Category: Головне за тиждень

Закони
з чутливих питань, прийняті парламентом

Парламент Румунії
присвятив останній тиждень чергової
сесії низці пенсійних законопроектів.
У понеділок сенатори і депутати скасували
спеціальні пенсії, призначені
парламентаріям,
таким чином відмовившись від привілею,
який преса і громадська думка вважали
аморальним. У середу було прийнято два
інших чутливих закони. Один забороняє
суміщення
пенсій із зарплатами
у державній системі, але звільняє від
цієї заборони місцевих обранців
та парламентаріїв,
що робить його відкритим для критики.
Інші професійні категорії, які звільняються
від цього правила, – це вчителі та
спеціалізовані медичні працівники,
няні,
працівники Румунської академії,
Національного банку та деяких національних
агентств. Остаточне голосування також
відбулося за закон, спрямований на
реформування пенсій за вислугу років,
які лише частково базуються на внесках,
зроблених під час активної діяльності,
і які отримують судді, військові,
дипломати, парламентські чиновники,
члени Рахункової палати та авіаційний
персонал. Однак проект зазнав значних
змін. На практиці реалізація реформи
була відкладена на п’ять років, так що
до 2028 року прокурори, судді та
військовослужбовці зможуть виходити
на пенсію на тих самих умовах, що й
раніше. Пенсійний вік буде поетапно
підвищено з 60 до 65 років, а магістрати
повинні будуть мати щонайменше 25 років
професійного стажу, перш ніж зможуть
вийти на пенсію. Пенсії, що перевищують
середній чистий дохід в економіці,
оподатковуватимуться, але не за ставкою
30%, як планувалося спочатку, а лише за
ставкою 15%. Опозиційний
Союз За
порятунок Румунії, який хотів би
взагалі скасувати пенсії за вислугу
років, проголосував проти проєкту,
аргументуючи це тим, що після його
прийняття, в Румунії, як і раніше,
залишаться 210 000 спеціальних пенсіонерів.
Вищий касаційний суд оскаржив
конституційність закону про спеціальні
пенсії та закону про заборону суміщення
пенсій із зарплатами
у державній системі. Реформа пенсійного
забезпечення за вислугу років є важливою
віхою в Національному плані відновлення
та стійкості.

НПВС, позитивна
оцінка

Виконавши
49 проміжних етапів і цілей з 51, Румунія
пройшла перевірку Європейської комісії щодо
другого платіжного запиту, поданого в
рамках Національного плану відновлення
та стійкості, на суму 3,22 млрд євро. Обидві
заборгованості пов’язані з інвестиціями
в енергетичному
секторі, і
через них Бухарест недоотримає близько
53 мільйони євро. Однак немає нічого
непоправного, оскільки Румунія має ще
6 місяців для того, щоб доказати
того, що проміжні
результати на цю суму були задовільно
виконані.
Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив,
що позитивна оцінка Комісії заохочує
уряд працювати над досягненням поставлених
цілей, і пообіцяв, що дві відкладені
енергетичні цілі
будуть швидко досягнуті.
Румунія отримує понад 29 млрд євро на
реалізацію НПВС і вже отримала два
транші попереднього фінансування на
загальну суму близько 3,8 млрд євро.

Чергова
допомога ЄС для фермерів

Румунія
отримає 30 мільйонів євро від Європейської
комісії на підтримку фермерів, які
постраждали від масового імпорту дешевих
зернових з України. Це вже другий пакет
допомоги, і гроші надходять з резервного
фонду ЄС. З п’яти країн ЄС, що межують з
Україною або знаходяться близько до
неї, Польща та Румунія отримали найбільші
пакети допомоги: Польща – майже 40 мільйонів
євро, а Румунія – 30 мільйонів євро. Разом
перший і другий пакети допомоги принесли
румунським фермерам 40 млн євро підтримки,
і румунський уряд має згоду Комісії
подвоїти цю суму.

Підготовка до саміту НАТО у
Вільнюсі

Лідери
держав
НАТО і генеральний
секретар Єнс Столтенберг зустрілися в
Гаазі для підготовки саміту Альянсу
у Вільнюсі в середині липня. Президент
Румунії Клаус Йоганніс
також взяв участь у зустрічі, підтвердивши
в Нідерландах, що Росія є і залишатиметься
безпосередньою та найбільш прямою
загрозою євроатлантичній безпеці. Тому,
наполягав він, союзники повинні бути
здатними і готовими до подальшого
зміцнення своїх позицій і продовжувати
надавати необхідну підтримку Україні
та її найбільш вразливим партнерам,
особливо Республіці Молдова. З огляду
на своє стратегічне розташування,
Румунія особливо зацікавлена в подальшому
зміцненні східного флангу за допомогою
узгодженого і об’єднаного
підходу, додав Клаус Йоганніс.
Це означає, за його словами, надання
необхідних сил, структур, можливостей
і обладнання, а також відповідних
механізмів командування і управління.
Що стосується України, то якщо в 2008 році
в Бухаресті члени Альянсу вирішили, що
вона стане членом НАТО, то у Вільнюсі
це зобов’язання має бути підтверджене,
сказав румунський президент.

Культура і спорт

Культурна
монополія тижня беззаперечно належить
Міжнародному театральному фестивалю
в Сібіу (центр Румунії),
який проходить вже в 30-е.
Під час фестивалю трансільванське
місто, яке носить на собі відбиток
саксонської спадщини, ніколи не спить.
Завдяки залам театру Раду Станка,
нетрадиційним просторам, церквам, площам
і середньовічним вулицям, Сібіу знову
став щедрим господарем для театрального
мистецтва. Тисячі артистів і сотні подій
оживили фестиваль, що проходив під
гаслом Диво, обраним для цьогорічного
видання. У спорті подією тижня стало
слухання справи румунської тенісистки
Сімони Халеп у суді, який розглядає
звинувачення у вживанні допінгу, висунуті
проти неї у жовтні минулого року. Це
були довгі і дорогі кілька місяців для
32-річної тенісистки, якій у вересні
виповниться 32 роки і яка випала з першої
50-тки світового рейтингу
через неможливість брати участь у
змаганнях. Колишня перша ракетка світу
і дворазова переможниця турнірів
Великого шолома, Халеп отримає свій
перший вирок у липні.

Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку і міністр закордонних справ Лумініца
Одобеску здійснили візит до Кишинева

Румунія виступає за якнайшвидший початок
переговорів про вступ Р.Молдова до Європейського Союзу, – заявив у середу в Кишиневі прем’єр-міністр Марчел Чолаку під час свого
першого закордонного візиту після вступу на посаду глави уряду. Він підкреслив, що майбутнє Республіки Молдова
пов’язане з ЄС. Румунська сторона запропонувала надати експертну допомогу своїм
партнерам у Кишиневі. У свою чергу, прем’єр-міністр Дорін Речан подякував
Румунії за всю підтримку, яку вона надає Республіці Молдова в процесі вступу до
Європейського Союзу, а також в економічному та соціальному вимірах. Він
підкреслив, що відносини між двома берегами Прута все більше зміцнюються
завдяки будівництву мостів, доріг та енергетичних мереж. Дорін Речан згадав про
існування дев’яти проєктів для другого траншу фінансової допомоги румунського уряду. За словами молдовського прем’єра, вони
коштують 28 мільйонів євро і спрямовані на інвестування в розвиток молдовських
населених пунктів. Раніше і глава румунської дипломатії
Лумініца Одобеску здійснила візит до Республіки Молдова, який став
її першим закордонним візитом з моменту вступу на посаду. Вона була прийнята
прозахідною президенткою Майєю Санду і провела переговори зі своїм колегою Ніку
Попеску. Обидва підкреслили підтримку, яку Румунія надає Р.Молдова у вигляді гуманітарної допомоги, енергетичних
ресурсів та підтримки у сфері розбудови стійкості. Й останнє, але не менш важливе, глава румунської дипломатії заявила, що якнайшвидший початок переговорів про вступ Р.Молдова до Європейського Союзу є пріоритетом зовнішньої
політики Румунії.

Румунські судді та прокурори протестують через можливість залишитися без
спеціальних пенсій

Судді та прокурори по всій країні призупинили
свою роботу в середу, незадоволені тим, що уряд хоче змінити умови, за яких
вони можуть отримувати службову пенсію. Судді та прокурори стверджують, що
зміна умов їхнього пенсійного забезпечення порушить незалежність правосуддя.
Правляча коаліція хоче поступово підвищити пенсійний вік для суддів і
прокурорів до 65 років, а пенсію розраховувати на основі доходу за кілька
років, а не тільки за останній рік роботи. Міністр юстиції Аліна Горгіу
заявила, що поважає право суддів і прокурорів на вільне вираження поглядів, але
наполягає на тому, що вирішенням будь-якої проблеми в судовій системі є діалог,
а не протест. Реформувати законодавчу базу щодо пенсій за вислугу років, так
званих спеціальних пенсій, румунська влада пообіцяла Європейському Союзу в
рамках Національного плану відновлення і стійкості. У четвер, з іншого боку,
законопроєкт про скасування спеціальних пенсій для сенаторів і депутатів
отримав позитивний висновок більшості членів профільного комітету. Голова
комітету, соціал-демократ Єуджен Бежинаріу заявив,
що у разі виявлення неконституційних елементів пропозиції, будуть знайдені інші
рішення для скорочення або скасування спеціальних пенсій парламентаріїв.

Румунія готова взяти участь у відбудові України

Румунія підтримала
Україну з самого початку російської агресії і братиме активну участь у процесі
відбудови сусідньої країни, заявила в середу наКонференції з
відбудови України у Лондоніміністерка закордонних
справ Румунії Лумініца Одобеску. За словами глави румунської дипломатії,
«минуло 16 місяців безперервних нападів на територіальну цілісність України, 16
місяців жахливих військових злочинів, останнім прикладом яких є підрив
Каховської ГЕС». Лумуніца Одобеску підкреслила, що процес відновлення сусідньої
країни повинен включати в себе, як пріоритет, поліпшення зв’язку з Європейським
Союзом через сусідні держави з точки зору транспортних коридорів, енергетики,
цифрової сфери і ця перспектива зв’язку повинна бути поширена і на Республіку
Молдова. У кулуарах конференції глава румунського МЗС
зустрілася зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою. Міністерка підтвердила
«повну і непохитну підтримку Румунією європейської та євроатлантичної
інтеграції України». Вона також високо оцінила зусилля української влади щодо
виконання рекомендацій, наданих Європейською комісією в червні минулого року в
контексті надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС. Глава румунської дипломатії також торкнулася питання повного дотримання прав осіб, які належать до
румунської меншини в Україні та наголосила на важливості продовження діалогу
між двома країнами на цю тему. Лумініца Одобеску висловила очікування
румунської сторони щодо якнайшвидшого прийняття Україною рішення про визнання
такою що не не існує так званої «молдавської» мови, – повідомляє МЗС.

Спеціальні заходи уряду

Ціни на низку основних продуктів харчування
можуть знизитися в найближчий період, оголосив у четвер прем’єр-міністр Марчел
Чолаку. Він стверджує, що це зниження не чинитиме тиску на румунських
виробників. Марчел Чолаку повідомив, що він отримав відповідь від великих
торгових мереж щодо схеми скорочення торговельних надбавок. Йдеться про список,
що містить продукти першої необхідності, такі як хліб, молочні продукти, м’ясо,
яйця, пшеничне і кукурудзяне борошно, олія, овочі та фрукти. Також у четвер
уряд обговорив у першому читанні схему державної допомоги румунським виробникам
будівельних матеріалів. У принципі, мета полягає в тому, щоб принести більше
матеріалів вітчизняного виробництва на внутрішній ринок за конкурентними цінами
і, таким чином, зменшити імпорт будівельних матеріалів. На даний момент понад
70% використовуваних матеріалів є імпортованими, а уряд хоче зменшити цей
відсоток. Цьогорічний бюджет програми може скласти 150 млн євро, але останнє
слово буде за Міністерством фінансів. Уряд також схвалив надання екстреної
допомоги людям, які постраждали від повеней, зсувів і небезпечних погодних
явищ, на суму до 1,4 млн. євро. Домогосподарства в центрі, на південному заході
і півдні країни постраждали від сильних опадів цього місяця. Для ліквідації
наслідків негоди подекуди знадобилася допомога військових рятувальників.

План розробки газових родовищ в румунському
Причорномор’ї

OMV Petrom та Romgaz схвалили план розробки
промислових газових родовищ Domino та Pelican South в румунській частині
Чорного моря. Національне агентство з мінеральних ресурсів має затвердити цей
план найближчим часом. Інвестиції на етапі розробки становлять 4 млрд. євро, а
загальний обсяг видобутку становитиме 100 млрд. кубометрів, що еквівалентно
річному попиту на газ для 4,3 млн. домогосподарств. За словами керівництва OMV
Petrom, у 2027 році в рамках проєкту Neptun Deep мають бути видобуті перші
обсяги газу, в результаті чого Румунія стане найбільшим виробником природного
газу в Європейському Союзі. Проєкт триватиме близько двох десятиліть, а
надходження до державного бюджету підтримуватимуть розвиток Румунії. За оцінками
OMV Petrom, дохід румунської держави становитиме 20 мільярдів євро.

Румунія має нового
прем’єр-міністра

Лідер Соціал-демократичної партії (СДП) Марчел Чолаку став новим прем’єр-міністром Румунії
після відставки ліберала Ніколая Чуке в
понеділок. Ротація прем’єрів, передбачена угодою між лібералами та соціал-демократами, укладеній в листопаді 2021 року, мала відбутися наприкінці травня, але була
відкладена через загальний страйк працівників освіти. Угода
передбачає, що після півтора року роботи коаліційного кабінету на чолі з
лідером Націонал-ліберальної партії (НЛП) Ніколая Чуке, останній мав поступитися прем’єрським кріслом своєму партнерові, лідерові соціал-демократів. За словами нового прем’єр-міністра
Марчела Чолаку, очолюваний ним уряд ставить
громадян і вирішення проблем, з якими вони стикаються, в центр державної політики.
Серед передбачених заходів – виконання цілей, встановлених у Національному плані
відновлення та стійкості, зниження
інфляції, подальший захист вразливих верств населення, поступове скорочення
оподаткування праці та суттєве підвищення мінімальної заробітної плати. Марчел
Чолаку: Це нормальні заходи, з тим, щоб наприкінці мандату цього уряду кожен працівник в
Румунії заробляв щонайменше 500 євро чистими,
а щонайпізніше до 1 січня 2025 року середній заробіток має досягнути 1 000 євро чистими. Новий кабінет міністрів складається з 18 міністерств, на два менше ніж попередній, і був поділений між СДП та НЛП. Соціал-демократи зберегли за собою більшість міністрів у нинішньому уряді. Новими
іменами стали Флорін Барбу на чолі
Міністерства сільського господарства та Богдан Іван на чолі Міністерства цифровізації.
Колишній міністр фінансів Адріан Кичу очолив
Міністерство європейських проєктів.
Віце-прем’єром і міністром внутрішніх справ став ліберал Кетелін Предою. Марчел Болошочолив Фінанси, Адріан Вешта
є міністром розвитку, а Аліна Горгіу стала
міністеркою юстиції. Ліджия
Дека надалі
очолюватиме Міністерство освіти, а Міністерство культури очолює Ралука Туркан. Демократичний союз угорців
Румунії більше не входить до складу правлячої коаліції. Від опозиції, Союз «За порятунок Румунії» стверджує, що Програма дій нового уряду є нереалістичною і звинувачує СДП та НЛП у невиконанні обіцянок, які вони дали, коли
прийшли до влади.

Страйк освітян призупинено

Рокіровка в уряді стала
можливою після того, як профспілки працівників освіти оголосили про
призупинення страйку після того як влада задовольнила переважну більшість їхніх
вимог. Таким чином, після трьох тижнів загального страйку, румунські учні
повернулися за парти у вівторок до п’ятниці, коли закінчився навчальний рік.
Відбулися три великі акції протесту і мітинги під стінами Уряду й Адміністрації
Президента, де вчителі вимагали своїх прав. Після неодноразових переговорів між
профспілками та представниками влади двома терміновими постановами було
погоджено підвищення заробітної плати вчителів та непедагогічного персоналу
приблизно на 25% цього місяця, а також надання щорічної премії в розмірі 1500
леїв (близько 300 євро) вчителям та 500 леїв (100 євро) непедагогічному
персоналу до 2027 року. Зарплати вчителів-початківців також будуть підвищені до
рівня середньої заробітної плати в Румунії. Однак рішення про призупинення
страйку викликало незадоволення ряду працівників освіти, які не згодні з
результатами переговорів і наполягали на продовженні протесту. Завдяки
призупиненню страйку в освіті цей навчальний рік завершився за планом і графік
проведення державних іспитів буде дотримано.

Оптимістичні економічні
показники Румунії

У травні інфляція в Румунії
продовжила знижуватися, на тлі подорожчання
продуктів харчування, послуг та непродовольчих товарів. Дані
Національного інституту статистики показують, що інфляція в травні 2023 року
знизилася порівняно з попереднім місяцем до 10,64% з 11,23% у квітні. Аналітики
кажуть, що зниження інфляції є очікуваним явищем, що заохочує економіку до
зростання та стимулює інвестиції. Однак вони додають, що дані про підвищення
заробітних плат, також опубліковані НІС, можуть вплинути на подальший прогноз
інфляції. Згідно з квітневими даними, середня чиста заробітна плата зросла в
середньому на 15% порівняно з відповідним місяцем 2022 року, що перевищує
річний рівень інфляції. Нещодавно Національний інститут статистики оголосив, що
економіка Румунії зросла на 2,3% в першому кварталі порівняно з аналогічним періодом
минулого року, цьому сприяли торгівля, ІТ, професійна діяльність та
будівництво. Натомість промисловість зробила негативний внесок у зростання ВВП.
Очікується, що економічне зростання продовжиться, хоча і повільнішими темпами,
ніж торік, через стійку інфляцію, жорсткі умови фінансування та слабше
економічне зростання в основних торговельних країнах-партнерах Румунії. В
європейському контексті, за словами аналітиків, країна демонструє хороші
результати, оскільки, за даними Євростату, у першому кварталі цього року вона
мала найвищі темпи економічного зростання в ЄС, поряд з Іспанією, Кіпром і
Мальтою.

У Румунії з’явився новий
аеропорт

Чартерний літак національної
авіакомпанії TAROM у четвер здійснив перший рейс до Міжнародного аеропорту
Гімбав, у місті Брашов (центральна Румунія), єдиного збудованого з нуля в
країні за останні 50 років. Новий аеропорт також є першим, який має дистанційно
керовану диспетчерську вежу, що використовує кілька відеокамер. Міжнародний
аеропорт Брашов-Гімбав є третім за величиною в країні. Для початку з нього
здійснюватимуться рейси до чотирьох пунктів призначення в Німеччині, а з серпня
з’являться також рейси до Лондона, Барселони та Брюсселя.

Літо
під примарою соціальних рухів?

Лише
мініканікули з нагоди
православної П’ятидесятниці
у продовженні
Міжнародного дня захисту дітей, тимчасово
заглушили шум соціального невдоволення
в Румунії! Після завершення міні-відпустки
протести поновилися з інтенсивністю,
що свідчить про глибоке невдоволення
суспільства. У понеділок розпочався
третій тиждень загального страйку
педкадрів середньої
освіти, які вимагають підвищення
заробітної плати. У п’ятницю в Бухаресті
відбувся
новий марш протесту освітян,
які все ще не задоволені реакцією уряду
на їхні вимоги. Напередодні, намагаючись
заспокоїти їхній гнів, виконавча влада
прийняла меморандум, в якому зобов’язалася
підвищити заробітну плату вчителя-дебютанта
до рівня середньої заробітної плати по
країні за тарифною сіткою, що
набуде чинності наступного року.
Профспілкові лідери, однак, заявили, що
незадоволені запропонованими правовими
гарантіями. У той же час, оскільки
наприкінці кожного навчального року
необхідно складати шкільні звіти та
організовувати державні іспити,
Міністерство освіти відклало деякі
дати в чинному розкладі
до завершення соціального конфлікту
та повернення вчителів до шкіл.
З іншого боку, теж
цього тижня в Бухаресті відбувся протест
медичних працівників. Їхні основні
претензії пов’язані із заробітною платою
та преміальними.
У той час як зарплата лікаря з більш ніж
25-річним стажем може досягати 9 000 леїв
нетто на місяць (1.800 євро), зарплата
медсестри з таким же стажем ледве
перевищує 3.000 леїв. Прямо під час протесту
медпрацівники отримали новину про те,
що уряд ухвалив термінову
постанову, яка прирівнює
зарплати до тарифної сітки 2022 року для
медсестер, санітарів і доглядальниць.
Згідно з цією ж постановою, доходи
поліцейських зростуть до максимального
рівня, передбаченого законом. Співробітники
поліції також протестували
проти проєкту
реформи спеціальних державних пенсій,
якими наразі користуються вони та інші
професійні категорії, такі як судді
та прокурори. Поліцейські
вимагали вилучити
військові пенсії з НПВС.
Згідно з реформою, пенсійний вік буде
підвищено, а пенсії зменшено.

Від рівня життя до економічного
зростання

Ані
становище румунів, ані
економіка не процвітають! Середній
сукупний місячний дохід у Румунії
минулого року становив близько
6.500 леїв (близько 1.300 євро) на сім’ю, що
майже на 14% більше, ніж у 2021 році, згідно
з даними, опублікованими
в середу Національним інститутом
статистики. Понад 85% зароблених грошей,
однак, було витрачено на їжу, житло,
комунальні послуги та сплату податків.
На макрорівні економіка країни в першому
кварталі зросла на 2,3% порівняно з
аналогічним періодом минулого року.
Очікується, що економічне зростання
продовжиться, але повільнішими темпами,
ніж у 2022 році, через стійку інфляцію,
жорсткі умови фінансування та слабше
економічне зростання в торговельних
партнерах Румунії.

B9 засуджує Росію

У
четвер посол Російської
Федерації в Бухаресті
був поінформований про рішення румунської
влади скоротити дипломатичний і
техніко-адміністративний персонал
Москви в Румунії, обмеживши його
чисельність до рівня, близького до
чисельності дипломатичного і
техніко-адміністративного представництва
Румунії в Росії. Таким чином, Москва має
скоротити 21 дипломатичну посаду та 30
посад технічно-адміністративного
персоналу, тобто на 61%. Цей захід відображає
поточний рівень двосторонніх відносин,
який Румунія різко знизила після початку
Росією агресивної війни проти України,
заявили в МЗС Румунії.
Російська сторона має максимум 30 днів
на виконання рішення румунської сторони.
З іншого боку, глави
держав, які взяли участь
у Братиславському саміті Бухарестської
дев’ятки на початку цього тижня, в тому
числі Клаус Йоганніс,
рішуче засудили жорстоку, невиправдану
і незаконну війну проти України. Глава
румунської держави наголосив на
вирішальній важливості східного флангу
НАТО перед російською загрозою.

Король
Чарльз
III, вдома в Румунії

Король
Великобританії Чарльз III завершив свій
п’ятиденний приватний візит до Румунії,
перший візит за межі Королівства з
моменту його коронації. У вівторок у
Віскрі, в повіті Брашов (центр), де він
придбав будинок з 2006 року, а потім
перетворив його
на ботанічний музей – одну з пристрастей
короля, Чарльза
III вітали місцеві жителі і туристи, які
були в захваті від його присутності в
самому серці Румунії. Візит короля
розпочався 2 червня, коли його прийняв
у Бухаресті президент Клаус Йоганніс.
Близько 300 осіб були
присутні на прийомі, організованому на
честь нинішнього монарха з нагоди 25-ї
річниці його першого візиту до нашої
країни. Потім він поїхав
до села Валя Зеланулуй в повіті Ковасна,
де володіє кількома селянськими
будинками.

В очікуванні гала-вечора Театральної
спілки Румунії

31-ша церемонія гали-вечора
Театральної спілки Румунії
відбудеться 12 червня, де румунський
театр нагороджує найкращі вистави
попереднього року. Цього року місцем
проведення Гала-вечору було обрано
місто Тімішоара (південний захід) -
культурну столицю Європи. Організатори
обіцяють особливу подію, яка нестиме
аромат ’20 – ’30-тих років минулого століття. А поки що було
вирішено представити на сцені цього
тижня вистави-номінанти в категорії
Найкраща вистава. З іншого боку,
в Клужі-Напоці (північний захід) з
п’ятниці протягом 10 днів демонструється
близько 200 фільмів у рамках чергового
видання Кінофестивалю Трансільванія,
в якому візьмуть участь відомі румунські
та закордонні актори і режисери, в тому
числі актори Джеффрі Раш і Тімоті Сплеш,
а також режисер Олівер Стоун.

У Кишиневі відбувся саміт Європейського політичного
співтовариства

Президент Румунії Клаус Йоганніс підтвердив у четвер у
Кишиневі під час другого саміту Європейського політичного співтовариства (ЄПС)
важливість підтримки України, яка продовжує залишатися ціллю «безжальних» атак
Росії. Глава держави заявив, що саміт, який приймає Республіка Молдова є
ілюстрацією її європейського покликання, серйозності зусиль з реформування,
спрямованих на вступ до ЄС, а також уваги до всього Східного сусідства та Чорноморського
регіону. Клаус Йоганніс привітав присутність на зустрічі президента України
Володимира Зеленського. Посилення Республіки Молдова також означає зміцнення
стратегічної стійкості Європи, – заявив глава румунської держави. Близько 50
глав держав і урядів зустрілися в Республіці Молдова. Організатор саміту президентка
Майя Санду заявила, що присутність європейських лідерів є чітким доказом того,
що Р.Молдова не самотня. Європейську комісію представили президентка Урсула фон
дер Ляєн і глава дипломатії Жозеп Боррель. Лідери обговорили питання безпеки і
миру, розвитку економічної та соціальної інфраструктури в Європі, а також війну
в Україні. ЄПС є міжурядовим форматом для дебатів та платформою для політичної
координації між європейськими державами з метою сприяння політичному діалогу та
співпраці з питань, що становлять спільний інтерес, задля зміцнення безпеки,
стабільності та процвітання на континенті. Перше засідання ЄПС відбулося в
жовтні 2022 року в Празі.

Румунія підтримує євроатлантичну інтеграцію України

У межах візиту до Республіки Молдова для участі в саміті
Європейського політичного співтовариства президент Клаус Йоганніс провів
зустріч з Володимиром Зеленським під час якої були обговорені шляхи розвитку румунсько-українського
діалогу та просування різних спільних проєктів. «Румунія продовжить свою
багатовимірну підтримку і підтримуватиме Україну стільки, скільки буде
необхідно, в тому числі в постконфліктній реконструкції та відновленні, щоб
забезпечити стабільність, безпеку і стійкість цієї держави. Ми залишаємося
солідарними з українським народом», – написав Клаус Йоганніс у своєму Facebook. Президенти обговорили подальші кроки в допомозі Україні з
боку Румунії з метою протистояння російському вторгненню, зокрема посилення
міжнародної санкційної політики та притягнення Росії до відповідальності за
воєнні злочини, скоєні на території України. Під час переговорів було
наголошено на важливості нарощування підтримки України на шляху до ЄС і НАТО.
Свідченням такої чіткої позиції з боку Румунії стало підписання главами держав
декларації про підтримку євроатлантичної інтеграції України. Під час зустрічі
лідери обмінялися думками щодо актуальних питань двосторонньої взаємодії,
зокрема у сферах торгівлі й логістики, а також співпраці на гуманітарному
напрямі. Володимир Зеленський подякував румунському народу за
солідарність з Україною та окремо висловив подяку Клаусу Йоганнісу за його
особистий внесок у підтримку України та посилення її обороноздатності. Глава
української держави відзначив важливість надання Румунією тимчасового притулку громадянам
України, які були вимушені залишити свої домівки внаслідок розв’язаної Росією
агресивної війни.

Загальний страйк освітян триває

У Бухаресті профспілки працівників освіти оголосили, що
загальний страйк продовжиться у вівторок, після міні-відпустки з нагоди Дня
захисту дітей та православної П’ятидесятниці. Оголошення було зроблено після
нового раунду переговорів з представниками уряду у четвер. Тим часом кабінет міністрів прийняв термінову
постанову, яка передбачає, що заробітна плата вчителів і допоміжного
педагогічного персоналу збільшиться на 1000 леїв (200 євро) на місяць і на 400
леїв (близько 80 євро) для непедагогічного персоналу. Профспілки вважають ці
підвищення недостатніми і відкидають пропозицію уряду про поетапне підвищення
зарплат протягом трьох років після набуття чинності нового закону про оплату
праці. Згідно з обіцянкою влади, в майбутній тарифній сітці для бюджетників
зарплата вчителя-початківця буде прив’язана до середньої заробітної плати в Румунії
і стане орієнтиром для тарифної сітки працівників освіти. Президент Клаус Йоганніс
висловив сподівання, що у вівторок вчителі повернуться до школи. Він закликав педагогів
відновити роботу аби уникнути загрози зриву національних іспитів. Окрім
страйку, останніми днями відбулися масові вуличні протести як у столиці, так і
в багатьох інших румунських містах. Профспілки вимагають підвищення зарплати на
25% для всіх працівників і підвищення заробітку початківців до середньої
зарплати в Румунії, яка становить майже 4000 леїв (близько 800 євро).
Працівники освіти розпочали страйк 22 травня, незадоволені рівнем зарплати та
умовами праці.

Протести в Румунії

Після працівників освіти починають протестувати й працівники пенітенціарної
системи Румунії. Вони відкидають підвищення пенсійного віку до 65 років,
оскільки, за їхніми словами, середня тривалість життя працівників системи
становить 62 роки. У середу деякі з них почали роботу пізніше, щоб висловити
своє невдоволення рівнем заробітної плати та умовами праці. І секретарі судових
засідань оголосили, що приєднаються до протестів, розпочатих іншими категоріями
працівників бюджетної системи. Вони також критикують підвищення пенсійного віку
до 65 років, у тому числі для працівників апарату судів. Сотні залізничників в
понеділок провели акцію протесту в столиці. Вони звинувачують керівництво
Румунської залізниці в тому, що умови
праці продовжують погіршуватися, а також у тому, що в компанії відсутня система
оплати праці, яка б сприяла стимулюванню праці і підвищенню ефективності роботи
працівників. Профспілки працівників у сфері охорони здоров’я також встановили
графік проведення акцій протесту. Вони вимагають застосування положень закону
про заробітну плату до всіх працівників, з урахуванням найменш оплачуваних
категорій персоналу, наданні відпочинкових купонів та зміні системи нарахування
премій, надбавок за чергування та надбавок на харчування.

Скасування спецпенсій

Румунські депутати обговорюють законопроект про реформування пенсійної
системи, яка в основному стосується суддів і працівників силових відомств.
Реформа в цій сфері є метою, визначеною в Національному плані відновлення і
стійкості. Поправки до чинного законодавства включають прив’язку стандартного
пенсійного віку до державної пенсійної системи для усунення винятків. Таким чином
і для дипломатів та допоміжного персоналу судів стандартний пенсійний вік
підвищується до 65 років. Також змінюється база для обчислення спеціальних
пенсій для їх прирівнювання до державної системи. Якщо зараз враховується
заробіток за останні 12 місяців, то відтепер цей період буде поетапно збільшено
до 300 місяців. Крім того, жодна спеціальна пенсія не перевищуватиме дохід,
отриманий протягом періоду роботи. Вища рада магістратури розкритикувала проєкт
спеціальних пенсій і попередила, що раптове підвищення пенсійного віку для
суддів і прокурорів може призвести до того, що понад 1 500 магістратів покинуть
систему.

Політична ротація відкладена, страйк триває

Протокол
ротаційного урядування передбачав, що прем’єр-міністр ліберал Ніколає Чуке складе мандат глави уряду 26
травня, а днями він заявив, що піде у відставку, навіть якщо переговори з СДП і
ДСУР про
міністерські портфелі не
будуть завершені. Перестановки в уряді, в результаті яких прем’єр-міністром
стане лідер СДП Марчел Чолаку, були відкладені в останню хвилину через
ситуацію, що склалася через страйк освітян, який розпочався 22 травня. Ми
домовилися, що поки ці проблеми не будуть вирішені, я не складу мандат і продовжу виконувати обов’язки
прем’єр-міністра. Таким чином, я сподіваюся створити умови для того, щоб за
короткий проміжок часу ми змогли реалізувати план ротації в коаліції, – оголосив Ніколає Чуке в п’ятницю
вранці. Водночас він звернувся до педкадрів, заявивши, що уряд не
може допустити, щоб односторонній захід розбалансував увесь державний бюджет.
Протягом тижня відбулося кілька раундів переговорів між представниками уряду та
представниками профспілок освітян, які також відновили вуличні протести. У
центрі столиці відбулися мітинги та марші протесту, в яких взяли участь близько
10 тисяч осіб, а в кількох містах країни профспілкові акції були організовані педкадрами,
незадоволеними пропозиціями, отриманими від влади у відповідь на вимоги щодо
підвищення заробітної плати. У вівторок профспілкові активісти охорони здоров’я
також пікетували Міністерство охорони здоров’я. Вони оголосили двогодинний
страйк 8 червня, а потім загальний страйк 15 червня. За словами профспілкових лідерів,
закон не виконується у повному обсязі, і все ще існують категорії працівників,
які не отримали належну їм заробітну плату.

Німеччина підтверджує підтримку вступу Румунії до
Шенгенської зони

Німеччина вже давно дотримується думки, що місце Румунії
в Шенгенській зоні – заявив федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр у
Бухаресті, під час державного візиту на запрошення свого колеги Клауса Йоганніса.
Я сподіваюся, що завдяки нашим зусиллям з підтримки спільних європейських
зусиль зі зміцнення внутрішньої безпеки та захисту зовнішніх кордонів ЄС нам
вдасться завершити приєднання Румунії до Шенгену, тому що наше місце, без
сумніву, в Шенгені, – сказав також президент Румунії. Обидва президенти
провели переговори, зосереджені на розвитку політичного, безпекового та
економічного співробітництва, а також звернулися з посланням солідарності та
підтримки Україні та, відповідно, Республіці Молдова. Четвер і п’ятниця були
зарезервовані для візитів до Сібіу (центр) і Тімішоари (захід), де пройшли зустрічі
з представниками німецької меншини.

Міністр оборони на засіданні Ради міністрів закордонних
справ

Румунія була представлена на
засіданні Ради міністрів закордонних справ у форматі міністрів оборони
країн-членів Європейського Союзу в Брюсселі міністром оборони Анджелом
Тилваром. В інтерв’ю Радіо Румунія міністр зазначив, що дискусії призвели до
посилення згуртованості ЄС-НАТО. У сфері оборони не витрачають, а інвестують, і
Румунія цього зрозуміла, – сказав Анджел Тилвар. Нинішній контекст
безпеки показав, що необхідно було збільшити бюджет на оборону до 2% за останні
шість років. Ті 2,5%, виділені цього року на оборону, дають нам можливість
придбати або виготовити, на додаток до високотехнологічного обладнання і
можливостей, які ми маємо зараз, нові, які будуть відповідати очікуванням
громадян щодо обов’язку армії забезпечувати клімат миру, передбачуваності і
стабільності, – сказав Анджел Тилвар.

Економічна ситуація в Румунії під увагою Брюсселя

Європейська комісія
вкотре звертає увагу на економічну ситуацію в Румунії, яка наразі є єдиною
країною ЄС, яка перебуває під процедурою надмірного дефіциту, що ґрунтується на
допандемічних подіях. На думку брюссельських чиновників, Румунія повинна знизити
дефіцит бюджету до рівня нижче 3% до наступного року. Виконавча влада ЄС
рекомендує уряду скоротити заходи енергетичної підтримки та використати
зекономлені кошти для зменшення державного дефіциту. Інша рекомендація стосується забезпечення
ефективного управління та зміцнення адміністративного потенціалу для
забезпечення безперервної, швидкої та стабільної реалізації плану відновлення
та стійкості. Румунія має шість місяців для виправлення ситуації, зазначеної
Брюсселем щодо певних етапів або цілей НПВС, які вона не виконала належним
чином. Говорячи про стан реалізації програми, Кармен Морару, державний секретар
Міністерства інвестицій та європейських проєктів, зазначила, що наразі укладено
контракти на фінансування на суму близько 26 мільярдів євро.

Рішення ЄСПЛ проти Румунії

Румунія повинна
прийняти законодавство про визнання одностатевих пар. Європейський суд з прав
людини у вівторок засудив Румунію за відмову юридично визнати такі союзи, по
завершенні колективного позову, поданого чотири роки тому 21 одностатевою парою.
Румунія, яка декриміналізувала гомосексуальність у 2011 році, на десятиліття
пізніше, ніж інші країни ЄС, не визнає ані одностатевих
шлюбів, ані цивільних партнерств. Кілька законодавчих пропозицій
внести поправки до цивільного партнерства, щоб включити в нього одностатеві
пари, за останні роки зазнали невдачі.

Клаус Йоганніс на
саміті Ради Європи

У вівторок та середу
Президент Клаус Йоганніс взяв участь у IV-му саміті Ради Європи у
Рейк’явіку, Ісландія, разом з главами держав та урядів 46 країн-членів Ради
Європи та лідерами Європейського Союзу. «Єдність і підтримка
України»
були ключовими словами в офіційних дискусіях. Клаус Йоганніс
заявив на зустрічі, що демократичні країни підтримують Україну та її громадян. «Війна
Росії – це напад на наші спільні цінності та принципи. Але ця криза,
найважча з часів Другої світової війни, стала каталізатором нашої єдності та
рішучості захищати демократичний спосіб життя», -
сказав Клаус Йоганніс. Глава держави
виступив співголовою круглого столу «Захист демократії у
часи випробувань»,
зазначивши, що останніми роками континент зіткнувся з численними
викликами, починаючи з боротьби з пандемією COVID-19, але також і з масованою
хвилею дезінформації, яка сприяла зростанню шаленого націоналізму.
Клаус Йоганніс:
«Мова
ворожнечі, особливо в соціальних мережах, дезінформація, маніпуляції,
насильство проти журналістів, зловмисні впливи – це лише кілька прикладів
наслідків цих кризових явищ в Європі. Демократичні цінності, громадянський
простір, свобода преси, різноманітність і ліберальна демократія знаходяться під
тиском на європейському континенті.» Для Румунії участь у
цій зустрічі мала особливе значення, оскільки у 2023 році виповнюється 30 років
з часу набуття повноправного членства в Раді Європи.

Безпековий форум у
Бухаресті

Наслідки повномасштабної війни Росії проти України були також обговорені в
Бухаресті на Форумі безпеки Чорного моря і Балкан. Прем’єр-міністр Ніколає Чуке
закликав до посилення присутності НАТО в Чорноморському регіоні, де дії Росії
ставлять під загрозу свободу морського і повітряного сполучення. Офіційні
особи, присутні на заході, заявили, що всі вільні і демократичні країни повинні
бути залучені до післявоєнної відбудови України і, що це включає в себе можливу
відбудову Республіки Молдова. Спікер молдовського парламенту Ігор Гросу розповів
про динаміку проведених реформ і висловив сподівання, що ЄС дасть сигнал про
початок процесу вступу вже до кінця року. Він високо оцінив постійну допомогу, яку
Румунія надає Кишиневу, що також підкреслив і прем’єр-міністр Р.Молдова Дорін
Речан.

Загальний страйк в румунській освіті

Профспілки працівників освіти у середу провели двогодинний попереджувальний
страйк, а на понеділок оголосили загальний страйк, після безрезультатних переговорів з представниками Міністерства
освіти. Вони кажуть, що вчителі більше не можуть жити на зарплату в 2 – 2.6
тис. леїв (приблизно 400-520 євро) і вимагають справедливого позиціонування в
майбутній тарифній сітці оплати праці. В основному вони хочуть, щоб їхня праця
оплачувалася відповідно до її соціальної значущості. На їхню думку, заробітна
плата педагогічних працівників має бути прогресивною, залежно від виконуваних
функцій, освіти, стажу та педагогічного звання, а також має бути встановлене
правило щорічної індексації заробітної плати працівників, які отримують
заробітну плату за рахунок державних коштів, пропорційно до рівня інфляції. Вони
також вимагають оплати понаднормових годин допоміжного та непедагогічного
персоналу і щорічного збільшення інвестицій в освіту для поліпшення
матеріальної бази та інфраструктури. Міністерка Ліджия Дека вважає, що структура
навчального року або навчальний процес не повинні бути поставлені під загрозу і
пообіцяла боротися за гідну оплату праці вчителів, а також за безперебійне та
успішне завершення навчального року. У понеділок, коли розпочнеться
загальний страйк, Сенат Румунії планує прийняти в останньому читанні нові
закони про загальну середню та вищу освіту.

Дискусії щодо транзиту української агропродукції територією Румунії

На цьому тижні
відбулася онлайн-зустріч членів комітетів з питань сільського господарства
Палати депутатів Румунії та Верховної ради України. Основна увага була
приділена питанню сприяння транзиту української продукції через Румунію,
враховуючи при цьому інтереси як українських, так і румунських фермерів. В той
же час Голова Комісії з питань сільського господарства Палати депутатів
Флорін-Йонуц Барбу заявив про готовність Румунії шукати рішення для продовження
транзиту українського продовольства. Він підкреслив, що Румунія з перших днів
широкомасштабної війни, яку росія розв’язала проти України, відкрила свої кордони
для української агропродукції, сприяючи експорту щонайменше 60% зернових, які Україна
поставила у треті країни. Депутат нагадав, що Румунія не запровадила заборону
на імпорт агропродукції навесні цього року, тоді як Польща, Угорщина, Болгарія
і Словаччина зробили односторонні кроки для захисту місцевих ринків від потоку
української сільськогосподарської продукції. У свою чергу голова
парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр
Гайду зазначив, що Румунія – надійний друг та партнер України. «Ми відчули це
на собі, коли росія блокувала експорт морським шляхом. Тоді Румунія однією з
перших допомогла у вивозі української сільськогосподарської продукції. І досі
суходолом майже 80% української продукції транспортується транзитом саме через
Румунію», – зазначив Олександр Гайду. Він повідомив, що сторони домовилися разом
розвивати логістику та шукати нові ринки для реалізації української та
румунської продукції.

Весняний економічний прогноз

Останній економічний прогноз Європейської Комісії показує, що Румунія має серед
найкращих показників економічного зростання цього року порівняно з іншими
країнами ЄС, а також нижчий рівень безробіття. Більше того, румунська економіка
є стабільною і відновлюється в основному завдяки зниженню цін на енергоносії,
споживанню та інвестиціям. Так, за даними Єврокомісії, очікується, що ВВП
країни зросте на 3,2% цього року і на 3,5% наступного року. Уже цього року до
однозначного показника впаде інфляція, яка становила 12% у 2022 році. Що
стосується рівня безробіття, то Європейська Комісія прогнозує, що показник
досягне 5,4% у 2023 році та 5,1% у 2024 році. А дефіцит бюджету може знизитися
до нижче середньоєвропейського показника – 4,7% цього року і до 4,4% наступного
– прогнозує Єврокомісія.

75 років дипломатичних відносин між Румунією та Ізраїлем

Парламент Румунії урочистим засіданням відзначив 75-річчя дипломатичних
відносин між Румунією та Ізраїлем. З цієї нагоди уперш перед румунськими
сенаторами і депутатами виступив спікер ізраїльського парламенту. Амір Охана
підкреслив тісні зв’язки між двома країнами і той факт, що за 75 років
двосторонні відносини зміцнилися в таких сферах, як технологія, туризм та
економіка. Амір Охана високо оцінив той факт, що Румунія була єдиною країною
комуністичного блоку, яка не розірвала дипломатичні відносини, незважаючи на
те, що Ізраїль майже постійно перебував у ворожому оточенні. Виконувачка
обов’язків спікера Сенату Аліна Горгіу підкреслила, що Румунія є регіональним
взірцем з точки зору боротьби з антисемітизмом і примирення з Голокостом, а спікер
Палати депутатів Марчел Чолаку зазначив, що особливі відносини між Румунією та
Ізраїлем ґрунтуються на традиціях, дружбі та взаємній повазі. На урочистому
засіданні були присутні члени уряду, члени дипломатичного корпусу,
акредитованого в Бухаресті та представники єврейських громад Румунії.

Скорочення державних витрат

Правляча коаліція Румунії вирішила, як будуть скорочені державні витрати, що є вимушеним кроком через надмірний бюджетний дефіцит, а виконавча влада втілила його в термінову постанову, прийняту у п’ятницю. Згідно з постановою, державні установи повинні скоротити витрати на товари і послуги на 10%, кількість радників державних службовців буде скорочено на 50%, і жодній особі не буде дозволено займати більше двох мандатів у правліннях національних компаній або інших державних установ. Водночас, цього року будуть призупинені працевлаштування в державних установах та органах влади, за винятком сфер охорони здоров’я та освіти. З квітня 2020 року Румунія перебуває в процедурі надмірного дефіциту, оскільки у 2019 році вона перевищила поріг у 3% ВВП, встановлений Пактом про стабільність та зростання. З 2021 року дефіцит бюджету перебуває на шляху коригування відповідно до рекомендацій ЄС, але все ще залишається на дуже високому рівні. Заходи, передбачені в прийнятій у п’ятницю постанові принесуть бюджету заощадження в розмірі понад 5 мільярдів леїв, що еквівалентно 1 мільярду євро.

Протест працівників освіти

В середині тижня
освітяни організували марш протесту по маршруту між будинками Уряду і
Парламенту. Участь у ньому взяли вчителі, непедагогічний та допоміжний
педагогічний персонал. Основні профспілкові федерації галузі вимагають
підвищення заробітної плати вчителів відповідно до соціальної важливості
роботи, яку вони виконують, і щоб заробітна плата вчителя-початківця була
принаймні на рівні середньої заробітної плати в економіці. Протестувальники
також вимагають щорічної індексації зарплат з урахуванням рівня інфляції,
оплати понаднормових для допоміжного і непедагогічного персоналу та надання
надбавок педагогічним працівникам відповідно до умов праці. До переліку вимог
також входить оплата проїзду на роботу і назад, виплата допомоги на розміщення,
надання додаткової відпустки та грошова компенсація за невикористану відпустку.
Профспілки освітян також вимагають щорічного збільшення інвестицій в систему освіти
для покращення матеріальної бази та інфраструктури. Вони погрожують розпочати
загальний страйк.

Закони «Про освіту», прийняті депутатами Парламенту

Румунські депутати проголосували за пакет законів, які, за словами ініціатора, Міністерства освіти, спрямовані на вирішення хронічних проблем у системі освіти, найгострішими з яких є відсів учнів та функціональна неписьменність. За словами міністерки Ліджії Дека, інвестиції, пріоритезація неблагополучних територій у бюджетних виділеннях та заходи, спрямовані на досягнення успіху на всьому освітньому шляху, є основою цього законодавчого пакету. Що стосується повної середньої освіти, то для ліцеїв передбачено можливість обирати додатковий іспит, крім національного оцінювання, для заповнення половини місць. Водночас релігія стає факультативним предметом іспиту на атестат зрілості, розширюється програма з безкоштовного виділення шкільного приладдя для учнів з неблагополучних сімей та вводиться національний план боротьби з насильством у школах. Є зміни і у вищій освіті. І останнє, але не менш важливе: передбачені великі штрафи для осіб, які купують або продають наукові роботи, звіти, роботи до для атестаційних іспитів, а також дипломні роботи бакалаврів, магістрів і докторські наукові роботи. Закон також передбачає, що особа, обрана на державну посаду, може отримати скорочення викладацької роботи, але не більше ніж на 50%.

Румунія – опора європейської кібербезпеки

Цього тижня в Бухаресті було відкрито новий Європейський центр компетенції з кібербезпеки. Він покликаний підтримувати інноваційну і промислову політику в галузі кібербезпеки, а також розробляти і координувати проєкти ЄС з кібербезпеки. Центр буде керувати проєктами щодо Оперативних центрів безпеки в рамках пропозиції Комісії щодо європейського кіберщита і працюватиме з мережею національних координаційних центрів над створенням екосистеми для інновацій і конкурентоспроможності в галузі кібербезпеки в усьому Євросоюзі. Комісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон заявив, що кібербезпека є ключовим пріоритетом, а захист цифрового суверенітету ЄС вимагає спільних зусиль: Європейський центр компетенції з кібербезпеки об’єднує ресурси та експертів з усього ЄС для розробки інноваційних рішень щодо кіберзагроз та підвищення нашої стійкості до атак. Працюючи разом, ми можемо побудувати більш безпечний і захищений цифровий світ для всіх європейців, – підкреслив брюссельський чиновник.

Потрійний ювілей: День Незалежності, День Королівства та День Європи

10 травня військовими та релігійними церемоніями Румунія відзначила День національної незалежності. У 1877 році, 10 травня, принц Кароль I підписав Прокламацію про незалежність Румунії від Османської імперії, надавши їй силу закону. Чотири роки потому, 10 травня 1881 року, Кароль I був коронований королем Румунії. День Королівства був національним святом до приходу до влади комуністів, а День Європи відзначався 9 травня. У посланні з цієї нагоди, Президент Клаус Йоганніс зазначив, що Європа не є набутим благом, але що вона потребує постійного захисту в умовах, коли цінності, що лежать в основі миру в усьому світі після Другої світової війни, перебувають під загрозою, а на глобальному рівні існує тенденція фрагментації та геополітичного перерозподілу. «Захищаючи Європу, ми захищаємо себе, свою безпеку та процвітання. Європейські рішення для сьогоднішніх викликів – це рішення для майбутнього наших громадян, – підкреслив Клаус Йоганніс. Він висловив упевненість, що підтримка громадянами Румунії Європейського Союзу та фундаментальних європейських цінностей залишатиметься непохитною.

У Лондоні твориться історія

6 травня 2023 року увійде в історію як день коронації короля Чарльза ІІІ та королеви Камілли в Лондоні. Британська столиця посилено готувалася протягом тижня до суботньої церемонії, за якою спостерігатимуть десятки мільйонів людей по всьому світу. В тому числі і члени британської королівської сім’ї, які відвідали репетицію в соборі Вестмінстерського абатства! Сотні глав держав, в тому числі президент Румунії Клаус Йоганніс, а також королі і королеви з усього світу повідомили про свою участь у церемонії, проведеної в умовах особливих заходів безпеки. Представники королівської родини Румунії – Берегиня корони Маргарета і принц-консорт Раду – прибули до Лондона у четвер увечері. Згідно з дописом у Facebook за 157 років існування Королівського дому Румунії, зв’язок з Королівською родиною Великої Британії був постійним, заснованим на захопленні, прихильності та повазі, як в офіційному вимірі, що історично представляє дві нації, так і в приватному, сімейному вимірі,. Це вже третя подія високого рівня у Великій Британії менш ніж за рік, після платинового ювілею королеви Єлизавети II в червні минулого року, за яким у вересні послідував похорон королеви. Суботня коронація короля Чарльза ІІІ покликана відзначити нове правління, яке розпочалося де-факто одразу після смерті його матері.

Європейська підтримка фермерів

Європейська Комісія у вівторок ухвалила виняткові та тимчасові запобіжні заходи щодо імпорту сільськогосподарської продукції з України. Зокрема, до 5 червня Україна може надалі вільно експортувати свою пшеницю, кукурудзу, ріпак та насіння соняшнику до усіх країн-членів ЄС, окрім Румунії, Болгарії, Угорщини, Польщі та Словаччини. Транзит цих товарів через п’ять держав далі в ЄС або в інші країни за його межами зберігається. Ці заходи були доповнені другим пакетом фінансової підтримки для фермерів у п’ятьох країнах, які сильно постраждали від безмитного імпорту дешевого українського зерна. Румунія отримає майже 30 млн. євро на додаток до раніше виділених Європейською Комісією 10 млн. євро. Теж на цьому тижні румунський уряд схвалив виплату заборгованих сум допомоги на проживання біженців з України за перші три місяці року. Ця сума становить понад 100 мільйонів євро і буде повністю виплачена з національного бюджету, який буде поповнений влітку коштами від Європейського Союзу. З початку російської збройної агресії до Румунії вїхали понад 4 мільйони українців, з них понад 100 тис. залишилися в країні.

Золотовалютний резерв Румунії зростає

Наприкінці минулого місяця Національний банк Румунії накопичив рекордний валютний резерв у розмірі понад 53 мільярди євро. Про це НБР оголосив цього тижня. У порівнянні з березнем, зростання становить 112 мільйонів євро. Розмір золотого запасу залишився на рівні 103,6 тонн. Таким чином, міжнародні резерви Румунії – іноземна валюта плюс золото – стрімко наближаються до позначки в 60 мільярдів євро, що є рекордним показником в історії Румунії. Економічні аналітики кажуть, що тенденція до зростання значною мірою пов’язана з притоком європейських коштів, що означає, що європейські гроші не витрачаються в економіці. Великий валютний резерв також додає впевненості інвесторам.

Стартувала програма «Фотоелектрична зелена хата-2023»

2 травня в Румунії стартувала кампанія «Фотоелектрична зелена хата – 2023». На першому етапі заявки можуть подавати компанії та спеціалісти, які встановлюють такі альтернативні системи зеленої енергії. Після цього розпочнеться процедура прийняття заявок від осіб, бажаючих отримати державну допомогу в розмірі 20 тис. леїв (4 тис. євро) на встановлення фотоелектричних панелей з мінімальною потужністю 3 кВт. Виділений бюджет становить 2 мільярди леїв (500 мільйонів євро), що достатньо для 100 тис. бенефіціарів. Останнім часом попит на сонячні панелі в Румунії різко зріс, особливо після зростання цін на електроенергію та газ. Встановивши фотоелектричні системи, заявники зможуть покрити свої потреби у споживанні, а також передавати надлишок енергії в національну мережу.

1 травня – в горах і на морі

Сотні тисяч румунів обрали для проведення першотравневої міні-відпустки узбережжя Чорного моря, дельту Дунаю, гірські курорти або просто на березі річки, в лісі чи іншому мальовничому місці, що ідеально підходять для пікніка в оточенні родини чи друзів. Однак, морське узбережжя було, безумовно, головною визначною пам’яткою. Музичні фестивалі та концерти просто неба, яких було немало, стали магнітом, передусім для молоді. Однак вони були затьмарені продажем і вживанням наркотиків і заборонених речовин, на що швидко відреагувала поліція. Було затримано кілька іноземців за звинуваченням у торгівлі особливо небезпечними наркотичними засобами. Було вилучено понад два кілограми особливо небезпечних наркотиків та великі суми грошей.

Успіх румунського чоловічого гандболу

Кваліфікація на чемпіонат Європи стане новим стартом для румунського чоловічого гандболу – заявив президент Румунської федерації гандболу Константін Дін після того, як національна збірна здобула кваліфікацію на Євро-2024, уперше з 1996 року. Кваліфікація сама по собі є досягненням, а той факт, що вона прийшла через 28 років, надає їй ще більшої ваги. У гандболі Румунія була європейською та світовою силою, а історія зобов’язала її до цього, – сказав Константін Дін. Жеребкування групового турніру чемпіонату Європи відбудеться 10 травня. Наступного року змагання пройдуть в Німеччині з 10 по 28 січня.

Шенген,
ні

Австрія
не може запропонувати точну дату
приєднання Румунії до європейської
зони вільного пересування, тому що
остання
не
працює – таким був висновок холодного
душу, який зробив міністр внутрішніх
справ віденського
консервативного уряду
Герхард Карнер, у
четвер, у
Бухаресті політичним відповідальним
з
Бухареста, членам
урядової
коаліції СДП-НЛП-ДСУР.
Для румунського візаві
Карнера, ліберала Лучіана Боде, візит
мав розморозити двосторонні відносини.
Чого не сталося. Хорватія увійшла до
Шенгенської зони ще 1 січня 2023 року. У
грудні 2022 року міністри внутрішніх
справ країн-учасниць, зібравшись у
Брюсселі, у Раді юстиції та внутрішніх
справ (JAI), схвалили всту колишньої югославськоїреспубліки,
яка увійшла до Європейського Союзу лише
в 2013 році, і до цього простору,
де близько 400 мільйонів людей можуть
подорожувати вільно, без внутрішнього
прикордонного контролю. Натомість були
відхилені кандидатури Румунії та
Болгарії, які є членами блоку ЄС з 2007
року. Проти них виступила Австрія, а
Нідерланди декларативно використали
право вето лише щодо Болгарії. «Прикре
і невиправдане ставлення Австрії ризикує
вплинути на європейську єдність і
згуртованість, які нам так потрібні,
особливо в поточному геополітичному
контексті», – заявив тоді президент
Румунії Клаус Йоганніс. Прем’єр-міністр
– ліберал Ніколає Чуке висловив, зі свого
боку, глибоке розчарування щодо
відсутності консенсусу на рівні
Ради юстиції та внутрішніх справ.
Від опозиції лідер Союзу
За порятунок Румунії Кетелін Друле
вважав, що рішення було глибоко
несправедливим і що міністр
внутрішніх справ Лучіан Боде
повинен піти у відставку. Голова Альясу
за об’єднання
румунів
(націоналістична
опозиція) Джордже
Сіміон вимагав відставки всього Кабінету
міністрів Чуке і вважав рішення в
Брюсселі категоричним провалом для
всієї румунської дипломатії. Через
майже півроку нічого не змінилося.
Румунія досі перебуває поза зоною
вільного пересування, а в Бухаресті
ніхто не залишив своїх посад.
Ймовірні підписанти деяких відставок,
натомість, дивуються, що в країні зростає
євроскептицизм, а їх електоральна частка
провалюється.

Південна
Америка, так

Президент
Клаус Йоганніс завершив своє тижневе
турне Латинською Америкою у вівторок
в Аргентині. Він почав із Бразилії, де
зустрівся зі своїм колегою Луїсом Інасіо
Лулою да Сілвою та представниками
місцевої влади в мегаполісі Ріо де
Жанейро. Глави двох держав підписали
спільну декларацію про розвиток
двосторонніх відносин у різних сферах.
Президент Бразилії зазначив, що, крім
політичних і комерційних відносин, які
його країна має з Румунією, важливі
також людські відносини, оскільки в
Бразилії проживає понад 40 000 громадян
румунського походження. Другим етапом
президентського туру стала Чилі, де
Йоганніс
зустрівся з президентом Габріелем
Боричем, з яким домовилися розвивати
двосторонню співпрацю в торгівлі,
інвестиціях та інших сферах. З цієї
нагоди було підписано меморандум про
співпрацю між установами двох країн,
відповідальними за управління
надзвичайними ситуаціями, такими як
землетруси та лісові пожежі. Йоганніс
також оголосив, що до кінця цього року
в Університеті Сантьяго де Чилі буде
відкрито перший лекторат
румунської мови в Латинській Америці.
А в Буенос Айресі, згідно з офіційними
повідомленнями, переговори президента
Румунії з аргентинським колегою Альберто
Фернандесом були спрямовані на активізацію
двостороннього політико-дипломатичного
діалогу. Також було підписано два
меморандуми про взаєморозуміння: один
у сфері надзвичайних ситуацій, а інший
у сфері сільськогосподарських досліджень
та охорони навколишнього середовища.

Румунські
ЗМІ, скоріше
ні

Румунська
держава залишається лідером у Європі
щодо поваги та гарантування свободи та
безпеки преси, а також необмеженого
доступу до інформації, що становить
суспільний інтерес, – заявила голова
неурядової організації ActiveWatch Ліана
Ганя. Вона
зробила цю заяву
після того, як віце-президент Європейської
комісії з питань цінностей і прозорості
ВєраЮрова
заявила, що «ситуація ЗМІ в Румунії не
дуже райдужна, і є багато можливостей
для покращення». Однією з головних
проблем, – кажуть вони,
– залишається те, що великі політичні
партії непрозоро фінансують пресу, а
це
викликає обґрунтовані підозри про
те,
що суспільний порядок денний у ЗМІ
спотворений. Водночас нечисленні
журналістські голоси, які критикували
політичну владу, стали мішенню кампаній
дискредитації, ініційованих або
політичними діячами,
або медіа-інституціями з довгою історією
відхилень від професійної етики. Крім
того, журналісти залишаються об’єктами
погроз, у тому числі вбивством. У 2022 році
суди винесли два кримінальні вироки
проти
осіб, які вчинили злочини, спрямовані
на безпеку журналістів. Один із цих
вироків, який не є остаточним, стосувався
змови з метою вбивства журналіста, -
уточнила
Ліана Ганя.

Нові
правила для українських біженців

Починаючи
з 10 лютого 2022 року, за два тижні до
вторгнення російської армії в Україну,
понад чотири мільйони громадян України
в’їхали до сусідньої Румунії. Більшість
продовжили свій шлях до країн Західної
Європи, але понад сто тисяч вирішили
залишитися тут. Уряд у
Бухаресті
вирішив, що фізичні особи, які приймають
біженців з України, отримуватимуть
суми, пов’язані з витратами на проживання
та харчування, лише за період, що залишився
до кінця цього місяця. Пізніше будуть
застосовані нові положення, затверджені
терміновою
постановою.
Таким чином, з 1 травня українці,
які приїжджають до Румунії із зони
конфлікту, отримуватимуть одноразову
щомісячну допомогу протягом чотирьох
місяців для покриття своїх першочергових
потреб, а саме проживання та харчування.
Гроші виділять з бюджету Інспекцій
з надзвичайних ситуацій. Після чотирьох
місяців фінансова допомога покриватиме
лише витрати на проживання до кінця
року, біженців заохочують зареєструватися
в агентствах з працевлаштування, щоб
мати доступ до всіх заходів підтримки
для працевлаштування або у випадку
безробіття. Останні правила, як заявив
речник уряду в Бухаресті Дан Кербунару,
також дійсні для громадян Румунії.

Медалі
у
спорті

Футбольний
клуб Сепсі ОСК Сфинту Георгу (центр),
володар трофею, зіграє у фіналі
цьогорічного Кубка Румунії з футболу
з Клузьким
університетом
(північний захід). У півфіналі «Сепсі»
з рахунком 3:0 обіграла
чинного чемпіона країни, Клузького
«ЧФР»,
а «Клузький
Університет» обіграв
«УТА
Арад» з рахунком 1:0. В іншому
виді спорту, румун
Денис Міхай завоював бронзу з греко-римської
боротьби на чемпіонаті Європи в Хорватії,
в Загребі. Це єдина медаль, здобута
Румунією у змаганнях серед чоловіків.
Підсумок
триколірної
делегації набагато багатший у жіночих
розрядах:
дві золоті медалі, які здобули Андреа
Ана та Александра
Ангел, і дві бронзові медалі, які здобули
Кетеліна
Аксенте та Крішта Інче.

Латиноамериканське турне президента
Клауса Йоганніса

З 18 по 26 квітня президент Румунії
Клаус Йоганніс здійснює латиноамериканське турне, в рамках якого відвідує
Бразилію, Чилі та Аргентину. Як повідомили в Адміністрації Президента, ці
візити мають на меті відновлення двосторонніх відносин на
політико-дипломатичному рівні та налагодження співпраці у сферах, що становлять
спільний інтерес. У поширеній заяві Адміністрація Президента Румунії нагадує,
що чимало країн Латинської Америки є членами ОЕСР або перебувають у процесі
вступу до ОЕСР і роблять або можуть зробити значний внесок на глобальному рівні
у забезпечення продовольчої, енергетичної або кліматичної безпеки, відновлення світової
економіки після пандемії та сталого розвитку. Важливою метою цих офіційних
візитів є також представлення позиції та оцінки Румунії як
країни-члена ЄС та НАТО щодо війни, розв’язаної Росією проти сусідньої України
та протидії її наслідкам. У Бразилії глава румунської держави
представив своєму візаві наслідки цієї війни у багатьох сферах, від кризи
біженців до продовольчої та енергетичної криз. Клаус Йоганніс наголосив, що Україна є жертвою
російської агресії і, що міжнародне співтовариство зобов’язане підтримати
Київ для перемоги у цій війні за
звільнення своїх територій. Бразилія засуджує російське вторгнення в Україну, – заявив президент Луїз
Інасіо Лула да Сілва на спільній конференції з Клаусом Йоганнісом. Він зазначив, що окрім
політичних і торговельних відносин, які його країна має з Румунією, важливими є
також людські відносини, оскільки в Бразилії проживає понад 40 тис. громадян румунського
походження. Президенти також підписали Спільну заяву про розвиток двосторонніх відносин між Бразилією та
Румунією в декількох сферах. Візит до Бразилії завершився в Ріо-де-Жанейро, де
глава румунської держави зустрівся з представниками місцевої влади та підписав
Меморандум про взаєморозуміння, який охоплює співпрацю в галузі адаптації до
зміни клімату, збереження біорізноманіття та екосистем, а також управління та
моніторингу лісів.

Заходи з підтримки фермерів

Румунські фермери, які
постраждали від імпорту дешевого зерна з України, отримають 10 мільйонів євро
допомоги з держбюджету. Таке рішення уряд Румунії прийняв у четвер. Ця сума додається до 10 млн. євро, виділених Європейською Комісією. Гроші будуть надані виробникам зерна для компенсацій витрат, за зберігання пшениці
минулорічного врожаю на власних потужностях або у третіх осіб. Румунські
фермери, які нещодавно вийшли на акції протесту, стверджують, що їхні збитки
становлять понад 200 мільйонів євро через імпорт зерна з України, дешевшого приблизно на 100 євро за тонну. З іншого боку Європейська Комісія
оголосила про другий пакет підтримки фермерів у розмірі 100 млн. євро, який
буде розподілений між п’ятьма країнами – Польщею, Угорщиною,
Румунією, Болгарією та Словаччиною. Польща, Угорщина та
Словаччина заборонили ввезення зернових з України, щоб захистити своїх виробників, а Болгарія запровадить аналогічний захід за кілька днів. Угорщина
також заборонила імпорт меду та деяких м’ясних продуктів з України до 30
червня. З Брюсселя Єврокомісія закликала ці чотири країни скасувати всі свої індивідуальні обмежувальні заходи, які Брюссель вважає
незаконними і такими, що суперечать договору про вступ до ЄС та Угоді про
асоціацію між Україною та ЄС.

Румунія не заборонятиме імпорт українського зерна

Румунія вирішила не забороняти в односторонньому порядку імпорт
українського зерна і чекатиме, поки Європейська комісія запровадить заходи для
підтримки фермерів країн Центральної та Східної Європи, – заявив у п’ятницю
міністр сільського господарства Петре Дая. За його словами, Румунія та Україна
консультуватимуться щотижня щодо очікуваних обсягів зерна. Наприкінці зустрічі
в Бухаресті зі своїм українським колегою Миколою Сольським Петре Дая сказав, що
Румунія солідарна з фермерами з Польщі, Угорщини, Болгарії та Словаччини, але рішення
мають прийматися спільно. Румунський міністр підтвердив, що транзит української
аграрної продукції буде рухатись максимально по країні і коридори солідарності
збережуться. Зі свого боку Микола Сольський подякував своєму колезі, що Румунія
не прийняла рішення про заборону імпорту української аграрної продукції. Він
також подякував Петру Даї за «щирий і
конструктивний діалог», а румунському народу – за «щиру підтримку», яку він
відчував протягом останніх двох років. «Ситуація, в якій ми зараз перебуваємо,
вимагає ряду дуже швидких рішень», – додав Микола Сольський. Два дні тому в
режимі відеозв’язку міністри обговорили зернову кризу, під час якої Петре Дая представив своєму колезі серйозну ситуацію, з якою стикаються румунські фермери
та поінформував його про заходи, вжиті Румунією щодо транзиту українських
зернових. Сторони дійшли згоди
необхідності дочекатись рішення Єврокомісії і після цього обговорити всі інші
питання пов’язані з імпортом сільськогосподарської продукції з України.

Вотум недовіри міністру сільського господарства

Депутати, у середу, більшістю голосів відхилили резолюцію про недовіру міністру сільського господарства Петру Даї, ініційовану опозиційним Союзом «За порятунок Румунії». Ініціатори стверджують, що Петре Дая несе безпосередню відповідальність за зростання цін на основні продовольчі товари, за невідповідне управління кризами чуми свиней і пташиного грипу, а також за втрату європейських коштів для відшкодування збитків, понесених румунськими фермерами внаслідок імпорту дешевих зернових з України. Міністр сільського господарства відкинув звинувачення та зазначив, що його втручання в управління кризою, викликаною дешевим українським зерном, призвело до розподілу перших європейських фондів підтримки для фермерів. Петре Дая зазначив, що усі висунуті йому звинувачення не ґрунтуються на реальних даних. Він сказав, що веде безперервний діалог з представниками Єврокомісії для підтримки фермерів, а щодо цьогорічних субсидій немає ризику, що фермери їх не отримають вчасно.

Медалі для
румунських спортсменів

Румунія завоювала
14-ть нагород чемпіонату Європи з важкої атлетики, який пройшов у столиці
Вірменії. Таким чином у скарбничці збірної Румунії 14 медалей чемпіонату
Європи-2023: 9 золотих, 3 срібні і 2 бронзові. По три золоті металі вибороли
Міхаєла Камбей (вагова категорія 49 кг), Андря Котруца (55 кг) і Лоредана Тома
(71 кг). Дві срібні металі здобула Косміна Пане в категорії 45 кг, а третю – Валентин
Янку в кат. 55 кг (поштовх). Він також завоював дві бронзові медалі (у ривку та
сумі). Румунська команда складалася з дев’яти спортсменів, трьох хлопців і шести
дівчат та поставила перед собою завдання виграти чотири медалі та посісти 4-6
місця. Також на цьому тижні румунські спортсменки успішно виступили на
чемпіонаті Європи-2023 з вільної боротьби, який відбувається у хорватському
Загребі.

Засідання
ВРОК в Бухаресті

Румунія
планує
придбати винищувачі
останнього покоління F-35. Відповідне
рішення було
прийнято в ході засідання Верховної ради
оборони країни,
яка проаналізувала безпекові ризики в
Чорноморському регіоні. Ці надсучасні
американські літаки оснащені широким
спектром передових датчиків, можуть
обмінюватися кодованою
інформацією в режимі реального часу як
з повітряними платформами, так і з
наземними системами захисту. Про намір
придбати винищувачі F-35 минулого року
оголосив президент Клаус Йоганніс у
рамках процесу модернізації
військово-повітряних сил. На порядку
денному засідання ВРОК
також було обговорено безпекову ситуацію
в Чорноморському регіоні в контексті
агресії Росії проти України. Члени Ради
встановили, що основним орієнтиром дій
залишається забезпечення національної
безпеки. Вони вирішили, що Румунія
повинна продовжувати надавати необхідну
підтримку вразливим партнерам у регіоні.
Йдеться, насамперед, про Республіку
Молдова. Після України ця держава
найбільше піддається російському натиску,
будучи мішенню
гібридних дестабілізуючих дій
безпрецедентної інтенсивності та
складності.

Безпека
в акваторії Чорного моря, у центрі уваги
в
Бухаресті

Міністр
закордонних справ Румунії Богдан Ауреску
заявив у четвер, що Бухарест знову стає
міжнародною столицею дипломатії, в
результаті організування першої Конференції
з питань
безпеки
в
чорноморському регіоні під
егідою Кримської міжнародної платформи
та чергової
Тристоронньої
зустрічі Румунія – Республіка Молдова
– Україна. Водночас глава румунської
дипломатії вкотре засудив війну, яку
веде Російська Федерація в Україні.
Конференція, організована Міністерством
закордонних справ та Міністерством
оборони Румунії спільно з Міністерством
закордонних справ та Міністерством
оборони України у партнерстві з Центром
оборонних стратегій України, є першою
подією такого масштабу. присвяченою Чорноморському
регіону,
організованою
спільно двома країнами під егідою
Кримської міжнародної платформи. Що
стосується порядку денного Тристоронньої
зустрічі Румунія – Україна – Республіка
Молдова, дебати були зосереджені на
ситуації з безпекою в регіоні, тиску з
боку Росії на Республіку Молдова,
підтримці НАТО та ЄС України та Республіки
Молдова. З
іншого боку, голова Військового
комітету НАТО адмірал Роб Бауер перебував
у Румунії з понеділка по п’ятницю для
переговорів, присвячених ситуації з
безпекою в Чорноморському регіоні. З
міністром закордонних справ Богданом
Ауреску він обговорив підготовку
вільнюського
липневого
саміту та виконання рішень мадридської
союзницької
зустрічі, а в штабі Міноборони провів
переговори з міністром
оборони Румунії
Анджелом Тилваром
і начальником
Генерального штабу збройних
сил Румунії генералом
Даніелем
Петреску.
Програма
візиту
до Румунії голови Військового
комітету НАТО включила
візити до союзницьких
штабів
Альянсу, розташованих у Бухаресті та
Сібіу (центр),
до бойової групи НАТО, розташованої в
районі Чінку
(центр), та до авіабази імені
Міхайла
Когелнічану (південний схід).

Візит
європейського
комісара
з питань внутрішнього ринку Тьєррі
Бретона
до
Румунії

Єврокомісар
з питань внутрішнього ринку Тьєррі
Бретон цього тижня відвідав Румунію.
Він зустрівся з Прем’єр-міністром
Ніколаєм
Чуке, з яким обговорив роль Румунії у
зміцненні обороноздатності Європи та
підтримку України та Республіки Молдова.
Комісар Тьєррі Бретон привітав виділення
Румунією 2,5% ВВП на оборону, особливо в
поточному контексті безпеки. Європейський
чиновник також відвідав разом з міністром
економіки Флоріном Спетару
два заводи військової техніки. «Румунія
входить до числа 11 країн, визначених
Європейською комісією, де є підприємства
оборонної промисловості, які могли б
збільшити свої виробничі потужності
для підтримки України», – заявив
єврокомісар з питань внутрішнього ринку
Тьєррі Бретон. Зі свого боку, міністр
економіки Флорін Спетару
заявив, що перемовини
торкалися європейської підтримки,
яку може отримати румунська промисловість,
щоб вона могла зробити свій внесок у
відновлення України.

МВФ
знизив прогноз зростання економіки
Румунії

Міжнародний
валютний фонд знизив прогноз зростання
румунської економіки цього року з трохи
більше трьох відсотків, як він оцінював
восени, до 2,4%. Згідно з новими розрахунками
фінустанови, оприлюдненими у вівторок,
наступного року підвищення становитиме
3,7%. Що стосується інфляції, МВФ очікує,
що цього року Румунія зареєструє рівень
10,5% після 13,8%
у минулому році. Темпи зростання цін
суттєво сповільняться лише у 2024 році,
коли вони будуть нижче 6%.

Останні
приготування до Великодня

Для
православних християн, які
складають більшість у
Румунії, і греко-католиків у понеділок
розпочався Страсний тиждень, який також
є останнім тижнем Великоднього посту.
У церквах відбулися богослужіння,
присвячені останнім дням Христа на
землі, перед Його Розп’яттям і
Воскресінням, а паломники та організовані
групи з Румунії прибули до святинь
Єрусалиму, Назарету та Вифлеєму для
нічної служби Воскресіння. З іншого
боку, дослідження, проведене Reveal Marketing
Research, мало на меті дізнатися більше про
те, як румуни готуються до
Великодніх свят. 71% з них збираються
зустріти Великдень із сім’єю. Про

проведення свята в колі друзів згадує
більшою мірою молодь віком від 18 до 24
років. Що стосується інтересу до
пасхальних традицій і звичаїв, то 78%
респондентів мають намір піти на
Великоднє
богослужіння,
а
лише 45%
звикли постити.
У розпал підготовки до Великодня то
лише 64%
румунів мають намір купити подарунки
своїм близьким, що є
значно
нижче
порівняно
з 2019 роком, коли таке бажання висловили
8 з 10 румунів.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц у Бухаресті

Канцлер Німеччини Олаф Шольц у понеділок під час візиту до Бухареста підтвердив свою підтримку приєднанню Румунії до Шенгенської зони цього року. Під час зустрічі з президентом Клаусом Йоганнісом Шольц заявив, що Бухарест доклав у цьому плані значних зусиль. Своєю чергою президент Йоганніс зазначив, що Румунія виконує свою роль гаранта безпеки на зовнішньому кордоні, а приєднання до Шенгену зміцнить цей простір. Він наголосив на необхідності посилення присутності НАТО в Чорноморському регіоні та подякував Німеччині за підтримку у зміцненні східного флангу, за місію повітряної поліції в румунському повітряному просторі у 2022 році, а також за присутність у структурах НАТО розміщених на території Румунії. На першому плані переговорів також була безпекова ситуація, зумовлена ​​війною Росії проти України. Теж у понеділок Олаф Шольц і Клаус Йоганніс провели переговори у тристоронньому форматі з президенткою Республіки Молдова Майєю Санду. Президент Румунії пообіцяв, що підтримка Республіки Молдова буде продовжена, особливо в контексті систематичного російського гібридного тиску на цю країну, включаючи спроби підриву конституційного ладу. Республіка Молдова є найбільш вразливим сусідом України, – сказала Майя Санду, додавши, що її країна потребує як економічної підтримки, так і допомоги щодо посилення спроможності установ, відповідальних за безпеку громадян і системи оборони. У Бухаресті канцлер Німеччини також обговорив з премєр-міністром Ніколаєм Чуке партнерство та обмін досвідом, особливо в промисловій сфері. Олаф Шольц зазначив, що торгівля між двома країнами досягла нового рекорду. Динаміка бізнес-середовища збільшує привабливість для нових інвестицій, особливо в таких секторах, як енергетика, продовольство та цифрові технології, які мають значний потенціал у Румунії, – підкреслив Ніколає Чуке.

Бухарест надасть Києву понад 800 тисяч доларів для зміцнення оборони

Румунія надасть офіційному Києву 830 тисяч доларів США для зміцнення оборони через ініціативу НАТО щодо нарощування оборонного потенціалу України. Про це повідомив глава румунського МЗС Богдан Ауреску на засіданні Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ у Брюсселі. «Цей новий внесок відображає тверду та послідовну підтримку Румунії Україні та є продовженням минулорічного фінансового внеску у розмірі 400 тисяч доларів США, спрямованого на посилення стійкості та обороноздатності України, – зазначив Богдан Ауреску. Глава румунського зовнішньополітичного відомства знову запросив союзників взяти участь у першій міжнародній конференції, присвяченій безпеці Чорного моря під егідою Кримської міжнародної платформи, організованій спільно міністрами закордонних справ і оборони Румунії та України, яка відбудеться 13 квітня в Бухаресті.

Два єврокомісари у Румунії

Прем’єр-міністр Ніколає Чуке на цьому тижні прийняв у Бухаресті Комісара ЄС з питань згуртування та реформ Елізу Феррейру та Комісара ЄС з питань зайнятості та соціальних прав Ніколаса Шміта. На зустрічі було представлено позитивний вплив європейських фондів на розвиток Румунії та усунення розривів між регіонами. Ніколає Чуке подякував європейським чиновникам за підтримку у конфігурації програм Політики згуртування. Прем’єр-міністр також запевнив, що румунський уряд продовжуватиме тісну співпрацю з Європейською Комісією, щоб кожен євро, виділений країні був використаний на благо суспільства. Своєю чергою комісар Еліза Феррейра високо оцінила економічне зростання Румунії, а комісар Ніколас Шміт наголосив, що європейські фонди можуть підтримати справедливий економічний та соціальний розвиток країни. Серед обговорюваних тем була підтримка ЄС у контексті енергетичної кризи та російської збройної агресії в Україні, як в плані допомоги біженцям, так і допомоги громадянам та постраждалим секторам економіки.

Нові законопроекти в Палаті депутатів

Палата депутатів прийняла проєкти законів про внесення змін до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів Румунії у редакції, розробленій Міністерством юстиції, без жодних поправок. Після скандалу в Сенаті, спричиненого поправкою прийнятою сенаторами коаліції більшості, згідно з якою зловживання службовим становищем та службова недбалість, що спричиняє фінансові збитки на суму менше 250 тисяч леїв (близько 50 тисяч євро), не підлягає покаранню, депутати скасували цей поріг. Однак відсутність такого порогу може призвести до визнання неконституційними нових положень, з огляду на те, що раніше Конституційний суд встановив необхідність такого порогу для визначення кримінальної відповідальності. Внесення змін до двох зазначених кодексів є важливою умовою в рамках Національного плану відновлення та стійкості, відповідно зобовязанням, яке Румунія взяла на себе в обмін на отримання обіцяних ЄС коштів для відновлення економіки.

Влада обмежує вартість полісів ОСЦПВ

Уряд Румунії обмежив полісів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів на наступні шість місяців і, також на півроку, обмежив комісійні страхових брокерів на рівні 8%. Рішення прийнято після банкрутства Euroins, компанії з найбільшою часткою ринку. Таким чином, вартість автоцивілки буде заморожена на рівні кінця лютого цього року. Рішення обмежити та заморозити ціни було прийнято, щоб захистити водіїв від значного зростання цін після подібного сумного досвіду два роки тому, спричиненого банкрутством іншої великої компанії в цій галузі – City Insurance, також лідера ринку.

Рішення НБР

Національний банк Румунії у вівторок ухвалив рішення зберегти облікову ставку на рівні 7% річних. Рішення ґрунтується на макроекономічних показниках останніх місяців. За попередніми оцінками, річний рівень інфляції, ймовірно, прискорить своє зниження в наступні місяці. У НБР заявили, що річний рівень інфляції знизився до 15,52% у лютому з 16,37% у грудні 2022 року, що загалом відповідає попереднім прогнозам.

Снігопад у квітні

У середині весни до кількох регіонів Румунії повернулася зима. Різко впала і температура повітря. Майже по всій країні йшов дощ, мокрий сніг або сніг, а пориви вітру досягали 70-75 км/год. Через негоду було порушено дорожнє та повітряне сполучення. Сотні людей застрягли в снігу на національних і повітових дорогах, на деяких ділянках автодоріг тимчасово перекрили рух транспорту.

Спеціальні
пенсії – складна тема на порядку денному влади

Жоден румунський
політик не може заперечити це: Національний план відновлення та стійкості,
завдяки якому Румунія отримує десятки мільярдів євро в обмін на важливі реформи
в різних сферах, є полярною зіркою чинного урядування. І регулювання суперечливого
питання спеціальних пенсій, які отримують головним чином магістрати та
співробітники силових структур, і які не базуються, як решта пенсій, на внесках
за активний період, є важливою ціллю Національного плану відновлення та
стійкості. Проєкт, запропонований урядом СДП – НЛП – ДСУР на цю тему, був
проголосований румунськими сенаторами в середу. Нова редакція закону передбачає,
що жодна пенсія не буде перевищувати дохід, отриманий за активний період, і
буде введено додаткове оподаткування певної частини спеціальних пенсій. Водночас
пенсії, які перевищують 6000 леїв, що дорівнює 1200 євро, оподатковуватимуться на
15%. Крім того, забороняється накопичення спеціальних пенсій, а що стосується
військових пенсій, то з бази нарахування вилучається п’ять надбавок. Опозиційний
союз «За порятунок Румунії» критикує проєкт і виступає за радикальний варіант:
скасування спеціальних пенсій і переведення їх до системи за внесками. З іншого
боку, представники військових, поліцейських та пенітенціарних установ вимагали
вилучити військові пенсії з Національного плану відновлення та стійкості, аби вони
не були піддані невигідним для них коригувань. За їхніми словами, ми ризикуємо,
щоб молоді люди більше не обирали військову кар’єру.

Регулювання
зловживання службовим становищем, помилка чи
цинічний розрахунок?

Сенатори були
зірками тижня. Представники коаліції проголосували за проєкт
внесення змін до Кримінального кодексу, який передбачає поріг для зловживання
службовим становищем у розмірі 250.000 леїв, тобто не менше 50.000
євро. Поправка разюче схожа на відому термінову
постанову№13 від 2017 року, вступний акт процесу,
за допомогою якого уряд, контрольований на той час СДП,
авторитарно очолюваний Лівіу Драгнею, намагався нейтралізувати
попередні спроби реформувати систему правосуддя. Тоді десятки тисяч людей
вийшли на вулиці, щоб протестувати, і постанову було
скасовано. Кілька сотень людей вийшли на акцію протесту в
середу в Бухаресті після голосування в Сенаті, яке, за їх словами, сприяє
корупції та незаконності в Румунії. Пізніше, на тлі критик, коаліція зробила
крок назад, її лідери оголосивши, що підтримують
пропозицію Міністерства юстиції про зниження розміру кримінальної
відповідальності за зловживання службовим становищем та службову
недбалість до 9000 леїв. Як і у випадку зі спеціальними пенсіями, закон про
внесення змін до Кримінального кодексу обговорюватиметься в Палаті депутатів,
яка є органом, що приймає рішення.

Нові закони про
освіту, ухвалені урядом

Ліцеї в
Румунії зможуть організовувати власні вступні конкурси з профільними тестами
для 60% місць, окрім національного оцінювання, а іспит на повну
загальну освіту включатиме додатковий тест із профілю, протилежного тому,
який вивчає учень. Це лише два з положень нових редакцій
законів про освіту, ухвалених цього тижня виконавчою владою. В їх
основі лежить проєкт «Освічена Румунія», ініційований президентом
Клаусом Йоганнісом, і на реалізацію реформ шляхом
цих законів буде виділено понад 3 мільярди євро з
Національного плану відновлення та стійкості. Закон «Про вищу
освіту» спрямований на боротьбу з відсівом з університетів і
підтримку європейської співпраці румунських ВНЗ. Закон «Про повну
загальну освіту» головним чином спрямований на зменшення відсіву зі школи
та функціональної неписьменності, хронічних проблем румунської освіти.
Профільний міністр Ліджія Дека каже, що освітня система буде
зосереджена на учневі та на стимулюванні його потенціалу.

Президент
Європейської Ради та прем’єр-міністр Польщі в Бухаресті

Фіаско приєднання до
Шенгенської зони вільного пересування через опозицію Австрії викликало
розчарування в Румунії та, ймовірно, було поштовхом до
євроскептицизму, зазначив президент Клаус Йоганніс після
переговорів у Бухаресті з президентом Європейської Ради, Шарлем Мішельєм. Останній
прийшов з оптимістичним, обнадійливим меседжем. Він
запевнив, що на європейському рівні є підтримка якнайшвидшого приєднання
Румунії до Шенгену. «Я переконаний, що Європейський Союз був
би безпечнішим, якби Румунія увійшла до Шенгенської зони, і для мене зрозуміло,
що Румунія виконала всі зобов’язання, необхідні для приєднання», -
сказав високопоставлений європейський чиновник. Приєднання
до Шенгену залишається національною метою і всі органи влади Румунії працюють
над її досягненням, повторив президент Йоганніс. Водночас він привернув увагу
на те, що, хоча Румунія відповідає умовам вступу, це може відбутися лише після
складного переговорного процесу, в умовах австрійського вето. Цього тижня
Бухарест відвідав також прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. Сторони домовилися
подвоїти тісні двосторонні зв’язки у сфері безпеки та оборони міцною та плідною
економічною співпрацею, яка відповідає потенціалу економіки двох країн. Польща
є одним із найважливіших комерційних партнерів Румунії в регіоні, товарообіг між
двома державами досяг рекордного рівня майже в 11 мільярдів євро. Своєю чергою прем’єр-міністр
Ніколає Чуке заявив, що спільне засідання урядів Румунії та Польщі у вівторок
дало можливість обом сторонам підтвердити план дій на 2022-2026 роки,
узгоджений під час попередніх зустрічей. Таким чином, були встановлені нові
двосторонні цілі та напрямки дій по лінії кожного міністерства в таких сферах,
як дослідження, цифровізація, розвиток малого і середнього підприємництва,
демографічний розвиток, молодь і спорт, оборона і транспорт. Прем’єр-міністр
Чуке зазначив, що сфера досліджень, розробок та оцифрування є дуже важливою і,
що обидві країни мають особливий потенціал та спільні інтереси у пошуку рішень
для забезпечення її консолідації та розвитку.

Надії щодо футболу, впевненість щодо гандболу

Збірна Румунії з футболу перемогла Андорру та Білорусь,
дебютувавши у попередніх матчах Євро-2024, і вболівальники знову почали сподіватися. У групі збірної Румунії
домінує Швейцарія, яка брала участь в останньому
чемпіонаті світу, але є шанси, щоб наша збірна в поєдинках з Косово та
Ізраїлем посіла б друге місце, що забезпечує її присутність на Євро. Востаннє збірна Румунії брала
участь у фінальному турнірі континентального змагання у 2016 році. У гандболі
чемпіонки країни з бухарестського
клубу Рапід обіграли словенок з команди Кріму та вперше мають
доступ до чвертьфіналу Ліги чемпіонів, де віце-чемпіонка Румунії бухарестське ЧСМ вже була кваліфікована. Маючи двох представників у чвертьфіналі Ліги,
румунський гандбол підтверджує свій статус сили на рівні жіночих клубних
команд.

Президент Румунії в Брюсселі

Румунія в особі президента Клауса Йоганніса цими вихідними на весняній Європейській раді в Брюсселі підтвердила необхідність збереження єдності у підтримці України. Крім того, головною темою зустрічі європейських лідерів було продовження підтримки цієї країни в умовах російського вторгнення. Президент Йоганніс нагадав, що Румунія підтримує європейський підхід щодо сприяння постачанню боєприпасів в Україну. З іншого боку, він представив Президенту Європейської Комісії Урсулі фон дер Ляєн складну ситуацію, в якій опинилися румунські фермери, яким необхідно допомогти через збитки, зазнані через масштабний експорт зерна з України. Клаус Йоганніс попросив Комісію повторно проаналізувати субсидію, надану Румунії, й Урсула фон де Ляєн оголосила, що суми будуть переглянуті. Чиновники Єврокомісії повинні врахувати той факт, що Румунія пішла на поступки заради полегшення експорту українського зерна, – заявив Клаус Йоганніс, за словами якого «дуже дивно, що в Єврокомісії з цих питань не ведуться ніякі переговори, а застосовуються певні формули. Ці питання не можна вирішувати по-бухгалтерські», – сказав президент. На переговорах у рамках Ради європейських міністрів сільського господарства Румунія отримала лише 10 мільйонів євро, що значно нижче оцінок, для компенсації фермерам, які зазнали збитків через дешеве зерно з України.

Візит прем’єр-міністра Ніколая Чука в Кишинів

Поки з Брюсселя президент Клаус Йоганніс оголосив, що Республіка Молдова отримає значну додаткову допомогу від Європейського Союзу, премєр-міністр Ніколає Чуке у четвер відвідав Кишинів з першим офіційним візитом. Він підтвердив безумовну підтримку Бухарестом маленької сусідньої держави на її європейському шляху, а також з метою консолідації економіки та підтримки стабільності і безпеки на тлі численних викликів у регіоні. Ніколає Чуке обговорив зі своїм колегою Доріном Речаном оновлення або будівництво мостів через річку Прут, відкриття нових пунктів пропуску та розвиток енергетичної інфраструктури між двома країнами. Вони також обговорили присутність румунських інвесторів у Республіці Молдова та створення бізнес-клімату відповідно до європейських стандартів, який сприяв би збільшенню інвестицій. У нинішньому геополітичному контексті візит румунського премєр-міністра до Кишинева має особливий підтекст – зазначають молдовські політологи, які кажуть, що в розпал змін, викликаних вторгненням Росії в Україну, Румунія відіграє особливу роль у забезпеченні безпеки сусідньої держави. Протягом останніх років Бухарест надавав допомогу в різних формах Республіці Молдова, а зараз, в умовах війни, він став економічним і комерційним порятунком для Республіки Молдова, а також для подолання гострої енергетичної кризи. Під час зустрічі Ніколає Чуке з президенткою Республіки Молдова Майєю Санду, остання подякувала Румунії за надану допомогу.

Румунія-Великобританія-США

Румунія і США парафували в Бухаресті угоду в галузі соціального забезпечення з метою захисту пенсійних прав румунських і американських працівників, які працюють на території іншої держави. Згідно з документом, підписаним послом Кетлін Кавалєк і міністром праці Маріусом Будеєм, буде створена можливість зарахування періодів, відпрацьованих як у Румунії, так і в Сполучених Штатах при обчисленні страхового стажу, який дає право на призначення пенсії. Угода має бути ратифікована парламентом Румунії. З іншого боку, у Лондоні міністр закордонних справ Богдан Ауреску та державний секретар у закордонних справах і справах Співдружності націй та розвитку Великої Британії Джеймс Клеверлі підписали оновлену Спільну декларацію румунсько-британського стратегічного партнерства та відкрили перший двосторонній форум Румунія-Великобританія, спрямований на визначення можливостей для посилення двосторонньої співпраці.

Румунія та Україна разом проводять вимірювання глибини
Бистрого

Україна дала письмову згоду на початок вимірювань на
каналі Дунай-Чорне море по гирлу Бистре, відповідно до запиту румунської
сторони для з’ясування проблеми днопоглиблювальних робіт, які виконують
українці. Міністр транспорту Сорін Гріндяу привітав готовність України на
заміри глибин на каналі Бистре. «Зважаючи на те, що навіть представники
Єврокомісії підтримали запити Румунії, я наполягаю на тому, що обидві держави
зацікавлені в проясненні ситуації щодо днопоглиблення, яке проводить Україна на
всьому Кілійському гирлі та на каналі Бистре», – написав Сорін Гріндяну в
соціальній мережі. Нагадаємо, румунська та українська сторони домовилися, що
румунські експерти 15 березня розпочнуть вимірювання на Кілійському гирлі та на
каналі Бистре, але виміри почалися тільки 17 березня і лише на Кілійському
гирлі через відсутність письмової згоди української сторони. Київ стверджує, що
на каналі Бистре було проведене оперативне днопоглиблення, тобто очищення від
наносів. Водночас Румунія заявляє, що українська сторона поглибила дно далеко
за межі дозволеної глибини в 3,5 метри, що може загрожувати дикій природі
дельти Дунаю, яка є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Тімішоара
отримала «Золоте яблуко»

Місто
Тімішоара отримало у п’ятницю трофей «Золоте яблуко» на знак визнання зусиль,
спрямованих на просування міста як міжнародна туристична дестинація. Премію
«Золоте яблуко», що вважається еквівалентом премії Оскар у
кінематографії, присудила Міжнародна федерація журналістів і письменників з
туризму FIJET, а вручив її меру міста Домініку Фріцу президент організації
Тіяні Хаддад. Він зазначив, що Тімішоара заслуговує на цю нагороду, оскільки це
місто демократії та мультикультурний центр особливої краси. Своєю чергою, мер
Тімішоари заявив, що трофей є заохоченням до продовження просування по тому
самому шляху. Таким чином Тімішоара, яка
в цьому році є «Культурною столицею Європи» увійшла до галереї румунських туристичних
напрямків, відзначених цим трофеєм, разом з Буковиною (північний схід), дельтою
Дунаю (південний схід), Околицями міста Сібіу (центр) та містом Орадя
(північний захід).

Свято франкомовності

20 березня 88 держав і урядів з п’яти континентів, які є членами або мають статус спостерігача в Міжнародній організації Франкофонії, а також 321 мільйон осіб, які говорять французькою мовою відзначили Міжнародний день франкофонії. Для Румунії, повноправного члена МОФ, 2023 рік має подвійне святкове значення – цього року виповнюється 30 років з моменту її приєднання до Міжнародної організації Франкофонії. З цієї нагоди Міністерство закордонних справ через посольства та консульства, а також Румунський інститут культури запланували проведення десятків заходів у приблизно 50 країнах світу.