізації напрямків і комерційної політики, оптимізації діяльності з технічного обслуговування літаків і оцифрування компанії.

    Нова евакуація з Гази

    Дев’ятеро громадян Румунії та члени їхніх сімей були евакуйовані з Сектора Гази в середу і дісталися території Арабської Республіки Єгипет, де їх прийняла мобільна консульська група посольства Румунії в Каїрі. З початку конфлікту між Ізраїлем і палестинським терористичним угрупованням ХАМАС із сектора Газа було евакуйовано 323 громадянина Румунії та членів їхніх сімей.

    Нагороди румунського кіно

    Фільм Тудора Джурджіу “Свобода” отримав приз Ґопо за найкращий повнометражний фільм на гала-вечорі нагородження Преміями Ґопо у понеділок. Фільм отримав кілька статуеток Ґопо, в тому числі за найкращу режисуру (Тудор Джурджіу), найкращу чоловічу роль (Алекс Каланджіу) та найкращу чоловічу роль другого плану (Юліан Постелніку). Натхненний реальними подіями, фільм розповідає історію, що сталася в місті Сібіу (центр Румунії) під час Революції 1989 року. Кінострічки “Свобода” та “Не чекай занадто довго від кінця світу” розділили нагороду за найкращий сценарій. Нагороду за найкращу жіночу роль отримала Ілінка Манолаке за роль у фільмі “Не чекай занадто довго від кінця світу”. “Анатомія падіння”/”Anatomie D’une Chute” режисерки Жюстін Тріє (Франція) отримала нагороду за найкращий європейський фільм. Актриса Родіка Мандаке отримала нагороду “За життєві досягнення”, а актор Дан Нуцу був удостоєний нагороди “За всю кар’єру“.

    Новий чемпіон з футболу

    Внутрішні футбольні змагання ще не завершилися, але бухарестська команда FCSB математично забезпечила собі титул чемпіона з сьомого раунду плей-офф, здобувши перемогу над чинним володарем титулу, командою “Фарул Констанца” (південний схід). Це перший титул, здобутий FCSB за нинішньої системи плей-офф і плей-аут, після 9-річної перерви для бухарестської команди. У гандболі чемпіон Румунії серед чоловіків “Динамо Бухарест” вийшов до півфіналу континентальної Ліги Європи EHF після подвійної перемоги над данцями з Skjern Handbold. Фінал чотирьох Європейської ліги ЄГФ відбудеться 25 і 26 травня в Гамбурзі, Німеччина.

  • 20 – 27 квітня 2024 року

    20 – 27 квітня 2024 року

    Окремо, але разом

    Запеклі політичні противники у минулому  Соціал-демократична та Націонал-ліберальна партії зробили румунам несподіваний сюрприз восени 2021 року, коли вирішили «закопати сокиру війни» і сформувати широку коаліцію більшості в Румунії. Найбільш відчайдушні оптимісти  давали двом політичним силам шанси на співіснування щонайбільше до виборів 2024 року, коли в Румунії намічені усі чотири види перегонів: місцеві та до Європарламенту 9 червня, президентські у вересні та парламентські у грудні. Однак новий сюрприз стався, коли соціал-демократи і ліберали вирішили запропонувати на 9 червня спільних кандидатів як до Європейського парламенту, так і, в деяких містах, на посади мерів. На пост генерального мера Бухареста вони висунули спільним кандидатом невідомого в політиці – незалежного Кетеліна Кирстою, лікаря та менеджера однієї з найбільших столичних лікарень. Але приблизно через місяць після оголошення його кандидатури на цьому тижні соціал-демократи і ліберали відкликали свою підтримку лікарю Кирстою на тлі звинувачень в несумісності посади менеджера державної лікарні з іншими видами діяльності, зокрема з надання консультацій в приватній клініці своєї дружини. У результаті цього рішення голови соличних організацій Соціал-демократичної та Націонал-ліберальної партій Габрієла Фіря, відповідно Себастіан Бурдуджа, які мали задовольнятися лише координацією виборчої кампанії Кетеліна Кирстою, стали кандидатами, кожен від своєї партії, на пост генерального мера Бухареста. Обидва кандидати пообіцяли, що не будуть виступати один проти одного під час передвиборчої  кампанії, а вестимуть конструктивну агітацію, зосереджену на конкретних рішеннях для Бухареста.

     

    Румунія на міжнародній арені

    Румунія та Південна Корея розширили двосторонню співпрацю. Під час візиту президента Клауса Йоганніса цього тижня до Сеула сторони підписали спільну декларацію щодо зміцнення стратегічного партнерства та кілька угод про співпрацю в сферах оборони, енергетики та управління надзвичайними ситуаціями. Президент Йоганніс також відвідав провідний світовий комплекс у виробництві енергії, де було підписано меморандум про взаєморозуміння щодо ядерних технологій, Румунія будучи зацікавлена ​​у розробці та впровадженні технології малих модульних реакторів. Також на цьому тижні президент Клаус Йоганніс приєднався до лідерів 18 країн, які підписали спільну заяву з вимогою звільнити заручників у секторі Газа. У заяві наголошується, що їх звільнення призведе до негайного та тривалого припинення вогню в цьому районі, сприятиме збільшенню необхідної додаткової гуманітарної допомоги та стане кроком вперед до вірогідного припинення ізраїльсько-палестинських бойових дій. Нарешті, міністр оборони Ангел Тилвер провів у середу телефонну розмову зі своїм американським колегою Ллойдом Остіном щодо співпраці Румунії зі Сполученими Штатами на підтримку України. Румунія повністю підтримує Україну і продовжить надавати всебічну підтримку її зусиллям із захисту від російської агресії, – заявив Ангел Тилвер. У цьому контексті сторони підтвердили необхідність продовжувати зусилля для поглиблення двостороннього стратегічного партнерства та підтримки трансатлантичної єдності.

     

    Винищувачі для ВПС Румунії

    Ще три літаки F-16 Fighting Falcon, придбані Румунією у Королівства Норвегія днями приземлилися на 71-й авіабазі «Генерал Емануїл Йонеску» у місті Кимпія Турзій і увійдуть до складу 48-ї винищувальної ескадрильї. «Придбання цієї нової партії літаків F-16 і пов’язаного з ними пакету товарів і послуг забезпечить посилення спроможностей Румунії у захисті національного повітряного простору і повітряного простору НАТО в мирний час і в кризових ситуаціях Постійною бойовою службою НАТО – Повітряною поліцією», – йдеться в заяві Міністерства оборони  Румунії. Літаки F-16, які щойно прибули на авіабазу в Кимпія Турзій, є другою серією з трьох таких винищувачів, придбаних Румунією у норвежців, а перші три наприкінці листопада 2023 року приземлилися на 86-й авіабазі «Лейтенант Георге Мочорніце» в місті Борча (південний схід). За словами міноборони, завдяки поступовому надходженню 32 багатоцільових літаків F-16 Fighting Falcon протягом цього і наступного років, якими будуть оснащені ще дві ескадрильї ВПС, Румунія посилює свою протиповітряну оборону до рівня, адаптованого до викликів безпеки в регіоні. Станом на сьогодні на озброєнні ВПС Румунії перебувють 20 літаків F-16.

     

    Румунські фільми в Каннах

    Знаменитий Каннський кінофестиваль 2024 року завершив свій офіційний відбір, запросивши до участі в конкурсі румунського режисера Емануеля Пирву з фільмом «Три кілометри до кінця світу». Також на фестивалі в розділі «Спеціальні покази» буде представлений документальний фільм «Насті» про життя і кар’єру першої ракетки світу, румунського тенісиста Іліє Нестасе, знятий режисерами Тудором Джурджіу, Крістіаном Паскаріу і Тудором Д. Попеску. А французька акторка румунського походження Анамарія Вартоломей грає головну роль у фільмі французької режисерки Джессіки Палуд «Марія», який також бере участь в офіційній програмі Каннського кінофестивалю. Загалом за «Золоту пальмову гілку» у 2024 році змагатимуться 22 фільми. Серед них – стрічки таких видатних режисерів, як Френсіс Форд Коппола, Жак Одіар та Паоло Соррентіно. 77-й Каннський кінофестиваль триватиме з 14 по 25 травня.

     

    Блискучий результат молодих румунських робототехніків

    Команда робототехніки AICitizen фокшанського коледжу ім. Александру Йоана Кузи перемогла на чемпіонаті світу з робототехніки First Tech Challenge у Г’юстоні, США. Румунські учні змагалися у фіналі разом з колегами з США та Південної Африки, з якими вони сформували Синій альянс. Їхнім суперником був Червоний альянс, до якого увійшла ще одна команда з Румунії – з Коледжу імені Міхая Вітязула в Плоєшті. Румунія мала чотири команди на змаганнях у Г’юстоні і всі вони дійшли до півфіналу. Змагання проходило з 17 по 20 квітня і зібрало понад 200 найкращих команд з робототехніки з різних країн світу.

     

     

     

  • 13 – 19 квітня 2024 року

    13 – 19 квітня 2024 року

    Розпочалася реєстраціякандидатів для участі у місцевих виборах 9 червня

    Цього тижня розпочалася реєстрація кандидатів на місцевих виборах з огляду на те, що 9 червня вперше в Румунії одночасно відбудуться вибори до Європейського парламенту. 15 політичних партій вже подали свої списки кандидатів до Європарламенту, а також сім незалежних кандидатів. Також політичні партії, альянси, організації національних меншин та незалежні кандидати можуть подавати свої кандидатури на місцевих виборах до опівночі 30 квітня. Згідно з останніми даними Євробарометру, опублікованими в середу, наміри румунів голосувати на виборах до Європейського парламенту значно зросли порівняно з п’ятьма роками тому. Румунія посідає друге місце за цим показником після Чехії, досягнувши 74%, що на 19 відсоткових пунктів вище, ніж на попередніх виборах. Однак більш важливим для румунів є голосування на національних виборах, яке 63% вважають дуже важливим.

     

    Шенген, Україна та Ізраїль, обговорені теми на Європейській Раді

    Президент Клаус Йоганніс заявив, що хоче якнайшвидше вирішити проблеми, з якими стикаються румунські громадяни в аеропортах деяких європейських країн, незважаючи на те, що Румунія приєдналася до Шенгенської зони з її повітряними кордонами наприкінці минулого місяця. Заява була зроблена напередодні європейського саміту в Брюсселі, де в доповіді, підготовленій на вимогу Ради, згадувалася необхідність повної інтеграції Румунії та Болгарії до Шенгенської зони як захід, що сприятиме розвитку єдиного ринку. У Софії, де в четвер зустрілася з міністрами внутрішніх справ Румунії та Болгарії, комісар ЄС з питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон висловила сподівання, що цього року буде визначена точна дата повного приєднання Румунії та Болгарії до зони вільного переміщення людей, товарів, послуг і капіталу, як це було запропоновано Єврокомісією. На порядку денному Брюссельської Ради була ситуація в Україні – країні, яка потребує більшої військової допомоги і стикається з проблемами в енергетичній інфраструктурі після російських бомбардувань, – а також напружена ситуація на Близькому Сході. 27 країн ЄС закликали Ізраїль негайно припинити вогонь у секторі Газа і відкрити доступ для гуманітарної допомоги, а також звільнити всіх заручників, яких утримує ХАМАС. Водночас європейські лідери оголосили, що ЄС вживатиме подальших обмежувальних заходів проти Ірану, зокрема, щодо постачання безпілотників і ракет. Лідери з усього світу, включаючи Румунію, засудили безпрецедентний напад Ірану на Ізраїль тиждень тому у відповідь на вбивство кількох іранських офіцерів у Дамаску в результаті нападу, в якому звинуватили Ізраїль. У відповідь в ніч на четвер Ізраїль атакував райони на заході Ірану, де розташована іранська військова база і кілька об’єктів, пов’язаних з іранською ядерною програмою. Також повідомляється про вибухи в Іраку і Сирії, де діють проіранські шиїтські збройні формування.

     

    Робочий візит прем’єр-міністра Марчела Чолаку на Близький Схід

    Цього тижня прем’єр-міністр Марчел Чолаку здійснив робочий візит до Катару та Об’єднаних Арабських Еміратів з метою посилення економічної складової, з наголосом на залучення інвестицій в Румунію. У супроводі великої урядової делегації румунський урядовець заявив, що хоче, щоб Румунія стала інвестиційними воротами цих країн до ЄС. Він зустрівся з представниками компаній, які інвестують в технології, енергетику, сільське господарство, охорону здоров’я, ІТ та комунікації на глобальному рівні. Обговорення також були зосереджені на залученні інвестицій в авіаційну та портову інфраструктуру. Окрім економічної координації, візит до двох близькосхідних країн мав також важливий політичний вимір: прем’єр-міністр Румунії провів переговори на найвищому рівні як в Досі, так і в Абу-Дабі. Бухарестська делегація також зустрілася з членами румунських громад.

     

    МВФ переглянув оцінку економічного зростання Румунії

    Міжнародний валютний фонд переглянув свої оцінки зростання румунської економіки в цьому році з 3,8% до 2,8%, в той час як світова економіка зросте трохи більше, ніж очікувалося, на 3,2% – свідчить остання доповідь міжнародної фінансової організації, опублікована у Вашингтоні. На думку міжнародної фінансової організації, розширення конфлікту на Близькому Сході може призвести до зростання цін на енергоносії та продукти харчування. Що стосується Румунії, то, за оцінками фонду, середньорічна інфляція в країні становитиме 6% цього року і 4% у 2025 році. Що стосується дефіциту поточного рахунку, то МВФ очікує, що він залишиться на рівні 7,1% ВВП в цьому році, як і в жовтні та в минулому році.

     

    Румунія на Венеціанській бієнале мистецтв

    Міністерка культури Румунії Ралука Туркан взяла участь в урочистому відкритті мозаїчної майстерні в Новій галереї Румунського інституту культури у Венеції, проєкті в рамках знаменитої Венеціанської бієнале, де вона зазначила, що цей простір значно розширює культурну присутність Румунії та сприяє міжнародному мистецькому діалогу. Протягом семи місяців бієнале воркшоп об’єднує художників з Румунії з митцями з Республіки Молдова. Румунія має два виставкових простори на Венеціанській бієнале: простір, який вона займає з 1938 року в Джардіні делла Бієнале та Нова галерея, яка зараз перетворена на мистецький робочий простір. Міністерка додала, що цьогорічна тема бієнале – “Іноземці всюди” – нагадує нам, що, незважаючи на відмінності, людей об’єднує творчість і мистецтво, і таким чином вони долають географічні та культурні кордони. За словами Ралуки Туркан, цю істину ілюструє виставка “Що таке робота”, яка представляє Румунію на цьогорічній бієнале.

  • 7 – 12 квітня 2024 року

    7 – 12 квітня 2024 року

    НАТО – 20 років

    Румунія вважає, що весь східний фланг Європейського союзу і НАТО повинен бути з’єднаний дорожніми та залізничними шляхами від Балтійського до Чорного моря. Президент Клаус Йоганніс наполягав на цьому на саміті «Ініціативи трьох морів» у Вільнюсі в четвер, охарактеризувавши дискусії як “дуже добрі”. У середу на конференції “Румунія – НАТО – 20 років”, організованій Міністерством оборони в Бухаресті, глава румунської держави заявив, що нинішній контекст, викликаний війною поблизу кордонів країни, підвищує значення Румунії як опори регіональної безпеки і стабільності. Клаус Йоганніс зазначив, що Бухарест повинен активізувати зусилля зі зміцнення резерву військовослужбовців, відродження національної оборонної промисловості та модернізації транспортної інфраструктури. Клаус Йоганніс: «Захист наших громадян є одним з основних зобов’язань румунської держави. Але безпека людей не може бути гарантована без армії, оснащеної сучасними технологіями. Починаючи з 2023 року Румунія збільшила з 2% до 2,5% ВВП видатки на оборону, тобто на оснащення румунської армії, мотивацію, підготовку і вдосконалення наших військових і підвищення рівня оперативної сумісності з силами союзників.» Своєю чергою, прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що вступ до НАТО означає повернення Румунії до спільноти західних демократичних цінностей і принципів. Марчел Чолаку: «Сьогодні Румунія незворотно закріпилася в євроатлантичній спільноті і є стратегічним якорем для НАТО на східному фланзі. Румунія залишається зрілим і надійним союзником, з проактивною позицією і здатністю діяти послідовно задля досягнення власних цілей і захисту союзницьких цінностей.» У заході в Бухаресті взяли участь міністри оборони країн-членів НАТО і начальники генеральних штабів або посли країн Північноатлантичного альянсу.

     

    Хто балотується до Європарламенту?

    15 партій або виборчих блоків та сім незалежних кандидатів зареєстрували свої кандидатури на виборах до Європейського парламенту 9 червня. Центральна виборча комісія опублікувала списки кандидатів на своєму сайті в четвер. До них входять виборчий альянс СДП-НЛП, «Альянс за об’єднання румунів» (АUR), Об’єднаний правий альянс  до складу якого входять союз “За порятунок Румнії”, партія Народний рух, Сила правих, Альянс “Соціалістична Румунія”, партія “SOS Румунія”, партія “Права альтернатива”, партія “Репер” та Демократичний союз угорців Румунії. На списках є кілька депутатів Європарламенту, які балотуватимуться на новий мандат, але є й нові імена. Остаточні кандидати на виборах до Європарламенту будуть оголошені 29 квітня. Згідно з опитуванням Євробарометру, опублікованим Європейською комісією, більше половини румунів, 53%, кажуть, що дуже ймовірно, що вони будуть голосувати на червневих виборах до Європарламенту, 10% стверджують, що вони скоріше не будуть голосувати, і 10% – малоймовірно.

    Енергетичні переговори

    Румунія має успішний досвід у сфері ядерної енергетики, а електростанція “Чернаводе” є однією з атомних електростанцій з найкращим коефіцієнтом використання потужності у світі та бездоганною репутацією з точки зору безпеки. Таку оцінку дав генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі, який днями відвідав Бухарест. Під час зустрічей з румунською владою він відзначив просунутий етап розвитку ядерної енергетики в Румунії, прикладом чого є інвестиції в електростанцію “Чернаводе” та в малі модульні реактори. Він підкреслив, що вони відіграють важливу роль у забезпеченні енергетичної незалежності країни та зниженні витрат для споживачів. Міністр енергетики Себастьян Бурдужа очікує, що наступного місяця ціни для румунів знизяться, особливо на природний газ. Зниження цін очікується також на електроенергію. Також на цьому тижні Палата депутатів Румунії прийняла ініційований урядом проєкт, який встановлює правові рамки для розвитку інвестицій в галузі офшорної вітроенергетики в Чорному морі. “Це проєкт великої складності, який дозволить нам мати перші мегавати електроенергії, виробленої в Чорному морі в 2032 році”, – сказав Себастьян Бурдужа.

     

    Дані про торговельний дефіцит, ВВП та інфляцію в Румунії

    Дефіцит торгового балансу Румунії за перші два місяці цього року перевищив 4 млрд євро і був приблизно на 230 млн євро нижчим, ніж за аналогічний період минулого року. За даними Національного інституту статистики, за перші два місяці 2024 року експорт склав 15 млрд євро, а імпорт – 19 млрд євро. Вагомі частки в структурі експорту та імпорту займали автомобілі, транспортне обладнання та інші промислові товари. Водночас, за даними Національного інституту статистики, валовий внутрішній продукт Румунії минулого року зріс на 2,1% порівняно з попереднім роком. Найбільший внесок у його зростання зробили сільське господарство, будівництво та торгівля. Промисловість, з іншого боку, зробила негативний внесок у зростання ВВП через зниження обсягів діяльності. З іншого боку, річна інфляція знизилась у березні до 6,6% річних з 7,2% у лютому, що стало другим поспіль зниженням цього показника. Згідно з даними Національного інституту статистики, найбільше подорожчали продукти харчування, непродовольчі товари та послуги.

  • 31 березня – 6 квітня 2024 року

    31 березня – 6 квітня 2024 року

    Румунія в Шенгені, але…

    Румунія 31 березня приєдналася до Шенгенської зони, але лише з повітряним та морським кордонами. З минулої неділі в 17 міжнародних аеропортах і 4 чорноморських портах було скасовано паспортний  контроль  осіб, які прибувають з країн, що входять до зони вільного пересування, або прямують до них. Однак співробітники поліції можуть проводити вибіркові перевірки з метою виявлення осіб, які мають підроблені проїзні документи, яким заборонено виїзд з країни, осіб, які були оголошені у розшук, дотримання правил супроводу неповнолітніх, а також з метою боротьби з міграцією та торгівлею людьми. Наземні кордони поки що залишаються поза Шенгеном через австрійське вето, головним чином через внутрішньоелектральні міркування. Європейська комісія привітала часткове приєднання Румунії до Шенгену і запевнила, що зробить все можливе, щоб рішення про повноцінний вступ, включаючи й сухопутні кордони, було прийнято вже цього року. У Румунії, від політиків до пересічних громадян, приєднання, хоч і часткове, до Шенгенської зони вільного пересування було тепло зустрінуте. Прем’єр-міністр, соціал-демократ Марчел Чолаку заявив, що уряд має чіткий і твердий план набуття повноправного членства до кінця 2024 року. Однак ця перспектива залежить від зовнішніх політичних подій і обставин, які не входять до сфери дипломатичного втручання Румунії», – заявив міністр внутрішніх справ Кетелін Предою.

     

    20 років членства в НАТО

    20-ту річницю вступу Румунії до НАТО і 75-ту річницю заснування Північноатлантичного альянсу відзначили у вівторок в Бухаресті на урочистому спільному засіданні обох Палат парламенту. Депутати і сенатори прийняли декларацію, в якій підкреслили, що членство Румунії в Альянсі є гарантією захисту громадян, демократії та особистих свобод. Спікер Сенату і лідер Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке, генерал армії у відставці, сказав, що за 20 років від вступу до Альянсу Румунії вдалося стати ключовим членом НАТО. Для Румунії вступ до Альянсу став втіленням у життя історичного прагнення та імперативом безпеки – заявила міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску в Брюсселі на заходах, присвячених 75-річчю НАТО. Опитування, проведене Румунським інститутом оцінки та стратегії, показало, що понад 80% румунів вважають, що членство країни в НАТО було добрим кроком і, що союзники захистять Румунію в разі агресії.

     

    Про Європейський Союз, у Бухаресті

    Цього тижня в Бухаресті відбулася робоча зустріч, присвячена пріоритетам Європейського Союзу на наступні п’ять років. Зустріч, на якій були присутні прем’єр-міністри Бельгії, Угорщини та Хорватії, приймали президент Румунії Клаус Йоганніс та президент Європейської Ради Шарль Мішель. Усі вони обговорили дії, спрямовані на досягнення спільних цілей зміцнення ролі ЄС у світі, процес, в який, за словами президента Йоганніса, Румунія може зробити значний внесок. Минулого року Європейський Союз розпочав процес окреслення своїх стратегічних пріоритетів, визначивши серед них безпеку й оборону, розширення, стійкість і конкурентоспроможність, енергетику та міграцію. Стратегічний порядок денний на наступний інституційний цикл 2024-2029 років має бути ухвалений Європейською Радою на засіданні наприкінці червня.

     

    Путівник з анти-діпфейку

    З метою підвищення обізнаності про ризики кібербезпеки Національний директорат з кібербезпеки Румунії у понеділок представив путівник, який допоможе румунам розпізнавати діпфейки, тобто переважно відео чи аудіо матеріали, підроблені за допомогою штучного інтелекту. Путівник містить детальну інформацію про те, що таке діпфейк, процес його створення і як його виявляти. Доступний на веб-сайті dnsc.ro, путівник також навчає громадян, що робити, якщо вони стали жертвою діпфейку. Національний директорат з  кібербезпеки зазначає, що цього року в Румунії проходять всі чотири види виборів, але віртуальний простір  може стати складним ідеологічним полем битви, а технології діпфейків, здатні майже ідеально відтворювати зображення та голоси, можуть суттєво вплинути на думку виборців та на результат їхнього голосування.

     

    НБР і облікова ставка

    Національний банк Румунії вирішив у четвер залишити незмінною облікову ставку на рівні 7% річних. Такою вона зберігається вже майже півтора року. Відсоткові ставки, за якими комерційні банки можуть позичати кошти в НБР, а також ті, які вони отримують, коли зберігають гроші на депозитах в центральному банку, також залишились незмінними. Згідно з прогнозом НБР, річна інфляція зросла до 7,41% у січні, але знизилась до 7,23% у лютому. За поточною оцінкою, інфляція продовжить знижуватись, але в умовах невизначеності та ризиків, пов’язаних із нещодавніми фіскальними заходами, спрямованими на підтримку процесу бюджетної консолідації, а також із обмеженням торговельної надбавки на основні продовольчі товари. Невизначеності та ризики для середньострокової інфляції також викликані війною проти України, конфліктом на Середньому Сході та економічними подіями в Європі, зокрема в Німеччині.

  • 24 – 30 березня 2024 року

    24 – 30 березня 2024 року

    20 років з дня вступу Румунії до НАТО

    Кілька державних установ відзначають два десятиліття з того часу, як 29 березня Румунія стала членом НАТО. Протягом року заплановано низку заходів, один з яких відбувся в четвер, коли Міністерство закордонних справ та Міністерство оборони Румунії розпочали кампанію «Народжені в НАТО». Присвячена тим, хто народився після 2004 року, кампанія має на меті просувати роль і цінності Північноатлантичного альянсу серед молоді. На відкритті кампанії глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску говорила про участь Румунії в НАТО та внесок країни у зміцнення безпеки і стабільності в євроатлантичному регіоні. Стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами Америки, укладене за президента Еміля Константінеску через 8 років після падіння комунізму, та співпраця з Північноатлантичним альянсом під час війни в Югославії вважаються важливими кроками в політичному процесі вступу Румунії до НАТО.

     

    Румунія в Шенгені з повітряним і морським кордонами

    31 березня Румунія вступає до Шенгенської зони з повітряним і морським кордонами. Це означатиме скасування контролю при перевірці документів, а технічна підготовка в 17 аеропортах і чотирьох морських портах вже завершена. З нагоди часткового входження Румунії до Шенгенської зони був відкритий у п’ятницю новий термінал зовнішніх вильотів в аеропорту “Траян Вуя” в Тімішоарі (західна частина країни). Він буде використовуватися лише для зовнішніх рейсів. Аеропорт займає площу 1,2 га, має шість фільтрів безпеки, вісім виходів на посадку і 18 стійок реєстрації.

     

    Економічний форум Румунія – Республіка Молдова в Бухаресті

    У середу в столиці Румунії відбувся Економічний форум Румунія – Республіка Молдова. Глави урядів Румунії та Республіки Молдова, Марчел Чолаку і, відповідно, Дорін Речан заявили, що дві сусідні країни мають намір об’єднати свої ринки капіталу. Це дозволить компаніям на лівому березі Пруту розширити свою діяльність, а молдовській державі зробити новий крок до членства в ЄС. Румунський прем’єр-міністр заявив, що у відносинах між Румунією та Республікою Молдова – настав час для інвестицій та проєктів з економічним ефектом. Він закликав компанії з сусідньої держави використовувати Бухарестську фондову біржу, поки Кишинівська фондова біржа матиме достатньої ліквідності. Зі свого боку, голова уряду Республіки Молдова Дорін Речан заявив, що проєкт об’єднання двох ринків капіталу є непростим, але він надає можливість молдовським компаніям розширитися і стати регіональними.

     

    Прогнози Європейської Комісії щодо економіки Румунії

    Румунія є однією з шести країн, для яких Європейська Комісія опублікувала в понеділок поглиблений аналіз, щоб оцінити, чи стикаються вони з макроекономічними дисбалансами в контексті Європейського семестру. Аналіз для Румунії показує, що країна продовжує стикатися з вразливостями, пов’язаними з її державними фінансами та рахунками зовнішнього балансу. Європейська комісія попереджає, що значний дефіцит державного бюджету та поточного рахунку, а також висока інфляція, яка перевищує допандемічний рівень, роблять економіку потенційно вразливою до шоків. У 2023 році було досягнуто певного прогресу у скороченні дефіциту поточного рахунку, головним чином завдяки жорсткішій монетарній політиці та слабшому приватному споживанню. У документі вважається, що реалізація надійної стратегії фіскальної консолідації є ключовим пріоритетом політики для зменшення ризиків для стабільності економіки. Єврокомісія також оцінює, що макроекономічна вразливість Румунії збільшилася після пандемії в контексті надзвичайно високих темпів зростання.

     

    Економічний форум франкофонії в Бухаресті

    Цього тижня в Бухаресті відбувся Економічний форум франкофонії – найважливіша платформа для ділових кіл франкомовних країн. У ньому взяли участь підприємці та урядовці з 88 країн-членів організації. Протягом трьох днів зустрічей та семінарів румунські компанії мали можливість поспілкуватися на практичному рівні з потенційними діловими партнерами з Африки, Азії, Північної Америки, Карибського басейну та Європи. Агропродовольча промисловість, ІТ, зелена енергетика та медична промисловість були лише деякими з секторів, на які була спрямована увага під час Економічного форуму франкофонії.

     

    Бринкуш – виняткова виставка в Парижі

    Міністр культури Румунії Ралука Туркан зустрілася зі своєю французькою колегою Рашидою Даті в Парижі, щоб обговорити спільні проєкти в галузі культури. З цієї нагоди було підкреслено рішуче прагнення обох сторін до подальшого розвитку співпраці та підтримки більшої кількості спільних культурних заходів. Одним з таких заходів є виставка, присвячена великому румунському скульптору Константіну Бринкушу, що триватиме до 1 липня в Центрі Помпіду. Це найбільша ретроспектива, присвячена Бранкушу за останні три десятиліття, вона представляє публіці понад 200 скульптур, фотографій, малюнків, фільмів та архівних документів з паризької майстерні художника, важливі роботи з Румунії, Румунської академії, Румунського національного художнього музею та Музею мистецтв Крайови, а також роботи з найбільших міжнародних інституцій, таких як Тейт Модерн, МоМА, Музей Гуггенхайма, Філадельфійський художній музей.

     

  • 17 – 23 березня 2024 року

    17 – 23 березня 2024 року

    Передвиборчі ходи

    Правляча соціал-ліберальна коаліція Румунії обрала Кетеліна Кирстою, лікаря і директора великої столичної лікарні, своїм спільним кандидатом на посаду генерального мера. Рішення, оголошене цього тижня, було прийнято менш ніж за три місяці до місцевих виборів, які пройдуть одночасно з виборами до Європейського парламенту 9 червня. Формально Кирстою залишиться незалежним кандидатом, і йому допомагатимуть у найважливіших після президентських виборах в Румунії лідери бухарестських організацій СДП і НЛП, колишній мер Габріела Фіря і нинішній міністр енергетики Себастьян Бурдужа. Кожен з них сподівався представляти коаліцію в боротьбі за Бухарест, але коаліція вирішила інакше. Вибори мера відбуваються в один тур, за принципом “переможець отримує все”, тому лікарь Кирстою матиме важку місію, а деякі коментатори кажуть, що неможливо, перемогти нинішнього генерального мера Нікушора Дана, якого в боротьбі за новий мандат підтримує Об’єднаний правий альянс, що складається з Союзу “Рятуйте Румунію”, партії “Народний рух” і “Сили правих”. Центрвиборчбюро відмовило йому у реєстрації на виборах, але Верховний касаційний суд відновив ці його права. У той час як СДП-НЛП обрала незалежного кандидата в Бухаресті, на перше місце в спільному списку на виборах до Європейського парламенту також була обрана незалежна кандидатура в особі Рамони Кіріак, голови представництва Європейської комісії в Румунії. Вона прийняла виклик, але згодом відмовилася від участі у виборах.

    Відомого втікача повернули до країни

    Колишній мер міста Бая Маре (північний захід) Кетелін Керекеш напевно не зможе балотуватися на місцевих виборах. Цього тижня він був екстрадований владою Німеччини, де намагався уникнути п’ятирічного ув’язнення за хабарництво. 24 листопада 2023 року, незадовго до винесення вироку, Керекеш втік з країни. Його спіймали через п’ять днів у Баварії. Очільниця Мін’юсту Аліна Горгіу заявила, що кероване нею міністерство надало німецькій владі гарантії щодо умов утримання у в’язниці, де буде утримуватися Кірікеш. Насправді, на умови утримання в румунських в’язницях часто посилаються відомі втікачі, засуджені в Румунії перед судами в країнах, де вони шукають незаслуженого притулку. Міністерство юстиції запропонувало так званий “закон про втікачів”, який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі для тих, хто намагається втекти від відбування покарання. Воно також запропонувало, щоб засуджені, які втекли з країни, оплачували витрати на репатріацію. Минулого року румунська держава витратила понад 10 мільйонів леїв (2 мільйони євро) на повернення 800 втікачів.

    Затримка з реформами НПВС

    Новий перегляд Національного плану відновлення та стійкості вже неможливий, тому Румунія повинна досягти 400 проміжних результатів і цілей до серпня 2026 року, попереджають експерти Європейської Комісії. Вони кажуть, що Бухарест здійснив важливі реформи під парасолею Національного плану відновлення та стійкості у таких сферах, як енергетика, правосуддя, боротьба з корупцією та пенсійна система, але відстає у таких ключових розділах, як податкова реформа та корпоративне управління на державних підприємствах. Європейська комісія також занепокоєна дефіцитом бюджету, який наближається до 7%, що значно перевищує цільовий показник на цей рік. На свій захист уряд у Бухаресті посилається на виклики, спричинені енергетичною кризою, такі як зростання інфляції, наслідки війни в Україні та перебої в ланцюгах поставок, і запевняє, що всі реформи, передбачені Національним планом відновлення та стійкості, будуть реалізовані.

    Соціальні протести

    В середині тижня працівники румунської пошти провели двогодинний попереджувальний страйк, незадоволені рівнем своєї заробітної плати. Представники профспілки стверджують, що понад 60% поштових працівників отримують мінімальну заробітну плату і вимагають підвищення чистої зарплати на 400 леїв, тобто 80 євро, а також 25% надбавки за лояльність. Профспілка поштових працівників оголосила, що якщо їхні вимоги не будуть виконані, вони можуть оголосити безстроковий загальний страйк. Керівництво національної компанії стверджує, що зарплати зростуть в середньому на 250 леїв з червня. Протест поштових працівників додався до протестів, розпочатих у понеділок працівниками комунальних мерій. Профспілка, що представляє 60.000 державних службовців, заявляє, що вони єдині в бюджетній системі, які залишилися на рівні зарплат 2021 року. У секторі охорони здоров’я також є скарги. Федерація санітарної солідарності вважає запропоноване урядом 20-відсоткове підвищення заробітної плати та виплати за виклики недостатніми і організувала референдум про загальний страйк.

    Знову на арені

    Румунка Сімона Халеп повернулася після більш ніж півторарічної перерви на тенісний корт, куди вона не мала доступу через допінгову дискваліфікацію. Колишня перша ракетка світу, дворазова переможниця турнірів Великого шолома, зіграла в першому колі в Маямі, великого турніру з 1000 очок, завдяки уайлд-карду, запропонованому організаторами. Халеп зазнала поразки від іспанки Паули Бадоси, але показала хорошу гру, особливо в першому сеті, який вона виграла. 32-річна Халеп стартувала в рейтингу WTA з нуля. Її справа, ймовірно, призведе до зміни правил, згідно з якими спортсменам, чиї дискваліфікації були скасовані або скорочені, можуть відраховувати частину очок. Спортивний арбітражний суд у Лозанні скоротив термін покарання Сімони з 4 років до 9 місяців, тож вона могла повернутися до змагань ще в липні минулого року, і тепер увійшла б до сотні найкращих гравців світу.

  • 10 – 16 березня 2024 року

    10 – 16 березня 2024 року

    Про “Скарб Румунії”, в Брюсселі

    Європейський парламент ухвалив, у четвер, резолюцію, в якій зажадав від Росії повернути незаконно привласнений національний скарб Румунії в повному обсязі. Це безпрецедентний міжнародний випадок незаконного привласнення золотого запасу та об’єктів культурної спадщини, що викликає постійне занепокоєння румунського суспільства”, – заявили депутати Європарламенту. Згідно з резолюцією, парламент вітає значні зусилля Європейського Союзу щодо захисту національної, культурної та історичної спадщини шляхом імплементації законодавства та механізмів співпраці, що регулюють повернення об’єктів культури та спадщини, незаконно вивезених з територій країн Союзу, а також його зусилля щодо боротьби з незаконною торгівлею культурними цінностями. Євродепутати закликають Європейську комісію та Європейську службу зовнішньої діяльності включити питання реституції румунського національного скарбу до двостороннього дипломатичного порядку денного, що регулює відносини між ЄС та Росією, як тільки регіональний контекст дозволить відновити політичний діалог між сторонами. Під час Першої світової війни, між 1916 і 1917 роками, Румунія відправила до союзної царської Росії національний скарб (який включав значну кількість золота, реліквій, колекцій мистецтва, коштовностей, архівів) для захисту на випадок окупації території країни німецькими, австро-угорськими, болгарськими та турецькими військами. Після приходу до влади більшовицького режиму, заснованого Володимиром Іллічем Леніним, Росія захопила скарб і відмовилася його повертати, і більшість цінностей залишаються неповерненими донині. Питання повернення скарбу безуспішно обговорюється протягом десятиліть спільною румунсько-російською комісією.

     

    Про президента Йоганніса, в НАТО

    Цього року, президент Румунії Клаус Йоганніс завершить свій другий п’ятирічний президентський термін, на який він має право згідно з Конституцією. І, як багато хто очікував, у вівторок він оголосив про висунення своєї кандидатури на посаду генерального секретаря НАТО. Посаду, яку норвежець Єнс Столтенберг залишить цього року, також через десять років. За словами Йоганніса, легітимізує його кандидатуру на посаду голови найпотужнішого військово-політичного альянсу в історії глибоке розуміння викликів, що стоять перед ним, а також діяльність Румунії в НАТО, яка є сусідом України, що зазнала російського вторгнення. “У складному безпековому контексті наша країна довела, що є опорою стабільності в регіоні”, – заявив глава держави, додавши, що для Румунії настав час взяти на себе ще більшу відповідальність в рамках євроатлантичних керівних структур. Наскільки відомо, президент Румунії змагатиметься з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте, який також йде з національної політики, за лідерство в НАТО. Він здається фаворитом, оскільки має підтримку найбільших держав НАТО: Сполучених Штатів, першої серед рівних в Альянсі, Великої Британії, Франції та Німеччини. Але вибір робиться шляхом дипломатичних консультацій між усіма країнами-членами, і рішення оголошується лише тоді, коли буде досягнуто консенсусу щодо єдиного кандидата. А Рютте, якого погано прийняли в канцеляріях Туреччини, Румунії, Угорщини та Болгарії, зараз далекий від одностайності.

     

    Про Україну, але без румунських військ

    Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у вівторок, що Румунія не відправлятиме війська в Україну, додавши, що Румунія підтримує Україну багатьма іншими способами і робитиме це й надалі. «Можливе відправлення військ в Україну не може розглядатися в рамках мандату НАТО, оскільки Україна не є членом Альянсу. В іншому випадку, якщо є двосторонні домовленості між певною державою і Україною з будь-якого питання, то ці питання є суто предметом цих двосторонніх домовленостей. Румунія не буде посилати війська в Україну. Ми підтримуємо Україну у різні інші способи і надалі робитимемо те, що робили до цього часу. Я говорив це багато разів і я радий повторити: Румунія підтримує Україну й українців, і ми надаватимемо допомогу Україні так довго, як це буде потрібно.»

     

    Про економіку, в ОЕСР

    Економіка Румунії може зрости на 3,1% цього року і на 3,3% наступного року, вважає Матіас Корманн, генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Він сказав, що його організація очікує, що інфляція знизиться, щоб продовжити процес конвергенції Румунії, з подальшим зростанням рівня життя і доходів, але це вимагатиме послідовних реформ. За словами Генерального секретаря ОЕСР, утримання людей на роботі довше матиме позитивний вплив на економіку. Необхідно також підвищити рівень податкової дисципліни. Повне використання фондів ЄС для підвищення продуктивності також є важливим, каже генеральний секретар ОЕСР. Румунія отримує 28,5 мільярдів євро коштів на відновлення, величезний відсоток ВВП, які повинні бути інвестовані в інфраструктуру та транспортну сферу, – сказав також Матіас Корманн.

     

    Про візи, із Сімоною Халеп 

    Румунська тенісистка Сімона Халеп у понеділок вирушила до Маямі, де зіграє свої перші офіційні матчі після більш ніж півторарічної дискваліфікації за вживання допінгу. У своєму дописі в соціальних мережах колишня перша ракетка світу в жіночому тенісі подякувала Посольству США за підтримку в отриманні віз для неї та її команди. Вона також закликала румунів підтримати програму “Безвіз”. Вона закликала тих, хто вже має візи, поновити їх, у тому числі поштою. Це збільшить кількість схвалених віз, що є важливою умовою для вступу Румунії до цієї програми відкритого доступу до Сполучених Штатів. Турне в Майамі розпочнеться 17 березня.

  • 3 – 9 березня 2024 року

    3 – 9 березня 2024 року

    Конгрес ЄНП в Бухаресті

    Понад 2000 делегатів з 40 країн, у тому числі 13 глав держав і урядів, лідерів партій та єврокомісарів, взяли участь у Конгресі Європейської народної партії в Бухаресті в середу та четвер. Урсула фон дер Ляєн була висунута кандидатом від ЄНП на посаду голови Європейської комісії та заявила на прес-конференції, що її метою є збереження Європейського Союзу сильним і безпечним, мирним і процвітаючим, демократичним і об’єднаним. Вона також заявила, що «не можна дозволити президенту Росії Володимиру Путіну виграти війну, в якій він знову намагається силою змінити кордони.» Кандидатка ЄНП підтвердила свою підтримку України, її європейського майбутнього та пообіцяла продовжувати боротьбу зі зміною клімату. У перший день з’їзду в Бухаресті Європейська народна партія одноголосно ухвалила передвиборчий маніфест із закликом щодо повного приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони. За документ також проголосувала Австрійська народна партія, канцлер якої Карл Нехаммер, також з тієї ж політичної сім’ї, досі виступав проти цього. У Бухаресті президент ЄНП Манфред Вебер підтвердив, що Румунія і Болгарія відповідають усім критеріям. У грудні минулого року Рада Європейського Союзу проголосувала за те, щоб Румунія і Болгарія приєдналися до Шенгену тільки повітряним і морським шляхами з березня 2024 року. Зустріч була організована Націонал-ліберальною партією в Румунії у партнерстві з Європейською народною партією. У жовтні 2012 року в Бухаресті також відбувся конгрес Європейської народної партії.

    Підтримка повного вступу Румунії до Шенгену

    У своєму прагненні до повноправного членства в Шенгенській зоні Румунія також має підтримку Бельгії, яка зараз головує в Раді Європейського Союзу. На засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ у Брюсселі цього тижня міністр внутрішніх справ Аннеліс Верлінден підкреслила, що бельгійське головування в Раді ЄС продовжить працювати над повним членством обох країн у Шенгенській зоні відповідно до рекомендацій Європейської комісії. Присутній на засіданні Ради, румунський міністр внутрішніх справ Кетелін Предою підкреслив, що Бухарест вже співпрацює з метою захисту румунських кордонів та боротьби з нелегальною міграцією. Він сказав, що минулого року Румунія скоротила міграцію приблизно на 60% і додав: «якщо ми подивимося на ситуацію на місцях, то побачимо, що Румунія могла б посилити Шенгенську зону, і зовсім несправедливо бути лише частково інтегрованою в Шенгенську зону.» У Брюсселі румунський міністр підписав зі своїм болгарським колегою і європейським комісаром з питань внутрішніх справ нову рамкову угоду про співпрацю в галузі управління кордонами. Обидві країни тепер мають у своєму розпорядженні додаткові 85 млн. євро для збільшення можливостей.

    Зустрічі Президента Клауса Йоганніса

    Президент Румунії Клаус Йоганніс провів у четвер у Бухаресті переговори з канцлером Австрії Карлом Нехаммером, а після зустрічі глава румунської держави написав у соціальних мережах, що процес повного приєднання Румунії до Шенгенської зони триватиме доти, доки не буде досягнута ця кінцева мета. «Європейський Союз повинен бути об’єднаним, сильним і процвітаючим, а вступ нашої країни до зони вільного пересування ще більше зміцнить європейську безпеку на благо всіх громадян”, – заявив президент Румунії. У своєму виступі на Конгресі ЄНП канцлер Австрії заявив, що кордони ЄС потребують фінансування і що процедури надання притулку повинні бути швидко впроваджені, щоб ті, хто нелегально перебуває на території ЄС, могли бути репатрійовані. Цього тижня глава румунської держави також зустрівся в Бухаресті зі своєю колегою з сусідньої Республіки Молдова Майєю Санду. Раніше прем’єр-міністр Марчел Чолаку також зустрівся з Майєю Санду. Він підтвердив “тверду” підтримку європейського курсу Кишинева.

    Рішення Палаті депутатів

    Палата депутатів Румунії прийняла законопроєкт, що дозволяє провести президентські вибори у вересні. Правлячі СДП і НПЛ погодилися, що перший тур виборів відбудеться 15 вересня, а другий – 29 вересня. Союз «За порятунок Румунії» та «Сила правих» оскаржили цей законопроєкт у Конституційному суді, який розгляне скаргу опозиції 20 березня. Палата депутатів також ухвалила і передала на оприлюднення законопроєкт, який передбачає, що торговці наркотиками підвищеної небезпеки більше не будуть отримувати умовні терміни, а торгівля психоактивними речовинами каратиметься позбавленням волі на строк від трьох до десяти років. І останнє, але не менш важливе: депутати більшістю голосів відхилили вотум недовіри міністру фінансів Марчелу Болошу. Ініціатори піддали критиці рішення міністра про запровадження 10% податку на лікарняні з метою латання «фінансових дірок» у державному бюджеті. Міністр відкинув звинувачення і назвав дії опозиції політиканством.

    Часткова перемога Сімони Халеп у Спортивному арбітражному суді в Лозанні

    Спортивний арбітражний суд у Лозанні скоротив термін допінгового покарання тенісистки Сімони Халеп з чотирьох років до дев’яти місяців. Румунка, колишня перша ракетка світу, переможниця Ролан Гаррос і Вімблдону та володарка понад 20 інших трофеїв, може повернутися до великого тенісу, оскільки її тимчасове відсторонення розпочалося 7 жовтня 2022 року. Тимчасове відсторонення було накладено за два передбачуваних спортивних правопорушення – наявність забороненої речовини в сечі та порушення в її біологічному паспорті. На думку Спортивного арбітражного суду Сімона Халеп довела, що порушення антидопінгових правил було ненавмисним. Вона судиться з канадською компанією, яка виробляла харчові добавки, на які, як вона вважає, у неї був позитивний тест, і вимагає відшкодування збитків у розмірі 10 мільйонів доларів.

  • 25 лютого – 2 березня 2024 року

    25 лютого – 2 березня 2024 року

    Повний календар виборчих перегонів у Румунії

    Перший тур президентських виборів у Румунії відбудеться 15 вересня, а другий, у разі необхідності, – 29 вересня. Таке рішення прийняла правляча коаліція, яка також вирішила не проводити дводенні вибори до Європейського парламенту для румунів за межами країни, оскільки, за її словами, це порушило б конституційне право румунів з країни голосувати в один день. Натомість було подовжено час роботи виборчих дільниць. Слід нагадати, що коаліція раніше вирішила, що вибори до Європарламенту відбудуться разом з місцевими виборами 9 червня, з метою підвищення явки, зменшення витрат і скорочення виборчого періоду. Склад румунського парламенту буде визначено 8 грудня, коли пройдуть загальні вибори. Голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле оголосив, що понад 30 000 виборчих експертів готові до цьогорічних чергових виборів. Він вважає, що з інституційної точки зору Румунія готова до цього року, який він назвав нетиповим. Тоні Гребле: “Чому я сказав, що цей рік нетиповий? Тому що всі види виборів – європейські, місцеві, парламентські та президентські – проводяться практично лише за півроку, і через це з організаційних та інших причин буде не дуже легко”. Крім того, Тоні Гребле запевнив, що вибори будуть організовані прозоро, з дотриманням принципу справедливості по відношенню до всіх політичних гравців, щоб результат був таким, якого бажає більшість виборців.

    Підсумки НАД

    Прокурори знову знайшли в собі “сміливість” розслідувати випадки великої корупції – заявив головний прокурор Національного антикорупційного директорату Маріус Войняг на презентації звіту про діяльність установи за 2023 рік. Він закликав слідчих і надалі демонструвати максимальний професіоналізм, посилаючись на витрати на корупцію, які залишаються неприйнятно високими для румунського суспільства. Головний прокурор НАД представив основні віхи минулорічної діяльності. Маріус Войняг: “Ми хотіли інституційної консолідації шляхом збільшення кадрового потенціалу, і нам вдалося найняти 29 прокурорів, не беручи до уваги останню процедуру, яка затвердила 23 нових прокурорів на початку цього року. Упродовж 2023 року до суду було скеровано 651 обвинуваченого. Значно збільшилася кількість обвинувачених, які постали перед судом і щодо яких було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У 2023 році ми мали 2 259 справ порівняно з 2 087 у 2022 році”. У 2024 році, з огляду на виборчий контекст, НАД обіцяє, що й надалі матиме таку ж рішучість у боротьбі з корупцією. За словами керівництва установи, воно планує посилити інституційну спроможність з акцентом на кадровійполітиці, а увага буде спрямована на справи великої корупції та пріоритетні сфери, що впливають на життя громадян.

    Румунія разом з іншими європейськими країна підтримує Україну

    На конференції в Парижі, організованій на початку цього тижня за ініціативи президента Еммануеля Макрона на підтримку України також був присутній і президент Румунії Клаус Йоганніс. Глава румунської держави наголосив на тому, що єдність і солідарність міжнародного співтовариства на підтримку України є надзвичайно важливими і мають бути збережені, а незмінною позицією Румунії є багатовимірна підтримка України доти, доки вона буде необхідною. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс заявив, що збереження єдності та скоординованих дій на рівні ЄС та НАТО залишається важливим. Він також наголосив на необхідності збереження особливої уваги до Республіки Молдова та підкреслив важливість скоординованої реакції для протидії гібридним діям Російської Федерації. Він також звернув увагу на наслідки війни Росії для європейської та євроатлантичної безпеки і, зокрема, для безпеки в Чорноморському регіоні, де вони відчуваються особливо гостро. Одностайним висновком паризької зустрічі стало те, що необхідно активізувати всі зусилля для продовження багатовимірної підтримки України.

    Зелений пакт у Румунії

    На зустрічі в столиці з представниками кількох неурядових організацій президент Клаус Йоганніс заявив, що необхідний національний пакт, який зробить захист довкілля пріоритетом. “Від цього залежить якість життя, здоров’я і безпека громадян”, – сказав глава держави. Він підкреслив, що поточні екологічні рішення і дії мають наслідки для нинішнього і майбутніх поколінь, і подякував громадянському суспільству за його участь. За його словами, “охороною довкілля не можна нехтувати”, а завдяки проєктам неурядових організацій громадяни краще зрозуміли переваги екологічних дій і стали справжніми партнерами у “зеленому переході”. Присутній на заході міністр навколишнього середовища Мірча Фекет вважає, що неурядові організації відіграють життєво важливу роль у моніторингу та спрямуванні урядової політики, освіті громадськості та просуванні сталих практик у світі, де екологічні проблеми стають все більш нагальними. “Я переконаний, що разом ми можемо досягти значних змін у тому, як ми захищаємо та управляємо природними ресурсами нашої планети”, – сказав Мірча Фекет.

  • 18 – 24 лютого 2024 року

    18 – 24 лютого 2024 року

    Маємо календар виборів!



    Після
    тривалих переговорів партії керівної коаліції в Румунії у середу нарешті
    досягли консенсусу щодо проведення виборів цього року. Лідери Соціал-демократичної
    партії (СДП) і Націонал-ліберальної партії (НЛП) погодили та оголосили, що
    місцеві вибори будуть проведені одночасно з виборами до Європейського парламенту
    9 червня, президентські вибори пройдуть у вересні, а вибори до Парламенту Румунії
    відбудуться у грудні. Політична стабільність і послідовність державного управління
    є аргументами соціал-демократів і лібералів на підтримку ідеї проведення двох виборів
    одночасно. Якщо на місцевих виборах соціал-демократи
    та ліберали підуть окремими списками, то на виборах до Європарламенту вони
    матимуть спільний список, чого було неможливо уявити у відносно недавньому
    минулому, коли їх оголошували запеклими ворогами. Тепер вони говорять про
    «мінімальне приборкання своєї гордовитості» в інтересах румунів. Опозиція
    вважає неконституційним проведення виборів до Європарламенту одночасно з
    місцевими. Об’єднаний правий альянс, сформований із Союзу «За порятунок Румунії»,
    Сили правих і позапарламентської партії «Народний рух» заявив про напад на
    демократію, якому, за його словами, намагатиметься запобігти, використовуючи
    всі законні важелі. У свою чергу Альянс «За союз румунів» заявив, що демократію
    офіційно вбили лідери СДП Марчел Чолаку та НЛП Ніколає Чуке, яких вони
    звинувачують у відчайдушному бажанні залишитися при владі протягом наступних
    десяти років ілюзорної стабільності.




    Друга
    річниця повномасштабної війни в Україні… ВРНО приймає рішення




    На
    цьому тижні у Бухаресті відбулося засідання Верховної ради національної оборони,
    скликане президентом Клаусом Йоганнісом. Головна тема – складна безпекова
    ситуація в Чорноморському регіоні та наслідки для Румунії. У цьому контексті
    члени ВРНО погодили вжиття низки заходів щодо зміцнення збройних сил Румунії, а
    також заходи, спрямовані на зміцнення національної системи кібербезпеки. Для
    Румунії війна в сусідній Україні зберігає ризики інцидентів, які можуть
    вплинути на територію та громадян, а також створює загрозу для безпеки
    судноплавства в Чорному морі, – повідомили у Верховній раді національної
    оборони. Саме тому його учасники проаналізували вже вжиті заходи щодо захисту
    цілісності території та населення та обговорили додаткові дії, які необхідні у
    зв’язку з погіршенням безпекової ситуації в регіоні. Верховна рада національної
    оборони також погодила продовження дипломатичних зусиль, спрямованих на
    припинення військової агресії Росії і зусиль з надання багатовимірної підтримки
    Україні. Румунія також продовжуватиме співпрацювати з членами Альянсу з метою
    забезпечення надійних та ефективних сил стримування і оборони НАТО, посилення
    присутності членів Альянсу в Румунії і підтримки вразливих партнерів у регіоні,
    зокрема Республіки Молдова.




    Румунія
    засудила вбивство російського опозиціонера Алексєя Навального




    Міністерство
    закордонних справ Румунії 21 лютого викликало посла Росії в Бухаресті Валерія
    Кузьміна у зв’язку з нещодавньою раптовою смертю у в’язниці російського
    опозиційного політика Алексєя Навального. Представник зовнішньополітичного
    відомства Румунії поклав на російську владу повну відповідальність за смерть
    Навального та наголосив на необхідності прозорого, незалежного, всебічного
    розслідування обставин його смерті. Він також нагадав про моральний обов’язок
    російської влади негайно передати тіло Алексєя Навального його родині. Виклик
    російського посла відображає послідовну позицію Румунії щодо засудження масових
    і систематичних порушень прав людини та основоположних свобод у Росії, – додало
    румунське МЗС. Президент Клаус Йоганніс та інші високопоставлені румунські
    чиновники висловили свою скорботу у зв’язку зі смертю російського опозиційного
    політика. Десятки людей поклали квіти і свічки перед посольством Росії в
    Бухаресті під гаслом «За демократію треба боротися постійно!».




    Гарні новини для
    румунів, які проживають в Іспанії




    На цьому тижні
    румуни, які проживають в Іспанії, отримали гарну новину: з цього року вони
    зможуть мати подвійне громадянство. Про це оголосили спікер Сенату Румунії Ніколає
    Чуке та голова Комітету з питань зовнішньої політики Тітус Корлецян, за підсумками
    своїх зустрічей з офіційними особами в Мадриді. За їхніми словами, урядам двох
    країн ще належить вирішити деякі технічні питання. Тому документ буде парафований
    з нагоди візиту прем’єр-міністра Іспанії Педро Санчеса до Румунії. Подвійне
    громадянство є важливим питанням для румунської громади в Іспанії. У даний час
    вони повинні відмовитися від румунського громадянства, щоб отримати
    громадянство іберійської держави. Наразі Іспанія має угоди про подвійне
    громадянство лише зі своїми сусідами – Францією та Португалією. Румуни є другою
    за чисельністю іноземною громадою в Іспанії після марокканців. Вважається, що
    їх кількість становить понад 1 мільйон.

    Бухарест приймає Одеський міжнародний літературний фестиваль

    З 22 по 25 лютого в
    Бухаресті відбувається 9-й Одеський міжнародний літературний фестиваль, який
    став пересувним через війну в Україні. Цьогорічний
    літературний фестиваль стартував у четвер у приміщенні Гете-Інституту в
    Бухаресті зверненням Ганса Рупрехта
    (Німеччина) та Ульріха Шрайбера (Щвейцарія), які керують ним з моменту його
    заснування у 2015 році. Також до присутніх звернулася Лаура Наполітано,
    директорка Італійського інституту культури в Бухаресті та президентки представництва
    Національних інститутів культури Європейського Союзу (EUNIC) у Румунії,
    установи, під егідою якої здійснюється проєкт. До організаторів приєднався
    Посол України в Бухаресті Ігор Прокопчук, який привітав присутніх на відкритті.
    У програмі фестивалю – понад 20 заходів: поетичні читання, дебати, кінопокази
    та музичні моменти. Серед тем – майбутнє Європи, літературні зв’язки між
    країнами Чорноморського регіону, роман Макса Блехера «Пошрамовані серця»
    (вперше опублікований у 1937 році) та інші твори української літератури, які
    стали предметом поетичних читань 24 лютого, у річницю початку повномасштабної
    війни. У цьому контексті були згадані Вікторія Амеліна та Максим Кривцов, які
    загинули на війні.





    Кваліфікація
    на Олімпійські ігри в Парижі 2024 року




    Чоловіча
    збірна Румунії з поло поїде на Олімпійські ігри в Париж цього літа і, згідно з
    жеребкуванням, потрапить до групи А разом з Хорватією, Італією, Грецією, США та
    Чорногорією. Цього місяця команда завершила чемпіонат світу в Досі, Катар, на
    десятому місці, і лише потрапляння до вісімки найкращих забезпечило б їм
    олімпійську путівку. Південна Африка, яка кваліфікувалася як найкраща команда
    на своєму континенті, відмовилася від участі в Парижі, в результаті чого
    Румунія, яка посіла найвище місце серед команд, що не пройшли кваліфікацію, здобула
    олімпійську ліцензію. З іншого боку, жіноча збірна Румунії з настільного тенісу
    зазнала поразки від Японії в четвер у чвертьфіналі командного чемпіонату світу в
    Пусані, Південна Корея. Румунки не здобули медалі в Пусані, але, вийшовши до
    чвертьфіналу, вони забезпечили собі путівку на Олімпійські ігри в Парижі.

  • 11 – 17 лютого 2024 року

    11 – 17 лютого 2024 року

    Прем’єр-міністр
    Румунії побував з візитом
    в Італії

    Румунія
    та Італія вступають у новий етап розвитку
    свого зміцненого стратегічного
    партнерства, заявив у четвер у Римі
    прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він
    зазначив, що спільна декларація, яку
    він підписав з прем’єр-міністром Джорджією
    Мелоні, закладає основи для плану дій,
    який виведе відносини між двома країнами
    на новий рівень. Я високо оцінив
    відкритість прем’єр-міністра Мелоні до
    інтенсифікації економічного
    співробітництва, а також до зміцнення
    румунської діаспори, яка проживає в
    Італії, а також італійської громади в
    нашій країні, – сказав Чолаку під час
    спільної заяви зі своєю італійською колегою. Марчел Чолаку запевнив румунів
    в Італії, що влада в Бухаресті знаходиться
    в їхньому розпорядженні і подякував
    прем’єр-міністру Італії та Міністерству
    праці та соціальної політики цієї країни
    за розблокування ситуації щодо
    врегулювання пенсійних дос’є
    румунів, які працювали в Італії. У той
    же час глава уряду висловив сподівання,
    що прем’єр-міністр Мелоні також підтримає
    зусилля, спрямовані на завершення
    розпочатих у 2012 році переговорів щодо
    угоди між Румунським православним
    єпископатом та італійським урядом про
    статус румунського православного
    духовенства, в контексті того, що
    православний єпископат є важливою
    підтримкою для румунів в Італії. На
    спільному засіданні урядів двох країн
    головною темою був економічний вимір,
    оскільки у 2023 році двосторонній
    товарообіг
    перевищив
    20 мільярдів євро, що є новим рекордом.
    Італія є другим за величиною
    торговельним партнером Румунії. У той
    же час, я із задоволенням відзначаю, що
    румуни тут посіли друге місце в рейтингу
    іноземців, які відкривають бізнес в
    Італії, з десятками тисяч фірм та
    індивідуальних підприємств, -
    підкреслив Чолаку. Він також закликав
    італійські компанії інвестувати в
    Румунію. З іншого боку, зустріч румунського
    та італійського урядів
    також надала можливість обговорити
    європейський та міжнародний порядок
    денний. Теж
    у четвер прем’єр-міністр Чолаку був
    прийнятий на приватній аудієнції Папою
    Римським Франциском у Ватикані, а потім
    мав розмову з Державним секретарем
    Святого Престолу кардиналом П’єтро
    Пароліном. Візит румунської делегації
    до Італії завершився італійсько-румунським
    економічним форумом. У середу, в перший
    день свого візиту до Італії, прем’єр-міністр
    Румунії зустрівся з мером Риму та
    представниками румунської громади на
    півострові.


    Економічні прогнози

    Національний
    банк Румунії оновив свій прогноз щодо
    інфляції на кінець цього року, дещо
    знизивши його до 4,7%, і очікує, що до кінця
    2025 року інфляція становитиме 3,5%. Голова
    Національного банку Румунії Мугур
    Ісереску зазначає, що існує низка
    внутрішніх і зовнішніх факторів, які
    можуть вплинути на інфляцію, найважливішими
    з яких є проведення фіскальної політики
    та розвиток подій, пов’язаних з двома
    триваючими військовими конфліктами. З
    іншого боку, Центральний банк не виключає
    зниження процентної ставки монетарної
    політики, нещодавно вирішивши, що цей
    показник має залишитися на рівні 7% на
    рік. За словами голови НБР Мугура
    Ісереску, зниження базової процентної
    ставки, яка береться до уваги будь-яким
    банком при наданні кредитів клієнтам
    – фізичним або юридичним особам – може
    відбутися лише після двох місяців
    поспіль зниження інфляції. Зі свого
    боку, Національний інститут статистики
    прогнозує зростання економіки Румунії
    на 2% у 2023 році. Це перевищує рівень,
    зафіксований як в ЄС, так і в єврозоні,
    де валовий внутрішній продукт зріс лише
    на 0,5%.



    Кібератака
    на лікарні в Румунії


    26
    лікарень в Румунії, в тому числі в
    Бухаресті, постраждали цього тижня від
    кібератаки, яка зашифрувала дані на
    їхніх серверах, повідомило Національне
    управління кібербезпеки. Більшість
    постраждалих медичних установ, однак,
    мали резервні копії. Міністр охорони
    здоров’я Александру Рафіла в
    інтерв’ю
    Румунському радіомовленню заявив,
    що деякі з постраждалих установ змогли
    виправити свої проблеми, а компетентні
    установи розроблять новий технічний
    стандарт, спрямований на запобігання
    подібним діям, що дестабілізують медичну
    систему. За фактом кібератаки Управління
    з розслідування злочинів організованої
    злочинності і тероризму порушило
    кримінальну
    справу, в рамках якої проводяться
    слідчі дії. Це
    не перша ситуація такого роду в нашій
    країні, у минулому були
    спрямовані кібератаки
    на
    державні установи Румунії.
    Заяви про кібератаку не надходили, але
    зловмисники надіслали повідомлення з
    вимогою викупу в криптовалюті. Медичні
    заклади, що зазнали кібератаки, отримали
    рекомендації від Національного
    директорату
    з питань кібербезпеки та інших органів
    кібербезпеки, залучених до аналізу
    цього інциденту, не контактувати зі
    зловмисниками.


    Золоті та бронзові медалі для румунських
    спортсменів

    Міхаєла Валентіна
    Камбей була удостоєна звання найкращої
    європейської важкоатлетки 2023 року в
    понеділок у Софії після завоювання
    трьох золотих медалей у жіночій категорії
    49 кг на чемпіонаті Європи, повідомила
    Румунська федерація важкої атлетики
    на своїй сторінці у Facebook. У четвер, з
    іншого боку, румунська спортсменка
    Андрея Беатріс Ана виграла золоту медаль
    у кат. 55 кг на чемпіонаті Європи з вільної
    боротьби серед дорослих у Бухаресті,
    перемігши у фіналі Мар’яну Драгуцан з
    Республіки Молдова. Теж
    у четвер румунський спортсмен Кетелін
    Преда завоював бронзову медаль у стрибках
    із
    27-метрової
    вишки на
    чемпіонаті світу з плавання в Досі,
    Катар. Румун Костянтин Попович, володар
    титулу чемпіона світу, фінішував лише
    восьмим. Попович виграв золото на
    минулорічному чемпіонаті світу у
    Фукуоці, а Преда – срібло. Попович
    також виграв золото на чемпіонаті Європи
    2022 року, де Преда став срібним призером.

  • 4 -10 лютого 2024 року

    4 -10 лютого 2024 року


    Лист Президента до Парламенту

    Спільні
    постійні бюро Сенату і Палати депутатів
    у середу взяли до відома лист Президента
    Клауса Йоганніса,
    який інформує Парламент про те, що Сили
    реагування НАТО можуть увійти до Румунії,
    розміститися на її території або пройти
    транзитом з метою підготовки та/або
    проведення військових операцій, якщо
    це буде необхідно, у 2024 році. У листі
    президент зазначає, що міжнародне
    середовище стає все більш непередбачуваним,
    регіональний і глобальний конфліктний
    стан загострився, а Росія не відмовилася
    від своїх початкових цілей вторгнення. Згідно
    з цитованим документом, у разі
    несвоєчасного виникнення передумов
    для серйозної кризи безпеки з можливими
    наслідками для національної незалежності
    і суверенітету Румунії, Північноатлантична
    рада може прийняти рішення про розгортання
    Сил реагування НАТО з дуже високим
    потенціалом реагування в Румунії з
    метою подолання
    кризи і
    запобігання
    її ескалації. Президент Йоганніс
    зазначив, що для того, щоб за дуже
    короткий час – 72 години – здійснити
    підготовлені на національному рівні
    заходи з прийому Сил реагування НАТО,
    необхідно мати попередній дозвіл на їх
    розгортання або транзит через національну
    територію.



    Новий
    закон про військову підготовку населення?

    У
    цьому ж ключі члени оборонних комітетів
    Парламенту
    провели зустріч з керівництвом
    Міністерства оборони, присвячену
    безпековій ситуації в регіоні, проблемам
    закупівель та законодавству у сфері.
    Нещодавно начальник Генерального штабу,
    генерал Георгіце
    Влад, звернув увагу на необхідність
    оновлення законодавства щодо підготовки
    населення до оборони та наголосив на
    важливості відновлення оперативного
    військового резерву, зважаючи на
    серйозний дефіцит кадрів та старіння
    резервістів. У рамках підготовки
    населення до оборони міністерство
    запропонує законопроект про запровадження
    волонтерства як форми ознайомлення з
    військовою підготовкою. Молоді люди
    віком від 18 до 35 років, незалежно від
    статі, які виявляють
    таке бажання,
    можуть пройти підготовку з поводження
    зі зброєю і стати добровольцями-резервістами.
    Повернення до обов’язкової військової
    служби не передбачається. З іншого боку,
    всі без винятку офіційні особи в Бухаресті
    запевняють, що Румунії не загрожує
    війна. Останнім часом офіційні особи
    НАТО і керівники армій країн-членів
    Альянсу висловлюють занепокоєння з
    приводу можливого розширення військового
    конфлікту в Україні.


    Заходи для фермерів

    У
    четвер уряд
    Румунії схвалив
    низку заходів для підтримки фермерів.
    Основними заходами є зниження відсоткових
    ставок за кредитами та субсидії на
    електроенергію. Всі витрати, пов’язані
    з кредитами, буде оплачувати Міністерство
    сільського господарства. За словами
    міністра Флоріна Барбу, більшість
    заходів, узгоджених з фермерами, були
    прийняті. Румунські фермери, як і їхні
    колеги в інших країнах ЄС, тижнями
    виходили на вулиці, щоб поскаржитися
    на високі виробничі витрати після
    переходу на органічне землеробство,
    дешевий сільськогосподарський імпорт
    з України та надмірно бюрократизовану
    європейську бюрократію.

    Серія
    дебатів «Це Європа»


    У
    середу, виступаючи на пленарному
    засіданні Європейського парламенту в
    Страсбурзі, президент Клаус Йоганніс
    закликав до прискорення процесу прийняття
    рішень на рівні Європейського Союзу,
    навіть за умови відмови від права вето
    щодо певних питань. Європейський проєкт
    вимагає зусиль і терпіння, якщо ми хочемо
    жити в об’єднаній і процвітаючій Європі,
    підкреслив Йоганніс.
    Він також закликав до повного вступу
    Румунії до Шенгенської зони. За
    скасуванням повітряного і морського
    прикордонного контролю в березні,
    природно, має якнайшвидше послідувати
    скасування контролю на сухопутних
    кордонах. Це єдиний спосіб, коли ми
    матимемо правильне і конкретне
    відображення внеску Румунії у зміцнення
    безпеки всього Європейського Союзу,
    – сказав Клаус Йоганніс.
    Глава держави підкреслив важливість
    європейських виборів, які пройдуть
    в
    червні, і закликав тих, хто має намір
    балотуватися, боротися у виборчій
    кампанії за Європу, а не проти неї. Він
    також зазначив, що Союз повинен зміцнювати
    свої цінності та оборону.


    Новий міністр закордонних справ
    Респ. Молдова в Бухаресті

    Зусилля
    Респ. Молдови
    у сфері реформ помітні і оцінені, заявила
    міністр закордонних справ Лумініца
    Одобеску після переговорів цього тижня
    в Бухаресті зі своїм новим колегою в
    Кишиневі Міхаєм Попшой. Ми бачимо
    спроби маніпуляцій і різні дії, які явно
    організовуються ззовні. На жаль для
    тих, хто фінансує такі плани, і на щастя
    для Республіки Молдова, країна чинила
    і чинитиме опір. Вона зміцнює свою
    інституційну спроможність, перебуває
    в процесі реформ і, перш за все, міцно
    стоїть на якорі свого європейського
    курсу, – підкреслила пані Одобеску.
    Міністр Міхай Попшой зазначив, що
    останні два роки були великим викликом
    для його країни, але в той же час великою
    можливістю позитивно трансформуватися
    на шляху європейської інтеграції. Він
    сказав, що його ще раз запевнили в
    тому, що Румунія
    і надалі надаватиме своєму східному
    сусідові пріоритетну, всебічну і міцну
    підтримку в проєктах,
    спрямованих на зміцнення енергетичної
    безпеки, розвиток інфраструктури,
    просування на шляху європейської
    інтеграції та розвиток інституційної
    спроможності для ефективного впровадження
    реформ.

  • 28 січня – 3 лютого 2024 року

    28 січня – 3 лютого 2024 року

    Бюджетний дефіцит за підсумками 2023 року

    Румунія завершила 2023 рік з бюджетним дефіцитом у розмірі 5,68% Валового Внутрішнього Продукту, тоді як у минулорічному державному бюджеті він був розрахований на рівні 4,4%. Про це в середу повідомило Міністерство фінансів. Дефіцит, однак, є нижчим за 6,3%, які передбачила Європейська комісія в своєму осінньому прогнозі. Розрив між доходами і витратами склав майже 90 мільярдів леїв (еквівалент близько 18 мільярдів євро).

     

    Парламентарі приступили до роботи

    Після більш ніж одномісячного відпочинку у четвер, 1 лютого, румунські сенатори та депутати розпочали нову парламентську сесію. Серед пріоритетів керівних Соціал-демократичної та Націонал-ліберальної партій законопроєкти про посилення державного регулювання ринку азартних ігор та про боротьбу з вживанням наркотиків, а також виконання проміжних зобов’язань в рамках Національного плану відновлення та стійкості, завдяки якому Румунія отримує гроші від Європейського Союзу. Своєю чергою опозиційні Союз «За порятунок Румунії та Альянс за союз румунів намагатимуться зупинити можливе підвищення податків і планують завадити соціал-демократам і лібералам, які мають комфортну більшість у парламенті, поєднати місцеві перегони з виборами до Європарламенту, кажуть вони з порушенням положень Конституції. Румунські ЗМІ очікують напруженої та навіть «вибухової» парламентської сесії упродовж року, коли в Румунії заплановані всі види виборів: до Європарламенту, місцеві, парламентські та президентські.

     

    Хакери атакували держустанови Румунії

    Уряд Румунії терміново вніс зміни до закону про кібербезпеку, з тим, щоб державні установи були поінформовані протягом 48 годин, якщо ІТ-інфраструктура будь-якого суб’єкта в країні зазнає атаки, аби швидко запобігти ризикам. Зміни були внесені після хакерської атаки на сайти Національного директорату з кібербезпеки та Палати депутатів. Міністр досліджень та цифровізації Богдан Іван заявив, що атака на веб-сторінку Директорату була невдалою, тоді як у Палаті депутатів було викрадено понад 300 файлів, що містять державні документи, а також дані, не призначені для громадськості, такі як копії документів, що посвідчують особу депутатів. До рук хакерів потрапила навіть копія посвідчення особи прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який має змінити своє посвідчення особи.

     

    Хабар в особливо великому розмірі

    У четвер вранці прокурори Національного антикорупційного директорату провели обшуки у будинках голови повітової ради Прахова (південна Румунія), ліберала Юліана Думітреску та членів його родини. Суд обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд протягом 60 днів, політику, якому прокурори інкримінують отримання хабара, давання завідомо неправдивих показань, а також скоєння інших правопорушень. Юліан Думітреску заявив, що йому немає чого приховувати і він готовий надати прокурорам всю необхідну інформацію. Він також оголосив, що йде у відставку з усіх своїх партійних посад, щоб не зашкодити іміджу Націонал-ліберальної партії. Юліан Думітреску був одним з чотирьох перших заступників голови цієї політичної сили, яка перебуває при владі разом із Соціал-демократичною партією, а також головою повітової філії партії.

     

    Фінансова допомога Україні

    Президент Румунії Клаус Йоганніс взяв участь у позачерговому засіданні Європейської Ради в Брюсселі, де головним питанням порядку денного було досягнення згоди на рівні ЄС щодо основних елементів пакету для перегляду Багаторічних фінансових рамок 2021-2027 років. Найважливішим рішенням, ухваленим у четвер європейськими лідерами, стало надання Україні 50 мільярдів євро допомоги у боротьбі з російською агресією. Глава держави рішуче виступив за те, щоб сусідня Україна залишалася головним пріоритетом на порядку денному ЄС. Рішення лідерів ЄС було прийняте на тлі чергового корупційного скандалу в Україні, пов’язаного з міністерством оборони. СБУ викрило кількох осіб на спробі розкрадання 40 мільйонів доларів США державних коштів на закупівлі снарядів для української армії через шість місяців після початку російського повномасштабного вторгнення. Напередодні саміту Клаус Йоганніс взяв участь у церемонії, організованій Європейською комісією в пам’ять про Жака Делора, колишнього президента Європейської комісії з 1985 по 1995 роки, який помер наприкінці минулого року на 99 році життя.

     

    Допомога палестинцям у Газі

    Уряд Румунії схвалив виділення 6 мільйонів леїв (еквівалент близько 1,2 мільйона євро) гуманітарної допомоги у вигляді товарів першої необхідності для цивільного населення сектору Газа, де ізраїльська армія продовжує бойові дії проти палестинського ісламістського руху ХАМАС. Допомога складатиметься з наметів, ліжок, ковдр, спальних мішків та інших предметів, необхідних цивільному населенню, яке серйозно постраждало від війни, – заявили в уряді. Раніше Міністерство закордонних справ Румунії заявило, що з «крайнім занепокоєнням» взяло до відома інформацію про ймовірну причетність співробітників Близькосхідного агентства ООН для допомоги палестинським біженцям та організації робіт UNRWA до терористичних атак ХАМАС проти Ізраїлю 7 жовтня 2023 року. На думку МЗС, ці звинувачення мають стати предметом «негайного і ретельного розслідування» з боку ООН.

  • 28 січня – 3 лютого 2024 року

    28 січня – 3 лютого 2024 року

    Бюджетний дефіцит за підсумками 2023 року


    Румунія завершила 2023
    рік з бюджетним дефіцитом у розмірі 5,68% Валового Внутрішнього Продукту, тоді як у
    минулорічному державному бюджеті він був розрахований
    на рівні 4,4%.
    Про це в середу повідомило Міністерство
    фінансів. Дефіцит, однак, є нижчим за 6,3%, які передбачила Європейська комісія в своєму осінньому
    прогнозі. Розрив між доходами і витратами склав майже 90 мільярдів леїв
    (еквівалент близько 18 мільярдів євро).




    Парламентарі приступили до
    роботи


    Після
    більш ніж одномісячного відпочинку у четвер, 1 лютого, румунські сенатори та
    депутати розпочали нову парламентську сесію. Серед пріоритетів керівних
    Соціал-демократичної та Націонал-ліберальної партій законопроєкти про посилення
    державного регулювання ринку азартних ігор та про боротьбу з вживанням
    наркотиків, а також виконання проміжних зобов’язань в рамках Національного плану
    відновлення та стійкості, завдяки якому Румунія отримує гроші від Європейського
    Союзу. Своєю чергою опозиційні Союз «За порятунок Румунії та Альянс за союз
    румунів намагатимуться зупинити можливе підвищення податків і планують завадити
    соціал-демократам і лібералам, які мають комфортну більшість у парламенті, поєднати
    місцеві перегони з виборами до Європарламенту, кажуть вони з порушенням положень
    Конституції. Румунські ЗМІ очікують напруженої та навіть «вибухової» парламентської
    сесії упродовж року, коли в Румунії заплановані всі види виборів: до
    Європарламенту, місцеві, парламентські та президентські.




    Хакери атакували держустанови Румунії


    Уряд Румунії терміново вніс зміни до закону про кібербезпеку, з
    тим, щоб державні установи були поінформовані протягом 48 годин, якщо
    ІТ-інфраструктура будь-якого суб’єкта в країні зазнає атаки, аби швидко
    запобігти ризикам. Зміни були внесені після хакерської атаки на сайти
    Національного директорату з кібербезпеки та Палати депутатів. Міністр
    досліджень та цифровізації Богдан Іван заявив, що атака на веб-сторінку
    Директорату була невдалою, тоді як у Палаті депутатів було викрадено понад 300
    файлів, що містять державні документи, а також дані, не призначені для
    громадськості, такі як копії документів, що посвідчують особу депутатів. До рук
    хакерів потрапила навіть копія посвідчення особи прем’єр-міністра Марчела
    Чолаку, який має змінити своє посвідчення особи.




    Хабар в особливо великому розмірі


    У четвер вранці прокурори Національного
    антикорупційного директорату провели обшуки у будинках голови повітової ради
    Прахова (південна Румунія), ліберала Юліана Думітреску та членів його родини. Суд
    обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд протягом 60 днів,
    політику, якому прокурори інкримінують отримання хабара, давання завідомо
    неправдивих показань, а також скоєння інших правопорушень. Юліан Думітреску
    заявив, що йому немає чого приховувати і він готовий надати прокурорам всю
    необхідну інформацію. Він також оголосив, що йде у відставку з усіх своїх
    партійних посад, щоб не зашкодити іміджу Націонал-ліберальної партії. Юліан Думітреску
    був одним з чотирьох перших заступників голови цієї політичної сили, яка
    перебуває при владі разом із Соціал-демократичною партією, а також головою
    повітової філії партії.




    Фінансова допомога Україні


    Президент Румунії Клаус Йоганніс взяв участь
    у позачерговому засіданні Європейської Ради в Брюсселі, де головним питанням
    порядку денного було досягнення згоди на рівні ЄС щодо основних елементів
    пакету для перегляду Багаторічних фінансових рамок 2021-2027 років.
    Найважливішим рішенням, ухваленим у четвер європейськими лідерами, стало
    надання Україні 50 мільярдів євро допомоги у боротьбі з російською агресією.
    Глава держави рішуче виступив за те, щоб сусідня Україна залишалася головним
    пріоритетом на порядку денному ЄС. Рішення лідерів ЄС було прийняте на тлі
    чергового корупційного скандалу в Україні, пов’язаного з міністерством оборони.
    СБУ викрило кількох осіб на спробі розкрадання 40 мільйонів доларів США
    державних коштів на закупівлі снарядів для української армії через шість
    місяців після початку російського повномасштабного вторгнення. Напередодні
    саміту Клаус Йоганніс взяв участь у церемонії, організованій Європейською
    комісією в пам’ять про Жака Делора, колишнього президента Європейської комісії
    з 1985 по 1995 роки, який помер наприкінці минулого року на 99 році життя.




    Допомога
    палестинцям у Газі


    Уряд Румунії схвалив виділення 6 мільйонів
    леїв (еквівалент близько 1,2 мільйона євро) гуманітарної допомоги у вигляді
    товарів першої необхідності для цивільного населення сектору Газа, де
    ізраїльська армія продовжує бойові дії проти палестинського ісламістського руху
    ХАМАС. Допомога складатиметься з наметів, ліжок, ковдр, спальних мішків та
    інших предметів, необхідних цивільному населенню, яке серйозно постраждало від
    війни, – заявили в уряді. Раніше Міністерство закордонних справ Румунії
    заявило, що з «крайнім занепокоєнням» взяло до відома інформацію про ймовірну
    причетність співробітників Близькосхідного агентства ООН для допомоги
    палестинським біженцям та організації робіт UNRWA до терористичних атак ХАМАС
    проти Ізраїлю 7 жовтня 2023 року. На думку МЗС, ці звинувачення мають стати
    предметом «негайного і ретельного розслідування» з боку ООН.