Category: Злободенність

Румунська Православна Церква (РПЦ) святкує 4 лютого століття відтоді, як стала патріархатом. Ідея стати патріархатом виникла за кілька десятиліть до цього, після того, як РПЦ стала автокефальною в 1885 році, але матеріалізувалася лише після Великого об’єднання 1918 року, коли вона налічувала 14 мільйонів віруючих і мала п’ять митрополій та 18 єпархій. Тоді, наприкінці Першої світової війни під владу Бухареста перейшли провінції з румунським населенням, окуповані сусідніми царською та австро-угорською багатонаціональними імперіями: Басарабія (схід), Буковина (північний схід), Трансільванія (центр), Банат, Крішана та Марамуреш (захід). Окрім спільної етнічної приналежності, культури та мови, їх також пов’язувала з батьківщиною переважно православна віра.

Акт про створення Румунського Православного Патріархату, зачитаний на засіданні Синоду 4 лютого 1925 року і одноголосно схвалений його членами, згодом був прийнятий Парламентом. Того ж місяця було оприлюднено закон і статут про організацію Румунської Православної Церкви, згідно з яким Предстоятель Митрополит Мірон Крістя став Патріархом. Він надіслав листи-повідомлення до Вселенського Патріархату та інших сестринських Православних Церков. Вселенський Патріарх Василій ІІІ видав акт визнання Румунського Патріархату 30 липня 1925 року, а інтронізація Мірона Крісті як Патріарха відбулася 1 листопада того ж року.

Через століття після свого заснування Румунський Патріархат проголошує 16 нових святих. Це духовні лідери та богослови, які відзначилися своїм сповідуванням віри під час атеїстичного комуністичного режиму, встановленого радянською окупаційною армією, та у в’язницях, в яких вони відбували покарання. Троє з 16 походять з Бессарабії, східної румунської території, анексованої в 1940 році сталінським Радянським Союзом, на якій була створена Республіка Молдова. Патріархат у Бухаресті відновив свою Бессарабську митрополію в 1992 році, всього через рік після розпаду СРСР, і велике число громадян сусідньої республіки належать до Румунської Православної Церкви.

Синод також підтримує створення Румунської Православної Церкви в сусідній Україні, де проживає понад 400.000 етнічних румунів, переважно поблизу кордону в Північній Буковині, Північній і Південній Бессарабії та Герцаївському краї. Є також мільйони румунських православних віруючих у діаспорі на Заході – у Західній Європі та Північній Америці. Під час останнього перепису населення в Румунії у 2021 році майже 16,4 мільйона осіб із загальної кількості постійного населення задекларували свою конфесійну приналежність. 85,3% з них визнали себе православними, 4,5% визнали себе римо-католиками, 3% – реформатами і 2,5% – п’ятидесятниками. 0,7% румунів визнали себе греко-католиками. 0,9% опитаних визнали себе безвірими, атеїстами чи агностиками.

БЮДЖЕТ – Проект закону про державний бюджет на 2025 рік та проект закону про бюджет державного соціального страхування обговорювалися у вівторок у парламентських комітетах у Бухаресті. У середу Сенат і Палата депутатів зберуться на пленарне засідання, щоб обговорити ці два законопроекти. Фінальне голосування заплановане на четвер. Очікується, що дебати та голосування в парламенті будуть досить спокійними, оскільки більшість матиме правляча коаліція СДП-НЛП-ДСУР. Проект бюджету на цей рік, який  базується на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП, був схвалений виконавчою владою в суботу. «Це скромний бюджет, який базується на зваженому прогнозі. Це збалансований бюджет, окрім інвестицій, ми маємо достатньо коштів для виплати зарплат і пенсій», — сказав міністр фінансів Танцош Барна.

СВІТОВИЙ БАНК – Румунія є «політично та економічно безпечною і стабільною країною», орієнтованою на інвестиції та реформи, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку у вівторок під час зустрічі з представниками Світового банку в Бухаресті, додавши, що наша країна є регіональною опорою безпеки та економічної стабільності для Європи і для стратегічного партнерства зі США. Згідно із заявою, зробленою виконавчим директором, Бухарест розглядає Світовий Банк як партнера в досягненні своїх цілей і продовжує покладатися на фінансування та експертизу, що надаються групою. Під час зустрічі були проаналізовані проекти у сфері охорони здоров’я та управління надзвичайними ситуаціями, розроблені у партнерстві. Представники Світового банку привітали план реформ Уряду та фокус на інвестиціях, зазначивши, що Румунія є сильним і стійким партнером. «Я впевнений, що разом ми продовжимо реалізацію поточних проектів і розширимо портфель новими інвестиціями в енергетику, зелений перехід, інфраструктуру та інші сфери з потенціалом зростання», – сказав Юджин Ругенат, виконавчий директор Світового Банку. Представники установи також високо оцінили підтримку Румунії сусіднім Республіці Молдова та Україні та її внесок у забезпечення стабільності в регіоні.

ЗУСТРІЧІ – Президент Румунії Клаус Йоганніс наголосив у вівторок на зустрічі з виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Роксаною Минзату, відповідальною за соціальні права та навички, якісні робочі місця та професійну підготовку, важливу роль освіти у боротьбі з дезінформацією та маніпуляціями, а також у зміцненні демократичної стійкості європейських суспільств. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, серед тем, які були включені до порядку денного дискусій у Бухаресті, були соціальний вимір політики Європейського Союзу, підвищення глобальної конкурентоспроможності ЄС, стратегія ЄС у сфері готовності та стійкості до викликів, підходи ЄС до освіти та залучення румунської системи освіти до європейського контексту. Виконавчий віце-президент Єврокомісії, у свою чергу, представила основні пріоритети нової комісії, зокрема, у сфері зайнятості, соціальних прав та освітніх програм, що фінансуються ЄС у Румунії, а також готовності до кризових ситуацій. У понеділок та вівторок у Бухаресті Роксана Минзату також обговорила з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку, спікером Сенату Іліє Боложаном та головою Палати депутатів Чіпріаном Шербаном основні європейські та національні пріоритети, зосередивши увагу на освіті, ринку праці, соціальній згуртованості та управлінні європейськими фондами.

ОБОРОНА – Європейська оборона без Сполучених Штатів не спрацює, – заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте після неформальної зустрічі європейських лідерів з питань оборони в Брюсселі. Марк Рютте підкреслив важливість партнерства між НАТО і ЄС, наголосивши на трансатлантичному зв’язку як фундаменті європейської безпеки. Колишній прем’єр-міністр Нідерландів також закликав до збільшення оборонних витрат і військового виробництва. Президент Румунії Клаус Йоганніс, серед іншого, заявив, що оборонні галузі країн-членів ЄС повинні набагато тісніше співпрацювати, і підтвердив, що Румунія не підтримує ідею окремої європейської оборони.

ЦЕРКВА – Румунська Православна Церква святкує сьогодні 100-річчя з дня свого піднесення до рангу Патріархату. За словами Патріарха Даниїла, «цей ювілей є не тільки святкуванням минулого, але й закликом бути вдячними нашим предкам і роздумами про роль нашої Церкви в житті румунського народу. Протягом 100 років свого існування Румунський Патріархат був незгасним факелом віри та національної єдності». У свою чергу, глава держави Клаус Йоганніс зазначив, що столітній ювілей Румунського Патріархату є моментом історичної важливості для всієї Румунської Православної Церкви, а також для віруючих в країні та в діаспорних громадах. Фахівці нагадують, що Румунський Патріархат був заснований 4 лютого 1925 року, в історичному контексті, позначеному Великим об’єднанням 1918 року, яке об’єднало всі історичні румунські провінції в єдину унітарну державу.

ДОПОМОГА – Європейський Союз у вівторок виділив новий фінансовий пакет у розмірі 250 мільйонів євро на допомогу Республіці Молдова у 2025 році щодо «енергетичного шантажу» з боку Москви після того, як вона припинила постачання російського газу до сепаратистського регіону Придністров’я, повідомляє AFP. «Сьогодні ми робимо вирішальний крок, щоб (…) допомогти Молдові відновити контроль над своєю енергетичною долею», – заявила в соціальних мережах комісар ЄС з питань розширення Марта Кос, яка перебуває з офіційним візитом в Кишиневі. У тій же соціальній мережі президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн засудила «енергетичний шантаж» Москви, пообіцявши запропонувати колишній радянській республіці «повну інтеграцію в енергетичний ринок ЄС, відокремивши її від Росії». Після початку війни в сусідній Україні, Республіка Молдова засудила «гібридну війну», організовану Кремлем, яка складається з енергетичної кризи, дезінформації та втручання у вибори. Кишинів зіткнувся з проблемою припинення поставок «Газпрому» через Україну до Придністров’я після закінчення терміну дії транзитного контракту між Києвом і Москвою.

Уряд у Бухаресті затвердив проєкт бюджету Румунії на цей рік, який базується на економічному зростанні в 2,5%, середній інфляції в 4,4% і дефіциті в 7% ВВП. Після його прийняття міністр фінансів Танцош Барна заявив, що це тверезий і збалансований бюджет, заснований на розважливому прогнозі, з акцентом на інвестиції з рекордними асигнуваннями в 150 мільярдів леїв (близько 30 мільярдів євро).

Міністр також запевнив, що грошей на зарплати, пенсії та соціальні виплати вистачить… але на рівні 2024 року, після того, як виконавча влада вже заморозила на початку січня будь-яку індексацію чи підвищення зарплат для багатьох працінивків державного сектору терміновою постановою, а пенсії більше не індексувалися на рівень інфляції. Також було оголошено, що центральні державні установи та державні компанії будуть реорганізовані з метою скорочення їхніх витрат при одночасному наданні якісних послуг.

Міністр Танцош Барна додав, що важливо утримувати бюджет збалансованим протягом наступних семи років, поки він не повернеться до дефіциту в 3%, щоб управляти структурними вразливостями національної економіки. Транспорт отримає додаткові кошти на продовження вже розпочатих інфраструктурних проєктів, так само як і міністерства енергетики, праці, освіти, охорони здоров’я та європейські фонди, а 2,5% валового внутрішнього продукту буде виділено на оборону для модернізації військової техніки.

Бюджети спецслужб цього року також зростуть, причому найбільше – у Службі спецзв’язку, на модернізацію ІТ-інфраструктури та підготовку до президентських і місцевих виборів. Серед установ, які отримають менше грошей, – Парламент, Адміністрація Президента і міністерства сільського господарства, розвитку та культури. Що стосується державного боргу, міністр фінансів Танчош Барна пояснив, що він має тенденцію до зниження, але наслідки минулих запозичень ще довго відчуватимуться у витратах на виплату відсотків.

На його думку, Румунія повинна більше виробляти і менше позичати. Однак, на тлі, з одного боку, протестів важливих категорій румунів, незадоволених обмеженням їхніх доходів, а з іншого боку, імперативної вимоги Єврокомісії скоротити дефіцит, проект бюджету на 2025 рік надійшов до парламенту для обговорення цього тижня за терміновою процедурою, на самому початку парламентської сесії. Очікується, що дебати та голосування будуть спокійними, оскільки депутати правлячих коаліційних партій, які все одно складають більшість, мобілізуються.

ЗУСТРІЧ – Європа повинна взяти на себе більшу відповідальність за власну оборону, щоб зміцнити нашу стратегічну стійкість, – заявив у понеділок президент Румунії Клаус Йоганніс. Глава румунської держави бере участь у неформальній зустрічі лідерів ЄС з питань оборони, яка проходить сьогодні в Брюсселі. Президент Клаус Йоганніс  говорив про необхідність адекватного фінансування, не тільки з точки зору виділення більшої кількості грошей, але й з точки зору ефективного використання інструментів, які ми вже маємо. Що стосується оборони, президент Румунії наголосив на необхідності взаємодоповнюваності між Європейським союзом та НАТО. На зустрічі також обговорюватиметься важливість трансатлантичних відносин і Стратегічного партнерства між ЄС і США, відносин між ЄС і Великою Британією і оборонних партнерств Європейського союзу. Дискусії також спрямовані на визначення основних принципів, необхідних для розробки і прийняття програмного документа про майбутнє європейської оборони – «Білої хартії», яка має бути розроблена Європейською комісією в першій половині 2025 року.

КОШТИ – Залучення європейських коштів для фінансування соціальних проектів на користь румунських громадян, захист прав та підвищення кваліфікації румунських працівників – теми сьогоднішньої зустрічі прем’єр-міністра Марчела Чолаку з Роксаною Минзату, виконавчим віце-президентом Європейської комісії, відповідальною за соціальні права, навички, якісні робочі місця та професійну підготовку. Під час свого першого офіційного візиту в Бухаресті в понеділок та вівторок, Роксана Минзату підкреслила свою готовність допомогти румунській адміністрації залучити якомога більше європейського фінансування. Під час переговорів обидва посадовці також згадали про дебати, що відбуваються на європейському рівні, щодо посилення готовності ЄС до надзвичайних ситуацій. У цьому контексті глава румунської виконавчої влади зазначив, що Бухарест повинен бути частиною цих дебатів, враховуючи внесок румунських фахівців в управління такими ситуаціями, як пожежі та повені. У вівторок Роксана Мунзату зустрінеться з Президентом Клаусом Йоганнісом та проведе переговори з спікером Сенату Іліє Боложаном та спікером Палати депутатів Чіпріаном Шербаном.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Проект бюджету Румунії на 2025 рік знаходиться в парламенті, де його обговорюватимуть за надзвичайною процедурою. Очікується, що дебати та голосування будуть спокійними, оскільки депутати правлячих коаліційних партій cкладають більшість. Прийнятий виконавчою владою наприкінці минулого тижня, проект бюджету Румунії на цей рік базується на економічному зростанні в 2,5%, середній інфляції в 4,4% і дефіциті в 7% ВВП. За словами міністра фінансів Танцоша Барни,  бюджет ставить наголос на інвестиції, з рекордними асигнуваннями в 150 млрд леїв (близько 30 млрд євро).

МВФ – 3-7 лютого Бухарест відвідає місія Міжнародного валютного фонду. Команда МВФ зустрінеться з представниками нового румунського уряду та Національного банку Румунії, щоб проаналізувати останні фінансові та економічні події та оновити макроекономічні прогнози. Наразі Румунія не має фінансової угоди з Міжнародним валютним фондом, але МВФ щорічно оцінює розвиток румунської економіки на основі консультацій за статтею IV, які є обов’язковими для всіх країн-членів. Метою консультацій є вивчення фінансово-економічної ситуації на національному рівні та надання загальних рекомендацій щодо грошово-кредитної, фінансової та економічної політики, якої слід дотримуватися для забезпечення стабільності та позитивних дій в економіці країни.

МВС – Міністр внутрішніх справ Румунії Келін Предою провів офіційну зустріч зі своїм болгарським колегою Даніелем Мітовим з нагоди офіційної церемонії запуску спільного патрулювання на болгарсько-турецькому кордоні разом зі своїми колегами з Болгарії, Угорщини та представниками Федерального міністерства внутрішніх справ Австрії. Згідно з прес-релізом, опублікованим Міністерством внутрішніх справ у понеділок, було обговорено двосторонні зобов’язання щодо спільної роботи у вирішенні проблем транскордонної злочинності для захисту зовнішніх і спільних кордонів ЄС. Були розглянуті найважливіші аспекти румунсько-болгарського співробітництва в галузі внутрішніх справ, з наголосом на останні події після скасування внутрішнього прикордонного контролю з 1 січня 2025 року. Кетелін Предою був нагороджений болгарським міністром почесним знаком  «Цінність і заслуги» Міністерства внутрішніх справ Софії за видатні заслуги в розвитку та зміцненні співпраці у сфері безпеки та внутрішніх справ. Він перший міністр внутрішніх справ Румунії, який отримав таку нагороду.

NORDIS – Прокурори з Управління по боротьбі з організованою злочинністю сьогодні проводять десятки рейдів у Румунії та Монако у справі, пов’язаній з особливо тяжкими злочинами – шахрайством з особливо тяжкими наслідками, розкраданням, відмиванням грошей та ухиленням від сплати податків, пов’язаними з тим, що ЗМІ назвала справою з нерухомістю Nordis. Під слідством перебувають близько 70 підозрюваних, фізичних та юридичних осіб. Серед тих, кого заслуховують, – Лаура Вікол, колишня голова юридичного комітету Палати депутатів, та Йоана Бесеску, дочка колишнього президента Румунії Траяна Бесеску, яку викликали до DIICOT для надання пояснень щодо її участі як нотаріуса в бізнесі Nordis. Починаючи з 2018 року, троє підозрюваних нібито ініціювали та створили організовану злочинну групу, яка розробила та впровадила складний злочинний механізм, що полягав у просуванні та розробці проектів нерухомості під прикриттям кількох комерційних компаній, з подальшим отриманням грошей від клієнтів, введенням покупців в оману під час укладання попередніх договорів та договорів купівлі-продажу. Лідери організованої злочинної групи, як стверджується, отримали від клієнтів в якості авансових платежів за двосторонніми обіцянками  купівлі-продажу та договорами купівлі-продажу, суму у понад 957.000.000 леїв (понад 195 мільйонів євро).

ПАРЛАМЕНТ – У Бухаресті спільні постійні бюро Палати депутатів і Сенату відхилили пропозицію сувереністських партій про відсторонення від посади президента Клауса Йоганніса. Члени бюро вважають, що пропозиція не відповідала парламентській процедурі, тобто не була подана одночасно керівництву обох палат. Запит про призупинення повноважень, поданий до парламенту 16 січня, підписав 161 депутат від Партії молодих людей, Альянсу за обєднання румунів, Партії SOS. Другий і останній президентський термін Клауса Йоганніса закінчився в грудні, але Конституційний суд постановив, що він повинен залишатися на посаді до обрання його наступника на нових виборах, після того, як президентські вибори наприкінці листопада були скасовані через зовнішнє втручання. Згідно з Конституцією, у разі вчинення серйозних правопорушень Президент Румунії може бути відсторонений від посади двома палатами Парламенту на спільному засіданні більшістю голосів від 234 депутатів і сенаторів після консультацій з Конституційним судом.

БЮДЖЕТ – Правляча коаліція Румунії мобілізувалася, щоб дебати і голосування в Парламенті щодо бюджету на 2025 рік пройшли згідно з графіком, оголошеним на наступний тиждень, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він висловив переконання, що документ буде прийнятий без жодних проблем у законодавчому органі. Поправки до проєкту бюджету, схваленого в суботу урядом Румунії, можуть бути внесені до понеділка. У вівторок відбудуться засідання комітетів, у середу cпільних бюджетних комітетах, а в четвер закон про державний бюджет і закон про державне соціальне забезпечення будуть винесені на голосування на пленарному засіданні. Завтра Палата депутатів і Сенат проголосують за склад кількох парламентських комітетів.

КАНДИДАТ – Колишній президент Націонал-ліберальної партії Крін Антонеску офіційно став кандидатом від правлячої коаліції Румунії на травневих президентських виборах після того, як його кандидатура була затверджена сьогодні на позачерговому з’їзді Соціал-демократичної партії. Його кандидатура вже була затверджена двома іншими членами коаліції, Націонал-ліберальною партією та Демократичним союзом угорців Румунії. «Залишити країну містичному націоналізму було б непрощенною зрадою майбутнього Румунії. Сьогодні ми зобов’язані постати перед румунами об’єднаними і з чесною альтернативою, ми повинні постати перед румунами з людиною, яка дійсно має президентський профіль, здібною, досвідченою, освіченою, чесною і, перш за все, патріотичною людиною, людиною з твердими принципами, яка знає, як боротися за свої цінності. Ця людина – Крін Антонеску», – заявив лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку. «Ми повинні поважати і захищати наш статус країни ЄС, НАТО, Стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами. Після перемоги на цих виборах у нас є багато справ, які ми повинні зробити. Я вважаю, що велика битва – це не тільки виборча битва, велика битва почнеться після цього, тому що зараз непрості часи», – сказав Крін Антонеску. 15 березня – останній день, коли кандидати можуть подати свої кандидатури на оновлені президентські вибори в Румунії. Перший тур відбудеться 4 травня, і якщо жоден з кандидатів не отримає підтримку більше половини виборців у списку, 18 травня відбудеться другий тур, в якому візьмуть участь перші два кандидати після першого туру.

ПРИКОРДОННИКИ – Румунські прикордонники перевірили понад 260.000 осіб за перший місяць після повного приєднання Румунії до Шенгенської зони, було зафіксовано близько 140 злочинів і понад 100 порушень. Перевірки проводилися вибірково в радіусі 30 кілометрів від кордону. Прикордонники з Орадя (північний захід) виявили понад 80 іноземців без права в’їзду до Шенгенської зони та чотири автомобілі, які перебували в базах даних як такі, що розшукуються для конфіскації. У Джурджу (південь) вилучили товарів на суму 2,5 млн. леїв (близько 500 000 євро) і виявили, серед іншого, понад 320.000 нелегально перевезених сигарет. Понад 1.400.000 сигарет, захованих у вантажівці, завантаженій капустою, також виявили співробітники поліції в Сігету-Мармацієй (північ). Кілька днів тому на автостоянці біля платної станції мосту Калафат-Відін (південь) виявили 15 мігрантів, які не мали при собі жодних документів. Вони не мали при собі документів, необхідних для в’їзду до Шенгенської зони, повідомляє прикордонна поліція.

ТАРИФИ – Уряд Китаю засудив запровадження адміністрацією Трампа 10-відсоткових тарифів на імпорт з Китаю, залишивши при цьому двері відкритими для переговорів зі США, які могли б запобігти поглибленню конфлікту. Пекін оскаржить тарифи у Світовій організації торгівлі і вживе «контрзаходів» у відповідь, заявили міністерства фінансів і торгівлі. У суботу Трамп наказав ввести 25-відсоткові тарифи на канадський і мексиканський імпорт і 10-відсоткові на товари з Китаю, попередивши, що Пекін повинен зупинити потік фентанілу в США. У відповідь на звинувачення Білого дому в тому, що Мексика має «неприпустимі відносини» з наркобандами, президентка Клаудія Шейнбаум назвала ці звинувачення «наклепом» і додала, що її країна готова працювати з США. Вона закликала міністра економіки відповісти тарифними і нетарифними заходами на американські товари. У відповідь на рішення США прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо оголосив про суттєві мита у розмірі 25%.

БЮДЖЕТ – Проект бюджету Румунії на 2025 рік був прийнятий сьогодні урядом і не передбачає змін щодо податків. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, це бюджет розвитку, який передбачає 150 мільярдів леїв (близько 30 мільярдів євро) на інвестиції, що на 30 мільярдів леїв (близько 6 мільярдів євро) більше, ніж минулого року. Державні витрати також будуть скорочені на 0,5 відсоткових пункти, будуть скориговані витрати на персонал і витрати на товари і послуги. Бюджет базується на економічному зростанні у 2,5%, бюджетному дефіциті у 7,04% ВВП та очікуваній середньорічній інфляції у 4,4%. Інвестиції та захист купівельної спроможності громадян є основними координатами державного бюджету, – стверджують урядовці. Серед міністерств, які отримають більше грошей, фігурують міністерства інвестицій, транспорту, освіти та праці, в той час як міністерства культури, сільського господарства, закордонних справ, обидві палати Парламенту та Адміністрація президента отримають менші бюджети, ніж минулого року. Закон про державний бюджет і закон про соціальне страхування були направлені до Парламенту за надзвичайною процедурою, який почне їх обговорення наступного тижня, коли розпочнеться нова сесія.

АРТЕФАКТИ – Віце-президент Європейського парламенту Віктор Негреску закликав до європейського плану дій з повернення чотирьох румунських скарбів, викрадених тиждень тому з виставки в Нідерландах, підкресливши, що крадіжка в Нідерландах повинна розглядатися як злочин проти спільної європейської спадщини. У Нідерландах, де поліція встановила особи і опублікувала фотографії двох з трьох заарештованих підозрюваних – всі троє нідерландці – правоохоронці намагаються з’ясувати, що вони зробили з викраденими артефактами: золотим шоломом з Коцофенешті і трьома дакійськими браслетами. Тим часом, всі артефакти з виставки в музеї Дренца міста Ассен, окрім чотирьох, прибули до Румунії.

РЕЙТИНГ – Міжнародні рейтингові агентства не знизять цього року рейтинг Румунії як країни, не рекомендованої для інвесторів, – заявив міністр фінансів Румунії Танцош Барно. Він категорично виключив таку можливість і висунув як аргументи економічні показники, міцність румунської економіки, бюджет, побудований на 7% ВВП, і відданість уряду цьому проекту. Міністр заявив, що він отримав негативні сигнали від рейтингових агентств, які в останні два місяці погіршили прогноз для Румунії до «негативного». Саме з цієї причини, сказав Барна, уряд взяв на себе зобов’язання стабілізувати бюджетний дефіцит і поступово скорочувати його протягом наступних років. Міністр також повідомив, що візит місії МВФ до Румунії наступного тижня має на меті лише проаналізувати останні події.

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ – У Румунії оголошено стан епідеміологічної тривоги у зв’язку з великою кількістю респіраторних інфекцій. За останні три тижні кількість випадків грипу, вірусних інфекцій та пневмонії перевищила середній показник за попередні сезони. Минулого тижня було зареєстровано майже 134.000 випадків респіраторних інфекцій, з яких 11.000 на грип. Найвищі показники були зафіксовані в столиці Бухаресті та повітах Клуж (північний захід), Брашов (центр), Прахова (південь), Констанца (південний схід), Ясси (північний схід) та Сібіу (центр). Органи охорони здоров’я також повідомили про вісім нових смертей від вірусу грипу – одна з них у дитини віком до 4 років. Кількість людей, які померли від грипу в цьому сезоні, досягла 22. Лікарні ввели обмеження на відвідування, а лікарі радять людям з симптомами грипу дотримуватися правил гігієни, уникати місць масового скупчення людей і залишатися в закритих приміщеннях. Міністерство також рекомендує проводити щоденні перевірки в школах та ізолювати вдома дітей з симптомами захворювання.

ЗВІЛЬНЕННЯ – Ще троє ізраїльських заручників у Газі, всі чоловіки, були звільнені сьогодні угрупованням ХАМАС, майже через 16 місяців після того, як вони були викрадені під час терористичної атаки 7 жовтня 2023 року. Ізраїль, зі свого боку, сьогодні звільнив 182 палестинських затриманих. Це вже четвертий такий обмін з часу припинення вогню в Газі 19 січня. З того часу ХАМАС звільнив 18 заручників. Згідно з угодою, на першому етапі буде звільнено 33 з близько 100 заручників, які досі утримуються в палестинському анклаві. Очікується, що в цей період сторони проведуть переговори про другий етап перемир’я, який передбачатиме виведення ізраїльських військ з Гази. Також сьогодні очікується, що кілька сотень палестинців перетнуть кордон з Єгиптом через щойно відкритий пункт перетину Рафах.

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ – Європа готується до сценаріїв іноземного втручання через соціальні мережі. У п’ятницю виконавча влада ЄС, німецька влада та онлайн-платформи соціальних мереж розпочали так званий «стрес-тест», в якому беруть участь усі основні соціальні мережі – від X та Facebook до TikTok. Європейська комісія зацікавлена в тому, щоб побачити, як ці платформи відреагують на можливі маніпуляції, системні проблеми або інші втручання, які можуть вплинути на вибори в Німеччині 23 лютого. Брюссель розслідує діяльність платформи X, що належить мільярдерові Ілону Маску, яка відкрито підтримує німецьку екстремістську партію AfD і підозрюється в незаконному налаштуванні алгоритмів, щоб зробити свої пости більш помітними.

ТАРИФИ – Від сьогодні товари з Канади та Мексики будуть обкладатися 25-відсотковим митом при ввезенні до Сполучених Штатів, а з Китаю – 10-відсотковим. Президент Дональд Трамп підкреслив, що тарифи є центральним елементом його економічного бачення для США і допоможуть зміцнити економіку. Інформаційні агентства нагадують, що США, Канада і Мексика приєдналися до угоди про вільну торгівлю, підписаної Дональдом Трампом під час його першого терміну на посаді президента, але вона має бути переглянута у 2026 році. Білий дім дав зрозуміти, що застосовує підвищені тарифи через те, що Пекін виробляє і розповсюджує фентаніл – дешевий наркотик, що викликає швидке звикання, а Мексика і Канада дозволяють ввозити його в США. Що стосується Канади, то Дональд Трамп оголосив, що канадська нафта буде обкладатися податком у розмірі 10%, починаючи з 18 лютого. Аналітики попереджають, що через це на американців чекає зростання інфляції та каскадне підвищення цін, оскільки, за даними ББС, 40% сирої нафти на нафтопереробних заводах США імпортується, причому більша її частина – з Канади. У той час як президент США запевнив, що з березня для європейців будуть підвищені тарифи, президент Франції Еммануель Макрон оголосив, що на неформальному саміті європейських лідерів, запланованому на понеділок, він підтримає надання переваги європейським компаніям у спільному виробництві та закупівлях озброєнь.

Після кількох тижнів зростання кількості випадків респіраторних інфекцій, будь то грип, пневмонія або застуда, служби охорони здоров’я в четвер оголосили в Румунії стан епідеміологічної загрози. Таке рішення було прийнято з метою обмеження поширення інфекцій, оскільки, за останніми даними, минулого тижня лікарі по всій країні зареєстрували майже 134 тис. пацієнтів з респіраторними симптомами.

З них 11 000 були хворі на грип, на 4 тисячі більше ніж у цей же період минулого року. Зростаючи з тижня в тиждень, цей показник перевищив середній показник за останні сезони, – кажуть фахівці, які також повідомили, що минулого тижня було зафіксовано вісім летальних випадків. Таким чином, загальна кількість підтверджених смертей від вірусу грипу в цьому холодному сезоні досягла 22.

У лікарнях країни вже запроваджено заходи, адаптовані до епідеміологічної ситуації, та обмежено відвідування, а Міністерство охорони здоров’я нагадало населенню про загальні заходи для запобігання захворюваності та поширенню вірусу. Серед них – регулярне миття рук з милом, прикривання носа та рота серветкою під час кашлю чи чхання та викидання її після використання, а також прикривання носа та рота серветкою під час кашлю.

Водночас щодня провітрюйте приміщення та уникайте місць великого скупчення людей, а в разі появи симптомів застуди чи грипу зверніться до свого лікаря для призначення відповідного лікування. Крім того, люди з ознаками і симптомами, що вказують на грип – лихоманка, чхання, кашель, біль у горлі, біль у м’язах – повинні уникати відвідування громадських місць, допоки симптоми не зникнуть, – кажуть представники охорони здоров’я.

Що стосується дитячих садків і шкіл, то фахівці рекомендують проводити щоденні огляди, інформувати батьків при перших ознаках і симптомах респіраторних інфекцій, ізоляції дітей, хворих на грип, вдома, а також забезпеченні необхідними матеріалами для регулярної дезінфекції рук і поверхонь.

Представники Міністерства охорони здоров’я також привертають увагу на те, що найефективнішим і найбезпечнішим способом профілактики грипу та його важких форм є щеплення проти грипу. Вона особливо рекомендована людям з хронічними захворюваннями, дітям, вагітним жінкам, медичному та допоміжному персоналу лікарень і амбулаторій, а також особам старше 65 років.

БЮДЖЕТ – Уряд Румунії завершив усі попередні процедури, щоб зміг завтра прийняти проект державного бюджету на 2025 рік. За словами прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку, новина про завершення роботи над бюджетом призвела до зниження відсоткових ставок, за якими країна запозичує на зовнішніх ринках. Він сказав, що після того, як бюджет буде прийнятий Парламентом, будуть й інші позитивні наслідки. Марчел Чолаку звернув увагу на експорт, який, за його словами, збільшиться цього року більш ніж на 3% в результаті повної інтеграції Румунії в Шенгенську зону. Прем’єр-міністр підкреслив, що добра погода в січні дозволила будівельникам інтенсивно працювати на будівельних майданчиках, особливо на автомагістралях. В результаті, транспортний бюджет був збільшений майже на 20% у порівнянні з минулим роком. Залучення іноземних інвестицій є пріоритетом на цей рік, додав Марчел Чолаку. У зв’язку з цим він повідомив, що одна іноземна компанія висловила намір перенести свій завод з Болгарії до Румунії. Крім того, прем’єр-міністр заявив, що є чіткі ознаки того, що стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами Америки переходить у новий економічний вимір, і що наступного тижня він також проведе переговори з керівниками деяких великих американських інвестиційних фондів.

ВІЗИТ – Румунія підтримувала і продовжуватиме підтримувати Республіку Молдова у підвищенні енергетичної стійкості та допомозі на європейському шляху, – запевнив у п’ятницю міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну під час свого першого офіційного візиту до Кишинева в цій якості. Він був прийнятий президенткою Майєю Санду і провів зустрічі зі своїм молдовським колегою Міхаєм Попшой та спікером Парламенту Ігорем Гросу. Майя Санду та Еміль Гурезяну обговорили зміцнення економічних зв’язків між двома країнами та заохочення румунських компаній інвестувати в Республіку Молдова. Вони також зосередилися на поліпшенні транспортної інфраструктури, включаючи будівництво нових мостів через Прут і прискорення прикордонного руху. Еміль Гурезяну підкреслив, що громадяни Республіки Молдова не самотні перед викликами та енергетичною кризою і можуть розраховувати на підтримку Румунії та інших партнерів: «Дестабілізуючі дії, викликані енергетичною кризою, призвели до більш тісних зв’язків між нами. Ми раді, що Румунія змогла поставити понад 60% енергії для поточних потреб громадян, і зараз триває підготовка високовольтних ліній електропередач. Ми стояли поруч з Молдовою і будемо продовжувати це робити», – підсумував Еміль Гурезяну.

АРТЕФАКТИX – Міністр юстиції Румунії Раду Марінеску попросив свого нідерландського колегу Давида ван Веела продовжити зусилля з пошуку ефективного вирішення справи про зниклі частини Дакійського скарбу Румунії і висловив готовність запропонувати нідерландській стороні всю необхідну підтримку. Обидва міністри провели двосторонню зустріч у четвер в рамках неформальної зустрічі міністрів юстиції ЄС у Варшаві. Наразі у цій справі затримано трьох підозрюваних. Наприкінці минулого тижня в результаті злому в музеї Дренте було викрадено золотий шолом з Коцофенешть і три дакійські золоті браслети з Сармізегетузи, які є одними з найважливіших артефактів національного скарбу Румунії.

ЕПІДЕМОЛОГІЯ – Кількість людей в Румунії з респіраторними інфекціями, будь то грип, пневмонія або застуда, продовжує зростати, тому Міністерство охорони здоров’я оголосило в четвер про запровадження стану епідеміологічної загрози. Дані показують, що минулого тижня було зареєстровано майже 134.000 пацієнтів з респіраторними симптомами, 11.000 з них хворі на грип. Кількість хворих зростає щотижня і перевищила середній показник за останні сезони. Загальна кількість підтверджених смертей від вірусу грипу в цьому холодному сезоні досягла 22, порівняно з вісьмома минулого тижня.

СПОРТ – Чемпіон Румунії з футболу FCSB (Бухарест) зазнав поразки в четвер з рахунком 2:0 вдома від англійської команди «Манчестер Юнайтед» у восьмому, останньому турі Ліги Європи. Згідно з жеребкуванням, проведеним у п’ятницю в Ньоні (Швейцарія), бухарестська команда зустрінеться з грецькою командою ПАОК Салонік, яку тренує румун Резван Луческу, у плей-офф за вихід до 1/8 фіналу Ліги Європи з футболу. Перший матч відбудеться 13 лютого на виїзді, а другий – 20 лютого в Бухаресті. Переможець зіграє з ліонським «Олімпіком» в 1/16 фіналу. У тенісі, в Крайові (південь), Румунія і Болгарія зустрічаються в п’ятницю і суботу в плей-офф Світової групи I Кубка Девіса.  Переможець вийде до Світової групи I, а переможені – до Світової групи II. Румунія і Болгарія зустрічалися в Кубку Девіса лише одного разу, в 1988 році, коли румуни перемогли з рахунком 5:0.

ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ – Проєкт державного бюджету Румунії на 2025 рік був остаточно розроблений у четвер, в суботу буде затверджений в уряді, а наступного тижня в парламенті, – повідомив міністр фінансів в коаліціному уряді СДП-НЛП-ДСУР Танцош Борно. Він зазначив, що в бюджет закладені гроші на інфраструктурні інвестиції, на виплату зарплат і пенсій на рівні листопада 2024 року. Бюджет буде побудований на дефіциті не більше 7% ВВП. Кошти, які виділяються на Адміністрацію Президента, Сенат і Палату депутатів, будуть скорочені, а бюджети деяких міністерств, як наприклад довкілля, охорони здоров’я, освіти чи транспорту, зростуть.

ДИПЛОМАТІЯ – Глава бухарестської дипломатії Еміль Хурезяну в п’ятницю відправляється з робочим візитом до Республіки Молдова, повідомило Радіо Кишинев. Програмою візиту передбачено обговорення з міністром закордонних справ Республіки Молдова Міхаїлом Попшоєм, а також прийом у президента країни Майї Санду, спікера парламенту в Кишиневі Ігоря Гросу та віце-прем’єр-міністра з європейської інтеграції Крістіни Герасимов.

ОБОРОНА – Літак F-16 Fighting Falcon, придбаний Румунією у Королівства Норвегія, приземлився в четвер на авіабазі №71 імені генерала Емануїла Йонеску в Кимпія Турзій. Таким чином, літак доповнив 48 винищувальну ескадрилью з усіма 16 літаками, інформує Міноборони. Придбання нової партії літаків F-16 Fighting Falcon і пов’язаного з ними пакету товарів і послуг забезпечить посилення безпеки Румунії шляхом захисту національного повітряного простору або повітряного простору НАТО в мирний час і в кризових ситуаціях за допомогою Постійної бойової служби – Повітряної поліції, що діє під командуванням НАТО.

АВІАКАТАСТРОФА – Президент Румунії Клаус Йоганніс у четвер звернувся до американського народу з посланням солідарності після зіткнення в повітрі над Вашингтоном між пасажирським літаком American Airlines і гелікоптером армії США Black Hawk. “Наші думки з сім’ями загиблих”, – написав глава держави на платформі X. Літак American Airlines, на борту якого перебували 64 людини, і військовий вертоліт, на борту якого перебували троє військовослужбовців, впали в річку Потомак у середу ввечері. Розпочалися надзвичайно складні пошукові роботи. З лютого 2009 року в США не було жодної смертельної авіакатастрофи пасажирського літака.

ВИБОРИ – Лідерка опозиційного парламентського Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі знову балотуватиметься на президентських виборах у травні. Вона заявила, що має підтримку своєї партії та відповідальність за голоси громадян, відданих два місяці тому. У свою чергу, мер столиці Нікушор Дан заявив, що наполягає на своєму рішенні вступити в боротьбу за найвищу посаду в державі як незалежний кандидат, а правляча коаліція СДП-НЛП-ДСУР підтримуватиме спільного кандидата в перегонах – колишнього лідера НЛП Кріна Антонеску. Нагадаємо, у грудні Конституційний суд Румунії скасував президентські вибори, пославшись на втручання державного суб’єкта, і вирішив відновити виборчий процес у повному обсязі. У другий тур вийшли тоді незалежний сувереніст Келін Джорджеску та лідерка Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі. З іншого боку, країни-члени Європейського Союзу, в тому числі Франція, Німеччина та Румуніа, зажадали від Єврокомісії вжити заходів для захисту виборів у просторі ЄС від втручання зовнішніх гравців.

ГАЗ – Міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа оголосив у четвер, що суд відхилив подання Greenpeace призупинити роботи з видобутку газу в Чорному морі. Він заявив, що це перемога заради енергетичної незалежності Румунії і що стратегічний проєкт, який Greenpeace намагався заблокувати в суді, дозволить подвоїти видобуток газу в Румунії, створити робочі місця і принести країні понад 20 мільярдів євро. Крім того, чорноморський газ забезпечить більш стабільну та нижчу ціну для румунів, а Румунія стане регіональним постачальником енергії. Минулого року Greenpeace подав позов про призупинення екологічної угоди для проєкту Neptun Deep через занепокоєння щодо захисту навколишнього середовища, зміни клімату та дотримання законодавства. Neptun Deep в рівних частках належить OMV Petrom і держвиробнику Romgaz. Видобуток становитиме приблизно 8 мільярдів кубометрів на рік протягом приблизно 10 років.

RO-ALERT– Другу ніч поспіль була підвищена тривога для частини населення повіту Тулча, що на південному сході Румунії, на кордоні з Україною. Системи моніторингу повітряного простору Міністерства оборони виявили цілі на Кілійському рукаві дельти Дунаю, тому Генеральна інспекція з надзвичайних ситуацій надіслала жителям півночі повіту повідомлення RO-ALERT. У повідомленні населення поінформовано, як їм поводитися та яких заходів безпеки вживати. У ніч із вівторка на середу подібне повідомлення було надіслано громадам у тому ж районі після того, як Росія знову атакувала портову інфраструктуру в Україні.

СПОРТ – У п’ятницю ввечері в Бухаресті збірна Румунії дебютує на Чемпіонаті Європи з регбі 2025 року матчем проти Німеччини. Потім румуни зіграють з Бельгією 8 лютого на виїзді в Монсі та з Португалією 15 лютого на власному полі в Ботошанах (північний схід). Румунія може забезпечити собі пряму кваліфікацію на чемпіонат світу з регбі в Австралії, якщо посяде два перших місця в групі. За одним винятком, Румунія брала участь у всіх, крім одного, світових фінальних турнірах.