Category: Новини

ПАРАЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Соціал-демократична партія «перша скрипка» в нинішній урядовій коаліції зайняла перше місце після недільних парламентських виборів у Румунії, згідно з результатами опитувань, проведених за годину до закриття виборчих дільниць і переданих бухарестськими телеканалами. За Соціал-демократичну партію проголосували 26% виборців. Друге місце посів опозиційний націоналістичний Альянс за об’єднання румунів з 19% виборців. Опозиційний Союз «За порятунок Румунії», а також Націонал-ліберальна партія (яка при владі з Соціал-демократичною партією) отримали кожна близько 15,5% голосів. Демократичний союз угорців Румунії, як завжди, долає необхідний п’ятивідсотковий порів. Здається, що і популістські партії «SOS Румунія» та «Партія молодих осіб» подолали необхідний поріг. Явка виборців перевищила 52%.

ЗАЯВИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що на недільних парламентських виборах проголосував за європейську країну. «Це дуже важливе голосування, тому що саме в Парламенті голосуються закони Румунії, саме в Парламенті голосується уряд», – сказав Клаус Йоганніс, який цього місяця закінчує свій другий і останній п’ятирічний президентський термін. Цьогорічне 1 грудня – це вибір між стабільністю і хаосом, між розвитком і жорсткою економією – сказав прем’єр-міністр СДП Марчел Чолаку у своєму дописі на Facebook. Він також висловився на користь Парламенту, який би «тримав ситуацію під контролем», щоб не скотитися «на небезпечний схил». Спікер Сенату Ніколає Чуке від НЛП також говорив про обов’язок поставити стабільність, діалог і повагу до громадян на перше місце в період, позначений викликами і важливими рішеннями. Лідерка опозиційного Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі заявила після голосування, що вона проголосувала з вірою в те, що румуни залишаться вільними і що наступний парламент прийме важливі закони для процвітання народу. Голова опозиційного націоналістичного Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон заявив, що голосував для дітей країни, для «румунів, які покинули батьківщину» і для людей похилого віку. Незалежний кандидат у президенти Келін Джорджеску, заявлений націоналіст, але якого звинувачують, що є проросійським, каже, що голосував «за Румунію, за повагу, за повну політичну відповідальність перед румунською нацією». Голова Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор заявив, що голосував за майбутнє угорської громади в Румунії і за сильне представництво в Парламенті.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ – Національний день Румунії в неділю був відзначений по всій країні парадами, військовими та релігійними церемоніями. Традиційний парад відбувся вранці в столиці, в якому взяли участь понад 2.500 румунських та іноземних військовослужбоців. 1 грудня, яке стало офіційним святом після антикомуністичної революції 1989 року, знаменує собою завершення процесу створення унітарної румунської національної держави наприкінці Першої світової війни в 1918 році. Під владу Бухареста перейшли всі провінції з румунським населенням, що перебували під владою сусідніх царської та австро-угорської багатонаціональних імперій: Басарабія (схід), Буковина (північний схід), Трансільванія (центр), Банат, Крішана і Марамуреш.

ВІТАННЯ – Представники іноземних посольств у Бухаресті привітали Румунію з Національним днем, яку вони назвали другом і надійним партнером. Посол Німеччини Пеер Гебауер написав на сторінці дипломатичної місії у Facebook, що його країну і Румунію об’єднує чудова дружба. Посол Великої Британії в Бухаресті Джайлз Портман назвав Румунію близьким союзником. А посол Ізраїлю Ліор Бен Дор нагадав, що його батьки, бабусі та дідусі походять з Румунії: «Румунія має багату історію, красиві пейзажі та гостинних людей. Для Ізраїлю Румунія завжди буде близьким другом з особливими відносинами. Я вдячний, що маю можливість зробити свій внесок у зміцнення відносин між нашими країнами», – сказав пан Ліор Бен Дор. Вітання через посольство США в Бухаресті також передав Державний секретар США Ентоні Блінкен, який зазначив, що «відданість Румунії безпеці та демократії в Європі є прикладом наслідування для всіх країн». Глава американської дипломатії зазначив, що його країна пишається співпрацею з Румунією у вирішенні глобальних проблем і забезпеченні процвітання і добробуту наших народів.

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії повідомило, що всі бюлетені, зареєстровані на закордонних виборчих дільницях у першому турі виборів президента Румунії 24 листопада, були відправлені в країну. Для цього дипломатичні представництва та консульські установи Румунії використовували найшвидші та найбезпечніші транспортні рішення, визначені в залежності від географічних регіонів та часових поясів, – заявили в МЗС. У відомстві також зазначили, що понад 97% голосів, висловлених у діаспорі, будуть у понеділок у Бухаресті. У четвер Конституційний суд Румунії зажадав від Центральної виборчої комісії перерахувати всі дійсні і недійсні голоси, висловлені в першому турі президентських виборів, після скарги одного з кандидатів про можливі фальсифікації. У понеділок конституційні судді вирішать, чи визнати голосування дійсним або будуть скасувати його. Якщо вони визнають його дійсним, другий тур президентських виборів відбудеться у неділю, 8 грудня.

ГАНДБОЛ – Жіноча збірна Румунії з гандболу програла в неділю ввечері матч з Чорногорією в групі B чемпіонату Європи – EHF EURO 2024, організованого в Австрії, Угорщині та Швейцарії, з рахунком 25-27. У п’ятницю, румунки перемогли Чехію 29:28. У вівторок вони завершують свої групові матчі з Сербією. Румунія 14 разів брала участь у жіночих чемпіонатах Європи, завоювавши лише одну бронзову медаль у 2010 році.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Понад 18 мільйонів румунів з правом голосу мають можливість голосувати в неділю, в Національний день, за наступний склад Парламенту. У діаспорі голосування відбуватиметься протягом двох днів, у суботу та неділю, на рекордних 950 виборчих дільницях. Найбільше проголосували в країнах з найбільшими румунськими громадами: Італії, Німеччині, Іспанії, Іспанії, Франції, Республіці Молдова.  Майже 7.000 осіб зареєструвалися, щоб скористатися своїм правом голосу на парламентських виборах поштою. 9 червня в Румунії одночасно відбулися місцеві та європейські парламентські вибори.

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії відклав до 2 грудня дебати щодо запиту одного з кандидатів про скасування першого туру президентських виборів. У четвер Конституційний суд вимагав повторного підрахунку всіх бюлетенів з першого туру президентських виборів. Незалежний кандидат, який посів перше місце після першого туру, Келін Джорджеску, якого майже одностайно вважають проросійським екстремістом, розкритикував рішення Конституційного суду і звинуватив правлячі Націонал-ліберальну та Соціаль-демократичну партії у використанні державних установ в особистих інтересах. Кандидатка у президенти від Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі, яка вийшла до другого туру президентських виборів також звинуватила Конституційний суд у грі з національною безпекою. Прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку, який посів третє місце після першого туру, заявив, що не хоче бути кандидатом після перерахунку голосів і вийде з президентських перегонів, навіть якщо буде на другому місці. Тимчасовий президент Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан заявив, що рішення суду може створити напругу в суспільстві, породити невизначеність і втрату довіри до державних установ. Центральне виборче бюро встановило 1 грудня як крайній термін для завершення перерахунку голосів. Але процес може затягнутися. Міністерство закордонних справ повідомило, що наразі тривають процедури передачі бюлетенів з-за кордону до Бухареста. Відправка розпочалася і триватиме 1, 2 і 3 грудня, додали в МЗС.

ПАРАД – 1 грудня румуни святкують Національний день. У суботу в Бухаресті відбулася генеральна репетиція військового параду, присвяченого Національному дню Румунії, 1 грудня. У неділю в параді візьмуть участь близько 2.500 військовослужбовців армії і фахівців інших збройних сил, а також близько 190 технічних засобів і 45 літаків. Разом з румунськими військовими в параді візьмуть участь 240 іноземних військовослужбовців з країн-членів і партнерів НАТО. Загальна підготовка до недільного військового параду проходить також в Алба-Юлія. У місті Великого Обєднання в суботу розпочалися церемонії покладання вінків, а також концерти і заходи під вільним небом.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ – Прийоми з нагоди Національного дня Румунії відбулися в суботу в кількох румунських посольствах і дипломатичних місіях. В Італії святкування збіглося з 145-ю річницею встановлення дипломатичних відносин між двома країнами, а подвійна подія була відзначена гала-концертом у Венеціанській опері. У столиці Іспанії сотні представників центральної та регіональної влади, культурних кіл та румунських громад були присутні на прийомі, організованому посольством Румунії. В Австралії румунський прапор був спроєктований на емблематичних будівлях в декількох містах.

СВЯТО – Християни відзначають сьогодні день Святого Апостола Андрія Первозванного, духовного покровителя Румунії. Святий Андрій – єдиний апостол, який прибув до країни, в Добруджу, де заснував перші християнські громади. Святий Андрій – один з 12 апостолів Ісуса Христа. Він народився у Віфсаїді в Галілеї. Помер як мученик у Патрах (Греції), розіп’ятий на Х-подібному хресті. З 2001 року День святого Андрія Первозванного є національним святом у Церкві Близько 970.000 румунів святкують сьогодні свої іменини.

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії в суботу висловило солідарність з грузинським народом: «Як член Європейського Союзу, Румунія повністю солідарна з грузинським народом у його законній боротьбі за гідність, свободу і європейське майбутнє», – йдеться в заяві румунського МЗС. У суботу Грузія оголосила, що понад 100 осіб було заарештовано на другий день протестів, викликаних рішенням уряду призупинити переговори про інтеграцію з ЄС. Ситуація в Грузії залишається напруженою з тих пір, як правляча партія «Грузинська мрія» заявила про перемогу на виборах наприкінці жовтня, які, за словами опозиції і президентка Саломе Зурабішвілі, були затьмарені фальсифікаціями. На цьому тлі Європарламент прийняв резолюцію, в якій визнав вибори нечесними і закликав до їх повторного проведення. Крім того, Європарламент закликає до міжнародного нагляду для забезпечення їхньої чесності.

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії оголосив у п’ятницю, що відклав до 2 грудня розгляд запиту одного з кандидатів у президенти про анулювання результатів першого туру голосування. Конституційний суд очікує на завершення перерахунку голосів. У четвер Конституційний суд вимагав повторного підрахунку всіх бюлетенів з першого туру президентських виборів і процес перерахунку вже розпочався. Незалежний кандидат, який посів перше місце після першого туру, Келін Джорджеску, якого майже одностайно вважають проросійським екстремістом, розкритикував рішення Конституційного суду і звинуватив правлячі Націонал-ліберальну та Соціаль-демократичну партії у  використанні державних установ в особистих інтересах. Кандидатка у президенти від Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі, яка вийшла до другого туру президентських виборів також звинуватила Конституційний суд у грі з національною безпекою. Прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку, який посів третє місце після першого туру, заявив, що не коментуватиме рішення Конституційного суду. Зі свого боку, тимчасовий глова Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан стверджує, що рішення суду, породжує напруження в суспільстві, невизначеність і втрату довіри до державних установ. 29 листопада мала розпочатися виборча кампанія до другого туру голосування, який має відбутися 8 грудня.

КІБЕРАТАКИ – Вища рада національної оборони Румунії на засіданні в четвер у Бухаресті  відзначила наявність кібератак, спрямованих на вплив на чесність виборчого процесу в першому турі президентських виборів в Румунії, що відбувся 24 листопада. На думку членів ВРНО Румунія стала пріоритетом для ворожих дій з боку державних та недержавних кібер-суб’єктів, зокрема Російської Федерації, яка все більше зацікавлена у впливі на громадський порядок денний в румунському суспільстві і соціальну згуртованість. Звинувачення у втручанні Росії в президентські вибори в Румунії є безпідставними, – заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, якого цитує Reuters. Він сказав, що Росія не має звички втручатися у вибори в інших країнах, особливо в Румунії, і не планує цього робити. Ще одним висновком засідання ВРНО стало те, що соціальна мережа TikTok надавала перевагу Келіну Джорджеску, кандидату, якого вважають проросійським, антиєвропейським і антинатовським екстремістом і який, зрештою, посів перше місце після першого туру президентських виборів. Таким чином, його видимість значно зросла порівняно з іншими учасниками виборчого процесу, яких алгоритми TikTok визнали кандидатами на президентських виборах, а контент, який вони просували, був масово відфільтрований, що експоненціально зменшило їхню видимість серед користувачів платформи.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Понад 18 мільйонів румунів з правом голосу мають можливість, у неділю, в Національний день, обирати наступний склад Парламенту Румунії. На 300 місць у Палаті депутатів та 166 у Сенаті  кандидують понад 8.000 осіб від 31 партії та альянсів. Також 19 організацій національних меншин сподіваються отримати голоси румунів. У діаспорі голосування відбуватиметься протягом двох днів, у суботу та неділю, на рекордних 950 виборчих дільницях, організованих за кордоном. За даними Постійного виборчого органу, майже 7.000 осіб зареєструвалися, щоб скористатися своїм правом голосу поштою на виборах 1 грудня. 9 червня в Румунії одночасно відбулися місцеві вибори та вибори до Європейського парламенту.

КОНФЕРЕНЦІЯ – Міністерка  закордонних справ Лумініца Одобеску взяла участь у п’ятницю у відкритті восьмої Бухарестської конференції з питань безпеки, заходу, присвяченого питанням безпеки і оборони в Центральній і Східній Європі. Бухарестська конференція, яка вже стала традиційною, зібрала офіційних представників НАТО і ЄС, академічних експертів і представників неурядового сектору. Лумініца Одобеску зробила огляд поточних конфліктів і криз, підкресливши, що вони є проявами перегляду або ігнорування міжнародного порядку, заснованого на правилах. Лумуніца Одобеску зазначив, що нелегітимна і неспровокована агресивна війна Російської Федерації проти України останнім часом посилилася, в тому числі за допомогою гібридної кампанії, яка включає кібератаки. У цьому контексті вона підкреслила, що такі кампанії спрямовані не лише проти України, але й проти союзників по НАТО, держав-членів ЄС та партнерів, які обрали європейський шлях, таких як Республіка Молдова.

ПРОТЕСТИ – У п’ятницю в Бухаресті відбулися акції протесту, на яких працівники та колишні працівники залізничного, лісового та гірничодобувного секторів, а також пенсіонери та військовослужбовці у відставці висловили своє невдоволення умовами праці, оплати та пенсійного забезпечення. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку зустрівся з представниками профспілок, які брали участь в акціях протесту, і повідомив їм, що будуть вжиті заходи для забезпечення дотримання прав нинішніх і колишніх працівників цих секторів. Щодо державних військових пенсій, прем’єр-міністр заявив, що уряд буде підтримувати просування та впровадження закону, спрямованого на усунення нерівності.

ПАРАД – У суботу в Бухаресті відбудеться генеральна репетиція військового параду, присвяченого Національному дню Румунії, 1 грудня. У недільному параді візьмуть участь близько 2.500 солдатів і фахівців Міністерства національної оборони, Міністерства внутрішніх справ, Румунської служби інформації, Служби спеціальних телекомунікацій, Пенітенціарної служби та Митної служби Румунії, а також близько 190 технічних засобів та 45 літаків. До румунських військових приєднаються близько 240 іноземних військовослужбовців з країн-членів і партнерів Альянсу.

ДЕМОНСТРАЦІЇ – Вчора ввечері грузинська поліція застосувала силу для розгону тисяч проєвропейських демонстрантів, які заблокували центр столиці Тбілісі. Люди вийшли на вулиці після того, як уряд оголосив, що призупиняє будь-які переговори про членство в ЄС до 2028 року і відмовиться від отримання грантів від ЄС. Президент Саломе Зурабішвілі звинуватила виконавчу владу в оголошенні війни власному народу. Правляча партія «Грузинська мрія», заснована олігархом Бідзіною Іванішвілі, який заробив свої статки в Росії в 1990-х роках, останнім часом займає все більш ворожу позицію щодо ЄС і США. Партія також запропонувала низку законів у російському дусі і нещодавно була звинувачена у фальсифікації парламентських виборів. Вчора Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій визнав вибори нечесними і закликав провести їх повторно – резолюція була прийнята 444 голосами «за» і лише 72 «проти», її підтримала більшість парламентських груп, окрім ультраправих. Крім того, Європарламент закликає до міжнародного нагляду за виборами, щоб забезпечити їхню чесність.

ФУТБОЛ – ФЧСБ, чемпіон Румунії з футболу зіграв внічию 0:0 з грецькою командою «Олімпіакос Пірей» у четвер ввечері на Національній арені в Бухаресті в п’ятому турі футбольної Ліги Європи, незважаючи на те, що майже півгодини грав у чисельній меншості. Після п’яти турів ФЧСБ посів 10-те місце в своїй групі з 10 очками, лише на три пункти відстаючи від лідера «Лаціо» (Італія, 13 очок). Чемпіони Румунії мають добрі шанси на вихід до 1/8 фіналу замаганння.

ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії вимагав повторного підрахунку всіх бюлетенів з першого туру президентських виборів після отримання скарг про анулювання результатів голосування. Одноголосним голосуванням судді КС вирішили вимагати повторної перевірки та перерахунку всіх дійсних і недійсних бюлетенів на виборах  24 листопада. Центральна виборча комісія має  це зробити до 14:00 п’ятниці, коли заплановано наступне засідання КСР. Рішення суддів було прийнято за поданням кандидата в президенти Крістіана Терхеша, який стверджував, що голоси, отримані Людовіком Орбаном, були зараховані за Елену Ласконі, яка посіла друге місце з відривом лише у 2 742 голоси від кандидата, який посів третє місце, нинішнього прем’єр-міністра Марчела Чолаку. У той же час судді Конституційного суду відхилили, також одноголосно, як прострочену, вимогу кандидата від партії «Нова Румунія» Себастіана Попеску про скасування першого туру виборів. Нагадаємо, 1 грудня проходитимуть загальні вибори для призначення депутатів і сенаторів Парламенту Румунії, а 8 грудня призначений другий тур президентських виборів.

РЕАКЦІЇ НА РІШЕННЯ КС – Рішення Конституційного суду Румунії про перерахування Центральною виборчою комісією всіх голосів виборців у першому турі президентських виборів, було розкритиковано політичними партіями.  КС грає з національною безпекою, написала у Facebook кандидатка у президенти від Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі, яка вийшла до другого туру президентських виборів. За її словами, з екстремізмом потрібно боротися шляхом голосування, а не кулуарними іграми. Лідер партії «Сила правих» Людовік Орбан, який вибув з перегонів у першому турі на користь Елени Ласконі, вважає, що КС грає на руку Соціал-демократичній партії (при урядуванні), щоб вивести кандидатку від Союзу «За порятунок Румунії» з вирішального туру виборів. Він вважає, що результат голосування є чітким, зрозумілим і не викликає жодних сумнівів. Зі свого боку, лідер Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон розкритикував Конституційний суд і звинуватив його в тому, що він перетворився на пішака на політичній сцені. Відповідно до закону, КСР скасовує вибори, якщо голосування і визначення результатів були проведені шляхом фальсифікацій, які могли змінити розподіл мандатів або порядок кандидатів, які мають право брати участь у другому турі. У такій ситуації КСР призначає повторний перший тур президентських виборів на другу неділю після дати скасування виборів.

ВРНО – Члени Вищої ради національної оборони встановили наявність кібератак з метою вплинути на правильність виборчого процесу згідно з документами, наданими представниками органів влади у сфері оборони, громадського порядку та національної безпеки, повідомили в четвер в Адміністрації президента. Було також підтверджено, що в нинішньому контексті регіональної та особливо виборчої безпеки Румунія, разом з іншими державами на східному фланзі НАТО, стала пріоритетом для ворожих дій деяких державних і недержавних акторів, зокрема Російської Федерації, з боку якої зростає зацікавленість впливати на суспільний порядок денний румунського суспільства та соціальну згуртованість. З аналізу документів також випливає, що, всупереч виборчому законодавству, один з кандидатів на президентських виборах, а саме незалежний кандидат Келін Джорджеску, отримав вигоду від масового висвітлення завдяки преференційному режиму, який йому надала платформа TikTok, не позначивши його як політичного кандидата, тобто не вимагаючи від нього маркування відеоматеріалів унікальним ідентифікаційним кодом, присвоєним Постійним виборчим органом, що є обов’язком, встановленим виборчим законодавством. У зв’язку з цим члени Ради звернулися до органів, відповідальних за національну безпеку, за безперебійний перебіг виборчого процесу, а також до судових органів з проханням вжити необхідних заходів, відповідно до їхньої правової компетенції, для з’ясування питань, порушених на засіданні ВРОК.

ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС – Спеціальна служба телекомунікацій повідомила, що не було виявлено жодних вразливостей щодо безпечного надання послуг зв’язку та інформаційних технологій, які надаються Постійному виборчому органу, організатору президентських виборів 24 листопада. Спеціальна служба телекомунікацій також заявила, що ні до, ні під час виборчого процесу вона не отримувала жодної інформації від інших суб’єктів, відповідальних за кібербезпеку, щодо здійснення кібератак.

ЦЕРКВА – Синод Румунської Православної Церкви нагадав священнослужителям, що їм заборонено займатися партійною політикою або брати участь у виборчих кампаніях в якості прихильників. Вони зобов’язані зберігати нейтралітет як у своїх публічних заявах, так і в практичній діяльності. Політичний вибір священика буде виражатися тільки таємним особистим голосуванням, – нагадують керівники Румунської Православної Церкви, напередодні парламентських виборів 1 грудня, в Національний день, і другого туру президентських виборів 8 грудня. Водночас Синод знову звертається до лідерів політичних партій із закликом не допускати вербування священнослужителів або використання в політичних цілях осіб, приміщень, богослужінь і церковної символіки. РПЦ не рекомендує підтримувати жодну політичну партію чи будь-яку політичну ідеологію, але закликає всіх громадян робити вибір, спрямований на реалізацію блага країни та просування християнських цінностей у суспільстві. Під час останнього перепису населення в Румунії в 2021 році 85,3 відсотка від загальної кількості постійного населення визнали себе православними.

ШЕНГЕН – Контроль на кордоні Румунії з країнами Шенгенської зони буде скасовано з 1 січня 2025 року – таке рішення прийняли в середу представники країн-членів ЄС на засіданні COREPER в Брюсселі. Фінальним кроком стане формальне ухвалення рішення Європейською Радою в середині наступного місяця. Також у середу Державний департамент США оголосив, що Румунія знизила рівень відмов у видачі віз нижче 3-відсоткового порогу, встановленого американським законодавством, таким чином виконавши один з основних критеріїв для отримання права на участь у програмі безвізового режиму.

ПАРАД – Близько 2 500 військових фахівців і особового складу, 190 технічних засобів і 45 літаків візьмуть участь у традиційному військовому параді в Бухаресті 1 грудня, в Національний день Румунії. Разом з румунськими військовими в параді візьмуть участь близько 240 іноземних військовослужбовців з Албанії, Бельгії, Чехії, Хорватії та Франції. До них приєднаються колеги з Німеччини, Італії, Люксембургу, Північної Македонії, Республіки Молдова, Польщі, Португалії, Великобританії, Іспанії, США і Туреччини. Буде також організована виставка військової техніки, яка буде відкрита для громадськості після офіційної церемонії. Національний день Румунії буде відзначений військовими церемоніями в інших великих містах країни, а також на театрах військових дій, де дислокуються румунські військовослужбовці.

ЄВРОКОМІСІЯ – У середу Європейський парламент затвердив новий склад Європейської комісії. Голова Комісії Урсула фон дер Ляєн, яка перебуває на другому терміні, заявила, що першою ініціативою виконавчої влади ЄС буде «Компас конкурентоспроможності» – стратегічний план розвитку європейської економіки. Серед п’яти виконавчих віце-президентів Комісії – румунка Роксана Минзату, яка координуватиме соціальну політику, розвиток навичок, професійну підготовку та деякі напрямки освітньої політики.

ШТРАФИ – Румунія, Італія, Польща, Болгарія, Чехія, Словаччина та Австрія закликали міністрів з питань конкуренції ЄС знайти спосіб для автовиробників уникнути штрафів з 2025 року, коли набудуть чинності більш жорсткі правила ЄС щодо викидів вуглекислого газу. Сім країн закликають вжити заходів для збереження конкурентоспроможності європейської автомобільної промисловості в той час, коли вона стикається зі значними проблемами у сфері виробництва, праці та глобальної конкуренції, зазначає Bloomberg. Посилення позицій європейських виробників на світовій арені є одним з ключових пріоритетів Урсули фон дер Ляєн на її другому терміні на посаді президентки Єврокомісії.

ВРОК – Президент Румунії Клаус Йоганніс скликав засідання Вищої ради оборони країни, яке відбудеться в четвер у Бухаресті, повідомила Адміністрація президента. За інформацією джерела, на порядку денному – аналіз можливих ризиків для національної безпеки, спричинених діями державних та недержавних кібер-суб’єктів щодо ІТ-інфраструктур, які підтримують виборчий процес. З іншого боку, Національний орган з управління та регулювання у сфері комунікацій (ANCOM) звернувся до Європейської комісії з проханням провести детальне розслідування впливу китайської платформи TikTok на цьогорічні вибори в Румунії, стверджуючи, що ця соціальна мережа може становити значний ризик для національної безпеки та суверенітету румунської держави. Розслідування преси показали, що TikTok проводив інтенсивну кампанію з просування переможця першого туру недільних президентських виборів.

ВИБОРИ – Очікується, що Конституційний суд Румунії затвердить результати першого туру президентських виборів до 28 листопада, а кампанія другого туру розпочнеться 29 листопада. У вівторок Центральне виборче бюро оприлюднило остаточні результати недільних виборів.  Згідно з цими даними, незалежний кандидат Келін Джорджеску посів перше місце, отримавши 22,94% голосів виборців. На другому місці опинилася лідерка Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі з 19,18%, а на третьому – голова Соціал-демократичної партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку з 19,15%. За ними йдуть лідер Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон з 13,86% голосів, голова Націонал-ліберальної партії Ніколає Чука – 8,79% і колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, який балотувався як незалежний кандидат і якому віддали перевагу 6,32% виборців. Решта кандидатів набрали менше 5%.

БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ – Румунія виконала критерії щодо рівня відмов у видачі віз, щоб отримати право на участь у програмі безвізового режиму. У середу Державний департамент США оприлюднив загальну ситуацію з відмовами у візах B1/B2 на 2024 фінансовий рік, згідно з якою Румунія досягла 2,61%, що нижче 3% порогу, необхідного за американським законодавством для участі в програмі, яка дозволяє безвізові подорожі до США. Цю заяву привітали виконавча влада Румунії та міністерство закордонних справ. Посольство США в Бухаресті зазначає, що дотримання рівня відмов у видачі туристичних віз є лише одним з багатьох критеріїв, які визначають право країни на участь у програмі безвізового режиму. Міністерство внутрішньої безпеки США, консультуючись з Державним департаментом, оцінює весь спектр вимог програми, включаючи підтвердження того, що уряд країни-партнера надає взаємні привілеї всім громадянам і резидентам США, виконує певні угоди та домовленості про обмін інформацією, а також співпрацює у забезпеченні дотримання імміграційного законодавства, в тому числі щодо виїзду своїх громадян зі Сполучених Штатів Америки. Безвізовий режим – це урядова програма США, яка дозволяє громадянам певних країн подорожувати до Сполучених Штатів на термін до 90 днів з метою туризму, бізнесу або транзиту через територію Сполучених Штатів без візи.

ШЕНГЕН – У повідомленні, розміщеному на Facebook Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав у середу схвалення послами ЄС повного приєднання Румунії до Шенгенської зони. Аналогічне повідомлення зробив і прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Це рішення було прийнято після неодноразових відтермінувань і через 17 років після вступу Румунії до ЄС. Згідно з повідомленням, вступ був схвалений сьогодні Комітетом постійних представників урядів країн-членів ЄС (COREPER). Рада з питань юстиції та внутрішніх справ повинна буде офіційно схвалити це рішення 12 грудня, оголосив також президент Румунії.

ЄВРОКОМІСІЯ – Новий склад Європейської комісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн був затверджений сьогодні на пленарному засіданні Європейського парламенту в Страсбурзі. Нова команда Урсули фон дер Ляєн отримала 370 голосів «за», 282 – «проти» і 36 – «утрималися». До складу нової виконавчої влади ЄС, що складається з 6 віце-президентів і 20 комісарів, також увійшла румунська депутатка Європарламенту Роксана Минзату, яка обіймає посаду виконавчого віце-президента з соціальних питань, навичок і готовності до кризових ситуацій. У дебатах перед голосуванням Урсула фон дер Ляєн заявила, що свобода і суверенітет Європейського Союзу «більше, ніж будь-коли» залежать від його «економічної сили». Вона зазначила, що перша велика ініціатива нової Єврокомісії буде зосереджена на конкурентоспроможності, щоб скоротити розрив зі Сполученими Штатами і Китаєм у нових бізнесах і технологіях, а також посилити безпеку ЄС і підвищити його здатність стояти на власних ногах. Вона також наполягала на європейській обороні та необхідності докладати більше зусиль, щоб конкурувати з військовими витратами Росії в розпал війни з Україною і в той час, коли Дональд Трамп готується повернутися до Білого дому. Нова Європейська комісія розпочне роботу 1 грудня. Також у середу ЄП проголосував за бюджет ЄС на 2025 рік на суму близько 200 млрд євро.

ЗАРПЛАТНЯ – Мінімальна заробітна плата в Румунії зросте з 3 700 до 4 050 леїв (1 євро = 5 леїв) брутто, починаючи з 1 січня наступного року, відповідно до переговорів між урядом, роботодавцями та профспілками. Проєкт Міністерства праці досі перебуває на стадії громадського обговорення і був схвалений виконавчим органом на засіданні в середу. Це приведе Румунію у відповідність до європейської директиви, яка надає працівникам право на справедливу заробітну плату для забезпечення гідного рівня життя. Мінімальна заробітна плата брутто повинна становити від 47% до 52% від середнього валового заробітку по країні, а формула розрахунку, яку розроблять фахівці Міністерства праці, повинна буде враховувати кілька критеріїв, таких як купівельна спроможність, темпи зростання заробітної плати та продуктивність праці в країні.

МОЛДОВА – Європейський парламент готує фінансовий пакет для Республіки Молдова на суму 1,8 млрд євро. На пленарному засіданні в Страсбурзі депутати Європарламенту заявили, що результати референдуму про європейську інтеграцію Молдови зобов’язують ЄС вжити заходів підтримки. Депутат Європарламенту від Румунії Зігфрід Мурешан заявив, що, серед іншого, йдеться про зміну співвідношення між грантами та кредитами. За його словами, Єврокомісія запропонувала, щоб 20% плану зростання становили гранти, а 80% – кредити на надзвичайно вигідних умовах. Віце-президент Європейського парламенту Віктор Негреску, зі свого боку, заявив, що мета полягає в тому, щоб остаточне голосування щодо цього фінансового пакету відбулося в травні 2025 року. Він додав, що вживаються заходи для відкриття офісу Європарламенту в столиці Молдови, Кишиневі, який надаватиме необхідні консультації та підтримку для полегшення транспозиції європейського законодавства в національні закони. У цьому контексті у понеділок в Кишиневі відбувся 10-й Форум європейської інтеграції за участю Президента Республіки Молдова Майї Санду. Кишинів офіційно подав заявку на членство в ЄС 4 березня 2022 року, всього через кілька днів після російського вторгнення в Україну. У червні 2022 року Європейська Рада визнала європейську перспективу країни і вирішила надати їй статус країни-кандидата на членство.

ПАРАД – Генеральна репетиція військового параду, присвяченого Національному дню Румунії, 1 грудня, спочатку запланованого на четвер, відбудеться в суботу – про це оголосило Міністерство оборони після того, як вже відбулася перша репетиція. У параді візьмуть участь близько 2500 військовослужбовців і фахівців з Міністерства національної оборони, Міністерства внутрішніх справ, Румунської служби інформації, Служби спеціальних телекомунікацій, Пенітенціарної адміністрації і Митної служби Румунії, а також близько 190 технічних засобів і 45 літаків. Разом з румунськими військовими у військовому параді пройдуть близько 240 іноземних військовослужбовців у складі підрозділів з Албанії, Бельгії, Чехії, Хорватії, Франції, Німеччини, Італії, Люксембургу, Північної Македонії, Республіки Молдова, Польщі, Португалії, Іспанії, Туреччини, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, США і Франції, а також військовослужбовці з країн-союзників, які беруть участь у структурах НАТО, розташованих на території Румунії. До складу іноземних підрозділів входить близько 21 технічного засобу, в тому числі бойові літаки, повідомляє Міноборони Румунії.

ВИБОРИ – Центральне виборче бюро представило у вівторок остаточні результати першого туру президентських виборів в Румунії. Згідно з цими даними, незалежний кандидат Келін Джорджеску посів перше місце, отримавши 22,94% голосів виборців. На другому місці опинилася лідерка Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі – 19,18%, а на третьому – голова Соціал-демократичної партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку з 19,15%. За ними йдуть лідер Альянсу за об’єдніання румунів Джордже Сіміон – 13,86% голосів, голова Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке – 8,79% і колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, який балотувався як незалежний кандидат і якому віддали перевагу 6,32% виборців. Решта кандидатів набрали менше 5%.

ПОЛІТИКА – Керівництво керівної Соціал-демократичної партії Румунії вирішило, що заступник голови Європарламенту Віктор Негреску відповідатиме за політичну комунікацію партії до парламентських виборів 1 грудня. Про це повідомив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він подав у відставку з посади лідера соціал-демократів після провальних результатів у президентських виборах,  не набравши необхідної кількості голосів для виходу до другого туру перегонів. І керівництво Націонал-ліберальної партії, другої політичної сили правлячої коаліції, також подало у відставку, на чолі з її лідером Ніколаєм Чуке, який посів лише п’яте місце в першому турі. Тимчасовим очільником НЛП став відомий місцевий лідер, мер міста Орадя Іліє Боложан. Він оголосив, що ліберали підтримують правоцентристську проєвропейську кандидатку Елену Ласконі, лідерку Союзу “За порятунок Румунії” у другому турі виборів Президента Румунії, яка 8 грудня зустрінеться з проросійським екстремістом Келіном Джерджеску, несподіваним переможцем першого туру.

ЄВРОПАРЛАМЕНТ – У вівторок у Страсбурзі депутати Європарламенту підтвердили свою рішучу підтримку України, засудивши співпрацю між Росією та Північною Кореєю і закликли Європейський Союз посилити підтримку Києва. У заяві, опублікованій лідерами Європароаменту міститься заклик до країн ЄС «посилити підтримку України всіма способами, в тому числі політично, фінансово, військово та через гуманітарну допомогу». У заяві також підтверджується, що ЄП «стоїть поруч і всіляко підтримує Україну до її перемоги». На порядку денному Європарламенту – також питання повноправного членства Румунії та Болгарії в Шенгенській зоні. Дебати відбуваються невдовзі після того, як Австрія погодилася зняти своє вето в Раді ЄС, щоб дозволити повноцінний вступ двох країн до Шенгену. Дебати також відбуваються напередодні прийняття бюджету ЄС на 2025 рік. За словами румунського депутата Європарламенту Віктора Негреску, одного з учасників переговорів, парламенту вдалося отримати бюджет на наступний рік, який на 10 млрд євро перевищує цьогорічний. У середу Європарламент проведе остаточне голосування щодо нового складу Єврокомісії.

СІМЕЙНА МЕДИЦИНА – Румунія стикається з браком сімейних лікарів. Майже 20% лікарів, які працюють по всій країні, старші 70 років, а їх нестача становить 1130 сімейних лікарів, більшість з них, понад 900, у сільській місцевості, – заявила президентка Національного будинку медичного страхування Валерія Гердя. Експерти, які взяли участь у дебатах, організованих організацією “Врятуймо дітей! попереджають, що в найближчі роки кількість хворих людей, які будуть змушені звернутися до лікарні, щоб потрапити на прийом до лікаря, збільшиться. У Румунії понад 300 сіл не мають жодного сімейного лікаря, і лише в менш ніж половині населених пунктів є достатня кількість медичного персоналу. Кількість людей, які звертаються до сімейного лікаря, на 50% більша в сільській місцевості, ніж у містах, а понад 25% румунів, які проживають в країні, не охоплені системою соціального медичного страхування.

ПАРАД – Близько 2 500 військовослужбовців і фахівців Міністерства національної оборони, Міністерства внутрішніх справ, Румунської служби інформації, Служби спеціального зв’язку, Національної пенітенціарної адміністрації та Митної служби Румунії, а також близько 190 технічних засобів і 45 літаків та гелікоптерів візьмуть участь у Національному військовому параді, організованому в неділю, 1 грудня, в Бухаресті з нагоди Національного дня Румунії. Разом з румунськими військовими у параді візьмуть участь близько 240 іноземних військовослужбовців з Албанії, Бельгії, Чехії, Хорватії, Франції, Німеччини, Італії, Люксембургу, Північної Македонії, Республіки Молдова, Польщі, Португалії, Іспанії, Туреччини, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії та США, а також військовослужбовці країн-членів Альянсу, які беруть участь в структурах НАТО на території Румунії, в тому числі близько 21 одиниці техніки та бойових літаків.

Р.МОЛДОВА – Правосуддя, економіка та безпека є головними пріоритетами для Республіки Молдова на найближчі роки, – заявила президентка Майя Санду на Форумі європейської інтеграції у вівторок в Кишиневі. Вона підкреслила, що вступ до ЄС є єдиним шансом зберегти демократію, розвиток в умовах миру і стабільності. Незважаючи на антиєвропейську пропаганду і спроби Кремля розвернути нас назад, громадяни Молдови показали, що європейські цінності – це і їхні цінності, – сказала Майя Санду, нагадавши про конституційний референдум, який вніс поправки до Конституції і включив європейський шлях як стратегічну мету. Нагадаємо, що сусідня держава офіційно подала заявку на членство в ЄС у березні 2022 року, всього через кілька днів після початку російського вторгнення в Україну. У червні того ж року Європейська Рада надала їй статус країни-кандидата на членство в ЄС.

СЕРЕДНІЙ СХІД – Міністри закордонних справ країн “Великої сімки” у вівторок заявили про свою підтримку “негайного припинення вогню між Ізраїлем і Хезболлою”, заявивши, що “настав час досягти дипломатичного врегулювання в Лівані”, – повідомляє AFP. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив, що Ізраїль “не має жодних виправдань” для відмови від припинення вогню в Лівані, про яке домовилися США і Франція. Сполучені Штати натякнули, що угода близька до укладення, але закликали до обережності. У той час, коли дипломатичні зусилля активізуються, Ізраїль посилив бомбардування опорних пунктів “Хезболли”, особливо на південних околицях Бейрута. На цьому тлі Верховний комісар ООН з прав людини Волкер Турк висловив стурбованість ескалацією бойових дій в Лівані, де, за даними його офісу, в результаті ізраїльських авіаударів за останні дні загинуло близько 100 осіб, в тому числі жінки, діти і лікарі. Нагадаємо, що 8 жовтня 2023 року “Хезболла” відкрила фронт проти Ізраїлю на підтримку свого палестинського союзника ХАМАС.

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА РУМУНІЇ – Незалежний кандидат Келін Джорджеску несподівано посів перше місце за кількістю голосів виборців, набравши 22,94% голосів після підрахунку 100% бюлетенів, у першому турі президентських виборів в Румунії, що відбувся в неділю. На другому місці – лідерка опозиційного правоцентристського Союзу «За Порятунок Румунії» Елена Ласконі – 19,18%, яка на понад дві тисячі голосів випереджає чинного прем’єр-міністра і лідера найбільшої в Румунії, керівної Соціал-демократичної партії Марчела Чолаку (СДП) з 19,15%. За ними йдуть лідер опозиційного ультранаціоналістського Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон (13,86%) і лідер іншої керівної Націонал-ліберальної партії, спікер Сенату Ніколає Чуке (8,79%). Колишній заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, який балотувався як незалежний кандидат отримав підтримку 6,32% виборців. Решта кандидатів набрали менше 5%. Приблизно 9,5 мільйонів румунів, або понад 52,6% тих, хто внесений до постійних виборчих списків, прийшли в неділю на виборчі дільниці. Понад 821 тисяча румунів проголосували за кордоном. За даними Постійного виборчого органу, найбільшу кількість дійсних голосів за кордоном отримав Келін Джорджеску – 43,35%, за ним йдуть Елена Ласконі – 26,82% і Джордже Сіміон – 12,07%. У президентських перегонах взяли участь 13 кандидатів, 9 від політичних партій та 4 самовисуванці. Другий тур виборів Президента Румунії пройде 8 грудня. 1 грудня, у Національний день Румунії, пройдуть парламентські перегони. Нагадаємо, що 9 червня ц.р. пройшли місцеві вибори та вибори до Європарламенту.

ВІДСТАВКИ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку оголосив, що подає у відставку з посади лідера соціал-демократів після провальних результатів у першому турі виборів Президента Румунії. Марчел Чолаку не пройшов до другого туру, поступившись кандидатці від опозиційного Союзу «За порятунок Румунії» Елені Ласконі з різницею в кілька тисяч голосів. Лідер СДП привітав двох кандидатів, які пройшли до другого туру й оголосив, що його партія не оскаржуватиме результати голосування, оскільки важливість вирішального туру 8 грудня є набагато більшою, ніж особисті інтереси. Марчел Чолаку також заявив, що залишиться поруч зі своїми колегами до парламентських виборів, які пройдуть наступної неділі, після чого не балотуватиметься на жодну партійну посаду. Схожа ситуація і серед лібералів, партнерів соціал-демократів в чинному уряді. Лідер Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке, який також є головою Сенату також подав у відставку за результатами президентських виборів, на яких він посів 5-е місце. Він закликав традиційні партії «зберегти єдність Румунії». Ніколає Чуке заявив, що НЛП «усвідомлює помилки, яких вона припустилася і боротиметься до кінця за те, щоб Румунія залишалася вільною і демократичною країною».

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА РУМУНІЇ-ДІАСПОРА – Перший тур президентських виборів офіційно завершився в понеділок о 7 годині ранку за румунським часом на всіх 950 виборчих дільницях, відкритих за кордоном. Про це повідомило Міністерство закордонних справ. Останніми виборчими дільницями, де пройшло голосування за кордоном, були дільниці у Ванкувері, Канада, а також у містах Західного узбережжя США – Сан-Франциско, Лос-Анджелесі, Анахаймі, Лас-Вегасі, Портленді, Сакраменто, Сан-Дієго, Сіетлі та інших містах. Різниця в часових поясах і особливий графік голосування призвели до того, що голосування на президентських виборах за кордоном тривало 78 годин: з 01.00 години (за Бухарестом) п’ятниці 22 листопада до 7.00 за румунським часом понеділка 25 листопада, – пояснили в Міністерстві закордонних справ Румунії. Зовнішньополітичне відомство організувало 950 виборчих дільниць за кордоном до цьогорічних президентських і парламентських виборів. За даними Постійного виборчого органу, до моменту закриття виборчих дільниць у понеділок, 821 703 громадяни Румунії проголосували в діаспорі – 817 476 за додатковими списками і 4 227 – поштою.

РЕФЕРЕНДУМ – У неділю У Бухаресті також пройшов місцевий референдум, ініційований генеральним мером столиці Нікушором Даном. Референдум було визнано таким, що відбувся, оскільки в ньому взяло участь більше 30% громадян, більшість з яких відповіли «Так» на всі три запитання. 67% виборців сказали «ТАК» на запитання про централізовану видачу дозволів на будівництво в столиці, 64% погодилися з пропозицією розділити гроші між генеральною мерією та меріями шести секторів столиці, а 82% відповіли так на запитання щодо необхідності запровадження програми запобігання вживанню наркотиків у школах Бухареста. Однак, результат всенародного волевиявлення має бути підтверджений Парламентом, а політичні партії не можуть проігнорувати бажання 500 тис. мешканців Бухареста, – заявив генеральний мер Нікушор Дан. Він закликав політичні партії проголосувати найближчими днями за те, щоб втілити у закон висловлену на референдумі волю громадян.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ РУМУНІЇ – У місті Алба-Юлія, столиці Великого Возз’єднання від 1 грудня 1918 року, повним ходом йде підготовка до Національного дня Румунії. За традицією останніх років, 30 листопада в Алба-Юлії відбудеться покладання вінків та квітів до пам’ятників засновникам єдиної румунської національної держави. На вечір 30 листопада також заплановані концерти просто неба. На 1 грудня заплановано прийом Посланників з цитаделей та зачитування Резолюції Національної Асамблеї в Алба Юлії. Центральною подією Національного дня Румунії стане військовий парад на центральному бульварі, в якому візьмуть участь понад 1000 військовослужбовців з бойовою технікою, включаючи наземні транспортні засоби, вертольоти і літаки F-16. Увечері заплановано святковий феєрверк. Цього року 1 грудня є днем подвійного значення. З одного боку, румуни святкують створення унітарної національної держави, а з іншого – обиратимуть своїх представників до обох палат Парламенту Румунії.

ВІЗИ – Китай скасовує візовий режим для громадян Румунії з 30 листопада 2024 року (00:00 за пекінським часом) до 31 грудня 2025 року (00:00 за пекінським часом). Це рішення привітало Міністерство закордонних справ Румунії, яке вважає, що цей захід, ймовірно, сприятиме мобільності румунських громадян, збільшуючи обсяг міжлюдських контактів. Безвізовий режим застосовується в одній з наступних обставин: бізнес, туризм, відвідування або транзит. Громадяни Румунії, які не відповідають одній з цих умов, все одно повинні будуть пред’являти візу при в’їзді в країну.

НАСИЛЬСТВО ЩОДО ЖІНОК – Сьогодні відзначається Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, з нагоди якого Міністерство закордонних справ підкреслює, що Румунія прагне сприяти створенню безпечного і справедливого середовища для всіх жінок, незалежно від їхньої національності, культури чи соціального статусу. Таким чином МЗС підтверджує свою прихильність до просування і захисту прав жінок і дівчат як на національному, так і на міжнародному рівнях. Як член Ради з прав людини (2023-2025 рр.) та Комісії зі становища жінок (2024-2028 рр.), Румунія прагне просувати права жінок і дівчат, вважаючи, що їх захист має важливе значення для розвитку справедливого та інклюзивного суспільства. Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок має на меті підвищити обізнаність про те, що жінки в усьому світі стикаються з численними формами насильства, включаючи зґвалтування, домашнє насильство та інші форми жорстокого поводження. Справжні масштаби цього явища часто приховуються. У 2024 році виповнюється 10 років відколи Румунія підписала «Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами».

ШЕНГЕН – Міністри внутрішніх справ Румунії, Болгарії, Австрії та Угорщини разом з комісаром ЄС Ілвою Йоганссон домовилися у п’ятницю в Будапешті, що Румунія та Болгарія приєднаються до Шенгенської зони вільного переміщення і з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року. Остаточне рішення буде прийнято на зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС в Брюсселі наступного місяця. «Румунія є постачальником безпеки в Європі, а її вступ до Шенгену зміцнить Шенгенську зону», – заявив міністр Кетелін Предою.

ВИБОРИ В АВСТРІЇ – Австрійські ультраправі здобули впевнену перемогу на регіональних виборах у неділю, закріпивши свою популярність після історичної перемоги на парламентських виборах у вересні. Партія свободи (FPO) отримала майже 35% голосів у південно-східній землі Штирія, що на 17% більше, ніж на попередніх виборах у 2019 році, значно випередивши консерваторів (26,8%) і соціал-демократів (21,4%). Це перший випадок, коли ультраправі вийшли на перше місце в цьому регіоні, яким наразі керують ліві та праві. Незважаючи на те, що вона стала найбільшою силою в парламенті, FPO наразі тримається на відстані в переговорах під керівництвом консервативного канцлера Карла Негаммера щодо формування уряду.

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА – Прем’єр-міністр і лідер керівної Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку переміг у неділю в першому турі президентських виборів в Румунії. Після підрахунку 70% голосів, він має 23% голосів. На другому місці, з 22%, несподіваний кандидат, самовисуванець Келін Джоржджеску, якого звинувачують у проросійських настроях і в тому, що він вихваляв деяких представників ультраправих лідерів  у міжвоєнний період. За даними екзит-полів, Марчел Чолаку набрав 24% голосів виборців. На другому місці знаходиться  Елена Ласконі, лідерка правоцентристського Союзу «За Порятунок Румунії» – 19,6% голосів. На третьому місці опинився несподіваний кандидат, самовисуванець Келін Джорджеску – 17%. Ультранаціоналістичний і популістський лідер Альянсу за об’єднання румунів, сувереніст Джордже Сіміон – 14% посів четверте місце, а лідер іншої керівної Націонал-лібральної партії  Ніколає Чуке є п’ятим – 13%. Марчел Чолаку сказав, що це було позитивне голосування за стабільність і рівновагу. Елена Ласконі заявила, що кожен отриманий нею голос – це відповідальність, і закликала до формування правої більшості після парламентських виборів 1 грудня. Приблизно 9,4 мільйонів румунів, або понад 52% тих, хто внесений до постійних виборчих списків, прийшли в неділю на виборчі дільниці. Близько 800 тисяч румунів проголосували за кордоном. Кількість виборців, які проголосували у містах перевищила кількість виборців у сільській місцевості майже на 2 мільйони осіб. У президентських перегонах брали участь 13 кандидатів, 9 від політичних партій і 4 незалежні. Очікується, що Чолаку та Ласконі зустрінуться у другому турі 8 грудня. 1 грудня, у Національний день Румунії, пройдуть вибори до парламенту. нагадаємо. що 9 червня ц.р. пройшли місцеві вибори та вибори до Європарламенту.

РЕФЕРЕНДУМ – Місцевий референдум, ініційований генеральним мером Бухареста Нікушором Даном перевищив 30-відсотковий поріг, необхідний для визнання його таким, що відбувся. Згідно з даними Постійного виборчого органу у ньому взяли участь понад 40% мешканців Бухареста, внесених до виборчих списків і переважна більшість з них відповіла “ТАК” на три запитання,
як показують екзит-поли. Вони мали  відповісти на два запропоновані генеральним мером  питання, які стосуються способу розподілу грошей між генеральною мерією міста та меріями шести районів, а також видачі дозволів на будівництво в столиці. Крім того, за ініціативою керівної Соціал-демократичної партії було додано третє питання, яке стосується боротьби з вживанням наркотиків у школах.

КУЛЬТУРА – Румунський інститут культури оголошує про офіційне відкриття 26 листопада свого представництва в Токіо, Японія. “Японія є центром інтересу для румунських культурних операторів і я переконаний, що представництво Румунського інституту культури у Токіо  зробить значний внесок у збільшення присутності Румунії на японській культурній сцені”, – сказав президент РІК Лівіу Жікман. У свою чергу, посол Румунії в Японії Овідіу Раєцкі заявив, що відкриття представництва Румунського інституту культури в японській столиці є стратегічною ініціативою, спрямованою на зміцнення культурних відносин між Румунією та Японією, підтримку міжнародного мистецького співробітництва та надання японській громадськості можливості відкрити для себе і оцінити багатство і різноманітність культурної спадщини Румунії. Першими культурними заходами нової структури стануть виставка робіт з колекції японського фотографа Косея Мія, які відображають чарівність Мараморощини та концерт японської артистки Фуміко Сакура, яка грає на флейті Пана. Після відкриття нової структури у Токіо, Румунський інститут культури матиме 19 центрів за кордоном.

КЛІМАТ – На кліматичному саміті ООН в Азербайджані – COP29, багаті країни пообіцяли надати країнам, що розвиваються, рекордні 300 мільярдів доларів, щоб допомогти їм підготуватися до зміни клімату та запобігти їй. Рішення було прийнято за підсумками переговорів, які затягнулися на 33 години, а саміт був близький до зриву. “Це був важкий шлях, але ми досягли домовленості”, – сказав голова кліматичного агентства ООН Саймон Стілл. Обіцяне фінансування до 2035 року “занадто мале, занадто запізніле і занадто неоднозначне”, сказав кенієць Алі Мохамед, виступаючи від імені групи африканських країн. Його колега з Малаві, який представляє 45 найбідніших країн планети, Еванс Н’єва, сказав, що ця угода “безамбіційна”.

СТРАЙК – Сьогодні в Італії страйкують залізничники. Профспілчани вимагають поновлення національного колективного договору, підвищення заробітної плати та покращення заходів безпеки на робочому місці. Протест розпочався в суботу ввечері і зачіпає кілька міжміських і регіональних маршрутів. За повідомленням кореспондента Радіо Румунія в Італії, скасовані також поїзди, що прямують до аеропортів Рима та Мілана. Через п’ять днів в Італії оголошено загальний страйк, який торкнеться повітряного і місцевого громадського транспорту.

ГАНДБОЛ – Збірна Румунії з регбі в суботу ввечері зазнала поразки від Уругваю з рахунком 23-21 (13-13) у товариському матчі на Національному стадіоні “Тріумфальна арка” в Бухарест. Румунська збірна зустрічалася з Уругваєм 13 разів. Румуни виграли десять матчів, один закінчився нічиєю і в двох поступилися південноамериканцям. Цього місяця, у двох в тестових матчах Румунія перемогла Тонгу (25-15) та Канаду (35-27).

ВИБОРИ – Виборча кампанія першого туру президентських перегонів у Румунії, який відбудеться в неділю, завершилася в суботу вранці. Цього року вибори Президента Румунії пройдуть 24 листопада – перший тур і 8 грудня – другий тур. Майже 19 000 виборчих дільниць для 18 мільйонів громадян з правом голосу працюватимуть у неділю, 24 листопада, по всій країні. За кордоном було відкрито рекордну кількість – 950 виборчих дільниць, які працюють протягом трьох днів, у п’ятницю, суботу та неділю. У суботу, за 12 годин до відкриття виборчих дільниць у Румунії, в діаспорі проголосувало близько 180 тисяч румунів, з яких понад 4 000 обрали голосування поштою. Більшість румунських виборців проголосували у Великій Британії, Республіці Молдова, Німеччині, Італії, Іспанії, Франції, Бельгії, Нідерландах та Австрії. У президентських перегонах беруть участь 13 кандидатів, 9 від політичних партій і 4 незалежні кандидати. У перегонах представлені більшість ідеологічних таборів – від соціал-демократів до лібералів, від проєвропейців до популістів, ультранаціоналістів і сувереністів. 1 грудня, у Національний день Румунії відбудуться й парламентські перегони. Вибори до місцевих органів влади Румунії та до Європейського парламенту пройшли 9 червня.

РЕФЕРЕНДУМ – У неділю в Бухаресті пройде місцевий референдум, ініційований генеральним мером столиці Нікушором Даном. Мешканці Бухареста мають відповісти на два запропоновані ним питання, які стосуються способу розподілу грошей між генеральною мерією міста та меріями шести районів, а також видачі дозволів на будівництво в столиці. Крім того, за ініціативою керівної Соціал-демократичної партії було додано третє питання, яке стосується боротьби з вживанням наркотиків у школах. Референдум вважатиметься таким, що відбувся, якщо у ньому візьмуть участь не менш ніж 30 % від кількості виборців Бухареста. У той же час, дійсні бюлетені повинні представляти щонайменше 25% тих, хто має право голосу.

ШЕНГЕН – Міністри внутрішніх справ Румунії, Болгарії, Австрії та Угорщини разом з комісаром ЄС Ілвою Йоганссон у п’ятницю в Будапешті домовилися, що Румунія та Болгарія приєднаються до Шенгенської зони вільного переміщення й з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року. Остаточне рішення буде прийнято на зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС 12 грудня в Брюсселі. Австрія виступала проти розширення зони вільного переміщення осіб і товарів з 2022 року. Урешті-решт, у березні Відень погодився на часткове членство Софії та Бухареста в Шенгенській зоні з повітряними та морськими кордонами, а також розробив дорожню карту для можливого розширення зони вільного переміщення на сухопутні кордони. Угода, опублікована в п’ятницю, передбачає контроль протягом початкового періоду в шість місяців, щоб мінімізувати потенційні зміни в міграційних маршрутах, які можуть виникнути.

НАТО – Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зустрівся у Флориді в п’ятницю з новообраним президентом США Дональдом Трампом. Про це сьогодні повідомили AFP і Reuters з посиланням на речниця Північноатлантичного альянсу. Вони обговорили питання глобальної безпеки, що стоять перед Альянсом. Зустріч Рютте з Трампом відбулася напередодні засідання Ради Україна-НАТО, яке має відбутися наступного тижня після того, як у четвер Росія запустила гіперзвукову балістичну ракету середньої дальності по об’єкту військової інфраструктури в українському місті Дніпро. Москва назвала цю акцію відповіддю на перші удари України американськими ракетами ATACMS і британськими Storm Shadow по військових об’єктах на території Росії.

ГАНДБОЛ – Збірна Румунії з регбі заграє сьогодні ввечері в Бухаресті, товариський матч з командою Уругваю. Румунська збірна зустрічалася з Уругваєм 13 разів. Румуни виграли десять матчів, один закінчився нічиєю і в двох поступилися південноамериканцям. Цього місяця, у двох  в тестових матчах Румунія перемогла Тонгу (25-15) та Канаду (35-27).

УРЯД – Уряд Румунії сьогодні прийняв національну енергетичну стратегію на наступні 10 років, з продовженням до 2050 року. Вона спрямована на поступовий перехід від вугільної генерації до більш чистого природного газу, а в середньостроковій і довгостроковій перспективі – до ядерної енергетики. Три економічні стратегії також були на порядку денному виконавчої влади. Перша – це стратегія індустріалізації Румунії на 2024-2030 роки. Вона передбачає перехід румунської промисловості на чисту енергію і містить загальні цілі, включаючи ретехнологізацію та інновації з акцентом на «зелені» галузі, стимулювання експорту, створення нових висококваліфікованих робочих місць, декарбонізацію енергоємних галузей і створення моделей циркулярної економіки. Друга прийнята стратегія стосується неенергетичних мінеральних ресурсів і спрямована на розвиток інтегрованого ланцюга в гірничодобувній промисловості, від досліджень, розвідки та розробки до переробки та валоризації. Третя національна стратегія – це стратегія ринкового нагляду: єдиний ринок і необхідність, з одного боку, гарантувати вільний рух продукції в межах Європейського Союзу, а з іншого – перевіряти, чи відповідає ця продукція стандартам якості.

ВИБОРИ – 24 листопада в Румунії відбудеться перший тур президентських виборів. Другий тур відбудеться 8 грудня, а між ними пройдуть вибори до Парламенту. Тринадцять кандидатів, з яких 10 від партій і троє незалежних – претендують на найвищу посаду. До виборчих бюлетенів було внесено 14 імен, але один кандидат зняв свою кандидатуру на користь іншого. Влада відкрила рекордні 950 виборчих дільниць для румунів, які проживають за кордоном. Вони можуть проголосувати в першому турі президентських виборів у п’ятницю, суботу та неділю.

ПОСОЛ США – Посол США в Румунії Кетлін Кавалек заявила в четвер, що рішення Румунії придбати новітні винищувачі F-35 є «важливим кроком» у поточній модернізації румунських збройних сил і зробить «значний внесок» у довгострокову оборону і колективну безпеку НАТО. «Провідна позиція Румунії на східному фланзі Альянсу продовжує відігравати важливу роль у зміцненні євроатлантичної безпеки», – сказала Кетлін Кавалек після підписання разом з міністром оборони Ангелом Тилваром Протоколу про початок програми переходу ВПС Румунії на літаки 5-го покоління F-35. За словами посла, США вітають Румунію з її зобов’язанням виділяти до 2,5% ВВП на оборону, і «це матиме тривалий вплив на обороноздатність країни та її внесок у колективну оборону НАТО». Нагадаємо, що минулого тижня Сенат Румунії схвалив, як орган, що приймає кінцеве рішення, законопроєкт про купівлю Румунією 32 винищувачів F-35 від США.

ЄВРОКОМІСІЯ – У середу ввечері праві, правоцентристські та соціал-демократичні партії Європейського парламенту досягли політичної домовленості про затвердження нового складу Європейської комісії, в результаті чого румунка Роксана Минзату стала виконавчим віце-президентом з питань людей, навичок та навчання в Єврокомісії, яку очолює Урсула фон дер Ляєн. Європейський Парламент проведе остаточне голосування щодо складу нової Європейської Комісії 27 листопада на пленарному засіданні в Страсбурзі.

ДОПОМОГА – У четвер Європейська комісія схвалила, відповідно до правил ЄС про державну допомогу, схему Румунії, спрямовану на зниження рівня податку на електроенергію для великих енергоспоживаючих підприємств. Програма діятиме до 31 грудня 2031 року і має бюджет у розмірі 578 мільйонів євро, – йдеться у заяві виконавчої влади ЄС. Податок покликаний стимулювати виробництво електроенергії з відновлюваних джерел. Схема має на меті зменшити ризик того, що енергоємні компанії перенесуть свою діяльність за межі ЄС з менш амбітною кліматичною політикою через цей податок. У 2011 році Румунія запровадила зелені сертифікати для стимулювання використання відновлюваної електроенергії, згідно з якими виробники електроенергії з відновлюваних джерел отримують зелені сертифікати за кожну вироблену та поставлену в мережу мегават-годину.

ВІДНОСИНИ – У першому півріччі цього року товарообіг між Румунією та Польщею склав понад 6,7 мільярда євро. Такі дані були представлені на Румунсько-польському економічному форумі, організованому сьогодні в Бухаресті з нагоди візиту польської економічної місії до нашої країни. Генеральний секретар Торгово-промислової палати Румунії Овідіу Сілагі повідомив, що дефіцит торгівлі Румунії з Польщею за перші шість місяців цього року склав понад 2,4 мільярда євро. За його словами, кількість компаній з польським капіталом в нашій країні становила понад 1.700 на кінець третього кварталу 2024 року. Також, сальдо польських прямих інвестицій в нашій країні на кінець 2023 року становило понад 1 мільярд євро і склало близько 1% від загального сальдо прямих іноземних інвестицій в Румунії.

ТУРИЗМ – Осінній румунський туристичний ярмарок – 2024 року відкрився сьогодні в Бухаресті. Відвідувачі мають доступ до широкого спектру рекламних пакетів, ексклюзивних знижок та ідей для відпочинку на будь-який смак та бюджет, – стверджують організатори. Понад 100 компаній-учасників пропонують канікули по всьому світі, а знижки на туристичні пакети під час ярмарку сягають 50%. Серед учасників – туроператори з Румунії, Болгарії, Туреччини, Греції, Ізраїлю, Австрії, Угорщини, Єгипту, В’єтнаму та Італії.

ЯПОНСЬКИЙ СТРАЙК – 1200 лікарів-реабілітологів і 400 лікарів-резидентів у Румунії оголосили японський страйк, незадоволені рішенням Комітету з питань охорони здоров’я Палати депутатів, яке включає положення про те, що фізіотерапевти зможуть надавати допомогу пацієнтам без необхідності направлення від лікаря-спеціаліста. Румунське товариство медичної реабілітації попередило, що поправка матиме серйозний вплив на безпеку і здоров’я пацієнтів, надаючи право приймати медичні рішення фізіотерапевтам, більшість з яких закінчили фізіотерапію не в галузі охорони здоров’я, а в галузі фізичного виховання і спорту. Представники лікарів стверджують, що таким чином пацієнти з інвалідністю в Румунії ризикують залишитися без доступу до фахівців з медичної реабілітації, які навчаються 11 років, в той час як фізіотерапевти – лише три роки.

МКС – Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, колишнього міністра оборони Йоава Галланта та лідера палестинського ісламістського угрупування ХАМАС Аль-Масрі, відомого як Мохаммед Дейф. Палата попереднього провадження Гаазького суду відхилила оскарження Ізраїлем своєї юрисдикції і заявила, що є достатньо підстав вважати, що Нетаньяху і Галлант скоїли воєнні злочини і злочини проти людяності, схвалюючи напади на цивільне населення в секторі Газа. Судді Міжнародного кримінального суду видали ордер на арешт Дейфа, хоча Ізраїль оголосив його загиблим після нападу в червні, смерть якого не була підтверджена ісламістським угрупуванням. Лідера збройного крила ХАМАСу вважають відповідальним за напад на Ізраїль 8 жовтня 2023 року. Рішення Гаазького суду було піддано різкій критиці в Ізраїлі. Президент держави Іцхак Герцог назвав його абсурдним, колишній прем’єр-міністр Нафталі Беннет – ганьбою, а лідер опозиції Яір Лапід засудив його як нагороду за тероризм. Натомість ХАМАС закликав поширити відповідальність за злочини на всіх ізраїльських лідерів.

ПОСОЛЬСТВО – Посольство Румунії в Києві вжило додаткових заходів для забезпечення захисту своїх співробітників. МЗС Румунії інформує, що діяльність була обмежена діями щодо надзвичайних ситуаціях, у координації з дипломатичними місіями інших країн-союзників та держав-членів ЄС, беручи до уваги розвиток подій у сфері безпеки в Україні. Ситуація постійно відслідковується і, у консультаціях з українською владою, заходи будуть адаптовані у залежності від розвитку подій. У вівторок Україна вперше застосувала американські балістичні ракети по цілі на російській території, отримавши дозвіл від адміністрації Байдена, мандат якого добігає кінця. Через тисячу днів після початку російського вторгнення в Україну, Європейський парламент обіцяє Україні, що ЄС буде стояти на її боці стільки, скільки буде потрібно. Київський лідер Володимир Зеленський заявив, що без європейської допомоги Україна потрапила б під російську окупацію.

ЗАСІДАННЯ – Міністр оборони Румунії Ангел Тилвар взяв участь у вівторок у засіданні Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу у форматі міністрів оборони, що відбулося в Брюсселі. Порядок денний засідання включав дебати з таких питань, як підтримка України з боку Європейського Союзу, поточні справи ЄС у сфері Спільної політики безпеки і оборони, а також сесію, присвячену рівню готовності ЄС у цьому стратегічному секторі. Під час дискусії про майбутнє підтримки України з боку ЄС, яка відбулася в присутності Генерального секретаря НАТО Марка Рютте,  Ангел Тилвар підкреслив послідовний внесок Румунії та наголосив на необхідності більш ефективного колективного підходу. Враховуючи непевні часи, які ми переживаємо на глобальному рівні, ми повинні продовжувати демонструвати солідарність і забезпечувати стійкість підтримки, що надається нашому українському партнеру, сказав румунський міністр.

МВС – Міністр внутрішніх справ Кетелін Предою провів у середу відеоконференцію зі своїм угорським колегою Шандором Пінтером на тему приєднання Румунії до Шенгенської зони й з сухопутними кордонами. Румунський міністр заявив, що були створені «добрі» передумови для зустрічі, яка відбудеться в Будапешті 22 листопада, в якій також візьме участь єврокомісар з питань внутрішніх справ Ілва Йоханссон. «Цією дискусією ми завершили серію з трьох послідовних зустрічей з австрійським міністром Герхардом Карнером, болгарським міністром Атанасом Ільковим та угорським міністром Шандором Пінтером, в ході яких ми мали на меті узгодити позиції, щоб зустріч у Будапешті стала новим кроком вперед для приєднання Румунії до Шенгенської зони й з наземними кордонами», – додав Кетелін Предою.

ПАРЛАМЕНТ – Парламент Румунії переважною більшістю голосів схвалив створення двох слідчих комісій для перевірки витрат Адміністрації Президента за останні 10 років та «розслідування мафії у галузі нерухомості». Перша комісія була ініційована соціал-демократичними фракціями, що входять до урядової коаліції з лібералами. Серед іншого, члени комісії хочуть з’ясувати, скільки Адміністрація Президента заплатила за оренду літаків, за внутрішні та закордонні поїздки президента, а також за облаштування полів для гольфу протокольних вілл. Інша слідча комісія, ініційована Націонал-ліберальною партією щодо справи Нордіс, має на меті виявити способи, за допомогою яких будинки на стадії планування були продані двом або більше особам, або механізми, за допомогою яких будинки, обіцяні добросовісним покупцям, згодом перепродаються через фіктивні компанії. Термін повноважень нинішнього парламенту закінчується наприкінці цього року, тож обидві комісії мають час для проведення розслідування лише до зимових канікул.

ОБЛІГАЦІЙ – Інтерес міжнародних інвесторів до випуску облігацій компанії «Ромгаз» є значним – стверджує генеральний директор компанії Резван Попеску. За його словами, кошти, отримані від лістингу на Бухарестській фондовій біржі, будуть спрямовані на інвестиційну програму компанії, зокрема, на стратегічний проєкт Neptun Deep у Чорному морі. Найбільша газовидобувна та основний постачальник природного газу в Румунії компанія Ромгаз розмістила на Бухарестській фондовій біржі свій перший випуск облігацій на місцевому ринку на суму 500 мільйонів євро. Облігації також зареєстровані на Люксембурзькій фондовій біржі.

ПРОКУРОРИ – Прокурори з офісу Європейської прокуратури в місті Клуж-Напока розслідують можливе масштабне шахрайство з європейськими коштами, збитки від якого оцінюються в два мільйони євро, пов’язане з трьома проєктами з модернізації овочевої ферми в повіті Марамуреш (північ). Прокуратура підозрює використання фальшивих, неправильних або неповних документів для отримання коштів ЄС на придбання лінії для сортування та пакування томатів і встановлення фотоелектричних панелей. Підозрювані нібито підробили документи і підписи, щоб ввести в оману органи влади. У вівторок були проведені обшуки в будинку однієї особи та в офісах компаній, що фігурують у справі.

ПРОТЕСТИ – Федерація румунських енергетичних профспілок організувала в середу акцію протесту перед будівлею Міністерства праці та соціальної солідарності в Бухаресті проти нового пенсійного закону, який набув чинності 1 вересня. На думку профспілкових активістів, закон ставить під загрозу працівників інтегрованого ядерного сектору, оскільки він збільшує період сплати внесків для них, а також встановлює віковий поріг для виходу на пенсію не менше 45 років. Енергетичні профспілки закликають зберегти період сплати внесків та умови виходу на пенсію для осіб, які зазнали радіаційного опромінення в зонах I і II, що регулювалися попереднім законодавством, оскільки вони були визнані в румунському законодавстві з 1990 року і до набуття чинності новим Законом про пенсії. Чинне пенсійне законодавство призводить до дискримінації, несправедливості та значної різниці в розмірах пенсій для працівників, які працювали в подібних умовах, – зазначають протестувальники.

ОБШУКИ – Румунська прокуратура та поліція проводять десятки обшуків у рамках розслідування, спрямованого на ліквідацію мережі, яка через чиновників кількох мерій отримувала фальшиві румунські документи, що посвідчують особу, для громадян Республіки Молдова, України та Росії. Фіктивне місце проживання, ім’я та дата народження в основному використовувалися для отримання румунського громадянства. За даними слідства, бенефіціари нібито платили 350, навіть 400 євро в обмін на документи, які давали їм право проживати у власності громадян Румунії, які померли або виїхали за кордон. Так, в документах лише одного муніципалітету в повіті Ботошани, що на північному сході країни, фігурують 10.000 громадян з України, Республіки Молдова та Російської Федерації. Більшість з них проживають за різними адресами, але без формальної згоди власників житла.

СПІВПРАЦЯ – Румунська асоціація із забезпечення інформаційної безпеки у співпраці з Посольством США в Румунії організовує 20 та 21 листопада нову міжнародну конференцію CyberCon Romania 2024, яка є еталонним заходом у сфері кібербезпеки. Конференція відбудеться в Представництві Європейської Комісії в Румунії та об’єднає експертів з державного, приватного та академічного секторів. За словами організаторів, серед тем, які будуть висвітлені: поточні виклики та тенденції в цій галузі, підтримка стійкості для безпечної цифрової інфраструктури, покращення співпраці між оборонним та цивільним секторами, еволюція кіберзагроз та інноваційні рішення для боротьби з ними, а також найкращі практики для об’єднання кібербезпеки та запобігання кіберзлочинності.

ЛІТАКИ– Два літаки F-16 Fighting Falcon Королівських ВПС Нідерландів, які приєдналися до Європейського навчального центру F-16, приземлилися в середу на 86-й авіабазі у Фетешті (південний схід), – повідомило Міністерство оборони. За даними міністерства оборони Румунії, цей літак приєднався до 16 літаків, що вже знаходяться в Румунії, для посилення тренувального потенціалу центру, який наразі налічує 18 літаків цього типу. Створивши Європейський навчальний центр F-16, Румунія взяла на себе зобов’язання забезпечити високоякісне тренувальне середовище з доступом до найсучасніших технічних ресурсів і ноу-хау не лише для румунських пілотів, але й для пілотів з країн-союзників і партнерів, в тому числі з України. Центр F-16 робить свій внесок у створення спільних оперативних стандартів і посилення здатності Північноатлантичного альянсу відповідати на складні виклики в Чорноморському регіоні і Східній Європі.

ФУТБОЛ – Національна збірна Румунії з футболу виграла матч проти Косово з рахунком 3:0, – повідомила в середу Європейська футбольна асоціація. Косовські футболісти покинули матч Ліги націй у пятницю у Бухаресті за кілька десятків секунд до кінця, коли рахунок залишався 0:0. Вони виправдали свій вчинок тим, що деякі глядачі скандували «Сербія, Сербія». Косово проголосило свою незалежність, але її не визнають ні Сербія, ні Румунія. Косово залишило поле з тих самих причин у матчі між двома командами у вересні 2023 року в рамках відбіркового турніру до Євро-2024, але косовські футболісти повернулися на поле приблизно через годину, і матч можна було завершити (2:0 на користь Румунії). Згідно з рішенням УЄФА, прийнятим у середу, Румунія посіла друге місце в групі С2 з 18 очками і перейшла до Ліги Б. Косово посіло друге місце з 12 очками, Кіпр – третє з 6 очками, а Литва – останнє без жодного очка.

ПАРЛАМЕНТ – У середу Парламент Румунії проведе засідання, на якому затвердить два комітети та їхній склад. Спільні постійні комісії схвалили проєкт постанови про створення спільної парламентської слідчої комісії для перевірки витрат, понесених Адміністрацією Президента в період з 2014 по 2024 рр, ініційований парламентськими фракціями СДП. Також був схвалений проєкт постанови про створення спільної парламентської слідчої комісії Палати депутатів і Сенату для розслідування мафії нерухомості на основі справи «Нордіс», ініційований парламентськими фракціями НЛП. Лідер НЛП Ніколає Чуке заявив, що кількість осіб, визнаних жертвами цієї справи, перевищила 400. Багатьох румунів у країні та в діаспорі переконали купити квартири в житлових комплексах і готелях, побудованих Nordis, які забудовники кілька разів продавали різним покупцям.

ВИБОРИ – Спливають останні дні передвиборчої кампанії в першому турі президентських виборів в Румунії, запланованому на неділю 24 листопада. Тринадцять кандидатів – дев’ять висунутих політичними партіями і чотири незалежних – все ще беруть участь у виборах.  Тоні Гребле, голова Постійного виборчого органу, каже, що офіційні результати виборів, ймовірно, будуть оголошені до кінця понеділка, 25 листопада. Вирішальний тур, в якому змагатимуться двоє кандидатів, запланований на 8 грудня.

ІНФЛЯЦІЯ – Згідно з даними, опублікованими у вівторок Європейським статистичним управлінням (Євростат), річна інфляція в Європейському Союзі в жовтні зросла до 2,3% порівняно з 2,1% у вересні, а Румунія восьмий місяць поспіль залишається країною з найвищою інфляцією серед країн ЄС з річним зростанням цін на рівні 5%, повідомляє Європейське статистичне управління (Євростат). Минулого місяця найнижчі річні темпи інфляції в ЄС були зафіксовані в Словенії (0,0%), Литві та Ірландії (обидві – 0,1%), а найвищі – в Румунії (5%), Бельгії та Естонії (обидві – 4,5%). Національний банк Румунії підвищив свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4,9% з 4% раніше і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року, згідно з даними, представленими в понеділок головою НБР Мугуром Ісереску.

УКРАЇНА – Україна залишається непереможеною, незважаючи на 1000 днів руйнівної війни, заявила сьогодні у своєму посланні посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек. Вона зазначила, що за даними ООН, за 1000 днів війни російські війська вбили понад 11.000 українських цивільних осіб, включаючи дітей, і продовжують скоювати шокуючі воєнні злочини. Кетлін Кавалек додала, що російські бомби зруйнували школи, лікарні та цінні пам’ятки української історії, культури та колективної ідентичності. Але Україна продемонструвала неабияку мужність і рішучість у захисті свого суверенітету, територіальної цілісності та незалежності, спираючись на незмінну підтримку своїх друзів і союзників по всьому світу. Румунія продемонструвала справжнє лідерство у підтримці України та її громадян», – зазначила посол США в Бухаресті. Вона додала, що як стратегічні партнери і союзники по НАТО, США і Румунія єдині у протидії загрозам, які несе Росія в Україні і в Європі.

ПЛАТЕЖІ – Національний банк Румунії запустив перший національний сервіс миттєвих мобільних платежів RoPay. Спочатку в цій програмі беруть участь лише три банки, а з наступного року їх буде сім. Через RoPay можна буде здійснювати миттєві платежі дрібним торговцям і навіть знімати готівку в банкоматах без банківської картки. Крім того, програма дозволяє ініціювати миттєві платежі безпосередньо з одного банківського рахунку на інший на основі таких технологій, як сканування QR-коду або використання номера мобільного телефону. Віце-губернатор НБР Леонардо Бадя каже, що при реалізації цієї програми враховувалися добрі практики та європейські моделі.

ДИПЛОМАТІЯ – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску у вівторок провела телефонну розмову з новим главою дипломатії Держави Ізраїль Гедеоном Сааром. За повідомленням МЗС, румунська міністерка привітала динаміку двостороннього діалогу та галузевого співробітництва, взаємовигідного та з реальним потенціалом для розвитку в ключових сферах. Співрозмовники обмінялися думками щодо безпекової ситуації на Близькому Сході. Пані Одобеску висловила підтримку міжнародним зусиллям, спрямованим на деескалацію, досягнення припинення вогню, звільнення всіх заручників та покращення гуманітарної ситуації в регіоні. Румунська сторона підтвердила тверду прихильність Бухареста до боротьби з антисемітизмом, запереченням і спотворенням Голокосту, яка постійно перебуває на порядку денному румунського уряду і підкріплена конкретними заходами, заявили в МЗС. Ізраїльський колега згадав про особливі відносини між двома країнами і подякував Румунії за постійну підтримку.

ВІЗИТ – У понеділок прем’єр-міністр Марчел Чолаку здійснив робочий візит до Брюсселя у супроводі урядової делегації, до складу якої увійшли міністр закордонних справ Лумініца Одобеску та міністр оборони Анджел Тилвер. Сьогодні, як ніколи, ми потребуємо амбітного європейського порядку денного, узгодженості та солідарності між державами-членами, а також дій в інтересах громадян, – заявив прем’єр-міністр Чолаку Президенту Європейського Парламенту Роберті Метсолі. Він також підкреслив, що мета повного приєднання Румунії до Шенгенської зони в цьому році залишається фундаментальною. З іншого боку, прем’єр-міністр підтвердив тверде зобов’язання Румунії підтримувати європейський шлях Республіки Молдова, а також європейські перспективи України. У Брюсселі прем’єр-міністр Румунії також зустрівся з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

ФУТБОЛ – Національна збірна Румунії з футболу розгромила вдома в понеділок увечері Кіпр з рахунком 4:1 у своєму останньому матчі в групі С2 футбольного турніру Ліги націй. Румунії ще належить дочекатися рішення УЄФА щодо п’ятничного матчу з Косово, що відбувся також у Бухаресті, який гості залишили за лічені секунди до кінця, за рахунку 0:0, коли з боку вболівальників господарів поля почулися просербські скандування. Федерація футболу Косова засудила те, що вона назвала «неприйнятною і небезпечною атмосферою». Румунська федерація футболу відкинула косовські звинувачення як безпідставні, назвавши відмову від гри невиправданою.

ВІЗИТ – У рамках свого офіційного візиту до Німеччини президент Румунії Клаус Йоганніс відвідав у понеділок у Берліні Центр документації з питань переселення, вигнання та примирення. «Візит до Центру документації з питань переселення, вигнання та примирення підкреслює, наскільки люди страждають через війну і коли ігноруються фундаментальні права людини», – сказав глава румунської держави. У неділю він виступив у Бундестазі, федеральному парламенті Німеччини, під час церемонії, організованої з нагоди Дня пам’яті жертв війни та диктатури. «Падіння Берлінського муру 35 років тому стало натхненням для румунів у їхній боротьбі за свободу, а зняття залізної завіси дозволило Румунії знову приєднатися до сім’ї європейських демократій», – сказав президент Клаус Йоганніс. Він та його німецький колега Франк-Вальтер Штайнмаєр обговорили питання безпеки та підтримку, яку Румунія та Німеччина продовжуватимуть надавати Україні, а під час консультацій з канцлером Олафом Шольцем було порушено питання приєднання Румунії до Шенгенської зони та сухопутних кордонів.

НАТО – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся в понеділок з Президентом Європейського Парламенту Робертою Метсолою в ході візиту до Брюсселя в контексті початку нового інституційного циклу на європейському рівні, а також ухвалення нового Стратегічного порядку денного на період 2024-2029 років. Загальні цілі, визначені прем’єр-міністром Чолаку на найближчий період, спрямовані, серед іншого, на підтримку амбітного європейського бюджету на період після 2025 року, який підтримуватиме як конкурентоспроможність ЄС, так і процес внутрішньої конвергенції. Прем’єр-міністр також зустрівся з новообраним президентом Європейської Ради Антоніо Коштою. Теж у понеідлок прем’єр-міністр Чолаку провів зустріч з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, до якого звернувся з проханням підтримати розширення та посилення військової присутності союзників у Румунії як «незамінного» кроку для надійного стримування російських загроз, а також для того, щоб зміцнити позиції організації на східному фланзі, на Чорному морі. Прем’єр-міністр Румунії підкреслив, що цього року Румунія вже виділила на оборону 2,5% ВВП і в наступному періоді продовжуватиме надавати пріоритет інвестиціям в оборону. Глава виконавчої влади повторив, що Румунія продовжуватиме надавати багатовимірну підтримку Україні, а також підтримувати зусилля Республіки Молдова.

ШЕНГЕН – Міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою провів переговори у Відні зі своїм австрійським колегою Герхардом Карнером напередодні неформальної зустрічі в Будапешті наприкінці цього тижня для обговорення досьє щодо розширення Шенгенської зони. Румунія продовжить працювати над боротьбою з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю за допомогою превентивного підходу, заявив румунський чиновник. Міністри внутрішніх справ Румунії, Болгарії, Угорщини та Австрії проведуть попередні обговорення в столиці Угорщини щодо дати вступу Румунії та Болгарії до Шенгену і сухопутними кордонами, повідомляють брюссельські джерела.

CAE – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у понеділок, на полях засідання Ради закордонних справ (CAE) у Брюсселі, у робочій зустрічі глав дипломатій країн-членів ЄС із віце-прем’єр-міністром міністром закордонних справ Республіки Молдова Міхаєм Попшой. Зустріч дала можливість для поглиблених дискусій щодо результатів президентських виборів та референдуму щодо євроінтеграції в Республіці Молдова, з наголосом на гібридних атаках, здійснених, у цьому контексті, з боку Російської Федерації, за допомогою яких вони намагалися підірвати демократичний виборчий процес і порушити європейський курс цієї держави. Міністерка Одобеску привітала владу Республіки Молдова з дуже хорошою організацією президентських виборів і конституційного референдуму, висловивши задоволення новим мандатом, отриманим президенткою Майєю Санду. Глава румунської дипломатії наголосила на рішучості Румунії продовжувати надавати активну та послідовну підтримку Респ. Молдова, на всіх рівнях співпраці.

ФУТБОЛ – Сьогодні ввечері в Бухаресті національна збірна Румунії з футболу зустрічається з командою Кіпру в групі С2 Ліги націй, матч, на якому очікуються понад 40 тисяч вболівальників. Румуни лідирують у групі з чотирма перемогами в чотирьох матчах і очікують вердикту УЄФА щодо п’ятничного матчу з Косово, який, швидше за все, буде зарахований за зеленою таблицею. Матч між Румунією та Косово в Бухаресті був припинений після того, як гравці гостей залишили поле в перерві другого тайму за рахунку 0:0, почувши просербські скандування з боку вболівальників господарів. Матч було припинено, оскільки косовська команда відмовилася повертатися на поле. Федерація футболу Косова засудила «неприйнятну і небезпечну атмосферу», в якій проходив матч з Румунією, стверджуючи, що зупинка матчу була викликана «наполегливими расистськими і антикосовськими скандуваннями румунських уболівальників». Федерація футболу Румунії також опублікувала заяву, в якій відкинула косовські звинувачення як необґрунтовані, заявивши, що вилучення гравців суперників незадовго до фінального свистка було невиправданим.