Category: Головне за тиждень

Румуни обирають нового президента

Перша закордонна виборча дільниця для першого туру президентських виборів в Румунії відкрилася в п’ятницю о 12 годині дня за місцевим часом в Окленді, Нова Зеландія. За нею послідували Австралія, Японія та інші країни регіону. Голосування за кордоном відбувається протягом трьох днів (22, 23 і 24 листопада). На виборчі дільниці очікуються всі громадяни Румунії з правом голосу, які проживають за кордоном і мають дійсне посвідчення особи, видане румунською владою. На території Румунії голосування відбувається лише в неділю. У країні створено близько 19.000 виборчих дільниць і 950 за кордоном. У перегонах за посаду глави держави залишилося 13 претендентів. Вирішальний раунд виборів, в якому боротимуться кандидати, які посіли перші два місця, заплановано на 8 грудня, через тиждень після того, як 1 грудня, в Національний день, румуни оберуть новий парламент.

Епілог до десятиліття Йоганніса

Наступного місяця закінчується другий і останній п’ятирічний термін повноважень президента Клауса Йоганніса, на який він мав право згідно з Конституцією. На спільному пленарному засіданні Сенату і Палати депутатів було схвалено створення спільної слідчої комісії для ретельного вивчення витрат, понесених Адміністрацією президента в період з 2014 по 2024 рр. Комісія має встановити причини засекречування документів про витрати Адміністрації Президента та правові підстави для їх засекречування. Вона також визначить, серед іншого, суми, сплачені за оренду розкішних приватних літаків, які використовувалися для закордонних та внутрішніх поїздок Президента, витрати на оплату проживання преміум-класу за кордоном зі спеціальними зручностями за запитом, а також загальну кількість закордонних поїздок Президента та загальну суму витрат на них.

F-35 для Румунії

Рішення Бухареста придбати сучасні винищувачі F-35 є важливим кроком у поточній модернізації своїх збройних сил і зробить значний внесок у довгострокову оборону і колективну безпеку НАТО. Про це заявила посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек на церемонії запуску програми переходу румунських ВПС на літаки 5-го покоління F-35. 32 літаки, контракт на закупівлю яких був підписаний між румунським і американським урядами, є вершиною авіаційної техніки на даний момент», – заявив міністр оборони в бухарестському уряді Анджел Тилвер.

Підтримка для Кишинева

Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску здійснила офіційний візит до сусідньої Молдови разом з Державним секретарем закордонних справ Великої Британії Девідом Ламмі. Вони були прийняті прозахідною президенткою Майєю Санду і провели тристоронні консультації зі своїм колегою Міхаєм Попшой. Дискусії були зосереджені на довгостроковій підтримці стабільності і стійкості Респ. Молдова, порядку денному реформ для подальшого процесу європейської інтеграції Кишинева, ситуації з регіональною безпекою в контексті триваючої російської агресії проти України. Міністерка Одобеску також взяла участь у церемонії відкриття нової будівлі Теоретичної гімназії імені Міхая Емінеску в Комраті (південний район, де більшість населення становлять гагаузи – етнічні турки православного віросповідання – ред.), побудованої за фінансової підтримки румунського уряду та Міністерства освіти Респ. Молдова. Вона підкреслила, що підтримка освітнього сектору та вивчення румунської мови є інвестицією в європейське, демократичне і процвітаюче майбутнє Молдови.

Вигадані росіяни у Вирфу Кимпулуй

Прокурори Генеральної прокуратури вирішили взяти під варту 12 осіб, більшість з яких державні службовці з комуни Вирфу Кимпулуй та міста Бучеча, повіт Ботошань (північ), звинувачених у видачі на певні суми грошей румунських документів, що посвідчують особу, що не відповідають дійсності, на користь деяких громадян Республіки Молдова, України та Російської Федерації. Затриманих звинувачують у хабарництві, комп’ютерному підробленні, пособництві в хабарництві, пособництві в комп’ютерному підробленні, всі скоєнні повторно. Слідчі виявили, що в комуні Вирфу Кимпулуй, яка офіційно налічує близько 7 тис. жителів, проживає близько 10 тис. вихідців з країн колишнього радянського простору.

Футбол: Румунія-Косово, 3-0

Збірна Румунії з футболу виграла на власному полі матч Ліги націй проти Косово з рахунком 3:0 через технічну поразку косовар – оголосила Європейська футбольна асоціація (УЄФА), організатор змагань. Матч, в якому явно домінували косовари, що супроводжувався сутичками між гравцями і вигуками вболівальників, але без будь-яких серйозних інцидентів на полі або на трибунах, повинен був закінчитися за кілька десятків секунд, за рахунку 0:0, коли гості без будь-якої правдоподібної причини покинули поле. Після перерви, що тривала близько 70 хвилин, арбітр повернувся на поле і дав свисток про закінчення матчу лише в присутності румунських гравців. Згідно з рішенням УЄФА, Румунія завершила групу С2 Ліги націй на першому місці, набравши 18 очок з 18 можливих, і увійшла до Ліги В. Разом з Іспанією, Грецією, Кіпром та Словаччиною, Румунія є однією з країн ЄС, які не визнали незалежність Косова, колишньої сербської провінції з більшістю албанського населення.

Візит прем’єр-міністра Румунії до Лондона

У вівторок та середу Марчел Чолаку здійснив перший за 17 років візит румунського прем’єр-міністра до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Дискусії зі своїм британським колегою Кейром Стармером були зосереджені на спільних економічних, енергетичних та безпекових проєктах. Стармер передав Румунії та іншим європейським країнам, особливо країнам східного флангу, послання про те, що Великобританія хоче більше співпрацювати з цими країнами в оборонному секторі, тобто відправляти солдатів на допомогу і тренуватися разом з військовими країн східного флангу в складному контексті безпеки і в умовах дедалі агресивнішої Росії. Румунія та Велика Британія підписали угоду про оборонну співпрацю, згідно з якою британці нададуть допомогу Регіональному морському навчальному центру в Румунії для підготовки українських солдатів. Глава румунського уряду Марчел Чолаку також взяв участь у румунсько-британському економічному форумі, зустрівся з мером Лондона сером Аластером Кінгом та спікером Палати громад сером Ліндсі Хойлом. Мер Лондона повідомив, що британці хочуть працювати і вести бізнес з румунами і хочуть підготувати кілька сфер для співпраці.

Слухання кандидатів на посади єврокомісарів

У Брюсселі відбулися слухання Роксани Минзату, кандидатки від Румунії на посаду виконавчого віце-президента з координації соціальної та освітньої політики. Роксана Минзату вважає, що Європейський Союз має найбільш збалансовану та ефективну соціальну модель у світі, але це не означає, що цей механізм не має недоліків, а деякі з них навіть стають все глибшими. Вона обіцяє, що протягом першого року проведе дискусії з усіма соціальними акторами в усіх країнах-членах, від урядів і профспілок до молодіжних організацій і пересічних громадян. Роксана Минзату каже, що її мандат буде зосереджений на трьох напрямках, таких як: навчання, якісні робочі місця та соціальна справедливість.

Звіт НБР

Не дуже добрі новини надійшли з економіки: у третьому кварталі цього року вона стагнувала порівняно з попереднім кварталом, а порівняно з аналогічним кварталом 2023 року валовий внутрішній продукт впав на 0,2%. У той же час, річна інфляція дещо зросла до 4,67% у жовтні з 4,62% у вересні. Крім того, Національний банк Румунії підвищив прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4% у серпні. Голова Нацбанку Румунії Мугур Ісереску підкреслив, що спосіб, в який буде здійснюватися фіскально-бюджетна корекція з метою скорочення дефіциту, також вплине на інфляцію. Він сказав, що НБР очікує від наступного уряду надійної та послідовної програми макроекономічної корекції, яка матиме політичну підтримку та буде сприйнята суспільством. Мугур Ісереску підкреслив, що еволюція цін характеризується низкою ризиків і невизначеностей, пов’язаних з фіскальною політикою та підвищенням заробітної плати, а також із зовнішніми факторами, такими як еволюція європейських економік, з якими Румунія здійснює більшість торговельних відносин, динаміка міжнародних цін на нафту в контексті підвищеної геополітичної напруженості, а також як розвиватимуться конфлікти в Україні та на Близькому Сході.

F35 для Румунії та попередження начальника Генштабу ЗСР

Сенат Румунії у середу прийняв, в останньому читанні, законопроєкт про закупівлю літаків F-35 від уряду США. У вівторок Палата депутатів прийняла цей законопроєкт переважною більшістю голосів. Минулого тижня нормативно-правовий акт був направлений Урядом до парламенту для його прийняття за терміновою процедурою. Документ регулює програму, в рамках якої Румунія придбає 32 літаки нового покоління F-35, за які заплатить 6,5 мільярдів доларів, що зробить цю покупку найдорожчою в історії румунської армії. Вона включає в себе двигуни, матеріально-технічне забезпечення, послуги з навчання пілотів і персоналу, авіаційні тренажери, а також боєприпаси класу «повітря-повітря» і «повітря-земля». Кошти надійдуть з бюджету Міністерства національної оборони або за рахунок кредитів чи кредитних гарантій, наданих урядом США, чи за рахунок коштів з обох джерел. Перші літаки F-35 прибудуть до Румунії після 2030 року. У вівторок, на ювілеї Генерального штабу Збройних сил Румунії, генерал Влад Георгіце виступив із серйозним попередженням: індикатори поточної безпекової ситуації попереджають, що мир на європейському континенті більше не є певністю. Він нагадав, що в дисонансі з нормами міжнародного гуманітарного права дії Російської Федерації підживлюють негативну прогресію потенційних загроз і безпекових ризиків. За словами генерала, ми маємо кризову ситуацію в галузі оборони в Чорноморському регіоні, що становить стратегічний інтерес для НАТО. Румунська армія, підкреслив начальник Генерального штабу Збройних сил Румунії  Георгіца Влад, змінила свою оборонну архітектуру. Були адаптовані процедури, переналаштована здатність реагування сил та посилені структури постійного бойового чергування повітряної поліції і підвищена пильність. Водночас покращено ситуаційну обізнаність та можливості раннього попередження.

Про голосування румунів за кордоном

Румунія перебуває в режимі повної виборчої кампанії для першого туру президентських виборів 24 листопада та парламентських виборів 1 грудня. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску та голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле розповіли про технічні деталі організації голосування за кордоном. Румунські громадяни за кордоном зможуть проголосувати на 950 виборчих дільницях, які будуть організовані для них, що є рекордною кількістю. Майже 7.000 громадян отримали конверти для голосування поштою, і вони повинні відправити свій вибір не пізніше, ніж за два дні до початку фізичного голосування. 24 листопада, разом з голосуванням за президента, жителям Бухареста буде запропоновано відповісти на три питання на референдумі, скликаному генеральним мером, два з яких стосуються розподілу грошей між міською та меріями сектору, а третє – боротьби з вживанням наркотиків у школах.

Президент Клаус Йоганніс на саміті Європейської політичної спільноти в Будапешті

Вступ Румунії до Шенгенської зони – це не просто політична мета, а тверда прихильність європейському проєкту, – заявив президент Клаус Йоганніс на п’ятому саміті Європейської політичної спільноти, що пройшов у Будапешті в четвер і п’ятницю. З іншого боку, глава румунської держави підкреслив, що міграція залишається важливим європейським викликом, який вимагає спільної і всеосяжної відповіді. Результати виборів у США також були в центрі уваги, оскільки учасники зібралися, щоб обговорити, головним чином, підвищення конкурентоспроможності. Присутні європейські лідери закликали Дональда Трампа уникати торгових воєн, підтримувати Україну і утримуватися від порушення світового порядку. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що всі 42 присутні європейські лідери погодилися з тим, що вони повинні взяти на себе відповідальність за власну безпеку і перестати покладатися на Сполучені Штати. Міжнародна спільнота привітала Дональда Трампа з перемогою на виборах у США. У своєму посланні Президент Клаус Йоuанніс нагадав, що Румунія є сильним і відданим стратегічним союзником Сполучених Штатів.

Візит прем’єр-міністра Марселя Чолаку до Парижа

Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку та прем’єр-міністр Франції Мішель Барньє обговорили в Парижі зміцнення двостороннього Стратегічного партнерства, укладеного в 2008 році, з наголосим на економічній та оборонній складових. Глави урядів погодилися, що інвестиції в такі ключові сфери, як ІТ, авіація та енергетика, є надзвичайно важливими. Подвоєння обсягу двосторонньої торгівлі за 16 років існування Стратегічного партнерства, його тенденція до зростання та давні економічні відносини, такі як Dacia Renault, є вагомими аргументами для продовження посиленої співпраці , – сказав Марчел Чолаку. Глава румунського  уряду високо оцінив міцну співпрацю в питаннях безпеки, а також той факт, що за рішенням президента Еммануеля Макрона Франція очолила бойову групу НАТО в Румунії одразу після вторгнення Росії в Україну, що є важливим елементом для зміцнення позицій Альянсу на східному фланзі. Це також підкреслило прагнення Франції збільшити свою військову присутність в Румунії, яка нині становить 800 військовослужбовців.

Румунсько-японське співробітництво

У вівторок у Бухаресті глава румунського уряду зустрівся з делегацією японських інвесторів у галузі енергетики, досліджень і технологій, промисловості, інфраструктури та банківської справи на чолі із заступником міністра економіки, торгівлі та промисловості Японії Шінджі Такеучі. З цієї нагоди було високо оцінено рівень двосторонніх відносин, що розвиваються на основі Стратегічного партнерства, спільні цінності, які сповідують обидві країни, та економічні можливості, які відкриває сучасний міжнародний контекст. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, роль Румунії як фактора стабільності в Європі та регіоні, а також її геостратегічні, економічні та політичні переваги роблять її цікавою для іноземних інвесторів. Своєю чергою, японська економічна делегація висловила зацікавленість у посиленні фінансової підтримки Румунії в різних проєктах у сфері транспортної інфраструктури, енергетики, цифровізації та високих технологій. Раніше, під час першого Румунсько-японського енергетичного форуму, що відбувся в Бухаресті в понеділок і вівторок, Міністерство енергетики підписало меморандум про взаєморозуміння з японською компанією щодо проєкту гідроелектростанції Тарніца-Лапуштешть в повіті Клуж (північний захід Румунії), а бухарестська державна компанія з виробництва електричної та теплоенергії ELCEN і Panasonic працюють над спільним проєктом комплексної системи фотоелектричних панелей, сонячних батарей та виробництва зеленого водню.

Парламент Румунії схвалив румунську кандидатуру на пост єврокомісара 

Пропозиція румунського уряду на посаду єврокомісара в майбутній виконавчій владі ЄС, кандидатура соціал-демократки Роксани Минзату була схвалена у вівторок профільними комітетами Парламенту Румунії. Депутатка Європарлменту, номінована Урсулою фон дер Ляєн на посаду віце-президентки Єврокомісії, отримає портфель “Люди, навички та підготовка”. На цій посаді вона відповідатиме за близько 20% багаторічного бюджету ЄС. Роксана Минзату зазначила, що посада виконавчого віце-президента Єврокомісії включає в себе й управління сферою готовності до надзвичайних ситуацій. На Роксану Минзату чекає ще один раунд слухань 12 листопада, цього разу в комітетах Європарламенту з питань зайнятості та культури й освіти.

Візит місії МВФ до Бухареста

На цьому тижні місія Міжнародного валютного фонду відвідала Бухарест, щоб обговорити з румунськими урядовцями останні економічні події. Це регулярний візит з метою оцінки та оновлення макроекономічного прогнозу, який складається з кількох компонентів: інфляції, платіжного балансу, державного боргу та бюджетного дефіциту, монетарної та фіскальної політики. Делегація зустрілася, зокрема, з представниками Центрального банку Румунії та Міністерства фінансів. Наразі Румунія не має чинної угоди з МВФ.

Передвиборчі кампанії в Румунії

Виборча кампанія на парламентських виборах в Румунії розпочалася в четвер увечері і завершиться 30 листопада. Протягом цього періоду партії, альянси або незалежні кандидати, які змагаються за місце в новому двопалатному законодавчому органі країни, повинні будуть переконати виборців проголосувати за них 1 грудня. Наразі до Палати депутатів входять 330 депутатів, а до Сенату – 136. Президентська виборча кампанія в Румунії стартувала тижнем раніше. Перший тур голосування за найвищу державну посаду відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. У середу Постійний виборчий орган затвердив перелік місць розташування 950 закордонних виборчих дільниць для проведення президентських і парламентських виборів. Це на 35 виборчих дільниць більше, ніж у червні, коли румуни за кордоном обирали своїх представників до Європейського парламенту. 2024 рік, після двох десятиліть, є роком проведення всіх видів виборів. Влітку в Румунії також відбулися місцеві вибори, об’єднані з виборами до Європейського парламенту.

Румунія солідарна з Іспанією

Прем’єр-міністр Марчел Чолаку скликав у четвер міністрів і представників кількох урядових установ, щоб обговорити становище румунів на південному сході Іспанії, які постраждали від катастрофічних повеней останніх днів. За словами прес-секретаря Міністерства закордонних справ Румунії в Бухаресті, лише в регіоні Валенсія проживає близько 160.000 румунів. Прем’єр-міністр зажадав від присутніх на зустрічі створити робочу групу, яка б розглянула, за яких умов у Кастельон-де-ла-Плана можна було б створити логістичний центр, за допомогою якого румунська держава могла б запропонувати постраждалим від стихійного лиха румунам допомогу на додаток до тієї, яку пропонує іспанська держава. Марчел Чолаку також закликав міністерства підтримувати зв’язок з іспанською владою та румунами в Іспанії і надавати підтримку, в тому числі транспорт для репатріації, у разі надходження відповідних запитів. Тим часом, у постраждалих від повені районах тривають операції з порятунку людей, які сильно постраждали від негоди. Щодо збитків, то якщо спочатку йшлося про сотні мільйонів євро, то зараз мова йде про мільярди. Будинки, автомобілі, тунелі, мости, віадуки чи залізничні лінії були повністю зруйновані.

Зростання державного боргу

Державний борг Румунії зріс до понад 876 мільярдів леїв (близько 175 мільярдів євро), або 52% валового внутрішнього продукту, згідно з даними, оприлюдненими цього тижня Міністерством фінансів. Вони відображають ситуацію на кінець липня. До кінця 2024 року, згідно з терміновою постановою, затвердженою в середу, виконавча влада підвищила стелю державного боргу до 53% ВВП. Наступного тижня Бухарест відвідає місія Міжнародного валютного фонду, яка проаналізує останні економічні та фінансові події в країні. В останньому звіті Фонду про перспективи світової економіки оцінки економічного зростання Румунії в цьому році були переглянуті до 1,9% з 2,8%, як прогнозувалося в квітні.

Республіка Молдова та Європейський Союз

Конституційний суд Республіки Молдова підтвердив у четвер результати референдуму про європейську інтеграцію, що відбувся 20 жовтня. В результаті, до Основного закону буде додано нову главу, яка зробить вступ цієї країни до ЄС стратегічною метою. Незалежно від політичного кольору наступних урядів, вони будуть зобов’язані просувати політику, спрямовану на досягнення цієї мети. Парламент також зможе ратифікувати установчі угоди Європейського Союзу лише простою більшістю голосів. Слід нагадати, що на виборах, які відбулися близько двох тижнів тому, різниця голосів на користь членства Респ. Молдова в Європейському Союзі становила лише кілька тисяч. З іншого боку, Європейська комісія високо оцінила прогрес Республіки Молдова та України на шляху реформ, необхідних для вступу до ЄС. У своєму щорічному звіті про розширення, в якому вона оцінює всі країни-кандидати і країни, що прагнуть вступити до ЄС, комісія висловлює надію, що наступного року вона зможе розпочати переговори з молдовськими та українськими офіційними особами щодо переговорних розділів. Але Брюссель попереджає їх, що в багатьох сферах ще потрібно докласти зусиль.

Румунському радіо – 96 років

У п’ятницю Радіо Румунія виповнилося 96 років! 1 листопада 1928 року в ефір вийшла перша передача Товариства радіотелефонного мовлення в Румунії з оголошенням «Алло, алло, це Радіо Бухарест», яке промовив президент Товариства Драгомір Гурмузеску, засновник румунського радіо. Спочатку «Радіо Бухарест» (так називалося Товариство) транслювало лише кілька годин на день новини, танцювальну і класичну музику, а також прогноз погоди. Поступово мовлення розширювалося і з’явилися складні програми, які вже 96 років звучать у домівках слухачів у країні та за кордоном. На знак вдячності 1 листопада було також проголошено законом «Національним днем радіо», на знак визнання вирішальної ролі Румунського товариства радімовлення в історії країни.

Старт передвиборчої кампанії

Агітаційна кампанія на виборах президента Румунії розпочалася опівночі в четвер і завершиться вранці 23 листопада. На найвищу посаду в державі балотуються 14 кандидатів – 10 від політичних партій і 4 незалежні. Голосування в першому турі відбудеться по всій країні в неділю 24 листопада з 7:00 до 21:00. Якщо на момент закриття виборчої дільниці будуть виборці в черзі або на дільниці, голова відповідної виборчої дільниці може розпорядитися про продовження голосування до 23:59, після чого система автоматично закриється. Виборці можуть голосувати тільки в тому населеному пункті, де вони мають тимчасове або постійне місце проживання, а в Бухаресті – тільки в тому секторі, де вони зареєстровані в постійних списках. Адресу виборчої дільниці можна знайти на веб-сайті Постійного виборчого органу. Виборці, які перебувають в іншому населеному пункті, можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці і будуть внесені до додаткових списків. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати або поштою, якщо вони обрали цю можливість, або на будь-якій виборчій дільниці в країні або за кордоном. Другий тур президентських виборів запланований на 8 грудня. Між двома турами, 1 грудня, в Національний день Румунії, відбудуться вибори до двопалатного парламенту країни.

Румунія та вибори в Республіці Молдова

Долю Республіки Молдова мають вирішувати виключно її громадяни, – заявив у понеділок президент Румунії Клаус Йоганніс, вітаючи голоси, віддані напередодні на референдумі щодо європейської інтеграції та президентських виборах у сусідній країні. 50,46% тих, хто взяв участь у референдумі, який був оголошений Центральною виборчою комісією в Кишиневі таким що відбувся, відповіли “ТАК” на питання “Чи підтримуєте Ви внесення змін до Конституції, які дозволять Молдові вступити до Європейського Союзу?”. Чинна проєвропейська президентка Майя Санду, яка балотується на новий термін, набрала понад 42% голосів, тоді як кандидат від Соціалістичної партії Александр Стояногло отримав майже 26%. Вони зустрінуться у вирішальному турі виборів 3 листопада. Міністерство закордонних справ Румунії привітало проведення президентських виборів і референдуму в Республіці Молдова за найвищими демократичними стандартами, але висловило занепокоєння з приводу безпрецедентного за масштабами, складністю і токсичністю втручання Росії, яке спостерігалося ще до початку виборчого процесу.

Офіційний візит до Чорногорії

Під кінець свого перебування на посаді президента Румунії Клаус Йоганніс здійснив у середу офіційний візит до Чорногорії, де обговорив зі своїм колегою Яковом Мілатовічем європейський курс цієї країни, який Румунія рішуче підтримує. Офіційний Бухарест підтримує процес розширення Європейського Союзу за рахунок приєднання його партнерів на Західних Балканах і країн-кандидатів у східному сусідстві, – заявив президент, який вважає, що ця політика є найкращою інвестицією в демократичну консолідацію Європи. Клаус Йоганніс і Яков Мілатовіч також обговорили шляхи збільшення інвестицій і посилення торгівлі та говорили про співпрацю в рамках НАТО, як в Чорноморському регіоні, так щодо підтримки України і зміцнення східного флангу. У п’ятницю, з нагоди Дня Збройних сил Румунії, були заплановані військові церемонії в країні, на військових базах у театрах військових дій, де дислокуються румунські солдати, в державах, де Румунія має акредитованих аташе з питань оборони, а також на кладовищах і пам’ятниках румунських солдатів в Австрії, Боснії і Герцеговині, Болгарії, Чехії, Республіці Молдова, Словаччині та Угорщині.

Погані новини від МВФ

Цього тижня Міжнародний валютний фонд погіршив свій прогноз зростання економіки Румунії на цей рік до 1,9%, порівняно з 2,8%, які він прогнозував у квітні. На 2025 рік МВФ прогнозує зростання на 3,3%. Очікується, що середньорічна інфляція досягне 5,3% в кінці цього року і 3,6% в наступному році, а безробіття залишиться на рівні 5,6% і знизиться до 5,4% в 2025 році. Також цього тижня Палата депутатів Румунії ухвалила в останньому читанні проєкт закону про мінімальну заробітну плату. Закон транспонує європейську директиву, спрямовану на поліпшення умов праці та життя працівників. Документ передбачає, що гарантований мінімальний розмір базової заробітної плати встановлюється щорічно, періодично оновлюється після консультацій з національними репрезентативними профспілками та організаціями роботодавців і враховує прожитковий мінімум, а також економічні та соціальні показники.

Допомога від Європейської Комісії

У четвер Європейська комісія схвалила програму державної допомоги Румунії на суму 2 мільярди леїв (400 мільйонів євро) для компенсації збитків, які фермери зазнали внаслідок сильної посухи у період з вересня 2023 року по серпень 2024 року. Гроші призначені для фермерів, які безпосередньо постраждали від сильної посухи, зокрема це стосується однієї або кількох з 39 культур, таких як, наприклад, пшениця, ячмінь, овес, рапс, соняшник, кукурудза тощо. Мають право на отримання допомоги фермери, які втратили через посуху щонайменше 30% свого врожаю в період з осені 2023 року по літо 2024 року. Відповідно до схеми, затвердженої ЄК, допомога надаватиметься у формі прямих грантів. Підтримка становитиме максимум 1 000 леїв (200 євро) на гектар у разі 100% втрат і не перевищуватиме 30% прийнятних витрат. Допомога надаватиметься до 31 грудня 2024 року. Лише цього року, за оцінками уряду, від посухи постраждало близько 2 мільйонів гектарів орної площі.

Президент Румунії Клаус Йоганніс на засіданні Європейської Ради в Брюсселі

Лідери ЄС, в тому числі глава румунської держави Клаус Йоганніс, зустрілися в Брюсселі в четвер і п’ятницю, щоб обговорити такі питання, як Україна, ситуація на Близькому Сході, конкурентоспроможність ЄС, міграція і закордонні справи. Іншою темою був сигнал підтримки з боку ЄС, який має бути наданий на найвищому рівні Республіці Молдова в контексті виборів і референдуму, на якому населення має вирішити, чи хоче воно приєднатися до ЄС, що було одним з пунктів, на якому Румунія наполягала під час дебатів і в підсумковій декларації саміту. Іншим елементом, на якому наполягає Румунія, є те, що європейські лідери закликають Європейську комісію проаналізувати причини, чому ціни на енергоносії у Східній та Південній Європі вищі, ніж у решті країн блоку ЄС. Однією з проблем є слабка взаємопов’язаність ринків та блокування, яке відбувається в центральному регіоні Європи. Тому такі країни, як Румунія, не можуть скористатися моментами, коли європейський ринок пропонує кращі ціни. Найбільше дискусій викликала міграція, яка продовжує чинити тиск на кордони ЄС. У середу глава румунської держави Клаус Йоганніс взяв участь у саміті Європейського Союзу – Ради співробітництва арабських держав Перської затоки в Брюсселі. Цей перший саміт став визначальним моментом для розвитку стратегічного партнерства між двома регіонами і заклав основу для поглиблення співпраці в майбутньому періоді. Спільне партнерство спрямоване на безпеку, сталий розвиток і процвітання двох регіонів шляхом стимулювання двосторонньої торгівлі та інвестицій, енергетичного співробітництва та боротьби зі зміною клімату, посилення взаємозв’язку, в тому числі у сфері цифрових технологій і міжлюдських контактів. Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав до оновлення та розширення договірної бази у сфері торгівлі та інвестицій, підтримуючи, водночас, просування по лінії лібералізації візового режиму. Румунія зацікавлена в покращенні сполучення між двома регіонами шляхом розвитку і розширення таких проєктів, як Економічний коридор Індія-Близький Схід-Європа, а також під егідою Global Gateway, що дозволить більш ефективно і на партнерських засадах використовувати нові технології, джерела енергії та критично важливі матеріали.

Європейська Комісія попередньо схвалила третю платіжну вимогу Румунії за НПВС

Європейська комісія попередньо схвалила третю платіжну вимогу Румунії за НПВС, але очікує отримати додаткову інформацію від уряду в Бухаресті протягом місяця, перш ніж здійснити повну виплату. За оцінкою Єврокомісії, Румунія виконала 62 з 68 реформаторських або інвестиційних критеріїв, тому Комісія пропонує частково призупинити виплату до отримання подальших роз’яснень. Якщо вони будуть визнані достатніми, Комісія здійснить повну виплату двох мільярдів євро. В іншому випадку, європейська виконавча влада здійснить частковий платіж Румунії, і наша країна матиме додатковий період, цього разу шестимісячний, щоб виконати невиконані вимоги. Європейська комісія має повідомити саме ту суму, яка не буде перерахована Бухаресту з платіжного запиту, у розмірі 2 700 000 000 євро. Міністр інвестицій та європейських проєктів Адріан Кичу заявив, що виконавча влада вже працює над виконанням усіх критеріїв. Серед досягнутих пунктів – стимулювання енергоефективності в промисловості, реформа державної пенсійної системи та інвестиції для підвищення енергоефективності існуючого фонду нерухомості. Теж комісія виявила, що, наприклад, реформа управління державними підприємствами, інвестиції в транспортній сфері та реформа податкового режиму для мікропідприємств не були виконані.

Румунія в перспективі відбудови України

На початку цього тижня в Бухаресті під патронатом прем’єр-міністрів Румунії Марчела Чолаку та України Дениса Шмигаля, відбувся другий форум «Rebuilding Ukraine». Захід був організований Двосторонньою торгово-промисловою палатою Румунія-Україна у партнерстві з Посольством України в Румунії і присвячений залученню інвестицій та обговоренню конкретних напрямків участі румунських та іноземних компаній у проєктах з відновлення України. Серед основних тем обговорення – наслідки на продовольчу та енергетичну безпеку, двосторонні мультимодальні перевезення як важлива складова глобальної продовольчої безпеки, основні виклики відбудови України в нинішніх умовах, а також варіанти та виклики, пов’язані з процесом фінансування, міжнародні правові та економічні рамки повоєнної реконструкції, роль Румунії в процесі відновлення України, міркування щодо інструментів, які будуть використані для реалізації Формули миру Президента Володимира Зеленського, зацікавленість економічно розвинених країн в інвестиціях, які створять основу для процесу відбудови України.

Звинувачення румунських політиків у корупції

Прокурори НАД почали в четвер обшук в офісі депутата Нелу Тетару в муніципальній лікарні в місті Хуші (схід), де він працює хірургом. Обшуки відбулися після того, як Палата депутатів на початку цього тижня частково зняла недоторканність з колишнього міністра, якого звинувачують в отриманні цього року хабарів від пацієнтів. Нелу Тетару стверджує, що він не винен і що ніколи не ставив свої медичні дії в залежність від отримання будь-якої матеріальної вигоди. Колишній міністр охорони здоров’я був позбавлений всіх політичних функцій і виключений зі списків на парламентські вибори 1 грудня. У середу Постійне бюро Сенату в Бухаресті, засідаючи в режимі онлайн, вирішило, що запит про зняття депутатської недоторканності з сенатора Єуджена Пирвулеску має бути переданий до Юридичного комітету для підготовки доповіді на пленарному засіданні, яке має відбутися в понеділок, 21 жовтня. Минулого тижня сенатор Єуджен Пирвулеску був поміщений під кримінальне розслідування і має бути поміщений під судовий контроль у справі, в якій його звинувачують у підбурюванні до підкупу впливу.

Перемоги Румунії на міжнародних футбольних змаганнях

Молодіжна збірна Румунії кваліфікувалася на чемпіонат Європи з футболу серед гравців віком до 21 року 2025 року, перемігши у вівторок ввечері в Бухаресті команду Швейцарії з рахунком 3:1 в останньому матчі групи E у відбірковому турнірі. Для «триколірних» це вже четвертий поспіль вихід до фінального турніру серед молоді до 21 року. Також у вівторок ввечері національна збірна Румунії з футболу перемогла Литву з рахунком 2:1 у Каунасі в групі 2 Ліги С Ліги націй. Це вже четверта перемога румунських футболістів у цій кампанії, після перемог над Литвою на власному полі, Кіпром та Косово. Румунія очолює групу з 12 очками, Ліга націй також матиме прямий вплив на європейську кваліфікацію до чемпіонату світу 2026 року.

14 кандидатів у президенти

Центральне виборче бюро оголосило в четвер остаточний список кандидатів на цьогорічних президентських виборах. На посаду президента Румунії претендують десять кандидатів, яких підтримують політичні партії, та чотири незалежні кандидати. ЦВБ провела жеребкування, яким визначили, під яким номером у виборчих бюлетенях розміщуватимуться кандидати у першому турі. На першому місці опинилася Елена Ласконі – від Союзу «За порятунок Румунії», на другому місці – Джордже Сіміон – Альянс «За об’єднання румунів». На третьому місці – чинний прем’єр-міністр Марчел Чолаку від Соціал-демократичної партії. Далі йдуть спікер Сенату Ніколає Чуке – Націонал-ліберальна партія, Келемен Гунор – Демократичний союз угорців Румунії та колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, який балотується як незалежний кандидат. Кандидатура лідерки партії СОС Румунія Діани Шошоаке була визнана недійсною суддями Конституційного суду. У мотивувальній частині рішення судді Конституційного суду зазначають, що публічний дискурс Діани Шошоаке ставить під сумнів і нехтує зобов’язанням поважати Конституцію і закликає до зміни демократичних основ держави. Діана Шошоаке назвала рішення КСР зловживанням. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Президентська виборча кампанія офіційно стартує 25 жовтня.

Знову про Шенген

Повноцінне приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони, тобто з їхніми сухопутними кордонами, знову було на порядку денному зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС, яке пройшло в Люксембурзі у четвер. Австрія – єдина країна, яка все ще виступає проти, але австрійський міністр внутрішніх справ Герхард Карнер каже, що переговори йдуть за планом. Міністр внутрішніх справ Румунії Кеталін Предою підтвердив, що Румунія відповідає всім критеріям повноправного членства у Шенгені. «Румунія готова з усіх точок зору приєднатися до Шенгену і з сухопутними кордонами. Ми виконали всі умови і процес приєднання на повітряних кордонах пройшов без жодних проблем. Цифри показують, наскільки ми скоротили нелегальну міграцію.» Комісар ЄС з питань внутрішніх справ Ільва Йоганссон заявила, що питання повноправного членства Румунії та Болгарії в Шенгені знову обговорюватиметься на грудневому засіданні Ради ЄС, а до того часу переговори триватимуть. «Румунія і Болгарія виконали всі умови та зробили навіть більше, ніж потрібно, і я дуже оптимістично налаштована, що це рішення буде прийнято якнайшвидше, поки я перебуваю на посаді», – сказала комісар ЄС.

Важливі кроки для оборони Румунії

Румунія отримає від США чотири потужних радари. Система Sentinel, здатна виявляти широкий спектр повітряних об’єктів, значно посилить стримування і захист Румунії від потенційних загроз. Найсучасніші радари доповнять можливості протиповітряної оборони країни, зокрема, з точки зору раннього виявлення безпілотних літальних апаратів – загроз, які виникають поблизу кордонів країни в умовах агресивної війни Росії проти України, – заявив міністр оборони Ангел Тилвер. Днями він також перебував з візитом на Західних Балканах, де розпочалася нова ротація значної частини військових підрозділів, дислокованих у Приштині (Косово) та Сараєво (Боснія і Герцеговина). Прийняття командування місією EUFOR є визнанням професіоналізму та відданості румунських військових у цій важливій місії, – заявив міністр оборони в Сараєво, де зустрівся з командуванням структур ЄС і НАТО та румунськими військовослужбовцями, які виконують місії в Боснії і Герцеговині. А в Приштині Ангел Тилвер запевнив, що Румунія готова виконувати свої зобов’язання із забезпечення безпеки на Західних Балканах. Він зустрівся з командуванням миротворчої операції НАТО KFOR, до якої Румунія робить важливий внесок, а також з румунськими військовослужбовцями, розгорнутими на цьому театрі бойових дій. Також у контексті безпеки в регіоні міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску у середу взяла участь у саміті “Україна – Південно-Східна Європа” в Дубровнику, на якому країни-учасниці прийняли спільну декларацію, що визнає «колективну прихильність до багатовимірної підтримки України».

Рішення, прийняті в Бухаресті

Уряд Румунії ухвалив рішення, згідно з яким імпорт яєць та м’яса птиці з України дозволяється лише за умови, що вони відповідають стандартам ЄС. Рішення було прийнято після того, як румунські птахівники почали бити на сполох через те, що на внутрішньому ринку з’явилася дешева продукція птахівництва з сусідньої країни, яка не відповідає стандартам ЄС. Кабінет міністрів також прийняв два заходи для підтримки місцевих фермерів, які постраждали від посухи: фінансова компенсація та призупинення виплат за поточними та непогашеними кредитами до серпня 2025 року. Також на цьому тижні Парламент Румунії посилив покарання для торговців людьми на тлі зростання кількості випадків цього явища. Палата депутатів прийняла в останньому читанні законопроєкт, який передбачає, що сутенерство або сприяння проституції чи отримання вигоди від проституції одним або кількома неповнолітніми каратиметься позбавленням волі на строк від 7 до 15 років. Крім того, держава надаватиме безкоштовну правову допомогу та фінансову компенсацію жертвам зловживань.

Європейський саміт культурної спадщини у Бухаресті

З 6 по 8 жовтня в Бухаресті відбувся Європейський саміт культурної спадщини, найважливіший захід, присвячений збереженню культурної спадщини в країнах Європейського Союзу, а також церемонія нагородження лауреатів премії «Europa Nostra 2024». Експерти в цій галузі обговорили політику фінансування та проєкти з відновлення та захисту спадщини. З цієї нагоди 60 неурядових і професійних організацій вперше підписали меморандум про захист культурної спадщини Румунії. Документ включає п’ять невідкладних заходів, спрямованих на вдосконалення законодавчої бази та збереження спадщини.

Перше коригування Держбюджету у 2024 році

Цього тижня уряд схвалив перші в цьому році зміни до Державного бюджету Румунії на 2024 рік. Хоча він базувався на переглянутому убік зниження економічному зростанні у 2,8% і більшому ніж очікувалося бюджетному дефіциті – 6,9%, коригування було позитивним. Фінанси, транспорт, охорона здоров’я та освіта отримали більше грошей, тоді як бюджети міністерств економіки та розвитку були скорочені. Коригування бюджету ґрунтується на збільшенні надходжень до державного бюджету, а також на інвестиціях. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевнив, що дефіцит, який вже є високим і тому викликає занепокоєння у фахівців, може бути покритий за рахунок стимулювання економіки. Він навів як приклад найсильніші країни ЄС, Німеччину та Францію, які стимулюють інвестиції за рахунок зростання дефіциту. Інвестиції, – сказав Марчел Чолаку, – повернуться до бюджету у помноженому розмірі, точніше у 8 разів більше, ніж виділені на них кошти. Своєю чергою, міністр фінансів Марчел Болош нагадав, що Державний бюджет на 2024 рік був побудований навколо важливих інфраструктурних інвестицій, великих стратегічних проєктів і поліпшення державних послуг для румунів. Він заперечив чутки про те, що Румунія відмовиться від єдиної ставки оподаткування доходів у наступному році і перейде до прогресивного оподаткування, щоб покрити дірки в бюджеті.

Менш оптимістичний прогноз

Європейський банк реконструкції та розвитку різко знизив свій прогноз зростання румунської економіки у 2024 році, яка, як очікується, зросте лише на 1,4% цього року, більш ніж удвічі менше ніж прогнозувалося у травні – 3,2%. У 2025 році зростання ВВП становитиме 2,6%, тобто буде меншим у порівнянні з травневим прогнозом у 3,4%. Країни ЄС у південно-східній Європі потерпають від слабкого зовнішнього попиту, хоча споживання було стійким після значного підвищення заробітних плат, пояснюється у звіті ЄБРР. У Болгарії та Румунії підвищення мінімальної заробітної плати стимулювало попит, але призвело до збільшення дефіциту торговельного балансу та посилило інфляційний тиск. У Румунії, відповідно до світових тенденцій, значно сповільнилося зростання ІТ-сектору, а промислове виробництво перебуває в стагнації. З іншого боку, інвестиції в інфраструктуру продовжують підтримувати зростання. Банк також нагадує, що нещодавні оцінки Фіскальної ради вказують на тенденцію до збільшення дефіциту до 8% ВВП у 2024 році. Міжнародний валютний фонд також переглянув свої оцінки зростання румунської економіки в цьому році у бік зниження з 3,8% до 2,8%.

Виступ Президента Румунії на ГА ООН

Президент Румунії Клаус Йоганніс на цьому тижні взяв участь у 79-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. «Яким би нестабільним не був світ сьогодні, відповіддю на наші проблеми завжди буде більша співпраця та солідарність. Румунія завжди буде підтримувати міжнародний світовий порядок, в центрі якого знаходиться ООН», – сказав румунський лідер у своєму виступі.  Війна Росії проти України, – за словами президента, – спричинила найбільшу кризу безпеки в новітній історії Європи, порушуючи міжнародне право і маючи наслідки далеко за межами континенту. Україна потребує підтримки всіх держав-членів ООН, які сповнені рішучості поважати міжнародне право і Статут ООН, – сказав Клаус Йоганніс. Він підкреслив, що Румунія повністю підтримує мирну ініціативу Президента Зеленського як єдиний підхід, який може забезпечити справедливий і тривалий мир у повній відповідності до Статуту ООН та міжнародного права. За словами Йоганніса, не існує життєздатної альтернативи Організації Об’єднаних Націй, а принципи, на яких вона була побудована, залишаються більш актуальними ніж коли-небудь. Зараз ми зосереджені на подальшому реформуванні ООН, аби збільшити здатність організації відповідати на виклики сьогодення і на ті, що чекають на неї в майбутньому, – сказав Президент Румунії.

Позика від США для посилення ЗСР

Румунія у середу підписала кредитну угоду зі Сполученими Штатами Америки на суму майже $1 млрд. Бухарест впевнений, що $920 млн від США допоможуть зміцнити обороноздатність країни шляхом оснащення румунських збройних сил сучасними технологіями та розвитку місцевої оборонної промисловості. Кетлін Кавалєк, посол США в Бухаресті, зазначила, що цей документ є більше, ніж просто фінансовою угодою, оскільки він представляє силу і стійкість двостороннього партнерства і спільну прихильність до забезпечення миру, стабільності і безпеки в регіоні. Надаючи американське фінансування, Вашингтон має на меті допомогти Румунії залишитися в авангарді військових інновацій і оборонного обладнання на довгі роки вперед, що також зміцнить двосторонні економічні відносини, – сказала пані Кавалєк.

Гарний старт ФЧСБ у Лізі Європи

Повернувшись до континентальних змагань, ФЧСБ в четвер увечері на Національній арені в Бухаресті розгромив латвійський РФС з рахунком 4:1 у першому турі Ліги Європи з футболу. Чемпіони Румунії зіграють ще сім матчів у групі, а їхніми суперниками будуть шотландський “Глазго Рейнджерс”, англійський “Манчестер Юнайтед”, грецькі ПАОК Салоніки та “Олімпіакос Пірей”, а також німецький “Хоффенхайм”. ФЧСБ є єдиним представником Румунії в єврокубках.

Допомога постраждалим від повені

Як і влада кількох європейських країн, румунська влада цього тижня перебувала у стані підвищеної готовності після сильних повеней, що обрушилися на східну Румунію. Після повені, яка забрала життя семи людей і зруйнувала тисячі будинків, було створено табори для постраждалих і розпочато рятувальні операції. При Міністерстві охорони здоров’я організовано кризовий осередок для надання медичної допомоги жителям повітів Галац і Васлуй, які найбільше постраждали від повеней. Міністерства внутрішніх справ і оборони мобілізували сотні пожежників, жандармів, військовослужбовців і техніки, щоб допомогти евакуювати людей, які опинилися в пастці їхніх затоплених будинків, і відновити інфраструктуру, зруйновану повенями. У найбільш постраждалих населених пунктах були створені табори місткістю в сотні місць. Румунський Червоний Хрест розпочав кампанію з надання допомоги і відправив вантажівки з продуктами харчування і водою в цей район. Уряд також виділив продукти харчування та воду і схвалив виділення з державних резервів модульних будівель, в яких могли би навчатися діти. На спеціальному засіданні в понеділок було також схвалено рішення про надання екстреної допомоги постраждалим сім’ям. Румунська влада продовжує обіцяти підтримку постраждалому населенню. А президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про виділення 10 млрд євро допомоги з фонду згуртованості ЄС для країн Центральної та Східної Європи, які постраждали від повеней, в тому числі Румунії.

Засідання ВРОК у Бухаресті

У четвер в Бухаресті відбулося засідання Вищої ради оборони країни. Війна в сусідній Україні, озброєння армії протягом наступних десяти років та зміцнення стратегічного партнерства з Республікою Молдова були одними з головних тем цього засідання. Члени ВРОК заявили, що Румунія безпосередньо зацікавлена в існуванні на своїй території промислових потужностей, які можуть забезпечити як виробництво сучасної військової техніки для оснащення силових структур у мирний час, так і розробку нового обладнання для примноження військових можливостей в умовах кризи або війни. У світлі останніх подій у сусідній країні члени ВРОК обговорили додаткові заходи зі стримування і протидії загрозам безпеці, які мають бути реалізовані на національному рівні, а також за підтримки союзників по НАТО. З іншого боку, Румунія підтвердила свою підтримку європейського шляху Респ. Молдова шляхом сприяння впровадженню необхідних реформ і державної політики.

Зустріч Б9 в Бухаресті

НАТО повинно реагувати на вторгнення Росії в повітряний простір країн-членів Альянсу в контексті війни в Україні, заявив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. На зустрічі Б9 в Бухаресті міністрів оборони країн-членів Альянсу на східному фланзі НАТО румунський урядовець заявив, що ситуація з безпекою в Чорноморському регіоні залишається тривожною через загрози, пов’язані з агресивними діями Російської Федерації, в тому числі дезінформацією та кібератаками. Анджел Тилвер: «Держави Б9 глибоко стурбовані неодноразовими вторгненнями безпілотників і ракет Російської Федерації в повітряний простір НАТО в Польщі, Румунії, Латвії, а також ескалацією напруженості вздовж кордонів НАТО. Тому необхідна рішуча і скоординована відповідь на рівні Альянсу, а також швидка імплементація ротаційної моделі інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони НАТО». Також у середу в Бухаресті міністр закордонних справ України Андрій Сибіга попросив союзників розглянути можливість збивати російські безпілотники і ракети на поблизу свого повітряного простору. Під час зустрічі зі своєю колегою Лумініцою Одобеску він високо оцінив підтримку Румунії у захисті незалежності України, зокрема, рішення про передачу системи «Патріот». Андрій Сибіга: «Це не тільки ще над Україною, це ще над усією Європою. Ми зараз захищаємо Європу, тому ця система, особливо напередодні зими, дозволяє нам захищати і цивільну інфраструктуру, вона посилює наші оборонні спроможності, вона захищає наші енергетичні об’єкти. Тому ми теж закликаємо наших сусідів ухвалити рішення про можливість збиття російських ракет та дронів над територією України засобами протиповітряної оборони, які знаходяться в цих країнах.» Глава румунської дипломатії підтвердила повну підтримку Румунії у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Роксана Минзату, віце-президентка Європейської Комісії

Румунія вперше отримала посаду віце-президента Європейської комісії, яку обійме депутатка Європарламенту від соціал-демократів Роксана Минзату, колишній міністр інвестицій та європейських проєктів у Бухаресті. Про це оголосила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка у вівторок представила склад нової виконавчої влади ЄС. Роксана Минзату буде працювати в Брюсселі на посаді комісара з питань кваліфікації та освіти, зайнятості, соціальних прав та демографії. Вона заявила, що сфера, яку отримала Румунія, а саме ринок праці, має важливе значення для конкурентоспроможності ЄС. Після призначення прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що таким чином Румунія стає частиною процесу прийняття рішень в Європейському Союзі.

Національний план для великої промисловості

Правляча коаліція в Бухаресті вирішила у вівторок якнайшвидше завершити розробку схеми підтримки великих стратегічних інвестицій в обробну промисловість, металургію, сталеливарну та хімічну галузі. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, план складається з трьох основних компонентів. Це державна допомога в розмірі 500 млн євро та податкові пільги для інвестицій на суму понад 150 млн євро, друга державна допомога в розмірі 1 млрд євро протягом шести років на декарбонізацію виробничих процесів та енергоефективність і третя допомога в розмірі 1,25 млрд леїв (близько 250 млн євро) для 15 компаній, які здійснюють інвестиції у виробництво промислової сировини.

Партнерство задля запобігання торгівлі дітьми

Уряди Румунії та США підписали п’ятирічну рамкову угоду про партнерство у сфері захисту дітей. Посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек запевнила, що Сполучені Штати підтримуватимуть Румунію в її зусиллях з розробки стратегії запобігання торгівлі людьми, орієнтованої на жертв, посилення захисту дітей-жертв торгівлі людьми та покращення розслідувань. Міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою, зі свого боку, заявив, що підписання партнерства є продовженням іншої співпраці і свідчить про рішучість влади в Бухаресті боротися з жорстоким поводженням з дітьми в усіх його формах. Румунія стане першою країною в Європі, яка користуватиметься фінансовою підтримкою від США на загальну суму 10 мільйонів доларів для вдосконалення національної системи запобігання та протидії торгівлі дітьми.

Новий навчальний рік у Румунії

Школи повинні бути абсолютно безпечними для учнів, вчителів та інших працівників освіти, – заявив у понеділок президент Клаус Йоганніс на церемонії відкриття нового навчального року в одному з коледжів Бухареста. Присутній на заході разом з міністеркою освіти Ліджиєю Дека, глава держави підкреслив, що однією з пріоритетних цілей проєкту «Освічена Румунія», втіленого в овітніх законах 2023 року, є створення шкільного та університетського середовища, яке не тільки сприяє розвитку освіти, а й простору, де всі учасники відчувають себе захищеними і шанованими. Близько трьох мільйонів румунських дошкільнят і школярів розпочали в понеділок новий навчальний рік. Уряд обіцяє, що 2024-2025 навчальний рік стане останнім, коли школи все ще навчатимуться у три зміни. Наразі в Бухаресті та повіті Ільфов (навколо Бухареста) залишилось лише 19 таких навчальних закладів. За даними Міністерства освіти, на початку навчального року 800 шкіл з більш ніж 6 000 навчальних закладів в Румунії переміщені з причин реабілітації, модернізації або будівництва.

Румунія і війна в Україні

Глава румунської держави Клаус Йоганніс скликав на 19 вересня засідання Вищої ради національної оборони. Про це повідомила в четвер Адміністрація президента. До порядку денного засідання включені питання про стан і перспективи розвитку конфлікту в Україні внаслідок незаконної і невиправданої агресії Росії та його наслідки для Румунії, а також про можливості, які надає новий геополітичний контекст для зміцнення стратегічного партнерства з Республікою Молдова і «забезпечення незворотності європейського шляху» сусідньої країни. Члени ВРНО також обговорять Національний план імплементації Громадянського пакту у сфері Спільної політики безпеки і оборони, а також План оснащення румунської армії на період 2025-2034 рр. Також у четвер міністр національної оборони Ангел Тилвер під час телефонної розмови зі своїм українським колегою Рустемом Умєровим заявив, що в результаті агресивних дій Російської Федерації Чорне море більше не є зоною співробітництва, а театром воєнних дій. Як повідомляє міністерство оборони, румунський міністр підтвердив свою тверду позицію щодо засудження невиправданих ударів Російської Федерації по цивільній портовій інфраструктурі України на Дунаї, поблизу кордону з Румунією, що є порушенням норм міжнародного права. Рустем Умєров висловив подяку за рішення Румунії передати Україні зенітно-ракетний комплекс Patriot. «Незабаром Україна отримає від румунських партнерів нову систему протиповітряної оборони Patriot. F-16 в українському небі теж стане більше: група наших пілотів вже проходить підготовку в Румунії”, – додав він. Рустем Умєров також подякував за підтримку, надану його країні з першого дня російської агресії, в гуманітарній та дипломатичній площині, в експорті  зерна, а також  в інших важливих сферах.

Виборчий період у Румунії

У четвер створенням Центрального виборчого бюро, згідно з календарем, затвердженим урядом розпочалася підготовка до виборів Президента Румунії. Члени ЦВБ були обрані шляхом жеребкування, а днем пізніше таємним голосуванням був обраний його голова. Кандидатури на пост президента мають бути подані до 5 жовтня, а виборча кампанія розпочнеться 25 жовтня. Громадяни Румунії, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, зможуть голосувати дистанційно, а термін подачі заявок спливає 24 вересня. Перший тур виборів на найвищу посаду в румунській державі відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Румуни також будуть покликані на виборчі дільниці 1 грудня, в Національний день Румунії, коли пройдуть і парламентські вибори.

Велике театральне свято в Кишиневі

16 національних театрів з Румунії та Республіки Молдова зустрілися в Кишиневі, де з 10 по 22 вересня проходить 9-а Зустріч румунських національних театрів.  У цей період на публіку столиці Республіки Молдова чекає 46 культурних заходів, вистави в приміщенні та просто неба, вісім прослуховувань радіопостановок та шість прем’єр. Також відбудуться презентації книг, зустрічі з діячами культури та театральними діячами. Захід у Кишиневі проходить під гаслом «Європейські зв’язки» під патронатом президентів Румунії Клауса Йоганніса та Республіки Молдови Майї Санду. Почесним гостем фестивалю є Національний драматичний театр імені Івана Франка з Києва.

Президент нагородив румунських олімпійців та паралімпійців

Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у середу на церемонії нагородження медалістів Олімпійських та Паралімпійських ігор у Парижі, що дуже важливо, щоб спорт зайняв своє “належне місце” серед головних національних пріоритетів. Глава держави підкреслив, що медалі, завойовані румунськими спортсменами в Парижі, є символом відродження румунського спорту. Румунія завоювала загалом чотири золоті, чотири срібні та три бронзові медалі на Олімпійських та Паралімпійських іграх. На Паралімпійських іграх золоту медаль виграв 28-річний Флорін-Александру Болога у дзюдо для сліпих у ваговій категорії до 73 кг, а Камелія Чіріпана виграла бронзу в жіночому одиночному розряді з настільного тенісу. На Олімпійських іграх золото завоювали плавець Давід Попович на дистанції 200 метрів вільним стилем, веслярі Андрей Корня і Маріан Енакє в чоловічій двійці та жіночий екіпаж «вісім плюс» (Марія Магдалена Русу, Роксана Ангел, Анкуца Боднар, Марія Лехач, Адріана Адам, Амалія Береш, Йоана Вринчану, Сімона Радіш, Вікторія Штефанія Петряну). Срібло завоювали Анкуца Боднар та Сімона Радіш – академічне веслування: двійки (жінки), Йоана Вринчану та Роксана Ангел – академічне веслування: двійки (жінки), Джаніна ван Гронінген та Іонела Козьмюк – академічне веслування: двійки парні, легка вага (жінки) та важкоатлетка Міхаєла Валентина Камбей у ваговій категорії до 49 кг. Бронзу завоювали Давід Попович у плаванні на дистанції 100 метрів вільним стилем та гімнастка Ана Марія Бербосу у вільних вправах.

Амністія для боржників

Уряд у Бухаресті ухвалив у середу проект термінової постанови про податкову амністію для компаній та фізичних осіб. Документ передбачає бонуси для тих, хто своєчасно сплачує податки, а також для тих, хто вирішить сплатити свою заборгованість. Станом на кінець серпня заборгованість фізичних та юридичних осіб до державного бюджету склала понад 71 мільярд леїв (еквівалент понад 14 мільярдів євро), і уряд просить боржників сплатити їх до 25 листопада без нарахування пені та штрафів. Уряд також пропонує 3% бонус для сумлінних платників податків. Проект, розроблений Міністерством фінансів, також включає низку заходів жорсткої економії в бюджетному секторі, які передбачають обмеження витрат на товари та послуги.

Пожертвування для України

Президент Румунії Клаус Йоганніс у четвер підписав закон про передачу третім сторонам зенітно-ракетного комплексу Patriot, придбаного у США. Закон, прийнятий раніше в парламенті, схвалює передачу, узгоджену з американським партнером, сусідній Україні. Закон також «уповноважує румунський уряд вжити необхідних заходів для відновлення своїх наземних засобів протиповітряної оборони» шляхом укладання контрактів з урядом США на закупівлю ще одного зенітно-ракетного комплексу «Патріот».

Підтримка Ізраїлю 

Румунія рішуче засуджує терористичні напади на Державу Ізраїль і закликає всі залучені сторони сприяти відновленню безпеки і укладенню угоди про припинення вогню – з таким посланням виступив прем’єр-міністр Марчел Чолаку в Єрусалимі в четвер, під час зустрічі зі своїм ізраїльським колегою Беньяміном Нетаньяху. Як повідомляє Радіо Румунія, Марчел Чолаку висловив стурбованість ситуацією в сфері безпеки та небезпекою ескалації конфлікту. У супроводі міністрів оборони, закордонних справ та економіки прем’єр-міністр перебував з робочим візитом в Ізраїлі, на порядку денному якого була зустріч з президентом Ісааком Герцогом. Це другий візит прем’єр-міністра Румунії до Ізраїлю менш ніж за рік, після візиту від 17 жовтня 2023 року, через десять днів після того, як єврейська держава зазнала нападу терористів з ісламістського руху ХАМАС.

Високопосталені посади для румунів

Депутат Європарламенту від СДП Роксана Минзату є офіційним кандидатом на посаду єврокомісара з боку Румунії. Про це оголосив у понеділок прем’єр-міністр Чолаку, який сказав, що обговорить з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн портфоліо, яким буде керувати Румунія. Склад майбутньої виконавчої влади ЄС буде оголошено 11 вересня. Також у Брюсселі румунський депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан (ЄНП/НДП) був призначений політичними групами Європарламенту головним переговірником щодо майбутнього багаторічного бюджету ЄС після 2027 року. 7-річна програма на загальну суму близько 1,3 трильйона євро є інструментом, за допомогою якого країни-члени отримують основну частину безповоротних коштів ЄС на інвестиції та фермерські субсидії. Парламент має визначити пріоритети багаторічного бюджету ЄС. Вони будуть передані до Європейської Комісії для включення в проект бюджету. З поточного багаторічного фінансового періоду 2021-2027рр., Румунія отримає близько 46 мільярдів євро, до яких слід додати суми з Національного плану відновлення та стійкості.

Президентські вибори

У вівторок румун Мірча Джоане подав у відставку з посади заступника Генерального секретаря НАТО. Це сталося наприкінці п’ятирічного терміну, позначеного війною в Україні і виведенням військ союзників з Афганістану. В інтерв‘ю Радіо Румунія Джоане заявив, що він продовжить використовувати свій вплив для просування румунів на міжнародних форумах, в тому числі в НАТО, і що він відчуває потребу повернутися в румунську політику. Преса чекала цієї заяви більше двох років і вважала кандидатуру Джоане, як незалежного кандидата, дуже ймовірною на президентських виборах наприкінці року. Колишній посол у США, колишній міністр закордонних справ і колишній лідер СДП, Мірча Джоане балотувався на посаду президента і в 2009 році, програвши Траяну Бесеску. Серед інших претендентів на президентське крісло – лідери всіх парламентських партій: Марчел Чолаку (СДП), Ніколає Чуке (НЛП), Елена Ласконі (СРР), Джордже Сіміон (АОР) та Келемен Хунор (ДСУР).

Вибори за виборами!

Уряд Румунії затвердив календар цьогорічних президентських виборів. Перший тур відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Минулого тижня кабінет міністрів також визначився з датою проведення парламентських виборів, які пройдуть 1-го грудня, у Національний день Румунії. Цього року у червні вже відбулися вибори до Європейського парламенту та місцевих органів влади. Згідно з опитуванням CURS, проведеним у період з 6 по 22 серпня, кандидати від керівних Соціал-демократичної партії – Марчел Чолаку та Націонал-ліберальної партії – Ніколає Чуке вийшли б до другого туру президентських виборів, якби голосування відбулося в неділю. На парламентських виборах СДП лідирує за кількістю голосів виборців, за нею йде її партнер по уряду, НЛП. За словами прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку, лідера соціал-демократів, нинішня коаліція СДП-НЛП все ще може працювати в майбутньому. Він вважає, що наступний уряд може бути приведений до присяги ще до Різдва, 23 грудня. Чолаку заявив, що, незважаючи на різкі заяви з обох сторін на тлі висунення кандидатів у президенти, чинний уряд працюватиме в нинішньому вигляді до парламентських виборів. Прем’єр-міністр також заявив, що в майбутньому СДП не бачить іншої коаліції при владі, окрім як з Націонал-ліберальною партією. Лідер лібералів Ніколає Чуке також висловився за продовження роботи уряду, незалежно від того, що станеться в коаліції.

Пенсійний хаос

Тиждень у Румунії пройшов під знаком хаосу, спричиненого новим законом про підвищення державних пенсій. Новий закон мав на меті усунути деякі невідповідності в системі, але в результаті сотні тисяч людей залишилися незадоволеними. Незважаючи на те, що значна частина пенсій зросла, багато хто отримав рішення про перерахунок, згідно з яким їхні доходи є нижчими або навіть набагато нижчими, ніж вони отримували раніше. Крім того, деякі категорії пенсіонерів кажуть, що після перерахунку вони більше не зможуть отримувати регулярну індексацію протягом наступних років. Вони також бояться, що ці рішення, які зменшують їхні пенсії, можуть бути застосовані в майбутньому, хоча і прем’єр-міністр, і профільний міністр неодноразово запевняли, що, незалежно від результатів перерахунку на папері, жодна пенсія не буде меншою. Люди також скаржаться на прорахунки. У будь-якому випадку, так звані «спеціальні пенсії» деяких категорій працівників, які є значно вищими і не залежать від страхових внесків, жодним чином не постраждали. Щоб зменшити напругу з 1 жовтня податковий поріг для пенсій буде підвищено з 2 000 леїв (400 євро) до 3 000 леїв (600 євро), – оголосила міністерка праці Сімона Букура-Опреску. Поки що невідомо, чи вплине пенсійний хаос на майбутні вибори.

Дефіцит бюджету перевищив очікування

Згідно з даними Міністерства фінансів дефіцит бюджету Румунії за підсумками перших 7 місяців цього року перевищив поріг у 4% від Валового Внутрішнього Продукту. Аналіз виконання бюджету показує, що в січні-липні держава отримала загальні доходи в розмірі понад 331 мільярд леїв (еквівалент понад 66 мільярдів євро), що більш ніж на 15% більше, ніж за перші 7 місяців 2023 року. Витрати, однак, зросли більш ніж на 23% до понад 402 мільярдів леїв (понад 80 мільярдів євро). Слід нагадати, що цьогорічний бюджет побудований на дефіциті 5% ВВП. З іншого боку, міністр інвестицій та європейських проєктів Адріан Кичу оголосив, що Румунія вже отримала кошти з фондів Політики згуртування на суму майже 24 мільярди євро у 2014-2020 фінансовому році і досягла рівня освоєння понад 99%.

Спека та посуха

Румунські фермери, чиї посіви були знищені посухою, отримають компенсацію від уряду. Заходи, які будуть схвалені наступного тижня, мають на меті забезпечити кошти для відшкодування збитків, понесених аграріями цього літа, а також створити механізм страхування осінніх та весняних посівів. Міністр сільського господарства Флорін Барбу заявив, що буде надано до 3 000 леїв на гектар (близько 600 євро), що призведе до розблокування кредитування для фермерів, відповідно до результатів переговорів з представниками банків. Необхідні кошти будуть отримані з національного бюджету, плюс 17 млн євро з фонду ризиків ЄС. Схема державної допомоги, відома як «фермерський кредит», також буде доповнена 400 мільйонами леїв (близько 80 мільйонів євро). Зазначимо, що після надзвичайно спекотного і сухого літа в Румунії в кількох районах почалася ґрунтова посуха.

Дві гарні новини

Румунія офіційно отримала позитивний висновок у сфері конкуренції в рамках процесу вступу до Організації економічного співробітництва та розвитку. Згідно з прес-релізом Ради з питань конкуренції, висновок був виданий після завершення процесу оцінки діяльності, проведеної в період 2018-2022 років. Під час перевірки Рада мала продемонструвати, що її діяльність відповідає вимогам міжнародної організації. Також були надані рекомендації, стан виконання яких буде представлений через рік. Вступ до ОЕСР є пріоритетом для Румунії, який вважається третьою головною стратегічною метою після вступу до НАТО та Європейського Союзу. З іншого боку 15 жовтня очікується, що США оголосять рішення про скасування віз для румунів, яке буде застосовано з 2025 року, – повідомили урядові джерела в Бухаресті.

Вибори наближаються!

Цього тижня уряд Румунії затвердив календар парламентських виборів, призначених на 1 грудня, Національний день Румунії. Виборча кампанія розпочнеться 1 листопада і завершиться вранці 30 листопада. Румуни в країні зможуть голосувати 1 грудня з 7:00 до 21:00, а в діаспорі голосування розпочнеться 30 листопада о 7:00 за місцевим часом і завершиться 1 грудня о 21:00 за місцевим часом. Оскільки наприкінці року в Румунії також відбудуться президентські вибори, список кандидатів поступово формується. Одним з претендентів на найвищу посаду в країні є прем’єр-міністр, соціал-демократ Марчел Чолаку, який кілька днів тому оголосив, що балотуватиметься на посаду президента. Голова Сенату, ліберал Ніколає Чуке, заявив, що переконаний, що вийде у другий тур з лідером СДП. Серед тих, хто оголосив про свій намір балотуватися, голова союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі, лідер Альянсу за обєднання румунів Джордже Сіміон і депутат Європарламенту Діана Йованович Шошоаке.

Кого Румунія пропонує в Єврокомісії?

Прем’єр-міністр Марчел Чолаку оголосив, що висуне кандидатуру соціал-демократа Віктора Негреску, віце-президента Європейського парламенту і головного переговірника парламенту щодо бюджету ЄС на 2025 рік, на посаду єврокомісара від Румунії. Оголошення було зроблено в Брюсселі, де прем’єр-міністр зустрівся з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, яка веде переговори з європейськими політичними групами щодо формування майбутньої виконавчої влади ЄС та обрання єврокомісарів. Марчел Чолаку заявив, що він бажає, щоб у майбутньому складі Єврокомісії Румунії належав економічний портфель. Прем’єр-міністр також обговорив з головою Європейської Комісії перегляд Європейської політики сусідства, а також майбутню угоду про скорочення бюджетного дефіциту.

Пенсії зросли, але не набагато!

Пенсіонери державної пенсійної системи Румунії в понеділок почали отримувати рішення про перерахунок пенсій відповідно до нового закону, який має бути справедливим і чесним. У більшості випадків люди отримають вищі пенсії з вересня. Але будуть і такі пенсіонери, які побачать, що їхні пенсії зменшаться, але тільки на папері – обіцяє уряд – тому що вони продовжуватимуть отримувати ті ж самі гроші, що й раніше. Щоб внести ясність, найближчими днями державним пенсіонерам буде надіслано офіційний документ, в якому буде повідомлено, що незалежно від того, який розрахунок буде зроблено на папері, їхня пенсія не буде меншою, ніж раніше. Сотні пенсіонерів поскаржилися на отримані рішення про перерахунок, які, за їхніми словами, не відображають реальної вартості періоду їхньої трудової діяльності. Однак ті, хто отримав рішення про перерахунок з меншим розміром пенсії, повинні розуміти, що вони залишаться на нинішніх неіндексованих доходах на довший період часу, тобто доки після індексації базового показника перерахована пенсія не перевищить ту, яку вони отримують зараз.

Економічні перспективи

Економіка Румунії може зрости на 3,4% цього року, що нижче, ніж очікує уряд, – попередила Фіскальна рада. У своєму щорічному звіті незалежна установа також попереджає, що дефіцит бюджету перевищить 7% ВВП на кінець року і що існує навіть ризик того, що він може зрости до 8%, враховуючи, що нове пенсійне законодавство призведе до додаткових витрат на додаток до підвищення заробітної плати в державному секторі. Представники Фіскальної ради стверджують, що необхідна політика для підтримки фіскальної консолідації в середньостроковій перспективі, як з точки зору доходів, так і з точки зору збільшення збору податків.

Майбутнє авіакомпанії TAROM

Національна авіатранспортна компанія TAROM, що належить румунській державі, минулого року скоротила свої збитки до 18 млн євро з 55 млн євро в середньому на рік у 2017-2022 роках і може стати прибутковою у 2024 році, після того, як за останні шість років накопичила збитки у розмірі майже 300 млн євро. Тимчасовий керівник компанії Костін Йордаке заявив, що реструктуризація буде завершена цього року, після того, як у квітні TAROM отримав державну допомогу, схвалену Європейською комісією. Нещодавно TAROM продала права на виконання рейсів в лондонському аеропорту Хітроу, а також збирається продати чотири літаки Airbus 318 для модернізації свого флоту шляхом інтеграції нових літаків Boeing 737 MAX 8, які мають прибути до Румунії наступного року. Відновлення TAROM також відбувається на тлі збільшення кількості пасажирів в румунських аеропортах.

Румунія купує американські ракети

Сполучені Штати Америки схвалили продаж Румунії ракет, сумісних з літаками F16, – повідомила американська дипломатична місія в Бухаресті. Початкова сума угоди оцінюється приблизно в 180 млн доларів з можливістю придбання додаткових ракет. Продаж є внеском у модернізацію румунських військово-повітряних сил. Ракети також сумісні з іншими літаками НАТО та США, в тому числі з F35.